«Зелена» економіка в системі cтратегічних пріоритетів безпечного розвитку України
У статті розглядаються актуальні проблеми формування «зеленої» економіки в Україні в контексті економічної безпеки держави. Проаналізовано стратегічні пріоритети формування нових «зелених» напрямів економіки та екологічної трансформації господарства існуючих галузей. В статье рассматриваются актуа...
Saved in:
| Published in: | Економiчний часопис-XXI |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48234 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | «Зелена» економіка в системі cтратегічних пріоритетів безпечного розвитку України / В.Г. Потапенко // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 3-4. — С. 9-11. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859914908769976320 |
|---|---|
| author | Потапенко, В.Г. |
| author_facet | Потапенко, В.Г. |
| citation_txt | «Зелена» економіка в системі cтратегічних пріоритетів безпечного розвитку України / В.Г. Потапенко // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 3-4. — С. 9-11. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економiчний часопис-XXI |
| description | У статті розглядаються актуальні проблеми формування «зеленої» економіки в
Україні в контексті економічної безпеки держави. Проаналізовано стратегічні пріоритети формування нових
«зелених» напрямів економіки та екологічної трансформації господарства існуючих галузей.
В статье рассматриваются актуальные проблемы
формирования «зеленой» экономики в Украине в контексте экономической безопасности государства. Проанализированы стратегические приоритеты формирования новых «зеленых» направлений экономики и
экологической трансформации хозяйства существующих отраслей.
The article deals with actual problems of formation of
«green» economy in Ukraine in the context of economic
security. The strategic priorities for the formation of new
«green» areas of economics and «greening» of the economy of existing industries were analyzed.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:04:43Z |
| format | Article |
| fulltext |
9
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI3-4’2012
Література
1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. –
№ 30. – Ст. 17.
2. Власюк О. С. Теорія і практика економічної безпеки в системі науки
про економіку / О. С. Власюк ; Нац. ін-т пробл. міжнар. безпеки при
Раді нац. безпеки і оборони України. – К., 2008. – 48 с.
3. Бєлов О. Ф. Економічна безпека України: пріоритети та механізми
забезпечення [Електронний ресурс] / О. Ф. Бєлов. – Режим доступу :
www.niss.gov.ua/book/belov/6.html
4. Мішина І. Г. Економічна безпека в умовах ринкових трансформацій :
дис. … канд. екон. наук : спец. 08.00.01 / І. Г. Мішина. – Донецьк, 2007. –
235 с.
5. Мішина І. Г. Проблема формування теоретичних основ економічної
безпеки суспільства / І. Г. Мішина // Торгівля і ринок України : темат. зб.
наук. пр. ; голов. ред. О. О. Шубін. – Донецьк : ДонДУЕТ, 2004. –
Вип. 16. – Т. 1. – 352 с.
6. Кириенко Н. Перспективы Украины на рынках стран АТР / Н. Ки-
риенко // Финансовая Украина. – 1996. – № 7. – С. 25–33.
Стаття надійшла до редакції 23 березня 2012 року
ÅÊÎÍÎ̲×ÍÀ ÁÅÇÏÅÊÀ
УДК 338.2
В. Г. Потапенко,
кандидат географічних наук,
старший науковий співробітник,
головний консультант Національного інституту
стратегічних досліджень
«ЗЕЛЕНА» ЕКОНОМІКА В СИСТЕМІ
CТРАТЕГІЧНИХ ПРІОРИТЕТІВ
БЕЗПЕЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ
У статті розглядаються актуальні проблеми формування «зеленої» економіки в
Україні в контексті економічної безпеки держави. Проаналізовано стратегічні пріоритети формування нових
«зелених» напрямів економіки та екологічної трансформації господарства існуючих галузей.
Ключові слова: «зелена» економіка, економічна безпека, стратегічні пріоритети.
В. Г. Потапенко
«ЗЕЛЕНАЯ» ЭКОНОМИКА В СИСТЕМЕ
CТРАТЕГИЧЕСКИХ ПРИОРИТЕТОВ
БЕЗОПАСНОГО РАЗВИТИЯ УКРАИНЫ
В статье рассматриваются актуальные проблемы
формирования «зеленой» экономики в Украине в кон-
тексте экономической безопасности государства. Про-
анализированы стратегические приоритеты формиро-
вания новых «зеленых» направлений экономики и
экологической трансформации хозяйства существую-
щих отраслей.
Ключевые слова: «зеленая» экономика, экономичес-
кая безопасность, стратегические приоритеты.
V. G. Potapenko
«GREEN» ECONOMICS IN THE STRATEGIC
PRIORITIES OF SECURITY DEVELOPMENT
OF UKRAINE
The article deals with actual problems of formation of
«green» economy in Ukraine in the context of economic
security. The strategic priorities for the formation of new
«green» areas of economics and «greening» of the econo-
my of existing industries were analyzed.
Key words: «green» economics, economic security, strate-
gic priorities.
Постановка проблеми. Глобальні проблеми людства –
кліматичні зміни, вичерпання ресурсів, бідність, перенасе-
лення, брак продовольства ускладнюються кризою со-
ціально-економічної системи, побудованої на вільних рин-
кових відносинах. Процеси саморегуляції ринку негативно
впливають на соціальне забезпечення та стан навколиш-
нього природного середовища. Тому експерти ООН радять
звернути увагу на формування нової «зеленої» економіки,
яка передбачає зростання ролі держави і міждержавних
органів у економічному регулюванні, створенні умов для
розвитку бізнесу на основі нових «зелених» технологій та
екологізації індустріальних галузей господарства.
Питанню стратегічних пріоритетів розвитку «зеленої»
економіки в контексті питань економічної безпеки й при-
свячено цю роботу.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Існують
численні вітчизняні і дуже багато зарубіжних досліджень,
пов’язаних із проблемою «зеленої» економіки та еко-
логізації індустріальних галузей господарства. Особливо
виділяються роботи таких авторів, як: Б. Буркинський
Т. Галушкіна, З. Герасимчук, Б. Данилишин, П. Кругман,
В. Реутов, А. Харічков, Є. Хлобистов, М. Хвесик та ін. З по-
зиції державної економічної безпеки проблема формуван-
ня «зеленої» економіки в Україні вивчалася недостатньо.
Основні результати дослідження. Стратегічні пріо-
ритети визначають головні напрями руху для досягнення
поставленої мети в умовах постійних змін та неповноти
інформації. Стратегія являє собою послідовність дій, спря-
мованих на досягнення образу мети. Це слово походить
від грецького «strategia» (стратегія) – «пост генерального
командувача, генерала». Прусський генерал Г. Мольтке
розглядав стратегію як «еволюцію первинної керівної ідеї
за обставинами, які постійно змінюються» [1].
На відміну від плану як жорсткого переліку обов’язко-
вих до виконання дій, стратегія визначається як логіка
поведінки, що модифікується залежно від поведінки
супротивної сторони. Проблема стратегічних намірів та
практичних можливостей суб’єкта набула розвитку в
дослідженнях із маркетингу. Зокрема Ф. Котлер пише, що
стратегічне планування – це «управлінський процес ство-
рення і підтримки стратегічної відповідності між метою та
потенційними можливостями» [2, с. 315].
На думку Сунь-Цзи, метою фундаментальної стратегії
держави має стати створення умов для того, аби населен-
ня було задоволене, а його бажання підкорятися правите-
лю не могло бути поставлене під сумнів, щоб виникала
єдність помислів та устремлінь народу і правителя [3, с. 3].
«Економічна стратегія», – на думку Я. Жаліла, – це цілісна
система дій суб’єкта, спрямованих на реалізацію мети, за-
вдань та пріоритетів його економічного відтворення з ура-
хуванням комплексу впливів ендогенних і екзогенних чин-
ників, що розрахована на тривалий період часу» [4, с. 9].
Стратегічні пріоритети держави України зафіксовані у
численних законодавчих документах, зокрема у прийня-
тих останніми роками Енергетичній стратегії України на
період до 2030 року (2006 р.) [5], низці проектів стра-
тегічних програм Кабінету Міністрів України (наприклад,
Стратегії розвитку України у період до 2020 року), стра-
ec-3-4_12.qxp 17.05.2012 9:05 Page 9
10
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 3-4’2012
тегії розвитку регіонів, Програмі економічних реформ на
2010–2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспромож-
на економіка, ефективна держава» (2010 р.) [6], Законі Ук-
раїни «Про Основні засади (стратегію) державної еколо-
гічної політики України на період до 2020 року» (2011 р.)
[7], Плані першочергових заходів щодо інтеграції України
до ЄС на 2010 рік (затверджений розпорядженням Кабіне-
ту Міністрів України № 1073 від 19.05.2010) та ряді інших
документів.
Закон України «Про основи національної безпеки» [8]
визначає національну безпеку як захищеність життєво
важливих інтересів людини і громадянина, суспільства та
держави, за якої забезпечуються сталий розвиток сус-
пільства, використання надр, земельних і водних ресурсів,
корисних копалин, захист навколишнього природного се-
редовища та інших сфер державного управління при ви-
никненні негативних тенденцій до створення потенційних
або реальних загроз національним інтересам. Загрози на-
ціональній безпеці – наявні та потенційно можливі явища і
чинники, що створюють небезпеку життєво важливим
національним інтересам України.
Правову основу у сфері національної безпеки України
формує Конституція та відповідні закони України, міжна-
родні договори, інші нормативно-правові акти [8].
Загрозами національним інтересам і національній без-
пеці України в економічній та екологічній сферах є:
• ослаблення системи державного регулювання і контро-
лю у сфері економіки;
• критичний стан основних виробничих фондів у провідних
галузях промисловості, агропромисловому комплексі,
системах життєзабезпечення; загострення проблеми
підтримання в належному технічному стані ядерних
об’єктів на території України;
• недостатні темпи відтворювальних процесів та подолан-
ня структурної деформації в економіці;
• неефективність використання паливно-енергетичних ре-
сурсів, недостатні темпи диверсифікації джерел їх поста-
чання і відсутність активної політики енергозбереження,
що створює загрозу енергетичній безпеці держави;
• переважання в діяльності управлінських структур особи-
стих, корпоративних, регіональних інтересів над загаль-
нонаціональними;
• неефективність державної інноваційної політики, ме-
ханізмів стимулювання інноваційної діяльності;
• значне антропогенне порушення та техногенна переван-
таженість території України, зростання ризиків виник-
нення надзвичайних ситуацій техногенного і природного
характеру;
• нераціональне, виснажливе використання мінерально-
сировинних природних ресурсів як невідновлюваних,
так і відновлюваних;
• неподоланість негативних соціально-екологічних наслід-
ків Чорнобильської катастрофи;
• погіршення екологічного стану водних басейнів, загост-
рення проблеми транскордонних забруднень, зниження
якості води;
• загострення техногенного стану гідротехнічних споруд
каскаду водосховищ на р. Дніпро;
• неконтрольоване ввезення в Україну екологічно небез-
печних технологій, речовин, матеріалів і трансгенних
рослин, збудників хвороб, небезпечних для людей, тва-
рин, рослин та організмів, екологічно необґрунтоване ви-
користання генетично змінених рослин, організмів, речо-
вин і похідних продуктів;
• неефективність заходів щодо подолання негативних
наслідків військової та іншої екологічно небезпечної
діяльності;
• небезпека техногенного, у тому числі ядерного й біоло-
гічного, тероризму;
• посилення впливу шкідливих генетичних ефектів у попу-
ляціях живих організмів, зокрема генетично змінених ор-
ганізмів, та біотехнологій;
• застарілість та недостатня ефективність комплексів з
утилізації токсичних і екологічно небезпечних відходів.
Основними напрямами державної політики з питань
національної безпеки України є: забезпечення умов для
сталого економічного зростання та підвищення конкурен-
тоспроможності національної економіки; забезпечення
енергетичної безпеки на основі сталого функціонування і
розвитку паливно-енергетичного комплексу, в тому числі
послідовного та активного проведення політики енерго-
збереження і диверсифікації джерел енергозабезпечення;
впровадження у виробництво сучасних, екологічно без-
печних, ресурсо- та енергозбережувальних технологій,
підвищення ефективності використання природних ресур-
сів, розвиток технологій переробки й утилізації відходів.
Нобелівський лауреат у галузі економіки за 2009 рік
Пол Кругман пише, що немає жодних підстав вважати, що
вільні ринки дадуть результат, який суспільство сприйме
як справедливий. Ефективність ринку ніяк не пов’язана із
гарантуванням медичного страхування, допомоги малоза-
безпеченим тощо. Необхідно дозволити ринкам робити
свою роботу із забезпечення ефективного використання
ресурсів країни, а податки і трансферти спрямовувати на
допомогу малозабезпеченим. Коли є «негативні зовнішні
фактори», тобто витрати, які несуть економічні суб’єкти,
при тому, що інші економічні суб’єкти не сплачують адек-
ватну ціну за забруднення навколишнього середовища та
використання природних ресурсів, припущення про те, що
ринкова економіка буде саморегулюватися, не працює.
«Зелена» економіка дає відповіді на ці питання [9].
Ідеї ринкової саморегуляції як основи соціального бла-
гополуччя знову стають неактуальними – на порядок ден-
ний висувається питання про регулювання як соціально-
економічних, так і ресурсно-екологічних проблем людства.
Питання державного суверенітету в царині користування
природними ресурсами нерідко піддається сумніву. Дедалі
важливішими стають питання стратегічного планування
не тільки економіки та соціуму, а й використання природи.
Про це свідчать нові ініціативи 2011 року Організації Об’єд-
наних Націй для владних структур держав із підтримки
«зеленої» економіки для забезпечення сталого розвитку.
Екологічні та громадські основи сталого розвитку пот-
рібно зрівняти у правах з економічними. При плануванні
економічного розвитку таким факторам сталого розвит-
ку, як ліси або джерела прісної води, має надаватися
більше значення. На думку експертів ООН, існують пере-
конливі економічні та соціальні аргументи на користь
інвестування 2% світового ВВП в «озеленення» десяти
найважливіших секторів економіки, щоб змінити характер
розвитку та спрямувати потоки державного і приватного
капіталу на зменшення викидів вуглецю та ефективне ви-
користання ресурсів. Такі трансформації стимулюють
економічну активність щонайменше так само, як звичайні
інвестиційні стратегії, однак за меншого ризику виникнен-
ня криз і потрясінь, що характерні для них.
«Зелена» економіка не віддає переваги якійсь одній
політичній теорії. Вона можлива в умовах будь-якої еко-
номіки, державної або ринкової. Не служить вона і альтер-
нативою сталого розвитку. Скоріше, це спосіб реалізації
курсу на сталий розвиток на національному, регіонально-
му й світовому рівнях, що узгоджується із «Порядком ден-
ним на ХХІ століття» та спрощує втілення її положень. Пе-
рехід до «зеленої» економіки вже розпочався, і тепер
важливо зберегти цей імпульс.
Більшість стратегій економічного розвитку та зростан-
ня заохочувала швидке накопичення фізичного, фінансо-
вого і людського капіталу, проте через надмірне виснаже-
ння природного капіталу природні ресурси та екосистеми
були принесені у жертву. «Вільні ринки не призначені для
вирішення соціальних проблем» [10, p. 5], а тому існує по-
треба в удосконаленні державної політики шляхом запро-
вадження заходів у сфері ціноутворення і регулювання з
метою зміни тих ринкових стимулів, що обумовлюють не-
раціональний розподіл капіталу та ігнорують соціальні й
екологічні наслідки.
ЮНЕП визначає «зелену» економіку як таку, що підви-
щує добробут людей і забезпечує соціальну справедли-
ÅÊÎÍÎ̲×ÍÀ ÁÅÇÏÅÊÀ
ec-3-4_12.qxp 17.05.2012 9:05 Page 10
11
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI3-4’2012
вість, при цьому істотно знижує ризики для навколишнього
середовища та збіднення населення. Зростання доходів і
зайнятості забезпечується державними та приватними
інвестиціями, що зменшують викиди вуглецю і забруднен-
ня середовища, підвищують ефективність використання
енергії та ресурсів, запобігають втраті біорізноманіття і
сприяють наданню екосистемних послуг. Ці інвестиції не-
обхідно підтримувати за допомогою цільових державних
витрат, реформ у сфері політики та зміни системи регулю-
вання. Окреслений шлях розвитку має зберігати, збільшу-
вати і, де це необхідно, відновлювати природний капітал
як найважливіший економічний актив та джерело
суспільних благ, особливо для бідних верств населення,
джерела доходу і захищеність яких залежать від природи.
Сьогодні є достатньо доказів того, що «озеленення»
економіки жодним чином не перешкоджає створенню
матеріальних благ або робочих місць, і що інвестування в
об’єкти «зеленого» сектора є основою для зростання
фінансового добробуту та зайнятості. Однак для перехо-
ду до «зеленої» економіки слід створити нові умови, що
потребує термінових дій урядів усіх країн світу. Політика,
необхідна для здійснення цього переходу, вимагає скоро-
чення або ліквідації екологічно шкідливих субсидій, вико-
ристання ринкових стимулів, вдосконалення регулюван-
ня, здійснення «зелених» державних закупівель, а також
стимулювання інвестицій [11].
Формуючи систему економічної безпеки розвитку Ук-
раїни в умовах глобалізації, доцільно враховувати сучасні
тенденції світового розвитку. Ідеться про впровадження
принципів «зеленої» економіки в різні сектори господарст-
ва нашої країни. З точки зору забезпечення економічної
безпеки держави, можна виділити нові «зелені» сектори
економіки, а також ті, які знаходяться у процесі екологіч-
ної трансформації («озеленення» – greening) вже існуючих
галузей господарства України.
Енергетична безпека:
• мала гідроенергетика;
• вітрова електроенергетика;
• сонячна електроенергетика;
• біогазова енергетика;
• використання горючих газів, створених за технологіями
переробки вугілля та бурого вугілля;
• оснащення очисним обладнанням енергоустановок;
• відмова від прямого спалювання вугілля;
• використання вторинних енергетичних ресурсів – від-
ходів деревообробки, інших відходів.
Ресурсна безпека:
• перехід на використання місцевих енергетичних дже-
рел (торф, дрова, горючі сланці) на основі сучасних еко-
логічно чистих технологій;
• використання сланцевого газу.
Продовольча безпека:
• контроль за вирощуванням, виробництвом, продажем та
споживанням ГМО продуктів;
• впровадження екомаркування;
• розвиток органічного сільського господарства.
Соціальна безпека:
• адаптація господарства і населення до кліматичних змін;
• підвищення енергоефективності житла;
• системні заходи із запобігання надзвичайним ситуаціям
техногенного походження.
Виробнича безпека:
• зелене будівництво – широке використання енергозбе-
режувальних технологій та матеріалів, вироблених із
мінімальною шкодою для навколишнього середовища;
• розвиток «зеленого» туризму;
• енергозбереження на виробництві;
• впровадження програми «більш чисте виробництво»;
• застосування «зелених» технологій;
• проекти спільного впровадження за економічним ме-
ханізмом Кіотського протоколу.
Транспортна безпека:
• розвиток «зеленого» транспорту – тролейбуси, трамваї,
електромобілі, велосипеди;
• обмеження викидів автотранспорту, авіатранспорту.
Фінансова безпека:
• формування вуглецевого ринку;
• «зелені» закупівлі;
• «зелені» тарифи на електроенергію.
Регіональна безпека:
• реабілітація радіаційно забруднених територій унаслідок
аварії на Чорнобильській АЕС;
• скорочення споживання води;
• відтворення лісів та заповідних територій.
Річний оборот «зеленої» економіки в ЄС складає по-
над 300 млрд. євро, що дорівнює 2,5% ВВП. У ній вже зай-
нято близько 3,4 млн. осіб, тобто 1,5% усіх працевлашто-
ваних. Чверть усіх інвестицій спрямовується саме у чисті
технології. Наприклад, такий напрям, як вітроенергетика,
дає максимальний приріст інвестицій порівняно з іншими
галузями економіки Євросоюзу за останні роки.
Висновки. Розвиток «зеленої» економіки відбуває-
ться і в Україні, приваблюючи нові зарубіжні інвестиції та
сучасні технології. Ці паростки нового господарства, зви-
чайно, не замінять індустріальну економіку, але саме вони
формують основні стратегічні пріоритетні напрями еко-
номічної безпеки України в найближчі десятиріччя.
Формування «зеленої» економіки є сучасним трендом
забезпечення економічної безпеки держави в умовах гло-
балізації. Серйозної уваги потребує зменшення бідності,
контролю за використанням природних ресурсів, збіль-
шення кількості робочих місць. Застосування ринкових
механізмів рекомендується поєднувати з державним та
міжнародним регулюванням економічних процесів. По-
кращання екологічної ситуації перестає бути рядком вит-
рат державного бюджету, а стає власне суттю нової еко-
номічної системи. Таким чином держава формує нові
економічні умови ведення бізнесу, які приваблюють інве-
стиції саме в розвиток нових «зелених» галузей та еко-
логічної трансформації («озеленення») традиційного гос-
подарства.
В умовах ресурсної та енергетичної залежності Украї-
ни, яка сформована ситуацією, коли екологічно шкідливі
технології використовуються на застарілих енергонеефек-
тивних підприємствах, саме поступова заміна «коричне-
вої» індустріальної економіки на нову «зелену» як стра-
тегічний пріоритет розвиту дає шанс забезпечити
національну безпеку держави в найближчі десятиріччя.
Література
1. Thompson J. L. Strategic Management / J. L. Thompson. – London :
Thomson Learning, 2001. – P. 36.
2. Котлер Ф. Основы маркетинга / Ф. Котлер. – Спб. : Корунс, 1994. –
С . 538.
3. Сунь-Цзы. Искусство войны / Сунь-Цзы. – М., 1953. – С. 8.
4. Жаліло Я. А. Теорія та практика формування ефективної еко-
номічної стратегії держави : монографія / Я. А. Жаліло. – К. : НІСД,
2009. – 336 с.
5. Енергетична стратегія України на період до 2030 року : Розпоряд-
ження Кабінету Міністрів України № 145-р від 15.03.2006 р. [Електрон-
ний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada. gov.ua/cgi-
bin/laws/main.cgi?nreg=145%E0-2006-%F0
6. Програма економічних реформ на 2010–2014 рр. «Заможне суспі-
льство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» [Елек-
тронний ресурс]. – Режим доступу : www.president.gov.ua/.../
Programa_reform
7. Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики Ук-
раїни на період до 2020 року : Закон України [Електронний ресурс]. –
Режим доступу : http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/2818-17
8. Про основи національної безпеки України : Закон України // Відо-
мості Верховної Ради України. – 2003. – № 3. – С. 351.
9. Krugman P. Building a Green Economy / P. Krugman. Published: April 7,
2010 [Electronic resource]. – Access mode : http://www.nytimes.com/
2010/04/11/magazine/11Economy-t.html? pagewanted=all
10. Junus М. Creating A World Without Poverty: Social Business and The
Future of Capitalism / Мuhammad Junus. – New York : Public Affairs, 2007. –
296 p.
11. Навстречу «зеленой» экономике : Доклад ЮНЕП для властных
структур, 2011 [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.
unep.org/greeneconomy/Portals/88/documents/ger/GER_synthesis_ru.pdf
Стаття надійшла до редакції 20 березня 2012 року
ÅÊÎÍÎ̲×ÍÀ ÁÅÇÏÅÊÀ
ec-3-4_12.qxp 17.05.2012 9:05 Page 11
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-48234 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-6220 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:04:43Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Потапенко, В.Г. 2013-08-17T09:49:19Z 2013-08-17T09:49:19Z 2012 «Зелена» економіка в системі cтратегічних пріоритетів безпечного розвитку України / В.Г. Потапенко // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 3-4. — С. 9-11. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. 1728-6220 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48234 338.2 У статті розглядаються актуальні проблеми формування «зеленої» економіки в Україні в контексті економічної безпеки держави. Проаналізовано стратегічні пріоритети формування нових «зелених» напрямів економіки та екологічної трансформації господарства існуючих галузей. В статье рассматриваются актуальные проблемы формирования «зеленой» экономики в Украине в контексте экономической безопасности государства. Проанализированы стратегические приоритеты формирования новых «зеленых» направлений экономики и экологической трансформации хозяйства существующих отраслей. The article deals with actual problems of formation of «green» economy in Ukraine in the context of economic security. The strategic priorities for the formation of new «green» areas of economics and «greening» of the economy of existing industries were analyzed. uk Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України Економiчний часопис-XXI Економічна безпека «Зелена» економіка в системі cтратегічних пріоритетів безпечного розвитку України «Зеленая» экономика в системе cтратегических приоритетов безопасного развития Украины «Green» economics in the strategic priorities of security development of Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | «Зелена» економіка в системі cтратегічних пріоритетів безпечного розвитку України Потапенко, В.Г. Економічна безпека |
| title | «Зелена» економіка в системі cтратегічних пріоритетів безпечного розвитку України |
| title_alt | «Зеленая» экономика в системе cтратегических приоритетов безопасного развития Украины «Green» economics in the strategic priorities of security development of Ukraine |
| title_full | «Зелена» економіка в системі cтратегічних пріоритетів безпечного розвитку України |
| title_fullStr | «Зелена» економіка в системі cтратегічних пріоритетів безпечного розвитку України |
| title_full_unstemmed | «Зелена» економіка в системі cтратегічних пріоритетів безпечного розвитку України |
| title_short | «Зелена» економіка в системі cтратегічних пріоритетів безпечного розвитку України |
| title_sort | «зелена» економіка в системі cтратегічних пріоритетів безпечного розвитку україни |
| topic | Економічна безпека |
| topic_facet | Економічна безпека |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48234 |
| work_keys_str_mv | AT potapenkovg zelenaekonomíkavsistemíctrategíčnihpríoritetívbezpečnogorozvitkuukraíni AT potapenkovg zelenaâékonomikavsistemectrategičeskihprioritetovbezopasnogorazvitiâukrainy AT potapenkovg greeneconomicsinthestrategicprioritiesofsecuritydevelopmentofukraine |