Становлення М.М. Бережкова як особистості та науковця (1850–1878 роки)

Розглядаються основні віхи життєвого шляху та наукової діяльності М.М. Бережкова (1850–1932) – професора російської історії Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька. Дослідження присвячене становленню М.М. Бережкова як особистості та науковця, формуванню його наукових інтересів...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Рукописна та книжкова спадщина України
Дата:	2009
Автор:	Шипко, Л.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України 2009
Теми:	Дослідження в галузі спеціальних історичних дисциплін
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48711
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Становлення М.М. Бережкова як особистості та науковця (1850–1878 роки) / Л.В. Шипко // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2009. — Вип. 13. — С. 315-331. — Бібліогр.: 75 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859828941026492416
author	Шипко, Л.В.
author_facet	Шипко, Л.В.
citation_txt	Становлення М.М. Бережкова як особистості та науковця (1850–1878 роки) / Л.В. Шипко // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2009. — Вип. 13. — С. 315-331. — Бібліогр.: 75 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Рукописна та книжкова спадщина України
description	Розглядаються основні віхи життєвого шляху та наукової діяльності М.М. Бережкова (1850–1932) – професора російської історії Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька. Дослідження присвячене становленню М.М. Бережкова як особистості та науковця, формуванню його наукових інтересів у сфері середньовічної історії Росії упродовж першого періоду його життя та діяльності (1850–1878). The main mileposts of the life and scientific biography of M.M. Berezhkov, professor of the Russion history of the Nizhyn Institute of History and Phylology of prince Bezborodko. The research is dedicated to the formation of M.M. Berezhkov as a personality and researcher, establishment of his scientific interests in the sphere of the medieval history of Russia during the first period of his life and activities.
first_indexed	2025-12-07T15:31:23Z
format	Article
fulltext	315 УДК 929Бережков“1850/1878” Л. В. Шипко канд. іст. наук Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського СТАНОВЛЕННЯ М. М. БЕРЕЖКОВА ЯК ОСОБИСТОСТІ ТА НАУКОВЦЯ (1850–1878 РОКИ) Розглядаються основні віхи життєвого шляху та наукової діяльності М.М. Бережкова (1850–1932) – професора російської історії Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька. Дослідження при- свячене становленню М.М. Бережкова як особистості та науковця, фор- муванню його наукових інтересів у сфері середньовічної історії Росії упродовж першого періоду його життя та діяльності (1850–1878). Ключові слова: М.М. Бережков, особистість, науковець, середньовіч- на історія Росїі. Відродження державної незалежності на теренах сучасної України і, зокрема, розвиток нових можливостей у культурно-науковій сфері започаткували важливий на сьогодні процес повернення суспільству та науці імен непересічних учених-істориків. До їх числа належить й ім’я Михайла Миколайовича Бережкова (1850–1932) – професора російської історії Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька (1982–1904) та завідувача секції української та російської історії Науково-дослідної кафедри реформованого Ніжин- ського інституту народної освіти (1919–1926). У житті та науковій діяльності Михайла Бережкова можна виді- лити три періоди: перший період – 1850–1878 рр. – визначається як важливий етап становлення особистості Михайла Миколайовича та його інтересів як майбутнього історика. Під час навчання на історико- філологічному факультеті Імператорського Санкт-Петербурзького університету під керівництвом професора К. Бестужева-Рюміна у нього формуються не тільки наукові зацікавленя, а й власний викла- дацький стиль, методика проведення лекцій і практичних занять як © Л. В. Шипко, 2009 316 першооснова майбутньої практики в якості науковця та педагога. Другий етап, 1879–1916 рр., або ж дореволюційний період творчої діяльності Михайла Бережкова, слід характеризувати як час його активної педагогічної роботи та професійного становлення. За цей період ученим було представлено понад 30 праць, що вирізняються широким спектром досліджуваної ним проблематики і, зокрема, складають цикл наукових робіт з історії середньовічного Криму, історіографічні і методологічні праці, а також джерелознавчі, архіво- знавчі та археографічні студії. Третій етап, – 1917–1932 рр., коли Михайло Бережков, у зв’язку з погіршенням матеріального становища, що було викликано революційними змінами в країні, вимушений повернутися до наукової та викладацької роботи в 1919–1926 рр. у реформований Ніжинський інститут народної освіти. Науковий до- робок вченого за цей період складає близько 10-ти робіт, присвяче- них вивченню регіональної історії України, головним чином, Черні- гівському краю та Ніжину, що одночасно можна класифікувати як його професійну перекваліфікацію. Відсутність всебічного вивчення в українській та російській історіографії важливого у житті М. Бережкова періоду, коли вчений обрав свою долю у виборі професії, зумовлює актуальність даного дослідження. Михайло Бережков народився 30 жовтня 1850 р. у селі Мостці Володимирської губернії в незаможній, але багатій сімейними тра- диціями родині православного священика Миколи Петровича та Євлампії Кузьмівни Бережкових1. Атмосфера духовності, освіченості та взаємної поваги, яка плекалася в сімействі Бережкових, від- чутно вплинула на формування Михайла Миколайовича як повно- цінної особистості та гідного представника свого роду. Його батьки, діди і прадіди були корінними володимирцями духовного звання з Юріївського та Суздальського округів Володимирської єпархії, пе- реважно з селищ Біляніцино та Бережки2. Усвідомлення прина- лежності до давнього, хоча й незнатного роду володимирського духовенства надихало Михайла Бережкова протягом усього його життя й невідступно спрямовувало на шлях внутрішнього само- вдосконалення та відданості духовній і освітянській справі. Грунтовним засвоєнням знань загальноосвітнього напряму та формуванням інтересу до історії Михайло Бережков завдячує своїм батькам, для яких турбота про виховання власних дітей посідала важливе місце в житті. 317 Першим та найкращим учителем Михайла був його батько Микола Петрович – уважний, суворий та люблячий викладач. Він навчив свого первістка змалку читати, писати, початкам арифметики, латинській, російській, слов’янській та грецькій граматиці, значну увагу приділяв церковному співу3, талант до якого у Михайла Бе- режкова значною мірою виявився під час навчання в духовному училищі. Великою заслугою батька було знайомство сина з Біб- лією, що мало наслідком не тільки виховання глибоких релігійних почуттів у хлопчика, а й позначилося на підготовці в майбутньому до історико-філологічного навчання у вищій школі4. За відсутності достатніх коштів у родині Бережкових на придбання рекомендова- них книг Богословського та Богданова для вивчення священної історії в роки навчання Михайла у Володимирському духовному училищі, в пригоді стала подарована йому змалечку батьком слов’ян- ська Біблія. Історичні книги останньої (Ісуса Навіна, Судей, Руфі та ін.) були широко використані Михайлом як під час домашнього, так і шкільного навчання та суттєво вплинули на його пізнавальні здібності в галузі історії5. Як людина духовного складу за своїм внутрішнім покликанням та прихильник просвіти, Микола Петрович віддавав належне зна- йомству сина з літературою не тільки релігійного, але й світського змісту, що однозначно сприятливо позначилося на розширенні сві- тогляду хлопчика. Бібліотека сусіднього села Кіжани та домашні зібрання книг заможних мирян мостецького приходу Апряніних та Єрмолових завжди були у розпорядженні батька Михайла Бе- режкова6. Уподобання на наукові праці Д. Бантиша-Каменського, М. Карамзіна, а також художню літературу, багату історичними сю- жетами, як-от твори О. Пушкіна, романи І. Лажечнікова та інших авторів, були розповсюджені серед усіх членів родини7. З огляду на умови життя сімейства Бережкових та відсутність змоги організувати збирання книжок для власної бібліотеки, ця літературна база ви- явилася на той час достатньою у процесі формування в неповноліт- нього Михайла цілеспрямованого та постійного інтересу до росій- ської історії, що в подальшому переріс у професійну площину. Важливий внесок у формування внутрішнього світу Михайла належав матері – Євлампії Кузьмівні. Розумна, спокійна і привітна, вона цілком присвятила себе вихованню дітей. Матері як справжній майстрині російської словесності Михайло був зобов’язаний любов’ю до рідної мови8. 318 Ретельна домашня підготовка, яку провадив батько Михайла, здійснювалася з метою вступу сина до Володимирського духовного училища. На запрошення Миколи Петровича з Михайлом займа- лися володимирські семінаристи Олексій Полшков, Омелян Пірі- фочов та інші учні семінарії у вільний вакаційний період9. Прагнення до знань і чудова пам’ять Михайла Бережкова та безпосередній контроль батька за домашнім навчанням сина “під- готували десятирічного хлопчика, – як згадував про себе з часом ніжинський професор, – не тільки до нижчого, а й до середнього відділення Володимирського училища”10. Вступ до цього навчаль- ного закладу був пов’язаний як сімейною традицією, якої дотри- мувалися усі представники роду Бережкових по чоловічій лінії, так і з тим, що училище та семінарія вважалися в ті часи кращою середньою школою у Володимирській єпархії для отримання ду- ховної освіти. У серпні 1860 р. Михайло Бережков був прийнятий до Володи- мирського повітового духовного училища. Схвальна оцінка здіб- ностей сина, представлена батьком Михайла Бережкова ректору цього навчального закладу, Федору Михайловичу Надєждіну, спри- яла зарахуванню хлопчика без письмових іспитів11. З часом Михайло Миколайович на сторінках власного мемуар- ного нарису відтворив спогади про атмосферу покарань, доносів, хабарництва, відвертої байдужості з боку деяких викладачів до на- лежного виховання та розвитку внутрішнього світу підростаючого покоління12, що панувала в стінах Володимирського духовного учи- лища. Подібні записи вже дорослої людини і професора не тільки засвідчили внутрішнє небажання його в минулому як підлітка ми- ритися з невіглаством та матеріальними перепонами на шляху отримання належної освіти, але й спонукали зробити важливі кро- ки на шляху формування в майбутньому ціннісних основ власної науково-педагогічної практики. Протягом перших двох років навчання у нижчому відділенні духовного училища Михайло Бережков поглиблено займався само- освітою, адже більшість предметів, що викладалися, він засвоїв ще в домашніх умовах. Предмети, що не увійшли до кола домашніх занять або розглядалися поверхово, без надмірних зусиль опра- цьовувалися ним у навчальному закладі. Так, без будь-яких пере- шкод і без надмірного виснаження розумових сил були усунені прогалини з географії, арифметики, зі священної історії, слов’ян- 319 ського читання13. На жаль, відсутність по-справжньому розумного керівника в училищі, як згадував М. Бережков, не дала змоги спря- мувати в потрібне річище його здібності14. Зацікавленим у подальшій долі Михайла та розвитку його інтелектуальних можливостей залишався на той час лише один викладач – Микола Петрович, батько хлопчика. Під час “ділових” вакацій (так Михайло Бережков називав відпочинок удома після завершення чергового року навчання в училищі, а з часом – в семінарії) він провадив процес переекзаменування знань сина з деяких предметів, наприклад, з читання та перекладу текстів ла- тинською, грецькою чи слов’янською мовами15. Постійний нагляд батька за розвитком пізнавальних здібностей хлопчика у кожну з його поїздок додому та безпосередньо батьківська віра в те, що син обов’язково стане професором16, підтримали рішення юнака отри- мати вищу освіту і присвятити своє життя науці. Реалізація поставленої мети та особистий інтерес до навчання, яке тривало протягом шести років в училищі та чотирьох – у семі- нарії, обумовили зростання успішності Михайла Бережкова з усіх предметів, а особливо з тих, викладачі яких вирізнялися педагогіч- ним тактом та талантом. Так, зацікавленість М. Бережкова до предмета священної історії, що викладався І. Кмочарьовим для учнів молодших класів училища, була продиктована вмінням учи- теля донести до учнівської аудиторії живий та цікавий матеріал. Наслідування ораторського таланту викладача виявилося у підлітка в послідовному тренуванні, в міру духовного розвитку, висловлювати думку “своїми словами”17. Здобуті на заняттях І. Кмочарьова навички вільного спілку- вання та обміну думками з класом були використані М. Бережковим та його колегами по навчанню у процесі поступового подолання таких недоліків тодішньої освіти, як заучування уроків та байду- жість у середовищі учнівського і викладацького складу до розвитку розумового мислення у засвоєнні предмета. Показовим прикладом в даному випадку М. Бережков відмічає добровільне бажання деяких учнів до урізноманітнення вивчення російської історії в училищі шляхом запровадження процесу самостійного опрацювання наявних у розпорядженні школярів російських літописів і наукових праць з вітчизняної історії18. За таких умов поглиблене засвоєння історичного матеріалу в стінах Володимирського духовного навчального закладу в подаль- 320 шому визначило долю М. Бережкова у виборі професії, історико- філологічний напрям якої деякою мірою окреслився завдяки і його обізнаності у філологічних науках. Так, досконалим володінням латинської мови він був зобов’язаний викладачу О. Ушакову19; за- своєнням головних правил слов’янської граматики – П. Архан- гельському20; знанням грецької мови – І. Вишневецькому21. За відсутності викладання в учбовому закладі предметів для виховання естетичних смаків у молоді, а саме музики, малювання та танців22, М. Бережков віддає перевагу доступнішим для біль- шості учнів захопленням, таким як церковний хоровий спів23, са- мостійні пізнавальні екскурсії містом та читання книг. Знайомство під час прогулянок зі старовинним містом Воло- димиром, кожна історична пам’ятка якого розповідала про славетні віхи давньої російської історії, з інтересом сприймалося юнаком. Неповнолітньому Михайлу було приємно усвідомлювати, що міс- то Володимир – це колиска величі Росії, це його батьківщина, на якій він “навчився цікавитись російською історією і розуміти деякі сторони російського життя, сучасного і минулого, тобто ро- зуміти не з книг, а з самого життя. Безпосереднім живим почут- тям, спостереженням та здогадом стосовно того, що було і що по- винно бути, й чого не сказано в літописах і взагалі в джерелах писемних”24. Безумовно, такі особисті спостереження хлопчика справляли певний вплив на процес формування його історичних поглядів під час шкільного навчання. Вирішальна ж роль в отри- манні М. Бережковим знань з російської історії різних періодів належала опрацюванню писемних джерел і наукових праць, якими була багата бібліотека училища. Сформовані за рахунок учнівських грошових внесків та на основі особистих смаків інспектора Володимирського духовного училища І. Соколова, без використання цензурних списків реко- мендованої чи забороненої літератури фонди бібліотеки були від- криті як для Михайла Бережкова, так і для більшості учнів, які прагнули отримати знання. Ціннісний вплив такої літератури на виховання добрих і шляхетних почуттів у душах підростаючого покоління та формування його світоглядних орієнтирів пізніше був відзначений у спогадах Михайла Миколайовича як позитивний крок у розвитку шкільної освіти даного навчального закладу25. Роки семінарського навчання для М. Бережкова виявилися найбільш плідними у формуванні його особистого характеру, само- 321 стійності та серйозності думок, відповідальності. Немалу роль у цьому процесі відігравали запроваджені ним в колі друзів-семіна- ристів IV філософського класу М. Знаменським, Л. Доброхотовим та І. Смірновим обговорення-диспути про світ і про Бога, про душу й тіло, про матеріалізм, про комунізм та про інші важливі пред- мети соціального та наукового напряму26. По закінченні в 1866 р. Володимирського духовного училища та влітку 1870 р. – курсу наук у тамтешній семінарії Михайло Бе- режков отримав чудову освіту. Як засвідчують атестації, особливі успіхи він мав з гуманітарних предметів (російська та священна історія, російська та слов’янська граматика, латинська та грецька мови)27. Після проходження під керівництвом отця О. Альбіцького річного курсу стажування вчителем земської зразкової школи в селі Іваново (нині – м. Іваново-Вознесенськ) Володимирської гу- бернії Михайло влітку 1871 р. від’їжджає до Санкт-Петербурга з метою продовжити навчання у вищій школі28. Перші кроки на шляху до омріяного фаху Михайло Бережков здійснює влітку 1871 р. Спроба вступу до Імператорського Санкт-Петербурзького історико-філологічного інституту, на жаль, не увінчалася для нього успіхом. Причиною відмови стала незадовільна оцінка директором Інституту стану здоров’я претендента, оскільки наслідки перенесе- ного Михайлом Бережковим черевного тифу в с. Іванові під час практики весною 1871 р. давалися ще взнаки29. На щастя, труднощів із його зарахуванням до Санкт-Петербурзького університету на історико-філологічний факультет не виникло. Після перевірочного екзамену, згадував Михайло Бережков, він здобув почесне звання студента Петербурзького університету і поринув в “інший світ, де панує розвиток науки, особистості та допитливості, здійснюються перші кроки науково-дослідної діяльності, тлумачиться поняття історичної науки та методика її опанування”30. Під керівництвом досвідчених викладачів історико-філологічного факультету Санкт-Петербурзького університету Михайло Бережков за період студентського навчання із захопленням прослухав курс вступу у слов’янську філологію та повний курс з предмета філо- логії проф. І. Срезневського; лекційні читання зразків слов’янських наріч та лекції з історії слов’ян проф. В. Ламанського; спецкурс з народної словесності проф. О. Міллера; курс історії стародавнього Риму та Греції, читаний Ф. Соколовим. Продовжуючи вдоскона- лювати свої знання з грецької мови, М. Бережков особливо корис- 322 ним для себе називав у спогадах лекції проф. К. Люгебіля і його вправи з грецької етимології, а також вивчення рапсодій з “Іліади” та “Одіссеї” Гомера; крім цього, на заняттях з історії грецької літе- ратури проф. Г. Дестуніса практикував тлумачення творів Геро- дота, Платона, Софокла, Плутарха31. Щодо російської історії як загального для студентів історико-філологічного факультету нав- чального курсу, а також дотичних до предмета вивчення спецкур- сів з дослідження питання походження історичних пам’яток та з російської історіографії, то поглибленим науковим інтересом до них Михайло Бережков завдячував проф. К. Бестужеву-Рюміну32. Моральна та гуманна думка лекцій з російської історії К. Бес- тужева-Рюміна, вірне сприйняття аудиторією їхнього загального змісту, а саме повага до минулого, до заслуг попередніх поколінь, любов і шана до православної старовини російської, до сумлінних усіх діячів життя і науки33, позначилися на обранні Михайлом Бе- режковим історії Росії у третій рік навчання фаховим предметом вивчення. У свою чергу, згадував Михайло Миколайович, з боку професора К. Бестужева-Рюміна для студентів було організовано підтримку досвідченими порадами та необхідними вказівками сто- совно того, як слід братися за науку, як читати та вивчати історію за першоджерелами та посібниками34. Значний вплив на формування наукових інтересів Михайла Бе- режкова в галузі історичної науки справив лекційний курс К. Бесту- жева-Рюміна з російської історіографії XVIII–XIX ст., читаний в 1874–1875 рр. студентам IV курсу. Зокрема, ряд блискучих харак- теристик життєвого шляху, наукової та літературної діяльності російських істориків (особливо В. Татіщева, І. Болтіна, М. Карам- зіна, С. Соловйова та ін.), представлених професором, “допомогли, – за оцінкою М. Бережкова, – вірно прослідкувати поступовий роз- виток російської історичної науки та історичної думки”; також курс виявився корисним у засвоєнні студентами правил критики та методу наукового дослідження”35. У зв’язку з розширенням наукового знання завдяки поглибле- ному засвоєнню факультативного курсу навчання в університеті та з огляду на безпосередній вплив К. Бестужева-Рюміна відбувається формування історичного світогляду Михайла Бережкова і становлен- ня його як історика36. Дотримання К. Бестужевим-Рюміним факто- графічного принципу у теоретичних побудовах та досягненні філо- софських висновків37 відобразилося, зокрема, у підтримці студентом 323 Михайлом Бережковим ідеї про постійно діючий у всіх світових явищах закон. Так, при дослідженні взаємодії законів та їхнього впливу на суспільство молодий дослідник головним завданням науки відзначав виявлення та ретельну критичну перевірку фактів. Нехтування ж будь-яким фактом було визнано ним неприпусти- мим у науці38. Окрім засвоєння теоретико-методологічних настанов проф. К. Бестужева-Рюміна, Михайло Бережков під його керів- ництвом провадив науково-дослідну роботу над кандидатською дисертацією. Обрана тема дослідження “О смоленских торговых договорах, со стороны языка и содержания” показово підкреслила формування наукових уподобань Михайла Бережкова39. Порівняно з поданими на конкурс по історико-філологічному факультету аналогічними за тематикою кандидатськими дослідженнями студентів ІІ курсу О. Гласова, а також IV курсу Д. Єфимова та М. Баженова40, Ми- хайло Бережков, згідно з фаховою оцінкою професорського складу факультету, досяг більш вагомих результатів у процесі історико- філологічного опрацювання джерельного матеріалу. Застосовані кандидатом науково-критичні прийоми при вивченні та з’ясуванні особливостей змісту та мови смоленських грамот ХІІ–XIV ст., іні- ціатива, старанність та уважність, виявлена під час дослідницького процесу, були визнані важливими складовими елементами його наукової праці41. Підготовка та успішний захист кандидатської ди- сертації увінчалися для М. Бережкова прийняттям Радою Санкт- Петербурзького університету рішення від 3 лютого 1875 р. про на- городження його золотою медаллю42. З часом учений згадував, що через матеріальну скруту вимушений був продати нагороду, про що усе своє життя потім жалкував43. Важливим у процесі професійного становлення Михайла Береж- кова стало продовження навчання при Петербурзькому універси- теті44. Разом з колегами М. Гротом, Р. Брандтом, В. Казанським та О. Кругловим М. Бережков був залишений для підготовки до іспиту на ступінь магістра терміном від 1 червня 1875 р. до 1 вересня 1878 р45. Якщо протягом 1871–1875 рр. навчання у Санкт-Петер- бурзькому університеті Михайло Бережков як студент удостоювався стипендії історико-філологічного факультету в 100 крб. та Імпера- торської стипендії в 300 крб.46, то рішення Ради університету про позбавлення фінансового забезпечення М. Бережкова у перший рік підготовки до ступеня магістра позначилося на його планах роботи 324 над дисертацією47. Для покращення матеріального становищі моло- дий науковець береться за приватне домашнє навчання дітей у роди- нах Шміта і Арцимовича та викладання в прогімназії на Пісках48. У справі про надання керівництвом університету магістерської стипендії Михайлу Бережкову в розмірі 600 крб. на рік велику тур- боту виявив його науковий керівник К. Бестужев-Рюмін49. Завдяки зусиллям Костянтина Миколайовича його учень став стипендіатом університету на увесь наступний період навчання в магістратурі з 1 березня 1876 р. по 1 вересня 1878 р.50 Отож, в особі К. Бестужева- Рюміна М. Бережков отримав не тільки наукового наставника, але ще й дружньо налаштовану та чуйну до нього людину51. Так, за його сприяння М. Бережков отримав також змогу налагодити зна- йомства з тогочасними передовими представниками російської науки та літератури52. У своїх автобіографічних записках Михайло Бережков, зокрема, згадував про відвідувані ним вечірні зібрання на квартирі К. Бес- тужева-Рюміна. Організовані по вівторках за ініціативи Костянтина Миколайовича в його помешканні, такі зустрічі мали на меті про- ведення товариських дискусій з різних політичних, історичних, літературних та філософських тем у колі друзів. У неформальній обстановці Михайло Бережков мав нагоду особисто спілкуватися та налагоджувати професійні зв’язки з проф. П. Мельниковим, учителем К. Бестужева-Рюміна, з проф. Олександрівського ліцею Є. Бєловим, з дерптським проф. О. Котляревським, з професорами В. Модестовим, Д. Самоквасовим та В. Сергеєвичем, зі знаменитим візантологом В. Васильєвським, професорами історико-філологічного факультету І. Срезневським, В. Ламанським, Г. Дестунісом, І. Міна- євим, Л. Майковим та його братом поетом А. Майковим, з журналіс- том та редактором “Древней и Новой России” С. Шубинським, редактором-видавцем “Русской старины” М. Семевським та іншими представниками наукових кіл, письменниками, публіцистами53. Костянтин Миколайович надавав дієву допомогу Михайлу Бережкову у підготовці магістерської дисертації “О торговле Руси с Ганзой до конца XV века”, надаючи йому літературу до теми до- слідження з власної домашньої книгозбірні, стежачи за дотриман- ням плану роботи, вимагаючи від нього доказовості у викладенні матеріалу та висновках, скеровуючи молодого науковця до проведення ретельного дослідження архівних матеріалів та бібліотечних фондів Петербурзького університету, Академії наук та Публічної бібліотеки54. 325 Грунтовно опрацьовані історичні документи середньовічною німець- кою мовою і латиною та іноземна наукова література з теми дослід- ження стали підтвердженням вірно обраного Михайлом Береж- ковим наукового шляху в історико-філологічному напряму55. Робота М. Бережкова над дисертацією поєднувалась з його ак- тивною участю в науковому та культурному житті Петербурга. Так, за підтримки проф. Л. Майкова в 1877 р.56 виходять друком перші праці Михайла Миколайовича, безпосередньо пов’язані з магістер- ською роботою: перша стаття “О торговле россиян с Ригой в ХІІІ– XIV вв.” та перший критичний відгук на дисертацію Ф. Фортин- ського “Приморские вендские города и их влияние на образование Ганзейского союза до 1370 года”57; молодий вчений бере участь у відкритих диспутах та засіданнях при Академії наук і Петербурзь- кому університеті58. Здобутки мистецтва та літератури теж не оминають діяльної натури М. Бережкова. Відвідування театрів, музеїв, екскурсії містом та знайомство з літературними новаціями безумовно сприяли його різнобічному розвитку59. Відзначаючи наукові та культурні уподобання М. Бережкова в роки університетського навчання, можна визначити і його політичні інтереси. Захоплення історією Російської імперії, відверта приязнь до правління Олександра ІІ60, виявлена у спогадах Михайла Береж- кова 1870-х років, дозволяє робити припущення щодо формування його монархічних уподобань. Офіційних заяв ученого стосовно цього та будь-якої його участі в політичних партіях чи угрупован- нях того часу немає. Заперечується й сама думка про це тими міркуваннями, що по- ставлене ним завдання досягти відчутних результатів у науці та зміни в особистому житті (смерть батька в 1876 р., переобрання на себе ролі старшого в родині та турбота про майбутнє братів і сестер)61 впливало на його життєву позицію у відмежуванні від політики62. Публічний захист магістерської дисертації Михайла Бережкова “О торговле Руси с Ганзой до конца XV века” відбувся 4 лютого 1879 р.63 У цілому схвальні відгуки опонентів, а саме професорів Санкт-Петербурзького університету К. Бестужева-Рюміна, Є. Замис- ловського та В. Сергеєвича, засвідчили підтримку результатів до- слідження М. Бережкова щодо розвитку торгівлі Новгорода та За- хідної Русі з Ганзейським союзом до 1494 р. з огляду на залучення молодим науковцем до роботи важливих свідчень середньовічних 326 західноєвропейських джерел та російських літописних пам’яток64. Отримання ж 5 лютого 1879 р. звання магістра російської історії, а також призначення Комітетом правління Імператорської Росій- ської Академії наук Уварівської премії у розмірі 500 крб. за магіс- терську роботу65 започаткували, за висловлюванням самого М. Бе- режкова, новий етап у його науковому житті66. Змістовні ж зауваження у рецензійному відгуку на працю М. Бережкова “О торговле Руси с Ганзой до конца XV века” вар- шавського професора О. Нікітського стосовно несистематизова- ного викладу матеріалу в дослідженні та неповне висвітлених важ- ливих аспектів новгородсько-ганзейської торгівлі67 були взяті до уваги молодим ученим, оскільки врахування наукової думки та досвіду фахівців, на його переконання, сприятливо впливало на досягнення в майбутньому позитивних результатів у постановці, розробці та вирішенні актуальних в історичній науці проблем68. Очевидний успіх магістерської роботи М. Бережкова з історії середньовічної торгівлі Великого Новгорода та Ганзейського союзу був з часом підкріплений рядом інших відгуків, зокрема професора Університету св. Володимира В. Іконникова69 та петербурзьких учених М. Кояловича та В. Сторожева70. Одночасно слід відзначити, що різні відзиви на працю Михайла Миколайовича пояснюються як її новаторським характером, так і тим, що для всебічного обгрунтування наукових тез у праці браку- вало матеріалу, тому деякі твердження автора видавалися непере- конливими. Зокрема, висловлені М. Бережковим міркування стосовно переслідуваних московським государем Іваном ІІІ Васильовичем конкретних цілей у відносинах з Ганзою, які зводились до підтрим- ки цих зв’язків за умови невтручання Ордену і Швеції71, на жаль, не були обгрунтовані у роботі документально, що визнавав і сам до- слідник72. Тільки з часом ідеї вченого знайшли підтвердження в дослідженнях вже радянських істориків М. Усачова73, Є. Муравської74, Н. Казакової75 у зв’язку із проведенням ними вичерпного опрацювання нововиявлених джерел. Отже, за час навчання як у Володимирському духовному учи- лищі та семінарії, так і на історико-філологічному факультеті Імпе- раторського Санкт-Петербурзького університету Михайло Бережков зарекомендував себе здібним студентом, який демонстрував досить високий рівень успішності; брав активну участь у науково-культур- ному житті Петербурга; заявив про себе як про талановитого моло- 327 дого ученого, отримавши ступінь магістра з російської історії. Керований настановами професора К. Бестужева-Рюміна, М. Береж- ков переживає формування не тільки наукових зацікавлень, але й власного викладацького стилю, методики проведення лекцій і прак- тичних занять як першооснови майбутньої практики в якості науковця та педагога. Базові основи історичних поглядів К. Бестужева-Рюміна, які полягали в послідовному проведенні і поширенні принципу все- бічного вивчення явищ минулого, опорою якому слугують попередня критика і ретельний аналіз фактів, були також підтримані Михай- лом Бережковим. Прагнення Михайла Миколайовича не зупинятися на досягнутому та отримати ступінь доктора історичних наук, під- силюване наполегливими порадами його наставника К. Бестужева- Рюміна, позначилось на подальшому професійному становленні мо- лодого дослідника та оформленні його наукових пріоритетів. 1 Ін-т рукопису Нац. б-ки України ім. В.І. Вернадського, ф. ХХІІІ, № 2, арк. 8.– (Далі – ІР НБУВ) 2 Там само, арк. 72. 3 Там само, арк. 11, 20. 4 Там само, арк. 41зв. 5 Там само, арк. 46зв. 6 Там само, арк. 104. 7 Там само, арк. 104. 8 Там само, арк. 216. 9 Там само, № 3, арк. 20. 10 Там само, № 2, арк. 40. 11 Там само, арк. 39. 12 Там само, арк. 46, 48. 13 Там само, арк. 41, 42, 203. 14 Там само, арк. 41. 15 Там само, № 3, арк. 11. 16 Там само, арк. 11, 14. 17 Там само, арк. 44. 18 Там само, арк. 46, 52. 19 Там само, № 2, арк. 45. 20 Там само, арк. 47. 21 Там само, арк. 46. 22 Там само, арк. 199. 23 Там само, арк. 49–50зв. 24 Там само, арк. 73зв.–74. 25 Там само, арк. 48зв. 328 26 Там само, № 456, арк. 4. 27 Там само, № 512, арк. 1. 28 Там само, № 2, арк. 9. 29 Там само, № 456, арк. 3зв. 30 Там само, № 2, арк. 205. 31 Предметы преподавания в продолжение 1871–1872 учебного года. В Историко-филологическом факультете // Протоколы заседаний Совета Императорского С.-Петербургского университета за вторую половину 1870–1871 академического года. С приложениями. – СПб., 1872. – № 4. – С. 137–139; Предметы преподавания в продолжение 1872–1873 учебного года. В Историко-филологическом факультете // Протоколы заседаний Совета Императорского С.-Петербургского университета за вторую поло- вину 1871–1872 академического года. С приложениями. – СПб., 1872. – № 6. – С. 113–115; ІР НБУВ, Ф. ХХІІІ, № 453, арк. 156. 32 Предметы преподавания в продолжение 1873–1874 учебного года. В Историко-филологическом факультете // Протоколы заседаний Совета Императорского С.-Петербургского университета за первую половину 1873–1874 академического года. С приложениями. – СПб., 1874. – № 9. – С. 111–113; Предметы преподавания в продолжение 1874–1875 академи- ческого года. В Историко-филологическом факультете // Протоколы за- седаний Совета Императорского С.-Петербургского университета за первую половину 1874–1875 академического года. С приложениями. – СПб., 1875. – № 11. – С. 65–67. 33 ІР НБУВ, ф. ХХІІІ, № 788, арк. 141. 34 ЦДАВО України, ф. 166, оп. 2, спр. 464, арк. 101зв. 35 ІР НБУВ, ф. ХХІІІ, № 788, арк. 143–145. 36 Коваленко О.Б., Ткаченко В.В. Бережков Михайло Миколайович // Репресоване краєзнавство (20–30-і роки).– К., 1991. – С. 334. 37 Киреева Р.А. К.Н. Бестужев-Рюмин и историческая наука второй половины ХІХ в. – М., 1990. – С. 108. 38 ІР НБУВ, ф. ХХІІІ, № 170, арк. 110зв.–112. 39 Там само, № 788, арк. 148. 40 Записка о наградах г.г. слушателей С.-Петербургского Университета медалями в 1875 году и о вновь предложенных задачах для соискания наград медалями в 1876 году // Протоколы заседаний Совета Императорского С.-Петербургского университета за первую половину 1874–1875 академи- ческого года. С приложениями. – СПб., 1875. – № 11. – С. 100. 41 Там же. – С. 102–104. 42 Журнал заседания Совета С.-Петербургского университета. 3 февраля 1875 года // Протоколы заседаний Совета Императорского С.-Петербургского университета за вторую половину 1874–1875 академического года. С прило- жениями. – СПб., 1876. – № 12. – С. 16; ІР НБУВ, ф. ХХІІІ, № 513, арк. 1. 43 ІР НБУВ, ф. ХХІІІ, № 2, арк. 132. 329 44 Журнал заседания Совета С.-Петербургского университета. 31 мая 1875 года // Протоколы заседаний Совета Императорского С.-Петербург- ского университета за вторую половину 1874–1875 академического года. С приложениями. – СПб., 1876. – № 12. – С. 55. 45 ЦДІАК України, ф. 707, оп. 70, спр. 101, арк. 7зв. 46 Журнал заседания Совета С.-Петербургского университета. 20 сен- тября 1871 года // Протоколы заседаний Совета Императорского С.-Пе- тербургского университета за первую половину 1871–1872 академичес- кого года. С приложениями. – СПб., 1872. – № 5. – С. 21; Журнал засе- дания Совета С.-Петербургского университета. 1 сентября 1872 года // Протоколы заседаний Совета Императорского С.-Петербургского универ- ситета за первую половину 1872–1873 академического года. С приложе- ниями. – СПб., 1873. – № 7. – С. 17; Журнал заседания Совета С.-Петер- бургского Университета. 31 мая 1873 года // Протоколы заседаний Совета Императорского С.-Петербургского университета за вторую половину 1872– 1873 академического года. С приложениями. – СПб., 1874. – № 8. – С. 106; Журнал заседания Совета С.-Петербургского университета. 31 мая 1874 го- да // Протоколы заседаний Совета Императорского С.-Петербургского университета за вторую половину 1873–1874 академического года. С при- ложениями. – СПб., 1875. – № 10. – С. 73. 47 ІР НБУВ, ф. ХХІІІ, оп. 1, спр. 937, арк. 1. 48 Там само, № 2, арк. 133. 49 Там само, № 788, арк. 151. 50 Журнал заседания Совета С.-Петербургского университета. 1 марта 1876 года // Протоколы заседаний Совета Императорского С.-Петербург- ского университета за вторую половину 1875–1876 академического года. С приложениями. – СПб., 1877. – № 14. – С. 24; Журнал заседания Со- вета С.-Петербургского университета. 14 марта 1877 года // Протоколы заседаний Совета Императорского С.-Петербургского университета за вторую половину 1876–1877 академического года. С приложениями. – СПб., 1878. – № 16. – С. 38–39; Отчет о состоянии Императорского С.-Петер- бургского университета и деятельности ученого сословия его за 1877 год, читанный на акте 8 февраля 1878 года, Экстраординарным Профессором М.И. Владиславлевым // Протоколы заседаний Совета Императорского С.-Петербургского университета за первую половину 1877–1878 академи- ческого года. С приложениями. – CПб., 1878. – № 17. – С. 63; Журнал заседания Совета С.-Петербургского университета. 27 марта 1878 года // Протоколы заседаний Совета Императорского С.-Петербургского универ- ситета за вторую половину 1877–1878 академического года. С приложе- ниями. – СПб., 1878. – № 18. – С. 35. 51 ІР НБУВ, ф. ХХІІІ, № 788, арк. 1. 52 Там само, арк.153. 53 Там само, арк. 155–156. 330 54 Там само, арк. 150–151. 55 Там само, арк. 150. 56 Там само, № 913, арк. 1. 57 Бережков М.Н. О торговле русских с Ригой в ХIII – XIV вв. // Журн. М-ва нар. просвещения. – 1877. – №2. – С.330–357. – (Далі – ЖМНП); Бережков М.Н. [Рец.] // ЖМНП. – 1877. – № 4. – С. 306–315. – Рец. на кн.: Фортинский Ф.Я. Приморские вендские города и их влияние на образо- вание Ганзейського союза до 1370 года. 58 ІР НБУВ, Ф. ХХІІІ, № 7, арк. 10зв., 11зв., 13зв., 17, 18. 59 Там само, арк. 2зв., 7. 60 Там само, арк. 3зв.–4. 61 Там само, № 2, арк. 81, 134. 62 Коваленко А.Б. М.Н. Бережков – историк и краевед // Література та культура Полісся. – Ніжин, 1990. – Вип. 1. – С. 104–105. 63 Отчет о состоянии Императорского С.-Петербургского университета и деятельности ученого сословия его за 1878 год, читанный на акте 8 фев- раля 1879 года, Ординарным Профессором М.И. Горчаковым // Протоколы заседаний Совета Императорского С.-Петербургского университета за первую половину 1878–1879 академического года. С приложениями. – СПб., 1879. – № 19. – С. 85. 64 Библиографический листок № 13. Отечественная история. “О тор- говле Руси с Ганзою до конца XV века”, соч. М. Бережкова. СПб. (издание автора). 1879 // Российская библиография. Еженедельник. Вестник Рус- ской Печати. – 1879. – № 39. – С. 196. 65 Журнал заседания Совета С.-Петербургского университета. 5 фев- раля 1879 года // Протоколы заседаний Совета Императорского С.-Петер- бургского университета за вторую половину 1878–1879 академического года. С приложениями. – СПб., 1880. – № 20. – С. 14. 66 ІР НБУВ, Ф. ХХІІІ, № 7, арк. 23зв. 67 Никитский А.А. О торговле Руси с Ганзой до конца XV века. Сочинение М. Бережкова СПб., 1879. Рецензия проф. А.А. Никитского. – СПб., 1880 г. – 51с. 68 ІР НБУВ, Ф. ХХІІІ, № 68, арк. 2. 69 Раздел VIII. Библиографический листок новых книг / Состав. В.С. И-в // Русская старина. – СПб., 1879. – На обертке; Отзывы и заметки о кни- гах и статьях: Заседание 25 февраля 1879 г. // Чтения в Ист. о-ве Нестора Летописца. – К., 1888. – Кн. 2., отд. 1. – С. 103. 70 Коялович М.О. История русского самосознания по историческим памятникам и научным сочинениям / [Коялович Михаил Осипович]. – СПб., 1884. – С.492–494; ІР НБУВ, Ф. ХХІІІ, № 1233, арк. 2; Сторожев В. Бережков Михаил Николаевич // Венгеров С.А. Критико-биографичес- кий словарь русских писателей и ученых: От начала русской образован- ности до наших дней. – СПб., 1892. – Т. 3. – С. 61–62. 331 71 Бережков М.Н. О торговле Руси с Ганзой до конца XV века. – СПб., 1879. – С. 264. 72 ІР НБУВ. – Ф. ХХІІІ. – № 184, арк. 21–21зв. 73 Усачев Н.Н. К оценке западных внешнеторговых связей Смоленска в ХІІ–XIV вв. // Международные связи России до XVII в. : Сб. ст. – М., 1961. – С. 203, 209. 74 Муравская Е.И. Торговля Риги с Полоцком, Витебском и Смолен- ском в XIII–XV вв. : Автореф. дис. ... канд. ист. наук. – Рига, 1962. – С. 7–8. 75 Казакова Н.А. Русско-ливонские и русско-ганзейские отношения. Конец XIV – начало XVI вв. – Л., 1975. – С. 7–8. Summary The main mileposts of the life and scientific biography of M.M. Berezh- kov, professor of the Russion history of the Nizhyn Institute of History and Phylology of prince Bezborodko. The research is dedicated to the formation of M.M. Berezhkov as a personality and researcher, establishment of his scientific interests in the sphere of the medieval history of Russia during the first period of his life and activities. Key words: M.M. Berezhkov, personality, researcher, the medieval history of Russia.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-48711
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2222-4203
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T15:31:23Z
publishDate	2009
publisher	Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України
record_format	dspace
spelling	Шипко, Л.В. 2013-09-01T05:16:49Z 2013-09-01T05:16:49Z 2009 Становлення М.М. Бережкова як особистості та науковця (1850–1878 роки) / Л.В. Шипко // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2009. — Вип. 13. — С. 315-331. — Бібліогр.: 75 назв. — укр. 2222-4203 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48711 929Бережков“1850/1878” Розглядаються основні віхи життєвого шляху та наукової діяльності М.М. Бережкова (1850–1932) – професора російської історії Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька. Дослідження присвячене становленню М.М. Бережкова як особистості та науковця, формуванню його наукових інтересів у сфері середньовічної історії Росії упродовж першого періоду його життя та діяльності (1850–1878). The main mileposts of the life and scientific biography of M.M. Berezhkov, professor of the Russion history of the Nizhyn Institute of History and Phylology of prince Bezborodko. The research is dedicated to the formation of M.M. Berezhkov as a personality and researcher, establishment of his scientific interests in the sphere of the medieval history of Russia during the first period of his life and activities. uk Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України Рукописна та книжкова спадщина України Дослідження в галузі спеціальних історичних дисциплін Становлення М.М. Бережкова як особистості та науковця (1850–1878 роки) Article published earlier
spellingShingle	Становлення М.М. Бережкова як особистості та науковця (1850–1878 роки) Шипко, Л.В. Дослідження в галузі спеціальних історичних дисциплін
title	Становлення М.М. Бережкова як особистості та науковця (1850–1878 роки)
title_full	Становлення М.М. Бережкова як особистості та науковця (1850–1878 роки)
title_fullStr	Становлення М.М. Бережкова як особистості та науковця (1850–1878 роки)
title_full_unstemmed	Становлення М.М. Бережкова як особистості та науковця (1850–1878 роки)
title_short	Становлення М.М. Бережкова як особистості та науковця (1850–1878 роки)
title_sort	становлення м.м. бережкова як особистості та науковця (1850–1878 роки)
topic	Дослідження в галузі спеціальних історичних дисциплін
topic_facet	Дослідження в галузі спеціальних історичних дисциплін
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48711
work_keys_str_mv	AT šipkolv stanovlennâmmberežkovaâkosobistostítanaukovcâ18501878roki

Становлення М.М. Бережкова як особистості та науковця (1850–1878 роки)

Репозитарії

Схожі ресурси