Визначення екологічних збитків від впровадження нововведень
На комплексній системній основі розглянуто теоретико-методичні аспекти визначення величини збитків, які можуть мати місце через погіршення стану навколишнього середовища при впровадженні нововведень. Розрахунки відповідних збитків пропонується виконувати у трьох сферах: 1) у суб’єктів підприємництва...
Saved in:
| Published in: | Наука та наукознавство |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48908 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Визначення екологічних збитків від впровадження нововведень / А.І. Яковлєв // Наука та наукознавство. — 2009. — № 1. — С. 53-57. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860267030742040576 |
|---|---|
| author | Яковлєв, А.І. |
| author_facet | Яковлєв, А.І. |
| citation_txt | Визначення екологічних збитків від впровадження нововведень / А.І. Яковлєв // Наука та наукознавство. — 2009. — № 1. — С. 53-57. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука та наукознавство |
| description | На комплексній системній основі розглянуто теоретико-методичні аспекти визначення величини збитків, які можуть мати місце через погіршення стану навколишнього середовища при впровадженні нововведень. Розрахунки відповідних збитків пропонується виконувати у трьох сферах: 1) у суб’єктів підприємництва; 2) населення; 3) держави.
На комплексной системной основе рассмотрены теоретико-методологические аспекты определения величины ущербов, которые могут иметь место в результате ухудшения состояния окружающей среды при внедрении нововведений. Расчеты соответствующих ущербов предлагается выполнять в трех сферах: 1) у субъектов предпринимательства; 2) населения; 3) государства.
Theoretical and methodological aspects for calculating the amount of losses incurred by aggravation of the ecological condition due to exploitation of innovations are analyzed. An algorithm for calculating the losses is offered for the three segments: enterprises; population; government.
|
| first_indexed | 2025-12-07T19:01:49Z |
| format | Article |
| fulltext |
Наука та наукознавство, 2009, № 1 53
Наука. Економіка. Суспільство
Економіка знань пов’язана з
гуманістично-ноосферною модел-
лю суспільства, “де панують людсь-
кий розум і колективний інтелект”
[1, с.14]. Така модель ставить на пер-
ше місце людський капітал, розви-
ток особистості людини, збереження
природи для майбутніх поколінь, за-
безпечення максимальної зайнятості
працездатного населення. Зазначені
аспекти економіки знань базуються
на впровадженні нововведень і по-
требують дослідження їх впливу як на
суспільство, так і на природу.
Даній проблемі присвячено чи-
мало робіт вітчизняних та зарубіжних
фахівців. Однак нинішнім фунда-
ментальним науковим розробкам з
теоретико-методологічних аспектів
визначення соціально-екологічної
ефективності інноваційної діяльності
при всіх їх позитивних факторах не
вистачає у повній мірі системності, вра-
хування особливостей економічного
розвитку в умовах ринку [2—6].
Не враховуються всі види складових,
які мають місце при цьому. Не завжди
наводяться засоби їх розрахунку. Це й
визначило тематику даної статті.
На жаль, нововведення часом ма-
ють негативний вплив на оточуюче
середовище. Складність проведення
відповідних розрахунків полягає ще й в
тому, що за оцінки негативних впливів
комплексу нововведень на оточуюче
середовище, як і ефекту від впровад-
ження заходів по їх усуненню (змен-
шенню) розширюється традиційна
схема розрахунку ефекту “виробник
— споживач”. Вона доповнюється тре-
тьою складовою — споживачі негатив-
них наслідків від виробництва і вико-
ристання інновацій. До них належать
об’єкти виробничого та невиробничого
призначення, що знаходяться у зоні за-
бруднення навколишнього середовища
і у більшості випадків не мають до його
виникнення жодного відношення.
Оскільки подібні наслідки відчу-
вають різні споживачі, пропонується
одержуваний ефект і збитки розрахо-
вувати комплексно у трьох сферах: 1)
на підприємствах, фірмах; 2) у насе-
лення; 3) держави.
А.І. Яковлєв
Визначення екологічних збитків від
впровадження нововведень
На комплексній системній основі розглянуто теоретико-методичні аспекти
визначення величини збитків, які можуть мати місце через погіршення стану
навколишнього середовища при впровадженні нововведень.
Розрахунки відповідних збитків пропонується виконувати у трьох сферах:
1) у суб’єктів підприємництва; 2) населення; 3) держави.
© А.І. Яковлєв, 2009
Яковлєв А.І.
54 Science and Science of Science, 2009, № 1
Для суб’єктів підприємництва
Для суб’єктів підприємницької ді-
яльності аналізовані наслідки поляга-
тимуть у зменшенні вилову риби, зни-
женні родючості сільгоспугідь і, відпо-
відно, зменшенні збору врожаю з 1 га
посівної площі та ін.
Для розрахунку втрат використо-
вуємо найбільш синтетичний, на наш
погляд, показник оцінки створення і
реалізації нововведення — чистий гро-
шовий дохід (ЧГД). У даному випадку
він характеризуватиме втрати.
Величина ЧГД (втрат) виглядатиме як
ЧГД =
к
н
1т.га р
Пр В K
( )
(1 ) (1 )
t
і i
t t
t t t t
Т
Е Е=
∆
+
+ +∑ , (1)
де Пр
1тга
— прибуток на 1 т продукції,
що одержується з 1 га посівної, водної
площі, грн.; ∆В
р
— втрата продукту на
1 га площ на період впливу негатив-
них наслідків оточуючого середови-
ща, т/рік; Ті — рік наслідків відповід-
ного впливу; Кі — капіталовкладення
в і-й рік негативного впливу, націлені
на ліквідацію (зменшення) його на-
слідків, грн./рік; t
н
,t
к
— початковий і
кінцевий роки відповідного періоду.
Подібна ситуація матиме місце при
зворотних наслідках екологічних нега-
раздів. У разі їх незворотного характе-
ру доводитиметься витрачати валютні
ресурси на закупівлю продуктів, сиро-
вини тощо з-за кордону. У цьому ви-
падку
к
н
1тга р
1тга р в
Пр В
ЧГД (
(1 )
Ц В К
),
(1 )
t
і
t
t t t
і
t
t
Т
Е
Т
Е
=
∆
= +
+
∆
+
+
∑
(2)
де Ц
1тга
— ціна 1 т продукції, що вво-
зиться з-за кордону, грн./т; К
в
— кое-
фіцієнт купівельної спроможності ва-
лютних надходжень, в.о. Визначаєть-
ся на основі спеціальних розрахунків
шляхом зіставлення вартісної оцінки
нездійснених витрат на виробництво
товарів, подібних імпортним. У прак-
тичних розрахунках величину К
в
мож-
на також визначити на підставі поточ-
них курсів валют зіставлення.
Для населення
1) Зменшення виробництва про-
дуктів харчування та інших товарів
призводить до меншої зайнятості тру-
дящих в результаті екологічних нега-
раздів і, отже, менших виплат їм заро-
бітної плати з нарахуваннями. У свою
чергу це впливає на зниження купі-
вельної спроможності населення.
Подібний вплив матиме місце та кож
при забрудненні осередків туризму,
пам’яток культури, що призводить до
зменшення потоку туристів і, відповід-
но, до зниження кількості працівників
сфери їх обслуговування. Втрата робо-
чих місць може викликати збільшення
кількості безробітних і необхідність
надання їм виплат по безробіттю. Ве-
личина подібних відрахувань розгля-
датиметься нами далі при визначенні
втрат для держави.
2) Збільшення витрат при купівлі
продуктів та інших товарів широкого
споживання відповідної якості, які в
разі недостачі їх в даному регіоні дово-
диться завозити з інших географічних
районів, що, як правило, викликає їх
подорожчання. Втрати населення ви-
ражаються у різниці цін товарів, отри-
маних з різних пунктів їх придбання.
3) Нестача продуктів відповідної
якості призводить до зменшення кало-
рій, потрібних для нормального функ-
ціонування організму. Такий процес
в кінцевому підсумку позначається
на продуктивності праці трудівників,
знижуючи її. Подібні наслідки ма-
ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ЗБИТКІВ ВІД ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОВВЕДЕНЬ
55Наука та наукознавство, 2009, № 1
тимуть місце і при вимушенній зміні
місць відпочинку людей в зв’язку з не-
гативними екологічними наслідками,
що впливають на повне відновлення
організму. Також негативно діють на
стан здоров’я людини, викликатимуть
її занепокоєність такі несприятливі
фактори, як перевищення припусти-
мих величин шуму, запилення повітря
та інші створювані підприємствами,
розташованими у зоні їх несприятли-
вого впливу на місця проживання лю-
дей. Втрати такого роду пропонується
розраховувати за формулою
1 1 T
1 1 1
Пр (1 % Пр )
П ,
П
k n
j ij ij
j i j
n
= =
⎡ ⎤− ∆
∆ = ⎢ ⎥
⎢ ⎥⎣ ⎦
∑∑
(3)
де Пр
1і — середня продуктивність праці
на одного працюючого при нормаль-
них умовах праці в j-му виробництві;
∆Пр
1іj — зниження продуктивності
праці на одного працюючого в j-му ви-
робництві при впливі і-го негативного
фактору, у відсотках до його нормаль-
ного рівня; n
Tij — кількість трудівників
у j-му виробництві, що відчувають
вплив і-го негативного фактору; Пр
1j
— прибуток на одиницю продукції
або роботи в j-му виробництві при
нормальному стані працюючих; n,
k — відповідно кількість негативних
факторів та виробництв.
Такі фактори, як шум, запилення,
споживання неякісної води та продук-
тів харчування, можуть сприяти також
захворюванням трудящих. Це призво-
дить до збільшення соціальних витрат
на оплату лікарняних, оздоровлення
людей та ін. Крім того, при відсутності
трудівників на робочому місці втрача-
ється прибуток, який мав би місце при
їх роботі. Його втрати, як і в попере-
дньому випадку, відносяться до втрат
фірм, організацій ∆П`:
1Г Г
1 1
П П ,
k n
іj ij
j i
n
= =
′ ′⎡ ⎤∆ = ⋅⎣ ⎦∑∑
(4)
де ∆П`
1Гіj — прибуток від праці одного
працюючого на годину в j-му вироб-
ництві; n
Гij — кількість людино-годин
на рік, втрачених у j-му виробництві
в результаті впливу і-го негативного
фактору.
У свою чергу величина ∆П`
1Гіj зна-
ходиться як частка від величини річно-
го прибутку в j-му виробництві, поді-
леної на кількість працюючих у даному
виробництві, а також на кількість го-
дин на рік, відпрацьованих одним тру-
дівником, Ф
ч1
. На основі статистичних
даних за 2006 р. [7] чисельне значення
даної величини у національному гос-
подарстві знаходиться як
НГ
1НГ
пр пр1
9
6 3
П
П =
Ф
76,3 10
6,4 грн.
6,194 10 1,922 10
n
∆ =
⋅
⋅
= =
⋅ ⋅ ⋅
Відповідно у промисловості
ПР
1ПР
пр пр1
9
6 3
П
П
Ф
34,66 10
4,54 грн.
3,8518 10 1,984 10
n
′∆ = =
⋅
⋅
= =
⋅ ⋅ ⋅
Для держави
Втрати матимуть місце за рахунок
таких складових:
1) Зменшення надходжень податків
з фізичних та юридичних осіб і, відпо-
відно, зменшення виплат податку на
додану вартість.
2) При скороченні числа працюю-
чих збільшується також величина ви-
плат допомоги по безробіттю ДП
б
. Її
можна розрахувати за формулою
од
б б 1м ср
л
ДП Д
n
n n
n
= ∆ ⋅ ⋅ ⋅ ,
(5)
Яковлєв А.І.
56 Science and Science of Science, 2009, № 1
де n
б
— збільшення кількості
безробітних, чол.; Д
1м
— серед ньомі-
сячна сума допомоги по безробіттю,
грн./місяць; п
ср
— середній час пошу-
ку роботи, місяців; п
л
— кількість лю-
дей, що звернулися щодо одержання
допомоги по безробіттю; п
од
— із них
кількість, що одержала допомогу з
безробіття.
3) Зменшення доходу держави вна-
слідок падіння споживання домашніх
господарств Д
Г
при зниженні доходів
сімей в зв’язку зі збільшенням кіль-
кості безробітних:
Д
Г
= ∆ n
б
γ Д
Г
· З
пр
· % від, (6)
де γД
Г
— зменшення споживання домаш-
ніх господарств зі зниженням величини
доходів сімей. Згідно зі статистичними
даними воно становить 0,68; З
пр
— се-
редньорічна заробітна плата одного тру-
дівника, грн./рік; % від. — відсоток від-
рахувань держави від продажу товарів та
надання послуг. Його можна прийняти в
Україні за 0,3 як середній розмір податку
на прибуток від продажу товарів.
Подібні наслідки не завжди мо-
жуть бути точно визначені у грошово-
му вимірі. У таких випадках може бути
застосована бальна оцінка. Втрати від
негативного впливу на навколишнє
середовище (В
Тс
) можуть бути визна-
чені як
Тс
1
В ,
n
i i
i
a x
=
=∑
(7)
де аі — коефіцієнт значущості впливу
і-го негативного фактору.
За нашими оцінками, зазначені
коефіцієнти можуть бути визначені та-
ким чином: аі1 = 0,2; аі2 = 0,25; аі3 = 0,3;
аі4 = 0,25, де аі1; аі2; аі3; аі4 — відповідно
коефіцієнти значущості негативного
впливу шуму, вібрації, запилення, за-
бруднення водного басейну, застосу-
вання недостатньо якісних продуктів
харчування.
В Україні створена система норма-
тивів негативного впливу на оточуюче
середовище, перевищення величини
яких карається штрафами. Однак в ре-
алії така система діє недостатньо. У ре-
зультаті спостерігаються значні вики-
ди в оточуюче середовище, особливо в
Придніпровсько-Донецькому регіоні,
що негативно впливає на здоров’я лю-
дей і діяльність суб’єктів підприємни-
цтва.
4) Недовикористання вільно-
го часу населення на підвищення
культурно-освітнього рівня та ін.
Водночас спостерігається збільшення
витрат на оздоблення житлових при-
міщень ззовні, прання білизни, полив
садово-городніх ділянок та ін. Згідно
[8, с.40] подібні втрати рекомендуєть-
ся визначати в розмірі 50% середньо-
годинної заробітної плати працівни-
ків. Подібні втрати мають місце для
всіх груп населення на протязі усього
року, як у робочі, так і у вихідні дні.
При проведенні заходів щодо по-
кращення стану оточуючого середо-
вища одержимо зворотню картину —
ефект від їх реалізації. Він може бути
розрахований за наведеними вище
формулами. При цьому, як свідчать
розрахунки, значну питому вагу стано-
вить ефект держави завдяки збільшен-
ню фондів споживання й накопичення
і, відповідно, зростання економічного
потенціалу держави та життєвого рівня
населення.
Наведені результати сприяють по-
дальшому розвитку теорії і методів ви-
значення соціально-екологічної ефек-
тивності нововведень. У свою чергу це
дає змогу збільшити точність розра-
хунків з вибору ефективних варіантів
поліпшення стану навколишнього се-
редовища шляхом порівняння резуль-
татів їх здійснення з витратами.
Наука та наукознавство, 2009, № 1 57
Фєдулова Л.І.1. Соціогуманітарний аспект інноваційно-технологічного розвитку економіки
України. — К.: Ін-т економіки і прогнозування, 2007.
Балацкий О.Ф.2. Экономика чистого воздуха. — К.: Наук. думка, 1979.
Буркинский Б.В., Степанов В.С., Харичков С.К.3. Природопользование: основы экономико-
экологической теории. — Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1999.
Абалкин Л.И.4. Экономическая энциклопедия. — М.: ОАО Изд-во “Экономика”, 1999.
Демина Т.А.5. Учет и анализ затрат предприятия на природоохранную деятельность. — М.: Фи-
нансы и статистика, 1990.
Мельник Л.Г.6. Основи екології: Екологічна економіка та управління природокористуванням.
— Суми: ВТД “Університетська книга”, 2005.
Статистичний7. щорічник України за 2006 рік / Під ред. О.Г. Осауленка. — К.: Техніка, 2007.
Методические8. рекомендации по оценке эффективности проектов и их отбору для финанси-
рования. Официальное издание / В.В. Коссов и др. — М.: Информэлектро, 1994.
Одержано 28.08.2008
А.И. Яковлев
Определение экологических убытков от внедрения нововведений
На комплексной системной основе рассмотрены теоретико-методологические аспекты определения
величины ущербов, которые могут иметь место в результате ухудшения состояния окружающей среды при
внедрении нововведений. Расчеты соответствующих ущербов предлагается выполнять в трех сферах: 1) у
субъектов предпринимательства; 2) населения; 3) государства.
О.О. Грачев, В.І. Етоков
Про участь НАН України
в розробці наукових основ
сталого розвитку України
Наведено основні напрями наукових досліджень установ НАН України з
проблеми збереження навколишнього середовища і сталого розвитку України, що
виконувались наприкінці ХХ та на початку ХХІ століть в світлі рішень Конференції
ООН з навколишнього середовища і розвитку у Ріо-де-Жанейро (червень 1992 р.)
та Всесвітнього саміту зі сталого розвитку в Йоганнесбурзі (26 серпня — 4 вересня
2002 р.). На основі узагальнення результатів опитування установ НАН України
в 2005 році проведено кількісний (наукометричний) аналіз їх участі у вирішенні
зазначеної міждисциплінарної проблеми за п’ятирічний період за рядом показників
(фінансове і кадрове забезпечення досліджень, використання їх результатів,
патентно-ліцензійна та видавнича діяльність тощо) і сформульовано пропозиції
щодо здійснення відповідних заходів з підвищення ефективності використання
фінансових і матеріальних ресурсів при виконанні наукових досліджень з проблеми,
підвищення їх координації та результативності.
Характерною рисою другої поло-
вини минулого сторіччя є надзвичайно
зрослий динамізм виробничих сил, що
спирався на ряд серйозних відкриттів
та досягнень в різних галузях науки і
техніки. Зокрема, людство оволоділо
© О.О.Грачев, В.І.Етоков, 2009
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-48908 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0374-3896 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T19:01:49Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Яковлєв, А.І. 2013-09-06T08:06:22Z 2013-09-06T08:06:22Z 2009 Визначення екологічних збитків від впровадження нововведень / А.І. Яковлєв // Наука та наукознавство. — 2009. — № 1. — С. 53-57. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48908 На комплексній системній основі розглянуто теоретико-методичні аспекти визначення величини збитків, які можуть мати місце через погіршення стану навколишнього середовища при впровадженні нововведень. Розрахунки відповідних збитків пропонується виконувати у трьох сферах: 1) у суб’єктів підприємництва; 2) населення; 3) держави. На комплексной системной основе рассмотрены теоретико-методологические аспекты определения величины ущербов, которые могут иметь место в результате ухудшения состояния окружающей среды при внедрении нововведений. Расчеты соответствующих ущербов предлагается выполнять в трех сферах: 1) у субъектов предпринимательства; 2) населения; 3) государства. Theoretical and methodological aspects for calculating the amount of losses incurred by aggravation of the ecological condition due to exploitation of innovations are analyzed. An algorithm for calculating the losses is offered for the three segments: enterprises; population; government. uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство Наука. Економіка. Суспільство Визначення екологічних збитків від впровадження нововведень Определение экологических убытков от внедрения нововведений Calculation of Ecological Losses Due to Exploitation of Innovations Article published earlier |
| spellingShingle | Визначення екологічних збитків від впровадження нововведень Яковлєв, А.І. Наука. Економіка. Суспільство |
| title | Визначення екологічних збитків від впровадження нововведень |
| title_alt | Определение экологических убытков от внедрения нововведений Calculation of Ecological Losses Due to Exploitation of Innovations |
| title_full | Визначення екологічних збитків від впровадження нововведень |
| title_fullStr | Визначення екологічних збитків від впровадження нововведень |
| title_full_unstemmed | Визначення екологічних збитків від впровадження нововведень |
| title_short | Визначення екологічних збитків від впровадження нововведень |
| title_sort | визначення екологічних збитків від впровадження нововведень |
| topic | Наука. Економіка. Суспільство |
| topic_facet | Наука. Економіка. Суспільство |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48908 |
| work_keys_str_mv | AT âkovlêvaí viznačennâekologíčnihzbitkívvídvprovadžennânovovvedenʹ AT âkovlêvaí opredelenieékologičeskihubytkovotvnedreniânovovvedenii AT âkovlêvaí calculationofecologicallossesduetoexploitationofinnovations |