Неогеографія і майбутнє картографії
В течение нескольких прошлых лет в сфере геопространственных данных произошли кардинальные изменения, приведшие к необходимости пересмотра философского подхода и изменения парадигмы отрасли. Наблюдается несколько важных тенденций, в частности массовое проникновение информационных технологий и привле...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут географії НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/4868 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Неогеографія і майбутнє картографії / О.П. Дишлик // Укр. геогр. журн. — 2009. — № 1. — С. 50-58. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-4868 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Дишлик, О.П. 2009-12-28T13:33:38Z 2009-12-28T13:33:38Z 2009 Неогеографія і майбутнє картографії / О.П. Дишлик // Укр. геогр. журн. — 2009. — № 1. — С. 50-58. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 1561-4980 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/4868 528.91 В течение нескольких прошлых лет в сфере геопространственных данных произошли кардинальные изменения, приведшие к необходимости пересмотра философского подхода и изменения парадигмы отрасли. Наблюдается несколько важных тенденций, в частности массовое проникновение информационных технологий и привлечение широкой общественности, что привело к появлению и популяризации инициатив, которые условно называются «неогеография». Развитие неогеографии сигнализирует, что картография проникает в нетрадиционные сообщества пользователей, а именно, в широкие массы непрофессиональных пользователей. Картография становится важным социальным информационным носителем. В статье проанализировано современное состояние геопростанственной отрасли и перспективы на будущее. During several last years the industry of geospatial data has changed considerably. This resulted in necessity of revision of philosophical concepts and paradigm of the branch. Nowadays there are several important tendencies, particularly the wide use of information technologies and involvement of many amateurs, that caused emergence and popularization of the initiatives called «Neogeography». Development of Neogeography is an evidence of cartography penetration into new user communities – the broad masses of amateur users. Cartography becomes an important social information carrier (mass media). In the paper the current state of geospatial industry and its future prospects are analyzed. uk Інститут географії НАН України Картографія, геоінформатика Неогеографія і майбутнє картографії Неогеография и будущее картографии Neogeography and the future of cartography Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Неогеографія і майбутнє картографії |
| spellingShingle |
Неогеографія і майбутнє картографії Дишлик, О.П. Картографія, геоінформатика |
| title_short |
Неогеографія і майбутнє картографії |
| title_full |
Неогеографія і майбутнє картографії |
| title_fullStr |
Неогеографія і майбутнє картографії |
| title_full_unstemmed |
Неогеографія і майбутнє картографії |
| title_sort |
неогеографія і майбутнє картографії |
| author |
Дишлик, О.П. |
| author_facet |
Дишлик, О.П. |
| topic |
Картографія, геоінформатика |
| topic_facet |
Картографія, геоінформатика |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Інститут географії НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Неогеография и будущее картографии Neogeography and the future of cartography |
| description |
В течение нескольких прошлых лет в сфере геопространственных данных произошли кардинальные изменения, приведшие к необходимости пересмотра философского подхода и изменения парадигмы отрасли. Наблюдается несколько важных тенденций, в частности массовое проникновение информационных технологий и привлечение широкой общественности, что привело к появлению и популяризации инициатив, которые условно называются «неогеография». Развитие неогеографии сигнализирует, что картография проникает в нетрадиционные сообщества пользователей, а именно, в широкие массы непрофессиональных пользователей. Картография становится важным социальным информационным носителем. В статье проанализировано современное состояние геопростанственной отрасли и перспективы на будущее.
|
| issn |
1561-4980 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/4868 |
| citation_txt |
Неогеографія і майбутнє картографії / О.П. Дишлик // Укр. геогр. журн. — 2009. — № 1. — С. 50-58. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT dišlikop neogeografíâímaibutnêkartografíí AT dišlikop neogeografiâibuduŝeekartografii AT dišlikop neogeographyandthefutureofcartography |
| first_indexed |
2025-11-25T08:51:05Z |
| last_indexed |
2025-11-25T08:51:05Z |
| _version_ |
1850508448449429504 |
| fulltext |
Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2009, ¹ 150
ÊÀÐÒÎÃÐÀÔ²ß,
ÃÅβÍÔÎÐÌÀÒÈÊÀ
УДК.528.91
О.П. Дишлик
НЕОГЕОГРАФІЯ І МАЙБУТНЄ КАРТОГРАФІЇ
А.П.Дышлик
НЕОГЕОГРАФИЯ И БУДУЩЕЕ КАРТОГРАФИИ
КДП “Київгеоінформатика”
В течение нескольких прошлых лет в сфере геопространственных данных произошли кардинальные изменения,
приведшие к необходимости пересмотра философского подхода и изменения парадигмы отрасли. Наблюдается
несколько важных тенденций, в частности массовое проникновение информационных технологий и привлечение широкой
общественности, что привело к появлению и популяризации инициатив, которые условно назваются «неогеография».
Развитие неогеографии сигнализирует, что картография проникает в нетрадиционные сообщества пользователей, а
именно, в широкие массы непрофессиональных пользователей. Картография становится важным социальным
информационным носителем. В статье проанализировано современное состояние геопростанственной отрасли и
перспективы на будущее.
O. Dyshlyk
NEOGEOGRAPHY AND THE FUTURE OF CARTOGRAPHY
«Kyivgeoinformatics» State Enterprise
During several last years the industry of geospatial data has changed considerably. This resulted in necessity of revision of
philosophical concepts and paradigm of the branch. Nowadays there are several important tendencies, particularly the wide
use of information technologies and involvement of many amateurs, that caused emergence and popularization of the initiatives
called «Neogeography». Development of Neogeography is an evidence of cartography penetration into new user communities
– the broad masses of amateur users. Cartography becomes an important social information carrier (mass media). In the
paper the current state of geospatial industry and its future prospects are analyzed.
Якщо ви побачите трьох чорних ворон, це не
означає, що всі ворони чорні.
Б. Вербер
Сьогодні галузь геопросторової інформації пере-
буває в стані зміни парадигми, значення якої – повне
переосмислення філософського підґрунтя системи
разом з модернізацією та реорганізацією процедур,
засобів та ін. Галузь багато в чому і дотепер зазнає
впливу військово-топографічної ери картографії, ко-
ли концентрація була зосереджена на геометрич-
ному положенні матеріальних явищ. Сьогодні галузь
геопросторових даних стає більш суспільною й
комунікаційною.
Будь-яка інформація, просторова чи непросторо-
ва, може бути організована в просторовому відно-
шенні. Це поняття спрямовує геопросторову інфор-
мацію до нової парадигми управління інформацією
на геопросторовому рівні. З технологічної точки
зору це потребує інновацій та інвестицій в нові
технології, такі як гео-тегування (чи гео-посилання)
та сервіси, які пов’язані з місцезнаходженням (LBS).
Геопросторові дані не створюються для власних
потреб.
Нейтральної географічної інформації не існує –
при створенні геопросторової інформації завжди
орієнтуються на потенційних користувачів.
Протягом кількох минулих років відбулися
кардинальні зміни, які майже драматичним чином
змінили принципи використання та розповсюджен-
ня геопросторової інформації. Традиційно, ство-
рення картографічної продукції в більшості країн
світу покладається на національні картографічні
служби (цивільні або військові), які виконують
побудову та підтримку геодезичних мереж, необ-
хідні топографічні знімання, створюють картогра-
фічну продукцію у вигляді друкованих або цифро-
вих карт чи цифрових наборів даних. З часом уряди
більшості країн стали дедалі менше витрачати кош-
тів на створення геопросторових даних, і це при
тому, що попит на них постійно розширюється. З
метою оптимізації затрат на виробництво та під-
тримку геопросторових даних у багатьох країнах
світу були започатковані ініціативи, відомі як
інфраструктура геопросторових даних (ІГД).
Основним принципом ІГД стало залучення до
співпраці різних урядових організацій, підприємств
та приватних структур. Ці процеси детально описані
в роботах Masser (1998, 2007)[6,7], Burrough і Masser
(1998)[2], Onsrud (2007)[8], і Goodchild, Fu, і Rich
(2007)[3].
Сучасні технологічні досягнення значно при-
скорили темпи різних аспектів життєдіяльності, а
також значною мірою вплинули на роботу карто-
графічних служб.
© О.П. Дишлик , 2009
Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2009, ¹ 1 51
Сьогодні в галузі обігу географічних даних
спостерігаються кілька важливих т е н д е н ц і й.
1. Масове проникнення інформаційних техно-
логій в усі сектори збору та опрацювання геопрос-
торових даних (впровадження наскрізних цифро-
вих технологій). Комп’ютерна наука стає, принайм-
ні, такою ж важливою дисципліною для геодезистів
та картографів, як і геодезія, картографія та інші.
Футуристи на зразок Д. Тепскотта, автора книг “The
Digital Economy” [10] і “Paradigm Shift” [11], попе-
реджають, що досягнення в інформаційних техно-
логіях і зростання інформаційної економіки карди-
нально змінюють способи нашої ділової активності.
За прогнозами аналітиків компанії Gartner, почи-
наючи з 2010 р. дедалі більшого поширення будуть
набувати інтерфейси управління з використанням
триосьових акселерометрів, вбудованих у різнома-
нітні портативні пристрої. Разом з тим, з’являться
нові концепції соціальних мереж, а мешап-сторін-
ки1 (від англійського Mash-Up), що відображають
контент з різних онлайнових джерел, стануть дуже
популярними в бізнес-середовищі.
Ще однією «проривною» технологією аналітики
Gartner називають всюдисущі обчислення (Ubiqui-
tous Computing). Цей термін був запропонований
ученим дослідницького центру Xerox М. Вейзером
і означає чергову хвилю комп’ютеризації, в ході якої
обчислювальні модулі будуть вбудовуватися бук-
вально в усі електронні пристрої. Крім того, на дум-
ку експертів Gartner, в найближчі п’ять років на роз-
виток ІТ-галузі істотно вплинуть контекстуальні об-
числення, концепція так званої доданої реальності
(Augmented Reality), семантика і технології
віртуалізації.
2. Об’єм інформації, що зберігається та цирку-
лює в інформаційних системах, постійно зростає.
Так, за даними IDC, щорічне збільшення сумарного
розміру дискових масивів тримається на серед-
ньому рівні 60%2 , а загальні світові об’єми інфор-
мації, яка використовується в обчислювальних
системах, найближчим часом будуть оцінюватися
вже не екзабайтами (exabyte), а зетабайтами (zeta-
byte). При таких потужних темпах росту підходи
до створення інформаційної інфраструктури сьо-
годні базуються на реалізації відомого логічного
ланцюжка “дані – інформація – знання – мудрість”.
Кількість інформації, з якою доводитися працювати
аналітикам, експертам і керівникам, постійно
зростає, але кількість інформації, необхідної для
підтримання прийняття рішення в щоденній роботі,
приблизно постійна. Отже, виникає проблема підви-
щення ефективності роботи з інформацією. Сьогодні
відбувається перехід від використання даних до ви-
користання інформації та знань, що, в свою чергу,
розширює коло потенційних користувачів геопросто-
ровими даними та зменшує потребу в залученні
відповідних наукових та професійних спеціалістів.
3. Іншою, досить поширеною тенденцією, яка
спостерігається вже досить тривалий час, є ігнору-
вання багатьох академічних дисциплін, у тому числі
географії – свого роду щасливе неуцтво громад-
ськості відносно основних географічних фактів. Для
покращення суспільного розуміння інтелектуальної
ролі географії в Сполучених Штатах Америки навіть
була створена спеціальна географічна комісія Націо-
нальної Академії, яка підготувала звіт під назвою
«Rediscovering Geography: New Relevance for Science
and Society»[9].
4. У більшості випадків інтереси широкого загалу
пересічних громадян, як користувачів геопросто-
рової інформації, ігнорувались і продовжують ігно-
руватись офіційними картографічними службами.
5. Багато нез’ясованих питань, які викликають
певні занепокоєння щодо майбутнього традиційних
геопросторових технологій, пов’язані з даними.
Недостатня точність та актуальність геопросторових
даних, їх повільне поновлення, висока вартість та
обмежена доступність вже давно не задовольняють
постійно зростаючий попит користувачів. Процес
створення векторних карт досить дорогий та трива-
лий в часі. З укрупненням масштабу різко зростає
вартість даних і швидко скорочується термін їх акту-
альності. Починаючи з певного масштабу, підтримка
великомасштабних карт (планів) в постійному акту-
альному стані взагалі стає неможливою. Незадово-
лення користувачів викликають консервативність
традиційних картографічних методів, особливо
щодо відображення динамічних процесів ділової та
соціальної активності.
Така ситуація спричинила появу кілька років тому
численних ініціатив, для яких засновниками
інтернет-ресурсу Platial.com була запропонована
назва “неогеографія”. Термін кілька років обговорю-
вався на численних блогах [18-20], а потім отримав
подальший розвиток та популяризацію в книзі
А. Тернера “Introduction to Neogeography” [16]. Ідеї
неогеографії надзвичайно швидко були підхоплені
в світі, в тому числі в Росії, де вже започаткований
проект “Неоглобус” [17], почалося створення триви-
мірних моделей російських міст та проведено кілька
масштабних конференцій.
На думку Д. Суї3 , бурхливий розвиток неогео-
графії протягом попередніх двох років – це очевидна
ознака того, що громадськість дійсно заново відкри-
ла для себе географію, можливо навіть більшою
1 Мешаìп - це форма інтеграції технологій, яка адаптує
їх для подальшого об’єднання, тобто ВЕБ-додаток, який
об’єднує дані з кількох джерел в один інтегрований
інструмент; наприклад, використовує картографічні дані
Google Maps для додавання до них різних тематичних
даних, внаслідок чого утворюється новий унікальний
ВЕБ-сервіс.
2 Наприкінці 90-х років, під час DotCom-буму спосте-
рігався різкий стрибок у темпах зростання інформації
(до 100% в 2000 р.), а потім протягом двох років - спад
(до 30%). 3 Професор географії Техаського університету
Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2009, ¹ 152
мірою, ніж цього очікували професійні географи і
широке геопросторове співтовариство загалом. Про-
те, подібні ініціативи викликають і певні непоро-
зуміння та занепокоєння серед професіоналів у галу-
зі картографії та ГІС і змушують замислитись над
майбутнім.
Поза сумнівом, професійному ГІС-співтоварист-
ву потрібно чітко сформулювати свою точку зору
відносно того, в якому стані сьогодні перебуває гео-
просторова галузь і що нам робити, якщо ми не
погоджуємось з тим, що більшість картографічних
творів та геоінформаційних систем буде витіснена
додатками типу “мешап”.
Отже, спробуємо проаналізувати своєрідний
феномен “неогеографії”, її перспективи в найближ-
чому майбутньому та вплив на традиційну картогра-
фічну галузь.
В основу неогеографії покладено принцип інтег-
рації географічних даних в растровому форматі,
зокрема даних дистанційного зондування, в єдиній
географічній системі координат (широта-довгота)
з використанням відкритих гіпертекстових форма-
тів. Комплексне застосування даних дистанційного
зондування Землі разом з іншими геопросторовими
даними та тематичною інформацією значно підви-
щило наочність їх представлення. З’явилися дешеві
або зовсім безоплатні дані (добровільно надані або
отримані іншим шляхом). Такий підхід зробив вико-
ристання просторових даних легким та зручним для
непрофесіоналів, особливо в ситуаціях, які потребу-
ють оперативного реагування. Для неогеографії
характерне широке використання можливостей пря-
мого місцевизначення (GPS і Глонасс) та тривимір-
ної візуалізації, відхід від використання карто-
графічних проекцій з їх неминучими спотвореннями
та численних систем координат. Всі дані відкриті й
не мають режимних та правових обмежень.
Вже з’явилася велика кількість ентузіастів та
“спеціалістів з неогеографії”, найрадикальніші з
яких стверджують, що неогеографія є всеохоплюю-
чою і фактично єдиною альтернативою тради-ційній
картографії, та прогнозують швидке закін-чення
епохи ГІС і традиційної картографії [18].
Неогеографію вони подають як “набір технологій і
методів, які дозволяють вирішити проблеми, з
якими зіткнулися в своєму розвитку традиційна та
електронна картографія та традиційні ГІС” [19].
Доцільно навести короткий огляд визначень
неогеографії, які циркулюють в тематичних блогах,
тому що серед англомовних джерел поки що існує
лише єдина книга Е. Тернера (Andrew Turner «Intro-
duction to Neogeography») [16], в якій зібрані чис-
ленні, але недостатньо конкретні визначення цього
терміну. Наводимо деякі з них.
1. Неогеографія є набором методик і засобів, що
виходять за рамки «класичних» геоінформаційних
систем (ГІС). – (Wikipedia, 2008).
2. Неогеографія об’єднує воєдино складні техно-
логії картографії і ГІС і робить їх доступними для
користувачів і розробників [16]. – (А. Turner, 2006).
3. Географічні методи та інструменти, що вико-
ристовуються для особистих потреб або для вико-
ристання недосвідченою (непрофесійною) групою
споживачів; не формальні чи аналітичні.
4. Неогеографія – «нова географія» епохи ВЕБ 2.0.
5. До неогеографії відносять також сайти, де гео-
графічний контент створюється самими користу-
вачами, які по суті є аматорами, а не професійними
географами чи картографами.
У подальшому скористаємося поняттям “нео-
географія” як тимчасовим для ініціювання процесу
обговорення. Навіть попередній аналіз наведених
вище визначень “неогеографії” свідчить, що термін
зовсім не вдалий і багатьох вводить в оману. Схоже,
що більшість активістів неогеографії просто плута-
ють географію з картографією, і було б коректніше
вести мову про “неокартографію”.
Проте справа більше не в назві, а в суті явища.
Безумовно, існують економічні, технічні та суспіль-
ні причини виникнення неогеографії. Основа сьо-
годнішнього успіху неогеографії полягає у вико-
ристанні зручних підходів до консолідації масивів
просторових даних і необмеженій гнучкості в транс-
формації моделей даних, доступ до даних в будь-
який момент часу. Фактично йдеться про нові спосо-
би та інструменти представлення географічних да-
них (“мешап”, віртуальні глобуси тощо). Але це все
ж таки інструментальні засоби, які ніяк не зачіпають
основ фундаментальної науки. Власне, основи гео-
графічної та картографічної науки просто невідомі
більшості аматорів, і їх неможливо спрощувати і
зводити до одного базового просторового шару.
Безумовно, неогеографія не відміняє ГІС та кар-
тографію. Що ж принципово нового в неогеографії?
Багато властивостей сьогоднішньої неогеографії
були притаманні раннім версіям мережі Інтернет
та ВЕБ-картографії, а ВЕБ-2 дуже нагадує гео-
просторові портали, які масово створюються в рам-
ках НІГД, проте з інтерактивними можливостями.
Неогеографія – це діяльність за межами (чи в іншій
формі) традиційної сфери професійних географів.
Замість того, щоб претендувати на наукові методо-
логії та стандарти, неогеографія тяжіє до інтуїтив-
ного, експресивного, персонального (часом абсурд-
ного і/або артистичного), проте цілком може бути
специфічним додатком до “справжніх” картогра-
фічних технологій.
Зазначимо, що у неогеографії є нові, творчі ідеї
та підходи, пов’язані з використанням цифрового
геопозиціонування. Безсумнівна користь неогео-
графії в тому, що вона поширює “просторову гра-
мотність” у суспільстві дійсно фантастичними тем-
пами. Тому для подібних додатків та застосувань
краще підійшов би термін, “попгеографія” або
“попкартографія”.
Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2009, ¹ 1 53
Як все нове, неогеографія має як своїх прихиль-
ників з числа аматорів, так і противників та крити-
ків, здебільшого з табору професійних ГІС-спеціа-
лістів та картографів, які при згадці про неогеогра-
фію одразу натякають на теорему4 нескінченних
мавп (infinite monkey theorem), проте факт зростан-
ня абсолютної кількості користувачів просторових
ВЕБ-додатків є незаперечним та приголомшливим.
Звичайно, в цьому виді попгеографії накопичено
досить “непотребу”, який не має будь-якого важли-
вого практичного значення. Проте несправедливо
та нерозважливо заперечувати неогеографію взага-
лі. В цьому явищі є досить нового, що необхідно
взяти до уваги геопросторовій спільноті.
По-перше, технології неогеографії цілковито
відрізняються від технологій, до яких ми звикли.
Ми ввійшли в нову еру інтерактивного мультиме-
дійного середовища, в якому геопросторові можли-
вості стали невід’ємним елементом епохи ВЕБ 2.0.
На відміну від ліцензійного програмного забезпе-
чення та геопросторових даних, які захищені автор-
ським правом, технології ВЕБ 2.0 надають перевагу
в загальнодоступному, колективному використанні
даних та створенні рівноправної продукції на осно-
ві масової співпраці.
По-друге, рівень та масштаб соціального про-
никнення (громадської участі) в неогеографії є без-
прецедентними. Підраховано, що випуск Google
Maps/Earth збільшив кількість користувачів ГІС (в
широкому розумінні) від 1-2 мільйонів до 100
мільйонів. Неогеографи вже продемонстрували, що
можуть виготовляти вражаючий набір продуктів –
від програмного забезпечення до даних, текстів і
карт усіх видів.
По-третє, неогеографія охоплює різні сфери і
теми в різних масштабах через мультимедійний
формат (наприклад, текст, аудіо, відео, фотографії,
малюнки тощо). Ці матеріали класифікуються в
діапазоні від персонального до професійного, від
незначного до серйозного, від локального до гло-
бального. Різноманітні негеографічні матеріали та
продукти, що виготовляються, мають утилітарну,
наукову та соціально-культурну цінності й утво-
рюють свого роду “геопросторову копальню”, яку
в подальшому необхідно опрацьовувати та
пізнавати професіоналам.
Взагалі, користувачів неогеографії можна
умовно класифікувати за деякими специфічними
групами з різними рівнями картографічних та
географічних навичок таким чином: випадкові
користувачі, допитливі користувачі та професійні
спеціалісти-практики.
У створенні географічної інформації в рамках
негеографічних додатків брали участь громадяни
всіх соціальних верств, причому всі учасники прояв-
ляють високий рівень ентузіазму, а також певний
рівень професіоналізму, незважаючи на те, що біль-
шість з них – аматори. Лихоманка «червоної точки»5
практично вже пройшла і засоби відображення
картографічної інформації істотно покращились.
Подібно до інших дисциплін, картографія сьогод-
ні також перебуває в стадії руху. Сучасна карто-
графія має справу з представленням географічних
феноменів, як реальних, так і віртуальних. Професор
Гао (Gao Jun) запропонував новий підхід до визна-
чення карти, який ґрунтується на розумінні карто-
графування, як відомого в математиці процесу пере-
творення від однієї форми до іншої. Якщо розглядати
процес створення карт у геопросторовому контексті,
то можна допустити, що географічні бази даних і
віртуальна реальність – це результати процесів
картографування, тобто перетворення від реальності
до цифрового представлення. На загальному рівні
професор Гао класифікує карти на візуальні (надру-
ковані та електронні, або екранні карти) і віртуальні
карти (цифрові географічні дані та віртуальні
зображення реальності).
На зміну традиційній картографії поступово
приходить “кіберкартографія” (“cybercartography”)
– картографія інформаційної ери. Ця нова теоретич-
на конструкція була запропонована Тейлором,
професором університету Carleton (Оттава, Канада),
на 18-ій Міжнародній картографічній конференції в
Стокгольмі (Швеція, 1997 р.). Кіберкартографія виз-
начена ним як “організація, представлення, аналіз і
комунікація просторової інформації щодо широкої
різноманітності тем суспільних інтересів в інтерак-
тивному, динамічному, багаточутливому (multisen-
sory) форматі з застосуванням мультимедіа та ба-
гатомодульних інтерфейсів” [13-15] (Taylor 1997,
2003, 2007). Ця концепція поширилася в академіч-
них публікаціях і була застосована при створенні
таких інноваційних атласів, як, наприклад, “The
Cybercartographic Atlas of Antarctica” та ін.
Важливе значення має становлення нових взаємо-
відносин між картографуванням та розробкою орієн-
тованих на користувача мультимедійних інтерфейсів.
Кіберкарти будуть відігравати ключову роль у
навігації в морі даних.
Кіберкартографія разом з геовізуалізацією та ВЕБ
картографією символізує глибокі зміни в карто-
графуванні. Ці зміни – результат індустріального
розвитку суспільства, багаторічного досвіду ство-
рення картографічної продукції в багатьох галузях
4
У теоремі британського астрофізика А. Еддінгтона
(вперше теорія була сформульова французьким матема-
тиком Е. Борелем) йдеться про те, що нескінченна кіль-
кість мавп, натискаючи навмання клавіші на безлічі дру-
карських машинок безліч разів, майже напевно може на-
друкувати текст, схожий на завершені твори В. Шекспіра.
5
У перших версіях онлайнових карт основним умовним
знаком був червоний прапорець. Зважаючи на скромний
набір картографічних знаків та відсутність картографічних
навичок учасників, дуже швидко карти набували абсо-
лютно жахливого вигляду.
Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2009, ¹ 154
науки і господарства, активної діяльності співтова-
риств розробників продуктів на відкритих кодах. Це
яскраве свідчення поточної життєздатності й онов-
лення світу картографування. ВЕБ – це відносно
новий засіб публікації карт, який у наш час щодня
використовують мільйони людей, проте дуже мало
користувачів знають, як фактично діє цей механізм
картографування.
Започаткування послуг, що базуються на концеп-
ції ВЕБ 2.0, призвело до створення багатьох продук-
тів, найвідомішими з яких є Google Earth і Virtual
Earth. Наприклад, клієнтське забезпечення Google
Earth було завантажене більш ніж 100 мільйонів
разів, починаючи з його першої редакції в 2005 р.
Інтерфейси цих продуктів дають змогу будь-якому
користувачу створювати і публікувати свої власні
тематичні дані у формі шарів, які можуть візуалізо-
вуватись над зображенням поверхні Землі. Мільйо-
ни користувачів, переважна більшість з яких взагалі
не має досвіду в географічних інформаційних техно-
логіях, користуються цим механізмом в усьому світі
там, де є доступ до Інтернету.
Мережа Інтернет є відкритим та демократичним
інформаційним середовищем, де кожний розробник
має право обирати свій власний шлях розвитку. Про-
те Інтернет-суспільство є надзвичайно вимогливим
щодо оцінок, запропонованих розробниками рішень.
Інтернет-середовище є вкрай неоднорідним з точки
зору програмно-апаратних ресурсів користувачів,
тому технічним аспектам рішення має приділятися
більша увага, ніж в настільних картографічних
системах.
Перша класифікація ВЕБ-карт була запропонова-
на в роботі Kraak [5]. Проте сьогодні, беручи до ува-
ги збільшення кількості різних мережних типів кар-
ти, ця класифікація потребує перегляду (рисунок 1).
Сьогодні з’явились інтерактивні карти, мова “гео-
графічної” розмітки Geographic Markup Language та
інші.
Інтерактивні карти дають можливість будувати
багатофункціональну ГІС у мережі Інтернет/Інтра-
нет. Більшість виробників комерційних ГІС забезпе-
чують програмні засоби публікації інтерактивних
карт та їх зв’язування з базами даних. Зокрема, такі
засоби надають продукти компаній ESRI
(www.esri.com), Pitney Bowes (MapInfo MapXtreme,
MapXSite, (www.mapinfo.com) та інші.
Сучасні можливості Інтернет-картографії пред-
ставлені кількома напрямами продуктів. Зокрема,
це географічні портали та картографічні сервери.
Один з найбільш відомих географічних порталів –
www.gisportal.com – містить вичерпну колекцію
посилань на картографічні сервери, сайти, рішення
та колекції даних. Географічні сервери не лише на-
дають online-рішення, а й містять метаінформацію
про картографічні ресурси та просторові набори
даних. Сервери забезпечують можливість замовити
потрібні карти чи космічні знімки через Internet, а
часто – отримати їх прямо з мережі.
Інший напрям Інтернет-картографії представ-
лений географічними атласами – комплексними
цілісними картографічними творами, які є досить
складними в інформаційному наповненні та техніч-
ній реалізації ВЕБ-сайтами. Атласи національного
рівня створені вже в багатьох країнах, зокрема і в
Україні.
Названі приклади далеко не вичерпують сучасні
можливості Internet-картографії. Існують інші класи
застосувань – кадастрові системи, картографія для
мобільної телефонії, охоронних систем та систем
онлайнового моніторингу, наукові розробки тощо.
У світі розпочалися розробки мережі наступного,
третього покоління, власне розробка семантичних
браузерів. При переході до ВЕБ-3 виникає необхід-
ність трансформування контенту (змісту) до вигля-
ду, в якому комп’ютери зможуть його розуміти, а не
тільки опрацьовувати. Планується широке вико-
ристання онтологій, стандартів XML, RDF, OWL і,
звичайно, KML (KeyHole MarkUp Language), який
дозволяє організувати обмін даними через Інтернет
та об’єднати їх з будь-якими іншими мультиме-
дійними даними, тобто кардинально покращує ін-
теграційні можливості. Отже, віртуальний світ “на-
несе” на карту світ реальний, за умови, що все в
навколишньому середовищі матиме свого роду
“просторовий паспорт” в кіберпросторі.
Ситуація в галузі ГІС [22] поки що не викликає
особливої тривоги, хоча певні тривожні тенденції
спостерігаються протягом останніх років. За свою
більш як сорокарічну історію розвитку ГІС досягли
цікавої стадії. Функціональність та потужність ГІС-
продуктів збільшується, а, відтак, збільшується
кількість користувачів ГІС. Проте, як основний за-
сіб підтримки прийняття управлінських рішень, ГІС
залишаються надбанням невеликої кількості техніч-
но підготовлених інтелектуальних користувачів.
Поточний стан ефективності використання ГІС і
географічного аналізу для підтримки рішень, сьо-
годні можна визначити як «незавершену рево-
люцію». Взагалі, кількість кваліфікованих користу-
Р и с у н о к 1. Типи ВЕБ – карт
Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2009, ¹ 1 55
вачів, які використовують у професійній діяльності
ГІС, досягає двох мільйонів. Це значна кількість,
проте, для порівняння, кількість користувачів
картографічних ВЕБ-засобів вже перевищує двісті
мільйонів! [22].
Стан ринку традиційних програмних ГІС -
продуктів у найближчому майбутньому може дещо
погіршитися. Це пов’язано, з одного боку, з ростом
популярності ГІС та розширенням сфери застосу-
вання, що може призвести до їх поступової асимі-
ляції, з іншого боку, – з появою програмних про-
дуктів з відкритим програмним кодом.
Звичайно, ми сподіваємося, що традиційні ГІС
залишаться з нами ще довгий час, можливо навіть
у формі, яка нам поки що невідома. Геоінформа-
ційні системи та технології сьогодні розвиваються
досить швидкими темпами, в останні роки впро-
ваджено чимало принципових нововведень. Проб-
лема лише в тому, що 99% суспільства на це просто
не звернули увагу, на відміну від популярних
додатків типу Google.
Поява та феноменальний розвиток неогеографії
одразу поставили чимало запитань. Чи є неогео-
графія різновидом ГІС та чи стане вона “надією гео-
графії”? Активні суперечки навколо цього питання
досі тривають і невідомо, чим закінчаться.
Ряд питань поставлено до відповідних держав-
них органів і служб, які відповідають за створення
картографічних та геопросторових даних.
Певний час геопросторова індустрія обслуго-
вувала лише державні органи та великі організації,
а накопичення та розповсюдження геопросторової
інформації майже цілком контролювалося держав-
ними органами. Сьогодні діяльність неогеографів
та розвиток онлайнових картографічних інстру-
ментів і технологій ВЕБ 2.0 дозволили використо-
вувати геопросторові технології мільйонам індиві-
дуальних користувачів у всьому світі. Через онлай-
нові картографічні сервіси (наприклад, MapQuest,
Yahoo! Maps тощо) геопросторова інформація стала
невід’ємною частиною життя більшості людей.
Сила Інтернету в тому, що вона дозволяє людям
поширювати інформацію негайно і легко. Це
об’єднує субкультури разом і дає змогу людям
спілкуватися між собою та представляти будь-що
у вигідному для себе світлі.
Наразі поставлено й інші запитання.
Чи прискорить неогеографія подальший розви-
ток парадигми вільного доступу для геопросторової
індустрії? Якою мірою індустрія геопросторових
даних буде дотримуватися принципів вікіномії6
(наприклад, ніхто не є власником, будь-хто може
використовувати або вдосконалювати, безкоштовно
використовувати), які пропагуються в книзі Д. Теп-
скота та А. Вільямса (Wikinomics [12]: “How Mass
Collaboration Changes Everything” (Як масова спів-
праця змінює все)?
Наскільки поява неогеографії може становити за-
грозу традиційному геопросторовому співтова-
риству? Журнал GIS World [22] провів опитування
для щорічного огляду «Industry Outlook» відносно
появи неогеографії, наскільки вона допоможе чи
зашкодить індустрії геопросторових даних. Отри-
мані відповіді були загалом позитивні, крім надісла-
них Д Магура (ESRI) і К.а Ріда (OGC).
Більшість експертів вважає, що неогеографія
може допомогти ГІС і професійним картографам у
застосуванні нових засобів публікації результатів
(продуктів) значною мірою завдяки успіхам Google
з їх програмним інтерфейсом додатків – API. Це,
крім того, допоможе в розвитку ГІС технологій.
Умовно взаємовідносини неогеографії і професійних
ГІС-застосувань показано на рисунку 2.
Розвиток неогеографії сигналізує, що картографія
проникає в нетрадиційні спільноти користувачів, а
саме – в широкі маси повсякденних користувачів.
Проте, більшість користувачів цікавляться не самою
неогеографією, а новим способом організації інфор-
мації та отримання знань за місцем розташування
(місцевих даних). Показово й те, що картографія є
важливим соціальним інформаційним носієм, подіб-
но до каналу телебачення. На відміну від традицій-
них інформаційних носіїв (наприклад, газети, теле-
бачення, радіо і т.п.), де зміст готується профе-
сійними редакторами, основною концепцією соці-
ального носія (Wikipedia, YouTube та ін.) є його
можливість дозволяти користувачам ділитися інфор-
мацією, думками, досвідом та, взагалі, будь-чим. У
зв’язку з тим, що більшість локальних знань не існує
в жодному друкованому форматі, соціальний носій
є ефективним засобом для людей, які бажають поді-
литися своїм досвідом. Популярність нової форми
під назвою “соціальні каталоги”, за декілька ос-
танніх років зросла в геометричній прогресії. Порів-
няно з професійно зібраними, роздрукованими до-
відниками типу «жовтих сторінок», цей локальний
ресурс зазвичай свіжий та насичений, хоч і набагато
менш організований. Об’єм локальних ресурсів, які
створюють користувачі, продовжує зростати в гео-
метричній прогресії, і, незважаючи на певну розпо-
рошеність, має значний потенціал для інтеграції
інформації, агрегації, індексації, фільтрування та
контролю якості. Це сприяє раціональнішому ви-
користанню ресурсів для професійної підтримки
геоданих з використанням найсучасніших
технологій.
Іншим принциповим аспектом неогеографії є
відмова від схеми централізованого регулярного по-
новлення карт і планів з переходом до нерегла-
ментованого (незарегульованого), але постійного,
неперервного і всеохоплюючого контролю за акту-
6 Wiki- “What I Know Is” (Я знаю те, що…) – технологія,
яка дає змогу користувачам самостійно редагувати зміст
сайтів.
Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2009, ¹ 156
Р и с у н о к 2. Взаємовідносини неогеографії і професійних ГІС-застосувань
альністю геопросторових даних (растрових та век-
торних) самими користувачами.
Звичайно, з появою неогеографії ніякої нової
якості географії не виникло. Сформувалося співто-
вариство “громадських картографів”, яке створило
астрономічну кількість того, що М. Гудчайлд
називає волонтерською географічною інформацією
(ВГІ). По суті різко збільшується кількість “карто-
графів” з низьким професійним рівнем, що одразу
породжує ряд слушних запитань: чи зможе ВГІ ста-
ти невід’ємною частиною інфраструктури просто-
рових даних (ІПД); наскільки придатними є існуючі
стандарти метаданих для ВГ; чи необхідно розро-
бити нові?
Взагалі, необхідно досить обережно та уважно
ставитися до змісту картографічних і тематичних
даних, які циркулюють в Інтернеті. Е. Кін в книзі
«Культ любителя. Як сучасний Інтернет убиває нашу
культуру і шкодить економіці» (The Cult of the
Amateur: How Today’s Internet is Killing Our Culture
and Assaulting Our Economy) звертає увагу на зни-
ження загальної культури пересічних користувачів.
Сучасні технології ВЕБ 2.0 дали змогу користувачам
Інтернету публікувати будь-що. Ситуація, що скла-
лася, певним чином стала нагадувати ситуацію із
згаданої вище теореми про мавп. Дуже важко стало
відрізнити достовірну інформацію від недостовір-
ної. При зверненні до пошукових машин для пошуку
“колективного розуму” ми фактично отримуємо
“мудрість натовпу” – посилання з більшою кіль-
кість запитів будуть виведені першими. Аналогічна
ситуація може спіткати інтерактивні карти, в які
кожен бажаючий може вносити будь-які зміни на
свій розсуд.
Більшість розрекламованих переваг неогеографії
фактично не є такими. Наприклад, суттєвою зали-
шається проблема точності даних, яка ще далека від
ідеалу і досить ілюзорна. Крім того, залишається
пошаровість даних, притаманна всім ГІС. Щодо по-
долання проблеми безшовності даних можна зазна-
чити, що не всі професійні завдання можна виріши-
ти з використанням єдиної системи координат –
залишається необхідність у використанні місцевих
систем координат. Через відсутність єдиного універ-
сального способу описування природних і соціаль-
них явищ у ГІС уже багато десятиріч співіснують
растрові і векторні формати даних. У неогеографії
зовсім не вирішена проблема відповідальності за
достовірність і коректність даних, точніше її зовсім
не ставлять, відповідно, і не розглядають. Безплат-
ність даних Google є наслідком раніше накопичених
капіталовкладень. Зважаючи на те, що дані швидко
втрачають актуальність, виникатиме необхідність
постійно витрачати значні кошти на їх підтримку.
Досі в більшості випадків основним спонсором
створення просторових даних є уряд.
Для просування вперед необхідно мати довіру
до ресурсів, створених як професіоналами, так і
аматорами (випадковими користувачами) для
збагачення спільного досвіду. Звичайно, сьогодні
ми більше довіряємо продуктам, які створені
професіоналами, проте можемо сподіватись, що
результати роботи непрофесійних користувачів
збагатять наш спільний досвід. По суті, це може
бути спробою впровадження національної інфра-
структури геопросторових даних “народними”
методами.
Отже, чи є неогеографія новою епохою і що че-
кає на геопросторову галузь у найближчі роки?
Наведемо дві важливі та впливові точки зору.
П е р ш а т о ч к а з о р у лідера в галузі ГІС
компанії ESRI висловлена її провідним науковцем
Д. Магуром [22], полягає в тому, що геоінфор-
маційні інформаційні системи, які є підсистемою
загальних інформаційних систем, повторюють
ключові розробки й тенденції в ІТ галузі. В най-
ближчі роки докорінні покращання в ГІС очіку-
Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2009, ¹ 1 57
ються в інтерфейсах користувача, а саме у викорис-
танні моделі “софтвер як сервіс” (software as a
service (SaaS)) і мобільних обчислень. У моделі
SaaS дані і функціональність упаковані разом і є
доступними через ВЕБ для поширення серед корис-
тувачів. SaaS найкраще працює в простих, чітких
технологічних процесах, які потрібно виконувати
повторно. За іронією, централізація послуг супро-
воджується підвищенням інтересу до мобільного
обчислення. Тут пріоритетом стає переміщення об-
числювальних ресурсів за межі центрів зберігання
даних.
Сучасні розробки передбачають координацію
мереж різноманітних датчиків через ВЕБ і ство-
рення ГІС реального масштабу часу. Ключовим
напрямом розвитку ГІС в найближчі роки буде роз-
робка додатків, які спрощують користувачам дос-
туп до даних і потужної функціональності для їх
опрацювання. Найбільш відомі приклади таких
сучасних додатків – це автомобільна навігація і
дослідження Землі. Ці пакети об’єднують дані,
функціональність і технологічний процес та спри-
яють підвищенню масовості використання геогра-
фічної інформації непрофесійними користувачами.
Разом з тим, паралельно триватиме нарощування
аналітичної функціональності ГІС для підтримки
робочих процесів виробництва високоякісної карто-
графічної продукції. Ці розробки розраховані на
професійних користувачів.
При створенні різноманітних додатків неогео-
графії ні в якому разі не потрібно уникати ключових
елементів фундаментальної географічної науки.
Навіть додаткам, орієнтованим на візуалізацію (без
аналізу і моделювання), потрібно орієнтуватись
на такі важливі географічні поняття як проекції,
роздільна здатність, геоприв’язка та ін. У такому
випадку зібрані дані будуть коректні і будь-які
подальші їх інтерпретації – якісні. Неогеографія не
завдасть шкоди геоінформаційним системам та
картографії, навпаки, може бути корисною в
популяризації географічних знань і ширшому
використанні географічних додатків у сферах їх
інтересу. Помилково вважати, що неогеографія –
це щось неправильне чи неавторитетне. Дані,
підготовлені приватними користувачами, надто
різні, але їх наявність набагато корисніша, ніж
повна вісутність.
Д р у г а т о ч к а з о р у одного з лідерів у
інформаційній галузі – компанії Microsoft. Тради-
ційно при появі нових тенденцій в інформатиці всі
погляди звертаються до Microsoft, яка вже досить
тривалий час пильно спостерігає за сферою геогра-
фічних застосувань, тому багато спостерігачів
очікувало від Microsoft перших кроків у напрямку
ГІС ринку. Але її увага сьогодні сфокусована біль-
шою мірою на масштабних проектах, а не окремих
ГІС інструментах. Кроки Microsoft свідчать про її
серйозні наміри в галузі геопросторових даних.
Після придбання компанії Vexcel Microsoft стала
одним з лідерів інновацій в фотограмметрії та ДЗЗ.
Microsoft сьогодні активно конкурує з геопорталом
Google Earth. За прогнозом директора Microsoft
Virtual Earth та Local Search Business Unit корпорації
Microsoft В. Тао у зв’язку зі стрімким зростанням
використання в найближчі роки геопросторова
інформація може стати непомітною через те, що її
масово включатимуть у структуру інформаційної та
комунікаційної технології. З часом префікс “гео”
взагалі може зникнути. Термін “геопросторовий”
було введено для диференціації нашої індустрії від
інших. Якщо “гео” стане всюдисущим компонентом
інформаційних систем, геопросторова індустрія
оцінить безпрецедентні переваги саме від інтеграції,
а не диференціації. На думку М. Вейзера «най-
сильніші, найдосконаліші і революційні технології
– ті, які зникають, вплітають себе в тканину
повсякденного життя, поки не розчиняться в ній
повністю» [22].
Підсумовуючи вище викладене, можемо зробити
кілька висновків:
• Сьогодні в світі переглядаються фундамен-
тальні принципи роботи з геопросторовою інформа-
цією, ефективно реалізуються нові унікальні можли-
вості, які надають сучасні інформаційні технології.
• Картографічна галузь потребує кардинального
перегляду свого філософського фонду та зміни пара-
дигми. Наслідки зміни парадигми полягають в тому,
що існуючі наукові основи мають бути повторно
сформульовані, основні поняття повинні бути пере-
глянуті, а методи – модернізовані. Необхідно позбу-
тися кількох “священних корів”, перша з яких – це
філософія домінування геометрії в картографії, яка
найближчим часом вже не зможе самостійно вирі-
шувати завдання, які ставить сучасне суспільство
до використання геопросторової інформації (геоін-
формації). У багатьох випадках у щоденному житті
функція об’єктів не менш важлива, ніж їх гео-
метрична форма. Друга “священна корова” – це не-
достатнє сприйняття геопросторовою галуззю до-
сягнень у розвитку гуманітарних наук (теорія
комунікації, риторика, феноменологія і т.п.).
• Громадськість починає думати “географічно”,
отже розширюється сфера застосування ГІС та
інших геопросторових додатків для вирішення
повсякденних завдань. Просторове мислення має
бути визнане як фундаментальна частина освіти.
Через прогрес в обчислювальних технологіях і під-
вищення доступності просторових даних просто-
рове мислення відіграватиме істотну роль в еконо-
міці ХХІ століття, яка базується на інформації.
• Неогеографія, за своєю суттю, є новим підхо-
дом до представлення просторових даних і ніяк не
змінює суті фундаментальної географічної науки
(географії та картографії). Надто переживати за май-
бутнє “класичних” дисциплін – геодезії, картографії
Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2009, ¹ 158
та інших не варто. Розвиток технології не означає
відмову чи обмеження використання даних науко-
вих напрямків, більше того, цього не передбачає
неогеографія. ГІС і неогеографія залишаються, їх
розвиток триватиме надалі.
• Завдяки зусиллям компаній Google, Microsoft
і новим інструментальним засобам ГІС виходять за
межі вузької групи професіоналів у геопросторовій
галузі. Сьогодні кожен громадянин може стати “гео-
графом” чи “картографом”. Неогеографія при пра-
вильному використанні зусиль численних енту-
зіастів та аматорів може надати неоціненну допо-
могу професійним картографам.
• Неогеографія поки що ніяк не перешкоджає
розвитку професійних ГІС-продуктів, а лише під-
вищує популярність використання географічної ін-
формації. Власне, майже всі виробники ГІС пропо-
нують свої програмні продукти для інтернет-карто-
графії. Найближчим часом може спостерігатись “де-
мократизація” (підвищення доступності) професій-
ного програмного забезпечення ГІС та відкриття
частини програмного коду.
• В Україні розпочинається створення спеціа-
лізованих картографічних серверів та порталів дос-
тупу до геопросторових даних. Створення мережі
ГІС-центрів і центрів обміну геопросторовою ін-
формацією сьогодні є одним з найактуальніших
завдань у програмі впровадження національної
інфраструктури геопросторових даних в Україні.
• Неогеографія може бути загрозою тільки для
тих, хто не здатний адекватно реагувати на зов-
нішній світ, який постійно змінюється.
Сьогодні необхідно багато чого змінити, щоб
вчасно реагувати на зміни попиту на ринку гео-
просторових послуг. Чи готові картографічні служ-
би надавати такі послуги? Звичайно є альтернатива
– «нехай цим займаються інші, у нас є важливіші
державні завдання, які ми виконуємо краще». Проте
досвід багатьох країн світу свідчить про зміну ідео-
логії урядових структур і у зв’язку з цим положення
національних картографічних служб істотно змі-
нюється. Донедавна побутувало твердження, що
тільки державні картографічні організації здатні ви-
конувати роботи зі створення середньо- і велико-
масштабних карт на рівні всієї країни. Сьогодні
підстав для такого оптимізму вже недостатньо, і
саме час задуматися, куди йти далі.
1. Cybercartography - Theory and Practice / Edited by: D.R. Fraser Taylor ISBN: 9780444516299 . – 2005. – Vol. - P. 1-574.
2. Geographic Information Infrastructures: Opportunities and Pitfalls / Burrough, P.A. and I. Masser, (editors) :. London: Taylor and
Francis, 1998.
3. Goodchild M. F., Fu P., and Rich P. Sharing geographic information: an assessment of the Geospatial One-Stop”, of the Association of
American Geographers. – 2007. - 97 (2). - P. 249-265.
4. Industry Outlook 2008: Peering through the Looking Glass/ www. geoplace.com
5. Kraak Menno Jan: Settings and needs for web cartography // Kraak and Allan Brown (eds), Web Cartography, Francis and Taylor, New
York, -2001. - P. 3–4.
6. Masser I. Governments and Geographic Information. – London: Taylor and Francis, 1998.
7. Masser I. Building European Spatial Data Infrastructures. – Redlands, CA: ESRI Press, 2007.
8. Onsrud H.J.: Theory in Advanced Spatial Data Infrastructure Concepts. -,Redlands, CA: ESRI Press, 2007.
9. «Rediscovering Geography: New Relevance for Science and Society»/ Rediscovering Geography Committee, National Research Council:
NATIONAL ACADEMY PRESS, WAshington, D.C.,1997. - 248 p.
10. Tapscott D. The Digital Economy: Promise and Peril in the Age of Networked Intelligence. - McGraw-Hill, New York, 1996. - 342 p.
11. Tapscott D. , Art Caston. Paradigm Shift: The New Promise of Information Technology 337 p. McGraw-Hill Companies (October 1992)
12. Tapscott Don, Williams Anthony D., Wikinomics. Williams - Business & Economics - Penguin Group (USA) Incorporated, 2008/ - 368 p.
13. Taylor, D. R. F. Maps and Mapping in the Information Era // Keynote address at the 18th ICA Conference, Stockholm, Sweden, in
Ottoson, L. (ed.), Proceedings. – 1997. - Vol. 1, Swedish Cartographic Society, Gavle. - 1.- P. 1-10.
14. Taylor, D. R. F. The Concept of Cybercartography. In Maps and the Internet / Edited by M. Peterson. – Amsterdam: Elsevier, 2003.
15. Taylor , D. R. F. Maps, Mapping and Society in the Web 2.0 Era of Social Computing, Public Lecture, CentroGEO, Mexico City,
January 2007.
16. Turner A. Introduction to Neogeography. Sebastopol, CA: O’Reilly Media.- 2006.
17. http://www.vniiem.ru/ru/index.php?option=com_content&view=article&id=143:2008-07-01-08-14-37&catid=53:2008-07-01-07-
38-35&Itemid=74
18. http://news.nationalgeographic.com/news/2006/04/0425_060425_map_blogs.html
19. http://highearthorbit.com/neogeographytowards-a-definition/
20. http://www.gisdevcafe.com/2007/08/09/neogeographers-and-neogeography-oh-my/
21. http://www.geoplace.com/ME2/dirmod.asp?sid=&nm=&type=Publishing&mod=Publications%3A%3AArticle&mid-
=8F3A7027421841978F18BE895F87F791&tier=4&id=7C13BAAF4DBF428F97AB5B5D3BCA2682
22. www. geoplace.com
КДП «Київгеоінформатика» Отримано 29.01.2009
|