Концептуальна мережа категорійно-поняттєвих утворень міжнародної політичної економії
У статті досліджено головні парадигми формування концептуальної мережі категорійно-поняттєвих утворень міжнародної політичної економії (МПЕ), обґрунтовано методологію МПЕ за умов якісної різнорідності елементів системи світового господарства та багатоваріантності еволюційних трендів глобального ро...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Економiчний часопис-XXI |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
2012
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48233 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Концептуальна мережа категорійно-поняттєвих утворень міжнародної політичної економії / Н.М. Далевська // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 3-4. — С. 3-6. — Бібліогр.: 25 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859685856611139584 |
|---|---|
| author | Далевська, Н.М. |
| author_facet | Далевська, Н.М. |
| citation_txt | Концептуальна мережа категорійно-поняттєвих утворень міжнародної політичної економії / Н.М. Далевська // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 3-4. — С. 3-6. — Бібліогр.: 25 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економiчний часопис-XXI |
| description | У статті досліджено головні парадигми формування концептуальної мережі категорійно-поняттєвих утворень
міжнародної політичної економії (МПЕ), обґрунтовано методологію МПЕ за умов якісної різнорідності елементів
системи світового господарства та багатоваріантності еволюційних трендів глобального розвитку.
В статье исследуются главные парадигмы формирования концептуальной сети категорийно-понятийных образований международной политической экономии (МПЭ), обосновывается методология МПЭ в
условиях качественной разнородности элементов системы мирового хозяйства и многовариантности эволюционных трендов глобального развития.
In the article major paradigms of conceptual network
of categorical formations of the international political
economy (IPE) have been researched, IPE methodology in
condition of qualitative heterogeneity of the global economy elements and multi-variants of evolutionary trends
in global development have been grounded.
|
| first_indexed | 2025-11-30T22:27:19Z |
| format | Article |
| fulltext |
3
ÅÊÎÍÎ̲×ÍÀ ÒÅÎвß
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI3-4’2012
Постановка проблеми. У низці економічних наук
міжнародна політична економія (МПЕ) вирізняється нео-
кресленістю теоретичних засад щодо узгодженого регу-
лювання процесом зростання взаємозв’язків і взаємоза-
лежності окремих країн та їх економік, утворенням
світового політико-економічного простору і структур гло-
бальної керованості. Проте саме в межах МПЕ цілком
визрів набір так званих базових компонентів, які охоплю-
ють проблеми розвитку загальнонаукових принципів, по-
нятійний апарат, що дозволяє виявити та проаналізувати
дію економічних законів у світовому масштабі.
Серед класиків економічної думки найбільший внесок
в осмислення проблем МПЕ зробили М. Алле, Л. Брентано,
Т. Веблен, Ф. Енгельс, Р. Коммонс, Дж. М. Кейнс, М. Кон-
дратьєв, К. Маркс, А. Маршалл, Дж. С. Мілль, В. Парето,
С. Подолинський, К. Поланьї, Д. Рікардо, П. Самуельсон,
А. Сміт, Я. Тінберген, А. Тойнбі, Й. Шумпетер та ін.
Зрозуміло, що здобування економічних знань не зали-
шається у замкненому колі проблем, які формують тен-
денції та закономірності розвитку світової господарської
системи. Останнім часом усе помітніше виявляється
схильність до діалектичного витлумачення одвічних ди-
лем економічного пізнання: свободи активного індивіда та
відповідальності вибору, який визначатиме складність,
багатовимірність і суперечливість процесів у світовому
політико-економічному просторі.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослід-
женню категорійно-поняттєвих утворень МПЕ приділяють
увагу такі зарубіжні та вітчизняні вчені, як С. Амін, Дж. Ар-
річі, В. Базилевич, У. Бек, І. Валлерстайн, А. Гальчинський,
В. Геєць, А. Гриценко, В. Дементьєв, Г. Колодко, В. Кор-
нівська, О. Корнійчук, Р. Коехейн, В. Мау, Р. Нуреєв,
Дж. Най, М. Портер, А. Пороховський, Д. Сакс, В. Тарасе-
вич, Е. Тоффлер, Ф. Утар, Г. Филюк, А. Філіпенко, М. Фу-
ко, М. Хірок, Ю. Хабермас, А. Шастітко та ін.
Одним із проявів нового теоретичного пошуку пріори-
тетів довгострокового світового економіко-інституційного
розвитку став так званий когнітивний поворот, який діс-
тав вираження в новій стратегії економічного мислення і
спирається на інтелектуальну культуру суб’єктів господа-
рювання, що відкриває нові можливості глобального еко-
номічного зростання та соціального прогресу.
Метою статті є дослідження головних парадигм фор-
мування концептуальної мережі категорійно-поняттєвих
утворень МПЕ, обґрунтування спрямованості й методо-
логії МПЕ за умов якісної різнорідності елементів системи
світового господарства і багатоваріантності еволюційних
трендів глобального розвитку.
Основні результати дослідження. Від античних ча-
сів питання про еволюцію суспільства пов’язане з оцінкою
трансдисциплінарної форми існування складних динаміч-
них систем. Це уможливлюється завдяки побудові таких
теоретичних моделей, які закладають підґрунтя для
подальших трансформацій світової системи господарства.
Кожній теорії, міркував К. Поппер, відповідають емпіричні
знання, які складають її «емпіричний базис». Ці знання, які
К. Поппер називає «емпіричними свідченнями», мають зда-
тність підтверджувати або спростовувати теорію [1, с. 31].
Аналізуючи витоки глобальної кризи людства, сучасні
дослідники [2–7] поставили питання про метатеоретичні
положення, що задають дослідницьку програму МПЕ, яка
здатна створити передумови для глобального економічно-
го зростання на основі використання потенційних переваг
відкритої економіки. Але і в цьому випадку кумулятивність
УДК 339.924
Н. М. Далевська,
кандидат економічних наук,
доцент кафедри економічної теорії та
державного управління ДВНЗ
«Донецький національний технічний університет»
КОНЦЕПТУАЛЬНА МЕРЕЖА
КАТЕГОРІЙНО-ПОНЯТТЄВИХ
УТВОРЕНЬ МІЖНАРОДНОЇ
ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ
У статті досліджено головні парадигми формування концептуальної мережі категорійно-поняттєвих утворень
міжнародної політичної економії (МПЕ), обґрунтовано методологію МПЕ за умов якісної різнорідності елементів
системи світового господарства та багатоваріантності еволюційних трендів глобального розвитку.
Ключові слова: міжнародна політична економія, парадигма, категорійно-поняттєві утворення МПЕ, світовий
політико-економічний простір, глобальний розвиток.
Н. М. Далевская
КОНЦЕПТУАЛЬНАЯ СЕТЬ
КАТЕГОРИЙНО-ПОНЯТИЙНЫХ ОБРАЗОВАНИЙ
МЕЖДУНАРОДНОЙ ПОЛИТИЧЕСКОЙ ЭКОНОМИИ
В статье исследуются главные парадигмы форми-
рования концептуальной сети категорийно-понятий-
ных образований международной политической эко-
номии (МПЭ), обосновывается методология МПЭ в
условиях качественной разнородности элементов си-
стемы мирового хозяйства и многовариантности эво-
люционных трендов глобального развития.
Ключевые слова: международная политическая эко-
номия, парадигма, категорийно-понятийные образования
МПЭ, мировое политико-экономическое пространство,
глобальное развитие.
N. M. Dalevskaya
CONCEPTUAL NETWORK OF
CATEGORICAL FORMATIONS
OF THE INTERNATIONAL POLITICAL ECONOMY
In the article major paradigms of conceptual network
of categorical formations of the international political
economy (IPE) have been researched, IPE methodology in
condition of qualitative heterogeneity of the global eco-
nomy elements and multi-variants of evolutionary trends
in global development have been grounded.
Key words: international political economy, paradigm, con-
ceptual-categorical formations of IPE,world political and eco-
nomic space, and global development.
ec-3-4_12.qxp 17.05.2012 9:05 Page 3
4
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 3-4’2012
теоретичних знань відбувається переважно на межі транс-
парентного переплетіння різних інституційних вимірів (суб-
національного, національного, транснаціонального та над-
національного) регулювання і внормування міжнародних
соціально-економічних відносин. На думку К. Жоля, будь-
який рефлективний висновок передбачає брак розуміння,
часткову відсутність логічно ясного поняття. Збільшення ж
запасу понять веде до усвідомлення нових проблем. Тому
прогрес у пізнанні полягає завжди у відкритті чогось не-
зрозумілого в тому, що раніше вважалося очевидним
фактом. Таким є постійний спіралеподібний рух пізнання
[8, с. 106–107]. За таких умов діяльність свідомості, що
пізнає, має не неперервний, а дискретний характер.
Утім, сучасна МПЕ зазвичай поєднує в собі безліч
різних концепцій і напрямів. Серед цієї багатоманітності
можна умовно виокремити чотири парадигми, які вплину-
ли на формування й розвиток сучасних концепцій МПЕ. До
цих парадигм належать ідеалізм, реалізм, прагматизм та
екзистенціалізм (рис.).
Слід зазначити, що прихильники ідеалізму відстоюють
ідею граничної, єдиної першооснови світу. У цьому аспекті
економічна сфера виступає об’єктом метафізичного мис-
лення. Відповідно до цього «метафізика економіки» роз-
ширює горизонти МПЕ, розкриває роль позаекономічних
факторів під час характеристики поведінки суб’єкта еко-
номічної діяльності [9].
Прихильники реалізму, який сформувався впродовж
останніх п’яти сторіч, дотримуються об’єктивістського
погляду на світ. Природа з її закономірностями є для реа-
лістів джерелом усіх людських знань. Правильне застосу-
вання інструментів науки та логіки гарантує пізнання всієї
мудрості, необхідної для того, щоб людське суспільство
жило в гармонії зі світом. У контексті реалістичного вчен-
ня людські істоти розглядаються як продукти природи, як
вершина еволюційної ієрархії, що водночас підпорядковані
об’єктивно діючим законам природи. З цього погляду, пра-
вильне життя для людини полягає в досягненні гармонії з
природою та її законами.
Представники прагматизму зорієнтовані переважно на
практичну діяльність із реорганізації навколишнього сере-
довища з метою досягнення більш соціально прийнятних
результатів. Цей підхід відомий під назвою «теорія узгод-
ження». Інновацією було те, що дослідники запропонову-
вали замість терміна «раціональна дія» застосовувати тер-
мін «обґрунтована дія», спроможний більш повно, на їхню
думку, враховувати специфіку соціального контексту, в
якому суб’єкт реалізує свою стратегію поведінки та інтер-
претує дії. Наголос, зроблений на процесі інтерпретації, во-
чевидь, засвідчує вплив на «теорію узгодження» етноме-
тодологічних установок. Ідеться тому не лише про правила
і норми, а й про правила інтерпретації цих правил [10].
Прагматичний погляд на природу людини передбачає,
що вона є істотою біологічною, суспільною та психічною. Ці
три функції постійно взаємодіють. Як відзначав Дж. Д’юї,
активна діяльність свідомості починається тоді, коли наш
розум перебуває немовби на роздоріжжі, у ситуації вибо-
ру. Де відсутні запитання, проблеми, ускладнення, там
свідомість має невизначений характер. Проблемність
встановлює мету свідомості, а мета як закон контролює її
діяльність. Таким чином, початок свідомості слід шукати у
проблемних ситуаціях [11, с. 17–18]. За таких умов власне
стратегія поведінки постає як рухливий процес пошуку
компромісної згоди, вимагаючи від суб’єкта певної ви-
нахідливості.
Нарешті, для екзистенціалістів істина залежить від
особистісних установок, персонального вибору та характе-
ру інтерпретації культурних цінностей. Вплив екзистенціа-
лізму виявляється там, де понад усе ставляться цінність
індивідуального вибору і свобода особистості [12]. Кожна
людська особистість сама творить свої світоглядні цінності
за допомоги вибору та відповідних дій. Ідеться радше про
спробу побудувати динамічний образ суб’єкта, який не
конструює соціальний світ і навіть не протиставлений йо-
му, а перебуває у постійному процесі суб’єктивації, намага-
ючись шляхом перегляду самого себе та зовнішнього собі
впорядкувати мінливе довкілля й зорієнтуватися в ньому.
Ключовим поняттям при виявленні таких структур
знання суб’єктів спілкування є поняття «когніція». Зміст
когніцій належить до ментального простору людини [13,
с. 32]. Згідно із визначенням Дж. Дінсмора, «ментальні
простори являють собою сфери, що використовуються
для об’єднання інформації того чи того різновиду... Усере-
дині цих просторів різні об’єкти та відносини між об’єкта-
ми можуть розглядатися як існуючі безвідносно до ста-
тусів цих об’єктів і відносин у реальному світі» [14, с. 386].
Проте при розгляді спілкування слід вживати, напевно,
поняття «когнітивний простір», який містить уточнені
погляди на реальність (об’єкти та відносини між ними)
суб’єктів комунікації.
Головна ж умова інтерсуб’єктивного діалогу полягає в
тому, що всім учасникам спілкування притаманний намір
координувати свої погляди, думки через з’ясування по-
глядів, думок інших суб’єктів. Це означає, що доля людст-
ва значною мірою визначена рівнем здатності кожної лю-
дини відродити у собі ціннісне ставлення до життя, що
реалізується у життєохоронному типі поведінки і вчинків.
Показово, що сучасна економічна криза є невід’ємною
складовою кризи утвореного глобального світоустрою,
західної цивілізації та міжцивілізаційних взаємодій. Вона
свідчить про тупиковий характер абсолютизації інститутів
якоїсь однієї цивілізації, навіть економічно наймогутнішої,
надання їм статусу глобальних. На вагах новітньої історії
поки що повною мірою не репрезентований духовний і
соціальний потенціал різних цивілізацій. Сучасні інститути
глобального управління та економічного регулювання ма-
ють бути не лишень економіко-політичними, а й екологіч-
ними, соціальними, духовними, не прозахідними, але між-
цивілізаційними [15, с. 18].
За таких умов концептуальна мережа категорійно-
поняттєвих утворень МПЕ виявляється в системній комп-
ліментарності ідеалізму, реалізму, прагматизму та екзис-
тенціалізму (табл.).
Загальносистемна компліментарність концептуальної
мережі категорійно-поняттєвих утворень МПЕ втілюється,
перш за все, у специфічних для кожної соціально-
економічної системи режимах відтворення, накопичення,
зростання. Така компліментарність становить основу вио-
кремлення соціально-економічних моделей, що включа-
ють різні за інституційним устроєм національні соціально-
економічні системи. Особливої значущості набуває
компліментарність інститутів за умов якісної різнорідності
елементів системи світового господарства та багато-
варіантності еволюційних трендів глобального розвитку. І
особливого значення у цьому контексті набуває впровад-
ження гнучких механізмів стимулювання й підтримки лю-
ÅÊÎÍÎ̲×ÍÀ ÒÅÎвß
Рис. Головні парадигми формування концептуальної мережі
категорійно-поняттєвих утворень МПЕ
Джерело: Складено автором
ec-3-4_12.qxp 17.05.2012 9:05 Page 4
5
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI3-4’2012
ÅÊÎÍÎ̲×ÍÀ ÒÅÎвß
Таблиця
Концептуальна мережа категорійно-поняттєвих утворень міжнародної політичної економії
Джерело: Складено автором на основі [16-24]
диноцентричної та гуманітарної спрямованості глобально-
го економічного розвитку.
Утім, на локальному рівні вихідним елементом форму-
вання інститутів світового політико-економічного просто-
ру є соціальні орієнтації домінуючої в суспільстві ціннісної
системи. Колективні конвенції про ухвалення норм
соціальної поведінки складають проміжний рівень між
цінностями й інститутами. Відповідно, оперативність їх
формування, дієвість і ефективність багато в чому зале-
жать від структури, інтересів, розуміння власної ролі й
соціальної відповідальності суспільних еліт. Власне інсти-
туції регламентують обіг конкретних інституційних форм
та інституційні функції, які на них покладені [25, с. 31]. За
цих умов інститути як комплекси інституцій зумовлюють
організаційні форми соціальної взаємодії суб’єктів госпо-
дарювання в межах світового політико-економічного про-
стору й забезпечують оптимізацію трансакційних витрат
відповідно до специфіки завдань, покладених на них.
Це означає, що між соціальними відносинами і діями
індивідів існує кругова, розгорнута в часі взаємоза-
лежність. Цінності, інструменти та інституції сплетені в ме-
режу взаємовідносин і набувають значення залежно від
того, які ролі та функції вони виконують у цій мережі. От-
же, суб’єкт залишається структурно детермінованим, але
ця детермінація завжди різнорідна і «конкурентна» – ме-
режевих структур завжди кілька, тому суб’єкт може за по-
треби та за певних обставин обирати чи навіть «маневру-
вати», беручи більшу або меншу участь у тій чи тій мережі.
Такий теоретичний підхід дозволяє розглядати суб’єк-
та як складного і мінливого, по суті, децентрованого, тобто
змушеного постійно відновлювати рівновагу між внутріш-
німи та зовнішніми впливами (потоками) шляхом встанов-
лення і перегляду, вдосконалення та уточнення, визнання
й заперечення правил та форм взаємодії, коли зовнішнє і
внутрішнє не постають як самочинні інстанції, а виявля-
ються радше полюсами уваги суб’єкта, котрий намагаєть-
ся віднайти й центрувати бажаний баланс у межах світово-
го політико-економічного простору за умов якісної
різнорідності елементів системи світового господарства та
багатоваріантності еволюційних трендів глобального роз-
витку.
Висновки. Глобалізація світової економіки зумовлює
дедалі більшу інтернаціоналізацію внутрішніх проблем на-
ціональних економік. За таких умов МПЕ дістає виражен-
ня в поєднані різних теоретичних підходів, що уможлив-
лює налагодження відносин довіри та солідарності між
суб’єктами світового господарства.
МПЕ виконує функції теоретичного фундаменту, інтег-
ральної загальнотеоретичної основи, на якій зводяться
нові концептуальні конструкції. Вочевидь, теоретична по-
будова концептуальної мережі категорійно-поняттєвих ут-
ворень МПЕ виникає з переплетіння ідеалістичної, реа-
лістичної, прагматичної та екзистенціалістичної парадигм
світового цивілізаційного устрою в межах певних традицій,
шкіл, які значною мірою формують інтеграційний тип ево-
люції людства. Особливу роль при цьому відіграє класич-
на спадщина економічної думки. Зокрема синхронізація
цих парадигм здатна забезпечити мережеву основу роз-
витку МПЕ.
Принциповим для теоретичних розробок МПЕ є усвідо-
млення інституційної компліментарності гетерогенних еле-
ментів світової системи господарства, виходячи із стра-
тегічних розрахунків параметрів глобальної економічної
рівноваги.
Література
1. Popper K. Conjectures and Refutations / K. Popper. – Boston,
1963. – 582 p.
2. Колодко Г. Мир в движении / Г. Колодко ; пер. с пол.
Ю. Чайникова. – М. : Магистр, 2009. – 575 с.
3. Колот А. Діалектика економічного і соціального розвитку як
предмет наукових досліджень / А. Колот // Україна: аспекти
праці. – 2011. – № 5. – С. 3–8.
4. Гальчинський А. Методологія аналізу економічної гло-
балізації: логіка оновлення / А. Гальчинський // Економіка Ук-
раїни. – 2009. – № 1. – С. 4–18.
5. Carney R. Contested Capitalism: the Political Origins of Financial
Institutions / R. Carney. – London, 2010. – 189 p.
6. Wolff R. Capitalism Hits the Fun: the Global Economic Meltdown
and what to do about it / R. Wolff. – Northampton : Mass., 2010. –
262 p.
7. Centeno M. Global Capitalism: a Sociological Perspective /
M. Centeno, J. Cohen. – Cambridge : Mass., 2010. – 246 p.
ec-3-4_12.qxp 17.05.2012 9:05 Page 5
6
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 3-4’2012
8. Жоль К. Язык как практическое сознание (философский
анализ) / К. Жоль. – К. : Вища школа, 1990. – 238 с.
9. Базилевич В. Метафізика економіки / В. Базилевич, В.
Ільїн. – К. : Знання, 2007. – 718 с.
10. Тавено Л. Прагматика познания. Введение: исследование
связи между познанием, коллективностью и практикой
[Электронный ресурс] / Л. Тавено. – Режим доступа :
http://www.socjournal.ru/article/654?print=yes
11. Дьюи Дж. Психология и педагогика мышления / Дж. Дьюи ;
пер. с англ. Н. Никольской. – М. : Совершенство, 1997. —
208 с.
12. Tiryakian E. Sociologism and Existentialism: Two Perspectives
on the Individual and Society / E. Tiryakian. – Englewood Cliffs
(NG), 1964. – P. 74.
13. Ішмуратов А. Конфлікт і згода (основи когнітивної теорії
конфліктів) / А. Ішмуратов. – К. : Наукова думка, 1996. – 192 с.
14. Динсмор Дж. Ментальные пространства с функциональ-
ной точки зрения / Дж. Динсмор // Язык и интеллект. – М.,
1995. – 416 с.
15. Тарасевич В. Про цивілізаційне вимірювання світової кри-
зи / В. Тарасевич // Економічна теорія. – 2009. – № 2. –
С. 16–22.
16. Конох М. Філософія освіти як предмет соціально-філо-
софського аналізу // Філософська думка. – 2001. – № 4. –
С. 127–146.
17. Маркс К. Капітал. Твори / К. Маркс, Ф. Енгельс. – 2-е вид. –
К. : Держ. вид-во політ. літ. УРСР, 1963. – Т. 1. – 907 с.
18. Ulrich P. Transformation der oronomischen Vernunft:
Forstschrittsperspektiven der modernen Industriegesellschaft /
P. Ulrich. – Stuttgart; Bern, 1986. – S. 332.
19. Бреннан Дж. Причина правил. Конституционная политиче-
ская экономия / Дж. Бреннан, Дж. Бьюкенен. – СПб. : Эконо-
мическая школа, 2005. – 272 с.
20. Бек У. Власть и ее оппоненты в эпоху глобализма. Новая
всемирно-политическая экономия / У. Бек ; пер. с нем. А. Б.
Григорьева, В. Д. Седельника ; послесловие В. Г. Федотовой,
Н. Н. Федотовой. – М. : Прогресс-Традиция; Издательский дом
«Территория будущего», 2007. – 464 с.
21. Дементьев В. Экономика как система власти : моногра-
фия / В. Дементьев. – Донецк : Друк-Инфо, 2006. – 404 с.
22. Валлерстайн И. Исторический капитализм. Капиталисти-
ческая цивилизация / И. Валлерстайн ; пер. с англ. К. А. Фур-
сова с предисловием А. И. Фурсова. – М. : Товарищество на-
учных зданий КМС, 2008. – 176 с.
23. Институциональная архитектоника и динамика экономи-
ческих преобразований ; под ред. А. А. Гриценко. – Х. : Форт,
2008. – 928 с.
24. Евстигнеева Л. Экономика как синергетическая система /
Л. Евстигнеева, Р. Евстигнеев. – М. : ЛЕНАНД, 2010. – 272 с.
25. Липов В. Невидима рука чого… або кого? Від взаємного
пристосування до інституційної компліментарності / В. Липов //
Економічна теорія. – 2011. – № 3. – С. 21–35.
Стаття надійшла до редакції 29 березня 2012 року
ÅÊÎÍÎ̲×ÍÀ ÁÅÇÏÅÊÀ
УДК [330: 351:746.1] (477)1
ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА
ЯК ПРОЯВ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ
ІНТЕРЕСІВ УКРАЇНИ
У статті розглянуто основні аспекти, що впливають на економічну безпеку України і розвиток української еко-
номіки у цілому, виявлено критерії, за якими оцінюється економічна безпека держави, показано, що економічна
і національна безпека держави характеризує ступінь задоволення національних та економічних інтересів країни.
Ключові слова: національні економічні інтереси, економічна безпека, національна економіка, конкурентоспро-
можність.
Т. А. Федотова,
кандидат економічних наук,
доцент кафедри економіки та управління
національним господарством
Дніпропетровського національного
університету ім. Олеся Гончара
Е. Е. Дмитренко,
магістр ДНУ ім. Олеся Гончара
Т. А. Федотова, Э. Э. Дмитренко
ЭКОНОМИЧЕСКАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ КАК
ПРОЯВЛЕНИЕ НАЦИОНАЛЬНЫХ
ЭКОНОМИЧЕСКИХ ИНТЕРЕСОВ УКРАИНЫ
В статье рассмотрены основные аспекты, которые
влияют на экономическую безопасность Украины и
развитие украинской экономики в целом, выявлены
критерии, по которым оценивается экономическая бе-
зопасность государства, показано, что экономическая
и национальная безопасность государства характери-
зует степень удовлетворения национальных и эконо-
мических интересов страны.
Ключевые слова:национальные экономические инте-
ресы, экономическая безопасность, национальная эконо-
мика, конкурентоспособность.
T. A. Fedotova, E. E. Dmitrenko
ECONOMIC SECURITY AS MANIFESTATION
OF NATIONAL ECONOMIC INTERESTS
OF UKRAINE
The main aspects affecting the economic security of the
state and the development of Ukrainian economy in gener-
al were described in the article,also were determined crete-
ria which evaluate the economic security of the state, was
shown that the economic and national security of the state
characterizes the degree of satisfaction of national and
economic interests of the country.
Key words: national economic interests,economic security,
national economy, competitiveness.
ec-3-4_12.qxp 17.05.2012 9:05 Page 6
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-48233 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-6220 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T22:27:19Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Далевська, Н.М. 2013-08-17T09:47:37Z 2013-08-17T09:47:37Z 2012 Концептуальна мережа категорійно-поняттєвих утворень міжнародної політичної економії / Н.М. Далевська // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 3-4. — С. 3-6. — Бібліогр.: 25 назв. — укp. 1728-6220 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48233 339.924 У статті досліджено головні парадигми формування концептуальної мережі категорійно-поняттєвих утворень міжнародної політичної економії (МПЕ), обґрунтовано методологію МПЕ за умов якісної різнорідності елементів системи світового господарства та багатоваріантності еволюційних трендів глобального розвитку. В статье исследуются главные парадигмы формирования концептуальной сети категорийно-понятийных образований международной политической экономии (МПЭ), обосновывается методология МПЭ в условиях качественной разнородности элементов системы мирового хозяйства и многовариантности эволюционных трендов глобального развития. In the article major paradigms of conceptual network of categorical formations of the international political economy (IPE) have been researched, IPE methodology in condition of qualitative heterogeneity of the global economy elements and multi-variants of evolutionary trends in global development have been grounded. uk Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України Економiчний часопис-XXI Економічна теорія Концептуальна мережа категорійно-поняттєвих утворень міжнародної політичної економії Концептуальная сеть категорийно-понятийных образований международной политической экономии Conceptual network of categorical formations of the international political economy Article published earlier |
| spellingShingle | Концептуальна мережа категорійно-поняттєвих утворень міжнародної політичної економії Далевська, Н.М. Економічна теорія |
| title | Концептуальна мережа категорійно-поняттєвих утворень міжнародної політичної економії |
| title_alt | Концептуальная сеть категорийно-понятийных образований международной политической экономии Conceptual network of categorical formations of the international political economy |
| title_full | Концептуальна мережа категорійно-поняттєвих утворень міжнародної політичної економії |
| title_fullStr | Концептуальна мережа категорійно-поняттєвих утворень міжнародної політичної економії |
| title_full_unstemmed | Концептуальна мережа категорійно-поняттєвих утворень міжнародної політичної економії |
| title_short | Концептуальна мережа категорійно-поняттєвих утворень міжнародної політичної економії |
| title_sort | концептуальна мережа категорійно-поняттєвих утворень міжнародної політичної економії |
| topic | Економічна теорія |
| topic_facet | Економічна теорія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48233 |
| work_keys_str_mv | AT dalevsʹkanm konceptualʹnamerežakategoríinoponâttêvihutvorenʹmížnarodnoípolítičnoíekonomíí AT dalevsʹkanm konceptualʹnaâsetʹkategoriinoponâtiinyhobrazovaniimeždunarodnoipolitičeskoiékonomii AT dalevsʹkanm conceptualnetworkofcategoricalformationsoftheinternationalpoliticaleconomy |