Бібліотеки Київського Пустинно-Миколаївського, Київського Видубицького Михайлівського та Київського Братського Училищного монастирів у фондах відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського
Saved in:
| Published in: | Рукописна та книжкова спадщина України |
|---|---|
| Date: | 2007 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48643 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Бібліотеки Київського Пустинно-Миколаївського, Київського Видубицького Михайлівського та Київського Братського Училищного монастирів у фондах відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського / І.С. Шекера // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 11. — С. 136-150. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859783594279436288 |
|---|---|
| author | Шекера, І.С. |
| author_facet | Шекера, І.С. |
| citation_txt | Бібліотеки Київського Пустинно-Миколаївського, Київського Видубицького Михайлівського та Київського Братського Училищного монастирів у фондах відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського / І.С. Шекера // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 11. — С. 136-150. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Рукописна та книжкова спадщина України |
| first_indexed | 2025-12-02T09:35:55Z |
| format | Article |
| fulltext |
136
І. С. Шекера
Національна бібліотека України
імені В. І. Вернадського
м. Київ
БІБЛІОТЕКИ КИЇВСЬКОГО ПУСТИННО-
МИКОЛАЇВСЬКОГО, КИЇВСЬКОГО ВИДУБИЦЬКОГО
МИХАЙЛІВСЬКОГО ТА КИЇВСЬКОГО БРАТСЬКОГО
УЧИЛИЩНОГО МОНАСТИРІВ У ФОНДАХ ВІДДІЛУ
БІБЛІОТЕЧНИХ ЗІБРАНЬ ТА ІСТОРИЧНИХ КОЛЕКЦІЙ
НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ
ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО
Основне формування фондів Всенародної бібліотеки України
(далі ВБУ) (з 1996 р. – Національна Бібліотека України імені В.І. Вер-
надського (далі НБУВ) відбувалося протягом кількох десятиліть
[1]. Значну частину становили бібліотеки націоналізованих або лі-
квідованих установ.
Реорганізація установ, організацій і закладів у другій половині
20–30- х років ХХ ст., які не відповідали ідеологічним засадам нової
влади, надавала право її представникам на свій розсуд вирішувати
долю бібліотечних збірок дореволюційних закладів та духовних
відомств. Часом окремі видання просто знищували, вважаючи їх
ідеологічно шкідливими.
На початку 20-х років ВБУ одержала право на обов’язкові
українські примірники конфіскованих книг. Фонди бібліотек, що
надходили, перевірялися, сортувались і розподілялися по відділах.
Частину книг з цих фондів передавали до офіційно створеного у
1931 р. “Таємного відділу”. За назвою відділу це була “концентрація
книжкових фондів інших бібліотек, де вони використовувалися не
за призначенням”. Книги передавали до спеціального сховища, а
решта подібної літератури надходила до фонду “концентрації” або
до філії ВБУ на Подолі, яка була створена ще у 1922 р. [2]. У
© І. С. Шекера, 2007
137
1929–1930 рр. ВБУ суттєво поповнилася за рахунок бібліотек лі-
квідованих та реорганізованих установ. На той час до неї переда-
вали фонди монастирських бібліотек разом із приміщеннями, в
яких і зберігалася вилучена література. З 1925 по 1932 р. до ВБУ
надійшли зібрання вже закритих на той час Києво-Михайлівського
Золотоверхого, Пустинно-Миколаївського, Видубицького монастирів
та Києво-Печерської лаври. Книги з монастирських бібліотек при
надходженні до ВБУ сортувалися та розподілялися по відділах, в
яких створювали найбільш сприятливі умови для подальшого їх
збереження та вивчення.
Окремі примірники потрапляли до спецхрану або до обмінно-
резервного відділу. В результаті цього ми практично втратили біб-
ліотеки в тому вигляді, в якому вони існували в самих монастирях.
Нині ці книжкові зібрання стали невід’ємною частиною біб-
ліотечного фонду НБУВ. На деяких з них хотілося б зупинитися
більш детально, зокрема, на бібліотеках Видубицького, Пустинно-
Миколаївського та Братського монастирів, які становлять лише
фрагменти згаданих книгозбірень. Після надходження до ВБУ
книги з трьох вказаних бібліотек зберігалися у Подільській філії
№ 1 за адресою: вул. Сковороди, 2а. У серпні 1991 р. філію було
перенесено до приміщення по вул. Володимирській, 62.
На період 1.01.2006 р. книжкові фонди “Бібліотека Київського
Видубицького монастиря”, “Бібліотека Київського Пустинно-Ми-
колаївського монастиря” та “Бібліотека Київського Братського учи-
лищного монастиря” зберігаються у Відділі бібліотечних зібрань
та історичних колекцій як окремі колекції. Частина книг з цих біб-
ліотек знаходиться і в фондах інших відділів НБУВ.
Серед трьох названих бібліотек найбільшою за кількістю оди-
ниць зберігання є бібліотека Київського Пустинно-Миколаївського
монастиря. Монастир знаходився на Печерську, поблизу Асколь-
дової могили.
Як і в інших подібних релігійних установах, у Пустинно- Ми-
колаївському монастирі існувала своя бібліотека, але точного топо-
графічного місця її розташування поки що встановити не вдалося.
Згідно з інформацією, поданою в статті М. Яременка “Бібліо-
тека Київського Пустинно-Миколаївського монастиря ХVІІІ ст.:
“життя” книг”, яка базується на описі монастиря 1787 р. [3], серед
перерахованих будівель Микільської обителі інформації щодо окре-
мого спеціального приміщення, виділеного під бібліотеку, немає
138
[4]. Тому ми можемо припустити, що вона могла знаходитися на
хорах соборної церкви, як і книгозбірні інших монастирів.
Відповідно до опису 1787 р. у бібліотеці зберігалося близько
655 кн. од., окрім цього, в інших монастирських церквах та тра-
пезній знаходилося не менше 185 книг. Усі вони разом становили
840 од. зб. [5]. Але ця цифра може бути не зовсім точною, адже до
опису могли бути внесені не всі видання.
Згідно з даним документом, книги у бібліотеці систематизува-
лися таким чином: за форматом (в аркуш, в четверту й восьму
частину аркуша) та мовною ознакою (друковані церковно-слов’ян-
ською, латинською, грецькою, польською та російською мовами).
Більшість у бібліотеці становили видання ХVІІІ ст. Серед видань
ХVІІ ст. переважали українські друки, в основному видання
Києво-Печерської лаври. ХVІ ст. представлене невеликою кількістю
книг, переважно острозькими та львівськими виданнями.
За тематикою книги в бібліотеці були різноманітними. Серед
релігійних видань можна назвати Біблії, Євангелія, твори отців та
вчителів церкви, праці відомих діячів церкви ХVII–XVIII ст.: на-
місника Києво-Печерської лаври Антонія Радівіловського, архіє-
пископа чернігівського Лазаря Барановича, архієпископа новгород-
ського Феофана Прокоповича та ін. Світська література представлена
книгами з військової справи, астрономії, географії, експеримен-
тальної фізики, історії, граматиками латинської, грецької, церковно-
слов’янської та німецької мов.
На 01.01.2006 р. бібліотека Микільського монастиря складаєть-
ся з 153 кн. од. Вони розставлені за кріпосною системою згідно з
шифром, який складається з римських та арабських цифр (ІІІ 2/15
або ХІ 4/342). Римська цифра “ІІІ” вказує на відділ, до якого на-
лежала книга, арабська цифра “2” – на номер полиці, а цифра “15” –
на порядковий номер книги, під яким вона знаходиться на полиці.
Загалом це ХIII відділів. На кожній книжці проставлено печатку
бібліотеки Миколаївського монастиря у вигляді овалу розміром
5х3 см, у середині якого на відстані 1 мм знаходиться ще один
овал розміром 4,8х2,8 см. У середині малого овалу по його верх-
ньому краю напис друкованими літерами: “Кієвскаго Пустынно”,
по нижньому – “Николаєвскаго монастыря”. По середині овалу на-
пис “Библіотєка” [6]. Печатка прикрашена декоративними елементами.
Більшість фонду монастирської бібліотеки становлять книги
релігійного змісту: Добротолюбіє, Біблії, Мінеї, тлумачення на різ-
139
ні релігійні твори (“Толкование на послание к римлянам”, “Толко-
вание воскресных евангелий”, “Толкование на псалтырь” тощо),
твори блаженного Августина, праці Григорія Назіанзіна, Іоанна
Лествичника (“Лествица возводящая на небо”) [7], твори Дими-
трія Ростовського в двох частинах, але збереглася лише перша
частина видання: “Воздержащая в себе разные небольшие его Свя-
тителя творения, с присовокуплением жития его и келейных записок”.
Серед книг, які зберігаються в бібліотеці, є видання пропо-
відей митрополита рязанського та муромського Стефана Явор-
ського. “Проповеди” 1804 р., надруковані у московській Синодаль-
ній друкарні, складаються з 3-х частин. Перед титулом вміщено
гравійований портрет митрополита Стефана Яворського роботи
Лаврентія Фролова [8]. Під гравюрою розміщено герб С. Явор-
ського, нижче запис, в якому висловлюється глибока скорбота з
приводу смерті надзвичайно талановитої і освіченої людини,
ревнителя православної віри, заступника російського патріаршого
престолу, митрополита Стефана Яворського. Перша частина книги
починається передмовою до читача, після закінчення якої стисло
подано біографію С. Яворського, а також надруковано окремо його
“Заповіт”, який складається з двох частин. У першій частині ми-
трополит надав свої розпорядження щодо власного майна, яке за-
лишиться після його смерті. У другій частині заповіту, який подано
під заголовком “Тестамент”, Стефан Яворський виклав свою
останню волю стосовно власної бібліотеки та надав інформацію
щодо двох реєстрів з переліком книг. Тут же митрополит вказує на
те, що ці документи він власноруч передав у Санкт-Петербурзі
ніжинському архімандриту Єпіфанію Тихорському. У “Тестаменті”
С. Яворський також виклав свою волю щодо передачі власної
бібліотеки у довічне володіння та користування Благовіщен-
ському-Назарет-Богородицькому-Красно-Островському Ніжинско-
му чоловічому монастирю [9]. У 1732 р. бібліотеку митрополита
Стефана Яворського було передано до Покровського Училищного
Харківського монастиря. В заповіті власник бібліотеки висловлює
рекомендації щодо збереження книг, переданих ним до вказаної
установи: кому і як видавати книги, які покарання застосовувати
до осіб, які псують, продають або ж крадуть книжки з бібліотеки,
які заходи треба проводити, щоб книжки не псувалися і зберіга-
лися належним чином. Також у своєму “Тестаменті” митрополит
звертає увагу на те, хто повинен нести відповідальність за збере-
140
ження бібліотечного фонду та висловлює побажання щодо призна-
чення бібліотекаря і виконання ним своїх обов’язків. Після викла-
дення перелічених настанов подано зміст книжки і “повчальні
слова” самого Стефана Яворського.
Слід зазначити, що окремі книжки з монастирської бібліотеки,
окрім печаток, мають і додаткові провенієнції.
І. Записи про належність книг до бібліотеки Київського Ми-
колаївського монастиря. Сюди слід віднести: “Толкование на про-
рока Даниила с прибавлением собранным из новейших толкова-
ний и пространно объясненное” (ч. 7, М., 1816). Починаючи з титулу
на нижніх берегах сторінок написано: “1819 года сєнтября 14 дня
Библиотєки Кієво-Пустынно-Николаєвскаго монастыря подпис
дал Архимандритъ Варлаамъ Криницкій” [10]. У книзі “Устав
общежительного монастыря писанный для Коневской обители”
(СПб., 1824) посторінковий запис: “1824 года Библіотєки Кієво-
Пустынно-Nиколаєвского монастыря” [11].
II. Власницькі записи. На шмуцтитулі видання твору Ники-
фора – архієпископа астраханського та ставропольського – “Толко-
вание воскресных евангелий с нравоучительными беседами” (т. 1,
К., 1825) написано: “Сія книга пренадлежитъ Николаю Николаеву
Филянскому послушнику Святой Кіево-Печерской Лавры” [12].
Далі, починаючи з першої сторінки, йде посторінковий запис,
який підтверджує, що дана книга належить Н. Філянському: “Сія
книга пренадлежитъ послушнику Лавры Кіево-Печерской Нико-
лаю Филянскому”.
На сьогодні у бібліотеці зберігаються чотири книги, які були
власністю протоієрея Києво-Печерської лаври Арсенія Криниць-
кого. Одна з них – “Сочинения преосвященного Тихона бывшего
прежде епископа Кексгольмского и Ладожского, а потом Воронеж-
ского и Елецкого” (СПб., 1799). У ній, починаючи з титулу, на
декількох сторінках розписано: “1801 года генваря 18 из числа
книг Кієво-Пєчерского истарокіевского благочинного протоієрєя
Арсєнія Криницкого” [13].
ІІІ. Записи купівельні. Такий запис подається у виданні творів
воронезького та єлецького єпископа Тихона “Письма келейные со-
чиненные во время пребывания его на обещании, той же епархии,
в Задонском монастыре” (СПб., 1796). У цій книзі їх два – влас-
ницький та купівельний. Починаючи з титулу читаємо: “Из числа
книгъ Кієво Пєчерского и истарокієвского Благочинного Протоіє-
141
рєя Арсєнія Криницкого 1801 года гєнваря 17 дня куплєна самимъ
протоієрєємъ в Питєрбурги” [14]. Запис про купівлю даного видання
говорить, що 17 січня 1801 р. протоієрей Арсеній Криницький
перебував у Петербурзі і там придбав книгу.
ІV. Дарчі записи. Тут хотілося б звернути увагу на відому пра-
цю єпископа чигиринського Іринея Фальковського “Толкование
на послание Святого апостола Павла к римлянам” (К., 1806). На
цьому примірнику міститься дарчий запис самого автора, хоч і
немає підпису, який би вказував на це, а тільки текст, у якому
говориться, що книгу подаровано Арсенію Криницькому: “Его
высокопреподобию Господину отцу Протоіерею, Арсенію Криницкому.
1807 год Март 12-го дня. Сочинитель” [15].
Слід зазначити, що серед видань, які складають бібліотеку
Миколаївського монастиря, окрім книжок, знаходяться і періодич-
ні видання. Серед них можемо назвати такі:
1) “Странник” за 1899 – 1905 рр. (вибірково) – 12 кн. од.,
щомісячний духовний журнал, заснований у 1860 р. протоієреєм
В.В. Грегулевичем, виходив у Санкт-Петербурзі. Дане видання
складалося з п’яти відділів: І. “Повествовательный”, ІІ. “Учено-
литературный”, ІІІ. “Библиографический”, ІV. “Современная хро-
ника” і V. “Смесь”. При журналі професором Лопухіним було
започатковано видання православної богословської енциклопедії
чи богословського енциклопедичного словника з ілюстраціями та
картами, до якого входили статті з усіх богословських наук.
Перший том вийшов у 1900 р. На превеликий жаль, світ побачили
лише 12 томів, останній закінчувався літерою “К”.
2) “Труды Киевской Духовной Академии” за 1875, 1883, 1893,
1900–1902, 1904, 1905 рр. – 20 кн. од. Одне з відомих наукових
щомісячних видань, засноване у 1860 р., складається з 2-х голов-
них відділів: перший базується на викладенні творінь святих отців
у російському перекладі; другий – на публікаціях праць переваж-
но наукового змісту, що належали до наук, які викладалися у
вищих духовних навчальних закладах.
3) “Христианское чтение ” за 1894, 1895 рр. – 2 кн. од. Засно-
ваний з ініціативи ректора Санкт-Петербурзької академії архі-
мандрита Григорія у 1821 р., журнал виходив один раз на місяць і
складався з п’яти розділів: І. “Писания св. отцов”, ІІ. “Изыскания и
рассуждения касательно христианской религии”, III. “Христиан-
ское учение”, IV. “Духовная история”, V. “Назидательные размы-
142
шления”. З 1866 р. розділи було анульовано. У журналі друкували
статті з богослов’я, історії церкви, критичні статті та матеріали
духовної бібліографії. З 1875 р. цей журнал став додатком до
“Церковного вестника”.
4) “Церковные ведомости” за 1889, 1890, 1895, 1897, 1898, 1906,
1907 рр. – 13 кн. од. Видавався при Святому Синоді з 1888 р.,
виходив один раз на тиждень і складався з двох частин – офі-
ційної та неофіційної. У журналі публікували статті з історії церкви,
богослов’я, проповіді найкращих духовних ораторів та ін. На по-
чатку ХХ ст. до цого журналу почали видавати додаток “Приход-
ское чтение”.
5) “Церковный вестник” за 1894 р. – 1 кн. од. Видавався при
Санкт-Петербурзькій духовній академії з 1875 р., виходив один
раз на тиждень і вважався офіційним синодальним органом, скла-
дався з двох частин: офіційної та неофіційної. У 1888 р. цей
журнал як видавничий орган Синоду було замінено на “Церков-
ные ведомости”.
Загалом у колекції “Бібліотека Київського Пустинно-Мико-
лаївського монастиря” зберігається 48 кн. од. періодичних видань.
Бібліотека Київського Видубицького Михайлівського монас-
тиря – одного з найдавніших релігійно-культурних центрів україн-
ської держави, який веде свій початок від 1070 р., теж збереглася
лише фрагментарно.
Точної дати, яка б вказувала на рік заснування бібліотеки при
монастирі та її місцезнзходження, на сьогоднішній день виявити
не вдалося. Факти, які підтверджують її існування, ми знаходимо
у праці Т.С. Кілессо “Про історію заснування та діяльність Ви-
дубицького монастиря”, де автор вказує на те, що в кінці ХVII –
на початку ХVІІІ ст. (точної дати не вказано) у ризниці обителі
зберігалася колекція стародруків, а також у 1717 р. майстром-
золотарем І.А. Равичем [16] було виготовлено срібну оправу на
Євангеліє для Видубицького монастиря. Згідно зі статтею М. Яре-
менка “Київські монастирські та приватні чернечі бібліотеки
ХVІІІ століття і “літературні уподобання” монашества”, який по-
силається на реєстр майна Видубицької обителі ХVІІІ ст., у
монастирській бібліотеці на кінець ХVІІІ ст. знаходилося близько
199 книг [17]. Враховуючи ці дані, можна припустити, що, скоріш
за все, як і в інших монастирях, вона могла знаходитися на хорах
соборної церкви або ж в окремій прибудові.
143
У 1924 р. Видубицький монастир було закрито, а монастир-
ську бібліотеку передано до ВБУ. Перші книги з видубицької
бібліотеки почали надходити у 1925 р. У цьому ж році, 13 травня,
в Києві було підписано Акт передачі бібліотеки Києво-Видубиць-
кого монастиря, який здійснили: уповноважений ВУАН по заві-
дуванню колишніми бібліотеками Ф.М. Мороз та уповноважений
ВБУ при ВУАН М.І. Сагарда.
Станом на 01.01.2006 р. бібліотека Видубицького монастиря
складається всього з 18 книг, кожна з них на корінці має наліпку з
написом назви бібліотеки, під яким проставлено порядковий номер,
тобто: “К Бібл. Видуб. Мон. № 28” чи “К Бібл. Вид. Мон. № 115”.
У сучасній колекції Видубицького монастиря переважає лі-
тература історичного змісту. За хронологією вона охоплює зовсім
невеликий проміжок часу: 1814–1876 рр., за мовною ознакою її мож-
на поділити лише на видання, друковані російською та французь-
кою мовами. Хотілося б звернути увагу на досить цікавий аспект
щодо цієї бібліотеки. Серед літератури, яка представляє її фонди
на сучасному етапі, немає жодного видання релігійного змісту. Тут
ми можемо бачити книги С. Соловйова: “История падения Польши”
(М., 1863) та багатотомне видання “История России с древнейших
времен”. На превеликий жаль, ця грунтовна праця у бібліотеці
представлена лише окремими томами (збереглося всього сім томів,
та й то вибірково: т. 5, 6, 7, 8, 9, 22, 25, але впевненості в тому, що у
бібліотеці були в наявності всі 29 т., немає). Слід зазначити, що у
22 т., на верхній частині обкладинки, міститься дарчий напис С. Со-
ловйова [18]: “Александру Николаевичу Попову [19] от автора” [20].
Окрім цього, на кожному томі, а також і на всіх книжках, які входять
до бібліотеки Видубицького монастиря, за винятком карти-плану
Парижа, стоїть власницька печатка П.І. Соломка [21]. Вона зобра-
жена у вигляді овала (4х2,7 см), у середині якого вписано чотири-
кутник (1,9х1,1 см), з обох боків оздоблений декоративними еле-
ментами у вигляді чотирилисника. Зверху над чотирикутником міс-
титься напис: “Павелъ Степановичъ”, увінчує цей напис геральдична
корона, внизу під чотирикутником викарбувано прізвище власника
печатки – Соломко. В самому чотирикутнику проставлено дату:
“10 фев. 1891”. Зважаючи на цю печатку, можна з впевненістю сказати,
що всі примірники знаходилися у власній бібліотеці П.С. Солом-
ка. Але яким чином вони потрапили до Видубицької обителі, поки
що лишається невідомо.
144
Для того, щоб надати повну інформацію про книги, які збе-
рігаються на 01.01.2006 р. у колекції, згадаємо й інші видання:
“Святыни и достопримечательности Великого Новгорода” без
місця та року видання; праця Фюстеля де Куланжа [22]: “Граждан-
ская община античного мира” (М., 1867 р.); одна з найгрунтов-
ніших праць О.М. Попова, яка базується на вивченні архівних
матеріалів, на основі яких було проведено ретельне дослідження
подій Вітчизняної війни 1812 р., і яка є продовженням перших
публікацій на тему “Москва в 1812 г.”: “Сношения России с
европейскими державами перед войной 1812 г.” (СПб., 1876);
“Собрание государственных грамот и договоров”, ч. 5, (відсутні
місце та рік видання); “Разыскания о городах и приделах древних
русских княжеств с 1054 по 1240” (М., відсутній рік видання); “О
папе Формозе” (М., 1855) [23] та праця А. Дю Брейля [24] “Курс
древоводства” (т. 2, СПб., 1852).
У бібліотеці є два видання, друкованих французькою мовою:
універсальний довідник з географії Bouіllet M.-N. [25] “Dictonnaire
universel D’histoire et de géographie” (Paris, 1860) та новий план 20
округів Парижа з коротким коментарем “Le nouveau plan de l’étranger
dans les 20 arrondi – ssements de Paris / Éditeur Logerot. (Paris). На об-
кладинці плану ми можемо бачити зображення герба Парижа,
відтиснуте золотом, але без лаврового вінця. Замість лавра весь
герб до корони облямовує хвиляста стрічка, яка подвоюється на
кінцях і з двох сторін має напис імені видавця: на лівій частині –
“Logerot”, на правій – “Éditeur”. На звороті плану міститься ексліб-
рис у вигляді наклейки. На ній – восьмикутник, у якому знахо-
диться один великий чотирикутник і два малих з фігурними кін-
цями. У верхньому малому чотирикутнику напис: “Collage de cartes,
tableaux. Ec”, у великому – “Plan de Paris” і нарешті в останньому
нижньому малому чотирикутнику – “Auguste Logerot. Quai des Au-
gustins. 55. Paris”. З правої сторони восьмикутника зображено
глобус під аркою, а з лівої – небесну сферу: геометричну кон-
струкцію, яку використовують у сферичній астрономії для вирі-
шення різних практичних завдань.
Отже, ми вказали всі виданя, які станом на 2006 р. представ-
ляють фонд бібліотеки Видубицького монастиря.
Третя бібліотека, яку ми розглянемо у даній статті, є бібліотека
Київського Братського училищного монастиря, заснованого, згідно
з інформацією В.В. Звіринського [26], у 1588 р., а за даними Н. Му-
145
хіна – у 1615 р. [27]. Обидва автори вказують на те, що монастир
знаходився на Подолі і розміщувався на подвір’ї дружини мозир-
ського маршалка Стефана Лозки, Галшки Гулевичівни. Свою назву –
“училищний” – він дістав після об’єднання лаврської школи з
богоявленським училищем.
Монастир проіснував до першої половини ХХ ст., у 20–30-х
роках був закритий, як і більшість духовних установ. Сам монастир
було знищено, залишився лише так званий Мазепинський корпус
Братського монастиря, який було передано ВБУ, а в його примі-
щенні відкрито Подільську філію бібліотеки. До ВБУ було пере-
дано і бібліотеку Братського монастиря, яка у другій половині
ХІХ ст. зберігалася на хорах Богоявленської церкви у великій
шафі. Фонд складав усього 320 книжкових назв.
Література була релігійного змісту, переважно книги бого-
службові, книги Святого Письма, тлумачення на Святе Письмо,
збірники проповідей та навчальна література. Серед книг можна
виділити друкований “Апостол”, пожертвуваний митрополитом
Серапіоном 6 січня 1819 р. [28], а також декілька значних за зміс-
том рукописів: “Летопись”, “Розыск о брынской вере” св. Дими-
трія Ростовського, “Латинское богословие”, яке викладалося в
Київській Академії у 1761–1763 рр. архімандритом Самуїлом Ми-
славським та деякі ін.
Бібліотека не зберегла своєї цілісності. Її фонди розпорошені
по різних відділах та фондах і на 01.01.2006 р. становлять усього
14 кн. од. зб. Хронологічні рамки обмежуються 1806–1870 рр. На
відміну від бібліотеки Видубицької обителі, у Братській – всі книги
релігійного змісту. Тут можемо бачити: праці діячів церкви –
Лествичникa Іоаннa “Лествица возводящая на небо” (СПб., 1812);
тлумачення на праці вчителів церкви – “Толкование на пророка
Даниила с прибавлением, собранным из новейших толковников и
пространно объясненное” (М., 1816). Це видання у фонді пред-
ставлене лише сьомою частиною, всі інші відсутні. І, нарешті,
богослужбова література, яка, в свою чергу, ділиться на книги, в
яких викладено порядок проведення служб для всіх віруючих. До
них слід віднести: “Служебник” (К., 1806) та “Минею месячную”
(К., 1811) “Минеи” представлені у фонді найбільшою кількістю
примірників порівняно з іншими книгами. Є також книги, в яких
викладено порядок проведення окремих служб. До цієї категорії
можемо віднести лише одну книгу – “Месяцеслов” (К., 1884). У
146
більшої частини книжок на форзаці або титулі стоїть печатка
Братського монастиря. Вона представляє собою чотирикутник
розміром 5х2,5 см, у середині якого напис друкованими літерами:
“КІЕВО-БРАТСКАГО МОНАСТЫРЯ”. Відбиток зроблено фіоле-
товим чорнилами. На деяких виданнях містяться й рукописні
записи: про належність книг до вказаної обителі, про купівлю книг
та їх ціну, дарчі записи.
І. Провенієнції про належність до монастирської бібліотеки
містяться на форзаці книги “Толкование на пророка Даниила, с
прибавлением, собраннім из новейших толковников, и пространно
объясненное” (ч. 7, М., 1816): “Сія книга принадлежіть к Библіо-
теке Кіево-Братскому училищному монастырю”. У книзі є і посторін-
ковий запис, зроблений бібліотекарем: “Сія книга принадлежитъ к
числу книгъ Кіево-Братскому Богоявленскому училищному мо-
настырю подписана собственноручно бывшимъ в тое время библіоте-
каремъ іеродіакономъ Ипполитомъ 1840 года маія 16-го дня” [29].
ІІ. Провенієнції з дарчим написом зроблено у книзі “Каноны
Богородицы с малым повечерием” (К., 1816) – “1817 года далъ
укладу сію книгу до храма Богоявлєнія Богоматєре братской ієро-
монахъ Лука”. У посторінковому записі вказується про належність
книги до монастирської бібліотеки: “Сія книга принадлежитъ к
числу книгъ Кіево-Братскога Богоявленскаго монастыря подпи-
салъ своеручно Библиотекарь іеродіаконъ Ипполитъ 1840 года
Августа 9-го Дня” [30].
ІІІ. Провенієнції з купівельними записами. У книзі “Минеи
месячные” подається запис – “Сїя книга Кїево-Братскаго Училищ-
наго монастыря куплена в Кїевопечерской Лавре ценой 123 ассиг-
нации 1813 года февраля 16-го дня” [31]. Така ж сама інформація
є ще в чотирьох книгах під назвою “Минея месячная”, але у записі
немає інформації щодо коштів, витрачених на придбання книг.
Тому ми не можемо говорити, за яку кількість примірників було
сплачено вказану суму.
Як бачимо, невелика кількість книжок, що зберігається у ко-
лекції “Бібліотека Київського Братського училищного монастиря”
надає нам дуже скупу інформацію про склад і зміст бібліотечного
фонду монастирської книгозбірні.
Слід зазначити, що створення нових книжкових зібрань за
допомогою використання фондів вже існуючих бібліотек, колекцій
тощо, навіть у тому випадку, коли в них зберігається по декілька
147
примірників тих чи інших видань, призводить фактично до руй-
нування цілісності фондів. Підтвердженням цієї думки слугують
бібліотеки, фонди яких ми розглянули в даній статті. Книги з них
розпорошені як в межах відділу (книги з бібліотек Видубицького,
Миколаївського та Братського монастирів зустрічаються серед зіб-
рань колекції “Світських періодичних видань до 1917 року”, ство-
реної у 1954–1957 рр., “Духовних періодичних видань до 1917 року”,
створеної близько другої половини 80-х років та “Єпархіальних
журналів”, заснованої у 1958 р.), так і в інших відділах, зокрема
Відділі стародруків та рідкісних видань, Відділі формування му-
зичних фондів, Відділі образотворчих мистецтв, у секторі карто-
графічних видань Відділу обслуговування читачів літературою
природничого і технічного профілю.
Тому на сьогоднішній день при подальшому дослідженні про-
цесів створення, формування, комплектування, вивчення складу
та структури фондів вказаних книгозбірень надзвичайно важли-
вим завданням було б виявлення у відділах НБУВ усіх книг, які
належали до згаданих бібліотек, і на базі цього матеріалу ство-
рення бібліографічних списків чи покажчиків, у яких би пода-
вався повний бібліографічний опис видань та містилася інформа-
ція про місцезнаходження книг з даних колекцій.
1. Дубровіна Л.А., Онищенко О.С. Історія Національної бібліотеки України
ім. В.І. Вернадського, 1918–1941. – К., 1998. – С.14.
2. Там само. – С. 155.
3. ІР НБУВ, ф. І, № 5534, арк. 1–90.
4. Яременко М. Бібліотека Київського Пустинно-Миколаївського мо-
настиря ХVІІІ ст. “життя” книг // Просемінарій: Медієвістика. Історія
церкви, науки і культури. – К., 2000. – Вип. 4. – С. 122.
5. Там само. – С. 122.
6. У статті тексти провенієнцій наведено згідно з записами орфогра-
фічного правопису, за яким вони подані в книгах, без виправлення помилок.
7. Iоанн Лествичник, прозваний так завдяки назві свого твору “Лествица
Райская”, народився бл. 525 р. Прожив сорок років відлюдником біля
гори Синай. На деякий час повернувся до людей, після чого був обраний
настоятелем Синайського монастиря, але з часом знову повернувся до
усамітнення. “Лествица” – порадник до чернечого життя; окрім цього, за-
лишив ще одну працю – “К пастырю” // Полный православный богослов-
ский энциклопедический словарь. – СПб., 1913. – Т. 1–2. – С. 1099.
8. Флоров (Фролов), Лаврентій; гравер пунктиром та різцем; працю-
вав на початку ХІХ ст. Створив гравюри з зображенням Александра І з
148
гравюри Тардьє; царя Олексія Михайловича; Портрет Петра І; Стефана
Яворського та ін. // Подробный словарь русских граверов ХVI–XIX вв. –
СПб., 1895. – Т. 2.. – С. 1096–1097.
9. Благовіщенський-Назарет-Богородицький-Красно-Островський
чоловічий монастир 2-го класу, будівництво розпочато у 1702 р. на кошти
рязанського митрополита Стефана Яворського у центрі міста Ніжин Чер-
нігівської губернії. Освяту храму проведено в 1716 р. Згідно із заповітом
С. Яворського власна бібліотека митрополита після його смерті передава-
лася у вічне користування монастирю для вчених ієромонахів. Але за
іменним наказом Імператриці Анни Іоаннівни завдяки клопотанням прео-
священного архієпископа новгородського Феофана Прокоповича була
передана до Харківського колегіуму // Историко-статистическое описа-
ние Черниговской епархии. – Чернигов, 1873. – Кн. 3: Мужские монасты-
ри. – С. 157–208.
10. НБУВ, Відділ бібліотечних зібрань та історичних колекцій (далі –
НБУВ. ВІК). Мик. мон. ІІ 3/47.
11. НБУВ. ВІК. Мик. мон. VII 2/69.
12. НБУВ. ВІК. Мик. мон. ІІ 3/52.
13. НБУВ. ВІК. Мик. мон. ІІІ 3/33.
14. НБУВ. ВІК. Мик. мон. VІІ 1/26.
15. НБУВ. ВІК. Мик. мон. ІІ 3/55.
16. Кілессо Т.С. Видубицький монастир. – К., 1999. – С. 106–109.
17. Яременко М. Київські монастирські та приватні чернечі бібліотеки
ХVІІІ століття і “літературні уподобання” монашества // Український
археографічний щорічник. Н. С. – К.; Нью-Йорк, 2004. – Т. 11/12. – С. 347.
18. Соловйов Сергій Михайлович (16.10.1820 – 17.05.1879) – відо-
мий російський історик. З 1838 по 1842 р. був студентом першого відді-
лення філософського факультету Московського університету. З 1842 по
1844 р. жив і навчався за кордоном (Франція, Німеччина, Австрія). У
1847 р. здобув ступінь доктора історичних наук. У 1851 р. виходить пер-
ший том найгрунтовнішої його праці “История России с древнейших
времен”. Книга видавалася впродовж 29 років аж до смерті автора. Щоро-
ку виходило по одному тому // Русский биографический словарь. – Спб.,
1909. – Смеловский – Суворина. – С. 82 – 92.
19. Попов Олександр Миколайович (1820–1877), історик, член-
кореспондент Петербурзької академії наук. Навчався у Московській гім-
назії, після закінчення якої у 1835 р. вступив до Московського універси-
тету, який закінчив у 1839 р. З 1842 р. навчався за кордоном (Берлін,
Мюнхен). З 22 листопада 1845 р. обіймав посаду секретаря Першого
Департаменту Урядового Сенату, протягом життя займав різні урядові
посади. За невтомну працю був нагороджений орденами св. Володимира
3-го ступеня, Станіслава 1-го ступеня, Анни 1-го ступеня та ін. Займався
науково-дослідницькою роботою з історії. Написав праці з зовнішньої
149
політики Росії: “Русское посольство в Польше в 1673–1676 гг.” (1854),
“Последняя судьба папской политики в России 1845–1867 гг.” (1868)
“Сношение России с Римом с 1845 по 1867 гг.” (1868), а також з історії
Вітчизняної війни 1812 р.: “Сношения России с европейскими державами
перед войною 1812 г.” (1876), “Французы в Москве в 1812 году” (1876) та
ін. Великий науковий інтерес становлять праці: “Материалы для истории
возмущения Стеньки Разина” (М., 1857), “Дело Новикова и его това-
рищей по новым документам” (“ВЕ”, 1868, апр.). Його грунтовна праця,
пов’язана з подіями Вітчизняної війни 1812 р., залишилася незаверше-
ною, але у 1877 р. була удостоєна Академією наук Уваровської премії.
Свої роботи автор друкував у різних періодичних виданнях. Попов брав
участь у виданні “Разрядных книг” та “Памятников дипломатических
сношений древней России с державами иностранными”. Помер 16 листо-
пада 1877 р. після тяжкої хвороби // Русский биографический словарь. –
Спб., 1905. – Плавильщиков – Примо. – С. 514–517.
20. НБУВ. ВІК. Выдуб. мон. № 33.
21. Соломко Павло Степанович був одружений з удовою відомого
історика Попова. Похований в Києві, у Видубицькому монастирі (дату
народження та смерті не вказано) // В.Л. Модзалевский. Малороссий-
ский родословник. Т. 4: П.– С. – К., 1914. – С. 707.
22. Фюстель де Куланж (Numa Denys Fustel de Coulanges), Ньюма-
Дені, 18. ІІІ. 1830 – 12. ІХ. 1889) – видатний французький історик, член
Академії моральних та політичних наук (з 1875 р.). Народився у Парижі
(вихідець із сім’ї уродженців провінції Бретань). Закінчив Вищу нормальну
школу (Париж). У 1861–1870 рр. призначений професором Страсбурзь-
кого університету (історико-філологічний факультет). У 1870–1875 рр.
викладав у Вищій нормальній школі. У 1878 р. для нього було відкрито
особливу кафедру середньовічної історії у Сорбоні, де він і викладав до
кінця своїх днів. На початку своєї діяльності займався вивченням старо-
давньої історії. У 1864 р. вийшла грунтовна праця про античне місто-
державу, над якою автор працював шість років: “La cité antique” (рос. пер.,
М., 1867) і яка поставила його в один ряд з найбільш відомими істориками
Європи. Він намагався довести, що всі суспільні перевороти в античному
світі мали релігійне походження, доводив довічність приватної власності
заможних державних класів. Фюстель де Куланж був видатним знавцем
документального матеріалу, майстром всебічного його аналізу, увів у науко-
вий обіг надзвичайно велику кількість нових історичних джерел // Со-
ветская историческая энциклопедия. – М., 1974. – Т. 15. – Стб. 474 –476.
23. Формоз (816–896) – папа римський (891–896); єпископ в Порто,
відомий як учений. У Римі був головою партії, що прагнула мати на чолі
держави німецького короля. У 891 р. був обраний на папський престол,
який зберігався за ним до самої смерті. Надавав підтримку німецькому
королю Арнульфу і закликав його до походу на Рим. Після смерті був
150
засуджений за скоєні гріхи і проклятий // Энциклопедический словарь. –
СПб., 1902. – Т. 71. – С. 292.
24. Дю-Брейль (М. А du Breuil) – садівник, помолог, автор відомої праці:
“Cours élémentaire, theorique et pratique d’arboriculture, contenant l’étude des
pépiniéres d’arbres et d’arbrisseaux forestiers etc.” (1846 р.; 5-е видання, 1861;
нім. переклад Дітріха – 1847 р.; рос. “Курс древоводства”, 1852) / Энци-
клопедический словарь / Брокгауз и Ефрон. – СПб., 1893. – Т. 21. –С. 362.
25. Буйє М.-Н. (Марі-Ніколя) (1798–1864) – відомий французький
філософ, історик, лексикограф. Народився у Парижі в сім’ї майстрів-збро-
ярів, вихідців із Сент-Етьєна. Навчався у Сент-Барбі. Викладав філосо-
фію в ліцеї міста Руана, потім у Парижі. У 1840 р. став директором ліцею,
1845 р. – членом Королівської ради народної просвіти. На цей час був
відомий, як автор багатьох праць з філософії та історії. У 1842 р. вийшла
друком його відома праця “Универсальный справочник по истории и
географии”, яка витримала 20 перевидань. Цей довідник включає в себе
біографії відомих людей, матеріали з міфології та географії. У 1850 р.
Буйє був обраний почесним членом Ради університету, а через рік –
інспектором Паризької Академії. У 1854 р. він опублікував не менш ві-
дому працю, аніж довідник 1842 р.: “Универсальный справочник наук, ли-
тературы, искусства” // Larousse P. Grand dictionnaire universel du XIXE siécle. –
Paris, S.a. – T. 2-B. – P. 1081–1082.
26. Материалы для историко-топографического изследования о пра-
вославных монастырях в Российской империи, с библиографическим ука-
зателем. – СПб., 1890 – Т. 1. Преобразование старых и учреждение новых
монастырей с 1764–95 по 1 июля 1890 год. (594 монастыря) / Сост. В.В. Зве-
ринский. – С. 105–106.
27. Мухин Н. Киево-Братский училищный монастырь: Ист. очерк. –
К., 1893.
28. Серапіон (в миру Стефан Александровський), митрополит Київ-
ський (1747–1822), народився 22 червня 1747 р., син священика Успен-
ського жіночого монастиря в “Александровой слободе” Володимирської
єпархії. У 1759 р. вступив до Троїцької лаврської семінарії, яку закінчив
1770 р. У 1771 р. прийняв постриг. З 10 травня 1775 р. – ігумен Москов-
ського Хрестовоздвиженського монастиря, з 27 січня 1776 р. – ігумен
Московського Знаменського монастиря, а з 17 лютого 1779 р. – архіманд-
рит Московського Богоявленського монастиря. З 1785 р. – цензор духов-
них книг. 11 грудня 1803 р. призначений митрополитом Київським та Гал-
ицьким та членом св. Синода. 24 січня 1822 р. відійшов від справ. Помер
14 вересня 1824 р. Поховано у Києво-Софійському соборі // Русский
биографический словарь. – СПб., 1904. – Сабанеев – Смыслов. – С. 342.
29. НБУВ. ВІК. Брат. мон. 3/28.
30. НБУВ. ВІК. Брат. мон. 2/82.
31. НБУВ. ВІК. Брат. мон. Б.ш. (январь).
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-48643 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-4203 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T09:35:55Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Шекера, І.С. 2013-08-30T19:43:57Z 2013-08-30T19:43:57Z 2007 Бібліотеки Київського Пустинно-Миколаївського, Київського Видубицького Михайлівського та Київського Братського Училищного монастирів у фондах відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського / І.С. Шекера // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 11. — С. 136-150. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. 2222-4203 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48643 uk Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України Рукописна та книжкова спадщина України З історії бібліотек та історичних колекцій Бібліотеки Київського Пустинно-Миколаївського, Київського Видубицького Михайлівського та Київського Братського Училищного монастирів у фондах відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Article published earlier |
| spellingShingle | Бібліотеки Київського Пустинно-Миколаївського, Київського Видубицького Михайлівського та Київського Братського Училищного монастирів у фондах відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Шекера, І.С. З історії бібліотек та історичних колекцій |
| title | Бібліотеки Київського Пустинно-Миколаївського, Київського Видубицького Михайлівського та Київського Братського Училищного монастирів у фондах відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського |
| title_full | Бібліотеки Київського Пустинно-Миколаївського, Київського Видубицького Михайлівського та Київського Братського Училищного монастирів у фондах відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського |
| title_fullStr | Бібліотеки Київського Пустинно-Миколаївського, Київського Видубицького Михайлівського та Київського Братського Училищного монастирів у фондах відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського |
| title_full_unstemmed | Бібліотеки Київського Пустинно-Миколаївського, Київського Видубицького Михайлівського та Київського Братського Училищного монастирів у фондах відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського |
| title_short | Бібліотеки Київського Пустинно-Миколаївського, Київського Видубицького Михайлівського та Київського Братського Училищного монастирів у фондах відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського |
| title_sort | бібліотеки київського пустинно-миколаївського, київського видубицького михайлівського та київського братського училищного монастирів у фондах відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій національної бібліотеки україни імені в.і. вернадського |
| topic | З історії бібліотек та історичних колекцій |
| topic_facet | З історії бібліотек та історичних колекцій |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48643 |
| work_keys_str_mv | AT šekeraís bíblíotekikiívsʹkogopustinnomikolaívsʹkogokiívsʹkogovidubicʹkogomihailívsʹkogotakiívsʹkogobratsʹkogoučiliŝnogomonastirívufondahvíddílubíblíotečnihzíbranʹtaístoričnihkolekcíinacíonalʹnoíbíblíotekiukraíniímenívívernadsʹkogo |