До історії розвитку виробництва штучної вощини (друга половина ХІХ ст.)
Розглянуто історію створення і виробництва штучної вощини, питання пріоритету і внеску різних винахідників. Рассмотрена история создания и производства искусственной вощины, вопросы приоритета и вклада разных изобретателей. The paper reviews the history of creation and manufacturing of artificial wa...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Наука та наукознавство |
|---|---|
| Дата: | 2008 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49079 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До історії розвитку виробництва штучної вощини (друга половина ХІХ ст.) / С.С. Сергієнко // Наука та наукознавство. — 2008. — № 3. — С. 106-111. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860001876680900608 |
|---|---|
| author | Сергієнко, С.С. |
| author_facet | Сергієнко, С.С. |
| citation_txt | До історії розвитку виробництва штучної вощини (друга половина ХІХ ст.) / С.С. Сергієнко // Наука та наукознавство. — 2008. — № 3. — С. 106-111. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука та наукознавство |
| description | Розглянуто історію створення і виробництва штучної вощини, питання пріоритету і внеску різних винахідників.
Рассмотрена история создания и производства искусственной вощины, вопросы приоритета и вклада разных изобретателей.
The paper reviews the history of creation and manufacturing of artificial wax, along with analyzing the contributions from various inventors.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:36:36Z |
| format | Article |
| fulltext |
Science and Science of Science, 2008, №3106
36. Немлихер Л.Я., Любарская Т.Е., Вассерман М.Е. Конституциональная форма нарколепсии //
Врачебное дело. — 1934. — № 4. — С. 261—264.
37. Левіт С.Г. Про чергові завдання лікарів-матеріалістів // Київський медичний журнал. —
1930. — № 3—4. — С. 101—108.
38. Поляков І.М., Дубовський Н.В. Успіхи радянської антропогенетики // Експериментальна ме-
дицина. — 1935. — № 9. — С. 65.
39. Лифшиц Я.И. Синтетические идеи современной медицины. — К.: Госмедиздат УССР,
1936. — 102 с.
40. Генес С.Г. Значение IV сессии ВАСХНИЛ для медицины // Врачебное дело. — 1948. —
№ 11. — С. 955—962.
41. Непомнящий М.М. Всемерно развивать мичуринскую науку! // Врачебное дело. — 1948. —
№ 11. — С. 947—956.
Одержано 14.08.2008
О.В. Романец
Становление медицинской генетики в Украине в 30-х годах ХХ ст.
В статье освещен начальный этап становления медицинской генетики в Украине (от начала до 30-х
годов ХХ ст.). Показано зарождение идеи использования учения о наследственности в медицинской прак-
тике в трудах В.К. Линдемана, а также дальнейшее ее практическое развитие через формирование на-
учных подразделений. Определен вклад в развитие данной области А.А. Кронтовского, С.Н. Давиденкова
и других.
Останнім часом на сторінках укра-
їнської літератури з бджільництва ве-
дуться дискусії щодо запровадження
нових технологій виробництва штучної
вощини [1]. Слід зауважити новаторам,
що кожна нова ідея чи коментар стосов-
но будь-якої технології повинні мати в
основі правдиву історичну інформацію.
При цьому достовірний й історично об-
ґрунтований факт ніколи не викликає
сумнівів у суспільства щодо авторства
або новизни винаходу. Але через від-
сутність наукового історичного аналізу
прихильники новаторських ідей на сто-
рінках літератури з бджільництва часто-
густо наводять помилкові історичні
факти.
Так, А.Чеботарьов в одному з остан-
ніх номерів газети «Пасіка, бджола,
здоров'я», коментуючи сучасну техноло-
гію виробництва штучної вощини, по-
милково висловився, що першим зробив
гравіровані вальці Є. Каменєв в 1888 році
[2]. Проте автору потрібно було б звер-
нутись за історичними фактами не тіль-
ки до монографії І. Шабаршова (1991)
чи словника-довідника з бджільництва
(1955), але й ще до праць загальновідомих
дослідників з історії бджільництва Я. Га-
ліцина, А. Курочкіна, С. Розова, А. Тіто-
ва, Т. Юрченко, А. Рута, де більше роз-
криті історичні корені винаходу вальців.
Порівняльний аналіз історичних
праць свідчить, що кожен з вищезгада-
С.С.Сергієнко
До історії розвитку виробництва штучної
вощини (друга половина ХІХ ст.)
Розглянуто історію створення і виробництва штучної вощини,
питання пріоритету і внеску різних винахідників.
© С.С. Сергієнко, 2008
ДО ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА ШТУЧНОЇ ВОЩИНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА XIX СТ.)
Наука та наукознавство, 2008, № 3 107
них дослідників висловлював окрему
думку щодо першого винахідника валь-
ців. Наприклад, у А. Курочкіна й А. Ті-
това таким винахідником названо аме-
риканця Вашберна (1876) [3], С. Розов
зазначив, що їх одночасно створили
Сабанцев і Ломакін (1890) [4, с.7],
Я. Галіцин відзначив зовсім невідомих
американських винахідників (1875)
[5], А. Рут доводить, що вальці спро-
бував створити Вагнер (1861) [6, с.261].
Зрозуміло, чому сучасні бджолярі-
новатори мають такі різні думки щодо
першого винахідника вальців. Отже, у
сучасній історії бджільництва виникла
проблема, яка полягає у відсутності на-
укового дослідження історії розвитку
виробництва штучної вощини в ІІ по-
ловині ХІХ століття.
Внаслідок виявленої проблеми по-
стала необхідність показати сучасним
бджолярам закономірний розвиток пер-
ших кроків виробництва штучної вощи-
ни. Поставлене завдання можна вирі-
шити на підставі вивчення зарубіжних і
вітчизняних першоджерел та конструк-
тивного аналізу попередніх досліджень.
Поряд з вуликом, медогонкою
штучна вощина має велике значення
для промислового бджільництва. Вона
є основою або фундаментом майбут-
нього бджолиного стільника. Це се-
редня стінка стільника без надбудова-
них на ньому комірок. Вона має тіль-
ки основи майбутніх комірок, до яких
бджолам залишається додати 60—70%
власного воску. Від величини та пра-
вильної основи залежать форма, роз-
мір комірок, а отже, і правильність
стільника.
До винаходу штучної вощини бджо-
лярам було важко примусити будувати
стільники прямі й з комірками тільки
робочих бджіл. Використання штуч-
ної вощини дозволяє обмежити кіль-
кість трутнів у вуликах до незначних
розмірів, тим самим позбавляє бджіл-
годувальниць зайвої роботи. Крім еко-
номії енергії, бджоли менше витрача-
ють віск для будування трутневих комі-
рок. Підраховано, що на одну бджолину
комірку бджоли витрачають 13 мг воску,
а на трутневу — 26 мг, більш того, щоб
виробити 1 кг воску, бджолам потрібно
витратити 3,6 кг меду [7].
Перші згадки про використання
людиною вощини відомі ще з давніх
часів. Бортники почали її використо-
вувати як приманку для роїв. Ще з вес-
ни або на початку літа для приваблю-
вання молодих роїв шматки вощини
переносили з оселених вуликів (коло-
ди, дуплянки) до порожніх [8]. Після
появи рамкового вулика роль вощини
змінилась на роль взірцевого будівного
матеріалу для бджіл.
Загальновизнаним в історії бджіль-
ництва першим винахідником штуч-
ної вощини став німецький столяр з
Франкенталя Йоган Мерінг (1816 1878)
[9, с.267]. Коли він у 1849 році ознайо-
мився з бджільництвом, у нього вини-
кла думка про використання воскового
листа з видавленими на ньому денцями
бджолиних комірок. Але тільки в 1857 р.
йому вдалося здійснити цю ідею.
Ідея допомоги бджолам у приско-
ренні відбудові стільників у пасічни-
ків виникала й раніше. До винаходу
Й. Мерінга на виставці у Німеччині
невідомий бджоляр представив штуч-
ну вощину з шестигранними комірка-
ми, склеєними між собою [10, с.102].
Комірки були зроблені за допомогою
гравірованої дерев'яної валочки, яку
спочатку опускали в розплавлений
віск, а потім у холодну воду. Мабуть,
цей трудомісткий процес і спонукав
Й. Мерінга до винаходу більш зручно-
го способу виготовлення вощини.
С.С. Сергієнко
Science and Science of Science, 2008, №3108
Штучна вощина Й. Мерінга явля-
ла собою воскову пластинку з витис-
неними заглибинами денець комірок
без зачатків стінок. Виготовити вос-
кову пластинку йому допомагали два
любителі-бджолярі — Шпрінгхорн і
Шобер (золотар). Головна проблема
полягала в гравіровці на восковому
листі. За проектом Й. Мерінга Шобер
зробив металевий лист з відбитком
бджолиних комірок. У подальшому за-
стосуванні вощини Й. Мерінга вияви-
лось, що для бджіл потрібен не відби-
ток, а форма комірки. Після цього по-
чались пошуки такого реманенту, який
би робив стінки в комірок. У 70-х ро-
ках ХІХ століття американець Чарльз
Ольм з Вісконсина вдосконалив граві-
рувальний метод Шобера, зробив для
цієї справи гравіровальний різець.
Винайдені зарубіжні способи гра-
віровки були трудомісткі й не давали
можливості виготовити правильну
форму бджолиних комірок. У 1905 році
на Всеросійському з'їзді бджолярів в
Москві Сабанцев демонстрував граві-
рувальну машину, завдяки якій при-
скорилась робота й покращилась гра-
віровка на вальцях [11].
Дерев'яний прес Й. Мерінга в про-
цесі тривалої роботи набухав від води.
Вода була потрібна для змочування
воскових листів, щоб ті не прилипали
до дошки. Першим удосконалити цей
прес у 70-х роках ХІХ століття спро-
бував німецький майстер І. Рітше. За-
мість дерева він застосував мідний
сплав, який був зроблений гальваніч-
ним способом. На відміну від нього
В.К. Подільській з міста Суджа Кур-
ської губернії в 1888 році на виставці в
Києві демонстрував прес з гіпсу. Однак
жоден з цих пресів не розвивав такого
тиску, щоб можна було отримати суху
вощину. Пресова вощина від зайвої
води робиться рихлою та має мен-
ший опір на витяжку і розрив. Крім
того, вона дуже товста, чим невигідна
в сенсі витрачання воску. У 80-х роках
ХІХ століття американець В. Джайвен
спробував зробити верстат високого
тиску, але все було марно.
У 1861 р. Самуель Вагнер, перший
видавник «Американської бджолиної
газети», вдосконалив вощину Й. Ме-
рінга, додав коміркам невисокі стінки
для міцності вощини. Вагнеру нале-
жить ідея пропускати воскові листи
між парою гравірованих циліндрів. Але
здійснити цей винахід на практиці він
не встиг .
Першими спробували зробити во-
щину на вальцях брати Кінг з Нью-
Йорку в 1866 році й у 1874 році Фреде-
рік Вейс, але вироби з цих вальців були
грубі. Тільки в 1875 р. А. Рут у співпра-
ці з механіком А. Уаншбеном створи-
ли машину для виготовлення вощини.
Через рік Френсіс Дунгам і І. Вандер-
ворд із Нью-Йорку почали промислове
виробництво цих вальців.
За оцінкою радянського дослідни-
ка історії бджільництва С. Розова, ві-
тчизняні бджолярі з вальцями позна-
йомились у 1882 році завдяки одесь-
кому робітнику К.А. Кузьменко. При
детальному вивченні того, яким чи-
ном К.А. Кузьменко винайшов вальці,
з’ясувалося, що він тільки виготовляв
вощину на американських вальцях. За
оцінкою ж С. Розова можна зрозуміти
нібито одеський робітник власноруч
зробив вальці.
Помилка радянських дослідників
полягає в тому, що вони не приділили
уваги економічній і практичній сторо-
нам зарубіжних вальців. Американські
вальці не мали широкого попиту на
ринках Російської імперії через високу
ціну й низьку якість вощини. На якість
СТАНОВЛЕННЯ МЕДИЧНОЇ ГЕНЕТИКИ В УКРАЇНІ В 30-Х РОКАХ ХХ СТ.
Наука та наукознавство, 2008, № 3 109
вощини впливає гатунок воску, діа-
метр валиків, форма й розмір комірок,
змазка вальців, підготовка сировини,
температура. Від правильної технології
виробництва вощини залежить еконо-
мія робочої сили бджіл.
Комерційна думка привела аме-
риканців до однобокого способу ви-
готовлення вощини. Вони більш зосе-
реджувались на самому результаті, а не
на процесі підготовки воскових листів
і досягненні природного розміру бджо-
линих комірок.
До появи гладких вальців амери-
канці воскові листи виготовляли зви-
чайним способом. Розплавлений віск
вони наливали на дерев’яну дошку, а
після охолодження з великими труд-
нощами ножем знімали воскові листи.
Отримані таким способом листи мали
нерівномірну товщину й рвані краї. Від
підготовки воскових листів залежить
міцність і колір вощини, а також еко-
номія воску. У свою чергу американці
зробили другу помилку. Для зміцнен-
ня вощини вони збільшили стінки ко-
мірок. Як показує практика, глибока
вощина швидко відтягується бджола-
ми, але не приймається маткою. Матка
або зовсім не червить на такій вощині,
або червить неправильно, з пропуска-
ми. Міцність вощині придає головним
чином її дно, а не стінки [12]. Останнім
і дуже важливим недоліком в амери-
канців став розмір комірок. Поміче-
но, що на десяти сантиметрах лінійно
повинно налічуватись 18,5 комірок.
На вощині з американських вальців
налічується 19,1 комірок, а на вощи-
ні І. Рітше — 19,00 [13, с.175]. У на-
уковців і бджолярів-практиків не було
розв’язане питання про фактори, що
впливають на розмір комірок. На дум-
ку фахівців, розмір комірок залежить
від числа виводу бджіл на вощині. Чим
більше виводиться поколінь бджіл, тим
більш зменшується розмір комірок від
бруду. Слід зауважити, що потрібно
розглядати нову вощину, в якій жод-
не покоління не виводило бджіл. За
спостереженнями біологів, на розмір
комірок більше впливає порода бджіл.
Бджоли з північних регіонів крупніші
від південних [14, с.63]. Американські
пасічники застосовували італійську
породу, яка за розміром відрізняється
від української степової і середньої ро-
сійської бджоли.
Виправити всі недоліки попере-
дників довелось відомому конструкто-
ру і бджоляру В.І Ломакіну, який у 1887
році під Харковом у Дергачах відкрив
власну майстерню з виробництва ре-
маненту для бджільництва [15, с.312].
У 1888 році на Київській сільгосп-
виставці Є. Каменєв представив цин-
кові вальці, з яких була виготовлена
«медова» вощина [16]. На думку вина-
хідника, у комірках, більш бджолиних
і менш трутневих, матка не повин-
на червить, і через це бджоли будуть
тільки заливати їх медом. Саме ідея
Є.Каменєва змінити розмір комірок за
допомогою зміни складу метала дала
поштовх В. Ломакіну для подальших
пошуків іншого металу, який би одно-
часно був пластичним і водночас пози-
тивно впливав на якість вощини.
Американці відливали форми ко-
мірок з твердого металу (чавуну), який
використовувався в типографській
справі. Твердий метал не дозволяв змі-
нити розмір комірок. Пропонований
Є. Каменєвим цинк через негативну
хімічну реакцію з воском був теж не-
придатний до виготовлення вощини.
Така вощина внаслідок окиснювання
металу темніла і бджоли її не будували.
Після тривалих випробувань різних
металів В. Ломакін додав в олово п’ять
С.С. Сергієнко
Science and Science of Science, 2008, №3110
відсотків сурми [17]. Завдяки даному
сплаву В. Ломакін виправив на амери-
канській вощині кут стінок комірок з
130° (максимум) до 120° (напівмакси-
мум), чим комірки довів до більш при-
родного розміру.
В. Ломакіну першому належить ви-
нахід гладких вальців. Він не тільки ви-
найшов гладкі вальці, а ще додав до них
рифлені канавки, які виводили з воско-
вих листів воду та не давали їм сповзати
вбік. Уже в грудневому номері журналу
«Русский пчеловодный листок» за 1889
рік В. Ломакін пропонував вітчизня-
ним бджолярам у п’ять разів дешевшу
від зарубіжної й якісну штучну вощину
[18]. У наступному році ломакінська
штучна вощина на Паризькій виставці
мала великий попит.
Однак радянські дослідники історії
бджільництва замовчували досягнен-
ня В. Ломакіна або віддавали перевагу
американському винахіднику гладких
вальців Е.Виду [19, с.377]. Проте, ви-
вчаючи американську енциклопедію
бджільництва відомого засновника
промислового бджільництва А. Рута,
можна побачити, що Е. Вид винайшов
гладкі вальці тільки в 1895 році, а в 1918
році Г.К. Бланчард і Г.Г. Рут виготови-
ли штучну вощину з природними ко-
мірками.
На початку ХХ століття В. Ломакін
спроектував керосиновий двигун для
ручних вальців, тобто він мав намір
повністю механізувати виробництво
штучної вощини, але раптова смерть
не дала йому запровадити в життя цю
ідею. Продовжив ломакінські пла-
ни його старший син Н.В. Ломакін
(1887 1955). Неодноразово інші вина-
хідники для зміцнення вощини й еко-
номії воску додавали в штучну вощину
дріт, папір, прополіс, парафін, цире-
зін, змазували вальці різними хіміч-
ними засобами. У четвертому номері
журналу «Український пасічник» за
1908 рік С. Крючков пропонував штуч-
ну вощину на рідкому, тоненькому по-
лотні. Але ця вощина, хоч і цікава, бо
робить щільник міцним, малоздатна
для вживання, бо бджоли, коли поба-
чать хоч одну не вкриту віском нитку,
зразу починають розгризати вже забу-
довані щільники. Вітчизняний бджо-
ляр Г.В. Парадів (1865—1911) й аме-
риканець І.Е. Вен-Дейзен спробували
зробити армовану, тонку вощину. Ме-
тою цієї спроби було зробити вощину
більш тонкою та закріпити її за допо-
могою дроту. Виробництво армованої
вощини займало багато часу. Перелі-
чені види штучної вощини не отрима-
ли широкого попиту серед виробників
і бджолярів. Неперевершеною в світі
залишається ломакінська технологія
виробництва штучної вощини.
Таким чином, від першого примі-
тивного способу й до найбільш склад-
ного механізованого штучна вощина
протягом сорока років витримала не-
одноразові випробування. Багато сил,
знань і часу поклали на її вдосконален-
ня німецькі, американські й вітчизняні
майстри. Кожен майстер намагався на
підставі попередніх досягнень додати в
конструкцію власну, більш продуктив-
ну деталь, проте тільки завдяки знанням
з техніки, хімії, фізики, біології мож-
ливо було здійснити процес удоскона-
лення. Двигуном прогресу завжди були
соціально-економічні умови. Протягом
понад ста п’ятдесяти років існування
штучної вощини відбулось декілька
соціально-економічних реформ у світі,
які впливали на її модифікацію.
Штучна вощина як унікальний
матеріал ще має в історії бджільництва
багато нерозкритих питань, які потре-
бують подальшого вивчення.
ДО ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА ШТУЧНОЇ ВОЩИНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА XIX СТ.)
Наука та наукознавство, 2008, № 3 111
1. Браганець А.М. Чи потрібна лікува вощина? // Пасіка. — 2003. — № 1. — С. 18.
2.Чеботарев А.М. Ответы на вопросы // Пасека, пчела, здоровье. — 2005. — № 2. — С. 2.
3. Титов А. Краткие очерки по истории пчеловодства // Русский пчеловодный листок (РПЛ). —
1946. — № 4. — С. 56.
4. Пчеловодство / С.А.Розов, А.Ф.Губин, П.М.Комаров и др. — М.: ОГИЗ-Сельхозгиз, 1948. —
614 с.
5. Галицин Я.С. Летопись пчеловодства // Пчеловодство. — 1948. — № 4. — С. 59.
6. Рут А.И., Рут Э.Р. Энциклопедия пчеловодства. — Л.: Мысль, 1927. — 860 с.
7. Музалевич Б. Почему еще нужна искусственная вощина? //Пчеловодный практик. — 1929. —
№ 6. — С. 112.
8. Розов С.А. Очерки по истории отечественного пчеловодства // Вестник № 21. — Рязань,
1972. — С. 111.
9. Виробнича енциклопедія бджільництва. — К.: Врожай, 1966. — 498 c.
10. Курочкин А.Я. Исторический очерк пчеловодства. — М., 1991. — 120 c.
11. Там само. — С. 59.
12. Галицын Я.С. Воск и искусственная вощина // Пчеловодное дело. — 1927. — № 8 9. — С. 397.
13. Курочкин А.Я. Основы пчеловодства. — Л.: Мысль, 1927. — 541 c.
14. Лаврехин Ф.А., Панкова С.В. Биология пчелиной семьи. — М.: Колос, 1975. — 265 с.
15. Шабаршов И.А. Русское пчеловодство. — М.: Агропромиздат, 1990. — 505 с.
16. Рудый П. Пчеловодный отдел сельскохозяйственной выставки в Киеве, 1888 г. // РПЛ. —
1889. —№ 1. — С. 25.
17. Ильинский В. Некролог В.И. Ломакина // РПЛ. — 1906. — № 7. — С. 2.
18. Принимаю заказы // РПЛ — 1889. —№ 12. — С. 374.
19. Истомина С.П., Касаткина А.А., Федорович И.Ф. Спутник пчеловода. — М., 1933. — 527 с.
Одержано 15.01.2008
С.С.Сергиенко
К истории развития производства искусственной
вощины (вторая половина XIX ст.)
Рассмотрена история создания и производства искусственной вощины, вопросы приоритета и вкла-
да разных изобретателей.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-49079 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0374-3896 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:36:36Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сергієнко, С.С. 2013-09-10T17:47:26Z 2013-09-10T17:47:26Z 2008 До історії розвитку виробництва штучної вощини (друга половина ХІХ ст.) / С.С. Сергієнко // Наука та наукознавство. — 2008. — № 3. — С. 106-111. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49079 Розглянуто історію створення і виробництва штучної вощини, питання пріоритету і внеску різних винахідників. Рассмотрена история создания и производства искусственной вощины, вопросы приоритета и вклада разных изобретателей. The paper reviews the history of creation and manufacturing of artificial wax, along with analyzing the contributions from various inventors. uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство Історія науки До історії розвитку виробництва штучної вощини (друга половина ХІХ ст.) К истории развития производства искусственной вощины (вторая половина XIX ст.) Introduction to the History of Manufacturing of Artificial Wax (later half of XIX century) Article published earlier |
| spellingShingle | До історії розвитку виробництва штучної вощини (друга половина ХІХ ст.) Сергієнко, С.С. Історія науки |
| title | До історії розвитку виробництва штучної вощини (друга половина ХІХ ст.) |
| title_alt | К истории развития производства искусственной вощины (вторая половина XIX ст.) Introduction to the History of Manufacturing of Artificial Wax (later half of XIX century) |
| title_full | До історії розвитку виробництва штучної вощини (друга половина ХІХ ст.) |
| title_fullStr | До історії розвитку виробництва штучної вощини (друга половина ХІХ ст.) |
| title_full_unstemmed | До історії розвитку виробництва штучної вощини (друга половина ХІХ ст.) |
| title_short | До історії розвитку виробництва штучної вощини (друга половина ХІХ ст.) |
| title_sort | до історії розвитку виробництва штучної вощини (друга половина хіх ст.) |
| topic | Історія науки |
| topic_facet | Історія науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49079 |
| work_keys_str_mv | AT sergíênkoss doístoríírozvitkuvirobnictvaštučnoívoŝinidrugapolovinahíhst AT sergíênkoss kistoriirazvitiâproizvodstvaiskusstvennoivoŝinyvtoraâpolovinaxixst AT sergíênkoss introductiontothehistoryofmanufacturingofartificialwaxlaterhalfofxixcentury |