Закономірності розподілу локальної непружності сплаву Д16Т в умовах статичного розтягу
Отримано характеристику розподілу локальної непружності, що описує еволюцію мікроструктурних процесів навантаженого поверхневого шару зразка конструкційного алюмінієвого сплаву Д16Т згідно зі стадіями деформаційного зміцнення і зміною механізму деформування. Стадії деформування при статичному розтяз...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Проблемы прочности |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут проблем міцності ім. Г.С. Писаренко НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48398 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Закономірності розподілу локальної непружності сплаву Д16Т в умовах статичного розтягу / А.М. Майло // Проблемы прочности. — 2009. — № 4. — С. 141-148. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859615643442085888 |
|---|---|
| author | Майло, А.М. |
| author_facet | Майло, А.М. |
| citation_txt | Закономірності розподілу локальної непружності сплаву Д16Т в умовах статичного розтягу / А.М. Майло // Проблемы прочности. — 2009. — № 4. — С. 141-148. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Проблемы прочности |
| description | Отримано характеристику розподілу локальної непружності, що описує еволюцію мікроструктурних процесів навантаженого поверхневого шару зразка конструкційного алюмінієвого сплаву Д16Т згідно зі стадіями деформаційного зміцнення і зміною механізму деформування. Стадії деформування при статичному розтязі зіставляються з характеристикою розподілу локальної непружності з метою виявлення зв’язку між зміною механізму деформування і кінетикою локальної непружності при переході від зміцнення до знеміцнення досліджуваного сплаву.
Получена характеристика распределения локальной неупругости, которая описывает развитие микроструктурных процессов нагруженного поверхностного слоя образца конструкционного алюминиевого сплава Д16Т в соответствии со стадиями деформационного упрочнения и изменения механизма деформирования. Стадии деформирования при статическом растяжении сопоставляются с полученной характеристикой распределения локальной неупругости с целью обнаружения связи между изменением механизма деформирования и кинетикой локальной неупругости в момент перехода от упрочнения к разупрочнению исследуемого сплава.
We have assessed the characteristic of local inelasticity distribution, which controls the evolution of microstructural processes in a loaded surface layer of D16T structural aluminum alloy specimen in view of the strain-hardening stages and deformation mechanism changeover. The deformation stages for static tensile conditions are correlated with the characteristic of local inelasticity distribution, in order to determine the relationship between the deformation mechanism changeover and local inelasticity kinetics for the point from strain-hardening to strainsoftening of the alloy under study.
|
| first_indexed | 2025-11-28T19:11:13Z |
| format | Article |
| fulltext |
ПРОИЗВОДСТВЕННЫЙ
РАЗДЕЛ
УДК 621.921
Закономірності розподілу локальної непружності сплаву Д16Т
в умовах статичного розтягу
А. М . М айло
Інститут проблем міцності ім. Г. С. Писаренка НАН України, Київ, Україна
Отримано характеристику розподілу локальної непружності, що описує еволюцію мікро-
структурних процесів навантаженого поверхневого шару зразка конструкційного алюмі
нієвого сплаву Д16Т згідно зі стадіями деформаційного зміцнення і зміною механізму дефор
мування. Стадії деформування при статичному розтязі зіставляються з характеристикою
розподілу локальної непружності з метою виявлення зв ’язку між зміною механізму дефор
мування і кінетикою локальної непружності при переході від зміцнення до знеміцнення
досліджуваного сплаву.
К л ю ч о в і с л о в а : непружність, діаграма розтягу, пошкоджуваність, зміцнення,
знеміцнення, дисперсія, кут зсуву фаз.
Вступ. Фізичні процеси, що протікають у матеріалі під дією механічних
навантажень, відображаються у повних діаграмах деформування [1]. За харак
теристику пошкоджуваності полікристалічного матеріалу в умовах статич
ного деформування може бути прийнята діаграма розтягу. На діаграмі за
межею пружності виділяють дві основні стадії пошкоджуваності: зміцнення і
знеміцнення [2]. Зміцнення характеризується збільшенням напруження зі
зростанням деформації, що можливо за рахунок пластичності полікристаліч
ного матеріалу [3]. Інтенсивність процесу зміцнення зменшується по мірі
втрати пластичності матеріалу. Матеріал втрачає здатність зміцнюватися при
накопиченні певного рівня залишкової деформації. Подальше навантаження
викликає його знеміцнення, внаслідок чого змінюється механізм деформуван
ня і утворю- ється система мікротріщин [4]. Для контролю пошкоджуваності
полікристалічного матеріалу в умовах статичного деформування використо
вується ряд структурно-чутливих параметрів. У роботі [5] за такий параметр
прийнято дефект модуля пружності, обгрунтовано також використання коефі
цієнта поперечної деформації на стадії знеміцнення [6]. Дефект модуля
пружності не дозволяє контролювати пошкоджуваність на стадії знеміцнення
пластичного матеріалу (спадна ділянка на діаграмі розтягу), що встановлено
за результами дослідж ень [5]. У роботі [7] за параметр пошкодження струк
турно-неоднорідного матеріалу приймається декремент коливань. П роцес
зміцнення полікристалічного матеріалу описується монотонним зростанням
характеристики логарифмічного декремента коливань [7], що дозволяє конт
ролювати його пошкоджуваність.
© А. М. МАЙЛО, 2009
ТХОТ 0556-171Х. Проблемы прочности, 2009, № 4 141
А. М. Майло
Мета роботи - виявити закономірності розподілу статистичних характе
ристик непружності у локальних зонах поверхневого шару досліджуваного
матеріалу в умовах статичного деформування.
Аналіз пошкоджуваності полікристалічного матеріалу за характеристика
ми розподілу вищенаведених параметрів показує, що вона має монотонний
характер незалежно від масштабу структурних змін. Монотонність характе
ристики пошкоджуваності пояснюється тим, що розглянуті залежності інте
грально описують зміну властивостей навантаженого матеріалу, але не дозво
ляють контролювати стадійність перебудови його структури. Дослідження [8,
9] свідчать, що методи, в яких за параметр пошкодження приймається необо
ротно розсіяна енергія в полікристалічному матеріалі, є найбільш чутливими
до структурних змін. Аналіз експериментальних результатів [8, 9] показує, що
найбільш чутливою характеристикою до структурних змін у процесі неліній
ного деформування є логарифмічний декремент коливань. Отже, визначення
можливостей енергетичних методів, що найбільш структурно-чутливі до зміни
механізму деформування, для контролю пошкоджуваності полікристалічного
матеріалу є актуальним. Одними із найпоширеніших є методи контролю не
пружності [10].
Традиційно непружність виражається через параметри, що інтегрально
описують стан структури всього навантаженого о б ’єму досліджуваного мате
ріалу. В ідомо, що полікристалічний матеріал являє собою ієрархічну струк
туру, реакція якої при деформуванні визначається взаємодією між групами
структурних елементів на мікро-, мезо-, макрорівнях. Отже, локалізуючи зону
вимірювання параметра непружності (кут зсуву фаз) на поверхні навантаже
ного зразка, можна контролювати роздільну здатність методу, що дозволить
описати зміну механізму деформування відповідно до еволюції пластичних
властивостей структури полікристалічного матеріалу. Використання статистич
ного підходу [11] дозволяє отримати нову характеристику непружності полі
кристалічного матеріалу [12], за допомогою якої можна контролювати зміну
механізму деформування, до якої нечутлива інтегральна характеристика. Ло
кальність методу визначається площею контакту у зоні вимірювання кута зсуву
фаз р і складає декілька розмірів структурних елементів (зерна) полікриста
лічного матеріалу, тоді як традиційна характеристика, що виражається ана
логічним параметром, інтегрально характеризує непружність навантаженого
о б ’єму зразка досліджуваного матеріалу
В ідомо, що для полікристалічного матеріалу характерна неоднорідність
структури. Отже, виміряний у локальних зонах на поверхні зразка кут зсуву
фаз має стохастичний характер. Поточному стану механічних властивостей
полікристалічного матеріалу відповідає миттєве значення структурного стану,
що виражається через статистичні характеристики локальних властивостей
матеріалу. Схема реалізації запропонованого методу дозволяє отримувати і
обробляти великий обсяг вибірки контрольованого параметра. За допомогою
методів математичної статистики можна контролювати їх достовірність.
М етодика дослідж ення. О б’єктом дослідження служили лабораторні
зразки з циліндричною робочою частиною зі сплаву Д16Т. Досліджуваний ма
теріал мав наступні механічні характеристики: о 0 2 = 442 МПа; о в = 582 МПа;
Е = 7, 41 -104 МПа; д = 10%; ^ = 30%. Зразки піддавали одновісному розтягу
142 ISSN 0556-171Х. Проблеми прочности, 2009, № 4
Закономірності розподілу локальної непружності
за стандартною методикою на випробувальній машині Ішітоп 8802, метро
логічні характеристики якої відповідають вимогам ЛБТМ Е8. Навантаження
проводили ступенево таким чином, щ об залишкова деформація після кожної
ступені складала 1,00 ± 0,08% . Задану схему навантаження (рис. 1) реалі
зували за допомогою такого підходу: будували початкову ділянку діаграми
розтягу, з якої визначали деформацію, що відповідала границі пружності
( ° 0 05 = 435 МПа) [13]. За результатами випробувань двох зразків вона склала
0,65 і 0,55%. Деформацію наступної ступені навантаження розраховували за
формулою
є _ є пр + £ пл, (1)
де є - загальна деформація; є пр - пружна деформація; є пл - пластична
деформація.
ст, МПа
Рис. 1. Схема навантаження зразків сплаву Д16Т.
Такий підхід дозволяє ступенево навантажувати зразок до рівня залиш
кової деформації, що визначений для даної ступені. Зразки навантажували до
руйнування. Після кожної ступені навантаження вимірювали розподіл кута
зсуву фаз (далі - контрольований параметр) [14, 15] у фіксованому перерізі
робочої частини на циліндричній поверхні зразка. Статистично обґрунтовану
вибірку контрольованого параметра забезпечували за допомогою викорис
тання ПЕОМ на етапах автоматизації вимірювальної системи та обробки
експериментальних даних, що дозволяло проводити аналіз великого обсягу
вибірки.
Експериментальні дані усереднювали за результатами чотирьох ідентич
них вимірювань у контрольованій зоні після кожної ступені навантаження.
Обсяг вибірки виміру склав 15000 значень контрольованого параметра, що з
урахуванням дискретизації у часі виміру (фактичний обсяг вибірки, за яким
усереднювали результати вимірювань) дорівнював 3 - 104 дискретних значень
контрольованого параметра. За теоремою Бернуллі [16], якщо обсяг вибірки
контрольованого процесу прямує до нескінченності, то ймовірність конт
рольованої величини прямує до одиниці. Середнє значення контрольованої
величини виражається через математичне очікування, а за характеристику
гомогенності матеріалу приймається дисперсія. Для механічних випробувань
0556-171Х. Проблемы прочности, 2009, № 4 143
А. М. Майло
припускається достатньою точність вимірювань, якщо відхилення від серед
нього значення не перевищує ± 2 значення середньоквадратичного відхилен
ня, що відповідає 95% -ній ймовірності, яку реалізовано в даному експери
менті. Математичне очікування дискретної випадкової величини характеризує
положення центру її розкиду. Для емпіричного розподілу математичне очіку
вання визначали як середнє арифметичне, зважене по частості значень випад
кової величини, що визначається за формулою
де х - зважене середнє арифметичне; х { - можливі значення випадкової
дискретної величини; п - частість у і- у інтервалі; п - число спостережень
вибірки.
Для випадкової дискретної величини недостатньо вказати центр її групу
вання (зважене среднє значення), потрібно знати ще хоча б розкид її значень.
За кількісну характеристику розкиду випадкової величини приймається ди с
персія. Для емпіричного розподілу випадкової дискретної величини дисперсія
визначається за формулою
де й - дисперсія.
Локальність вимірювання контрольованого параметра характеризується
відношенням діаметра зони взаємодії датчика вимірювальної системи до
довжини обводу перерізу робочої частини зразка, що в даному випадку
складає близко 0,002 мкм/мкм, тобто локальність одного виміру сумірна з
розміром структурного елемента (зерна) досліджуваного матеріалу
Результати досл ідж ен ь та їх аналіз. Результати експериментальних до
сліджень представлено у вигляді характеристик розподілу дисперсії конт
рольованого параметра в залежності від рівня залишкової деформації (на рис. 2
крива 2) у діапазоні 0...12% . У таблиці наведено обсяг вибірки контрольова
ного параметра для кожного експериментального значення (точка у вигляді
кола) характеристики розподілу дисперсії кута зсуву фаз. Результати усеред
нювали за даними чотирьох вибірок ідентичних вимірювань.
Характеристика дисперсії змінюється немонотонно у діапазоні деформу
вання сплаву. На початкових етапах (до є = 6%) відбувається (рис. 2) її
монотонне зростання. На діаграмі розтягу у діапазоні пластичного деформу
вання зі збільшенням зусилля навантаження вона зростає, що відповідає
стадії зміцнення полікристалічного матеріалу. По мірі втрати пластичності
матеріалу інтенсивність процесу зміцнення уповільнюється. П ерехід від ста
д ії зміцнення до стадії знеміцнення характеризується локалізацією пошкод
жуваності за механізмом [17], що призводить до зародження макротріщини.
Подальше навантаження пов’язане зі знеміцненням матеріалу, що не відобра
жено на отриманій діаграмі 1 (рис. 2), оскільки побудова ділянки діаграми
розтягу на стадії знеміцнення для такого малопластичного матеріалу, як Д16Т,
(2)
(3)
144 ISSN 0556-171Х. Проблеми прочности, 2009, № 4
Закономірності розподілу локальної непружності
Результати вимірювання нормованих значень параметра р (град)
№
вибірки
№ виміру
1 2 3 4 437 438 439 440
1 0,74 0,74 0,84 0,87 0,77 0,78 0,86 0,78
2 0,89 0,82 0,80 0,86 0,81 0,85 0,78 0,84
3 0,86 0,90 0,88 0,90 0,94 0,93 0,90 0,78
4 0,96 0,90 0,97 1,00 0,99 0,94 0,97 0,99
Крок
виміру,
мкм
0 50 100 150 21,80-103 21,85-103 21,90-103 21,95-103
ф-10
о
1
2 / о N^0
)
1 с /
1 'о
10
, МПа
450
300
150
8, %
Рис. 2. Діаграма розтягу сплаву Д16Т (1) та характеристика розподілу локальної непружності в
діапазоні його деформування (2).
вимагає використання відповідної методики [17]. Границя міцності матеріалу
о в є тією характеристикою, що відповідає переходу матеріалу від стадії
зміцнення до стадії знеміцнення на діаграмі розтягу. Для досліджуваного
матеріалу границі міцності відповідає рівень залишкової деформації близько
є пл =12% (на рис. 2 крива 1). Зростання характеристики дисперсії конт
рольованого параметра триває до рівня є пл = 6%, що можна пояснити зміц
ненням матеріалу. П ерехід від стадії зміцнення до стадії знеміцнення харак
теризується її спадом. Отже, такий перехід визначається екстремумом (макси
мум характеристики) дисперсії контрольованого параметра. Аналіз характе
ристики розподілу 2 (рис. 2) показує, що її перегин відбувається при рівні
залишкової деформації 6%, тоді як на діаграмі розтягу 1 (рис. 2) за такого
рівня деформації відсутній екстремум о = / ( є).
Аналогічні результати отримано при зіставленні сигналів акустичної
ем ісії з діаграмою розтягу [18] для алюмінієвого сплаву А М г6, механічні
властивості якого близькі до сплаву Д16Т (рис. 3). Показано, що при м оно
тонному рості діаграми розтягу у діапазоні деформації 6...8% має місце
максимум на амплітудній характеристиці сигналів акустичної емісії.
ISSN 0556-171Х. Проблемы прочности, 2009, № 4 145
А. М. Майло
О--10“2, N •10_2,с“ 1
МПа
1
2 4- 6 8 10 і, с
Рис. 3. Зіставлення діаграми сигналів акустичної емісії з діаграмою розтягу алюмінієвого
сплаву [18].
Проведені в роботі дослідження свідчать [4], що на стадії деформацій
ного зміцнення при рівні залишкової деформації 7...9% від кінця полички
плинності відбувається інтенсивне зсувоутворення в тілі зерна. Структурні
дослідження [19] показують, що на початковій стадії знеміцнення (спадна
ділянка діаграми розтягу) полікристалічний матеріал характеризується зарод
женням макроскопічних смуг ковзання. П еріоду зародження смуг повинна
передувати стадія інкубаційного накопичення пошкодження [20], тобто зміні
механізму деформування матеріалу передує активізація механізму мікроплас-
тичного деформування, що розпочинається раніше, ніж це можна виявити з
діаграми розтягу. Отже, діаграма розтягу у традиційній постановці експе
рименту не в повній мірі відображає кінетику еволюції структури полі-
кристалічного матеріалу, а лише інтегрально характеризує механізм дефор
мування. Максимум на характеристиці дисперсії контрольованого параметра,
що має місце при рівні залишкової деформації є пл = 6%, можна пояснити
більшою чутливістю цього параметра до структурних перетворень полікрис-
талічного матеріалу. Вищезазначені властивості контрольованого параметра
дозволяють визначити пошкоджуваність полікристалічного матеріалу на ран
ніх стадіях пластичного деформування.
В и с н о в к и
1. Пошкоджуваність матеріалу зразків сплаву Д16Т при розтязі опису
ється немонотонною залежністю розподілу локальної непружності.
2. Положення максимуму характеристики (дисперсія = / ( є)) дозволяє
контролювати зміну механізму деформування.
146 ТХОТ 0556-171Х. Проблемы прочности, 2009, N 4
Закономірності розподілу локальної непружності
3. Максимум характеристики розподілу локальної непружності / ( є )
відповідає залишковій деформації є пл = 6% і може бути представлений як
параметр пошкоджуваності матеріалу Д16Т при пластичному деформуванні
(розтяг).
4. Положення окремих точок характеристики локальної непружності
може враховуватися критеріями пошкоджуваності на певних стадіях процесу
деформування при розтязі.
Р е з ю м е
Получена характеристика распределения локальной неупругости, которая
описывает развитие микроструктурных процессов нагруженного поверхност
ного слоя образца конструкционного алюминиевого сплава Д16Т в соответ
ствии со стадиями деформационного упрочнения и изменения механизма д е
формирования. Стадии деформирования при статическом растяжении сопос
тавляются с полученной характеристикой распределения локальной неупру
гости с целью обнаружения связи м еж ду изменением механизма дефор
мирования и кинетикой локальной неупругости в момент перехода от упроч
нения к разупрочнению исследуемого сплава.
1. Л е б е д е в А. А ., М а р уси й О. И., Ч аусов Н. Г ., Зай ц ева Л . В . Исследование
кинетики разрушения пластичных материалов на заключительной ста
дии деформирования // Пробл. прочности. - 1982. - № 1. - С. 12 - 18.
2. С оп рот и влен ие материалов деформированию и разрушению. Ч. 1. -
Киев: Наук. думка, 1993. - 288 с.
3. Б ары ки н Н. П ., В ал еева А. X ., В ал еев И. Ш . Влияние реологических
параметров поверхностного слоя структурно-неоднородных заготовок на
силовые и деформационные характеристики при пластической дефор
мации // Пробл. прочности. - 2008. - № 4. - С. 123 - 131.
4. О ди н г И. Л ., Л и б ер о в Ю . П . Накопление дефектов и образование суб
микротрещин при статическом растяжении армко-железа // Изв. АН
СССР. Отд-ние техн. наук. Металлургия и горное дело. - 1964. - № 1. -
С. 113 - 119.
5. Л е б е д е в А. А., Ч аусов Н. Г ., Е вецкий Ю . Л . Определение параметров
поврежденности пластичных материалов на стадии разупрочнения //
Пробл. прочности. - 1989. - № 9. - С. 1 4 - 1 8 .
6. Л е б е д е в А. А., Ч аусов Н. Г ., Н е д о се к а С. А., Б огинич И. О. Модель
накопления повреждений в металлических материалах при статическом
нагружении // Там же. - 1995. - № 7. - С. 31 - 40.
7. Л е б е д е в А. А ., Ч аусов Н. Г ., Б огин ич И. О., Н е д о се к а С. А . Комплексная
оценка поврежденности материала при пластическом деформировании //
Там же. - 1996. - № 5. - С. 23 - 30.
8. П и сарен ко Г. С., Я ковл ев А. П., М а т веев В. В . Вибропоглощающие
свойства конструкционных материалов. Справочник. - Киев: Наук. думка,
1971. - 376 с.
ISSN 0556-171Х. Проблемы прочности, 2009, № 4 147
А. М. Майло
9. Т рощ енко В. Т. Деформирование и разрушение металлов при много
цикловом нагружении. - Киев: Наук. думка, 1981. - 344 с.
10. Трощ енко В. Т. Усталость и неупругость металлов. - Киев: Наук. думка,
1971. - 268 с.
11. П и сарен ко Г. Г ., В ойналович А. В ., К оп чевски й П. М., М ай ло А. Н,
И сследование распределения локальной неупругости в конструкционных
материалах, испытанных в широком диапазоне частот нагружения: Тр. I
М еждунар. конф. “Деформация и разрушение материалов”. - М.: ИМЕТ
им. А. А. Байкова РАН, 2006. - С. 20 - 21.
12. П и сарен ко Г. Г., М ай ло А. Н ., В ойналович А. В. Дискретные явления
неупругости при усталости металлических материалов: Тр. II Междунар.
конф. “Деформация и разрушение материалов и наноматериалов”. - М.:
ИМЕТ им. А. А. Байкова РАН, 2007. - С. 38 - 40.
13. Г О С Т 1 4 97-84 . Металлы. М етоды испытаний на растяжение. - Измен.
01.11.90.
14. П и сарен ко Г. Г., В ойналович О. В., Г о л о ва н ьо в Ю . М., В аси н ю к I. М.
Пошкоджуваність та структурна неоднорідність титанового сплаву ВТ14
при циклічному навантажуванні / / Пробл. прочности. - 2003. - № 6. -
С. 75 - 84.
15. П и сарен ко Г. Г ., В ойналович А. В., Г ол ован ев Ю . М., В асин ю к И. М.
И сследование закономерностей изменения стохастических свойств тита
новых сплавов при циклическом нагружении // Там же. - 2001. - № 3. -
С. 80 - 87.
16. С м ирнов Н. В., Д ун и н -Б арк овски й И. В. Курс теории вероятности и
математической статистики. - М.: Наука, 1969. - 512 с.
17. Л е б е д е в А. А., Ч аусов Н. Г ., М аруси й О. И. и др . Кинетика разрушения
листового пластичного материала на заключительной стадии деформи
рования // Пробл. прочности. - 1988. - № 12. - С. 18 - 25.
18. С т риж ало В. А., Д о б р о во л ьск и й Ю . В ., С т рельченко В. А. и др . Проч
ность и акустическая эмиссия материалов и элементов конструкций. -
Киев: Наук. думка, 1990. - 232 с.
19. Ч аусов Н. Г ., Н е д о се к а С. А., Л е б е д е в А. А . Кинетика разрушения
аустенитной стали на заключительной стадии деформирования // Пробл.
прочности. - 1989. - № 3. - С. 16 - 21.
20. И ван ова В. С ., Т ерент ьев В. Ф. Природа усталости металлов. - М.:
Металлургия, 1975. - 456 с.
Поступила 24. 09. 2008
148 ISSN 0556-171Х. Проблемы прочности, 2009, № 4
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-48398 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0556-171X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T19:11:13Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут проблем міцності ім. Г.С. Писаренко НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Майло, А.М. 2013-08-19T12:07:40Z 2013-08-19T12:07:40Z 2009 Закономірності розподілу локальної непружності сплаву Д16Т в умовах статичного розтягу / А.М. Майло // Проблемы прочности. — 2009. — № 4. — С. 141-148. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 0556-171X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48398 621.921 Отримано характеристику розподілу локальної непружності, що описує еволюцію мікроструктурних процесів навантаженого поверхневого шару зразка конструкційного алюмінієвого сплаву Д16Т згідно зі стадіями деформаційного зміцнення і зміною механізму деформування. Стадії деформування при статичному розтязі зіставляються з характеристикою розподілу локальної непружності з метою виявлення зв’язку між зміною механізму деформування і кінетикою локальної непружності при переході від зміцнення до знеміцнення досліджуваного сплаву. Получена характеристика распределения локальной неупругости, которая описывает развитие микроструктурных процессов нагруженного поверхностного слоя образца конструкционного алюминиевого сплава Д16Т в соответствии со стадиями деформационного упрочнения и изменения механизма деформирования. Стадии деформирования при статическом растяжении сопоставляются с полученной характеристикой распределения локальной неупругости с целью обнаружения связи между изменением механизма деформирования и кинетикой локальной неупругости в момент перехода от упрочнения к разупрочнению исследуемого сплава. We have assessed the characteristic of local inelasticity distribution, which controls the evolution of microstructural processes in a loaded surface layer of D16T structural aluminum alloy specimen in view of the strain-hardening stages and deformation mechanism changeover. The deformation stages for static tensile conditions are correlated with the characteristic of local inelasticity distribution, in order to determine the relationship between the deformation mechanism changeover and local inelasticity kinetics for the point from strain-hardening to strainsoftening of the alloy under study. uk Інститут проблем міцності ім. Г.С. Писаренко НАН України Проблемы прочности Производственный раздел Закономірності розподілу локальної непружності сплаву Д16Т в умовах статичного розтягу Features of local inelasticity distribution in D16T aluminum alloy under satic tensile conditions Article published earlier |
| spellingShingle | Закономірності розподілу локальної непружності сплаву Д16Т в умовах статичного розтягу Майло, А.М. Производственный раздел |
| title | Закономірності розподілу локальної непружності сплаву Д16Т в умовах статичного розтягу |
| title_alt | Features of local inelasticity distribution in D16T aluminum alloy under satic tensile conditions |
| title_full | Закономірності розподілу локальної непружності сплаву Д16Т в умовах статичного розтягу |
| title_fullStr | Закономірності розподілу локальної непружності сплаву Д16Т в умовах статичного розтягу |
| title_full_unstemmed | Закономірності розподілу локальної непружності сплаву Д16Т в умовах статичного розтягу |
| title_short | Закономірності розподілу локальної непружності сплаву Д16Т в умовах статичного розтягу |
| title_sort | закономірності розподілу локальної непружності сплаву д16т в умовах статичного розтягу |
| topic | Производственный раздел |
| topic_facet | Производственный раздел |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48398 |
| work_keys_str_mv | AT mailoam zakonomírnostírozpodílulokalʹnoínepružnostísplavud16tvumovahstatičnogoroztâgu AT mailoam featuresoflocalinelasticitydistributionind16taluminumalloyundersatictensileconditions |