Документ з історії літературного об’єднання “Плуг” (1922–1932 рр.)

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Рукописна та книжкова спадщина України
Date:2007
Main Author: Клименко, І.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України 2007
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48653
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Документ з історії літературного об’єднання “Плуг” (1922–1932 рр.) / І.В. Клименко // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 11. — С. 291-299. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859603934681759744
author Клименко, І.В.
author_facet Клименко, І.В.
citation_txt Документ з історії літературного об’єднання “Плуг” (1922–1932 рр.) / І.В. Клименко // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 11. — С. 291-299. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Рукописна та книжкова спадщина України
first_indexed 2025-11-28T01:47:48Z
format Article
fulltext 291 І. В. Клименко кандидат істоичних наук Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського м. Київ ДОКУМЕНТ З ІСТОРІЇ ЛІТЕРАТУРНОГО ОБ’ЄДНАННЯ “ПЛУГ” (1922–1932 РР.) Спілка селянських письменників “Плуг” була заснована 1922 р. у Харкові і мала філії в Києві, Полтаві, Вінниці, Кам’янці-Поділь- ському, Сумах, Житомирі, Умані, Миргороді, Лубнах та інших містах. Ініціаторами створення виступили С. Пилипенко, А. Панів, І. Сен- ченко, Г. Коляда, І. Шевченко. До її складу входили такі відомі зго- дом письменники, як Д. Бедзик, О. Ведміцький, А. Головко, Д. Гумен- на, Н. Забіла, Г. Епік, Г. Коляда, О. Копиленко, П. Панч, П. Усенко та ін. Спілка “Плуг”, маючи власні видавництва та друковані органи, мала на меті, окрім творчої, ще й просвітницьку діяльність для по- ширення ідей “пролетарської революції” серед сільського населення. Літературна дискусія 1925–1928 рр. піддала критиці “масовізм” та “просвітянство” “Плуга”, обмеженість тематики та недоскона- лість художніх творів його членів, зниження творчих критеріїв. Недоліки в організаторській діяльності, вузькість завдань культур- них заходів призвели до того, що об’єднання початківців, які само- впевнено називали себе “письменниками”, стало поступово занепа- дати. На початку 1931 р. “Плуг” додав до своєї назви визначення – “Спілка пролетарсько-колгоспних письменників”, а після Постанови ЦК ВКП(б) від 23 квітня 1932 р. “Про перебудову літературно- художніх організацій” взагалі припинив своє існування. Значна частина письменників, які входили до Спілки, в 1930-х роках була репресована1. 1935 р. документи літературної організації “Плуг” були пере- © І. В. Клименко, 2007 292 дані на постійне зберігання з архіву ВУАН до відділу рукописів академічної бібліотеки2. Предметом публікації є резолюція пленуму Спілки пролетарсько- колгоспних письменників “Плуг” [1932 р.]. Документ наочно відо- бражає період народження нової пролетарської культури, коли панували “матеріялізм у світогляді, диктатура у політиці, колекти- візм в етиці”3, тобто ті соціально-політичні умови, в яких постало і розвивалося літературне об’єднання “Плуг”. Саме тоді виникли нові методи керування культурним процесом під невсипним наглядом партійних органів; “соціялістичний реалізм” був прого- лошений єдиним творчим напрямом пролетарської літератури, а основним її завданням стало перевиховання трудящих мас згідно з вимогами комуністичної партії. Із встановленням більшовицької влади пролетарська культура стала розглядатися як головна ідео- логічна зброя у боротьбі за “радянизацію України”4. У резолюції пленуму “Плуга” підведено підсумки діяльності Спілки за 1922– 1932 рр., відзначено її успіхи та прорахунки, визначено завдання на майбутнє. Текст документа передано зі збереженням орфографії оригіналу. № 1. Р Е З О Л Ю Ц І Я ПЛЕНУМУ СПІЛКИ ПРОЛЕТАРСЬКО-КОЛГОСПНИХ ПИСЬМЕННИКІВ “П Л У Г” У непримиренній боротьбі проти клясового ворога проле- таріят Радянського Союзу за проводом комуністичної партії досяг нечуваних світових успіхів у побудові соціялізму. Цих успіхів робітники й колгоспники країни Рад дійшли за керівництвом Ленінської партії, її ЦК, на чолі з вождем світового пролетаріяту т. Сталіним, – у впертій боротьбі за генеральну лінію партії, у нещадній боротьбі як з правим опортунізмом – головною небезпекою на теперішньому етапі, так і з “лівим” контрреволюцій- ним троцкізмом, гнилим лібералізмом та примиренством до них. Величезні успіхи господарського будівництва, вивершення фун- даменту соціялістичної економіки в СРСР остаточно розв’язали на користь соціялізмові ленінське завдання “хто кого” – так у місті, як і на селі. 293 Досягнення, що їх дійшов пролетаріят і колгоспне селянство, за проводом партії впродовж I-ої п’ятирічки і зокрема підсумки розвитку промисловости за 1931 рік, грандіозні пляни й перспек- тиви, що їх накреслено в постановах ХVII партконференції на другу п’ятирічку, сприйнято робітництвом і колгоспним селянством не тільки країни Рад, а й пролетаріятом всесвіту з новою хвилею піднесення й ентузіязму. Переможне вивершення плянів I-ої п’яти- річки висуває вже на чергу дня “ОСНОВНЕ ПОЛІТИЧНЕ ЗАВ- ДАННЯ ДРУГОЇ П’ЯТИРІЧКИ”, що його поставила перед нами ХVII Всесоюзна партконференція: “Остаточно зліквідувати капі- талістичні елементи і кляси взагалі, цілком знищити причини, що породжують клясові відміни і екплуатацію, і подолати пережитки капіталізму в економіці та свідомості людей, перетворити всю трудящу людність країни на свідомих і активних будівників безклясового соціялістичного суспільства”. Пляни й перспективи ІІ-ої п’ятирічки мобілізують робітників, колгоспне селянство на дальшу вперту напружену роботу коло здійснення завдань IV-го і останнього року першої п’ятирічки, коло готування до вступу – в другу п’ятирічку – до завершення побудови безкляского соціялістичного суспільства. Але саме тепер, як ніколи, ми мусимо пам’ятати, що нові до- сягнення ІІ-ої п’ятирічки ми зможемо добути в подальшій корот- кій боротьбі з рештками капіталізму так у місті,– як і на селі, у бо- ротьбі з буржуазним впливом і глитайським оточенням, у боротьбі з виявом всякого гатунку “право-лівацького” опортунізму, меншо- викуватого, контрреволюційного троцкізму, гнилого літералізму до них, та різних виявів впливу дрібнобуржуазної стихії. Саме тепер, як ніколи, мусимо пам’ятати, що нові успіхи со- ціялізму робітнича кляса забезпечить лише в боротьбі з рештками капіталізму, даючи нещадну відсіч опорові капіталістичних еле- ментів, що гинуть, переборюючи буржуазні і дрібнобуржуазні за- бобони серед трудящих і провадячи постійну роботу над соціяліс- тичним їх перевихованням. Це означає, що й надалі ще неминуче є загострення клясової боротьби в окремі моменти, особливо в окремих районах і на окремих ділянках соціялістичного будівництва, що водночас підкреслює неминучість зберігання, а в окремих випадках і посилення буржуазних впливів на окремі шари й групи трудящих. Ці основні настановлення мають стати за провідні в усій ро- боті Спілки Пролетарсько-колгоспних письменників. В них закла- 294 дено ясні й чіткі директиви, що мають обумовлювати кожний наш крок і дають величезні перспективи для розвитку пролетарсько- колгоспної літератури, накладаючи на неї відповідальні завдання бути одним з чинників перевиховання трудящих мас. Схвалюючи доповідь тов. Пилипенка, пленум вважає, що ті вимоги, що їх поставила комуністична партія (ЦО ВКП /б/ – “Правда”, ЦО ЦК КП /б/У – “Комуніст”) до пролетарської літера- тури, повинні стати за основну директиву і для пролетарсько-кол- госпної літератури. Враховуючи всю величезну ролю Спілки Пролетарсько-Кол- госпних письменників “Плуг”,– що вона її відограла за десять років свого існування (збирання радянських літературних сил, боротьба за створення революційно-селянської літератури проти буржуазно- поміщицької та куркулячої, боротьба з хвильовизмом, ваплітян- ством, полонщиною, “пролітфронтівщиною” т. ін.), пленум водно- час підкреслює, що й у цій боротьбі, як і в основних провідних матеріялах спілки “Плуг” (плятформа 1924 р., постанови з’їздів і пленумів ЦБ) не було чіткої пролетарської клясової спрямова- ности, в творчих настановах багато неперебореної плехановщини, переверзевщини, богданівщини та фріченства. “Плуг” обстоював хибну практику масовизму, свого часу засуджену від партії. Ліквідувавши “масовизм”, “Плуг” у дальшому своєму етапі, коли призов ударників соціялістичних ланів у літературу поклав на ке- рівництво “Плуг” обов’язок на нових засадах створювати соціяльно- відмінну організацію, не зрозумів цієї відмінності, не розгорнув вчасно й достатньо цього призову, не перебудував усієї своєї ро- боти згідно шости історичних вказівок тов. Сталіна; зволікав роз- гортання творчої дискусії. Усе це було виявом правоопортуністичної практики керів- ництва “Плуг”, опір перебудови організації та недооцінювання літпризову /Пилипенко, Штангей/; відсутність глибокої виховної роботи з письменницькими кадрами, недостатність боротьби за матеріялістично-діялектичну методу в творчости, неприпустима бездіяльність критико-методологічного сектору (Панов); усе це є величезний прорив у діяльності “Плугу”. Борючись з цією право- опортуністичною практикою, окремі товариші з керівництва при- пускалися лівацьких заскоків, недостатньо визнаючи свої помилки (Гавриленко), деяких перехльостувань у процесі цієї боротьби (т. Со- лодченко), і це ж саме у низці критичних статтей (Сторчак). 295 Пленум констатує низький ідеологічний рівень критичних сил організації, підпадання деякої частини цих сил ворожим впливам, нецдемівщина (Лавриненко), “форсоцівство-літфронтівство” (Ю. Сав- ченко), дрібнобуржуазний еклектизм (Заяць, Ярмоленко), фріче- анство (Ведмицький). У наслідок правоопортуністичного керівництва з боку секре- таріяту “Плуг” не було викрито й скритиковано твори таких кур- кульських письменників, як Орлівни, Гуменної, Яковенка. Так само не скритиковано, не зважаючи на нагадування ЦО КП/б/У “Комуніст”, меншовицько-куркульський роман С. Божка – “В степах”. Щодо журналу “Плуг”, як центрального органу спілки, пленум констатує надзвичайно повільний поворот його до моло- дих кадрів, цілковиту відсутність провідних статтів з основних питань творчої дискусії, вміщення статті куркульського агента Ревякіна й інший матеріял, що рясніє ідеологічними проривами (статті Зайця, Савченка, Лавриненка, Ярмоленка, Бульбанюка т.д.), нацдемівського, літфронтівського, перевірзіянського, форсоцівського характеру. В минулому (1929. р.) безперечною помилкою опорту- ністичного порядку була стаття С. Пилипенка “В чім помилка Гуменної”, в котрій він брав під захист цю куркульську письмен- ницю. Поряд були факти вміщення одверто ворожих творів /“Яро- ве” Г. Орлівни тощо/. Дитяча література випала з поля зору “Плуг”, про що свідчить надзвичайно мала кількість письменників, що працюють у цій галузі (т. Різніченко, Дункі, Таль, Будяк) і подають здебільшого мало актуальні, а інколи й ідеологічно-ворожі твори (Будяк). Пленум доручає секретаріятові спільно з видавництвом “Мо- лодий Більшовик” скупчити увагу коло питання дитячої літератури, критичного перегляду надбаного доробку й накреслення конкрет- них творчих завдань в цій галузі, приділивши також увагу і окремо опрацювавши питання справи дитячого театра й кіна. Отже, переглядаючи ввесь пройдений етап, відзначаючи й засуджуючи всі хили й помилки, пленум відзначає водночас за- гальний здоровий творчий зріст Спілки пролетарсько-колгоспних письменників на базі розгортання соцбудівництва і тому зі всією рішучістю засуджує “лівацькі” вихватки про “безперспективність” Спілки пролетарсько-колгоспних письменників. Ці перспективи перед нами з цілковитою чіткістю постають в світлі нових завдань, що їх дала партія в історичних постановах ХVII партконференції: 296 “Повна колективізація сільського господарства, зростання великих державних сільськогосподарських підприємств і озброєння радгоспів та колгоспів передовою машинною технікою, що на ділі перетво- рює с.г. працю на відміну індустріяльної”. Піднестися до розуміння цих завдань, що стоять перед пролетаріятом СРСР і пролетарія- том цілого світу – є бойове завдання С.П.К.П. Відзначаючи позитивну ролю активу Харківської організації “Плуг” що за проводом комфракції розпочала дискусію і викриття ідеологічних збочень та ухилів у пролетарсько-колгоспній літера- турі, пленум констатує ідеологічне зростання активу творчої групи “Трактор”, який взяв найбільшу участь у розгортанні дискусії. Пленум також відзначає позитивну ролю органу ЦК ЛКСМУ “Моло- дий Більшовик” у розгортанні творчої дискусії та виявленні по- милок у пролетарсько колгоспній літературі. Воднораз пленум під- креслює абсолютну недостатність розмаху дискусії, її обмеженість окремими творами одиницями і літературними творами. Неприділено достатньої уваги розгляду основної творчої продукції пролетарсько- колгоспної літератури останнього часу: “Шоста ударна” (Доброволь- ський), “Студенні води”, “Творчі будні” (Бедзик), “Дорогами змагань” (Рибак), “Ударною дорогою” (Солодченко), “Ворог” (Сторчак) та інш., та творчості ударників: Гикиш, Гараган, Оровецький і інш. Констатуючи надзвичайно обмежену кількість творів, що зма- льовують активну участь комсомолу в соцбудівництві і низький ідейно-художній рівень цих творів (“Штурмовці”, “Кам’яний міст” – Минка, “Тракторист Василь”, “Перемога” – Загоруйко тощо) – Пленум цілком приймає вимоги Ленінського комсомолу про показ збірного позитивного типу комсомольця-ударника і колгоспника. Пленум звертає увагу всієї організації на пекучу потребу негайно ліквідувати відставання пролетарсько-колгоспної літератури у здійсненні цих вимог і заходитися коло розв’язання проблеми по- казу “позитивного збірного типу ударника-комсомольця, що володів би розумом мільйонів” (Косарев), зокрема комсомольця-ударника соціялістичних ланів. Пленум вважає, як позитивний факт, утворення творчого угру- повання “Молодий Більшовик”, що бере на себе зобов’язання спе- ціяльно організувати свою роботу навколо показу збірного пози- тивного типу комсомольця. Пленум водночас підкреслює, що це ніяк не знімає цього обов’язку з інших творчих угруповань та окремих творчих одиниць організації С.П.К.П. 297 Основною ланкою для перебудови організації повинно бути творче угруповання, засноване на добровільних засадах. Організація соцзмагання між творчими угрупованнями і внутрі їх, організація роботи на засадах ударництва та інших соціялістич- них методів праці обов’язкові для кожної творчої групи. Ніяких інших вимог, ніяких вимог деклярації, плятформи і т.п. щодо твор- чих угруповань бути не може. Розцінюватися праця творчих угру- повань має з соціялістичної повноцінности їхньої творчести, у партійній спрямованості й актуальності написаних художніх і кри- тичних творів. Організація повинна давати рішучу відсіч будь- яким намаганням справу угруповань підмінити груповщиною. Пленум вітає прийняття шефства над СПКП ВУК’ами проф- спілок РТР, РЗР, МТС та наймитства і бере на себе зобов’язання виконати вимоги, які лежать на літорганізації в справі спільної роботи з профспілками. Разом з цим Пленум відзначає позитивну ролю участи профспілок у роботі Спілки Пролетарсько-колгоспних письменників, зокрема допомогу літгрупі “Трактор”. Літературна група “Трактор”, що заснувалася два роки тому на ІІІ Всеукраїнському З’їзді спілки СГЛР, в своїй роботі і творчості зросла і визначилася, як група письменників сільсько-господар- ського пролетаріяту. Творчість літгрупи “Трактор” якісно відзначається чіткістю соціяльно-клясової спрямованости і є безумовно пози- тивним явищем у пролетарсько-колгоспній літературі. Перебудувавши свою роботу в світлі вирішень пленуму “Трак- тор” як одне із творчих угрупувань в середині, С.П.К.П. повинен разом зі всією організацією боротися за здійснення цих рішень. Надаючи величезної ваги участи членів СПКП у Лочафі, пленум водночас звертає увагу на те, що творчий доробок у показі сучасної Червоної армії, яка стоїть на сторожі соціялістичного будівництва і сама бере найактивнішу участь у ньому, зовсім не задовольняє сьогоднішніх вимог. Так само не розгорнуто роботи в справі створен- ня історії громадянської війни. Пленум доручає секретаріятові ураху- вати це в творчих плянах роботи і негайно ліквідувати цей прорив. Даючи рішучого відкоша всіляким спробам недооцінювати громадсько-політичне значення призову ударників у літературу, а також “лівацьку” переоцінку його і протиставлення нових кадрів старим, пленум підкреслює потребу скупчити увагу на роботі з творчим активом організації. Маючи провідну організацію пролетарської літератури на 298 Україні – спілку пролетарських письменників – ВУСПП, пленум доручає секретаріятові якнайскоріше встановити тісний органіч- ний, діловий, творчий зв’язок СПКП з ВУСПП. Пленум відзначає також незадовільну участь пролетарсько- колгоспних письменників у роботу суміжних мистецтв – кіна, театру і т.ін. і так само доручає секретаріятові та всім членам спіл- ки активно увімкнутися в усі мистецькі процеси: театр, кіно, музика, образотворче мистецтво – даючи відповідний творчий до- робок, спільно йти усім художнім фронтом до створення великого більшовицького мистецтва пролетаріяту. Пленум схвалює – ініціативу газети “Соціялістіше Дорф” про організацію єврейської секції і доручає секретаріятові негайно роз- почати роботу щодо організації секцій національних меншостей, насамперед, єврейської та польської, одночасно посиливши увагу до зміцнення й творчого зростання існуючої німецької секції. Беручи за основу в дальшій роботі сталінові настанови непри- миренної боротьби за кревні інтереси більшовизму; рішуче борю- чись проти зрівнялівки і знеосібки в літдискусії й критиці, за ви- соку партійну принциповість, пленум доручає секретаріятові до- кладно переборювати елементи груповщини в літдискусіях, що виявляються зокрема в замовчуванні своїх хиб і хиб своїх “супер- ників” та в зосередженні спеціяльної уваги на хибах “суперників”. Вся творча дискусія в дальшому повинна розгортатися на основі більшовицьких метод критики й самокритики. З метою посилення критичними кадрами організацію Спілки Пролетарсько-колгоспних письменників, пленум доручає секретарія- тові подбати про залучення марківських сил ВУАЛМІНу й літе- ратурознавчого інституту Т. Шевченка до роботи в організації. Ро- боту критико-методологічного сектору тісно пов’язати з роботою ВУСПП, особливу увагу приділивши конкретній допомозі критикам із Спілки пролетарсько-колгоспних письменників, здобути й за- своїти марксо-ленінську науку, виховати з цих критиків дійсних борців за партійність літератури, проти всіляких ворожих теорій. Пленум доручає секретаріятові розробити питання про органі- зацію письменницьких бригад для опрацьовання всеукраїнського конкурсу на день 15-річчя Жовтня на кращу з історій радгоспу, колгоспу, МТС та на найкращий показ героїв соціялістичного бу- дівництва на селі, а також забезпечити організації гідну сплату соцрахунку заводові “Серп і Молот”. 299 Організація в цілому і її керівництво повинні докласти всіх зусиль, щоб створити відповідні умови для інтенсивної творчости кожного з членів організації (творчі відпустки, відрядження, кон- трактації тощо) в першу чергу для тих товаришів, що працюють над тематикою до 15-річчя Жовтневої Революції. ІР НБУВ, ф. 249, № 17, арк. 1– 7. 1 Панькова С. “Плуг” // Довідник з історії України. – К., 2001. – С. 583. 2 Арх. ІР НБУВ, оп. I, № 45, арк. 43. 3 Семчишин М. Тисяча років української культури : Іст. огляд куль- турного процесу. – К., 1993. – С. 419–421. 4 Історичне джерелознавство: Підручник / Уклад. Я.С.Калакура та ін. – К., 2002. – С. 409–410.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-48653
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2222-4203
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-28T01:47:48Z
publishDate 2007
publisher Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України
record_format dspace
spelling Клименко, І.В.
2013-08-30T21:07:34Z
2013-08-30T21:07:34Z
2007
Документ з історії літературного об’єднання “Плуг” (1922–1932 рр.) / І.В. Клименко // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 11. — С. 291-299. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
2222-4203
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48653
uk
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України
Рукописна та книжкова спадщина України
Публікації документів
Документ з історії літературного об’єднання “Плуг” (1922–1932 рр.)
Article
published earlier
spellingShingle Документ з історії літературного об’єднання “Плуг” (1922–1932 рр.)
Клименко, І.В.
Публікації документів
title Документ з історії літературного об’єднання “Плуг” (1922–1932 рр.)
title_full Документ з історії літературного об’єднання “Плуг” (1922–1932 рр.)
title_fullStr Документ з історії літературного об’єднання “Плуг” (1922–1932 рр.)
title_full_unstemmed Документ з історії літературного об’єднання “Плуг” (1922–1932 рр.)
title_short Документ з історії літературного об’єднання “Плуг” (1922–1932 рр.)
title_sort документ з історії літературного об’єднання “плуг” (1922–1932 рр.)
topic Публікації документів
topic_facet Публікації документів
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48653
work_keys_str_mv AT klimenkoív dokumentzístoríílíteraturnogoobêdnannâplug19221932rr