Патон Борис Євгенович

Патон Борис Євгенович — видатний вітчизняний учений, всесвітньо відомий спеціаліст в галузі зварювання, металознавства, металургії, спорудження відповідальних інженерних конструкцій, автор багатьох фундаментальних ре зультатів і створених на їх основі нових технологій і відповідного обладнання. У 19...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2008
Main Authors:	Корнієнко, О.М., Храмов, Ю.О.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2008
Series:	Наука та наукознавство
Subjects:	Президенти НАН України
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49102
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Патон Борис Євгенович / О.М. Корнієнко, Ю.О. Храмов // Наука та наукознавство. — 2008. — № 4. — С. 52-74. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-49102
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-491022025-02-23T18:29:12Z Патон Борис Євгенович Патон Борис Евгеньевич Paton BorysYevguenovych Корнієнко, О.М. Храмов, Ю.О. Президенти НАН України Патон Борис Євгенович — видатний вітчизняний учений, всесвітньо відомий спеціаліст в галузі зварювання, металознавства, металургії, спорудження відповідальних інженерних конструкцій, автор багатьох фундаментальних ре зультатів і створених на їх основі нових технологій і відповідного обладнання. У 1951 р. його обрано членом-кореспондентом, в 1958 р. — дійсним членом (академіком) Академії наук УРСР, з 1962 р. він — її президент. 2008 Article Патон Борис Євгенович / О.М. Корнієнко, Ю.О. Храмов // Наука та наукознавство. — 2008. — № 4. — С. 52-74. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49102 uk Наука та наукознавство application/pdf Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Президенти НАН України Президенти НАН України
spellingShingle	Президенти НАН України Президенти НАН України Корнієнко, О.М. Храмов, Ю.О. Патон Борис Євгенович Наука та наукознавство
description	Патон Борис Євгенович — видатний вітчизняний учений, всесвітньо відомий спеціаліст в галузі зварювання, металознавства, металургії, спорудження відповідальних інженерних конструкцій, автор багатьох фундаментальних ре зультатів і створених на їх основі нових технологій і відповідного обладнання. У 1951 р. його обрано членом-кореспондентом, в 1958 р. — дійсним членом (академіком) Академії наук УРСР, з 1962 р. він — її президент.
format	Article
author	Корнієнко, О.М. Храмов, Ю.О.
author_facet	Корнієнко, О.М. Храмов, Ю.О.
author_sort	Корнієнко, О.М.
title	Патон Борис Євгенович
title_short	Патон Борис Євгенович
title_full	Патон Борис Євгенович
title_fullStr	Патон Борис Євгенович
title_full_unstemmed	Патон Борис Євгенович
title_sort	патон борис євгенович
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Президенти НАН України
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49102
citation_txt	Патон Борис Євгенович / О.М. Корнієнко, Ю.О. Храмов // Наука та наукознавство. — 2008. — № 4. — С. 52-74. — укр.
series	Наука та наукознавство
work_keys_str_mv	AT korníênkoom patonborisêvgenovič AT hramovûo patonborisêvgenovič AT korníênkoom patonborisevgenʹevič AT hramovûo patonborisevgenʹevič AT korníênkoom patonborysyevguenovych AT hramovûo patonborysyevguenovych
first_indexed	2025-11-24T10:46:20Z
last_indexed	2025-11-24T10:46:20Z
_version_	1849668330628055040
fulltext	Science and Science of Science, 2008, № 452 З ініціативи О.В.Палладіна в Ки- ївському університеті було створено кафедру біохімії, котру він очолював упродовж багатьох років (1934—1954). Більше тридцяти років О.В.Пал- ладін працював у Президії АН України, шістнадцять з них (з 1946 по 1963 рр.) він був президентом Академії наук України. Поєднуючи наукову роботу з організаційною, громадською, ви- кладацькою діяльністю, О.В.Палладін здійснив визначний внесок у вітчизня- ну та світову науку. Вже в похилому віці він звернув увагу на перспективний науковий на- прямок — дослідження транспорту іонів та метаболітів через біологічні мембрани. Розробку цієї галузі про- довжили його учні, отримавши вагомі результати. В останні роки життя О.В.Палладін разом з найближчими співробітника- ми Я.В.Бєліком та Н.М.Поляковою узагальнив результати багаторічних досліджень у монографії “Білки голов- ного мозку та їх обмін”, котра вийшла друком за кордоном у 1977 році. Помер вчений 6 грудня 1972 року у Києві. Нині створеному та керованому ним з 1925 по 1970 роки Інституту біо- хімії НАН України присвоєно його ім’я, а колектив інституту продовжує плідно працювати, розвиваючи наукові напрям- ки, започатковані його засновником. Патон Борис Євгенович — видатний вітчизняний учений, всесвітньо відомий спеціаліст в галузі зварювання, метало- знавства, металургії, спорудження від- повідальних інженерних конструкцій, автор багатьох фундаментальних ре- зультатів і створених на їх основі нових технологій і відповідного обладнання. Понад півстоліття керує він великим науково-технічним комплексом — ака- демічним Інститутом електрозварюван- ня ім. Є.О. Патона та близько 50 років — Національною академією наук України. Б.Є. Патон також відомий організатор науки і громадський діяч. У 1951 р. його об- рано членом-кореспондентом, в 1958 р. — дійсним членом (академіком) Академії наук УРСР, з 1962 р. він — її президент. Загальновизнаний авторитет Б.Є. Патону створили його різнобічна і плідна діяль- ність, прагнення спрямувати фундамен- тальні й прикладні наукові дослідження і розробки на вирішення актуальних про- блем науково-технічного прогресу. О.М. Корнієнко, Ю.О. Храмов Патон Борис Євгенович Б.Є. Патон. 2008 р. © О.М. Корнієнко, Ю.О. Храмов, 2008 ПАТОН БОРИС ЄВГЕНОВИЧ Наука та наукознавство, 2008, № 4 53 Патони з’явилися в Росії як кора- бельні майстри, запрошені Петром І чи то з Голландії, чи то з Англії. Нащадки їх ставали здебільшого військовослуж- бовцями, проте були і винятки — один з них був архітектором у Петербурзі, інший — географом-мандрівником. Петро Іванович Патон — прадід Бориса Євгеновича — народився в Петербурзі в 1796 р. У 14 років почав військову службу, а вже в 16-річному віці брав участь у військових опера- ціях проти французьких військ, зо- крема в боях в Якубові, Клястиці, Полоцьку, в звільненні Данціга та Віт тенберга, в битві за Париж. Про- тягом 1814—1822 рр. П.І. Патон несе службу під Динабургом, а в наступні шість років — у військових поселен- нях Херсонської та Катеринославської губерній. З жовт ня 1829 р. П.І. Патон бере участь у російсько-турецькій ві- йні 1828—1829 рр., зокрема в наступі на Стамбул, був присутній при укла- данні Адріанопольського договору. Потім служив в Ізмаїлі, а в 1840 р. у званні генерал-майора керував штур- мом фортець на чорноморському узбе- режжі Кавказу. У 1848 р. П.І. Патона на чолі сформованої ним в Орлі дивізії направили на охорону західних кордо- нів у Галіції. За час військової служби Петра Івановича нагороджено багать- ма орденами і медалями, після виходу у відставку був сенатором. Помер Петро Іванович у Петербурзі в 1871 р. Оскар Петрович Патон, син П.І. Па тона і дід Бориса Євгенови- ча, народився в 1822 р. у Вознесенську Херсонської губернії. У 14-річному віці Оскара було зараховано до Головно- го інженерного училища Петербурга, по закінченні якого в 1849 р. він по- чав службу в гальванічній команді, де займався розробкою дистанційного управління вибухом підводних мін, удосконаленням телеграфного зв’язку. Під час Кримської війни 1853—1856 рр. Оскара Петровича відряджено до складу Петергофського загону, якій забезпечу- вав оборону берегів Балтійського моря. Для цього було використано найнові- ші розробки електротехніків, і керова- ні вибухи справляли разюче враження (як відомо, висадка англо-французьких військ у Прибалтиці не відбулася). У 1856 р. капітана О.П. Патона звіль- нено для використання у цивільних справах і присвоєно звання надвірно- го радника. Невдовзі його призначили керуючим Новомаїнським відділенням Самарської удільної контори. У 1865 р. він на службі в Міністерстві закордон- них справ, консул в Ніцці (Франція), згодом його переведено до Бреслау. Після відставки 1900 р. О.П. Патон оселився в м. Нова Ушиця Подільської губернії, де помер 1909 р. Родина Патонів О.П. Патон. 1885 р. О.М. Корнієнко, Ю.О. Храмов Science and Science of Science, 2008, № 454 Євген Оскарович Патон народився 4 березня 1870 р. в Ніцці. У 1888 р. він закінчив реальну гімназію в Німеччи- ні, в 1894 р. — інженерне відділення Саксонської королівської академії і почав працювати в одній з найбільших будівельних фірм Німеччини. У 1895— 1896 рр. Євген Оскарович здає іспити й виконує всі курсові й дипломні роботи в Петербурзькому інституті інженерів шляхів, отримує диплом російського інженера, починає викладацьку діяль- ність в інституті й працює також у тех- нічному відділі казенних залізниць, де проектує мости й металеві перекриття. З 1899 р. Є.О. Патон — в Московському інженерному училищі шляхів, успішно поєднує педагогічну, наукову та ін- женерну діяльність, 1901 р. захищає дисер тацію й призначається професо- ром. У 1904 р. Є.О. Патона запрошено до Київського політехнічного інститу- ту, де в 1905 р. він очолив кафедру мос- тів та був обраний деканом інженерно- будівельного факультету, тут він пере- будував навчальний процес, створив лабораторію і кабінет мостів. До 1929 р. Є.О. Патон написав де- сяток підручників, надрукував багато наукових праць, вирішив низку на- укових проблем проектування і будів- ництва мостів, зокрема спроектував і брав участь у будівництві понад 30 мостів. Ряд його учнів стали відомими вченими та інженерами, керівниками промисловості. Є.О. Патон по праву вважається засновником школи мос- тобудування в Україні. У 1929 р. Є.О. Патона обрано ака- деміком Всеукраїнської академії наук (ВУАН), і з цього часу починається новий плідний період його діяльнос- ті — робота в галузі зварювання мета- лів. Він організує у ВУАН Електрозва- Євген Оскарович і Наталія Вікторівна Патони. 1916 р. ПАТОН БОРИС ЄВГЕНОВИЧ Наука та наукознавство, 2008, № 4 55 рювальну лабораторію та Електрозва- рювальний комітет. Інтуїція вченого і досвід інженера підказали йому, що подальший розвиток мостобудування та інших галузей виробництва мета- левих конструкцій на основі клепки неможливий. Альтернативним спосо- бом нероз’ємного з’єднання метале- вих деталей було зварювання, однак впроваджувалося воно без ґрунтовної наукової й технологічної розробки, що призводило подекуди до руйнувань відповідальних зварних конструкцій. Є.О. Патон почав розробляти теоре- тичні основи зварювання й зайнявся впровадженням його в промисловість. Він перший в світі підійшов комплек- сно до цієї проблеми, створив єди- ну організаційну структуру, до скла- ду якої ввійшли науково-дослідні та експериментально-виробничі підроз- діли, конструкторське бюро, майстер- ні. Обсяг робіт розширявся і 2 лютого 1933 р. Президія ВУАН прийняла по- станову про створення Інституту елек- трозварювання (ІЕЗ), 2 січня 1934 р. прийнято відповідне урядове рішення. Таким чином, в Україні був створений перший у світі спеціалізований центр по проведенню наукових та інженер- них робіт в галузі зварювального вироб- ництва. До серпня 1953 р. Є.О. Патон був директором Інституту електрозва- рювання. З його ініціативи, а він при- діляв значну увагу підготовці кадрів, в 1935 р. у Київському політехнічному інституті організовано кафедру зварю- вання, якою він керував до 1939 р. Під безпосереднім керівництвом Є.О. Патона в Інституті електрозва- рювання широко розгорнулися як те- оретичні, так і експериментальні до- слідження з проблем матеріалознав- ства та забезпечення міцності зварних з’єднань. Це дозволило досить швидко створити наукову базу для проекту- вання зварних металоконструкцій, дослідження металургійних процесів. Також в інституті створюється устат- кування, матеріали і технологія швид- кісного автоматичного зварювання, що суттєво підвищило якість зварних конструкцій і продуктивність пра- ці зварників. Ця технологія з початку 1941 р. почала впроваджуватися на 20 провідних заводах країни, а Євгена Оскаровича призначають членом Ради по машинобудуванню при Раднарко- мі СРСР. У 1940 р. виходить написана перша в світі монографія Є.О. Патона з проблем автоматичного зварювання “Скоро стная автоматическая сварка под слоем флюса”. На початку Великої Вітчизняної війни за пропозицією Є.О. Патона Ін- ститут електрозварювання евакуюєть- ся в Нижній Тагіл і розміщується на території Уральського вагонобудівного заводу — потужного підприємства, де після перебазування туди Харківсько- го заводу ім. Комінтерну розгортаєть- ся виробництво танків Т-34. Тут під керівництвом Є.О. Патона до початку 1942 р. вперше в світі розроблено спо- сіб автоматичного зварюванням броні, устаткування для серійного виробни- цтва корпусів танків, авіабомб, реак- тивних снарядів, інших видів озброєн- ня та боєприпасів. У липні 1944 р. Інститут електро- зварювання повертається до Києва і Є.О. Патон відразу починає займатися проблемами відновлення й розвитку народного господарства країни, пере- ходом від ручних методів зварювання до індустріальних механізованих спо- собів виробництва труб, магістральних трубопроводів, вагонів, суден, резер- вуарів, доменних комплексів тощо, в першу чергу на заводах Придніпров’я О.М. Корнієнко, Ю.О. Храмов Science and Science of Science, 2008, № 456 та Донбасу. Його наполеглива праця перетворює автоматичне зварювання на потужне знаряддя технічного про- гресу. Одночасно розгортаються сер- йозні фундаментальні дослідження, що стали теоретичною основою науки про зварювання, підґрунтям для ре- волюціонізуючих зрушень у багатьох галузях виробництва, започатковуєть- ся журнал “Автоматическая сварка”. Під його безпосереднім керівництвом вперше створюється технологія елек- трошлакового зварювання. Займаючись проблемами нероз’єм- ного з’єднання металів, Є.О. Патон продовжував працювати в галузі мос- тобудування, зокрема створює проекти і технологію будівництва суцільнозвар- них мостів, у тому числі найбільшого на той час в Європі автодорожного мосту через Дніпро у Києві, що став до ладу в 1953 р. Важливою складовою частиною цілеспрямованих фундаментальних досліджень процесів зварювання стало вдосконалювання основ проектуван- ня нової зварювальної техніки, систем керування зварювальними процесами, устаткування для виробництва мета- левих конструкцій та вирішення інших конструкторських проблем, якими за- ймався старший син Євгена Оскарови- ча — відомий конструктор Володимир Євгенович Патон (1917—1987). У 1935 р. Є.О. Патона обирають членом Президії, згодом — голо- вою Відділення технічних наук, а 1945 р. — віце-президентом Акаде- мії наук УРСР. Є.О. Патон — Герой Соціалістичної Праці (1943), лауре- ат Державної премії І ступеня (1941), заслужений діяч науки УРСР (1940). його нагороджено багатьма орденами Є.О. Патон із синами Володимиром і Борисом. 1949 р. ПАТОН БОРИС ЄВГЕНОВИЧ Наука та наукознавство, 2008, № 4 57 і медалями. Помер Євген Оскарович у Києві 12 серпня 1953 р. Його ім’я при- своєно Інституту електрозварювання НАН України та мосту в Києві через Дніпро. Президією АН УРСР (1964) і Міжнародним інститутом електро- зварювання (1997) встановлено премії імені Є.О. Патона. Початок інженерної та наукової діяльності Б.Є. Патона Борис Євгенович Патон народився 27 листопада 1918 р. в Києві. У 1941 р. закінчив Київський політехнічний ін- ститут. У 1941—1942 рр. він — інженер на заводі “Красное Сормово” в Горько- му (нині — Нижній Новгород, Росія), з 1942 р. — молодший науковий співро- бітник Інституту електрозварювання. Брав участь у розробці обладнання й технології для зварювання танків, ви- конав фундаментальні дослідження процесів зварювання під флюсом, зо- крема вперше разом з А.М. Макарою експериментально встановив наяв- ність дугового розряду, що сприяло створенню нових флюсів та удоскона- ленню технології зварювання броньо- вих сталей. З 1946 р. Б.Є. Патон — старший науковий співробітник, завідувач електротехнічного відділу Інституту електрозварювання, бере активну участь у впровадженні но- вітньої техніки в промисловість, ви- рішує складні технічні й наукові пи- тання, зокрема закладає основи теорії автоматів для різних видів дугового зварювання, встановлює незалеж- ність ефективності саморегулювання зварювальної дуги від густини стру- му на електроді, обґрунтовує технічні рішення шлангового зварювання під флюсом, розробляє вимоги до джерел живлення та систем керування зварю- вальними головками. Вже на початку своєї інженерної та наукової діяльнос- ті Борис Євгенович плідно поєднував глибокі дослідження з впровадженням їх результатів у технології і відповідне обладнання. Нерозривність приклад- них і фундаментальних досліджень характерна для всієї його подальшої наукової та науково-організаційної діяльності. Його кандидатська і докторська дисертації присвячені дослідженню процесів у зварювальних ланцюгах, на- гріванню й плавленню металів, на осно- ві яких він розробив системи регулю- вання зварювальних дугових процесів, спростив конструкцію зварювальних автоматів. Вивчаючи динаміку проце- сів плавлення електродів, Б.Є. Патон встановив умови, за яких можливе на- півавтоматичне дугове зварювання. Саме ці відкриття сприяли створенню шлангових напівавтоматів для зварю- вання під флюсом і створенню вперше в світі дугового зварювання в захисно- му середовищі активних газів. З 1950 р. Борис Євгенович — заступник дирек- тора Інституту електрозварювання. Роботи, виконані в інституті в пер- ші післявоєнні роки, дозволили при- скорити відновлення зруйнованої промисловості країни: було знайде- но нові технології виробництва труб і будівництва трубопроводів, судно- будування, виробництва і ремонту за- лізничного транспорту тощо. Вперше в світі вирішено проблему автома- тичного зварювання під флюсом вер- тикальних швів (Г.З. Волошкевич), що значно прискорило будівництво домен, мостів та інших конструкцій. Швидкому відновленню і розвитку паливно-енергетичного комплексу сприяли створений в інституті метод будівництва резервуарів із плоских по- О.М. Корнієнко, Ю.О. Храмов Science and Science of Science, 2008, № 458 лотнищ (Г.В. Раєвський), складально- зварювальні автомати для виготовлен- ня шахтних вагонеток, стояків, шах- тарських ламп та ін. Роботи по ство- ренню спеціальних мостових сталей і технологію складально-зварювальних робіт на монтажі втілено в суцільно- зварному мосту через Дніпро в Києві. Наприкінці 40-х років в ІЕЗ ім. Є.О. Патона (разом з іншими установа- ми) вперше у світі створено процеси ду- гового зварювання у вуглекислому газі, впровадження яких дозволило в значній мірі механізувати зварювальне виробни- цтво сталевих конструкцій (Д.А. Дуд- ко, І.І. Заруба, А.Г. Потап’євський). Ще більше розширило можливості зва- рювання, зокрема спеціальних сталей, створення порошкових дротів і роз- робка техніки зварювання в усіх про- сторових положеннях (І.К. Походня). Видатним досягненням інституту стало створення Б.Є. Патоном, Г.З. Волошке- вичем, Б.І. Медоваром та іншими ново- го виду технології — електрошлакового зварювання. Застосування цієї техно- логії з’єднання металів необмеженої товщини вже з 50-х років уможливило виготовлення потужних енергетич- них установок, ковальсько-пресового устаткування, устаткування хімічної, атомної та інших галузей промисловос- ті Радянського Союзу й інших країн. За електрошлакове зварювання інститут одержав Гран-прі на Всесвітній вистав- ці в Брюсселі (1958). Б.Є. Патон з дочкою Євгенією. 1972 р. На чолі Інституту електрозварювання З 1953 р. і до сьогодні Б.Є. Патон очолює Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона. Зберігаючи порядок організації роботи інституту, встанов- лений його батьком, Борис Євгенович щомісяця перевіряє виконання планів робіт кожного наукового співробітника, і тільки коли кількість виконавців зна- чно збільшилася, він залишив за собою переважно перевірку квартальних планів відділів і лабораторій. Щодня директор проводить десяток нарад, де обговорю- ються актуальні питання, оцінюються пропозиції, доповідаються результати виконання і даються нові доручення. Ви- конання протокольних доручень строго контролюється (в архіві інституту збері- гаються близько 10 тисяч протоколів). Широкий науковий кругозір, здат- ність охоплювати весь комплекс про- блем, розроблюваних інститутом, ви- значати тенденції і перспективи роз- витку, постійний контакт із співробіт- никами дозволили Борисові Євгено- вичу налаштувати колектив інституту на розв’язування великих, практично значимих завдань. Вже в 60-ті роки ін- ститут став не тільки всесоюзним, але й світовим центром з теорії і практики зварювальних технологій. У 1950—1960 рр. вивчення в інсти- туті фізико-металургійних процесів за- початкувало нові напрямки розвитку зварювальних технологій. Значне місто посідають дослідження, спрямовані на вирішення проблем виготовлення від- ПАТОН БОРИС ЄВГЕНОВИЧ Наука та наукознавство, 2008, № 4 59 повідальних високонапружених кон- струкцій з нових металів і сплавів. Одер- жало подальший розвиток автоматичне зварювання під флюсом. Було розробле- но низку марок флюсів для зварювання труб, конструкцій з легованих сталей, що працюють в екстремальних умовах. У на- ступні роки тривали розробки флюсів для спеціальних легованих сталей, без- кисневих флюсів для зварювання алю- мінієвих, титанових та інших високоак- тивних сплавів (А.М. Макара, Б.С. Ка- саткін, В.В. Підгаєцький, Д.М. Рабкин, С.М. Гуревич, І.І. Фрумін та ін.), порош- кових дротів і стрічок для зварювання і наплавлення (І.К. Походня, Ю.А. Юз- венко), створено низкотоксичні електро- ди для ручного зварювання з високоякіс- ним покрит тям (І.К. Походня). З кінця 50-х років посилилися дослідження джерел енергії для зва- рювання і споріднених технологій. Результати з фізики дугового розряду сприяли удосконаленню обладнання і технології зварювання, наплавлення, напилення в інертних газах (Б.Є. Па- тон, Д.А. Дудко, В.С. Гвоздецький та ін.). Було створено імпульсно-дугове зварювання, мікроплазмове і плазмо- ве зварювання, започатковано роботи зі створення технологій з’єднання з використанням енергії електронного і лазерного променів, енергії вибуху, магнітно-імпульсної енергії, енергії тертя тощо (О.К. Назаренко, В.Д. Ку- дінов, В.П. Гаращука, К.К. Хрєнов, В.Е. Моравський та ін.). Техноло гії аргонодугового, електронно-про- меневого, контактного, плазмового зварювання було запропоновано для виробів з алюмінію, титану, цирко- нію та інших металів і сплавів в авіа-, Г.З.Волошкевич, Б.Є. Патон (у центрі), Д.А. Дудко і О.І. Корінний в лабораторії електрошлакових технологій інституту. 1960 р. О.М. Корнієнко, Ю.О. Храмов Science and Science of Science, 2008, № 460 ракето-, суднобудуванні, атомній і хімічній промисловості та в інших га- лузях. Розроблено методи зварюван- ня і паяння сталей з алюмінієм, мід- дю з алюмінієм і зі сталлю, пластмаси з металами. Водночас було поліпше- но зварювальні матеріали та устатку- вання. Розробка в ІЕЗ ім. Є.О. Патона кіль- цевого трансформатора (М.Г. Оста- пенко, В.К. Лебедєв, М.Д. Литвинчук, С.І. Кучук-Яценко та ін.) відкрила ши- року дорогу контактному зварюванню безперервним оплавленням стиків труб магістральних трубопроводів великого діаметру, зварки труб і рейок в польо- вих умовах, що є одним з найбільших світових досягнень в галузі контактного зварювання. Інститут продовжував за- ймати провідне місто при будівництві трубопроводів у різних кліматичних зо- нах, у тому числі в умовах Крайньої Пів- ночі. Найбільші фірми розвинутих капі- талістичних країн придбали ліцензії на технологію та устаткування для контак- тного зварювання. У наступні роки було розроблено й впроваджено контактне стикове зварювання прокату великого перерізу, нову технологію підводного зварювання оплавленням морських тру- бопроводів, стикове зварювання кон- струкцій зі сплавів на основі алюмінію, магнію, титану, нержавіючих і жароміц- них сталей та ін. (С.І. Кучук-Яценко). Б.Є. Патон під час випробування нового зварювального апарату. 1957 р. Вирішення актуальних проблем провідних напрямків науково-технічного прогресу З розвитком нових видів техніки і виникненням особливих вимог до якості матеріалів і їх з’єднань посили- лася увага до суміжних процесів і спе- ціальної електрометалургії. У 70—80-х роках виконано значні дослідження з технології і металознавства зварюван- ня плавленням, особливо високоміц- них сталей (А.М. Макара), розроблено термозміцнені та низьколеговані сталі високої міцності для зварних конструк- цій (Б.С. Касаткін), знайдено перспек- тивні шляхи підвищення ефективності використання прокату чорних мета- лів і наплавленого металу (О.А. Ка- зиміров) і підвищення опору втоми зварних конструкцій (В.І. Труфяков). Послідовно розгорталися досліджен- ня хіміко-металургійних процесів, процесів у рідкому і твердому металі, результати яких використано для по- ліпшення якості з’єднань (І.К. Поход- ня, К.А. Ющенко та ін.). Подальший розвиток енергетики, зокрема ядерної, авіаракетної техніки, хімічної промис- ловості, транспорту, мостобудування вимагав створення нових сплавів з осо- бливими експлуатаційними якостями і ПАТОН БОРИС ЄВГЕНОВИЧ Наука та наукознавство, 2008, № 4 61 розробки технологій їх з’єднання. Зо- крема, було вирішено проблеми крі- огенної техніки, бронеконструкцій, ракетобудування та інших галузей (К.А. Ющенко, А.Я. Іщенко та ін.). Водночас в інституті тривали розроб- ки методів зниження деформацій і напруг, контролю якості зварних кон- струкцій (Л.М. Лобанов, А.Я. Недосе- ка, В.О. Троїцький та ін.). До способів, що дозволяють зна- чно підвищити працездатність деталей і механізмів, відносяться наплавлення та деякі інші технології нанесення по- криттів способами, що споріднені зі зварювальними. За всі роки існування інституту цим проблемам приділялася значна увага. Розроблено теоретичні й технологічні основи наплавлення та напилення, спеціальні матеріали, уні- версальні й спеціалізовані верстати та інше обладнання. Значні роботи по відновленню і зміцненню поверхонь виконано на основі дугових процесів під флюсом, у захисних газах самоза- хисним дротом, порошковою стрічкою (І.І. Фрумін, І.К. Походня). Зокрема, це механізоване наплавлення валків гарячої прокатки, засипних апаратів доменних печей та іншого металургій- ного обладнання. Для наплавлення за- стосовано й інші джерела нагрівання: лазерні та електронні промені, дугова плазма, газове полум’я тощо. Розро- блено декілька технологій зміцнення поверхонь виробів дією електронного променю, магнітно-імпульсного удару та ін. У другій половині ХХ ст. в судно-, ракето- та авіабудуванні паяння ви- явилося найоптимальнішим і часто незамінним технологічним процесом. І.І. Фрумін, Б.Є. Патон, Ю.А. Юзвенко і В.М. Мозок біля установки наплавлення під керамічним флюсом. 1961 р. О.М. Корнієнко, Ю.О. Храмов Science and Science of Science, 2008, № 462 Для забезпечення необхідних експлу- атаційних якостей на протязі багатьох років ведеться пошук нових припоїв і технологій нагрівання, в 70-х роках розроблено технологію паяння у ваку- умних печах, парах активних металів і захисно-відновлювальному серед- овищі при виготовленні приладів для з’єднання корундової кераміки із за- лізонікелевими сплавами, при вироб- ництві авіаційних конструкцій з тита- нових сплавів, деталей газотурбінних двигунів із жароміцних сплавів. Точне регулювання параметрів режиму на- грівання і металургії процесів досягну- то при контактно-реактивному паян- ні, зокрема при виробництві приладів з деталями з молібдену, вольфраму і міді, покритими золотом або сріблом (О.О. Росошинський, В.Ф. Хорунов, Ю.Б. Малевський, В.С. Несміх). Інтен- сифікувалася робота по зварюванню- паянню з прикладенням стискаючих навантажень в поєднанні з високо- частотним нагріванням. Зокрема, роз- роблено технологію й обладнання для високочастотного паяння таких вели- когабаритних виробів, як ротори тур- бін і труби (В.К. Лебедєв, Л.Г. Пузрін, Г.О. Бойко, В.Д. Табелєв, О.С. Пись- менний). У 90-х роках започатковано до- слідження зварювання м’яких живих тканин. Виявлено можливість вико- ристання струму високої частоти для з’єднання без ниток і металевих скоб розрізів тканин і органів, розроблено технології, зварювальний електрохі- рургічний комплекс з джерелом жив- лення і спеціальними медичними ін- струментами (Б.Є. Патон, В.К. Лебе- дєв, О.М. Іванова та ін.). Серед сучасних апаратурних і ана- літичних методів дослідження отрима- ли розвиток електронно-мікроскопічні методи, спектральний і газовий ана- Нові розробки інституту з контактного зварювання. 1987 р. Б.О. Мовчан, Б.Є. Патон і В.К. Лебедєв (крайній праворуч) ПАТОН БОРИС ЄВГЕНОВИЧ Наука та наукознавство, 2008, № 4 63 ліз (І.К. Походня, В.Й. Лакомський, Г.М. Григоренко та ін.). Успішно ви- рішуються питання математичної об- робки результатів досліджень, мате- матичного моделювання в зварюванні та спеціальній металургії. Застосовано комп’ютерні системи проектування технологій і обладнання, виконано до- слідження із застосуванням фізичного і комп’ютерного моделювання проце- сів зварювання плавленням і тиском, напруг і деформацій зварних з’єднань, створено бази знань в галузі металургії і зварювання (В.І. Махненко та ін.). Ін- ститут взяв активну участь в створенні зварювальних роботів, які впровадже- но на автоматичних лінях автомобіль- них, вагонобудівних та інших заводів (Г.О. Спину, Ф.А. Киселевський та ін.). Значний економічний ефект дали промисловості технології різання мате- ріалів, засновані на плазмово-дугових процесах і енергії вибуху (К.К. Хрє- нов, Е.М. Есибян, В.Д. Кудінов та ін.). В останні роки увага приділя- ється прогнозуванню працездатності, діагностиці стану високонапружених зварних конструкцій (А.Я. Недосека). До кінця 70-х — початку 80-х років за технологіями ІЕЗ ім. Є.О. Патона зварю- вали, наплавляли, паяли, напилювали вироби завтовшки від часток міліметра до кількох метрів, сфера застосування зварювання і споріднених технологій по- ширилася від ювелірної промисловості й медицини до авіаційно-космічної техніки і підводних нафтопроводів. Зна- чна частина високих технологій по ви- готовленню відповідальних інженерних конструкцій починалася в інституті від створення сплавів з унікальними на- перед заданими властивостями. Вони включають власне зварювання, паяння чи наплавлення і завершуються контро- лем якості та діагностикою стану звар- них з’єднань. З 1963 р. в ІЕЗ ім. Є.О. Патона ве- дуться науково-дослідні й прикладні У відділі зварювальної робототехніки інституту. 1990 р. О.М. Корнієнко, Ю.О. Храмов Science and Science of Science, 2008, № 464 роботи зі зварювання в космосі, ре- зультати яких визнано в усьому світі. У жовтні 1969 р. на борту космічного корабля “Союз-6” вперше здійснено експерименти зі зварювання на уста- новці ”Вулкан”, розробленій в інститу- ті. У 1984 р. проведено експеримент за бортом орбітальної станції у відкритому космосі, в якому ручним електронно- променевим інструментом виконано зварювання, пайку, різання і напилю- вання. Період з 1985 по 1996 р. харак- терний зростанням обсягу робіт, вико- наних у космосі. В ІЕЗ ім. Є.О. Патона тривають роботи, пов’язані з освоєн- ням космічного простору, інтерес до них виявляють НВО “Енергія” (Ро- сія) і НАСА (США). В умовах космо- су успішно виконано комплексні екс- перименти розкриття конструкцій з ферм, по їх зварюванню і паянню; кілька років на орбітальній станції “Мир” експлуатувалась система бага- торазового розкриття та складання со- нячних батарей завдовжки понад 15 м. Для виготовлення телескопу зі сплаву інвара та алюмінієво-магнієвого спла- ву розроблено технологію електронно- променевого зварювання різнорідних матеріалів з попереднім нанесенням парофазним методом проміжних смуг додаткових металів, удосконалювалась методика створення нових компози- ційних матеріалів. Слід зазначити, що успішна на- укова і виробнича діяльність інституту в значній мірі зумовлювалися вдалим розв’язанням організаційних питань. З 50-х років розвивається та удоско- налюється його структура, ведеться пошук нових методів прискорення впровадження наукових досягнень у виробництво. У 1959 р. конструк- торський відділ та експерименталь- ні майстерні інституту перетворено в Дослідне конструкторське бюро і До- слідний завод зварювального облад- нання, в 1978 р. організовано Дослід- Льотчики-космонавти В.О. Джанібеков і С.Є. Савицька навчаються в інституті зварювальним процесам. 1984 р. ПАТОН БОРИС ЄВГЕНОВИЧ Наука та наукознавство, 2008, № 4 65 ний завод зварювальних матеріалів, а в 1981 р. — Дослідний завод спеці- альної електрометалургії. У результаті в 1981 р. ІЕЗ ім. Є.О. Патона отримав статус науково-технічного комплексу, який 1985 р. перетворено на міжгалузе- вий науково-технічний комплекс, що мав забезпечити координацію роботи організацій різних міністерств Радян- ського Союзу в галузі високих зварю- вальних технологій. Міжгалузевий науково-технічного комплекс (МНТК) “ІЕЗ ім. Є.О. Патона” став головним в СРСР по створенню і впровадженню в народне господарство прогресивних технологій, устаткування і матеріалів для зварювання, пайки, наплавлення, нанесення покриттів, одержання но- вих конструкційних матеріалів мето- дами спецелектрометалургії. У складі МНТК було створено кілька інженер- них центрів. У 1958 р. Б.Є. Патон за участю ряду фахівців розробив першу програму розвитку зварювального виробництва та зварювальної науки й техніки в СРСР. У 1976 р. він очолив Національ- ний комітет СРСР по зварюванню в Міжнародному інституті зварювання. З 1958 р. ІЕЗ ім. Є.О. Патона стає го- ловною організацією по зварюванню і зварним конструкціям у СРСР, тут ді- яла Координаційна рада, Наукова рада по проблемі “Нові процеси одержання й обробки металевих матеріалів”. Нині ІЕЗ ім. Є.О. Патона продо- вжує займати одне з провідних місць у світі в розробці прогресивних техноло- гій зварювання та споріднених техно- логій з’єднання матеріалів, досліджен- нях міцності, надійності та діагностиці несучої здатності зварних конструкцій, технології наплавлення, нанесення по- криттів та обробки поверхонь деталей машин, які працюють в екстремальних умовах. Нині в інституті виконують- ся пріоритетні роботи зі спеціальної електрометалургії, спрямовані на по- кращення службових властивостей і створення нових високоміцних сталей, кольорових, тугоплавких і компози- ційних матеріалів з наперед заданими властивостями. ІЕЗ ім. Є.О. Патона бере участь у виконанні кількох десят- ків міжнародних науково-технічних програм. Створено наукові основи отримання високоякісних титанових злитків із губки з використанням різ- них джерел нагрівання, досліджено процес термомеханічного зміцнення зварних конструкцій, в тому числі авіа- ційних і ракетних, із складнолегованих нагартованих алюмінієвих сплавів, встановлено технологічні параметри процесів вирощування монокристалів вольфраму і молібдену, виконано до- слідження із застосуванням фізичного і комп’ютерного моделювання проце- Президент АН СРСР М.В. Келдиш (праворуч) в ІЕЗ ім. Є.О. Патона. 1967 р. О.М. Корнієнко, Ю.О. Храмов Science and Science of Science, 2008, № 466 сів зварювання плавленням і тиском, напруг і деформацій зварних з’єднань, створення баз знань в галузі металургії і зварювання тощо. Успіхи в створенні та впровадженні нових технологій були і залишаються можливими завдяки фундаментальним і прикладним дослідженням, конструк- торським розробкам і досить високій кваліфікації фахівців усіх рівнів. У своїх роботах вчені ІЕЗ ім. Є.О. Патона вра- ховують тенденції світового розвитку металообробних галузей промисловості: зниження енергоємкості, підвищення продуктивності, гарантії якості та по- ліпшення екологічних показників. Про- водиться також комплекс теоретичних і експериментальних досліджень з підви- щення точності виготовлення зварних тонколистових конструкцій і їх несучої здатності та циклічної довговічності. У період становлення ринкових відносин, крім наукової, конструк- торської і виробничої діяльності, ве- деться пошук ефективних організа- ційних форм. Створено Міжнародний центр електронно-променевих техно- логій, науково-інженерні й науково- виробничі центри та ін., а також тех- нопарк “ІЕЗ ім. Є.О. Патона”, що об’єднує понад три десятки підпри- ємств і організацій, створено Центр сертифікації продукції зварювального виробництва, який проводить роботу з удосконалення української системи сертифікації, що відповідала б між- народним нормам і правилам. ІЕЗ ім. Є.О. Патона є базовою організацією Міждержавної наукової ради з питань зварювання і споріднених технологій, виконуючи координацію наукової ді- яльності учених країн, що входять до На виставці ІЕЗ ім. Є.О. Патона. Зліва направо — В.І. Махненко, міністр будівництва та регіонального розвитку України В.В. Рибак, Б.Є. Патон, Л.М. Лобанов, Л.С. Киреєв. 2007 р. ПАТОН БОРИС ЄВГЕНОВИЧ Наука та наукознавство, 2008, № 4 67 Наукової ради по нових матеріалах Міжнародної асоціації академій наук. ІЕЗ ім. Є.О. Патона є головним науко- вим центром зварювання країн СНД. У ньому тривають комплексні дослі- дження зварювання і пайки, створен- ня на їх основі високопродуктивних технологій з’єднання, зварювального устаткування і матеріалів, дослідження міцності та несучої здатності зварних з’єднань і конструкцій, розробка основ проектування і комплексного механі- зованого виробництва зварних кон- струкцій, розвиваються комплексні дослідження фізико-хімічної поверх- ні, створення технологічних процесів, устаткування і матеріалів для нане- сення зміцнюючих і захисних покрит- тів, а також роботи зі створення нових технологій електрометалургійного ви- робництва, особливо якісних сплавів і композиційних конструкційних ма- теріалів. НТК “ІЕЗ ім. Є.О. Патона” зберігає свій статус одного з провідних світових наукових центрів по зварю- ванню і спорідненим технологіям та сучасній електрометалургії. Нині до його складу входять, крім власне інституту з науковими від- ділами і лабораторіями, дослідне конструкторсько-технологічне бюро, експериментальне виробництво, спе- ціальне конструкторсько-технологічне бюро з дослідним виробництвом вико- ристання технологій металообробки вибухом, три дослідні заводи, кілька інженерних центрів, а також різні до- поміжні служби, що працюють в інте- ресах усіх підрозділів інституту, інфор- маційний центр із базою даних, обчис- Напередодні дня Перемоги в ІЕЗ ім. Є.О. Патона. 08.05.2008 р. Зліва направо — М.В. Горбунов, слюсар, ветеран; акад. НАН України І. Кучук-Яценко; В.К. Зяхор, начальник відділу; Б.Є. Патон; О.І. Фокін, плавильщик, ветеран; акад. НАН України І.К. Походня; М.А. Паршенков, науковий співробітник, ветеран О.М. Корнієнко, Ю.О. Храмов Science and Science of Science, 2008, № 468 лювальний і сертифікаційний центри. Підготовка фахівців ведеться в аспі- рантурі та Міжгалузевому навчально- му центрі. ІЕЗ має зв’язки з науковими центрами і фірмами США, Китаю, Ні- меччини, Великої Британії, Франції, Японії, Південної Кореї, Південної Африки і низки інших країн, органі- зуються спільні лабораторії і центри, активно розвивається кооперація і ви- конання міжнародних проектів. Три- валий час ІЕЗ ім. Є.О. Патона працює на ринку США, Канади і деяких інших країн, спільні підприємства працюють у США і в Канаді. Зовнішньоеконо- мічна діяльність інституту здійснюєть- ся спеціалізованою фірмою “ІНПАТ”. Тільки в США запатентовано понад двох тисяч винаходів інституту. Захід- ноєвропейськими, американськими та азійськими фірмами закуплено сотні ліцензій. Каталог матеріалів і устатку- вання, технологій, пропонованих ІЕЗ ім. Є.О. Патона, містить декілька со- тень найменувань. Новітня інформа- ція в галузі зварювання та споріднених технологій регулярно висвітлюється в чотирьох журналах. Інститутом видано десятки монографій, два томи “Енци- клопедії машинобудування”. Науковий потенціал інституту — це 320 наукових співробітників, серед яких 16 академіків і членів-кореспондентів Національної академії наук України, 62 доктори наук, 250 кандидатів наук. ІЕЗ ім. Є.О. Пато- на нагороджено орденами Леніна, Жов- тневої революції і Трудового Червоного Прапору, почесними грамотами, по- над 100 робіт відзначено Ленінською та Державними преміями СРСР і УРСР, Державними преміями України в галузі науки і техніки України. Особистий внесок Б.Є. Патона в наукові дослідження і розробки інституту Оригінальні дослідження Б.Є. Па- тона пов’язані з розробкою базових технологій нероз’ємного з’єднання металів. Це зварювання під флюсом, електрошлакове зварювання, стикове зварювання оплавленням, включаючи розробку спеціальних матеріалів, об- ладнання і систем автоматичного ке- рування. Борис Євгенович знаходить час особисто проводити наукові дослі- дження. Він продовжує розробки елек- трошлакових технологій і, крім нових способів зварювання, створює техно- логії електрошлакового наплавлення і переплавлення. З 1952 р. Борис Євге- нович розробляє нові способи одер- жання металів високої якості, дослі- джує процеси переплаву, розробляє технологію електрошлакового лиття, керує створенням устаткування і тех- нологій для нових методів зварюван- ня та електрометалургії. До обрання в 1962 р. президентом Академії наук УРСР він очолював лабораторію авто- матизації зварювальних процесів. Значний внесок зробив Б.Є. Па- тон у розвиток контактного стикового зварювання. Цілеспрямовані багато- річні дослідження дозволили виявити значні резерви стикового зварювання безперервним оплавленням, створити високопродуктивне автоматизоване устаткування, що не має прототипів у світовій практиці. З 1963 р. Борис Євгенович започат- ковує розробку обладнання і техноло- гій зварювання, паяння та напилення в умовах космосу, організує спеціаль- ну лабораторію, діяльністю якої ціка- виться майже кожного робочого дня. У 1969 р. на пілотованому космічно- му кораблі “Союз-6” космонавтом В.М. Кубасовим на установці “Вул- ПАТОН БОРИС ЄВГЕНОВИЧ Наука та наукознавство, 2008, № 4 69 кан”, створеній в інституті, вперше випробувано електронно-променеве, дугове і плазмове зварювання в умовах космосу. Відкрилася можливість за- стосовувати зварювання та споріднені технології при монтажі металокон- струкцій у космічному просторі та про- веденні необхідних ремонтних робіт. З початку 70-х років під керівни- цтвом Б.Є. Патона почав розвиватися новий напрям — створення зварюваль- них роботів, запрограмованих промис- лових маніпуляторів, здатних замінити зварника при виконанні повторюваних операцій. До цього напрямку інститут був підготовлений всією попередньою діяльністю по розробці зварювальних і наплавочних установок із програмним керуванням. Значний особистий внесок Б.Є. Па тона і в розвиток металургії. Становлення виробництва зварних труб для магістральних трубопрово- дів пов’язано з його ім’ям. Ще в другій половині 1940-х років він брав участь у створенні цеху електрозварних труб великого діаметра на Харцизькому трубному заводі. У 1954 р. Б.Є. Патон очолив дослідження, спрямовані на за- стосування електрошлакового процесу для поліпшення якості металів і сплавів. У результаті було створено принципово новий напрямок в якісній металургії — електрошлаковий переплав. У 1959 р. під його керівництвом розпочато ро- боти з рафінування металів і сплавів за допомогою електронного променя. Електронно-променева плавка вияви- лася досить ефективним способом очи- щення металів від газоподібних і летучих домішок і з’єднань. У 1963—1964 рр. Б.Є. Патон із групою співробітників від- крив явище утворення вакууму в герме- тичному об’ємі, обмеженому металеви- Б.Є. Патон проводить експеримент з плазмового зварювання. 1962 р. О.М. Корнієнко, Ю.О. Храмов Science and Science of Science, 2008, № 470 ми поверхнями, що нагріваються до ви- соких температур. Це відкриття сприяло докорінному вдосконаленню процесу одержання високоякісного біметалевого прокату. Б.Є. Патон керував створенням і освоєнням технології та устаткування для механізованого зварювання кон- струкцій, у тому числі для дугового зва- рювання труб великого діаметру та елек- трошлакового зварювання потужного ковальсько-пресового та енергетичного обладнання. З початку 50-х років він керує ро- ботами зі створення фізико-хімічних основ технології та розробкою устат- кування для електронно-променевого зварювання, плавлення, випарування й конденсації пари металів, плазмово- го, дугового й контактного зварювання, зварювання вибухом та іншими техно- логіями зварювання металів, пластмас і композитних матеріалів. У результа- ті було засновано журнал “Проблемы спецэлектрометаллургии” (нині — “Современная электрометаллургия”). Б.Є. Патон також очолив вивчення проблем діагностики й продовження ресурсу зварних конструкцій, з його ініціативи засновано журнал “Техни- ческая диагностика и неразрушающий контроль”. З початку 90-х років він без- посередньо керує дослідженнями зі зва- рювання живих біологічних тканин, до- сліджує процеси коагуляції, розробляє вимоги до спеціальних інструментів. Все наведене вище характеризує Б.Є. Патона як видатного вченого та інженера, організатора науки і тех- ніки, керівника великого колективу науковців, конструкторів і виробнич- ників. Талант дослідника та інженера, величезна енергія і працездатність, непересічні організаторські здібнос- ті, сильний характер і воля, прагнен- ня доводити справу до кінця, широка ерудиція, здатність передбачати пер- спективні тенденції і шляхи розвитку науки і техніки, доброзичливість і вод- Б.Є. Патон за розробкою нового способу зварювання в захисних газах. 1983 р. ПАТОН БОРИС ЄВГЕНОВИЧ Наука та наукознавство, 2008, № 4 71 ночас вимогливість, ентузіазм, відкри- тість, бажання спілкування, особливо з молоддю, а також почуття гумору і любов до спорту зробили Б.Є. Патона справжнім науковим лідером. Під його керівництвом подальшого бурхливого розвитку дістала започатко- вана в інституті його батьком наукова школа. Завдяки Б.Є. Патону вона зна- чно розширила тематику досліджень і розробок, дістала чимало фундамен- тальних результатів, започаткувала і розвинула нові науково-технічні на- прямки, здобула величезний авторитет і широке визнання. Персональний склад школи виглядає так: академіки НАН України Д.А. Дудко, С.І. Кучук-Яценко, В.К. Лебедєв, Л.М. Лобанов, В.І. Мах- ненко, Б.І. Медовар, Б.О. Мовчан, І.К. Походня, К.А. Ющенко, члени- кореспонденти А.Я. Іщенко, Б.С. Ка- саткін, В.М. Кудінов, В.Й. Луком- ський, А.М. Макара, В.І. Труфяков, доктори наук А.Ю. Асніс, Г.О. Бойко, Г.З. Волошкевич, В.С. Гвоздецький, С.М. Гуревич, І.І. Заруба, О.А. Казимі- ров, Ф.А. Киселевський, О.К. Назарен- ко, О.С. Письменний, В.В. Підгаєць- кий, А.Г. Потап’євський, Д.М. Рабкін, Г.В. Раєвський, О.А. Росошинський, Г.О. Спину, В.О. Троїцький, І.І. Фру- мін та ін. Відкриття пам’ятника М.М. Бенардосу в с. Лух Івановської обл. (Росія) 20.06.1981 р. Зліва направо — космонавт В.М. Кубасов, президент АН СРСР А.П. Александров, Б.Є. Патон, секретар обкому КПРС В.Г. Клюєв О.М. Корнієнко, Ю.О. Храмов Science and Science of Science, 2008, № 472 Керуючи Академією наук Наприкінці 50-х і особливо на по- чатку 60-х років обстановка в Україні, що оправилася після фашистської оку- пації, і в Радянському Союзі докорінно змінюється. Розвиток промисловості за- жадав прискорення науково-технічного прогресу, більшої орієнтації академічної науки на природничі та технічні науки, на їх тісний зв’язок із практикою. І не ви- падково, що в 1962 р. президентом Ака- демії наук УРСР було обрано Б.Є. Па- тона. З перших кроків своєї діяльності новий президент відразу відгукнувся на потреби часу. Та структура академії, яку він отримав у “спадщину”, вже через рік з його ініціативи була приведена у відпо- відність із запитами науково-технічного прогресу. Протягом 60—80-х років під керів- ництвом Б.Є. Патона в Академії наук УРСР створено широку мережу на- укових установ, в яких дістали розви- ток дослідження практично з усіх га- лузей науки і техніки, культури, одер- жали розвиток старі й сформувалися нові наукові школи. Академія стала одним з першопрохідників у сфері організації наукових досліджень та інноваційного процесу, флагманом високої ефективності науки. Зна- чну роботу проводив Б.Є. Патон по організації комплексних досліджень низки найважливіших теоретичних проблем в галузі природничих і сус- пільних наук. Зокрема, розширилися роботи в галузі фізики твердого тіла і конденсованого стану, історії науки і техніки та науковознавства, розвину- лися біологічні дослідження об’єктів на молекулярному рівні, започатку- Виступ на засіданні Президії АН УРСР (ліворуч В.С. Гутиря). 1962 р. ПАТОН БОРИС ЄВГЕНОВИЧ Наука та наукознавство, 2008, № 4 73 валися дослідження з нових наукових напрямків. Найважчим випробуванням для Бо- риса Євгеновича стали 90-ті роки. Тіль- ки залізна витримка і розуміння, чим загрожує Україні розвал академічної науки, дозволили йому в умовах нерозу- міння ролі науки новими керівниками України, стрімкого зубожіння академії, від’їзду багатьох перспективних учених на Захід, цькування його та академії з боку особливо завзятих “демократів” знайти шляхи збереження основного наукового потенціалу, надихати своєю невгамовною діяльністю на плідну пра- цю вчених академії. Він зберіг свою гід- ність і честь, не віддав академію псевдо- реформаторам, довів її значимість для успішного розвитку України в умовах незалежності. Б.Є. Патон завжди на- гадує про інтернаціональний характер науки, підкреслює необхідність актив- ної й тісної взаємодії з ученими та на- уковими організаціями різних країн, передусім Росії. Велике значення мала і має видатна інтуїція Бориса Євгеновича — здатність передбачити розвиток перспективних тенденцій наукових досліджень, ре- зультати яких відіграють вирішальну роль на певному етапі технічного про- гресу. Роботи, виконувані з його ініці- ативи та за його участю, завжди мають комплексний характер і завершуються масштабною практичною реалізацією. Б.Є. Патон приділяє чимало уваги і докладає зусиль збереженню та зміц- ненню творчих зв’язків і ділових кон- тактів між ученими і виробничниками країн СНД, розвиває такі нові форми науково-технічного співробітництва, як розробка міжнародних програм, Зліва направо — В.М. Глушков, М.М. Боголюбов, О.Ф. Макарченко, Г.С. Писаренко, Б.Є. Патон, М.П. Семененко в кабінеті Б.Є. Патона в Президії АН УРСР. 1962 р. О.М. Корнієнко, Ю.О. Храмов Science and Science of Science, 2008, № 474 організація спільних лабораторій і підприємств, широкий обмін інфор- мацією. Ще з 1959 р. Б.Є. Патон бере актив- ну участь в громадській діяльності. Він обирався депутатом Верховної Ради УРСР п’яти скликань і членом Пре- зидії Верховної Ради УРСР, депутатом Верховної Ради СРСР п’яти скликань і заступником голови Ради Союзу Вер- ховної Ради СРСР. Нині Борис Єв- генович є президентом Міжнародної асоціації академій наук, почесним пре- зидентом Міжнародної інженерної ака- демії, членом Європейської академії, Міжнародної академії технологічних наук, почесним членом Міжнародної академії наук, освіти, індустрії та мис- тецтва, Міжнародної академії астро- навтики, Римського клубу, іноземним членом академій і науково-технічних товариств багатьох країн світу. Він — перший Герой України, на- городжений орденами і медалями СРСР, України, ряду інших країн, академічними відзнаками, зокрема зо- лотими медалями М.В. Ломоносова та В.І. Вернадського.

Патон Борис Євгенович

Institution

Similar Items