Макроекономічні флуктуації: загальне і часткове в динаміці розвинених ринкових систем
У статті здійснено огляд особливостей сучасної хвилеподібної динаміки розвинених країн на фазах експансії та рецесії, де більшість часткових випадків регіональних і національних флуктуацій є подібними,а кількість лінійних та нелінійних ознак бізнес-циклів – співпадають. Виявлено, що зростання цикліч...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Економiчний часопис-XXI |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
2012
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48339 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Макроекономічні флуктуації: загальне і часткове в динаміці розвинених ринкових систем / І.Ю. Калінкова // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 9-10. — С. 25-28. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-48339 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Калінкова, І.Ю. 2013-08-18T13:15:04Z 2013-08-18T13:15:04Z 2012 Макроекономічні флуктуації: загальне і часткове в динаміці розвинених ринкових систем / І.Ю. Калінкова // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 9-10. — С. 25-28. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. 1728-6220 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48339 330.1 У статті здійснено огляд особливостей сучасної хвилеподібної динаміки розвинених країн на фазах експансії та рецесії, де більшість часткових випадків регіональних і національних флуктуацій є подібними,а кількість лінійних та нелінійних ознак бізнес-циклів – співпадають. Виявлено, що зростання циклічної синхронності, спостережуване від початку 2000-х років у розвинених економіках, є результатом спільних шоків. Показано, що як світові, так і часткові національні флуктуації помітно більш синхронізовані на стадії скорочення ділової активності (контракції), аніж на стадії експансії. В статье сделан обзор особенностей современной волнообразной динамики развитых стран на фазах экспансии и рецессии, где большинство частных случаев региональных и национальных флуктуаций являются подобными, а количество линейных и нелинейных характеристик бизнес-циклов – совпадают. Определено, что рост циклической синхронности, наблюдаемый с начала 2000-х гг. в развитых экономиках, является результатом общих шоков. Показано, что как мировые, так и частные национальные флуктуации заметно более синхронизированы на стадии сокращения деловой активности (контракции), чем на стадии экспансии. Current paper performs a preview of the fluctuations’ peculiarities among developed countries’ expansion and recession phases, where most of different regional and national cycle’s cases are identical as well as their linear/non-linear features. Moreover, disclosed, that the cyclical synchronicity improving, being observed since 2000s, is a result of common shocks.Thus, one of the most important consequences is the following: world and different national fluctuations are much more synchronized at the phase of business activity contraction than at the expansion one. uk Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України Економiчний часопис-XXI Економічна теорія Макроекономічні флуктуації: загальне і часткове в динаміці розвинених ринкових систем Макроэкономические флуктуации: общее и частное в динамике развитых рыночных систем Macroeconomic fluctuation:the general and the particular in developed markets dynamics Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Макроекономічні флуктуації: загальне і часткове в динаміці розвинених ринкових систем |
| spellingShingle |
Макроекономічні флуктуації: загальне і часткове в динаміці розвинених ринкових систем Калінкова, І.Ю. Економічна теорія |
| title_short |
Макроекономічні флуктуації: загальне і часткове в динаміці розвинених ринкових систем |
| title_full |
Макроекономічні флуктуації: загальне і часткове в динаміці розвинених ринкових систем |
| title_fullStr |
Макроекономічні флуктуації: загальне і часткове в динаміці розвинених ринкових систем |
| title_full_unstemmed |
Макроекономічні флуктуації: загальне і часткове в динаміці розвинених ринкових систем |
| title_sort |
макроекономічні флуктуації: загальне і часткове в динаміці розвинених ринкових систем |
| author |
Калінкова, І.Ю. |
| author_facet |
Калінкова, І.Ю. |
| topic |
Економічна теорія |
| topic_facet |
Економічна теорія |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економiчний часопис-XXI |
| publisher |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Макроэкономические флуктуации: общее и частное в динамике развитых рыночных систем Macroeconomic fluctuation:the general and the particular in developed markets dynamics |
| description |
У статті здійснено огляд особливостей сучасної хвилеподібної динаміки розвинених країн на фазах експансії та рецесії, де більшість часткових випадків регіональних і національних флуктуацій є подібними,а кількість лінійних та нелінійних ознак бізнес-циклів – співпадають. Виявлено, що зростання циклічної синхронності, спостережуване від початку 2000-х років у розвинених економіках, є результатом спільних шоків. Показано, що як світові, так і часткові національні флуктуації помітно більш синхронізовані на стадії скорочення ділової активності (контракції), аніж на стадії експансії.
В статье сделан обзор особенностей современной волнообразной динамики развитых стран на фазах экспансии и рецессии, где большинство частных случаев региональных и национальных флуктуаций являются подобными, а количество линейных и нелинейных характеристик бизнес-циклов – совпадают. Определено, что рост циклической синхронности, наблюдаемый с начала 2000-х гг. в развитых экономиках, является результатом общих шоков. Показано, что как мировые, так и частные национальные флуктуации заметно более синхронизированы на стадии сокращения деловой активности (контракции), чем на стадии экспансии.
Current paper performs a preview of the fluctuations’ peculiarities among developed countries’ expansion and recession phases, where most of different regional and national cycle’s cases are identical as well as their linear/non-linear features. Moreover, disclosed, that the cyclical synchronicity improving, being observed since 2000s, is a result of common shocks.Thus, one of the most important consequences is the following: world and different national fluctuations are much more synchronized at the phase of business activity contraction than at the expansion one.
|
| issn |
1728-6220 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48339 |
| citation_txt |
Макроекономічні флуктуації: загальне і часткове в динаміці розвинених ринкових систем / І.Ю. Калінкова // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 9-10. — С. 25-28. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT kalínkovaíû makroekonomíčnífluktuacíízagalʹneíčastkovevdinamícírozvinenihrinkovihsistem AT kalínkovaíû makroékonomičeskiefluktuaciiobŝeeičastnoevdinamikerazvityhrynočnyhsistem AT kalínkovaíû macroeconomicfluctuationthegeneralandtheparticularindevelopedmarketsdynamics |
| first_indexed |
2025-11-26T23:24:22Z |
| last_indexed |
2025-11-26T23:24:22Z |
| _version_ |
1850780162992373760 |
| fulltext |
25
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI9-10’2012
ÅÊÎÍÎ̲×ÍÀ ÒÅÎвß
Постановка проблеми. З огляду на сучасну структуру
відтворення у розвинених країнах можна стверджувати,
що динаміка їх розвитку має низку спільних характерис-
тик. Серед фундаментальних економічних шоків найбіль-
шої уваги на початку ХХІ ст. заслуговують: споживчі (шоки
попиту), трудових доходів (шоки пропозиції) та інноваційні
(шоки пропозиції; крім того, в умовах другої половини 2012
року відбувається широка актуалізація сировинних інно-
ваційних шоків). Кожен із них оцінюється з точки зору пер-
манентності чи транзитивності характеру наслідків для
агрегованих споживчих витрат, трудових доходів і добро-
буту домогосподарств.
Наприклад, шок споживчих витрат впливає на шок
загальної продуктивності, тоді як шок трудових доходів
ідентифікує набір флуктуацій серед трудових доходів, бу-
дучи причиною майже 76% усіх коливань. Ця тема, на наш
погляд, має бути докладніше представлена з точки зору
класичних висновків Д. Рікардо відносно мінімізації реаль-
ної зарплати в результаті надмірного скорочення промис-
ловості (або проблема сучасної периферизації) в еко-
номічно розвинених країнах [1]. Цей шок перманентно
розподіляє вплив як серед власників активів, так і серед
найманих працівників, лишаючи показники споживання
неураженими. Відповідно, за останні 25 років кумулятив-
ний ефект від шоку трудових доходів постійно збільшував
капіталізацію фондового ринку та паралельно зменшував
реальну заробітну плату. Нарешті, інноваційний шок, пер-
манентний і транзитивний, відповідає за більшу частину
квартальних флуктуацій цін активів на локальному рівні
та справляє незначний вплив на споживання і трудові до-
ходи. Наприклад, крах фондового ринку у 2000–2002 рр. –
результат негативного транзитивного шоку добробуту, що
безпосередньо вплинуло на рівень капіталізації. Водно-
час, крах 2007–2009 рр. був підкріплений цілим ланцюгом
негативних шоків – як транзитивних, так і перманентних
продуктивних, що в результаті найбільше вплинуло на до-
бробут домогосподарств [2]. Таким чином, беручи до ува-
ги вищенаведені уявлення, можна проаналізувати особли-
вості сучасної хвилеподібної динаміки на фазах експансії
та рецесії на прикладі розвинених економік.
Аналіз досліджень і публікацій. У літературі, при-
свяченій дослідженню бізнес-циклів, поширеною є думка,
що макроекономічні флуктуації високорозвинених країн
тісно пов’язані [Backus, Kehoe and Kydland (1995), Baxter
(1995), Canova and Marrinan (1998)]. Відповідно до струк-
турного аналізу часових рядів, більшість часткових ви-
падків регіональних та національних флуктуацій є подібни-
ми [Gregory (1997), Del Negro (2000), Lumsdaine and Prasad
(2003), Kose (2003)], а кількість лінійних і нелінійних ознак
бізнес-циклів – аналогічними [Harding and Pagan (2002)].
Результати пошуків спільних джерел традиційно отриму-
ють із використанням обмежувальних або стандартних
припущень щодо природи економічної динаміки. Питання
щодо наявності чи відсутності спільних рис розв’язується
УДК 330.1
І. Ю. Калінкова,
аспірантка кафедри економічної теорії
Київського національного університету
імені Тараса Шевченка
МАКРОЕКОНОМІЧНІ ФЛУКТУАЦІЇ:
ЗАГАЛЬНЕ І ЧАСТКОВЕ В ДИНАМІЦІ
РОЗВИНЕНИХ РИНКОВИХ СИСТЕМ
У статті здійснено огляд особливостей сучасної хвилеподібної динаміки розвинених
країн на фазах експансії та рецесії, де більшість часткових випадків регіональних і
національних флуктуацій є подібними,а кількість лінійних та нелінійних ознак бізнес-циклів – співпадають. Вияв-
лено, що зростання циклічної синхронності, спостережуване від початку 2000-х років у розвинених економіках, є
результатом спільних шоків. Показано, що як світові, так і часткові національні флуктуації помітно більш син-
хронізовані на стадії скорочення ділової активності (контракції), аніж на стадії експансії.
Ключові слова: економічні флуктуації, синхронізація, фази рецесії та експансії, структурні шоки, асиметрія, вола-
тильність.
И. Ю. Калинкова
МАКРОЭКОНОМИЧЕСКИЕ ФЛУКТУАЦИИ:
ОБЩЕЕ И ЧАСТНОЕ В ДИНАМИКЕ
РАЗВИТЫХ РЫНОЧНЫХ СИСТЕМ
В статье сделан обзор особенностей современной
волнообразной динамики развитых стран на фазах
экспансии и рецессии, где большинство частных слу-
чаев региональных и национальных флуктуаций явля-
ются подобными, а количество линейных и нелиней-
ных характеристик бизнес-циклов – совпадают.
Определено, что рост циклической синхронности, на-
блюдаемый с начала 2000-х гг. в развитых экономиках,
является результатом общих шоков. Показано, что как
мировые, так и частные национальные флуктуации за-
метно более синхронизированы на стадии сокраще-
ния деловой активности (контракции), чем на стадии
экспансии.
Ключевые слова: экономические флуктуации, син-
хронизация,фазы рецессии и экспансии,структурные шо-
ки, асимметрия, волатильность.
I. Yu. Kalinkova
MACROECONOMIC FLUCTUATION: THE GENERAL
AND THE PARTICULAR IN DEVELOPED
MARKETS DYNAMICS
Current paper performs a preview of the fluctuations’
peculiarities among developed countries’ expansion and
recession phases, where most of different regional and
national cycle’s cases are identical as well as their
linear/non-linear features. Moreover, disclosed, that the
cyclical synchronicity improving, being observed since
2000s, is a result of common shocks.Thus, one of the most
important consequences is the following: world and differ-
ent national fluctuations are much more synchronized at
the phase of business activity contraction than at the
expansion one.
Key words: economic fluctuations, synchronicity, reces-
sion/expansion phase, structural shocks, asymmetry, volatility.
9-10_2012.qxp 23.11.2012 14:06 Page 25
26
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 9-10’2012
ÅÊÎÍÎ̲×ÍÀ ÒÅÎвß
переважно в межах емпіричних досліджень, що не дає
можливості прийняти до уваги елементи незалежності
крос-національних особливостей та відповідних еконо-
мічних змінних [3].
Питання щодо стабільності крос-національних відно-
син у межах бізнес-циклів уважно розглядалось, напри-
клад, Хелбінгом (Helbing) та Байомі (Bayoumi,2003), які за-
пропонували тезу, згідно з якою зростання циклічної
синхронізації, спостережуване від початку 2000-х років у
розвинених економіках, є результатом спільних шоків.
Аналогічно пояснюються й головні зрушення, що відбува-
лися у 1980-х роках, коли зростала подібність макроеко-
номічних флуктуацій як результат покращання торговель-
них відносин. Дослідження цих економістів також
репрезентує почасти відмінний механізм поширення еко-
номічних шоків порівняно з тим, що використовувався для
пояснення трансмісії шоків від Сполучених Штатів до Азії
(Mackowiak, 2003) чи Латинської Америки (Canova, 2003).
Сток (Stock) та Ватсон (Watson, 2003), зі свого боку, дослі-
дили зміни в економічних коливаннях країн G-81 у 1990-х
роках і встановили, що такі зміни мали модифікувати ко-
реляцію серед міжнародних макроекономічних змінних.
Мета статті. Динаміка розвинених економічних систем
представлена серіями реконфігурованих під тиском еко-
номічних шоків хвилеподібних коливань. З огляду на це ми
ставимо за мету визначення специфічних і загальних тен-
денцій, що простежуються у флуктуаціях розвинених еко-
номічних систем.
Основні результати дослідження. Одним із базових
аспектів наукових пошуків, що аналізується останнім ча-
сом, є поведінка європейських циклів у період створення
Європейського монетарного союзу як у межах договірної
зони, так і щодо інших розвинених країн. Спостереження
дозволяють виявити, що європейські цикли протягом
1990-х років показують більшу синхронність та, можливо,
вищу відповідність трансатлантичним циклам. Тож можна
дійти висновку, що європейська специфіка економічних
коливань, хоч і повільно, але, напевно, зникає.
Якщо коливання економічної активності у країнах з
різними інститутами, структурою економіки чи еко-
номічною політикою ініційовані спільною причиною, тоді,
очевидно, саме ринок є ключовою змінною для розуміння
спільної динаміки економічної діяльності [4]. При цьому,
структурні зміни з часом можуть нівелювати раніше ефек-
тивні важелі економічної політики, яка узгоджує ринкові
дисбаланси. Понад те, національна чи регіональна еко-
номічна політика, розроблена для того, щоб протидіяти
світовим тенденціям, вірогідно також буде неефектив-
ною. У лютому 2011 року на з’їзді керівних фінансових ор-
ганів кран G-20 тодішній президент Франції Н. Саркозі на-
голосив, що спроба найрозвиненіших країн зосередитися
суто на проблемах і вигодах національних економік, ігно-
руючи спільні тенденції в економічній динаміці, а особливо
необхідність координації посткризових зусиль, призведе
до повного розбалансування світового господарства, по-
значившись на всіх економічних системах та створюючи
соціально-економічне напруження в суспільстві. Цікаво,
але у квітні 2011 року тодішній голова МВФ Стросс-Кан
«розвінчав» міф про ефективність заходів так званого Ва-
шингтонського консенсусу, а також підкреслив не-
обхідність зваженості макроекономічної політики, її пла-
номірної соціалізації та здорового протекціонізму. Вже у
2012 році подібні заходи з боку президента США були
різко розкритиковані, восени – чітко окреслились євро-
пейський «конфлікт націй» і сепаратистські настрої.
Досліджуючи схожість та конвергенцію у циклах країн
G-8, виникає два взаємопов’язаних питання. По-перше, чи
спостерігалася тенденція до уподібнення економічної ди-
наміки G-8 у 1990-х роках, чи ці країни об’єднуються за
іншими ознаками: географічними, регіональними, інсти-
туціональними? По-друге, чи існують свідчення того, що
європейські цикли відрізняються від тих, що ми спос-
терігаємо в інших країнах G-8, або мають до цього помітну
схильність? Відповідаючи на поставлені питання, потрібно
надати певні докази щодо відносної важливості світової і
національної специфіки циклів, їх історичної еволюції та
еволюції в межах кожної із фаз.
У цьому напрямі вже проводить дослідження низка
вчених, а саме: Коз (Kose), Отрок (Otrok), Вайтман (White-
man, 2003) [5], Люмздайн (Lumsdaine) та Прасад (Prasad,
2003). Користуючись різними методами, емпіричними
техніками та даними, вони довели важливість так званого
світового циклу. Наприклад, результати показують, що за-
гальні (світові) індикатори відповідають приблизно за 30%
всіх флуктуацій в обсягах продажів, промисловому вироб-
ництві, випуску та рівні зайнятості у семи найбільш розви-
нених країнах. Ця частина флуктуацій є найбільш пос-
тійною у G-8, а інформація по них – повнішою за звичайне
середнє по головних змінних, включаючи показники ВВП
країн G-8 або Industrial Production Index (IPI). Специфічні
індикатори окремої каїни є зручнішими для пояснення кон-
кретних епізодів динаміки ВВП та рівня зайнятості у часі,
але є непридатними для визначення динаміки чотирьох
вищенаведених змінних у світовому ракурсі [3].
Одним із найважливіших є висновок про те, що і
світові, і часткові національні флуктуації помітно більш
синхронізовані на фазі скорочення ділової активності
(contraction), аніж на фазі експансії. Остання схильна мати
значну частку ідіосинкратичних (унікальних, ексклюзив-
них)2 компонентів як серед змінних, так і по країнах, тоді
як спади в економічній активності мають загальну три-
валість та подібну динаміку як у межах однієї країни, так і
серед кількох. Беручи до уваги специфіку розглянутого
питання, зазначимо, що спроби знайти в опрацьованих
джерелах свідчення структурних зламів у національних
індикаторах у 1990-ті не позначилися конкретними успіха-
ми. Часто згадувана дослідниками ідея стосовно того, що
національні цикли зникають (у результаті таких зламів),
також не знаходить широкої підтримки в академічних ко-
лах. Подібні індикатори є важливими для пояснення різ-
них значень у міжнаціональних темпах росту ВВП у різні
періоди. В окремих джерелах знаходимо певні підтверд-
ження того, що європейські цикли відрізняються від світо-
вих та тих, що виникли в єврозоні в 1990-ті.
У цьому контексті варто згадати результати дос-
ліджень Люмздайна (Lumsdaine) і Прасада (Prasad, 2003),
а також Артіса (Artis, 2003), які виявили наявність циклу
зони Євросоюзу, використовуючи IPI-дані. Водночас, Ка-
нова (Canova), Циссареллі (Ciccarelli) та Ортега (Ortega)
показали, що сигнал від єврозони слабший при розгляді
ширшого діапазону змінних, а регіональні особливості ма-
ють нижчу значущість для пояснення флуктуацій у G-8.
Суперечливість висновків говорить про те, що, по-пер-
ше, зміни у агрегованому світовому індикаторі (загаль-
носвітовому показнику динаміки економічних коливань)
були і залишаються постійною та стійкою причиною
уподібнення флуктуацій у країнах G-8, а по-друге, струк-
турні зрушення у процесі міжнаціональної трансмісії і дже-
релах самих структурних шоків, вірогідно, відсутні.
Канова, Циссареллі та Ортега зробили спробу охарак-
теризувати сформований інформаційний контент індика-
торів, використовуючи простий кореляційний аналіз. Як
1 З аналізу свідомо було вилучено Росію, що входить до складу Великої Вісімки. Це було зроблено з метою наближення досліджува-
ного економічного простору сімох країн до більш уніфікованого, подібного. Ми аналізуємо такі країни, як Сполучені Штати Америки, Німеч-
чина, Франція, Велика Британія, Італія, Канада, Японія. Тоді маємо три умовні зони, а саме північноатлантичну, європейську та азійську; про-
те для аналізу базовими виступають тільки перші дві, на них і грунтуються наші висновки.
2 Ідіосинкратичний актив – це актив, який у разі альтернативного використання (при вилученні його із конкретної трансакції) втрачає
цінність (див. Кузьминов Я. И., Бендукидзе К. А., Юдкевич М. М. Курс институциональной экономики: институты, сети, транзакционные
издержки, контракты. – М. : ГУ ВШЭ, 2006).
9-10_2012.qxp 23.11.2012 14:06 Page 26
27
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI9-10’2012
ÅÊÎÍÎ̲×ÍÀ ÒÅÎвß
уже зазначалось, світовий індикатор охоплює різноманітні
впливи – від важливості міжнародної торгівлі й коливань
споживчих цін до напрямів монетарної політики у G-8 та
значущості витратної поведінки споживачів. Однак наф-
тові шоки, технологічні шоки Сполучених Штатів, світові
фінансові чи монетарні фактори і фіскальна політика не
мають залишатися поза увагою змін у світовому індика-
торі3. Через те, що індикатор охоплює таке різноманіття
джерел економічних збурень та передбачає їх перетво-
рення в нові якості на основі ендогенної природи, він про-
довжує відповідати за ініціювання міжнародних бізнес-
циклів у кожному із періодів.
Для виявлення подібності світового і національних
циклів представимо їх динаміку графічно (рис.).
Кілька ознак, зображених на графіках, потребують ок-
ремого пояснення. По-перше, узагальнений світовий інди-
катор охоплює всі основні економічні події до періоду ак-
тивного формування передумов останньої світової
фінансово-економічної кризи [6]: подвійне скорочення ва-
лового випуску кількох країн на початку 1980-х і стійке
зростання в подальшому; обидві найзначніші рецесії – аме-
риканську на початку 1990-х та європейську, що відбула-
ся кількома роками пізніше; позитивне зростання тренду в
1990-ті й падіння до нульової позначки в першому кварталі
2001 року. За світовим індикатором у цьому часовому
періоді, рецесія 1982 року була найглибшою та, очевидно,
найдовшою, а загальне зростання у 1980-х – дещо
більшим, аніж те, що спостерігалося в 1990-ті (тоді причи-
ною подібного скорочення у світовому індикаторі валово-
го випуску стали економічні негаразди в Японії).
По-друге, подальша невизначеність зумовлена станом
світової економіки. Частота економічних коливань стає
більш щільною на початку, у середині та наприкінці дослід-
жуваного періоду, який збігається з часом, коли світовий
індикатор був або негативним, або близьким до нуля. От-
же, синхронність і протяжність взаємних зрушень (co-
movements) по ключових змінних (математично) та між
країнами (географічно) є більш подібною в періоди кон-
тракції (чи скорочення), а не експансії (або зростання).
Взаємні зрушення, що спостерігалися після 2001 року,
привернули увагу таких дослідників, як Дойль (Doyle) та
Фауст (Faust, 2003) [7], Перлсманн (Perlsmann, 2003), Хел-
блінг (Helbling) і Байомі (Bayoumi, 2003), Канова, Цисса-
реллі та Ортега (2004). Зокрема висока синхронність спа-
ду в економічно розвинутих країнах світу була протистав-
лена набагато повільнішому трансмісійному процесові, що
спостерігався раніше, в результаті чого дослідники припу-
стили, що джерела міжнародного бізнес-циклу змінилися.
Після підтвердження важливості світового впливу на
ступінь скорочення темпу зростання економік (нагадаймо,
що світовий індикатор від початку відповідав за ана-
логічність економічних коливань (ВВП) країн G-8 після
2001 року) було запропоновано вважати внесок світових
збурень нетиповим явищем порівняно з іншими рецесійни-
ми фазами досліджуваних років. Крім того, увагу тут вар-
то звернути не на перманентні структурні зміни у взаємній
динаміці, а на зміни у ступені невизначеності середовища
як на фазі рецесії, так і на фазі експансії.
По-третє, у кожному із періодів (t) сві-
товий індикатор має апостеріорну вірогід-
ність4, що симетрично зосереджується
навколо нульової позначки. Це засвідчує
той факт, що світовий індикатор робить
вагомий внесок у взаємний рух усіх дос-
ліджуваних змінних.
Канова, Циссареллі та Ортега (2004)
виявили, що в середньому серед країн
медіанне значення світового індикатора
пояснює близько 33% коливань темпу рос-
ту ВВП, майже 56% коливань рівня зайня-
тості, 17% коливань індексу промислового
виробництва, 15% коливань рівня прода-
жів. Загалом, близько 30% коливань пе-
релічених вище чотирьох змінних по краї-
нах пояснюється цим індикатором [3].
Таким чином, зміни у світовій економіці,
досліджені за два останніх десятиліття ХХ
століття, не зменшили важливості міждер-
жавного (а не національного, регіонально-
го) впливу на процес формування дина-
міки міжнародного бізнес-циклу.
По-четверте, підтверджується припущення щодо дру-
горядності ролі національної складової у здійсненні еко-
номічних коливань. Джерело головних флуктуацій і
схожість в економічній динаміці, найімовірніше, формують-
ся не всередині країн, а на тлі міжнародних впливів. Окрім
того, для регіональних показників ступінь подальшої не-
визначеності є помітно меншим на спадних стадіях, аніж
на підйомах. Асиметрія у стадіях бізнес-циклу існує і на
національному рівні, до того ж із синхронністю, що більше
проявляється на спадних етапах, аніж на фазі зростання.
Останній висновок є аналогічним до попереднього,
зробленого для випадку виявлення впливу світових,
міжнародних тенденцій на конфігурацію бізнес-циклу.
Наступним етапом дослідження стає вивчення питан-
ня елімінації національного бізнес-циклу. Нагадаємо, що
остання визначена нами проблема стосується ступеня
значущості загального світового впливу на формування
тенденцій в економічних коливаннях країн G-8; іншими
словами – привалювання розрізнених національних особ-
ливостей координації економічної динаміки для систем,
уражених шоками. Вищенаведений рис. ілюструє наяв-
ність нестабільного рівня невизначеності як на стадії
рецесії, так і на стадії експансії, причому національний
індикатор нарощує з часом синхронність і підвищує пояс-
нювальні характеристики в дослідженні коливань, – мож-
ливо, саме завдяки вищій синхронності на підйомах та са-
дах внутрішніх економічних змінних.
Окремий аспект питання секторальних шоків і впливо-
вості національних циклів виникає із розширенням дослід-
3 Наприклад, маємо конкретні випадки сировинних шоків протягом останнього десятиліття, а також у 2011 році у зв’язку з північноаф-
риканською та аравійською кризами і відповідною політикою Сполучених Штатів, спрямованою на монопольне постачання альтернатив-
ної технології, що заміщатиме традиційні методи переробки нафти та газу і позбавить сировинної залежності. На цій основі виникає напру-
ження і в європейсько-російських газових відносинах. Наростання сировинних ризиків відбувається й протягом 2012 р.
4 Апостеріорна вірогідність – умовна вірогідність змінної, що назначається після прийнятого до уваги нового свідчення, що має стосу-
нок до цієї змінної; попередня вірогідність – це гранична (маргінальна) вірогідність, що інтерпретується як опис того, що відомо про змінну
за відсутності такого свідчення (див.: Математическая энциклопедия. — М. : Советская энциклопедия, 1977–1985).
Рис. Динаміка світового та національного індикаторів
Джерело: [3, с. 15]
9-10_2012.qxp 23.11.2012 14:06 Page 27
28
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 9-10’2012
ÅÊÎÍÎ̲×ÍÀ ÒÅÎвß
ницького поля до проблеми глобалізації [8]. Наприклад,
прийнято вважати, що із зростанням рівня глобалізова-
ності збільшуються як обсяги торгівлі, так і синхронність
бізнес-циклів розвинених країн. Поширення ареалу вільної
торгівлі також сприяє підвищенню рівня спеціалізації ло-
кального виробництва (абсолютні та відносні переваги),
що, своєю чергою, може зменшувати синхронність у ви-
робництві. На цьому етапі немає причин очікувати, що
якийсь із названих ефектів домінуватиме над іншим або
зростання глобалізації взагалі не вплине на ступінь син-
хронності в розвитку країн G-8.
За логікою трансмісійного механізму, досліджені інди-
катори стають дієвими під впливом низки чинників. Учені
Канова, Циссареллі та Ортега (2004) здійснили спробу
проаналізувати процес ініціювання оціночних індикаторів
на прикладі Сполучених Штатів Америки. Дані були об-
роблені методом VAR-моделювання з метою визначення
вагомості внеску структурних шоків у конфігурацію еконо-
мічних коливань [9]. Відколи структурні шоки важко іден-
тифікувати в міжнародному контексті, вчені намагаються
підраховувати кількість простих кореляцій. У випадку не-
структурного походження таких кореляцій вони є лише
припущенням можливих джерел економічних коливань,
охоплених запропонованими індикаторами. Аналіз еко-
номіки США виявив кореляції світового індикатора з: тем-
пом приросту реального наявного доходу, темпом прирос-
ту індексу споживчих цін, індексом прибутковості цінних
паперів NYSE (New York Stock Exchange), темпом приросту
світових цін на неочищену нафту, темпом приросту світо-
вої торгівлі, квартальним технологічним шоком американ-
ської національної економіки (виявлений та описаний Gali,
Lopez-Salido, Valles, 2003), темпом поширення короткост-
рокових відсоткових ставок (реальних і номінальних) між
США та іншими країнами – членами G-8, усередненим по-
казником відношення темпу приросту рівня реального
споживання домогосподарств до ВВП, реальним ефектив-
ним обмінним курсом і грошовим агрегатом М35 та се-
реднім значенням бюджетного дефіциту країн G-8.
Логічно з’ясувати, чи надійно світовий індикатор відо-
бражає нафтові шоки, технологічні шоки чи інші типи еко-
номічних збурень з боку пропозиції? Канова, Циссареллі й
Ортега (2004) з цього питання дотримуються змішаної
позиції: кореляція світового індикатора з індексом спо-
живчих цін є значущою, а з індексом нафтових цін і техно-
логічним шоком – незначною. Відповідно ступінь корельо-
ваності з реальним обмінним курсом також є низьким, а
зв’язок – незначним. Отже, нафтові шоки можуть бути
важливим джерелом національних коливань, а техно-
логічні шоки у США – пояснювати вагому частку локаль-
них флуктуацій [10].
Наступний крок – відповідь на друге питання: чи охоп-
лює світовий індикатор флуктуації, що породжуються
фінансовими чи грошовими ринками або настановами еко-
номічної політики? Знову-таки, відповідь неоднозначна.
Кореляція світового індикатора з рівнем прибутковості
цінних паперів на фондовому ринку США, середнім зна-
ченням бюджетного дефіциту країн – членів G-8 та се-
реднім значенням приросту грошового агрегату М3 є низь-
кою, а зв’язок між змінними – незначущим; проте світовий
індикатор є помітно корельованим із середнім значенням
короткострокових реальних та номінальних відсоткових
ставок, що превалюють у країнах G-8.
Отже, світовий індикатор так чи інакше охоплює низку
різноманітних впливів (торгівля, споживчі ціни, монетарна
політика, витратний потенціал ринку тощо), що є важливи-
ми для розуміння динаміки бізнес-циклів у високорозвине-
них країнах. Ефективність цього індикатора пояснюється
його гнучкістю у виборі різних джерел економічних флук-
туацій на основі включення до регресійних вагів часових і
адаптивних змін. Окрім того, у ході дослідження Канова,
Циссареллі та Ортега (2004) виявили кілька додаткових
фактів стосовно конфігурації економічних коливань. По-
перше, існує стійкий обернений зв’язок між ступенем точ-
ності (accurate information) пояснюваної здатності світового
індикатора для національних циклів і волатильністю ВВП.
Це означає, що синхронність у хвилеподібному розвитку
національної економіки з рештою економік країн G-8 зрос-
тає (скорочується) разом зі зменшенням (збільшенням) во-
латильності ВВП. По-друге, світовий індикатор має вищу
пояснювальну здатність (а відповідно й вищу корельо-
ваність) для показника зайнятості, а не випуску. До речі,
наведені положення співзвучні із результатами, отримани-
ми із використанням моделі RBC, де рівень зайнятості ко-
релює зі світовими (загальними) показниками сильніше,
ніж ВВП, причиною чого пропонують вважати наявність
значущого світового циклу (уніфікованого варіанту циклів
національних економік високорозвинених країн).
Висновки. Таким чином, вдалося виявити кілька важ-
ливих закономірностей розвитку високорозвинених країн,
переважно північноамериканського та європейського ре-
гіонів. Зокрема встановлено, що вплив світового тренду
на динаміку цих країн оцінюється у 30% усіх коливань, що
зосереджуються у сферах торгівлі, промислового вироб-
ництва і зайнятості. За допомогою нього також поясню-
ється вагоміша частка якісних змін, аніж за допомогою
показників ВВП та індексу промислового виробництва
(IPI) національних економік. Проте саме національні інди-
катори виявилися ефективнішими для пояснення окремих
епізодів динаміки руху реального ВВП і рівня зайнятості.
Важливим спостереженням можна вважати факт існуван-
ня вищої синхронності обох – національних та світових –
флуктуацій на фазі контракції порівняно з фазою екс-
пансії.
Література
1. Ваджра А. Стратегические идеи МВФ: от «Вашингтонского кон-
сенсуса» до «Мирового правительства» [Электронный ресурс] /
А. Ваджра // Однако. – Aпрель 2011. – Режим доступа :
http://www.odnako.org/blogs/show_10071/
2. Lettau M. Shocks and Crashes / M. Lettau, S. Ludvigson // NBER
Working Paper. – April 2011. – № 16996. – P. 1–73.
3. Canova F. Similarities and Convergence in G-7 Cycles / F. Canova, M.
Ciccarelli, E. Ortega // CEPR Discussion Paper. – September 2004. –
№ 4534. – P. 1–28.
4. Crucini M. What are the driving forces of international business
cycles? Review of Economic Dynamics [Electronic resource] / Mario
Crucini, Ayhan Kose, Christopher Otrok // Elsevier for the Society for
Economic Dynamics. – January 2011. – Vol. 14(1). – Р. 156–175. –
Access mode : http://ideas.repec.org/e/pot2.html
5. Kose M. A. International Business Cycles: World, Region, and
Country-Specific Factors [Electronic resource] / M. Ayhan Kose, Chris-
topher Otrok, Charles H. Whiteman ; American Economic Association //
American Economic Review. – September 2003. – Vol. 93(4). – Р.
1216–1239. – Access mode : http://ideas.repec.org/e/pot2.html
6. Helbling T. Do credit shocks matter? A global perspective [Electronic
resource] / Helbling Thomas, Huidrom Raju, Kose M. Ayhan, Otrok
Christopher // European Economic Review. – April 2011. – Vol. 55(3). –
Р. 340–353. – Access mode : http://ideas.repec.org/e/pot2.html
7. Doyle B. M. Breaks in the variability and co-movement of G-7 eco-
nomic growth [Electronic resource] / Brian M. Doyle, Jon Faust ; Board
of Governors of the Federal Reserve System (U.S.) // International
Finance Discussion. – 2003. – Papers 786. – Access mode :
http://ideas.repec.org/e/pot2.html
8. Kose M. A. Global business cycles: convergence or decoupling?
[Electronic resource] / M. Ayhan Kose, Christopher M. Otrok, Eswar
S. Prasad ; Deutsche Bundesbank, Research Centre // Discussion
Paper. – 2008. – Series 1: Economic Studies. – N 17. – Access mode :
http://ideas.repec.org/e/pot2.html
9. Artis M. J. The International Business Cycle in a Changing World:
Volatility and the Propagation of Shocks in the G-7 [Electronic
resource] / M. J. Artis, D. Osborn, P. J. Perez // CEPR Discussion
Paper. – October 2004. – № 4652. – P. 1–23.
10. Kose M. A. Understanding the Evolution of World Business Cycles
[Electronic resource] / M. Ayhan Kose, Christopher Otrok, Charles H.
Whiteman ; International Monetary Fund // IMF Working Papers. –
November 2005. – N 05/211. – Access mode : http://ideas.repec.org/e/
pot2.html
Стаття надійшла до редакції 10 серпня 2012 року
2
а
ої
х
d
al
at
ic
o-
5 У США: М3 = готівка + чекові внески + внески на забезпече-
них ощадних рахунках + дрібні строкові внески (до $100 тис.) + ве-
ликі строкові внески.
9-10_2012.qxp 23.11.2012 14:06 Page 28
|