Липський Володимир Іполитович

Липський Володимир Іполитович — ботанік, академік АН України (1919), її президент у 1922—1928 роках.

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Наука та наукознавство
Date:2008
Main Author: Гармасар, В.Г.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2008
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49098
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Липський Володимир Іполитович / В.Г. Гармасар // Наука та наукознавство. — 2008. — № 4. — С. 41-44. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860119857323835392
author Гармасар, В.Г.
author_facet Гармасар, В.Г.
citation_txt Липський Володимир Іполитович / В.Г. Гармасар // Наука та наукознавство. — 2008. — № 4. — С. 41-44. — укр.
collection DSpace DC
container_title Наука та наукознавство
description Липський Володимир Іполитович — ботанік, академік АН України (1919), її президент у 1922—1928 роках.
first_indexed 2025-12-07T17:38:21Z
format Article
fulltext Наука та наукознавство, 2008, № 4 41 Западном крае шестьдесят лет назад” (1900). Проте найбільший доробок зали- шив О.І.Левицький про побут, звичаї і традиції населення Полтавщини, Волині та Поділля, публікуючи нари- си, статті, подорожні записки, леген- ди, вірші з історії побуту дворянства, селянства та інших верств населення України. Водночас друкував оповідання з української історії, які частково ввій- шли у збірник “Волинські оповідан- ня” (1914). Липський Володимир Іполитович — ботанік, академік АН України (1919), її президент у 1922—1928 роках. На- родився 11 березня 1863 р. в с. Само- стріли (нині Рівненської області). За- кінчив Київський університет (1887), в якому працював на кафедрі ботаніки та в Ботанічному кабінеті до 1894 р. У 1918 р. — директор Ботанічного саду АН України, у 1928—1937 рр. — дирек- тор Ботанічного саду в Одесі. Наукові праці (понад 100) присвя- чено флористиці, систематиці, геогра- фії вищих рослин, гербарній справі, організації роботи ботанічних садів, історії вітчизняної ботаніки. Вивчав рослинність України, Кавказу, Серед- ньої Азії, Молдавії. Здійснив експеди- ції в країни Європи, Північної Афри- ки, Азії, Південної Америки. Один із перших описав флору Індонезії, Туні- су, Алжиру та Середньої Азії. Підсумком наукових екскурсій, зо- крема в Бессарабію, стала монографія “Исследование о флоре Бессарабии” (1889), в якій автор дав критичний огляд літератури, географічну характе- ристику регіону — його грунтів, кліма- ту, рослинного покриву — та конспект флори, виявив у районі досліджень 1200 видів, які входять до складу 85 ро- дин. Учений представив топографічну характеристику місцевості, вказав при- родні кордони території, її площу. При цьому деякі описи подавав у розрізі сезонної динаміки. На досліджуваній території В.І.Липський виокремлював кілька типів рослинності: степовий, лі- совий, солончаковий, плавневий. Він вважав, що саме місцеві умови в довго- му ряду генерацій сприяли утворенню нових різновидностей та видів. Ці відомості стали основою для більш детального вивчення складу флори Бессарабії та її аналізу. У по- дальшій своїй діяльності В.І.Липський В.Г.Гармасар Липський Володимир Іполитович В. Липський © В.Г. Гармасар, 2008 В.Г. Гармасар Science and Science of Science, 2008, № 442 дав уточнення попередніх відомостей про видовий склад флори Бессарабії у праці “Новые данные о флоре Бесса- рабии” (1894). Вивчаючи флору Бесса- рабії, учений особливу увагу звернув на найважливіші проблеми флористики та підказав їх вирішення через призму проблем охорони та захисту рослин від непомірного негативного антропоген- ного впливу. Учений підкреслював, що людина порушує природну рівновагу рослинних форм, які складають фло- ру досліджуваної місцевості. Особли- во важливого значення набувають ідеї вченого сьогодні, коли гостро стоїть питання охорони рідкісних та зникаю- чих рослин даної території. Наслідком флористичних дослі- джень Криму стала “Заметка о флоре Крыма”(1894), де вчений вперше вка- зував на те, що Кримський півострів не варто вважати відмежованою ботаніч- ною областю (така думка побутувала з часів дослідження Х.Стівена), яка має велику кількість ендемічних видів. До цього висновку учений дійшов після дослідження прилеглих до Криму об- ластей Кавказу та знаходження там ве- ликої кількості так званих “кримських видів”. Заслугою В.І.Липського було те, що він вперше довів аналогічність флори та рослинності Криму та Ново- російська в їх видовому складі та гео- графічному розподілі. Учений вважав, що Таманський півострів є тим мостом, яким переходила і переходить кримська флора на Кавказ або навпаки. Колосальну роботу проведено В.І.Липським щодо вивчення флори іншого регіону — Кавказу. Резуль- татом численних поїздок сюди стала “Флора Кавказу” (1899), де учений дає порівняльний ботаніко-статистичний нарис Кавказу, в якому торкається деяких характерних рис кавказької флори та порівнює її з флорами інших країн, схожих із Кавказом географіч- ним положенням (Іспанія, Португалія, Італія, Балканський півострів). Самим В.І.Липським під час дослідження Кавказу було зібрано 2000 видів рос- лин, а в цілому конспект, складений ученим, налічував 4430 видів рослин з 882 родів та 125 родин, давав уявлен- ня про флору Кавказу, її кількісний та якісний склад у топографічному і часто вертикальному розподілі. Дослідження В.І.Липським видо- вого складу флор Криму та Кавказу мають значний вплив на сучасні уточ- нення поширення деяких видів, які ростуть у Кримсько-Новоросійському ботаніко-географічному районі, що зараз розглядається в ранзі Кримсько- Новоросійської провінції. Дана бота- нічна провінція охоплює значну части- ну Кримського півострова, Таманський півострів та чорноморське узбережжя Кавказу. Учений вказував, що ця те- риторія має дещо замкнутий характер, свої особливості у флористичному від- ношенні, тобто має свої специфічні ен- демічні види. Тільки у невеликій статті, присвяченій звіту про одну з ботанічних екскурсій, “От Каспия к Понту” (1891) В.І.Липський наводить більше 20 енде- мічних видів для цього району. Дослідженню Середньої Азії В.І.Лип ський присвятив майже п’ятдесят років. Наприкінці ХІХ ст. вченим були проведені три великі екс- педиції по вивченню Середньої Азії (1896, 1897, 1899), за значні наукові до- сягнення у першій із них учений отри- мав премію ім. М.М.Пржевальського від Російського географічного това- риства. Результатом цих трьох подо- рожей була колекція рослин, що міс- тила біля 12000 екземплярів. Питан- ням дослідження природи Середньої ЛИПСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ІПОЛИТОВИЧ Наука та наукознавство, 2008, № 4 43 Азії присвячено 35 наукових праць вченого. Такі праці, як “Горная Бу- хара” (1905), “Материалы для флоры Средней Азии”(1904), “Флора Сред- ней Азии, т.е. Русского Туркестана и ханств Бухары и Хивы”(1905), є мону- ментальними за своєю значимістю та всесвітньо відомими. В.І.Липський вивчав не лише су- динні рослини. Відомі його дослі- дження нижчих рослин, зокрема дес- мідієвих водоростей під Києвом, які дуже розповсюджені на сфагнових болотах. Учений вважав, що дані во- дорості можуть бути матеріалом при біологічному вивченні торфових боліт, оскільки вони відіграють значну роль у розвитку згаданих ценозів. У 1927 р. В.І.Липський розпочав вивчення фі- лофорових водоростей Чорного моря. Експедиції по дослідженню даних рос- лин (1927, 1930, 1931) мали великий вплив на подальше їх використання в народному господарстві, сприяли ор- ганізації першого в Україні заводу з виробництва йоду та агар-агару. Практичне значення мають дослі- дження В.І.Липського, які він прово- див у 1927 р. на Волині. Під час цих до- сліджень було виявлено радіоактивні джерела у Новоград-Волинському, до того часу такі джерела були відомі лише на Кавказі та в Закавказзі. Результати пошуків вченого були використані для побудови лікувальних закладів на базі знайдених джерел. Протягом 1922—1928 рр. В.І.Лип- ський вивчав флору околиць Житоми- ра. Тут ним було вперше виявлено та встановлено місцезнаходження нової для України й для всього тодішнього Радянського Союзу рослини — суни- ці індійської. Учений зібрав гербарні зразки рослини, плоди, насіння, де- кілька її кущів були висаджені в бота- нічному садку, який існував у той час у дворі Президії ВУАН. Значний внесок В.І.Липський зро- бив у галузі систематики судинних рослин. Учений виявив та описав со- тні судинних рослин, які були невідо- мими для ботанічної науки, деякі з них є рідкісними ендемічними видами. Він описав чотири нових для науки роди, понад 280 видів, намітив до опису де- сять нових видів та зробив 18 номен- клатурних комбінацій в ранзі виду. Під час своїх досліджень учений найбільше приділяв уваги видам та різновиднос- тям із таких родин: бобових — загальна кількість описаних рослин родини 65 видів та різновидностей; зонтичних — описано 4 роди, близько 40 видів та різновидностей; капустяних — описа- но 50 видів та різновидностей. Серед величезної наукової спадщи- ни В.Липського особливе місце займа- ють праці, присвячені історії ботаніч- ної науки. Фундаментальними серед праць з даного напряму є “Историчес- кий очерк С.-Петербургского Ботани- ческого Сада (1713—1913)” (1913) та “Биографии и литературная деятель- ность ботаников и лиц, соприкасав- шихся с ботаническим садом” (1913), які містять величезний фактичний ма- теріал, що має пізнавальну цінність і в наш час. За “Исторический очерк ...” В.І.Липському було присуджено пре- мію ім.М.Ахматова Російською акаде- мією наук. Свій багатий досвід знавця бота- нічних садів В.І.Липський викорис- тав перш за все при організації роботи Ботанічного саду Української ака- демії наук. Відомо, що саме його як одного з найкращих у світі ботаніків- дослідників та видатних знавців у спра- ві організації ботанічних садів було запрошено на посаду директора саду Science and Science of Science, 2008, № 444 (1918), який планувався в структурі УАН. Під час організації Ботанічного саду В.І.Липський виступав не тільки як науковець-теоретик організації бо- танічних садів, а й як безпосередній втілювач цих ідей на практиці. Його теоретичні погляди на створення бота- нічних садів викладені в праці “Бота- нічний сад Української Академії наук і його завдання”(1927), в якій він ви- клав детальний план і структуру саду, визначив завдання саду як наукової установи. У період становлення та зміцнен- ня Української академії наук учений своїми знаннями прислужився справі організації науки в Україні. Окрім за- відування Ботанічним садом і кафе- дрою квіткових рослин, В.І.Липський брав активну участь в організації та роботі різних академічних структур, зокрема природничого профілю. Ві- дома його діяльність у Комісії УАН по вивченню природних багатств Украї- ни, створеної в 1919 р., у Комісії по ви- вченню фауни України. Він працював у Видавничій комісії ІІ відділу УАН, очолював Комісію енциклопедичного словника, Комісію по ревізії бібліоте- ки УАН, був представником академії у Військово-промисловому комітеті. У 1920 р. В.І.Липського було обрано до Господарського правління УАН як представника ІІ відділу. На початку 1921 р. він став членом Угодової комі- сії по об’єднанню Української академії наук з Українським науковим товари- ством. У 1928 р. В.І.Липського було обра- но членом-кореспондентом Академії наук СРСР. Помер вчений 24 лютого 1937 р. в Одесі. На його честь вітчизня- ними та іноземними ботаніками назва- но 2 роди та 56 видів рослин. Заболотний Данило Кирилович — ви- датний вчений-медик, мікробіолог і епідеміолог, академік АН України (1922), її президент у 1928 — 1929 рр. Народився 28 грудня 1866 р. у селі Чоботарка Подільської губернії (нині Вінницької області) в сім’ї селянина Кирила Заболотного. Будучи студентом Новоросійського університету (1889), зазнав переслідувань з боку влади за участь у революційних заворушеннях. У 1889—1891 рр. працював на Одесь- кій бактеріологічній станції й закін- чив екстерном фізико-математичний факультет Новоросійського універ- ситету (1891) та медичний факультет Київського університету (1894). У сту- дентські роки (1892—1893) працював під керівництвом В.В.Підвисоцького на кафедрі загальної патології Київ- ського університету. У 1894—1895 рр. Д.К.Заболотний — лікар-епідеміолог у Подільській губернії, працював на лік- відації епідемічних спалахів холери та дифтерії, організував бактеріологічну лабораторію в Кам’янці-Подільському. У 1895—1897 рр. — лікар Київського військового шпиталю, згодом завідую- чий заразним відділенням і лаборато- рією шпиталю. Водночас (1895) обра- ний за конкурсом на посаду асистента кафедри загальної патології медичного факультету Київського університе- ту, секретар редколегії журналу “Рус- © Ю.К. Дупленко, 2008 Ю.К.Дупленко Заболотний Данило Кирилович
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-49098
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0374-3896
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:38:21Z
publishDate 2008
publisher Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
record_format dspace
spelling Гармасар, В.Г.
2013-09-10T18:58:53Z
2013-09-10T18:58:53Z
2008
Липський Володимир Іполитович / В.Г. Гармасар // Наука та наукознавство. — 2008. — № 4. — С. 41-44. — укр.
0374-3896
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49098
Липський Володимир Іполитович — ботанік, академік АН України (1919), її президент у 1922—1928 роках.
uk
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
Наука та наукознавство
Президенти НАН України
Липський Володимир Іполитович
Липский Владимир Ипполитович
Lipsky Volodymyr Іpolitovych
Article
published earlier
spellingShingle Липський Володимир Іполитович
Гармасар, В.Г.
Президенти НАН України
title Липський Володимир Іполитович
title_alt Липский Владимир Ипполитович
Lipsky Volodymyr Іpolitovych
title_full Липський Володимир Іполитович
title_fullStr Липський Володимир Іполитович
title_full_unstemmed Липський Володимир Іполитович
title_short Липський Володимир Іполитович
title_sort липський володимир іполитович
topic Президенти НАН України
topic_facet Президенти НАН України
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49098
work_keys_str_mv AT garmasarvg lipsʹkiivolodimirípolitovič
AT garmasarvg lipskiivladimirippolitovič
AT garmasarvg lipskyvolodymyrípolitovych