Методи контролю у сфері господарювання: теоретичний та праксеологічний аспекти
Визначено сутність та місце методів контролю в системі наукових знань, проаналізовано погляди науковців на методи і форми контролю як складне поліморфне явище, уточнено сутність, склад, відмінності та взаємозв’язок між методом і формою контролю. Определены сущность и место методов контроля в сист...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Економiчний часопис-XXI |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
2012
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48324 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Методи контролю у сфері господарювання: теоретичний та праксеологічний аспекти / С.В. Бардаш, Т.С. Осадча // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 9-10. — С. 76-79. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859665702562037760 |
|---|---|
| author | Бардаш, С.В. Осадча, Т.С. |
| author_facet | Бардаш, С.В. Осадча, Т.С. |
| citation_txt | Методи контролю у сфері господарювання: теоретичний та праксеологічний аспекти / С.В. Бардаш, Т.С. Осадча // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 9-10. — С. 76-79. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економiчний часопис-XXI |
| description | Визначено сутність та місце методів контролю в системі наукових знань, проаналізовано погляди науковців
на методи і форми контролю як складне поліморфне явище, уточнено сутність, склад, відмінності та
взаємозв’язок між методом і формою контролю.
Определены сущность и место методов контроля в
системе научных знаний, проанализированы взгляды
ученых о методах и формах контроля как сложном
полиморфном явлении, уточнены сущность, состав,
отличия и взаимосвязь между методом и формой
контроля.
The essence and the place of methods of control in the
system of scientific knowledge are defined, analyzed the
views of scientists concerning the selection of methods
and forms of the control as difficult polymorphic phenomenon, nature, composition, distinctions and relationship
between the method and the form of control are specified.
|
| first_indexed | 2025-11-30T11:22:55Z |
| format | Article |
| fulltext |
76
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI
ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÈÉ ÎÁ˲Ê, ÀÍÀË²Ç ² ÀÓÄÈÒ
9-10’2012
Постановка проблеми. В умовах остаточної невизна-
ченості вектору інтеграції національної економіки, пер-
манентності існування зовнішніх та внутрішніх загроз,
сформованих світовою фінансовою кризою, а також неке-
рованим входженням у процес економічної світової гло-
балізації важливе значення має реформування системи
контролю національної економіки. Це потребує виявлення
сутності та змісту методів і форм господарського контро-
лю. Розгляд теоретичних аспектів ревізії та аудиту без
оцінки їх місця і ролі призводить до необґрунтованого роз-
ширення об’єктів та завдань тих або інших форм контро-
лю як практичної діяльності. Призупинення наукових
досліджень із розвитку теорії ревізії, невизнання теорії
інвентаризації, яка є формою внутрішньогосподарського
контролю і має всі елементи теорії як форми теоретично-
го пізнання, спричиняють безпідставне збільшення за-
вдань аудиту, побудову необґрунтованих класифікацій ау-
диту та формування суттєвих протиріч у теорії контролю.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасне
обґрунтування сутності та змісту контролю як науки здійс-
нюється на підставі сформованих концептуальних засад
контролю й розглядається з позицій розкриття його гно-
сеологічного, онтологічного, управлінського та інформа-
ційного аспектів [1; 2]. Дослідження змісту контролю як
науки проведено в багатьох працях М. Т. Білухи, Ф. Ф. Бу-
тинця, а окремі елементи теорії контролю розглядаються
майже всіма науковцями цього напряму. Формуванню
теорії і практики аудиту сприяли дослідження, здійснені
М. Г. Давидовим, Н. І. Дорош, О. А. Петрик, В. С. Рудниць-
ким та іншими вітчизняними науковцями. Однак у цілому
відсутня більш-менш узгоджена позиція науковців щодо
розкриття сутності контролю як науки і практичної діяль-
ності. Подібний висновок стосується й виокремлення в те-
орії та практиці контролю його методів і форм. Останнім
часом найбільш комплексні дослідження з цього питання
проведені Н. Г. Виговською, І. К. Дрозд, В. Є. Калюгою,
В. О. Шевчуком. У їх працях внесено пропозиції щодо
збільшення форм контролю [1; 2]; визначено перелік ме-
тодів контролю, однак не показано відмінності між фор-
мою та методом, унаслідок чого заперечена доцільність
виділення форм контролю [3]; внесено пропозиції щодо
вдосконалення державного фінансового контролю в ме-
жах проведення контрольно-ревізійної діяльності шляхом
уточнення форм контролю [4]; здійснено класифікацію
форм державного внутрішнього фінансового контролю [5].
Окремі аспекти цього питання розглядалися також у ро-
ботах [6–10], проте узгодженої позиції щодо методів та
форм контрою сформульовано не було. Відсутність
взаємоузгодженого розгляду теоретичного і практичного
аспектів контролю призводить до виникнення різних
підходів до тлумачення методу та форми контролю, а
відтак уповільнення подальшого розвитку як теорії, так і
практики господарського контролю.
Метою статті є уточнення сутності, а також розкриття
відмінностей та взаємозв’язку між методом і формою гос-
подарського контролю.
УДК 332.025.12
МЕТОДИ КОНТРОЛЮ У СФЕРІ
ГОСПОДАРЮВАННЯ: ТЕОРЕТИЧНИЙ ТА
ПРАКСЕОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТИ
Визначено сутність та місце методів контролю в системі наукових знань, проаналізовано погляди науковців
на методи і форми контролю як складне поліморфне явище, уточнено сутність, склад, відмінності та
взаємозв’язок між методом і формою контролю.
Ключові слова: теорія контролю, практика контролю, метод контролю, форма контролю, методика контролю.
С. В. Бардаш,
доктор економічних наук,
професор кафедри фінансового аналізу і
контролю Київського національного
торговельно-економічного університету
Т. С. Осадча,
кандидат економічних наук,
доцент кафедри обліку і аудиту
Херсонського економічно-правового
інституту
С. В. Бардаш, Т. С. Осадча
МЕТОДЫ КОНТРОЛЯ В СФЕРЕ
ХОЗЯЙСТВОВАНИЯ: ТЕОРЕТИЧЕСКИЙ И
ПРАКСЕОЛОГИЧЕСКИЙ АСПЕКТЫ
Определены сущность и место методов контроля в
системе научных знаний, проанализированы взгляды
ученых о методах и формах контроля как сложном
полиморфном явлении, уточнены сущность, состав,
отличия и взаимосвязь между методом и формой
контроля.
Ключевые слова: теория контроля, практика контро-
ля, метод контроля, форма контроля, методика контроля.
S. V. Bardash, T. S. Osadcha
METHODS OF CONTROL IN THE MANAGEMENT
SPHERE: THEORETICAL AND PRACSEOLOGICAL
ASPECTS
The essence and the place of methods of control in the
system of scientific knowledge are defined, analyzed the
views of scientists concerning the selection of methods
and forms of the control as difficult polymorphic phenome-
non, nature, composition, distinctions and relationship
between the method and the form of control are specified.
Key words: theory of control, practice of control, method of
control, form of control, control technique.
9-10_2012.qxp 23.11.2012 14:11 Page 76
77
ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÈÉ ÎÁ˲Ê, ÀÍÀË²Ç ² ÀÓÄÈÒ
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI9-10’2012
Основні результати дослідження. Аналіз економіч-
ної літератури дозволяє виділити два підходи до дослід-
ження окресленої проблеми.
Відповідно до першого підходу у практиці контролю
застосовуються методи, які можуть ототожнюватися із
способами його проведення. Зокрема методами контролю
вважаються: ревізія, аудит, тематична перевірка, еко-
номічний аналіз, обстеження, розслідування, господарсь-
кий спір [11]; перевірка, ревізія, обстеження, аналіз [9];
ревізія, перевірка (тематична, камеральна), фінансова ек-
спертиза, службове розслідування, слідство, обстеження,
аудит [6]; перевірка, аудит, обстеження, економічний
аналіз, інвентаризація, ревізія [3].
Відповідно до другого підходу практика контролю реа-
лізується через форми контролю, які не пов’язуються без-
посередньо з методами та організаційними формами кон-
тролю. До складу таких форм різні автори відносять:
попередній, поточний, наступний, документальний і фак-
тичний контроль, поточні контрольні перевірки (тематич-
на перевірка, слідство, лічильні перевірки звітності, гос-
подарський спір, обстеження, ревізія) [10]; ревізію,
тематичну перевірку або обстеження і камеральну пере-
вірку [4]; сертифікацію, атестацію, акредитацію, ліцензу-
вання та експертизу, інвентаризацію, контролінг, ревізії,
аудит, інший періодичний нагляд, моніторинг, інший безпе-
рервний нагляд [2]; попередній, поточний, наступний кон-
троль [12]; попередній контроль (експертизи, формальний
контроль, фінансовий моніторинг), поточний контроль,
наступний контроль (ревізія, податкові перевірки, фінан-
совий аудит) [7]; ревізію, перевірку, стандартизацію, іден-
тифікацію (державний нагляд), аудит (аудит ефектив-
ності), ліцензування, експертизу, моніторинг (нагляд,
спостереження) [8]; візування, нагляд, ідентифікацію,
ліцензування, експертизу, перевірку, ревізію, фінансове
розслідування, аудит, оцінювання [5]; сертифікацію, атес-
тацію, акредитацію, ліцензування, експертизи, державний
фінансовий аудит, інспектування, ревізію, перевірку, ау-
дит, фінансовий моніторинг та інші форми безперервного
нагляду [1]; тематичну перевірку, ревізію, аудит, судово-
бухгалтерську експертизу [13].
Дослідження форми контролю порівняно з методом є
більш складним. Її тлумачення наведено у працях [1; 2; 4;
6–10]. Проте сутність форми контролю деякі автори [4–6;
8; 10] розуміють по-різному, а саме: як спосіб здійснення
контролю, що вказує на техніку його проведення; як «ба-
гатофункціональний інструмент дослідження певного яви-
ща, об’єкта процесу» [6, c. 188]; як спосіб розкриття
взаємодії елементів і процесів контролю [4, c. 65–66]; як
«засіб відстеження (порівняння, зіставлення) певного яви-
ща, об’єкта, процесу, що охоплені контрольними діями» [8,
c. 90]; як «спосіб конкретного вираження й організації кон-
трольної дії, спрямованої на виконання функцій контролю,
тобто як техніку здійснення контролю та конфігурацію
контрольного заходу» [5, с. 99]; форма «розкриває зміст
контролю, а здійснення контролю виявляється у способах
і прийомах» [10, c. 22].
Цікавим є підхід до усвідомлення сутності форми кон-
тролю [6] як результату класифікації, що виділяє 24 фор-
ми контролю.
Наявність суттєвих розбіжностей у поглядах науковців
щодо методів і форм контролю призводить до певних
колізій у нормативно-правових актах, які регламентують
форми контролю окремих органів виконавчої влади та ор-
ганів контролю, що наділені повноваженнями контролю і
нагляду. Зокрема Господарським кодексом України виз-
начено, що держава здійснює контроль та нагляд за гос-
подарською діяльністю суб’єктів господарювання у формі
інспектування і перевірок, а згідно із Законом України
«Про основні засади державного нагляду (контролю) у
сфері господарської діяльності» контроль ототожнюється
із наглядом та здійснюється у формі перевірок, ревізій,
оглядів, обстежень, інших дій. Відповідно до Концепції
розвитку державного внутрішнього фінансового контролю
останній може здійснюватися у формах: внутрішнього кон-
тролю, внутрішнього централізованого та децентралізова-
ного аудиту, централізованого і децентралізованого
інспектування (у формі ревізій та перевірок), попередньо-
го і подальшого контролю.
Аналіз нормативно-правових актів, що регламентують
діяльність органів державного контролю, свідчить, що ок-
ремі з них проводять контрольні заходи в таких формах:
• фінансові перевірки, ревізії, оперативний контроль, ком-
плексні ревізії і тематичні перевірки, експертизи, обслі-
дування, державний фінансовий аудит, зовнішній фінан-
совий контроль (аудит), що проводяться Рахунковою
палатою України;
• державний фінансовий аудит, перевірки державних за-
купівель та інспектування (ревізії), аудит ефективності,
фінансово-господарський аудит, аудит, централізова-
ний внутрішній аудит, що проводяться Державною фі-
нансовою інспекцією України;
• ревізії (перевірки), інспектування, моніторинг, що прово-
дяться міністерствами, іншими центральними органами
виконавчої влади.
Аналіз змісту нормативно-правових актів, що регла-
ментують як контроль держави за господарською діяль-
ністю, так і діяльність органів державного контролю, свід-
чить, що проблема існує та вимагає розв’язання, в основу
якого має бути покладено розгляд контролю як галузі
наукових знань, а також як теорії, що виступає формою
наукового пізнання.
Поява контролю як теорії обумовлена виникненням
проблем під час практичного дослідження об’єкта контро-
лю, що зумовило необхідність проведення теоретичного
дослідження об’єкта контролю та, як наслідок, удоскона-
лення практики контролю – зародження теоретичного
пізнання, за якого об’єкт, предмет і суб’єкт теоретичного
пізнання тотожні об’єкту, предмету та суб’єкту практично-
го пізнання. Така теорія зароджувалася в індуктивний
спосіб шляхом: запису всіх спостережень; аналізу і кла-
сифікації спостережень для виявлення повторюваних
зв’язків («схожість» та «подібність»); індуктивного виве-
дення узагальнень і принципів господарського контролю із
спостережень, які відображають повторювані зв’язки; пе-
ревірки узагальнень.
Проведення теоретичних досліджень, встановлення
за їх результатами закономірностей, передбачення недо-
ліків, розробка заходів щодо їх усунення, а відтак удоско-
налення теорій контролю спонукали розширення теоре-
тичного пізнання до рівня наукового пізнання, одержання
наукових знань. Відтак відбулися зміни суб’єкта, об’єкта
та предмета пізнання: суб’єктом контролю як наукової
діяльності став науковець; об’єктом – методологія контро-
лю; предметом – закономірності розвитку окремих теорій
контролю. Завдяки активній науковій діяльності теорії
формулювалися і продовжують формулюватися в дедук-
тивний спосіб шляхом: визначення мети контролю; вибору
постулатів та принципів контролю, дотримання яких за-
безпечить досягнення мети; розробки методичних прий-
омів контролю.
Отже, виникнення і розвиток контролю як науки
зумовлені об’єктивними причинами: з одного боку – «са-
морозвитком» наукового знання, з другого – запитами
практики. Зміна економічних відносин, правових норм гос-
подарювання, а також форм власності на засоби вироб-
ництва призвели до виникнення ряду проблем контролю
як практичної діяльності, а саме:
• встановлення обсягів майна та підтвердження даних
обліку;
• оцінки діяльності суб’єкта господарювання з позицій
ефективності використання майна і правильності веден-
ня обліку;
• підтвердження достовірності фінансової звітності суб’є-
кта господарювання.
У межах теоретичного пізнання такі практичні пробле-
ми були трансформовані в наукові. Необхідність їх роз-
в’язання стала причиною висунення гіпотез, а їх доведен-
ня зумовило появу теорій інвентаризації, ревізії, аудиту
9-10_2012.qxp 23.11.2012 14:11 Page 77
78
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI
ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÈÉ ÎÁ˲Ê, ÀÍÀË²Ç ² ÀÓÄÈÒ
9-10’2012
фінансової звітності, формування відповідного понятійно-
го апарату, а також механізму їх поширення на практику
контролю. Наразі новою проблемою як практичного, так і
наукового характеру є оцінка поточної ефективності
функціонування господарської системи. На думку бага-
тьох науковців, із розв’язанням цієї проблеми найбільш
ефективно може впоратися теорія державного фінансо-
вого аудиту. До того ж останнім часом з’являється чимало
праць, наукова складова яких претендує на формування
теорії фінансового моніторингу.
Повне усвідомлення сутності наукового аспекту кон-
тролю є можливим за умов розгляду окремих складових
форм наукового і теоретичного пізнання та їх елементів, а
також його зв’язку із практикою контролю.
Розглядаючи форми наукового пізнання, основну ува-
гу слід приділити саме теорії, адже проблеми мають ситу-
ативний характер та з певних обставин можуть і не вини-
кати. Гіпотези є формою пізнання, які висуваються з
метою розв’язання або передбачення проблеми. Відповід-
но теорія є найбільш сталою формою наукового пізнання,
наявність якої може свідчити про сформованість науки.
Наприклад, теорія господарського контролю спочатку
ототожнювалася з теорією ревізії. Пізніше, у 1986 році
Ф. Ф. Бутинець обґрунтував зміст теорії господарського
контролю. Потім почали з’являтися інші теорії, зокрема
теорія аудиту, а також низка теорій контролю (інвентари-
зації, податкової перевірки, внутрішнього аудиту, держав-
ного фінансового аудиту тощо). Оцінюючи місце теорії в
науковому пізнанні, слід визнати, що вона виступає його
результатом. Виходячи з того, що характерною рисою те-
оретичного пізнання є критичне дослідження самого про-
цесу пізнання, його форм, прийомів, понятійного апарату,
теорії контролю є об’єктом наукового пізнання, за резуль-
татами якого формуються нові наукові знання. Існуючі те-
орії ревізії та аудиту, а також теорія інвентаризації, що
претендує на визнання такою, за своїм змістовним напов-
ненням є системою наукових знань [14], а отже, складо-
вою науки про контроль. Нині теорія контролю суттєво
збагачена новими знаннями, які сформовані в межах те-
орії державного фінансового аудиту, наукове обґрунту-
вання якої викладено в роботі [15]. Паралельно із цим
відбувається перегляд існуючих наукових знань і структу-
рування їх у нову систему відповідно до постулата, що го-
ловною функцією будь-якої теорії господарського контро-
лю є створення концептуальної основи для розвитку
нових ідей та допомога у процесі вибору контрольних дій.
Наявність атрибутів теоретичного пізнання в ревізії,
аудиті, державному фінансовому аудиті, інвентаризації то-
що як методів пізнання окремих об’єктів контролю і скла-
дових загальної теорії контролю дозволяє здійснити їх ме-
тодологічну ідентифікацію (рис. 1).
Теорії, наведені на рис. 1, мають споріднений предмет
та об’єкт (об’єкти описаних теорій є складовими інтегро-
ваного об’єкта господарського контролю – господарської
системи), базуються на основних принципах, законах,
методології і логіці теоретичного пізнання фактів госпо-
дарського життя. Таке тлумачення є суттєво спрощеним,
однак воно свідчить, що теорії ревізії, аудиту, інвентари-
зації, державного фінансового аудиту та ін. сформовані в
рамках єдиної системи наукових знань про господарський
контроль. Розвиток теорій сприяє збагаченню контролю
як науки. Висунуті теорії продовжують удосконалювати,
адже досі не створено такої системи контролю, що охоп-
лювала б усі життєво важливі аспекти функціонування
об’єкта контролю, зосереджувала увагу не лише на кон-
статації вчинених порушень, а запобігала їх виникненню,
функціонувала перманентно, дозволяла виявляти та усу-
вати негативні явища, здатні спровокувати серйозну еко-
номічну кризу. Слід зазначити, що розв’язання нинішніх
проблем контролю як практичної діяльності може призве-
сти до того, що окремі теорії втратять свою актуальність,
зайнявши певне місце в історії науки, а інші, більш прогре-
сивні, адаптуються до сучасних вимог та викликів.
Отже, сформульована теорія одночасно набуває оз-
нак методу пізнання. Відповідно інвентаризація, ревізія,
аудит, державний фінансовий аудит – це, з одного боку,
складові теорії, оскільки вони мають власні понятійний
апарат, об’єкт, мету, завдання, суб’єкт, класифікацію,
принципи, закономірності тощо, а з другого – методи кон-
тролю, тобто способи досягнення мети пізнання, певним
чином упорядкована діяльність, яка нерозривно пов’язана
із теорією і становить відкриту систему як наукових знань,
так і індуктивних, емпіричним чином встановлених правил.
На рівні праксеології такі методи контролю повинні роз-
глядатися як форми контролю, тому що вони формалізо-
вані через встановлені порядок і умови призначення, ме-
тодику проведення, порядок узгодження результатів. У
практиці контролю метод його проведення є основою кон-
трольного заходу, який є процесом, що складається із
стадій. На кожній з них здійснюються процедури із вико-
ристанням певних прийомів методу контролю (рис. 2).
Як видно з рис. 2, під формою контролю слід розуміти
внутрішню організацію контролю і методику його прове-
дення. Таким чином, форма контролю може підлягати
трансформації в разі зміни тактики розвитку національної
економіки, нормативно-правового регламентування та
вдосконалення методики проведення контролю. Тому
складно погодитися з позицією деяких учених [1], що роз-
глядають форму контролю як стійку, незмінну характери-
стику сутності контролю. Водночас, набувають актуаль-
ності пропозиції І. Б. Стефанюка, який висловлює думку,
що наразі нагальним є впровадження таких форм контро-
лю, як візування, фінансове розслідування та оцінювання
[5, c. 100–102]. Однак варто зауважити, що відповідних оз-
нак форма контролю може набути за умови належного
нормативно-правового регламентування, конкретизації
методичних прийомів і доведення їх до вигляду методики
візування, фінансового розслідування та оцінювання.
Заслуговують на увагу й питання про співвідношення
понять «метод» і «методика». Іноді в науковій літературі
зміст цих понять ототожнюється – вони розглядаються як
сукупність способів та прийомів дослідження. Однак у ме-
тодологічному аспекті «метод» і «методика» суттєво від-
різняються одне від одного тим, що метод як упорядкова-
ний шлях досягнення теоретичного чи практичного
результату, окрім технічної, процедурної частини включає
також теоретичне усвідомлення та особливі пізнавальні
принципи (наприклад, принцип системності, аналітичності,
єдності якісних і кількісних характеристик, історизму, пре-
зумпції осмисленості тощо). Натомість методика є лише су-
купністю правил дій (операцій, процедур), спрямованих на
емпіричне пізнання об’єкта контролю. Отже, метод та ме-
тодика контролю – це різні за своєю значущістю наукові
категорії, а їх співвідношення формується в межах уявлень
про взаємозв’язок цілого і конкретного. Проте недооціню-
вати роль методики в теорії та практиці контролю не слід.
Методика контролю відіграє роль об’єднувальної ланки
між теорією і практикою контролю, яка у зв’язку з на-
явністю відмінностей між ідеалізованим об’єктом теорії та
об’єктом практичного дослідження може вдосконалюва-
тися. Методика дослідження власного предмета й об’єкта
Рис. 1. Ідентифікація теорій контролю в системі наукових знань
Джерело: Розроблено автором
9-10_2012.qxp 23.11.2012 14:11 Page 78
79
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI9-10’2012
теорії, сформована на рівні теоретичного пізнання як ре-
зультат наукових знань, екстраполюється на об’єктивну
реальність та в межах емпіричного пізнання визначає пра-
вила контрольних дій, дотримання яких забезпечує досто-
вірність одержаної інформації про об’єкт контролю.
Зміст методу практики контролю має виходити з розу-
міння змісту методу теорії контролю. Метод теорії контро-
лю – це сукупність принципів теоретичного і методологіч-
ного пізнання, а також прийомів контролю, застосування
яких дозволяє дослідити предмет контролю в межах
об’єкта контролю. З позицій практики контролю метод
теоретичного пізнання трансформується в унормовані та
частково стандартизовані контрольні дії (методи практи-
ки контролю), застосування яких дозволяє пізнати об’єк-
тивну реальність. Методи контролю як способи досяг-
нення практичного результату реалізуються в методиках,
правилах його проведення, певних конкретних діях, які
деталізують порядок його проведення. Відповідно, під ме-
тодикою господарського контролю слід розуміти ряд
технічних прийомів, інструментів і засобів найбільш вдало-
го збору та обробки інформації про господарські явища й
процеси, застосування яких дає змогу комплексно вико-
нати завдання, поставлені перед суб’єктом контролю. Ме-
тодика господарського контролю має прикладний харак-
тер та регулюється процесуальними нормами.
Висновки. За результатами порівняльного аналізу ме-
тоду і форми контролю, розгляду ознак їх схожості й
розбіжностей слід визнати, що:
• метод контролю може набути атрибутів теорії, а на рівні
практичного пізнання – форми контролю;
• контролю притаманне різноманіття форм та методів йо-
го здійснення;
• контроль як поліморфне явище не зводиться до однієї із
можливих форм чи якогось методу його здійснення;
• кожна форма і кожний метод відображає певний аспект
контролю як явища, якому властива ознака поліморф-
ності;
• кожна форма розкриває лише окрему складову сутності
контролю як практичної діяльності.
На основі викладених у статті положень можна ствер-
джувати, що:
• схожість між формою та методом контролю полягає в
тому, що у процесі контролю, який здійснюється за пев-
ною методикою, виконуються процедури контролю, в
основу яких покладено прийоми певного методу контро-
лю. Це пояснює те, чому, наприклад, ревізія або дер-
жавний фінансовий аудит розглядаються і як метод кон-
тролю, і як форма контролю;
• розбіжність між формою та методом кон-
тролю полягає в різних сферах їх виникнен-
ня і застосування, а саме: у теоретичному
обґрунтуванні пізнання та нормативному
регламентуванні практичного пізнання змін-
них характеристик об’єкта контролю.
До форм контролю слід відносити всі
унормовані в нормативно-правових актах і
стандартах контрольні заходи, а саме: інвен-
таризацію, внутрішній аудит, аудит повного
комплекту фінансової звітності, інспектуван-
ня (у формі ревізії), перевірки (податкова пе-
ревірка, перевірка державних закупівель,
інші тематичні перевірки), державний фінан-
совий аудит (аудит ефективності бюджет-
них програм, фінансово-господарський ау-
дит діяльності бюджетних установ, аудит
суб’єктів господарювання, аудит виконання
місцевих бюджетів), фінансовий моніторинг.
Література
1. Дрозд І. К. Контроль економічних систем : монографія / І. К.
Дрозд. – К. : Імекс-ЛТД, 2004. – 312 с.
2. Шевчук В. О. Контроль господарських систем в суспільстві
з перехідною економікою (Проблеми теорії, організації, мето-
дології) : монографія / В. О. Шевчук. – К. : Київ. держ. торг.-
економ. ун-т, 1998. – 371 с.
3. Виговська Н. Г. Господарський контроль а Україні: теорія,
методологія, організація : монографія / Н. Г. Виговська. – Жи-
томир : ЖДТУ, 2008. – 532 с.
4. Калюга Є. В. Фінансово-господарський контроль у системі
управління : монографія / Є. В. Калюга. – К. : Ельга, Ніка-
Центр, 2002. – 360 с.
5. Стефанюк І. Б. Методологічні засади функціонування сис-
теми державного внутрішнього фінансового контролю в Ук-
раїні / І. Б. Стефанюк // Фінанси України. – 2011. – № 6. –
С. 84–102.
6. Базась М. Ф. Теоретико-методологічні засади внутрішньо-
господарського (управлінського) обліку та контролінгу : навч.
посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М. Ф. Базась. – К. : МАУП,
2007. – 240 с.
7. Дрозд І. К. Державний фінансовий контроль : навч. посіб. /
І. К. Дрозд, В. О. Шевчук. – К. : Імекс-ЛТД, 2007. – 304 с.
8. Ловінська Л. Г. Організація бухгалтерського обліку та фінан-
сового контролю в сучасних умовах господарювання в Ук-
раїні : монографія / Л. Г. Ловінська, І. Б. Стефанюк. – К. : НДФІ,
2006. – 240 с.
9. Родионова В. М. Финансовый контроль / В. М. Родионова,
В. И. Шлейников. – М. : ИД ФБК-ПРЕСС, 2002. – 320 с.
10. Усач Б. Ф. Контроль і ревізія : підручник / Б. Ф. Усач. – 3-тє
вид., перероб. і доп. – К. : Знання-Прес, 2001. – 253 с.
11. Пупко Г. М. Аудит и ревизия : учеб. пособ. / Г. М. Пупко. –
Мн. : Мисанта, 2002. – 429 с.
12. Савченко Л. А. Правові проблеми фінансового контролю в
Україні : монографія / Л. А. Савченко. – Ірпінь : Акад. ДПС Ук-
раїни, 2001. – 408 с.
13. Пантелєєв В. П. Аудит : навч. посіб. / В. П. Пантелєєв. – К. :
Професіонал, 2008. – 400 с.
14. Бардаш С. В. Інвентаризація: теорія, практика, комп’юте-
ризація : монографія / С. В. Бардаш. – Житомир : ЖІТІ, 1999. –
372 с.
15. Мних Є. В. Державний фінансовий аудит: методологія і ор-
ганізація : монографія / [Є. В. Мних, М. О. Никонович, Н. С. Ба-
рабаш та ін.] ; за ред. Є. В. Мниха. – К. : Київ. нац. торг.-екон.
ун-т, 2009. – 319 с.
Стаття надійшла до редакції 10 вересня 2012 року
ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÈÉ ÎÁ˲Ê, ÀÍÀË²Ç ² ÀÓÄÈÒ
Рис. 2. Зміст процесу контролю як прояву форми контролю
Джерело: Розроблено автором
Шановні колеги!
Нагадуємо Вам, що триває передплата наукового фахового журналу
«Економічний часопис-ХХІ» на 2013 рік!
9-10_2012.qxp 23.11.2012 14:11 Page 79
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-48324 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-6220 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T11:22:55Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бардаш, С.В. Осадча, Т.С. 2013-08-18T11:00:09Z 2013-08-18T11:00:09Z 2012 Методи контролю у сфері господарювання: теоретичний та праксеологічний аспекти / С.В. Бардаш, Т.С. Осадча // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 9-10. — С. 76-79. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. 1728-6220 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48324 332.025.12 Визначено сутність та місце методів контролю в системі наукових знань, проаналізовано погляди науковців на методи і форми контролю як складне поліморфне явище, уточнено сутність, склад, відмінності та взаємозв’язок між методом і формою контролю. Определены сущность и место методов контроля в системе научных знаний, проанализированы взгляды ученых о методах и формах контроля как сложном полиморфном явлении, уточнены сущность, состав, отличия и взаимосвязь между методом и формой контроля. The essence and the place of methods of control in the system of scientific knowledge are defined, analyzed the views of scientists concerning the selection of methods and forms of the control as difficult polymorphic phenomenon, nature, composition, distinctions and relationship between the method and the form of control are specified. uk Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України Економiчний часопис-XXI Бухгалтерський облік, аналіз та аудит Методи контролю у сфері господарювання: теоретичний та праксеологічний аспекти Методы контроля в сфере хозяйствования: теоретический и праксеологический аспекты Methods of control in the management sphere: theoretical and pracseological aspects Article published earlier |
| spellingShingle | Методи контролю у сфері господарювання: теоретичний та праксеологічний аспекти Бардаш, С.В. Осадча, Т.С. Бухгалтерський облік, аналіз та аудит |
| title | Методи контролю у сфері господарювання: теоретичний та праксеологічний аспекти |
| title_alt | Методы контроля в сфере хозяйствования: теоретический и праксеологический аспекты Methods of control in the management sphere: theoretical and pracseological aspects |
| title_full | Методи контролю у сфері господарювання: теоретичний та праксеологічний аспекти |
| title_fullStr | Методи контролю у сфері господарювання: теоретичний та праксеологічний аспекти |
| title_full_unstemmed | Методи контролю у сфері господарювання: теоретичний та праксеологічний аспекти |
| title_short | Методи контролю у сфері господарювання: теоретичний та праксеологічний аспекти |
| title_sort | методи контролю у сфері господарювання: теоретичний та праксеологічний аспекти |
| topic | Бухгалтерський облік, аналіз та аудит |
| topic_facet | Бухгалтерський облік, аналіз та аудит |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48324 |
| work_keys_str_mv | AT bardašsv metodikontrolûusferígospodarûvannâteoretičniitaprakseologíčniiaspekti AT osadčats metodikontrolûusferígospodarûvannâteoretičniitaprakseologíčniiaspekti AT bardašsv metodykontrolâvsferehozâistvovaniâteoretičeskiiiprakseologičeskiiaspekty AT osadčats metodykontrolâvsferehozâistvovaniâteoretičeskiiiprakseologičeskiiaspekty AT bardašsv methodsofcontrolinthemanagementspheretheoreticalandpracseologicalaspects AT osadčats methodsofcontrolinthemanagementspheretheoreticalandpracseologicalaspects |