Безлінійні співочі рукописні книги XVI ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського
Стаття присвячена кодикологічним дослідженням безлінійних співочих рукописних книг ХVІ ст., що зберігаються у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Проведено їх ідентифікацію та атрибуцію за допомогою методів кодикології, кодикографії, текстології, палеог...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Рукописна та книжкова спадщина України |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48712 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Безлінійні співочі рукописні книги XVI ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського / Е.С. Клименко // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2009. — Вип. 13. — С. 332-343. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859518420127580160 |
|---|---|
| author | Клименко, Е.С. |
| author_facet | Клименко, Е.С. |
| citation_txt | Безлінійні співочі рукописні книги XVI ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського / Е.С. Клименко // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2009. — Вип. 13. — С. 332-343. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Рукописна та книжкова спадщина України |
| description | Стаття присвячена кодикологічним дослідженням безлінійних співочих рукописних книг ХVІ ст., що зберігаються у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Проведено їх ідентифікацію та атрибуцію за допомогою методів кодикології, кодикографії, текстології, палеографії, музичної палеографії та філігранології. Виявлено специфічні особливості рукописів, повязані з їх структурою, складом, нотаціями та музичними особливостями. На основі комплексного аналізу зроблений їх науковий опис.
The article is dedicated to the codicological investigation of the non-linear singing manuscript books of the 16th century preserved at the stock of the
Institute of manuscripts of the V.I. Vernadsky National Library of Ukraine.
Identification and attribution of the books by means of the methods of
codicology, palaeography, musical palaeography and filigree studies was performed. The structure, contents, notations and musical specifities of the manuscripts are revealed. The scientific description of the books on the basis of the
comprehensive analysis is made.
|
| first_indexed | 2025-11-25T20:46:32Z |
| format | Article |
| fulltext |
332
УДК 025.178:090.1
Е. С. Клименко
канд. іст. наук
Національна бібліотека України
імені В.І. Вернадського
БЕЗЛІНІЙНІ СПІВОЧІ РУКОПИСНІ КНИГИ
ХVІ СТ. З ФОНДІВ ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ
ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО
Стаття присвячена кодикологічним дослідженням безлінійних співо-
чих рукописних книг ХVІ ст., що зберігаються у фондах Інституту руко-
пису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.
Проведено їх ідентифікацію та атрибуцію за допомогою методів ко-
дикології, кодикографії, текстології, палеографії, музичної палеографії та
філігранології. Виявлено специфічні особливості рукописів, повязані з їх
структурою, складом, нотаціями та музичними особливостями. На основі
комплексного аналізу зроблений їх науковий опис.
Ключові слова: співочі рукописні книги, нотації, кодикологічне до-
слідження, науковий опис.
Рукописна книга (далі – РК) є синкретичним джерелом вивчення
вітчизняної історії та духовної культури, що містить у згорнутому
вигляді інформацію про розвиток середньовічної освіти, мистецтва,
літератури, релігійних поглядів та філософії.
Дослідження такого синтетичного об’єкта базується на ком-
плексній методичній базі з використанням методів кодикології,
кодикографії, джерелознавства, палеографії, філігранології, архео-
графії, текстології й вимагає багатоаспектності опису, що дає мож-
ливість розгортання інформації та запровадження її до наукового
та культурологічного обігу. Для цього необхідно вивчати процес
створення книги, аналізувати найменші подробиці технології, на-
водити характеристики паперу, оправи, почерків, чорнила, організації
тексту, оформлення та оздоблення сторінки, оправи, досліджувати
походження книги, її побутування та долю1.
© Е. С. Клименко, 2009
333
Але музичні співочі РК, зокрема, безлінійні, мають свою специ-
фіку, пов’язану з поєднанням в них двох видів тексту – літургій-
ного та музичного, дослідження яких потребує застосування додат-
кових музично-палеографічних та музично-текстологічних методик.
Співоча рукописно-книжна традиція існувала з ХІ до початку
ХХ ст., тому кожний збережений рукопис є цілісною пам’яткою
культури певної епохи.
Як відомо, у давньоруську епоху використовувався комплекс
богослужебних співочих книг, запозичений з Візантії: співи що-
тижневого кола зосереджувалися в Октоїху, місячного циклу – в
Мінеї, Великого Посту й П’ятдесятниці – у Тріоді, репертуар ціло-
добового співу – у Служебнику. Ірмоси мінейних, октайних, тріод-
них канонів та осмогласника зібрані у моножанровій співочій книзі
ірмосів, яка називалася Ірмологій, що виконувала як богослужеб-
ну, так і навчальну функції.
Однак у подальшому національна традиція християнського
співу в Україні була направлена на створення єдиного співочого
збірника – Ірмологіона (Ірмолоя), який був сформований у сере-
дині XVІ ст. і вміщував найважливіші відібрані співи – недільні,
щотижневі, співи двомісячних циклів (осмогласні), святкові співи
всього календарного року2.
Українська музична культура з середини XVІ ст. переживала
відродження – епоху українського бароко, що характеризується
синтезом різних культурних традицій: руського ірмолойного співу,
трансплантованої новогрецької та балканослов’янської монодії, за-
позиченого латинського багатоголосся, нових протестантських спі-
вів – кантів і псальмів. Усі ці явища вплинули і на ірмолойний спів,
зосереджений, в основному, у монастирях України та Білорусі –
осередках традиційної гімнографічної культури: було здійснено пе-
рехід на нову загальноєвропейську музичну писемність й запро-
ваджено т. зв. київську нотацію на п’ятилінійному нотному стані3.
З огляду на викладене вище, особливо цікавими є два нотовані
рукописи XVІ ст. з фондів Інституту рукопису (далі – ІР) НБУВ,
які за структурою та складом наближаються до нотолінійних Ірмо-
лоїв, але записані давньою безлінійною знаменною нотацією.
У процесі їх кодикологічного дослідження особлива увага звер-
талася на структуру, зміст, жанри, нотації та текстові особливості,
а в науковому описі використовуються рубрики, які відображають
специфічні характеристики: фонетичну редакцію тексту, нотації,
музичні особливості (наспіви, хабуви, аненайки тощо).
334
Перший рукопис (ф. 160, № 614) вміщує піснеспіви з тради-
ційних давньоруських співочих книг – Ірмологія, Октоїха, Тріоді
Пісної та Цвітної, Стихираря Мінейного та Пісного, а також пісне-
співи Обиходу (Літургія). До складу рукопису входять також
грецькі наспіви (“херувик греческий” та ін.), розділ демественого
співу, грецька Обідня (без нот). Зміст рукопису та особливості
нотації досліджені Л.П. Корній4, кодикологічний опис здійснено
О.А. Івановою. Крім того рукопис вміщує розділ, у якому поєд-
нані воскресні співи з Октоїха (сідальни з богородичними), та розділ
подібних на 8 гласів, що є характерним для структури нотоліній-
них Ірмолоїв.
Можливо, цей рукопис є попередником найдавніших нотолі-
нійних Ірмолоїв кінця ХVІ–ХVІІ ст. жанрово-тематичного струк-
турного типу5, в яких, як і в російських крюкових Збірниках, зіб-
рані піснеспіви з різних богослужбових співочих книг – Октоїха,
Ірмологія, Стихираря, Тріоді, Обиходу, але порядок їх розміщення
у кодексі не є стабільним.
Другий рукопис (ф. І, № 11962) представлений фрагментарно,
вміщує ірмоси вибраних мінейних канонів та уривки з канонів
Тріодей. Усі ці ірмоси розміщені не за гласами та піснями, а за
приналежністю їх до того чи іншого канону, який був написаний
на якийсь певний глас. Такий порядок розміщення ірмосів не є ти-
повим для слов’янських РК, його в літературі прийнято називати
грецьким структурним типом (КаО – від Order of Kanons – послі-
довність канонів), оскільки так розташовувалися ірмоси в давніх
грецьких Ірмологіях, які використовували переважно для служебних
потреб6. Подібне розташування ірмосів знаходимо у нотолінійному
Ірмолої кінця ХVІ – початку ХVІІ ст. з фондів ІР (ф. І, № 1743). По-
дібний порядок розташування ірмосів зустрічається у бл. 30 україн-
ських нотолінійних Ірмолоях7.
Крім того даний рукопис вміщує фрагментарно піснеспіви
осмогласного розділу Ірмологіона (догматики з богородичними,
сідальни, антифони степенні, ірмоси недільні 8-го гласу) та розділ
подібних на 8 гласів.
Нижче подаємо кодикологічний опис цих рукописів.
№ 1.
Назва. Збірник церковних піснеспівів. 40–60-ті роки ХVІ ст.
Ф. 160 (Київська духовна академія), № 614
Інципіт: “∑ou lgdemo izraylev¥mo åko syl\no... ”.
335
Експліціт: уривок псалма 149,9: “Sotvoryty m[st\... my sotvoryt...”.
Кількість та стан збереженості арк. 634 арк. Блок частково
розбитий, наявні сліди замокання. Частина аркушів пошкоджена,
випадає, від арк. 102, 114, 536, 634 збереглися лише верхні внутрішні
кути. Відсутні арк. 1–37, 570. Чисті аркуші: 203 зв., 357 зв., 474 зв.,
519, 544, 630 зв. Рукопис реставрувався; вставлені при реставрації
арк. 504, 609–626. При реставрації порушена послідовність, слід
читати: 1, 2, 539, 542–543, 540, 541, 544, 561–569 зв., 545–558, 559–
560; 571...до кінця. Між арк. 391 та 392, 419 та 420 втрачено
декілька арк., між арк. 539 та 540 втрачено 2 арк.
Матеріал письма. Папір 4° (197 х 142). Філіграні: кабан двох ви-
дів: 1) арк. 38–95, 204–218, 316–430, 505–568, 586–600 – сх. Bri-
quet, № 13574–13577 (1503–1546); 2) арк. 431–461, 569–585 –
под. Лихачев, № 1699–1701 (1542) та № 1755 (1554); тіара з двома
хрестами над нею та хрестом всередині, арк. 104–148, 174–179,
198–203 – сх. Laucevicius, № 1557 (1536), сх. Briquet, № 5062 (1536–
1541), сх. Лихачев, № 3012 (1536); лілія у гербовому щиті, арк. 303–
304 – сх. Briquet, № 7147 (1531–1532)8.
Організація сторінки. Поле тексту 155 х 100, 15 рядків. На
арк. 609–626 зв. 28 рядків.
Письмо. Півустав середини XVI ст. 5 почерків: 1) арк. 38–359,
398–421 зв., 424–490 зв., 494 зв.–503 зв., 505–560 зв., дрібний, ши-
рокий; арк. 561–569 зв., 545 (два верхні рядки), крупний півустав
тієї ж руки, чорнило темно-коричневе; 2) арк. 359 зв.–397 зв., 490 зв.–
494, дрібний вузький, з невеликим нахилом уліво, чорнило корич-
неве; 3) арк. 422–423 зв., дрібний, високий, чорнило блідо-коричневе;
4) арк. 571–608 зв., 627–630, дрібний, квадратний, тонкий, чорнило
темно-коричневе; 5) арк. 631–633 зв., середній, чорнило темно-корич-
неве, кіноварні крапки. Заголовки, ініціали кіноварні.
Півустав XVII ст. на арк. 609–626 зв., дрібний, широкий, прямий;
чорнило темно-коричневе; заголовки, ініціали кіноварні.
Півустав XVIII ст. на арк. 504–504 зв., середній, чорнило ко-
ричневе, ініціали чорнилом.
Редакторські правки: на арк. 38–95 скорописом XVIII ст. зазна-
чені дні відповідних свят. На арк. 210 зв.–211 на бічних полях до-
писані богородичні почерком XVIII ст.
Мова. Церковнослов’янська українсько-білоруської ред. Текст
роздільномовний.
Оздоблення Заставки – кіноварні двоконтурні плетінки трьох
336
видів: 1) на арк. 55 плетінка у подвійній кіноварній рамці, неза-
фарбована; на арк. 358 плетінка з трьох рядків подвійних вузлів, у
рамці, на арк. 571 – плетінка без рамки, незафарбована; 2) на арк.
97 плетінка з рослинним орнаментом, зафарбована золотом та си-
ньою фарбою; 3) на арк. 204 плетінка з тератологічними елементами
у прямокутній рамці, зафарбована золотом, зеленою фарбою. Кін-
цівки: на арк. 96 зв. у вигляді подвійних ламаних кіноварних смужок.
Ініціали: на арк. 55, 70 зв., 78 зв. двоконтурні плетені, колінчасті.
У заголовках в’язь, прикрашена елементами рослинного орнаменту.
Нотація. Знаменна, безпозначкова безпризначна. Є фітні фор-
мули у тексті.
Музичні особливості.
Аненайки:
“Благовестоуетъ Гавриилъ…” – “і нині” на літії Благовіщення –
арк. 290 зв.–291; “Преже честенаго Ти Креста…” – тропар годин
царських Великого П’ятка – арк. 412; “Денесь непрестeпеныи
сeou∑ством…” – славник на цілуванні Хреста – арк. 304 зв., 483 зв.–
484; піснеспіви демественого розспіву: “Дøкса сиа Феøс…” – арк. 505;
“Слава Ти Господи…” – арк. 511 зв., “Господа поите…”, “стихи
демественыœ роснїки ” – арк. 513, 514 зв., псалом 136 “На реци
Вавилонстей…” – арк. 516, “Благов∆рномe кнœзю…” – арк. 516;
Піснеспіви грецького розспіву – арк. 559–560 зв.;
Хабуви: “Прежде честенаго Ти Креста…” – тропар годин цар-
ських Великого П’ятка – арк. 412; “Свœтыихо Øтеца лико…” –
славник в Неділю 7-му посту – арк. 460 зв.; “Денесь непрестeпеныи
соу∑еством…” – в Неділю 3-тю посту славник – арк. 483 зв.–484;
“стихи демественыœ роснїки” (“Покрове весесвœтыи…”, “Можеши
бø чистаœ помо∑и ми…”) – арк. 514 зв., 515; тропарі годин цар-
ських навечір’я Різдва Христова – арк. 252–252 зв.
Багатогласники:
Восьмигласник (1, 5, 2, 6, 3, 7, 8 гласи) “Богоначалнымъ мано-
вениеме…” – славник Успінню Богородиці – арк. 321–322.
Вказані наспіви:
“демество починает” – піснеспіви Обиходу – арк. 505–517;
“гречески” – піснеспіви Літургії (грецька підтекстовка зроблена
кирилицею) – арк. 559–560 зв.
Зміст.
Арк. 38–95. Ірмологій. Без заголовка, без початку. Ірмоси 4–8-го
гласів. Текстові лакуни: пісні 1–3-го гласів та дві пісні 4-го гласу.
337
Арк. 95 зв. – 96. Знаменна Азбука-перелік, заголовок: “имена
Pнаменїю пєтью”.
Арк. 97–203. Октоїх (“Охтаикъ сїрєчь øсмогласникъ”)
мала вечерня – богородичен на “Господи воззвах”;
велика вечерня – стихири на “Господи воззвах”: недільні (3),
східні (4) богородичен, стихири на стиховні: недільна (1), по
алфавіту (3), богородичен;
утреня – антифони степенні (3, у 8–му гласі – 4), стихири на
“хвалітех” (у 3–8 гласах – 8), богородичен “Преблагословенна
еси…” (у 5-му гласі); стихири на стиховні (1–3);
богородичні та хрестобогородичні – денні.
Арк. 204–355 зв. Стихирар Мінейний (“Стихораль м∆сœчны
со Богм починаем...)” – стихири та славники, а також тропарі ка-
нонів деяких свят:
арк. 204 – “мsˆца септевриа”: початок індикту та прп. Симеону
Стовпнику (1.09); св. мч. Маманту (2.09); сщмч. Анфиму (3.09);
сщмч. Вавилі: (4.09); св. прор. Захарії (5.09); “чюду” архистратига
Михаїла (6.09); передсвяту Різдва Богородиці (7.09); Різдву Бого-
родиці (8.09); передсвяту Воздвиження (13.09); Воздвиженню
(14.09); св. мч. Никиті: (15.09); сщмч. Фоці (22.09), зачаттю св. Іоанна
Предтечі (23.09), преставленню св. ап. Іоанна Богослова (26.09);
прп. о. Харитону (28.09);
арк. 229 – “мŝца октевриа”: Покрову Богородиці (1.10); сщмч. Кі-
пріану та Іустині: (2.10); св. ап. Іакову (9.10); сщмч. Назарію, Гер-
васію, Протасію, Келсію (14.10); св. мч. Лонгину (16.10); св. ап. Луці
(18.10); св. мч. Артемію (20.10); Аверкію (22.10); сщмч. Димит-
рію (26.10);
арк. 233 – “мsц̂а ноебриа”: св. безсрібникам Космі та Даміану
(1.11); св. мч. Георгію (3.11); свщмч. Мині, Віктору й Вікентію
(11.11); о. Іоанну (12.11); Іоанну Златоусту (13.11); св. ап. Филипу
(14.11); св. мч. Гурію (15.11); св. ап. євангелісту Матфею (16.11);
св. о. Григорію (20.11); Введенню Богородиці (21.11);
арк. 241 – “мŝца декобриа”: св. вмц. Варварі (4.12); о. Саві Освя-
щенному (Савві Освяченому (5.12); Миколаю Чудотворцю (6.12);
зачаттю св. Анни (9.12); св. мч. Євстратію, Авксентію, Євгенію,
Мардарію та Оресту (13.12); св. прор. Даниїлу (17.12); сщмч. Іг-
натію богоносцю (20.12); передсвяту Різдва Христового (22.12);
тропарі годин царських в навечір’я Різдва Христового (24.12); Різдву
Христову (25.12); Собору Богородиці (26.12); св. ап. првмч. архі-
338
диякону Стефану (27.12); “св. младенец 14000 избиенных от Иро-
да царя (29.12); св. мчц. Анисії (у рукопису – “Аносы”): (30.12);
седмиця після Різдва Христового;
арк. 264 – “мsˆца генъварu”: Обрізанню Господньому та св. Ва-
силію Кесарійському (1.01); сщмч. Сильвестру (2.01); св. прор. Ма-
лахії (у рукопису – Михею (3.01); Богоявленню (6.01); св. Григорію
Нісському (10.01); прп. Феодосію (11.01); св. мц. Тетяні (12.01); по-
клоніння чесним веригам ап. Петра (16.01); о. Григорію Богослову
(25.01); св. мч. Кіру та Іоанну (31.01);
арк. 280 зв. – “мsˆца февралиѕ” Трифону (1.02); свт. Симеону
(2.02); св. мч. Феодору Стратилату (8.02); св. мч. Феодору Тирону
(17.02); знайдення (“обретение”) глави Іоанна Предтечі (24.02);
арк. 286 зв. – “мŝца марта”: сорока мученикам, що в Севастійсько-
му озері мучилися (9.03); св. Олексію (17.03); Благовіщенню (25.03);
арк. 291 зв. – “мŝца апрелœ”: прп. Марії Єгипетській (1.04); св. ап.
та євангелісту Марку (25.04);
арк. 292 зв. – “мsˆца маœ”: перенесення мощей Миколая Чудо-
творця (9.05); свт. Леонтію єп. Ростовському (24.05);
арк. 294 зв. – “мsˆца іюнœ св. апп. Варфоломію та Варнаві
(11.06); св. прор. Єлисею (14.06); св. мч. Леонтію (18.06); Різдву Іоанна
Хрестителя (24.06); св. ап. Петру і Павлу (29.06);
арк. 298 зв. – “мsˆца їюлœ: Покладення чесної ризи Пресвятої
Богородиці (2.07); св. мчч. Кирику та Іулиті (14.07); св. вмчч. Бо-
рису і Глібу (24.07);
арк. 301 зв. – “мŝца августа”: Чесному Хресту та пам’ять св. бра-
там Маккавеям (1.08); передсвяту Преображення (5.08); Преобра-
женню Господньому (6.08); св. прор. Михею (14.08); Успінню Бо-
городиці (15.08); Перенесення Нерукотворного Образа Господа
Ісуса Христа (16.08); Усікновенню глави Іоанна Предтечі (29.08);
Покладення чесного пояса Пресвятої Богородиці (31.08);
арк. 348 зв.–357 зв. – Доповнення: славники св. вмц. Євфимії
(16.09); сщмч. Григорію (30.09); прп. Пелагії (8.10), прп. о. Іларіону
(21.10); Даниїлу – [славник] (17.12), Єкатерині (24.11), св. Якову
(27.12), св. первомч. Стефану (28.11), прп. Даниїлу чудотворцю
(11.12), “неделя ст¥х̂ ø[те]ц” (29.12), св. вмц. Анастасії (22.12),
благочестивому Костянтину (21.[05]); прор. Ілії (20.07); стихири
Преображенню, Воздвиженню, Успінню, стихира св. Єфросинії.
Арк. 355 –355 зв. “Сіе стихи поютсœ ¡а оупокой”: “Съд∆телю и
творече ¡ижителю…”, “Доуховенаœ моœ братие…”.
339
Арк. 358–503 зв. Піснеспіви Тріоді Пісної та Цвітної (“Стхраль
постный њ Б∫ˆ∆ починаем...”).
Текстові лакуни: антифони 1–4-й (текст 1-го антифону обри-
вається словами “Сына яко агнеца...”) зі служби Великої П’ятниці.
У суботу на утрені стихири 6-го гласу, стихира на цілуванні “При-
дите ублажим Иосифа” (є лише останні слова: “…твоимо Христе
светомоу воскресению”) зі служби Великої Суботи.
Арк. 504–504 зв. Стихири зі служби Неділі Ваїй.
Арк. 505–517 зв. Обиходні піснеспіви демественого розспіву
(“Дøкса сиа Феøс…”, Слава, Трисвяте, Алилуя, “Величите душе моœ
Госпøда…”, херувимська пісня, “Øтца и сына…”, “Честн∆∆ишоу
херувима…”, “Хвалите Госпøда со небесо…”, у Великий піст прокимен
“Да сœ исправитъ молитва моœ…”, “Нын∆ силы небесныœ…”, кино-
ники “Вкоусите и видите…”, “Благословлю Госпøда на всœко вр∆мœ”,
задостойник Пасці “Светисœ, новыи Иерøсалиме…”, “Благøслови
доуше моœ Господа”, “С нами Богъ…”, “Благословенъ еси Господи…”;
арк. 512 зв. – “стихи демественыœ роснїки”, задостойник Вознесінню
“Тœ паче оума и словеси…”, псалом 136 “На Реци Вавилонстеи…”,
“В∆чнаѕ памœть”, задостойник “Ø теб∆ радоуетсœ”.
Арк. 518. “Господи воззвах” на 8 гласів.
Арк. 519 зв. Покажчик євангельських недільних читань.
Арк. 520. Світильни і стихири євангельські.
Арк. 529. Подібні на 8 гласів.
Арк. 535. Недільні піснеспіви Октоїха (сідальни з богородич-
ними) 1–8 гласів. Текстові лакуни: богородичен на 2-й стихології
4-го гласу, сідален та богородичен на 1-й стихології 5-го гласу).
Арк. 545. Величання на Господські свята та нарочитим святим
(Різдво Богородиці, Воздвиження, Покров Богородиці, Введення,
Різдво Христове, Обрізання Господнє, Богоявлення, св. Григорію
Богослову, Іоанну Златоусту, Стрітення, в Суботу Велику, інші ве-
личання частково нотовані);
Арк. 554 зв. Тропарі недільні та богородичні 1–8 гласів.
Арк. 559–560 зв. Піснеспіви Літургії грецькою мовою (кирилицею).
Арк. 561–569. Чинопослідування Літургії Іоанна Златоуста грець-
кою мовою зі слов’янськими вставками (кирилицею) (текст без нот);
Арк. 571–607 зв. Ірмоси на кожен день (текст без нот)
(“Оустав Єрмолоиный”).
Арк. 607 зв.–608 зв. Пасхалія.
Арк. 609–626 зв. Сідальни з Мінеї.
340
Арк. 627–629 зв. Покажчик ірмосів за Тріоддю.
Арк. 630. Астрологічна прогностична таблиця.
Арк. 631–634. Псалми, що читаються на вечірні та утрені (пс. 103,
140, 141, 129, 148, 149, 150).
Записи. На арк. 357 запис польською мовою богослужебного
змісту. На арк. 517 зв.–518 на полях ремарки: “поч. демество”, “верх”,
“путь”.
№ 2
Назва. Ірмологіон. Фрагменти. Кін. ХVІ ст.
Ф. І (Літературні матеріали), № 11962.
Інципіт: “послєдоуємъ прочиє аможє идєтъ зв∆зда...”
Експліціт: “...спастисœ дшамо нашимо”
Кількість та стан збереженості арк. 62 арк. Блок розбитий.
Рукопис складається з окремих арк. Аркуші ветхі, значно пошкод-
жений текст на арк. 15 зв. –17, 21, 27, 28, 29, 33–47, 52, від арк. 6
збереглася лише верхня половина. Між арк. 5 та 6, 35 та 36, 52 та 53
втрачено по 1 арк., між 19 та 20, 29 та 30, 41 та 42, 47 та 48, 56 та 57 –
декілька арк. Реставрований у 2005 р.
Матеріал письма. Папір. 16°, 137 х 83. Філіграні: птах у круглому
щиті під короною, арк. 31, 32, 41, 45 – под. Tromonin, № 577 (1595);
герб Єліта, арк. 2, 4, 5, 18, 19, 62 – сх. Мацюк, № 102 (1589–1600)9.
Організація сторінки. Поле тексту 112 х 62. 13 рядків. На
арк. 13 зв. позначена сигнатура аî, на арк. 14 – ъî, на арк. 53, 56 зв. –
yˆ, на арк. 62 зв. – ≈ˆ.
Письмо. Півустав XVI ст. Два почерки: 1) арк. 1–29; 49–62,
дрібний, тонкий, чорнило блідо-коричневе; 2) арк. 30–47, крупніший,
жирніший. Заголовки, ініціали кіноварні. Редакторські правки
(пізні) позначення пісень на 8 зв., 10 зв., 15.
Мова. Церковнослов’янська українсько-білоруської ред. Текст
роздільномовний.
Оздоблення. Ініціали – кіноварні: на арк. 23 зв., 30 ломбарди з
рослинними пагінцями; на арк. 34 зв. великий, на 7 рядків, запов-
нений всередині рослинним орнаментом.
Нотація. Знаменна, безпозначкова, безпризначна. Фіти без роз-
водів у тексті.
Зміст.
Арк. 1–62. Ірмоси святкових та тріодних канонів. Текст нотний.
Фонетична редакція: текст роздільномовний. Нотація знаменна,
безпозначкова, безпризначна. Фіти без розводів у тексті.
341
Арк. 1. Сідален по полієлеї Різдва Христового, глас 4, без по-
чатку, поч. з тексту: “послєдоуємъ прочиє аможє идєтъ зв∆зда...”.
Арк. 2. Піснеспіви Різдва Христового.
Арк. 3–17. Ірмоси та тропарі канону Різдва Христового, глас 4;
поч. з кінця 2-ї пісні “от клятвы древния разр∆шающаго...”. Текстові
лакуни: з кінця першого тропаря 4-ї пісні, зі слів: “...силоу
Дамасков...”, до ірмоса 5 пісні. На арк. 4 зв., 14 неправильно про-
ставлені номери пісень рукою писця. На арк. 8 зв., 10 зв., 15 номе-
ри пісень виправлені пізніше.
Арк. 17–19. Ірмоси канону служби Обрізання Господнього (текст
збігається з текстом канону Різдва Богородиці за сучасним друко-
ваним виданням).
Арк. 19–19 зв. Ірмоси канону Богоявлення, глас 2, обрива-
ються словами “…изрешихомосœ с∆тєи” другого ірмоса 2-ї пісні.
Арк. 20–22. Ірмоси канону Стрітення, глас 2, без початку, по-
чинається ірмосом 1-ї пісні зі слів: “…шествова иногда яко стена”.
Арк. 22–23. Ірмоси канону Андрія Критського 1-ї седмиці Ве-
ликого посту, глас 6.
Арк. 24–29. Ірмоси та тропарі канону неділі Ваїй, глас 6, без по-
чатку; починається закінченням першого тропаря 1-ї пісні, зі слів:
“…ю∑а поб∆деноу п∆сне ти Господи”, обривається першим тропарем
9-ї пісні, словами “емоу же дети с ваиœми и в∆твеми п∆сньми…”.
Арк. 30–31. Ірмоси канону Великого Четвертка, глас 6; почи-
наються з 3-ї пісні.
Арк. 32–34. Ірмоси канону Великої Суботи, глас 6.
Арк. 34–41. Служба Пасхи: тропар “Христос воскрес из мерт-
вых”; ірмоси з тропарями: пісні 1, 3, 5–9, стихири Пасхи, славник
“Воскресения денесь просветимося торжествомь”. Текстові лакуни:
пісня 4.
Арк. 41 зв. Ірмоси канону Неділі Фоминої, фрагмент ірмоса 1-ї
пісні; поч.: “Поимо вес∆ людие † люты рабо[ты]…”
Арк. 42–43 зв. Ірмоси канону Неділі жон-мироносиць, глас 2; по-
чинається з кінця 1-ї пісні, зі слів “...теле бисть мн∆ во спасение...”.
Арк. 43 зв. Ірмоси Неділі про розслабленого, глас 3.
Арк. 45 зв.–47. Ірмоси Преполовіння, глас 8.
Арк. 47 зв. Ірмоси Неділі про сліпого, глас 5, ірмос 1-ї пісні та
початок 2-ї: “Движимое сердеце мое Господи...”.
Арк. 48–49 зв. Ірмоси 4–9 пісень канону Зішестя Св. Духа,
глас 7, без початку.
342
Арк. 49 зв.–52. Воскресні співи з Октоїха, глас 8: догматик, бо-
городичен, сідален по 1-й стихології, богородичен, сідален по 2-й
стихології, богородичен; степенні-антифони (початок 1-го антифона,
3, 4 антифон).
Арк. 54–55. Ірмоси недільні, глас 8, пісні 1–4.
Арк. 55–56. Ірмоси другого канону Преображення Господнього,
глас 8, пісні 5–9.
Арк. 57–62. Подібні 1–8 гласів; починаються з кінця 2-го
подібного, глас 1: “оупование со Богом Богородице...”.
Записи. На арк. 56 зв. рукою писця, півуставом, кіновар’ю:
“конец осмогласникоу воскресномоу”.
Старі шифри. Штамп ВБУ на арк. 47 зв.
Як бачимо з цих описів, аналіз мовних особливостей, структури,
складу та наспівів обох рукописів XVІ ст. свідчить про їхнє україн-
сько-білоруське походження (територія Волині-Полісся).
У них наявні зміни у структурній організації текстів, що більше
тяжіють до нотолінійного Ірмолою, ніж до російських співочих
Збірників того ж періоду, плетінчастий стиль оздоблення. Тексти
мають роздільномовну фонетичну редакцію. Нотація не фіксує
звуковисотність і не може бути точно розшифрована, оскільки не
містить кіноварних позначок, які з’являються лише у російських
безлінійних рукописах з сер. XVІІ ст. Характерною особливістю
цих рукописів є інший тип комплектування розділів, у порівнянні
з російськими співочими РК, а також обов’язковий розділ, у якому
поєднані вибрані співи з Октоїха та Ірмологія та осмогласний роз-
діл подібних на 8 гласів. Тому можна вважати, що ці рукописи
відображають перехідний етап еволюції єдиної давньоруської тра-
диції знаменного співу на території України та Білорусі.
Отже, використання кодикологічних методик для дослідження
музичних рукописних книг дає можливість сприйняття співочого
кодексу як цілісного явища певної культурної епохи і в той же час
дозволяє отримати великий масив вірогідно атрибутованої та багато-
мірно згорнутої інформації, що характеризує саме цей рукопис.
Лише деталізований кодикологічний опис відтворює багатоаспектний
характер дослідження РК, охоплюючи усі можливі напрями вив-
чення історії книги, її структури, змісту, текстів, художнього оформ-
лення та музичних особливостей, і стати в нагоді як історикам, так
і музикознавцям.
343
Умовні скорочення
ап. – апостол апп. – апостоли
вмц – великомучениця вмчч. – великомученики
мц. – мучениця мч. – мученик
мчч. – мученики прор. – пророк
прп. – преподобний св. – святий
свт. – святитель сщмч. – священномученик
1 Дубровіна Л.А. Кодикологія та кодикографія української рукописної
книги.– К., 1992. – С. 6–7, 12.
2 Цалай-Якименко О.С. Духовні співи давньої України. Антологія. –
К., 2000. – С. 7.
3 Цалай-Якименко О.С. Київська школа музики XVII століття. – К. та
ін., 2002. – С. 13.
4 Корній Л.П. Проблеми джерелознавства української музичної куль-
тури (безлінійні нотовані рукописи сакральної монодії ХІ–XVІ ст.) // Студії
мистецтвознавчі. – К., 2005. – Чис. 6: Театр. Музика. Кіно. – С. 13–14.
5 Більш детально про структурні типи див.: Ясиновський Ю.П. Україн-
ський нотолінійний Ірмолой як тип гімнографічного збірника: зміст, струк-
тура // Зап. НТШ – Л., 1993. – Т. 226: Пр. Музикознавчої комісії. – С. 41–56.
6 Гусейнова З.М. Ирмологий (нотированный) : Учеб. пособие. – СПб.,
1999. – 53 с.
7 Ясиновський Ю.П. Указ. пр. – С. 52–55.
8 Briquet С.М. Les filigranes. Dictionaire historique des margues du papier
des leur apparition vers 1282 jusqu’en 1600.. – Leipzig, 1923 – T. 1–4; Лихачев Н.П.
Палеографическое значение бумажных водяных знаков. – СПб. – (СХVІ).
Ч. 3. Альбом снимков; Laucevicius E. Popierius Lietuvoje XV–XVIII a. –
Vilnius, 1967.
9 Tromonin’s watermark album – Hilversum, 1964. – Vol. 11 (Monumenta
chartae papyraceae historiam illustrantia); CXXXI pl.; Мацюк О.Я. Папір та
філіграні на українських землях (ХVІ – початок ХХ ст.) – К., 1974.
Summary
The article is dedicated to the codicological investigation of the non-lin-
ear singing manuscript books of the 16th century preserved at the stock of the
Institute of manuscripts of the V. I. Vernadsky National Library of Ukraine.
Identification and attribution of the books by means of the methods of
codicology, palaeography, musical palaeography and filigree studies was per-
formed. The structure, contents, notations and musical specifities of the manu-
scripts are revealed. The scientific description of the books on the basis of the
comprehensive analysis is made.
Key words: singing manuscript books, notations, codicological investiga-
tion, scientific description.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-48712 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-4203 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-25T20:46:32Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Клименко, Е.С. 2013-09-01T05:17:46Z 2013-09-01T05:17:46Z 2009 Безлінійні співочі рукописні книги XVI ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського / Е.С. Клименко // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2009. — Вип. 13. — С. 332-343. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2222-4203 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48712 025.178:090.1 Стаття присвячена кодикологічним дослідженням безлінійних співочих рукописних книг ХVІ ст., що зберігаються у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Проведено їх ідентифікацію та атрибуцію за допомогою методів кодикології, кодикографії, текстології, палеографії, музичної палеографії та філігранології. Виявлено специфічні особливості рукописів, повязані з їх структурою, складом, нотаціями та музичними особливостями. На основі комплексного аналізу зроблений їх науковий опис. The article is dedicated to the codicological investigation of the non-linear singing manuscript books of the 16th century preserved at the stock of the Institute of manuscripts of the V.I. Vernadsky National Library of Ukraine. Identification and attribution of the books by means of the methods of codicology, palaeography, musical palaeography and filigree studies was performed. The structure, contents, notations and musical specifities of the manuscripts are revealed. The scientific description of the books on the basis of the comprehensive analysis is made. uk Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України Рукописна та книжкова спадщина України Дослідження в галузі спеціальних історичних дисциплін Безлінійні співочі рукописні книги XVI ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Article published earlier |
| spellingShingle | Безлінійні співочі рукописні книги XVI ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Клименко, Е.С. Дослідження в галузі спеціальних історичних дисциплін |
| title | Безлінійні співочі рукописні книги XVI ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського |
| title_full | Безлінійні співочі рукописні книги XVI ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського |
| title_fullStr | Безлінійні співочі рукописні книги XVI ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського |
| title_full_unstemmed | Безлінійні співочі рукописні книги XVI ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського |
| title_short | Безлінійні співочі рукописні книги XVI ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського |
| title_sort | безлінійні співочі рукописні книги xvi ст. з фондів інституту рукопису національної бібліотеки україни імені в.і. вернадського |
| topic | Дослідження в галузі спеціальних історичних дисциплін |
| topic_facet | Дослідження в галузі спеціальних історичних дисциплін |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48712 |
| work_keys_str_mv | AT klimenkoes bezlíníiníspívočírukopisníknigixvistzfondívínstituturukopisunacíonalʹnoíbíblíotekiukraíniímenívívernadsʹkogo |