Проблема додаткової зайнятості в академічній науці України: результати соціологічних досліджень
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Наука та наукознавство |
|---|---|
| Datum: | 2007 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2007
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49208 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Проблема додаткової зайнятості в академічній науці України: результати соціологічних досліджень / Г.С. Лузан, К.О. Лузан // Наука та наукознавство. — 2007. — № 4. Додаток. — С. 36-43. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859474848487571456 |
|---|---|
| author | Лузан, Г.С. Лузан, К.О. |
| author_facet | Лузан, Г.С. Лузан, К.О. |
| citation_txt | Проблема додаткової зайнятості в академічній науці України: результати соціологічних досліджень / Г.С. Лузан, К.О. Лузан // Наука та наукознавство. — 2007. — № 4. Додаток. — С. 36-43. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука та наукознавство |
| first_indexed | 2025-11-24T11:37:17Z |
| format | Article |
| fulltext |
Матеріали VII Добровської конференції36
но з’ясувати, якою мірою його скоро-
чення та приватизація відображають
завдання державної науково-техно-
логічної політики, а якою — поточні
бюджетні та організаційні обмеження.
Реформування має полягати не у змен-
шенні масштабів держсектору, а в за-
безпеченні функціонування в Україні
сучасної інноваційної системи, основ-
ним елементом якої має бути ефектив-
ний та структурно цілісний науково-
технічний комплекс.
1. Наукова та інноваційна діяльність в Україні. Статистичний збірник. — К.: Держкомстат Ук-
раїни, 2005. — 300 с.
2. Наука в России. 2004. Статистический сборник. — М.: ЦИСН РАН, 2004.— 197 с.
3. Науково-технічний потенціал України: стан, проблеми, перспективи його розвитку / Під наук.
ред. Б.А. Маліцького. — К .: Фенікс, 2000.
4. Наслідки і перспективи приватизації в Україні. Матеріали парламентських слухань у ВР Украї-
ни. — К.: Парламентське вид-во, 2003. — 167 с.
Зростання додаткової зайнятості
науковців значною мірою пов’язане із
проблемами фінансування науки в Ук-
раїні, яке різко скоротилося у 1990-х
роках [1, с.90—91; 2, 3]. Значно скоро-
тилося державне фінансування науки,
а також зменшилися обсяги фінансу-
вання наукових досліджень за рахунок
коштів замовників, що призвело до
серйозного падіння заробітної плати в
науці. Так, у 2000 р. середня заробітна
плата за видом діяльності „Досліджен-
ня і розробки” знаходилася практично
на рівні прожиткового мінімуму (303
грн., що лише на 5% більше прожит-
кового мінімуму на цей рік) [4,5]. Це
стало основною причиною поширен-
ня сумісництва серед наукових пра-
цівників і появи такої тенденції, як
„втрата робочого часу”, коли науковці
формально працюють повний робочий
день, а фактично займаються в робочий
час іншими справами, пов’язаними
із додатковим заробітком [6, с.67].
Особливо гостро ця проблема постала
у 1990-х роках. На основі вибіркових
статистичних досліджень в наукових
установах, що проводилися ЦДПІН
ім. Г.М.Доброва НАН України в се-
редині 1990-х років, було визначено,
що реальна чисельність фахівців, які
виконують НДДКР протягом повного
робочого дня, становила приблизно
тільки 10% статистичної чисельності
[1, с.94]. Звичайно, така ситуація при-
зводила до скорочення кількісних по-
казників наукової діяльності в країні.
Але, окрім цього, необхідність пос-
Г.С.Лузан,
асистент кафедри менеджменту інноваційної та інвестиційної діяльності
Київського національного університету ім.Тараса Шевченка,
К.О.Лузан,
канд. екон. наук, наук. співроб.
Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки
ім. Г.М. Доброва НАН України
Ïðîáëåìà äîäàòêîâî¿ çàéíÿòîñò³ â
àêàäåì³÷í³é íàóö³ Óêðà¿íè: ðåçóëüòàòè
ñîö³îëîã³÷íèõ äîñë³äæåíü
ÏÐÎÁËÅÌÀ ÄÎÄÀÒÊÎÂÎ ̄ÇÀÉÍßÒÎÑÒ²  ÀÊÀÄÅ̲×Í²É ÍÀÓÖ² ÓÊÐÀ¯ÍÈ: ÐÅÇÓËÜÒÀÒÈ
ÑÎÖ²ÎËÎò×ÍÈÕ ÄÎÑ˲ÄÆÅÍÜ
Наука та наукознавство, 2007, № 4. Додаток 37
тійно думати про пошуки додаткового
заробітку може призводити і до зни-
ження ефективності роботи вченого в
цілому, а також якісних характеристик
його наукових результатів. Поряд із
цим, слід відмітити, що додаткова зай-
нятість науковців має свої позитивні
моменти залежно від ступеня її зв’язку
із науковою діяльністю вченого. Час-
тково зростання доходів науковців від
додаткової зайнятості пов’язано із пе-
рерозподілом джерел фінансування
науки, а також розширенням зв’язків
науки із промисловістю та освітою. У
зв’язку із цим важливою і актуальною
проблемою є дослідження сучасної си-
туації стосовно додаткової зайнятості
в українській науці. Ця проблематика
підіймається у наукових дослідженнях
ЦДПІН ім. Г.М.Доброва НАН Украї-
ни, зокрема, слід відмітити публікацію
[7], в якій дане питання представлено
на основі аналізу результатів соціоло-
гічного дослідження в НАН України.
Нами на основі аналізу соціоло-
гічних даних досліджувалась сучасна
ситуація із додатковою зайнятістю в
академічній науці України і, зокрема,
вплив додаткової зайнятості на кіль-
кість наукових результатів вчених.
Матеріалами для аналізу послужи-
ли дані, одержані в ході соціологічно-
го дослідження в Українській академії
аграрних наук (УААН) в 2006 р., та їх
співставлення із даними соціологіч-
ного дослідження, проведеного спів-
робітниками ЦДПІН ім. Г.М. Добро-
ва в 2003—2004 роках в НАН України
(НАНУ)1. Загальна чисельність рес-
пондентів з УААН, що взяли участь в
анкетуванні, становила 110 осіб, серед
яких 31 особа — завідувачі відділів. Ге-
неральна сукупність, з якої була зроб-
лена вибірка, становить приблизно 5
1 Проект “Функціонування та перспективи роз-
витку Національної академії наук України”.
тисяч осіб [8], це всі наукові працівни-
ки УААН. У вибірці представлені вчені
різних рівнів кваліфікації, стажу робо-
ти, віку та статі. В анкетуванні, прове-
деному в НАН України, взяли участь
530 її наукових працівників, серед яких
108 завідувачів відділів та 422 дослідни-
ка [9]. Загальна чисельність наукових
працівників в НАН України у 2004 р.
становила приблизно 22 тисячі осіб
[10].
Розглянемо який відсоток респон-
дентів має додаткові доходи, а також
сфери додаткової зайнятості науковців.
В УААН 34% респондентів відмітили
наявність доходів поза межами основ-
ної роботи. Найбільший відсоток се-
ред опитаних науковців займається за
сумісництвом консультаційною та ек-
спертною діяльністю, а також викладає
у вузах (таблиця). Перше є характерним
для аграрної сфери, коли науковці кон-
сультують сільськогосподарські під-
приємства з приводу впровадження но-
вих технологій, друге є характерним для
всієї науки. У НАН України на питання
щодо наявності додаткових доходів се-
ред усіх опитаних ствердно відповіли
60% респондентів, це більше половини
опитаних і значно більше, ніж в УААН.
Слід відмітити, що в НАН України за
відповідями респондентів найбільш
розповсюдженими джерелами додатко-
вих доходів є закордонні (міжнародні)
гранти та викладацька діяльність [11].
За даними анкетування в УААН в
середньому на додаткову діяльність
респонденти, які мають додаткові до-
ходи, витрачають 25% часу на місяць.
Стандартне відхилення становить 19%.
Мода і медіана дорівнюють 20%. У
НАН України середнє значення витрат
часу на додаткову діяльність становить
27%, стандартне відхилення — 18%,
мода і медіана також дорівнюють 20%.
Ã.Ñ. Ëóçàí, Ê.Î. Ëóçàí
Матеріали VII Добровської конференції38
Із проведеного аналізу видно, що
в НАН України значно більший від-
соток співробітників має додаткову
зайнятість (доходи), ніж в УААН, але,
можливо, респонденти в УААН побо-
ювалися відповідати на це запитання.
Середні витрати часу на цю діяльність
для одного працівника в обох академіях
приблизно однакові. Сфери додаткової
діяльності мають певні відмінності: в
УААН значно менший відсоток (май-
же в 4 рази) співробітників працюють
за закордонними грантами, також мен-
ше — за іноземними замовленнями,
оскільки в УААН менш розвинене між-
народне співробітництво. У НАН Ук-
раїни помітно менший, ніж в УААН,
відсоток співробітників, що займаються
консультаційною та експертною діяль-
ністю, і більший відсоток працюючих в
інших вітчизняних наукових установах
за контрактами та сумісництвом. Це
пов’язано із специфікою НАН України
як центру фундаментальних досліджень
всієї країни. Окрім цього, проведений
аналіз показав, що в обох академіях
більша частина респондентів серед тих,
які відмітили наявність додаткових
доходів, одержують їх від діяльності,
пов’язаної з науковим фахом (82,5%
респондентів в УААН і 77,2% в НАНУ).
Наступним аспектом даної пробле-
ми, який розглянуто, є вплив додатко-
вої зайнятості на кількість наукових
результатів вченого.
Проаналізуємо спочатку ситуа-
цію в УААН. У середньому в опита-
них респондентів з УААН, які мають
додаткові доходи, зарплата в інституті
за їх відповідями становить 60% сукуп-
ного місячного доходу, а додаткові за-
робітки — 40%. При цьому стандартне
відхилення становить 25%, тобто має
місце значний розкид значень. Мода і
медіана дорівнюють 50%.
Проаналізуємо, чи існує залеж-
ність між відсотком зарплати науковця
в інституті у його сукупному місячно-
му доході та кількістю його наукових
результатів. Узагальнений показник
кількості наукових результатів вченого
(Р
у
) розрахуємо за формулою [12]:
Р
у
= k
i
p
i
,
№
п.п
Варіанти відповідей
Відсоток
респондентів
УААН *
Відсоток
респондентів
НАНУ *
1 Консультаційна та експертна діяльність за фахом 42,5 25,6
2 Викладацька діяльність за фахом 25,0 28,8
3
Робота за сумісництвом в інших вітчизняних науко-
вих установах
17,5 24,7
4 Діяльність, не пов’язана із науковим фахом 17,5 22,8
5 Підприємницька діяльність за фахом 10,0 7,7
6 Закордонні (міжнародні) гранти 7,5 29,5
7 Наукова робота за іноземними замовленнями 5,0 9,9
8 Робота за контрактами в інших вітчизняних науко-
вих установах 2,5 15,4
9 Інша сфера діяльності 2,5 11,2
Всього респондентів 40 312
* Багатоваріантна відповідь (респонденти могли дати не одну відповідь), сума відсотків переви-
щує 100%.
Джерело: Результати соціологічного опитування в УААН, 2005—2006 рр.; Результати соціологіч-
ного опитування в НАН України, 2003—2004 рр.
Сфери додаткової зайнятості респондентів (поза межами основної роботи)
ÏÐÎÁËÅÌÀ ÄÎÄÀÒÊÎÂÎ ̄ÇÀÉÍßÒÎÑÒ²  ÀÊÀÄÅ̲×Í²É ÍÀÓÖ² ÓÊÐÀ¯ÍÈ: ÐÅÇÓËÜÒÀÒÈ
ÑÎÖ²ÎËÎò×ÍÈÕ ÄÎÑ˲ÄÆÅÍÜ
Наука та наукознавство, 2007, № 4. Додаток 39
де k
і
— коефіцієнт, що визначає
рейтинг і-го виду наукових результатів
(коефіцієнти визначаються із вико-
ристанням методу експертних оцінок);
р
і
— кількість наукових результатів і-го
виду.
Розрахуємо коефіцієнт кореляції
Пірсона між цими двома показниками
(відсотком зарплати в інституті у су-
купному доході та кількістю наукових
результатів). Він є від’ємним і дорів-
нює 0,237, що свідчить про наявність
слабкого зв’язку, причому залежність
є зворотною. Також розрахунки свід-
чать, що дана залежність є нелінійною,
оскільки виконується нерівність ε2 > r2
(ε = 0,539). Побудуємо рівняння рег-
ресії різної форми (наприклад лінійну,
квадратичну, кубічну, логарифмічну,
інверсну, що дозволяє зробити про-
грамний пакет SPSS 10.0 for Windows,
який використовувався для аналізу
даних). Перевірку якості пройшли
лише рівняння лінійної, квадратичної
та кубічної регресії (рис. 1). Останнє з
них описує зв’язок найкращим чином
(описує на 13% більше дисперсії Р
у
),
тому далі зупинимось на його зміс-
товній інтерпретації, а також порів-
няємо її з інтерпретацією лінійної
регресії. Зворотна лінійна залежність
трактується як збільшення кількості
наукових результатів при зростанні за-
робітків поза межами основної роботи.
Однак таке твердження викликає сум-
ніви, особливо в крайніх положеннях,
коли науковець майже весь час працює
в інституті або, навпаки, працює не в
інституті (виходячи з графіку лінійної
регресії останні мають більше науко-
вих результатів). Кубічне рівняння
регресії має більш схожу на реальність
інтерпретацію. Його пікове значен-
ня припадає приблизно на 70%, тобто
зарплата в інституті становить 70% від
усього заробітку за місяць. При такій
Рис.1. Залежність між кількістю наукових результатів науковця (узагальнений показник Р
у
)
та наявністю у нього додаткових доходів (відсотком зарплати в інституті у сукупному доході)
Ã.Ñ. Ëóçàí, Ê.Î. Ëóçàí
Матеріали VII Добровської конференції40
зайнятості респонденти мають най-
більшу кількість наукових результатів.
Респонденти, що одержують високі за-
робітки поза межами інституту (більше
30% від свого сукупного доходу), надто
зайняті своєю додатковою діяльністю і
тому не мають найкращих показників
результативності за основним місцем
роботи. Респонденти, що працюють
лише в інституті, мають, можливо,
менше контактів чи нижчий рівень
кваліфікації і тому — менше наукових
результатів, ніж ті науковці, що мають
30% додаткового доходу. Таку ситуацію
можна пояснити тим, що в більшості
випадків додаткові заробітки вчені
одержують від діяльності, пов’язаної з
їх науковим фахом (82,5% респонден-
тів в УААН, які відмітили наявність
додаткових доходів, і 77,2% в НАНУ
одержують їх від діяльності, пов’язаної
з науковим фахом).
Отже, ми визначили теоретичний
оптимум наявності додаткових доходів.
Розглянемо тепер реальну ситуацію за
відповідями респондентів з УААН. За
даними анкетування у респондентів,
які мають додаткові доходи, зарпла-
та в інституті становить в середньому
60%, а найчастіше (мода) 50%. Таким
чином, існуюча ситуація не є опти-
мальною, і такий відсоток додаткової
зайнятості може призводити до зни-
ження кількості наукових результатів.
Необхідно, збільшуючи доходи нау-
ковців від основної роботи, спонукати
їх менше часу витрачати на додаткову
діяльність.
Розглянемо дану проблему з іншо-
го боку. Скільки часу витрачають на-
уковці на додаткову діяльність і як це
впливає на кількість наукових резуль-
татів? Цю залежність серед розгляну-
тих варіантів також краще відображає
кубічна лінія регресії (її r2 помітно
більше) (рис. 2).
На цьому графіку можна подиви-
тися, чи менше наукових результатів
мають науковці з додатковою зайнятіс-
тю. Лінія регресії, яка проходить через
Рис. 2. Залежність між кількістю наукових результатів (узагальнений показник Р
у
) та
відсотком часу, що витрачає респондент на додаткову діяльність (в УААН)
ÏÐÎÁËÅÌÀ ÄÎÄÀÒÊÎÂÎ ̄ÇÀÉÍßÒÎÑÒ²  ÀÊÀÄÅ̲×Í²É ÍÀÓÖ² ÓÊÐÀ¯ÍÈ: ÐÅÇÓËÜÒÀÒÈ
ÑÎÖ²ÎËÎò×ÍÈÕ ÄÎÑ˲ÄÆÅÍÜ
Наука та наукознавство, 2007, № 4. Додаток 41
умовні середні значення у для кожно-
го значення х, свідчить, що, навпаки,
вчені, які мають додатковий заробі-
ток, можуть мати більшу кількість на-
укових результатів. Як видно з рис. 2,
пікове значення кубічної лінії регресії
на проміжку, де зосереджені відповіді
респондентів, становить приблизно
20%. Тобто науковці, які витрачають
на додаткову діяльність 20% свого часу,
мають найбільшу кількість наукових
результатів.
Проаналізуємо цю залежність за
результатами анкетування в НАН Ук-
раїни (рис. 3).
Як видно з рис. 3, оптимальне зна-
чення “відсотку додаткової зайнятості”
в НАН України також знаходиться біля
20%.
Розглянемо реальну ситуацію в
академіях. За даними анкетування
в УААН в середньому на додаткову
діяльність респонденти, які мають до-
даткові доходи, витрачають 25% часу
на місяць, а найбільша кількість серед
цих респондентів — 20% часу. У НАН
України середнє значення витрат часу
на додаткову діяльність становить
27%, мода також дорівнює 20%. Тобто
ситуація є непоганою, середнє лише на
5% в УААН і трохи більше — на 7% — в
НАН України перевищує оптимальне
значення. А найбільша кількість рес-
пондентів серед тих, які мають додат-
кові заробітки, як в УААН, так і в НАН
України витрачають на додаткову
діяльність 20% свого часу, що є опти-
мальним на основі проведених розра-
хунків.
Висновки
У цілому можна стверджувати, що у
порівнянні з 1990-ми роками ситуація
із додатковою зайнятістю в науці пок-
ращилася. Якщо за даними соціологіч-
них досліджень, проведених ЦДПІН ім.
Г.М. Доброва НАН України в середині
Рис. 3. Залежність між кількістю наукових результатів (узагальнений показник Р
у
) та
відсотком часу, що витрачає респондент на додаткову діяльність (в НАН України)
Ã.Ñ. Ëóçàí, Ê.Î. Ëóçàí
Матеріали VII Добровської конференції42
90-х років, „у більшості випадків праця
за сумісництвом не співпадала з науко-
во-дослідною діяльністю” [1, с.94], то на
сьогоднішній день, навпаки, в переваж-
ній більшості випадків діяльність вчених,
якою вони займаються за сумісництвом,
пов’язана з їх науковим фахом.
Виходячи з відповідей респондентів
і проведеного аналізу, можна зробити
висновок, що радикально боротися із
додатковою зайнятістю науковців в іс-
нуючих умовах буде нераціональним,
особливо якщо їх додаткова діяльність
пов’язана із основною, оскільки в та-
кому випадку вона сприяє підвищенню
їх наукової кваліфікації, розвитку кон-
тактів, налагодженню зв’язків науки з
освітою та виробництвом. За сучасної
ситуації в науці, коли зарплати нау-
ковців не вистачає для забезпечення їх
потреб (за відповідями респондентів з
НАНУ в середньому вона забезпечує
лише 38,25% від їх потреб [11, с.19]),
для багатьох вчених додаткові доходи
стали виходом, який дозволив не зали-
шити сферу науки назовсім. Поряд із
цим доцільно буде сприяти тому, щоб
науковці не витрачали на додаткову
діяльність помітно більше 20% свого
часу, шляхом підвищення їх заробітків
за основним місцем роботи.
Поряд із цим автори усвідомлюють,
що одержані результати не можна вва-
жати абсолютно об’єктивними у зв’язку
з тим, що використовувані в досліджен-
ні методи припускають певний рівень
помилки, однак результати аналізу свід-
чать про наявність певної залежності зі
схожими значеннями в обох академіях,
і це можна враховувати як гіпотезу в по-
дальших дослідженнях. Також ще од-
ним застереженням, яке слід відмітити
і врахувати при подальших досліджен-
нях, є вплив додаткової зайнятості на
якість наукових результатів, що досить
складно проаналізувати.
1. Маліцький Б.А. Стан фінансового та кадрового забезпечення наукової сфери України у 1996
році // Наука та наукознавство. — 1997. — № 3-4. — С.89—98.
2. Аналіз тенденцій та перспектив динаміки джерел фінансування національної академічної на-
уки України: за даними 1991—1998 рр. // Проблеми науки. — 1998 — № 12. — С. 30—32.
3. Маліцький Б.А. Еволюція поглядів на державну підтримку науки, оптимальну структуру та
механізми її фінансування // Фундаментальные исследования в современном инновационном про-
цессе: организация, эффективность, интеграция: Материалы междунар. симпоз. (Киев, 1—3 декабря
2003 года). — Киев: Феникс, 2004. — С. 120—132.
4. http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/gdn/prc_rik/prc_rik_u/dszp_u2005.html
5. http://www.balance.ua/sai/sprav_info/proj_minimum.htm
6. Аллахвердян А.Г., Агамова Н.С. Ограничение властью профессиональных прав ученых как фак-
тор «утечки умов» // Науковедение. — 2001. — № 1. — С. 61—80.
7. Гончарова Т.В. Материальная обеспеченность и вторичная занятость в науке по результатам
социологических обследований // Наука та наукознавство. — 2006. — № 4. Додаток. — С. 65—76.—
(Матеріали Шостої щорічної конференції з наукознавства та історії науки (Добровські читання), 10
березня 2006 р.).
8. Звіт про діяльність Української академії аграрних наук за 2004 рік / Упоряд.: М.К.Царенко,
В.О.Круть, В.С.Гончаров; Українська академія аграрних наук. — К.: Аграрна наука, 2005. — 318 с.
9. Функціонування та перспективи розвитку Національної академії наук України. Звіт про ре-
зультати соціологічного опитування вчених в НАН України. — К., 2004. — 58 с.
10. Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Державний комітет статистики Украї-
ни. — К.: ДП „Інформаційно-видавничий центр Держкомстату України”, 2006. — 362 с.
11. Красовська О.В., Ісакова Н.Б. Фінансування фундаментальних досліджень в Україні: за ре-
зультатами опитування вчених // Проблеми науки. — 2005. — № 2. — С.16—22.
Наука та наукознавство, 2007, № 4. Додаток 43
12. Лузан Г.С., Лузан К.О. Аналіз впливу ресурсних чинників на результативність наукової діяль-
ності в академічній науці України шляхом побудови моделі множинної лінійної регресії // Проблеми
науки. — 2007. — № 11. — С. 15—21.
І.Д.Дячук,
канд. філос. наук, проф.
Êîñì³÷íèé ïîòåíö³àë â ñèñòåì³ íàö³îíàëüíèõ
ö³ííîñòåé äåðæàâè
Однією зі складових геополітичної
вагомості держави є її технологічний
рівень — наявність та ефективне вико-
ристання високих технологій: інфор-
маційних, ядерних, ракетних, аерокос-
мічних, радіоелектронних тощо.
За оцінками наукового і промисло-
вого потенціалу Україна належить до
групи технологічно розвинутих дер-
жав, що у комплексі з іншими фак-
торами може істотно підтримувати її
геополітичну вагу у світі. Останнє є
важливим з точки зору забезпечення
національних інтересів і національної
безпеки країни.
Наявність в Україні розвинутої ра-
кетно-космічної промисловості, про-
дукція якої може успішно конкурувати
на світовому космічному ринку товарів і
послуг, є фактором, що позитивно впли-
ває на показники технологічного рівня.
Чотири основні причини зумовлю-
ють прагнення кожної держави роз-
вивати цю галузь незалежно від того,
може вона реалізувати за повним за-
мкненим циклом розроблення та екс-
плуатацію космічної техніки чи ні:
ракетно-космічна галузь є каталіза-
тором високих технологій у ключових
галузях промисловості, якими визна-
чається рівень розвитку економіки дер-
жави, її місце на світовому ринку;
за допомогою ракетно-космічної тех-
ніки можна ефективно, на світовому
рівні розв'язувати важливі наукові та
народногосподарські завдання зв'язку,
радіомовлення, телебачення, косміч-
ної індустрії, сільського господарс-
тва, меліорації, землекористування,
топографії, геологічної розвідки, ри-
бальства, екології, метеорології, на-
вігації тощо;
рівень розвитку ракетно-космічної
техніки значною мірою визначає обо-
ронний потенціал держави. Створення
боєздатної і мобільної армії неможливе
без використання сучасних космічних
засобів і насамперед космічних систем
зв’язку, спостереження, розвідки, уп-
равління, радіоелектронної боротьби
тощо. Загальновизнаним є той факт,
що держава, яка володіє ракетно-кос-
мічними технологіями, потенційно
може мати сучасну зброю;
ракетно-космічна галузь сама здатна
створювати продукцію, яка висо-
ко цінується на комерційному ринку
космічних послуг.
Космічна галузь є однією з неба-
гатьох в Україні, рівень розвитку якої
відповідає світовому. Це дає підстави
вважати, що галузь зможе ефективно
вирішувати завдання, котрі відповіда-
ють нагальним потребам науки, націо-
нальної економіки та безпеки країни.
Потенціал, який має Україна, дає змо-
гу залишатись на світовому конкурен-
тному рівні з найважливіших напрямів
цієї техніки. Тому цей потенціал є на-
ціональним надбанням країни.
Вирішення проблеми розвитку
космічної галузі України значною
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-49208 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0374-3896 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T11:37:17Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Лузан, Г.С. Лузан, К.О. 2013-09-14T12:41:51Z 2013-09-14T12:41:51Z 2007 Проблема додаткової зайнятості в академічній науці України: результати соціологічних досліджень / Г.С. Лузан, К.О. Лузан // Наука та наукознавство. — 2007. — № 4. Додаток. — С. 36-43. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49208 uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство Проблеми діяльності та трансформації науково-технічного потенціалу Проблема додаткової зайнятості в академічній науці України: результати соціологічних досліджень Article published earlier |
| spellingShingle | Проблема додаткової зайнятості в академічній науці України: результати соціологічних досліджень Лузан, Г.С. Лузан, К.О. Проблеми діяльності та трансформації науково-технічного потенціалу |
| title | Проблема додаткової зайнятості в академічній науці України: результати соціологічних досліджень |
| title_full | Проблема додаткової зайнятості в академічній науці України: результати соціологічних досліджень |
| title_fullStr | Проблема додаткової зайнятості в академічній науці України: результати соціологічних досліджень |
| title_full_unstemmed | Проблема додаткової зайнятості в академічній науці України: результати соціологічних досліджень |
| title_short | Проблема додаткової зайнятості в академічній науці України: результати соціологічних досліджень |
| title_sort | проблема додаткової зайнятості в академічній науці україни: результати соціологічних досліджень |
| topic | Проблеми діяльності та трансформації науково-технічного потенціалу |
| topic_facet | Проблеми діяльності та трансформації науково-технічного потенціалу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49208 |
| work_keys_str_mv | AT luzangs problemadodatkovoízainâtostívakademíčníinaucíukraínirezulʹtatisocíologíčnihdoslídženʹ AT luzanko problemadodatkovoízainâtostívakademíčníinaucíukraínirezulʹtatisocíologíčnihdoslídženʹ |