Космічний потенціал в системі національних цінностей держави

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Наука та наукознавство
Дата:	2007
Автор:	Дячук, І.Д.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2007
Теми:	Проблеми діяльності та трансформації науково-технічного потенціалу
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49209
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Космічний потенціал в системі національних цінностей держави / І.Д. Дячук // Наука та наукознавство. — 2007. — № 4. Додаток. — С. 43-50. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859642353382326272
author	Дячук, І.Д.
author_facet	Дячук, І.Д.
citation_txt	Космічний потенціал в системі національних цінностей держави / І.Д. Дячук // Наука та наукознавство. — 2007. — № 4. Додаток. — С. 43-50. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Наука та наукознавство
first_indexed	2025-12-07T13:22:59Z
format	Article
fulltext	Наука та наукознавство, 2007, № 4. Додаток 43 12. Лузан Г.С., Лузан К.О. Аналіз впливу ресурсних чинників на результативність наукової діяль- ності в академічній науці України шляхом побудови моделі множинної лінійної регресії // Проблеми науки. — 2007. — № 11. — С. 15—21. І.Д.Дячук, канд. філос. наук, проф. Êîñì³÷íèé ïîòåíö³àë â ñèñòåì³ íàö³îíàëüíèõ ö³ííîñòåé äåðæàâè Однією зі складових геополітичної вагомості держави є її технологічний рівень — наявність та ефективне вико- ристання високих технологій: інфор- маційних, ядерних, ракетних, аерокос- мічних, радіоелектронних тощо. За оцінками наукового і промисло- вого потенціалу Україна належить до групи технологічно розвинутих дер- жав, що у комплексі з іншими фак- торами може істотно підтримувати її геополітичну вагу у світі. Останнє є важливим з точки зору забезпечення національних інтересів і національної безпеки країни. Наявність в Україні розвинутої ра- кетно-космічної промисловості, про- дукція якої може успішно конкурувати на світовому космічному ринку товарів і послуг, є фактором, що позитивно впли- ває на показники технологічного рівня. Чотири основні причини зумовлю- ють прагнення кожної держави роз- вивати цю галузь незалежно від того, може вона реалізувати за повним за- мкненим циклом розроблення та екс- плуатацію космічної техніки чи ні: ракетно-космічна галузь є каталіза- тором високих технологій у ключових галузях промисловості, якими визна- чається рівень розвитку економіки дер- жави, її місце на світовому ринку; за допомогою ракетно-космічної тех- ніки можна ефективно, на світовому рівні розв'язувати важливі наукові та народногосподарські завдання зв'язку, радіомовлення, телебачення, косміч- ної індустрії, сільського господарс- тва, меліорації, землекористування, топографії, геологічної розвідки, ри- бальства, екології, метеорології, на- вігації тощо; рівень розвитку ракетно-космічної техніки значною мірою визначає обо- ронний потенціал держави. Створення боєздатної і мобільної армії неможливе без використання сучасних космічних засобів і насамперед космічних систем зв’язку, спостереження, розвідки, уп- равління, радіоелектронної боротьби тощо. Загальновизнаним є той факт, що держава, яка володіє ракетно-кос- мічними технологіями, потенційно може мати сучасну зброю; ракетно-космічна галузь сама здатна створювати продукцію, яка висо- ко цінується на комерційному ринку космічних послуг. Космічна галузь є однією з неба- гатьох в Україні, рівень розвитку якої відповідає світовому. Це дає підстави вважати, що галузь зможе ефективно вирішувати завдання, котрі відповіда- ють нагальним потребам науки, націо- нальної економіки та безпеки країни. Потенціал, який має Україна, дає змо- гу залишатись на світовому конкурен- тному рівні з найважливіших напрямів цієї техніки. Тому цей потенціал є на- ціональним надбанням країни. Вирішення проблеми розвитку космічної галузі України значною ².Ä. Äÿ÷óê Матеріали VII Добровської конференції44 мірою пов’язане з виходом України на ринки космічних товарів і послуг. Розвиток цих ринків синхронізовано з динамікою нових геоекономічних зон. У зв’язку з цим важливо врахо- вувати не тільки поточну ринкову кон’юнктуру, але й загальні тенденції світового геоекономічного поступу, формування трьох перспективних глобальних зон — європейської, пів- нічноамериканської та азіатсько- тихоокеанської, які безпосередньо будуть впливати у найближчі деся- тиріччя і на геополітичний клімат на планеті. Розвиток співробітництва України з країнами нових геоеконо- мічних зон, серед яких є країни, що мають ракетно-космічні технології, і такі, що лише оволодівають ними, є перспективним як з позицій вход- ження у простір стратегічних еконо- мічних інтересів розвинутих країн світу, так і з позиції безпеки. Космічна діяльність України може стати активним інструментом регіо- нальної політики: зв’язки, що скла- лися з Росією і країнами Східної та Центральної Європи, є необхідною ос- новою реалізації космічних проектів, де Україна здатна відігравати значну роль. Перспективною є кооперація з країнами Чорноморського басейну, а також Балтії, для яких космічний по- тенціал України — одна з реальних можливостей виконання власних кос- мічних програм. Таким чином, міжнародне спів- робітництво в космічній діяльності, вихід на міжнародний ринок космічних товарів і послуг послужать інтересам зовнішньої політики України, підви- щать рівень взаємодовіри між держа- вами і належать до нових методів до- сягнення національних цілей в умовах, що змінюються на міжнародній арені. Тому співпрацю з іншими країнами необхідно розглядати у цьому напрямі як один із дійових інструментів націо- нальної технологічної дипломатії. Основу космічного потенціалу Ук- раїни складають: колективи спеціаль- них конструкторських організацій, науково-дослідних інститутів НКАУ, Міністерства промислової політики, НАН України та інших відомств; ви- робнича та технологічна база; бага- топрофільна експериментальна база; наземні засоби космічної інфраструк- тури; наукова лабораторно-дослідна база; навчальна база вищої школи з підготовки кадрів нових і найновітні- ших фахів. У науково-дослідних інститутах, конструкторських бюро і на підпри- ємствах, у вищих навчальних закладах та академічних інститутах зосереджено головний ресурс галузі — її інтелек- туальний потенціал. Це близько 100 тисяч кваліфікованих спеціалістів, потенціал яких у вартісному виразі на світовому ринку оцінюється сумою у 25 — 30 млрд. доларів. Центром ракетобудування України є м. Дніпропетровськ, де розташовані Державне конструкторське бюро “Пів- денне” та виробниче об’єднання “Пів- денний машинобудівний завод”. На цих підприємствах організовано розробку, опрацювання і серійне виготовлення найскладніших ракетних комплексів. У світі немає аналогів виробничим можливостям ВО “Південний маши- нобудівний завод”, багато технічних рішень ДКБ “Південне” були реалі- зовані вперше у світі, а деякі й досі не мають аналогів у світовій практиці. У 80-х роках ХХ ст. на Україні виробля- лось понад 100 ракет на рік. Цими підприємствами можуть бути створені всі елементи ракет: пускові ус- ÊÎÑÌ²×ÍÈÉ ÏÎÒÅÍÖ²ÀË Â ÑÈÑÒÅÌ² ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÈÕ Ö²ÍÍÎÑÒÅÉ ÄÅÐÆÀÂÈ Наука та наукознавство, 2007, № 4. Додаток 45 тановки, головні частини і системи їх розведення, ємності, бортова автома- тика, приводи рульових машин, вузли загального складання та, власне, раке- ти і космічні апарати з повним циклом наземних випробувань. В Україні є авторитетні організації зі створення стартових комплексів і технічних позицій, бортової і наземної апаратури систем управління, вимірю- вальних комплексів. За оцінками західних експертів, в Україні у 60—80-ті роки минулого століття наукові дослідження, розроб- ки і виробництво становили близько 28% обсягів робіт всього ракетно-кос- мічного комплексу СРСР. При цьому основним профілем виробництва були бойові ракетні комплекси стратегічного призначення. У цей період були освоєні чотири покоління бойових ракет стра- тегічного призначення, у тому числі найдосконаліші у світі СС-18 і СС-24. Ракета-носій СС-18 — найпотуж- ніша міжконтинентальна балістична ракета, що не має аналогів у світовій практиці. Ракета-носій СС-24 — міжконти- нентальна балістична ракета серед- нього класу на твердому паливі у двох варіантах базування — шахтовому і рухомому залізничному. Шахтовий варіант має єдиний аналог — амери- канську ракету МХ, рухомий комплекс не має аналогів у світовій практиці. Одночасно з виробництвом бойо- вих ракет ДКБ “Південне” і ВО “Пів- денний машинобудівний завод” було створено сучасну систему засобів ви- ведення космічних апаратів на орбіту, здатну ефективно вирішувати біль- шість транспортно-космічних завдань: ракетоносії “Космос-А”, “Космос-В”, “Циклон” спроможні виводити на низькі кругові та еліптичні орбіти до 4000 кг корисного вантажу, ракета- носій “Зеніт”, спеціально розроблена для вирішення широкого кола косміч- них завдань, може виводити на низькі кругові орбіти до 14000 кг корисного вантажу. Ці ракети, зокрема “Зеніт” і “Цик- лон”, що знаходяться нині у вироб- ництві, здатні вирішувати практично всі завдання виведення космічних апа- ратів на орбіту в інтересах України, а при певній модернізації зможуть охо- пити і значну частину ринку комерцій- них запусків. Так, наявність серійно- го виробництва ракети-носія “Зеніт” дала змогу Україні укласти міжнародні комерційні контракти за програмами “Морський старт” (зі США, Росією, Норвегією) та “Глобалстар” (зі США). За період 1991—2001 років ук- раїнськими ракетами-носіями (РН) було здійснено 43 успішні запуски різ- них космічних апаратів, з них “Цик- лоном” — 34, “Зенітом” — 9. Сьогодні РН “Зеніт” і “Циклон” — транспортні космічні системи світового рівня. Максимальна продуктивність ВО “Південний машинобудівний завод” щодо РН “Зеніт” оцінюється 12—15 ракетами на рік, щодо РН “Циклон” — до 20 ракет на рік. Українськими фахівцями розроб- лено та виведено в космос близько 400 космічних апаратів різного наукового і прикладного призначення. Вперше у світовій практиці були створені уніфіковані супутники, що дало змогу скоротити строки проект- них робіт і зменшити вартість косміч- них апаратів. У межах прийнятої ще у 1967 році програми “Інтеркосмос” було здійс- нено цілий ряд спільних проектів з та- кими державами, як Німеччина, Угор- щина, Чехія, Словаччина, Болгарія, ².Ä. Äÿ÷óê Матеріали VII Добровської конференції46 Франція, Індія, та іншими. Відомо, що з 25 запущених супутників цієї серії 23 були розроблені у ДКБ “Південне” і виготовлені на ВО “Південний маши- нобудівний завод”. Українським організаціям нале- жала і досі належить провідна роль у створенні космічної океанографічної системи “Океан” як частини міжнарод- ної космічної системи спостереження Землі “Ресурс”. Ця програма була ус- пішно виконана, починаючи з експери- ментальних супутників “Космос-076”, “Космос-1151” та “Інтеркосмос-21”, “Інтеркосмос-22” і до серійних супут- ників типу “Океан-01”, “Січ-1”, що ек- сплуатуються по сьогоднішній день. Важливим напрямом розвитку ук- раїнської ракетно-космічної галузі є створення і виробництво систем керу- вання різного класу для всіх поколінь ракет-носіїв, комплексів, що виготов- ляються на Україні, і для цілої серії ракет Російської Федерації. Це склад- ні, як правило, багатомашинні обчис- лювальні комплекси з потужним про- грамним продуктом, наземними засо- бами їх створення й опрацювання. Найбільш потужною конструк- торською організацією щодо систем керування різного класу є АТ “Хар- трон” (м. Харків). Тут здійснено ряд пріоритетних розробок, серед яких системи керування найскладнішим ра- кетно-космічним комплексом “Енер- гія — Буран”, функціональними моду- лями станції “Мир”, системи керуван- ня ракет-носіїв “Циклон”, “Космос”, бойових стратегічних ракет СС-18, СС-19 тощо. Наукові розробки і технології сві- тового рівня в галузі систем керування космічними апаратами були створені у ряді інститутів НАН України, у ЦКБ “Арсенал”, на Державному заводі ав- томатів ім. Г.І.Петровського (м. Київ), у Науково-дослідному технологічному інстуті приладобудування (м. Харків), Київському політехнічному інституті та інших. Сьогоднішній науково-технічний потенціал України охоплює практич- но весь спектр наукових і технічних проблем, пов’язаних з розробкою сучасних систем керування, і може стати конкурентоспроможною про- дукцією на світовому і внутрішньому ринках. Виробничий потенціал із систем керування на Україні зосереджено на виробничих об’єднаннях “Комунар”, “Київський радіозавод”, “Моноліт”, “Харківський завод електроапарату- ри”, “Завод «Арсенал»”, “Київприлад”, “Чернігівський радіоприладний за- вод”, “Смілянський радіоприладний завод” та інших. На території України знаходяться унікальні наземні засоби командно- вимірювальної інфраструктури керу- вання космічними апаратами. Особ- ливістю застосування цих засобів є те, що завдяки своєму географічному роз- ташуванню (Євпаторія, Симферополь, Дунаєвці) вони успішно забезпечують керування західним угрупованням кос- мічних апаратів зв’язку і ретрансляції даних, розташованих на геостаціонар- ній орбіті, функціонування навігацій- них систем (космічних апаратів, які створюють глобальне навігаційне поле) і космічних апаратів оптико-електрон- ного та радіотехнічного зондування Землі, а також відіграють основну роль при керуванні пілотованими і вантаж- ними кораблями під час виведення їх на орбіту, стикування з орбітальним комп- лексом “Мир” та посадки апаратів, що спускаються (у недалекому минулому успішно відпрацювали за програмами ÊÎÑÌ²×ÍÈÉ ÏÎÒÅÍÖ²ÀË Â ÑÈÑÒÅÌ² ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÈÕ Ö²ÍÍÎÑÒÅÉ ÄÅÐÆÀÂÈ Наука та наукознавство, 2007, № 4. Додаток 47 “Салют”, “Союз—Аполлон”, “Лунохід- 1”, ТКС “Буран” та іншими). Національний центр керуван- ня і випробування космічних засобів (далі — Центр), створений у 60-ті роки у м. Євпаторія як центр далекого кос- мічного звязку, забезпечує також ро- боту з космічними апаратами, призна- ченими для планетарних досліджень, вивчення сонячно-земних зв’язків, радіолокації планет Сонячної системи та інших досліджень. У Центрі були виконані роботи за програмами “Місяць”, “Венера”, “Марс”, “Космос”, “Інтеркосмос”, міжнародною програмою “Вега”, міжнародними проектами “Фобос”, програмами щодо розроблення астро- фізичної космічної обсерваторії “Аст- рон” та “Астероїд” (вивчення наслідків “бомбардування” Юпітера осколками комети, яка розпалася). Ці засоби разом з радіотелескопами у Радіоастрономічному інституті НАН України (м. Харків), Кримській астро- фізичній обсерваторії, оптичними теле- скопами у Головній астрономічній об- серваторії (м. Київ) та іншими забезпе- чили високий міжнародний авторитет української науки у дослідженні кос- мічного простору. Усі зазначені назем- ні космічні засоби унікальні й за своєю науковою і технічною досконалістю відповідають рівню кращих світових космічних і астрономічних центрів. Основні організації на Україні, які сьогодні беруть участь у розробленні, виробництві, введенні в дію і науково- технічному супроводі наземних кос- мічних засобів: АТ НДІРВ (м. Харків), ДКБ “Південне” (м. Дніпропетровськ), ДНВП “Орбіта” (м. Дніпропетровськ), ВО “Київприлад”, ДНДП “Конекс” (м. Львів), АТ “Хартрон” (м. Харків), НДІ “Акорд” (м. Черкаси ) та інші. Ряд промислових і наукових під- приємств, таких як ДКБ “Південне”, АТ НДІРВ, НДІ “Квант”, АТ “Са- турн”, концерн “Мусон”, ВО “Київсь- кий радіозавод”, ВО “Моноліт”, ВО “Київприлад” та інші, мають науковий і технічний потенціал для вирішення тих чи інших завдань щодо розробки супутникових систем зв’язку. Разом з підприємствами Російської Федерації вони брали участь у створенні косміч- них систем зв’язку, розвідки, навігації, в основному в інтересах військово- промислового комплексу. Нині у зв’язку з відсутністю влас- ного супутника зв’язку існуюча на- земна інфраструктура орієнтована на зарубіжні космічні ретранслятори, а промислові підприємства — на ство- рення вітчизняних систем в інтересах народного господарства. Розвиток наземної інфраструктури забезпечується висококваліфікованими спеціалістами інститутів та підприємств Міністерства промислової політики України, Державного комітету зв’язку і Міністерства оборони України. Україна володіє однією з кращих багатопрофільних експериментальних баз, яка дозволяє проводити у повному обсязі наземні випробування об’єктів ракетно-космічної техніки, що дає змогу зменшити кількість натурних випробувань та істотно знизити вар- тість робіт. Експериментальна база щодо ра- кет і космічних апаратів зосереджена в ДКБ “Південне” і ВО “Південний ма- шинобудівний завод”. Значні експе- риментальні засоби зосереджені й на інших підприємствах, в організаціях та вищих навчальних закладах, а саме у містах Києві, Дніпропетровську, Хар- кові, Львові, Одесі, інших містах Ук- раїни. ².Ä. Äÿ÷óê Матеріали VII Добровської конференції48 Використовуючи свій потужний науково-технічний потенціал, ракет- но-космічна галузь створила індустрію високих технологій, забезпечивши ви- пуск продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного спо- живання в обсягах, що складали у ми- нулі роки до 40% товарного виробниц- тва галузі. Середньорічні обсяги НДДКР і товарного виробництва на підприємс- твах ракетно-космічного комплексу в 1995—2005 роках у цінах на 1 січня 2005 року складали майже 3 млрд. гри- вень (або 1,7 млрд. доларів). Україна має більш ніж 30-річний досвід проведення фундаментальних наукових космічних досліджень. На- самперед це наука про космос: позаат- мосферна астрономія та астрофізика, космічні дослідження Сонця, міжпла- нетного простору, тіл Сонячної систе- ми і навколоземної космічної плазми. Україна одержала світове визнання цих робіт. Відома участь українських наукових організацій у виконанні кос- мічних програм з використанням за- собів космічної техніки, у тому числі: близький космос — дослідження планети Земля і навколоземного про- стору; Сонячна система — дослідження Сонця, його внутрішньої будови та ди- намічних процесів, що відбуваються на ньому; тіла сонячної системи — вивчення місячної, кометної і метеорної речовини; далекий космос — дослідження фундаментальних основ будови мік- ро- і макропростору Всесвіту, вивчення зірок і галактик. Наукові організації України відіг- рали значну роль у проведенні бага тьох космічних експериментів і розроб- ленні наукової апаратури космічних апара тів. Зокрема, це кримська астро- фізична обсерваторія (КрАО), Голо- вна астрономічна обсерваторія НАН України (ГАО), Інститут технічної ме- ханіки НАН України і НКАУ (ІТМ), Фізико-механічний інститут НАН України (ФМІ), Фізико-технічний ін- ститут низьких температур НАН Ук- раїни (ФТІНТ), Львівській центр Інс- титуту космічних досліджень, Київсь- кий національний університет ім. Т.Шевченка та інші. Так, перші космічні дослідження Сонця за допомогою коронографів проведені за участю спеціалістів КрАО та Національного університету ім. Т.Шевченка. Перша ультрафіолетова обсерваторія “Астрон” розроблялася в КрАО, ре- зультати цього проекту одержали світове визнання. Інженерні моделі для проек- тування космічних досліджень планет і Місяця розроблені у Харківському уні- верситеті та ГАО НАН України. Відкрит- тя “сонячного вітру” фактично належить Україні, а кафедра астрономії Національ- ного університету ім. Т.Шевченка — ак- тивний учасник усіх експериментів з до- слідження навколоземної плазми. Відкриття коливань Сонця з періо- дом 160 хвилин зроблено в КрАО, а їх вивчення здійснювалось на апаратах “Фобос” і “Коронас” за участю КрАО і ГАО. У ГАО одержано унікальні на- укові дані за результатами обробки ін- формації, отриманої з космічного те- лескопу “Дифос”. Українські астрономічні органі- зації у 1992—2002 роках виконували основну роботу щодо астрономічно- го забезпечення наукових космічних програм “Вега”, “Фобос”, “Астрон”, “Коронас” та інших. Україна має високий міжнародний авторитет у галузі декаметрових радіо- ÊÎÑÌ²×ÍÈÉ ÏÎÒÅÍÖ²ÀË Â ÑÈÑÒÅÌ² ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÈÕ Ö²ÍÍÎÑÒÅÉ ÄÅÐÆÀÂÈ Наука та наукознавство, 2007, № 4. Додаток 49 астрономічних досліджень. Насампе- ред це пов’язано з існуванням у Радіо- астрономічному інституті в м. Харкові найдосконалішого в світі радіотелес- копу декаметрових хвиль і створеної на його основі національної мережі інтерферометрів. Багато років успішно функціонує радіотелескоп міліметрового діапазо- ну в КрАО, включений у міжнарод- ну мережу радіоінтерферометрів для розв’язання завдань геодинаміки та астрометрії. Разом з унікальними антенними системами Національного центру уп- равління і випробувань наземних за- собів (м. Євпаторія) ці радіотелескопи можуть увійти у глобальну мережу на- земно-космічних радіоінтерферомет- рів з наддовгими базами, в якій один із радіотелескопів виводиться на орбіту навколо Землі з апогеєм біля 100 тис. км, що стане ключовим моментом у фундаментальних радіоастрономічних і астрофізичних дослідженнях. Україна — один з основних цент- рів проведення на сучасному науково- методичному рівні комплексних до- сліджень біології рослинної клітини в умовах космічного польоту і поведінки живого організму в екстремальних си- туаціях, а також космічних біологічних експериментів, запропонованих і під- готовлених в інститутах НАН України у межах національних і міжнародних програм, у тому числі зі США, Росією, Францією, Європейським космічним агентством, а також 50 біотехноло- гічних експериментів на пілотованих станціях “Салют”, “Союз”, “Мир”. Українським вченим належить пріоритет у відкритті гравічутливості рослинної клітини і встановленні за- гальних закономірностей біологічних ефектів мікрогравітації. Інститути НАН України зробили вагомий внесок у вивчення систем- них і молекулярних змін в організмі, способів збереження здоров’я космо- навтів і людей, які перебувають в екс- тремальних ситуаціях. Роботи у цих напрямах проводились українськи- ми вченими в інститутах фізіології ім. О.О.Богомольця, мікробіології і гене- тики, ботаніки ім. М.Г.Холодного, зоо- логії, кібернетики ім. В.М.Глушкова та інших. Існує ціла низка інститутів НАН України, що спеціалізуються у галузі використання космічного простору. Лідер серед них і визнаний автори- тет — Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона, який працює в цьому на- прямі з 60-х років минулого століття. Найвагомішими і пріоритетними його роботами є: дослідження і створення технології та апаратури для монтажу та ремонту в космосі великогабаритних літальних апаратів, які перебувають там тривалий час; вивчення рідинних та багатофазних середовищ в умовах мікрогравітації, проведене разом з ін- ститутами металофізики, механіки і проблем матеріалознавства НАН Ук- раїни; розробка нових матеріалів і тех- нологій для космічної техніки; ство- рення автоматизованих технологічних установок для здійснення експеримен- тів на космічних апаратах. Результати цих робіт дають мож- ливість проводити фундаментальне вивчення поведінки речовин в умовах космосу, а в разі успіху приступити до промислового виробництва на косміч- них апаратах унікальних напівпровід- никових, металевих і композиційних матеріалів. Мають перспективні наробки та до- свід роботи (станції “Салют” і “Мир”) з космічних технологій і ряд інших ор- Матеріали VII Добровської конференції50 ганізацій України, зокрема Інститут кі- бернетики ім. В.М. Глушкова та Інсти- тут проблем математичних машин і сис- тем, Інститут монокристалів, Інститут металофізики, ФТІНТ НАН України, Світловодський завод чистих матеріалів, Кримський медичний інститут та інші. Основи використання космічних систем для спостереження Землі з кос- мосу (науки про Землю) закладені в Україні Національною академією наук, у тому числі Центром аерокосмічних досліджень Землі (м. Київ), Морським гідрофізичним інститутом (м. Севасто- поль), Центром радіофізичного зонду- вання Землі (м. Харків), Центром аеро- космічної інформації та екологічного моніторингу (м. Львів) та іншими. Кожен з активних користувачів космічною інформацією про Землю (Держкомгідромет, Держкомгеології та інші) мають власні науково-тех- нічні структури, які обробляють кос- мічну інформацію для своїх відомств. Співробітництво наукових організа- цій та організацій-користувачів дає можливість бути їм найбільш ефек- тивною підгалуззю у використанні космічних засобів в інтересах націо- нальної економіки, що підтвердили роботи з першим українським апара- том “Січ-1”. Космічна галузь України —велике національне надбання, яке потребує пильної уваги держави, бізнесу, науки і відповідних відомств. О.В. Кот, наук. співроб., канд. екон. наук Ðîëü íàóêîâî-òåõí³÷íîãî ïîòåíö³àëó â çàáåçïå÷åíí³ åêîëîã³÷íî ñòàëîãî ðîçâèòêó àãðàðíîãî âèðîáíèöòâà Важливим методологічним питан- ням інноваційного розвитку аграрної сфери є визначення сутності та струк- тури науково-технічного потенціалу України в контексті забезпечення еко- логічно сталої моделі розвитку. Адже в процесі інтенсивного використання здобутків науково-технічної, зокрема “зеленої”, революції стан екосистеми неухильно погіршується. За інших рів- них умов екологічність сільськогоспо- дарської продукції стає вирішальним чинником її конкурентоспроможності на внутрішньому та світовому аграрно- му ринку. В Україні ж цей чинник і досі практично не враховується фа хівцями з маркетингового агроменеджменту. Так, за даними Всесвітнього банку [1], питома енергоємність ВВП України у 3,5 рази перевищує середньосвітову та у 4,5 рази є вищою, ніж у країн—тех- нологічних лідерів. Нині фактично відсутня чітка еколого-економічна державна політика щодо формування “екологічної” ціни на аграрну про- дукцію. Це зумовлює низьку зацікав- леність та вмотивованість виробників агропромислової продукції зосеред- жувати фінансові ресурси на впровад- женні агроінновацій, спрямованих на забезпечення екологічної чистоти ви- роблених товарів. Як свідчать зарубіжні дані, країни з розвинутою ринковою економікою в останні десятиріччя здійснюють фі- нансування наукових досліджень та розробок в агропродовольчому секторі за пріоритетним принципом. Агро-
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-49209
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0374-3896
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T13:22:59Z
publishDate	2007
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
record_format	dspace
spelling	Дячук, І.Д. 2013-09-14T12:43:17Z 2013-09-14T12:43:17Z 2007 Космічний потенціал в системі національних цінностей держави / І.Д. Дячук // Наука та наукознавство. — 2007. — № 4. Додаток. — С. 43-50. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49209 uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство Проблеми діяльності та трансформації науково-технічного потенціалу Космічний потенціал в системі національних цінностей держави Article published earlier
spellingShingle	Космічний потенціал в системі національних цінностей держави Дячук, І.Д. Проблеми діяльності та трансформації науково-технічного потенціалу
title	Космічний потенціал в системі національних цінностей держави
title_full	Космічний потенціал в системі національних цінностей держави
title_fullStr	Космічний потенціал в системі національних цінностей держави
title_full_unstemmed	Космічний потенціал в системі національних цінностей держави
title_short	Космічний потенціал в системі національних цінностей держави
title_sort	космічний потенціал в системі національних цінностей держави
topic	Проблеми діяльності та трансформації науково-технічного потенціалу
topic_facet	Проблеми діяльності та трансформації науково-технічного потенціалу
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49209
work_keys_str_mv	AT dâčukíd kosmíčniipotencíalvsistemínacíonalʹnihcínnosteideržavi

Космічний потенціал в системі національних цінностей держави

Репозитарії

Схожі ресурси