Документ з історії літературного об’єднання “Плуг” (1922–1932 рр.)
Saved in:
| Published in: | Рукописна та книжкова спадщина України |
|---|---|
| Date: | 2007 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48653 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Документ з історії літературного об’єднання “Плуг” (1922–1932 рр.) / І.В. Клименко // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 11. — С. 291-299. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859603934681759744 |
|---|---|
| author | Клименко, І.В. |
| author_facet | Клименко, І.В. |
| citation_txt | Документ з історії літературного об’єднання “Плуг” (1922–1932 рр.) / І.В. Клименко // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 11. — С. 291-299. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Рукописна та книжкова спадщина України |
| first_indexed | 2025-11-28T01:47:48Z |
| format | Article |
| fulltext |
291
І. В. Клименко
кандидат істоичних наук
Національної бібліотеки України
імені В. І. Вернадського
м. Київ
ДОКУМЕНТ З ІСТОРІЇ
ЛІТЕРАТУРНОГО ОБ’ЄДНАННЯ “ПЛУГ”
(1922–1932 РР.)
Спілка селянських письменників “Плуг” була заснована 1922 р.
у Харкові і мала філії в Києві, Полтаві, Вінниці, Кам’янці-Поділь-
ському, Сумах, Житомирі, Умані, Миргороді, Лубнах та інших містах.
Ініціаторами створення виступили С. Пилипенко, А. Панів, І. Сен-
ченко, Г. Коляда, І. Шевченко. До її складу входили такі відомі зго-
дом письменники, як Д. Бедзик, О. Ведміцький, А. Головко, Д. Гумен-
на, Н. Забіла, Г. Епік, Г. Коляда, О. Копиленко, П. Панч, П. Усенко
та ін. Спілка “Плуг”, маючи власні видавництва та друковані органи,
мала на меті, окрім творчої, ще й просвітницьку діяльність для по-
ширення ідей “пролетарської революції” серед сільського населення.
Літературна дискусія 1925–1928 рр. піддала критиці “масовізм”
та “просвітянство” “Плуга”, обмеженість тематики та недоскона-
лість художніх творів його членів, зниження творчих критеріїв.
Недоліки в організаторській діяльності, вузькість завдань культур-
них заходів призвели до того, що об’єднання початківців, які само-
впевнено називали себе “письменниками”, стало поступово занепа-
дати. На початку 1931 р. “Плуг” додав до своєї назви визначення –
“Спілка пролетарсько-колгоспних письменників”, а після Постанови
ЦК ВКП(б) від 23 квітня 1932 р. “Про перебудову літературно-
художніх організацій” взагалі припинив своє існування. Значна
частина письменників, які входили до Спілки, в 1930-х роках була
репресована1.
1935 р. документи літературної організації “Плуг” були пере-
© І. В. Клименко, 2007
292
дані на постійне зберігання з архіву ВУАН до відділу рукописів
академічної бібліотеки2.
Предметом публікації є резолюція пленуму Спілки пролетарсько-
колгоспних письменників “Плуг” [1932 р.]. Документ наочно відо-
бражає період народження нової пролетарської культури, коли
панували “матеріялізм у світогляді, диктатура у політиці, колекти-
візм в етиці”3, тобто ті соціально-політичні умови, в яких постало
і розвивалося літературне об’єднання “Плуг”. Саме тоді виникли
нові методи керування культурним процесом під невсипним
наглядом партійних органів; “соціялістичний реалізм” був прого-
лошений єдиним творчим напрямом пролетарської літератури, а
основним її завданням стало перевиховання трудящих мас згідно з
вимогами комуністичної партії. Із встановленням більшовицької
влади пролетарська культура стала розглядатися як головна ідео-
логічна зброя у боротьбі за “радянизацію України”4. У резолюції
пленуму “Плуга” підведено підсумки діяльності Спілки за 1922–
1932 рр., відзначено її успіхи та прорахунки, визначено завдання
на майбутнє.
Текст документа передано зі збереженням орфографії оригіналу.
№ 1.
Р Е З О Л Ю Ц І Я
ПЛЕНУМУ СПІЛКИ ПРОЛЕТАРСЬКО-КОЛГОСПНИХ
ПИСЬМЕННИКІВ
“П Л У Г”
У непримиренній боротьбі проти клясового ворога проле-
таріят Радянського Союзу за проводом комуністичної партії досяг
нечуваних світових успіхів у побудові соціялізму.
Цих успіхів робітники й колгоспники країни Рад дійшли за
керівництвом Ленінської партії, її ЦК, на чолі з вождем світового
пролетаріяту т. Сталіним, – у впертій боротьбі за генеральну лінію
партії, у нещадній боротьбі як з правим опортунізмом – головною
небезпекою на теперішньому етапі, так і з “лівим” контрреволюцій-
ним троцкізмом, гнилим лібералізмом та примиренством до них.
Величезні успіхи господарського будівництва, вивершення фун-
даменту соціялістичної економіки в СРСР остаточно розв’язали на
користь соціялізмові ленінське завдання “хто кого” – так у місті,
як і на селі.
293
Досягнення, що їх дійшов пролетаріят і колгоспне селянство,
за проводом партії впродовж I-ої п’ятирічки і зокрема підсумки
розвитку промисловости за 1931 рік, грандіозні пляни й перспек-
тиви, що їх накреслено в постановах ХVII партконференції на
другу п’ятирічку, сприйнято робітництвом і колгоспним селянством
не тільки країни Рад, а й пролетаріятом всесвіту з новою хвилею
піднесення й ентузіязму. Переможне вивершення плянів I-ої п’яти-
річки висуває вже на чергу дня “ОСНОВНЕ ПОЛІТИЧНЕ ЗАВ-
ДАННЯ ДРУГОЇ П’ЯТИРІЧКИ”, що його поставила перед нами
ХVII Всесоюзна партконференція: “Остаточно зліквідувати капі-
талістичні елементи і кляси взагалі, цілком знищити причини, що
породжують клясові відміни і екплуатацію, і подолати пережитки
капіталізму в економіці та свідомості людей, перетворити всю трудящу
людність країни на свідомих і активних будівників безклясового
соціялістичного суспільства”.
Пляни й перспективи ІІ-ої п’ятирічки мобілізують робітників,
колгоспне селянство на дальшу вперту напружену роботу коло
здійснення завдань IV-го і останнього року першої п’ятирічки,
коло готування до вступу – в другу п’ятирічку – до завершення
побудови безкляского соціялістичного суспільства.
Але саме тепер, як ніколи, ми мусимо пам’ятати, що нові до-
сягнення ІІ-ої п’ятирічки ми зможемо добути в подальшій корот-
кій боротьбі з рештками капіталізму так у місті,– як і на селі, у бо-
ротьбі з буржуазним впливом і глитайським оточенням, у боротьбі
з виявом всякого гатунку “право-лівацького” опортунізму, меншо-
викуватого, контрреволюційного троцкізму, гнилого літералізму
до них, та різних виявів впливу дрібнобуржуазної стихії.
Саме тепер, як ніколи, мусимо пам’ятати, що нові успіхи со-
ціялізму робітнича кляса забезпечить лише в боротьбі з рештками
капіталізму, даючи нещадну відсіч опорові капіталістичних еле-
ментів, що гинуть, переборюючи буржуазні і дрібнобуржуазні за-
бобони серед трудящих і провадячи постійну роботу над соціяліс-
тичним їх перевихованням. Це означає, що й надалі ще неминуче є
загострення клясової боротьби в окремі моменти, особливо в окремих
районах і на окремих ділянках соціялістичного будівництва, що
водночас підкреслює неминучість зберігання, а в окремих випадках
і посилення буржуазних впливів на окремі шари й групи трудящих.
Ці основні настановлення мають стати за провідні в усій ро-
боті Спілки Пролетарсько-колгоспних письменників. В них закла-
294
дено ясні й чіткі директиви, що мають обумовлювати кожний наш
крок і дають величезні перспективи для розвитку пролетарсько-
колгоспної літератури, накладаючи на неї відповідальні завдання
бути одним з чинників перевиховання трудящих мас.
Схвалюючи доповідь тов. Пилипенка, пленум вважає, що ті
вимоги, що їх поставила комуністична партія (ЦО ВКП /б/ –
“Правда”, ЦО ЦК КП /б/У – “Комуніст”) до пролетарської літера-
тури, повинні стати за основну директиву і для пролетарсько-кол-
госпної літератури.
Враховуючи всю величезну ролю Спілки Пролетарсько-Кол-
госпних письменників “Плуг”,– що вона її відограла за десять років
свого існування (збирання радянських літературних сил, боротьба
за створення революційно-селянської літератури проти буржуазно-
поміщицької та куркулячої, боротьба з хвильовизмом, ваплітян-
ством, полонщиною, “пролітфронтівщиною” т. ін.), пленум водно-
час підкреслює, що й у цій боротьбі, як і в основних провідних
матеріялах спілки “Плуг” (плятформа 1924 р., постанови з’їздів і
пленумів ЦБ) не було чіткої пролетарської клясової спрямова-
ности, в творчих настановах багато неперебореної плехановщини,
переверзевщини, богданівщини та фріченства. “Плуг” обстоював
хибну практику масовизму, свого часу засуджену від партії.
Ліквідувавши “масовизм”, “Плуг” у дальшому своєму етапі, коли
призов ударників соціялістичних ланів у літературу поклав на ке-
рівництво “Плуг” обов’язок на нових засадах створювати соціяльно-
відмінну організацію, не зрозумів цієї відмінності, не розгорнув
вчасно й достатньо цього призову, не перебудував усієї своєї ро-
боти згідно шости історичних вказівок тов. Сталіна; зволікав роз-
гортання творчої дискусії.
Усе це було виявом правоопортуністичної практики керів-
ництва “Плуг”, опір перебудови організації та недооцінювання
літпризову /Пилипенко, Штангей/; відсутність глибокої виховної
роботи з письменницькими кадрами, недостатність боротьби за
матеріялістично-діялектичну методу в творчости, неприпустима
бездіяльність критико-методологічного сектору (Панов); усе це є
величезний прорив у діяльності “Плугу”. Борючись з цією право-
опортуністичною практикою, окремі товариші з керівництва при-
пускалися лівацьких заскоків, недостатньо визнаючи свої помилки
(Гавриленко), деяких перехльостувань у процесі цієї боротьби (т. Со-
лодченко), і це ж саме у низці критичних статтей (Сторчак).
295
Пленум констатує низький ідеологічний рівень критичних сил
організації, підпадання деякої частини цих сил ворожим впливам,
нецдемівщина (Лавриненко), “форсоцівство-літфронтівство” (Ю. Сав-
ченко), дрібнобуржуазний еклектизм (Заяць, Ярмоленко), фріче-
анство (Ведмицький).
У наслідок правоопортуністичного керівництва з боку секре-
таріяту “Плуг” не було викрито й скритиковано твори таких кур-
кульських письменників, як Орлівни, Гуменної, Яковенка.
Так само не скритиковано, не зважаючи на нагадування ЦО
КП/б/У “Комуніст”, меншовицько-куркульський роман С. Божка –
“В степах”. Щодо журналу “Плуг”, як центрального органу спілки,
пленум констатує надзвичайно повільний поворот його до моло-
дих кадрів, цілковиту відсутність провідних статтів з основних
питань творчої дискусії, вміщення статті куркульського агента
Ревякіна й інший матеріял, що рясніє ідеологічними проривами
(статті Зайця, Савченка, Лавриненка, Ярмоленка, Бульбанюка т.д.),
нацдемівського, літфронтівського, перевірзіянського, форсоцівського
характеру. В минулому (1929. р.) безперечною помилкою опорту-
ністичного порядку була стаття С. Пилипенка “В чім помилка
Гуменної”, в котрій він брав під захист цю куркульську письмен-
ницю. Поряд були факти вміщення одверто ворожих творів /“Яро-
ве” Г. Орлівни тощо/.
Дитяча література випала з поля зору “Плуг”, про що свідчить
надзвичайно мала кількість письменників, що працюють у цій
галузі (т. Різніченко, Дункі, Таль, Будяк) і подають здебільшого
мало актуальні, а інколи й ідеологічно-ворожі твори (Будяк).
Пленум доручає секретаріятові спільно з видавництвом “Мо-
лодий Більшовик” скупчити увагу коло питання дитячої літератури,
критичного перегляду надбаного доробку й накреслення конкрет-
них творчих завдань в цій галузі, приділивши також увагу і окремо
опрацювавши питання справи дитячого театра й кіна.
Отже, переглядаючи ввесь пройдений етап, відзначаючи й
засуджуючи всі хили й помилки, пленум відзначає водночас за-
гальний здоровий творчий зріст Спілки пролетарсько-колгоспних
письменників на базі розгортання соцбудівництва і тому зі всією
рішучістю засуджує “лівацькі” вихватки про “безперспективність”
Спілки пролетарсько-колгоспних письменників. Ці перспективи
перед нами з цілковитою чіткістю постають в світлі нових завдань,
що їх дала партія в історичних постановах ХVII партконференції:
296
“Повна колективізація сільського господарства, зростання великих
державних сільськогосподарських підприємств і озброєння радгоспів
та колгоспів передовою машинною технікою, що на ділі перетво-
рює с.г. працю на відміну індустріяльної”. Піднестися до розуміння
цих завдань, що стоять перед пролетаріятом СРСР і пролетарія-
том цілого світу – є бойове завдання С.П.К.П.
Відзначаючи позитивну ролю активу Харківської організації
“Плуг” що за проводом комфракції розпочала дискусію і викриття
ідеологічних збочень та ухилів у пролетарсько-колгоспній літера-
турі, пленум констатує ідеологічне зростання активу творчої групи
“Трактор”, який взяв найбільшу участь у розгортанні дискусії.
Пленум також відзначає позитивну ролю органу ЦК ЛКСМУ “Моло-
дий Більшовик” у розгортанні творчої дискусії та виявленні по-
милок у пролетарсько колгоспній літературі. Воднораз пленум під-
креслює абсолютну недостатність розмаху дискусії, її обмеженість
окремими творами одиницями і літературними творами. Неприділено
достатньої уваги розгляду основної творчої продукції пролетарсько-
колгоспної літератури останнього часу: “Шоста ударна” (Доброволь-
ський), “Студенні води”, “Творчі будні” (Бедзик), “Дорогами змагань”
(Рибак), “Ударною дорогою” (Солодченко), “Ворог” (Сторчак) та
інш., та творчості ударників: Гикиш, Гараган, Оровецький і інш.
Констатуючи надзвичайно обмежену кількість творів, що зма-
льовують активну участь комсомолу в соцбудівництві і низький
ідейно-художній рівень цих творів (“Штурмовці”, “Кам’яний міст” –
Минка, “Тракторист Василь”, “Перемога” – Загоруйко тощо) –
Пленум цілком приймає вимоги Ленінського комсомолу про показ
збірного позитивного типу комсомольця-ударника і колгоспника.
Пленум звертає увагу всієї організації на пекучу потребу негайно
ліквідувати відставання пролетарсько-колгоспної літератури у
здійсненні цих вимог і заходитися коло розв’язання проблеми по-
казу “позитивного збірного типу ударника-комсомольця, що володів
би розумом мільйонів” (Косарев), зокрема комсомольця-ударника
соціялістичних ланів.
Пленум вважає, як позитивний факт, утворення творчого угру-
повання “Молодий Більшовик”, що бере на себе зобов’язання спе-
ціяльно організувати свою роботу навколо показу збірного пози-
тивного типу комсомольця. Пленум водночас підкреслює, що це
ніяк не знімає цього обов’язку з інших творчих угруповань та
окремих творчих одиниць організації С.П.К.П.
297
Основною ланкою для перебудови організації повинно бути
творче угруповання, засноване на добровільних засадах.
Організація соцзмагання між творчими угрупованнями і внутрі
їх, організація роботи на засадах ударництва та інших соціялістич-
них методів праці обов’язкові для кожної творчої групи. Ніяких
інших вимог, ніяких вимог деклярації, плятформи і т.п. щодо твор-
чих угруповань бути не може. Розцінюватися праця творчих угру-
повань має з соціялістичної повноцінности їхньої творчести, у
партійній спрямованості й актуальності написаних художніх і кри-
тичних творів. Організація повинна давати рішучу відсіч будь-
яким намаганням справу угруповань підмінити груповщиною.
Пленум вітає прийняття шефства над СПКП ВУК’ами проф-
спілок РТР, РЗР, МТС та наймитства і бере на себе зобов’язання
виконати вимоги, які лежать на літорганізації в справі спільної
роботи з профспілками. Разом з цим Пленум відзначає позитивну
ролю участи профспілок у роботі Спілки Пролетарсько-колгоспних
письменників, зокрема допомогу літгрупі “Трактор”.
Літературна група “Трактор”, що заснувалася два роки тому на
ІІІ Всеукраїнському З’їзді спілки СГЛР, в своїй роботі і творчості
зросла і визначилася, як група письменників сільсько-господар-
ського пролетаріяту. Творчість літгрупи “Трактор” якісно відзначається
чіткістю соціяльно-клясової спрямованости і є безумовно пози-
тивним явищем у пролетарсько-колгоспній літературі.
Перебудувавши свою роботу в світлі вирішень пленуму “Трак-
тор” як одне із творчих угрупувань в середині, С.П.К.П. повинен
разом зі всією організацією боротися за здійснення цих рішень.
Надаючи величезної ваги участи членів СПКП у Лочафі, пленум
водночас звертає увагу на те, що творчий доробок у показі сучасної
Червоної армії, яка стоїть на сторожі соціялістичного будівництва
і сама бере найактивнішу участь у ньому, зовсім не задовольняє
сьогоднішніх вимог. Так само не розгорнуто роботи в справі створен-
ня історії громадянської війни. Пленум доручає секретаріятові ураху-
вати це в творчих плянах роботи і негайно ліквідувати цей прорив.
Даючи рішучого відкоша всіляким спробам недооцінювати
громадсько-політичне значення призову ударників у літературу, а
також “лівацьку” переоцінку його і протиставлення нових кадрів
старим, пленум підкреслює потребу скупчити увагу на роботі з
творчим активом організації.
Маючи провідну організацію пролетарської літератури на
298
Україні – спілку пролетарських письменників – ВУСПП, пленум
доручає секретаріятові якнайскоріше встановити тісний органіч-
ний, діловий, творчий зв’язок СПКП з ВУСПП.
Пленум відзначає також незадовільну участь пролетарсько-
колгоспних письменників у роботу суміжних мистецтв – кіна,
театру і т.ін. і так само доручає секретаріятові та всім членам спіл-
ки активно увімкнутися в усі мистецькі процеси: театр, кіно,
музика, образотворче мистецтво – даючи відповідний творчий до-
робок, спільно йти усім художнім фронтом до створення великого
більшовицького мистецтва пролетаріяту.
Пленум схвалює – ініціативу газети “Соціялістіше Дорф” про
організацію єврейської секції і доручає секретаріятові негайно роз-
почати роботу щодо організації секцій національних меншостей,
насамперед, єврейської та польської, одночасно посиливши увагу
до зміцнення й творчого зростання існуючої німецької секції.
Беручи за основу в дальшій роботі сталінові настанови непри-
миренної боротьби за кревні інтереси більшовизму; рішуче борю-
чись проти зрівнялівки і знеосібки в літдискусії й критиці, за ви-
соку партійну принциповість, пленум доручає секретаріятові до-
кладно переборювати елементи груповщини в літдискусіях, що
виявляються зокрема в замовчуванні своїх хиб і хиб своїх “супер-
ників” та в зосередженні спеціяльної уваги на хибах “суперників”.
Вся творча дискусія в дальшому повинна розгортатися на основі
більшовицьких метод критики й самокритики.
З метою посилення критичними кадрами організацію Спілки
Пролетарсько-колгоспних письменників, пленум доручає секретарія-
тові подбати про залучення марківських сил ВУАЛМІНу й літе-
ратурознавчого інституту Т. Шевченка до роботи в організації. Ро-
боту критико-методологічного сектору тісно пов’язати з роботою
ВУСПП, особливу увагу приділивши конкретній допомозі критикам
із Спілки пролетарсько-колгоспних письменників, здобути й за-
своїти марксо-ленінську науку, виховати з цих критиків дійсних
борців за партійність літератури, проти всіляких ворожих теорій.
Пленум доручає секретаріятові розробити питання про органі-
зацію письменницьких бригад для опрацьовання всеукраїнського
конкурсу на день 15-річчя Жовтня на кращу з історій радгоспу,
колгоспу, МТС та на найкращий показ героїв соціялістичного бу-
дівництва на селі, а також забезпечити організації гідну сплату
соцрахунку заводові “Серп і Молот”.
299
Організація в цілому і її керівництво повинні докласти всіх
зусиль, щоб створити відповідні умови для інтенсивної творчости
кожного з членів організації (творчі відпустки, відрядження, кон-
трактації тощо) в першу чергу для тих товаришів, що працюють
над тематикою до 15-річчя Жовтневої Революції.
ІР НБУВ, ф. 249, № 17, арк. 1– 7.
1 Панькова С. “Плуг” // Довідник з історії України. – К., 2001. – С. 583.
2 Арх. ІР НБУВ, оп. I, № 45, арк. 43.
3 Семчишин М. Тисяча років української культури : Іст. огляд куль-
турного процесу. – К., 1993. – С. 419–421.
4 Історичне джерелознавство: Підручник / Уклад. Я.С.Калакура та ін. –
К., 2002. – С. 409–410.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-48653 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-4203 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T01:47:48Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Клименко, І.В. 2013-08-30T21:07:34Z 2013-08-30T21:07:34Z 2007 Документ з історії літературного об’єднання “Плуг” (1922–1932 рр.) / І.В. Клименко // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 11. — С. 291-299. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2222-4203 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48653 uk Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України Рукописна та книжкова спадщина України Публікації документів Документ з історії літературного об’єднання “Плуг” (1922–1932 рр.) Article published earlier |
| spellingShingle | Документ з історії літературного об’єднання “Плуг” (1922–1932 рр.) Клименко, І.В. Публікації документів |
| title | Документ з історії літературного об’єднання “Плуг” (1922–1932 рр.) |
| title_full | Документ з історії літературного об’єднання “Плуг” (1922–1932 рр.) |
| title_fullStr | Документ з історії літературного об’єднання “Плуг” (1922–1932 рр.) |
| title_full_unstemmed | Документ з історії літературного об’єднання “Плуг” (1922–1932 рр.) |
| title_short | Документ з історії літературного об’єднання “Плуг” (1922–1932 рр.) |
| title_sort | документ з історії літературного об’єднання “плуг” (1922–1932 рр.) |
| topic | Публікації документів |
| topic_facet | Публікації документів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48653 |
| work_keys_str_mv | AT klimenkoív dokumentzístoríílíteraturnogoobêdnannâplug19221932rr |