Проблема додаткової зайнятості в академічній науці України: результати соціологічних досліджень

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Наука та наукознавство
Datum:2007
Hauptverfasser: Лузан, Г.С., Лузан, К.О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2007
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49208
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Проблема додаткової зайнятості в академічній науці України: результати соціологічних досліджень / Г.С. Лузан, К.О. Лузан // Наука та наукознавство. — 2007. — № 4. Додаток. — С. 36-43. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859474848487571456
author Лузан, Г.С.
Лузан, К.О.
author_facet Лузан, Г.С.
Лузан, К.О.
citation_txt Проблема додаткової зайнятості в академічній науці України: результати соціологічних досліджень / Г.С. Лузан, К.О. Лузан // Наука та наукознавство. — 2007. — № 4. Додаток. — С. 36-43. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Наука та наукознавство
first_indexed 2025-11-24T11:37:17Z
format Article
fulltext Матеріали VII Добровської конференції36 но з’ясувати, якою мірою його скоро- чення та приватизація відображають завдання державної науково-техно- логічної політики, а якою — поточні бюджетні та організаційні обмеження. Реформування має полягати не у змен- шенні масштабів держсектору, а в за- безпеченні функціонування в Україні сучасної інноваційної системи, основ- ним елементом якої має бути ефектив- ний та структурно цілісний науково- технічний комплекс. 1. Наукова та інноваційна діяльність в Україні. Статистичний збірник. — К.: Держкомстат Ук- раїни, 2005. — 300 с. 2. Наука в России. 2004. Статистический сборник. — М.: ЦИСН РАН, 2004.— 197 с. 3. Науково-технічний потенціал України: стан, проблеми, перспективи його розвитку / Під наук. ред. Б.А. Маліцького. — К .: Фенікс, 2000. 4. Наслідки і перспективи приватизації в Україні. Матеріали парламентських слухань у ВР Украї- ни. — К.: Парламентське вид-во, 2003. — 167 с. Зростання додаткової зайнятості науковців значною мірою пов’язане із проблемами фінансування науки в Ук- раїні, яке різко скоротилося у 1990-х роках [1, с.90—91; 2, 3]. Значно скоро- тилося державне фінансування науки, а також зменшилися обсяги фінансу- вання наукових досліджень за рахунок коштів замовників, що призвело до серйозного падіння заробітної плати в науці. Так, у 2000 р. середня заробітна плата за видом діяльності „Досліджен- ня і розробки” знаходилася практично на рівні прожиткового мінімуму (303 грн., що лише на 5% більше прожит- кового мінімуму на цей рік) [4,5]. Це стало основною причиною поширен- ня сумісництва серед наукових пра- цівників і появи такої тенденції, як „втрата робочого часу”, коли науковці формально працюють повний робочий день, а фактично займаються в робочий час іншими справами, пов’язаними із додатковим заробітком [6, с.67]. Особливо гостро ця проблема постала у 1990-х роках. На основі вибіркових статистичних досліджень в наукових установах, що проводилися ЦДПІН ім. Г.М.Доброва НАН України в се- редині 1990-х років, було визначено, що реальна чисельність фахівців, які виконують НДДКР протягом повного робочого дня, становила приблизно тільки 10% статистичної чисельності [1, с.94]. Звичайно, така ситуація при- зводила до скорочення кількісних по- казників наукової діяльності в країні. Але, окрім цього, необхідність пос- Г.С.Лузан, асистент кафедри менеджменту інноваційної та інвестиційної діяльності Київського національного університету ім.Тараса Шевченка, К.О.Лузан, канд. екон. наук, наук. співроб. Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Ïðîáëåìà äîäàòêîâî¿ çàéíÿòîñò³ â àêàäåì³÷í³é íàóö³ Óêðà¿íè: ðåçóëüòàòè ñîö³îëîã³÷íèõ äîñë³äæåíü ÏÐÎÁËÅÌÀ ÄÎÄÀÒÊÎÂÎ ̄ÇÀÉÍßÒÎÑÒ²  ÀÊÀÄÅ̲×Í²É ÍÀÓÖ² ÓÊÐÀ¯ÍÈ: ÐÅÇÓËÜÒÀÒÈ ÑÎÖ²ÎËÎò×ÍÈÕ ÄÎÑË²ÄÆÅÍÜ Наука та наукознавство, 2007, № 4. Додаток 37 тійно думати про пошуки додаткового заробітку може призводити і до зни- ження ефективності роботи вченого в цілому, а також якісних характеристик його наукових результатів. Поряд із цим, слід відмітити, що додаткова зай- нятість науковців має свої позитивні моменти залежно від ступеня її зв’язку із науковою діяльністю вченого. Час- тково зростання доходів науковців від додаткової зайнятості пов’язано із пе- рерозподілом джерел фінансування науки, а також розширенням зв’язків науки із промисловістю та освітою. У зв’язку із цим важливою і актуальною проблемою є дослідження сучасної си- туації стосовно додаткової зайнятості в українській науці. Ця проблематика підіймається у наукових дослідженнях ЦДПІН ім. Г.М.Доброва НАН Украї- ни, зокрема, слід відмітити публікацію [7], в якій дане питання представлено на основі аналізу результатів соціоло- гічного дослідження в НАН України. Нами на основі аналізу соціоло- гічних даних досліджувалась сучасна ситуація із додатковою зайнятістю в академічній науці України і, зокрема, вплив додаткової зайнятості на кіль- кість наукових результатів вчених. Матеріалами для аналізу послужи- ли дані, одержані в ході соціологічно- го дослідження в Українській академії аграрних наук (УААН) в 2006 р., та їх співставлення із даними соціологіч- ного дослідження, проведеного спів- робітниками ЦДПІН ім. Г.М. Добро- ва в 2003—2004 роках в НАН України (НАНУ)1. Загальна чисельність рес- пондентів з УААН, що взяли участь в анкетуванні, становила 110 осіб, серед яких 31 особа — завідувачі відділів. Ге- неральна сукупність, з якої була зроб- лена вибірка, становить приблизно 5 1 Проект “Функціонування та перспективи роз- витку Національної академії наук України”. тисяч осіб [8], це всі наукові працівни- ки УААН. У вибірці представлені вчені різних рівнів кваліфікації, стажу робо- ти, віку та статі. В анкетуванні, прове- деному в НАН України, взяли участь 530 її наукових працівників, серед яких 108 завідувачів відділів та 422 дослідни- ка [9]. Загальна чисельність наукових працівників в НАН України у 2004 р. становила приблизно 22 тисячі осіб [10]. Розглянемо який відсоток респон- дентів має додаткові доходи, а також сфери додаткової зайнятості науковців. В УААН 34% респондентів відмітили наявність доходів поза межами основ- ної роботи. Найбільший відсоток се- ред опитаних науковців займається за сумісництвом консультаційною та ек- спертною діяльністю, а також викладає у вузах (таблиця). Перше є характерним для аграрної сфери, коли науковці кон- сультують сільськогосподарські під- приємства з приводу впровадження но- вих технологій, друге є характерним для всієї науки. У НАН України на питання щодо наявності додаткових доходів се- ред усіх опитаних ствердно відповіли 60% респондентів, це більше половини опитаних і значно більше, ніж в УААН. Слід відмітити, що в НАН України за відповідями респондентів найбільш розповсюдженими джерелами додатко- вих доходів є закордонні (міжнародні) гранти та викладацька діяльність [11]. За даними анкетування в УААН в середньому на додаткову діяльність респонденти, які мають додаткові до- ходи, витрачають 25% часу на місяць. Стандартне відхилення становить 19%. Мода і медіана дорівнюють 20%. У НАН України середнє значення витрат часу на додаткову діяльність становить 27%, стандартне відхилення — 18%, мода і медіана також дорівнюють 20%. Ã.Ñ. Ëóçàí, Ê.Î. Ëóçàí Матеріали VII Добровської конференції38 Із проведеного аналізу видно, що в НАН України значно більший від- соток співробітників має додаткову зайнятість (доходи), ніж в УААН, але, можливо, респонденти в УААН побо- ювалися відповідати на це запитання. Середні витрати часу на цю діяльність для одного працівника в обох академіях приблизно однакові. Сфери додаткової діяльності мають певні відмінності: в УААН значно менший відсоток (май- же в 4 рази) співробітників працюють за закордонними грантами, також мен- ше — за іноземними замовленнями, оскільки в УААН менш розвинене між- народне співробітництво. У НАН Ук- раїни помітно менший, ніж в УААН, відсоток співробітників, що займаються консультаційною та експертною діяль- ністю, і більший відсоток працюючих в інших вітчизняних наукових установах за контрактами та сумісництвом. Це пов’язано із специфікою НАН України як центру фундаментальних досліджень всієї країни. Окрім цього, проведений аналіз показав, що в обох академіях більша частина респондентів серед тих, які відмітили наявність додаткових доходів, одержують їх від діяльності, пов’язаної з науковим фахом (82,5% респондентів в УААН і 77,2% в НАНУ). Наступним аспектом даної пробле- ми, який розглянуто, є вплив додатко- вої зайнятості на кількість наукових результатів вченого. Проаналізуємо спочатку ситуа- цію в УААН. У середньому в опита- них респондентів з УААН, які мають додаткові доходи, зарплата в інституті за їх відповідями становить 60% сукуп- ного місячного доходу, а додаткові за- робітки — 40%. При цьому стандартне відхилення становить 25%, тобто має місце значний розкид значень. Мода і медіана дорівнюють 50%. Проаналізуємо, чи існує залеж- ність між відсотком зарплати науковця в інституті у його сукупному місячно- му доході та кількістю його наукових результатів. Узагальнений показник кількості наукових результатів вченого (Р у ) розрахуємо за формулою [12]: Р у = k i p i , № п.п Варіанти відповідей Відсоток респондентів УААН * Відсоток респондентів НАНУ * 1 Консультаційна та експертна діяльність за фахом 42,5 25,6 2 Викладацька діяльність за фахом 25,0 28,8 3 Робота за сумісництвом в інших вітчизняних науко- вих установах 17,5 24,7 4 Діяльність, не пов’язана із науковим фахом 17,5 22,8 5 Підприємницька діяльність за фахом 10,0 7,7 6 Закордонні (міжнародні) гранти 7,5 29,5 7 Наукова робота за іноземними замовленнями 5,0 9,9 8 Робота за контрактами в інших вітчизняних науко- вих установах 2,5 15,4 9 Інша сфера діяльності 2,5 11,2 Всього респондентів 40 312 * Багатоваріантна відповідь (респонденти могли дати не одну відповідь), сума відсотків переви- щує 100%. Джерело: Результати соціологічного опитування в УААН, 2005—2006 рр.; Результати соціологіч- ного опитування в НАН України, 2003—2004 рр. Сфери додаткової зайнятості респондентів (поза межами основної роботи) ÏÐÎÁËÅÌÀ ÄÎÄÀÒÊÎÂÎ ̄ÇÀÉÍßÒÎÑÒ²  ÀÊÀÄÅ̲×Í²É ÍÀÓÖ² ÓÊÐÀ¯ÍÈ: ÐÅÇÓËÜÒÀÒÈ ÑÎÖ²ÎËÎò×ÍÈÕ ÄÎÑË²ÄÆÅÍÜ Наука та наукознавство, 2007, № 4. Додаток 39 де k і — коефіцієнт, що визначає рейтинг і-го виду наукових результатів (коефіцієнти визначаються із вико- ристанням методу експертних оцінок); р і — кількість наукових результатів і-го виду. Розрахуємо коефіцієнт кореляції Пірсона між цими двома показниками (відсотком зарплати в інституті у су- купному доході та кількістю наукових результатів). Він є від’ємним і дорів- нює 0,237, що свідчить про наявність слабкого зв’язку, причому залежність є зворотною. Також розрахунки свід- чать, що дана залежність є нелінійною, оскільки виконується нерівність ε2 > r2 (ε = 0,539). Побудуємо рівняння рег- ресії різної форми (наприклад лінійну, квадратичну, кубічну, логарифмічну, інверсну, що дозволяє зробити про- грамний пакет SPSS 10.0 for Windows, який використовувався для аналізу даних). Перевірку якості пройшли лише рівняння лінійної, квадратичної та кубічної регресії (рис. 1). Останнє з них описує зв’язок найкращим чином (описує на 13% більше дисперсії Р у ), тому далі зупинимось на його зміс- товній інтерпретації, а також порів- няємо її з інтерпретацією лінійної регресії. Зворотна лінійна залежність трактується як збільшення кількості наукових результатів при зростанні за- робітків поза межами основної роботи. Однак таке твердження викликає сум- ніви, особливо в крайніх положеннях, коли науковець майже весь час працює в інституті або, навпаки, працює не в інституті (виходячи з графіку лінійної регресії останні мають більше науко- вих результатів). Кубічне рівняння регресії має більш схожу на реальність інтерпретацію. Його пікове значен- ня припадає приблизно на 70%, тобто зарплата в інституті становить 70% від усього заробітку за місяць. При такій Рис.1. Залежність між кількістю наукових результатів науковця (узагальнений показник Р у ) та наявністю у нього додаткових доходів (відсотком зарплати в інституті у сукупному доході) Ã.Ñ. Ëóçàí, Ê.Î. Ëóçàí Матеріали VII Добровської конференції40 зайнятості респонденти мають най- більшу кількість наукових результатів. Респонденти, що одержують високі за- робітки поза межами інституту (більше 30% від свого сукупного доходу), надто зайняті своєю додатковою діяльністю і тому не мають найкращих показників результативності за основним місцем роботи. Респонденти, що працюють лише в інституті, мають, можливо, менше контактів чи нижчий рівень кваліфікації і тому — менше наукових результатів, ніж ті науковці, що мають 30% додаткового доходу. Таку ситуацію можна пояснити тим, що в більшості випадків додаткові заробітки вчені одержують від діяльності, пов’язаної з їх науковим фахом (82,5% респонден- тів в УААН, які відмітили наявність додаткових доходів, і 77,2% в НАНУ одержують їх від діяльності, пов’язаної з науковим фахом). Отже, ми визначили теоретичний оптимум наявності додаткових доходів. Розглянемо тепер реальну ситуацію за відповідями респондентів з УААН. За даними анкетування у респондентів, які мають додаткові доходи, зарпла- та в інституті становить в середньому 60%, а найчастіше (мода) 50%. Таким чином, існуюча ситуація не є опти- мальною, і такий відсоток додаткової зайнятості може призводити до зни- ження кількості наукових результатів. Необхідно, збільшуючи доходи нау- ковців від основної роботи, спонукати їх менше часу витрачати на додаткову діяльність. Розглянемо дану проблему з іншо- го боку. Скільки часу витрачають на- уковці на додаткову діяльність і як це впливає на кількість наукових резуль- татів? Цю залежність серед розгляну- тих варіантів також краще відображає кубічна лінія регресії (її r2 помітно більше) (рис. 2). На цьому графіку можна подиви- тися, чи менше наукових результатів мають науковці з додатковою зайнятіс- тю. Лінія регресії, яка проходить через Рис. 2. Залежність між кількістю наукових результатів (узагальнений показник Р у ) та відсотком часу, що витрачає респондент на додаткову діяльність (в УААН) ÏÐÎÁËÅÌÀ ÄÎÄÀÒÊÎÂÎ ̄ÇÀÉÍßÒÎÑÒ²  ÀÊÀÄÅ̲×Í²É ÍÀÓÖ² ÓÊÐÀ¯ÍÈ: ÐÅÇÓËÜÒÀÒÈ ÑÎÖ²ÎËÎò×ÍÈÕ ÄÎÑË²ÄÆÅÍÜ Наука та наукознавство, 2007, № 4. Додаток 41 умовні середні значення у для кожно- го значення х, свідчить, що, навпаки, вчені, які мають додатковий заробі- ток, можуть мати більшу кількість на- укових результатів. Як видно з рис. 2, пікове значення кубічної лінії регресії на проміжку, де зосереджені відповіді респондентів, становить приблизно 20%. Тобто науковці, які витрачають на додаткову діяльність 20% свого часу, мають найбільшу кількість наукових результатів. Проаналізуємо цю залежність за результатами анкетування в НАН Ук- раїни (рис. 3). Як видно з рис. 3, оптимальне зна- чення “відсотку додаткової зайнятості” в НАН України також знаходиться біля 20%. Розглянемо реальну ситуацію в академіях. За даними анкетування в УААН в середньому на додаткову діяльність респонденти, які мають до- даткові доходи, витрачають 25% часу на місяць, а найбільша кількість серед цих респондентів — 20% часу. У НАН України середнє значення витрат часу на додаткову діяльність становить 27%, мода також дорівнює 20%. Тобто ситуація є непоганою, середнє лише на 5% в УААН і трохи більше — на 7% — в НАН України перевищує оптимальне значення. А найбільша кількість рес- пондентів серед тих, які мають додат- кові заробітки, як в УААН, так і в НАН України витрачають на додаткову діяльність 20% свого часу, що є опти- мальним на основі проведених розра- хунків. Висновки У цілому можна стверджувати, що у порівнянні з 1990-ми роками ситуація із додатковою зайнятістю в науці пок- ращилася. Якщо за даними соціологіч- них досліджень, проведених ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАН України в середині Рис. 3. Залежність між кількістю наукових результатів (узагальнений показник Р у ) та відсотком часу, що витрачає респондент на додаткову діяльність (в НАН України) Ã.Ñ. Ëóçàí, Ê.Î. Ëóçàí Матеріали VII Добровської конференції42 90-х років, „у більшості випадків праця за сумісництвом не співпадала з науко- во-дослідною діяльністю” [1, с.94], то на сьогоднішній день, навпаки, в переваж- ній більшості випадків діяльність вчених, якою вони займаються за сумісництвом, пов’язана з їх науковим фахом. Виходячи з відповідей респондентів і проведеного аналізу, можна зробити висновок, що радикально боротися із додатковою зайнятістю науковців в іс- нуючих умовах буде нераціональним, особливо якщо їх додаткова діяльність пов’язана із основною, оскільки в та- кому випадку вона сприяє підвищенню їх наукової кваліфікації, розвитку кон- тактів, налагодженню зв’язків науки з освітою та виробництвом. За сучасної ситуації в науці, коли зарплати нау- ковців не вистачає для забезпечення їх потреб (за відповідями респондентів з НАНУ в середньому вона забезпечує лише 38,25% від їх потреб [11, с.19]), для багатьох вчених додаткові доходи стали виходом, який дозволив не зали- шити сферу науки назовсім. Поряд із цим доцільно буде сприяти тому, щоб науковці не витрачали на додаткову діяльність помітно більше 20% свого часу, шляхом підвищення їх заробітків за основним місцем роботи. Поряд із цим автори усвідомлюють, що одержані результати не можна вва- жати абсолютно об’єктивними у зв’язку з тим, що використовувані в досліджен- ні методи припускають певний рівень помилки, однак результати аналізу свід- чать про наявність певної залежності зі схожими значеннями в обох академіях, і це можна враховувати як гіпотезу в по- дальших дослідженнях. Також ще од- ним застереженням, яке слід відмітити і врахувати при подальших досліджен- нях, є вплив додаткової зайнятості на якість наукових результатів, що досить складно проаналізувати. 1. Маліцький Б.А. Стан фінансового та кадрового забезпечення наукової сфери України у 1996 році // Наука та наукознавство. — 1997. — № 3-4. — С.89—98. 2. Аналіз тенденцій та перспектив динаміки джерел фінансування національної академічної на- уки України: за даними 1991—1998 рр. // Проблеми науки. — 1998 — № 12. — С. 30—32. 3. Маліцький Б.А. Еволюція поглядів на державну підтримку науки, оптимальну структуру та механізми її фінансування // Фундаментальные исследования в современном инновационном про- цессе: организация, эффективность, интеграция: Материалы междунар. симпоз. (Киев, 1—3 декабря 2003 года). — Киев: Феникс, 2004. — С. 120—132. 4. http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/gdn/prc_rik/prc_rik_u/dszp_u2005.html 5. http://www.balance.ua/sai/sprav_info/proj_minimum.htm 6. Аллахвердян А.Г., Агамова Н.С. Ограничение властью профессиональных прав ученых как фак- тор «утечки умов» // Науковедение. — 2001. — № 1. — С. 61—80. 7. Гончарова Т.В. Материальная обеспеченность и вторичная занятость в науке по результатам социологических обследований // Наука та наукознавство. — 2006. — № 4. Додаток. — С. 65—76.— (Матеріали Шостої щорічної конференції з наукознавства та історії науки (Добровські читання), 10 березня 2006 р.). 8. Звіт про діяльність Української академії аграрних наук за 2004 рік / Упоряд.: М.К.Царенко, В.О.Круть, В.С.Гончаров; Українська академія аграрних наук. — К.: Аграрна наука, 2005. — 318 с. 9. Функціонування та перспективи розвитку Національної академії наук України. Звіт про ре- зультати соціологічного опитування вчених в НАН України. — К., 2004. — 58 с. 10. Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Державний комітет статистики Украї- ни. — К.: ДП „Інформаційно-видавничий центр Держкомстату України”, 2006. — 362 с. 11. Красовська О.В., Ісакова Н.Б. Фінансування фундаментальних досліджень в Україні: за ре- зультатами опитування вчених // Проблеми науки. — 2005. — № 2. — С.16—22. Наука та наукознавство, 2007, № 4. Додаток 43 12. Лузан Г.С., Лузан К.О. Аналіз впливу ресурсних чинників на результативність наукової діяль- ності в академічній науці України шляхом побудови моделі множинної лінійної регресії // Проблеми науки. — 2007. — № 11. — С. 15—21. І.Д.Дячук, канд. філос. наук, проф. Êîñì³÷íèé ïîòåíö³àë â ñèñòåì³ íàö³îíàëüíèõ ö³ííîñòåé äåðæàâè Однією зі складових геополітичної вагомості держави є її технологічний рівень — наявність та ефективне вико- ристання високих технологій: інфор- маційних, ядерних, ракетних, аерокос- мічних, радіоелектронних тощо. За оцінками наукового і промисло- вого потенціалу Україна належить до групи технологічно розвинутих дер- жав, що у комплексі з іншими фак- торами може істотно підтримувати її геополітичну вагу у світі. Останнє є важливим з точки зору забезпечення національних інтересів і національної безпеки країни. Наявність в Україні розвинутої ра- кетно-космічної промисловості, про- дукція якої може успішно конкурувати на світовому космічному ринку товарів і послуг, є фактором, що позитивно впли- ває на показники технологічного рівня. Чотири основні причини зумовлю- ють прагнення кожної держави роз- вивати цю галузь незалежно від того, може вона реалізувати за повним за- мкненим циклом розроблення та екс- плуатацію космічної техніки чи ні: ракетно-космічна галузь є каталіза- тором високих технологій у ключових галузях промисловості, якими визна- чається рівень розвитку економіки дер- жави, її місце на світовому ринку; за допомогою ракетно-космічної тех- ніки можна ефективно, на світовому рівні розв'язувати важливі наукові та народногосподарські завдання зв'язку, радіомовлення, телебачення, косміч- ної індустрії, сільського господарс- тва, меліорації, землекористування, топографії, геологічної розвідки, ри- бальства, екології, метеорології, на- вігації тощо; рівень розвитку ракетно-космічної техніки значною мірою визначає обо- ронний потенціал держави. Створення боєздатної і мобільної армії неможливе без використання сучасних космічних засобів і насамперед космічних систем зв’язку, спостереження, розвідки, уп- равління, радіоелектронної боротьби тощо. Загальновизнаним є той факт, що держава, яка володіє ракетно-кос- мічними технологіями, потенційно може мати сучасну зброю; ракетно-космічна галузь сама здатна створювати продукцію, яка висо- ко цінується на комерційному ринку космічних послуг. Космічна галузь є однією з неба- гатьох в Україні, рівень розвитку якої відповідає світовому. Це дає підстави вважати, що галузь зможе ефективно вирішувати завдання, котрі відповіда- ють нагальним потребам науки, націо- нальної економіки та безпеки країни. Потенціал, який має Україна, дає змо- гу залишатись на світовому конкурен- тному рівні з найважливіших напрямів цієї техніки. Тому цей потенціал є на- ціональним надбанням країни. Вирішення проблеми розвитку космічної галузі України значною
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-49208
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0374-3896
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-24T11:37:17Z
publishDate 2007
publisher Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
record_format dspace
spelling Лузан, Г.С.
Лузан, К.О.
2013-09-14T12:41:51Z
2013-09-14T12:41:51Z
2007
Проблема додаткової зайнятості в академічній науці України: результати соціологічних досліджень / Г.С. Лузан, К.О. Лузан // Наука та наукознавство. — 2007. — № 4. Додаток. — С. 36-43. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
0374-3896
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49208
uk
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
Наука та наукознавство
Проблеми діяльності та трансформації науково-технічного потенціалу
Проблема додаткової зайнятості в академічній науці України: результати соціологічних досліджень
Article
published earlier
spellingShingle Проблема додаткової зайнятості в академічній науці України: результати соціологічних досліджень
Лузан, Г.С.
Лузан, К.О.
Проблеми діяльності та трансформації науково-технічного потенціалу
title Проблема додаткової зайнятості в академічній науці України: результати соціологічних досліджень
title_full Проблема додаткової зайнятості в академічній науці України: результати соціологічних досліджень
title_fullStr Проблема додаткової зайнятості в академічній науці України: результати соціологічних досліджень
title_full_unstemmed Проблема додаткової зайнятості в академічній науці України: результати соціологічних досліджень
title_short Проблема додаткової зайнятості в академічній науці України: результати соціологічних досліджень
title_sort проблема додаткової зайнятості в академічній науці україни: результати соціологічних досліджень
topic Проблеми діяльності та трансформації науково-технічного потенціалу
topic_facet Проблеми діяльності та трансформації науково-технічного потенціалу
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49208
work_keys_str_mv AT luzangs problemadodatkovoízainâtostívakademíčníinaucíukraínirezulʹtatisocíologíčnihdoslídženʹ
AT luzanko problemadodatkovoízainâtostívakademíčníinaucíukraínirezulʹtatisocíologíčnihdoslídženʹ