Палладін Олександр Володимирович

Палладін Олександр Володимирович — видатний біохімік, академік АН України (1929), її президент у 1946—1962 рр.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2008
1. Verfasser: Романець, О.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2008
Schriftenreihe:Наука та наукознавство
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49101
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Палладін Олександр Володимирович / О.В. Романець // Наука та наукознавство. — 2008. — № 4. — С. 50-52. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-49101
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-491012025-02-23T20:12:54Z Палладін Олександр Володимирович Палладин Александр Владимирович Palladin Оlexandr Volodymyrovych Романець, О.В. Президенти НАН України Палладін Олександр Володимирович — видатний біохімік, академік АН України (1929), її президент у 1946—1962 рр. 2008 Article Палладін Олександр Володимирович / О.В. Романець // Наука та наукознавство. — 2008. — № 4. — С. 50-52. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49101 uk Наука та наукознавство application/pdf Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Президенти НАН України
Президенти НАН України
spellingShingle Президенти НАН України
Президенти НАН України
Романець, О.В.
Палладін Олександр Володимирович
Наука та наукознавство
description Палладін Олександр Володимирович — видатний біохімік, академік АН України (1929), її президент у 1946—1962 рр.
format Article
author Романець, О.В.
author_facet Романець, О.В.
author_sort Романець, О.В.
title Палладін Олександр Володимирович
title_short Палладін Олександр Володимирович
title_full Палладін Олександр Володимирович
title_fullStr Палладін Олександр Володимирович
title_full_unstemmed Палладін Олександр Володимирович
title_sort палладін олександр володимирович
publisher Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate 2008
topic_facet Президенти НАН України
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49101
citation_txt Палладін Олександр Володимирович / О.В. Романець // Наука та наукознавство. — 2008. — № 4. — С. 50-52. — укр.
series Наука та наукознавство
work_keys_str_mv AT romanecʹov palladínoleksandrvolodimirovič
AT romanecʹov palladinaleksandrvladimirovič
AT romanecʹov palladinolexandrvolodymyrovych
first_indexed 2025-11-25T00:44:09Z
last_indexed 2025-11-25T00:44:09Z
_version_ 1849721040972808192
fulltext Science and Science of Science, 2008, № 450 Палладін Олександр Володимирович — видатний біохімік, академік АН Украї- ни (1929), її президент у 1946—1962 рр. Він народився в Москві 10 вересня 1885 року в родині Володимира Івановича — відомого вченого в галузі ботаніки та фізіології рослин — та Марії Павлівни Палладіних. Батько майбутнього вчено- го декілька разів змінював місце роботи, тому Олександр Палладін почав свою шкільну освіту в Харкові, продовжив у Варшаві, а закінчив у Петербурзі. У 1903 році він вступив до Санкт- Петербурзького університету на при- родничий відділ фізико-матема тич- ного факультету. Свою першу наукову роботу з теми “Утворення штучних рефлексів на суму подразнень” він ви- конав у лабораторії видатного фізіоло- га І.П.Павлова. В університеті молодий вчений здійснив дослідження “Явище збудження та гальмування у рефлек- торному апараті при отруєнні бруци- ном і фенолом” під керівництвом фізі- олога М.Є.Введенського. У ті роки фізіологічна хімія лише розвивалась, однак О.В.Палладін відчув перспективність нового напряму, що зароджувався на межі хімічної і біоло- гічної наук, і вирішив присвятити себе саме цій галузі, з котрої постала біоло- гічна хімія. Після закінчення універ- ситету (1908) його було залишено при кафедрі фізіології тварин для підготов- ки до професорського звання. Вчений кілька разів відвідував закордонні ла- бораторії відомих учених, працював на кафедрі фізіології Жіночого педагогіч- ного інституту в Петербурзі й водночас готував свою магістерську дисертацію. У 1916 році було опубліковано його монографію “Дослідження над утворенням та виділенням креати- ну в тварин”. Вже в наступному році О.В.Палладін захистив її як дисерта- цію в Петроградському університеті й отримав ступінь магістра фізіології та порівняльної анатомії. Невдовзі він почав читати лекції з основ біологіч- ної хімії в Харківському університеті, де була і лабораторія для наукових досліджень. Трагічні сторінки вітчизняної істо- рії, пов’язані з всезагальною розрухою та голодом, визначили актуальність до- сліджень ученого. У 1919 році вийшла друком його книга “Наукові основи народного харчування”, в 1922 році в збірці “Про голод” — стаття “Про фі- зіологію харчування”. О.В.Романець Палладін Олександр Володимирович О. Палладін © О.В. Романець, 2008 ПАЛЛАДІН ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ Наука та наукознавство, 2008, № 4 51 У 1921 році О.В.Палладін очолив кафедру фізіологічної хімії Харків- ського медичного інституту. Оригі- нальний курс лекцій з основ біохімії він читав упродовж 1921—1924 років. На основі цього курсу вчений написав підручник “Фізіологічна хімія” (1924), в майбутньому перейменований у курс “Біологічна хімія”. У 1922 році він ор- ганізував у Харкові біологічний гурток, котрий об’єднав багатьох дослідників. У лабораторії, керованій О.В.Пал- ладіним, здійснювались наукові дослі- дження біохімії м’язів, хімічної дина- міки м’язевого скорочення, втоми та тренування, біохімії нервової діяльнос- ті (нейрохімії), впливу харчового раці- ону на обмін речовин, біохімії вітамі- нів та авітамінозів. Вчений впровадив і розширив застосування мікрометодів аналізу крові та інших рідин в організ- мі, організував при кафедрі курси для освоєння мікрометодів лікарями. З числа молодих дослідників керованої ним лабораторії почала формуватись наукова школа О.В.Палладіна. У 1925 році на основі кафедри біохімії було створено Український біохімічний інститут, котрий очолив О.В.Палладін. В інституті було продо- вжено вивчення креатинового обміну, біохімії м’язевої діяльності, біохімії головного мозку, біохімії харчування, вітамінів та авітамінозів. Досліджен- ня О.В.Палладіна, спрямовані на ви- вчення особливостей хімічного складу та мікроструктури утворень нервової системи, започаткували новий науко- вий напрям — хімічну топографію нер- вової системи. У 1926 році О.В.Палладін був об- раний членом-кореспондентом Все- української академії наук (ВУАН) і йому було присвоєно науковий ступінь доктора біологічних наук honoris causa. Під його редакцією виходили “Науко- ві записки Українського біохімічного інституту”, а пізніше “Український біохімічний журнал”. У 1928 році з іні- ціативи вченого було створено Україн- ське товариство фізіологів, біохіміків та фармакологів, котре він очолив. У 1929 році О.В.Палладіна було об- рано академіком Всеукраїнської ака- демії наук. У 1931 році Український біохімічний інститут було переведе- но до Києва, де його співробітника- ми стали М.Гулий, Б.Гольдштейн, В.Ковальський, Б.Колдаєв, Р.Чаговець та ін. У 1935—1938 роках учений був неодмінним секретарем Президії АН Укра їни, а в 1939—1946 роках — віце-президентом АН України. Під час другої світової війни Інсти тут біохімії АН УРСР був евакуйо ва ний до столиці Башкир- ської АРСР м. Уфи. Під керівництвом О.В.Палладіна там було здійснено низ- ку дослідів і синтезовано водорозчин- ний аналог вітаміну К, названий віка- солом. Препарат сприяв припиненню кровотеч та загоєнню ран при пора- неннях. Під час війни він був впрова- джений у медичну практику. З огляду на визначні наукові здо- бутки в 1942 році О.В.Палладіна було обрано академіком Академії наук СРСР. У 1943 році вже в Києві в Інститу- ті біохімії в лабораторії О.В.Палладіна було розпочато дослідження біохімії аліментарної дистрофії, що розви- вається внаслідок голоду. У 1945 році роботу інституту було повністю від- новлено: здійснювались дослідження біохімії головного мозку, м’язів, біл- ків, вітамінів. В інституті активно роз- роблявся напрямок функціональної біохімії нервової системи. Science and Science of Science, 2008, № 452 З ініціативи О.В.Палладіна в Ки- ївському університеті було створено кафедру біохімії, котру він очолював упродовж багатьох років (1934—1954). Більше тридцяти років О.В.Пал- ладін працював у Президії АН України, шістнадцять з них (з 1946 по 1963 рр.) він був президентом Академії наук України. Поєднуючи наукову роботу з організаційною, громадською, ви- кладацькою діяльністю, О.В.Палладін здійснив визначний внесок у вітчизня- ну та світову науку. Вже в похилому віці він звернув увагу на перспективний науковий на- прямок — дослідження транспорту іонів та метаболітів через біологічні мембрани. Розробку цієї галузі про- довжили його учні, отримавши вагомі результати. В останні роки життя О.В.Палладін разом з найближчими співробітника- ми Я.В.Бєліком та Н.М.Поляковою узагальнив результати багаторічних досліджень у монографії “Білки голов- ного мозку та їх обмін”, котра вийшла друком за кордоном у 1977 році. Помер вчений 6 грудня 1972 року у Києві. Нині створеному та керованому ним з 1925 по 1970 роки Інституту біо- хімії НАН України присвоєно його ім’я, а колектив інституту продовжує плідно працювати, розвиваючи наукові напрям- ки, започатковані його засновником. Патон Борис Євгенович — видатний вітчизняний учений, всесвітньо відомий спеціаліст в галузі зварювання, метало- знавства, металургії, спорудження від- повідальних інженерних конструкцій, автор багатьох фундаментальних ре- зультатів і створених на їх основі нових технологій і відповідного обладнання. Понад півстоліття керує він великим науково-технічним комплексом — ака- демічним Інститутом електрозварюван- ня ім. Є.О. Патона та близько 50 років — Національною академією наук України. Б.Є. Патон також відомий організатор науки і громадський діяч. У 1951 р. його об- рано членом-кореспондентом, в 1958 р. — дійсним членом (академіком) Академії наук УРСР, з 1962 р. він — її президент. Загальновизнаний авторитет Б.Є. Патону створили його різнобічна і плідна діяль- ність, прагнення спрямувати фундамен- тальні й прикладні наукові дослідження і розробки на вирішення актуальних про- блем науково-технічного прогресу. О.М. Корнієнко, Ю.О. Храмов Патон Борис Євгенович Б.Є. Патон. 2008 р. © О.М. Корнієнко, Ю.О. Храмов, 2008