Це дивовижне життя...
Викладено спогади та думки автора щодо Г.М.Доброва як вченого і як людини. Изложены воспоминания и мысли автора относительно Г.М.Доброва как ученого и человека. The author’s recollections and thoughts about G.M. Dobrov as a scientist and a human are given....
Saved in:
| Published in: | Наука та наукознавство |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48907 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Це дивовижне життя... / Ю.О. Клочко // Наука та наукознавство. — 2009. — № 1. — С. 46-52. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859603939168616448 |
|---|---|
| author | Клочко, Ю.О. |
| author_facet | Клочко, Ю.О. |
| citation_txt | Це дивовижне життя... / Ю.О. Клочко // Наука та наукознавство. — 2009. — № 1. — С. 46-52. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука та наукознавство |
| description | Викладено спогади та думки автора щодо Г.М.Доброва як вченого і як людини.
Изложены воспоминания и мысли автора относительно Г.М.Доброва как ученого и человека.
The author’s recollections and thoughts about G.M. Dobrov as a scientist and a human are given.
|
| first_indexed | 2025-11-28T01:48:04Z |
| format | Article |
| fulltext |
Science and Science of Science, 2009, № 146
Ю.О.Клочко
Це дивовижне життя …
Викладено спогади та думки автора щодо Г.М.Доброва як вченого і як людини.
“Це дивовижне життя” — парафраз
назви надзвичайно цікавої книги Да-
ниїла Граніна “Эта странная жизнь”
про виняткову людину — професора
Любищева.
Не маючи літературного хисту Гра-
ніна, повість про Доброва створити
я не в змозі, а есе спробую. Майже 20
років був поряд із Добровим до остан-
нього дня його життя, тому є що при-
гадати.
Чому дивне життя? У того, хто зна-
йомиться з офіційною біографією До-
брова, може виникнути, з одного боку,
підозра, а, з другого боку, подив. Озна-
йомимося, наприклад, із такими віха-
ми його біографії:
керівник великого наукового ко-
лективу;
фундатор нового продуктивного
наукового напряму;
керівник масштабних наукових та
практичних національних і міжна-
родних проектів;
експерт-консультант ЮНЕСКО з
питань наукової політики і органі-
зації науки;
керівник кандидатських та доктор-
ських досліджень;
редактор вітчизняного науково-
го журналу та член редколегій ще
кількох, в тому числі міжнародних
наукових журналів;
активний лектор товариства “Зна-
ння” та керівник його секції на-
укознавства і науково-технічного
прогнозування;
творець сотень науково-прак-
тичних праць, які перекладені в
десятках країн і мали вплив на про-
ведення досліджень і реалізацію
практичних результатів.
Підозра може з’явитися тому, що
всі ці навантаження могли бути номі-
нальними, тобто Добров “фігурував”,
але не брав активної участі. Ті, хто був
поряд із Добровим, знають, що він не
просто “брав участь”, а був інтелекту-
альним і фізичним локомотивом всіх
справ. Подив же викликає те, що все
це виконувалося одночасно!
Добров як мігрант та експансіоніст.
Починав Добров як історик, і перший
науковий підрозділ, який він очолив,
називався відділом машинних методів
обробки історико-наукової інформації
сектору історії техніки Інституту історії
АН УРСР. Нормальні науковці з чого
починають, тим і завершують: якщо
вже почав діяльність з історичних
досліджень, то подальший життєвий
шлях полягає у поглибленні пошуків,
розширенні тематики тощо.
Але Добров виявився істориком
“нетрадиційної орієнтації”: замість за-
нурення в минуле він повернув у май-
бутнє: почав займатися передбаченням
та прогнозуванням. І вся подальша
його наукова діяльність відзначалася
“виходом поза межі” та “захоплен-
ням нових територій”. Один з останніх
(1986 рік) прикладів — підключення
до екологічного напряму, що зафіксо-
вано в книжці “Научно-техническая
© Ю.О.Клочко, 2009
ЦЕ ДИВОВИЖНЕ ЖИТТЯ...
47Наука та наукознавство, 2009, № 1
революция и природоохранная поли-
тика” [1].
Добров як синтезатор, інтегратор. У
результаті “захоплення” певних науко-
вих територій була створена не еклек-
тична мозаїка з новоутворень, а нова
синергетична картина. Вже в першій
програмній книзі “Наука о науке. Вве-
дение в общее наукознание” (1966 рік)
Добров продемонстрував хист синте-
затора або інтегратора, склавши узгод-
жену картину наукознавства з таких
“пазлів”, як логіка пізнання, історія
науки і техніки, соціологія, економіка,
кібернетика тощо [2]. У подальшому
core of наукознавства — його серцевина
— поповнювалася за рахунок прогно-
зування [3], інформатики (профільний
збірник отримав назву “Науковедение
и информатика”), менеджменту [4; 5]
тощо.
Добров як новатор:
•Уїнстону Черчіллю, якого визна-
но найвидатнішою людиною першої
половини ХХ століття, належать сло-
ва: “Вже сьогодні робити те, про що
інші будуть думати тільки завтра”. До-
бров реалізовував у своєму житті саме
цей принцип.
Не так часто в нашій країні запо-
чатковується нова наука та ще й у дру-
гій половині ХХ століття, а Добров на
таке спромігся, заснувавши “науко-
знавство”. Але якщо хтось думає, що
фундатора вітчизняного наукознав-
ства відразу очікували литаври, лав-
ри та оплески, то він глибоко поми-
ляється! З історії науки, мистецтва і
творчості взагалі відомо, що новатори
наштовхуються щонайменше на не-
сприйняття з боку середовища. Меха-
нізм такої реакції показав Томас Кун
[6], а “капутологічна” інтерпретація
трьох послідовних фаз сприйняття
нових (революційних) ідей виглядає
таким чином: “цього не може бути”
— “в цьому щось є” — “це дуже цікаво
і корисно”. Ці три фази пройшов і До-
бров та ще й в совітській інтерпретації,
коли науковці з різними поглядами не
з’ясовували істину в дискусіях, а бло-
кували носіїв “неправильних” ідей.
Одним із “блокіраторів” наукознавця
Доброва була авторитетна і шанована
в науковому світі людина — Шинка-
рук Володимир Іларіонович, профе-
сор, директор Інституту філософії АН
УРСР. Він заперечував можливість
розвитку окремого самостійного на-
укового напряму — науки про науку.
Він вважав, що це штучна конструк-
ція, скомпільована з частинок давно
існуючих наукових дисциплін. Було
багато й інших недоброзичливців. Але
на те він і Добров, щоб вести караван
уперед, “незважаючи на ... ” і всупе-
реч нерозумінню оточення.
Інший серйозний приклад блоку-
вання трапився в московській ВАК, де
на докторську дисертацію Доброва дав
негативний експертний висновок так
званий “чорний опонент”.
І навіть наприкінці життя, коли До-
бров вже здобув світове визнання1, його
“не пущали” в члени-кореспонденти
рідної Академії наук, для якої він зро-
бив стільки корисних справ! Тим біль-
ше, що особисто йому не було потреби
в такому офіціозному визнанні, це ро-
билося задля здобуття більших важелів
1 Експерт ЮНЕСКО; член-кореспондент Міжнародної академії історії науки; член Міжнародної
академії гуманітарних і природничих наук (Берн); керівник наукового напряму в Міжнародному
інституті прикладного системного аналізу (Австрія); видання праць в таких країнах, як США, Велика
Британія, Франція, Німеччина, Індія, Болгарія, Польща, Угорщина, В’єтнам та інших.
Клочко Ю.О.
48 Science and Science of Science, 2009, № 1
для вирішення справ колективу і роз-
витку наукового напряму.
•Наступний приклад новатор-
ських започаткувань — це залучен-
ня Добровим математичних методів і
електронно-обчислювальних машин
до історичних, а згодом до соціологіч-
них досліджень. Вже в 1953 році у кан-
дидатській дисертації з історії розвитку
вугледобувних комбайнів (нагадаємо,
що родом Добров був із Донеччини і
навчався на механічному факультеті
Київського політеху) Добров застосу-
вав математику для побудови трендів
технічних параметрів. Він не тільки
сам використовував математичні ме-
тоди та ЕОМ, а й був активним про-
пагандистом їх поширення в різних
наукових дисциплінах [7, 8 ].
У 1969 році за ініціативою Доброва
в складі відділення комплексних про-
блем наукознавства був створений під-
розділ, який спеціалізувався на мате-
матичних методах. Там працювали такі
математики, як Л.Хурсин, О.Юрцунь,
Л.Стойкова, В.Сукенник.
•Далі слід згадати започаткуван-
ня Добровим системи підвищення
управлінської кваліфікації керівного
складу установ АН УРСР, що, з одного
боку, було вперше в історії академіч-
ного сектору науки, а, з другого боку,
спочатку сприймалося як незрозуміла
дивина. Ходила навіть приказка: хто
і чому може навчити академіків? Але
поступово із налагодженням навчаль-
ного процесу ця новація довела свою
корисність.
•Оригінально підійшов Добров
до реалізації начебто рутинного за-
вдання — узагальнити досвід діяль-
ності Академії наук України за період
1961—1986 років. До цього щорічно
видавалися звіти академії, які за жан-
ром являли собою бюрократичний
перелік подій і результатів. Тобто
фактично робилася документографія,
що віддзеркалювала хронологічний
опис подій. Так відбувалося із року в
рік, і ніхто не думав про якийсь інший
варіант, але взявся Добров! І зробив
це не як усі, й вийшла унікальна ро-
бота, цінність якої полягала як у ви-
світленні специфічних особливостей
діяльності Академії наук України (на
відміну від інших подібних утворень),
так і у виявленні загальнонаукових за-
кономірностей її організації та управ-
ління її функціонуванням.
Це була остання прижиттєва робо-
та Доброва [9], бо дві наступні моно-
графії вийшли у 1989 році [10, 11]. І всі
ці книжки він творив із притаманним
йому завзяттям і натхненням, знаючи
про невідворотну хворобу і відбуваючи
неприємні лікувальні процедури.
•Свідком народження чергової
новації я був при підготовці Добро-
вим звіту для ЮНЕСКО по завершен-
ні місії до Іраку. Був підготовлений
рукопис, який після друкування на
машинці переглядав Добров. Згідно
вимог ЮНЕСКО наприкінці звіту, як
це прийнято, треба було подати реко-
мендації. Рекомендації були кількох
категорій: загальнодержавні, відомчі,
наукові, практичні тощо. Добров пере-
гортав сторінки, і щось його непокої-
ло, не влаштовувало. Оскільки обсяг
був величенький (в брошурному фор-
маті — 56 сторінок), а в рекомендаціях
треба було послідовно посилатися на
багато сторінок попереднього тексту,
то виходило заплутано і незручно. Піс-
ля мук пошуку на протязі досить три-
валого часу народилося рішення: зро-
бити по тексту широке поле і на ньому
навпроти певного фрагменту ставити
літеру, що відповідала типу рекомен-
дацій, і номер рекомендації. Тепер
ЦЕ ДИВОВИЖНЕ ЖИТТЯ...
49Наука та наукознавство, 2009, № 1
можна було швидко і зручно робити
прямий і зворотний пошук: по ходу
читання звертатися до відповідної ре-
комендації наприкінці брошури або,
вивчаючи підсумкові рекомендації,
повертатися до конкретного фрагмен-
ту тексту [12]. Все геніальне виглядає
просто, коли вже зроблено!
Добров як ризиково-відповідальна
людина. У житті зустрічаються люди,
схильні до ризику. Багато з них за-
довольняють свій потяг до ризику в
азартних іграх. Добров був надзви-
чайно азартною людиною і простором
його азарту була наука — він був ціле-
спрямованим відкривачем. Невпинно
і невтомно шукати, знаходити і отри-
мувати від цього творче задоволення —
це стихія його життя!
Добровський ризик полягав в тому,
що він брався за надзвичайно складні
завдання державного і міжнародного
рівня, прецедентів виконання яких не
було. До того ж і самі завдання здебіль-
шого формував він сам. Яскраві при-
клади такі:
розробка і застосування “Мето-
дики програмного прогнозування
науки і техніки” (затверджена Дер-
жавним комітетом СРСР з науки
і техніки) і аналогічної методики
для країн—членів Ради Економіч-
ної Взаємодопомоги;
розробка методики і підготовка
прогнозу розвитку галузі “Наука” в
рамках довгострокової Схеми роз-
витку і розміщення продуктивних
сил України;
виконання Центром Доброва
функції головної в СРСР органі-
зації з прогнозування розвитку
науково-технічного потенціалу;
успішне виконання міжнарод-
них проектів під егідою ЮНЕС-
КО “Ефективність наукових ко-
лективів” та “Соціальні оцінки
технологій”;
робота головним дослідником в
щойно створеному Міжнародному
інституті прикладного системно-
го аналізу (Австрія), де працюва-
ли елітні дослідники майже з 20
країн;
розробка прогнозу розвитку об-
числювальної техніки для комбі-
нату “Роботрон”, за що разом із
Віктором Михайловичем Глуш-
ковим та іншими виконавцями
був нагороджений державним ор-
деном Німецької Демократичної
Республіки.
Ці приклади свідчать про величез-
ну відповідальність, яку за власною
ініціативою брав на себе Добров при
виконанні завдань. Слід наголосити,
що в ході реалізації цих завдань вирі-
шувалася ще одна важлива проблема
функціонування наукових колективів
— забезпечення зростання творчого
потенціалу. Добров пояснював це так:
коли ви приймаєте до виконання за-
вдання рівня складності, вищого за
рівень попередньо вами виконаних
завдань, то одночасно досягаєте двох
ефектів: отримуєте запланований ре-
зультат та підвищуєте свій рівень до-
слідника. Це правило Доброва було
однією із складових комплексу органі-
заційної культури, про який мова далі.
Добров як оргкультурист. Ще кілька
десятиліть після 1965 року, коли До-
бров вперше став керівником науко-
вого колективу, ніхто в країні навіть не
чув, не кажучи вже про використання,
про такий менеджерський інструмент,
як налагодження організаційної куль-
тури. Достеменно невідомо інтуїтив-
но чи свідомо Добров відразу почав
задавати колективістський дух і певні
стандарти поведінки. З часом сформу-
Клочко Ю.О.
50 Science and Science of Science, 2009, № 1
валася своєрідна “добровська” атмос-
фера життєдіяльності колективу, яка
підтримувалася і розвивалася на про-
тязі 25 років, навіть при значній кадро-
вій ротації. Зазначимо кілька головних
рис оргкультури за Добровим.
Перша. Не марно вище з’явилося
слово життєдіяльність: той, хто по-
трапляв в команду Доброва, втрачав
розмежування на роботу і решту життя
— вони були неподільні. У будь-який
день тижня і будь-який час доби ти міг
бути задіяний до справи, ані вихідні
дні, ані нічна пора, ані відстань зна-
чення не мали.
Фактично такий режим можна по-
рівняти із військовою службою з тією
відмінністю, що це було добровільне
служіння.
Друга — відданість справі. За цим
критерієм люди відбиралися і залиша-
лися працювати. Це не була відданість
із присмаком приреченості: люди пра-
цювали із бажанням, захопленням і
задоволенням та ще і з вдячністю До-
брову за те, що подарував таке яскраве
і цікаве життя.
Третя — емоційне піднесення і
робота “з вогником”. Сам Добров все
в житті робив із шаленою електриза-
цією, і ті емоційно-енергетичні хвилі,
що він випромінював, захоплювали
всіх: воленс-ноленс ти включався в
процес горіння. Добров заражав (мож-
на сказати і “заряджав”) своєю ха-
ризмою все оточення. Коли він читав
лекції, проводив заняття, виступав, то
будь-яка аудиторія була в захваті! Але
його енергетики вистачало і на що-
денну роботу і, головне, на “опромі-
нювання” трудового колективу. Що
це давало? Для великих звершень по-
трібне велике піднесення. Ще Франко
сказав: “Вічний революціонер, дух, що
тіло рве до бою ...”
Четверта. І на роботу, і на свята
— всі разом! До днів народження, за-
гальнодержавних свят залучався весь
колектив. У ті роки, коли були “в при-
ймах” в Інституту генетики і мікробі-
ології, що розташовувався у Феофанії,
на святкування виходили на природу
в сусідній старовинний ліс. У той час
придумали і проводили театралізова-
ний ритуал посвячення нових співро-
бітників у наукознавці.
Добров як україніст. У Доброва були
всі об’єктивні передумови, щоб не во-
лодіти українською мовою: батько був
росіянином, сам він народився в Доне-
цькому краї, під час евакуації перебу-
вав в Свердловській та Архангельській
областях і лише після війни потрапив
до Києва. Можливо, багаторічна (1955
— 1961 рр.) активна участь в комсо-
мольській роботі спонукала до опану-
вання української мови, але результат
відомий: Добров вільно писав україн-
ською та чудово виступав. У бібліогра-
фічному довіднику, що виданий у 1990
році, ми можемо знайти десятки праць
Доброва українською мовою.
Добров як хобіст. Позаробочих за-
хоплень у Доброва було багато: він на
високому рівні грав у шахи, володів
майстерністю фокусника і навіть мав
за це відзнаки, полюбляв преферанс,
артистично “виконував” анекдоти, ко-
лекціонував крилаті фрази, афоризми.
Але бути пасивним суб’єктом для До-
брова було неможливим, тому він сам
генерував афоризми. Він їх народжував
повсякденно в процесі роботи, спілку-
вання і, виголошуючи свої знахідки,
дуже тішився із захопленої реакції слу-
хачів. Врешті-решт, за роки накопичи-
лася чимала збірочка висловлювань,
яка потребувала товарного завершен-
ня. Ось тоді Добров і надрукував свою
знамениту “Капутологію”, яка стає в
ЦЕ ДИВОВИЖНЕ ЖИТТЯ...
51Наука та наукознавство, 2009, № 1
ряд із законами Мерфі, принципами
Пітера, афоризмами Амброза Бірса
тощо. На жаль, в ті часи не практику-
валися записи аудіокниг на цифрові
носії, тому при “сухому” прочитанні
капутологічних заповідей Доброва не
чується його унікальна вимова і не від-
чувається його харизматична хвиля.
Добров як людинолюб. Якщо всі за-
хоплення Доброва позначити рей-
тингами, то найвищі місця зайняли
б два: наука і люди. Про науку мова
була вище, а тяжіння до людей потре-
бує деталізації. Можна припустити,
що прагнення бути в гущині людській
було притаманне Доброву змалечку.
Публічно реалізовувати потяг до лю-
дей Добров розпочав з активної ком-
сомольської діяльності, а згодом і пар-
тійної. Потреба Доброва у кучкуванні
навколо себе людей була тотальною.
Як природа не виносить порожнечі,
так і Добров не допускав безлюддя.
Добров жив і працював для людей
і заради них, насолоджувався товари-
ством і спілкуванням. Добров акти-
візовувався пропорційно кількості та
якості присутніх: що більше цікавих
людей збиралося, то потужніше “фон-
танував” Добров, справляючи на всіх
шалений вплив.
На завершення процитую один ці-
кавий документ, що зберігся у мене.
Він народився в ті хвилини, коли весь
колектив із хвилюванням очікував
на результати голосування членами
академії за обрання Доброва в члени-
кореспонденти. Автор спічу — Олексій
Скофенко, який втілив у ньому відчут-
тя всього “добровського” загалу2:
2 Відтворено оригінал, що був надрукований на якійсь старенькій машинці на жовтуватому
папірці в січні 1988 року, рівно за рік до смерті Доброва.
ПОЗДРАВЛЯЕМ! — Есть победа —
Весть пришла после обеда.
Академия права — без Доброва нет добра
В академики дорога прямо с нашего порога
Потому поддай паров
ЧЛЕН-КОРРЕСПОНДЕНТ ДОБРОВ!
Починав Добров свій науковий шлях як історик, тому й завершимо сентенці-
єю на історичну тему: “Історія — це не те, що трапилося, а те, що люди визнають за
потрібне пам’ятати”. Тож пам’ятаймо Геннадія Михайловича.
Один із численних і безмежно вдячних учнів і соратників Доброва.
Добров Г.М., Перелет Р.А.1. Научно-техническая революция и природоохранная политика. —
Киев: Наук. думка, 1986. — 148 с.
Добров Г.М.2. Наука о науке. Введение в общее наукознание. — Киев: Наук. думка,1966. — 271
с. [наступні видання вийшли у 1970 та 1989 роках].
Добров Г.М.3. Прогнозирование науки и техники. — М.: Наука, 1969. — 208 с.
Добров Г.М.4. Науковедение как наука об управлении наукой. — М.: Ин-т экономики АН
СССР, 1971. — 46 с.
Глушков В.М., Добров Г.М.5. Бесіди про управління: Про досвід і перспективи розвитку науко-
вого управління народним господарством. — К.: Політвидав України, 1973. — 206 с.
Кун Т.6. Структура научных революций / Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1975. — 288 с.
Клочко Ю.О.
52 Science and Science of Science, 2009, № 1
Добров Г.М.7. Машинный библиографический поиск в области археологии Украины // Укр.
іст. журн. — 1964. — № 5.
Добров Г.М. 8. Использование математических методов и ЭВМ в исследованиях по истории
техники. — Киев: Киевский дом научно-технической пропаганды, 1965. — 57 с.
Организация9. управления в Академии наук Украинской ССР: опыт и проблемы (1961 — 1986.)
/Г.М.Добров, Б.С.Стогний, В.Е.Тонкаль и др. — Киев: Наук. думка, 1988. — 354 с.
Добров Г.М.10. Наука о науке: Начала науковедения. — 3-е изд. доп. и перераб. — К.: Наук.
думка,1989. — 302 с.
Прогнозирование11. и оценки научно-технических нововведений / Г.М.Добров, А.А.Коренной,
В.Б.Мусиенко и др. — Киев: Наук.думка, 1989. — 276 с.
Добров Г.М.12. Ирак: Цели и средства государственной политики в отношении науки. — Киев,
1972. — 56 с. — (Препринт / АН УССР. Ин-т кибернетики; 72-80).
Одержано 12.02.2009
Ю.А.Клочко
Эта удивительная жизнь…
Изложены воспоминания и мысли автора относительно Г.М.Доброва как ученого и человека.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-48907 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0374-3896 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T01:48:04Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Клочко, Ю.О. 2013-09-06T08:04:05Z 2013-09-06T08:04:05Z 2009 Це дивовижне життя... / Ю.О. Клочко // Наука та наукознавство. — 2009. — № 1. — С. 46-52. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48907 Викладено спогади та думки автора щодо Г.М.Доброва як вченого і як людини. Изложены воспоминания и мысли автора относительно Г.М.Доброва как ученого и человека. The author’s recollections and thoughts about G.M. Dobrov as a scientist and a human are given. uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство До 80-річчя від дня народження Г.М. Доброва Це дивовижне життя... Эта удивительная жизнь… This Wonderful Life… Article published earlier |
| spellingShingle | Це дивовижне життя... Клочко, Ю.О. До 80-річчя від дня народження Г.М. Доброва |
| title | Це дивовижне життя... |
| title_alt | Эта удивительная жизнь… This Wonderful Life… |
| title_full | Це дивовижне життя... |
| title_fullStr | Це дивовижне життя... |
| title_full_unstemmed | Це дивовижне життя... |
| title_short | Це дивовижне життя... |
| title_sort | це дивовижне життя... |
| topic | До 80-річчя від дня народження Г.М. Доброва |
| topic_facet | До 80-річчя від дня народження Г.М. Доброва |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48907 |
| work_keys_str_mv | AT kločkoûo cedivovižnežittâ AT kločkoûo étaudivitelʹnaâžiznʹ AT kločkoûo thiswonderfullife |