До історії становлення прогнозо-аналітичних досліджень науково-технологічного розвитку в Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
Висвітлено внесок Г.М.Доброва у становлення прогнозно-аналітичних досліджень перспектив розвитку науки і технологій в Україні та роботу, яка виконується в Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва НАН України з такого прогнозування в сучасний період. Освещены в...
Saved in:
| Published in: | Наука та наукознавство |
|---|---|
| Date: | 2008 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49108 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | До історії становлення прогнозо-аналітичних досліджень науково-технологічного розвитку в Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України / О.С. Попович, Ю.В. Єршов // Наука та наукознавство. — 2008. — № 4. — С. 134-144. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860114092234113024 |
|---|---|
| author | Попович, О.С. Єршов, Ю.В. |
| author_facet | Попович, О.С. Єршов, Ю.В. |
| citation_txt | До історії становлення прогнозо-аналітичних досліджень науково-технологічного розвитку в Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України / О.С. Попович, Ю.В. Єршов // Наука та наукознавство. — 2008. — № 4. — С. 134-144. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука та наукознавство |
| description | Висвітлено внесок Г.М.Доброва у становлення прогнозно-аналітичних досліджень перспектив розвитку науки і технологій в Україні та роботу, яка виконується в Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва НАН України з такого прогнозування в сучасний період.
Освещены вклад Г.М.Доброва в становление прогнозно-аналитических исследований перспектив развития науки и технологий в Украине и работа, выполненная в Центре исследований научно-технического потенциала и истории науки им.Г.М.Доброва НАН Украины по такому прогнозированию в современный период.
The contribution by D.M.Dobrov in establishment of prognosticating and analytical studies of science and technologies in Ukraine is shown, along with relevant works performed in G.M.Dobrov Center for Science and Technology Potential and Science History Studies of the NAS of Ukraine in the current period.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:35:17Z |
| format | Article |
| fulltext |
Science and Science of Science, 2008, № 4134
Становлення прогнозно-аналітич-
них досліджень перспектив розвитку
науки і технологій в Україні безпосе-
редньо пов’язане з іменем Г.М.Доброва.
Його інтерес до цих проблем виявився
ще на початку шістдесятих років мину-
лого століття. Після того, як Геннадій
Михайлович побував у 1962 році у США
на Міжнародному конгресі з історії на-
уки, організованому Корнельським уні-
верситетом, він написав книгу “Зустрі-
чі на американському континенті”[1].
Один з розділів цієї книги називається
“Історія й проблеми майбутнього” — в
ньому розповідається про гарячі вечірні
дискусії учасників конгресу щодо долі
науки й перспектив розвитку людської
цивілізації. Очевидно, що вже під час
того конгресу почалася довга суперечка
Г.М.Доброва з песимістичним прогно-
зом Д.Прайса про неминучу стагнацію
(“сатурацію”) науки внаслідок прогре-
суючої диференціації дослідницького
процесу й наближення до межі люд-
ських можливостей в осмисленні усе
більше складних явищ1 .
1 Теза про “сатурацію науки” базувалася на так
званій “екстраполяції до абсурду”. Якщо про-
довжити криві, що характеризують зростання
чисельності населення Землі із середини XVII
У 1964 році в жовтневому номе-
рі журналу “Вопросы философии”
була опублікована стаття Г.М.Доброва
“О предвидении развития науки” [2],
в якій він докладно аналізує цю про-
блему й уперше говорить про науково-
технологічне прогнозування як про
завдання наукознавства, органічно
пов’язане з вивченням історії науки.
Тут же він докладно розбирає аргумен-
ти Д.Прайса про близьку кризу науки й
обґрунтовує свою впевненість у тому,
що при всій серйозності нових викликів
науці кризи можна й треба уникнути.
У тому ж році у видавництві “На-
укова думка” виходить написана
ним у співавторстві з А.Ю. Голян-
Никольським книга “Век великих
надежд: Судьбы научно-технического
прогресса ХХ столетия” [3], що містить
критичний аналіз численних прогно-
зів науково-технологічного розвитку
й технічних ідей ХХ століття. Тут же
Г.М.Добров формулює своє уявлення
про три “часові ешелони” прогнозів,
століття до початку 60-х років ХХ століття, а також
зростання чисельнності вчених за той же період,
то виявиться, що вони перетнуться в середині 80-х
років ХХ століття (тобто такий “прогноз” перед-
бачав, що число вчених зрівняється з чисельністю
всього населения планети).
О.С.Попович, Ю.В.Єршов
До історії становлення прогнозно-аналітичних
досліджень науково-технологічного розвитку
в Центрі досліджень науково-технічного
потенціалу та історії науки
ім. Г.М.Доброва НАН України
Висвітлено внесок Г.М.Доброва у становлення прогнозно-аналітичних дослі-
джень перспектив розвитку науки і технологій в Україні та роботу, яка вико-
нується в Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки
ім. Г.М.Доброва НАН України з такого прогнозування в сучасний період.
© О.С. Попович, Ю.В. Єршов, 2008
ДО ІСТОРІЇ СТАНОВЛЕННЯ ПРОГНОЗНО-АНАЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАУКОВО-
ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ В ЦНТРІ ДОСЛІДЖЕНЬ НАУКОВО-
ТЕХНІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТА ІСТОРІЇ НАУКИ ІМ. Г.М. ДОБРОВА НАН УКРАЇНИ
Наука та наукознавство, 2008, № 4 135
що потім присутнє у багатьох його ро-
ботах із прогнозування:
Прогнози першого ешелону — на 15—
20 років, які виходять із тенденцій,
що цілком визначилися, і містять не
тільки якісні, але й кількісні харак-
теристики;
Прогнози другого ешелону — розра-
ховані на більш віддалений пе ріод,
рівний приблизно часу подвоєння об-
сягу знань;
Прогнози третього ешелону — розра-
ховані на сторіччя.
Знову звертається Г.М.Добров до
проблеми прогнозування науково-
технологічного розвитку в 1965 році у
праці, опублікованій в черговому ви-
пуску “Нарисів з історії техніки і при-
родознавства” [4].
У січні 1966 року Г.М.Добров орга-
нізовує проведення в Києві Першого
всесоюзного симпозіуму із застосуван-
ня математичних методів і викорис-
тання обчислювальної техніки в дослі-
дженнях з історії науково-технічного
прогресу2. Симпозіум проводився на
базі сектора історії техніки й природо-
знавства Інституту історії АН УРСР,
в якому за рік до цього був створений
відділ машинних методів переробки
історико-наукової інформації на чолі
з Г.М.Добровим. Здавалося б (якщо
судити з назви), ніякого відношення
до прогнозування цей симпозіум не
мав. Але праці даного симпозіуму ви-
ходять в 1967 році під назвою “Аналіз
тенденцій і прогнозування науково-
технічного прогресу” [5]. Книга від-
кривається великою оглядовою стат-
тею Г.М.Доброва “Використання ма-
тематичних методів і обчислювальної
техніки для аналізу тенденцій і про-
2 Спочатку він мав назву “Рабочий симпозиум
по применению математических методов и ис-
пользованию вычислительной техники в иссле-
дованиях по истории научно-технического про-
гресса”.
гнозування науково-технічного про-
гресу”. У ній він дає широкий огляд
робіт із застосування математичних
методів до історичних досліджень у
СРСР і соціалістичних країнах, фор-
мулює завдання відділу машинних
методів переробки історико-наукової
інформації, у числі яких “повинні бути
початі конкретні спроби прогнозування
історично закономірних шляхів і явищ
науково-технічного прогресу”. Дуже
цікавий розділ “Найбільш актуальні
у творчому й прикладному аспектах
проблеми загального наукознавства”.
Як це не парадоксально, але молодий
кандидат наук формулює тут вісім ве-
ликих напрямків, що являють собою
широку програму досліджень для всієї
країни. Фактично це звучить як напут-
тя визнаного лідера. Шостим номером
серед них: “Узагальнення багатющого
досвіду прогнозування шляхів науки”.
У цьому ж збірнику праць вміщена та-
кож доповідь Г.М.Доброва “Типологія
прогнозів і аналіз методу Дельфі” (ав-
тор писав це слово без м’якого знаку).
Вже в першому виданні його знаме-
нитої книги “Наука про науку” (1966)
був розділ, названий автором “Наукове
прогнозування” [6, с. 215—248]. У ній
він дає визначення прогнозу розвитку
науки “як науково обґрунтованої ін-
формації про її майбутнє”. І далі: “Зміст
і ступінь реальності такої прогнозної
інформації визначаються: історичним
досвідом, накопиченим людством; зна-
ннями й уявленнями, властивими на-
явному рівню науки; можливостями,
реалізація яких залежить від майбутніх
поколінь” [6, с. 215].
У цьому ж розділі Г.М.Добров
звертає увагу на три основні групи об-
межень, як він висловився, “обмежу-
вальних віх”, які повинні обмежувати
фантазію прогнозиста для того, щоб
О.С. Попович, Ю.В. Єршов
Science and Science of Science, 2008, № 4136
його передбачення було науковим і
мало претендувати на реальність:
закони соціально-економічної доціль-
ності й господарської можливості
прогнозованих науково-технічних рі-
шень;
закони й принципи природознав-
ства, значна частина яких нерідко
називається, за влучним виразом
Джорджа Томсона, принципами не-
можливості;
уявлення про найбільш загальні зако-
ни природи й суспільства, у тому чис-
лі світоглядні позиції авторів, що
формулюються у вигляді філософ-
ських основ природознавства.
У доповіді на Другому всесоюзному
симпозіумі з наукознавства та прогно-
зування науково-технічного прогресу
(як бачимо, прогнозування вже вине-
сене в назву симпозіуму), що відбувся
у грудні 1967 року в Києві, Г.М.Добров
говорив: “Ми переконані, що не окре-
мі прозорливі думки видатних учених і
не епізодичні екскурси в область май-
бутнього, що здійснюються різними
групами дослідників, а саме органі-
зація постійно функціонуючої систе-
ми аналізу тенденцій і прогнозування
науково-технічного розвитку може за-
довольнити високі сучасні вимоги до
наукової прогностики” [7, с.19]. І далі:
“Прийшов час надати дослідженням
з науково-технічного прогнозування
важливий державний характер”.
У рішенні симпозіуму стверджу-
валося: “Вважати за необхідне в ряді
найважливіших загальнодержавних
завдань радянської науки активізу-
вати колективну розробку теоретич-
них і прикладних проблем науково-
технічної прогностики, розглядаючи
її, насамперед, як істотний елемент
передпланової роботи, засоби перед-
бачення ходу виконання й наслідків
реалізації намічених планів розвитку
науки й техніки” [7, с. 347]. А пункт
6 цього рішення говорив: “З огляду
на настійну потребу НДІ й проектно-
конструкторських організацій країни
в єдиній методиці науково-технічного
прогнозування просити Держкомітет
з науки і техніки СРСР доручити групі
наукових організацій спільну підготов-
ку в найкоротший термін (1—2 роки)
Тимчасових методичних вказівок з
науково-технічного прогнозування”.
Звернення до ДКНТ не залиши-
лося непоміченим. Про це свідчить
те, що відповідно до постанови ГКНТ
в 1968—1969 роках Г.М.Добров і очо-
люваний ним колектив виконували дві
взаємопов’язані закриті теми: “Роз-
робка методики обробки експертних
оцінок для перспективного плану-
вання в галузі обчислювальної техні-
ки” (керівник — чл.-кор. АН УРСР
В.С.Михалєвич) і “Розробка довго-
строкового прогнозу розвитку обчис-
лювальної техніки на період 1970—
80 р. з урахуванням потреб народного
господарства країни” (керівники —
д-р екон. наук Г.М.Добров і канд.
техн. наук Л.П.Смирнов). Науковим
консультантом обох тем був академік
В.М.Глушков, який саме в шістдесяті
роки всерйоз зацікавився проблемами
прогнозування розвитку науки і техно-
логій.
Cлід особливо відзначити роль
академіка В.М. Глушкова й по-
стійну підтримку з його боку дослі-
джень і розробок в галузі науково-
технічного прог нозування, проведених
Г.М. Добровым і його колективом.
Ця підтримка постійно відчувалася з
моменту створення Г.М. Добровым в
1965 році відділу машинних методів
переробки історико-наукової інфор-
мації. Особливо яскраво виявилася
ДО ІСТОРІЇ СТАНОВЛЕННЯ ПРОГНОЗНО-АНАЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАУКОВО-
ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ В ЦНТРІ ДОСЛІДЖЕНЬ НАУКОВО-
ТЕХНІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТА ІСТОРІЇ НАУКИ ІМ. Г.М. ДОБРОВА НАН УКРАЇНИ
Наука та наукознавство, 2008, № 4 137
вона після того, як в 1967 році очо-
лювана В.М. Глушковим Наукова
рада Держкомітету РМ СРСР з науки
і техніки “Обчислювальна техніка й
системи управління” ініціювала роз-
робку керованим Геннадієм Михай-
ловичем колективом прогнозу розви-
тку обчислювальної техніки в СРСР.
В.М. Глушков зробив і свій особистий
творчий внесок у розвиток теоретич-
них основ науково-технічного прогно-
зування. У 1969 році він публікує в жур-
налі “Кібернетика” свою знамениту
статтю “Про прогнозування на основі
експертних оцінок” [8] . Висловлені в
ній ідеї були надалі розвинені й лягли
в основу методу “прогнозного графу”,
що являє собою творчий синтез і уза-
гальнення дельфійського методу й ме-
тодів мережевого планування й управ-
ління. Заснований на експертних оцін-
ках метод “прогнозного графа” дозво-
ляє генерувати й постійно оновлювати
багатоваріантну ієрархічну структуру
можливих шляхів вирішення перспек-
тивної науково-технічної проблеми
з навішеними на них оцінками часу,
ступеня впевненості, кадрових, фінан-
сових і матеріально-технічних ресур-
сів, а також комплексу необхідних ор-
ганізаційних заходів. Про особливості
цього методу та перспективи розвитку
прогнозно-аналітичних досліджень
В.М.Глушков зробив велику доповідь
під назвою “Прогнозування і управ-
ління науковими дослідженнями” на
засіданні Президії НАН України в січні
1970 року. Крім принципово важливих
наукових результатів, цікавого огляду
стану справ з науково-технологічним
прогнозуванням у світі, у доповіді
В.М. Глушкова (вона продовжувалась
більш ніж годину!) було висловлено
його переконання в необхідності ство-
рення постійно діючої системи такого
прогнозування, яка дозволила б по-
стійно відслідковувати нові можливос-
ті розвитку економіки, породжувані
поступом науки і технологій, щоб вра-
ховувати їх для коригування державної
політики.
Створена в результаті співробітни-
цтва В.М. Глушкова й Г.М. Доброва і
колективу, з якого потім сформувався
Центр досліджень науково-технічного
потенціалу та історії науки НАН Укра-
їни, “Методика програмного прогнозу-
вання розвитку науки й техніки” [9] була
схвалена постановою Держкомітету РМ
СРСР з науки і техніки й рекомендова-
на всім міністерствам і відомствам для
використання в практиці складання
науково-технічних прогнозів.
У наступні роки Г.М.Добров зі
співробітниками продовжує розвива-
ти методологію й методику науково-
технологічного прогнозування, актив-
но пропагує його в країні й за кордо-
ном. З доповіддю про методологію
прогнозних розробок він виступає на
Міжнародному науковому симпозіумі
вчених соціалістичних країн (травень
1968 р.) [10], видає кілька популяр-
них брошур на цю тему, за завданням
Держплану України розробляє разом
зі співробітниками відділу науково-
технічного прогнозування очолю-
ваного ним відділення комплексних
проблем наукознавства “Методичні
вказівки про організацію в УРСР про-
гнозних розробок в галузі природ-
ничих і технічних наук” [11], разом з
В.М.Глушковим публікує інтерв’ю на
цю тему в журналі “Природа” [12]. Ак-
туальність цього напрямку досліджень
одержує визнання на державному рів-
ні. Зокрема, у постанові ЦК КПРС і
РМ СРСР, що вийшла у жовтні 1968
року, було “визнано необхідним, щоб
по найважливіших проблемах розви-
О.С. Попович, Ю.В. Єршов
Science and Science of Science, 2008, № 4138
тку народного господарства надалі
розроблялися науково-технічні про-
гнози на тривалий період (на 10 — 15 і
більше років)” [13].
У 1969 році в московському видав-
ництві “Наука” вийшла монографія
Г.М. Доброва “Прогнозування на-
уки й техніки”[14], що стала етапною
в розвитку науково-технічного про-
гнозування в СРСР і довела провідне
положення київської школи науково-
технічного прогнозування. Авторитет
і популярність цієї книги підтверджу-
ється й фактом її повторного доповне-
ного видання в 1977 році.
З 1969 по 1971 рік за ініціативою
керівництва Німецької Демократич-
ної Республіки спеціалістами СРСР
і НДР під науковим керівництвом
В.М. Глушкова та Г.М. Доброва було
розроблено на основі застосування
методу “прогнозного графа” спіль-
ний прогноз розвитку обчислюваль-
ної техніки двох країн, що був високо
оцінений як радянською (у тому числі
Держпланом СРСР), так і німецькою
стороною (наукові керівники розроб-
ки були нагороджені вищими ордена-
ми НДР).
Накопичений в ході розробки цього
прогнозу досвід було покладено в осно-
ву “Методики спільного прогнозуван-
ня зацікавленими країнами—членами
РЕВ розвитку науки і техніки” [15].
У лютому 1970 року відбувся Третій
київський симпозіум з наукознавства
й науково-технічного прогнозування,
в якому взяли участь більше 500 уче-
них і фахівців з 39 міст СРСР, а також
делегація з Німецької Демократичної
Республіки.
У другому виданні основної й най-
більш відомої праці Г.М.Доброва “На-
ука про науку”, яка вийшла в світ у
тому ж 1970 році [16], розділ про про-
гнозування був дуже істотно переро-
блений і доповнений. Якщо в першому
виданні відповідний розділ називався
“Наукове прогнозування”, то в дру-
гому — “Прогноз як наукове знання”
і починається він з параграфа “Про-
гноз, план, управління”, в якому ав-
тор, звертаючи увагу на те, що про-
блеми управління науково-технічним
розвитком стали актуальними, як ні-
коли раніше, стверджує: “Оптимальне
управління будь-якою системою, що
розвивається, вимагає випереджаючої
(прогнозної) інформації про майбутні
потреби, можливості й наслідки керу-
ючих впливів. Це особливо стосуєть-
ся управління розвитком науки” [16,
с. 262]. І далі: “Наукове прогнозуван-
ня є одним з найважливіших і чи не
найважчих напрямків сучасного на-
укознавства, що розробляє теоретичні
основи управління прогресом науки”
[там же]. При цьому він досить кри-
тично оцінює тодішні успіхи наукоз-
навства на цьому поприщі: “Теоретич-
на розробка проблеми прогнозування
майбутнього науки й техніки ще тільки
перейшла зі стадії опису й популяриза-
ції в стадію перших узагальнень, кла-
сифікації, вичленовування основних
типів прогнозів і специфіки вимог, що
ставляться до них” [там же].
Далі він відзначає бурхливий роз-
виток у світі наукових підрозділів,
що спеціалізуються в галузі науково-
технічного прогнозування, яких на той
час налічувалося вже біля тисячі, під-
креслює, що щорічно на дослідження
й розробки в цьому напрямку витра-
чається близько 2% всіх асигнувань на
науку. І ці витрати виявляються винят-
ково рентабельними, бо дають виграш,
що перевищує їх більш ніж у 50 разів.
Тут же Г.М.Добров формулює таке до-
сить характерне визначення: “науково-
ДО ІСТОРІЇ СТАНОВЛЕННЯ ПРОГНОЗНО-АНАЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАУКОВО-
ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ В ЦНТРІ ДОСЛІДЖЕНЬ НАУКОВО-
ТЕХНІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТА ІСТОРІЇ НАУКИ ІМ. Г.М. ДОБРОВА НАН УКРАЇНИ
Наука та наукознавство, 2008, № 4 139
технічний прогноз — це система на-
уково обґрунтованих оцінок можливих
шляхів і результатів розвитку науки й
техніки, а також необхідних для їх до-
сягнення ресурсів і організаційних за-
ходів” [16, с.263]. Виходячи з такого
розуміння науково-технологічного
прогнозу, Г.М.Добров запропонував
наступну класифікацію прогнозів:
Прогноз першого типу, покликаний
виявити й сформулювати нові мож-
ливості й перспективні напрямки
науково-технічного розвитку. (Він
називає його дослідницьким прогно-
зом (ДП) і підкреслює, що його за-
ключною фазою найчастіше є оцінка
гіпотетичної результативності мо-
ж ливих варіантів розвитку).
Другий тип прогнозу — програмний
прогноз (ПП), покликаний сформулю-
вати програму можливих шляхів, за-
ходів і умов для досягнення цілей, об-
раних за допомогою ДП.
І, нарешті, третій тип — організа-
ційний прогноз (ОП), що формулює
обґрунтовану гіпотезу розвитку
комплексу організаційних аспектів
науки, дає оцінку ресурсам і перспек-
тивам росту наукового потенціалу
країни або галузі на прогнозований
період.
Слід зазначити, що, зважаючи на
велике наукове значення, монографія
Г.М.Доброва “Наука про науку” ви-
йшла третім доповненим виданням у
1989 році [17].
У 1971 році починається плідне
співробітництво Г.М. Доброва з колек-
тивом Інституту електрозварювання
ім. Є.О. Патона Академії наук України
зі створення постійно діючої системи
розробки науково-технічних прогнозів
у галузі зварювальних технологій, яке
тривало протягом багатьох років (див.,
наприклад, [18]).
У 1974 році у видавництві “Науко-
ва думка” опублікована монографія
Г.М. Доброва і його учнів “Експерт-
ні оцінки в науково-технічному про-
гнозуванні” [19], в якій узагальнено
науково-методичний і практичний до-
свід, накопичений київською школою
науково-технічного прогнозування.
Безумовний авторитет і провід-
на роль київської школи науково-
технічного прогнозування підтверджу-
ється й тим, що в 1975 році редакційна
колегія третього видання Великої Ра-
дянської Енциклопедії запрошує саме
Г.М. Доброва написати статтю “Про-
гноз науково-технічний” [20].
Під час роботи Г.М. Доброва
(1976—1979 роки) у Міжнародному ін-
ституті прикладного системного ана-
лізу (International Institute for Applied
Systems Analysis) він очолює там групу
найбільш авторитетних учених світу,
що займаються науково-технологіч-
ним прогнозуванням і породженим
ним винятково актуальним і в наші
дні напрямком досліджень, відо-
мим під назвою “оцінка технологій”
(Technology Assessment).
У липні 1977 року Г.М. Добров іні-
ціює, організовує й успішно проводить
унікальний по тим часам експеримент:
кілька десятків учених зі світовим
ім’ям, що перебувають у різних точках
земної кулі, одночасно беруть участь,
активно спілкуючись один з одним, у
колективній експертній оцінці між-
народних перспектив реалізації нових
технологій. Вони працюють у режимі
реального часу за допомогою телеко-
мунікаційної мережі, що з’єднує (з ви-
користанням супутникового зв’язку)
комп’ютери, розташовані в Лаксен-
бурзі (передмістя Відня, місце роз-
ташування Міжнародного інституту
прикладного системного аналізу), у
О.С. Попович, Ю.В. Єршов
Science and Science of Science, 2008, № 4140
Санта-Моніці (США, Каліфорнія,
штаб-квартира “RAND Corporation”),
у Вроцлаві (Польща, Вроцлавський по-
літехнічний інститут) і в Києві (Інсти-
тут кібернетики АН УРСР) [21—24].
Враховуючи видатну роль Г.М.Доб-
рова у розробці основ науково-
технічного прогнозування, у 1978 році
редакційна колегія найавторитетні-
шого у цій сфері науки міжнародного
журналу “Technological Forecasting and
Social Change”, що видається у Нью-
Йорку, пропонує йому запросити ав-
торів та бути “гостьовим” науковим
редактором спеціального подвійного
номеру журналу, в якому опублікувати
статті з відбиттям найбільш значущих,
на його думку, досліджень учених кра-
їн соціалістичного табору. Цю роботу
ним було успішно виконано [25]. Се-
ред цих статей слід особливо відмітити
статті з участю Г.М.Доброва, які відо-
бражають його плідну співпрацю з ко-
лективами наукових установ Академії
наук України — Інститутом кіберне-
тики [26] та Інститутом електрозварю-
вання ім. Є.О.Патона [27].
Набутий досвід і методичні нароб-
ки стали в пригоді при організації роз-
робки Комплексної програми розвитку
науки й техніки на перспективу до 1990
року, до створення якої було залучено
практично весь величезний науковий
потенціал Радянського Союзу. Цей
перший досвід настільки масштабного
прогнозування був досить успішним, і
в керівництві країни визрівало розумін-
ня того, що саме з такої роботи пови-
нна починатися підготовка п’ятирічних
планів. Біда була тільки в тому, що мож-
ливості цього прогнозного документу
Держплан СРСР на практиці майже не
використовував: сама процедура підго-
товки п’ятирічного плану до того часу
стала настільки громіздкою, трудоміст-
кою й тривалою, що реально що-небудь
змінити в ньому з урахуванням нових
можливостей, розкритих при науково-
технічному прогнозуванні, було майже
неможливо.
У 1980 році була сформована Комп-
лексна програма науково-технічного
прогресу і його соціально-економічних
наслідків по Українській РСР [28].
Центр досліджень науково-технічного
потенціалу й історії науки грав у її
створенні досить важливу роль, як ме-
тодичну, так і організаційну.
У 1989 році за дорученням ДКНТ
СРСР при провідній ролі добровсько-
го Центру був здійснений “Прогноз
розвитку галузі народного господар-
ства “наука й наукове обслуговування
“союзних республік” і на його осно-
ві створено зведену схему розвитку
й розміщення наукового потенціалу
СРСР [29]. У тому ж році вийшла фун-
даментальна монографія, підготовлена
колективом Центру, в якій було уза-
гальнено багатий досвід прогнозно-
аналітичних досліджень, накопичений
на той час, і показано їх органічний
зв’язок із програмуванням і оцінкою
інновацій [30]. У 1990 році вже без
Г.М.Доброва Центром було організо-
вано широке прогнозно-аналітичне
дослідження, що дозволило розробити
прогнози розвитку найважливіших га-
лузей науки в Українській РСР на пері-
од до 2000 року [31].
На початку дев’яностих років у
ЦДПІН НАН України продовжувались
роботи, спрямовані на поглиблення
методології і вдосконалення методи-
ки прогнозування науково-технічного
розвитку, більш повного використан-
ня в них можливостей інформаційно-
комунікаційних технологій. Зокрема,
було створено автоматизоване робоче
місце прогнозиста, автоматизована
ДО ІСТОРІЇ СТАНОВЛЕННЯ ПРОГНОЗНО-АНАЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАУКОВО-
ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ В ЦНТРІ ДОСЛІДЖЕНЬ НАУКОВО-
ТЕХНІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТА ІСТОРІЇ НАУКИ ІМ. Г.М. ДОБРОВА НАН УКРАЇНИ
Наука та наукознавство, 2008, № 4 141
картотека експертів. У 1993 році цикл
робіт, присвячених технологічному
прогнозуванню, було узагальнено в
докторській дисертації О.В.Скофенко
[32]. Проте ситуація з розвалом СРСР,
демонстративною відмовою від уся-
кого планування і державного впливу
на науково-технологічний розвиток,
нав’язана країні неоліберальними
радниками, зумовила втрату інтересу
владних структур до даного напрямку
наукових досліджень. А за відсутності
державного замовника масштабні ро-
боти такого плану організувати прак-
тично неможливо. У ряду вітчизняних
економістів під впливом неолібераль-
них ідей також виникло переконання,
що науково-технологічне прогнозу-
вання необхідне лише для планової
економіки, а в умовах ринку воно зо-
всім не потрібне.
Та справжній прогнозно-аналі-
тичний бум, що почався в Європі після
формування і реалізації британської
програми “Форсайт” [33], все ж мав
певний вплив на ставлення до науково-
технологічного прогнозування (тех-
нологічного передбачення) в Україні.
Британські парламентарі розповідали
про свою програму на спеціально вла-
штованих парламентських слуханнях
у Верховній Раді України у 1998 році
[34], були навіть прийняті відповідні
рішення щодо необхідності розгор-
тання подібних робіт в нашій державі,
але надто часті зміни урядів і міністрів,
а також перманентні реорганізації
структури державного управління в
цій сфері стали на заваді їх виконанню.
Щоправда, можна відзначити, що на-
прикінці дев’яностих років в Україні
були виконані цікаві роботи М.З. Згу-
ровського і його співробітників щодо
розробки методів сценарного аналізу
для технологічного передбачення [35,
36]. Проте належних масштабів про-
гнозування розвитку науки і техноло-
гій не набуло.
Лише в 2004 році за ініціативою
ЦДПІН НАН України, активно під-
триманій Б.Є. Патоном та тодішнім
міністром освіти і науки В.Г. Креме-
нем, Кабінет Міністрів України за-
твердив Державну програму прогно-
зування науково-технологічного та
інноваційного розвитку на 2004 — 2006
роки. Центру досліджень науково-
технічного потенціалу та історії на-
уки ім. Г.М.Доброва НАН України
було доручено науково-методичний
та організаційний супровід виконан-
ня програми, зокрема його праців-
никами були підготовлені методичні
рекомендації [37], забезпечувалась
координація роботи тематичних екс-
пертних груп, узагальнення отрима-
них результатів. Методичними реко-
мендаціями передбачалось не тільки
виявити найбільш перспективні, на
думку наукової громади, напрями
науково-технологічного розвитку з
використанням підходів, аналогічних
дельфійському методу, але й здійснити
проблемно-орієнтовану оцінку іннова-
ційного потенціалу економіки України
у відношенні до конкретних напрямів
інноваційного розвитку.
У реалізації названої програми бра-
ла участь практично вся Національна
академія наук України і цілий ряд ви-
щих навчальних закладів. Було обрано
15 науково-технологічних напрямів, по
кожному з яких визначено головний
інститут (більшість з них — науково-
дослідні інститути НАН України, АМН
та УААН, 3 напрями очолювали вищі
навчальні заклади України). З їх допо-
могою було опитано біля 700 експер-
тів — вчених і спеціалістів промисло-
вості (було проведено 3 тури опитувань).
О.С. Попович, Ю.В. Єршов
Science and Science of Science, 2008, № 4142
У результаті виконання цієї масштабної
роботи були сформульовані конкретні
пропозиції щодо пріоритетних напря-
мів розвитку науки і техніки та пріо-
ритетних напрямів інноваційної діяль-
ності в Україні, підготовлено їх обґрун-
тування, запропонована нова система
пріоритетів та механізмів їх реалізації,
розроблені проекти відповідних зако-
нів [38]. Ще одним із важливих резуль-
татів даного дослідження була розробка
пропозицій щодо створення в Україні
постійно діючої системи прогнозуван-
ня як органічного елементу системи
державного управління інноваційним
розвитком економіки [39, 40].
Проте подальше втілення результа-
тів даного дослідження в життя лиша-
ється проблематичним через політич-
ну нестабільність в Україні.
Тим часом в ЦДПІН НАН Украї-
ни продовжуються роботи, спрямовані
на вдосконалення методики науково-
технологічного прогнозування, вико-
ристання для цього можливостей сучас-
них інформаційно-телекомунікаційних
технологій, робляться спроби запро-
вадити наявний методологічний і ме-
тодичний доробок в галузі науково-
технологічного прогнозування для
оцінки перспектив інноваційного роз-
витку окремих регіонів України.
1. Добров Геннадій. Зустрічі на американському континенті. — К.: Молодь, 1963. — 168 с.
2. Добров Г.М. О предвидении развития науки // Вопр. философии. — 1964. — № 10. — С. 71— 83.
3. Добров Г.М., Голян-Никольский А.Ю. Век великих надежд: Судьбы научно-технического про-
гресса ХХ столетия. — К.: Наук. думка, 1964. — 180 с.
4. Добров Г.М. Про реальність прогнозів науково-технічного прогресу // Нариси з історії техніки
і природознавства. — 1965. — Вип. 5. — С. 3 — 19.
5. Анализ тенденций и прогнозирование научно-технического прогресса / Отв. редактор
Г.М.Добров. — К.: Наук. думка, 1967. — 344 с.
6. Добров Г.М. Наука о науке: Введение в общее наукознание. — Киев: Наук. думка, 1966. — 271 с.
7. Науковедение. Прогнозирование, информатика: Сб. ст. // Материалы II Всесоюз. симп., по-
священного проблеме “Анализ тенденций и прогнозирование научно-технического прогресса”
(Киев, дек. 1967) / Отв. ред. Г.М.Добров. — К.: Наук. думка, 1970. — 351 с.
8. Глушков В.М. О прогнозировании на основе экспертных оценок // Кибернетика. — 1969. —
№ 2. — С. 2 — 4.
9. Методика программно-целевого прогнозирования развития науки и техники / В.М. Глушков,
Г.М. Добров, Ю.В. Ершов и др. — М.: Госкомитет СМ СССР по науке и технике, 1971. — 138 с.
10. Добров Г.М., Смирнов Л.П. Методология организации прогнозных разработок // Междунар.
науч. симпоз. ученых и специалистов стран—членов СЭВ и СФРЮ по методолог. вопросам прогно-
зирования развития науки и техники (Москва, май 1968 г.). — М.: Наука, 1969. — 18 с.
11. Методические указания об организации в УССР прогнозных разработок в области естествен-
ных и технических наук / Г.М.Добров, Л.П.Смирнов, Е.В. Бруяцкий, Ю.В.Ершов, В.П.Бойко; Го-
сплан УССР, УкрНИИ научн.-техн.информ. и техн.-эконом. исслед., Отделение комплексных про-
блем науковедения СОПС УССР АН УССР. — К.: УкрНИИНТИ, 1969. — 46 с.
12. Глушков В.М., Добров Г.М. Что мы думаем о прогнозировании // Природа. — 1969. — № 1. —
С. 6 — 13.
13. О мерах по повышению эффективности работы научных организаций и ускорению использо-
вания в народном хозяйстве достижений науки и техники (Постановление ЦК КПСС и СМ СССР) //
Правда. — 1968. — 23 октября.
14. Добров Г.М. Прогнозирование науки и техники . — М.: Наука, 1969. — 208 с. — (Сер. “Совре-
менные тенденции развития науки”).
15. Методика совместного прогнозирования заинтересованными странами—членами СЭВ раз-
вития науки и техники / В.М.Глушков, Г.М.Добров и др. — Международный центр научной и техни-
ческой информации и отдел научно-технического сотрудничества Секретариата СЭВ, 1975. — 122 с.
16. Добров Г.М. Наука о науке. Введение в общее науковедение. — Изд. 2-е, доп. и перераб. —
Киев: Наук. думка, 1970. — 320 с.
ДО ІСТОРІЇ СТАНОВЛЕННЯ ПРОГНОЗНО-АНАЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАУКОВО-
ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ В ЦНТРІ ДОСЛІДЖЕНЬ НАУКОВО-
ТЕХНІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТА ІСТОРІЇ НАУКИ ІМ. Г.М. ДОБРОВА НАН УКРАЇНИ
Наука та наукознавство, 2008, № 4 143
17. Добров Г.М. Наука о науке: Начала науковедения. — 3-е изд., доп. и перераб. — Киев: Наук.
думка, 1989. — 301 с.
18. Підсистема прогнозування і стеження за тенденціями як елемент системи управління та пла-
нування наукових досліджень / Г.М.Добров, В.Н.Бернадський, Ю.В.Єршов, В.В.Журавков // Вісн.
АН УРСР. — 1976. — № 4. — С. 66—74.
19. Экспертные оценки в научно-техническом прогнозировании / Г.М.Добров, Ю.В.Ершов,
Е.И.Левин, Смирнов Л.П. — К.: Наук. думка, 1974. — 160 с.
20. Добров Г.М. Прогноз научно-технический // Большая Советская Энциклопедия. — М.: Изд-
во “Сов. энциклопедия”, 1975. — Т. 21. — С. 17.
21. Dobrov G.M. Systems Assessment of New Technology for Decision-Making in Government and
Industry: International paper / International Institute for Applied Systems Analysis. — Laxenburg, Austria,
1977.
22. Dobrov G.M., Randolph R.H., Rauch W.D. (Editors). Systems Assessment of New Technology
International Perspectives. Experts from IIASA Workshop, July 18-22, 1977, CP-78-8, August 1978 /
International Institute for Applied Systems Analysis, A-2361. — Laxenburg, Austria. — 98 p.
23. Dobrov G. A Strategy for Organized Technology // Ibid. — P. 13—30.
24. Experience in Multinational Forecasting of Science and Technology Advance / V.M.Glushkov,
G.M.Dobrov, Y.V.Yershov, V.I.Maksimenko // Ibid. — P. 45—59.
25. Technological Forecasting and Social Change. Special Double Number: Contributors from Socialist
Countries / Guest Editor: G.M.Dobrov. — August 1978. — Vol. 12, № 2/3.
26. CMEA Experience in Multinational Forecasting of Science and Technology Advance / V.M.Glushkov,
G.M.Dobrov, Y.V.Yershov, V.I.Maksimenko // Technological Forecasting & Social Change. — August
1978. — Vol. 12, Numbers 2/3.
27. Forecasting Welding Technology / G.M.Dobrov, Y.V.Yershov, V.N.Bernadsky, V.V.Zhuravkov //
Ibid.
28. Комплексная программа научно-технического прогресса и его социально-экономических по-
следствий по Украинской ССР (основные направления до 2000 года). — Киев: Наук. думка, 1980. —
643 с.
29. Сводная схема развития и размещения отрасли народного хозяйства “Наука и научное обслу-
живание” на период до 2005 года. — М.: ВНИИПИ, 1989.
30. Прогнозирование и оценки научно-технических нововведений / Г.М.Добров, А.А.Коренной,
В.Б.Мусиенко и др. — К.: Наук. думка, 1989. — 276 с.
31. Прогнозы развития важнейших областей (направлений) науки в Украинской ССР на период
до 2000 года (в 13 выпусках). — К.: Наук. думка, 1990.
32. Скофенко О.В. Комплексне науково-технічне прогнозування на базі сценаріїв: Автореф.
дис. ... д-ра екон. наук: 08.00.05 / ЦДНТПІН ім. Г.М.Доброва НАН України. — К., 1993. — 36 с.
33. Foresight Making the Future Work for You (Британська програма прогнозування) / British
Council Ukraine. — К., 2002.
34. Прогнозування розвитку технологій в Україні. — К.: Парламентське видавництво, 1998.
35. Згуровський М.З. Сценарний аналіз як системна методологія передбачення // Системні
дослідження та інформаційні технології. — 2002. — № 1. — С. 7 — 39.
36. Згуровський М.З. Науково-технологічне передбачення як механізм інноваційного розвитку //
Утвердження інноваційної моделі розвитку економіки України: Матеріали наук.-практ. конф. —
К., 2003.
37. Маліцький Б.А., Попович О.С., Соловйов В.П. Методичні рекомендації щодо проведення прог-
нозно-аналітичного дослідження в рамках Державної програми прогнозування науково-техноло-
гіч ного та інноваційного розвитку України / ЦДПІН НАН України. — К.: Фенікс, 2004. — 52 с.
38. Маліцький Б.А., Попович О.С., Онопрієнко М.В. Обґрунтування системи науково-техноло -
гічних та інноваційних пріоритетів на основі “форсайтних” досліджень. — К.: Фенікс, 2008. — 86 с.
39. Зведений прогноз науково-технологічного та інноваційного розвитку України на найближчі
5 років та наступне десятиліття. — К.: Фенікс, 2007. — 152 с.
40. Маліцький Б.А. Прикладне наукознавство. — К.: Фенікс, 2007. — 464 с.
Одержано 15.09.2008
Science and Science of Science, 2008, № 4144
А.С.Попович, Ю.В.Ершов
К истории становлення прогнозно-аналитических исследований научно-
технологического развития в Центре исследований научно-технического
потенциала и истории науки им. Г.М.Доброва НАН Украины
Освещены вклад Г.М.Доброва в становление прогнозно-аналитических исследований перспектив раз-
вития науки и технологий в Украине и работа, выполненная в Центре исследований научно-технического
потенциала и истории науки им.Г.М.Доброва НАН Украины по такому прогнозированию в современный
период.
Поодинокі дослідження з історії
природознавства і техніки проводилися
в Україні ще наприкінці XIX — на по-
чатку ХХ ст. Так, у Київському універси-
теті окремі проблеми історії математики
та її викладання розробляв М.М. Бу-
гайов, у Харківському технологічному
інституті історію техніки читав В.В. Да-
нилевський, який 1928 р. організував тут
першу в Україні кафедру історії техніки.
Було видано низку його праць історико-
наукового характеру, а також підручник
з історії техніки для вищих навчаль-
них закладів. Окремі матеріали роз-
глядуваної тематики містилися також
у виданнях, присвячених ювілейним
і пам’ятним датам,— ювілеям Харків-
ського, Київ ського і Новоросійського
в Одесі університетів у ХІХ ст., а також
у некрологах, що стосувалися відомих
учених. З 70-х років зародився і такий
розділ історії науки, як біографістика,
що розглядає останню через біографії її
провідних діячів. У 1873—1888 рр. ви-
йшла в світ у 7 випусках “Русская исто-
рия в жизнеописаниях ее главнейших
деятелей” М.І. Костомарова, а в 1884 р.
“Биографический словарь профессоров
и преподавателей императорского уни-
верситета св. Владимира”.
Ідея про необхідність проведен-
ня систематичних досліджень з істо-
рії природознавства і техніки виникла
в Українській академії наук (УАН) та
розглядалася нею вже в період її ста-
новлення. Перший президент Академії
В.І. Вернадский розумів історію науки
не тільки як історію нових ідей і отри-
мання нового знання, але і як спосіб
з’ясування законів розвитку наукового
мислення. Глибока зацікавленість істо-
рією науки виникла у нього досить рано
і зберігалася протягом всього його жит-
тя. Ще в 1902—1903 навчальному році
він прочитав у Московському універси-
теті лекції з історії наукового світогляду,
а в “Очерках и речах” (1922) надрукував
серію статей з історії науки.
При організації УАН В.І. Вернад-
ському активно допомагав С.П. Тимо-
С.А. Хорошева, Ю.О. Храмов
© C.А. Хорошева, Ю.О. Храмов, 2008
Дослідження з історії природознавства і
техніки в НАН України
Висвітлено становлення і розвиток досліджень з історії природознавства і техніки
в НАН України з 1918 р. по теперішній час, внесок в них різних наукових закладів,
громадських об’єднань та окремих учених.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-49108 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0374-3896 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:35:17Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Попович, О.С. Єршов, Ю.В. 2013-09-10T19:19:58Z 2013-09-10T19:19:58Z 2008 До історії становлення прогнозо-аналітичних досліджень науково-технологічного розвитку в Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України / О.С. Попович, Ю.В. Єршов // Наука та наукознавство. — 2008. — № 4. — С. 134-144. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49108 Висвітлено внесок Г.М.Доброва у становлення прогнозно-аналітичних досліджень перспектив розвитку науки і технологій в Україні та роботу, яка виконується в Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва НАН України з такого прогнозування в сучасний період. Освещены вклад Г.М.Доброва в становление прогнозно-аналитических исследований перспектив развития науки и технологий в Украине и работа, выполненная в Центре исследований научно-технического потенциала и истории науки им.Г.М.Доброва НАН Украины по такому прогнозированию в современный период. The contribution by D.M.Dobrov in establishment of prognosticating and analytical studies of science and technologies in Ukraine is shown, along with relevant works performed in G.M.Dobrov Center for Science and Technology Potential and Science History Studies of the NAS of Ukraine in the current period. uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство Дослідження з наукознавства та історії науки До історії становлення прогнозо-аналітичних досліджень науково-технологічного розвитку в Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України К истории становлення прогнозно-аналитических исследований научно-технологического развития в Центре исследований научно-технического потенциала и истории науки им. Г.М.Доброва НАН Украины History of Establishment of Prognosticating and Analytical Studies of S&T Development in G.M.Dobrov Center for Science and Technology Potential and Science History Studies of the NAS of Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | До історії становлення прогнозо-аналітичних досліджень науково-технологічного розвитку в Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Попович, О.С. Єршов, Ю.В. Дослідження з наукознавства та історії науки |
| title | До історії становлення прогнозо-аналітичних досліджень науково-технологічного розвитку в Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| title_alt | К истории становлення прогнозно-аналитических исследований научно-технологического развития в Центре исследований научно-технического потенциала и истории науки им. Г.М.Доброва НАН Украины History of Establishment of Prognosticating and Analytical Studies of S&T Development in G.M.Dobrov Center for Science and Technology Potential and Science History Studies of the NAS of Ukraine |
| title_full | До історії становлення прогнозо-аналітичних досліджень науково-технологічного розвитку в Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| title_fullStr | До історії становлення прогнозо-аналітичних досліджень науково-технологічного розвитку в Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| title_full_unstemmed | До історії становлення прогнозо-аналітичних досліджень науково-технологічного розвитку в Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| title_short | До історії становлення прогнозо-аналітичних досліджень науково-технологічного розвитку в Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| title_sort | до історії становлення прогнозо-аналітичних досліджень науково-технологічного розвитку в центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. г.м. доброва нан україни |
| topic | Дослідження з наукознавства та історії науки |
| topic_facet | Дослідження з наукознавства та історії науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49108 |
| work_keys_str_mv | AT popovičos doístoríístanovlennâprognozoanalítičnihdoslídženʹnaukovotehnologíčnogorozvitkuvcentrídoslídženʹnaukovotehníčnogopotencíalutaístoríínaukiímgmdobrovananukraíni AT êršovûv doístoríístanovlennâprognozoanalítičnihdoslídženʹnaukovotehnologíčnogorozvitkuvcentrídoslídženʹnaukovotehníčnogopotencíalutaístoríínaukiímgmdobrovananukraíni AT popovičos kistoriistanovlennâprognoznoanalitičeskihissledovaniinaučnotehnologičeskogorazvitiâvcentreissledovaniinaučnotehničeskogopotencialaiistoriinaukiimgmdobrovananukrainy AT êršovûv kistoriistanovlennâprognoznoanalitičeskihissledovaniinaučnotehnologičeskogorazvitiâvcentreissledovaniinaučnotehničeskogopotencialaiistoriinaukiimgmdobrovananukrainy AT popovičos historyofestablishmentofprognosticatingandanalyticalstudiesofsamptdevelopmentingmdobrovcenterforscienceandtechnologypotentialandsciencehistorystudiesofthenasofukraine AT êršovûv historyofestablishmentofprognosticatingandanalyticalstudiesofsamptdevelopmentingmdobrovcenterforscienceandtechnologypotentialandsciencehistorystudiesofthenasofukraine |