Дарчі написи в бібліотечному сегменті “Празького архіву” (Державна наукова архівна бібліотека, м. Київ)

Досліджуються дарчі написи, виявлені автором на примірниках бібліотечного сегмента “Празького архіву” у Державній науковій архівній бібліотеці, м. Київ. Проаналізовано особливості застосування дарчих написів на примірниках книжкового, журнального та газетного фондів. Наведено приклади написів, адрес...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
1. Verfasser:	Боряк, Т.Г.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України 2009
Schriftenreihe:	Рукописна та книжкова спадщина України
Schlagworte:	Дослідження архівних та книжкових фондів
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48699
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Дарчі написи в бібліотечному сегменті “Празького архіву” (Державна наукова архівна бібліотека, м. Київ) / Т.Г. Боряк // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2009. — Вип. 13. — С. 127-138. — Бібліогр.: 39 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-48699
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-486992025-02-10T00:02:11Z Дарчі написи в бібліотечному сегменті “Празького архіву” (Державна наукова архівна бібліотека, м. Київ) Боряк, Т.Г. Дослідження архівних та книжкових фондів Досліджуються дарчі написи, виявлені автором на примірниках бібліотечного сегмента “Празького архіву” у Державній науковій архівній бібліотеці, м. Київ. Проаналізовано особливості застосування дарчих написів на примірниках книжкового, журнального та газетного фондів. Наведено приклади написів, адресатів та адресантів і кількісні параметри. The commemorative inscriptions detected by the author on the copies of the library segment of the “Prague Archive” at the State Scientific Archive Library in Kyiv are investigated. The peculiarities of employing commemorative inscriptions on the copies from book, journal and newspaper funds are analyzed. Examples of inscriptions, adressees and senders as well as specific numbers are given. 2009 Article Дарчі написи в бібліотечному сегменті “Празького архіву” (Державна наукова архівна бібліотека, м. Київ) / Т.Г. Боряк // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2009. — Вип. 13. — С. 127-138. — Бібліогр.: 39 назв. — укр. 2222-4203 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48699 930.253 + 025.71(437 + 477)”1945/2007" uk Рукописна та книжкова спадщина України application/pdf Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Дослідження архівних та книжкових фондів Дослідження архівних та книжкових фондів
spellingShingle	Дослідження архівних та книжкових фондів Дослідження архівних та книжкових фондів Боряк, Т.Г. Дарчі написи в бібліотечному сегменті “Празького архіву” (Державна наукова архівна бібліотека, м. Київ) Рукописна та книжкова спадщина України
description	Досліджуються дарчі написи, виявлені автором на примірниках бібліотечного сегмента “Празького архіву” у Державній науковій архівній бібліотеці, м. Київ. Проаналізовано особливості застосування дарчих написів на примірниках книжкового, журнального та газетного фондів. Наведено приклади написів, адресатів та адресантів і кількісні параметри.
format	Article
author	Боряк, Т.Г.
author_facet	Боряк, Т.Г.
author_sort	Боряк, Т.Г.
title	Дарчі написи в бібліотечному сегменті “Празького архіву” (Державна наукова архівна бібліотека, м. Київ)
title_short	Дарчі написи в бібліотечному сегменті “Празького архіву” (Державна наукова архівна бібліотека, м. Київ)
title_full	Дарчі написи в бібліотечному сегменті “Празького архіву” (Державна наукова архівна бібліотека, м. Київ)
title_fullStr	Дарчі написи в бібліотечному сегменті “Празького архіву” (Державна наукова архівна бібліотека, м. Київ)
title_full_unstemmed	Дарчі написи в бібліотечному сегменті “Празького архіву” (Державна наукова архівна бібліотека, м. Київ)
title_sort	дарчі написи в бібліотечному сегменті “празького архіву” (державна наукова архівна бібліотека, м. київ)
publisher	Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Дослідження архівних та книжкових фондів
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48699
citation_txt	Дарчі написи в бібліотечному сегменті “Празького архіву” (Державна наукова архівна бібліотека, м. Київ) / Т.Г. Боряк // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2009. — Вип. 13. — С. 127-138. — Бібліогр.: 39 назв. — укр.
series	Рукописна та книжкова спадщина України
work_keys_str_mv	AT borâktg darčínapisivbíblíotečnomusegmentíprazʹkogoarhívuderžavnanaukovaarhívnabíblíotekamkiív
first_indexed	2025-12-02T00:08:03Z
last_indexed	2025-12-02T00:08:03Z
_version_	1850352954435960832
fulltext	127 УДК 930.253+025.71(437+477)”1945/2007" Т. Г. Боряк канд. іст. наук Інститут державного управління та інформаційної діяльності ДАРЧІ НАПИСИ В БІБЛІОТЕЧНОМУ СЕГМЕНТІ “ПРАЗЬКОГО АРХІВУ” (ДЕРЖАВНА НАУКОВА АРХІВНА БІБЛІОТЕКА, М. КИЇВ) Досліджуються дарчі написи, виявлені автором на примірниках біб- ліотечного сегмента “Празького архіву” у Державній науковій архівній бібліотеці, м. Київ. Проаналізовано особливості застосування дарчих на- писів на примірниках книжкового, журнального та газетного фондів. Наведено приклади написів, адресатів та адресантів і кількісні параметри. Ключові слова: “Празький архів”, Державна наукова архівна бібліотека (ДНАБ), українська еміграція, Чехословацька Республіка, дарчі написи. Друкований сегмент “Празького архіву” опинився у Державній науковій архівній бібліотеці, м. Київ (далі – ДНАБ) у результаті кількох переміщень документального масиву до УРСР – у 1945 та 1958 рр. В УРСР при первісному розбиранні привезених матеріалів відбулося фізичне роз’єднання цілісного архівно-бібліотечно-музей- ного комплексу – акумульованого завдяки зусиллям співробітників двох установ у Празі: Українського історичного кабінету (далі– УІК) та Музею визвольної боротьби України (далі – МВБУ). Друковані видання вилучалися з архівного масиву і концентрува- лися в бібліотечному фонді до т.зв. “спецхрану” ДНАБ. Доступ бу- ло відкрито після 1991 р.1 Нині бібліотека нараховує 190 840 книг та брошур (включно з виданнями колишнього “спецхрану” 13 133 примірники), 75 918 жур- налів (разом з 5638 підшивками в колишньому “спецхрані”), 29 708 підшивок газет (включаючи 4741 підшивку газет колишнього “спецхрану”, 30 747 одиниць спеціальних видань (карти, листівки тощо), 27 765 одиниць дублетного та обмінного фонду, загалом – 360 тисяч одиниць і комплектів друкованих матеріалів2. © Т. Г. Боряк, 2009 128 Загальний обсяг книжкового, журнального та газетного фон- дів колишнього “спецхрану” становить 23 612 примірників та під- шивок (близько 8 % від примірників вищезгаданих груп фонду загального зберігання). Звичайно, не всі ці примірники та підшивки є складовими еміграційних комплексів. Частина фондів опинилася в “спецхрані” в результаті різних хвиль засекречування і є літе- ратурою, виданою в Радянській Україні; частина – література “бур- жуазних націоналістів”, яка збиралася для обліку “ворогів народу” та ознайомлення з ідеологією українського націоналізму та ідей національного визволення в осередках у польській Україні та за межами УРСР; частина літератури походить з часів нацистської окупації; і нарешті, література еміграційного походження, біль- шість якої належить до “Празького архіву”. Відносно повно задокументованим є первісний етап формування цих колекцій: акумуляція в кількох місцях Чехословацької Рес- публіки бібліотечних зібрань української еміграції; найкраще ж задокументовано фінальний етап процесу повоєнної радянської концентрації – наявність певної кількості друкованих видань як з атрибутивними ознаками українського чехословацького масиву, так і без них, в одному місці – у ДНАБ. А уявлення про проміжний етап у нас немає через відсутність джерел документування шляху міграції цих фондів від Праги до Києва. Першою, хто порушив питання про наявніть у фондах ДНАБ українських еміграційних видань, була архівістка Людмила Лозенко. Наступний крок було зроблено американською дослідницею Патри- цією Грімстед. На її прохання на початку 2000-х років співробітниками бібліотеки було проведено пошукову роботу з виявлення печаток бібліотеки Українского вільного університету (УВУ). Нам не вдалося з’ясувати, чому саме ця установа була визначена як єдина атрибутивна ознака. Можна лише припустити, що причиною став факт одно- часного передання до УРСР у 1945 р. архіву УВУ та архіву УІК. Авторкою у 2006–2007 рр. було проведено атрибутивну ро- боту за рядом ознак з матеріалами колишнього “спецхрану” для виявлення книг, журналів та газет, які були складовими колекцій УІК та МВБУ – тобто “Празького архіву”. Результатом стало ви- явлення друкованого масиву, який безумовно належить до “Празького архіву”, та комплексу, який безумовно є еміграційним, але місце походження його наразі не встановлене, тому ми відносимо його до “Празького архіву” із застереженнями. 129 Оскільки фонди ДНАБ поділяються на книжковий, журналь- ний та газетний, ми проаналізуємо виявлені дарчі написи по цих трьох групах. Почнемо з дарчих написів, виявлених на примір- никах книжкового фонду. Проаналізуємо групу дарчих установам чи організаціям. Більшість становлять дарчі написи МВБУ та УВУ. 28 дарчих адресовані МВБУ. Дарували, переважно, свої книжки, хоча в кількох випадках – не свої праці (наприклад, А. Зубенко подарував працю Юрія Клена)3. Переважно дарчі є просто виразом поваги до МВБУ, хоча трапляються більш ніж просто дарчі та вирази поваги. Так, митро- полит Іларіон (І. Огієнко) додав до присвяти музею вірш: “Не оглядайся на невдачі,/ До перемоги все роби:/ Спиняються лише ледачі,/ страхаються самі раби!/ + Іларіон 12.ІІ.1947”4. Або, на- приклад, такий напис: “Діяч чину боротьби та праці – нашій Святині Українському музею в Празі. М. Рішко. Драгово, 28 січня 1937”5. Відзначимо, що важливим є факт співіснування певних напи- сів з дарчими МВБУ: “Dupl. U 10542”, “Dupl. О, U 7811”, “Dupl. с(гачек) 3724”6. Хронологія подарованих книжок: 1921–1947 рр. Серед осіб, які дарували по одній книжці музею: Л. Грабина, Б. Ли- сянський, М. Литвицький, О. Лотоцький, Є. Маланюк, Бережанський Василь Окунь, М. Ришка, О. Цинкаловський, В. Янів, Ю. Матушев- ський, Я. Рудницький, Є. Грицак, Ф. Колесса. А. Зубенку та А. Яков- ліву належать по дві подарованих книжки, митрополиту Іларіону – три, О. Мицюку – сім книг. Шість дарчих написів адресовані бібліотеці УВУ. Чотири книги були подаровані С. Шелухіним – по два примірники своїх праць7. Один з дарчих написів незрозуміло написано, вдалося розібрати: “До Бібліотеки Сел[…] Коопер. Укр. Віл. Унів. [в] Празі, [підпис нерозбірливий. – Т. Б.] ІІІ 936” (обрізано частину аркуша)8. Три дарчі написи присвячені Українському історико-філоло- гічному товариству (далі – УІФТ) в Празі від Стефанії Лукасевич; один – від В. Щербаківського9. Один дарчий – Кубанському козачому архіву від завідуючого Донським казачим архівом у Празі тощо10. Виявлено дарчі написи установам поза межами Праги чи на- віть Чехословацької Республіки. Подальші дослідження потрібні для встановлення місцезнаходження адресатів. Три дарчих написи адресовані Науковому товариству ім. Т. Шевченка К. Вагилевичем та Є. Грицаком11, чотири – редакції газети “Діло” від І. Мірчука, Ю. Сту- динського (“Хвальній Редакції “Діла” присвячую свою докторську 130 працю. Ю. Студинський. Париж 8.ІІІ.1930 р.”) та однієї невстанов- леної особи12. Обидва адресати знаходились у Львові. Виявлено один дарчий для “Українського прапору” та Бібліо- теки УНО. Два дарчих – для бібліотеки партії Українських соціал- демократів від [? – ініціали відсутні. – Т.Б.] Тулатів. Два дарчі на- писи адресовані “Объединенію русских адвокатов в знак уваженія к их выдержке и симпатіи к их прошлому и настоящему”, підпис нерозбірливий13. У наступну групу можнa умовно об’єднати примірники з 15 дар- чими написами. Особливістю цієї групи є те, що дарчі написи складаються з однієї частини – тексту від автора, але невідомою за- лишається особа чи установа, якій присвячується дана друкована одиниця. У двох випадках це автографи Д. Дорошенка та М. Антоно- вича14. Три книги були презентовані О. Лотоцьким, а одна має штамп “od autora”15. Один дарчий напис написаний таким чином: “На спо- мин про першу зустріч – у Київі. О. Лащенко Praha 15/ХІІ 44”16. Дмитро Чижевський любив посилати щире привітання без зазна- чення адресата17, а Б. Антоненко-Давидович залишив таку присвяту: “Другові й Товаришеві”18. Знов-таки, трапляються як випадки під- писання своїх власних праць, так і чужих. Інша ситуація з декількома неідентифікованими адресатами, оскільки тут має місце зовнішнє втручання (плин часу чи механічне пошкодження – відрізано частину сторінки, де був автограф), тому можна лише стверджувати, що автором дарчого був у двох випадках О. Мицюк, і що один дарчий був підписаний 1 серпня 1925 р., а дру- гий – не раніше 9 лютого 1933 р.19 Або, наприклад, сторінка обрізана там, де був дарчий, і видно лише підпис “Віктор Доманицький”20. Перейдемо до найчисельнішої групи дарчих написів – дарчі написи особам. Як і у випадку з дарчими написами установам, є кілька фактів, коли дарувалася не власна праця. Дарчі написи особам, з огляду на їх кількість, видається до- цільним поділити на кілька груп. До першої групи можна віднести дарчі написи осіб, чиє життя так чи інакше було пов’язано з Чехо- словацькою Республікою, і таких налічується 136 написів. Серед авторів можна назвати Л. Биковського, Д. Дорошенка, О. Колессу, І. Огієнка, О. Лотоцького, Н. Полонську-Василенко, Б. Крупниць- кого та ін. Лідерами у списку отримувачів книжок є Д. Антонович, Д. Дорошенко, В. Щербаківський, А. Яковлів, С. Наріжний, І. Мірчук, С. Смаль-Стоцький та ін. 131 Варто навести деякі написи з огляду на певні особливості. Передусім впадає в око їх щирість, відданість та вдячність. Так, наприклад: “Глибокоповажному Вад. Михайл. Щербаківському на добру пам’ять від автора. ЛБіл. 28/VІ 924”; “Високоповажному Пану Професорові В.Д. Міяковському від Д. Дорошенка на ознаку щирої прихильности. Прага 11.ХІІ.1944”; “Свому дорогому профе- сорові О. Колессі – автор. Ужгород 18/09 23”; “Високоповажному Проф. Дмитрові Володимировичу Антоновичу на спогад від ав- тора 25.V.26”; “В. Шановному Колезі Б. Мартосові на добру пам’ять. Автор ІІ 927”; “Високо-Достойному Проф. Д. Антоновичеві скромний дар від автора”; “Високоповажному П. Проф. В. Садов- ському з глибокою пошаною від перекладчика-учня. Л. Биковський 4.VI.1930 Варшава”; “Давньому товаришеві й другові В. Щербаків- ському Пкарманський”; “Вельмишановному Панові Професорові Докторові Сим.Наріжному пересилає автор цю книжку в подяку за надіслані йому праці і на знак щирої пошани Б. Крупницький Берлін, 24.V.38”; “Дорогому Дмитру Володимировичу Антоновичу в ознаку незмінної пошани і приязни автор 27.VIII.1927. на виїзднім з Німеччини до Австрії”; “Дорогому і високоповажному Дмитрові Івановичу сердечно відданий автор. Київ–Прага”; “Доро- гим Поліні Мойсіївні та Андрію Івановичу Яковлевим від щиро відданого автора А. Шул. Прага 27/ХІI 1935”21. Слід також відзначити написи зі згадуванням подій, з якими були обізнані обидва (адресат та адресант), але які видаються не- зрозумілими невтаємниченому читачеві – очевидно, лише біографи зможуть домалювати штрихи до портретів цих осіб та пролити світло на етапи життєвих шляхів: “Хресному батькові “Кумиса” Вп. п. Др. В. Кушніреві в глубокій пошані вдячний Дереш Петро. Прага, 27/ІІ 1929”; “Високоповажному Панові Професорові Іванові Мірчукові на спомин отих днів молодісті від автора. Ст. Самбір, дня 6/5 1939 р. І. Максимчук”; “Від [...? – незрозуміло слово напи- сано. – Т.Б.] Ознака високої пошани дорогому співробітникові в скрутні часи […? – незрозуміло слово написано – Т.Б] Вп п. Ал.Гн. Ло- тоцькому 28/ІІІ 1921”22. Виділимо кілька посвят, які вирізняються творчим підходом: “Дорогому проф. Дм.Ів. Дорошенкові Іларіон. Народ без власної ідеології мертвий. Іларіон. [текст є проштампованим, за винятком адресата. – Т.Б.] 28.VI.1944”; “Дорогому Проф. Дм. Дорошенкові в ці скорботні дні розп’яття скорбний + Іларіон 3/ІІІ 1944”; “Високо- 132 поважному Панові Професору Дмитрові Дорошенкові високоза- служеному дослідникові історії Укр. Гетьманської Держави 1918 р. в доказ високого, правдивого побажання з низьким поклоном складаю Автор чл. ЦСКД Дня 13/вересня, 1932”23. Трапляються і посвяти іноземців українським діячам: “Seinem liebem Freunde Prof. D.Doroschenko mit herzlischen Grüsen Berlin 10 April 1932”; “Slovntnému pánu univ. prof. drn. St.Smalu-Stockému na vyiav hlukoké oddanosti avtor v Praze v únoru 1920” та ін.24 12 дарчих написів адресовані особами з російськими пріз- вищами, російською мовою і могли складати частину російського еміграційного масиву: “Многоуважаемому Дмитрію Ивановичу До- рошенку от автора”; “Глубокоуважаемому Алексею Филипповичу Одарченко – авторъ. 21 января 1931 г. Прага”; “Дорогимъ М.К. и Э.С. Вольфсонъ съ искренней любовью авторъ 14 окт. 1928”; “До- рогому учителю Ник. Он. Лосскому Хрб 5/Х 1931 года”; “Гри- горию Александровичу Кулишеву, прилежному учителю моей ле- нивой дочери, с добрыми чувствами автор Brussels 1930”25. 34 дарчі написи адресовані особам, чиє місцезнаходження в еміграції не вдалося встановити взагалі, наприклад: “Високопо- важному Пану Директору на спомин спільної праці в часи війни Іван Німчук”; “Дорогому П. Мурику на гарний спогад 26.V.1936 Ю. Косач”26. 8 дарчих написів адресовані особам, які ніколи не бу- ли в Чехословаччині. Перейдемо до розгляду дарчих написів в журнальному сег- менті колишнього “спецхрану”, де є група друкованих одиниць з дарчими написами, хоч їх значно менше, ніж у книжковому фонді. Порівняння дарчих написів на примірниках книжкового і жур- нального фондів дає підстави стверджувати, що існує різниця в тональності, розмірі та змісті написів. Дарчі написи на журналах є менш виразними, ніж на книгах: вони більш сухі, короткі та, як правило, засвідчують факт надсилання/ передавання журналу. Також рідко зустрічається підпис особи, яка написала посвяту. Наведемо такі приклади: “Вш. панові Сірополкові”; “даровий примірник т. Олексі Силенкові від тов. ім. Ів. Франка” (від- биток печатки); “Високошановному Панові Дмитр. Дорошенкові”27. Хоча трапляються більш повні написи: “Високоповажному Міністру освіти Пану Сірополкові Голова Ради Братства Святої Покрови Священ. П. Білону 1922, 15. 06 Щипіорно”28. Отже, існують по одному дарчому напису (крім написів Д. До- 133 рошенку – два написи йому присвячені): Дорошенку Д., Сіро- полку С., п. Антончуку, Антоновичу Д., Черкасенку В., незрозу- міло написана особа – від останнього редактора “Українського скитальця”, Макаренку від Кубанського архіву, Няньчуру Г., Пителю О., Каролу В. (не дуже зрозуміло це прізвище написано), Бараніву О., Садовському В.29 Цікавим є напис О. Бараніву: “Д-ру А.И. Ба- раниву Приду в 2 ч. И принесу... еще что-то. П.”30. Виявлено також по одному дарчому напису неідентифікова- ним особам чи особам, чиє перебування в ЧСР не вдалося встано- вити: Крушельницькому А., Боровому, т. Зильерту, Силенкові Олексі, Норі Федорівні, вуйкові Даляцові (не дуже зрозуміло прізвище написано) та Куцалу П.П.31 Є дарчі написи певних осіб, але не за- значено, кому: від Феденка П., Шляхтиченка, та 26 дарчих написів Міненка Тимофія, митр. прот.32 Зазначимо дарчі написи установам: по одному напису адресо- вано бібліотеці Української господарської академії в Подєбрадах (далі –УГА), Українському-національному музею-архіву при Україн- ському інституті громадознавства в Празі, Музею в Празі (це може бути МВБУ або Український національний музей-архів) та УІФТ33. Два написи присвячені УВУ34. По чотири дарчих написи написані Читальні громади студентів УГА та Празькій групі Українській партії соціалістів-революціонерів35. Також виявлено декілька дарчих написів, які не дозволяють провести ідентифікацію з установами у Чехословацькій Респуб- ліці: Бібліотеці студентської кооперації, Українському воєнному історичному інституту в Парижі, “4169 / Прага ІХ” 36. Наведемо також відомості про дарчі написи на примірниках газетного фонду. Логічно припустити, що дарчих написів найменше виявлено саме на газетах. Адже якщо журнальні статті ще могли бути написані науковцями, які потім і надсилали їх своїм колегам та друзям, то газетний жанр не допускає наявності серйозних ана- літичних розвідок на якусь тематику, тож присвяти на газетах не були поширені. До того ж, вигляд газет (відсутність обгортки та титульного аркуша, на яких зручно писати посвяти) фактично унеможливлював написання дарчих. Якщо ж дарчі написи і були виявлені, то надсилалися вони певним установам для поповнення їхніх бібліотечних колекцій, а не для виразу пошани та вдячності, як у випадку з книгами та, до меншоє міри, з журналами. Отже, було виявлено два дарчих написи Музею ВБУ на титу- 134 лах поодиноких номерів (за 1931 та 1945 рр.)37 та три дарчих на титульних аркушах трьох підшивок часопису “Український вісник. Орган українського національного об’єднання” за 1942, 1943 та 1944 рр. Часопис виходив у Берліні та у всіх трьох випадках мав стару оправу, що дає підстави говорити, що три підшивки, а не окремі номери, були подаровані Музею38. Також було виявлено два дарчих написи Кубанському архіву39. Під час проведення атрибутивної роботи з матеріалами ко- лишнього “спецхрану” авторка намагалася виділити кілька груп ознак. Тож представити кількісні характеристики примірників книжок, журналів та газет з дарчими написами можна у вигляді таблиці: Об’єкту Книжковий Журнальний Газетний Разом дарчого фонд фонд* фонд напису МВБУ 29 1/1 5/5 35 УВУ, бібліотека 8 1/1 – 10 УГА – 1/1 – 1 Кубанський архів 1 – 1/2 3 Організації в ЧСР** 6 3/9 – 15 Організації за межами ЧСР 9 3/4 – 13 Особи в ЧСР 139 14/14 – 153 Особі за межами ЧСР, неідентифіковані або чиє місцеперебування в ЧСР не встановлене 74 13/35 – 109 Отже, реконструкція бібліотечного сегмента “Празького архіву” використовувала ряд атрибутивних ознак, в тому числі дарчі написи. З точки зору реконструкції еміграційного масиву, переданого до УРСР з Праги після Другої світової війни, дарчі написи не дають можливості інституційного встановлення приналежності друкова- них одиниць. Вони лише виокремлюють друковані видання з того масиву засекреченої літератури, що перебуває на зберіганні у спец- фонді. Однак дарчі надписи, адресовані особам, чиє міжвоєнне життя * Для журнального і газетного фонду, з метою більш точних обра- хунків, виявлені дарчі написи фіксувалися поданням двох цифр через косу риску: перша цифра вказує на кількість примірників з атрибутивною ознакою, друга – на кількість примірників у підшивці періодичного видання ** ЧСР – без Підкарпатської Русі, враховуються еміграційні осередки. 135 було пов’язано з Чехословацькою Республікою, дають підстави припустити, що ці книжки наприкінці війни були передані або до УІК, або до бібліотеки УВУ, де їх не встигли заінвентаризувати. Для історика ж дарчі написи є додатковим інструментом для дослідження особистого життя осіб, встановлення взаємовідносин між ними та інституціями, їхнього наукового життя, можуть допо- могти у встановленні місцеперебування особи в той чи інший про- міжок часу. 1 Див. детальніше: Історія колишнього спецфонду Державної наукової архівної бібліотеки як депозитарію бібліотечних колекцій “Празького ар- хіву” // Бібл. вісн. – 2009. – № 2. – С. 14–19. 2 Порохнюк Г.В. Науково-довідкова бібліотека Центральних держав- них архівів України // Архівні установи України : Довідник. – К., 2005. – Т. 1. – С. 37–38. 3 Клен Ю. Прокляті роки. – Л., 1937. – 63 с. 4 Іларіон, митрополит. Марія Єгиптянка. – Париж, 1947. – Ч. 2 – 78 с. 5 Рішко М. Гірські вітри. Поезії. – Ужгород, 1936. – 30 с. 6 Лисянський Б. Pro Patria. Збірка поезій. – Прага, 1941. – 39 с.; Ли- твицький М. Українська державність і російське видавництво “Єдинство” в Праге. – Прага, 1930. – 41 с.; Лотоцький О. Схід і Захід у проблемі україн- ської культури. – Л., 1939. – 15 с.; Рішко М. Гірські вітри. Поезії. – Ужго- род, 1936. – 30 с. 7 Шелухін С. До вивчення “Руської Правди»”. Зшиток 2. Уривки з на- рисів з додатком І-го зшитку. – Прага, 1934. – 64 с.; Шелухін С. Звідкіля походить Русь. Теорія кельтського походження Київської Русі з Франції. З географічною картою. – Прага, 1929. – 128 с. 8 Українська кооперація під Польщею в році 1928. Статистика со- юзних кооператив. – Л., [1929]. 9 C.M.T. L’Ukraine en face du Congres Lausanne, 1919 – S.l., S.a.; Щер- баківський В. Вепрь у великоднім обряді на Україні. – Б.м., б.р. – С. 287–290. 10 Казаки за границей, март 1932 – март 1933 г. Штаб Донского Кор- пуса. – София, 1933. – 104 с. 11 Вагилевич К. Україна непоборна. Вірні. – Прага, 1941. – Ч. 15. –11 с.; Грицак Є. Перегляд головних зразків відмін і речень української мови. – Краків ; Л, 1944. – 32 с. 12 Vademecum українського студента. – Л., 1926. – 62 с.; Мірчук І. Петро Лодій та його переклад “Elementa Philosophiae”. – С. 91–112; Stud- ynsky G. Le Probléme agraire en Ukraine. – Paris ; Limoges, 1929. – 192 p. 13 Див., наприклад: Числа / Сб. под ред. И.В. де Манциарли и Н.А.Оцупа. – Париж, 1930. – Кн. 4: 1930–1931. – 278 с. 14 Дорошенко Д. З історії української політичної думки за часів сві- 136 тової війни. – Прага, 1936. – 99 с.; Антонович М. Князь Репнін Генерал- губернатор Саксонії. – Берлін, 1936. – 61 с. 15 La libre Ukraine (revue politique et litteraire). – Constantinople, 1922. – 34 p.; Král Ji§í Dr.Podkarpatská Rus (Se 24 obrazy v textu). – Praha, 1924. – 122 s. 16 Лащенко О. Культурне життя на Україні. – Прага, 1941 – 53 с. 17 Див.: Чижевський Д. Український літературний барок. Нариси. – Прага, 1941 – Ч. 2. – 67 с.; Чижевський Д. Український літературний барок. Нариси. – Прага, 1944. – Ч. 3. – 66 с. 18 Антоненко-Давидович Б.Г. Привітання життя. Книжка поезій. – Л., 1931. – 64 с. 19 Мицюк О.К. Аграрна політика (1800–1925). – Подєбради, 1925. – Т. 1. – 477 с.; Мицюк О.К. Український економіст-громадівець С.А. Подолин- ський. – Л., 1933. – 69 с. 20 Доманицький В. Цукровий буряк. – Л., 1929. – 69 с. 21 Білецький Л. Перспективи літературно-наукової критики. – Прага ; Берлін, 1924. – 80 c.; Бібліографія праць проф. Д. Дорошенка за 1899– 1942 рр. – Прага, 1942. – 60 c.; Бирчак В. Василько Ростиславович. Істо- рична повість з ХІ в. : В 2 т. – Берлін:, 1923. – Т. 1. – 253 c.; Богацький П. Матеріяли до критичного видання творів Грицька Чупринки. – Прага, 1923. – 194 c.; Бородаєвський С.В. Принципи кооперативного законодав- ства. – Б.м., б.р. – 15 c.; Велигорський І. Життя мови. – Яворів, 1935. – 31 c.; Жівний Л.Я. Нове завдання книгозбірень та інформаційні установи / Пер. з чеськ. Л. Биковський. – Каліш, 1930. – 46 c.; Карманський П. Чому? При- чинки до місіонарської діяльности Василіян у Бразилії. – Уніон да Вікто- рія, 1925. – 212 с.; Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик (1672–1742). Огляд його політичної діяльності. – Варшава, 1937. – 251 с.; Липинський В. Листи до братів-хліборобів про ідею і організацію українського монар- хізму. Писані 1919–1926 р. – Б.м., 1926. – 580 с.; Полонська-Василенко Н. Київ часів Володимира та Ярослава. – Прага, 1944. – 64 с. Choulguine Alexandre. L’Ukraine contre Moscou (1917). – Paris, 1935. – 220 p. 22 Дереш П. Кумис. – Прага, накладом Спілки українських журна- лістів і письменників в Празі. – Б.м., б.р. – 106 с.; Максимчук І. Деякі інституції звичаєвого права в Старосамбірщині. – Самбір, 1939. – 97 с. – Відб. з: Літопис Бойківщини. – 1939. – Ч. 11; Croix rouge ukrainienne. Rap- port a la Xieme conférence internationale de la croix rouge. – 1921. – 40 p. 23 Іларіон, митрополит. Ідеологія української церкви. – Холм, 1944. – 56 с.; Іларіон. Скорбна мати. Життя та страждання богородиці діви. Поема. – Холм, 1944. – 144 с.; Коструба Т. Гетьман Іван Скоропадський (1708– 1722). – Л., 1932. – 32 с. 24 Vasmer M. Wikingerspuren in Russland. Sonderausgabe aus den Sitzungsbe- richten der preussichen Akademie der Wissenschaften Phil.-Hist. Klasse. 1931 XXIV. – Berlin, 1931. – 28 S.; Tichy(/) Franti£ek. Krvácející pány. Básne(gachek) z let sv´- tové války. – Upraveno v knihtiskárn´ J. ‹efla mali§em V. Zivcem, 1920. – 36 s. 137 25 Мякотинъ В. Прикръпленіе крестьянства лъвобережной Украины въ 17–18 вв. – София, 1932. – 171 с.; Булгаков В. Толстой, Ленин, Ганди. – Прага, 1930. – 50 с.; Зайцев. Афон. – Париж, [1928?]. – 126 с.; Иванов В.Н. Философія Владимира Соловьева. – Харбин, 1931. – 18 с. – Отт. из: Рус. слово. – 1931. – Mай; Симон Г. Евреи царствуют в России (из воспомина- ний американца. – Париж, 1929. – 238 с. 26 Німчук І. Українська військова організація у Відні в днях перево- роту. Причинок до історії будови української держави в Галичині. – Відень ; Л., 1922. – 14 с.; Косач Ю. Дивимось в очі смерти. – Париж, 1936. – 126 с. 27 Релігійно-науковий вістник. – Щепіорно, 1923. – Ч. 11/12; Калєн- дар ілюстрований “Розвага” на р.р. 1916 і 1917. – Фрайштадт, 1916; Релі- гійно-науковий вістник. – Щепіорно, 1923. – Ч. 7/8. 28 Релігійно-науковий вістник, неперіодичний журнал Б-ва Св. По- крови 6-ої Січової Стрілецької дивізії. – Б.м., 1922. – Ч. 3. 29 Релігійно-науковий вістник. – Щепіорно. – Ч. 7/8; Релігійно-науко- вий вістник. – Щепіорно, 1923. – Ч. 11/12; Календарь український аль- манах на 1932 рік. – Буенос-Айрес, 1931; Самоосвітник. Самоосвітній гурток у Прудентополіс. – Прудентополіс, 1937. – Рік 1, ч. 7; Студенський голос. – 1927. – Рік 1, ч. 1; Український скиталець. – Л. та ін., 1918–1922; Дон, орган непериодический. – Прага, 193. – Ч. 1; Військовий вісник, видання слухачів військового факультету Українського народного університету. – Каліш ; К., 1922. – [Друга копія ч. 2]; Військовий вісник, видання слухачів військового факультету Українського народного університету. – Каліш ; К., 1922. – [Третя копія ч. 2]; Русалка, літературний альманах / Під ред. К. Поліщука. – Л. ; К., 1922. – Кн. 1; Русский врач в Чехии и Моравии. Орган союза русских врачей в Протекторате Чехия и Моравия. – 1940. – Год 7, № 9/10; Dziak wp¬ywów Ksia¢kowych bibljoteki publicznej m. st. Warszawy poddziak zakupów 1929/31, opracowal Leon Bykowski in¢ynier. – Warszawa, 1931. 30 Русскии врач в Чехии и Моравии. Орган союза русских врачей в Протекторате Чехия и Моравия. – 1940. – Год 7, № 9/10. 31 Рогатинець, вістник кружка У.П.Т. – Рогатин, 1923. – Рік 1, т. 1; Летінь, за самостійну соборну українську державу. – Б.м., 1944. – Ч. 2; Эмигрант. Ежемесячный журнал по вопросам эмиграции. – М., 1924. –№ 4; Калєндар ілюстрований “Розвага” на р.р. 1916 і 1917. – Фрайштадт, 1916; Вольная Сибирь. Общественно-экономический сборник. – 1929. – № 6/7; Календар-альманах марійський ювілейний “О спомагай нас діво Маріє!...” на 1939 р.б. – Л., 1938. – Річник 1; Наше життя, місячник. – Кам’янець на Поділлю, 1920. – Ч. 1. 32 Соціяль-демократ, видання Подєбрадської Організації УСДРП. – Подєбради, 1931. – Ч. 7; Трудова Україна. Центральний орган української партії соціялістів-революціонерів (неперіодично). – Прага, 1932. – Рік 2, ч. 11; Рідна мова. Науково-популярний місячник, присвячений вивченню української мови та теорії літератури. – Жовква, 1935. – Рік 3, ч. 3. 138 33 Українське книгознавство, орган гуртка бібліологів при Україн[ській] Господ.[арській] Акад.[емії] в Ч.С.Р. Збірник – Подєбради, 1922. – Рік 1, липень–серпень, ч. 2. ; Наш край. Неперіодичний журнал. – Прага, 1927. – № 1; Бюлетень брацтва українців-католиків Канади. – Б.м., 1936. – Квітень– травень; Vadim ‹™erbakivskyj. Zvlástni otisk obzoru praehistorického, ro™nik IX. Sou¢ití lidstva malované keramiky a skr™en¥ch okrov¥ch potrbu. – Nové Byd¢ov. rok 1930–1931. 34 Господарсько-кооперативний часопис. Орган ревізійного Союзу україн- ських кооператив. – Л., 1927. – Рік 7, ч. 25; Ogijenko I. Jezyk Cerkiewno- S¬owiaºski na Litwie i w Polsche w ww. XV–XVIII. – Odbitka z prac Filologicz- nych. – S.l., s.a. – t. 15. 35 Господарсько-кооперативний часопис.Орган ревізійного Союзу україн- ських кооператив. – Л., 1928. – Рік 8, ч. 26; Бюлетень секретаріату Головного політичного комітету УПСР. – 1929. – Лютий, березень, квітень, травень. 36 Господарсько-кооперативний часопис. Орган ревізійного Союзу українських кооператив. – Л., 1936. – Рік 16; Запорожець. – Б.м., 1938. – Рік 3, ч. 19–20; Робітниця. – New York, 1923. – Рік 3, ч. 8. 37 Батьківщина “La Patrie”. – Париж, 1945. – Ч. 39. 38 Український вісник. Орган українського національного об’єднання. – Берлін, 1942. – Рік 7, ч. 1–17. 39 Младоросская искра. – Б.м., 1932. – Год 2, № 30. Summary The commemorative inscriptions detected by the author on the copies of the library segment of the “Prague Archive” at the State Scientific Archive Li- brary in Kyiv are investigated. The peculiarities of employing commemorative inscriptions on the copies from book, journal and newspaper funds are analyzed. Examples of inscriptions, adressees and senders as well as specific numbers are given. Key words: the “Prague Archive”, the State Scientific Archive Library (SSAL), Ukraininan emigrants, the Czechoslovakian Republic, commemora- tive inscriptions.

Дарчі написи в бібліотечному сегменті “Празького архіву” (Державна наукова архівна бібліотека, м. Київ)

Institution

Ähnliche Einträge