Життєвий та творчий шлях академіка Миколи Миколайовича Боголюбова (до 100-річчя від дня народження)
Статтю присвячено життєвому і творчому шляху академіка М.М.Боголюбова, який стояв біля витоків формування ряду сучасних напрямів природознавства и був видатним феноменом в історії математики, механіки і фізики. Він здійснив значний вплив на розвиток математичної і теоретичної фізики в Україні та сві...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Наука та наукознавство |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48955 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Життєвий та творчий шлях академіка Миколи Миколайовича Боголюбова (до 100-річчя від дня народження) / А.С. Литвинко // Наука та наукознавство. — 2009. — № 3. — С. 66-79. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859677291676696576 |
|---|---|
| author | Литвинко, А.С. |
| author_facet | Литвинко, А.С. |
| citation_txt | Життєвий та творчий шлях академіка Миколи Миколайовича Боголюбова (до 100-річчя від дня народження) / А.С. Литвинко // Наука та наукознавство. — 2009. — № 3. — С. 66-79. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука та наукознавство |
| description | Статтю присвячено життєвому і творчому шляху академіка М.М.Боголюбова, який стояв біля витоків формування ряду сучасних напрямів природознавства и був видатним феноменом в історії математики, механіки і фізики. Він здійснив значний вплив на розвиток математичної і теоретичної фізики в Україні та світі, запропонував нові ідейні підходи у таких різних наукових галузях, як математична і статистична фізика, квантова теорія поля, теорія елементарних частинок. М.М.Боголюбов у 40—60-х роках ХХ ст. став лідером великої наукової школи і у 1966 р. організував Інститут теоретичної фізики АН України.
Статья посвящена жизненному и творческому пути академика Н.Н.Боголюбова, который стоял у истоков формирования ряда современных естественнонаучных направлений и был выдающимся феноменом в истории математики, механики и физики. Он оказал значительное влияние на развитие математической и теоретической физики в Украине и мире, предложил новые идейные подходы в таких различных научных областях, как математическая и статистическая физика, квантовая теория поля, теория элементарных частиц. Н.Н.Боголюбов в 40—60-х годах ХХ ст. стал лидером большой научной школы и в 1966 г. организовал Институт теоретической физики АН Украины.
The paper opens up life and work of Academician Mykola Mykolayovych Boholyubov who stood at the beginning of many contemporary natural science fields, and was an outstanding phenomenon in the history of mathematics, mechanics and physics. He made an essential contribution in the development of mathematical and theoretical physics in Ukraine and the world, proposed new philosophical approaches in various scientific fields such as mathematical and statistical physics, quantum theory of field, theory of elementary particles. M.M. Boholyubov became leader of a renowned academic school in 40-60s of the past century, and organized the Institute for Theoretical Physics at the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR in 1966.
|
| first_indexed | 2025-11-30T16:48:32Z |
| format | Article |
| fulltext |
Science and Science of Science, 2009, № 366
Вчені та наукові спільноти
Постать академіка НАН Украї-
ни М.М.Боголюбова (21.VIII.1909 —
13.II.1992), який стояв біля засад форму-
вання ряду наукових напрямів сучасного
природознавства, являє собою особливе
явище в історії вітчизняної математи-
ки, механіки і фізики. Він здійснив зна-
чний вплив на розвиток математичної
та теоретичної фізики в Україні та світі,
запропонував принципово нові ідейні
підходи в таких на перший погляд від-
далених галузях, як математична та ста-
тистична фізика, квантова теорія поля,
теорія елементарних частинок; зробив
вагомий внесок у варіаційне числення,
функціональний аналіз, теорію дифе-
ренціальних рівнянь, теорію ймовірнос-
ті й теорію майже періодичних функцій;
розробив асимптотичні методи теорії не-
лінійних коливань; запропонував новий
підхід до статистичної фізики, де запро-
вадив ключову ідею про ієрархію часів
релаксації в нерівноважних процесах та
метод одержання кінетичних рівнянь на
основі механіки сукупності частинок,
створив у квантовій статистичній меха-
ніці мікроскопічні теорії надплинності та
надпровідності. Завдяки працям вченого
розроблено новий аксіоматичний під-
хід до квантової теорії поля, побудовано
теорію матриці розсіяння, вперше строго
доведено дисперсійні співвідношення,
що стало основою створення нового на-
пряму теорії сильних взаємодій. У теорії
Статтю присвячено життєвому і творчому шляху академіка М.М.Боголюбова,
який стояв біля витоків формування ряду сучасних напрямів природознавства и був
видатним феноменом в історії математики, механіки і фізики. Він здійснив значний
вплив на розвиток математичної і теоретичної фізики в Україні та світі, запропонував
нові ідейні підходи у таких різних наукових галузях, як математична і статистична
фізика, квантова теорія поля, теорія елементарних частинок. М.М.Боголюбов
у 40—60-х роках ХХ ст. став лідером великої наукової школи і у 1966 р. організував
Інститут теоретичної фізики АН України.
А.С.Литвинко
Життєвий та творчий шлях академіка
Миколи Миколайовича Боголюбова
(до 100-річчя від дня народження)
© А.С. Литвинко, 2009
ЖИТТЄВИЙ ТА ТВОРЧИЙ ШЛЯХ АКАДЕМІКА МИКОЛИ МИКОЛАЙОВИЧА БОГОЛЮБОВА
(ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)
Наука та наукознавство, 2009, № 3 67
елементарних частинок він незалежно від
інших запровадив нове квантове число,
що в подальшому дістало назву ”колір”,
та побудував схему сильних взаємодій,
засновану на трьох триплетах кварків з
цілочисловими зарядами. Це стало важ-
ливим кроком на шляху створення кван-
тової хромодинаміки.
Відправною точкою досліджень
М.М.Бого любовим з 1945 р. проблем ста-
тистичної фізики стали його попередні
результати в галузі нелінійної механіки
та загальної теорії динамічних систем. На
цей момент ще не існувало єдиної точки
зору на нерівноважні процеси. Динаміч-
не обґрунтування їх статистичної теорії
було започатковано працями Ж.Івона
(1935), М.Борна та Г.Гріна, Дж.Кірквуда
з учнями та М.М.Боголюбова (1946—
1947), де з рівняння Ліувілля виводились
рівняння, що описували зміну частин-
кових функцій розподілу, утворюючи
ланцюжок “зчеплених” рівнянь — лан-
цюжок рівнянь Боголюбова—Борна—
Гріна—Кірквуда—Івона (ББГКІ). Суттє-
вою та оригінальною особливістю праці
М.М.Боголюбова “Проблеми динамічної
теорії у статистичній фізиці” (1946) було
запровадження замість больцманівської
гіпотези молекулярного хаосу додатко-
вої умови про послаблення кореляцій
при необмеженому зростанні відстані
між молекулами, що забезпечувало не-
оборотність релаксаційного процесу, а
також принципової ідеї про ієрархію ча-
сів релаксації в багаточастинковій систе-
мі. М.М.Боголюбову вдалося розробити
загальний метод побудови кінетичних
рівнянь, заснований лише на основних
положеннях статистичної механіки для
систем взаємодіючих частинок, а також
вперше дати строге математичне обґрун-
тування граничного переходу до нескін-
ченного числа ступенів вільності в нескін-
ченному об’ємі для класичних систем.
У галузі квантової статистичної тер-
модинаміки особливе значення мають
праці М.М.Боголюбова з теорії конден-
сації неідеального бозе-газу. Існуюча
макроскопічна феноменологічна теорія
надплинності, яку було розроблено у
1938—1941 рр. Л.Тиссою та Л.Д.Ландау,
не пояснювала внутрішній механізм цьо-
го явища. Складність полягала в необхід-
ності врахування взаємодії між частин-
ками, тому за об’єкт дослідження най-
доцільніше було взяти неідеальні бозе-
системи. За цією ідеєю й була розроблена
в 1947 р. М.М.Боголюбовим мікроско-
пічна теорія надплинності. У 1958 р. на
основі цих уявлень він передбачив новий
фундаментальний ефект надплинності
ядерної матерії, що є суттєвим для сучас-
ної теорії ядра. Важливим був й подаль-
ший розвиток даних розробок, зокрема
побудова М.М.Боголюбовим у 1957 р.
математично строгого обґрунтування мі-
кроскопічної теорії надпровідності, яку
незадовго до цього розробили Дж.Бардін,
Л.Купер та Дж.Шриффер (теорія БКШ).
Праці М.М.Боголюбова мали значний
вплив на формування та розвиток статис-
тичної фізики. Монографія “Проблеми
динамічної теорії в статистичній фізиці”
сприяла розгортанню широкомасштаб-
них досліджень цієї галузі в Україні, які
були пов’язані значною мірою з працями
учнів та послідовників М.М.Боголюбова,
зокрема у створеному у 1966 р. за його
ініціативи Інституті теоретичної фізики
НАН України. В інших наукових уста-
новах України — Інституті математики,
Харківському, Дніпропетровському та
Донецькому фізико-технічних інститу-
тах, Інституті фізики, Інституті радіофі-
зики та електроніки, Фізико-технічному
інституті низьких температур, Інституті
металофізики, Інституті проблем мате-
ріалознавства, Інституті фізики конден-
сованих систем, — а також Київському,
А.С. Литвинко
Science and Science of Science, 2009, № 368
Харківському, Львівському, Одеському,
Донецькому та Сумському університетах
також проводилися й проводяться чис-
ленні дослідження в галузі методів та за-
стосувань статистичної фізики.
Один з перших учнів М.М.Бого-
любова академік НАН України Ю.О.Ми-
тро польський говорив, що М.М.Бого-
любов — це вчений, якого за масшта-
бом наукової думки можна порівняти
з такими корифеями, як А.Пуанкаре,
О.М.Ляпунов, А.М.Колмогоров*.1Учень
Миколи Миколайовича академік НАН
України О.С.Парасюк зазначав, що
“М.М.Боголюбов був надзвичайно ком-
петентною людиною, яка багато що мо-
гла зробити, та тримав руку на пульсі су-
часних проблем”*.
З цими висловлюваннями співзвучні
спогади доктора фізико-математичних
наук Ю.Л.Ментковського про свого вчи-
теля: “Миколі Миколайовичу були при-
таманні багатогранність, ерудиція, смі-
ливість, незалежність та оригінальність
наукового мислення, математична міць.
Практично всі його результати — значу-
щі й безперечні”*.
Коли М.М.Боголюбова питали, де
він вчився, вчений відповідав, що не
закінчив жодного університету. Про-
те ранньому розкриттю таланту вченого
сприяло керівництво вчителів, з якими
він зустрівся на життєвому шляху. Сім’я
Боголюбових до Жовтневої революції
жила в Ніжині. Батько, Микола Михай-
лович Боголюбов, викладав психологію
та Закон Божий у нижньоновгородській
духовній семінарії, працював профе-
сором філософії Ніжинського ліцею.
Дід Миколи Миколайовича також був
священиком. У 1912 р. Боголюбови пе-
реїхали до Києва, оскільки батько зай-
няв кафедру богослов’я в Університеті
* Тут і далі особисті повідомлення вчених
А.С.Литвинко.
Св.Володимира, став професором та на-
стоятелем університетської церкви. По-
близу університету родина Боголюбових
і оселилась.
Початкову освіту М.М.Боголюбов
одержав вдома. Його першим педагогом
був батько, який вважав, що з дітьми тре-
ба починати заняття в ранньому віці. Так,
з чотирьох з половиною років він вчив
синів читати, давав їм перші відомості з
арифметики та мов. У 1914 р., повернув-
шись з подорожі до Німеччини, почав
займатися з дітьми німецькою мовою,
у 1915 р. — французькою, у 1916 р. —
англійською. Сам батько добре воло-
дів багатьма мовами, читав в оригіналі
Ч.Діккенса. У п’ятирічному віці Микола
читав вільно, пізніше його зацікавили
книги з історії, географії, мінералогії, бу-
дови речовини, хімії. У 1917 р. юнака від-
дали до 1-ї Олександровської гімназії, де
він закінчив підготовчий та перший кла-
си. Як не дивно, йому більш подобались
географія та історія, з арифметики було
“4”. Один з викладачів навіть говорив,
що з Боголюбова математика ніколи не
вийде.
У 1918 р. у Київському університеті
було ліквідовано кафедру богослов’я, і
батько стає парафіяльним священиком
у селі Велика Круча на Полтавщині. Тут
Микола почав відвідувати шостий клас
семирічної церковно-парафіяльної шко-
ли, де зустрівся з висококваліфіковани-
ми та небайдужими вчителями. Згадуючи
про це, Микола Миколайович скаже, що
такий педагогічний колектив створив би
авторитет будь-якій московській шко-
лі. Керував школою та викладав алгебру
Олександр Олександрович Корсун, доля
якого склалася трагічно — його було ре-
пресовано та страчено у 1937 р. Матема-
тику читав Павло Аполлонович Ящен-
ко, колишній граф, який дістав освіту
в Сорбонні, географію — Павло Григо-
ЖИТТЄВИЙ ТА ТВОРЧИЙ ШЛЯХ АКАДЕМІКА МИКОЛИ МИКОЛАЙОВИЧА БОГОЛЮБОВА
(ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)
Наука та наукознавство, 2009, № 3 69
рович Дядюн, суспільні науки — Петро
Михайлович Бугай. Всі вони, помітивши
здібності Миколи, приділяли багато часу
індивідуальним заняттям зі своїм учнем
та розробили спеціально для нього про-
грами з вищої математики, алгебри, гео-
метрії та географії. Так, з П.А.Ященко,
який почав свою викладацьку діяль-
ність тільки у Великій Кручі, вони вдвох
розв’язали “Зібрання арифметичних за-
дач” А.Ф.Малініна та К.П.Буреніна, з
О.О.Корсуном вивчили алгебру за курс
повної середньої школи. Через те, що
не було підручника з тригонометрії,
М.М.Боголюбову довелось самостійно
вивести основні формули. Таким чином,
за 2,5 роки він оволодів курсом матема-
тики за повну середню школу, крім того,
у віці 11 років опрацював підручник з ма-
тематики для другого курсу університету.
У школі багато часу приділялось
та кож гуманітарним дисциплінам.
О.М.Бого любов згадував, що там пану-
вав буквально культ Т.Г.Шевченка, з того
часу і до кінця життя М.М.Боголюбов знав
напам’ять майже половину “Кобзаря”*.
Розвитку здібностей М.М.Боголюбова
сприяла й атмосфера сім’ї, де цінували по-
етичне слово, музику. Мати чудово грала
на роялі, в домі влаштовували музичні ве-
чори. Софія Яківна Соколова, тітка поета
Ушакова, займалась з Миколою мовами.
У 1922 р., коли М.М.Боголюбову ви-
повнилось 13 років, вони удвох з батьком
почали вивчати “Курс диференціального
та інтегрального числення” В.Е.Гренвіля
та М.М.Лузіна, причому незабаром Ми-
кола випередив батька. Після закінчен-
ня школи М.М.Боголюбов ще до лютого
ходив повторно до сьомого класу, щоб
не гаяти часу. Наприкінці 1922 р. сім’я
повернулася до Києва і батько в універ-
ситетській бібліотеці взяв для Миколи
5 томів фізики О.Д.Хвольсона, які той
опрацював за один рік.
Вирішальним для подальшого розви-
тку математичних здібностей М.М.Бо-
голюбова стало знайомство із засновни-
ком алгебраїчної школи Дмитром Олек-
сандровичем Граве — ініціатором ство-
рення та першим директором Інституту
математики в Києві. Д.О.Граве, до якого
Миколу привів батько, порадив юнаку
відвідувати свій семінар. Через півроку
М.М.Боголюбов познайомився з ака-
деміком за кафедрою математичної фі-
зики Миколою Митрофановичем Кри-
ловим. М.М.Крилов послухав відповіді
М.М.Боголюбова на семінарі й запропо-
нував його батьку, щоб Микола працював
з ним, сказавши жартома, що алгебраїста
з юнака не вийде, і Граве тільки “зіпсує”
його. Батько М.М.Боголюбова, Д.О.Граве
та М.М.Крилов були добре знайомі, й,
порадившись між собою, вони вирішили,
що заняття Миколі краще продовжувати
у М.М.Крилова. Однак Д.О.Граве сте-
жив за успіхами свого учня та підтриму-
вав його. Так, у 1930 р. М.М.Боголюбову
було присуджено ступінь доктора наук
honoris causa (без захисту дисертації) за
поданням Д.О.Граве.
М.М.Боголюбов почав відвідувати
семінар М.М.Крилова, зустріч з яким
визначила його подальшу долю. Два де-
сятиріччя вони працювали разом та, не-
зважаючи на різницю у віці, звичках і
темпераменті, створили міцний науко-
вий моноліт [1,2].
М.М. Боголюбов та його вчитель
академік М.М.Крилов. Київ, 1932 р.
А.С. Литвинко
Science and Science of Science, 2009, № 370
М.М.Крилов був типовим представ-
ником петербурзької математичної шко-
ли і завжди тяжів до практики. Улюбле-
ний афоризм М.М.Крилова був: “Час
іде, стрілка рухається, а нічого ще не зро-
блено для нащадків”. Хоча М.М.Крилов
був яскравою особистістю зі складним
характером, проте він чуйно і сердечно
ставився до свого учня. Невдовзі після
початку занять М.М.Боголюбов переїхав
жити до М.М.Крилова. Окрім занять на
семінарі, який відбувався у службовій
квартирі М.М.Крилова на третьому по-
версі колишньої київської Першої гімна-
зії, щоденно проводилися індивідуальні
заняття. Вчитель кожного дня розмовляв
зі своїм учнем англійською та французь-
кою мовами, давав завдання робити до-
повіді різними мовами, оскільки вважав,
що якщо не володієш кількома євро-
пейськими мовами, то математиком не
станеш.
У 1924 р., всього через кілька місяців
після початку занять у М.М.Крилова,
ще не маючи повних п’ятнадцяти років,
М.М.Боголюбов пише першу наукову
працю “Про поведінку розв’язків ліній-
них рівнянь на нескінченності”. Коли
він доповідав на семінарі, то хвилювався
і дуже швидко говорив. Дехто з присутніх
подумав, що Микола вивчив напам’ять
працю М.М.Крилова, однак після чітких
відповідей юнака всі переконались, хто
автор роботи.
Навчання у М.М.Крилова тривало
більше року, і після його наполегливих
клопотань 1 липня 1925 р. Президія АН
УСРР прийняла спеціальне рішення,
затверджене Малою Президією Укрго-
ловнауки Народного комісаріату освіти:
“Беручи до уваги феноменальні здібнос-
ті з математики, вважати Миколу Бого-
любова аспірантом науково-дослідної
кафедри математики в Києві з 18 червня
1925 р.” [3].
На той час ВУАН не мала своєї аспі-
рантури, тому М.М.Боголюбов навчав-
ся в аспірантурі при Науково-дослідній
кафедрі математики (керівник — про-
фесор О.П.Котельников), яка за пла-
нами Наркомосвіти УСРР мала стати
головною математичною організацією
Києва для допомоги вищим навчальним
закладам у підготовці студентів та ас-
пірантів. На посаду дійсного члена цієї
кафедри О.П.Котельников рекоменду-
вав М.М.Крилова, який почав вести при
кафедрі семінар "Теорія інтерполяційних
формул та механічних квадратур".
У січні 1926 р. М.М.Боголюбов пе-
рейшов разом з керівником на кафедру
сільськогосподарської механіки. Рішен-
ня організувати в Києві цю кафедру, на
базі якої у 1929 р. було відкрито Київську
філію Науково-дослідного інституту сіль-
ськогосподарського машинобудування,
було прийнято в 1925 р. Кафедру очолив
директор Інституту технічної механіки
ВУАН академік К.К.Симінський. З лип-
ня 1925 р. М.М.Крилов почав керувати на
кафедрі секцією інженерної математики
та вести семінар. Після успішного захис-
ту дисертації у 1928 р. М.М.Боголюбова
було затверджено науковим співробітни-
ком цієї кафедри. Слід звернути увагу на
високий рівень освіти молодого вчено-
го, оскільки в своїй аспірантській картці
Микола Миколайович пише, що володіє
французькою, німецькою, англійською
та італійською мовами [4].
Після двох років навчання в аспіран-
турі 8 липня 1928 р. на засіданні кафедри
сільськогосподарської механіки Інсти-
туту технічної механіки М.М.Боголюбов
захищає роботу з теми: “Про деякі нові
методи у варіаційному численні”. Про-
токол цього засідання дає картину тепло-
го та зацікавленого ставлення наукового
товариства до юного колеги [5]. У відгу-
ку на роботу свого учня М.М.Крилов не
ЖИТТЄВИЙ ТА ТВОРЧИЙ ШЛЯХ АКАДЕМІКА МИКОЛИ МИКОЛАЙОВИЧА БОГОЛЮБОВА
(ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)
Наука та наукознавство, 2009, № 3 71
шкодував позитивних оцінок. Він гово-
рив: “Для нефахівців досить зауважити,
що в цій найскладнішій галузі варіацій-
ного числення аспірант, не зважаючи
на свої молоді роки, став безпосереднім
продовжувачем таких вчених, як Гіль-
берт, Каратеодорі, Тонеллі” [5, арк.6].
М.М.Крилов підкреслив, що робота ас-
піранта заслуговує навіть докторського
ступеня.
Протокол містить у собі також відгу-
ки відомих вчених. Наприклад, С.Н.Бер-
нштейн оцінив роботи М.М.Боголюбова
як дуже важливі, професор Л.Тонеллі (Іта-
лія) вказує на виняткові математичні зді-
бності М.М.Боголюбова, професор Х.Бор
оцінює роботу як блискучу [5, дод. 2—4].
Академік К.К.Симінський, звертаю-
чись до дисертанта, висловив думку,
що той стане організатором української
науки і повинен до цього підготувати-
ся [5, арк.7]. У зачитаному академіком
К.К.Симінським проекті резолюції зазна-
чалося, що “робота аспіранта та її захист
є блискучими і аспірант цілком відповідає
вимогам, які ставляться до наукових спів-
робітників кафедр. Тому кафедра просить
Укрнауку затвердити його науковим спів-
робітником кафедри з відповідним утри-
манням і навіть клопотати про надання
йому в наступному році закордонного від-
рядження водночас з відрядженням за кор-
дон академіка М.М.Крилова. Закриваючи
засідання, голова зборів із задоволенням
констатував про енергійне та виключне
ставлення до юнака М.М.Боголюбова, що
мало такі добрі наслідки. Те захоплення,
яке виявили старші керівники кафедри,
не було безпідставним. Наймолодший
з аспірантів кафедри блискуче захистив
роботу завдяки природній талановитості
та підтримці, яку він мав з боку Укрнау-
ки і свого керівника М.М.Крилова. Але
цим не повинно обмежувати науковий
поступ особи, оскільки талановитість не
можна ховати в землю, вона є загальним
багатством та накладає на людину відпо-
відні обов’язки. Тому ми сподіваємося і
бажаємо нашому наймолодшому члену
кафедри, щоб його науковий стаж ши-
рився і зростав, і щоб М.М.Боголюбов
колись був не наймолодшим, а першим в
Україні у відповідній царині математики”
[5, арк.7—8].
Однак через затримку в оформленні
документів тривалий час у списках на-
укових співробітників М.М.Боголюбов
не значився. Директор Інституту техніч-
ної механіки академік К.К.Симінський
4 лютого 1929 р. пише листа на ім’я зав.
Укрнауки Ю.О.Озерського такого зміс-
ту: “Через те, що в особі Боголюбова
ми маємо виключно наукового праців-
ника, що який стане видатним вченим
країни, з другого боку, перебуває в по-
ганому матеріальному стані, бо ще недо-
рослий утримує батьків, — я звертаюсь
до Вас із щирим проханням про розпо-
рядження перевести М.Боголюбова на
платню наукового співробітника” [6].
М.М.Крилов, намагаючись допомогти
своєму учню, пише листа аналогічно-
го змісту уповноваженому Укрнауки в
Києві Л.М.Левицькому, якого просить
допомогти в оформленні документів,
щоб “надати можливість працювати в
належних умовах юнаку, який того вар-
тий” [7].
Така підтримка була надзвичайно
важливою для подальшого розвитку та-
ланту та формування М.М.Боголюбова
як вченого і наукового лідера. Наведе-
мо основні етапи його наукової біогра-
фії. У 1928—1973 рр. вчений працював
в АН України та від 1936 до 1949 рр. був
професором, завідуючим кафедрою те-
орії функцій у Київському університеті
(у 1946—1949 рр. — деканом механіко-
математичного факультету), від 1945 до
1956 р. завідував відділом Інституту ма-
А.С. Литвинко
Science and Science of Science, 2009, № 372
тематики АН України, від 1966 до 1973 р.
очолював Інститут теоретичної фізики
АН України. У 1948 р. його було обрано
академіком АН України. У період Вели-
кої Вітчизняної війни М.М.Боголюбов
перебував в евакуації в Уфі, у 1941—1943
рр. був професором та керував кафедрою
вищої математики Уфимського педаго-
гічного інституту. Тут читали курси також
його учні Й.З.Штокало й С.Ф.Фещенко,
спільно з якими вчений проводив робо-
ту, спрямовану на допомогу оборонним
авіаконструкторським бюро з питань
обер тальних коливань авіамоторів.
З 1947 р. М.М.Боголюбов працю вав
у Математичному інституті ім. В.А.Стек-
лова, від початку 50-х років був залуче-
ний до робіт у галузі атомної енергети-
ки. У 1950—1953 рр. він переїжджає до
“Арзамасу-16”, де бере участь у розробці
основ термоядерного синтезу та створен-
ні ядерної зброї. І.В.Курчатов включив
М.М.Боголюбова до групи фізиків, які
розробляли магнітний термоядерний
реактор. У 1956 р. у Дубні було органі-
зовано міжнародний науковий центр —
Об’єднаний інститут ядерних досліджень
(ОІЯД). Перша сесія вченої ради ОІЯД
доручила М.М.Боголюбову керівництво
лабораторією теоретичної фізики, а з
1965 до 1989 р. він був директором інсти-
туту.
М.М.Боголюбов ніколи не поривав
зв’язків з Україною, постійно підтриму-
ючи контакти з українськими колегами
та учнями. До 1949 р. він був професо-
ром Київського університету, з 1944 до
1949 р. працював на кафедрі Київського
інституту харчової промисловості, яку
очолював Й.З.Штокало. У 1957 р. за про-
позицією М.М.Боголюбова в Інституті
фізики АН України було створено лабо-
раторію атомного ядра та елементарних
частинок, керівником якої став він сам.
У 1966—1973 рр. М.М.Боголюбов керу-
вав організованим ним Інститутом тео-
ретичної фізики АН України.
Праці Миколи Миколайовича, до
якої б галузі математики чи фізики вони
не належали, вирізняє глибина розу-
міння явищ. Як підкреслював учень
М.М.Боголюбова академік А.О.Логунов,
його науковій творчості притаманна “над-
звичайна єдність теоретичного підходу до
природи, багатогранної у виявах, але єди-
ної за своєю суттю” [8]. Це виявляється в
тому, що в працях М.М.Боголюбова гар-
монійно поєднуються методи математики
та фізики. При розв’язанні фізичних задач
він пропонував нові математичні методи,
які згодом розвивались у самостійні розді-
ли математики. Досить згадати відкритий
ним при доведенні дисперсійних співвід-
ношень новий принцип голоморфного
Три директори Інституту теоретичної
фізики НАН України — академіки НАН
України (зліва направо) О.С.Давидов,
О.Г.Ситенко, М.М.Боголюбов. 1971 р.
Інститут теоретичної фізики НАН України,
організований у Києві за ініціативи
М.М. Боголюбова у 1966 р.
ЖИТТЄВИЙ ТА ТВОРЧИЙ ШЛЯХ АКАДЕМІКА МИКОЛИ МИКОЛАЙОВИЧА БОГОЛЮБОВА
(ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)
Наука та наукознавство, 2009, № 3 73
продовження — теорему “про вістря кли-
ну” та канонічні перетворення операторів
народження і знищення, вперше застосо-
вані вченим при діагоналізації гамільтоні-
ана теорії надплинності.
Своєрідний стиль мислення Миколи
Миколайовича виявлявся також в тому,
що він завжди розглядав проблему в ці-
лому, а не окремі її сторони, що приводи-
ло до нових відкриттів. Так, в ході дослі-
джень квантових систем М.М.Боголюбов
відкрив метод розв’язання задачі багатьох
тіл, в теорії ядра — новий варіаційний
принцип Хартрі—Фока—Боголюбова.
Академік Ю.О.Митропольський вба-
чає поєднання математики та фізики в
науковій творчості свого вчителя у вели-
чезній науковій інтуїції М.М.Боголюбова
[9]. Як зазначав учень М.М.Боголюбова
Г.М.Зинов’єв, “Боголюбов знав в цілому
всю математику, але багато й доводив сам.
У статистичній фізиці він — ас, геній”*.
Учень М.М.Боголюбова академік
Г.С.Писаренко підтверджує це: “Коли
М.М.Боголюбов говорив про наукові
питання, він передусім мав на увазі фі-
зичну суть проблеми, і навіть ворушив
пальцями руки, немовби відчував у руці
цю задачу. Незважаючи на те, що Микола
Миколайович був “чистим” теоретиком,
він дуже цінував гарний експеримент та
підтримував експериментальні дослі-
дження, що проводяться теоретиками. За
моїми спостереженнями, здавалося, він
більше думає, ніж пише” *.
“Після того, як М.М.Боголюбовим
продумувався шлях розв’язання задачі,
жодні труднощі розрахункового харак-
теру не могли його зупинити”, — зга-
дував один з учнів Миколи Микола-
йовича Б.В.Струминський*. “Він пра-
цював, захлинаючись роботою, в час
знахідок та натхнення — без відпусток
та перерв”, — продовжує цю думку
Ю.Л.Ментковський*.
Не можна не дивуватися надзви-
чайній різносторонності та знанням
М.М.Боголюбова. З однаковим успіхом
він керував як абстрактними математич-
ними дослідженнями, так і роботами з
конкретних питань, наприклад у теорії
твердого тіла. Феноменальні здібності
до мов і блискуче знання історії здобули
йому славу поліглота, який може розпо-
вісти, наприклад, про особливості орфо-
графії стародавніх написів або пояснити
питання іранського впливу на південь
Росії. Брат Миколи Миколайовича член-
кореспондент НАН України Олексій
Миколайович Боголюбов згадував, що
взагалі всю літературу Микола Микола-
йович читав уважно і дуже критично. Він
цікавився історією науки та добре знав її*.
Відмічаючи широту наукових інтересів
М.М.Боголюбова, Ю.Л.Ментковський
пише: ”Своєю творчістю він довів ефек-
тивність періодичного оновлення науко-
вих інтересів: всебічно, досконало опра-
цьовуючи одну галузь, отримуючи там
суттєву ерудицію та результати, перехо-
дити до іншої. Це дає нові стимули, запо-
бігає “зациклюванню”, оновлює розум.
Поступово розширюється сфера творчих
інтересів, оскільки періодичне повернен-
ня до старих тем також неминуче”*.
Слід зазначити, що до середини 50-х
років через існування “залізної завіси”
вчені-атомники майже не спілкувались.
Іноземні вчені знали М.М.Боголюбова
як чистого математика, тому його робо-
ти з дисперсійних співвідношень зди-
вували їх. З’явилась версія, що Боголю-
бов — це псевдонім, за яким стоять кіль-
ка науковців, на зразок Нікола Бурбакі.
Ситуація з’ясувалась тільки в 1956 р.
у Сіеттлі, після тріумфальної доповіді
М.М.Боголюбова, присвяченої доведен-
ню дисперсійних співвідношень. Коло
ідей, введених при цьому, стало осно-
вою нової мови в теорії сильних взаємо-
А.С. Литвинко
Science and Science of Science, 2009, № 374
дій. Про це пишуть В.С.Володимиров,
А.О.Логунов і С.П.Новиков: “Головне в
роботах з обґрунтування дисперсійних
співвідношень — їх вплив на подальший
розвиток теорії поля. Тут вперше було
побудовано аксіоматичну фізичну тео-
рію, що привело до зміни самого стилю
фізичного мислення” [10].
Науковий авторитет М.М.Боголюбо-
ва був дуже високим в усьому світі. Його
праці видано багатьма мовами. Він був
обраний членом академій наук Болгарії,
Німеччини, Польщі і США, почесним
доктором університетів в Аллахабаді (Ін-
дія), Берліні та Чікаго, членом багатьох
наукових товариств, нагороджений імен-
ними преміями та медалями, зокрема
золотою медаллю ім. М.В.Ломоносова,
премією М.М.Крилова АН України
(1949, 1964 ), медалями М.Планка (1973),
Б.Франкліна (1974) та ін.
Один з учнів М.М.Боголюбова
О.А.Ло гунов говорив про свого вчите-
ля: “Фізика розвивається і з’являються
нові ідеї та теорії. Але наукові досягнен-
ня справжнього майстра не старіють: у
міру нагромадження обсягу знань його
результати входять складовою части-
ною в більш повні й загальні теорії та
не втрачають своєї цінності. Як прави-
ло, виявляється, що галузь застосування
цих результатів набагато ширша, ніж це
здавалось у перший момент. Це прослід-
кується в усій діяльності одного з творців
сучасної квантової теорії матерії — Ми-
коли Миколайовича Боголюбова” [8].
За словами учня М.М.Боголюбова
професора Г.М.Зинов’єва, “результати та
досягнення М.М.Боголюбова — це жива
спадщина світової фізики, яка досі бурх-
ливо розвивається, вирішуючи актуальні
питання та ставлячи нові проблеми перед
молодими генераціями дослідників” *.
Займаючись інтенсивною науковою
діяльністю, М.М.Боголюбов водночас
приділяв велику увагу підготовці моло-
дих кадрів, виховав багатьох учених, які
нині очолюють дочірні наукові школи.
Учень М.М.Боголюбова Г.С.Писаренко
зазначає, що особливість школи Миколи
Миколайовича полягає в тому, що вона
дійсно “не формальна, її підґрунтям є ре-
алізація ідей цього талановитого вченого,
який глибоко відчував фізичну суть по-
ставленої задачі, а також висловлювання
ним підходів до розв’язку в цілому” *.
Г.М.Зинов’єв зазначав, що “М.М.Бого-
любов був надзвичайно делікатним.
Він дуже жалкував, коли не міг приді-
ляти учням достатньої уваги, оскільки
був дуже зайнятий, очолював численні
ради, комісії і комітети. Коли був мо-
лодший, працював навіть у машині”*.
А.М.Федорченко пише про такі риси
Миколи Миколайовича: “Висока інте-
лігентність та справжній демократизм,
а також зразкова наукова сумлінність.
Якщо праця ґрунтувалася на його ідеї, а
сам він не брав участі в ній, то заперечу-
вав своє співавторство” *.
У зв’язку з цим цікаві спогади члена-
кореспондента НАН України В.П.Ше-
леста, якого М.М.Боголюбов вважав од-
ним з кращих своїх учнів: “До людей він
придивлявся, не одразу пускаючи у своє
оточення, де він міг розмовляти не тільки
на наукові, а й на інші теми. З ним було
завжди цікаво, він зовсім не був науковим
“сухарем”. Проте панібратства не допус-
кав, хоч і був дуже делікатним та толе-
рантним. Був людиною трохи замкненою
та, незважаючи на свою товариськість,
зосередженою. Він сам багато читав, все
продумував і прописував до літери. Щоб
творити, йому не потрібна була велика
аудиторія. Він працював один, ночами,
під тиху музику транзисторного прийма-
ча. І все найкраще було створено ним од-
ним. Спілкування з учнями проходило
індивідуально, в бесіді не серед широкої
ЖИТТЄВИЙ ТА ТВОРЧИЙ ШЛЯХ АКАДЕМІКА МИКОЛИ МИКОЛАЙОВИЧА БОГОЛЮБОВА
(ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)
Наука та наукознавство, 2009, № 3 75
публіки, а сам на сам. Стиль досліджень
Боголюбова — це “фронтальний наступ
піхоти”” * .
Надзвичайна обдарованість Миколи
Миколайовича поєднувалась з такою ж
щедрістю. За словами учня М.М.Бо го-
любова В.Г.Соловйова, одного з відомих
спеціалістів у теорії атомного ядра, ство-
ренню наукової школи вчителя “сприяла
не тільки ерудиція вченого, а й його твор-
ча щедрість, доброта та доброзичливість.
М.М.Боголюбов надзвичайно охоче роз-
давав свої фізичні ідеї та математичні ме-
тоди розв’язання задач” [11].
Ю.О.Митропольський та В.П.Шелест
пишуть: “Душевна щедрість, людяність,
невтомність та вируюча енергія, невга-
мовний характер, глибина та енциклопе-
дичність наукової думки, тонкий аналіз,
відданість справі — ось ті риси, які поєд-
нує в собі наш земляк” [12,c.83].
В.П.Шелест доповнює також: “Я прой-
шов під керівництвом М.М.Бого любова
школу не тільки в науці, а й у взаєминах
з людьми, дипломатії спілкування. Ми-
кола Миколайович мав дві основні риси
характеру: він був людиною мудрою і лю-
диною щедрою. Мав такий природжений
життєвий розум, був настільки обдарова-
ний природою, настільки освічений, що
не жалкував ідей для учнів та колег; не
боявся конкуренції, розуміючи, що її все
одно не уникнути, вважав за краще допо-
могти людині, ніж залишити її без уваги,
адже життя потім розсудить, чи достой-
ною виявиться людина” *.
В.А.Амбарцумян, Г.А.Вартапетян та
Г.М.Гарибян відмічають, що “М.М.Бого-
любов був безмежно доброю людиною,
щедрий душею та постійно готовий при-
йти на допомогу. Водночас його характе-
ризують твердість і надзвичайна праце-
здатність, що виявлялися при розв’язанні
як наукових завдань, так і великих
науково-організаційних проблем” [13].
В.Г.Соловйов пише, що Микола Мико-
лайович був спроможний займатися на-
уковою роботою навіть в коротких пе-
рервах між важкими адміністративними
засіданнями*. Б.В.Струминський зга-
дує: “Я спілкувався з М.М.Боголюбовим
найчастіше у 1964—1971 рр. У той час він
був директором, академіком-секретарем
Відділення математики, депутатом Вер-
ховної Ради СРСР. І, не зважаючи на таку
зайнятість, активно займався науковою
роботою ввечері у себе вдома і під час
“занудних” засідань” *.
Про свої враження від зустрічей з
М.М.Боголюбовим, а також про вра-
ження академіка І.Я.Померанчука пише
академік О.І.Ахієзер: “На кожній сесії
Академії наук України ми завжди зу-
стрічались з Миколою Миколайовичем
і довго розмовляли з ним. Теми були
різні: наукові, історичні й навіть релі-
гійні. Мене завжди вражали його енци-
клопедичні знання, тонкі міркування та
висловлювання. І завжди, залишаючи
його, я відчував, що одержав важливий
духовний заряд, мені навіть якось на
душі ставало легше. І я згадую, що те
саме відчував після бесід та зустрічей з
Миколою Миколайовичем і мій най-
ближчий друг Ісаак Якович Померан-
чук. Не було випадку, щоб під час наших
зустрічей ми не захоплювались розумом
і талантом Боголюбова” *.
Учень М.М.Боголюбова А.О.Логунов
підкреслює: “Мені як одному з його учнів
пощастило спостерігати за народженням
багатьох його теорій, і хотілося б ска-
зати про моральне значення творчості
Боголюбова. Початок його наукової ді-
яльності збігається зі створенням нашої
держави. Немає необхідності зайвий раз
говорити про те, як бурхливо розвила-
ся в цей час наука. Зараз відомі також її
трагічні сторінки. Можна тільки сказати:
якщо створення матеріально-технічної
А.С. Литвинко
Science and Science of Science, 2009, № 376
бази науки було величезним подвигом
народу, то заслуги у розвитку кращих
традицій російської науки, утвердження
своєрідності науки сучасної і, мабуть,
найголовніше, збереження честі науки
належать, на жаль, порівняно невеликій
групі вчених. Вони, зазвичай, не були
ані “мужами ради”, ані красномовцями
на галасливих зібраннях. Сам факт їх
творчості слугував науці охоронною гра-
мотою. Досить згадати імена Павлова та
Вернадського. Боголюбов, без сумніву,
належить до цієї когорти. Безумовно,
об’єднує їх як виняткова обдарованість,
так і надзвичайно високі моральні якості.
Немає жодного сумніву, якщо наше нау-
кове співтовариство втратить переданий
йому моральний капітал, то ця втрата не
компенсується жодним наймудрішим
плануванням досліджень” [14].
А.О.Логунов пише, що за довгі
роки спілкування з М.М.Боголюбовим
він чув від свого вчителя тільки вдяч-
ні відгуки про свого вчителя та колегу
М.М.Крилова. Дійсно, М.М.Крилов був
яскравою та непересічною особистіс-
тю, проте складною людиною. “І коли
я чую, — пише далі А.О.Логунов, — що
дехто з молодих науковців, які подають
великі надії, свій перший виступ з висо-
кої трибуни присвячують суворому ви-
криттю видатного вченого, я щасливий,
що уроки наукової етики отримав від
М.М.Боголюбова” [14].
Учень М.М.Боголюбова Г.С.Писа-
рен ко згадує: “З ним було приємно спіл-
куватись, бо від цього спілкування його
співрозмовник збагачувався. У наукових
бесідах він завжди відхилявся на сторон-
ні теми, навіть на анекдоти. Полюбляв
розповідати пікантні ситуації. Любив
жарт поміж ділом” *.
Особливо тягнулася до М.М.Бого-
любова молодь. Але, як справедливо і
точно зазначає А.О.Логунов, “молодь
тягнеться до М.М.Боголюбова не тіль-
ки і не стільки за навичками “ремесла”.
Передусім її приваблює можливість стати
свідками і в міру своєї праці (дуже швид-
ко виявиться, що серйозна робота стане
справою усього життя) співучасниками
процесу пізнання” [14].
Ю.Л.Ментковський підкреслював, що
М.М.Боголюбову були притаманні “до-
брота і демократичність, простота, повага
до особистості, відсутність гордівливос-
ті”*. Б.В.Струминський зазна чав, що для
Миколи Миколайовича було характер-
ним “доброзичливе та уважне ставлення
до учнів, причому зі сторони було навіть
важко помітити, що М.М.Боголюбов сте-
жив за вашою діяльністю” *.
О.М.Боголюбов згадував, що Мико-
ла Миколайович любив всіх своїх учнів,
учні постійно приходили до нього, і в
інститут, і додому. І хоч, як говорив ака-
демік О.С.Парасюк, “М.М.Боголюбов
ніколи не сперечався про пріоритет осо-
бисто своїх праць, вважаючи це не вар-
тим гідності вченого, але за пріоритет
праць учнів боровся” *. “У колективі було
цікаво, — розповідав О.С.Парасюк. —
М.М.Боголюбова можна було б порівня-
ти з ядром атома, а учнів — з електрона-
ми, кожний з яких знаходиться на своїй
орбіті. М.М.Боголюбов дивився, хто на
що здатний, кому і яка потрібна допомо-
га та консультація” *.
М.М.Боголюбов постійно піклував-
ся про підвищення професійного рівня
своїх учнів. Ю.Л.Ментковський так го-
ворив про стиль педагогічної діяльності
М.М.Боголюбова: “Він завжди пропа-
гував “роботу паралельно з навчанням”,
тобто починати “штурм” теми, якщо на-
віть не освоєні цілком попередні досяг-
нення, інакше можна перетворитися у
“вічного студента”. Вважав, що здобуття
знань в міру необхідності в роботі сприяє
оригінальності мислення” *.
ЖИТТЄВИЙ ТА ТВОРЧИЙ ШЛЯХ АКАДЕМІКА МИКОЛИ МИКОЛАЙОВИЧА БОГОЛЮБОВА
(ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)
Наука та наукознавство, 2009, № 3 77
Учень М.М.Боголюбова В.О.Меще-
ряков згадує: “Коли ми з Е.Р.Велибековим
були дипломниками М.М.Боголюбова,
то “замучили” його безліччю питань. Од-
ного разу ми побачили об’яву про лекції
М.М.Боголюбова. Він прочитав чотири
лекції, на які ходила вся кафедра та ба-
гато сторонніх. Після лекцій всі наші пи-
тання були з’ясовані, й мене не залишає
відчуття, що вони були адресовані саме
нам. Я довго зберігав ті лекції і тільки під
час чергового переїзду у 1970 році втра-
тив їх, про що жалкую досі” *.
Учні М.М.Боголюбова свідчать, що
він був доступний кожному. Микола
Миколайович міг найдокладніше обго-
ворювати роботу, навіть якщо бачив не-
точність на першій же сторінці. Адже,
як підкреслює А.О.Логунов, “навчитися
технічним прийомам можна і без спіл-
кування, за допомогою книг та статей в
науковому журналі, а от об’єднати твор-
чу молодь може лише приклад високих
людських якостей” [14]. Проте, як відмі-
чав Г.С.Писаренко, “без належної підго-
товки не кожному було дано його розумі-
ти, наукове керівництво він здійснював
тільки за великим рахунком, лекції читав
не найкращим чином, а тому не кожний
міг спілкуватися з ним” *. Саме за прин-
ципом високого професіоналізму та від-
даності науці М.М.Боголюбов підбирав
собі учнів. В.О.Мещеряков згадує, як це
було з ним: “Я вчився на фізичному фа-
культеті Московського університету, і в
1954 році звернувся до М.М.Боголюбова
з проханням про наукове керівництво
дипломною роботою. Мені дали статтю
Дж.Чу, реферат якої я доповідав у від-
ділі М.М.Боголюбова в Математично-
му інституті АН СРСР. Там були при-
сутні М.М.Боголюбов, Б.В.Медведєв,
Д.В.Ширков, Д.М.Зубарєв, Б.М.Степа -
нов, М.К.Поліванов та, здаєть ся, А.О.Ло-
гунов. Після цього М.М.Бого любов
по го дився керувати моєю дипломною
роботою, а потім взяв мене в аспіранту-
ру фізичного факультету Московського
університету. Я писав під його керівни-
цтвом дипломну працю, кандидатську
дисертацію, він дав добро на захист док-
торської”*.
Ю.Л.Ментковський вбачає причину
високого професіоналізму боголюбів-
ської школи в тому, що “найкращі свої ре-
зультати Микола Миколайович отримав
сам, і ця автономність в роботі, очевид-
но, сприяла заохоченню до самостійнос-
ті учнів.” Далі Ю.Л.Ментковський гово-
рить: ”Ті, хто близько знали М.М.Бого-
любова, любили його” *.
Безперечно, завдяки вимогливому
професійному відбору був настільки ви-
соким науковий рівень очолюваних ним
шкіл та їх авторитет у науці. Зокрема,
саме Київ став містом, де у 1958, 1961,
1969, 1982 рр. відбулися міжнародні сим-
позіуми та конференції з проблем не-
лінійних коливань, а в 1959 та 1970 рр.
міжнародні Рочестерські конференції з
фізики високих енергій.
Гострота наукового аналізу, праг-
нення пробуджувати ініціативу учнів та
їх самостійність були характерними ри-
сами М.М.Боголюбова. Учасники йо-
го семінарів підмічали, що подекуди
М.М.Боголюбов міг здаватися цілком за-
глибленим у свої думки, але жодна деталь
наукової дискусії не залишалася поза його
увагою. Так, коли пристрасті “закипали”,
а доповідач починав тушуватися, Микола
Миколайович піднімав голову й спокій-
но зауважував: “У вас же просто неточ-
ність у формулі”. Учні М.М.Боголюбова
навчалися у нього також оптимістично-
му ставленню до роботи та життя. Вплив
особистості М.М.Боголюбова відчуваєть-
ся навіть у наукових працях його послі-
довників та колег. Так, А.Г.Дорошкевич,
Я.Б.Зельдович та І.Д.Новиков у статті
А.С. Литвинко
Science and Science of Science, 2009, № 378
“Кінетична теорія нейтрино в анізотроп-
них моделях” пишуть: “Виконуючи цю
роботу, ми намагались дотримуватись
принципу, яким Микола Миколайович
керувався в дитинстві. Пізніше він згаду-
вав, що це було так: “Коли мені розпові-
дали казку про Бабу Ягу, я погоджувався
з її спроможністю робити чаклунства, але
вимагав, щоб ця її здатність залишалась
інваріантною протягом усієї казки”” [15,
с.15].
Учні М.М.Боголюбова Б.В.Медведєв
та М.К.Поливанов у праці “До питання
про перенормування операторів поля”
пишуть: “Весь зміст цієї роботи являє
собою застосування ідей, які були розви-
нуті нашим вчителем М.М.Боголюбовим
до однієї стаціонарної задачі. Тому, пе-
рефразуючи відому цитату, ми хотіли б
сказати, що всім добрим, що в ній є, ми
зобов’язані йому, погане ж лежить на на-
шій совісті” [16,с.138].
Навколо М.М.Боголюбова вже у 40—
50-х роках спочатку в Києві, а потім у Мо-
скві та Дубні почав консолідуватися ко-
лектив учнів, який сформувався згодом у
ядро наукової школи. Її розвиток у Києві
чітко ділиться на три періоди, пов’язані зі
зміщенням акцентів в науковій діяльнос-
ті Миколи Миколайовича. У першому
періоді (кінець 30-х—початок 40-х років)
сфера інтересів М.М.Боголюбова зосе-
реджена в галузі математичної фізики та
теорії нелінійних коливань, у другому —
(40-ві роки — приблизно до 1965 р.) для
нього було характерним прагнення до
математично строгого розв’язання задач
статистичної фізики та квантової теорії
поля, третій період (з 1966 р.) — це до-
слідження найбільш актуальних питань
фізики високих енергій, організаційно
пов’язані зі створенням у 1966 р. за його
ініціативою Інституту теоретичної фізи-
ки АН України. Діяльність у цій галузі, на
думку М.М.Боголюбова, вимагала роз-
виненої наукової фантазії, широти інте-
ресів, вміння швидко та гостро реагувати
на одержані експериментальні дані.
Висока математична культура, харак-
терна для М.М.Боголюбова, та прище-
плена ним учням, чіткість в оформленні
ними праць та подання результатів —
одна з відмітних рис його шкіл. Учень
М.М.Боголюбова В.О.Мещеряков пише,
що “чернетки праць та розрахунків са-
мого Миколи Миколайовича виглядали
дуже красиво і були виконані просто з
любов’ю” *. В.П.Шелест додає: “Микола
Миколайович жартував, що він працює,
немовби “займаючись рукоділлям””,
акуратним почерком списуючи та нуме-
руючи сторінки” *.
Ю.Л.Ментковський підкреслю-
вав: “Характерними рисами школи
М.М.Боголюбова є прагнення до роботи
тільки в найактуальніших для даного пе-
ріоду напрямах, вибір фундаментальних
тем, що мають основоположне значення,
та застосування найпотужнішого мате-
матичного апарату” *. В.О.Мещеряков у
спогадах про М.М.Боголюбова пише, що
“до учнів його ставлення було просте та
відкрите, він легко міг сказати, що чогось
не знає, хоч останнє і траплялось дуже
рідко” *.
В.П.Шелест говорив про свого вчи-
теля, що “він не сидів над учнем, а да-
вав людині можливість самій здійснити
стартовий ривок, а далі періодично спря-
мовував. Та коли траплялось, що учні не
могли розробити ідеї, та не через неспро-
можність, що він вибачав, а через лінощі
чи недбайливість, то дуже гнівався. Не
любив легковажного підходу до наукових
проблем, і в таких випадках міг бути не-
милосердним, доводячи доказ помилки
до повного абсурду” *.
Результатом відбору у школу Бого-
любова було становлення великої гру-
пи талановитих і висококваліфікова-
ЖИТТЄВИЙ ТА ТВОРЧИЙ ШЛЯХ АКАДЕМІКА МИКОЛИ МИКОЛАЙОВИЧА БОГОЛЮБОВА
(ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)
Наука та наукознавство, 2009, № 3 79
них молодих дослідників — наукової
школи М.М.Боголюбова спочатку в
Києві, а потім в Москві та Дубні. Учні
М.М.Боголюбова зробили грунтовний
внесок у математичну фізику, статис-
тичну фізику, квантову теорію поля, те-
оретичну фізику та теорію елементарних
частинок.
1. Боголюбов А.Н., Урбанский В.М. Николай Митрофанович Крылов. — Киев: Наук. думка, 1987. —
175 с.
2. Боголюбов Н.Н. (мл.), Санкович Д.П. Николай Николаевич Боголюбов. Очерк научной деятельности
// Физика элемент. частиц и атом. ядра. — 1993. — Т. 24, вып.5. — С.1224—1293.
3. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України, ф.166, оп.2, од.зб.755, арк. 416.
4. Особиста аспірантська картка М.М.Боголюбова. — Центральний державний архів вищих органів
влади і управління України, ф.166, оп. 12, т.1, од.зб. № 662, арк.3.
5. Протокол засідання науково-дослідної кафедри сільськогосподарської механіки Інституту технічної
механіки від 8.07.1927, присвяченого захисту аспірантської роботи М.М.Боголюбовим. — Там само,
арк.6—8.
6. Лист директора Інституту технічної механіки К.К.Симінського Зав. Укр. Науки Озерському. — Там
само, арк.1.
7. Лист М.М.Крилова Л.М.(Левицькому?). — Там само, арк.5.
8. Покровский А. Исследовал мастер // Правда. — 1982. — 13 февраля.
9. Митропольский Ю.А. Николай Николаевич Боголюбов: [математик]. К 75-летию со дня рождения //
Укр. мат. журн. — 1948. — Т.36, № 5. — С.651—652.
10. Владимиров В.С., Логунов А.А., Новиков С.П. Николай Николаевич Боголюбов: [Физик]. К 80-летию
со дня рождения // Успехи мат. наук. — 1989. — Т.44, вып.5. — С.5—12.
11. Лебеденко М. Ученый. О физике М.М.Боголюбове // Культура и жизнь. —1967. — № 10. — С.34—35.
12. Митропольский Ю.А., Шелест В.П. Неутомимый искатель нового. К 60-летию со дня рождения
М.М.Боголюбова // Математика в школе. — 1969. — № 4. — С.83—85.
13. Николай Николаевич Боголюбов: [Физик]: К 75-летию со дня рождения / В.А.Амбарцумян,
Г.А.Варапетян, Г.М.Гарибян и др. // Изв. АН Арм ССР. Cер. Физика. — 1984. — Т.19, вып.4. — С.232—234.
14. Логунов А.А. Философия нелинейности. К 80-летию академика М.М.Боголюбова // Сов. Рос-
сия. — 1989. — 20 авг.
15. Дорошкевич А.Г., Зельдович Я.Б., Новиков И.Д. Кинетическая теория нейтрино в анизотропных мо-
делях // Проблемы теор. физики. Сборник, посвященный М.М.Боголюбову в связи с его 60-летием. — М.:
Наука, 1969. — С. 15—25.
16. Медведев Б.В., Поливанов М.К. К вопросу о перенормировке операторов поля // Там же. —
С. 125—139.
Получено 06.10.2009
А.С.Литвинко
Жизненный и творческий путь академика
Николая Николаевича Боголюбова
(к 100-летию со дня рождения)
Статья посвящена жизненному и творческому пути академика Н.Н.Боголюбова, который стоял у ис-
токов формирования ряда современных естественнонаучных направлений и был выдающимся феноменом в
истории математики, механики и физики. Он оказал значительное влияние на развитие математической и
теоретической физики в Украине и мире, предложил новые идейные подходы в таких различных научных обла-
стях, как математическая и статистическая физика, квантовая теория поля, теория элементарных частиц.
Н.Н.Боголюбов в 40—60-х годах ХХ ст. стал лидером большой научной школы и в 1966 г. организовал Инсти-
тут теоретической физики АН Украины.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-48955 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0374-3896 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T16:48:32Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Литвинко, А.С. 2013-09-06T19:31:37Z 2013-09-06T19:31:37Z 2009 Життєвий та творчий шлях академіка Миколи Миколайовича Боголюбова (до 100-річчя від дня народження) / А.С. Литвинко // Наука та наукознавство. — 2009. — № 3. — С. 66-79. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48955 Статтю присвячено життєвому і творчому шляху академіка М.М.Боголюбова, який стояв біля витоків формування ряду сучасних напрямів природознавства и був видатним феноменом в історії математики, механіки і фізики. Він здійснив значний вплив на розвиток математичної і теоретичної фізики в Україні та світі, запропонував нові ідейні підходи у таких різних наукових галузях, як математична і статистична фізика, квантова теорія поля, теорія елементарних частинок. М.М.Боголюбов у 40—60-х роках ХХ ст. став лідером великої наукової школи і у 1966 р. організував Інститут теоретичної фізики АН України. Статья посвящена жизненному и творческому пути академика Н.Н.Боголюбова, который стоял у истоков формирования ряда современных естественнонаучных направлений и был выдающимся феноменом в истории математики, механики и физики. Он оказал значительное влияние на развитие математической и теоретической физики в Украине и мире, предложил новые идейные подходы в таких различных научных областях, как математическая и статистическая физика, квантовая теория поля, теория элементарных частиц. Н.Н.Боголюбов в 40—60-х годах ХХ ст. стал лидером большой научной школы и в 1966 г. организовал Институт теоретической физики АН Украины. The paper opens up life and work of Academician Mykola Mykolayovych Boholyubov who stood at the beginning of many contemporary natural science fields, and was an outstanding phenomenon in the history of mathematics, mechanics and physics. He made an essential contribution in the development of mathematical and theoretical physics in Ukraine and the world, proposed new philosophical approaches in various scientific fields such as mathematical and statistical physics, quantum theory of field, theory of elementary particles. M.M. Boholyubov became leader of a renowned academic school in 40-60s of the past century, and organized the Institute for Theoretical Physics at the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR in 1966. uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство Вчені та наукові спільноти Життєвий та творчий шлях академіка Миколи Миколайовича Боголюбова (до 100-річчя від дня народження) Жизненный и творческий путь академика Николая Николаевича Боголюбова (к 100-летию со дня рождения) Life and Work of Academician Mykola Mykolayovych Boholyubov (to the 100th anniversary since the date of birth) Article published earlier |
| spellingShingle | Життєвий та творчий шлях академіка Миколи Миколайовича Боголюбова (до 100-річчя від дня народження) Литвинко, А.С. Вчені та наукові спільноти |
| title | Життєвий та творчий шлях академіка Миколи Миколайовича Боголюбова (до 100-річчя від дня народження) |
| title_alt | Жизненный и творческий путь академика Николая Николаевича Боголюбова (к 100-летию со дня рождения) Life and Work of Academician Mykola Mykolayovych Boholyubov (to the 100th anniversary since the date of birth) |
| title_full | Життєвий та творчий шлях академіка Миколи Миколайовича Боголюбова (до 100-річчя від дня народження) |
| title_fullStr | Життєвий та творчий шлях академіка Миколи Миколайовича Боголюбова (до 100-річчя від дня народження) |
| title_full_unstemmed | Життєвий та творчий шлях академіка Миколи Миколайовича Боголюбова (до 100-річчя від дня народження) |
| title_short | Життєвий та творчий шлях академіка Миколи Миколайовича Боголюбова (до 100-річчя від дня народження) |
| title_sort | життєвий та творчий шлях академіка миколи миколайовича боголюбова (до 100-річчя від дня народження) |
| topic | Вчені та наукові спільноти |
| topic_facet | Вчені та наукові спільноти |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/48955 |
| work_keys_str_mv | AT litvinkoas žittêviitatvorčiišlâhakademíkamikolimikolaiovičabogolûbovado100ríččâvíddnânarodžennâ AT litvinkoas žiznennyiitvorčeskiiputʹakademikanikolaânikolaevičabogolûbovak100letiûsodnâroždeniâ AT litvinkoas lifeandworkofacademicianmykolamykolayovychboholyubovtothe100thanniversarysincethedateofbirth |