Передісторія сертифікації, її значення і формування законодавчої бази
Розглянуто ідею сертифікації і загальне її розуміння з давніх часів. На основі літературних джерел показано розвиток клеймування продукції виробником для отримання високої її якості, а також формування законодавчої бази сертифікації. Висвітлено період, коли зародилася найпростіша форма сертифікації...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Наука та наукознавство |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48917 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Передісторія сертифікації, її значення і формування законодавчої бази / О.Л. Храмова-Баранова // Наука та наукознавство. — 2009. — № 1. — С. 173-178. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859613784393383936 |
|---|---|
| author | Храмова-Баранова, О.Л. |
| author_facet | Храмова-Баранова, О.Л. |
| citation_txt | Передісторія сертифікації, її значення і формування законодавчої бази / О.Л. Храмова-Баранова // Наука та наукознавство. — 2009. — № 1. — С. 173-178. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука та наукознавство |
| description | Розглянуто ідею сертифікації і загальне її розуміння з давніх часів. На основі літературних джерел показано розвиток клеймування продукції виробником для отримання високої її якості, а також формування законодавчої бази сертифікації. Висвітлено період, коли зародилася найпростіша форма сертифікації і виробник продукції вперше почав стверджувати, що вона відповідає вимогам загальноприйнятого стандарту.
Рассмотрены идея сертификации и общее ее понимание с давних времен. На основе литературных источников показано развитие клеймения продукции изготовителем для получения высокого ее качества, а также формирования законодательной базы сертификации. Освещен период, когда зародилась простейшая форма сертификации и производитель продукции впервые начал утверждать, что она соответствует требованиям общепринятого стандарта.
The idea of certification and its broad treatment since the old age is analyzed. History of stamping products for quality assurance and elaboration of legal base for certification is shown on the basis of literary sources, with focusing on period when the simplest way of certification was born as a form of the producer’s assurance that a product met generally accepted requirements/standard.
|
| first_indexed | 2025-11-28T16:52:41Z |
| format | Article |
| fulltext |
Наука та наукознавство, 2009, № 1 173
лишь малая часть той благодарности,
которую я хотел бы выразить академи-
ку Б.Е.Патону от имени всей научной
общественности и всего народа респу-
блики в связи с 90-летием со дня его
рождения.
Получено 06.11.2008
Г.Г.Дука
Молдавсько-українські культурні та наукові зв’язки:
історія і сучасність
Висвітлено молдавсько-українські культурні та наукові зв’язки на протязі віків до теперішнього
часу, в тому числі зв’язки та співробітництво академій наук Молдови і України.
О.Л.Храмова-Баранова
Передісторія сертифікації, її значення
і формування законодавчої бази
Розглянуто ідею сертифікації і загальне її розуміння з давніх часів. На основі
літературних джерел показано розвиток клеймування продукції виробником
для отримання високої її якості, а також формування законодавчої бази
сертифікації. Висвітлено період, коли зародилася найпростіша форма сертифікації
і виробник продукції вперше почав стверджувати, що вона відповідає вимогам
загальноприйнятого стандар ту.
© О.Л.Храмова-Баранова, 2009
Історичні джерела наводять багато
прикладів стародавнього маркуван-
ня виробів. Наприклад, щоб відріз-
няти свої речі від чужих, люди вина-
йшли спеціальні знаки — тамги, які
видавлювали на виробах із сирої або
термічно обробленої глини, випалю-
вали на тілі своєї худоби, висікали на
каміннях, які ставили біля меж своїх
земельних володінь. Тамги могли бути
індивідуальними і колективними, тоб-
то ними обмежувалася власність будь-
якої людини або всього роду.
Безсумнівним здобутком історіо-
графії було визначення кола питань, в
аспекті яких доцільно вивчати пробле-
му. Деякі з них у певному ступені були
розкриті, у тому числі витоки появи
мір. Більшість питань була недостат-
ньо вивчена, серед них такі, найбільш
значні й вагомі, як зародження, розви-
ток і значення стандартизації і серти-
фікації.
Одним з найбільш серйозних до-
сліджень походження руських мір,
стандартів і сертифікації є робота
М.Т.Бєляєва. У своїй концепції він
виходив із того впливу, який зробила
метрологія Древнього Сходу на ме-
трологію країн, аж до сучасності [1].
Слід зазначити, що мали місце й іс-
тотні зрушення в історичних дослі-
дженнях метрології і стандартизації,
зокрема метрології Київської Русі. До
радянського періоду належать праці
Б.О.Рибакова про древньоруські міри,
котрі він вперше представив як єдину
систему. Академік Б.О.Рибаков вказу-
Храмова-Баранова О.Л.
174 Science and Science of Science, 2009, № 1
вав, що однією з особливостей народ-
ної метрології є принцип поступового
поділу на два, наприклад півсажень, лі-
коть (четверта частина сажені), чверть
(четверта частина півсажені). Б.О. Ри-
баков довів, що усі види давньоруських
сажнів займають положення основних
геометричних ліній розрахункової та-
блиці древніх зодчих — так званого ва-
вилона чи стандарту [2, 3]. Також слід
виділити праці Л.Гумілевського [4] та
Б.Д.Грекова [5]. Висновки дослідників
багато в чому не співпадають з існую-
чими концепціями, зокрема, на дум-
ку Л. Гумілевського, рівень розвитку
соціально-економічного буття країни
цілком залежить від рівня інженер-
ної думки в ній. Академік Б.Д.Греков,
соромлячи авторів легенди про від-
сталість Київської Русі, казав: “Пере-
ступив порог св. Софии, Вы сразу по-
падаете во власть ее грандиозности и
великолепия…” [5, с.159]. На основі
залучення численних джерел, насам-
перед фондів Державного історичного
архіву, вдалося прослідкувати форму-
вання сертифікації в багатьох галузях.
У літописах і хроніках приділяється
мало уваги інженерним винаходам
Київської Русі, але за збереженими
пам’ятками і випадковими записами
можна судити про високий для сво-
го часу розвиток будівельної справи у
наших предків, яка спиралася на при-
йняті тоді норми в будівництві.
Вагомий внесок у становлення
стандартизації і сертифікації в контек-
сті розвитку науки метрології зробили
Г.Паукер, А.Я.Купфер, В.С.Глухов,
Д.І.Менделєєв, Г.А.Саранча, М.І.Шапо -
вал [6—8]. В їх ґрунтовних працях
можна знайти відомості від виникнен-
ня мір, ваги, норм і контролю до опису
наукових досліджень і використання
результатів цих досліджень на практи-
ці. З-поміж інших виділяється новиз-
ною поглядів праця професора Г.Де-
Метца, де він цілеспрямовано підходив
до проблем метрології і сертифікації в
електрофізиці [9].
З розвитком ремесел і торгівлі
людям стало небайдуже, чиї товари
вони купують. Майстри почали мі-
тити свої товари особливими клей-
мами, що нагадували тамги. Клеймо
— це знак авторства, яким мітиться
товарна власність, нею володіють не
заради накопичення, а заради прода-
жу товару. На клеймо переносилася
репутація виробника, тому воно було
покликане засвідчити високу якість
товару. Наявність на товарі клейма
грала вирішальну роль в суперечках,
коли приналежність товару ставилась
під сумнів. Коли між виробником і
покупцем з’являвся посередник — ку-
пець, який іноді відвозив товар далеко
від місця виробництва, клеймо почало
слугувати певною гарантією якості,
оскільки репутація окремих майстрів
була різною. Так, майже за 4000 років
до н.е. ремісники Ассирії і Вавилону
на кам’яних плитах, збудованих ними,
висікали свої фірмові знаки. Ці знаки,
що були знайдені у XX столітті, мож-
на вважати попередниками товарних
знаків. Отже, очевидно правомірно
віднести час виникнення прототипів
сучасних знаків до періоду рабовлас-
ницького ладу. Знайдені у Греції зна-
ки, які відносяться до 2 тис. року до
н.е. і складаються з літер, утворювали
певні словесні позначення, що можна
віднести до спроб маркування тих чи
інших речей. Історичні джерела міс-
тять дані про те, що етруски позначали
вироблений ними сир символом міся-
ця, а у Помпеї була знайдена вивіска з
позначенням м’ясника, на якому було
зображено окорок, вивіска молочника
ПЕРЕДІСТОРІЯ СЕРТИФІКАЦІЇ, ЇЇ ЗНАЧЕННЯ І ФОРМУВАННЯ ЗАКОНОДАВЧОЇ БАЗИ
175Наука та наукознавство, 2009, № 1
із зображенням кози і пекаря на фоні
млина та інші. Стародавні германці
певними знаками позначали збудовані
ними будинки і двори, а також товари,
що вироблялися у цих будинках [10,
с.58].
Подальший розвиток ремесел і
торгівлі зумовив швидке зростання
ролі і значення клеймування товарів
та позначення послуг. Цьому в значній
мірі сприяла поява дворянських гер-
бів, які були родовими позначеннями,
такі знаки ставилися на зброї, меблях,
одязі тощо. Слідом за дворянськими
гербами з’явилися цехові позначення,
замість клейма майстра на виробах по-
чали проставляти герб цеха або який-
небудь з його елементів. У такий спосіб
прибуток ремісників було поставлено
в залежність від збуту продукції, що
ними вироблялась, а збут, у свою чер-
гу, зумовлювався її якістю. Відомо, що
існував суворий контроль, аби клеймо
не було поставлено на неякісному ви-
робі. З поширенням виробництва па-
перу постала необхідність певним чи-
ном позначати і сам папір того чи ін-
шого виробника. У ХІІІ ст. з’явилися
перші позначення паперовиробників,
ними стали водяні знаки, які застосо-
вуються й до сьогодення. Певна форма
водяного знаку індивідуалізувала його
виробника, що спонукало до підви-
щення якості самого паперу [11, с.21].
Наступним етапом у розвитку по-
значень товарів стали знаки гільдій, в
які об’єднувались ремісники. Ці зна-
ки вже чітко зазначали походження
товару, що знаходило закріплення і
у правових нормах того часу. Статути
вже містили приписи, за якими золо-
тих і олов’яних справ майстри пови-
нні були застосувати особисті клейма,
які вносилися до державних реєстрів.
Користуватися такими знаками мо-
гли тільки гільдії, а підробка знаків або
зловживання ними суворо каралися.
З моменту своєї появи клейма поста-
ли на охорону власності й в свідомос-
ті людей постійно зростала повага до
таврованої ручної і цехової праці. Ін-
тереси торгового і промислового під-
приємництва привели до виникнення
потреби захищати його знаки, тому
перші клейма на товари як юридична
форма захисту праці відносяться до
кінця середніх віків [12, с.8].
Зародження російського законо-
давства в сфері промислового торго-
вого знаку можна віднести до XVII
ст., коли 22 квітня 1667 року вийшов
російський законодавчий документ
“Новоторговый Устав” Росії. Він міс-
тив правові норми, які регулювали
внутрішню і зовнішню торгівлю, і саме
тут вперше згадується клеймо. У XVII
ст. клеймо більшою мірою мало функ-
цію митного знаку для розрізнення ро-
сійських та інших товарів, а також для
підтвердження факту оплати митно-
го збору. Лише після початку реформ
царя Петра І, що сприяли швидкому
зростанню російської промисловості,
клеймо на товарах почало відігравати
роль, яку в нашому сучасному сприй-
нятті грає товарний знак. У 1774 році
за пропозицією мануфактур видається
перший наказ влади про обов’язкове
клеймування всіх російських товарів
особливими фабричними або завод-
ськими знаками, щоб можна було від-
різнити їх один від одного. Так товарне
клеймо стало виконувати теперішню
функцію. У 1830 р. в Росії був прийня-
тий закон, де зазначалися точні пра-
вила і способи клеймування, а також
передбачалася відповідальність за під-
робку товару або клейма. Клеймо, яке
проставлялося на товарі, вказувало на
приналежність до цехової організації
Храмова-Баранова О.Л.
176 Science and Science of Science, 2009, № 1
ремісників (гільдії купців) і водночас
було знаком якості [7, с.34—37].
У міру перетворення дрібного кус-
тарного виробництва на масове і поши-
рення капіталістичного способу вироб-
ництва змінюються національні ринки.
У зв’язку з широким розповсюдженням
машин виникло масове виробництво
однорідних товарів, що в свою чергу
зумовило розвиток торгівлі та жорсткої
конкурентної боротьби. Саме конку-
ренція примусила виробників шукати
своїх споживачів, а для цього потрібно
було підвищити якість свого товару і
позначити його певним знаком. Таким
чином, для цього періоду характерне
зростання ролі товарного знаку у двох
основних його проявах: з одного боку,
як засобу індивідуалізації товару, з ін-
шого, як інструменту реклами. Проте
найкращі умови для маркування това-
рів були створені ринковою економі-
кою в період панування класичної по-
літичної економії та сформованого в її
рамках економічного лібералізму.
Необхідність забезпечення надій-
ної правової охорони товарних знаків
існує вже досить давно. Раніше за все
була визнана санкція за підробку то-
варного знака. Ініціатором такого під-
ходу стала ще на рубежі XVIIІ—ХІХ ст.
найбільш передова французька буржу-
азія. Пізніше законодавство про зна-
ки розвивалось відповідно до потреб
розвитку капіталістичного виробни-
цтва. В останній третині ХІХ ст. у най-
більш розвинутих країнах були при-
йняті закони про охорону товарних
знаків: Франція — 23.06. 1857 р.; Італія
— 30.08.1868 р.; Англія — 01.04.1879
р.; США — 03.03.1881 р.; Великобри-
танія — 25.08.1883 р.; Німеччина —
12.03.1894 р.; Росія — 26.02.1896 р.
Законами досить докладно регла-
ментувалися правовий режим, вико-
ристання і захист, розширялося коло
товарних позначень. Встановлення
охорони знаків за кордоном знайшло
своє відображення у міжнародних уго-
дах — Паризькій конвенції з охорони
власності (1883) і Мадридській угоді
(1891), де вказувалося:
реєстрація знака в одній з держав,
які домовляються, стає знаком у
будь-якій іншій країні;
зареєстрований в країні походжен-
ня знак охороняється у своєму по-
чатковому вигляді в інших держа-
вах, які домовляються;
у реєстрації може бути відмовле-
но тільки у чітко визначених ви-
падках: якщо ця реєстрація при-
зводить до порушення прав третіх
осіб, якщо знак не має відмінних
ознак, якщо знак суперечить мора-
лі та правопорядку або може ввести
суспільство в оману;
кожна держава, яка домовляється,
повинна відмовляти у реєстрації і
забороняти використання знаків
або елементів знаків, які містять
без відповідного дозволу герби,
прапори чи інші державні ембле-
ми, офіційні знаки, клейма контро -
лю і гарантії, скорочені та повні
найменування міжнародних між-
урядових організацій;
охорона розповсюджується на ко-
лективні знаки і знаки обслугову-
вання [12, с.17—19].
Мадридська угода про міжнародну
реєстрацію знаків у міру необхідності
переглядалась у 1911 р. (м. Вашинг-
тон), 1925 р. (м. Гаага), 1934 р. (м.
Лондон), 1957 р. (м. Ніцца), 1967 р. (м.
Стокгольм). Останні зміни в угоді були
внесені у 1979 р. Слід зазначити, що для
того, щоб будь-яка країна могла при-
єднатися до Мадридської угоди, вона
повинна стати учасницею Паризької
ПЕРЕДІСТОРІЯ СЕРТИФІКАЦІЇ, ЇЇ ЗНАЧЕННЯ І ФОРМУВАННЯ ЗАКОНОДАВЧОЇ БАЗИ
177Наука та наукознавство, 2009, № 1
конвенції. Основна суть угоди полягає
у тому, що заявники з будь-якої краї-
ни для того, щоб отримати реєстрацію
в інших країнах, подають тільки одну
заявку в Міжнародне бюро Всесвітньої
організації інтелектуальної власності
[11, с.27].
У Росії Закон про охорону товар-
них знаків був прийнятий у 1896 р.,
діяв до революції 1917 р., а потім пи-
тання про товарні знаки знайшло ві-
дображення у Декреті Ради Народних
Комісарів «О пошлине на товарные
знаки”, який було прийнято 15.08.1918
р. Декрет зобов’язував зареєструвати
товарні знаки, які отримали правову
охорону. В Україні на теперішній час
охорона прав на товарні знаки регла-
ментується Законом України «Про
охорону прав на знаки для товарів” від
15 грудня 1993 р., Паризькою конвен-
цією з охорони (чинна в Україні з 25
грудня 1991 р.), Угодою про міжнарод-
ну реєстрацію знаків, підписаною 1991
р., (чинна в Україні з 25 грудня 1991
р.), Протоколом Угоди про міжнарод-
ну реєстрацію знаків, підписаним 1989
р. (чинний на території України з 29
грудня 2000 р.), а також рядом зако-
нів і підзаконних актів, які регулюють
сумлінне використання знаків з враху-
ванням національних інтересів, в тому
числі законами України «Про мови»,
«Про захист прав споживача, недопус-
тимість недоброякісної конкуренції»,
«Про наукову технічну експертизу», а
також іншими нормативними актами
[8, с.115; 12, с.32].
З розвитком зовнішньоторговель-
них і економічних відносин, науки і
техніки з’явилася необхідність про-
ведення об’єктивних випробувань ви-
робів, незалежних як від виробника,
так і від споживача продукції, тобто
третьою стороною, що б гарантувало
відповідність ви робу певним вимогам
якості. Так виникла сертифіка ція в су-
часному розумінні цього слова. Нині
сертифікація стала одним із важливих
меха нізмів управління якістю, який
дає можливість об’єк тивно оцінити
продукцію, забезпечити контроль за
від повідністю продукції вимогам еко-
логічної чистоти, надати споживачу
підтвердження її безпеки, а також під-
вищити її конкурентоспроможність. За
кордоном безпека продукції для люди-
ни і навко лишнього середовища давно
засвідчується шляхом сер тифікації і,
хоч вартість її досить велика, виробник
зму шений одержувати сертифікат для
того, щоб мати ри нок збуту і уника-
ти втрат при продажу своєї продукції.
Втрати можуть бути значними: за да-
ними Торговель но-промислової пала-
ти України, вони сягають 25% обсягу
продажу. Суттєвий внесок у вирішен-
ня питань сертифікації, а також захис-
ту інтересів споживачів зробила ООН,
яка розробила і затвердила основний
міжнародно-правовий документ «Звід
загальних керівних принципів ООН
щодо захисту інтересів споживачів».
Підвищення вимог до якості про-
дукції, процесів і послуг в умовах кон-
куренції зумо вили потреби виробників,
експортерів та імпортерів, підприємств
сфери обслуговування виконувати і
впроваджувати в практику перевірку
і підтвердження якості продукції або
послуг відповідно до вимог стандартів.
У світовій і вітчизняній практиці за-
стосовуються різні процеду ри і методи
підтвердження відповідності продукції
заданим вимогам. Незалежна серти-
фікація серед цих способів підтвер-
дження відпо відності займає особливе
місце, вона стала складовою будь-якої
інфраструк тури, що ефективно функ-
ціонує. Сертифікація продукції на
Храмова-Баранова О.Л.
178 Science and Science of Science, 2009, № 1
основі визначених на міжнародному
рівні принципів і процедур є найваж-
ливішим кроком встановлення взаєм-
ної довіри до результатів перевірки.
Беляев Н.Т.1. О древних и нынешних русских мерах протяжения и веса // Seminarium Kondak-
ovianum. — Прага, 1917. — Т.1. — С. 258—260.
Рыбаков Б.А.2. Мир истории. Начальные века русской истории. — М.: Мол. гвардия, 1984. — 351 с.
Рыбаков Б.А.3. Из истории культуры Древней Руси: Исследования и заметки. — М.: Изд-во
МГУ, 1984. — 240 с.
Гумилевский Л.4. Русские инженеры. — М.: Изд-во «Молодая гвардия», 1953. — 440 с.
Греков Б.Д.5. Киевская Русь. — М.: Госполитиздат, 1953. — 568 с.
Д.И.Менделеев6. — основоположник современной метрологии: Сб. статей / Под ред. В.В. Бой-
цова. — М.: Изд-во стандартов, 1978. — 240 с.
Саранча Г.А.7. Метрологія, стандартизація, відповідність, акредитація та управління якістю. —
К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 672 с.
Шаповал М.І.8. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації: Підруч-
ник. — 3-тє вид. — К.: Європейський університет фінансів, інформації, систем, менеджменту і
бізнесу, 2000. — 174 с.
Де-Метц Г.Г.9. Столетие метрической системы // Физическое обозрение. — 1909. — Т.10, №1.
— С. 299.
Шумега С.С.10. Дизайн. Історія зародження та розвитку дизайну. — К.: Центр навчальної літе-
ратури, 2004. — 300 с.
Ермаков В.В.11. Рекламное дело. — М.: Изд.Московского психолого-социального института,
2004. — 184 с.
Танычин В.А.12. Основы стандартизации и управления качеством продукции. — М.: Изд-во
стандартов, 1989. — 214 с.
Одержано 18.11.2008
О.Л.Храмова-Баранова
Предистория сертификации, ее значение и формирование
законодательной базы
Рассмотрены идея сертификации и общее ее понимание с давних времен. На основе литературных
источников показано развитие клеймения продукции изготовителем для получения высокого ее каче-
ства, а также формирования законодательной базы сертификации. Освещен период, когда зародилась
простейшая форма сертификации и производитель продукции впервые начал утверждать, что она со-
ответствует требованиям общепринятого стандарта.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-48917 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0374-3896 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T16:52:41Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Храмова-Баранова, О.Л. 2013-09-06T08:56:22Z 2013-09-06T08:56:22Z 2009 Передісторія сертифікації, її значення і формування законодавчої бази / О.Л. Храмова-Баранова // Наука та наукознавство. — 2009. — № 1. — С. 173-178. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48917 Розглянуто ідею сертифікації і загальне її розуміння з давніх часів. На основі літературних джерел показано розвиток клеймування продукції виробником для отримання високої її якості, а також формування законодавчої бази сертифікації. Висвітлено період, коли зародилася найпростіша форма сертифікації і виробник продукції вперше почав стверджувати, що вона відповідає вимогам загальноприйнятого стандарту. Рассмотрены идея сертификации и общее ее понимание с давних времен. На основе литературных источников показано развитие клеймения продукции изготовителем для получения высокого ее качества, а также формирования законодательной базы сертификации. Освещен период, когда зародилась простейшая форма сертификации и производитель продукции впервые начал утверждать, что она соответствует требованиям общепринятого стандарта. The idea of certification and its broad treatment since the old age is analyzed. History of stamping products for quality assurance and elaboration of legal base for certification is shown on the basis of literary sources, with focusing on period when the simplest way of certification was born as a form of the producer’s assurance that a product met generally accepted requirements/standard. uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство Історія науки Передісторія сертифікації, її значення і формування законодавчої бази Предистория сертификации, ее значение и формирование законодательной базы Certification: Background, Importance and Building up the Legal Base Article published earlier |
| spellingShingle | Передісторія сертифікації, її значення і формування законодавчої бази Храмова-Баранова, О.Л. Історія науки |
| title | Передісторія сертифікації, її значення і формування законодавчої бази |
| title_alt | Предистория сертификации, ее значение и формирование законодательной базы Certification: Background, Importance and Building up the Legal Base |
| title_full | Передісторія сертифікації, її значення і формування законодавчої бази |
| title_fullStr | Передісторія сертифікації, її значення і формування законодавчої бази |
| title_full_unstemmed | Передісторія сертифікації, її значення і формування законодавчої бази |
| title_short | Передісторія сертифікації, її значення і формування законодавчої бази |
| title_sort | передісторія сертифікації, її значення і формування законодавчої бази |
| topic | Історія науки |
| topic_facet | Історія науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48917 |
| work_keys_str_mv | AT hramovabaranovaol peredístoríâsertifíkacííííznačennâíformuvannâzakonodavčoíbazi AT hramovabaranovaol predistoriâsertifikaciieeznačenieiformirovaniezakonodatelʹnoibazy AT hramovabaranovaol certificationbackgroundimportanceandbuildingupthelegalbase |