Епістолярна спадщина Андрія Жука в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського

Епістолярна спадщина Андрія Жука в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського

Репрезентовано листування українського громадсько-політичного діяча Андрія Жука з М. Грушевським, С. Єфремовим і редакцією газети “Рада”, яке хронологічно охоплює 1910–1928 рр. та тематично відбиває наукове та суспільно-політичне життя України зазначеного періоду. The publication is about correspond...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Рукописна та книжкова спадщина України
Datum:2009
1. Verfasser: Магурчак, А.М.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України 2009
Schlagworte:
Публікації документів
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48718
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Епістолярна спадщина Андрія Жука в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського / А.М. Магурчак // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2009. — Вип. 13. — С. 387-395. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-48718
record_format dspace
spelling Магурчак, А.М.
2013-09-01T05:24:38Z
2013-09-01T05:24:38Z
2009
Епістолярна спадщина Андрія Жука в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського / А.М. Магурчак // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2009. — Вип. 13. — С. 387-395. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
2222-4203
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48718
94(477).–62.41.А. Жук
Репрезентовано листування українського громадсько-політичного діяча Андрія Жука з М. Грушевським, С. Єфремовим і редакцією газети “Рада”, яке хронологічно охоплює 1910–1928 рр. та тематично відбиває наукове та суспільно-політичне життя України зазначеного періоду.
The publication is about correspondence of the Ukrainian civil and political activist Andriy Zhuk with Mykhailo Hrushevs’kyi, Sergiy Yefremov and “Rada” Newspaper Editorial Office. The publication chronologically covers 1910-1928. The subject of correspondence is scientific, societal and political issues.
uk
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України
Рукописна та книжкова спадщина України
Публікації документів
Епістолярна спадщина Андрія Жука в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Епістолярна спадщина Андрія Жука в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського
spellingShingle Епістолярна спадщина Андрія Жука в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського
Магурчак, А.М.
Публікації документів
title_short Епістолярна спадщина Андрія Жука в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського
title_full Епістолярна спадщина Андрія Жука в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського
title_fullStr Епістолярна спадщина Андрія Жука в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського
title_full_unstemmed Епістолярна спадщина Андрія Жука в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського
title_sort епістолярна спадщина андрія жука в інституті рукопису національної бібліотеки україни імені в.і. вернадського
author Магурчак, А.М.
author_facet Магурчак, А.М.
topic Публікації документів
topic_facet Публікації документів
publishDate 2009
language Ukrainian
container_title Рукописна та книжкова спадщина України
publisher Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України
format Article
description Репрезентовано листування українського громадсько-політичного діяча Андрія Жука з М. Грушевським, С. Єфремовим і редакцією газети “Рада”, яке хронологічно охоплює 1910–1928 рр. та тематично відбиває наукове та суспільно-політичне життя України зазначеного періоду. The publication is about correspondence of the Ukrainian civil and political activist Andriy Zhuk with Mykhailo Hrushevs’kyi, Sergiy Yefremov and “Rada” Newspaper Editorial Office. The publication chronologically covers 1910-1928. The subject of correspondence is scientific, societal and political issues.
issn 2222-4203
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48718
citation_txt Епістолярна спадщина Андрія Жука в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського / А.М. Магурчак // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2009. — Вип. 13. — С. 387-395. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT magurčakam epístolârnaspadŝinaandríâžukavínstitutírukopisunacíonalʹnoíbíblíotekiukraíniímenívívernadsʹkogo
first_indexed 2025-11-24T19:09:40Z
last_indexed 2025-11-24T19:09:40Z
_version_ 1850494317578158080
fulltext 387 УДК 94(477).–62.41.А. Жук А. М. Магурчак канд. іст. наук Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського ЕПІСТОЛЯРНА СПАДЩИНА АНДРІЯ ЖУКА В ІНСТИТУТІ РУКОПИСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО Репрезентовано листування українського громадсько-політичного діяча Андрія Жука з М. Грушевським, С. Єфремовим і редакцією газети “Рада”, яке хронологічно охоплює 1910–1928 рр. та тематично відбиває наукове та суспільно-політичне життя України зазначеного періоду. Кючові слова: А. Жук, кореспонденція, газета “Рада”, Галичина. Історія українського державотворення початку XX ст. позна- чилася визначними подіями та особистостями, які значною мірою впливали на суспільно-політичні процеси в Україні. До таких по- статей належить Андрій Жук (1880–1968) – відомий український політичний та громадський діяч і публіцист. Народився на Пол- тавщині в с. Вовчок, де закінчив школу, працював волосним писарем, а пізніше служив у повітовому земстві в Лубнах. З 1900 р. – у вирі політичного життя як член РУП, а потім УСДРП входив до цент- рального комітету партії. За революційну діяльність неодноразово протягом 1903–1904, 1906 рр. був ув’язнений, але після відбуття покарання з новою силою повертався до революційного руху. Спів- робітник партійних легальних і нелегальних органів “Вільна Україна”, “Боротьба”, “Соціал-Демократ”, “Слово”. Однак у 1907 р. змушений був покинути підросійську Україну, внаслідок репресій з боку ца- ризму, і переїхати до Львова. Саме Львів став для нього пробуд- женням від “марксистського сну”. А. Жук активно включається в галицький кооперативний рух. Був головою Закордонної групи УСДРП у Львові (1908–1911), співредактор партійного часопису “Праця” (1909–1910) і одночасно співробітником журналу “Еконо- міст”, органу Крайового Союзу Ревізійного у Львові, співзаснов- ником СВУ. © А. М. Магурчак, 2009 388 У період національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. перебу- вав на дипломатичній службі при посольстві УНР у Відні. Учасник двох конференцій українських дипломатів в 1919 р. у Відні та Карлсбаді. Був засновником Комітету Оборони західних українських земель у Відні (1922) і співробітником журналу “Визволення” (1923), на сторінках якого порушив питання незалежності Західної України. На початку 1930 р. повернувся до Львова і очолював статис- тичний відділ Ревізійного Союзу українських кооперативів, одночасно співробітничав на сторінках часописів “Господарсько-кооперативний часопис”, “Кооперативна республіка” та ін. Під час радянської окупації 1939 р. А. Жук емігрував до Відня, де і прожив до кінця свого життя. Дана публікація містить 4 кореспонденції А. Жука. Зокрема, по одній – до редакції “Ради” і М. Грушевського і дві – до С. Єфре- мова. У листі до редакції “Ради” А. Жук висловив стурбованість стосовно фінансового становища, газети і шкодував, що немає людей, які б допомагали їй. М. Грушевському дякував за отримання збір- ника “За сто літ”, а також сповіщав, що маючи у власному архіві видання про діяльність РУП, УСДРП, членом яких він був, пере- силав їх до Історичної секції Академії наук. Неврожай у Галичині став приводом для написання листів до С. Єфремова, в яких А. Жуком було представлено проект збірника, де пропонувалося інформувати громадськість – як галицьку, так і особливо наддніпрянську про соціально-економічне становище Галичини. Для цього пропонував С. Єфремову провести агітаційну роботу серед інтелігенції. Запропонований епістолярій публікується вперше У публікації збережено лексичні, морфологічні та деякі правописні особливості документів. Пропущені літери і слова взяті в квадратні дужки. № 1 3/XI 1910 Львів Поважна редакція “Ради”1 в Києві Коли я прочитав останню відозву “Ради” до читачів – зрозумів, що дні газети пороховані і вона може з кінцем року спинитися, умерти. Боляче стало і соромно. Якже ми будемо дивитися в очі нашим національним ворогам, коли “Ради” не стане? Страшно стає за бу- дущину. Коли причини такої великої апатії і байжужости до най- важніших національних справ лежить не в об’єктивних умовах, а в 389 нас самих, в нашій гнимуні національній то ... Я не хочу говорити сього “то”. Гірко, що сього не розуміють ні з наших “патріотів” що могли б і повинні внести на своїх кишенях часи лихоліття нашого національного відродження. Мене незадовільняє газета ні своїм змістом, ні напрямком, проте я є пильним її читачем і завше з великою біллю в серці приймав чутки, що її може не стати. Для мене найважливішим є сам факт, що ся газета виходить, яка б вона не була, бо вона є свідоцтвом життя нашого; не стане її – не стане і того життя, або вона цілком упаде і буде непомітним навіть для нас, а не тільки для наших ворогів. Можна бути всякої думки про газету, але ніхто не заперечить, що вона виконує дуже важну місію. Спинити її роботу байдужістю до її долі – значить заподіяти національній справі більшу шкоду на теперішні часи, ніж яку їй заподіяли наші предки ближчі і давніші. Сам особисто находжусь в тім матеріальним становищу, що особливої помочи газети не можу дати. Єдине, що можу зробити, се сам передплачу її на 1911 рік і буду намовити інших, щоб перед- плачували. Обіцяю також писати, коли має співробітництво бажання і коли те, що напишу, придатне не буде до друку, а з гонорару, який мені припаде, можу передплатити ще одну-двом робітникам або селя- нам. Се все, що можу зробити. З поважанням А. Жук ІР НБУВ, ф. I, № 42521, Арк. 1. – Рукопис. № 2 6/X 1913 Львів, Концова 14 Дорогий Сергій Александрович2! Українському населенню в Галичині грозить голод. Ратункова акція зі сторони правительства ледве чи зможе страшну нужду, яка вже тепер заглядає під селянські стріхи, а щож то буде через цілу зиму і будуче літо, аж до нового уражаю! Польська часть Га- личини менше потерпіла від стихійних нечасть, але вона більше ді- стане і з публічних фондів, бо польська адміністрація роспоряджається ними, і зі сторони польської суспільності всіх трьох частин Польщі. Уже тепер в Познанщині і Королівстві потворились комітети для збирання жертв в грошах і натурі і є тертви одиниць сягаючі таких 390 сум, як 30 000 рублів. Російські українці не можуть прейти з знач- нішою помичію своїм галицьким братам, але з якоюсь помічию мусять прийти щоби вона сама коли не матеріальне, то хоч мо- ральне значіннє. В якій же формі? Я думаю, що в українських ча- сописах, а передовсім в “Раді” треба оголосити збирання жертв. Треба утворити такий, коли не дасться явного, легального, комітет у Київі для сеї ціли, віднешися до українців поміщиків, щоб коли не в грошах, то в натурі щось дали. Я думаю, що можна знайти на цілій Україні десяток-другий тих поміщиків, що ... міг би прислати один вагон картоплі, другий вагон жита чи пшениці і т.д. Найбільше потрібна картопля, вона є головним продуктом живності і вся про- пала, погнила. Краші того треба б видать літературний збірник на користь потерпілих від нещасть. Ся річ, в російсько-українських відносинах. Є здається до най скорішого зралізовання. І Ви, Сергію Олександровичу, могли б взяти на себе ініціативу зорганізувати видання такого збірника. Коли б в ніякий інший спосіб не далося б прийти Галичині з поміччю, то одно виданнє збірника і його по- ширення засвідчило б, що для галицьких селян не є байдужою до рос[ійських] українців то що між обома частинами нашого народу існує звязь …… Зміст такого збірника Ви могли б намітити на нараді укр[аїн- ських] літерат[орів] у Києві, яку треба б Вам скликати в сій ціли. До участи в збірнику можна б запросити і де яких галичан, на- пр[иклад] Стефаника3, Мартовича4, але й без них можна б обійтися. З своєї сторони я представляю зміст такого збірника в сий спосіб, що він би містив крім белетристики (не багато) інформаційні статті про укр[аїнське] життя в Галичині. Такі статі могли б дати до збір- ника наші емігранти – Залізняк5, Дорошенко6, Донцов7, а також щось міг би дати та й Винниченко з белетристики щось дав би. Ви могли б написати цікаву статтю про галицьку нужду в творах Франка, Стефаника і инших письмеників галицьких. Прошу взяти отсі мої пропозиції під розвагу, – справу збирання жертв передати до виконання иншим відповідним особам, а сам коли ласкаві будете, займіться зорганізуванням видання літературного збірника та повідоміть мене, на чім справа, стане. Щиро Вас здоровлю Ан[дрій] Жук ІР НБУВ, ф. 317, № 468, арк. 1. – Рукопис. 391 № 3 19.X. н. ст. 1913 Львів, Концова 14 Дорогий Сергій Александрович! Одержав Вашу картку і хочу в тій справі дещо нового сказати. Як мені тепер видається, не було б сказати оголошувати в часо- писах збірку жертвь в грошах і продуктах, з огляду на те, що тих жерть не може бути багато, а також з огляду на те, щодо сеї справи беруться чорносотенці (одно), котрі хочуть запомогати москвофі- лів. Використано то буде в небажанім для нас напрямі. Хиба, що знайшлося б кілька наших дідичів, що без розголосу особливого прислати б що небудь в готівці чи натурі через “Сьльсь Господь”, але й ся не буде мати більшого значення. Може ліпше було б, як би ті, що можуть дати більші суми на запомоги, дати їх на виданє збірника. Виданє збірника уважаю найбільш відповідною річчю. Видрукування в більшому числі примірників і відповідно поши- рений, при відповіднім змісті, міг би він дати і кілька тисяч рублів грошей на запомочи потерпівши і зробив би іншу службу – роз- будає.. би у багатьох цікавить до Галичини, а при тім – до національ- ної справи. Для сього можна б видати і в перекладі на рос[ійську] мову для росій[ської] і зросійщеної публіки. Піддаю се Вам під розвагу. Добре було б, як би Ви вже й над змістом збірника заста- новилися та коли справу порішите позитивно – виправи комітет родонищиній..., котрий зараз ще віднісся б до пишучої публіки о статті, о... вірші (в росій. виданню збірник белетристики і наслідує могло б лишитися в укр[аїнській] мові ..... де яки ото екстра .... для рос[ійських] видань просити дати річи деяких письм[еників] ро- с[ійських]). З Галичини крім Стеф[аника], Мартинова, можна про- сити Лозинського о якусь статью публіцистичну. Що до статей про Галичину – піддало під розвагу слідуючі теми: 1. Опис катастрофи (можна дати ілюстрації повиней і знищення посовив будинків і пр[] та економічні наслідки її (автора можу пошукати). 2. Нарис економічних відносин в Галичині і палітри економіч- ної ..... самоуправи та економ змаганим українців (Жук) 3. Культурно-просвітні відносини в Галичині, просвітні змагання українців і відношення до них поляків (Дорошенко). 4. Національно-політичні домагання українців галицьких (поділ краю) (Лозинський). 392 5. Політичні партії серед гали[цьких] українців. Сила їх і де- полізація (Лозенко або Донцов). 6. Чим є для України Галичина, або Галичина – п’ємонт укр[аїн- ського] відродження. Переклад моїх здобутків нац[іональної] куль- тури і організ[ації] і висвітлення їх заг[ально] нац[іонального] значення (Залізняк). Я нікому не пропонував цих тем. Як взагалі нікому про проект збірника не говорив, але думаю, що зазначені особи могли б напи- сати статті на сі теми. З статті видно – то вже Вам ліпше сказати теми. Розміри збір- ника, після мене, 20–25 аркушів, з того половина прийшла б на по- езію і белеристику. Ціна такого збірника з огляду на добродійну ціль мусіла б бути не низча 2 рублів. Знак був би тим більший, чим менше б було видатків на гонорарі, які після мене вже треба пла- тити.., що з того жиють, на їх власне бачення. В Галичині такого збірника могло б розійтись яких 3000 примірників, а коли би на Україні рос[ійській] могло б розійтись яких 7000 прим[ірників], то можна б друкувати 10 000 пр[имірників]. Коли б ришили й паростки видавати то теж друкувати можна 10000 пр[имірників] бо мені здається, російське видання було б скорійше розкуплене, як українське. Не можу вдаватись в докладні обчислення скілько коштувало б таке видання. Думаю, що оба випуски – український і російський. Я не знаю чи буде їх Вам так легко зібрати як мені се сказати. Думаю, одначе, що на тому ціль деякі з наших “калиток” зможуть розпоряджатись. І власне треба користати з нагоди, щоб відпус- тити з них те, чого вони не дають, а що мусіли б давати на націо- нальні цілі, бо мають і можуть без шкоди для себе давати. Я не називаю тут імен, але вони й Вам дуже добре відомі. Жду відповіди. Всього найкращого! Ваш А[ндрій] Жук P.S. Запрошення до Галичини і інших земляків за повідомленням можете переслати через мене. P.S. Від одного бувшого співробітника Дзвону8 має перейти до “Ради” письмо помічне (З “Дзвоном”) досить сенсаційного і, так би мовить пікантного змісту. Було б добре як би “Рада” не одмовела в відруковані такого листу. І иних причин крім незалежних, коли такі будуть. Андрій ІР НБУВ, ф. 317, № 469, арк. 1–2. – Рукопис. 393 № 4 Відень 15/VI. [19]28 Високоповажний Михайло Сергієвич! З великою приємністю просидів я сьогодні цілий день за чи- танням другого збірника “За сто літ”9, що його принесла мені рано почта. Дякую! Дуже багато в цьому збірникові інтересного, особ- ливо ж інтересні спогади старушки Русової10. Дуже була б велика шкода, щоби вона перервала їх писати, або перервалось друкування цих спогадів, коли вони дописані до кінця. З огляду на те, що серед дослідників нашого громадського життя помітний інтерес до РУП, позволяє собі переслати для Істо- ричної Секції Академії Наук трохи ерупівської, спілчанської та есдецької закордонної літератури, бо її мабуть у Вас немає, з тим, що Історична Секція вишла мені в обмін свої видання. Наразі посилаю слідуючи речі: 1. Газету “Праця”11, що виходила у Львові в 1904/05 роках, ч. 3, 4-5, 6-7, 8-9-10, 11, 12, 13-14. До комплекту бракує перших двох чисел. 2. “Гасло”12 ч.1,2, 3 – за 1903 р. орган РУП, Чернівці. 3. “Правду”13, орган Спілки, ч. 1, 2, 4-5, 6-7-8 – гаг .. видання і ч. 1. – російське видання за 1905 рік, Львів. 4. “Працю” орган УСДРП, ч. 1 і 2-3 за 1909/10 р. (більше не виходила), Львів. 5. “Робітник”14, орган УСДРП, ч. 3 за 1910 р. Львів. 6. “Наш Голос”15 орган УСДРП за цвітень-червень 1911, число присвячене десятилітньому ювилею РУП-УСДРП. 7. “Робітничий Прапор”, орган УСД, ч. 1 і 2 за 1915 р. Софія (більше не виходив). Маю також деякі ерупівські брошурки закордонного видання, можу прислати, як би вони були потрібні для бібліотеки Історич- ної Секції. З видань Історичної Секції потребую головно “Україну”16, але хотів би .... мати і всі інші видання секції, крім обох випусків збір- ника “За сто літ”, котрі маю. “України” маю три книжки, а саме: кн. 4 за 1904 р. кн. 1-2 за 1925 р. і кн. 2-3 за 1926 рік, отже цих книжок можна не присилати.* В моїх архівних папках певно знайдеться ще трохи дублетів “Селянина”17 і деяка інша закордонна революційна література. Як розшукаю, то рівно ж пришлю. Маю я багато архівного матеріалу до історії РУП-УСДРП. Ін- ститут марксизму хотів би цей матеріал видати, але видань не має грошей, чи має трудности в пересиланню за кордон грошей, щоб 394 відповідно винагородити мене за відступлення і приготування цих матеріалів до друку. Та і не виходить з цього нічого. А я потребую заробку та важко його знайти! Щиро Вас здоровлю! Андрій Жук *Маю також .... “Науковий Збірник” за 1924 рік ІР НБУВ, ф. X, № 18755, арк. 1. – Машинопис. 1 “Рада” – єдина щоденна газета українською мовою в підросійській Україні постала як продовження “Громадської Думки”. Виходила про- тягом 1906–1914 рр.; видавав і фінансував її Є. Чикаленко. 2 Єфремов Сергій (1876–1939) – видатний громадсько-політичний діяч, публіцист, літературний критик, історик української літератури, член НТШ, ВУАН. 3 Стефаник Василь (1871–1936) – видатний український письменник, майстер експресіоністичної новели. 4 Мартович Лесь (1871–1916 ) – український письменник і громад- ський діяч. Працював писарем, помічником адвокатом в містах Галичини. З 1898 р. жив у Львові; редагував газету “Громадський голос”. Автор тво- рів: “Не читальник”, “Хитрий Панько”, “Забобон” та ін. 5 Залізняк Микола (1888–1950) – громадсько-політичний діяч, публі- цист. Під час Першої світової війни здійснював видавничу діяльність у Відні. Протягом 1919–1920 рр. посол УНР у Фінляндії. Заарештований в 1945 р. і засуджений на 15 років, помер в тюрмі. 6 Дорошенко Володимир (1879 –1963) – громадсько-політичний діяч, бібліограф, член РУП, УСДРП, співзасновник і член президії Союзу Виз- волення України, член НТШ, українських наукових інститутів у Берліні й Варшаві. 7 Донцов Дмитро (1883 – 1973) – політичний діяч, літературний критик, публіцист, ідеолог українського націоналізму. 8 “Дзвін” – літературно-мистецький і громадсько-політичний місячник соціал-демократичного напряму, виходив за фінансової підтримки Л. Юр- кевича протягом 1913–1914 рр. (до початку війни вийшло 19 чисел) у Києві. 9 “За сто літ” – збірник матеріалів з громадського й літературного життя України 19 і початку 20 ст., виходив протягом 1927–1930 рр. захо- дами комісії новітньої історії України, заснований 1926 р. при Історичній Секції ВУАН (за редакцією М. Грушевського). 10 Русова Софія (1856–1940) – видатний український педагог, авторка концепції національного виховання. Член Української Центральної Ради, у Міністерстві освіти УНР очолила відділи позашкільної освіти та дошкіль- ного виховання. В еміграції у Відні засновує Український педінститут, 395 очолює жіночу Українську громаду, бере участь у різних міжнародних жіночих конгресах. 11 “Праця” – загальнопартійний орган РУП, який виходив протягом 1900–1905 рр. у Львові. 12 “Гасло” – щомісячна газета, орган РУП, спочатку виходила в Чер- нівцях (1902), а з 1903 р. – у Львові. Всього вийшло 17 номерів. У червні 1903 р. припинила свою діяльність, і замість неї виходила “Добра Новина”. 13 “Правда” – місячник “Спілки”, який виходив протягом 1905 р., на сторінках якого заперечувався постулат “самостійної України”, натомість закликалось до створення централізованої пролетарської партії усієї Росії. 14 “Робітник” – орган опортуністичної групи УСДРП, вийшло 3 но- мери протягом 1910 р. 15 “Наш Голос” – місячник, спільний орган УСДРП і УСДП, виходив з листопада 1910 р. до кінця 1911 р. коштом і заходами Л. Юркевича. Вийшло 12 чисел. 16 “Україна” – науковий журнал, який виходив в Києві протягом 1914 – 1930-х років (з перервами) за редакцією М. Грушевського у 2-х виданнях: 1914–1918 рр. як орган Українського Наукового Товариства в Києві; 1924– 1930 рр. як орган Історичної секції Української академії наук. 17 “Селянин” – місячник, орган РУП, присвячений інтересам сільської бідноти, виходив 1903 – 1905 рр. за фінансової підтримки Є. Чикаленка, спочатку в Чернівцях, а з 1904 р. у Львові. Summary The publication is about correspondence of the Ukrainian civil and po- litical activist Andriy Zhuk with Mykhailo Hrushevs’kyi, Sergiy Yefremov and “Rada” Newspaper Editorial Office. The publication chronologically covers 1910-1928. The subject of correspondence is scientific, societal and political issues. Key words: A. Zhuk, correspondence, “Rada” Editorial Office, Halychyna.

Ähnliche Einträge