Дискусійні аспекти трактування фінансового ринку в сучасних наукових узагальненнях
У статті досліджено найбільш дискусійні аспекти трактування фінансових ринків. Сформульовано авторське розуміння цієї полісистемної категорії. Визначено місце і роль так званих сегментних фінансових ринків у сучасних умовах, показано їх вплив на здійснення модернізаційної стратегії. В статье исслед...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економiчний часопис-XXI |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48290 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Дискусійні аспекти трактування фінансового ринку в сучасних наукових узагальненнях / В.С. Лук’янов // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 5-6. — С. 36-39. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859702529898577920 |
|---|---|
| author | Лук’янов, В.С. |
| author_facet | Лук’янов, В.С. |
| citation_txt | Дискусійні аспекти трактування фінансового ринку в сучасних наукових узагальненнях / В.С. Лук’янов // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 5-6. — С. 36-39. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економiчний часопис-XXI |
| description | У статті досліджено найбільш дискусійні аспекти трактування фінансових ринків. Сформульовано авторське
розуміння цієї полісистемної категорії. Визначено місце і роль так званих сегментних фінансових ринків у сучасних умовах, показано їх вплив на здійснення модернізаційної стратегії.
В статье исследованы наиболее дискуссионные
аспекты трактовки финансовых рынков в современных условиях. Сформулировано авторское понимание
этой полисистемной категории. Определены место и
роль так называемых сегментных финансовых рынков в современных условиях, показано их влияние на
осуществление модернизационной стратегии.
In the article the most debatable aspects of interpreta-
tions of financial markets in modern terms are described.
The author’s defenition of this poli-systemic category is formulated. The location and role of so-called segment financial markets in modern conditions are determined. Their
influence on modernisation strategy realization is shown.
|
| first_indexed | 2025-12-01T01:42:37Z |
| format | Article |
| fulltext |
36
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 5-6’2012
ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂ˲ÍÍß ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÈÌ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎÌ
Постановка проблеми. Питання наукової ідентифі-
кації фінансових ринків у сучасних умовах, визначення їх
місця та ролі в економічній політиці держави набуває все
більшого значення, а відтак і актуальності. Це особливо
важливо з огляду на існування стереотипних підходів до
трактування цієї полісегментної категорії. У нашому
дослідженні ми пропонуємо диференційований підхід до
визначення фінансових ринків та окреслення їх впливу на
макроекономічні процеси.
Аналіз останніх досліджень і публікації. Аналіз фі-
нансового ринку постійно здійснюється зарубіжними та
вітчизняними науковцями. Серед українських авторів цю
проблематику досліджують такі вчені-економісти, як
В. Д. Базилевич, А. А. Гальчинський, А. А. Гриценко,
А. І. Даниленко, А. О. Задоя, А. Т. Ковальчук, І. О. Лютий,
О. В. Михайловська, В. М. Опарін, В. Л. Смагін, В. І. Федо-
сов та ін. Чимало російських учених демонструє велику
зацікавленість до аналізу проблем функціонування фінан-
сових ринків, особливо у зв’язку з фінансово-економічною
кризою 2008–2009 років. Сучасні тенденції розвитку
фінансових ринків досліджують такі аналітики далекого
зарубіжжя, як Уоррен Баффет, Алан Грінспен, Білл Гросс,
Стівен Коен, Мартін Лейбовіц, Бенуа Мандельброт, Петер
Нобель, Джордж Сорос та багато ін.
Мета статті – критично осмислити трактовки фінансо-
вого ринку, які представлені в публікаціях українських і
російських дослідників, розглянути проблеми та перспек-
тиви функціонування фінансових ринків, виходячи з нових
викликів, окреслити шляхи більш дієвого впливу фінансо-
вих ринків на реальну економіку.
Основні результати дослідження. Фінансові ринки
суттєво і відчутно впливають на економічний розвиток
кожної країни. Фінансові кризи, які в останні роки мають
властивість відбуватися з певною періодичністю, наочно
демонструють, що їх вплив на центр і периферію світово-
го простору є неоднаковим. Фінансовий капітал спрямо-
вується до основних центрів економічної активності та
розподіляється звідти, набуваючи таким чином ознак гло-
бального явища і процесу. «Глобальні фінансові ринки
функціонують як гігантська система кровообігу, втягуючи
капітал до фінансових інститутів та ринків у центрі, а потім
переганяючи їх на периферію безпосередньо – у формі
кредитів і портфельних інвестицій або ж опосередковано
– через транснаціональні корпорації… Саме тому міжна-
родні фінансові ринки відіграють головну роль у сучасно-
му світі й саме тому їх вплив зростає так стрімко» [1, с. 88].
За образною оцінкою професора Гарвардського універси-
тету Найла Фергюсона, «планета Земля виглядає карли-
ком на фоні планети «Фінанси», до того ж остання куди
швидше обертається навколо своєї осі» [2, c. 12].
Поєднання глобальних фінансових ринків із національ-
ною економічною політикою зумовлює, у кінцевому
підсумку, підпорядкування останньої інтересам глобаль-
ного ринку. «Поєднання глобальних фінансових ринків і
національної політики призвело до появи несиметричної
системи, орієнтованої головним чином на продукування та
обмін приватними благами. Колективним потребам і
соціальній справедливості приділяється украй мало ува-
ги» [1, с. 95]. Не є винятком і вітчизняна економіка, пер-
спективи розвитку якої усе більшою мірою залежать від
пануючих тенденцій у такому полісистемному явищі, яким
є глобальні фінансові ринки.
Підвищення ролі глобальних фінансових ринків зумов-
лює необхідність і важливість наукових та системно вива-
жених підходів до вибору базових національних програм
економічної політики, визначальним блоком у якій мають
УДК 330.101
В. С. Лук’янов,
кандидат економічних наук,
доцент кафедри менеджменту
Феодосійської фінансово-економічної академії
ДИСКУСІЙНІ АСПЕКТИ
ТРАКТУВАННЯ ФІНАНСОВОГО
РИНКУ В СУЧАСНИХ НАУКОВИХ
УЗАГАЛЬНЕННЯХ
У статті досліджено найбільш дискусійні аспекти трактування фінансових ринків. Сформульовано авторське
розуміння цієї полісистемної категорії. Визначено місце і роль так званих сегментних фінансових ринків у сучас-
них умовах, показано їх вплив на здійснення модернізаційної стратегії.
Ключові слова: фінансові ринки, глобальні фінансові ринки, ринковий фундаменталізм, модернізаційна стратегія.
В. С. Лукьянов
ДИСКУССИОННЫЕ АСПЕКТЫ ТРАКТОВКИ
ФИНАНСОВОГО РЫНКА В СОВРЕМЕННЫХ
НАУЧНЫХ ОБОБЩЕНИЯХ
В статье исследованы наиболее дискуссионные
аспекты трактовки финансовых рынков в современ-
ных условиях. Сформулировано авторское понимание
этой полисистемной категории. Определены место и
роль так называемых сегментных финансовых рын-
ков в современных условиях, показано их влияние на
осуществление модернизационной стратегии.
Ключевые слова: финансовые рынки, глобальные
финансовые рынки,рыночный фундаментализм,модерни-
зационная стратегия.
V. S. Lukyanov
DEBATABLE ASPECTS OF FINANCIAL MARKET
INTERPRETATIONS IN MODERN
SCIENTIFIC GENERALIZATIONS
In the article the most debatable aspects of interpreta-
tions of financial markets in modern terms are described.
The author’s defenition of this poli-systemic category is for-
mulated. The location and role of so-called segment finan-
cial markets in modern conditions are determined. Their
influence on modernisation strategy realization is shown.
Key words: financial markets,global financial markets,mar-
ket fundamentalism, modernisation strategy.
EC_5-6_2012.qxp 23.07.2012 11:41 Page 36
37
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI5-6’2012
бути фінансові ринки і концептуальні моделі їх функціону-
вання [3, c. 178].1 Можна погодитися з висновком про те,
що опертя при розробці моделі національної економічної
політики на «концептуально суперечливі, навіть помил-
кові, економічні теорії зумовлює відчутні негативні
наслідки інституціональної політики – економічні втрати,
фінансові збитки, підприємницькі негаразди, господарські
банкрутства та інші кризові явища… Тому при розробці, а
особливо інституціональному втіленні економічної політи-
ки, повинні обов’язково бути вмонтовані відповідні «за-
побіжники» (свого роду корекційні механізми), завдяки
яким формуватимуться можливості, якщо не упередити,
то принаймні відчутно мінімізувати ризики відхилення еко-
номічної системи від стану рівноваги» [4, c. 4, 15].
У сучасних наукових узагальненнях, які стосуються
трактовок та класифікації наявних фінансових ринків, їх
організаційно-регуляторних принципів і модернізаційної
стратегії, відсутня концептуально узгоджена позиція, і це
попри зростання ваги та ролі фінансових ринків у розвит-
ку сучасних економічних систем. Наукові розвідки, які ма-
ли б системно розкривати глибинну сутність таких кате-
горіальних утворень в умовах наростання глобалізаційних
впливів, у своїй переважній масі поки що страждають пев-
ним емпіризмом. Навіть у найбільш солідних публікаціях
відчувається теоретична інерційність, що позначається на
якості категоріальних узагальнень такого цивілізаційного
феномена, яким є фінансові ринки. Щоб не бути голослів-
ними, наведемо конкретні позиції з цього приводу росій-
ських і українських учених.
Наприклад, за оцінкою російського економіста А. Суе-
тіна, його видання «Фінансові ринки у світовій економіці»
претендує «дати повне уявлення про структуру та особли-
вості розвитку сучасних фінансових ринків», а відтак його
«можна вважати проривом у цій сфері наукових дослід-
жень» [5, c. 4]. Насправді ж у ньому містяться вкрай спро-
щені трактовки фінансових ринків. Ось деякі узагальнен-
ня щодо цієї категорії: «В економці під фінансовим ринком
розуміється механізм, що забезпечує торгівлю цінними
паперами (зокрема, акціями та облігаціями), товарами
(наприклад, дорогоцінними металами чи сільськогоспо-
дарською продукцією), а також іншими взаємозамінними
активами» [5, c. 14]. Уважне прочитання наведеної
дефініції закономірно породжує ряд запитань: по-перше,
чому «фінансовий ринок» – це лише «механізм»? по-друге,
чому цей механізм (а не фондовий ринок чи відповідні
біржі) забезпечує торгівлю цінними паперами? по-третє,
чому торгуються лише акції і облігації, а де ж деривативи
та їх похідні? чому раптом до фінансового ринку А. Суетін
відносить торгівлю сільгосппродукцією?
Далі пропонується ще одне авторське «ноу-хау» при
трактуванні фінансових ринків, які, на його думку, «можна
вважати організаціями (виділення автора. – В. Л.), які
сприяють торгівлі фінансовими продуктами» [5, c. 14]. Зно-
ву ж таки логічним буде запитання: наскільки науково
доречним є ототожнення фондових бірж із фінансовими
ринками? Загальновідомо, що біржі є важливим компонен-
том фондового ринку, однак при цьому вони не можуть
замінити цю полісистему.
На чому ґрунтувався А. Суетін, визначаючи «фінансові
ринки» як місце чи спосіб (виділення автора. – В. Л.)
взаємодії продавців і покупців під час торгівлі фінансо-
вими продуктами? Про що все ж таки йдеться: про фінан-
совий ринок як місце торгівлі чи як спосіб здійснення
торгів? На наше переконання, ні те, ні інше, ні їх сукупність
некоректно вважати фінансовими ринками. У кращому
випадку можна говорити про окремі компоненти цього ба-
гатомірного явища.
Зрозуміло, що такий підхід до розуміння категорії
«фінансовий ринок» визнати «проривом у цій сфері науко-
вих досліджень» неможливо. Скоріше, навпаки, позиція
А. Суетіна віддаляє читача від істинного розуміння цього
полісистемного явища. Зауважимо також, що вживати
термін «фінансовий ринок» в одиничному вимірі коректно
лише тоді, коли при цьому чітко визначається його пред-
мет, об’єкт та функціональний вимір, тобто коли йдеться
про конкретний сегмент фінансової системи.
Однак така очевидність не береться до уваги. Досить
показовим прикладом одномірного підходу при тракту-
ванні складних фінансових утворень є позиція вітчизняно-
го науковця В. Смагіна [6]. На наш погляд, необхідність
акцентування уваги наукової громадськості на позиції
цього автора обумовлюється, насамперед, її типовістю й
водночас негативним практичним наслідком при застосу-
ванні організаційних принципів і механізмів державного
регулювання.
Централізовано планова ідеологія, що панувала в
СРСР, не допускала в науковий оборот категорії «ринок»,
«ринкова система», а звідси й відповідних похідних тер-
мінів та понять. І зрозуміло, адже в ті часи беззастережно
панувала монополія держави на всі фінансові потоки і
жорстке керування їх рухом. Не в останню чергу через це
(якщо подивитися на назви публікацій, а тим паче, вникну-
ти у зміст тодішніх монографічних досліджень, присвяче-
них, здавалося б, актуальним управлінським проблемам
[7]), радянські науковці, хоч і помічали ембріони фінансо-
вих відносин ринкового типу (які зароджувалися в тіньо-
вих економічних відносинах), але із відомих причин не мог-
ли заявляти про це в наукових публікаціях.
Сьогодні ж найбільш типовим і вживаним у науковій
літературі є термін «фінансовий ринок» [8], а не «фінан-
сові ринки». Така ситуація – інерція звичного радянського
підходу. Насправді в сучасних реаліях такого явища, як
фінансовий ринок в однозначному вимірі, не існує. Фінан-
сові відносини навіть у перехідних економіках знаходили
свій конкретний прояв у різноманітних ринкових формах,
а у класичних ринкових системах вони демонструють ще
більше розмаїття організаційних форм та інститутів.
Фінансовий ринок – це множинне, багатомірне, поліси-
стемне явище, що охоплює широку сукупність окремих
сфер і сегментів національної економіки та має ряд різно-
видів: емісійний і грошово-кредитний ринки, валютний ри-
нок, ринки фінансових послуг, ринок цінних паперів, ринок
боргових паперів, міжбанківський ринок, ринок позикових
капіталів, фондовий ринок, ринок деривативів та похідних
фінансових інструментів, форекс-ринок, спекулятивний
ринок, іпотечно-інвестиційний ринок тощо. З певною
умовністю їх можна називати «сегментними ринками».
Таким чином, фінансовий ринок реально являє собою
сукупність автономних сегментів фінансової системи, у
рамках яких постійно здійснюється широкий спектр
фінансових правочинів, завдяки чому у кінцевому підсум-
ку, по-перше, здійснюється розширене відтворення грошо-
вих, валютних, боргових потоків; по-друге, забезпечується
сталий розвиток національного господарства, по-третє,
посилюється державна участь у глобалізаційних процесах.
Тож категорію «фінансовий ринок» доречно вживати
лише за однієї умови – коли йдеться про (і таким чином
узагальнюється) весь конгломерат вищеназваних сег-
ментів. Спроби науковців застосовувати термін «фінансо-
вий ринок» в одиничному вимірі, а не як полісегментне
явище, суперечить сучасним реаліям і є неприйнятним.
Пропагувати в наукових узагальненнях одиничний, а не
полісистемний підхід до розуміння категорії, якою на-
справді є сегментна множинність фінансової системи, є по-
милкою. Понад те, подібний інерційний підхід неможливо
й некоректно визнавати «науковим проривом» у сфері
економічних досліджень. Однак саме таку позицію займає
В. Смагін у своєму дисертаційному дослідженні [6, c. 4–6].
При цьому вельми аморфним видається розуміння
категорії «фінансовий ринок» як «інституту, що формує
сукупність взаємодіючих моделей поведінки його учас-
ників – контрагентів, які регулюють, синхронізують компо-
ненти попиту і пропозиції на фінансові ресурси та активи в
ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂ˲ÍÍß ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÈÌ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎÌ
1 «Загалом же, – за словами В. Хорошковського, – за основу
розробки національних програм береться, як правило, ортодоксаль-
на монетаристська концепція та основні положення так званого
вашингтонського консенсусу» [3, с. 178].
EC_5-6_2012.qxp 23.07.2012 11:41 Page 37
38
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 5-6’2012
ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂ˲ÍÍß ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÈÌ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎÌ
певному часі й просторі з метою отримання прибутку» [6,
c. 4]. Але ж фінансовий ринок – це не інститут, а складна
та суперечлива полісистема відносин, суб’єктів, учасників
і контрагентів, які прагнуть досягти відповідних цілей. При
цьому не всі учасники ринкових відносин – контрагенти, як
це стверджується у вищенаведеній тезі: в одній ситуації –
вони суб’єкти та учасники, а в інших – контрагенти. Окрім
цього, фінансові ресурси, які націлені й здатні приносити
прибуток, є однозначно фінансовими активами. Однак ав-
тор чомусь їх розділяє.
В. Смагін також дає власне визначення сутності ме-
ханізму розвитку фінансового ринку, що розглядається
ним як «комплекс взаємозв’язаних заходів еволюційного
характеру, що реалізуються в рамках самоорганізації
фінансового ринку і політики держави щодо його регулю-
вання» [6, c. 5]. Знову ж таки, подібне твердження пород-
жує ряд закономірних неузгодженостей. «Комплекс за-
ходів», якщо останні реалізуються через «політику
держави», не можуть мати «еволюційного характеру», як і
не є «самоорганізацією фінансового ринку».
Аналіз цього наукового узагальнення містить ряд інших
суперечливих тверджень, які викликають немало запи-
тань. Наприклад, незрозуміло, чому автор вважає викори-
стання фінансового ринку найдієвішим інструментом дер-
жавного регулювання [6, c. 1]. По-перше, наявні в
економіці України фінансові ринки не можна зводити до
«інструменту регулювання», бо це не відповідає дійсності,
адже ринок – це, насамперед і головним чином, дійове се-
редовище, в якому взаємодіють суб’єкти ринкових відно-
син, само- та управлінсько-регулятивні фактори. По-дру-
ге, такі полісистемні явища, як автономні сегменти
фінансового ринку, – це не «інструмент», а об’єкт держав-
ного регулювання. По-третє, незрозуміло, чому процес
«використання» фінансового ринку є «найдієвішим»
інструментом державного регулювання?
Такою самою неадекватною реаліям трансфор-
маційної економіки видається запропонована автором
триетапна «періодизація інституційних змін розвитку
фінансового ринку» [6, c. 4]. На думку В. Смагіна, на пер-
шому етапі (1992–1999 рр.) «здійснений перехід від моно-
полії державної власності до її багатоманітності із завер-
шенням сертифікатної приватизації та формування
ринкових цін», і відповідно – до «ринкової системи еко-
номічних відносин на фінансовому ринку» [6, c. 5]. На дру-
гому етапі (2000–2007 рр.), як стверджує автор, відбу-
вається «завершення формування системи інститутів
фінансового ринку», які «забезпечують економічне зрос-
тання та самовідтворення інституціонального середовища
ринкової економіки» [6, c. 5]. Третій етап (починаючи з
2008 р.) – це період «оптимізації попиту і пропозиції грошей
на фінансовому ринку з реальними можливостями сус-
пільного відтворення» [6, c. 5]. Незрозуміло, про яку «оп-
тимізацію попиту та пропозиції грошей на фінансовому
ринку з реальними можливостями суспільного відтворен-
ня» може йтися саме в розпалі світової фінансової кризи.
Спробуймо проаналізувати реальну ситуацію в неза-
лежній українській економіці тих років, маючи на увазі ре-
альний контекст еволюції фінансових ринків, а не наду-
мані абстракції, які нічого спільного не мають як із
дійсністю минулих десятиліть, так і з реаліями сьогодення.
Так звані радикальні реформи, і зокрема у фінансовій
сфері, призвели до того, що значною мірою стихійний еко-
номічний простір країни почав демонструвати такі загроз-
ливі процеси: 1) з’явилася й почала стрімко розвиватися
сфера фактично неконтрольованих фінансових пірамід,
які цинічно грабували довірливих громадян; 2) фінансово-
кредитні та валютні ринки набули суто спекулятивного ха-
рактеру і зухвало хизувалися надвисокими прибутками на
тлі тотального зубожіння всього населення; 3) із виробни-
чої сфери активно вимивалися обігові кошти, оскільки ос-
тання фінансувалася за залишковим принципом й таким
чином штучно заганялася в режим хронічної збитковості;2
4) працездатне населення накрила хвиля жебрацьких зар-
плат, безробіття, що спричинило вкрай низьку купівельну
спроможність широкого загалу, і як наслідок – глибоку
стагнацію внутрішнього ринку; 5) водночас безпрецедент-
на відкритість українських кордонів, корумпованість мит-
них та контролюючих органів сприяли тому, що споживчий
ринок дедалі більшою мірою заповнювався неякісними
імпортними товарами.
Якщо вважати, що ці зміни «забезпечують економічне
зростання й самовідтворення інституціонального середо-
вища ринкової економіки», то сприймати такі твердження
серйозно за жодних умов неможливо. Всесвітня історія
надає безліч прикладів занепаду держав та зубожіння на-
родів. І все ж, оглядаючись у наші дні на роздоріжжя так
званих ринкових реформ радикального типу, стає більш
зрозумілим карколомне падіння продуктивного по-
тенціалу країни, руйнування багатьох галузей промисло-
вості, непомірне збідніння населення й чітко означені лінії
суспільного антагонізму. Істинною причиною цього суспіль-
ного краху стала не природа, не розпад СРСР, не
зовнішній ворог чи внутрішні чвари. Колосальні перспекти-
ви щодо національного злету України, промисловий і на-
уково-технічний потенціал якої на момент отримання не-
залежності визначався на високому світовому рівні,
перекреслила помилкова стратегія ринкових перетво-
рень, націлена на «шокову терапію», а також «ринковий
бліцкриг» у фінансовій сфері [9].3
Неминучим наслідком такої хибної політики став
«ефект доміно», коли нічим не обмежена приватизація
найбільш привабливих активів держави стала початком
формування кланово-олігархічних груп. Водночас усе
більш явно поширювався процес злиття так званих
підприємців нової хвилі із «братками», що не лише залиша-
лися впливовими суб’єктами організованої злочинності, а
й швидко концентрували величезні фінансові ресурси.
Саме такі процеси і були критерієм «зрілості та завершен-
ня формування фінансового ринку». Вони засвідчили, що
Україна намагається ввійти в ринковий світ «кустарно»,
формуючи фінансову систему на основі сліпого слідування
зарубіжним рекомендаціям і запровадження в національ-
ній економіці анахронічних принципів ринкового фунда-
менталізму.
Небезпечність огульного й некритичного сприйняття
зарубіжних рекомендацій (зокрема прийняття під тиском
США Варшавської декларації у 2000 році) країнами, що от-
римали після розпаду «соціалістичного табору» неза-
лежність, полягала в тому, що ці рекомендації «підвели
реальну основу для втручання у внутрішні справи суверен-
них держав» [1, c. 111]. Невипадково поняття «іноземна
допомога» сприймається нині як глум над національними
інтересами, оскільки її наслідком, як виявилося, були
відчутні макроекономічні ризики і втрати.
Тільки з часом українські державники зрозуміли, що не
існує якоїсь єдиної (та ще й поданої зарубіжними дорад-
никами) життєспроможної моделі національного успіху
(хоч окремі вітчизняні вчені-макроекономісти попереджа-
ли про це ще на початку ринкових перетворень). Згодом
заангажованість сленгу «реформи» ставала все більш
явною, оскільки йшлося, насправді, про фатальне підпо-
рядкування всього і вся, й зокрема фінансової сфери,
формальним, але шкідливим за своєю суттю змінам, що
досить дієво гальмували найбільш важливі політико-еко-
номічні проекти, які декларувалися перманентно змінюва-
ними урядами країни.
Фактичний, і у своїй основі рукотворний, бюджетно-
фінансовий параліч та водночас умови кадрової чехарди
2 Руйнівним наслідком такої реформаційної політики стала криза тотальних неплатежів та суцільна бартеризація виробничих відно-
син. Чи можна цей етап вважати критерієм «завершення формування системи інститутів фінансового ринку», – риторичне запитання.
3 Уперше на офіційному рівні наукову критику зазначених «стратегічних пріоритетів» здійснив проф. Т. Т. Ковальчук, який на той час
працював у патронатній службі Прем’єр-міністра України радником із макроекономічних питань [9].
EC_5-6_2012.qxp 23.07.2012 11:41 Page 38
39
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI5-6’2012
змушували урядовців вдаватися до безоглядних зовнішніх
(переважно короткострокових) позичок. І це попри те, що
«фінансові ін’єкції» з боку МВФ та Світового банку нас-
правді означали довгострокову залежність, а не «фінан-
сову допомогу». Однак така загрозлива очевидність не зу-
пиняла чолобитні прохання щодо чергових зарубіжних
кредитів. Тож невипадково, оцінюючи міжнародну фінан-
сово-економічну політику українських урядів тих часів,
Джордж Сорос образно і водночас влучно означив її як
«намагання держави Україна стати геополітичним пенсіо-
нером Заходу» [1, c. 124].
Висновок. На завершення важливо зазначити, що
прогнозні уявлення навіть авторитетних аналітиків є недо-
сконалими, оскільки результати соціально-економічного
розвитку, насамперед, залежать від якості та ефектив-
ності функціонування фінансових ринків. Якщо заплано-
вані урядом модернізаційні варіанти розвитку фінансової
системи як завжди не стануть політичними деклараціями
і не будуть демонструвати чергову макроекономічну не-
визначеність, то є вагомі підстави передбачати, що,
врешті-решт, українська економіка припинить рухатися
під ухил, тобто в протилежному напрямку від більшості
країн, які останнім часом демонструють явні позитивні
зрушення.
Література
1. Сорос Дж. Мыльный пузырь американского превосходства /
Джордж Сорос. – 2-е изд. – М. : Альпина Бизнес Букс, 2010. –
192 с.
2. Фергюсон Н. Восхождение денег / Найл Фергюсон ; пер с
англ. – М. : Астрель, 2010. – 431 с.
3. Хорошковський В. Співробітництво України з міжнародни-
ми фінансовими організаціями: еволюція, теорія, практика /
Валерій Хорошковський. – К. : Інтелект, 2002. – 428 с.
4. Ковальчук Н. П. Макроекономічні ризики: класифікаційні
ознаки, способи виміру та шляхи мінімізації : автореф. дис. …
канд. екон. наук / Н. П. Ковальчук. – К., 2012. – 20 с.
5. Суэтин А. А. Финансовые рынки в мировой экономике :
учебник / А. А. Суэтин. – М. : Экономистъ, 2008. – 588 с.
6. Смагін В. Л. Фінансовий ринок в трансформаційній еко-
номіці: закономірності формування і розвитку : автореферат
дис. … д-ра екон. наук / В. Л. Смагін. – К. : КНЕУ, 2010. – 35 с.
7. Канищенко Л. А. Экономическое управление в системе со-
циалистического хозяйствования / Л. А. Канищенко, Т. Т. Ко-
вальчук. – К. : Вища школа, 1980. – 296 с.
8. Задоя А. О. Структура та функції сучасного фінансового
ринку / А. О. Задоя, І. П. Ткаченко // Фінанси України. –
1999. – № 5. – С. 3–10; Михальський В. В. Роль фінансового
ринку в економічному розвитку реального сектора вітчизняної
економіки : монографія / В. В. Михальський. – К. : Ніка-Центр,
2005. – 293 с.
9. Ковальчук Т. Глухі кути ортодоксального монетаризму /
Т. Ковальчук // Голос України. – 1996. – 14 листоп. – С. 6–7;
Ковальчук Т. Макроекономічні й фінансові проблеми суверен-
ної України / Трохим Ковальчук // Банківська справа. – 1997. –
№ 4. – С. 15–33.
Стаття надійшла до редакції 28 травня 2012 року
ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂ˲ÍÍß ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÈÌ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎÌ
Âèäàâíèöòâî
«²íñòèòóò ñóñï³ëüíî¿ òðàíñôîðìàö³¿» (²ÑÒ)
(Ñâ³äîöòâî ïðî âíåñåííÿ äî Äåðæàâíîãî ðåºñòðó ñóá’ºêò³â âèäàâíè÷î¿ ñïðàâè
ÄÊ ¹ 3273 â³ä 03.09.2008 ð.)
íàäຠïîâíèé öèêë âèñîêîïðîôåñ³éíèõ ïîñëóã ³ç âèäàííÿ
íàóêîâèõ òà íàóêîâî-ïîïóëÿðíèõ êíèã, ìîíîãðàô³é, ï³äðó÷íèê³â ³ ïîñ³áíèê³â,
áðîøóð, áþëåòåí³â, àíàë³òè÷íèõ çâ³ò³â òîùî
åêîíîì³÷íîãî, ïîë³òè÷íîãî, ñóñï³ëüíî-ãóìàí³òàðíîãî òà ³í. ñïðÿìóâàííÿ:
• íàóêîâå ³ ë³òåðàòóðíå ðåäàãóâàííÿ;
• äèçàéí îáêëàäèíêè òà òåêñòîâîãî áëîêó;
• âåðñòêà ³ äîäðóêîâà ï³äãîòîâêà;
• äðóê (áåç îáìåæåííÿ íàêëàäó).
Âèñîêà ÿê³ñòü, ïîì³ðí³ ö³íè, ñòèñë³ ñòðîêè!
Çâåðòàéòåñÿ çà òåë.: (044) 235 9828(27), 235 8023,
e-mail: editor@osp.com.ua, os@osp.com.ua
Ðîçì³ùóºìî áàííåðíó ³ êîíòåêñòíó ðåêëàìó
íà ñàéòàõ ²íòåðíåò-õîëäèíãó ²íñòèòóòó òðàíñôîðìàö³¿ ñóñï³ëüñòâà (56 âåá-ðåñóðñ³â)
www.soskin.info
Òåë./ôàêñ: (044) 235 98 28 (27)
E-mail: os@osp.com.ua
EC_5-6_2012.qxp 23.07.2012 11:41 Page 39
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-48290 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-6220 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T01:42:37Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Лук’янов, В.С. 2013-08-17T18:34:08Z 2013-08-17T18:34:08Z 2012 Дискусійні аспекти трактування фінансового ринку в сучасних наукових узагальненнях / В.С. Лук’янов // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 5-6. — С. 36-39. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. 1728-6220 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48290 330.101 У статті досліджено найбільш дискусійні аспекти трактування фінансових ринків. Сформульовано авторське розуміння цієї полісистемної категорії. Визначено місце і роль так званих сегментних фінансових ринків у сучасних умовах, показано їх вплив на здійснення модернізаційної стратегії. В статье исследованы наиболее дискуссионные аспекты трактовки финансовых рынков в современных условиях. Сформулировано авторское понимание этой полисистемной категории. Определены место и роль так называемых сегментных финансовых рынков в современных условиях, показано их влияние на осуществление модернизационной стратегии. In the article the most debatable aspects of interpreta- tions of financial markets in modern terms are described. The author’s defenition of this poli-systemic category is formulated. The location and role of so-called segment financial markets in modern conditions are determined. Their influence on modernisation strategy realization is shown. uk Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України Економiчний часопис-XXI Економіка та управління національним господарством Дискусійні аспекти трактування фінансового ринку в сучасних наукових узагальненнях Дискуссионные аспекты трактовки финансового рынка в современных научных обобщениях Debatable aspects of financial market interpretations in modern scientific generalizations Article published earlier |
| spellingShingle | Дискусійні аспекти трактування фінансового ринку в сучасних наукових узагальненнях Лук’янов, В.С. Економіка та управління національним господарством |
| title | Дискусійні аспекти трактування фінансового ринку в сучасних наукових узагальненнях |
| title_alt | Дискуссионные аспекты трактовки финансового рынка в современных научных обобщениях Debatable aspects of financial market interpretations in modern scientific generalizations |
| title_full | Дискусійні аспекти трактування фінансового ринку в сучасних наукових узагальненнях |
| title_fullStr | Дискусійні аспекти трактування фінансового ринку в сучасних наукових узагальненнях |
| title_full_unstemmed | Дискусійні аспекти трактування фінансового ринку в сучасних наукових узагальненнях |
| title_short | Дискусійні аспекти трактування фінансового ринку в сучасних наукових узагальненнях |
| title_sort | дискусійні аспекти трактування фінансового ринку в сучасних наукових узагальненнях |
| topic | Економіка та управління національним господарством |
| topic_facet | Економіка та управління національним господарством |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48290 |
| work_keys_str_mv | AT lukânovvs diskusíiníaspektitraktuvannâfínansovogorinkuvsučasnihnaukovihuzagalʹnennâh AT lukânovvs diskussionnyeaspektytraktovkifinansovogorynkavsovremennyhnaučnyhobobŝeniâh AT lukânovvs debatableaspectsoffinancialmarketinterpretationsinmodernscientificgeneralizations |