Тенденції формування в’їзного туристичного потоку до України
У статті розглянуто актуальність і необхідність вивчення туристичних потоків як важливого індикатора планування та розвитку туризму на державному і регіональному рівнях. Проведено дослідження в’їзного туристичного потоку до України та обґрунтовано виявлені тенденції. Запропоновано деякі шляхи покр...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економiчний часопис-XXI |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48335 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Тенденції формування в’їзного туристичного потоку до України / А.Г. Охріменко // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 9-10. — С. 38-42. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-48335 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Охріменко, А.Г. 2013-08-18T13:08:25Z 2013-08-18T13:08:25Z 2012 Тенденції формування в’їзного туристичного потоку до України / А.Г. Охріменко // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 9-10. — С. 38-42. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. 1728-6220 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48335 338.48. У статті розглянуто актуальність і необхідність вивчення туристичних потоків як важливого індикатора планування та розвитку туризму на державному і регіональному рівнях. Проведено дослідження в’їзного туристичного потоку до України та обґрунтовано виявлені тенденції. Запропоновано деякі шляхи покращення управління туристичними потоками і стимулювання їх розширення. В статье рассмотрены актуальность и необходимость изучения туристских потоков как важного индикатора планирования и развития туризма на государственном и региональном уровнях. Проведены исследования въездного туристского потока в Украину и обоснованы выявленные тенденции. Предложены некоторые пути улучшения управления туристскими потоками и стимулирования их расширения. The article considers the relevance and necessity of studying the tourist flows as an important indicator of planning and development of tourism at national and regional levels.A study of inbound tourism to Ukraine was done, and identified trends were grounded. The specific ways to improve management of tourist flows and the ways to encourage their expansion were proposed. uk Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України Економiчний часопис-XXI Економіка та управління національним господарством Тенденції формування в’їзного туристичного потоку до України Тенденции формирования въездного туристского потока в Украину Trends in the formation of inbound tourist flow to Ukraine Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Тенденції формування в’їзного туристичного потоку до України |
| spellingShingle |
Тенденції формування в’їзного туристичного потоку до України Охріменко, А.Г. Економіка та управління національним господарством |
| title_short |
Тенденції формування в’їзного туристичного потоку до України |
| title_full |
Тенденції формування в’їзного туристичного потоку до України |
| title_fullStr |
Тенденції формування в’їзного туристичного потоку до України |
| title_full_unstemmed |
Тенденції формування в’їзного туристичного потоку до України |
| title_sort |
тенденції формування в’їзного туристичного потоку до україни |
| author |
Охріменко, А.Г. |
| author_facet |
Охріменко, А.Г. |
| topic |
Економіка та управління національним господарством |
| topic_facet |
Економіка та управління національним господарством |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економiчний часопис-XXI |
| publisher |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Тенденции формирования въездного туристского потока в Украину Trends in the formation of inbound tourist flow to Ukraine |
| description |
У статті розглянуто актуальність і необхідність вивчення туристичних потоків як
важливого індикатора планування та розвитку туризму на державному і регіональному
рівнях. Проведено дослідження в’їзного туристичного потоку до України та обґрунтовано виявлені тенденції. Запропоновано деякі шляхи покращення управління туристичними потоками і стимулювання їх розширення.
В статье рассмотрены актуальность и необходимость изучения туристских потоков как важного индикатора планирования и развития туризма на государственном и региональном уровнях. Проведены
исследования въездного туристского потока в Украину и обоснованы выявленные тенденции. Предложены некоторые пути улучшения управления туристскими потоками и стимулирования их расширения.
The article considers the relevance and necessity of
studying the tourist flows as an important indicator of planning and development of tourism at national and regional
levels.A study of inbound tourism to Ukraine was done, and
identified trends were grounded. The specific ways to
improve management of tourist flows and the ways to
encourage their expansion were proposed.
|
| issn |
1728-6220 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48335 |
| citation_txt |
Тенденції формування в’їзного туристичного потоку до України / А.Г. Охріменко // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 9-10. — С. 38-42. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT ohrímenkoag tendencííformuvannâvíznogoturističnogopotokudoukraíni AT ohrímenkoag tendenciiformirovaniâvʺezdnogoturistskogopotokavukrainu AT ohrímenkoag trendsintheformationofinboundtouristflowtoukraine |
| first_indexed |
2025-11-25T20:34:15Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:34:15Z |
| _version_ |
1850525219276455936 |
| fulltext |
38
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 9-10’2012
ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂ˲ÍÍß ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÈÌ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎÌ
підтримки від донора. Важливо представити донору
конкретну переконливу інформацію, що в організації
буде достатньо коштів після закінчення терміну надання
гранту.
П’ятий етап передбачає забезпечення подальшої спів-
праці та взаємодії з тим самим донором. До заходів, на-
правлених на підтримання стосунків, можна віднести: аук-
ціони, бали, обіди, турніри, прийоми і презентації, камерні
вечори, пікніки, покази або шоу, лотереї, вітальні листівки
до свят тощо.
Якщо результатом фандрайзингу є відмова, то необ-
хідно обов’язково з’ясувати її причину та домовитися про
зустріч для докладного роз’яснення помилок з метою вра-
хування їх у майбутніх кампаніях.
Висновки. Розкриття сутності фандрайзингу на ос-
нові визначення характерних етапів його реалізації та роз-
робка алгоритму фандрайзингової діяльності з урахуван-
ням повного робочого циклу сприятиме вдосконаленню
всього процесу, в рамках якого проект формується та реа-
лізується у практиці роботи неприбуткових організацій.
Література
1. Артемьева Т. В. Фандрейзинг. Привлечение средств на проекты и программы в
сфере культуры и образования / Т. В. Артемьева, Г. Л. Тульчинский. – СПб. : Лань,
2010. – 286 с.
2. Балашова А. Л. Фандрайзинг для молодежной организации : конспект лекций /
А. Л. Балашова. – М. : МГГУ им. М.А. Шолохова, 2008. – 103 с.
3. Башун О. В. Вплив маркетингу і фандрейзингу на трансформацію бібліотек ;
наук. ред. В. С. Білецький. – Донецьк : УКЦентр, 1999.– 204 с.
4. Дуглас Александер Дж. Основные принципы фандрейзинга / А. Дж. Дуглас и
Кристина Дж. Карлсон. – Дніпропетровськ : Баланс Бизнес Букс, 2007. – 240 с.
5. Комаровський О. В. Фандрейзинг у питаннях, відповідях та цитатах : навч.
посіб. / О. В. Комаровський. – Луганськ, 2007. – 54 с.
6. Крупський Т. Пошук ресурсів для діяльності організації (Fund Rasing) / Т. Крупсь-
кий. – К. : Коаліція «Свобода вибору», 2005. – 10 с.
7. Куц С. Фандрайзинг АВС : посіб. для початківців / С. Куц. – К. : Центр філантропії,
2008. – 92 с.
8. Фандрайзинг : навч. посіб. – К. : Центральноукраїнський регіональний навчаль-
ний центр. Партнерство громад фундація «Україна-США» (USAID), 2003. – 95 с.
9. Фандрайзинг: привлечение средств на некоммерческую деятельность / [В. А.
Барежев, С. Леликов, С. Е. Орлова и др.]. – СПб. : ГУКИ, 2005. – 102 с.
10. Штика Н. О. Зміст роботи соціального педагога громадської організації щодо
планування та реалізації фандрайзангової діяльності [Електронний ресурс] / Н. О.
Штика : зб. наук. праць Націон. ун-ту імені Івана Огієнка. Вип. 11. – Кам’янець-По-
дільський, 2009. – (Серія соціально-педагогічна). – Режим доступу :
http://www.nbuv.gov.ua/portal/ soc_gum/znpkp_sp/2009_11/
Стаття надійшла до редакції 11 вересня 2012 року
УДК 338.48.
А. Г. Охріменко,
кандидат економічних наук, доцент кафедри
готельно-ресторанного та туристичного бізнесу
Київського національного торговельно-економічного університету
ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ
В’ЇЗНОГО ТУРИСТИЧНОГО ПОТОКУ
ДО УКРАЇНИ
У статті розглянуто актуальність і необхідність вивчення туристичних потоків як
важливого індикатора планування та розвитку туризму на державному і регіональному
рівнях. Проведено дослідження в’їзного туристичного потоку до України та обґрунто-
вано виявлені тенденції. Запропоновано деякі шляхи покращення управління туристич-
ними потоками і стимулювання їх розширення.
Ключові слова: туризм, туристичні прибуття, в’їзний туристичний потік.
А. Г. Охрименко
ТЕНДЕНЦИИ ФОРМИРОВАНИЯ ВЪЕЗДНОГО
ТУРИСТСКОГО ПОТОКА В УКРАИНУ
В статье рассмотрены актуальность и необходи-
мость изучения туристских потоков как важного ин-
дикатора планирования и развития туризма на госу-
дарственном и региональном уровнях. Проведены
исследования въездного туристского потока в Украи-
ну и обоснованы выявленные тенденции. Предложе-
ны некоторые пути улучшения управления туристски-
ми потоками и стимулирования их расширения.
Ключевые слова: туризм, туристские прибытия, въе-
здной туристский поток.
A. H. Okhrimenko
TRENDS IN THE FORMATION OF INBOUND
TOURIST FLOW TO UKRAINE
The article considers the relevance and necessity of
studying the tourist flows as an important indicator of plan-
ning and development of tourism at national and regional
levels.A study of inbound tourism to Ukraine was done,and
identified trends were grounded. The specific ways to
improve management of tourist flows and the ways to
encourage their expansion were proposed.
Key words: tourism, tourist arrival, inbound tourist flow.
Постановка проблеми. Як галузь економіки туризм
має важливе значення, що базується на інтегрованому ви-
користанні виробничо-економічного та трудового по-
тенціалу багатьох галузей суспільного виробництва і при-
родних ресурсів. Його розвиток впливає на такі сектори
економіки, як транспорт, агропромисловий комплекс, тор-
гівля, зв’язок, будівництво, і є одним із найбільш перспек-
тивних напрямів структурної переорієнтації економіки Ук-
раїни.
За даними Всесвітньої туристичної організації
(ЮНВТО), прямий внесок туризму у світовий ВВП у 2011
році склав $1,972.8 млрд. (2,8% загального річного ВВП) і,
за прогнозами, у 2012 році він збільшиться на 2,8%. Сумар-
ний внесок туризму у світовий ВВП у 2011 році сягнув
$6,346.1 млрд. (9,1% ВВП) і, за прогнозами, теж збільшить-
ся на 2,8% у 2012 році [1]. Щодо України, то туристична га-
лузь, хоч і не має такого рівня розвитку, як у інших
країнах, проте її функціонування справляє певний вплив
на економіку. Експерти СОТ оцінюють прямий внесок ту-
ризму у ВВП України у 2011 році на рівні 24,6 млрд. грн.
(2,0% загального обсягу ВВП), який, за прогнозами, у
2012 р. збільшиться на 2,6%, а сумарний внесок сфери ту-
ризму у ВВП 2011 року становив 92,1 млрд. грн. (7,4% ВВП)
і, прогнозується, що у 2012 р. він зросте на 2,6% [2].
Таким чином, ця сфера економіки, враховуючи можли-
вий ефект, туристичні умови та ресурси країни, є досить
перспективною для України. З метою ефективного і
раціонального планування та використання туристичного
потенціалу необхідно здійснювати різнопланові дослід-
ження, серед яких важливе значення має вивчення тури-
9-10_2012.qxp 23.11.2012 14:07 Page 38
39
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI9-10’2012
стичних потоків. Наприклад, І. Карташевська звертає ува-
гу на виняткову значущість оцінки туристичних потоків та
управління ними, зазначаючи, що «управління туристични-
ми потоками є одним із найбільш складних стратегічних
питань, яке повинні вирішувати топ-менеджери найвищо-
го, тобто державного, рівня» [3, с. 54]. Отже, вивчення ту-
ристичних потоків – це важливе завдання розвитку туриз-
му, а з огляду на його інтегральний характер, і економіки
у цілому.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Туристичні
потоки є предметом дослідження різних наук (зокрема
географічних, економічних) та багатьох учених. Вивченню
цих питань присвячені роботи А. Александрової [4], О. Бей-
дика [5], Л. Воронкової [6], І. Карташевської [3], В. Квар-
тальнова [7], М. Мальської [8], Д. Стеченка [9] та інших.
Невирішені частини проблеми. Враховуючи динаміч-
ний характер і постійні зміни факторів впливу, вивчення
туристичних потоків потребує постійної уваги та втілення
виявлених тенденцій в управлінські рішення державного і
регіонального рівнів для регулювання сфери туризму та
господарського комплексу загалом.
Варто також зауважити, що відомі світові дослідники
туризму А. Лев, М. Хол, М. Вільямс звертають увагу на те,
що «розгляд туристичних потоків є предметом порівняно
малої кількості академічних досліджень» [10, с. 36]. Вони
зазначають, що «туристичний рух має глибокі наслідки
для розвитку інфраструктури, транспорту, розробки но-
вих туристичних продуктів, комерційної життєздатності
сфери туризму, а також управління соціальними, еко-
логічними та культурними результатами туризму» [10, с.
36]. Таким чином, важливими питаннями для функціону-
вання і розвитку туризму в Україні, розробки державних
та регіональних програм є постійні й системні дослідження
туристичних потоків з метою визначення їх тенденцій і за-
кономірностей, джерел формування та розподілу.
Метою статті є виявлення основних тенденцій в’їзного
туристичного потоку до України.
Основні результати дослідження. Функціонування
туризму як сфери економіки характеризується системою
показників, що відображають кількісні та якісні тенденції її
розвитку. Відповідно до міжнародних статистичних дос-
ліджень, що проводяться в туризмі, одним із найваж-
ливіших показників є кількість прибуттів (приїздів). Відома
російська дослідниця А. Александрова під кількістю при-
буттів розуміє кількість зареєстрованих туристів, що при-
були в ту чи іншу країну (вибули з неї)
за певний проміжок часу, зазвичай ка-
лендарний рік [4, с. 24]. Таким чином,
статистика прибуттів (вибуттів) є ба-
зою для визначення обсягів туристич-
них потоків між країнами, регіонами.
Група російських учених під керів-
ництвом Л. Воронкової вважає, що «ту-
ристичний потік – це кількість туристів,
що здійснюють подорож у ті чи інші
туристичні регіони протягом певного
періоду часу» [6, с. 216]. На думку
В. Квартальнова, туристичний потік
слід розглядати як «постійне прибуття
у країну туристів» [7, с. 156]. У своїх
дослідженнях він обґрунтовує основні
показники обсягів туристичних потоків:
загальна кількість туристів; кількість
туроднів; середня тривалість пере-
бування туристів у країні (регіоні) [7,
с. 156].
Українські вчені на чолі із М. Маль-
ською визначають туристичний потік
як «форму взаємодії між місцем при-
значення, де є пропозиція (туристична
привабливість, атрактивність тощо), і
місцем відправлення, де існує попит чи
дефіцит подібних послуг і товарів» [8,
с. 344].
Таким чином, узагальнюючи трактування туристичних
потоків, можна визначити, що туристичний потік – це про-
цес переміщення туристів із одного регіону (країни) в
інший під впливом попиту та пропозиції, що характеризу-
ється обсягами, тривалістю, напрямами, джерелами фор-
мування і локалізації, спеціалізацією та іншими ознаками.
У дослідженнях, присвячених туристичним потокам,
І. Карташевська звертає увагу на те, що вони розгляда-
ються з точки зору статистики, економіки, маркетингу, ме-
неджменту, географії, але найважливішими питаннями є
управління ними, створення туристичних центрів та їх
спеціалізація [3, с. 54].
Для побудови ефективного механізму управління ту-
ристичними потоками необхідно здійснити комплекс робіт,
зокрема вивчити фактори впливу на потоки, джерела їх
формування, розподіл, сезонні коливання, спеціалізацію.
На структуру, характер, тривалість туристичного по-
току впливають різноманітні фактори, які, згідно із дос-
лідженнями О. Бейдика, можна поділити на зовнішні (де-
мографічні, соціальні, економічні, міжнародні, культурні
та науково-технічний прогрес) і внутрішні (ресурсно-рек-
реаційна привабливість, соціальна доступність регіону,
інформаційна доступність регіону, безпека регіону та інші)
[5, с. 290].
Практичні аспекти формування і реалізації туристич-
них потоків здійснено на прикладі вивчення в’їзних турис-
тичних потоків до України за п’ятирічний період
(2007–2011 роки). Первинними джерелами інформації про
туристичні потоки є статистична звітність туроператорів
за формою «1-ТУР», але, враховуючи неорганізованих ту-
ристів, осіб, що прибувають на відпочинок до санаторіїв,
будинків відпочинку, у нашому дослідженні використано
статистичну звітність Адміністрації Держприкордонслуж-
би України [11].
Протягом останніх п’яти років Україну відвідало 111,9
млн. іноземних громадян (у середньому щорічно 22,4 млн.
осіб). У 2008 р. їх прибуло до нашої країни 25,5 млн. (на
10,1% більше, ніж у 2007 р.). У 2009 р., враховуючи об’єк-
тивні причини, зумовлені світовою кризою, кількість при-
булих іноземців скоротилася на 18,3% – до 20,8 млн. осіб.
У 2010 р. помітними стали позитивні тенденції: туристичний
потік зріс на 1,9% – до 21,2 млн. осіб, а у 2011 році ще на
1,0% – до 21,4 млн. осіб. Проте через різке зменшення об-
сягу прибуттів іноземних громадян у попередні роки, у 2011
році не було досягнуто показників навіть 2007 р. (табл. 1).
ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂ˲ÍÍß ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÈÌ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎÌ
Таблиця 1
Динаміка кількості прибуттів іноземних громадян до України
(перші 10 країн), 2007-2011 рр.
Джерело: Розроблено за [11]
9-10_2012.qxp 23.11.2012 14:07 Page 39
40
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI
ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂ˲ÍÍß ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÈÌ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎÌ
9-10’2012
Диференціація за країнами формування туристичних
потоків представлена в табл. 1. Протягом останніх 5 років
перша десятка країн є незмінною: найбільша кількість осіб
прибуває з Росії – щорічно в середньому 34,6%, на друго-
му місці – Молдова із показником 18,7%, на третьому –
Польща – 14,3% і на четвертому – Білорусь – 13,4%. Далі
питома вага країн набагато нижча: Угорщина – 2,9%, Сло-
ваччина – 2,7%, Німеччина – 1,0%, США – 0,6%, Ізраїль –
0,4% та Італія – 0,3%.
Варто зазначити, що перша десятка країн має досить
високу питому вагу, що коливається в діапазоні від 90,0%
у 2008 році до 90,9% у 2007 році. У середньому цей показ-
ник за п’ять років становить 90,6%. Причому, на чотири
країни – Росію, Молдову, Польщу та Білорусь – у середньо-
му припадає 81,0% потоку інозем-
них громадян до України.
До того ж слід звернути увагу
на досить значне скорочення ту-
ристичного потоку із Польщі, пито-
ма вага якого становила 19,2% у
2007 році та 20,6% у 2008 році, але
потім зменшилася до 12,2% у
2009-му, 9,9% – у 2010-му і 8,0% у
2011 р. Водночас, у посткризовий
період зафіксовано зростання пи-
томої ваги туристичного потоку із
Росії – від 30,0% у 2008 р. до 42,1%
у 2011 р.
До позитивних тенденцій мож-
на віднести те, що до другої
десятки країн, громадяни яких
відвідали Україну, протягом досліджуваного періоду вхо-
дили економічно розвинені країни: Туреччина (0,3%), Ве-
ликобританія (0,3%), Франція (0,2%), Нідерланди (0,1%),
Чехія (0,2%), Канада (0,1%), Австрія (0,1%). В окремі роки
у другій десятці країн знаходились Литва, Латвія, Швеція,
Швейцарія, Казахстан, Азербайджан та Іспанія.
Щодо цілей в’їзду в Україну, то щорічно протягом п’яти
років їх структура практично не змінювалася: найбільша
частка осіб – 88,8% – приїздить до України із приватною
метою, 6,1% – з метою туризму, 3,6% – у службових, діло-
вих, дипломатичних справах, 1,0% – за культурним і спор-
тивним обміном, релігійною та іншою метою, 0,3% – зара-
ди навчання, 0,1% – для працевлаштування, 0,1% – з
метою імміграції (рис. 1).
Варто зазначити, що ті іноземні
особи, які, прибуваючи в Україну,
офіційно декларують іншу мету, теж
певною мірою є туристами. Особливо
це стосується прибуттів із діловою чи
службовою метою (значна частина з
них є діловими туристами), метою
культурних і спортивних обмінів та
релігійними цілями (до цієї категорії
можна віднести осіб, що займаються
спортивним, релігійним, культурним ту-
ризмом), а також із приватною метою.
Серед загальної кількості осіб, що
прибули в Україну в середньому протя-
гом п’яти років, тільки 6 797,5 тис., або
6,1%, – туристи. У середньому щорічно
до України прибувало 1 369,5 тис. осіб
з метою туризму. Найвищий показник
був характерний для 2008 р. – 1 693,3
тис. осіб (6,7% загального річного пото-
ку) і найнижчий – 1 083,0 осіб (5,1%) у
2010 р. Показники 2011 року вказують
на позитивну тенденцію до зростання –
1 225,9 тис. осіб (5,7%) (рис. 2).
Динаміка обсягів прибуттів із метою
туризму практично збігається із ди-
намікою загальних прибуттів, що пояс-
нюється впливом на туризм процесів
(соціально-економічних, політичних,
технологічних та ін.), які відбуваються
в сучасному світі.
Щодо країн, звідки приїздять до Ук-
раїни особи з метою туризму, то перші
10 держав протягом 5 років є незмінни-
ми, що вказує на стабільність розвитку
туризму та відсутність певних нововве-
день для виходу на інші туристичні рин-
ки. Питома вага першої десятки країн –
досить значна: вона коливається в ме-
жах 80,5–88,9%. Водночас, варто від-
мітити тенденцію до незначного що-
річного скорочення цього показника,
починаючи від 2008 р. (табл. 2).
Таблиця 2
Динаміка кількості прибуттів іноземних громадян до України
(перші 25 країн) з метою туризму у 2007-2011 рр.
Джерело: Розроблено за [11]
Рис 1. Структура в'їзного потоку до України з
метою відвідування (у середньому), 2007-2011 рр.
Рис 2. Динаміка обсягів загальних прибуттів
та прибуттів з метою туризму іноземних
громадян до України, 2007-2011 рр.
Джерело: Розроблено за [11]
9-10_2012.qxp 23.11.2012 14:07 Page 40
41
ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂ˲ÍÍß ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÈÌ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎÌ
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI9-10’2012
За обсягами в’їзного туристичного потоку до України
країн-постачальників можна об’єднати у три групи (рис.3):
1. До першої групи входять Росія (38,5% усього турис-
тичного потоку), Білорусь (14,7%) та Польща (13,3%). От-
же, лише три країни забезпечують 66,5% іноземних ту-
ристів України. До цієї групи віднесено країни, з яких
щорічно фіксується від 700,0 до 100,0 тис. прибуттів.
2. До другої групи входять країни, що забезпечують
щорічно від 50,0 до 20,0 тис. прибуттів кожна і питома ва-
га потоку яких складає від 1,0% до 5,0%: Німеччина
(5,1%), США (3,5%), Великобританія (2,3%), Італія (2,2%),
Ізраїль (1,9%). Туреччина (1,8%) та Франція (1,6%), а зага-
лом на них припадає 18,4% туристичного потоку.
3. Третя група об’єднує країни, з яких до України при-
буває від 15,0 до 5,0 тис. осіб і питома вага яких не пере-
вищує 1,0%. До цієї групи входять економічно розвинені
європейські країни (Австрія, Бельгія, Данія, Іспанія, Нідер-
ланди, Норвегія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина,
Угорщина, Чехія, Швеція, Швейцарія), Канада та країни –
колишні радянські республіки, що характеризуються ди-
намічними темпами розвитку (Казахстан, Азербайджан,
Узбекистан).
4. Четверта група є найчисельнішою – понад 80 країн,
з яких щорічно прибуває до України менш як 5,0 тис. осіб
(Аргентина, Бразилія, Японія, Китай, Хорватія, Словенія).
Позитивною тенденцію є те, що до України приїздять
громадяни країн, що найбільше подорожують, зокрема
Німеччини, США, Великобританії, Італії, Франції. Щорічно
до другої десятки за обсягом потоку входять такі країни,
як Нідерланди, Угорщина, Канада, Австрія, Чехія. У
першій десятці відсутні громадяни Молдови, Угорщини і
Словаччини. Це пояснюється тим, що їх відвідини України
мають приватний прикордонний характер.
На основі проведеного аналізу можна висновувати, що
в’їзний туристичний потік до України має три основні на-
прями формування:
• північно-східний, представлений громадянами Росії та
Білорусі, для яких подорожі до України є ностальгійни-
ми. Метою переважної більшості цих туристів є сімейний
відпочинок на традиційних курортах Чорного й Азовсь-
кого морів. Незначна частина, в основному особи моло-
дого віку, потребують різноспрямованих спеціалізованих
турів. Частково це тури вихідного дня, гостьовий туризм.
Для такого потоку характерне пересування за допомо-
гою залізничного та автомобільного, у тому числі власно-
го, транспорту;
• західний (Польща, Німеччина, Італія, Великобританія,
Франція, США, Канада), направленість якого є досить
широкою, проте переважають пізнавальні тури до відо-
мих міст України – Києва, Львова, Одеси. Частина осіб
в’їжджає до України для налагодження та підтримки
ділових контактів. Подібно до попереднього потоку ча-
стково це тури вихідного дня, гостьовий туризм (для
прикордонних районів). Для цього потоку характерним є
використання повітряного транспорту, хоч громадяни
ближніх європейських країн, особливо Польщі, зазвичай
обирають для подорожей автомобільний транспорт;
• південний (Туреччина, Ізраїль) – це досить специфічний
потік. Наприклад, громадяни Ізраїлю відвідують Україну
здебільшого з релігійною метою, їх поїздки мають яскра-
во виражений сезонний характер, а громадяни Туреччи-
ни в’їжджають до нашої країни часто із комерційними
цілями.
На основі оцінки структури в’їзного туристичного пото-
ку випливає, що більш як 53,0% – це північно-східний потік,
майже 30,0% – західний і близько 4,0% – південний; части-
на потоку має розосереджені джерела формування.
Для подальшого розвитку європейського та російсько-
білоруського векторів туристичного потоку необхідно мо-
дернізувати і побудувати нові автомобільні магістралі сві-
тового рівня до європейських країн, Росії та Білорусі, а
також безпосередньо в Україні; для кращої організації
ізраїльського потоку актуальним є покращення туристич-
ної і загальної інфраструктури, зокрема в місті Умань.
Перспективними напрямами залучення туристів до Ук-
раїни є ринки Китаю та Японії, які є країнами – лідерами
постачальників туристів у світі. Наразі маємо такі показни-
ки: за аналізований період до нашої країни щорічно прибу-
вало близько 2,5 тис. туристів із Японії, 1,0 тис. – із Китаю.
Досить перспективними є також ринки Казахстану і Азер-
байджану, звідки в останні роки прибуло більш як 9,0 тис.
туристів, причому спостерігається зростання в’їзду [11].
Для того щоб збільшити надходження від туризму та
суміжних галузей, необхідно посилити стимулюючий
вплив на в’їзні туристичні потоки. Актуальними у цьому
контексті є такі заходи:
• розробка державної та регіональних програм розвитку
туризму, зокрема створення спеціальних туристичних
програм і маршрутів для громадян різних груп країн;
• просування адресної реклами та пропагування турис-
тичних можливостей нашої країни в інших країнах із вра-
хуванням можливих специфічних інтересів громадян цих
країн до нашого туристичного потенціалу;
• відкриття туристичних офісів в інших країнах і системна
участь у великих міжнародних туристичних виставках;
• розширення регіональних ринків для іноземного туризму
та створення пропозиції нових туристичних продуктів,
які відповідають сучасним умовам і потребам.
Висновки і перспективи подальших досліджень.
Туристичний потік є одним із найважливіших індикаторів
розвитку сфери туризму, оскільки виявлені у процесі його
вивчення закономірності можуть бути покладені в основу
стратегії розвитку туризму країн і регіонів. Дослідження
тенденцій туристичних потоків сприятиме розробці та
реалізації ефективної туристичної політики, формуванню
туристичних продуктів, які матимуть попит, залученню і
застосуванню в туризмі нових ресурсів, оптимальному ви-
користанню наявного потенціалу.
Загалом, аналізуючи характер, структуру та спрямова-
ність в’їзного туристського потоку до України у 2007–2011
роках, можна зробити такі висновки:
• туристичний потік має досить стабільну структуру,
оскільки за п’ять років перша десятка країн не змінила-
ся, а у двадцятці відбувалися лише незначні зміни;
• існує високий рівень залежності потоку від соціально-
економічного та політичного стану незначної кількості
країн і відносин цих країн із Україною (85,0% потоку –
громадяни 10-ти країн);
• відбулося скорочення кількості іноземних туристів, які
відвідували Україну, що пояснюється кризою 2008–2009
років, проте спостерігаються позитивні тенденції зрос-
тання цих показників у 2010–2011 роках;
• динаміка в’їзного туристичного потоку практично співпа-
дає із динамікою загального потоку до України, що пояс-
нюється високим рівнем залежності туризму від впливу
комбінації різних соціально-економічних, політичних та
інших процесів;
• позитивною тенденцією є те, що до України приїздять
громадяни країн, які найбільше подорожують, зокрема
Німеччини, США, Великобританії, Італії, Франції.
Рис. 3. Динаміка середньорічних обсягів туристичних потоків
до України 25 країн світу, 2007-2011 рр.
Джерело: Розроблено за [11]
9-10_2012.qxp 23.11.2012 14:07 Page 41
42
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 9-10’2012
ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂ˲ÍÍß ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÈÌ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎÌ
Подальшого вивчення потребують дослідження трива-
лості перебування туристів, що є досить гнучким показни-
ком, від якого напряму залежить обсяг туристичних до-
ходів та доходів у суміжних галузях економіки. Необхідно
також проводити дослідження структури і спеціалізації ту-
ристичних потоків. Уваги потребує вивчення виїзних тури-
стичних потоків, які за правильної організації можуть да-
вати позитивні результати, оскільки для багатьох держав
саме виїзні туристичні потоки є засобом підвищення рівня
життя та стимулом виробництва, розміщенням інвестицій і
отримання доходів від них у інших туристичних регіонах.
Тому окреслені проблеми потребують зваженого підходу
для забезпечення балансу процесів ринкового та держав-
ного регулювання. На основі проведеного аналізу до-
цільно виробляти моделі туристичних потоків для розроб-
ки державних і регіональних стратегій розвитку туризму.
Література
1. WTTC Travel & Tourism Economic Impact 2012. World. – www.wttc.org
2. WTTC Travel & Tourism Economic Impact 2012. Ukraine. – www.wttc.org
3. Карташевская И. Ф. Туристские потоки как управляемая категория
базисной модели рекреационной системы / И. Ф. Карташевская // Куль-
тура народов Причерноморья. – 2005. – № 63. – С. 53–57.
4. Александрова А. Международный туризм : учеб. пособ. – М. : Аспект
Пресс, 2002. – 464 с.
5. Бейдик О. О. Фактори формування туристичних регіонів і центрів
в’їзного туризму України : зб. наук. статей / О. О. Бейдик, Н. О. Ново-
сад // Проблеми міжнародного туризму. – К. : ППНВ, 2010. – С. 285–299.
6. Туризм, гостеприимство, сервис : словарь-справочник / Г. А. Аване-
сова, Л. П. Воронкова, В. И. Маслов, А. И. Фролов ; под ред. Л. П. Во-
ронковой. – М. : Аспект-Пресс, 2002. – 367 с.
7. Квартальнов В. А. Туризм : учебник / В. А. Квартальнов. – М. : Финан-
сы и статистика, 2001. – 320 с.
8. Мальська М. П. Міжнародний туризм і сфера послуг / М. П. Мальсь-
ка, Н. В. Антонюк, Н. М. Ганич. – К. : Знання, 2008. – С. 335–359.
9. Стеченко Д. М. Економічна діагностика регіонального ринку турис-
тичних послуг / Д. М. Стеченко, Ю. Б. Забалдіна // Університетські на-
укові записки. – 2006. – № 1 (17). – C. 350–355.
10. A companion to tourism / Alan A. Lew, C. Michael Hall, Allan M. Williams. –
(Blackwell companions to geography) Includes bibliographical references. –
Blackwell Publishing, 2004. – 606 p.
11. В’їзд іноземних громадян в Україну за країнами, з яких вони прибу-
ли, у 2007, 2008, 2009, 2010, 2011 роках [Електронний ресурс] / Держав-
на служба статистики України. – Режим доступу : www.ukrstat.org
Стаття надійшла до редакції 1 вересня 2012 року
УДК 330.3
К. О. Хайбулаєва,
аспірантка кафедри економіки, підприємства, фінансів, обліку і аудиту
Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
ПОРІВНЯННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ
СТРАТЕГІЙ РОЗВИТКУ В РІЗНИХ
КРАЇНАХ СВІТУ
У статті здійснено порівняння та аналіз особливостей інноваційних стратегій, які
застосовуються в різних за рівнем економічного розвитку країнах світу. Окреслено пер-
спективи росту економіки країн у разі впровадження тієї чи іншої моделі стимулювання інноваційного розвитку.
Ключові слова: інноваційні стратегії розвитку, державна політика, науково-технологічний розвиток, новітні
технології.
К. О. Хайбулаева
СРАВНЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ
ИННОВАЦИОННЫХ СТРАТЕГИЙ РАЗВИТИЯ
В РАЗНЫХ СТРАНАХ МИРА
В статье осуществлен сравнительный анализ осо-
бенностей инновационных стратегий, которые приме-
няются в разных по уровню экономического развития
странах мира. Очерчены перспективы роста экономик
стран при использовании той или иной модели стиму-
лирования инновационного развития.
Ключевые слова: инновационные стратегии разви-
тия, государственная политика, научно-технологическое
развитие, новые технологии.
K. О. Khaibulaieva
COMPARISON OF THE EFFECTIVENESS
OF INNOVATIVE STRATEGIES IMPLEMENTATION
IN DIFFERENT COUNTRIES
The article is comparing and analyzing the features of
innovative strategies that have been used and applied in
various economic developments of countries.Also, it is paid
attention to the research prospects of economic growth of
countries in the application of a model to stimulate innova-
tion.
Key words: innovation strategies of development, govern-
ment support, science and technological development, new
technologies.
Постановка проблеми. Зміни у міжнародному сере-
довищі та посилення процесів глобалізації змушують
більшість країн світу постійно вдосконалювати структуру
їх внутрішніх економічних систем. Одним із найдієвіших та
найефективніших способів такої трансформації є впровад-
ження новітніх технологій, адже неспроможність країни
здійснити структурну перебудову відповідно до нового
технологічного укладу не просто гальмує її розвиток, а й
призводить до економічного занепаду.
Держава може використовувати різні форми активі-
зації розвитку інноваційної сфери – від програм сприяння
поширенню знань до стимулювання трансферу новітніх
технологій. Напрацювання розвинутих країн у техно-
логічній сфері передбачають підтримку інноваційного роз-
витку за різними сценаріями та напрямами.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Форму-
вання ринкових відносин у різних країнах світу тісно по-
в’язане з вирішенням науково-практичних проблем з роз-
витку інтелектуально-інноваційної сфери, свідченням
чого є публікації учених О. Амоші, П. Бубенка, А. Гальчин-
ського, В. Геєця, В. Євтушевського, Б. Маліцького, В. Ме-
льника, І. Онищука, В. Іноземцева, Д. Кокуріна, В. Куз-
нєцова, Б. Кузика, К. Микульського, Ю. Яковця,
Е. Менсфілда, Д. Мартіна, Д. Сахала, Т. Куна, Л. Амділе-
на, П. Уайта та ін.
Однак подальшого дослідження потребують питання
систематизації методів науково-технологічних досягнень і
способи їх обміну, які постійно змінюються, між малими
фірмами, великими промисловими групами, державою та
вищими навчальними закладами.
9-10_2012.qxp 23.11.2012 14:07 Page 42
|