Документальні ресурси ХVІІІ – початку ХХ ст. як культурне надбання (дослідницька робота відділу рідкісних і цінних видань Миколаївської Обласної

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Рукописна та книжкова спадщина України
Date:2007
Main Author: Трегуб, Л.М.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України 2007
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48686
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Документальні ресурси ХVІІІ – початку ХХ ст. як культурне надбання (дослідницька робота відділу рідкісних і цінних видань Миколаївської Обласної / Л.М. Трегуб // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 391-399. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859621022025646080
author Трегуб, Л.М.
author_facet Трегуб, Л.М.
citation_txt Документальні ресурси ХVІІІ – початку ХХ ст. як культурне надбання (дослідницька робота відділу рідкісних і цінних видань Миколаївської Обласної / Л.М. Трегуб // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 391-399. — укр.
collection DSpace DC
container_title Рукописна та книжкова спадщина України
first_indexed 2025-11-29T04:27:54Z
format Article
fulltext 391 Л. М. Трегуб Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гмирьова ДОКУМЕНТАЛЬНІ РЕСУРСИ ХVІІІ – ПОЧАТКУ ХХ СТ. ЯК КУЛЬТУРНЕ НАДБАННЯ (ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА ВІДДІЛУ РІДКІСНИХ І ЦІННИХ ВИДАНЬ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ УНІВЕРСАЛЬНОЇ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ ІМ. О. ГМИРЬОВА) Цінність будь-якої бібліотеки, а особливо наукової, полягає, насамперед, у багатстві, універсальності, хронологічній глибині її фондів, наявності раритетів. Не є винятком у цьому плані й Мико- лаївська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гмирьова (далі – ОУНБ). Довгий час дореволюційним виданням бібліотеки не приділялася увага, і лише в 1978 р. була прийнята довгострокова програма роботи з цим фондом. У 1979 р. в ОУНБ був організова- ний сектор рідкісної книги при відділі книгосховища, а 15 березня 1993 р. – виданий наказ по бібліотеці про перетворення вказаного сектора на відділ рідкісних і цінних видань (РіЦВ). Пріоритетним напрямом роботи відділу є вивчення документів XVIII – початку XX ст. та збереження видань як культурної спад- щини. Своєрідне наукове дослідження становить процес бібліотеч- ної обробки дореволюційних видань, що містить у собі атрибуцію книги, науковий опис і визначення її місця в фонді. Одним з важливих етапів дослідницької роботи є відбір літератури для Державного реєстру національного культурного надбання. Нарівні з книжко- вим фондом належна увага приділяється періодичним виданням, репертуар яких нараховує понад 240 назв. Результати дослідниць- кої роботи з дореволюційним фондом відображаються в доповідях на науково-практичних конференціях, публікаціях у наукових збірниках, місцевій пресі, картотеках, що ведуться у відділі. ОУНБ, маючи понад 40 тис. прим. творів друку, виданих до 1917 р., посідає друге місце серед обласних фондоутримувачів за кількісним складом дореволюційного фонду. © Л. М. Трегуб, 2007 392 Зібрання рідкісних і цінних видань є різноманітним за змістом і складається із документів минулих століть у всіх галузях знань, видань видатних друкарів, перших та прижиттєвих видань праць видатних учених (М.В. Ломоносова, М.М. Карамзіна, М.І. Пиро- гова та ін.), творів знаменитих українських, російських і зарубіжних художників слова (Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка, О. Пуш- кіна, М. Лермонтова, Е. Золя, Ч. Діккенса та ін.). Досить широкий і мовний склад фонду РіЦВ. Крім книжок і періодичних видань російською і українською мовами, бібліотека зберігає видання на- родів світу іншими мовами. Фонд іноземних видань налічує понад 3 тис. прим., більшу частину з яких (57 %) становлять книги фран- цузькою мовою, близько 8 % – німецькою та 6,5 % – англійською. Крім того, є книги латинською, польською, грецькою, єврейською та іншими мовами. Переважно – це художні твори класиків зару- біжної літератури. Протягом більше ніж столітньої історії існування ОУНБ її фонд поповнювався з найрізноманітніших джерел. У першу чергу він формувався на основі замовлень за видавничими каталогами та каталогами книгарень Москви, Санкт-Петербурга, Одеси. Значну частину літератури бібліотека отримувала з видавництва М.П. Карбасникова, а також з книгарні С.А. Скирмунта “Труд”. Разом з тим, не менш однієї третини книг та журналів, що надходили до громадської бібліотеки, – це результат пожертвувань урядових, наукових, громадських та інших організацій і установ. Так, у фонді зберігаються книги, які належали раніше бібліотекам Миколаїв- ського особливого комітету піклування про народну тверезість, Миколаївського міського зібрання, Миколаївської Олександрів- ської гімназії, Миколаївської Маріїнської жіночої гімназії, Будин- ку освіти та ін. Про належність видань тій або іншій бібліотеці свідчать печатки й штампи, які збереглися на титулах книг. Без- оплатно або на умовах оплати пересилання бібліотека отримала також видання низки університетів та інших навчальних закладів. Надходили книги й безпосередньо від самих видавців. Так, Москов- ська міська дума, виконуючи заповіт покійного видавця К.Т. Сол- датенкова, надіслала на адресу бібліотеки 73 т. його видань. Фонд поповнювався і за рахунок дарів приватних осіб. Кожне власне зібрання – це своєрідний літопис епохи, інтелектуальний зріз громадського життя, а ім’я власника дуже часто – яскрава сто- рінка в науці, культурі, літературі. Так, інженер-хімік Г. Вайнберг, 393 член Дирекції бібліотеки, подарував бібліотеці 664 т.; міський го- лова В. Соболєв – 184 т. Досить велике зібрання цінних книг по- дарував бібліотеці 1 серпня 1914 р. колишній секретар Миколаїв- ського товариства лікарів, доктор Олексій Анатолійович Понятов- ський. Ця колекція зберігається в бібліотеці до цього дня та містить більш ніж півтори тисячі томів, серед яких багато цінних образо- творчих видань, історичних книг, творів російських та зарубіжних класиків, у тому числі й іноземними мовами. Разом із книгами був переданий рукописний каталог на подаровані книги, власноручно складений О. Понятовським. Усі книги колекції мають штамп “Дар А. Понятовского” або напис чорнилом “А. Понятовский”. Неординарними особистостями в історії української науки, культури й освіти є сім’я Аркасів, коріння якої бере свій початок з 2-ої половини XVIII ст., коли Андреас Аркас переселився із Греції до Миколаєва. Протягом тривалого часу від покоління до поко- ління передавалася і поповнювалася приватна бібліотека, що для інтелігентної та освіченої родини Аркасів була постійним поміч- ником. Доля багатьох книжок із цієї бібліотеки й сьогодні залиша- ється невідомою. Звичайно, значна частина приватного зібрання загублена: щось, можливо, загинуло в роки війни та репресій, якась частина документів може зберігатися в інших бібліотеках, в при- ватних колекціях мешканців Миколаєва, в букіністів, які навіть не підозрюють, що це книги з приватної бібліотеки славнозвісної родини. Але все ж таки вдалося знайти, підтвердити та опрацювати ряд ви- дань, які належали Аркасам. Нині вони зберігаються у фондах Миколаївського обласного архіву, краєзнавчого музею і нашої біб- ліотеки. На сьогодні в РіЦВ ОУНБ ім. О. Гмирьова виявлено і від- несено до окремої колекції 38 прим. видань, на яких збереглися маргінальні позначки. В основному це історична література, при- родничо-наукові видання, книги з питань техніки, літературознав- ства, декілька словників. На одних документах зустрічаються ав- тографи (“Nicolae Arkas”, “C.Apкac”, “прочитал Аркас-Младший”), на інших – написи авторів книг, які дарували свої видання членам родини, листи з дарчими написами. На деяких виданнях збереглися чіткі вензелі: Н. А., К. А., С. А. Припущення щодо вензелів зроблені на підставі вивчення складу родини Аркасів. Так, Н. А. (або А. Н.) – Микола Аркас; К. А. (або А. К.) – Костянтин Миколайович, син Миколи Миколайовича та Ольги Іванівни; С. А. (або А. С.) – Софія Петрівна, дружина Миколи Андрійовича. 394 Однією із найцінніших складових частин фонду рідкісних і цінних видань є колекція стародруків XVIII ст., що налічує 240 прим. Цей період представляє, безумовно, великий інтерес для вивчення історії книги. Видання книг у Росії в XVIII ст. досягло значних обсягів. Особливо помітним зростання книговидання було в 60– 70-і роки, коли престол посіла Катерина ІІ, освічена правителька. Завдяки її наказам з’явилися товариства, які займалися виданням книг. Окрім цього, було дозволено приватним особам відкривати друкарні. Завдяки цим заходам книгодрукарство та книготоргівля пожвавилися. Проте наприкінці XVIII ст. книгодрукування знов почало зменшуватися, друкарні закривалися, книги знищувалися. На сьогодні книги XVIII ст. становлять, до певної міри, бібліогра- фічну рідкість та цінність як пам’ятки книжкової культури мину- лих століть. У 1755 р. в культурному житті Росії відбулася винятково важ- лива подія: за ініціативою та за участю М.В. Ломоносова в Москві було відкрито університет, через рік при цьому навчальному закладі з’явилася друкарня. Одним з її перших видань було зібрання тво- рів М.В. Ломоносова (1757) у двох томах, з авторськими доповнен- нями й виправленнями до першого видання (1751). Це видання на- друковано на цупкому папері, має чудове оформлення. На початку книги вміщено гравірований портрет М.В. Ломоносова. В бібліо- теці зберігся перший том другого видання, що містить “Предисловие о пользе книг церковных в российском языке”, поетичні твори, деякі роботи з фізики, хімії та мінералогії. Видання вийшло тиражем у 1200 прим. До сьогодні зберігають наукове значення праці академіків XVIII ст., які присвячені вивченню та опису Росії. З перших років своєї діяльності Академія наук почала організовувати експедиції у віддалені окраїни Росії з метою їх всебічного вивчення. Внаслідок цих експедицій у виданнях Академії з‘явилися описи областей, їх географічних умов, клімату, рослинного та тваринного світу, при- родних багатств, народів, мови та побуту, а також розповідь щодо історії окремих країн. У фонді РіЦВ зберігаються декілька чу- дових видань того часу. Серед них, наприклад, “Белевы путешест- вия через Россию в разныя асиятския земли, а именно: в Испаган, в Пекин, в Дербент и Константинополь” (СПб., 1776) у 3-х части- нах. Це щоденник подорожей англійця Джона Белла, який прибув до Петербурга в 1714 р., влаштувався на службу в Колегію іно- 395 земних справ і в 1719 р. в складі посольства був направлений до Китаю. Книга була надрукована в 1774 р. тиражем 700 прим., але через несплату грошей за друкарські роботи вийшла в світ через два роки. Твір Джона Белла є, на нашу думку, однією з найцікавіших книг XVIII ст. У фонді РіЦВ зберігається ще одна книга, що і тепер є історико- етнографічним джерелом. Це праця Івана Івановича Георгі (Іо- ганна Готліба) “Описание народов, обитающих в Росийском госу- дарстве, так же их житейских обрядов, вер, обыкновений, жилищ, одежд и прочих достопримечательностей...”. Автор був відомим у XVIII ст. етнографом, журналістом і мандрівником XVIII ст. Ви- дання цієї книги було розпочато в 1776–1777 рр. Російською мо- вою вийшло у світ 3 частини твору, а 4-та частина видана німецькою мовою в 1780 р. В бібліотеці збереглося два томи цього видання. Одна книга складається з трьох частин цієї праці (третя частина – першого видання (1777), перша та друга частини – другого ви- дання (1795–1796). Друга книга містить у собі третю та четверту частини твору, які було видано в 1799 р. Видатним російським мандрівником і натуралістом був член Петербурзької Академії наук Іван Іванович Лепьохін. Йому нале- жать роботи з ботаніки, зоології та російської словесності. На основі експедицій у 1768–1772 рр. до Поволжя, Уралу, Прибалтики та Білорусі написана головна його праця “Дневныя записки путе- шествия доктора и Академии Наук адьюнкта Ивана Лепехина по разным провинциям Российскаго государства” (СПб., 1795–1805). Ця книга є одним із найважливіших здобутків тогочасної російської наукової думки. Відділ рідкісних і цінних видань зберігає в своєму фонді ба- гато інших унікальних видань XVIII ст. Це “Полное умозрение строения и вождения кораблей, сочиненное в пользу учащихся Навигации” (1778; 600 прим.) і “Универсальная арифметика” (1787; 612 прим.) Леонарда Ейлера, одного із найвизначніших матема- тиків усіх часів, твір П. Алексєєва “Церковный словарь или истол- кование речений славенских древних, також иноязычных без пере- вода положеннных в Священном Писании и других церковных книгах...” (1794, тир. 1200 прим.), праця Йосифа Флавія “О войне иудейской” (1786–1787; 624 прим.), дуже рідкісне видання Діодора Сицилійського “Историческая библиотека” (1774–1775; 300 прим.) і багато інших безцінних видань. 396 Серед чудових російських книг XVIII ст. – видання просвіти- теля, письменника, журналіста й книговидавця другої половини XVIII ст. Миколи Івановича Новікова. Критично ставлячись до існуючого ладу, М.І. Новіков вірив у силу освіти й морального виховання як єдиного шляху знищення зла. Орендуючи друкарню Московського університету і відкривши ще дві, він розгорнув велику видавничу діяльність і книжкову торгівлю. Близько однієї третини всіх книг, виданих у Росії в 1779–1789 рр., вийшло з новіковських друкарень. Серед них переважає навчальна й наукова література, значне місце займають художні твори. Велику увагу М.І. Новіков приділяв виданню творів французьких і німецьких просвітителів. Із середини 80-х років видавця почали переслі- дувати за антидержавний характер його просвітницької діяльності, багато книжок було вилучено з продажу та знищено, тому на сьо- годні, на жаль, вони є великою рідкістю й по праву прикрашають колекцію російських книг XVIII ст. Видання М.І. Новікова, які збереглися в обласній науковій бібліотеці, різноманітні за змістом. У них знайшли відображення питання з географії, історії, мовознавства, природознавства тощо. Своєрідною загальною історією подорожей є чотиритомна праця Прево д’Екзиля “Всеобщее повествование о путешествиях, или Новое собрание всех известий о странствованиях водных и по матерой земле…, о краях, до коих достигали путешественники...” (1777–1781), з якої бібліотека має четвертий том. Збереглися видання, присвячені Петру І та його епосі: дванадцятитомна праця І.І. Голікова “Деяния Петра Великаго, мудрого преобразителя Рос- сии, собранныя из достоверных источников и размещенныя по годам” (1788–1789), книга А. Катифоро “Житие Петра Великого, им- ператора и самодержавца всероссийского, отца отечества” (1788). Найзначнішими є “Древняя Российская вивлиофика, содержащая в себе собрание древностей российских, до истории, географии и генеа- логии российския касающихся” (1788–1789), праця Л. Максимовича “Новый и полный географический словарь российскаго государ- ства, или лексикон, описующий азбучным порядком географи- чески, топографически, идрографически, физически, исторически, по- литически, хронологически, генеалогически и геральдически… досто- памятныя места обширной империи Российской в нынешнем ея со- стоянии, в царствование императрицы Екатерины Великия…” (1788– 1789) та ін. 397 Важливою складовою сьогоднішнього бібліотечного життя стало формування фонду української національної літератури, так званої “україніки”. Фонд ОУНБ є істотним джерелом вивчення історії української книги XIX – початку XX ст. Це зібрання виділено в окрему колекцію, яка налічує близько 2300 прим. творів друку. Як свідчить аналіз місць видання, книги завозилися до Миколаєва з Києва, Харкова, Львова та інших міст. Серед книжок – прижит- тєві та перші видання творів Г. Квітки-Основ’яненка “Ганнуся” (Харків, 1839), І. Котляревського “Виргилієва Энеида на малороссій- скій язык переложенная” (Харків, 1842 ), Є. Гребінки “Пирятинська ластівка” (Київ, 1878), І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” (Черкаси, 1898). Збереглися в фондах бібліотеки зібрання прижиттєвих та рідкісних видань творів інших українських письменників, вітчиз- няних та зарубіжних учених, діячів мистецтва, науки та культури. Прикрасою фонду є праці П. Куліша: етнографічно-фольклорис- тична й літературна збірка “Записки о Южной Руси” (1856, т. 1; 1857, т. 2), перший український історичний роман “Чорна Рада, хроніка 1663 року” (1857), “Повести” в 4-х томах (СПб., 1860 ) та оповідання “Орися” (Київ, 1883). Цінними є видання Києво-Печер- ської лаври: “Краткое руководство к чтению книг Ветхаго и Но- ваго завета…” Амвросія (1823), “Беседы на Матфея Евангелиста” Іоанна Златоуста (1826), “Жития святых” (1855). Видання періоду Великої Вітчизняної війни (1941–1945) свято зберігають історію цієї війни і несуть крізь століття розповідь про безсмертний подвиг народу-переможця. Кілька останніх років ве- деться робота з формування винятково цінної колекції видань 1941–1945 р. На сьогодні вона налічує близько 1200 прим. кни- жок, що вийшли на території Радянського Союзу в роки війни. Головне місце серед тогочасних видань належало військовій книзі: видавалися статути, практичні посібники зі стратегії й тактики ведення бою, мемуарна та воєнно-історична література. Дуже прак- тичними під час війни були кишенькові книжки – видання неве- ликого формату, які можна було носити із собою. Велике значення в роки війни мала політична книга, метою якої було розкриття намірів нацистських загарбників, інформування та оцінка стану на фронтах. У друкованій продукції воєнних років широко представ- лена технічна та виробнича книга, тому що доводилося терміново переводити народне господарство на військові рейки, здійснювати евакуацію фабрик і заводів. Випускалася також література з мово- 398 знавства, історії, медицини, навчальні та дитячі книги. В роки війни ілюстрованих видань друкувалося мало, книги були скромно оформ- лені, в строгих тонах, на сірому папері, в безбарвних оправах, не- великого формату. Бібліотека зберігає цей дорогоцінний скарб для майбутніх поколінь. Усім любителям книги добре відомі мініатюрні видання, попу- лярність яких постійно зростає. Книжкам-крихіткам приділяють увагу і колекціонери, і дослідники. В колекції обласної наукової бібліотеки є понад 240 прим. книг різноманітної тематики, формат яких не перевищує 10х10 см. Більшу частину колекції складають видання художніх творів вітчизняних та зарубіжних пись- менників. Ці книги багатоілюстровані, часто мають суперобкла- динку, манжетку або футляр, рельєфне золоте тиснення на оправі, позолочений зріз, стрічечку-закладку та відрізняються порівняно малим тиражем. Серед них – “Избранное” О.С. Пушкіна в 3-х томах (1989), збірка А. Фета “Вечерние огни” в 2-х томах (М., 1984), “Мала книжка: Автографи поезій, 1847–1850 рр.” Т.Г. Шев- ченка (К., 1963), “Заповіт” мовами світу” (К., 1960), двотомник “Донских рассказов” М. Шолохова (М., 1985) та багато ін. Невелику частину фонду мініатюрних видань становить літе- ратура політичного характеру. Гордістю бібліотеки є колекція періодичних видань минулих століть, репертуар яких складає понад 240 назв. Серед них – жур- нали “Сочинения и переводы к пользе и увеселению служащия” (1762), “Беседующий гражданин” (1784) – унікальні зразки періо- дики XVIII ст. У фонді бібліотеки знаходяться окремі примірники та комплекти журналів ХІХ ст., які мають велику наукову цінність: “Основа”, “Киевская старина”, “Исторический вестник”, “Морской сборник”, “Вестник Европы”, “Русский архив” та ін. У цих виданнях знайшли відображення досягнення суспільного розвитку в соціально- політичній, економічній, технічній, науковій, культурній та інших сферах діяльності. У фонді відділу рідкісних і цінних видань досить добре збе- реглася довідкова література XIX – початку XХ ст., яка представ- лена універсальними і галузевими енциклопедіями та довідниками. Активним попитом у читачів користуються “Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона” у 86 томах, “Энциклопедический словарь русского библиографического института Гранат” в 58 т., “Военная энциклопедия” в 14 т., “Полная энциклопедия русского 399 сельского хозяйства” в 12 т., “Реальная энциклопедия медицин- ских наук” у 20 т. Ці видання містять подробиці і факти, які не знайшли відображення в сучасній довідковій літературі. Склад та зміст зібранних у бібліотеці книжкових багатств розкривається через визначену систему каталогів і картотек, які дозволяють відобразити стан фонду з різних аспектів. Бібліотечні фонди є важливим інформаційним ресурсом, до- кументальною пам’яткою суспільства та становлять особливу цін- ність з точки зору історії та соціальної культури. Значення рідкісних видань і стародруків як важливого наукового джерела виходить за межі вузькоспеціального значення. Ці пам’ятки на- дають цінні відомості з питань загальної історії, доповнюють знання з історії літератури та мови, етнографії та точних наук. До того ж, графічний матеріал багатьох видань настільки досконалий, що можна говорити про стародруки як про твори мистецтва. Та- ким чином, фонд РіЦВ є багатою базою для проведення науково- дослідної роботи в різних галузях знань. Соціально-економічні зміни останніх років у країні, повернення до традицій та культури предків, інтерес до історії держави під- няли попит на дореволюційні видання. Проте, на жаль, саме ці до- кументи з ряду причин піддаються руйнуванню та першочергово потребують спеціальних запобіжних заходів щодо збереження, в тому числі, й обмеження у використанні. Тому нині нагальним є питання забезпечення належної схоронності бібліотечного фонду дореволюційних видань як частини культурного надбання та ін- формаційного ресурсу в інтересах сучасного та майбутнього поко- лінь. Вирішити проблему захисту інформації та одночасно зробити її широкодоступною для використання можливо шляхом застосу- вання спеціальних технологій: мікрофільмування, оцифровування. Саме над цим ми будемо працювати найближчим часом, адже обов’язок працівників бібліотеки – виявити, зберегти та донести до майбутніх поколінь у первісному вигляді духовну культуру ми- нулого, що матеріалізована в книзі.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-48686
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2222-4203
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-29T04:27:54Z
publishDate 2007
publisher Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України
record_format dspace
spelling Трегуб, Л.М.
2013-09-01T04:13:46Z
2013-09-01T04:13:46Z
2007
Документальні ресурси ХVІІІ – початку ХХ ст. як культурне надбання (дослідницька робота відділу рідкісних і цінних видань Миколаївської Обласної / Л.М. Трегуб // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 391-399. — укр.
2222-4203
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48686
uk
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України
Рукописна та книжкова спадщина України
До 80-річчя відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (1927-2007)
Документальні ресурси ХVІІІ – початку ХХ ст. як культурне надбання (дослідницька робота відділу рідкісних і цінних видань Миколаївської Обласної
Article
published earlier
spellingShingle Документальні ресурси ХVІІІ – початку ХХ ст. як культурне надбання (дослідницька робота відділу рідкісних і цінних видань Миколаївської Обласної
Трегуб, Л.М.
До 80-річчя відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (1927-2007)
title Документальні ресурси ХVІІІ – початку ХХ ст. як культурне надбання (дослідницька робота відділу рідкісних і цінних видань Миколаївської Обласної
title_full Документальні ресурси ХVІІІ – початку ХХ ст. як культурне надбання (дослідницька робота відділу рідкісних і цінних видань Миколаївської Обласної
title_fullStr Документальні ресурси ХVІІІ – початку ХХ ст. як культурне надбання (дослідницька робота відділу рідкісних і цінних видань Миколаївської Обласної
title_full_unstemmed Документальні ресурси ХVІІІ – початку ХХ ст. як культурне надбання (дослідницька робота відділу рідкісних і цінних видань Миколаївської Обласної
title_short Документальні ресурси ХVІІІ – початку ХХ ст. як культурне надбання (дослідницька робота відділу рідкісних і цінних видань Миколаївської Обласної
title_sort документальні ресурси хvііі – початку хх ст. як культурне надбання (дослідницька робота відділу рідкісних і цінних видань миколаївської обласної
topic До 80-річчя відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (1927-2007)
topic_facet До 80-річчя відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (1927-2007)
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48686
work_keys_str_mv AT tregublm dokumentalʹníresursihvííípočatkuhhstâkkulʹturnenadbannâdoslídnicʹkarobotavíddílurídkísnihícínnihvidanʹmikolaívsʹkoíoblasnoí