Листи М. Шаповала до М. Грушевського як історичне джерело
Saved in:
| Published in: | Рукописна та книжкова спадщина України |
|---|---|
| Date: | 2007 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48680 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Листи М. Шаповала до М. Грушевського як історичне джерело / І.В. Ткаченко // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 323-346. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859773191874936832 |
|---|---|
| author | Ткаченко, І.В. |
| author_facet | Ткаченко, І.В. |
| citation_txt | Листи М. Шаповала до М. Грушевського як історичне джерело / І.В. Ткаченко // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 323-346. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Рукописна та книжкова спадщина України |
| first_indexed | 2025-12-02T07:20:31Z |
| format | Article |
| fulltext |
323
І. В. Ткаченко
кандидат історичних наук
Президія Національної академії наук України
м. Київ
ЛИСТИ М. ШАПОВАЛА ДО М. ГРУШЕВСЬКОГО
ЯК ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО
Стосунки М. Грушевського й М. Шаповала постійно перебу-
вають в полі зору українських дослідників. Обидва були видат-
ними українськими громадськими діячами, які в різні періоди
свого життя були і соратниками, і опонентами.
Взаєминам М. Шаповала та М. Грушевського присвячена вже
певна кількість досліджень, починаючи з прижиттєвих1 і закінчую-
чи останніми роками2. Їх джерелом є матеріали особових фондів
М. Грушевського та М. Шаповала, “Щоденники” М. Грушевського,
а також спогади та мемуари їхнього близького оточення.
Чи не першим дослідником постаті М. Шаповала в пострадян-
ський період є Н. Миронець, яка, зокрема, опубліковала один з
листів М. Шаповала до М. Грушевського, де йдеться про непрості
стосунки М. Шаповала з Г. Чупринкою3. Також слід зазначити, що в
окремих розвідках взагалі не згадується співробітництво М. Ша-
повала в “Літературно-Науковому Вістнику” (далі – ЛНВ) та на-
родному тижневику “Село”4.
Відносини М. Грушевського з М. Шаповалом тривали близько
15 років, і в них М. Грушевський завжди виступав у ранзі “стар-
шого”, оскільки до моменту їхнього знайомства у 1908 р. посідав чільне
місце в українському науковому і громадському житті, а М. Шапо-
вал лише розпочинав свій шлях українського діяча.
Як зазначала в своїй розвідці О. Чумаченко, весь час знайомства
М. Грушевського та М. Шаповала можна поділити на три періоди5,
з яких нас цікавить перший, названий автором культурницьким
(до початку 1917 р.), оскільки саме тоді (до розриву стосунків на-
прикінці 1910 р.) обидва діячі не були політичними опонентами, а
виступали поборниками розвитку української преси і соратниками
© І. В. Ткаченко, 2007
324
на видавничій ниві. Рівночасно цей період лишається і найменш
дослідженим – з огляду на цю обставину, важливо залучати до
наукового обігу нові матеріали, які свідчили б про відносини цих
видатних діячів.
Як свідчать сучасники, знайомство М. Грушевського та М. Ша-
повала відбулося в 1908 р., хоча заочно М. Шаповал міг бути зна-
йомим М. Грушевському за його поетичним дебютом на сторінках
ЛНВ – віршем “Гімн вечірній”, уміщеним у VI кн. журналу за
1907 р. За свідченням М. Гехтера, ще одного співробітника видань
М. Грушевського в Києві, перенесення ЛНВ до Києва сприяло за-
лученню до участі в ньому нових літературних сил. Так, у 1908 р.
М. Грушевський запросив до ЛНВ багатьох співробітників “Ради”,
серед яких були М. Гехтер, М. Порш, В. Садовський та інші молоді
українські публіцисти, зокрема, й М. Шаповал, яких М. Грушев-
ський мав звичку підтримувати матеріально, залучаючи до спів-
праці у своїх виданнях.
Сам М. Шаповал у своїй автобіографії писав, що його особисте
знайомство з Грушевським відбулося десь навесні 1908 р., коли він
переїхав до Києва з Харкова. Після переїзду він практично не мав
заробітків і навіть ночував у редакції ЛНВ за протекцією Ю. Сі-
рого6. Єдиним його доходом була робота коректором в “Раді”, за-
вдяки якій М. Шаповал мав змогу ближче зійтися з українськими
громадськими діячами, у тому числі і з М. Грушевським.
Ми не знаємо, як саме М. Грушевський запросив М. Шаповала
до співпраці в своїх літературних органах, але очевидно, що йому
був відомий журналістський потенціал молодого радикала, який
був використаний в ЛНВ, де М. Шаповал відзначився критичними
нарисами та рецензіями, а також у народному тижневику “Село”,
одним з найдієвіших співробітників якого він став.
Протягом 1908–1910 рр. М. Шаповал був дописувачем ЛНВ, а
також співробітником газети “Село”, розрив співпраці з яким напри-
кінці 1910 р. Ю. Сірий розцінював як втрату одного з провідних
публіцистів7.
Взаємини М. Грушевського та М. Шаповала у вказані вище роки
найбільш повно відображені в листах останнього до М. Грушевського.
Листи М.Ю. Шаповала до М.С. Грушевського зберігаються в
ЦДІАК України, у фонді роду Грушевських (ф. 1235, оп. 1, спр. 826).
Усього є 17 листів та листівок М. Шаповала загальним обсягом в
30 арк. Хронологічні рамки листування – початок вересня 1909 р. –
3 жовтня 1910 р. Дату написання одного листа встановити не вдалося.
325
Листи М. Грушевського до М. Шаповала за цей період часу
наразі невідомі, скоріше за все, вони втрачені. Проте з листів М. Ша-
повала до М. Грушевського можемо відчути тональність їхніх вза-
ємин за часів співпраці в ЛНВ та газеті “Село”.
Один з листів, в якому йшлося про особисті взаємини М. Ша-
повала з Г. Чупринкою, було опубліковано Н. Миронець 1993 р. В
цілому ж комплекс листів М. Шаповала до М. Грушевського публі-
кується вперше.
Головним сюжетом листів М. Шаповала до М. Грушевського були
справи літературні – молодий журналіст звертається до М. Гру-
шевського з приводу вміщення своїх дописів на сторінках ЛНВ та
“Села”. Слід відзначити, що М. Грушевський прихильно ставився
до молодих українських публіцистів, але дуже прискіпливо – до
їхньої роботи в його виданнях. Саме тому можна відзначити таку
особливість листування М. Грушевського з тими, хто перебував у
нього “на службі” – М. Грушевський вимагав докладної інформації
щодо дописів, які мали міститися на сторінках редагованих ним
видань. У випадку з М. Шаповалом ця особливість виявилася та-
ким чином, що молодий публіцист повідомляв М. Грушевському
теми своїх дописів і пояснював мотиви, якими він керувався при
їх написанні. Так, у листі за грудень 1909 р. він писав до М. Гру-
шевського з приводу можливості вміщення своєї рецензії на
збірку поезій “Огнецвіт” Г. Чупринки: “Хочу я написати до ЛНВ.
статтю про поезії “Огнецвіт” Чупринки… Чи можна використати цю
тему для ЛНВ?8 ” Так само писалися практично всі листи М. Ша-
повала до свого роботодавця. Не менше уваги, ніж публікаціям в
ЛНВ, у них приділялося дописам М. Шаповала до газети “Село”.
З листів М. Шаповала помітно його нібито шанобливе ставлен-
ня до М. Грушевського, завдяки якому він мав можливість додат-
кового заробітку публікаціями в ЛНВ та “Селі”. Складне матеріальне
становище змушувало М. Шаповала подавати якомога більше ста-
тей, про що він і повідомляв М. Грушевського, посилаючи йому
свої листи. Саме завдяки останнім ми можемо співставити кіль-
кість статей, відомості про які М. Шаповал подавав у своїх листах,
з реально опублікованими на сторінках видань М. Грушевського.
Таке співставлення показує, що майже всі статті, що згадуються в
листах, були опубліковані в ЛНВ або “Селі”. При цьому М. Ша-
повал прохав М. Грушевського, аби той сам по змозі й потребі
подавав йому теми для статей: “…уклінно просю Вас давати мені теми
326
заздалегідь, бо по власній ініціативі вибирати – можу не влучити
на потребу ЛНВ”9. Очевидно, що такі прохання М. Грушевський
не залишав без відповіді. Дещо незрозумілим в такому випадку
виглядає цілковитий розрив М. Шаповала з М. Грушевським у
кінці 1910 р. Причина розриву, виходячи з вищесказаного, не була
пов’язана зі взаєминами М. Шаповала і М. Грушевського з приводу
видавничих справ. Тим більше, що відношення М. Грушевського
було цілком позитивним, оскільки він дозволяв М. Шаповалу пу-
блікувати все, що той пропонував, навіть коли мова йшла про такі
великі за обсягом розвідки, як “В нетрях театрального гешеф-
тярства”, що опублікована в ХІ кн. ЛНВ за 1910 р.10
З листів М. Шаповала очевидно, що в цей час він матеріально
залежав від своєї роботи у виданнях М. Грушевського. Тому в своїх
листах він був змушений дотримуватися учнівського тону, висту-
паючи в ролі прохача, і це, хоча М. Грушевський задовольняв його
бажання, не могло подобатися амбітному й радикально налашто-
ваному Шаповалу, який намагався знайти й інші джерела заробітків.
Можемо зробити висновок, що Шаповал працював на М. Грушев-
ського лише доти, поки останній був для нього потрібним. Підтверд-
ження цьому знаходимо також і у його листах до М. Грушевського.
У 1909 р. М. Шаповал разом з П. Богацьким при фінансовій
підтримці харківського бізнесмена О. Бойка заснував журнал
“Українська Хата”, в якому співробітничали Ю. Сірий, М. Гехтер та й
взагалі більшість молодших представників українських літераторів
та журналістів. У 1910 р. М. Шаповал ще був змушений орієн-
туватися на М. Грушевського у зв’язку зі своїми незначними стат-
ками, повідомляючи його навіть про свої статті у своєму журналі,
як-от: “Про свою статтю в “Хаті” кажу “Українська преса і грома-
дянство11…”
Але безкомпромісна позиція М. Шаповала спочатку змусила
його припинити співробітництво в “Раді”, а врешті через фінансові
непорозуміння розірвати співпрацю й з М. Грушевським. Виходячи
з даних, що подають листи, а також з наведених самим М. Шапо-
валом у своїй автобіографії, М. Грушевський винним у цьому не
був. У листі від 1 вересня 1910 р. М. Шаповал, маючи певні осо-
бисті проблеми (“кріза сімейна”), просить 100 рублів авансу12, а в
наступному вересневому листі дякує за дозвіл на його отриман-
ня13. Проте наступні його дії свідчать про те, що таких бажаних
для нього грошей він не отримав. У своїй автобіографії М. Шапо-
327
вал так описує свої дії: “Восени (мабуть 1910) хотів позичити у
Груш[евського] 100 руб. – він відмовив через “брак грошей”. Я ро-
зірвав стосунки з ЛНВ14”. Можна припустити, що насправді брак
грошей мав місце, оскільки М. Грушевський практично ніколи не
відмовляв у авансах своїм співробітникам. Так, приятель М. Ша-
повала М. Гехтер завжди його отримував. Скоріше за все, у Шапо-
валі зіграли його особисті амбіції, і він не “пробачив” М. Грушев-
ському такої “образи”. Інакше чим можна пояснити ту безупинну
критику, якій М. Шаповал піддавав М. Грушевського і його видання
на сторінках “Української Хати” в наступні роки, адже останній ні-
чим перед ним не завинив, окрім хіба того, що виявився “скнарою”
і, що в очах М. Шаповала було ще більшим злочином, “нереволю-
ційним українцем15”.
До такого повороту подій М. Грушевському було не звикати –
дуже вже часто його колишні учні або ті, хто коли-небудь від
нього залежали матеріально, переймалися негативними почуттями
до того, кому мали бути щиро вдячними за те, що він для них робив.
З цього часу від М. Шаповала можна було почути лише жорстку
критику на адресу М. Грушевського та його видань – часто безпід-
ставну – а це ставить під сумнів справедливість тих закидів на адресу
Великого українця, які Шаповал робив аж до кінця свого життя.
Загалом серед представлених у листах М. Шаповала до М. Гру-
шевського темах найчастіше зустрічається така тематика:
– проблеми, пов’язані з публіцистичною діяльністю М. Шапо-
вала в ЛНВ;
– робота М. Шаповала в українському тижневику “Село”;
– відносини з Г. Чупринкою, з редакцією газети “Рада”, С. Єфре-
мовим та ін.;
– прохання з приводу можливих публікацій, пояснення змісту
статей, відправлених до М. Грушевського і т. д.
Листи М. Шаповала містять велику кількість фактичного ма-
теріалу, який дозволяє встановити авторство окремих статей, вмі-
щених на сторінках “Села”, а також визначити роль і місце М. Шапо-
вала в роботі київської контори ЛНВ та редакції тижневика “Село”.
За своєю інформаційною насиченістю листи М. Шаповала до
М. Грушевського відтак є цінним джерелом до історії взаємин цих
видатних українських діячів, а також видання ЛНВ та “Села” в Києві
при безпосередній участі в цьому процесі М. Шаповала в 1909–
1910 рр.
328
Нижче ми публікуємо всі листи М. Шаповала до М. Грушев-
ського, виявлені у ф. 1235 ЦДІАК України. При підготовці листів
до друку було використано методику відомого українського гру-
шевськознавця Ігоря Гирича16. Добірка налічує 17 од. (15 листів +
2 поштові картки). Всі листи є автографами з окремими помітками
М. Грушевського. 9 листів датовано автором, дату 7 листів встанов-
лено за їх змістом і подано в квадратних дужках, не датовано 1 лист.
У текстах листів максимально збережено особливості мови автора та
його правопису. Назви згадуваних у листах періодичних видань, пу-
блікацій тощо наведені у відповідності до авторського тексту. Усі
розшифровки текстових скорочень, окрім загальноприйнятих, пода-
ються в квадратних дужках. Авторські підкреслення в текстах листів
подаються курсивом. Пунктуація мінімально наближена до сучасної.
1 Гомзин Б. Микита Шаповал: Український громадський діяч. – Львів:
Наклад хліборобського шляху, 1932. – 19 с.
2 Терещенко В. Микита Шаповал: велетень з Донбасу. – Артемівськ,
2001. – 153 с.
3 Миронець Н. Грицько Чупринка та Микита Шаповал: На перехресті
доль // Розбудова держави. – 1993. – № 11. – С. 57–62.
4 Сидоренко Н. Микита Шаповал на ниві української журналістики //
Українська періодика: історія і сучасність : Доп. та повід. другої Всеукр. наук.-
теорет. конф. 21–22 грудня 1994 р. – Львів ; Житомир, 1994. – С. 198–201.
5 Чумаченко О. Еволюція стосунків між М. Шаповалом та М. Грушев-
ським // М. Грушевський і сучасність. – К., 1998. – С. 76.
6 ЦДАВО України, ф. 3563, оп. 1, спр. 118, арк. 76.
7 Тищенко-Сірий Ю. Перші Наддніпрянські масові політичні газети
(1909–1912). – Нью-Йорк: Українське Американське видавниче т-во,
1952. – С. 17.
8 ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 826, арк. 30.
9 Там само. – Арк. 16.
10 Шаповал М. В нетрях театрального гешефтярства // ЛНВ. – 1910. –
Т. 52. – Кн. 11. – С. 367–381.
11 ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 826, арк. 18.
12 Там само, арк. 24.
13 Там само, арк. 25.
14 ЦДАВО України, ф. 3563, оп. 1, спр. 118, арк. 77.
15 Там само, арк. 126.
16 Гирич І., Тодійчук О. Листи українських соціал-демократів до Михайла
Грушевського // Український археографічний щорічник. – К. ; Нью-Йорк. –
2004. – Вип. 8/9. – С. 633–671.
329
1909
№ 1
[не раніше 1 вересня 1909 року]
В[исоко]п[оважаний] Професоре!
Вкажіть, які статі верстати на 7 і 8-й сторінках.
Коли ці сторінки зверстані будуть – тоді прочитаю коректу і
подам до розгляду Вами.
До цього долучаю маленьку замітку про книжки про переселення.
З поважа[нєм] М. Шаповал.
ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 826, арк. 1.
№ 2
[не пізніше 15 грудня 1909 року]
Високоповажаний
Михайло Сергієвич!
Хочу я написати до ЛНВ статю про поезії “Огнецвіт” Чупринки.
Оскільки ця книжка цікава, то обмежити її двома словами мало.
Думаю сторінок 5–6 присвятити її.
Чи можна використати цю тему для ЛНВ?
Для “Села” пишу про Абисинію, Гребінку, провокаторів. Теми,
що зазначені Вами в листі до Пав[ла] Пил[иповича], оброблю в
двох статях:
1) Троїст[а] спілка і угода і т. д.
2) Кріза бюджетна в Англії (кілька уваг подам і про крізу бюд-
ж[етну] в Франції).
по 1/2 стовпці чи менш чи більше?
Думаю, що менше 1/2 стовпці не вміститься.
Єсть матеріяли про затяжну констітуцію в Китаї. Це досить
інтересна тема. За угодою Вашою буду писати.
Щироприхильний
Мик. Шаповал.
ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 826, арк. 30.
№ 3
[кінець грудня 1909 року]
Веселих свят! З Новим роком!
ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 826, арк. 29.
330
1910
№ 4
[21 січня 1910 року]
Сьогодні вночі заарештовано ч. 4 Села і Календарь. Поліція
забрала з друкарні весь наклад./ ч. 5 лагодиться. Статті Смутка ще
нема. Все инше виконується по плану, що Ви наказували. Павло
Пилип[ович] виїхав і я [1сл. нер.] його [1 сл. нер.]
З високим поважанєм
М. Шаповал
ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 826, арк. 6.
№ 5
[22–25 січня 1910 року]
Високоповажаний
Михайло Сергієвич!
Сьогодні здав до друку надіслані Вами матеріяли “Села”. Теми
ч. 5-го лишилось:
Кооперація – Галевича.
Галицька просвіта – Залізняка.
Женщини на виборах – моя.
(набрана про Пав[ла] Пилип[овича]) – невеличка, на 50 рядків
тексту. Кілька подано нового, Корольова то-що. (є сміховина),
статті Смутка сьогодні ще нема, а де “про Австралію”?
ч. 6 укладу по Вашому плану.
Сьогодні написав про Лаговського – посилаю разом з цим. Про
повінь, у Фр[анції] і про конфлікт у Греції не встиг зробити – завтра
вишлю Вам.
Оповід[аннє] Винниченка вишлю в коректі, бо воно вже оді-
слане до друкарні.
Статті про Китай не посилаю Вам за пізнім часом.
Все, що стосується друку і змісту “Села” – доглядаю по силі
розуміння.
З високим поваженєм М. Шаповал
ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 826, арк. 26.
№ 6
28 січня 1910 року
Сподіваюся достачу на ч. 6-е, № 5 вийшов. Одкладено статю
331
Галевича. В запасі є, значить, дві річи. Подав В. Корольов статю
“Породи кіз”, Мицюк “ Община, отруба та безземельнє”, Винниченко
оповідання (до “Села”. Вистачить на 2-і част[ини]). Сьогодні роз-
силається ч. 5.
З поважанєм М. Шаповал
Опов[іданнє] Винниченка зветься “Кузь та Грицунь”.
Австрія – Osterreich
Львів – Lemberg
ул. Понінського, 6
В[исоко]п[оважаний] Д[обродій] Михайло Грушевський
Профес[ор] універс[итета]
ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 826, арк. 10, 9. Листівка.
№ 7
19 лютого 1910 року
Високоповажаний
Михайле Сергієвич!
Я одержав свою замітку про “Огнецвіт для поправок і зробив
так: обзначене синім олівцем викинув, значно скоротив розмову
про “епоху”, скоротив також увагу про пролог, залишив кілька уваг
з розмови про нашу сучасну творчість в звязку з прийомами пи-
сання в “Огнецвіті”.
Надмірні епитети “чудовий”, “надзвичайний” і т. и. перевів на
низчий щабель. Але дуже затрудняюся в розумінні – як понизити
тон? Це очевидно відноситься до першої частини статті, де я
стежу за розвитком внутрішньої думки і почуття. Тут вплинуло на
мене вражіннє, а тому я казав, як почував, і щоб знизити вражіннє
піднеслости тону треба, очевидно, зовсім переписати всю першу
частину статті, і це можливе в тім разі, коли після перечитання на-
ново “Огнецвіту” вражіннє буде инше, слабше.
Коли для ЛНВ. не зручно пускати таку, може субєктивну статтю,
як моя, то я прошу це зробити, цебто не пускати її до друку і зви-
чайного в такім разі авторського огірчення не почуватиму.
Я старався бути можливо обєктивним в похвалі, щоб не ска-
зали люде, що я полестився авторові (з яким я цілком порвав всякі
стосунки через його хворобу – алкоголизм) і залежу від цього вчинка.
Взагалі, пишучи про “Огнецвіт”, я одкинув всякі неприємні
почуття, звязані з особою автора, проти котрого виробилось в гро-
мадянстві де-яке упередженнє.
332
Инше вражіннє робить убога в повному розумінні цього слова –
поезія Кернеренка: дуже архаїчна по формі і примитивна думкою.
Ніяким способом не можна найти в ній прикмет дійсної творчос-
ти, – хоч би навіть бідної, але щирої лірики і хоч троха оригіналь-
ности. Так і напишу, використавши всі засоби обєктивности.
Що до підпису: з огляду на те, що я сам пишу вірші, можуть ме-
ні ставити на карб слабість моїх власних віршів, а значить і неро-
зуміннє чужих, особливо в тім разі, коли я “критикуватиму” яко-
гось автора, – а це все вкупі може спричинюватися до того, що
ображені автори в моїх критиках шукатимуть елементу заздрости,
нехтуватимуть всяку щиру мою думку і подейкуватимуть всячину.
Тим більше це даватиме вихід злости так зв[аних] “патріотів-поетів”,
що, на мою думку, зовсім не розуміють завдань дійсного мистецтва
і з укр[аїнського] письменства роблять нецікаву словесність.
Тому прохав-би Вас дозволити вживати свій псевдонім і в ЛНВ.,
особливо в писаннях про поезію. Що-до инших галузів письмен-
ства, то в критиці їх не ховатиму власного призвіща.
Коли-ж ЛНВ. принципіяльно проти псевдонімів і в цім напрямку
виключення для мене зробити не може, то зрештою не обстоюю
свого прохання.
Отже прошу ласкавої відповіди – чи піде статя з моїми по-
правками і які зробити ще одміни (це вже очевидно зробити мож-
на буде в коректі), про підпис і т. и.
Чи добре вийшли ч. 6 і 7 “Села” і які дефекти зауважили Ви?
В запасі (вже набрано) є такі річи: Галевича практ[ичні] поради по
кооперації – на 3 _ шпальти.
Гехтер – теж про кооперацію – моя – про Катеринославщину.
З високим поважанням і прихильністю до Вас М. Шаповал.
P. S. Названі Вами замітки для Села виготовляю.
Про Федьковича посилаю статтю.
ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 826, арк. 2–5.
№ 8
25 лютого 1910 року
Високоповажний
Михайло Сергієвич!
До портфеля “Села” я вже подав статті:
про Бордуляка,
333
про Федьковича,
Знаменита жінка (Минна Фінляндська),
На Балканах,
Виборча реформа в Прусії,
Казнокрадство і ревизії.
Цими днями подав:
Балканська Конституція,
Австрія і південні славяне,
Тібет і Далай-Лама,
Статистику смертн[их] кар (за “Правом”),
Використаю вирізку з “К[иївської] М[ислі]”
До ЛНВ:
Закінчую про Кернеренка і лагодюсь дати трохи про Пахарев-
ського (Бурські оповідання) – коли треба.
До Села:
Зразу подавати статтей багато не зручно, бо вони старіються і
при зміненій сітуації питання, виглядають досить анахронистично.
Це особливо відбивається на балканських подіях, що змінюють
становище що-дня.
Привіт Вам!
1 марта З поважанєм М. Шаповал
Почтовая карточка
С оплаченным ответом
Osterreich – Австрія
Львів – Lemberg
Понінського, 6
В[исоко]п[оважаний] Д[обродій] Михайло Грушевський
профес[ор] універс[итета]
ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 826, арк. 8, 7. Листівка.
№ 9
22 травня 1910 року
Високоповажаний
Михайло Сергієвич!
Я прошу вибачення за спізнюваннє зі статейками до “Села”,
але мій моральний стан перешкоджав цьому проти мого бажання.
Та і в політиці якийсь застій.
Аж тепер я знайшов цікаві теми. Разом з цим передаю в ре-
334
дакцію 4 замітки, і через 2 дні ще стільки вишлю. Вони коротенькі
і неопасні. Далі поведу працю сістематично, навіть тоді, коли виїду
на місяць до Галичини. Приступи ностальгії цілком знищують на-
стрій і можливість писання.
До Л[ітературно]-Н[аукового] Вістника на черзі такі статті:
1) Про Пахаревського (передано в редакцію).
2) Про Коцюбинського (в роботі). Це загальна характеристика
творчости цього славного художника.
3) Про театральну літературну полову (заголовок не цілком
установлений).
4) “Новини нашої літератури” – коли трапиться щось відпо-
відного, то на Ваше дорученє напишу.
5) Про Винниченка (загальна характеристика) – в проєті, коли
будете згодні (виготовлю на кінець року).
Я хотів би знати Вашу думку про те, чи бажані були-б замітки
до ЛНВ. на літературні теми. Це, мені так уявляється, перегляд в
одній статі кількох літературних з’явищ з висуванєм відповідних
консеквенцій. Щось такого напів-фейлєтонного в викладі, трива-
лого, з літературною тенденцією. Напр[иклад], взяти кілька окремих
видань і зхарактеризувати їх чи з боку їх спільної риси якоїсь, чи
тенденції, чи форми. Недавно я хотів був узяти на час збірку “Віль-
не слово” і покритикувати її поняттє про поезію.
На зразок представлю Вам незабаром одну таку статтю, щоб
дати поняттє про мої заміри в цім напрямку.
Статтю про Пахар[евського] я вже передав до редакції, трохи
вирівнявши стиль; нічого не додавав і не викидав. Такої довгої статі
більш не писатиму, бо в цій я докладно і на прикладах обговорив
(так мені здається) те питаннє нашої словесности, яке не виясня-
ється. Автори не чули конкретно вказівок, що таке “нехудожність”
і тому нарікали на критику. Тепер, я думаю, вони трохи знатимуть
і далі можна буде в дрібниці нехудожности не вкопуватись, а ка-
зати більш загально про це, віддаючи перевагу елементам псіхоло-
гичним і громадським.
Власне, на місті у мене є ще подібна статя: про дійсну естетику
в укр[аїнській] літературі (на Коцюбинськім і Олесю думаю це
показати фактично).
Думаю, що вказаних тем навіть забагато для реєстру в 6-й кн.,
а коли цілком обрисується тема і напишеться якась статя, то я зо-
крема представлю її Вам.
335
Привіт Вам і щире признаннє найбільшої пошани від щиро-
прихильного М. Шаповала.
ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 826, арк. 11–13.
№ 10
14 серпня 1910 року
Високоповажаний
Михайло Сергієвич!
Цими днями я післав до Вас:
Для ЛНВ – дві рецензії на “Noli” і знов “Метеор” Чупр[инки],
а сьогодні шлю на “Йоганну” Л[есі] Укр[аїнки].
Для Села – про Котляревського
Підгорновщина (Распутін і Ко)
і Жіночі права в Новій Зеландії.
Злагодю на завтра:
Путейську панаму.
Колєду і чуму.
Ерліха. } для цих підшукаю ще матеріялу і
Переселеннє. } дам в чергове число, як кажете.
№ 31 вийшов блідий, бо я пустив давнє “На хуторах”. Політ-
ики не було.
№ 32 я дав про [1 сл. нерозб.] і Л[ікарен]ко про з’їзд (чи статтю
Л[ікарен]ка Ви прислали, чи він сам шле? Бо там була одна фраза,
яка мене трівожила. Не знаю, чи Ви дозволили її пустити).
Про Ковалева йде до 33-го: біографійка і опов[іданнє] “Дід
Карита” – вибрав Павло Пилипович. Це оповіданнє піде все в одно
число.
Катальог дав до ч. 32. Зверстано трохи не так, як Ви вказали,
але друкарня запізнилась з версткою і я тоді пошкодував часу на
нову ломку. В ч. 33 буде по вказівці.
Павло Пилипович поїхав в початку серпня. Не дав мені деяких
інструкцій, напр. що робити з проханнями вислати згублені перед-
платниками нумері? Або коли хто “плачучи просить вислати йому
Село”, хоч далі він і не має змоги передплачувати? (є такий лист).
Приємно, що Вам вподобалась моя стаття. Не знаю, чи будуть
які бажані наслідки, хоч є багато заяв, що вона зробила вражіннє.
Навіть поступили заяви від незнайомих мені особ видати її окремо
і розповсюджувати її беруться як найбільше. Але я сам видати не
можу, розуміється.
336
Я прошу вибачити, що подав до ЛНВ. статтю, не попередивши
Вас. І Ви звернули: чи вона Вам змістом не підходить, чи вже за-
надто довга. Я думав, що про неї пєсу Яновської слід написати до-
кладно – значить і вийшло на 12 стор[ін].
Лагодю зараз про Коцюбинського. Це буде докладна оцінка
його творчости, якої він варт, але й досі не має. Статтю хоч і рані-
ше представлю, але од Вас залежить пустити її при нагоді – ви-
данню збірки Коц[юбинсько]го в Вид[авничій] “Спілці”.
Про театр[альну] літературу буде тижнів через 1 _ – 2.
Я боюсь, (не маючи певности), щоб праця не йшла марно, і
тому уклінно просю Вас давати мені теми заздалегідь, бо по влас-
ній іниціативі вибірати – можу не влучити на потребу ЛНВ.
Прошу відповіді при нагоді
З щирою пошаною М. Шаповал
P. S. Я зараз використовую в Селі запаси, бо є такі дописи і статі
(напр[иклад] Терниченка), що мають хвилевий інтерес: коли за-
тягти, то вони спізняться.
ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 826, арк. 14–16.
№ 11
16 серпня 1910 року, понеділок
Високоповажаний
Михайло Сергієвич!
Цими днями я відіслав до Вас 4 рецензії для ЛНВ.
1) Noli me tangere – Янович.
2) По дорозі в кару – Амоз.
3) Йоганна, жінка Куcова – Л. Українки.
4) “Метеор” – Чупринка.
В № 33 “Села” я подав замітку про чуму (трохи ширшу, ніж
Ви кажете, але лист я отримав після того, як здав до друкарні)
Холєру – коротко.
про Іспанію.
А коли сьогодні дістану про Підгорного, то дам до № 33.
Оповіданнє Ковальова “Дід Карита” мабуть вміститься в
однім числі. Дуже дякую за вирізки з “Киев[ской] Мысли”, бо я
цієї газети не передплачую, то маю коли бачу.
З поважанєм
М. Шаповал.
ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 826, арк. 19.
337
№ 12
21 серпня 1910 року
Високоповажаний
Михайло Сергієвич!
На № 34 зазначили кліш 75 (Святогорський монастир), а в
Вашому списку клішів, що передав мені Павло Пил[ипович], є
тілько Медведівський монастир. Коли не найду в клішах Святогор-
ського, то дам Медведівський.
З статейок подав Вам про “панаму”. Про “606” вискладана (ко-
ротка). Моїх статейок вже є на кілька чисел, то я повздержуся од
ширших і пускатиму хіба малесенькі хіба на 10–20 рядків.
З Кобилянською трохи задержка:
1) Нема портрета її (остаточно – я добуду в “Укр[аїнській] хаті”).
2) Біограф[ічних] відомостей про неї я не знаю. Я написав їй
щоб негайно дала їх мені. Завтра я пошлю Вам статейку про неї з
характеристикою творчости, а коли дістану біограф[ічні] відомости,
(а тим часом і Ви надішлете мою статейку) то додам їх. Коли б це
не встигло на № 35-й, то дозвольте відсунути на 36-й.
3) “Землі” нема в книгарні. То я шукаю – може у кого приват-
но добуду. Дам щось з початку (весіллє або розмови про землю).
Далі щось виберу, як кажете.
Про Котляревського я був лагодив на № 35 (найблизчий до
його дня 29-го серпня), але тепер, значить, пусте в 34-й, а про Ко-
билянську мабуть встигне на № 35.
З рецензій до ЛНВ. я подав ще одну (про Панченка) – виста-
чить мабуть до нового року, навіть коли иноді пустите дві в
книжку. Про свою статтю в “Хаті” кажу “Україн[ська] преса і гро-
мадянство”.
Катальог тепер пускатиму в кожний нумер “Села”.
Працюю коло “Села” з охотою
З поважанєм
М. Шаповал.
21-го серпня, 10
P.S. Коли можна сподіватися до Київа Вас і Пав[ла] Пили-
п[овича]?
ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 826, арк. 17–18.
338
№ 13
[22–24 серпня 1910 року]
Високоповажаний
Михайло Сергієвич!
Вирізки і рец[ензію] на Олеся дістав зараз. Сьогодні передав дві
одсилки до Вас:
Замітку про Кобилянську (біограф[ічні] відомости додам, як
від неї одержу. Я написав).
Коли не встигне звернутись цей матеріял вчасно, то в № 34
белетристику дам ту, що сьогодні одержав від Вас (“Пригода”), а в
№ 35 дам першу виїмку з “Землі” (на замітці подаю планчик виїмок.
Що не так – одмініть).
Біографійка вийшла довгенька, то чи не перенести її на ч. 36-е?
Я добув примірник “Землі” приватно, то як він побуде в дру-
карні разів з шість – дуже зопсується (вимажуть, як це вони роблять).
Дайте розпорядженє, щоб львівська книгарня вислала (бо в київ-
ських обох нема). Кліше Святогорського монастиря нема, – даю
Медведівський.
З рецензією на Олеся не знаю поки що як зробити. Я дав не
свою характеристику юрби, а ту, що напрохується з пєси, як висно-
вок. Змякшу вирази; як підійде – пустите в друк, а ні – до коша.
З поважанєм М. Шаповал
ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 826, арк. 27.
№ 14
1 вересня 1910 року, Київ
Високоповажаний
Михайло Сергієвич!
Сьогодні я зверстав ч. 35 “Села”. Вчора ввечері одержав від
Вас замітку про Кобилянську. Замітку пустив. Матеріал розміщу-
вався так зле, що я мусів екстренно написати про Корею і пустив
до цього числа (не посилавши до Вас).
Тому господарський одділ вийшов мізерно. (Сьогодні Терниченко
дещо приніс). Календарну оповістку пустив по Вашому проекту.
Сьогодні, після верстки числа дістав листа від п[ані] Кобилянської
339
з матеріялами. (Вона була в горах і тому спізнилась з висилкою).
Замітка, значить, пішла без біограф[ічних] відомостей. Коли доз-
волите, то можна в слідуючім числі дати при виїмці з “Землі” дати
примітку про авторку (біографичні дати то-що). Замінити портрет
п[ані] Коб[илянської], відложивши статейку, було пізно: бо треба
було послати до цензури, і на ново переверстати в 4-ту стор[інку]
Вчора я передав до Вас замітку Вороного про Доманицького. Коли
дозволите пустити, то треба в чергове число.
В запасі є:
Як живуть на шахтах.
Практ[ичні] поради по кооперації.
Статті про переселеннє буде писати Макс[им] Григорович з
свого матеріялу і тому він повернув мені Ваші вирізки. Посилаю
їх до Вас.
Коректурні помилки в “Селі” допущені випадково. Пильнуватиму.
Сьогодні, як мені переказано, приїхав Павло Пилип[ович], то
я поінформую його про становище справ “Села” і передам.
Рецензію на “Казку” Олеся передав Мих[айлу] Лукичеві.
Дозволю собі звернутись з одним проханєм до Вас.
Цими днями я цілком розірвав з “Радою” і покинув коректуру,
що була значним пунктом у заробітку. (Причиною конфлікту була
цинічна стаття в “Раді” проти мене).
Переміни і криза родинна цілком зруйнували мою фінансову
рівновагу.
Тому я прошу Вас, коли можна, дозволити дістати авансу по
ЛНВ. і “Селу” 100 рублів. З ЛНВ рахунки зведені, а по “Селу” у
мене є зароблених руб[лів] з 20. То от я й хочу, щоб вкупі з заро-
бітком по “Селу” і авансом по двох рахунках я дістав 100 руб[лів].
Мені дуже тяжко прохати авансу, але цілком безпорадне стано-
вище, хоч багато роблю, але не маю досить роботи, – примушує
турбувати Вас.
Коли можна дістати прохану суму, то я зможу її відробити за
кілька місяців. Надіюсь, що якось найду може посаду приватну, то
ще й швидче.
Простіть, що турбую такою справою.
З високим поважанєм. М. Шаповал
ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 826 арк. 22–24.
340
№ 15
[після 1 вересня 1910 року]
Високоповажаний
Михайло Сергієвич!
Статтю про театральну літературу представлю згідно з
указаним терміном.
Віршів для ЛНВ незабаром пришлю, як перепишу на чисто.
Дуже дякую за дозвіл на аванс.
З дійсним поважанєм. М. Шаповал
P. S. Про 606 написав Павло Пил. і вже послав до Вас.
Про монопольку перекладу.
Написано:
Про Меньшикова вже написав (Пав[ло] Пил[ипович] пустив
у ч. 36).
Написав про Леонідову.
З закордонного: “Життє в іспанських монастирях”
м. ш.
ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 826, арк. 25.
№ 16
3 жовтня 1910 року
Високоповажаний
Михайло Сергієвич!
Разом з цим представляю статтю для ЛНВ “В нетрях шарму і
гешефтярства” (про укр[аїнську] театральну літер[атуру] і театр).
Боюсь, що вона Вам не вподобається і Ви не зможете її приняти
до ЛНВ. Вона вийшла незалежно від мене не такою, якою я її
уявляв по першому виробленому плану. Коли став виконувати цей
план, я побачив, що стаття буде дуже довга, бо розгляд 30 пєс, які
я проштудіював, заняв би спрощено богацько місці (по 1–2
сторінки на пєсу!), а, додавши ще вступні і кінцеві уваги – вийшло
б на 3 аркуші. Тоді я викинув розгляд пєс, лишивши кілька
сторінок загального побіжного огляду – і звязав.
Може Вам не вподобається і тон писання, але, маючи діло з
обурюючим матеріялом, я не можу втриматись від певного
обуріння. Тому стаття вийшла дуже “публіцистичною”.
341
Коли найдете можливим пустити тільки в переробці, то я що
можу – зміню.
Чи можна написати довшу замітку до ЛНВ про книжку поезій
Ю. Будяка “Буруни” (на 5–6 сторін), чи може рецензію?
Вийшов збірник 3-й Чупринки “Ураган” – чи прислати рецензію?
У мене є до Вас проханнє, яке при бажанні можете задоволь-
нити – або ні. В клубі (ноябрі) буде літературна вечірка, присвя-
чена на вшануваннє Вашої 25-літ[ньої] діяльности. Я лагоджу ре-
ферат на тему: “М. С. Грушевський як белетрист і літературний
критик”. Тому звертаюсь до Вас з проханєм сказати мені: чи є у
Вас инші белєтр[истичні] твори і чи є Ваші літ[ературно] критич-
ні праці де-инде, опріч ЛНВ. (мені тільки ці джерела і відомі). У
нас так; тяжко на бібліографічні джерела, що я боюсь, що не встиг-
ну розшукати всього, що написали Ви поза відомими мені джере-
лами. Коли Вам не трудно буде задовольнити моє проханнє, то хоч
коротенько вкажіть. Вам це, розуміється, як автору, відомо краще.
Для “Села” є моїх 4 замітки. Ще чекаю результатів Нарим-
ської забастовки. (Про Португалію і про [1 слово нерозбірливо].
Дам опріч тих – ще кілька заміток по мірі напливу матеріялу).
Найщиріший привіт і поважаннє!
М. Шаповал
ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 826, арк. 20–21.
№ 17
[б/д]
Микита
Шаповал.
Високоповажаний
Михайло Сергієвич!
Податель сього – д[обродій] Андрій Товкачевський, про якого
я казав Вам і прохав Вашої ласкавої уваги, що до мандрівного
Українця, що бажає науки в рідному Львові.
Щироприхильний до Вас
М. Шаповал.
ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 826, арк. 28.
342
Примітки
№ 1
Рік написання встановлено за відміткою олівцем в правому верхньому
куті аркуша (ймовірно, рукою М. Грушевського). Час написання встанов-
лено за змістом листа.
Які статі верстати на 7 і 8-й сторінках… – мова йде про верстку од-
ного з перших номерів газети “Село”.
Долучаю маленьку замітку про книжки про переселення… – в “Селі”
не публікувалася.
№ 2
Дата написання встановлена за змістом листа (стаття М. Шаповала
“Євген Гребінка” була опублікована в № 16 “Села” від 16 грудня 1909 року).
Грицько Чупринка (1879–1921) – український поет, частину творів
публікував на сторінках ЛНВ та “Села”.
“Огнецвіт” – збірка поезій Г. Чупринки. Рецензія М. Шаповала на неї
була опублікована в ЛНВ (М. Шаповал: Новини нашої літератури: Огне-
цвіт, поезії Грицька Чупринки.. – 1910. – Т. 49. – Кн. 3. – С. 618–624.
“Село”(1909–1911) – український селянський тижневик, виходив у
Києві під проводом М. Грушевського. Провідними його співробітниками
були М. Грушевський, М. Гехтер, Ю. Сірий та М. Шаповал.
Для “Села” пишу про Абисинію, Гребінку, провокаторів – опубліковано ли-
ше статтю про Гребінку (Шаповал М. “Євген Гребінка”. – Село. – 1909. –
№ 16).
№ 3
Дату встановлено на тій підставі, що в кінці 1910 року М. Шаповал не
міг поздоровляти М. Грушевського зі святами, оскільки до того моменту
він вже розірвав свої стосунки з колишнім роботодавцем.
№ 4
№ 4 “Села” було арештовано 21 січня 1910 року.
Смуток – псевдонім Стебницького Петра Януарійовича (1862–1923),
українського громадського діяча, журналіста й публіциста, співробітника
ЛНВ та “Села”.
Статті Смутка ще нема… – мається на увазі стаття “Вісті з столиці”
(“Село”. – 1910. – № 5)
Павло Пилипович (Лавров) – київський псевдонім Ю. Тищенка (1880–
1951), українського громадського діяча, публіциста, в 1907–1913 рр. ке-
рував справами київських видань М. С. Грушевського. Відомий також під
псевдонімом Ю. Сірий.
№ 5
Дату встановлено за змістом листа (в правому верхньому куті по-
значка олівцем – 1909).
Кооперація – Галевича…. – Галевич Валентин Олександрович (?) –
343
український редактор, публіцист, дописувач сільськогосподарського від-
ділу газети “Село”. Мається на увазі стаття “Практичні поради по коопе-
рації” (“Село”. – 1910. – № 9).
Галицька просвіта – Залізняка… – Залізняк Микола Кіндратович (1888–
1950) – український публіцист, журналіст, громадський діяч, співробітник
ЛНВ та “Села”. Мова йде про статтю “Економічна діяльність галицької
“Просвіти” (“Село”. – 1910. – № 7).
Женщини на виборах… – така стаття М. Шаповала опублікована в № 6
“Села”.
Корольов… – Королів-Старий Василь (1879-1941) – ветеринарний лікар,
письменник, співредактор “Ради”, дописувач “Села” та “Засіва”. Мова йде
про статтю “Чи варто заводити кіз у хазяйстві” (“Село”. –1910. – № 6).
Про “Австралію”… – стаття вміщена в № 6 “Села” за 1910 рік.
Сьогодні написав про Лаговського… – Стаття М. Шаповала “Лаговщина”
міститься в № 7 “Села” за 1910 рік за підписом “М. Сріблянський”.
Про повінь у Франції і про конфлікт у Греції не встиг зробити… – ма-
ються на увазі статті “Як потопав Париж” та “Завірюха в Греції” (“Село”. –
1910. – № 8).
Винниченко Володимир Кирилович (1880–1951) – український пись-
менник і політичний діяч.
Оповідання Винниченка… – мова йде про оповідання “Кузь та Гри-
цунь”, вміщене в № 8–10 “Села”.
Статті про Китай не посилаю… – на сторінках “Села” не опублікована.
№ 6
Поштова картка. Дата на штемпелі – 28 І 10 Вокз.
“Породи кіз” – статтю В. Короліва вміщено в № 9 за 1910 рік під
псевдонімом К. О. Роль.
Мицюк Олександр (1883–1943) – економіст і соціолог, громадський
діяч, дописувач “Села”.
“Община, отруба та безземельнє”… – Стаття О. Мицюка міститься в
№ 6 “Села” під назвою “ Община, відруби та безземельні”.
№ 7
Лист написаний з приводу рецензії на збірку поезій “Огнецвіт” Гриць-
ка Чупринки, з яким у М. Шаповала були напружені стосунки – остан-
ньому не подобався богемний спосіб життя Г. Чупринки.
Инше вражіннє робить убога в повному розумінні цього слова – поезія
Кернеренка… – Кернеренко – мова йде про статтю М. Шаповала “Новини
нашої літератури”: “Менти натхнення” Грицька Кернеренка (ЛНВ. – 1910. –
Т. 50. – Кн. 4. – С. 124–129).
Гехтер Максим Григорович (1882–1947) – український громадський і
політичний діяч, публіцист, співробітник “Ради”, редактор ЛНВ (1911–
1912), один з ключових співробітників газет “Село” та “Засів”.
Гехтер – теж про кооперацію… – мова, можливо, йде про статтю М. Гех-
тера “Робітнича кооперація” (“Село”. – 1910. – № 14).
344
Моя – про Катеринославщину… – стаття М. Шаповала “По Катерино-
славщині” вміщена в № 13 “Села”.
Про Федьковича посилаю статтю… – Федькович Осип Юрій (1834-
1888) – український письменник. Стаття М. Шаповала про нього міс-
титься в № 11 “Села”.
№ 8
Поштова картка. Дата на штемпелі – 25 ІІ 10 Киев.
Про Бордуляка… – Бордуляк Тимофій (1863–1936) – український про-
заїк і перекладач. Стаття М. Шаповала про нього містилася в № 14 “Села”.
Знаменита жінка (Минна Фінляндська)… – стаття М. Шаповала
“Минна” (про першу жінку-депутата) вміщено в № 10 “Села”.
На Балканах… – стаття вміщена в № 13 “Села”.
Виборча реформа в Прусії… – стаття вміщена в № 10 “Села” під
назвою “Зміна виборчих прав в Прусії”.
Казнокрадство і ревизії… – стаття під назвою “Казнокрадство”
міститься в № 35 “Села”.
Решта згадуваних у листі статей в “Селі” не публікувалися.
“Киевская Мысль” (1906–1918) – щоденна київська газета кадетської
партії.
Пахаревський Леонід Андрійович (1883 – ?) – український пись-
менник, перекладач, журналіст.
№ 9
Київ – зазначено олівцем.
Про Пахаревського… – мається на увазі стаття М. Шаповала “Новини
нашої літератури: Леонід Пахаревський “Буденні оповідання” (ЛНВ. –
1910. – Т. 51. – Кн. 7. – С. 133–150.
Про Коцюбинського… – Коцюбинський Михайло Михайлович (1864–
1913) – український письменник. Статті М. Шаповала про нього в ЛНВ
не друкувалися.
“Новини нашої літератури”… – назва рубрики ЛНВ, в якій містились
рецензії на твори українських письменників та поетів.
Про Винниченка… – в ЛНВ не публікувалася.
Про дійсну естетику в українській літературі… – в ЛНВ за підписом
М. Шаповала не публікувалася.
Олесь (Кандиба) Олександр Іванович (1878–1944) – український поет.
№ 10
“Noli”…– мається на увазі рецензія на п’єсу Л. Яновської “Noli me tan-
gere” (ЛНВ. – 1910. – Т. 52. – Кн. 12. – С. 636–637).
Яновська Любов Олександрівна (1861–1933) – українська письменниця.
“Метеор” Чупринки “ … – рецензія на збірку поезій Г. Чупринки (ЛНВ. –
1910. – Т. 52. – Кн. 10. – С. 197–199).
“Йоганна” Лесі Українки… – мова йде про рецензію М. Шаповала на
“Йоанну жінку Хусову” Лесі Українки (ЛНВ. – 1911. – Т. 53. – Кн. 2. –
С. 227–229).
345
Про Котляревського… – стаття М. Шаповала під назвою “Іван Кот-
ляревський” вміщено в № 34 “Села”.
Котляревський Іван (1769–1838) – український письменник, автор
“Енеїди”.
Підгорновщина (Распутін і Ко)… – на сторінках “Села” не публікувалася.
Жіночі права в Новій Зеландії… – стаття М. Шаповала під назвою “Права
жінок в Новій Зеландії” опублікована в № 35 “Села”.
Путейська панама; Колєда і чума; Ерліх; Переселення… – зазначені
статті за підписом М. Шаповала в “Селі” не публікувалися.
“На хуторах”… – стаття “На хутори” міститься в № 31 “Села”.
№ 32 я дав Лікаренко про з’їзд… – Лікаренко – псевдонім Дорошенка
Володимира Вікторовича (1876–1963), українського громадсько-політич-
ного діяча, літературознавця, публіциста. Під псевдонімом Лікаренко
містив дописи “З закордонної України” в газеті “Село”.
Ковалів Стефан (1848–1920) – український письменник. Стаття Ю. Сі-
рого про нього міститься в № 33 “Села”.
“Дід Карита”… – оповідання С. Коваліва (“Село”. – 1910. – № 33).
Терниченко Аристарх Григорович (1882–1927) – український агро-
ном, публіцист, редактор, співробітник “Села” та “Засіва”.
№ 11
По дорозі в кару – Амоз… – очевидно, мова йде про рецензію М. Шапо-
вала на твір О. Олеся “По дорозі в казку” (ЛНВ. – 1910. – Т. 51. – Кн. 9. –
С. 569–570).
В № 33 “Села” я подав замітку про чуму… – замітка опублікована в
№ 33 “Села”.
Холєру – коротко… – стаття М. Шаповала “Холера” вміщена в № 33
“Села”.
Про Іспанію… – стаття М. Шаповала “Заворушення в Іспанії” опублі-
кована в № 33 “Села”.
А коли сьогодні дістану про Підгорного… – стаття М. Шаповала “Під-
горний” опублікована в № 34 “Села”.
№ 12
На № 34 зазначили кліш 75 (Святогорський монастир)… – вміщений
в № 38 “Села”.
“606” – стаття Ю. Сірого, вміщена в № 40 “Села”.
Кобилянська Ольга (1863–1942) – українська письменниця.
“Земля” – повість О. Кобилянської (1910).
З рецензій до ЛНВ. я подав ще одну (про Панченка)… – мова йде про
рецензію збірки П. Панченка “З вільних часів” (ЛНВ. – 1910. – Т. 52. –
Кн. 11. – С. 427–429).
“Українська преса і громадянство” – стаття М. Шаповала в “Україн-
ській Хаті” (1910, кн. 6).
346
№ 13
Дату встановлено за змістом листа (в правому верхньому куті арку-
ша позначка олівцем – 1910).
“Пригода” – оповідання селянина Дмитра Корупятника, вміщене в № 34
“Села”.
в № 35 дам першу виїмку з “Землі”… – в № 35 “Села” надруковано
“На Буковині” О. Кобилянської.
№ 14
Мусів екстрено написати про Корею… – стаття М. Шаповала “Заво-
рушення в Кореї” міститься в № 35 “Села”.
Вчора я передав до Вас замітку Вороного про Доманицького… – опублі-
кована в № 36 “Села”.
Вороний Микола Кіндратович (1871–1938) – український поет, до-
писувач ЛНВ та “Села”.
Доманицький Василь Миколайович (1877–1910) – український поет
і фольклорист.
Мих. Лукич …– псевдонім Володимира Левицького (1856–1938), спів-
робітника редакції ЛНВ.
“Рада” (1906–1914) – щоденна українська газета, видавцем якої був
Є. Чикаленко.
№ 15
Дата встановлена за змістом листа (в правому верхньому куті по-
значка олівцем – 1910).
Про Меньшикова вже написав…. – мається на увазі стаття М. Шапо-
вала “Колишній провокатор”, вміщена в № 36 “Села”.
Написав про Леонідову… – в “Селі” не публікувалася.
“Життє в іспанських монастирях” – стаття М. Шаповала “Монастирі
в Іспанії” вміщена в № 37 “Села”.
№ 16
“В нетрях шарму і гешефтярства” – мається на увазі стаття М. Ша-
повала “В нетрях театрального гешефтярства” (ЛНВ. – 1910. – Т. 52. –
Кн. 11. – С. 367–381).
Чи можна написати довшу замітку до ЛНВ про книжку поезій Ю. Бу-
дяка “Буруни”…– в ЛНВ не публікувалася.
Про Португалію… – стаття М. Шаповала “Республіка в Португалії”
опублікована в № 40 “Села”.
№ 17
Лист не датовано.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-48680 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-4203 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T07:20:31Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ткаченко, І.В. 2013-08-31T15:38:43Z 2013-08-31T15:38:43Z 2007 Листи М. Шаповала до М. Грушевського як історичне джерело / І.В. Ткаченко // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 323-346. — укр. 2222-4203 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48680 uk Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України Рукописна та книжкова спадщина України Публікація документів Листи М. Шаповала до М. Грушевського як історичне джерело Article published earlier |
| spellingShingle | Листи М. Шаповала до М. Грушевського як історичне джерело Ткаченко, І.В. Публікація документів |
| title | Листи М. Шаповала до М. Грушевського як історичне джерело |
| title_full | Листи М. Шаповала до М. Грушевського як історичне джерело |
| title_fullStr | Листи М. Шаповала до М. Грушевського як історичне джерело |
| title_full_unstemmed | Листи М. Шаповала до М. Грушевського як історичне джерело |
| title_short | Листи М. Шаповала до М. Грушевського як історичне джерело |
| title_sort | листи м. шаповала до м. грушевського як історичне джерело |
| topic | Публікація документів |
| topic_facet | Публікація документів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48680 |
| work_keys_str_mv | AT tkačenkoív listimšapovaladomgruševsʹkogoâkístoričnedžerelo |