Історико-книгознавче дослідження бібліотеки Київського комерційного інституту (1906–1920 рр.)
В історико-книгознавчому дослідженні відображені проблеми заснування та функціонування фундаментальної бібліотеки вищого навчального закладу м.Києва – Комерційного інституту, утворення спеціалізованих підрозділів та комплектування фондів їх бібліотек. The historical-bibliological research deals with...
Saved in:
| Published in: | Рукописна та книжкова спадщина України |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48702 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Історико-книгознавче дослідження бібліотеки Київського комерційного інституту (1906–1920 рр.) / З.Б. Афанасьєва // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2009. — Вип. 13. — С. 173-183. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-48702 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Афанасьєва, З.Б. 2013-09-01T04:57:29Z 2013-09-01T04:57:29Z 2009 Історико-книгознавче дослідження бібліотеки Київського комерційного інституту (1906–1920 рр.) / З.Б. Афанасьєва // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2009. — Вип. 13. — С. 173-183. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 2222-4203 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48702 027.7:93(477)“19” В історико-книгознавчому дослідженні відображені проблеми заснування та функціонування фундаментальної бібліотеки вищого навчального закладу м.Києва – Комерційного інституту, утворення спеціалізованих підрозділів та комплектування фондів їх бібліотек. The historical-bibliological research deals with the issues of foundation and operation of the fundamental library of the highest educational institution of Kyiv – the Commercial institute, creation of the specialized departments and their book acquisition. uk Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України Рукописна та книжкова спадщина України Історія книжкових колекцій Історико-книгознавче дослідження бібліотеки Київського комерційного інституту (1906–1920 рр.) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Історико-книгознавче дослідження бібліотеки Київського комерційного інституту (1906–1920 рр.) |
| spellingShingle |
Історико-книгознавче дослідження бібліотеки Київського комерційного інституту (1906–1920 рр.) Афанасьєва, З.Б. Історія книжкових колекцій |
| title_short |
Історико-книгознавче дослідження бібліотеки Київського комерційного інституту (1906–1920 рр.) |
| title_full |
Історико-книгознавче дослідження бібліотеки Київського комерційного інституту (1906–1920 рр.) |
| title_fullStr |
Історико-книгознавче дослідження бібліотеки Київського комерційного інституту (1906–1920 рр.) |
| title_full_unstemmed |
Історико-книгознавче дослідження бібліотеки Київського комерційного інституту (1906–1920 рр.) |
| title_sort |
історико-книгознавче дослідження бібліотеки київського комерційного інституту (1906–1920 рр.) |
| author |
Афанасьєва, З.Б. |
| author_facet |
Афанасьєва, З.Б. |
| topic |
Історія книжкових колекцій |
| topic_facet |
Історія книжкових колекцій |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Рукописна та книжкова спадщина України |
| publisher |
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України |
| format |
Article |
| description |
В історико-книгознавчому дослідженні відображені проблеми заснування та функціонування фундаментальної бібліотеки вищого навчального закладу м.Києва – Комерційного інституту, утворення спеціалізованих підрозділів та комплектування фондів їх бібліотек.
The historical-bibliological research deals with the issues of foundation
and operation of the fundamental library of the highest educational institution
of Kyiv – the Commercial institute, creation of the specialized departments
and their book acquisition.
|
| issn |
2222-4203 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48702 |
| citation_txt |
Історико-книгознавче дослідження бібліотеки Київського комерційного інституту (1906–1920 рр.) / З.Б. Афанасьєва // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2009. — Вип. 13. — С. 173-183. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT afanasʹêvazb ístorikoknigoznavčedoslídžennâbíblíotekikiívsʹkogokomercíinogoínstitutu19061920rr |
| first_indexed |
2025-11-24T07:38:17Z |
| last_indexed |
2025-11-24T07:38:17Z |
| _version_ |
1850843679589138432 |
| fulltext |
173
УДК 027.7:93(477)“19”
З. Б. Афанасьєва
Національна бібліотека України
імені В.І. Вернадського
ІСТОРИКО-КНИГОЗНАВЧЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
БІБЛІОТЕКИ КИЇВСЬКОГО КОМЕРЦІЙНОГО ІНСТИТУТУ
(1906–1920 РР.)
В історико-книгознавчому дослідженні відображені проблеми засну-
вання та функціонування фундаментальної бібліотеки вищого навчально-
го закладу м.Києва – Комерційного інституту, утворення спеціалізованих
підрозділів та комплектування фондів їх бібліотек.
Ключові слова: бібліотека, комерційні курси, вищий навчальний за-
клад, спеціалізовані підрозділи, бібліотекар, комплектування, обслугову-
вання читачів.
У сучасний період реформування вітчизняної вищої освіти до-
слідження її історії набуло пріоритетного значення.
Важливим критерієм для вивчення історії освіти є аналіз
академічної політики уряду Росії, дослідження складу, динаміки
розвитку вищих навчальних закладів, визначення їх юридич-
ного статусу в державній системі імперії.
Відносно високий рівень освіченості в Україні був пов’язаний,
з однієї сторони, з давніми культурними традиціями в галузі освіти,
з іншої, – з існуванням досить розгалуженої на той час мережі
державних та приватних навчальних закладів. Система вищої
освіти на території України складалася з університетів та вищих
спеціальних закладів, вищих жіночих курсів, закладів вищої
духовної освіти. За своїм юридичним статусом вони були регіо-
нальними підрозділами центральних державних закладів і підпо-
рядковувалися міністерствам, головним управлінням, Святійшому
Синоду, Канцелярії по закладах Відомства імператриці Марії Фед-
орівни тощо.
Важливе значення комерційної освіти для підвищення рівня
економіки життя Росії було визнано ще в кінці XVIII ст., тобто в
© З. Б. Афанасьєва, 2009
174
той час, коли ні в якій іншій державі світу не було жодної школи
комерційного напряму, більш того, ще не виникала сама думка про
самостійні навчальні заклади у цій галузі.
Розширення економічної освіти в Росії середини XIX – по-
чатку XX ст. пов’язане з інтенсивним розвитком промисловості,
внутрішньої і зовнішньої торгівлі та, відповідно, потребою у висо-
кокваліфікованих фахівцях в торгівлі, банківській і кооперативній
справах, комунально-муніципальних службах.
Загальне положення про комерційні навчальні заклади, прий-
няте у 1896 р. і доповнене в 1900 р., відкривало широкій простір
громадській і приватній ініціативі щодо організації комерційної
освіти в державі.
Комерційні інститути та курси надавали вищу комерційну, юри-
дичну, політекономічну і педагогічну освіту для служби в торгово-
промислових, громадських, адміністративних, фінансових органі-
заціях і для викладацької діяльності у середніх комерційних нав-
чальних закладах
Заснування у Києві в 1906 р. Вищих комерційних курсів, реор-
ганізованих у 1908 р. у Комерційний інститут, безумовно відпові-
дало зростаючим потребам як вітчизняної промисловості і торгівлі,
так і місцевим запитам суспільно-державних установ, яким браку-
вало спеціалістів у різних галузях економічних і фінансових наук1.
М.В. Довнар-Запольський, викладач історії у Київській Фунду-
клеївській жіночій гімназії Відомства імператриці Марії Федорів-
ни (1905–1906), керуючись “Учбовими табелями та планами для
професійних курсів при жіночих гімназіях Відомства імператриці
Марії Федорівни”, затвердженими 29 вересня 1905р.2, здійснив
спробу організувати комерційні курси у цьому закладі і, не знай-
шовши зацікавленості та підтримки своїй ініціативі, при сприянні
Міністерства народної освіти, став клопотати про дозвіл заснувати
у Києві дво- або трирічні загальноосвітні приватні жіночі курси як
вищий навчальний заклад з історико-філологічних наук з педаго-
гічним відділенням.
Водночас дружина статського радника Аделаїда Володимирівна
Жекуліна звертається до Міністерства народної освіти з проханням
дозволити їй відкрити у Києві при власній гімназії однорічні вечірні
загальноосвітні курси для жінок, які закінчили середні навчальні
заклади, та отримує згоду у листопаді 1905 р. До 1906/07 навчального
року ці курси мали дворічний курс навчання з двома відділеннями:
175
гуманітарним та природничо-історичним; з 1907/08 навчального
року почали функціонувати на нових засадах – започаткувалися два
основних відділення з чотирирічним курсом навчання: історико-
економічне, яке було створено на зразок Вищої Російської Школи
у Парижі для надання загальної освіти на суспільно-економічній
основі; природниче-історичне відділення було організоване на зра-
зок однойменного відділення фізико-математичного факультету
Університету св. Володимира, мало на меті надати спеціальну при-
родничо-наукову освіту і, разом з тим, підготувати слухачок до ви-
кладання курсу природознавства в середній та нижчій школах.
Крім того, поряд з цими двома відділеннями самостійно існу-
вало історико-філологічне відділення, яке виникло після приєднання
історико-філологічних курсів, заснованих у грудні 1905 р. профе-
сором М.В. Довнар-Запольським. Курси враховували інтереси пра-
цюючих удень жінок і тому залишалися суто вечірніми3.
Після приєднання приватних жіночих літературно-історичних
загальноосвітніх вечірніх курсів у м. Києві до приватних вечірніх
вищих жіночих курсів при гімназії А.В. Жекуліної, М.В. Довнар-
Запольський повністю віддався роботі на київських комерційних
курсах. У лютому 1906 р. він звернувся до Київського, Подільського
та Волинського генерал-губернатора за сприянням у заснуванні в
м. Києві Вищих комерційних курсів, останній, в свою чергу, звер-
нувся до міністра торгівлі та промисловості у березні 1906 р. з під-
тримкою цього починання, а вже у липні цього ж року було отримано
затверджений учбовим відділом Міністерства торгівлі та промис-
ловості статут комерційних курсів4. Вищі комерційні курси для
обох статей отримали статус Інституту у травні 1908 р.5
В Інституті було два відділення: економічне та комерційно-
технічне, учбові плани складалися з трьох напрямків – економіч-
них, юридичних та комерційно-технічних наук.
Крім того, для більш детального вивчення деяких галузей знання
були започатковані спеціальні навчальні підрозділи: банківський,
залізничний, земсько-міський, педагогічний, страховий, а також
допоміжні структури – кабінети, лабораторії, Музей товарознавства,
до складу якого входив ряд кабінетів: залізничний, гірнично-за-
водський, геологічний та гірничий, торговознавства, міської та зем-
ської справи; бібліотеки і читальні при них, товаровипробувальна
лабораторія. Не останню роль відігравала і фундаментальна біб-
ліотека, яка складалася з наукових, загальних та спеціальних книжок,
176
посібників та періодичних видань, що допомагали читачеві знайти
необхідний матеріал для практичних занять або для науково-до-
слідницької роботи.
Бібліотека займала приміщення площею приблизно 450 кв. м,
стіни були штукатурені, підлога паркетна, література розміщувалася
у 10-ти великих шафах, у читальні стояли столи та віденські стільці
для читачів, стіни прикрашали картини6.
Бібліотеці Інституту потрібна була не тільки сучасна література,
а й обладнання книгосховищ, яке давало змогу швидко та професійно
обслуговувати читачів. Навесні 1914 р. з-за кордону виписали 4 шу-
хляди для каталогу, а для облаштування бібліотеки було замовлено
в майстернях Київського політехнічного інституту каталожні
шафи міжнародного стандарту (за розміром 125мм×75мм) німець-
кої системи “Ліпман” за їх власними схемами та кресленнями7.
Бібліотека Інституту з початку свого існування поповнюва-
лася, в основному, за власний рахунок та через пожертвування
різних установ – урядових, земських, міських. Значні за обсягом
дари бібліотека отримала від Імператорського Російського товариства
рибальства та рибопромисловості – 165 т., Імператорського Вільно-
Економічного товариства – 129 т., Орловської губернської зем-
ської управи – 120 т., Нижньогородської губернської земської упра-
ви – 56 т., Калузької губернської земської управи – 51 т., Ради
з’їзду гірничопромисловців Півдня Росії – 50 т., професорів О.М. Гу-
ляєва – 567 т., О.О. Ейхельмана – 652 т.8
Також усі абітурієнти, вступаючи до навчального закладу, по-
винні були внести одноразово по 2 крб. на користь бібліотеки
Інституту9.
При фундаментальній бібліотеці існувала читальня для кори-
стування довідковими, періодичними та іншими виданнями. З
1909 р. фінансування витрат бібліотеки на поточне комплектування
стало більш стабільним, що сприяло швидкому поповненню її
фондів. Статистика свідчить, що до закінчення 1906 навчального
року було тільки 935 назв10, 1908/09 н.р. – 1466 назв у 3492 т, з
цієї кількості придбано купівлею – 1243 т., пожертвою – 2249 т.11;
1909/10 н.р. – 4838 назв у 11 051 т., 1910/11 н.р. – 7142 назви у 15
274 т., 1911/12 н.р. – 9666 назв у 22 685 т., закуплено 1881 назва у
2623 т., дар – 55 назв у 142 т.
На 1 серпня 1913 р. фонд налічував 11 602 назви у 23 688 т., про-
тягом року було куплено 365 назв у 628 т., отримано в дар 423 назви
177
у 674 т., на 1 серпня 1914 р. фонд складав – 12 390 назв у 24 990 т.,
не враховуючи бібліотеку професора С. Бараца (6500 назв), яка
була невдовзі придбана за 5000 крб.12
Фонд періодичних видань, який отримувала бібліотека, зростав
так: 1906 р. – 3 назви видань, 1907 р. – 39, 1908 р. – 62, 1909 р. –
101, 1910 р. – 189, 1911 р. – 166, 1912 р. – 204, 1913 р. – 344, 1914 р. –
364 назви13.
Поповнення бібліотеки проводилося не тільки шляхом купівлі
та дарів, але й книгообміну. Після виходу першої книги власного
друкованого видання “Известия Киевского Коммерческого Инсти-
тута” (1909) під редакцією О.О. Русова, почав проводитися обмін
дублетними виданнями на основі широкого листування з зацікав-
леними в цьому установами, зокрема, з Політехнічними курсами
Санкт-Петербургського товариства народних університетів; Бюро
Пензенської губернської земської управи; Бібліотекою Київського
політехнічного інституту; Воронезьким сільськогосподарським інсти-
тутом імператора Петра I; книжковим магазином товариства О.С. Су-
воріна “Новое время” та багато ін.14
“Известия” містили офіційну інформацію – про діяльність нав-
чального закладу, наукові праці викладачів з економіки, юридич-
них наук, математики, комерційних наук, історії російської та за-
гальної, філософії, статистики, економічної географії, демографії,
товарознавства та природознавства, фізики, хімії; звіти і журнали
як Інституту, так і Товариства економістів та інших установ, які
входили до його складу. Періодичність видання була 4–6 книжок
на рік. Підписна плата для слухачів Інституту складала – 2 крб.,
для сторонніх осіб – 3 крб.15
У 1909 р. було відкрито бібліотеку підручників, яка мала на
меті постачати студентів посібниками та навчальною літературою.
У 1910 р. фундаментальна бібліотека разом із бібліотекою підруч-
ників налічувала близько 11 000 т. та 140 назв періодичних видань
російською, французькою, німецькою та англійською мовами, лише
за спеціальністю. На 1 серпня 1912 р. фонд студентської бібліо-
теки складався з 2027 назв у 2234 т., на 1 серпня 1913 р. – 3026
назв у 3257 т. Протягом року студентам було видано 8677 назв у
8711 т.; з загальної кількості читацьких вимог було 10 050 відмов
лише в отриманні літератури, таку значну кількість відмов можна
пояснити тим, що студентський відділ бібліотеки складався з кни-
жок, які мали характер навчальних посібників, необхідних для
178
підготовки до іспитів. Потреба у цих виданнях значною мірою
перевищувала наявність їх у бібліотеці16.
Крім основної бібліотеки для практичних занять з окремих га-
лузей знань, були організовані ще й допоміжні бібліотеки та чи-
тальні. Так, при Статистичному кабінеті, де проводили практичні
заняття із статистики, було відкрито бібліотеку і читальню зі спе-
ціальними статистичними матеріалами земств, міст, залізниці та ін.
В основу цієї бібліотеки була покладена цінна література, пожерт-
вувана викладачем статистики О.О. Русовим. Загалом у бібліотеці
налічувалося 1500 т. літератури17.
При кабінеті торгівлезнавства спочатку була відкрита читальня
для студентів, а пізніше – бібліотека зі спеціальними журналами
та літературою з питань торгівлі і промисловості, комерційної та
банківської справи. У 1915/16 н.р. налічувалося 793 назви, серед них
148 назв іноземних видань18.
Також при кабінеті (семінарії) фінансових та економічних наук
були відкриті читальня та бібліотека. На 13 січня 1915 р. система-
тичний каталог налічував 3000 карток з назвами літератури19. Не
залишали без уваги комплектування бібліотек спеціалізованих під-
відділів Інституту, таких як залізничний страховий, педагогічний.
Аналізуючи звіт про діяльність страхового кабінету за 1914–
1915 рр. можна відмітити, що на 1 серпня 1915 р. книжок налічу-
валося 1097 назв у 2203 т., серед них надійшло 90 назв у 165 т., у
тому числі іноземних 12 назв, дарами від різних осіб та установ –
62 назви. Щоденно користувалися бібліотекою та підручними
посібниками від 10 до 30 читачів20.
Кабінет земських та міських справ на 1 серпня 1914 р. налічував
2185 назв у 1999 т., 115 примірників іноземними мовами. Прид-
бано за рахунок кабінету 20 т., отримано в дар 1799 т.21
Таким чином, на 1910 р. в усіх структурних підрозділах Інсти-
туту налічувалося близько 15 000 т. та 150 назв періодичних видань22.
Усі організаційні питання щодо роботи всіх бібліотек Інституту
вирішувала спеціально створена Бібліотечна комісія, до складу якої
входили представники інститутської професури та завідуючі бібліо-
теками. Комісія займалася розробкою нормативно-методичних до-
кументів, контролем за комплектуванням та розподілом літератури,
що надходила до Інституту, між фундаментальною бібліотекою,
через яку здійснювалося поточне комплектування, та бібліотеками
інших підрозділів.
179
Після перших років навчання студенти почали створювати зем-
ляцтва, організовувати при них бібліотеки та розробляти для них
статути, які давали можливість користуватися літературою. Доцільно,
як приклад, розглянути бібліотечний статут Володимирського зем-
ляцтва при Київському комерційному інституті, заснованого 6 трав-
ня 1912 р.:
1. Бібліотекою користуються безкоштовно як дійсні члени
земляцтва так і кандидати в члени.
2. Книги наукового змісту видаються на термін не більше 2-х тиж-
нів, белетристика – не більше ніж на тиждень.
3. Газети та журнали додому не видаються, ними можна кори-
стуватися тільки в Інституті у визначені години, якщо Правління
надасть вільне приміщення.
4. Книги можна утримувати більший термін тільки з дозволу
бібліотекаря.
Примітка: Бібліотекар може продовжити термін повернення
книги лише в тому випадку, якщо з боку інших членів земляцтва
не надійшла вимога на цю літературу.
5. Член земляцтва, який бажає отримати книгу, повинен по-
дати заяву на ім’я бібліотекаря з точною назвою книги.
6. Отримувач повинен розписатися в “Журнале видаваемых книг”.
7. Вибулі з товариства члени земляцтва повинні негайно по-
вернути книги, які вони взяли в бібліотеці.
8. Якщо термін повернення книг пройшов, накладається штраф
у розмірі 5 коп. за кожний прострочений день, гроші відшкодову-
вались на поповнення бібліотечного фонду.
Примітка: Бібліотекар за отриманий штраф видавав відповід-
ну квитанцію.
9. У разі втрати взятих книг, відшкодовується їх вартість.
10. Кожний член земляцтва може отримати не більше 2-х книг.
11. Бібліотекар веде детальний облік бібліотечного майна.
12. Бібліотекар в кінці кожного учбового півріччя повинен
давати звіт Загальним зборам про стан бібліотечного майна та всіх
справ відносно бібліотеки.
13. Бібліотекар після подання від професури та викладачів ви-
мог на виписування будь-якої літератури повинен зробити відпо-
відну письмову заяву до Правління земляцтва.
14. На придбання будь-якої літератури санкції дає Правління
земляцтва та ректор Інституту.
180
15. Бібліотечна інвентарна книга повинна бути закріплена
печаткою Інституту та підписом ректора Інституту23.
Архівні документи дають нам змогу більш детально прослід-
кувати за тим, хто завідував бібліотекою у різні роки. До серпня
1908 р. посаду бібліотекаря обирав діловод Олександр Петрович
Слюсаревський , якого 20 серпня замінила Лідія Іванівна Пушка-
рьова; 27 лютого 1909 р. бібліотека була передана Ользі Яківні
Коробовій; 18 лютого 1910 р. була закінчена передача бібліотеки
Абраму Натановичу Купріцу; 6–8 листопада 1910 р. Михайло Пет-
рович Шилянський прийняв бібліотеку; з 23 серпня по 28 вересня
1911 р. піклується бібліотекою Наталя Іванівна Ананьєва; 13 лю-
того 1912 р. бібліотеку приймає Михайло Онісіфірович Тарасевич;
10 липня 1914 року бібліотеку прийняв Микола Людвигович Ернст;
22 вересня 1914 р. Дмитро Петрович Теремець приймає бібліотеку
та виконує обов’язки бібліотекаря (завідувача) протягом наступ-
них 10 років. Д.П. Теремець вперше склав перелік функціональних
обов’язків для службовців бібліотеки24.
1. Бібліотекар. Загальне завідування бібліотекою. Виписування
та придбання книг. Звітність по бібліотеці.
2. Помічник бібліотекаря. Завідування студентським відділом
бібліотеки: видача та прийом книг, видача довідок. Ведення інвен-
тарної книги відділу; ведення алфавітного і систематичного ката-
логів відділу; ведення статистики по відділу; нагляд за необхідним
ремонтом книг та видача їх до оправи. Отримання штрафів за про-
строчені книги.
3. Завідування іноземним відділом бібліотеки: ведення каталогів
іноземних книг, листування іноземними мовами. Переписування
ділових паперів взагалі та їх реєстрація.
4. Видавання та приймання книг у фундаментальній бібліотеці.
Видавання довідок. Статистичні відомості по фундаментальній біб-
ліотеці. Нагляд за необхідним ремонтом книг та здавання їх до оправи.
Ведення алфавітного каталогу фундаментальної бібліотеки.
5. Ведення інвентарної книги фундаментальної бібліотеки. Ве-
дення книг пожертв. Написання карток для каталогів. Реєстрація
книг, які надходять до кабінетів, та передавання їх по відділеннях.
6. Видавання книг для читального залу від 10 години ранку до
16 години вечора. Ведення систематичного каталогу. Завідування
відділом періодичних видань.
7. Видавання книг для читального залу від 16 години до 22 го-
181
дини. Статистичні відомості по читальному залу. Ведення книг
дублетів. Розсилання адресатам “Известий Киевского коммерчес-
кого института”.
Для видачі книг з книгосховища та розстановки їх по місцях
при бібліотеці було три службовці25.
Розглянемо, як історично складалися книготорговельні відно-
сини та книгообмін між Комерційним інститутом та іноземними
фірмами і видавництвами. Інститут потребував не тільки необхідну
у навчальному процесі літературу, а й таку, що слугувала для само-
освіти та підвищення кваліфікації викладацького складу. Тому до
книжкових магазинів та книготорговельних фірм відповідними
службами Інституту надсилались листи-клопотання з проханням
щодо постачання потрібних матеріалів, що супроводжувалися
списками та умовами форм оплати (купівля чи книгообмін на
видавничу продукцію інституту). Число книжкових магазинів,
крамниць та місць продажу творів друку 1899 р. у Києві сягало
23-х, 1905 – 43-х, 1911 – 60-ти, 1913 – 77-ми. Найвідомішими
книготорговцями, які мали власні магазини, були Л. Ідзіковський,
Я. Ісаков, М. Вольф, Ф. Йогансон, С. Літов, М. Оглоблін, І. Розов,
В. Просяниченко, І. Ситін, К.Шепе26.
Поповнення фондів фундаментальної бібліотеки та бібліотек
професорських кімнат Комерційного інституту здійснювалось без-
посередньо через книжковий магазин О.С. Суворіна, що давало
змогу заощадити значні кошти за рахунок замовлення видань за
редакційною ціною.
Для закупівлі іноземної літератури Інститут повинен був мати
відповідну валюту, яку виділяв відділ закордонних справ Особли-
вої канцелярії з кредитної частини Міністерства фінансів на запит
від управителя навчального відділення Міністерства торгівлі і
промисловості, який, у свою чергу, отримував запити від директорів
вищих навчальних закладів м. Києва.
У свою чергу, іноземні фірми – книговидавництва виявляли
зацікавленість до російської літератури, в тому числі і до видань
Комерційного інституту.
Російська Торгова Палата у Парижі просила у березні 1914 р.
і надалі надсилати власне видання Інституту – “Известия Киев-
ского Коммерческого института” в обмін на Бюлетень, який вихо-
див щомісяця та розсилався Палатою27.
Таким чином, фундаментальна бібліотека Інституту стала пер-
182
шою і єдиною в Україні, де найбільш повно зосереджувалися доку-
менти та матеріали стосовно економічного положення держави,
якими згодом користувалися й радянські установи28.
1 Записка о Киевском коммерческом институте // Изв. Киев. коммерчес-
кого ин-та. – 1910. – Кн. 4. – C. 1–27; ДАК, ф. 90, оп. 1, од. зб. 1511, арк. 50,
54–57.
2 ДАК. – Ф. 90. – Оп. 1. – Од. зб. 1511. – Арк. 50, 54–57.
3 Вечерние высшие курсы в Киеве 1907–1908 акад. год. – К., 1907 – 28 с.
4 ЦДІАК України. – Ф. 442. – Оп. 636. – Од. зб. 123. – Арк. 1–2, 5.
5 Записка о Киевском коммерческом институте. О возникновении Киев-
ского коммерческого института // Изв. Киев. коммерческого ин-та. –
1910. – Кн. 4. – С. 1–52; ДАК, ф. 153, оп. 8, од. зб. 1082. – Арк. 3, 5.
6 ДАК, ф. 153. Киевский коммерческий институ, оп. 8, од. зб. 129,
арк. 145.
7 Там само, од. зб. 1082, арк. 3, 5.
8 Там само , од. зб. 32, арк. 144.
9 Отчет о библиотеке Киевского коммерческого института // Изв. Киев.
коммерческого ин-та. – 1910. – Кн. 4. – С. 51–56.
10 ДАК, ф. 229. Высшие коммерческие курсы, оп. 1, од. зб. 2, арк. 27.
11 Там само., ф. 153, оп. 8, од. зб. 32, арк. 144.
12 Там само., од. зб. 1325, арк. 206.
13 Там само, арк. 206.
14 Там само, од. зб. 125, арк. 3, 7, 11, 19, 20, 35, 39.
15 Там само, арк. 3, 7, 11, 19, 20, 35, 39.
16 ДАК, ф. 153, оп. 10, од. зб. 10, арк. 47.
17 Отчет о библиотеке Киевского коммерческого института // Изв. Киев.
коммерческого ин-та. – 1910. – Кн. 4. – С. 51–56.
18 ДАК, ф. 153, оп. 8, од. зб. 1330, арк. 15.
19 Там само, од. зб. 424, арк. 22.
20 Там само, од. зб. 1153, арк. 3–4.
21 Там само, од. зб. 10, арк. 55.
22 Отчет о библиотеке Киевского коммерческого института // Изв. Киев.
коммерческого ин-та. – 1910. – Кн. 4. – С. 51–56.
23 ДАК, ф. 153, оп. 8, од. зб. 473, арк. 39.
24 Там само, од. зб. 32, арк. 25, 38–46, 55–56, 80, 84, 107, 301, 324.
25 Там само, од. зб. 1154, арк. 169.
26 Весь Киев: Адресная и справочная книга. – К., 1899–1915.
27 ДАК, ф. 153, оп. 8, од. зб. 32, арк. 278.
28 Там само., од. зб. 1154, арк. 165.
183
Summary
The historical-bibliological research deals with the issues of foundation
and operation of the fundamental library of the highest educational institution
of Kyiv – the Commercial institute, creation of the specialized departments
and their book acquisition.
Key words: library, commercial courses, the highest educational institu-
tion, specialized departments, librarian, book acquisition, reader service.
|