Палладін Олександр Володимирович
Палладін Олександр Володимирович — видатний біохімік, академік АН України (1929), її президент у 1946—1962 рр.
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2008
|
| Schriftenreihe: | Наука та наукознавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49101 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Палладін Олександр Володимирович / О.В. Романець // Наука та наукознавство. — 2008. — № 4. — С. 50-52. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-49101 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-491012025-02-23T20:12:54Z Палладін Олександр Володимирович Палладин Александр Владимирович Palladin Оlexandr Volodymyrovych Романець, О.В. Президенти НАН України Палладін Олександр Володимирович — видатний біохімік, академік АН України (1929), її президент у 1946—1962 рр. 2008 Article Палладін Олександр Володимирович / О.В. Романець // Наука та наукознавство. — 2008. — № 4. — С. 50-52. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49101 uk Наука та наукознавство application/pdf Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Президенти НАН України Президенти НАН України |
| spellingShingle |
Президенти НАН України Президенти НАН України Романець, О.В. Палладін Олександр Володимирович Наука та наукознавство |
| description |
Палладін Олександр Володимирович — видатний біохімік, академік АН України (1929), її президент у 1946—1962 рр. |
| format |
Article |
| author |
Романець, О.В. |
| author_facet |
Романець, О.В. |
| author_sort |
Романець, О.В. |
| title |
Палладін Олександр Володимирович |
| title_short |
Палладін Олександр Володимирович |
| title_full |
Палладін Олександр Володимирович |
| title_fullStr |
Палладін Олександр Володимирович |
| title_full_unstemmed |
Палладін Олександр Володимирович |
| title_sort |
палладін олександр володимирович |
| publisher |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Президенти НАН України |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49101 |
| citation_txt |
Палладін Олександр Володимирович / О.В. Романець // Наука та наукознавство. — 2008. — № 4. — С. 50-52. — укр. |
| series |
Наука та наукознавство |
| work_keys_str_mv |
AT romanecʹov palladínoleksandrvolodimirovič AT romanecʹov palladinaleksandrvladimirovič AT romanecʹov palladinolexandrvolodymyrovych |
| first_indexed |
2025-11-25T00:44:09Z |
| last_indexed |
2025-11-25T00:44:09Z |
| _version_ |
1849721040972808192 |
| fulltext |
Science and Science of Science, 2008, № 450
Палладін Олександр Володимирович —
видатний біохімік, академік АН Украї-
ни (1929), її президент у 1946—1962 рр.
Він народився в Москві 10 вересня 1885
року в родині Володимира Івановича —
відомого вченого в галузі ботаніки та
фізіології рослин — та Марії Павлівни
Палладіних. Батько майбутнього вчено-
го декілька разів змінював місце роботи,
тому Олександр Палладін почав свою
шкільну освіту в Харкові, продовжив у
Варшаві, а закінчив у Петербурзі.
У 1903 році він вступив до Санкт-
Петербурзького університету на при-
родничий відділ фізико-матема тич-
ного факультету. Свою першу наукову
роботу з теми “Утворення штучних
рефлексів на суму подразнень” він ви-
конав у лабораторії видатного фізіоло-
га І.П.Павлова. В університеті молодий
вчений здійснив дослідження “Явище
збудження та гальмування у рефлек-
торному апараті при отруєнні бруци-
ном і фенолом” під керівництвом фізі-
олога М.Є.Введенського.
У ті роки фізіологічна хімія лише
розвивалась, однак О.В.Палладін відчув
перспективність нового напряму, що
зароджувався на межі хімічної і біоло-
гічної наук, і вирішив присвятити себе
саме цій галузі, з котрої постала біоло-
гічна хімія. Після закінчення універ-
ситету (1908) його було залишено при
кафедрі фізіології тварин для підготов-
ки до професорського звання. Вчений
кілька разів відвідував закордонні ла-
бораторії відомих учених, працював на
кафедрі фізіології Жіночого педагогіч-
ного інституту в Петербурзі й водночас
готував свою магістерську дисертацію.
У 1916 році було опубліковано
його монографію “Дослідження над
утворенням та виділенням креати-
ну в тварин”. Вже в наступному році
О.В.Палладін захистив її як дисерта-
цію в Петроградському університеті й
отримав ступінь магістра фізіології та
порівняльної анатомії. Невдовзі він
почав читати лекції з основ біологіч-
ної хімії в Харківському університеті,
де була і лабораторія для наукових
досліджень.
Трагічні сторінки вітчизняної істо-
рії, пов’язані з всезагальною розрухою
та голодом, визначили актуальність до-
сліджень ученого. У 1919 році вийшла
друком його книга “Наукові основи
народного харчування”, в 1922 році в
збірці “Про голод” — стаття “Про фі-
зіологію харчування”.
О.В.Романець
Палладін Олександр Володимирович
О. Палладін
© О.В. Романець, 2008
ПАЛЛАДІН ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ
Наука та наукознавство, 2008, № 4 51
У 1921 році О.В.Палладін очолив
кафедру фізіологічної хімії Харків-
ського медичного інституту. Оригі-
нальний курс лекцій з основ біохімії
він читав упродовж 1921—1924 років.
На основі цього курсу вчений написав
підручник “Фізіологічна хімія” (1924),
в майбутньому перейменований у курс
“Біологічна хімія”. У 1922 році він ор-
ганізував у Харкові біологічний гурток,
котрий об’єднав багатьох дослідників.
У лабораторії, керованій О.В.Пал-
ладіним, здійснювались наукові дослі-
дження біохімії м’язів, хімічної дина-
міки м’язевого скорочення, втоми та
тренування, біохімії нервової діяльнос-
ті (нейрохімії), впливу харчового раці-
ону на обмін речовин, біохімії вітамі-
нів та авітамінозів. Вчений впровадив
і розширив застосування мікрометодів
аналізу крові та інших рідин в організ-
мі, організував при кафедрі курси для
освоєння мікрометодів лікарями. З
числа молодих дослідників керованої
ним лабораторії почала формуватись
наукова школа О.В.Палладіна.
У 1925 році на основі кафедри
біохімії було створено Український
біохімічний інститут, котрий очолив
О.В.Палладін. В інституті було продо-
вжено вивчення креатинового обміну,
біохімії м’язевої діяльності, біохімії
головного мозку, біохімії харчування,
вітамінів та авітамінозів. Досліджен-
ня О.В.Палладіна, спрямовані на ви-
вчення особливостей хімічного складу
та мікроструктури утворень нервової
системи, започаткували новий науко-
вий напрям — хімічну топографію нер-
вової системи.
У 1926 році О.В.Палладін був об-
раний членом-кореспондентом Все-
української академії наук (ВУАН) і
йому було присвоєно науковий ступінь
доктора біологічних наук honoris causa.
Під його редакцією виходили “Науко-
ві записки Українського біохімічного
інституту”, а пізніше “Український
біохімічний журнал”. У 1928 році з іні-
ціативи вченого було створено Україн-
ське товариство фізіологів, біохіміків
та фармакологів, котре він очолив.
У 1929 році О.В.Палладіна було об-
рано академіком Всеукраїнської ака-
демії наук. У 1931 році Український
біохімічний інститут було переведе-
но до Києва, де його співробітника-
ми стали М.Гулий, Б.Гольдштейн,
В.Ковальський, Б.Колдаєв, Р.Чаговець
та ін.
У 1935—1938 роках учений був
неодмінним секретарем Президії
АН Укра їни, а в 1939—1946 роках —
віце-президентом АН України.
Під час другої світової війни
Інсти тут біохімії АН УРСР був
евакуйо ва ний до столиці Башкир-
ської АРСР м. Уфи. Під керівництвом
О.В.Палладіна там було здійснено низ-
ку дослідів і синтезовано водорозчин-
ний аналог вітаміну К, названий віка-
солом. Препарат сприяв припиненню
кровотеч та загоєнню ран при пора-
неннях. Під час війни він був впрова-
джений у медичну практику.
З огляду на визначні наукові здо-
бутки в 1942 році О.В.Палладіна було
обрано академіком Академії наук
СРСР.
У 1943 році вже в Києві в Інститу-
ті біохімії в лабораторії О.В.Палладіна
було розпочато дослідження біохімії
аліментарної дистрофії, що розви-
вається внаслідок голоду. У 1945 році
роботу інституту було повністю від-
новлено: здійснювались дослідження
біохімії головного мозку, м’язів, біл-
ків, вітамінів. В інституті активно роз-
роблявся напрямок функціональної
біохімії нервової системи.
Science and Science of Science, 2008, № 452
З ініціативи О.В.Палладіна в Ки-
ївському університеті було створено
кафедру біохімії, котру він очолював
упродовж багатьох років (1934—1954).
Більше тридцяти років О.В.Пал-
ладін працював у Президії АН України,
шістнадцять з них (з 1946 по 1963 рр.)
він був президентом Академії наук
України. Поєднуючи наукову роботу
з організаційною, громадською, ви-
кладацькою діяльністю, О.В.Палладін
здійснив визначний внесок у вітчизня-
ну та світову науку.
Вже в похилому віці він звернув
увагу на перспективний науковий на-
прямок — дослідження транспорту
іонів та метаболітів через біологічні
мембрани. Розробку цієї галузі про-
довжили його учні, отримавши вагомі
результати.
В останні роки життя О.В.Палладін
разом з найближчими співробітника-
ми Я.В.Бєліком та Н.М.Поляковою
узагальнив результати багаторічних
досліджень у монографії “Білки голов-
ного мозку та їх обмін”, котра вийшла
друком за кордоном у 1977 році.
Помер вчений 6 грудня 1972 року у
Києві. Нині створеному та керованому
ним з 1925 по 1970 роки Інституту біо-
хімії НАН України присвоєно його ім’я,
а колектив інституту продовжує плідно
працювати, розвиваючи наукові напрям-
ки, започатковані його засновником.
Патон Борис Євгенович — видатний
вітчизняний учений, всесвітньо відомий
спеціаліст в галузі зварювання, метало-
знавства, металургії, спорудження від-
повідальних інженерних конструкцій,
автор багатьох фундаментальних ре-
зультатів і створених на їх основі нових
технологій і відповідного обладнання.
Понад півстоліття керує він великим
науково-технічним комплексом — ака-
демічним Інститутом електрозварюван-
ня ім. Є.О. Патона та близько 50 років —
Національною академією наук України.
Б.Є. Патон також відомий організатор
науки і громадський діяч. У 1951 р. його об-
рано членом-кореспондентом, в 1958 р. —
дійсним членом (академіком) Академії
наук УРСР, з 1962 р. він — її президент.
Загальновизнаний авторитет Б.Є. Патону
створили його різнобічна і плідна діяль-
ність, прагнення спрямувати фундамен-
тальні й прикладні наукові дослідження і
розробки на вирішення актуальних про-
блем науково-технічного прогресу.
О.М. Корнієнко, Ю.О. Храмов
Патон Борис Євгенович
Б.Є. Патон. 2008 р.
© О.М. Корнієнко, Ю.О. Храмов, 2008
|