Джерела зі створення та наукової діяльності Київської картинної галереї при ВУАН: археографічний огляд
Запропоновано стислий огляд опублікованих та архівних джерел з історії створення і наукової діяльності Київської картинної галереї при ВУАН (нині – Київський національний музей російського мистецтва), в історичному контексті розглянуто стан досліджень стосовно персоналій, дотичних до функціонування...
Saved in:
| Published in: | Рукописна та книжкова спадщина України |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48715 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Джерела зі створення та наукової діяльності Київської картинної галереї при ВУАН: археографічний огляд / Л.А. Іващук // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2009. — Вип. 13. — С. 362-367. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860190763273420800 |
|---|---|
| author | Іващук, Л.А. |
| author_facet | Іващук, Л.А. |
| citation_txt | Джерела зі створення та наукової діяльності Київської картинної галереї при ВУАН: археографічний огляд / Л.А. Іващук // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2009. — Вип. 13. — С. 362-367. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Рукописна та книжкова спадщина України |
| description | Запропоновано стислий огляд опублікованих та архівних джерел з історії створення і наукової діяльності Київської картинної галереї при ВУАН (нині – Київський національний музей російського мистецтва), в історичному контексті розглянуто стан досліджень стосовно персоналій, дотичних до функціонування цього важливого для української культури музейного закладу.
In this article submitted documentary sources that tells about history
and science activity of the Kiev Art Gallery of Academy (1922–1936).
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:06:23Z |
| format | Article |
| fulltext |
362
УДК 930.22[069.02:75.051](477-25)“1922/1936”
Л. А. Іващук
Національна бібліотека України
імені В. І. Вернадського
ДЖЕРЕЛА ЗІ СТВОРЕННЯ ТА НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
КИЇВСЬКОЇ КАРТИННОЇ ГАЛЕРЕЇ ПРИ ВУАН:
АРХЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД
Запропоновано стислий огляд опублікованих та архівних джерел з
історії створення і наукової діяльності Київської картинної галереї при
ВУАН (нині – Київський національний музей російського мистецтва), в
історичному контексті розглянуто стан досліджень стосовно персоналій,
дотичних до функціонування цього важливого для української культури
музейного закладу.
Ключові слова: Київська картинна галерея, Київський національний
музей російського мистецтва, архівні джерела, друковані видання.
Київський національний музей російського мистецтва відкрився
12 листопада 1922 р. під егідою Всеукраїнської академії наук й
первісно мав назву “Київська картинна галерея”. Основою колекції
стали націоналізовані художні цінності, зібрані до спеціального
Музейного фонду у 1919 р., значна частина яких надійшла з ко-
лекції київських промисловців та меценатів Терещенків.
Первинна експозиція музею складала близько 200 творів і мала
до деякої міри випадковий характер1; а в 1928 р. у постійній експо-
зиції налічувалося вже близько 300 творів2.
Аналізуючи стан вивчення документальних джерел щодо ство-
рення та наукової діяльності Картинної галереї при ВУАН, слід
відзначити, що у вітчизняній історіографії на сьогодні відсутня
спеціальна праця, присвячена комплексу заходів, вжитих в 1920–
1930-х роках Всеукраїнською академією наук для збагачення
мистецьких фондів Галереї: лише окремі аспекти цієї проблеми
знайшли відображення в історичній літературі. Так, принагідні згадки
про науково-дослідну діяльність Картинної галереї можна віднайти
у студіях з української історіографії 1920–1930-х років, з історії
ВУАН, а також у різних біографічних виданнях.
© Л. А. Іващук, 2009
363
Перші спроби висвітлення роботи Галереї з’явилися вже в
1920–1930-х роках: зокрема, документ, який свідчить про прий-
няття Галереї під егіду ВУАН, це – “Звідомлення про діяльність
ВУАН за 1921 рік”. У розділі про дійсних академіків та їхнє Спіль-
не зібрання (Раду) під сьомим пунктом міститься інформація про
Київську картинну галерею. В зв’язку з тим, що заповіт В.М. Ха-
ненко, яка подарувала свою колекцію Академії наук, не дозволяв
порушувати її цілісність новими експонатами, серед академіків
виникла думка про заснування Картинної галереї в приміщенні
Київської Першої гімназії. Проте ідея створення Галереї перебувала
тоді ще в стані проекту, а зібраних картин було занадто мало3.
Високу оцінку дослідницької роботи Галереї при ВУАН та
експонатів її колекції надали укладачі збірника “Український музей”,
який вийшов у 1927 р. До редакції цього часопису входили такі ви-
датні діячі української культури та науки, як П. Курінний, Ф. Ернст,
Д. Щербаковський, М. Рудинський та С. Гіляров4.
Голова музейної секції Укрнауки В.В. Дубровський присвятив
свою працю “Музеї на Україні” (1929 р.) класифікації українських
музеїв та спробував надати коротку характеристику кожному. Се-
ред інших культурних закладів в роботі йшлося й про Галерею5. В
1930 р. побачив світ “Провідник” по Києву Ф.Л. Ернста, в якому
вміщувалася стисла інформація про заснування та наукову діяльність
всіх київських музеїв, у тому числі й музейних установ при Все-
українській академії наук, де знову ж таки йшлося про Київську
картинну галерею6. Він же надрукував у 1922 р. у щомісячнику
мистецтва та старовини “Cреди коллекционеров”7 та в “Бібліоло-
гічних вістях”8 у 1926 р. нотатки про Галерею при УАН.
Взагалі періодика 1920–1930-х років містила багато інформації
про музейні заклади. Так, у газеті “Пролетарська правда” за 1936 р.
було опубліковано постанову уряду, згідно з якою в Києві утво-
рювалися чотири окремі художні музеї: російського, західного і
східного мистецтва по вул. Чудновського (Терещенківській) та україн-
ського народного мистецтва з картинною галерею українських
художників по вул. Кірова9. Це повідомлення засвідчувало окреме
існування Київської картинної галереї в якості самостійного му-
зейного зібрання: в 1934 р. Київська картинна галерея вийшла зі
складу Всеукраїнської академії наук та перейшла до Управління в
справах мистецтв при СНК УРСР, отримавши назву Київського
державного музею російського мистецтва.
364
За час перебування в складі ВУАН Київська картинна галерея
випустила два друкованих видання: “Каталог картин” А.С. Дахно-
вича10 та власний бюлетень11, в яких, окрім іншого, розповідалося
й про заснування та перші роки діяльності музейної установи при
Всеукраїнській академії наук. Після відокремлення від Академії за
час свого самостійного існування музей видав близько 34-х ката-
логів-путівників у вигляді фотоальбомів.
Розгром академічних музейних осередків, що розпочався на-
прикінці 1930-х років, призвів до припинення наукових студій з
музейної справи на довгі десятиліття. Більшість робіт з досліджу-
ваної тематики, підготовлених науковцями наприкінці 20 – на по-
чатку 30-х років, так і не побачила світ, і лише частково збереглася
у вигляді рукописів.
Наукові праці, що вийшли друком на території України про-
тягом другого етапу історіографічного розроблення проблеми, по-
чинаючи з 1960–1980-х років, не могли бути об’єктивними через
жорстку цензуру. Тим ціннішим є наукове дослідження Л.М. Сак,
яка в другій половині 30-х років навчалася в аспірантурі при Музеї
мистецтв і, так би мовити, з перших уст знала історію створення
та діяльності художніх музеїв Києва в період приналежності їх до
ВУАН. Так, нею описується процес відокремлення Київської картинної
галереї від Академії та приєднання її до Музею мистецтв, також
факт об’єднання всіх київських художніх музеїв в системі Наркомату
просвіти в 1934 р. і те, що в 1935 р., у зв’язку з організацією в Києві
єдиного Державного музею, галерея увійшла до його складу12.
Після багаторічної перерви об’єктивну оцінку діяльності науково-
дослідних установ Всеукраїнської Академії наук спробували подати
сучасники тих подій, які опинилися в еміграції, зокрема Н.Д. По-
лонська-Василенко. У своїй монографії “Українська Академія наук:
Нарис історії”13 вона є не лише автором, а й безпосереднім свідком
того, як саме працювала Академія в 1920–1930-х роках.
У 1990-ті роки з’явилися видання, присвячені пам’яткознавчій
діяльності академічних структур досліджуваного періоду. В них
детально висвітлені окремі форми і напрями роботи музейних
установ ВУАН.
А от у меморіальній статті “Київські адреси родини Симиренків
(архівна розвідка)” Д. Малаков вперше оприлюднює документальні
свідчення щодо будинку, в якому розміщувалася Київська картинна
галерея14. Першоджерела свідчать про те, що даний будинок (спо-
365
чатку одноповерховий) було зведено на території садиби родовитої
шляхтянки Чаплінської, і до 1880 р. він належав їй. Потім будинок
придбала родина Терещенків. У 1882 р. за проектом академіка-архі-
тектора Шретера архітектор В. Ніколаєв надбудував другий поверх,
зберігаючи конструкцію старого будинку, і продовжив будівлю право-
руч углиб садиби. Внутрішнє оздоблення будинку належало фабри-
канту меблів – архітекторові Ф. Мельнеру. У буремні революційні
дні в ньому по черзі перебували Міністерство закордонних справ
Центральної Ради, уряду Скоропадського та Директорії, штаби
Червоної армії Київського напряму та 12-ї армії; штаб Денікін-
ської армії; штаб польської кулеметної роти; знов штаби Червоної
армії; і нарешті, з 1921 р., тут містився Ревтрибунал 14 корпусу. Отже,
будівля потребувала значних ремонтних робіт для того, щоб зробити
її приміщення знову придатними для експонування картин.
Історії Київського музею російського мистецтва в 1920–1930-х
роках дещо опосередковано торкався у своїх студіях відомий україн-
ський історик С.І. Білокінь, розкриваючи в основному наукову ді-
яльність Ф.Л. Ернста15 та П.А. Шульженко. Остання в січні 1930 р.
за конкурсом посіла місце завідуючої відділом гравюри в Київ-
ській картинній галереї, а в період нацистської окупації, з 1 жовтня
1941 р., була призначена директором Музею російського мистецтва16.
Внесок Ф.Л. Ернста у музейне будівництво України висвітлила
С.Ж. Верезомська17. О. Нестуля у своєму дослідженні зупинилася
на практичних заходах Ф.Л. Ернста стосовно створення музею, зо-
крема, як вчений організовував безпосередні роботи з розчищення
палацу Терещенків, в якому мав розміститись цей мистецький за-
клад, власноруч переносив рами для картин, класифікував та роз-
поділяв експонати по залах18. У книзі “Репресоване “відродження”
(упорядники О.І. Сидоренко та Д.В. Табачник) наголошується на
тому, що саме Ф.Л. Ернст став одним із засновників величезного
Музейного фонду, що утворився внаслідок націоналізації мистець-
ких творів. У 1922–1923 рр. він працював у комісії з організації
Музею культів у Лаврі та Київської картинної галереї19.
Внаслідок дослідницьких розшуків вдалося встановити, що
документи стосовно Київської картинної галереї, зокрема, зберіга-
ються в науковому архіві Інституту мистецтвознавства, фолькло-
ристики та етнології ім. М.Т. Рильського (ІМФЕ), зокрема в фонді
академіка Ф.Л. Ернста (Ф13-4), який був на час заснування Галереї
співробітником Київського губернського комітету охорони пам’яток
366
мистецтва та старовини (Губкопмис), що активно сприяв відкрит-
тю цього мистецького закладу. Серед матеріалів фонду – особисті
нотатки академіка, списки виставок та музейних експозицій, про-
ведених та укладених під керівництвом Ф.Л. Ернста, комплекс
підготовчих документів для видання “Музеї України” про різні му-
зейні колекції на території УРСР, зокрема й про Київську галерею20.
У Державному архіві Київської області (ДАКО) (ф. р-4156)
зберігаються документи Київської картинної галереї офіційного
характеру, зокрема листи першого директора А. Дахновича до заві-
дуючого Губкопмисом стосовно перевезення картин із вологого
приміщення Музейного фонду до іншого більш придатного для
експонування приміщення21; довідка про відрядження співробітника
Всеукраїнського комітету охорони пам’яток мистецтва та старовини
Г.Я. Міхаеліса до Москви для отримання ордера на двоповерховий
будинок по вул. Чудновського, № 922.
Документи стосовно Київської картинної галереї знаходяться
також у рукописних фондах НБУВ (ІР НБУВ), зокрема, у фонді
О.П. Новицького (ф. 279). Це матеріали щодо поповнення Галереї
експонатами, офіційні відомості про об’єднання Київської картинної
галереї з Музеєм мистецтв23.
Короткий огляд джерел з історії Київської картинної галереї
свідчить про відсутність комплексного дослідження, яке б глибоко
та багатогранно висвітлювало становлення та розвиток такого важ-
ливого мистецького закладу України, яким є сучасний Національ-
ний музей російського мистецтва.
1 ІМФЕ, ф. 13-4, № 209, арк. 1–2.
2 Дахнович А.С. Каталог картин. – К., 1928. – С. 3.
3 Звідомлення за 1921 рік. – Берлін, 1923. – С. 10.
4 Український музей: Збірник / Під ред. П. Курінного. – К., 1927. –
Вип. 1. – С. 9–131.
5 Дубровський В.В. Музеї на Україні. – Х., 1929. – С. 6, 8.
6 Київ : (Провідник) / За ред. Ф. Ернста. – К., 1930. – С. 237.
7 Эрнст Ф.Л. Письма с Украины // Cреди коллекционеров. Ежемесяч-
ник искусства и художественной старины. – 1922. – № 11/12. – С. 56–59.
8 Ернст Ф.Л. Виставка рисунку й гравюри (Будинок Картинної га-
лереї у Київі) // Бібліол. вісті. – К. – 1926. – № 4. – С. 110–111.
9 Нові музеї в Києві // Пролетар. правда. – 1936. – 14 січ. – С. 6.
10 Дахнович А.С. Каталог картин. – К., 1928. – С. 3.
11 Національна картинна галерея: Бюлетень. – К., 1933. – Січ. – С. 9.
367
12 Сак Л.Н. Из истории возникновения и развития Киевского госу-
дарственного музея западного и восточного искусства (1883–1945 гг.) //
Очерки истории музейного дела в СССР. – М., 1963. – Вып. 5. – С. 373–405.
13 Полонська-Василенко Н.Д. Українська Академія наук : Нарис історії. –
К., 1993. – Ч. 2. – С. 168.
14 Малаков Д.В. Київські адреси родини Симиренків (архівна роз-
відка) // Родовід. – 1995. – № 10. – С. 82–83.
15 Білокінь С.І. В обороні української спадщини. Історик мистецтва
Федір Ернст. – К., 2006. – С. 21.
16 Білокінь С.І. Гіркий спогад про Поліну Аркадіївну Кульженко //
Пам’ятки України. Історія та культура. – 1998. – № 1. – С. 134–148.
17 Верезомська С.Ж. Ф. Ернст у музейному будівництві України //
Історична пам’ять. – К., 2004. – № 1. – С. 161.
18 Нестуля О. Україна стала його долею (Ф.Л. Ернст) // Репресоване
краєзнавство (20–30-ті роки). – К., 1991. – С. 106.
19 Репресоване “відродження”. – К., 1993. – С. 314.
20 ІМФЕ, ф. 13-2, № 8, арк. 1; ф. 13-2, 209, арк. 1–2; ф. 13-2, 210, арк. 2;
ф. 13-4, № 212, арк. 1–6; ф. 13-5, № 333, арк. 1, 3, 8–14; ф. 13-5, № 428,
арк. 1–3.
21 Державний архів Київської області, ф. 4156, оп. 1, № 1, арк. 6; ф. 4156,
№ 7, арк. 6
22 Там само, № 17, арк.. 177, 178.
23 ІР НБУВ, ф. 279, № 808, арк. 5; № 1234, арк. 2.
Summary
In this article submitted documentary sources that tells about history
and science activity of the Kiev Art Gallery of Academy (1922–1936).
Key words: Kiev Art Gallery, Kyiv National Museum of Russian Art, ar-
chival and printed sources.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-48715 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-4203 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:06:23Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Іващук, Л.А. 2013-09-01T05:21:16Z 2013-09-01T05:21:16Z 2009 Джерела зі створення та наукової діяльності Київської картинної галереї при ВУАН: археографічний огляд / Л.А. Іващук // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2009. — Вип. 13. — С. 362-367. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 2222-4203 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48715 930.22[069.02:75.051](477-25)“1922/1936” Запропоновано стислий огляд опублікованих та архівних джерел з історії створення і наукової діяльності Київської картинної галереї при ВУАН (нині – Київський національний музей російського мистецтва), в історичному контексті розглянуто стан досліджень стосовно персоналій, дотичних до функціонування цього важливого для української культури музейного закладу. In this article submitted documentary sources that tells about history
 and science activity of the Kiev Art Gallery of Academy (1922–1936). uk Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України Рукописна та книжкова спадщина України Дослідження в галузі спеціальних історичних дисциплін Джерела зі створення та наукової діяльності Київської картинної галереї при ВУАН: археографічний огляд Article published earlier |
| spellingShingle | Джерела зі створення та наукової діяльності Київської картинної галереї при ВУАН: археографічний огляд Іващук, Л.А. Дослідження в галузі спеціальних історичних дисциплін |
| title | Джерела зі створення та наукової діяльності Київської картинної галереї при ВУАН: археографічний огляд |
| title_full | Джерела зі створення та наукової діяльності Київської картинної галереї при ВУАН: археографічний огляд |
| title_fullStr | Джерела зі створення та наукової діяльності Київської картинної галереї при ВУАН: археографічний огляд |
| title_full_unstemmed | Джерела зі створення та наукової діяльності Київської картинної галереї при ВУАН: археографічний огляд |
| title_short | Джерела зі створення та наукової діяльності Київської картинної галереї при ВУАН: археографічний огляд |
| title_sort | джерела зі створення та наукової діяльності київської картинної галереї при вуан: археографічний огляд |
| topic | Дослідження в галузі спеціальних історичних дисциплін |
| topic_facet | Дослідження в галузі спеціальних історичних дисциплін |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48715 |
| work_keys_str_mv | AT ívaŝukla džerelazístvorennâtanaukovoídíâlʹnostíkiívsʹkoíkartinnoígalereíprivuanarheografíčniioglâd |