Деякі універсали польських королів середини ХVII ст. у зібранні Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Рукописна та книжкова спадщина України |
|---|---|
| Datum: | 2007 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України
2007
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48677 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Деякі універсали польських королів середини ХVII ст. у зібранні Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського / Ю.А. Мицик // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 265-276. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860088167130988544 |
|---|---|
| author | Мицик, Ю.А. |
| author_facet | Мицик, Ю.А. |
| citation_txt | Деякі універсали польських королів середини ХVII ст. у зібранні Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського / Ю.А. Мицик // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 265-276. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Рукописна та книжкова спадщина України |
| first_indexed | 2025-12-07T17:21:17Z |
| format | Article |
| fulltext |
265ПУБЛІКАЦІЯ ДОКУМЕНТІВ
Ю. А. Мицик
доктор історичних наук
Національний університет
“Києво-Могилянська академія”
ДЕЯКІ УНІВЕРСАЛИ ПОЛЬСЬКИХ КОРОЛІВ
СЕРЕДИНИ ХVІІ СТ. У ЗІБРАННІ ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ
ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО
Основну масу історичних джерел, що зберігаються в Інституті
рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського у
Києві (далі – ІР НБУВ) складають україномовні та російськомовні
пам’ятки, однак помітне місце тут належить також польським.
Останні містять у собі чимало важливої, нерідко унікальної, ін-
формації з історії України, але вони, на жаль, ще не привернули до
себе належної уваги науковців. Дається взнаки не стільки мовний
бар’єр, скільки недостатнє знання латинської палеографії, особливо
коли справа стосується пам’яток ХVІ–ХVІІІ ст.
У даній статті увазі читача пропонується десять польськомовних
документів, які стосуються історії України, і насамперед це універ-
сали королів Речі Посполитої середини ХVІІ ст.: Владислава ІV
Вази і його брата Яна-Казимира, котрі панували відповідно у 1632–
1648 і 1648–1668 рр. Два універсали Владислава ІV ми виявили у
копіях ХVІІІ ст. Вони зберігаються у збірнику копій документів
ХVІ–ХVІІІ ст.1, що стосуються історії Свято-Михайлівського Зо-
лотоверхого монастиря у Києві (у 2008 р. якраз виповнюється 900 ро-
ків від дня його заснування). Цей збірник походить із бібліотеки
даного монастиря, потім він опинився у Софійському кафедральному
соборі, був описаний відомим вітчизняним археографом М.І. Пет-
ровим і врешті осів у зібранні ІР. У ньому міститься значна кіль-
кість копій королівських та гетьманських універсалів, царських
грамот, листів митрополитів та ігуменів, різноманітної документації,
яка стосується переважно монастирського землеволодіння, рухо-
© Ю. А. Мицик, 2007
266
мого та нерухомого монастирського майна. Це є надзвичайно важли-
ві джерела з історії одного з найстаріших українських монастирів,
і хоча ми друкували окремі з них, насамперед універсали та листи
гетьманів України2, але давно вже назріла потреба повного видання
даного збірника. Сказане стосується і наведених нижче універсалів
Владислава ІV, виданих у листопаді 1646 р. Першим із них (це є
власне універсал-привілей) король дозволяв монастиреві збуду-
вати на його землях корчму, другим привілеєм звільняв ряд маєт-
ностей монастиря від “стацій”, також і забороняв поселятися там
козакам. Особливо важливим є те, що універсали були дані того-
часному ігуменові обителі, котрим був тоді знаменитий Йосиф
Кононович-Горбацький, філософ і педагог, сподвижник св. Петра
Могили, ректор Києво-Могилянської академії, потім – єпископ
Вітебський і Мстиславський.
Наступні два універсали-привілеї були видані вже Яном-Кази-
миром у 1666 р. духовним особам. Вони дійшли до нашого часу в
оригіналі, є підписаними королем власноручно і завірені печаткою
коронної канцелярії. Один з них завірений також Фрацішком Праж-
мовським, який був королівським секретарем, обіймав посади ре-
гента великої коронної канцелярії (1655–1669), плоцького схолас-
тика (1658), луцького пробоща, сецехівського абата, пробоща ко-
легіати св. Михаїла на краківському замку, гнезненського препозита
(1668), врешті – великого секретаря (1669–1691) і луцького біскупа
(1691–1701). Перший універсал-привілей король видав під час свого
перебування у військовому таборі під Новим містом, що на захід від
Самбора і північ від Добромиля, а отримали його поповичі з с. Роз-
луч на Самбірщині. Фактично Ян-Казимир підтвердив привілей,
даний на певні маєтності їхнім предкам і церкві Різдва Пресвятої
Богородиці королем Стефаном Баторієм (панував у 1576–1586 рр.).
Згадується в документі й с. Березова Воля або ж Ростань на Самбір-
щині, які, на жаль, не вдається поки що точніше локалізувати. Дру-
гий привілей король видав о. Костянтину, священику з с. Добростани
Городоцького повіту Руського воєводства (суч. с. Добростани на
північ від м. Городок Львівської області), фактично підтвердивши
надання ще Стефана Баторія. Цей документ, на жаль, зберігся по-
гано, у деяких місцях текст втрачено або ж він є затухаючим. Тим
не менш, головну суть документа цілком можна зрозуміти.
Далі нами вміщені чотири документи, які походять з т.зв. Уманської
збірки, а в кінцевому результаті – з архіву Коронного Скарбу у
267
Варшаві (ще один документ – розписка генерального обозного Вій-
ська Запорізького Тимоша Носача, датована червнем 1659 р., був
уже нами опублікований)3. Це квити або ж розписки, які залишили
у згаданому відомстві керівники коронної армії часів Національно-
визвольної війни українського народу 1648–1658 рр.: Микола По-
тоцький, великий гетьман коронний у 1646–1651 рр. (взяв гроші
замість свого родича – Петра Потоцького, подільського старости
(1642–1656), брацлавського воєводи (1651–1657), черкаського ста-
рости (1653–1657), Марцін Калиновський – польний гетьман ко-
ронний у 1646–1652 рр., Єжи Себастіан Любомирський, польний
гетьман коронний у 1657–1664 рр., Криштоф Гродзицький – колиш-
ній комендант фортеці Кодак (1640–1648 р.), генерал коронної ар-
тилерії (1652–1659), врешті Стефан Корицинський, великий канцлер
коронний у 1653–1658 рр.4 Розмір взятої ними суми на утримання
війська чи для витрат у ході дипломатичної місії визначила найвища
рада при боці короля (“senatus consultum”). Згадані особи брали
гроші для війська, готуючись до чергової кампанії проти українських
повстанців, тільки Корицинський брав їх для передачі послу Речі
Посполитої до Османської імперії Войцеха Бечинського.
Нарешті у додатках нами вміщено унікальний документ – уні-
версал канівського полковника Війська Запорізького Юрія Голуба,
виданий у містечку Кононча. Ним полковник стверджував купівлю
млина на р. Рось мельниками Костем Савченком з Трипілля і Гри-
горієм Супруновичем (?) у священика Петра Савицького. Про цього
полковника взагалі мало що відомо. М.С. Грушевський відзначив,
що у 1646 р. Владислав ІV поставив замість Голуба канівським
полковником ротмістра Самуеля Залеського5. Цей документ важ-
ливий ще й тим, що у ньому згадується про Ісайю Трофимовича-
Козловського (помер у 1651 р.) – визначного українського бого-
слова ХVІІ ст., ректора Львівської братської школи, Київської
лаврської школи і Києво-Могилянської академії, ігумена Свято-
Микільського Пустинного монастиря у Києві (1635–1651).
Усі тексти наведених нижче документів задля економії місця
наводяться тільки у оригіналі, без перекладу, а виняток зроблено
тільки для універсалу Ю. Голуба. Автограф (підпис) виділяємо
підкресленням. Втрачені фрагменти тексту або такі, що не прочи-
туються, позначені нами таким чином: (…)*. Сподіваємося, що да-
на публікація стане в нагоді дослідникам історії України козацької
доби, а також історії Польщі.
268
№ 1
Універсал короля Речі Посполитої Владислава ІV
Свято-Михайлiвському Золотоверхому монастирю
1646, листопада 24.– Варшава
W¬adys¬aw IV z Bozej ¬aski król polski, wielkie ksiâze litewskie, ruskie,
pruskie, mazowieckie, Ωmudzkie, inflandzkie, smo¬eºskie, czernihowskie a
szwedzki, gotski, wandalski dziedziczny król.
Oznajmujemy tym listem naszym wszem wobec i kaΩdemu zosobna,
komu to wiedzie¶ na¬eΩy, iΩ my, majâc wzglâd na pokornâ supplikê we¬eb-
nego Jozepha Kononowicza Horbackiego, ihumena monastyra Michaj¬o-
wskiego Z¬otowierchego i wszystkich braci jego, tak Ωe za przyczynaˆ
niektórych panów rad naszych, a nie Ωyczaˆc, aby dobra cerkiewne do
jakiej ko¬wiek desolatii przyj•¶ mia¬y i owszem, aby co dzieº wieˆksze
bra¬y in crementa pomienionemu ihumenowi Micha¬owskiemu i braci jego,
karczmeˆ na gruºcie micha¬owskim wed¬e przerzeczonego monastyra •wie-
ˆtego Micha¬a Z¬otowierchego zbudowa¶ i postawi¶ pozwolili•my, jakoΩ
niniejszym listem naszym pozwalamy, z której to karczmy wolno im bêdzie
wszelkie poΩytki, do tej Ωe karczmy na¬eΩaˆce, sobie przywodzi¶ wiecznemi
czasy. Co jednak ma bydΩ bez przesdzkod i Ωadnej prepedity tak od samego
wie¬ebnego metropolity kijowskiego, jako teΩ i od mieszczan tamecznych
kijowskich, obiecujaˆc za nas i za nasze naja•niejsze sukcessory, iΩ od
pomienionej karczmy i jej na¬eΩno•¶i wzwyΩ mianowynego ihumena i
braci jego, takΩe po nim nasteˆpujaˆcych ihumenów monastyra •wieˆtego
Micha¬a Z¬otowierchego oddala¶ nie beˆdziemy, ale przy tym wszystkim
onych Ωe zachowamy, co i naja•niejszi potomkowie nasi uczyniaˆ. Na co
dla ¬epszej wiary reˆkaˆ sieˆ naszaˆ podpisawszy, pieczeˆ¶ koronnaˆ przycisnaˆ¶
rozkazali•my.
Dan w Warszawie dnia XXIV mca listopada roku Paºskiego MDCLVI,
panowania kró¬ewstw naszych polskiego XIV, a szwedzkiego XV roku.
Vladislaus rex.
Місто печати корони полской.
Consens na zbudowanie karczmy na gruºcie micha¬owskim wed¬e
monastyra •wieˆteo Micha¬a Z¬otowierchego wie¬ebnemu ihumenowi i braci
jego.
Alb. Kadzi¬owski sekr. reg.
ІР НБУВ, ф. 308, № 535п/1763, арк. 34 зв.–35. Копія ХVІІІ ст. Тексту
документа передує заголовок, зроблений копіїстом: ”Четвертий Владислав,
корол полский, на земли обытелской за монастырем в городі под валом,
269
н[ы]ні противо церкви Покрова городковой, дом питейний строїти поз-
воляет и с него пожитковати як возможно без препятия от митроплити и
граждан киевских всякого”.
№ 2
Універсал короля Речі Посполитої Владислава ІV
Свято-Михайлiвському Золотоверхому монастирю
1646, листопада 27.– Варшава
W¬adys¬aw IV z BoΩej ¬aski król polski, wielkie ksiâΩe litewskie, ruskie,
pruskie, mazowieckie, Ωmudzkie, inflandzkie, smo¬eºskie, czernihowskie a
szwedzki, gotski, wandalski dziedziczny król.
Wszem wobec i kaΩdemu zosobna, komu to wiedzie¶ na¬eΩy, a mianowicie
kommissarzom, pu¬kownikom, rothmistrzom, takΩe wszystkiemu rycerstwu
Wojska naszego quarcianego i kozackiego regestrowego Zaporoskiego,
jezdnemu i pieszemu, polskiego i cudzoziemskiego narodu, wiadomo czyniemy,
iΩ my, majaˆc mi¬o•¶iwy wzglaˆd i baczenie na zniszczone i spustoszene
dobra cerkiewne monastyra •. Micha¬a cerkwie Z¬otowierchej, które w
dyspozytiej wi¬ebnego ojca Jozepha Kononowicza Horbackiego, ihumena
pomienionego monastyra Michaj¬owskiego zostawajâ, mianowicie Hlewacha
Wielka, druga Ma¬a al[ia]s Malutynka i Jurowka, a nie chcê, aby do dalszej
prychodzi¬y desolacy i owszem do pierwszego przywiedzone by¬y stanu i
perfectiej, one od wszelakich stanowisk i cieˆΩarów Ωo¬nierskich uwolni¶
umy•lili•my, jakoΩ niniejszym uniwersa¬om naszym uwolniamy i to mie¶
chcemy, aby Ωadna choraˆgiew i kompania, w pomienionych dobrach cer-
kiewnych nie tylko teraz do obozu, a¬e i nazad z obozu idâc, stanowi¶, ch¬eba
zaciâga¶, tak Ωe czêstemi przechodami, mimochodami, noc¬egami i niezwy-
czajnym do statiej poddanych tamecznych inquierowa¶, tudzieΩ pisarze
Ωadnych hospod pisa¶, ani choraˆgwi pod surowym karaniem stanowi¶ nie
wazyli sieˆ. A Ωe i w tym ordynatia nasza kró¬ewska i Rptej taka nastaˆpi¬a,
aby regestrowi kozacy w dobrach sz¬acheckich i duchownych siedlisk
swych nie mieli, tylko po dobrach naszych w¬asnych mieszkali. Tedy,
stosujaˆc sieˆ do wyraznej woli i ordynatiej naszej, surowo rozkazujemy,
aby w tych pomienionych dobrach i teΩ w Borszczowce, do manastyra •.
Micha¬a Z¬otowierchego na¬eΩaˆcych, Ωaden z przerzeczonych kozaków nie
mieszka¬, a ktoby siê waΩy¬, tedy takowych do regestra subnullitate wpisa¶,
aby nie wpisowano, ani przyjmowano, rozkazujemy, czego commisarz
naszego Wojska Zaporowskiego przestrzega¶ bêdzie powinien. Na co dla ¬epszej
wiary reˆkaˆ swaˆ podpisali•my i pieczeˆ¶ koronnaˆ przycisnaˆ¶ rozkazali•my.
270
Dan w Warszawie dnia XXVII mca nowembra roku MDCLVI, pano-
wania kró¬estw naszych polskiego XIV, a szwedzkiego XV roku.
Vladislaus rex.
Місто печати корони полской.
Alb. Kadzi¬owski sekr. reg. m. p.
ІР НБУВ, ф. 308, № 535п/1763, арк. 43–43 зв. Копія ХVІІІ ст. Тексту
документа передує заголовок, зроблений копіїстом: “Владислав Четвер-
тий либертациею от всяких станций, всяких консертентов (?) Глеваху
Малую и Великую, и Юревку, и Борщовку охраняет и козакам поселения
в тих селах запрещает”.
№ 3
Універсал-привілей короля Речі Посполитої Яна Казимира
поповичам з с. Розлуч на Самбірщині
1666, липня 29.– Табір під Новим Містом
”Jan Kazimierz z BoΩej ¬aski król polski, wielkie ksiâΩe litewskie, ruskie,
pruskie, mazowieckie, Ωmudzkie, inflandzkie, smo¬eºskie, czernihowskie a
szwedzki, gotski, wandalski dziedziczny król.
Oznajmujemy tym listem naszym, iΩ my, majaˆc osobliwy wzglaˆd na
u¶¶iwych Miko¬aja, Iwana i Stephana diakona, popowiczów roz¬uckich, i
potomków ich od u¶¶iwego Miko¬aja, Bazy¬emu i Prokopowi od Iwana
naboΩnego w Bogu Iwanowi, przezbiterowi, i Wasilowi, synem jego, od
Stephana, naboΩnego diakona, Micha¬owi Liesnenowi (?) jego, u¶ciwym
popowiczom roz¬uckim, umy•liwszy onym ¬an pola we wsi Roz¬uczu, zdawna
od przodków z pamieˆci naja•niejszego króla Stephana nadane i chramu
Narodzenia Naj•wieˆtszej Panny w województwie Samborskim, da¶ i con-
ferowa¶, jakoΩ tym listem naszym dajemy i conferujemy ze wszystkimi
zdawna wolno•¶iami na¬eΩaˆcemi i z dochodami, to jest po miary owsa, z
¶wierci ze wsi Berezowej Woli alias Rostaº z polami i ogròdami, budynkami,
¬aˆkami, pastwiskami, lasami, tak na budynek drzewa, jako i na opa¬, co
potrzeby z pomiarkami, z lasami i pasiekami od mieˆdzy Haluszczaˆd w
wolnjaˆ do metica, bez miar, nadto czyniemy onych wolnymi od dzisieˆcin
wszelakich, a mianowicie od owiec, wed¬ug dawnego funduszu do tego
chramu na¬eΩâcego, trzyma¶, i onego uΩywa¶ bêdâ i potomkowie ich, aΩ do
ostatnich dni Ωycia swego; co do wiadomo•¶i wszystkim przywodzaˆc, a
mianowicie terazniejszych i napotym bêdâcych we wsi Rostanu dzierΩawcom,
i urzeˆdnikowi ich w starostwie Samborskim rozkazujemy, aby u¶¶iwym
271
popowiczom Ωadnej trudno•¶i strony wzwysz pomienionych wolno•¶i nie
czynili, ale przy nich ca¬e i nienaruszenie zachowali onych i mie¶ chcemy prawa
Rzptej i ko•¶i¬a •. katolickiego w ca¬e zacowujaˆc, na co dla ¬epszej wiary
reˆkaˆ sieˆ naszaˆ podpisujemy i (pieczeˆ¶) koronnaˆ przycisnaˆ¶ rozkazaliΩmy.
Dan w obozie pod Nowym Miastem dnia XXIX mca lipca roku Paº-
skiego MDCLXVI, panowania kró¬ewstw naszych polskiego i szwedzkie-
go XVIII
Jan Kazimierz król.
ІР НБУВ, ф. ХVІІІ, № 75. Оригінал, особисто завірений підписом
Яна Казимира і печаткою великої коронної канцелярії.
№ 4
Універсал-привілей короля Речі Посполитої Яна Казимира
священику Костянтину з с. Добростями
1666, серпня 8.– Табір під Ярошином
Jan Kazimierz z BoΩej ¬aski król polski, wielkie ksiâΩe litewskie, ruskie,
pruskie, mazowieckie, Ωmudzkie, inflandzkie, smo¬eºskie, czernihowskie a
szwedzki, gotski, wandalski dziedziczny król.
IΩ my, majaˆc osobliwy wzglaˆd na u¶cywego w Bogu naboΩnego
Konstantego, swieszczennika Dobro•tiaºskiego, aby s¬uΩba BoΩa nie usta-
wa¬a i owszym, aby sieˆ pomnaΩa¬a, umy•liwszy onemuΩ ¶wier¶ pola na
imie Jarmo¬owskie z trójgaˆ stajeˆn przydawszy, zdawna do cerkwie Dobro-
•taºskiej na¬eΩaˆcaˆ, w województwie Ruskim w powie¶ie Gródzkim ¬eΩaˆcaˆ,
da¶ i confirmowa¶ jako• i niniejszym listem naszym dajaˆc i confirmujaˆc.
Która to ¶wier¶ pola ze wszystkiemi wolno•¶iami od przodka naszego, •.
pamieˆci króla Ste[phana] w Bogu naboΩny •wieszczennik, nadane, przez
nas potwierdzaˆnemi budynkami, ¬aˆkami, ogródami, pastwiskami i innemi
przy¬eg¬o•¶iami, râbaniiem drzewa na budynek sposobnego na pal chrostów
w lassach (?) starostwa Grodeck[iego], warzeniem piwa i gorza¬ki pa¬e-
niem na potrzebe domowej, ¬owieniem ryb w rzekach i w jeziorach, we
m¬ynach wolnym mielciem (...)* wolno teΩ beˆdzie na swym grun¶ie dla
uczty (?) cerkiewnej zagrodników, komornika osadzi¶ (?), trzymajâc, aby za•
jako (...)* jego nadto (?) cyniemy go wolbym od wszelakich robot, podwod (?)
staro•¶ie albo dzierΩawcy oddawania (...)* pod (...)* tedy od pomienionych (?)
cieˆΩar_w uwalniamy tymΩe listem naszym. Co do wiadomo•¶i wszystkich
przywodΩâ¶, a mianowicie terazniejszego i inych napotym bêdâcych wsi po-
mienionej Dobro•tian dzierΩawcy i urzeˆdnikom i (...)* u staros[twa] Grod-
z[ieckiego] (...)* i inych wojskowych offic(erów)(?), aby pomienionemu
272
u¶ciwemu w Bogu naboΩnemu Konstantemu, •wieszczennikowi Dobra•tiaº-
skiemu trudno•¶i zadnej strony zwysz pomienionych wolno•¶i nie czynili,
ale onego przy nich ca¬e i nienaruszenie zachowali, mie¶ chciemy, prawa
nasze Rzeczp[ospolitej] i ko•¶io¬a •. katolic[kiego] w ca¬e zachowujaˆc. Co
dla ¬epszej wiary reˆkaˆ naszaˆ podpisawszy, pieczeˆ¶ kor[onnaˆ] przycisnaˆc
rozkazali•my.
Dat w obozie pod Jaroszynem dnai o•mego sierpnia roku Paºskiego
MDCLXVI, panowania kró¬ewstw naszych polskiego i szwedzkiego XVIII.
Jan Kazimierz król.
Cwier¶ pola Jarmoli_ska ucciwemu Konstante[mu], •wiesz[czenniku]
dobro•tiaºskiemu conferujemy we wsi Dobro¶tanach, w starostwie Grodeckim.
Franciszek PraΩmowski, prob[oszcz] kol[egiaty] regent kancel[ariej]
w[ielkiej] kor[onnej].
ІР НБУВ, ф. ХVІІІ, № 74. Оригінал, особисто завірений підписом Яна
Казимира і печаткою червоного воску великої коронної канцелярії.
№ 5
Квит великого гетьмана коронного М. Потоцького
на отримання 9300 злотих
1651, січня 3
Miko¬aj z Potoka Potocki, kasztellan krakowski, hetman wielki koronny,
barski etc. starosta.
Wiadomo czynie tym pismiem moim, iΩ pod niebytno•¶ na ten czas tu,
w Warszawie, j. m. p. Piotra Potockiego, genera¬a podolskiego, rotmistrza
j. k. m., na chorâgiew jeo kozackâ quarcianâ koni sta za trzy ¶wier¶i Ωo¬du,
które sieˆ zaczaˆ¬y a dia prima aprilis, a koºczy¬y ostatniego dnia grudnia w
roku blisko przesz¬ym 1650, pod¬ug porachowania osobnego skarbowego
przychodzi¬o z¬otych polskich dziewieˆ¶ tysieˆcy trzysta, które z skarbu tak
saˆ zap¬acone naprzód explusami, geˆstymi recogniciami z¬otych dziwieˆ¶set
sze•¶dziesiaˆt o•m, a do pp. poborców wojewaˆ dztwa Krakowskiego na
zesz¬e(?) dwudzie•¶ie poborów assygnatiaˆ z¬otych polskich o•m tysieˆcy
trzysta trzydzie•¶i i dwa. Ze tego wszystkiego sposobem wysze opisanym
wynosi suma z skarbu zap¬aconych z¬otych polskich dziewieˆ¶ tysieˆcy
trzysta, i nic sieˆ juΩ wieˆcej za pomienione teΩ ¶wier¶i nie zostaje skarbowi
winno. Zaczym nomine j. m. p. starosty kamienieckiego i chorâgwe jego daje
ten quit mój do skarbu Rpte koronnego, na co sieˆ przy pieczeˆ¶i mej reˆkaˆ
w¬asnaˆ podpisujeˆ.
273
Datt w Warszawie dnia 3-o stycznia roku 1651.
Miko¬aj Potocki, castellan krak[owski], het[man].
ІР НБУВ, ф. 24, № 2503. Оригінал, завірений печаткою і особистим
підписом М. Потоцького. Записи на звороті іншими руками середини
ХVІІ ст.: “Kozacka quietat ze trzech ¶wier¶i a die 1 apr[ilis] 1650 zaczêtych j. m. p.
Piotr Potocki, genera¬ podolski 9300 productu coram. nob. Stanis¬aw Tomaszew-
ski, indica judice jembluco (?) (...)* „P. Mniszek m.p. na z¬. 9300”.
№ 6
Квит польного гетьмана коронного М. Калиновського
на отримання 15 тис. злотих
1651, січня 1.– Варшава
Zeznawam tem pisaniem moim, iΩ od jaΩnie wielmoΩnego jeho m•¶i
pana podskarbiego koronnego odebra¬em z¬otych pietna•¶ie tysiêcy, a to ad
rationem trzydzie•¶i z¬otych, które mi ex senatus consulto naznaczone saˆ.
[W] Warszawie 1 january 1651.
Marcin Kalinowski, woje[woda] czer[nichowski], het[man] koron[ny].
ІР НБУВ, ф. 24, № 2404. Автограф, завірений печаткою.
№ 7
Квит польного гетьмана коронного Є.С. Любомирського
на отримання 10 тис. злотих
1655, січня 11.– Львів
Zeznawam, niΩej podpisany, tym skriptem moim, iΩem wziaˆ¬ z skarbu
Rzeptej koronnego pod¬ug osobistego senatus consultum i w nim wyraΩo-
nych ratiej summa z¬otych polskich dziesieˆ¶ tysieˆcy, z których odebrania
skarb Rzeptej koronny quitujeˆ, na co sieˆ dla wieˆkszej wagi i pewno•¶i reˆkaˆ
w¬asnaˆ podpisa¬em.
Datum we Lwowie dnia XI-o m[ie]s[iaˆ]ca stycznia MDC pieˆ¶dzie-
siaˆtego piaˆtego roku.
Seba[stian] Lubomirsky, woj[ewoda] a het[man] p[olny] koronny.
ІР НБУВ, ф. 24, № 2414. Оригінал, завірений печаткою і особистим
підписом С. Лянцкоронського. Записи на звороті іншими руками: “Je. m.
p. Stanis¬awowi Lanckoroºskiemu, w[ojewo]dzie ruskiemu ex senatus consult[um]
dano z¬. 10000”; „Quit do skarbu”.
274
№ 8
Квит К. Гродзицького на отримання 18 тис. 108 злотих
1655, січня 18.– Львів
Zeznawam, niΩej podpisany, tym skriptem moim, iΩem odebra¬ z skarbu
Rzptej koronnego na regiment mój pieszy cudzoziemski zupe¬naˆ ¶wier¶ a
die 1-a octobris 1654 zaczeˆtaˆ, et ultima decembris quisdem skoºczonaˆ, na
osób ‹ 503 z¬otych polskich o•mna•¶e tysieˆcy sto o•m z¬otych zue¬nego
odebrania skarb. Rztej koronny quituje.
Na to sieˆ dla wieˆkszej wagi i pewno•¶i reˆkaˆ w¬asnaˆ podpisa¬em.
Datum we Lwowie die 18 mensis january 1655 an[n]o.
Krzysztoph Grodzicki, sak.(?) ob[ozny] j[ego] k[ró¬ewskiej] m[o•¶i].
ІР НБУВ, ф. 24, № 2385. Оригінал, завірений печаткою і особистим
підписом К. Гродзицького.
№ 9
Квит великого канцлера коронного С. Корицинського
про отримання ним 6 тис. злотих для передачі
послу Речі Посполитої до Османської імперії В. Бачинському
1655, квітня 10.– Варшава
Wiadomo czynie stanom Rzptej koronnym, iΩ skarb Rzptej wyda¬ za
wiadomo•¶iaˆ mojaˆ j.m. panu Wojciechowi Bieczyºskiemu, jako senatus
consilio do Konstantynopola za goºca naznaczonemu, z¬otych polskich
sze•¶ tysieˆcy, na co sieˆ dla wieˆkszej wagi jako wielki kanc¬erz reˆkaˆ w¬asnaˆ
podpisuje.
Datum w Warszawie die 10 aprilis 1655 a[nno].
StÂhan Koryciºski, kanc¬erz wiel[ki] kor[onny].
ІР НБУВ, ф. 24, № 2410. Автограф, завірений печаткою і особистим
підписом великого канцлера коронного С. Корицинського.
Додатки:
№ 1
Універсал канівського полковника Юрія Голуба
1644, листопада 9 (жовтня 30).– Кононча
Jerzy z Morozowicz Ho¬ub, pu¬kownik Wojska je. kró. m•. Zaporos-
kieo kaniowsky.
Oznajmuje tym moim listem, iΩ co mia¬ •wieszczennik Piotr Sawicky
275
fundusz od wie¬ebneo Izajasza Trochimow[icza], ihumena i wszystkiej
kapitu¬y monast[e]ra •. Miko¬aja Pustynneo kijowskieo, na m¬y[n na rzece]
Rosi po prawej stronie, na niz idâc, bêdâcy i summe (...)* kupio[ny] na tym,
Ωe na (...)* od Hricka (?) mielnika za summae z¬otych trzysta, jako origina¬
funduszu ja•nie opiewa. Tedy (?), iΩ ten Ωe pomieniony •wieszczennik,
potrzebny beˆdaˆc pieniaˆdzy, prawem swym uczyni¬ contrakt z Kostiem
Sawczenkom, mielnikiem z Trypola, i Hregorim (?) Zupronowiczem (?) na
ten Ωe m¬yn i summê zapisanâ, za teΩ summê z¬otych trzysta przeda¬ onym,
jako i sam przede mnaˆ beˆdaˆc, przyzna¬, Ωe im prawem swym pu•¶i¬ ten
m¬yn z trzema kamieºmi maˆcznymi i staˆpami dwiema i summeˆ odebra¬
zupe¬nie, proszaˆc mie, abym ja nie przeczy¬ i owszem potwierdzi¬ prawa
kupneo. Przeto ja, jako dzierΩawca, prawem nadanym (?) od tej Ωe kapitu¬y
monastera •. Miko¬aja, wie• Kononcza trzymajaˆcy, nie zbrania¬em przeda-
waniu (?) jako s¬usznej rzeczy i, prawo funduszu jeo przeczytawszy, poz-
woli¬em kupi¶ pomienionym mielnikom ten m¬yn nie (?) dziedziców
konoºczych w¬asnych prawem dirigowa¬ (?). A iΩ mie obie strony o
potwierdzenie prawa prosili, tedy tym listem moim potwierdzam i do
wiadomo•¶i dziedzicom w_asnym kupi_ wolnym donosze. Dla ¬epszej wiary
i przy pieczeˆci (...)* i reˆkaˆ w¬asnaˆ podpisawszy.
Dzia¬o sieˆ w Konoºczy die trigessima 8bris a[nn]o tysiaˆc sze•¶set
czterdziesteo czwartego m[anu] p[ropria].
Jerzy Morozowicz (?) Ho¬ub, pu¬kownik z Wojskiem (?) m[anu] p[ropria].
ІР НБУВ, ф. 61, № 1101. Оригінал, завірений печаткою і підписаний
особисто Ю. Голубом.
* * *
„Юрій з Морозович Голуб, полковник Війська його королів-
ської мості Запорізького канівський.
Oзнаймуємо цим моїм листом, що мав священик Петро Са-
вицький фундуш від велебного Ісайї Tрофимовича, iгумена i всієї
капітули монастиря св. Mиколи Пустинного київського, нa млин
[на річці] Росі, що на її правому боці, якщо йти на низ, i сумму
(…)* куплений на тому, що (…)* від Грицька (?) мельника за триста
злотих, як чітко свідчить оригінал фундушу. Tоді (?) цей же зга-
даний священик, який потребував грошей, учинив згідно з своїм
правом контракт з Костем Савченком, мельником з Трипілля, i
Григорієм (?) Супруновичем (?) на цей же млин i на сумму запи-
сану, за цю ж сумму триста злотих продав їм, що й сам, будучи пе-
реді мною, визнав, що він їм на підставі свого права передав цей
276
млин з трьома мучними каменями i двома ступами i повністю
отримав гроші. Він просив мене, щоб я не заперечував цьому i
взагалі підтвердив право купівлі. Тому я, як державця, згідно з
правом, даним (?) цією ж капітулою монастиря св. Миколая, який
тримає село Конончу, не заперечував проти продажу (?) (млина)
як речі слушної i, право фундушу його прочитавши, дозволив ку-
пити цей млин згаданим (особам), не (?) дідичам конончим, влас-
ним правом керував (?). A оскільки мене обидві сторони просили
про підтвердження права, то я цим моїм листом підтверджую i дo
відомості дідичам власним про вільну купівлю (?) освідчую, а для
ліпшої віри і при печатці (…)* власною рукою підписав.
Діялося в Конончі 30 жовтня року тисяча шістсот сорок
четвертого, рукою власною.
Юрій Морозович (?) Голуб, полковник з Військом (?), рукою
власною”.
1 ІР НБУВ, ф. 308, № 535п/1763.
2 Мицик Ю. Універсали гетьмана Івана Мазепи Свято-Михайлів-
ському Золотоверхому монастиреві у Києві // Сіверянський літопис…–
2002.– № 2.– С. 18–31; Гетьман І. Скоропадський – покровитель Свято-
Михайлівського Золотоверхого монастиря у Києві // Сіверянський літо-
пис.– 2000.– № 4.– С. 50–64; № 5.– С. 65–81; Документи Свято-Михай-
лівського Золотоверхого монастиря // Сіверянський літопис.– 2000.–
№ 6.– С. 39–48.
3 Мицик Ю. “Козацький відділ” фонду “Архів коронний у Варшаві”
АГАД // Історія і особистість історика.– Дніпропетровськ, 2004.– С. 96.
4 Urzeˆdnicy centralni i nadworni Polski XIV–XVIII wieku. Spisy.– Kórnik,
1992; Przybo• K. Urzeˆdnicy województwa Podolskiego XV–XVIII wieku. Spisy.–
Kraków, 1994.
5 Грушевський М.С. Історія України-Руси.– К., 1995.– Т. 8.– С. 131.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-48677 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-4203 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:21:17Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мицик, Ю.А. 2013-08-31T15:35:20Z 2013-08-31T15:35:20Z 2007 Деякі універсали польських королів середини ХVII ст. у зібранні Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського / Ю.А. Мицик // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 265-276. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2222-4203 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48677 uk Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України Рукописна та книжкова спадщина України Публікація документів Деякі універсали польських королів середини ХVII ст. у зібранні Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Article published earlier |
| spellingShingle | Деякі універсали польських королів середини ХVII ст. у зібранні Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Мицик, Ю.А. Публікація документів |
| title | Деякі універсали польських королів середини ХVII ст. у зібранні Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського |
| title_full | Деякі універсали польських королів середини ХVII ст. у зібранні Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського |
| title_fullStr | Деякі універсали польських королів середини ХVII ст. у зібранні Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського |
| title_full_unstemmed | Деякі універсали польських королів середини ХVII ст. у зібранні Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського |
| title_short | Деякі універсали польських королів середини ХVII ст. у зібранні Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського |
| title_sort | деякі універсали польських королів середини хvii ст. у зібранні інституту рукопису національної бібліотеки україни імені в.і. вернадського |
| topic | Публікація документів |
| topic_facet | Публікація документів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48677 |
| work_keys_str_mv | AT micikûa deâkíuníversalipolʹsʹkihkorolívseredinihviistuzíbranníínstituturukopisunacíonalʹnoíbíblíotekiukraíniímenívívernadsʹkogo |