Знезалізнення стічних вод на керамічних мембранах
Досліджено можливість знезалізнення дренажної води звалищ твердих побутових відходів на мікрофільтраційних керамічних мембранах після реагентної коагуляції або гальванокоагуляції. Показано, що за рахунок утворення модифікуючого шару із гідроксиду заліза з дренажної води практично повністю вилучаєтьс...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Доповіді НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48846 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Знезалізнення стічних вод на керамічних мембранах / М.М. Балакіна // Доп. НАН України. — 2012. — № 1. — С. 187-192. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859777919137611776 |
|---|---|
| author | Балакіна, М.М. |
| author_facet | Балакіна, М.М. |
| citation_txt | Знезалізнення стічних вод на керамічних мембранах / М.М. Балакіна // Доп. НАН України. — 2012. — № 1. — С. 187-192. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Доповіді НАН України |
| description | Досліджено можливість знезалізнення дренажної води звалищ твердих побутових відходів на мікрофільтраційних керамічних мембранах після реагентної коагуляції або гальванокоагуляції. Показано, що за рахунок утворення модифікуючого шару із гідроксиду заліза з дренажної води практично повністю вилучається залізо і знижується вміст інших неорганічних і органічних домішок у визначеному інтервалі pH середовища та робочого тиску.
Исследована возможность обезжелезивания дренажной воды свалок твердых бытовых отходов на микрофильтрационных керамических мембранах после реагентной коагуляции или гальванокоагуляции. Показано, что за счет образования модифицирующего слоя из гидроксида железа из дренажной воды практически полностью удаляется железо и снижается содержание других неорганических и органических примесей в определенном интервале pH среды и рабочего давления.
The possibility of lanfill leachate treatment from iron on microfiltration ceramic membranes after the reagent coagulation or galvanocoagulation is investigated. It is shown that iron from lanfill leachate is removed almost completely, and the content of other inorganic and organic contaminants is reduced in the definite ranges of pH and pressure by the generation of a modifying iron hydroxide layer.
|
| first_indexed | 2025-12-02T08:56:02Z |
| format | Article |
| fulltext |
оповiдi
НАЦIОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМIЇ НАУК
УКРАЇНИ
1 • 2012
ЕКОЛОГIЯ
УДК 66.067.124:628.31:546.72
© 2012
М. М. Балакiна
Знезалiзнення стiчних вод на керамiчних мембранах
(Представлено академiком НАН України В. В. Гончаруком)
Дослiджено можливiсть знезалiзнення дренажної води звалищ твердих побутових вiд-
ходiв на мiкрофiльтрацiйних керамiчних мембранах пiсля реагентної коагуляцiї або галь-
ванокоагуляцiї. Показано, що за рахунок утворення модифiкуючого шару iз гiдроксиду
залiза з дренажної води практично повнiстю вилучається залiзо i знижується вмiст
iнших неорганiчних i органiчних домiшок у визначеному iнтервалi pH середовища та
робочого тиску.
Твердi побутовi вiдходи (ТПВ) як продукти життєдiяльностi людини чим далi, тим бiльше
спричиняють погiршення загального екологiчного стану. На мiськi звалища ТПВ надхо-
дять сотнi тонн побутових та промислових вiдходiв, а також осади, що утворюються при
очищеннi стiчних вод. Дренажнi води звалищ характеризуються як концентрований багато-
компонентний стiк, хiмiчна природа якого надзвичайно рiзноманiтна. Значною мiрою такi
води визначають якiсть води у пiдземних джерелах [1]. Для запобiгання забрудненню пiд-
земних водних горизонтiв токсичними речовинами дренажних вод звалищ ТПВ очевидним
стає необхiднiсть їх очищення перед скиданням на рельєф мiсцевостi або в каналiзацiйний
колектор.
При обробцi дренажних вод звалищ ТПВ застосовують бiологiчнi та багаточисельнi
фiзико-хiмiчнi методи [1], серед яких все частiше — зворотний осмос [2]. Проте при вико-
ристаннi баромембранних процесiв постає доволi складне питання запобiгання забрудненню
мембран сполуками рiзноманiтної природи, якi, концентруючись на мембраннiй поверхнi,
призводять до рiзкого погiршення її питомої продуктивностi та, частiше за все, i затриму-
вальної здатностi.
В Iнститутi колоїдної хiмiї та хiмiї води iм. А. В. Думанського НАН України була роз-
роблена схема комплексного очищення дренажних вод звалища ТПВ, в якiй послiдовно
використанi два баромембраннi процеси — нанофiльтрацiя та зворотний осмос [3]. Для до-
мембранного очищення була розглянута можливiсть використання реагентної коагуляцiї [4]
або гальванокоагуляцiї [5]. Однак використання як коагулянту сульфату залiза в першо-
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2012, №1 187
Рис. 1. Електронно-мiкроскопiчнi знiмки роздiлового (а) i пiдтримуючого (б ) шарiв керамiчної мембрани
му випадку та залiзного аноду в другому веде до наявностi в обробленiй водi залишкової
кiлькостi залiза (табл. 1). Зрозумiло, що нанофiльтрацiя та зворотний осмос позбавлять
пермеат вiд нього, але гiдроксид залiза, що утворюється внаслiдок гiдролiзу, призводить до
забруднення поверхнi мембран залiзистими вiдкладеннями та стимулює утворення силiка-
тних вiдкладень, якi у вiдсутностi гiдроксиду залiза не мають мiсця. Але для полiмерних
мембран головна небезпека криється в утвореннi гiдроксиду залiза в порах мембрани, що
може призвести до їх розриву за рахунок збiльшення об’єму гiдроксиду [6].
Як вiдомо, керамiчнi мембрани можуть використовуватися в таких жорстких умовах,
коли полiмернi виявляються непридатними — вони проявляють механiчну мiцнiсть, високу
термiчну, хiмiчну та бiологiчну стiйкiсть, можливiсть простого регенерування та мають три-
валий термiн експлуатацiї. Основний недолiк керамiчних мембран — низька затримувальна
здатнiсть до деяких забруднень. Для вирiшення цiєї проблеми керамiчнi мембрани моди-
фiкують рiзними сполуками, в тому числi i самими забрудненнями, серед яких не останнє
мiсце займають катiони полiвалентних металiв, в тому числi i залiза [7].
Метою даної роботи було вивчення можливостi знезалiзнення дренажної води звалища
ТПВ пiсля реагентної коагуляцiї або гальванокоагуляцiї на керамiчних трубках з α-Al2O3,
виготовлених в Українi.
Електронно-мiкроскопiчнi дослiдження показали, що зазначенi трубки мають двошаро-
ву будову гетерогенної структури, при цьому верхнiй шар бiльш тонкопористий (рис. 1).
Таблиця 1. Вмiст залiза та деяких неорганiчних i органiчних речовин у дренажнiй водi ТПВ пiсля обробки
гальванокоагуляцiєю i фiльтрування на модифiкованiй керамiчнiй мембранi
Показник
Склад дренажної води ТПВ
пiсля гальвано-
коагуляцiї
пiсля фiльтрування
при pH 6,65
i P = 0,5 МПа
при pH 4,0
i P = 0,5 МПа
при pH 4,0
i P = 1,0 МПа
Fe3+, мг/дм3 9,8 Слiди Слiди Слiди
Ca2+, мг/дм3 77,1 74,6 38,0 51,6
Na+, мг/дм3 1764 1758 1411 1624
Cl−, мг/дм3 2784 2771 2280 2284
SO2−
4 , мг/дм3 22,1 21,8 17,2 19,9
ХСК, мгО/дм3 1266 1216 1062 1288
K, мхс−2 — 0,552 · 10
8
0,424 · 10
8
0,212 · 10
8
188 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2012, №1
Рис. 2. Диференцiальна (а) й iнтегральна (б ) кривi ртутної порометрiї пiдтримуючого (крива 1 ) та роздi-
лового (крива 2 ) шарiв керамiчної мембрани (V — об’єм пор, см3; m — маса зразка, г)
Методом ртутної порометрiї встановлено, що верхнiй i нижнiй шари трубки мають вiдповiд-
но такi параметри: вiдкриту пористiсть — 42,5 i 44,6%, питому поверхню — 1,75 i 0,172 м2/г
i середнiй дiаметр пор — 0,72 i 5,5 мкм (рис. 2). Таким чином, верхнiй шар за розмiром пор
слiд розглядати як мiкрофiльтрацiйну мембрану [8], i, зрозумiло, для затриманя iонiв розчи-
нених низькомолекулярних сполук вона не придатна. Однак неодноразово було показано,
що в присутностi полiвалентних катiонiв при значеннях pH, якi дорiвнюють або переви-
щують pH їх гiдратоутворення, на поверхнi мiкрофiльтрацiйної пiдкладки вiдкладаються
вiдповiднi гiдроксиди, модифiкуючи тим самим мiкрофiльтр [9–12]. Така модифiкована мiк-
рофiльтрацiйна мембрана може виявитися здатною затримувати не лише самi полiвалентнi
катiони (первинне затримання), але й деякi iншi сполуки (вторинне затримання).
Для визначення можливостi знезалiзнення дренажної води звалища ТПВ пiсля галь-
ванокоагуляцiйної обробки зазначену воду пiсля гальванокоагуляцiї подавали в баромем-
бранну установку протоково-циркуляцiйного типу з охарактеризованою вище керамiчною
трубкою за мембрану. Пiсля гальванокоагуляцiї pH дренажної води становив 6,65; фiльтру-
вання здiйснювали при цьому значеннi pH, а також при коректуваннi його до pH 4 сiрчаною
кислотою при робочому тисковi (P ) 0,5 i 1,0 МПа. Експерименти проводили протягом шес-
ти годин.
На рис. 3, а подано залежнiсть питомої продуктивностi (IV ) керамiчної мембрани вiд
тривалостi фiльтрування. В усiх трьох випадках на початковому етапi фiльтрування спо-
стерiгалось iнтенсивне зниження IV . За ∼0,5 год зниження IV уповiльнювалось i за ∼1,5 год
питома продуктивнiсть бiльш-менш стабiлiзувалася, що вказує на утворення модифiкую-
чого шару з гiдроксиду залiза.
Залежно вiд спiввiдношення розмiрiв пiдкладки та мембраноутворюючих часток вони
можуть забивати пори пiдкладки i вже потiм вiдкладатися на поверхнi, а можуть утво-
рювати роздiловий шар безпосередньо на поверхнi. Автори роботи [9] методом електрон-
ної мiкроскопiї дослiдили частки золю Fe(OH)3, одержанi гiдролiзом хлориду залiза (III),
i встановили, що вони мають анiзотропну форму, довжину 70 i товщину 10–20 нм. Таким
чином, зниження питомої продуктивностi в дослiджуваному випадку може бути обумов-
лено як першим з описаних механiзмiв, так i другим — зазначенi частки при пiдходi до
керамiчної мембрани торцевою стороною мають можливiсть проникати в її пори, тодi як
при потрапляннi своєю витягнутою стороною повиннi вiдкладатися на її поверхнi.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2012, №1 189
Рис. 3. Залежнiсть питомої продуктивностi керамiчної мембрани вiд тривалостi фiльтрування дренажної
води пiсля гальванокоагуляцiйної обробки (а) при pH 6,65 (крива 1 ) i pH 4 (крива 2 ); P = 0,5 МПа (кривi 1,
2 ) i 1,0 МПа (крива 3 ); тi самi данi в координатах рiвняння фiльтрування з утворенням осаду на поверхнi
мембрани (б )
Розрахунки, виконанi iз залученням уявлень теорiї конвективного фiльтрування [13],
показали, що кiнетичнi данi, наведенi на рис. 3, а, вкладаються на пряму (рис. 3, б ) в ко-
ординатах рiвняння:
1
IV
=
1
I0
+
k
2
· q, (1)
де I0 — значення об’ємного потоку на початку фiльтрування; q — об’єм фiльтрату, що
пройшов крiзь одиницю площi мембрани за час τ ; k — константа. Це рiвняння описує процес
фiльтрування крiзь пористу пiдкладку з утворенням на її поверхнi осаду, що не стискуєть-
ся [13].
Таким чином, одержаний результат вказує на утворення модифiкуючого шару з часток
гiдроксиду залiза на поверхнi мембрани. Проте данi, наведенi на рис. 3, а, показують, що
бiльш-менш сталi значення питомої продуктивностi модифiкованої мембрани не набагато,
але вiдрiзняються — при проведеннi процесу при pH середовищi, що дорiвнює 6,65, IV дещо
вища, нiж при pH 4,0, i найбiльша питома продуктивнiсть спостерiгалася при пiдвищеннi
робочого тиску до 1 МПа. Рис. 3, б демонструє, що швидкостi утворення модифiкуючого
шару також рiзнi. Константа k рiвняння (1) характеризує iнтенсивнiсть зниження продук-
тивностi протягом фiльтрування i, таким чином, дозволяє порiвняти зазначенi швидкостi
для розглядуваних випадкiв (значення k наведенi в табл. 1). Ця константа виражається так:
k =
µr0C0
P
, (2)
де µ — коефiцiєнт динамiчної в’язкостi розчину; r0 — питомий опiр модифiкуючого шару;
C0 — концентрацiя мембраноутворюючої добавки у вихiдному розчинi, i, як показує рiв-
няння (2), залежить тiльки вiд властивостей системи, що мiстить модифiкатор, i робочого
190 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2012, №1
тиску [13]. З цього випливає, що при одному i тому ж тисковi та рiзних pH середовища
модифiкуючий шар матиме рiзну структуру.
Для пояснення одержаних залежностей слiд врахувати, що pH початку гiдратоутво-
рення для iонiв Fe3+ дорiвнює 2,3 [14], тодi як iзоелектрична точка гiдроксиду залiза (III)
вiдповiдає значенню pH 6,5 [15].
При pH 4 система являє собою агрегативно стiйкий гiдрозоль з мiцелами, що мають
ядро iз гiдроксиду залiза, з яким адсорбцiйно зв’язанi водневi катiони, що надають мiцелi
позитивного заряду [15]. Формування модифiкуючого шару вiдбувалось вiдносно повiльно
завдяки взаємному вiдштовхуванню однойменно заряджених мiцел; при цьому утворювався
щiльний модифiкуючий шар з невеликою проникнiстю (рис. 3, а, крива 2 ) i осадження
вiдбувалось доволi повiльно (рис. 3, б, пряма 2 ).
Сформований при pH 6,65 модифiкуючий шар утворений частками в умовах їх коагу-
ляцiї, коли частки мають високу швидкiсть осiдання. Такий шар пухкий, крупнопористий,
i йому притаманна вiдносно велика проникнiсть (рис. 3, а, крива 1 ) i швидкiсть формуван-
ня (рис. 3, б, пряма 1 ).
Формування модифiкуючого шару з пiдвищенням робочого тиску при iнших рiвних умо-
вах, згiдно з залежнiстю (2), здiйснювалось зi швидкiстю, що обернено пропорцiйна цьому
тиску. При цьому, оскiльки частки гiдроксиду залiза малостискуванi, проникнiсть утворе-
ного шару зi збiльшенням P лiнiйно зростала (рис. 3, а, крива 3 ), тодi як швидкiсть форму-
вання роздiлового шару порiвняно з меншим тиском уповiльнювалася (рис. 3, б, пряма 3 ).
З даних табл. 1 видно, що модифiкування керамiчної пiдкладки в усiх трьох випад-
ках дозволило завдяки первинному затриманню практично позбавитися залiза в пермеатi.
Крiм того, у випадках фiльтрування дренажної води при pH 4 вiдбувалось також вторинне
затримання домiшок утвореним модифiкуючим шаром з гiдроксиду залiза — iстотно змен-
шилась кiлькiсть деяких катiонiв i анiонiв, а також хiмiчне споживання кисню (ХСК), яке
характеризує iнтегральний вмiст органiчних речовин. При цьому слiд вiдзначити, що кращi
показники спостерiгались для випадку фiльтрування при тиску 0,5 МПа. Фiльтрування при
pH 6,65 майже не змiнило зазначених показникiв (табл. 1), що доволi закономiрно з погляду
на структуру модифiкуючого шару, оскiльки крупнопористий шар практично не здатний
полiпшити показники обробленої води. При pH 4 i робочому тиску 0,5 МПа сформував-
ся щiльний шар зi значно нижчою проникнiстю, здатний зменшити ХСК на 16,1%, вмiст
iонiв Ca2+ на 50,7, Na+ на 20,0, Cl− на 18,0 i SO2−
4
на 25,3% (табл. 1). Подальше зниження
pH середовища до значення 2,3 мало б покращити цi показники [10], але таке пiдкислення
призводило до iнтенсивного газовидiлення, що супроводжувалось сильним пiноутворенням
i робило процес технологiчно важкоздiйсненним.
Iз пiдвищенням робочого тиску до 1,0 МПа ефективнiсть вторинного затримання де-
що погiршувалася, що можна пояснити посиленням концентрацiйної поляризацiї внаслiдок
двох чинникiв. По-перше, це посилення зумовлене дещо бiльш високою проникнiстю роздi-
лового шару, i, по-друге, специфiкою будови роздiлового шару динамiчної мембрани, пори
якої вiд пiдкладки до активного шару розширюються.
Таким чином, проведенi дослiдження показали ефективнiсть знезалiзнення дренажної
води звалищ ТПВ пiсля реагентної коагуляцiї або гальванокоагуляцiї на мiкрофiльтрацiй-
них керамiчних мембранах за рахунок утворення модифiкуючого шару з гiдроксиду залiза,
а також можливiсть зниження вмiсту iнших неорганiчних i органiчних домiшок у визна-
ченому iнтервалi pH середовища та робочого тиску. При цьому слiд зазначити, що в разi
необхiдностi показники очищення дренажної води можуть бути значно покращенi завдяки
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2012, №1 191
введенню до очищуваної води невеликої кiлькостi (0,1 · 10
−3 г/дм3) полiвiнiлового спир-
ту [7, 12].
1. Экологическая биотехнология / Под ред. К.Ф. Форстера и Д.А. Вейза. – Ленинград: Химия, 1990. –
383 с.
2. Яцков Н.В., Варнавская И.В. Анализ методов очистки стоков мест захоронения твердых бытовых
отходов // Екологiя довкiлля та безпека життєдiяльностi. – 2008. – № 4. – С. 69–73.
3. Гончарук В.В., Балакiна М.М., Кучерук Д.Д. та iн. Комплексне очищення дренажних вод звалищ
твердих побутових вiдходiв // Доп. НАН України. – 2006. – № 11. – С. 193–198.
4. Гончарук В.В., Балакина М.Н., Кучерук Д.Д. и др. Предмембранная обработка дренажных вод
свалок твердых бытовых отходов // Химия и технология воды. – 2007. – 29, № 1. – С. 42–54.
5. Гончарук В. В., Балакина М.Н., Кучерук Д.Д. и др. Гальванокоагуляция в предочистке дренажных
вод свалок твердых бытовых отходов // Там же. – 2010. – 32, № 4. – С. 428–437.
6. Карелин Ф.Н. Обессоливание воды обратным осмосом. – Москва: Стройиздат, 1988. – 208 с.
7. Гончарук В.В., Балакина М.Н., Кучерук Д.Д. и др. Очистка воды баромембранными методами на
керамических мембранах // Химия и технология воды. – 2009. – 31, № 6. – С. 688–702.
8. Мулдер М. Введение в мембранную технологию. – Москва: Мир, 1999. – 513 с.
9. Бадеха В.П., Цапюк Е.А., Кучерук Д.Д. Формирование динамической мембраны из гидроксида
железа и ее опресняющие свойства // Химия и технология воды. – 1981. – 3, № 5. – С. 402–405.
10. Кучерук Д.Д. Обратноосмотические свойства динамических мембран из гидроксополимерных соеди-
нений тяжелых металлов // Там же. – 1991. – 13, № 9. – С. 788–793.
11. Каграманов Г. Г., Кочаров А. Г., Дубровин А.А. Исследование очистки водных растворов от катионов
с помощью керамических микрофильтров // Химическая технология. – 2001. – № 1. – С. 42–46.
12. Гончарук В.В., Балакiна М.М., Кучерук Д.Д. та iн. Модифiкованi керамiчнi мембрани в очищеннi
води вiд iонiв важких металiв // Доп. НАН України. – 2002. – № 12. – С. 164–168.
13. Жужиков В.А. Фильтрование: Теория и практика разделения суспензий. – Москва: Химия, 1980. –
400 с.
14. Справочник химика. Т. 4. – Ленинград: Химия, 1965. – 56 с.
15. Запольський А.К. Водопостачання, водовiдведення та якiсть води. – Київ: Вища шк., 2005. – 423 с.
Надiйшло до редакцiї 05.05.2011Iнститут колоїдної хiмiї та хiмiї води
iм. А.В. Думанського НАН України, Київ
М.Н. Балакина
Обезжелезивание сточных вод на керамических мембранах
Исследована возможность обезжелезивания дренажной воды свалок твердых бытовых от-
ходов на микрофильтрационных керамических мембранах после реагентной коагуляции или
гальванокоагуляции. Показано, что за счет образования модифицирующего слоя из гидрок-
сида железа из дренажной воды практически полностью удаляется железо и снижается
содержание других неорганических и органических примесей в определенном интервале pH
среды и рабочего давления.
M.M. Balakina
The sewage treatment from iron on ceramic membranes
The possibility of lanfill leachate treatment from iron on microfiltration ceramic membranes after the
reagent coagulation or galvanocoagulation is investigated. It is shown that iron from lanfill leachate
is removed almost completely, and the content of other inorganic and organic contaminants is
reduced in the definite ranges of pH and pressure by the generation of a modifying iron hydroxide
layer.
192 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2012, №1
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-48846 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T08:56:02Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Балакіна, М.М. 2013-09-04T15:58:12Z 2013-09-04T15:58:12Z 2012 Знезалізнення стічних вод на керамічних мембранах / М.М. Балакіна // Доп. НАН України. — 2012. — № 1. — С. 187-192. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48846 66.067.124:628.31:546.72 Досліджено можливість знезалізнення дренажної води звалищ твердих побутових відходів на мікрофільтраційних керамічних мембранах після реагентної коагуляції або гальванокоагуляції. Показано, що за рахунок утворення модифікуючого шару із гідроксиду заліза з дренажної води практично повністю вилучається залізо і знижується вміст інших неорганічних і органічних домішок у визначеному інтервалі pH середовища та робочого тиску. Исследована возможность обезжелезивания дренажной воды свалок твердых бытовых отходов на микрофильтрационных керамических мембранах после реагентной коагуляции или гальванокоагуляции. Показано, что за счет образования модифицирующего слоя из гидроксида железа из дренажной воды практически полностью удаляется железо и снижается содержание других неорганических и органических примесей в определенном интервале pH среды и рабочего давления. The possibility of lanfill leachate treatment from iron on microfiltration ceramic membranes after the reagent coagulation or galvanocoagulation is investigated. It is shown that iron from lanfill leachate is removed almost completely, and the content of other inorganic and organic contaminants is reduced in the definite ranges of pH and pressure by the generation of a modifying iron hydroxide layer. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Доповіді НАН України Екологія Знезалізнення стічних вод на керамічних мембранах Обезжелезивание сточных вод на керамических мембранах The sewage treatment from iron on ceramic membranes Article published earlier |
| spellingShingle | Знезалізнення стічних вод на керамічних мембранах Балакіна, М.М. Екологія |
| title | Знезалізнення стічних вод на керамічних мембранах |
| title_alt | Обезжелезивание сточных вод на керамических мембранах The sewage treatment from iron on ceramic membranes |
| title_full | Знезалізнення стічних вод на керамічних мембранах |
| title_fullStr | Знезалізнення стічних вод на керамічних мембранах |
| title_full_unstemmed | Знезалізнення стічних вод на керамічних мембранах |
| title_short | Знезалізнення стічних вод на керамічних мембранах |
| title_sort | знезалізнення стічних вод на керамічних мембранах |
| topic | Екологія |
| topic_facet | Екологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48846 |
| work_keys_str_mv | AT balakínamm znezalíznennâstíčnihvodnakeramíčnihmembranah AT balakínamm obezželezivaniestočnyhvodnakeramičeskihmembranah AT balakínamm thesewagetreatmentfromirononceramicmembranes |