Репресивні дії проти української біомедичної інтелігенції в роки тоталітарного режиму (за матеріалами О. Голяченка, Я. Ганіткевича, С. Білоконя)
Показано нищення української медицини владою в 30-ті роки ХХ ст. Показано уничтожение украинской медицины властью в 30-е годы ХХ ст. The paper shows destroying of the medical field in Ukraine by the totalitarian powers in 30s of the last century....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Наука та наукознавство |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48931 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Репресивні дії проти української біомедичної інтелігенції в роки тоталітарного режиму (за матеріалами О.Голяченка, Я.Ганіткевича, С.Білоконя) / Ю.К. Дупленко // Наука та наукознавство. — 2009. — № 2. — С. 48-53. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860251309091848192 |
|---|---|
| author | Дупленко, Ю.К. |
| author_facet | Дупленко, Ю.К. |
| citation_txt | Репресивні дії проти української біомедичної інтелігенції в роки тоталітарного режиму (за матеріалами О.Голяченка, Я.Ганіткевича, С.Білоконя) / Ю.К. Дупленко // Наука та наукознавство. — 2009. — № 2. — С. 48-53. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука та наукознавство |
| description | Показано нищення української медицини владою в 30-ті роки ХХ ст.
Показано уничтожение украинской медицины властью в 30-е годы ХХ ст.
The paper shows destroying of the medical field in Ukraine by the totalitarian powers in 30s of the last century.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:43:47Z |
| format | Article |
| fulltext |
Science and Science of Science, 2009, № 248
Історія, методологія
та соціологія науки
До початку 30-х років ХХ ст. більшо-
вицька влада зміцнила своє становище
на теренах СРСР, розвинула потужні ка-
ральні органи і приступила до побудови
так званого безкласового і безнаціональ-
ного соціалістичного суспільства. Почат-
ком активних дій став 1929 р., відомий як
«рік великого перелому», коли широким
фронтом розгорнулася реалізація рішень
XV і XVI з’їздів ВКП(б), спрямованих на
індустріалізацію та колективізацію.
Найбільшого опору московські ліде-
ри очікували в Україні, враховуючи роз-
мах визвольних змагань українського
народу в 1917—1920 рр. та особливості
українського менталітету.
Щоб позбавити народ духовних
керманичів, перший удар було завдано
по інтелігенції, в тому числі по вчених-
медиках. Учасник тих подій проф.
М.Міщенко пояснював це так: «Про-
блема вивчення людини зайняла поваж-
не місце в післяреволюційний період на
Україні і викликала бурхливий гнів Мо-
скви. Ідея вивчення природних власти-
востей людини не відповідала комуніс-
тичній філософії та політиці компартії.
Партійні погляди заперечували значення
біологічних і фізіологічних закономір-
ностей в організації діяльності люди-
ни. Національні і расові відмінності, як
продукт виробничих і класових взаємин
капіталістичного суспільства, неодмін-
но мусили зникнути в совєтському сус-
пільстві. Головним завданням системи
поставлено створення єдиного типу со-
вєтської людини на основі прищеплення
їй комуністичної свідомості, ліквідації
національних і расових розбіжностей та
злиття їх в єдиному народі — носії ви-
соких ідеалів перебудови людського
суспільства за московським общинним
зразком» [1, с. 175—176].
16 квітня 1929 р. Раднарком УСРР
ухвалив постанову про «обрання нових
дійсних членів ВУАН із залученням до
участі в виборах широких кіл спеціалістів,
партійних та радянських організацій».
29 червня 1929 р. відбулися вибори но-
вих членів ВУАН. Серед них висуванця-
ми партійних органів стали М.Скрипник
та О.Шліхтер (саме останній відіграв осо-
бливу роль у подальшому розгромі укра-
їнської науки в академії). З медиків ака-
деміками було обрано О.Палладіна, який
1916 р. переїхав з Петербургу до Харко-
ва (доктор наук без захисту дисертації),
та О.Богомольця — професора кафедри
патофізіології 2-го Московського універ-
ситету (для його обрання була виділена
Показано нищення української медицини владою в 30-ті роки ХХ ст.
Ю.К. Дупленко
Репресивні дії проти української біомедичної
інтелігенції в роки тоталітарного режиму
(за матеріалами О.Голяченка,
Я.Ганіткевича, С.Білоконя)
© Ю.К. Дупленко, 2009
РЕПРЕСИВНІ ДІЇ ПРОТИ УКРАЇНСЬКОЇ БІОМЕДИЧНОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ В РОКИ ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ
Наука та наукознавство, 2009, № 2 49
додаткова вакансія), який вже наступно-
го року став президентом ВУАН. Нових
академіків зобов’язали встановлювати
безпосередні контакти з пролетарськи-
ми масами, зокрема в Донбасі. Тодішній
президент академії Д.Заболотний мав
одягтись в шахтарський одяг, в якому був
вимушений приймати офіційні делега-
ції.
Дещо пізніше, в 1931 р., на злеті
робітників-ударників у Києві О.Шліхтер
скаже: «Всеукраїнська Академія наук —
виплеканець класової боротьби. До
1929 р. в Академії, що її утворив Гетьман
Скоропадський, сиділи реакційні і на-
віть одверто контрреволюційні генерали
від науки… Вони перетворили ВУАН на
штаб контрреволюційної «Спілки ви-
зволення України»…Пролетаріат та його
авангард — комуністична партія — дали
1929 р. до Академії 39 нових радянських
академіків, серед них і кілька комуніс-
тів. Навесні цього року ми на широких
публічних дискусіях розвінчали іде-
ологів українського шовінізму проф.
М.Грушевського, К.Воблого та ін… На
сесії ВУАН ряд колишніх учнів Грушев-
ського публічно відмовлялися від теоре-
тичних принципів школи… відверто ви-
знали його науку буржуазною та заявили
про своє щире бажання всі свої сили від-
дати на служіння пролетаріатові. Тепер
ВУАН знаходиться біля революційної
перебудови всієї своєї тематики, своїх
наукових планів» [1, с. 176—177].
Справу так званої СВУ було сфабри-
ковано влітку 1929 р. Було ув’язнено 45
найвидатніших представників україн-
ської науки і культури, серед них про-
фесорів Київського медичного інсти-
туту В.Підгаєцького, В.Удовенка та
О.Черняхівського, двоє з останніх були
також членами президії медичної секції
ВУАН, старших асистентів А.Барбара та
В.Кудрицького. До речі, збори професо-
рів і викладачів Київського медичного
інституту задля підтримки рішень суду
прийняли в квітні 1930 р. резолюцію,
яку підписали 99 професорів, асистентів
і викладачів, в тому числі М.Стражеско,
М.Губергриц, В.Гаккебуш, О.Кримов, —
ті, хто не один рік пліч-о-пліч працювали
зі своїми засудженими колегами.
Розпочався тотальний розгром укра-
їнської національної науки, в тому чис-
лі медицини. 1931 року була ліквідована
Медична секція ВУАН, очолювана ака-
деміком О.Корчаком-Чепурківським та
професором О.Черняхівським. Крім того,
з ініціативи нового президента ВУАН
академіка О.Богомольця природничо-
технічний відділ академії заснував «Жур-
нал медичного циклу», і він повністю був
витриманий в марксистсько-ленінській
традиції.
1932 року рішенням ЦК ВКП(б) було
ліквідовано нейрофізіологічні лаборато-
рії Інституту народної освіти та Інститу-
ту політичної освіти в Харкові; офіційно
введено курс «марксистсько-ленінської
психології» як предмет викладання і до-
слідження. З Москви було направле-
но професорів О.Леонтьєва, А.Лурія і
А.Лебединського для викорінення не-
йрофізіологічних наукових напрямків в
Україні та поширення замість них марк-
систської психології.
Одночасно з припиненням україніза-
ції було загальмовано процес створення
наукової медичної термінології. У ново-
му виданні словника С.Василевського
(1936 р.) було сформульовано: «…до-
кладно викрито головні моменти наці-
оналістичного шкідництва в галузі ме-
дичної термінології» [1, с. 179]. Процес
«злиття» української та російської мов
повинен був відбитися також і на медич-
ній літературі.
9 травня 1934 р. в Українській академії
наук відбулися структурні зміни: Інсти-
Ю.К. Дупленко
Science and Science of Science, 2009, № 250
тут демографії був об’єднаний з Кафе-
дрою санітарії й гігієни та її санітарно-
статистичним кабінетом і перетворений
на Інститут демографії і санітарної ста-
тистики, а його керівництво доручено
С.Кагану (член партії з 1919 р.). Фак-
тично була повністю знищена україн-
ська демографічна школа, яку створили
О.Корчак-Чепурківський і М.Птуха; від
демографічно-статистичних досліджень
усунуто О.Корчака-Чепурківського і його
сина Юрія; науковий пошук замінено
цитуванням і начотництвом і жорстко
підпорядковано партійним структурам:
керівництво УСРР намагалося приховати
демографічні наслідки штучного голодо-
мору в Україні 1932—1933 рр. та репресій.
21 жовтня 1936 р. ЦК КП(б)У при-
йняв постанову «Про український інсти-
тут експериментальної медицини та його
директора Я.Ліфшиця», за якою директор
звільнявся і був знятий з усіх своїх науко-
вих і громадських постів, а інститут, що
був створений як український науковий
заклад європейського кшталту, розгром-
лено і реорганізовано. Я.Ліфшиця неза-
баром арештували, а згодом він був ізо-
льований у психіатричній лікарні.
Того ж 1936 року керівництво УСРР
почало ліквідацію українських закладів
вищої освіти, було запроваджено росій-
ську мову викладання в медичних інсти-
тутах. Університети і медичні інститути в
Україні проголошено установами всесо-
юзного значення, а їх випускників стали
направляти поза межі республіки. Тим
самим було розвинуто далі процес вилу-
чення інтелектуального потенціалу укра-
їнського народу.
У числі 1111 розстріляних впродовж
1937 року в’язнів на Соловках були й
репресовані раніше медики з України.
Того ж 1937 р., 11 жовтня, чекісти за-
арештували і згодом розстріляли ви-
датного українського отоларинголога
О.Пучковського (батька майбутнього
академіка Н.Пучковської), він вже давно
був під наглядом ДПУ—НКВС.
Не можна з позицій сьогодення за-
суджувати деяких представників медич-
ної громадськості, яка в масі своїй була
залякана нечуваним терором. Водночас
не можна й не поклонитися тим, хто мав
мужність виступити проти таких дій вла-
ди, аби не втратити власної гідності, як
не можна і не назвати тих, хто голосно
схвалював ці дії партії, ДПУ і НКВС.
Під час підготовки і проведення
«процесу СВУ» одному із заарештованих,
професору А.Скороходько, колишньо-
му ректорові Київського ветеринарно-
зоотехнічного інституту, по ходу слід-
ства було «рекомендовано» взяти на себе
провину за «створення підпільної п’ятки
СВУ», до якої, за задумом фальсифікато-
рів, мав входити і П.Кучеренко (викладав
у Київському медичному інституті пато-
логічну анатомію, пізніше — керівник
Патанатомічного інституту, його учня-
ми були відомі згодом українські вчені-
медики О.Смирнова-Замкова, Є.Чайка
та ін.). Після тривалих тортур проф.
А.Скороходько погодився підписати таке
зізнання, бо за це пообіцяли накласти на
учасників процесу лише «невелику кару».
Проте, написавши все, що від нього ви-
магалось, він, перебуваючи в одиночній
камері, вже в останні хвилини все напи-
сане знищив і не піддався новим спробам
примусити його «зізнаватися».
На одному із засідань комісії Нарко-
мату охорони здоров’я в 1933 р. доцент
Харківського інституту вдосконалення
лікарів Андрій Журавель підняв питання
про необхідність вжити негайних заходів
для припинення вимирання людей у се-
лах. Багато хто з медиків, як могли, до-
помагали жертвам голоду, однак відкрито
протестувати не наважувалися ні рядові
лікарі, ні керівники медичних закладів,
РЕПРЕСИВНІ ДІЇ ПРОТИ УКРАЇНСЬКОЇ БІОМЕДИЧНОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ В РОКИ ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ
Наука та наукознавство, 2009, № 2 51
ні академіки. Виступ А.Журавля — єди-
ний, поки що відомий, виступ праців-
ника Наркомату охорони здоров’я про
голод в Україні. Присутній на засіданні
нарком С.Канторович, займаючи чітко
визначену «згори» позицію, у відповідь
А.Журавлю виголосив гостру промову, в
якій пояснював, що республіка позбува-
ється «зайвого соціального баласту сус-
пільства» (це про 7 млн. українців, заги-
блих під час голодомору), що Комісаріат
охорони здоров’я цими справами не по-
винен цікавитися. А.Журавля незабаром
було заарештовано і 13 лютого 1938 р.
розстріляно.
Ще один приклад прихованого про-
тесту. 1936 року співробітники та учні
проф. М.Левітського (зав. кафедри
офтальмології) видали праці очної кліні-
ки до 40-річчя діяльності свого вчителя.
Всупереч постановам про заборону укра-
їнізації праці видали українською мовою,
і ні у вступному слові М.Левітського, ні
в опублікованих матеріалах не було вже
звичних на той час похвальних дифірам-
бів на честь більшовицької партії та її лі-
дерів, іншого славослів’я як знаків вірно-
підданості та спроби уникнути репресій.
10 квітня 1937 р. в Києві відбулися
«збори активу» Наркомздоров’я з при-
воду рішень лютневого Пленуму ЦК
ВКП(б). Характерним явищем для тих
часів була доповідь, з якою виступив за-
ступник наркома Л.Медведь і в якій йшла
мова «про неподобства в роботі наркома-
ту і його місцевих органів, про класових
ворогів, які пролізли в систему охорони
здоров’я через недостатню пильність ке-
рівництва» [1, с. 181].
Також 1937 року опубліковано стат-
тю С.Кагана «Класовий зміст «наукової»
продукції Ю.Корчак-Чепурківського», в
якій називалися роботи вченого з демо-
графічної статистики і вказувалось, що
«…хиби, помилки, погляди Ю.Корчак-
Чепурківського політично загострені:
вони мають свої зуби, своє класове вістря.
Вони розкривають перед нами буржуаз-
не, націоналістичне, фашистське облич-
чя Ю.Корчак-Чепурківського» [там же].
Незабаром вченого було заарештовано.
12 березня 1938 р. газета «Советская
Украина» опублікувала пасквільну пропа-
гандистську статтю «Врачи-отравители»
за підписом акад. О.Богомольця, в якій
сповіщалось про судовий процес над
російськими лікарями. Говорилося, що
на процесі «проходит целая вереница…
разоблаченных предателей… продажных
агентов международного фашизма…
Среди них группа… врачей-отравителей:
Левин, Казаков, Плетнев… С чувством
гадливости и омерзения советская ме-
дицинская общественность вместе со
всем народом клеймит… преступных
негодяев и прежде всего трех — врачей-
отравителей, опозоривших звание врача,
и ждет для них самой суровой кары…».
Як потім стало відомо, названі в статті
професори виявилися невинними, а про-
цес — сфабрикованим. Ясно, що стаття
була замовною, а підпис — вимушеним
[1, с. 182].
Якщо узагальнювати дані про жертв
репресій, слід констатувати, що в Україні
були заарештовані, заслані або позбавле-
ні роботи: М.Птуха (демограф) з дружи-
ною, М.Свенсон і О.Яната (біологи), ме-
дики М.Вашетко, В.Вітенбург, Г.Ручко,
О.Крупський, М.Нещади менко, В.Дро-
ботько, Б.Александровський, М.Га ци-
нюк, С.Ручковський, Г.Хармадарян,
В.Савич, В.Радзимовська, А.Собкевич,
І.Агол, антропологи М.Мушкет,
А.Они щук, С.Баран-Бутович, зооло ги
Ю.Арто болевський, М.Білий, М.Возне-
сенський, С.Борисов, М.Кри ва нюк,
бак теріологи І.Борисова-Косач, М.Бого-
польський Ф.Омельченко, В.Рождест-
вен ський, генетик А.Карпетченко, бота-
Ю.К. Дупленко
Science and Science of Science, 2009, № 252
ніки З.Гіжицька, І.Клодницький, В.Се-
миренко. Загалом, починаючи з 30-х ро ків
і включаючи роки 2-ї світової війни, ви-
їхали за кордон, тікаючи від «совєтсько-
го» терору, члени ВУАН В.Плотников,
А.Старков, В.Шапошніков, професори
Б.Матюшенко, І.Сікорський, І.Бази-
левич, Б.Андрієвський, Б.Балін ський,
Н.Осадча-Яната, В.Радзимовська, І.Да-
ви дов, В.Солнцев, М.Вєтухів, В.Плющ
[1, с. 182; 2].
Задля нищення української медици-
ни були використані вчені та викладачі,
яких партійне керівництво СРСР спря-
мувало з Росії і які зайняли створені їх
українськими попередниками інституції,
кафедри, відділи, лабораторії.
Українські наукові медичні школи
зникали не внаслідок плину часу чи на-
укової конкуренції, а в результаті безпре-
цедентних цілеспрямованих жорстоких
репресій тоталітарного режиму, в ході
яких частину вчених було фізично зни-
щено, імена інших та їх доробок насиль-
ницьки вилучено з наукового обігу.
У Київському медичному інститу-
ті переїхавшим фахівцям було надано 42
ка федри. Серед нечисленних залишених
українських професорів і доцентів в осно-
вному були ті, яким під дією комуністич-
ного «виховання» стали байдужими доля
української культури, мови і нації взагалі.
Кафедру загальної гігієни про-
фесора В.Удовенка зайняв випускник
Московського університету професор
К.Добровольський; на місце професора
О.Черняхівського (гістологія) було при-
значено С.Шахова, який лише за 5 років
до того отримав диплом лікаря, пізніше
кафедру очолив професор М.Зазибін з
Ростова-на-Дону.
На місце професора О.Івакина за-
відувати кафедрою анатомії прислали
асистента з Ленінградської Військово-
медичної академії М.Спірова.
Кафедру патологічної фізіології про-
фесора М.Вашетка зайняв професор
Є.Татаринов із Саратовського універ-
ситету, згодом завідувачем став профе-
сор М.Сиротинін з того ж Саратова, за
ним — професор М.Зайко з Москви.
Київський бактеріологічний інсти-
тут, створений О.Павловським, в якому
впродовж 42 років працював профе-
сор М.Нещадименко, став Інститутом
епідеміології та інфекційних хвороб,
якому було присвоєно згодом ім’я ака-
деміка Л.Громашевського, більшовика
з 1905 р. Завідувачем кафедри хірур-
гії після професора Є.Черняхівського
було призначено випускника Мос-
ковського університету професора
О.Кримова, акушерсько-гінекологічну
кафедру професора О.Крупського пе-
редали випускнику Московського уні-
верситету професору О.Лур’є; кафедра
професора О.Тижненка (дерматоло-
гія) врешті-решт дісталась професо-
ру І.Потоцькому із Саратова; кафедру
очних хвороб М.Левітського обійняв
випускник Московського університету
професор В.Архангельський тощо [1,
с. 183].
Усі ці новопризначені завідувачі роз-
починали свою діяльність із викорінення
української мови і «націоналістичного
духу», який «посіяли» їх попередники.
Мало хто з тих, які з власного бажання чи
за наказом приїхали працювати на укра-
їнську землю, усвідомлювали свою ганеб-
ну роль у нищенні українських наукових
шкіл. Свідченням цього є те, що жоден з
них, за винятком М.Спірова і О.Лур’є, в
своїх оглядових статтях чи монографіях
не згадував своїх попередників.
І те, що маємо сьогодні у відновленій
українській державі, в її інтелектуаль-
ній еліті, зокрема в середовищі вчених-
медиків, все це несе в собі віддалені на-
слідки трагедії 30-х років ХХ ст.
Наука та наукознавство, 2009, № 2 53
Одержано 20.11.2008
Ю.К.Дупленко
Репрессивные действия против украинской биомедицинской
интеллигенции в годы тоталитарного режима
Показано уничтожение украинской медицины властью в 30-е годы ХХ ст.
1. Голяченко О., Ганіткевич Я. Історія медицини. — Тернопіль: Лілея, 2004. — 248 с.
2. Білокінь С. Масовий терор як засіб державного управління в СРСР (1917 — 1941 рр.): Джерело-
знавче дослідження. — К.: Київ. наук. т-во ім. П.Могили. — 1999. — 448 с.
Новою тенденцією в розвитку управ-
ління науково-технічним розвитком в
СРСР в 1980-ті роки стало широке впро-
вадження програмно-цільового під-
ходу для забезпечення комплексності
вирішення задач за допомогою форму-
вання і реалізації спеціальних програм.
Об’єктивною причиною звернення до
програмно-цільового підходу стало погір-
шення тенденцій в економічному і соці-
альному розвитку СРСР, що було обумов-
лено неефективністю управління. Якщо
до 1960-х років темпи приросту ВВП в
СРСР були істотно вищими, ніж в світі,
у наступне десятиліття темпи зростання
ВВП знизилися ледве не в два рази. Пла-
нова система, що склалася в країні, вже не
відповідала вимогам науково-технічного
розвитку: вона стала громіздкою та інер-
ційною. Держплан, який еволюціонував
у величезну бюрократичну систему, дуже
довго (майже протягом п’яти років) го-
тував черговий п’ятирічний план, де на-
віть технічно неможливо було врахувати
новітні досягнення науки. Відсутність
гнучкості та стиль планування не від до-
сягнутого фактично перетворили систему
планування на гальмо науково-технічного
розвитку. Причини застійних явищ поля-
гали і в тому, що міністерства стали моно-
полістами і не мали стимулів щодо техно-
логічного оновлення [1]. Збільшені масш-
таби матеріальних витрат на реалізацію
так званої інтернаціональної допомоги
іншим країнам, втрата СРСР конкуренто-
спроможності у ряді наукоємних галузей
(космос, мікроелектроніка та ін.) і необ-
хідність зламу ситуації, зокрема за рахунок
застосування більш ефективних методів
управління, стимулювали пошуки нових
організаційних і управлінських рішень.
У переході до програмно-цільового під-
ходу зіграла свою роль і активна позиція
учених в області обгрунтування і розроб-
ки наукового забезпечення програмно-
цільового підходу.
© Н.О. Блажевич, 2009
Узагальнено досвід Академії наук України з розробки і реалізації програмно-цільового
підходу в управлінні економікою і науково-технічним розвитком. Цей досвід знайшов
широке розповсюдження в СРСР, зокрема в АН СРСР.
Н.О. Блажевич
Роль Академії наук України в розробці методології і
реалізації програмно-цільового підходу в управлінні
наукою і технікою в 1970—1980-ті роки
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-48931 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0374-3896 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:43:47Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Дупленко, Ю.К. 2013-09-06T14:12:47Z 2013-09-06T14:12:47Z 2009 Репресивні дії проти української біомедичної інтелігенції в роки тоталітарного режиму (за матеріалами О.Голяченка, Я.Ганіткевича, С.Білоконя) / Ю.К. Дупленко // Наука та наукознавство. — 2009. — № 2. — С. 48-53. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48931 Показано нищення української медицини владою в 30-ті роки ХХ ст. Показано уничтожение украинской медицины властью в 30-е годы ХХ ст. The paper shows destroying of the medical field in Ukraine by the totalitarian powers in 30s of the last century. uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство Історія, методологія та соціологія науки Репресивні дії проти української біомедичної інтелігенції в роки тоталітарного режиму (за матеріалами О. Голяченка, Я. Ганіткевича, С. Білоконя) Репрессивные действия против украинской биомедицинской интеллигенции в годы тоталитарного режима (по материалам А. Голяченко, Я. Ганиткевича, С. Белоконя) Repressive Action against the Ukrainian Biomedical Intellectuals in the Years of Totalitarian Regime (matters of O.Golyachenko, Ya.Ganitkevich, S.Bilokon) Article published earlier |
| spellingShingle | Репресивні дії проти української біомедичної інтелігенції в роки тоталітарного режиму (за матеріалами О. Голяченка, Я. Ганіткевича, С. Білоконя) Дупленко, Ю.К. Історія, методологія та соціологія науки |
| title | Репресивні дії проти української біомедичної інтелігенції в роки тоталітарного режиму (за матеріалами О. Голяченка, Я. Ганіткевича, С. Білоконя) |
| title_alt | Репрессивные действия против украинской биомедицинской интеллигенции в годы тоталитарного режима (по материалам А. Голяченко, Я. Ганиткевича, С. Белоконя) Repressive Action against the Ukrainian Biomedical Intellectuals in the Years of Totalitarian Regime (matters of O.Golyachenko, Ya.Ganitkevich, S.Bilokon) |
| title_full | Репресивні дії проти української біомедичної інтелігенції в роки тоталітарного режиму (за матеріалами О. Голяченка, Я. Ганіткевича, С. Білоконя) |
| title_fullStr | Репресивні дії проти української біомедичної інтелігенції в роки тоталітарного режиму (за матеріалами О. Голяченка, Я. Ганіткевича, С. Білоконя) |
| title_full_unstemmed | Репресивні дії проти української біомедичної інтелігенції в роки тоталітарного режиму (за матеріалами О. Голяченка, Я. Ганіткевича, С. Білоконя) |
| title_short | Репресивні дії проти української біомедичної інтелігенції в роки тоталітарного режиму (за матеріалами О. Голяченка, Я. Ганіткевича, С. Білоконя) |
| title_sort | репресивні дії проти української біомедичної інтелігенції в роки тоталітарного режиму (за матеріалами о. голяченка, я. ганіткевича, с. білоконя) |
| topic | Історія, методологія та соціологія науки |
| topic_facet | Історія, методологія та соціологія науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48931 |
| work_keys_str_mv | AT duplenkoûk represivnídííprotiukraínsʹkoíbíomedičnoííntelígencíívrokitotalítarnogorežimuzamateríalamiogolâčenkaâganítkevičasbílokonâ AT duplenkoûk repressivnyedeistviâprotivukrainskoibiomedicinskoiintelligenciivgodytotalitarnogorežimapomaterialamagolâčenkoâganitkevičasbelokonâ AT duplenkoûk repressiveactionagainsttheukrainianbiomedicalintellectualsintheyearsoftotalitarianregimemattersofogolyachenkoyaganitkevichsbilokon |