Архів професора С.І. Маслова як джерело з історії філологічних студій та Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Метою статті є загальна характеристика матеріалів, що стосуються філологічних студій першої половини ХХ ст., а також історії кафедри російської словесності (назва з часом змінювалася) Київського національного університету імені Тараса Шевченка, з фонду 33 Інституту рукопису Національної бібліотеки У...
Saved in:
| Published in: | Рукописна та книжкова спадщина України |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48693 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Архів професора С.І. Маслова як джерело з історії філологічних студій та Київського національного університету імені Тараса Шевченка / Г.І. Ковальчук // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2009. — Вип. 13. — С. 36-48. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859735326573985792 |
|---|---|
| author | Ковальчук, Г.І. |
| author_facet | Ковальчук, Г.І. |
| citation_txt | Архів професора С.І. Маслова як джерело з історії філологічних студій та Київського національного університету імені Тараса Шевченка / Г.І. Ковальчук // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2009. — Вип. 13. — С. 36-48. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Рукописна та книжкова спадщина України |
| description | Метою статті є загальна характеристика матеріалів, що стосуються філологічних студій першої половини ХХ ст., а також історії кафедри російської словесності (назва з часом змінювалася) Київського національного університету імені Тараса Шевченка, з фонду 33 Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, де зберігається архів видатного історика української книги та літератури С.І. Маслова.
The article is aimed at providing a general characteristics of the documents
related to the philological studies of the 1st half of the 20 century and the history of the Russian language and literature chair (the name changed later) of
the T. Shevchenko Kyiv National University from the fund № 33 of the Manuscript institute of the V.I. Vernadsky National Library of Ukraine where the archive
of the outstanding historian of the Ukrainian book S.I. Maslov is preserved.
|
| first_indexed | 2025-12-01T15:08:49Z |
| format | Article |
| fulltext |
36
УДК 801.8(477)Маслов
Г. І. Ковальчук
д-р іст. наук
Національна бібліотека України
імені В. І. Вернадського
АРХІВ ПРОФЕСОРА С. І. МАСЛОВА
ЯК ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ ФІЛОЛОГІЧНИХ СТУДІЙ
ТА КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Метою статті є загальна характеристика матеріалів, що стосуються
філологічних студій першої половини ХХ ст., а також історії кафедри
російської словесності (назва з часом змінювалася) Київського національ-
ного університету імені Тараса Шевченка, з фонду 33 Інституту рукопису
Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, де зберігається
архів видатного історика української книги та літератури С.І. Маслова.
Ключові слова: С.І. Маслов, Київський національний університет
імені Тараса Шевченка, архів, історико-філологічні дослідження, історія
давньої української літератури.
Сергій Іванович Маслов (1880–1957) – випускник і викладач
Київського університету св. Володимира, згодом Інституту народ-
ної освіти (КІНО), пізніше – Київського державного університету
ім. Т.Г. Шевченка (КДУ), нині – Київського національного універ-
ситету імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук, профе-
сор, член-кореспондент Академії наук України, відомий вчений у
галузі історії давньоруської літератури, рукописних книг і старо-
друків1, протягом усього життя збирав бібліотеку і власний архів.
За заповітом Сергія Івановича його син – Юрій Сергійович Ма-
слов – передав ці грунтовні, унікальні за наповненням та обсягом
колекції державі, власне – Бібліотеці Академії наук України2, де
Сергій Іванович працював на посаді завідувача відділу стародру-
ків з травня 1926 р. по листопад 1937 р.3 (сьогодні це Національна
бібліотека України імені В.І. Вернадського, НБУВ). Наразі книж-
кове зібрання С.І. Маслова в кількості понад 13 тис. книжок збері-
© Г. І. Ковальчук, 2009
37
гається в центральному корпусі Бібліотеки серед інших меморі-
альних колекцій, рукописні книги з його бібліотеки – в Інституті
рукопису НБУВ, стародруки – у Відділі стародруків та рідкісних
видань. А величезний архів, який Сергій Іванович свідомо почав
формувати ще юнаком і наполегливо продовжував збирати впро-
довж життя, роблячи, зокрема, численні копії документів, навіть
оголошень, зберігається окремо, у Філії № 1 Бібліотеки по вул. Во-
лодимирській, 62, в Інституті рукопису, фонд 334. Цей архів, який
користується постійною увагою дослідників, – невичерпне джерело
різноманітних відомостей з історії нашої культури за першу
половину ХХ ст.
Ми спробували тематично структурувати відповідний архів-
ний матеріал у такій послідовності: філологічні студії як власне
С.І. Маслова, так і його колег; історія кафедри давньоруської літе-
ратури КДУ; фотографії, листування. Посилання на певні одиниці
зберігання фонду 33 будуть надалі для зручності подаватися в
дужках по тексту.
Серед філологічних праць в архіві виділено, насамперед, до-
слідження С. Масловим теми “Кирилл Транквиллион Ставровец-
кий и его литературная деятельность” (№ 84–118, 833). Над цією
темою вчений почав працювати ще на самому початку ХХ ст. і про-
довжував дослідження все життя. Як відомо, книга була підготов-
лена до друку і видана вже після смерті С.І. Маслова В.І. Крекот-
нем5, хоча всі напрацьовані Масловим матеріали туди не увійшли.
Крім тексту монографії (240 с.), в архіві є короткий відзив про
початковий твір Маслова на цю тему від В.М. Перетца та А.М. Ло-
боди за 1907 р., замітки Ю.С. Маслова, також філолога, до рукопису
книги (№ 84). Існують численні чернетки (№ 87–93), варіанти
статті С.І. Маслова “Судьба сочинений Кирилла Транквиллиона
Ставровецкого в России и на Украине в XVII–XX ст. ” (№ 375,
1942 р.). Варто додати, що у фонді 33 зберігається також копія
рукою Сергія Івановича праці К. Транквілліона “Перло многоцен-
ное” – рукопис у кількох “амбарних” книгах (№ 94–100).
Слід підкреслити, що історико-філологічні дослідження Ма-
слова тісно пов’язані з його археографічними та історико-книго-
знавчими працями, такими як “Рукописи Софійської Катедри в
Києві” (№ 119); “Описание рукописей Исторического общества
Нестора Летописца” (№ 130, 131, 133); “Обзор рукописей библио-
теки Университета Св. Владимира” (№ 137) – авторський при-
38
мірник; “Казанье Мелетия Смотрицкого на честный погреб о. Ле-
онтия Карповича” (стаття і публікація тексту, № 126–127, 391);
“Наука Леонтія Карповича в неділю перед Різдвом” (№ 128–129;
про Леонтія Карповича та його праці див. також № 566); “Вірші
Касіана Саковича “На жалобний погріб П. Сагайдачного” (№ 278);
“Неизданные проповеди Георгия Конисского и Манасия Максимо-
вича” – тексти проповідей (№ 132; див. також № 563–564); “Слова
постнические” Исаака Сирина по рукописи, принадлежащей биб-
лиотеке Университета” (№ 138–148). Є постатейний опис деяких
рукописів бібліотеки Університету св. Володимира (№ 3070), опис і
публікація уривка Христинопольського Апостола з бібліотеки Уні-
верситету св. Володимира (№ 150); дослідження 1924–1945 рр. тво-
ру І. Галятовського “Наука албо способ сложения казання” (№ 181),
рукопис статті для “Українського календаря на 1943 рік” “Пере-
сопницкое Евангелие” (№ 368). Серед чорнових матеріалів, які
мало відомі науковому загалові, можна назвати його рукописну копію
з примірника Бібліотеки Російської академії наук “Манифест
Петра Великого о Мазепиных “шпегах”, данный в Сумах 21 января
1709 г.”, і замітки С.І. Маслова щодо цього документа, фото (№ 207);
“Мануил Козачинский и его “Трагедия о смерти последнего царя
сербского Уроша” (№ 286–287), “Приповісти Климентія Зинов’їва”
(№ 259) – розвідка та коментар В. Білого, редагування С. Масло-
ва, з його припискою: “Работа осталась ненапечатанной”.
До хрестоматії української літератури під редакцією О.І. Бі-
лецького С.І. Маслов написав ряд статей, зокрема, про Іоана Ве-
личковського (№ 348). До цієї постаті він теж звертався неодно-
разово, і в архіві це відобразилося, зокрема, в документі “Маловідо-
мий український письменник кінця XVII – поч. XVIII ст. І. Велич-
ковський” з нотатками про історію написання статті (№ 351). На
нашу думку, не втратили наукової цінності його нариси “История
изучения русской литературы XI–XVIII ст.” (№ 285), “Киевский
Синопсис, его связь со “Сказанием о Мамаевом побоище” и влия-
ние на литературу XVIII и ХІХ ст.” (№ 293 – стаття й матеріали
до неї, 1948 р.). Сергій Іванович у властивій йому прискіпливій
манері досліджував твір І. Галятовського “Души людей умерлих”,
виданий в Чернігові 1687 р., власноруч скопіював текст, порівнював
примірники, знаходив відмінності в них, доводячи, що це є різні ви-
дання, з різним складом статей, з іншою версткою тощо (№ 349).
Його увагу привертали апокрифічні сюжети у письменників XVII ст.
39
та наявні апокрифічні тексти в бібліотеках Університету св. Воло-
димира та в Товаристві Нестора-літописця (№ 567, 569).
Є в архіві статті, підготовлені Масловим для “Большой Советской
Энциклопедии”: “Очерк истории украинской литературы вт. пол.
XVI – XVIII ст.” (№ 283), “Лащевский Варлаам, украинский филолог
XVIII ст.” (№ 382), “Сумцов Н.Ф.” (№ 388). Серед інших окремих
статей дослідника – “Украинский философ Г. Сковорода” (№ 284),
“До питання про літературну спадщину С.В. Лукомського” (№ 205,
206); є також біографічні довідки про інших діячів – Кирила Ла-
щевського (№ 618), Кирила Флоринського (№ 621) та ін. Писав
він неодноразово про М.В. Ломоносова: “М.В. Ломоносов в исто-
рии русского языка и литературы” (№ 265; опублікована в: Вісті
АН УРСР. – 1940. – № 4/5. – С. 93–103); “Михаил Васильевич
Ломоносов (1711–1765 гг.)” (№ 288), “М.В. Ломоносов в его отно-
шении к Киевской Академии” (№ 289).
З архіву довідуємося, що в Сергія Івановича був оригінал листа
О.О. Блока Л.І. Катоніну від 19 квітня 1917 р. (№ 290), який він
передав 1946 р. до відділу рукописів Інституту літератури (№ 291).
Особливо багато в архіві матеріалів до дослідження “Слова о пол-
ку Ігоревім” (№ 294–316, 358–362, 3135–3149). Це і статті, і передмо-
ви, і величезна кількість різних перекладів, зокрема С.Я. Гординсько-
го, М.К. Грунського, Н.Л. Забіли, М.О. Максимовича, А.С. Малишка,
Л.Є. Махновця, Панаса Мирного, Л.М. Новиченка, Л.С. Перво-
майського, М.Т. Рильського, В.Ю. Свідзінського, Ю.А. Федьковича,
М.С. Шашкевича та ін. (№ 324–346). Ці матеріали стали підгрунтям
фундаментального академічного видання, підготовленого С.І. Ма-
словим: “Слово о полку Ігоревім” в українських художніх пере-
кладах і переспівах ХІХ–ХХ ст.” (К.: Вид-во АН УРСР, 1953. –
251 с.). Київським примірникам першого видання “Слова” присвя-
чена окрема стаття С.І. Маслова (№ 350). Є і його розвідка “У
кого куплена рукопись “Слова” (№ 459).
Багато уваги протягом життя він приділив дослідженню теми
“Мазепа в літературі XVII–ХХ ст.”. В архіві відклалися бібліогра-
фічні замітки, вирізки з різних видань, виписки Сергія Івановича
на цю тему, копії присвятних послань, копії та описи рукописів,
статті інших дослідників, окремі брошури (№ 464–553).
Є зразки і лінгвістичних розвідок Маслова. Наприклад, стаття
“Звуковые и формальные особенности в говоре Прилукского уезда
Полтавской губернии”, 1907 р. (№ 3587); матеріали для живого
40
малоросійського словника за 1900–1905 рр. (№ 720); етнографічні
матеріали – пісні (№ 721, 442 с.; № 723), щедрівки (№ 724), “Лир-
ники и кобзари” (№ 722); курс лекцій з історії російської мови,
який він читав на Київських вищих жіночих курсах (№ 1530–
1538); нариси російської діалектології: лекції 1915–1917 рр. (№ 1547,
1548). В архіві є також машинопис статті Ю. В. Шевельова 40-х ро-
ків “Літературна мова в її розвитку” (№ 1015).
Починаючи з 30-х років С.І. Маслов публікував статті й за-
мітки в газетах – так було безпечніше. Зокрема: “Читаючи твори
Чернишевського” (№ 364), “М. Ломоносов” (№ 365), “Ломоносов
в истории русского языка и литературы” (№ 374), “Нам нужны
глубокие знания” (№ 366), “Нові видання з історії української лі-
тератури” (№ 373). Зберігаються й чернетки до газетних статей,
наприклад: “Нарис історії української літератури” для “Литературной
газеты” (№ 372); “Вчора і сьогодні. Розповідає професор С.І. Ма-
слов” (№ 389, стаття для “Молоді України”, 1956 р.).
Певна кількість наукових розвідок, над якими Сергій Іванович
працював довгі роки, залишилася ненадрукованою, зокрема, “Ли-
тературная деятельность И. Вышенского” (тези до статті, № 719);
“Взирай с прилежанием, тленный человече” (матеріали до статті,
1914–1930, № 568), “История русской проповеди” (виписки, № 572),
“Описание природы в византийской и древнерусской литературе”
(№ 559); виписки й напрацювання про Д. Свіфта (№ 562), про Д. Де-
фо (№ 600), про дитячу літературу (№ 571); є матеріали до історії
вищої школи та стану вчених у перші роки радянської влади в
Україні (№ 575). Окремими одиницями в архіві зберігаються ви-
писки С.І. Маслова з різних історичних творів, зокрема: “Повесть
о царе Асириане и о наказанном ангеле” (№ 619); “Зегар с полузе-
гарком” и “Млеко” И. Величковского 1690 и 1691 гг.” (№ 674);
“Задонщина” (№ 670) тощо.
Велике зацікавлення спеціалістів викликають матеріали філо-
логічного Семінарію проф. В.М. Перетца, зокрема, список учас-
ників, їхні реферати, практичні заняття, зауваження (№ 3310), зві-
ти про екскурсії (№ 3311–3312), звіти про заняття членів Семіна-
рію (№ 3313–3314), друкований збірник Семінарію 1912 р. (№ 3315),
матеріали до історії підготовки збірника на честь 25-річної науко-
вої діяльності проф. В. М. Перетца (№ 3317), відбитки праць самого
В.М. Перетца, наприклад, “К вопросу о рациональном описании
древних рукописей” (№ 953: “Труды Тверского обл. сьезда”, 1905 р.)
41
та спогади про В. Перетца Є. І. Прокопенка (№ 967, 1954 р.). У архіві
також зберігається фото могили В. Перетца в Саратові (№ 627),
оскільки С. Маслов збирав також і матеріали про некрополі. Є та-
кож доповіді С. Маслова “О романе кн. Щербатова “Путешествие в
землю Офирскую” (№ 394), “Рукопись о Ф. Тычине (пер. пол. 18 ст.)”
(№ 396); “Комедии Симеона Полоцкого” (№ 399), “О типогра-
фиях в Юго-Западной России XVI и пер. пол. XVII в.” (№ 400),
його ж реферат “О диссертации В.В. Сиповского “Очерки из исто-
рии русского романа” (№ 397, 67 арк.).
Сергій Іванович брав активну участь у засіданнях Історичного
товариства Нестора Літописця (№ 3071), в архіві збережені його
виступи “Памяти Павла Игнатьевича Житецкого” (№ 395), “Библио-
тека Стефана Яворского” (№ 398), “Труды Каманина по южно-
русской палеографии” (№ 405), “Гетман Петр Конашевич-Сагай-
дачный в народной песне и виршах” (№ 406).
Є документи про заснування при Університеті в 1917 р. Істо-
рико-літературного товариства, його устав, укладений М.К. Гудзієм,
книжка з адресами членів Товариства (№ 3151), “Прошение” С. Ма-
слова – голови Товариства – до ректора Університету затвердити
устав, з відповідною резолюцією ректора (№ 3152), документи цього
Товариства до 1924 р., зокрема заяви В. Адріанової-Перетц, М. Мар-
ковського, В. Перетца, М. Петрова, В. Базилевича, рекомендації до
вступу у члени Товариства (№ 3153–3232). Зберігаються також
документи інших тогочасних наукових товариств (№ 3277–3294).
Збережені тексти численних виступів і доповідей С.І. Маслова
на різних засіданнях, зокрема в Академії наук УРСР, на її комісіях, в
Університеті, на радіо тощо. Їхня тематика різна, навіть перелічити
всі неможливо, проте варто назвати хоча б деякі з них: “Александр
Николаевич Островский и его пьеса “Снегурочка” (№ 410); “Лите-
ратурная деятельность декабристов” (№ 417); “С.В. Лукомський
та його переклади пам’яток старого письменства” (№ 419); “Си-
нопсис” в украинской и русской литературе XVII–XIX ст.” (№ 424);
“Библиотека Пушкина” (№ 426); “Великая поэма о походе Игоря
на половцев” (№ 427–428, див. також № 453); “Ломоносов в исто-
рии русского языка и литературы” (№ 429); “І. Величковський,
маловідомий український письменник XVII ст. (до історії стилю ба-
роко в давній українській літературі” (№ 431; див. також № 446);
“Крылов И.А. Его жизнь и деятельность (1769–1844)” (№ 440);
“Украинский писатель XVIII в. Михаил Козачинский и его лите-
42
ратурное наследие” (№ 444, 446); “Нарис історії української літера-
тури” та його розділ про Г. Сковороду” (№ 445); “Из эпистолярного
наследия А.А. Блока и его отца” (№ 447); “Судьба сочинений Кирилла
Транквиллиона Ставровецкого в XVII–XX ст.” (№ 448, 449); “Енеї-
да” И.П. Котляревского и украинская литература XVIII ст.” (№ 452).
В архіві маса конспектів С. Маслова з художніх творів, під-
ручників, професійних статей та монографій (наприклад, № 603,
606), зокрема, з праць різних авторів щодо “Истории русов или
Малой России Г. Конисского” (№ 709), “Наталки Полтавки” І. Ко-
тляревського (№ 710). Маслов укладав бібліографічні списки до
історії російської та української драми (№ 714), а також до бага-
тьох тем наукової роботи, зокрема – “Библейские мотивы у Шев-
ченко Т.Г.” (№ 675), “Барокко в украинской литературе” (№ 676),
“История изучения русской литературы в XVIII–ХХ ст.” (№ 707).
У фонді багато рецензій та відгуків самого Сергія Івановича на під-
готовлені до друку праці колег, зокрема, на твори О.І. Білецького
(№ 728, 729), М.С. Грудницької (№ 740), О.С. Грузинського (№ 742),
М.К. Гудзія (№ 743–746) та на інші праці – стенограми лекцій,
бібліографічні списки (№ 730–732), наукові статті М.В. Геппенера
(№ 735, 3077) та багатьох інших авторів (№ 752–754), дисертації
Г.Д. Вервеса (№ 733), М.С. Грудницької (№ 741), М.Д. Деркач
(№ 747), Б.Л. Єгорової (№ 748), Є.П. Кирилюка (№ 755), Є.М. Коно-
нко (№ 765), А.В. Кулінича (№ 770), Л.Г. Лущик (№ 771–772) та ін.
(№ 773–785), а також є рецензії інших авторів на праці Маслова:
О.І. Білецького (№ 823), М.К. Гудзія (№ 824), К.А. Довганя (№ 825),
А.І. Козаченка (№ 826), І.П. Крип’якевича (№ 827) та ін. (№ 828–
833).
У фонді 33 збереглися матеріали з історії підготовки певних
видань. Зокрема, з історії друкування праці В.М. Перетца “Слово
о полку Ігоревім. Пам’ятка феодальної України-Русі ХІІ в.” (К.,
1926) – хроніка роботи над коректурою, коректура з правкою С.І. Ма-
слова (№ 3072); верстка І тому “Тарас Шевченко. Повна збірка
творів в Х томах. Т. 1” 1939 р. (№ 3073), де Сергій Іванович був
членом редакційної колегії; підготовчі матеріали до видань “Курс
історії української літератури”, т. 1 (№ 3074, 1938–1940 рр.) та
“Нарис історії української літератури” за редакцією С.І. Маслова та
Є.П. Кирилюка, 1941–1944 рр. (№ 271–273, 3075–3082); проспект
розділу історії давньої української літератури (№ 275–276) та 2 при-
мірники нарису “Давня література” для “Короткого курсу історії
43
української літератури”, що готувався Інститутом української літе-
ратури ім. Т.Г. Шевченка 1947 р. (№ 247), а також розділ “Україн-
ська література другої половини XVI і XVII ст.” до цього ж видання
(№ 277). Крім того, підготовлені Сергієм Івановичем для “Історії
української літератури” чи “Нарисів з історії української літератури”
статті “Виршевая литература конца XVI и пер. пол. XVII ст.” (№ 266),
“Культура и просвещение на Руси в XI–XIII ст.” (№ 267); “Грам-
матики, буквари и лексиконы конца XVI – нач. XVII ст.” (№ 269);
“Украинская проповедь пер. пол. XVII ст.” (№ 270). До речі, до до-
слідження української проповіді цього періоду він звертався не раз
(№ 281, № 1522, 1523). У його архіві є також статті інших авторів
до цих видань і коректурний відбиток “Нарисів історії української
літератури” 1944 р. (№ 3076–3082), а також відгуки різних учених на
видання підручника для вищих шкіл “Історія української літера-
тури” чи “Нарис історії української літератури” (№ 3083–3095,
3098), газетні та журнальні вирізки (№ 3096), коректурний від-
биток з правкою на першу частину І тому “Історії української літе-
ратури” 1946 р. (№ 3097). Увагу дослідників має привернути і “Ле-
топись моей работы по “Короткому курсу української літератури”
за 1947–1950 рр. (№ 3099). Як відомо, Постановою ЦК КП(б)У
від 24.08.1946 р. було засуджено авторів “Нарису історії української
літератури”, зокрема і С.І. Маслова, “які через “Нариси” пропагують
буржуазно-націоналістичні погляди в питаннях історії і літератури”6.
Маємо додати, що 22 жовтня 1947 р. газета “Радянська Україна”
друкує розгромну статтю “Нове повторення старих помилок”, де
йдеться про підготовлену до випуску працю “Українська культура”:
“Випущена (треба було б писати “підготовлена”, адже вона, зда-
ється, так і не вийшла. – Г. К.) книга “Українська культура” не є та
книга, що її чекав український радянський читач від наших істо-
риків, від нашої Академії наук. Автори книги, на чолі з редакто-
рами К. Гуслистим, С. Масловим, М. Рильським, повторили і по-
глибили ті буржуазно-націоналістичні помилки і перекручення,
які викрив Центральний Комітет Комуністичної партії більшо-
виків України в працях Інституту історії України Академії наук
УРСР, в горезвістному “Нарисі української літератури” (№ 833,
арк. 26). На нашу думку, з позицій сьогодення ці видання варто
було б переглянути і “реанімувати”, наскільки це можливо.
В архіві відклалися також статті та матеріали інших дослід-
ників – В.П. Адріанової-Перетц “К вопросу о “литературном пей-
44
заже” в древнерусской литературе” (№ 834), О.І. Білецького “Ис-
тория новой украинской литературы ХІХ–ХХ вв.” (№ 841),
відгуки О. Білецького на різні праці (№ 840–845), Д. Благого “О
некоторых примерах пушкинского лаконизма” (№ 848), М.К. Грун-
ського “Положение к диссертации “Очерки по истории разработки
синтаксиса славянского языка” (№ 866), М.К. Гудзія “Архив Ога-
рева” (№ 868) та ін.
Окремий блок складають документи з історії кафедри росій-
ської словесності (назва з часом змінювалася) в Київському універ-
ситеті та з історії самого вузу. Наприклад, відповідна стаття Ма-
слова для “Історії наук в Київському університеті за 100 років”,
1935 р., 21 арк. та 15 арк. – матеріали до статті (№ 263), а також 2 ва-
ріанти аналогічної статті 1944 р. російською та українською мовами,
коректура тез доповіді і збірник тез доповідей Київського універ-
ситету 1945 р. (№ 282); аналогічні статті українською та росій-
ською мовами за 1947 р. (№ 292, 450–451). Окремо зберігаються
підготовчі матеріали до монографії “Кафедра русской литературы
в КГУ. 1834–1948”, де містяться виписки, бібліографія, газетні
вирізки з історії Університету, кафедри, біографії особового складу
за 1940–1950-ті роки, загалом 180 арк. (№ 677–690). Є довідка
1950 р. “О преобразованиях университета св. Владимира в 1920–
1933 гг.” (№ 1734). До речі, до 100-річчя Університету Масловим
була написана також стаття “Воспоминание о солдатской службе”,
автограф якої, а також відповідне фото Сергія Івановича зберіга-
ються в архіві (№ 264); є також конспект лекції за 1953 р. “Сту-
денческие волнения в Киевском университете в 1900 г. и отдача
183 студентов в солдаты” (№ 460), тексти виступів Маслова 1951 р.
для студентів І курсу “Несколько страниц из истории кафедры
русской литературы в КГУ” (№ 458) и 1954 р. (№ 461). Є, напри-
клад, друкований розклад лекцій Історико-філологічного факультету
Університету св. Володимира на 1914–1915 рр. (№ 1658). Інтерес
для історії вузу і вищої освіти загалом мають і копії документів,
зроблені рукою Сергія Івановича: “Совет профессоров Киевского
университета – Комиссару народного просвещения: Протест против
незаконных действий комиссара при университете, несовместимых
с уставом университета” (квітень 1919 р., № 1659), “Резолюции,
принятые І Съездом вузов Украины о реформе высшей школы”
(квітень 1918 р., № 1652). У архіві – списки студентів 1–3 курсів на
1926–1927 рр. (№ 1677), 1927–1928 рр. (№ 1678), 1928–1929 рр.
45
(№ 1679), 1929–1930 рр. (№ 1680), з оцінками Сергія Івановича;
розпорядження дирекції КІНО, циркуляри, облік праці викладачів,
видання записок КІНО (№ 1686); список професорсько-викла-
дацького складу з вказівкою зарплати (№ 1687); документи Бібліо-
теки КІНО (№ 1688–1690); заява Маслова до літературно-лінгвіс-
тичної предметної комісії КІНО про методику читання лекцій з
курсу історії російської літератури (№ 1693); списки студентів 30-х
років (№ 1695–1696), зошити обліку оцінок студентів з курсу істо-
рії російської літератури (№ 1697–1698), соціалістичні зобов’язан-
ня професорів КДУ (№ 1701), виписки з наказів про роботу Ма-
слова в Університеті (№ 1702, 3383–3387, 3456), аркуші обліку
обсягів навчального навантаження 1934–1950 рр. (№ 1703), науково-
дослідна робота по кафедрах літератури вузів УРСР на 1939–1940 рр.
(№ 1708), звіти Маслова про наукову і педагогічну роботу (№ 1709–
1717), п’ятирічний план проблематики науково-дослідної роботи
члена кафедри російської літератури С. Маслова (1946 р., № 1718),
план роботи кафедри на 1948–1949 рр. (№ 1720), рішення засідання
вченої ради філологічного факультету по доповіді О. Білецького
“Завдання викладання історії російської літератури” (1948 р., № 1722),
відгук Маслова на лекцію доцента І. Заславського про Л. Толстого
(1949 р., № 1728). Інтерес становлять і плани та програми курсів
(№ 1522–1657, 1736–1762, 1889), відгуки про дипломні роботи
студентів (№ 1890–1922), документи державних екзаменаційних
комісій по філологічному факультету за різні роки (№ 1934–
1947), курйози у відповідях і творах студентів (№ 1950); вирізки з
газет про університет за 1911–1956 рр. (№ 1951), студентські квитки,
бланки облікової документації (№ 1952), оголошення про набір
студентів (№ 1953) тощо. Збережені навіть записки, які одержував
Маслов від студентів під час читання лекцій (№ 1954), картки об-
ліку керівника аспірантів, звіти про роботу з аспірантами, харак-
теристики для вступу в аспірантуру, відгуки на дисертації та авто-
реферати (№ 1955–1956). Безумовно цікавим є статутне положення
Науково-студентського товариства (№ 2032, 1945 р.), текст лекції
Маслова “Как писать реферат” (№ 2070, 1948 р.), довідки про пев-
них осіб, що були студентами чи працівниками КДУ (№ 2079–2117),
або, скажімо, довідка від 1950 р. про те, що Петрову Віктору Пла-
тоновичу в 1930 р. було присуджено ступінь доктора літератури
(№ 2108). Зацікавлення можуть викликати “Правила видання
пам’яток давнього письма” за 30-ті роки (№ 2506). З універси-
46
тетом пов’язана стаття Маслова (рукопис і машинопис) “Кое-что
об одном выступлении В.В. Маяковского в Киевском университете”
(№ 387). Збереглися навіть замітки для стінної газети Університету,
наприклад: “Нечто об экзамене по русской литературе на 3 курсе” –
1939 р. (№ 363).
Після революції С.І. Маслов очолював Музей війни і револю-
ції при Київському університеті, документи якого теж відклалися
певною мірою в його архіві (№ 353, 2074–2076).
Крім того, у фонді присутні й документи з історії Педагогічного
інституту ім. М. Горького, Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка
Академії наук, де С.І. Маслов також працював тривалий час (див.,
зокрема, № 2507–2739).
Окремо слід наголосити на наявності в архіві матеріалів про
вітчизняних літературознавців: стаття “Праці О.І. Білецького з
історії давньої російської та давньої української літератур” (№ 352:
Рад. літературознавство. – 1955); некролог “Степович Андронік
Онікієвич” (№ 356); особовий листок з обліку кадрів В. Адріанової-
Перетц, список її наукових праць, інформація про захист нею ди-
сертації, газетні вирізки про неї (№ 1034), плани і звіти наукової
роботи в Інституті літератури АН за 1944–1947, документи про
В.М. Перетца (№ 1308–1343), О.П. Потебню (№ 1055–1521) тощо.
Найбільше в архіві, безперечно, документів самого Сергія Іва-
новича (№ 3347–3516, 3522–3537), його праць, щоденників (№ 3663–
3698), конспектів (№ 3543, 3589–3662), коротких переказів прочи-
таного (№ 3828–3848), а також документів про нього (№ 3517, 3518,
3851–3983), його бібліографія (№ 3519), газетні вирізки (№ 3520),
відгуки на його праці.
В архіві збережено багато фотографій: самого Маслова (№ 4045),
групи студентів Київського університету 1901 р. (№ 4046), В.М. Пе-
ретца та учасників філологічного Семінарію (№ 4051–4052, 4056),
Семінарію самого Маслова в Київському університеті з підписами,
хто зображений (№ 4059), випуски студентів філологічного факуль-
тету за кілька років (№ 4063–4071), фото С. Маслова з відомими
літературознавцями О. Білецьким (№ 4083), М. Гудзієм (№ 4085),
Л. Булаховським (№ 4086), О. Лазаревським (№ 4087), фото С. Го-
лубєва (№ 4123), В. Дорошенка (№ 4137), Б. Зданевича (№ 4143),
М. Зерова (№ 4144), В. Іконнікова (№ 4146), Г. Коляди (№ 4151),
В. Перетца (№ 4183), М. Петрова (№ 4186), А. Степовича (№ 4196),
Д. Щербаківського (№ 4205) та ін. Є фото пам’ятників на могилах –
М.К. Грунського (№ 4128), М.С. Грушевського (№ 4129), А.М. Ло-
47
боди (№ 4173), фото похорон Панаса Мирного (4216), пам’ятник
М. Максимовичу (№ 4253), фото історичних будівель (№ 4076–
4082) тощо.
Дуже багато в архіві листування, зокрема, С. Маслова – до
В. Адріанової-Перетц (№ 4662–4665), І. Айзенштока (№ 4667–4668),
Д. Багалія (№ 4676), О. Білецького (№ 4684–4690), П. Бєркова
(№ 4692–4694), Л. Булаховського (№ 4702–4704), М. Возняка
(№ 4710–4712 ), М. Гудзія (№ 4736–4746), В. Дорошенка (№ 4758–
4759), В. Перетца (№ 4914–4946), М. Рильського (№ 4963–4964),
В. Срезнєвського (4982–4983), І. Франка (№ 5005), а також листи
від В. Адріанової-Перетц (№ 5029–5051), І. Айзенштока (№ 5060–
5066), С. Балухатова (№ 5143–5146), Б. Барвінського (№ 5149–
5154), О. Білецького (№ 5155–5197) та багатьох інших.
Проте ряд документів 33 фонду розкривають нам зовсім іншого
Сергія Маслова – не тільки вченого, академічного професора, але
й людину, яка любить і розуміє гумор, яка інколи скептично
сприймає дійсність, але не проголошує це голосно. Йдеться про
сатиричні вірші, пародії та епіграми, що зберігаються в архіві Сер-
гія Івановича, зокрема сатиричний вірш до анкети при перереє-
страції (чистці) студентів київських вузів у 1924 р. (№ 3704); пародії
на збірку віршів А. Кримського “Пальмове гілля” (№ 3724), сатира
на професорів Київського університету (№ 3737), сатирично-полі-
тичний вірш Панаса Мирного 1845 р. “Розмова двох кумів про зем-
ські діла” (№ 3771), епіграма О.А. Назаревського на М.К. Гудзія
“Из не греческой антологии” (№ 3779), епіграма В.М. Перетца на
О.А. Назаревського “Надпись (из современной антологии)” (№ 3785);
гумористичний твір В.О. Романовського на О.С. Грушевського
“Протестация его милости пана Груша, негдысь служки монастыр-
скаго…” (№ 3788), його ж гумористичний універсал “Іоанн Рабо-
тпрос Гетман на тот час войска Запорозского” (№ 3789), афоризми,
анекдоти (№ 3849–3850).
Про ліричний спосіб світосприйняття Маслова свідчить і значна
кількість поезій в його архіві. Тут і автографи українських поетів,
таких як М. Зеров (№ 3758), В. Сосюра (№ 3799), П. Тичина
(№ 3805), або, скажімо, “Эллегия к библиотеке” Стефана Яворського
(№ 3818) у перекладі на той час студента КДУ Бориса Марьянова
(1947 р.), і переклад цього ж твору 1932 р. (№ 3819) Р.І. Алексєєва
“Ідіть, мої книжки”, з примітками С.І. Маслова до історії пере-
кладу; тут і переписані рукою Сергія Івановича вірші інших поетів –
і російських, і українських (№ 3821).
48
У фонді 33 також знаходиться архів дружини Сергія Івано-
вича – Олени Митрофанівни Маслової, її літературознавчі статті:
“К истории анекдотической литературы XVIII в.”, “Зрелище жития
человеческаго, М. 1712 г.”, “Життя і літературна спадщина Лодо-
віка Гвіччіярдіні” та ін. (№ 7759–7836).
Загалом архів містить більш як 8300 од. зб. Це воістину скарб
історії вітчизняної літератури, книги, культури загалом.
1 Сергій Маслов, 1902–1927. – К., 1927. – 50 с.; Маслов Сергій Івано-
вич // Українська радянська енциклопедія. – 1962. – Т. 8. – С. 528; Маслов
Сергій Іванович // Українські письменники: Біобліогр. слов.: У 5 т. – К.,
1965. – Т. 5. – С. 110–114; Крекотень В.І. Лицар філологічної науки // Рад.
літературознавство. – 1980. – № 11. – С. 73–79; Ковальчук Г.І., Королевич Н.Ф.
Книгознавець, бібліограф і бібліотекар Сергій Іванович Маслов. – К.,
1995. – 44 с. – (Видатні діячі української книги; Вип. 4); Колосова В.П.
Маслов Сергій Іванович // Українська літературна енциклопедія. – К., 1995. –
Т. 3. – С. 311–312; Перші книгознавчі читання: Зб. наук. пр. – К., 1997. – 147 с.
2 Вядро Ш. Дар ученого // Библиотекарь. – 1958. – № 12. – С. 59–60.
3 Ковальчук Г. Архів С. І. Маслова як джерело з історії створення та
діяльності відділу стародруків ВБУ // Архівознавство. Археографія. Джерело-
знавство. –К., 1999. – Вип. 1: Архів і особа. – С. 175–182.
4 Маслов Сергій Іванович // Видатні вчені Національної академії наук
України. Особові архівні та рукописні фонди академіків і членів-корес-
пондентів у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського
(1918–1998): Путівник. – К., 1998. – С. 65–71; Степченко О., Воронкова Т.
Особовий архівний фонд С. Маслова в Інституті рукопису Національної
бібліотеки України імені В. І. Вернадського // Перші книгознавчі
читання. – К., 1997. – С. 13–19.
5 Маслов С.И. Кирилл Транквиллион-Ставровецкий и его литературная
деятельность: Опыт историко-литературной монографии. – К., 1984. – 246 с.
6 Хрестоматія з української літератури для десятого класу середньої
школи. – К., 1953. – С. 17–20.
Summary
The article is aimed at providing a general characteristics of the documents
related to the philological studies of the 1st half of the 20 century and the his-
tory of the Russian language and literature chair (the name changed later) of
the T. Shevchenko Kyiv National University from the fund № 33 of the Manu-
script institute of the V.I. Vernadsky National Library of Ukraine where the archive
of the outstanding historian of the Ukrainian book S.I. Maslov is preserved.
Key words: S.I.Maslov, the T. Shevchenko Kyiv National University, ar-
chives, historical-biographical studies, history of the old Ukrainian literature.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-48693 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-4203 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T15:08:49Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ковальчук, Г.І. 2013-09-01T04:33:36Z 2013-09-01T04:33:36Z 2009 Архів професора С.І. Маслова як джерело з історії філологічних студій та Київського національного університету імені Тараса Шевченка / Г.І. Ковальчук // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2009. — Вип. 13. — С. 36-48. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2222-4203 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48693 801.8(477)Маслов Метою статті є загальна характеристика матеріалів, що стосуються філологічних студій першої половини ХХ ст., а також історії кафедри російської словесності (назва з часом змінювалася) Київського національного університету імені Тараса Шевченка, з фонду 33 Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, де зберігається архів видатного історика української книги та літератури С.І. Маслова. The article is aimed at providing a general characteristics of the documents related to the philological studies of the 1st half of the 20 century and the history of the Russian language and literature chair (the name changed later) of the T. Shevchenko Kyiv National University from the fund № 33 of the Manuscript institute of the V.I. Vernadsky National Library of Ukraine where the archive of the outstanding historian of the Ukrainian book S.I. Maslov is preserved. uk Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України Рукописна та книжкова спадщина України Дослідження архівних та книжкових фондів Архів професора С.І. Маслова як джерело з історії філологічних студій та Київського національного університету імені Тараса Шевченка Article published earlier |
| spellingShingle | Архів професора С.І. Маслова як джерело з історії філологічних студій та Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ковальчук, Г.І. Дослідження архівних та книжкових фондів |
| title | Архів професора С.І. Маслова як джерело з історії філологічних студій та Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
| title_full | Архів професора С.І. Маслова як джерело з історії філологічних студій та Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
| title_fullStr | Архів професора С.І. Маслова як джерело з історії філологічних студій та Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
| title_full_unstemmed | Архів професора С.І. Маслова як джерело з історії філологічних студій та Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
| title_short | Архів професора С.І. Маслова як джерело з історії філологічних студій та Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
| title_sort | архів професора с.і. маслова як джерело з історії філологічних студій та київського національного університету імені тараса шевченка |
| topic | Дослідження архівних та книжкових фондів |
| topic_facet | Дослідження архівних та книжкових фондів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48693 |
| work_keys_str_mv | AT kovalʹčukgí arhívprofesorasímaslovaâkdžerelozístoríífílologíčnihstudíitakiívsʹkogonacíonalʹnogouníversitetuímenítarasaševčenka |