Г.М. Добров — учений та учитель (до 80-річчя від дня народження)

Розглянуто наукову, науково-організаційну та громадську діяльність відомого українського вченого в галузі наукознавства, члена-кореспондента НАН України Г.М. Доброва. Висвітлено його роль в становленні та розвитку наукознавчих досліджень в Україні та створенні наукознавчої школи. Рассмотрена научная...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Наука та наукознавство
Дата:	2009
Автори:	Маліцький, Б.А., Храмов, Ю.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2009
Теми:	До 80-річчя від дня народження Г.М. Доброва
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48903
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Г.М. Добров — учений та учитель (до 80-річчя від дня народження) / Б.А. Маліцький, Ю.О. Храмов // Наука та наукознавство. — 2009. — № 1. — С. 3-8. — Бібліогр.: 41 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859629857414053888
author	Маліцький, Б.А. Храмов, Ю.О.
author_facet	Маліцький, Б.А. Храмов, Ю.О.
citation_txt	Г.М. Добров — учений та учитель (до 80-річчя від дня народження) / Б.А. Маліцький, Ю.О. Храмов // Наука та наукознавство. — 2009. — № 1. — С. 3-8. — Бібліогр.: 41 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Наука та наукознавство
description	Розглянуто наукову, науково-організаційну та громадську діяльність відомого українського вченого в галузі наукознавства, члена-кореспондента НАН України Г.М. Доброва. Висвітлено його роль в становленні та розвитку наукознавчих досліджень в Україні та створенні наукознавчої школи. Рассмотрена научная, научно-организационнаю и общественная деятельность известного украинского ученого в области науковедения, члена-корреспондента НАН Украины Г.М. Доброва. Освещена его роль в разворачивании науковедческих исследований в Украине и создании науковедческой школы. The paper contains a review of scientific, organizational and social activities of G.M.Dobrov, a distinguished Ukrainian scientist in the science of science field, a correspondent-member of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR, and his role in the arrangements for science and science studies in Ukraine and the creation of an academic school in science of science field.
first_indexed	2025-12-07T13:09:32Z
format	Article
fulltext	Наука та наукознавство, 2009, № 1 3 До 80-річчя від дня народження Г.М. Доброва Б.А. Маліцький, Ю.О. Храмов Г.М. Добров — учений та учитель (до 80-річчя від дня народження) Розглянуто наукову, науково-організаційну та громадську діяльність відомого українського вченого в галузі наукознавства, члена-кореспондента НАН України Г.М. Доброва. Висвітлено його роль в становленні та розвитку наукознавчих досліджень в Україні та створенні наукознавчої школи. У березні цього pоку виповнюється 80 років від дня народження відомого українського вченого в галузі науко- знавства, доктора економічних наук, професора, члена-кореспондента НАН України, засновника і першого керівника Центру досліджень науково- технічного потенціалу та історії науки НАН України та засновника україн- ської наукознавчої школи Геннадія Михайловича Доброва. Народився Г.М. Добров 9 березня 1929 р. в Артемівську Донецької об- ласті. У 1950 р. закінчив механічний факультет Київського політехнічного інституту, а 1953 p.— аспірантуру зі спеціальності “історія науки і техніки” Інституту теплоенергетики АН Украї- ни, захистивши того ж року кандидат- ську дисертацію з історії вітчизняних вугледобувних комбайнів. Розпочавши наукову діяльність як історик техніки, Г.М. Добров домігся на цьому шляху певних успіхів. Зокре- ма, його перша монографія “Історія радянських вугледобувних комбайнів” [1], підготовлена на основі результатів дисертаційного дослідження і опублі- кована 1958 p., дістала схвальну оцін- ку істориків техніки. У ній вперше в контексті історії зарубіжного комбай- нобудування розглянуто основні ета- пи розвитку вітчизняних вугледобув- них машин, починаючи від створення перших їх зразків і до сучасних висо- копродуктивних конструкцій (на той час), подано класифікацію гірничих комбайнів, а також наведено мірку- вання щодо перспектив подальшого конструювання цих засобів техніки. У монографії було використано зна- чну кількість літературних та архівних джерел і патентів, що дало можливість виявити низку забутих та маловідомих праць і результатів з історії комбайнів, зокрема вітчизняних. По закінченні аспірантури Г.М. До- б ров залишився в тому ж інституті мо- лодшим науковим співробітником. Вже на цьому початковому етапі на- укової роботи він виявив такі харак- терні риси своєї вдачі та діяльності, як відповідальність, сумлінність, велика працездатність, широка ерудиція, до- брозичливість, творчий підхід до вирі- шення різноманітних наукових задач, © Б.А. Маліцький, Ю.О. Храмов, 2009 Маліцький Б.А., Храмов Ю.О. Science and Science of Science, 2009, № 14 вміння бачити проблему та шляхи її розв’язання, талант дослідника, талант спілкування з людьми, що тяжіли до нього, багатство ідей. Останнє, мабуть, відіграло неабияку роль у його перехо- ді 1955 р. на живу комсомольську ро- боту, а в подальшому, вже у науковому середовищі, сприяло згуртуванню на- вколо нього колективу однодумців- дослідників для розв’язання широкого кола проблем нового, тільки народжу- ваного тоді напряму науки в Україні — наукознавства. У 1955—1958 pp. Г.М. Доб ров — другий, а в 1958—1961 роках — перший секретар Київського обкому ЛКСМУ. У 1961 р. він повертається до Академії наук України, з якою було пов’язано все його подальше життя. У 1961—1963 pp. Г.М. Добров — стар- ший науковий співробітник Інституту теплоенергетики, 1963— 1964 pp.— Ін- ституту історії, а в 1964—1968 pp.— за- відувач відділу історії техніки в ньому. Розгортання із середини 50-х років науково-технічної революції постави- ло перед істориками науки і техніки та наукознавцями принципово нові завдання, що вимагали розробки но- вих методологічних і методичних за- сад цих дисциплін, зміни підходів до проведення історичних і наукознавчих досліджень, розширення їх джерель- ної бази. Почуття нового, притаманне Г.М. Доброву, сприяло тому, що він став ініціатором істотного оновлення інструментарію історико-наукових до- сліджень, залучивши до аналізу науки і техніки математичні та машинні мето- ди, зокрема можливості електронних обчислювальних машин, що тільки за- роджувались в Україні. Якщо 1964 рік у Г.М. Доброва про- ходить ще під знаком історії гірничих комбайнів та “ідеологічних проблем” історії науки і техніки, то починаючи з 1965 р. він повністю переключається на вирішення згаданих вище завдань, внаслідок чого з’являється низка його праць з проблем організації науки та використання кількісних методів ана- лізу в історичних дослідженнях, для переробки історико-наукової інфор- мації [2—10]. На думку Г.М. Доброва, застосу- вання машинних методів в історико- наукових дослідженнях мало на меті одержання результатів, які могли б використовуватися для виявлення то- чок росту і потенціалу нових напрямів науки і науково-технічного прогре- су, якісних і кількісних оцінок діяль- ності наукових кадрів тощо [11, 12]. Саме тоді було започатковано (1966) його ідею щодо органічного поєднан- ня історико-наукового і наукознавчо- го досліджень, яка віддзеркалилася у його красномовній тезі: “з минулого, через сьогодення — до майбутнього”. Цей цикл досліджень Г.М. Доброва та його перших учнів і співробітників Л.П. Смирнова, В.М. Клименюка, Є.І. Левіна дістав завершення і узагаль- нення в монографіях “Машинные ме- то ды переработки историко-научной ин формации” (1969) та “Машинные ме тоды анализа информа ции об опыте на учно-технического развития” (1972), в яких запропоновано конкретні мето- ди використання обчислювальної тех- ніки для обробки науково-технічної інформації [13, 14]. Непересічне значення мала фун- даментальна монографія Г.М. До- брова “Наука про науку. Вступ до за- гального наукознавства” (1966), яка фактично започаткувала цей напрям науки в Україні [15]. У ній вперше ви- сунуто та обґрунтовано концепцію наукознавства як комплексної науки, Г.М. ДОБРОВ УЧЕНИЙ ТА УЧИТЕЛЬ (ДО 80-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ) Наука та наукознавство, 2009, № 1 5 результати якої мають широко вико- ристовуватися в економіці, організації і плануванні науки та управлінні нею, сформульовано програму наукознав- чих досліджень, що включала такі проблеми, як ефективність науки, на- уковий потенціал, тенденції й прогно- зування науково-технічного прогресу тощо. Вона поглибила інтерес до на- укознавчих досліджень взагалі і в по- дальшому її було перевидано в багатьох країнах світу. Розглянуті питання діс- тали всебічне дослідження у наступні роки й висвітлено в низці його власних і колективних монографій, зокрема “Актуальные проблемы науковедения” (1968) [16], “Потенциал науки” (1969) [17], “Наука о науке. Введение в общее науковедение” (1970 р., 2-е видання) [18], “Организация науки” (1970) [19], “Управління наукою” (1971) [20]. У 1968—1986 pp. Г.М. Добров очо- лював наукознавчі підрозділи в низці академічних установ — Інституті мате- матики, Інституті кібернетики, Раді по вивченню продуктивних сил України, зокрема в 1971—1976 pp. та 1979—1984 pp. був заступником директора Інсти- туту кібернетики, а в 1969—1971 pp. та 1984—1986 рр.— голови Ради по вивченню продуктивних сил Украї- ни (в 1976—1979 pp. він — головний дослідник Міжнародного інституту прикладного системного аналізу в Ав- стрії, де виконав цікаві дослідження з аналізу проблем управління науково- технічним розвитком). У 1968 р. Г.М. Доброву присвоєно ступінь док - тора економічних наук, а 1970 p. — зва- н ня професора, з 1981 р. він став про- фесором, завідувачем кафедри Київсь- кого інституту народного господарст ва. У ці роки поглиблюється вивчення раніше розглядуваних наукознавчих проблем (прогнозування найважливі- ших напрямів науки і техніки [21—23], шляхи оптимізації потенціалу науки [24], управління науковими система- ми і науково-технічним прогресом [25—27] та ін.), порушуються й нові, наприклад, питання наукової полі- тики [28, 29], принципів і техноло- гій програмно-цільового управління наукою [30], економіки, організації і планування науково-дослідними і дослідно-конструкторськими розроб- ками [31, 32], формування науково- технічних програм [33], оцінки техно- логій [34, 35], питання пріоритетів та інновацій [36] тощо. У 1969 р. Г.М. Добров започаткував періодичний міжвідомчий науковий збірник “Науковедение и информати- ка” і був його відповідальним редакто- ром, 1993 р. він перетворився на між- народний науковий журнал “Наука та наукознавство”. Тісне поєднання історико- технічних і наукознавчих досліджень яскраво проявилося в капітальній дво- томній монографії “Історія технічного розвитку вугільної промисловості Дон- басу” (1969) [37], одним з керівників авторського колективу якої був Г.М. Добров. У ній узагальнено науко- во-технічний досвід розвитку вугіль- ної промисловості Донбасу, розкрито взаємозв’язок окремих галузей вугле- добування, намічено перспективи на- уково-технічного прогресу регіону. Во на дістала високу оцінку наукової і технічної громадськості. Проте обґрунтування концептуаль- ної єдності наукознавства та історії на- уки одержало відображення не тільки в його особистих або колективних пра- цях, в яких запропонований ним підхід давав можливість вивчення минулого і сьогодення науки та побудови прогно- зів відносно дальшого її розвитку з од- Маліцький Б.А., Храмов Ю.О. Science and Science of Science, 2009, № 16 ночасним розширенням можливостей перевірки історичних реконструкцій. Як ніхто з українських учених, він дуже гостро переживав роз’єднаність на- укознавства та істориків науки і вжи- вав конкретних кроків до “наведення мостів” між цими двома напрямами. Ця ідеологія Г.М. Доброва, активна позиція щодо практичної інституці- оналізації цієї єдності врешті-решт привели до створення 1986 р. в Акаде- мії наук Центру досліджень науково- технічного потенціалу та історії науки, який Г.М. Добров очолював до кінця своїх днів і який нині по праву носить його ім’я. У Центрі дослідження з цих двох наук Г.М. Добровим було значно роз- ширено. Він ініціював дослідження з історії заснування Національної ака- демії наук України. Під його керівни- цтвом було проаналізовано значний масив архівних документів і матеріалів та публікацій про перші роки діяльнос- ті Академії, наслідком чого стали роз- робка нової концепції ранньої акаде- мічної історії, по-новому розставлено акценти у висвітленні ряду історичних подій, виявлено низку “білих плям” та “фігур замовчування” [38]. Було вжи- то певних кроків щодо відновлення іс- торичної правди та справедливості по відношенню до багатьох діячів україн- ської науки, безпідставно забутих або навмисно викреслених з її історії. Резюмуючи внесок Г.М. Добро- ва в науку, можна сказати, що він був одним із засновників наукознавства в колишньому Радянському Союзі, роз- винувши теорію науково-технічного потенціалу і методів його вимірюван- ня [39], теорію і практику науково- технічного прогнозування [40, 41], запропонувавши низку ефективних методик прогнозних робіт, одним з перших у СРСР розпочав роботи з на- укометрії. Одержані Г.М. Добровим пріори- тетні результати дістали широке ви- знання як у нашій країні, так і за кор- доном. Він був автором понад 300 на- укових праць, в тому числі 10 індивіду- альних монографій, серед яких “Наука про науку” та “Прогнозування науки і техніки” перевидано у 8 зарубіжних країнах. Не можна не сказати ще про одну його працю, що залишилася в ру- копису, відому в колі наукознавців як “капутологія”,— зведення “правил” і “парадоксів” для управлінців. Важливою рисою наукової роботи Г.М. Доброва була його діяльність по зміцненню авторитету вітчизняної на- уки за кордоном. Він працював у ряді міжнародних організацій як експерт ЮНЕСКО і РЕВ з питань наукової по- літики, представляв вітчизняну науку на численних міжнародних наукових форумах, як науковий керівник робо- чої групи України брав участь у проек- тах ЮНЕСКО “Ефективність науко- вих груп” та “Соціальні оцінки нових технологій в країнах, що розвивають- ся”. Г.М. Добров поєднував наукову та науково-організаційну роботу з гро- мадською, був членом різних това- риств, комісій, наукових рад і редак- ційних колегій видань, зокрема, голов- ним редактором міжнародного жур- налу “Наукометрія”, який видавався в Будапешті. І невипадково, що його творча ор- ганізаційна активність, поєднана з його якостями вченого і людини, такими як талановитість, ерудиція, ентузіазм, лек- торська майстерність, привабливість, неординарність, доброзичливість, ви- сокий науковий авторитет, зробили його лідером наукового колективу, Г.М. ДОБРОВ УЧЕНИЙ ТА УЧИТЕЛЬ (ДО 80-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ) Наука та наукознавство, 2009, № 1 7 притягальним центром для молодих дослідників. Це врешті-решт і приве- ло до створення ним широкої наукоз- навчої школи, яка активно розвивала теоретико-методологічні основи і при- кладні методи удосконалення й перебу- дови соціально-економічного механіз- му науки і до якої належать 10 докторів і понад 50 кандидатів наук. Ця школа і її члени розвивають тради ційні напрями наукознавства і започат ковують нові від- повідно до викликів часу. А створений ним Центр успішно виконував і продо- вжує виконувати нині функції головної організації з проблем наукознавства та історії нау ки і техніки в Україні. Ще у 1965 р. Г.М. Добров був об- раний членом-кореспондентом Між- народної академії історії науки, в 1972 p.— членом Всесвітньої академії гума- нітарних і природничих наук, а 1988 p.— членом-кореспондентом НАН України. Проте тяжка хвороба забира- ла його сили і зменшувала творчу ак- тивність, 4 січня 1989 р. він помер. Справу Г.М. Доброва успішно продовжує створений ним науковий колектив, хоч, на жаль, за останні роки кілька його учнів та соратни- ків пішли з життя, зокрема доктори економічних наук В.І. Терещенко та Г.О. Самойлов, кандидати еко- номічних наук B.C. Брюханков, О.О. Богаєв, Є.В. Авсенєв, А.О. Саве- льєв. Проте до його наукової традиції приєднуються нові покоління вчених — учні його учнів. Більшість з ново- го поповнення наукового колективу Центру становлять випускники його аспірантури і докторантури, створен- ня яких в свій час ініціював Геннадій Михайлович. Ідейний вплив української науко- знавчої школи, яка і нині живе актив- ним творчим життям, відчувають на собі чимало представників наукознав- чого корпусу. У день 80-річного ювілею Г.М. Доброва — великого ентузіаста і романтика науки — численні науко- знавці та історики науки України скла- дають йому данину пам’яті і щиру вдяч- ність за його непересічний внесок у на- уку та виховання і підготовку її кадрів. История 1. советских угледобывающих комбайнов.— М: Углетехиздат, 1958.— 280 с. Історико-2. технічні дослідження і кібернетика // Нариси з історії техніки і природознавства.— 1964.— Вип. 4.— С. 3—19. Использование 3. математических методов и ЭВМ в исследованиях по истории техники.— Киев: КДНТП, 1965.— 57 с. Про кількісні 4. методи аналізу в історичних дослідженнях // Укр. іст. журн.— 1965.— №12.— С. 47—54. Про машинні 5. методи обробки історико-наукової інформації // Там же.— 1965.— №1.— С. 96—101. О современных 6. методах переработки историко-технической информации // Техника и ее место в истории общества.— М.: ИИЕТ АН СССР, 1965.— С. 34—65. Перфокартотеки 7. для исследований по истории научно-технического прогресса: Сб. инструктивных материалов.— Киев: КДНТП, 1965.— 27 с. Про реальність 8. прогнозів науково-технічного прогресу // Нариси з історії техніки і природознавства.—1965.— Вип. 5.— С. 3—20. Перфокарта 9. для тезауруса научных событий // Там же.—1965.— Вип. 6.— С 13—23. О машинных 10. методах переработки историко-технической информации // Вопр. истории ес- тествознания и техники,— 1967.— Вып. 22.— С. 48—55. Информационная 11. основа научно-технического развития // Прикладная документалистика. — М.: Наука, 1968.— С. 5—32. Прогнозирование 12. важнейших направлений развития науки и техники // Экономика, изобре- тательство.— Киев: Знание, 1968.— С. 18—43. Машинные 13. методы переработки историко-научной информации. [Совместно с Л.П. Смирновым, В.Н. Клименюком].— М.: Наука, 1969.— 270 с. Маліцький Б.А., Храмов Ю.О. Science and Science of Science, 2009, № 18 Машинные 14. методы анализа информации об опыте научно-технического развития. [Совмест- но с Л.П. Смирновым, В.Н. Клименюком, Е.И. Левиным).— М.: Наука, 1972.— 311 с. Наука о 15. науке. Введение в общее науковедение.— М.: Наука, 1966.— 271 с. Актуальные 16. проблемы науковедения.— М.: Знание, 968.— 46 с. Потенциал 17. науки. [Совместно с В.Н. Клименюком, Л.П. Смирновым, А.А. Савельевым].— Киев: Наук. думка, 1969.— 152 с. Наука о 18. науке. Введение в общее науковедение.— Киев: Наук. думка, 1970.— 320 с. Организация 19. науки. [Совместно с В.Н. Клименюком, В.М. Одриным, А.А. Савельевым]. — Киев: Наук. думка, 1970.— 204 с. Управління 20. наукою. [Спільно з В.М. Клименюком, Г.О. Самойловим та ін.].— Київ: Наук. думка, 1971.— 268 с. Прогнозирование 21. науки и техники.— М.: Наука, 1969.— 208 с. Методика 22. программного прогнозирования науки и техники. [Совместно с В.М. Глушковым, Ю.В. Ершовым].— М.: ГКНТ СССР, 1971.— 138 с. Сучасні 23. методи аналізу прогнозування. [Спільно з Л.Л. Смирновим].— Київ: Знання, 1971.— 46 с. Некоторые 24. пути оптимизации организационной структуры науки. [Совместно с В.Н. Кли- менюком, А.А. Савельевым].— М.: СЭВ, 1968.— 15 с. Управление 25. научными системами // Наука и техника.— 1972.— №8.— С. 38—46. Системный 26. подход к управлению наукой // Экономика и орг. пром. пр-ва.— 1973.— №3.— С. 14—26. Программно-27. целевые принципы управления научно-техническим прогрессом // Науковеде- ние и информатика.— 1974.— Вып. 12.— С. 3—7. Проблеми 28. наукової політики в Українській РСР. [Спільно з В.М. Клименюком, О.О. Богає- вим] // Вісн. АН УРСР.— 1970.— №1.— С. 85—95. Основы 29. научной политики // Управляющие системы и машины.— 1973.— Вып. 8.— С. 3—19. Принципы 30. и технология программно-целевого управления // Пути повышения эффективности управленческого и инженерно-технического труда.— Киев: УкрНИИНТИ, 1974. — С. 36—38. Актуальные 31. проблемы экономики, организации и планирования НИОКР: Конспект лек- ций. [Совместно с Ю.М. Ипатовым].— Л.: ИПК СП, 1976.— 81 с. Управление 32. эффективностью научной деятельности. [Совместно с Э.М. Задорожным, Т.И. Щедриной].— Киев: Наук. думка, 1978.— 240 с. Вопросы 33. формирования научно-технических программ. [Совместно с Э.М. Задорожным, И.В. Салтысовым].— Киев: Знание, 1977.— 19 с. Системные 34. оценки технологий как элемент технической политики // Wissenschafts- wissenschaft in Lehre und Forschung.— Berlin, 1978.— S. 107—124. Прогнози 35. та системні оцінки технологій: Організаційно-методичні проблеми // Вісн. АН УРСР.— 1981.— №3.— С. 28—35. Управление 36. исследованиями, разработками, нововведениями. [Совместно с Р. Рэндольфом] // IIASA 1NFAC Workshop.— London, 1979. История 37. технического развития угольной промышленности Донбасса. [Совместно с А.Н. Щербанем, СВ. Шухардиным и др.].— Киев: Наук. думка, 1969. Новий 38. погляд на історію заснування Академії наук України. [Спільно з В.І. Онопрієнком, Л.В. Матвєєвою] // Вісн. АН УРСР.— 1989.— №4.— С. 58—73. Научно-39. технический потенциал: Структура, динамика, эффективность. [Совместно с В.Е. Тонкалем, А.А. Савельевым, Б.А. Малицким].— Киев: Наук. думка, 1987.— 346 с. Прогнозирование 40. науки и техники.— М.: Наука, 1977.— 209 с. Прогнозирование 41. и оценки научно-технических нововведений. [Совместно с А.А. Коренным].— Киев: Наук. думка, 1989.— 276 с. 42. Одержано 16.02.2009 Б.А. Малицкий, Ю.А. Храмов Г.М. Добров — ученый и учитель (к 80-летию со дня рождения) Рассмотрена научная, научно-организационнаю и общественная деятельность известного украинско- го ученого в области науковедения, члена-корреспондента НАН Украины Г.М. Доброва. Освещена его роль в разворачивании науковедческих исследований в Украине и создании науковедческой школы.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-48903
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0374-3896
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T13:09:32Z
publishDate	2009
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
record_format	dspace
spelling	Маліцький, Б.А. Храмов, Ю.О. 2013-09-06T07:53:04Z 2013-09-06T07:53:04Z 2009 Г.М. Добров — учений та учитель (до 80-річчя від дня народження) / Б.А. Маліцький, Ю.О. Храмов // Наука та наукознавство. — 2009. — № 1. — С. 3-8. — Бібліогр.: 41 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48903 Розглянуто наукову, науково-організаційну та громадську діяльність відомого українського вченого в галузі наукознавства, члена-кореспондента НАН України Г.М. Доброва. Висвітлено його роль в становленні та розвитку наукознавчих досліджень в Україні та створенні наукознавчої школи. Рассмотрена научная, научно-организационнаю и общественная деятельность известного украинского ученого в области науковедения, члена-корреспондента НАН Украины Г.М. Доброва. Освещена его роль в разворачивании науковедческих исследований в Украине и создании науковедческой школы. The paper contains a review of scientific, organizational and social activities of G.M.Dobrov, a distinguished Ukrainian scientist in the science of science field, a correspondent-member of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR, and his role in the arrangements for science and science studies in Ukraine and the creation of an academic school in science of science field. uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство До 80-річчя від дня народження Г.М. Доброва Г.М. Добров — учений та учитель (до 80-річчя від дня народження) Г.М. Добров — ученый и учитель (к 80-летию со дня рождения) Gennady Mikhailovich Dobrov — Scientist and Teacher (to the 80th Anniversary since the Birthday) Article published earlier
spellingShingle	Г.М. Добров — учений та учитель (до 80-річчя від дня народження) Маліцький, Б.А. Храмов, Ю.О. До 80-річчя від дня народження Г.М. Доброва
title	Г.М. Добров — учений та учитель (до 80-річчя від дня народження)
title_alt	Г.М. Добров — ученый и учитель (к 80-летию со дня рождения) Gennady Mikhailovich Dobrov — Scientist and Teacher (to the 80th Anniversary since the Birthday)
title_full	Г.М. Добров — учений та учитель (до 80-річчя від дня народження)
title_fullStr	Г.М. Добров — учений та учитель (до 80-річчя від дня народження)
title_full_unstemmed	Г.М. Добров — учений та учитель (до 80-річчя від дня народження)
title_short	Г.М. Добров — учений та учитель (до 80-річчя від дня народження)
title_sort	г.м. добров — учений та учитель (до 80-річчя від дня народження)
topic	До 80-річчя від дня народження Г.М. Доброва
topic_facet	До 80-річчя від дня народження Г.М. Доброва
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48903
work_keys_str_mv	AT malícʹkiiba gmdobrovučeniitaučitelʹdo80ríččâvíddnânarodžennâ AT hramovûo gmdobrovučeniitaučitelʹdo80ríččâvíddnânarodžennâ AT malícʹkiiba gmdobrovučenyiiučitelʹk80letiûsodnâroždeniâ AT hramovûo gmdobrovučenyiiučitelʹk80letiûsodnâroždeniâ AT malícʹkiiba gennadymikhailovichdobrovscientistandteachertothe80thanniversarysincethebirthday AT hramovûo gennadymikhailovichdobrovscientistandteachertothe80thanniversarysincethebirthday

Г.М. Добров — учений та учитель (до 80-річчя від дня народження)

Репозитарії

Схожі ресурси