Бібліотека Острозького єзуїтського колегіуму: історія виникнення, функціонування та сучасний стан
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Рукописна та книжкова спадщина України |
|---|---|
| Дата: | 2007 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48642 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Бібліотека Острозького єзуїтського колегіуму: історія виникнення, функціонування та сучасний стан / Т.Є. Мяскова // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 11. — С. 122-135. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859586215576076288 |
|---|---|
| author | Мяскова, Т.Є. |
| author_facet | Мяскова, Т.Є. |
| citation_txt | Бібліотека Острозького єзуїтського колегіуму: історія виникнення, функціонування та сучасний стан / Т.Є. Мяскова // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 11. — С. 122-135. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Рукописна та книжкова спадщина України |
| first_indexed | 2025-11-27T11:06:28Z |
| format | Article |
| fulltext |
122 З ІСТОРІЇ БІБЛІОТЕК
ТА ІСТОРИЧНИХ КОЛЕКЦІЙ
Т. Є. Мяскова
кандидат історичних наук
Національна бібліотека України
імені В. І. Вернадського
м. Київ
БІБЛІОТЕКА ОСТРОЗЬКОГО ЄЗУЇТСЬКОГО КОЛЕГІУМУ:
ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ, ФУНКЦІОНУВАННЯ
ТА СУЧАСНИЙ СТАН
У фонді відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій
НБУВ зберігається частина бібліотеки Острозького єзуїтського
колегіуму у вигляді єдиного масиву документів ХVІ – початку
ХVІІ ст. Історія цього зібрання невід’ємно пов’язана з містом
Острогом (сучасне місто Острог Рівненської області). В Іпатіїв-
ському літописі місто згадується близько 1100 р., проте, за свід-
ченнями істориків, люди жили в цій місцевості і раніше1. Значну
роль в історії України Острог починає відігравати тільки з кінця
ХІV ст., коли стає “стольним” містом могутнього роду українських
князів Острозьких. Один з них – Федір Данилович – був таланови-
тим полководцем і очолював українські війська, які в 1422–1434 рр.
на боці чеського війська воювали проти німецьких завойовників.
У ХVІ ст. Острог за суспільно-політичним та економічним розви-
тком посідає п’яте місце в Україні, поступаючись тільки Києву,
Львову, Луцьку та Кам’янцю. Тут виникла перша в Україні вища
школа – Острозька академія, а в 1574 р. було засновано одну з
перших в Україні друкарень, в якій в 1581 р. Іван Федоров видав
неперевершений зразок тодішнього друкарства – Острозьку Біб-
лію. Незважаючи на велику кількість досліджень про Острозьку
слов’яно-греко-латинську Академію, бракує інформації про бібліо-
© Т. Є. Мяскова, 2007
123
теку школи, яка, як і друкарня, процвітала. Дослідники вважають,
що богословська література грецького походження надходила до
книгозбірні з Близького Сходу, а світські видання – iз Західної
Європи2.
У 1612 р. в Острозі з’являються єзуїти (члени найбільш впли-
вового в католицькій церкві чернечого ордену “Societas Jesu” – “То-
вариство Ісуса”, створеного в 1540 р. для захисту інтересів папства,
місіонерської діяльності та боротьби з єретиками)3. Єзуїти докла-
дали значних зусиль для залучення князів Острозьких до унії,
приділяючи особливу увагу синам князя Костянтина Васильовича –
Костянтину, Янушу й Олександру. Старший син Костянтин Костян-
тинович був крайчим Великого князівства Литовського та Воло-
димирським старостою. Середній син Януш після навчання при
дворі німецького імператора Максиміліана ратним мистецтвам
став Краківським каштеляном. Третій, улюблений син Костянтина –
Олександр разом з батьком протидіяв насильницьким методам
окатоличення Правобережної України. Костянтин Костянтинович
Острозький і його сини змалку сповідували православ’я, проте
згодом прийняли католицтво. Головним чинником цього стало те,
що в той час приналежність до католицького віросповідання надавала
привілейоване право шляхті при просуванні на державній службі.
Зіграло тут свою роль і одруження князів з католичками. Середній
син князя К.В. Острозького Януш пережив свого батька, братів і
племінників, залишившись останнім представником чоловічої лінії
княжого роду Острозьких. Князь Януш Костянтинович після смерті
батька починає створювати на землях, що належали Острозьким,
польські костьоли, а православних священиків виганяти з церков4.
Саме Янушу приписують висунення ідеї про заснування єзуїтсько-
го колегіуму в Острозі. Слід зазначити, що єзуїти вважали одним з
головних завдань педагогічну діяльність, що виявлялось у засну-
ванні колегій, які на той час були найбільш розповсюдженими нав-
чальними закладами Західної Європи. Януш хотів збудувати коле-
гіум у Межиріччі, на околиці Острога, але обмежився монастирем
для францисканців і Луцьким колегіумом. Подальшим планам
завадила смерть князя, який не залишив нащадків чоловічої статі,
тому рід втратив частину спадку, а дідична, неординацька частина
майна перейшла до Анни-Алоїзи Острозької-Ходкевич, онуки ве-
ликого князя Костянтина Васильовича, дочки його молодшого сина
Олександра та Анни Костчанки (із родини Штенбергів).
124
Особистість Анни-Алоїзи цікавила істориків багатьох поко-
лінь. Поляки ще наприкінці ХVІІ ст. видали присвячену їй книгу:
“≈ycie ku podziwieniu chwalebne, ja•ne o•wieconey xieˆΩny Ostrogskiey
Anny-Aloyzyi Chodkiewiczowey.../Od kollegium Societatus Jesu Jaro-
slawskiego … W Krakowie 1698 permissu”. Назва книги свідчить про
ставлення до Анни-Алоїзи авторів, які порівнювали її зі святою.
Іншої думки дотримувалися російські та українські дослідники. У
них вона – релігійна фанатичка, “несчастная княжна, которая с пол-
ным отречением, беззаветно отдала себя во власть пришельцев-
иезуитов, которые не замедлили сделать из нее жалкое орудие
своих партийных целей”, головний ворог православ’я, зрадниця
батьківської віри5. Проте жоден з дослідників не ставить під сум-
нів доброту княжни. Порівняльну характеристику вдови Ходке-
вича за матеріалами протилежних поглядів зробив В.А. Кіку з
міжнародного Європейського університету6.
Прослідкуємо, як формувався світогляд Анни-Алоїзи. Її мати
Анна Костчанка виховала дочку побожною католичкою. Дівчина
залишилася без батька, коли їй було три роки, тому не зазнала
впливу православного світогляду. Заміж Анна-Алоїза вийшла за
чоловіка набагато старшого за себе – графа, віленського воєводу,
великого гетьмана литовського Кароля Ходкевича, який заснував
у с. Крозах єзуїтський колегіум. Цей різновіковий шлюб тривав
неповні дев’ять місяців. Продовжуючи традиції свого дядька Януша
та чоловіка Кароля, Анна-Алоїза влітку 1624 р. прибула до Луцького
міського уряду для внесення до актової книги двох функціо-
нальних записів про заснування та побудову в Острозі єзуїтського
колегіуму та костьолу при ньому, на що було виділено 30 тис. поль-
ських злотих, та про передачу навчальній установі більше десятка
населених пунктів з колишніх маєтків князів Острозьких. Ректо-
ром новоствореного закладу було призначено Яна Борщинського7.
У 1624 р. відбулося урочисте закладення фундаменту для
величезної будівлі єзуїтського колегіуму в Острозі, що був при-
значений для виховання бідної шляхетської молоді. Будинок
колегії створювався згідно з планом Бенедикта Моллі з Риму, який
керував будівництвом з 1634 р. За твердженням Російського до-
слідника Я. Перштейна, будівлю єзуїтського закладу зводили
майже 30 років, оскільки місцевість була заболочена й у підвалах
просочувалася вода8. Острозький єзуїтський колегіум відкрився,
за твердженням П. Андрухова, в 1634–1641 рр.9, сучасний історик
С. Сєряков датує початок функціонування колегіуму 1626 р.10
125
Єзуїтський колегіум – величезна кам’яна будівля в формі не-
правильного чотирикутника, в північному куті якої високо підій-
малася кам’яна башта – в ній знаходилась відома на той час обсерва-
торія. В Польщі було 6 єзуїтських навчальних закладів подібного
типу – у Варшаві, Вільно, Львові, Острозі, Любліні та Познані. Анна-
Алоїза постійно опікувалася колегіумом: упродовж 1624–1640 рр.,
за рахунок збільшення фундушу, князівна відписує колегіуму
близько 20 сіл, відкриває лікарню, конвікт (гуртожиток), семіна-
рію та виділяє кошти на відкриття двох нових класів: філософ-
ського та богословського11, що автоматично прирівнювало Острозь-
кий єзуїтський колегіум до вищого навчального закладу.
Навчання в колегіумі відбувалося відповідно до загально-
прийнятої практики єзуїтських навчальних закладів. В Острозі
викладали середній курс, що було характерно для нижчих класів
середньовічних університетів; у двох вищих класах, що наближали
колегіум до університетського рівня, викладали філософію та бо-
гослов’я. Першими були три нижчі класи: граматичний, філоло-
гічний та риторичний. У першому з них вивчали: латинський
синтаксис, читання, письмо на прикладі легких листів Цицерона,
основи грецької мови на прикладі творів Овідія, Цицерона, Про-
перція, Іоанна Златоуста, Езопа та ін. У філологічному класі ви-
вчали іноземні мови, етику “нравственную философию”, історію
Цезаря, Саллюстія, Тіта Лівія, вибрані твори Горація. З грецької
мови викладались синтаксис, швидке читання та письмо. В рито-
ричному класі вивчали красномовство, поезію. В двох вищих кла-
сах філософського курсу студенти повинні були навчатися впро-
довж трьох років філософії Аристотеля, етиці, логіці, фізиці та
метафізиці. Богословський курс навчання розраховувався на 4 роки
та обіймав святе письмо, праці Фоми Аквінського, іноземні мови.
Все навчання та виховання в Острозькому єзуїтському колегіумі
здійснювалося згідно з педагогічним статутом “Ratio institutio
atque studiorum”, який був сповнений строгого церковного духу, а
правила та зміст єзуїтської освіти мали бути незмінними впродовж
століть. Перелік предметів викладання в колегіумі дозволить нам
у подальшому дослідити їх відповідність складові книжкового
фонду. На відміну від єзуїтського колегіуму, Острозька слов’яно-
греко-латинська академія, не підтримана матеріально та зраджена
духовно, починає остаточно занепадати, поступово перетворюючись
на нижчу школу, а згодом і зовсім закривається, що було прямим
126
наслідком діяльності ордену єзуїтів, активної підтримки католиць-
кої експансії відомими шляхетними родами того часу.
Для забезпечення навчального процесу при колегіумі діяли
велика бібліотека та обсерваторія. Є припущення, що бібліотеку
заснувала сама княгиня Анна-Алоїза, а в подальшому цей заклад
поповнювався шляхом дарування. Деякі автори припускають, що
до колегіуму перейшла бібліотека Острозької академії12, як указано
в енциклопедичному виданні “Острозька академія ХVІ–ХVІІ ст.”13.
Проте записи, знайдені на книгах, це не підтверджують, оскільки
їх було зроблено в 20–40-х роках ХVІІ ст. Джерел щодо історії та
функціонування бібліотеки мало, тому висновки можна зробити,
спираючись в основному на загальновідому історію Острозького
єзуїтського колегіуму та за допомогою маргінальних записів, що
залишилися на книгах. Таким чином, 20–40 роки ХVІІ ст. – десяти-
річчя створення основного фонду бібліотеки, який поповнювався
шляхом пожертвувань, на що вказують дарчі написи на книгах, на-
приклад, Giorgii Zaleskij чи Benedicti Charlecly; невелика різниця
між рокaмy виходу книги з друку та її надходження до бібліотеки
колегіуму свідчить про ймовірну закупівлю керівництвом колегії
поточної літератури. Згідно з маргінальними записами на сторінках
книг, всі надходження до бібліотеки колегіуму вносилися до каталогу.
Повстання під проводом Богдана Хмельницького зашкодило
подальшому процвітанню єзуїтського навчального закладу. В 1648 р.
козаки підпалили недобудоване приміщення колегіуму. Під час
втечі від козацького війська поляки вивезли чимало майна, серед
якого й книги з бібліотеки Єзуїтського колегіуму. С. Сєряков, спи-
раючись на працю Станіслава Залеського “Єзуїти в Польщі”, стверд-
жує, що до моменту зайняття Острога козаками бібліотека колегі-
уму залишалася на місці. В результаті більшу частину зібрання, а
це близько 4 тис. томів, було знищено, решту єзуїти вивезли і
сховали в Дубно, а потім у Княгинині. В 1650 р. нове розорення
міста Острога не оминуло навчального закладу. З того часу майже
півстоліття Острозький колегіум лежав у руїнах, хоча, згідно з
заповітом, Анна-Алоїза Ходкевич на його відбудову залишила значні
кошти. Проте, за свідченням того ж самого С. Сєрякова, колегіум
розпочав роботу в 1656 р.14 (тоді ж почали викладати для духовних
осіб філософію та математику)15, проте бібліотека до рідного міста
повернулася лише на межі ХVІІ–ХVІІІ ст.16 Попит на книги в той
час був невеликий через тимчасове закриття колегіуму (в 1660/61
127
та в 1671/72 рр.), поступове перетворення його на нижчу школу (в
1669/70 рр. зникає риторичний клас, а в 1671/72, 1672/73 рр. функ-
ціонують лише 2 граматичні класи). Поступово колегіум відрод-
жується, в 1684–1685 рр. відкриваються нові класи: поезії та рито-
рики, в 1693/94 рр. починають викладати моральну теологію. Зростає
і кількість викладачів17, повертається в рідні стіни навчального
закладу й бібліотека. В 1712 р. після Прусського договору поляки
знову починають здійснювати експансію на Правобережну Україну.
Перша половина XVIII ст. – час нового процвітання єзуїтських
колегіумів, проте їх місіонерська діяльність того часу відрізня-
ється агресивною політикою щодо інших релігій, відкритою
непокорою Папському престолу, що стало причиною ліквідації
ордену. Проте видання, які мають маргінальні записи ХVІІІ ст., в
сучасному фонді представлені мало, можливо вони все ще знахо-
дяться в резервних книгосховищах м. Києва.
У 1773 р. папа Климент ХVІ видав буллу про ліквідацію єзуїт-
ського ордену, Острозький колегіум перейшов до василіан, які не
дуже опікувалися поповненням фонду бібліотеки. Після третього
поділу Речі Посполитої, коли на більшій частині Східної Європи
запанувала Російська імперія, російське православне духовенство
починає поступово витісняти греко-католиків. Для зміцнення право-
слав’я на теренах Правобережної України потрібна була підготовка
відповідних кадрів. Навесні 1795 р. було засновано Житомирсько-
Волинську кафедру, яку очолив В. Шишацький. У квітні 1796 р. в
місті Острозі засновано Волинську духовну семінарію, яка розмі-
щувалася в приміщеннях колишнього єзуїтського монастиря, а його
бібліотека автоматично перейшла під юрисдикцію духовної семі-
нарії. І. Мілясевич, посилаючись на відому працю російського до-
слідника М. Теодоровича, стверджує, що в двох підсобних кімнатах
зберігалися єзуїтські книги, призначені для вузького користування
та продажу18. Будівлю семінарії декілька разів охоплювали пожежі
(1797, 1809, 1810, 1812 р.). Наступна пожежа 1821 р. була найбільш
руйнівною. Але завдяки зусиллям працівників бібліотеки та сту-
дентів унікальну книгозбірню вдалося врятувати. Під час Вітчизня-
ної війни 1812 р., побоюючись появи наполеонівських військ, Во-
линську духовну семінарію разом з бібліотекою, архівом, речами з
архієрейського дому було евакуйовано до м. Кобиляки Полтавської
губернії. Під час зворотної подорожі на р. Псьол паром з п’ятьма
підводами перевернувся, і було втрачено частину книг з бібліотеки
128
і частину архівних справ. У 1825 р. семінарію з усіма навчально-
допоміжними закладами було переведено до м. Аннопіль у маєток
князя Яблоновського. В новому приміщенні семінарська бібліотека
займала тільки дві маленькі кімнати. Бібліотекарем був протоієрей
Афанасій Лотоцький (в подальшому архімандрит Амвросій). Він
упорядкував семінарську бібліотеку, в складі якої була і постєзуїтська
література, систематизував її за новою класифікацією згідно з
галузями знань, форматом та мовою. На книгах, що знаходяться в
НБУВ, збереглися ці позначки у вигляді латинських літер та
чисел. Саме в середині 20-х років ХІХ ст. Афанасій Лотоцький
створив систематичний каталог книг фундаментальної бібліотеки
Волинської духовної семінарії, що нині зберігається в Інституті
рукопису НБУВ19. Каталог поділено за мовною ознакою на книги
стародавніми мовами (2604 назви), російською (537 назв), фран-
цузькою (57 назв), німецькою (10 назв), польською (513 назв),
італійською (71 назва), богемською (1 назва) та англійською (1 наз-
ва). Всередині мовних розділів розміщувалися підрозділи (розряди)
за галузями знань. Так, підрозділ Богослов’я складається з симфо-
ній, Отців Східних та Західних, Тлумачників Святого письма, систем
наук богословських та ін.; підрозділ Філософія поділено на систе-
ми наук філософських, фізику, філософську історію та ін.; підроз-
діл Словесність ділиться на новітніх риторів та естетиків, ораторів
та ін.; наступний підрозділ Математика складається зі стародавньої
математики, системи новітніх математиків, різного; 5-й підрозділ –
Історичні науки, стародавні історики та географи: географія, істо-
рія, хронологія та старожитності святі та церковні, загальна гео-
графія, історія, хронологія та ін.; 6 підрозділ – Мовознавство: грама-
тика, лексика, філологія, палеографія. Всередині перерахованих
підрозділів існує ще детальніший поділ за форматом книг. Цікаво,
що наприкінці каталогу подано перелік інших підручників (гео-
графія: атласи, фізичний кабінет та ін.), а також розпочато список
заборонених книг, куди першим увійшло повне зібрання творів
Вольтера. На жаль, у каталозі немає вказівки на джерела надход-
ження книг, але багато бібліографічних описів книг співпадають з
назвами книг з бібліотеки Острозького єзуїтського колегіуму, що
сьогодні зберігаються в фонді відділу бібліотечних зібрань та істо-
ричних колекцій НБУВ.
У квітні 1836 р., після ліквідації наслідків польського повстання
1830–1831 рр., Волинська духовна семінарія знаходить притулок у
129
Кременці, на місці ліквідованого та перевезеного до Києва Кре-
менецького ліцею20. Перебування бібліотеки Волинської духовної
семінарії в Кременці було одним з найсприятливіших періодів за
всю її історію. Це проявилося в тому, що вперше за всю історію
свого існування фонд бібліотеки Волинської духовної семінарії, в
якому були стародруки з книгозбірні Острозького єзуїтського
колегіуму, вже не зазнавав поневірянь, характерних для острозь-
кого періоду, тому був детально опрацьований, систематизований
і висвітлений в друкованих і рукописних каталогах. Так, викладач
семінарії Іван Тихомиров створив друкований систематичний ка-
талог книг церковнослов’янською та російською мовами (деталь-
ніше про це йдеться у праці І. Мілясевича)21, а також рукописне
двотомне продовження до нього – “Систематический каталог книг
фундаментальной библиотеки Волынской Духовной семинарии,
служащий продолжением печатного каталога той же библиотеки.
1889 г.”22. Другий том каталогу містить перелік книг латиною,
грецькою і частково єврейською мовами23. В цьому томі поряд з
бібліографічним описом книг подано і джерела їх надходження.
Всього в каталозі 214 назв книг, що належали бібліотеці Острозь-
кого єзуїтського колегіуму, розподілені за такими галузями знань:
словесність – 10 назв; риторика, красномовство світське та духов-
не – 20; теорія словесності, історія літератури, ораторські промови,
листи, лірична та драматична поезія, панегірики, священні гімни,
різне – 44; цивільна історія, історія окремих країн і народів,
географія та подорожі – 2; цивільне право – 38; мовознавство –
12; фізико-математичні науки: арифметика, алгебра, геометрія,
тригонометрія, математика взагалі, астрономія, географія, фізика
та математика, космографія – 25; природнича історія – 12; меха-
ніка, військове мистецтво – 2; медицина – 37; законознавство –
12 назв. Серед книг, указаних у каталозі, – праці італійського гу-
маніста Лоренцо Валли (Valla), італійського історика Паола Джовіо
(Giovio), знаменитого італійського поета-гуманіста Франческа Пет-
рарки, письменника та державного діяча остготської держави, іс-
торика, автора 12-томної історії готів Кассіодора (Маgnus Aurelius
Cassiodorius), іспанського поета, засновника особливого сатиричного
іспанського роману де Мендози (Don Diego Hurtado de Mendoza),
письменника, філолога, оратора Філіпа Нікодіма Фрішліна (Frischlin),
“Панегирики” німецького письменника Йохана Паулі (Pauli). Книги
з цивільної історії представлені творами середньовічного фран-
130
цузького хронікера, історика Філліпа Коміна (Philippe de Comines
sive d’Argenton), богослова-полеміста, єзуїта Роберта Белларміна
(Bellarmina), італійського богослова-проповідника Ніколя Ріккарді.
Розділ фізико-математичних наук включає книги видатних учених
Середньовіччя – німецького математика Клавіуса Христофора
(Christophorus Clavius) (того самого, якому папа Григорій ХІІІ до-
ручив переробити календар), шотландського математика, єзуїта
Семпие (або Семпіліуса) Гуго, німецького вченого, єзуїта (займався
фізикою, теологією, математикою, природничими науками, лінг-
вістикою) Афанасія Кірхера (Athanasius Kircher). Є також багато
підручників з предметів, що викладалися в колегіумі. Крім того,
каталог семінарської бібліотеки містить перелік книг, отриманих з
інших джерел, таких як Почаївський монастир, Ярославський, Го-
щанський, Сандомирський колегіуми, Кременецький василіанський
колегіум, Кременецький василіанський монастир, Львівський ва-
силіанський монастир св. Георгія, Луцький братський монастир,
Острозький василіанський монастир, бібліотеки Білостоцького,
Загаєцького монастирів, приватні бібліотеки А.Ф. Артемовича та
преосвященного Ієренея. Каталоги книг фундаментальної бібліотеки
Волинської духовної семінарії зберігаються також в Центральному
державному історичному архіві міста Києва24. Ймовірно, їх було
передано в 1979 р. до архіву з НБУВ (тоді ЦНБ АН УРСР) на
підставі розпорядження Державного архівного управління при
Раді Міністрів УРСР за № 41 від 22 червня 1979 р. у вигляді по-
аркушевого і компактного розсипу в кількості 121 од. зб. та 6000 од.
різних документів25. З цих документів після упорядкування та
систематизації за предметно-тематичним принципом було створено
архівний фонд 2227, що має назву “Колекція документів Волин-
ського музею (1400–1932 рр.)” і містить 992 справи.
Серед бібліотекарів, силами яких зберігалися та впорядкову-
валися книги Волинської духовної семінарії, у фонді якої зберіга-
лися книги Острозького єзуїтського колегіуму, були Г.С. Соботович,
І.А. Мусаковський, П.Т. Тихомиров, А.П. Бороцький, І.І. Тихоми-
ров, М. Я. Крупський, М. В. Івановський.
29 січня 1887 р. вийшов наказ Святішого Синоду, згідно з яким
Волинська духовна семінарія переводилася до єпархіального міста
Житомир під безпосереднє керівництво єпархіального Архіє-
пископа, що й було виконано в 1902 р.
У 1919 р. радянська влада ліквідувала всі установи попе-
131
редньої влади, серед яких була й Волинська духовна семінарія,
видала декрети про націоналізацію історико-культурних фондів
минулого, організацію їх централізації, обліку, охорони та збері-
гання. Згідно з розпорядженнями нової влади, фонди бібліотеки
Волинської духовної семінарії, серед яких була бібліотека колиш-
нього єзуїтського колегіуму, було передано до Житомирського
інституту народної освіти. У 1925 р. бібліотека Волинського му-
зею в Житомирі офіційно набула статусу наукової, і до неї було
передано всі зібрання Житомирського інституту народної освіти,
серед яких були документи з православних і католицьких духов-
них закладів. Детально історію створення та функціонування Во-
линського музею описано в дисертаційному дослідженні С. Мі-
щука26. Цілеспрямована переорієнтація діяльності бібліотек на
потреби масового читача спричинила до перебудови бібліотечної
системи та спрямування її на завдання соціалістичного будівництва.
Це проявилося в розпорядженнях відносно концентрації всіх ідейно
застарілих фондів у двох головних містах України – Києві та Хар-
кові. Згідно з постановами Президії Укрнауки від 2 червня 1926 р.
і колегії Народного комісаріату освіти (НКО) від 2 липня 1928 р.,
фонди Волинського науково-дослідного інституту було передано
до Всенародної бібліотеки України (ВБУ). З 1929 по 1932 р. НКО
посилює політику концентрації універсальних книжкових фондів
в окремих бібліотеках. На початку 30-х років ХХ ст. до Житомира
виїжджає комісія в складі представника сектора науки Ю.А. Кули-
ковського, заступника директора ВБУ А.М. Яременка та наукового
співробітника Ф.П. Максименка. Члени комісії були вражені скла-
дом фондів Житомирського музею. Виконуючи наказ Народного
комісаріату освіти від 10 квітня 1931 р., сектор науки розпоря-
дився передати до ВБУ з Волинського державного музею всі без
винятку рукописні матеріали та стародруки до 1800 р.; всі книжки
східними мовами, карти, ноти та дублети гравюр; усі без винятку
книжки, журнали, газети, листівки польською мовою XIX ст.; збір-
ки бібліотек колишньої православної духовної семінарії, римсько-
католицького капітулу, римсько-католицьких біскупів, православного
Тригорського монастиря, особисту збірку барона Шодуара27. Зага-
лом із державного книгосховища Житомира в 30-х роках XX ст.
було передано до ВБУ 90 178 од. зб., із них 135 інкунабулів (першо-
друків, що вийшли в різних містах Європи з 40-х років XV ст. до
1500 р. включно), 326 палеотипів (видання 1501–1550 рр.), альдин
132
(книги, надруковані венеціанським друкарем Альдом Мануцієм
наприкінці XV – на початку XVI ст.) та ельзевірів (видання гол-
ландської фірми Ельзевірів кінця XVI – початку XVII ст.), 1600 ру-
кописів, 17180 стародруків (без урахування бібліотеки Шодуарів і
католицьких бібліотек), 9421 книга з бібліотеки Шодуарів, 32230 книг
із католицьких бібліотек, 9 176 книг із Православної духовної
семінарії (серед яких зберігалося й зібрання Острозького єзуїт-
ського колегіуму), 3 470 журналів й іноземних газет, 90 журналів і
газет російською та українською мовами, 5329 книг польською мо-
вою, 641 книга французькою, англійською, німецькою мовами,
1060 книг із бібліографії, енциклопедій та каталогів, 850 нотних
зошитів, 3 980 книг з теології різними мовами тощо28.
Таким чином, Острозький період духовної семінарії тривав 29
років (1796–1825), 11 років семінарія перебувала в м. Аннополі
(1825–1836), 60 років – у Кременці (1836–1896) та 28 років – у
Житомирі (1902–1930).
Книги з Острозької колегії виявлено в фондах резервного
книгосховища НБУВ у середині 80-х років ХХ ст. Усі вони мають
написи чорним чорнилом “Biblioteka Ostrog. Coll. Society Jesu”, а
також дату надходження до бібліотеки; це єдиний маргінальний
запис, датований 20–40-ми роками ХVІІ ст. Книги надходили до
бібліотеки і протягом ХVІІІ ст., про що свідчать відповідні маргі-
нальні записи, але таких примірників мало в порівнянні з тими
книгами, що надійшли протягом ХVІІ ст.
Нині в фонді відділу бібліотечних зібрань та історичних ко-
лекцій НБУВ зберігаються окремим комплексом понад 110 заін-
вентаризованих книг з бібліотеки Острозького єзуїтського колегіуму.
Це видання другої половини ХVІ – початку ХVІІІ ст., а саме: теоло-
гічна література, серед якої переважають праці діячів церкви, праці
з медицини, філософії, астрономії, мистецтва, твори античних
письменників. Видання переважно латиною, що не дивно з огляду
на те, що вихованці колегіумів мали можливість отримати під час
навчання добре знання цієї мови, яка стала в ХVІІ ст. однією з
головних мов місцевого діловодства тодішньої України. Трапля-
ються також і англомовні книги. Серед книг багато стародруків,
переважно у вигляді дошок, обтягнутих світлим пергаменом з екс-
лібрисами Анни-Алоїзи Острозької29.
Книги бібліотеки Єзуїтського колегіуму, що зберігаються у
відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ, відпо-
133
відають предметам, які викладались у цьому навчальному закладі.
Серед видань можна виділити праці давньоримських та давньо-
грецьких письменників; італійського філософа, професора логіки
Якоба Забарелли; поета-гуманіста, музиканта, викладача класич-
них мов, професора поезії та історії Генріка Глареана; знаменитого
публіциста ХVI ст. Бодена; книги наукового змісту та навчальні
посібники. Серед навчальної літератури цінність становлять книги
французького лікаря, професора університету в Монпельє Рон-
деле Гильома, французького математика, астронома та лікаря,
одного з перших в Європі докторів медицини Жана Фернеля, нав-
чальні посібники з математики, історії, видана єзуїтським орденом
теологічна література. Бібліотека Острозького єзуїтського коле-
гіуму за роки радянської влади ніколи не зберігалась окремим
комплексом, книги з бібліотеки Острозького колегіуму виділили
із загального фонду завдяки написам, зробленим чорним чорни-
лом: “Bibliotheca Colleg. Ostrogen. Soc. Jеsu” або “Translutus ni
Catalogu colleg. Ostrog. Soc. Jеsu.”, “Pro apoteca Collegio Ostrogien.
Soc. Jesu” і даті надходження книги до фонду бібліотеки колегіуму.
Крім того, в фонді відділу бібліотечних зібрань та історичних
колекцій НБУВ знаходяться палеотипи з єзуїтської бібліотеки,
описані в каталозі М. Шамрай30, інкунабули з бібліотеки Острозь-
кого колегіуму знайшли своє місце в фонді віддіду стародруків та
рідкісних видань НБУВ. В інституті рукопису НБУВ зберігається
низка богословських трактатів з Острозького єзуїтського колегіуму,
в яких викладено різні теологічні питання (ф. 1, N 4511–4513;
4514–4516; 4535). Крім того, з обмінно-резервного фонду НБУВ
надійшло близько 200 книг, чию приналежність до бібліотеки
Острозького колегіуму було доведено за допомогою маргінальних
записів (ці книги ще не заінвентаризовано), що дає підстави для
подальшого пошуку книг із цієї біблотеки в резервних книгосхо-
вищах міста Києва.
Концепція збереження національно-культурного надбання
України передбачає створення Державного реєстру рукописних і
книжкових пам’яток, особливо цінних видань. Завданням сього-
дення є проведення комплексного аналізу розпорошених архівних
і рукописних матеріалів з метою створення єдиного каталогу книг
бібліотеки Острозького єзуїтського колегіуму.
1 Равчук Г.Р., Ткач І.О. Острог: краєзнавчий нарис. – Л., 1987. – С. 3.
134
2 Сотниченко П.А. К истории библиотеки Острожской школы //
Федоровские чтения, 1981. – М., 1981. – С. 149.
3 Енциклопедія українознавства. – Париж ; Нью-Йорк:, 1955–1957. –
Ч. 2: Словникова частина. – С. 652.
4 Домбровский В. Острожская старина // Киевлянин. – 1940. – Кн. 1. –
С. 94–96.
5 Левицкий О. Анна-Алоиза, княжна Острожская // Киев. старина. –
1883. – Т. 7, нояб. – С. 329–373.
6 Кіку В.А. Анна-Алоїза, княжна Острозька: протилежні образи однієї
постаті // Острогіана в Україні і Європі: Матеріали Міжнар. наук. симп.
“Велика Волинь”, 29–30 черв. 2001 р. – Старокостянтинів, 2001. – Т. 23. –
С. 66–71.
7 Левицкий О. Указ. соч – С. 345.
8 Перлштейн А. Описание города Острога // Чтения в императ. о-ве
истории и древностей российских при Моск. ун-те. – 1847. –[4], № 4. – С. 141.
9 Андрухов П. Волинь: події, імена, джерела. – Острог, 1996 . – С. 34–36.
10 Сєряков С. Події першого року Хмельниччини та єзуїтське шкіль-
ництво в Україні // Наук. зап. Нац. ун-ту “Острозька академія”. Сер. Іст,
науки. – Острог, 2003. – Вип. 3. – С. 29; Він же. Розвиток Освітньої системи
ордену єзуїтів на українських землях Речі Посполитої у 1608–1648 рр. //
Зб. наук. пр. Харк. пед. ун-ту ім. Г.С. Сковороди. Сер. Історія та географія. –
Х., 1999. – Вип. 3. – С. 45.
11 Там само. – С. 346.
12 Сотниченко П.А. К истории библиотеки Острожской школы //
Федоровские чтения, 1981. – М., 1981. – С. 148–149.
13 Острозька академія ХVІ–ХVІІ ст.: Енциклопед. вид. – Острог,
1997. – 201 с. За інформацією цього видання, бібліотека Острозької ака-
демії була наукова за змістом, включала близько 3 тис. творів друку,
переважно латиною, з медицини, математики, астрології, природознав-
ства, філософії, історії, також художню літературу. Подається бібліогра-
фічний опис найважливіших видань.
14 Сєряков С. Події першого року Хмельниччини та єзуїтське шкіль-
ництво в Україні // Наук. зап. Нац. ун-ту “Острозька академія”. Сер. Іст.
науки. – Острог, 2003. – Вип. 3. – С. 30.
15 Сєряков С. Єзуїтське шкільництво в Україні: кількісні показники та
структурний розвиток (кінець 40 – середина 90-х років ХVІІ ст.) //
Український історичний збірник, 2001. – К., 2002. – С. 126–150.
16 Сєряков С. Події першого року Хмельниччини та єзуїтське шкіль-
ництво в Україні // Наук. зап. Нац. ун-ту “Острозька академія”. Сер. Іст.
науки. – Острог, 2003. – Вип. 3. – С. 32.
17 Сєряков С. Єзуїтське шкільництво в Україні: кількісні показники та
структурний розвиток (кінець 40 – середина 90-х років ХVІІ ст.) //
Український історичний збірник, 2001. – К., 2002. – С. 140.
135
18 Мілясевич І. Бібліотека Волинської духовної семінарії: Острозький
період (1796–1826 рр.) // Вісн. Книжкової палати. – 2002. – № 3. – С. 28.
19 ІР НБУВ, ф. 1, № 4722, 295 арк. “Каталог книг Волынской ду-
ховной семинарии, составленный в 1826 году”.
20 Мілясевич І. Бібліотека Волинської духовної семінарії: Кременець-
кий період (1836–1901 рр.) // Вісн. Книжкової палати. – 2001. – № 11. –
С. 37–39.
21 Систематический каталог книг на церковно-славянском и русском
языках Фундаментальной библиотеки Волынской духовной семинарии. –
Почаев, 1889. – 391 с.
22 ІР НБУВ, № 4725.
23 ІР НБУВ, № 4726, 144 арк. “Систематический каталог книг фун-
даментальной библиотеки Волынской духовной семинарии на языках
латинском, греческом и (отчасти) еврейском”.
24 ЦДІАК України, ф. 2227, оп. 1, спр. 413, 123 арк. “Хронологический
каталог ученической библиотеки, состоящей при Волынской духовной
семинарии; ф. 2227, оп. 1, спр. 414, 125 арк. “Каталог книг фундаменталь-
ной библиотеки Волынской духовной семинарии на языках французском,
немецком, английском, еврейском, польском и других”; ф. 2227, оп. 1, спр. 415,
232 арк. “Каталог книг фундаментальной библиотеки Волынской духов-
ной семинарии”; ф. 2227, оп. 1, спр. 427, 149 арк. “Каталог книг фунда-
ментальной библиотеки Волынской духовной семинарии”.
25 Арх. НБУВ, оп. 1, спр. 135, арк. 1–29. “ Акт передачі документів від
відділу рукописів до ЦДІА”.
26 Міщук С.М. Бібліотека Волинського краєзнавчого музею в Жито-
мирі (1900–1932): походження, склад, доля : Автореф. дис. … канд. іст.
наук. – К., 2004.
27 Арх. НБУВ, оп. 1, спр. 394, арк. 81.
28 Там само, арк. 18.
29 ЦДІАК України, ф. 2227, оп. 1, спр. 413, 123 арк. “Хронологический
каталог ученической библиотеки, состоящей при Волынской духовной
семинарии; ф. 2227, оп. 1, спр. 414, 125 арк. “Каталог книг фундаменталь-
ной библиотеки Волынской духовной семинарии на языках французском,
немецком, английском, еврейском, польском и других”; ф. 2227, оп. 1, спр. 415,
232 арк. “Каталог книг фундаментальной библиотеки Волынской духов-
ной семинарии”; ф. 2227, оп. 1, спр. 427, 149 арк. “Каталог книг фундамен-
тальной библиотеки Волынской духовной семинарии”.
30 Каталог палеотипів з фондів Центральної наукової бібліотеки
ім. В.І. Вернадського НАН України / Упоряд. М.А. Шамрай. – К., 1995. –
545 с.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-48642 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-4203 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T11:06:28Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мяскова, Т.Є. 2013-08-30T19:41:27Z 2013-08-30T19:41:27Z 2007 Бібліотека Острозького єзуїтського колегіуму: історія виникнення, функціонування та сучасний стан / Т.Є. Мяскова // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 11. — С. 122-135. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 2222-4203 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48642 uk Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України Рукописна та книжкова спадщина України З історії бібліотек та історичних колекцій Бібліотека Острозького єзуїтського колегіуму: історія виникнення, функціонування та сучасний стан Article published earlier |
| spellingShingle | Бібліотека Острозького єзуїтського колегіуму: історія виникнення, функціонування та сучасний стан Мяскова, Т.Є. З історії бібліотек та історичних колекцій |
| title | Бібліотека Острозького єзуїтського колегіуму: історія виникнення, функціонування та сучасний стан |
| title_full | Бібліотека Острозького єзуїтського колегіуму: історія виникнення, функціонування та сучасний стан |
| title_fullStr | Бібліотека Острозького єзуїтського колегіуму: історія виникнення, функціонування та сучасний стан |
| title_full_unstemmed | Бібліотека Острозького єзуїтського колегіуму: історія виникнення, функціонування та сучасний стан |
| title_short | Бібліотека Острозького єзуїтського колегіуму: історія виникнення, функціонування та сучасний стан |
| title_sort | бібліотека острозького єзуїтського колегіуму: історія виникнення, функціонування та сучасний стан |
| topic | З історії бібліотек та історичних колекцій |
| topic_facet | З історії бібліотек та історичних колекцій |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48642 |
| work_keys_str_mv | AT mâskovatê bíblíotekaostrozʹkogoêzuítsʹkogokolegíumuístoríâviniknennâfunkcíonuvannâtasučasniistan |