Основні ідеї запропонованої нової системи формування і реалізації державних пріоритетів розвитку науки і техніки
Saved in:
| Published in: | Наука та наукознавство |
|---|---|
| Date: | 2007 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49211 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Основні ідеї запропонованої нової системи формування і реалізації державних пріоритетів розвитку науки і техніки / О.С. Попович // Наука та наукознавство. — 2007. — № 4. Додаток. — С. 58-64. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859915629397540864 |
|---|---|
| author | Попович, О.С. |
| author_facet | Попович, О.С. |
| citation_txt | Основні ідеї запропонованої нової системи формування і реалізації державних пріоритетів розвитку науки і техніки / О.С. Попович // Наука та наукознавство. — 2007. — № 4. Додаток. — С. 58-64. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука та наукознавство |
| first_indexed | 2025-12-07T16:05:10Z |
| format | Article |
| fulltext |
Матеріали VII Добровської конференції58
Ïðîáëåìè ôîðìóâàííÿ òà ðåàë³çàö³¿
íàóêîâî-òåõíîëîã³÷íî¿ ïîë³òèêè
Так склалося, що роботи міжгалу-
зевої лабораторії проблем формування
і реалізації науково-технічної політики
в основному виконуються в руслі ідей
Г.М.Доброва [1,2], продовження і роз-
витку розпочатих ним напрямів дослід-
жень, здійснення його задумів. Це можна
сказати і про прогнозування науково-тех-
нологічного та інноваційного розвитку та
його наполегливі зусилля щодо вдоско-
налення управління науково-технічним
прогресом на рівні держави.
У 2006 році завершена реалізація
Державної програми прогнозування
науково-технологічного та інновацій-
ного розвитку на 2004 — 2006 роки, до
виконання якої було залучено біля 700
експертів. Узагальнення її результатів
привело нас до необхідності запропо-
нувати нову систему формування і ре-
алізації державних пріоритетів у проек-
тах п’яти нормативно-правових актів:
Закону "Про внесення змін до Закону
України «Про пріоритетні напрями
розвитку науки і техніки»";
постанови Кабінету Міністрів Ук-
раїни "Про затвердження середньо-
строкових пріоритетних напрямів
розвитку науки і техніки загально-
державного рівня";
Закону "Про внесення змін до Закону
України «Про пріоритетні напрями
інноваційної діяльності в Україні»";
постанови Кабінету Міністрів Украї-
ни "Про затвердження середньостро-
кових пріоритетних напрямів іннова-
ційної діяльності загальнодержавного
рівня";
Закону „Про внесення змін до Закону
України «Про інноваційну діяльність»”.
Тексти цих документів представ-
лені на нещодавно створеному нами
веб-сайті з прогнозно-аналітичних до-
сліджень [3].
Поза всяким сумнівом, проекти ці
ще будуть уточнюватись і доопрацьо-
вуватись, але виклад і обґрунтування
основних ідей та суті самого задуму
згаданої системи видається досить ак-
туальним і доцільним.
Перш за все слід зауважити, що в
даній розробці було намагання враху-
вати результати досліджень ефектив-
ності політики пріоритетів України у
науково-технологічній та інноваційній
сфері, проведені за останні кілька років
О.С.Попович,
завідувач міжгалузевої лабораторії, д-р екон.наук
Îñíîâí³ ³äå¿ çàïðîïîíîâàíî¿ íîâî¿ ñèñòåìè
ôîðìóâàííÿ ³ ðåàë³çàö³¿ äåðæàâíèõ
ïð³îðèòåò³â ðîçâèòêó
íàóêè ³ òåõí³êè
ÎÑÍÎÂͲ ²Äů ÇÀÏÐÎÏÎÍÎÂÀÍί ÍÎÂί ÑÈÑÒÅÌÈ ÔÎÐÌÓÂÀÍÍß ² ÐÅÀ˲ÇÀÖ²¯ ÄÅÐÆÀÂÍÈÕ
ÏвÎÐÈÒÅҲ ÐÎÇÂÈÒÊÓ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ
Наука та наукознавство, 2007, № 4. Додаток 59
[4 — 9]. У процесі їх виконання було
виявлено цілий ряд принципово важ-
ливих недоліків: спрощене розуміння
самого поняття пріоритету у цій сфері,
різномасштабність і структурна невпо-
рядкованість пріоритетів, які в свою
чергу зумовлюють невідповідність ме-
ханізмів їх реалізації масштабам і рів-
ню кожного з них. Адже для пріори-
тетів різних рівня і масштабів законом
було передбачено лише один механізм
реалізації, як правило, не адекватний
типу пріоритету. Не було організова-
но належного управління реалізацією
пріоритетів і контролю ефективності
цього процесу. Не сприяло ефектив-
ності політики пріоритетів також те,
що до формування та реалізації пріо-
ритетних напрямів дуже мало залуча-
лась наукова громадськість. Крім того,
необхідність визначення науково-тех-
нологічних пріоритетів на основі про-
гнозно-аналітичних досліджень була
лише задекларована, але не здійснюва-
лась на практиці.
Запропонована нами нова система
формування і реалізації пріоритетів
ґрунтується на більш виваженому і
раціональному, на наше глибоке пе-
реконання, розумінні самого поняття
науково-технологічного або іннова-
ційного пріоритету, на суттєво відмін-
ному від закладеного у нині діючу сис-
тему підході до визначення місця і ролі
пріоритетного напряму в механізмі де-
ржавної політики у цій сфері. Пріори-
тетні напрями розвитку науки і техніки
трактуються в нашому проекті закону
як “науково, економічно і соціально
обґрунтовані напрями наукових до-
сліджень і розробок, що визначають
головні орієнтири науково-техноло-
гічного розвитку і одержують особливу
підтримку держави в інтересах досяг-
нення чи утримання високого рівня
наукових розробок та забезпечення
конкурентоспроможності вітчизняної
економіки”. Тобто це і не єдино мож-
ливі, й не всеохоплюючі напрями, а
такі, що визнаються на даний момент
часу найбільш актуальними. Таке трак-
тування, на наш погляд, могло б зняти
дискусії відносно того, наскільки ши-
роким має бути фронт пріоритетів і чи
загине решта української науки — та,
що не потрапила до пріоритетних на-
прямів (дискусії по суті своїй безпред-
метні в нинішній ситуації, коли “пріо-
ритетні” проекти на практиці мають в
середньому вдвічі менше фінансуван-
ня, ніж середня вартість всіх інших по
Україні [10]).
Зараз затвердження на законодав-
чому рівні пріоритетних напрямів роз-
витку науки і техніки фактично пот-
рібне лише тому, що це дає формальну
підставу для формування Міністерс-
твом освіти і науки державних науко-
во-технічних програм. Характерно, що
ні кількість таких програм, ні їх масш-
таби нічим не визначені, фактично це
питання вирішується апаратом і керів-
ництвом МОН, які керуються тут, з
одного боку, власними уподобання-
ми, а з другого, тим, яку суму грошей
виділить на ці програми Міністерс-
тво фінансів, ігноруючи зазвичай при
цьому всі законодавчі приписи. Після
цього МОН оголошує конкурс проек-
тів, що їх можна включити в кожну з
цих програм. Отже, для МОН пріори-
тети потрібні як формальний скелет
системи державних науково-технічних
програм. Немає пріоритетів — Мінфін
взагалі не виділяє коштів на програ-
ми, тобто на основну форму реального
впливу МОН на науку.
У зв’язку з багаторічною критикою
(і нашою, і багатьох інших дослідни-
ків) того, що на реалізацію пріоритет-
Î.Ñ. Ïîïîâè÷
Матеріали VII Добровської конференції60
них напрямів розвитку науки і техніки
виділяються надто мізерні кошти, в
останні роки всім міністерствам і ві-
домствам, які отримують кошти з дер-
жавного бюджету на будь-які наукові
дослідження, запропоновано розписа-
ти ці кошти за затвердженими законом
пріоритетними напрямками. Це не-
важко зробити, враховуючи, що самі ці
напрями сформульовані дуже широко,
а тому практично будь-яку роботу лег-
ко приписати до якого-небудь із них.
Отже, з’явилася ще одна функція
пріоритетів — служити димовою за-
вісою бюрократичної сваволі апарату
міністерств при фінансуванні науко-
вих досліджень.
Ми пропонуємо відмовитись від
такої системи, по-перше, сформував-
ши на основі прогнозно-аналітичних
досліджень ієрархію пріоритетів зі
специфічним для кожного її рівня ме-
ханізмом формування та реалізації. У
нашому проекті пропонуються 5 рівнів
такої ієрархії:
стратегічні пріоритетні напрями роз-
витку науки і техніки в Україні;
середньострокові (терміном на 3 — 5
років) пріоритетні напрями розвит-
ку науки і техніки загальнодержав-
ного значення;
середньострокові регіональні пріори-
тетні напрями розвитку науки і тех-
ніки загальнодержавного значення;
середньострокові пріоритетні напря-
ми розвитку науки і техніки галузе-
вого рівня;
середньострокові пріоритетні напря-
ми розвитку науки і техніки місцево-
го значення.
Подібна ієрархічна структура пріо-
ритетних напрямів вже була запровад-
жена в Законі України "Про пріори-
тетні напрями інноваційної діяльності
в Україні". Проте в зв'язку з тим, що
механізми стимулювання інноваційної
діяльності, передбачені Законом "Про
інноваційну діяльність", були повніс-
тю заблоковані призупиненням дії ста-
тей 21 та 22 цього закону при ухваленні
закону про Державний бюджет, ніяко-
го практичного значення це майже не
мало.
При цьому тільки стратегічні пріо-
ритети пропонується в обох випадках
затверджувати спеціальним законом.
Середньострокові ж пріоритетні на-
прями загальнодержавного значення
передбачається затверджувати рішен-
нями Кабінету Міністрів України, га-
лузевого — колегіями міністерств і ві-
домств, місцевого — Радою Міністрів
Автономної Республіки Крим, об-
ласними державними адміністрація-
ми, державними адміністраціями міст
Києва та Севастополя.
Така ієрархічна система пріори-
тетів дозволятиме чітко визначити
відповідальність органів влади за їх ре-
алізацію, повніше застосувати можли-
вості програмно-цільових підходів до
їх реалізації.
По-друге, пропонується зміни-
ти роль і місце пріоритетів у реальній
політиці, передбачити для кожно-
го їх рівня свій специфічний варіант
державної підтримки. Для наочності та
полегшення порівняння вони зведені у
табл. 1.
Зокрема, механізмом стимулю-
вання робіт, які виконуються в рам-
ках стратегічних напрямів розвитку
науки і техніки в Україні, може бути
включення інститутів-виконавців до
Державного реєстру наукових установ,
що підтримуються державою.
У рамках середньострокових пріо-
ритетів загальнодержавного значення
мають формуватися державні науково-
технічні програми. Проте не автоматич-
ÎÑÍÎÂͲ ²Äů ÇÀÏÐÎÏÎÍÎÂÀÍί ÍÎÂί ÑÈÑÒÅÌÈ ÔÎÐÌÓÂÀÍÍß ² ÐÅÀ˲ÇÀÖ²¯ ÄÅÐÆÀÂÍÈÕ
ÏвÎÐÈÒÅҲ ÐÎÇÂÈÒÊÓ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ
Наука та наукознавство, 2007, № 4. Додаток 61
но по кожному з них, як це робиться за-
раз, а через конкурс програм. Після ого-
лошення рішення Кабінету Міністрів
України про визначення середньостро-
кових пріоритетних напрямів розвит-
ку науки і техніки загальнодержавного
значення ініціатори програм подають
їх обґрунтування, концепції та проекти
самих програм на конкурс, і тільки ті з
них, які доведуть свою потенційну ре-
зультативність і відповідність встанов-
леним критеріям, можуть претендувати
на бюджетне фінансування.
Отже, не за всіма середньостроко-
вими пріоритетами будуть сформовані
державні програми, по цілому ряду з
них виявиться, що, попри всю зна-
чимість цього напряму, в Україні на
сьогодні немає достатньо потужних сил
і можливостей для реалізації серйозної
масштабної програми. Це не означає,
що даний напрям не підтримується, пе-
рестає бути пріоритетним. Проте фор-
ма його підтримки, механізм реалізації
пріоритету мають бути іншими. Це, по-
перше, пільги, пов’язані із включенням
до державного реєстру (адже всі серед-
ньострокові пріоритети формуються в
рамках стратегічних), а по-друге, по ці-
лому ряду з них можна і треба надавати
на конкурсних засадах гранти на окремі
конкретні дослідження, митні пільги
на закупівлю новітнього обладнання,
включати їх у державне замовлення.
Реалізація регіональних пріоритетів
загальнодержавного значення також
може відбуватися через конкурс регіо-
нальних науково-технічних програм,
що фінансуються з місцевих бюджетів,
а також, знову ж таки на конкурсних
засадах, можуть отримувати додаткове
фінансування з державного бюджету.
Якщо науково-технічні програми ви-
конуються практично повністю за бюд-
Рівень (тип) пріоритету та
відповідальності
Форми підтримки
Відповідаль-
ність
Стратегічні
(на 10 — 15 років)
Включення до Реєстру науково-дослідних
установ, що підтримуються державою;
гранти на виконання окремих проектів;
митні пільги на закупівлю обладнання; по-
даткові пільги інвесторам
ВР, КМ
С
ер
ед
н
ьо
ст
р
о
к
о
ві
загальнодержавні
Конкурс державних науково-технічних
програм
КМ
галузеві
Конкурс галузевих науково-технічних про-
грам
Галузеві
міністер-
ства
регіональні за-
гальнодержавно-
го значення
Регіональні н/т програми з бюджетною до-
тацією (до 50% вартості програми)
КМ, міс-
цеві органи
влади
регіональні Регіональні н/т програми
Місцеві ор-
гани влади
Таблиця 1
Механізми реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки
Î.Ñ. Ïîïîâè÷
Матеріали VII Добровської конференції62
жетні кошти, то інноваційні — на пари-
тетних началах: держава бере на себе не
більше половини вартості відповідних
робіт, решта — за рахунок зацікавлених
виробничих підприємств або кредитів,
взятих під їх відповідальність.
Напевне, доцільно було б запрова-
дити деякі інші механізми стимулю-
вання, які посилювали б ринкову кон-
курентоспроможність науково-тех-
нологічних розробок та інноваційних
проектів, що виконуються за пріори-
тетними напрямами.
Щодо інноваційних пріоритетів для
цього треба перш за все “розморозити”
статті 21 та 22 Закону “Про інноваційну
діяльність в Україні”. У той же час про-
понується звузити їх дію, поширивши
її не на всі інноваційні проекти без ви-
нятку, а лише на інноваційні проекти,
спрямовані на реалізацію визначених
державою пріоритетних напрямів ін-
новаційної діяльності. Можливо, таке
обмеження полегшило б сприйняття
цієї норми Міністерством фінансів
України, дозволило б сформувати
більш чіткі критерії для експертизи
таких проектів. При цьому доцільно
було б диференціювати передбачений
статтею 21 механізм стимулювання,
встановивши для проектів, які викону-
ються в рамках пріоритетних напрямів
різного рівня, різні норми відрахувань
до інноваційного спецфонду з податку
на додану вартість (ПДВ) та податку на
прибуток (ПП). Наші пропозиції щодо
цього представлені у табл. 2.
Так, для проектів, що здійснюють-
ся в рамках стратегічних пріоритет-
них напрямів інноваційної діяльності,
оподаткування об’єктів інноваційної
діяльності проводиться у порядку,
за яким 30% податку на додану вар-
тість щодо операцій з продажу товарів
(виконання робіт, надання послуг),
пов’язаних з реалізацією інноваційних
проектів, і 20% податку на прибуток,
одержаний від виконання цих про-
ектів, залишаються у розпорядженні
платника податків, зараховуються на
його спеціальний рахунок і викорис-
товуються ним винятково на фінансу-
вання інноваційної, науково-технічної
діяльності та розширення власних на-
уково-технологічних і дослідно-експе-
риментальних баз.
Водночас для проектів, що викону-
ються в рамках середньострокових пріо-
ритетних напрямів інноваційної діяль-
ності загальнодержавного значення, або
Таблиця 2
Механізми реалізації пріоритетних напрямів інноваційної діяльності
Рівень (тип) пріоритету
Відрахування до
спецфонду Інші форми підтримки
% ПДВ % ПП
Стратегічні 30 20 Гранти
С
ер
ед
н
ьо
ст
р
о
к
о
ві загальнодержавні 50 50
Конкурс державних програм
(50% бюдж.)
галузеві 30* 20* Конкурс галузевих програм
регіональні загально-
державного
значення
30* 20*
Бюджетна дотація (до 30% вар-
тості)
регіональні 30* 20* Стимули місцевої влади
* За умови відповідності стратегічним напрямам.
ÎÑÍÎÂͲ ²Äů ÇÀÏÐÎÏÎÍÎÂÀÍί ÍÎÂί ÑÈÑÒÅÌÈ ÔÎÐÌÓÂÀÍÍß ² ÐÅÀ˲ÇÀÖ²¯ ÄÅÐÆÀÂÍÈÕ
ÏвÎÐÈÒÅҲ ÐÎÇÂÈÒÊÓ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ
Наука та наукознавство, 2007, № 4. Додаток 63
інноваційних програм, спрямованих на
їх реалізацію, норми відрахувань на спе-
ціальний рахунок доцільно встановити
відповідно 50 % з податку на додану вар-
тість і 50 % з податку на прибуток.
Середньострокові пріоритетні на-
прями інноваційної діяльності галузе-
вого рівня формуються, як правило, в
рамках стратегічних напрямів, а це оз-
начає, що на проекти і програми, спря-
мовані на їх реалізацію, поширюються
норми стимулювання, передбачені для
стратегічних пріоритетів. Крім того,
пропонується передбачити норму,
згідно з якою для підприємств, що ос-
воюють нові технології і вироби в рам-
ках інноваційних проектів і програм,
дозволяється прискорена амортизація
основних фондів.
Так само на проекти, що викону-
ються для реалізації середньостроко-
вих пріоритетних напрямів іннова-
ційної діяльності регіонального рівня,
поширюються форми стимулювання
стратегічних пріоритетів, якщо вони
формуються в рамках затверджених за-
коном стратегічних пріоритетних на-
прямів інноваційної діяльності.
У випадках, коли йдеться про ре-
гіональні пріоритети загальнодержав-
ного значення, за поданням місцевих
органів влади Кабінет Міністрів Украї-
ни може приймати рішення про те, що
конкретні проекти і програми, спрямо-
вані на їх реалізацію, фінансуються на
паритетних засадах із загальнодержав-
ного та місцевого бюджетів.
Таким чином, розробленими нами
проектами законів передбачаються суттє-
во відмінні механізми реалізації пріори-
тетних напрямів розвитку науки і техніки
різного рівня. Важливою особливістю
запропонованих проектів є те, що в них
більш конкретно, ніж у діючих законах,
визначено місце прогнозно-аналітич-
них досліджень у формуванні системи
науково-технологічних та інноваційних
пріоритетів, передбачено, зокрема, ство-
рення у країні постійно діючої системи
прогнозування розвитку науки і техно-
логій із залученням значної кількості ек-
спертів — фахівців з різних галузей науки
і виробництва, яка працює в рамках за-
твердженої Кабінетом Міністрів України
Державної програми прогнозування на-
уково-технологічного та інноваційного
розвитку при провідній ролі та органі-
заційно-методичному супроводі Націо-
нальної академії наук України.
Пропонується також зробити
важливий крок в напрямку істотного
вдосконалення системи управління
реалізацією пріоритетів держави у нау-
ково-технологічній сфері та контролю
за нею. З цією метою статтею 14 про-
екту Закону “Про внесення змін до
Закону України «Про пріоритетні на-
прями розвитку науки і техніки»” пе-
редбачається створення Національної
ради з пріоритетних напрямів розвит-
ку науки і техніки, в складі якої форму-
ються координаційні ради з кожного із
стратегічних напрямів розвитку науки
і технологій. У межах виділених асиг-
нувань Національна рада з пріоритет-
них напрямів розвитку науки і техніки
матиме право в разі потреби приймати
рішення щодо перерозподілу коштів
між стратегічними пріоритетними на-
прямами, державними науково-тех-
нічними програмами та окремими
проектами в процесі їх виконання, а
також припиняти фінансування окре-
мих проектів при виявленні їх безпер-
спективності.
Хочеться вірити, що охарактеризо-
вані вище проекти нормативно-право-
вих актів стануть основою нової більш
ефективної політики держави у сфері
розвитку науки та інновацій.
Матеріали VII Добровської конференції64
1. Добров Г.М. Про реальність прогнозів науково-технічного прогресу // Нариси з історії техніки
і природознавства. — 1965. — Вип. 5. — С. 3 — 19.
2. Добров Г.М. Наука о науке: Начала науковедения. — 3-е изд., доп. и перераб. — Киев: Наук.
думка, 1989. — 301 с.
3. http://foresight.nas.gov.ua. Заключний звіт про виконання проекту “Розроблення довго- і
середньострокових прогнозів науково-технологічного та інноваційного розвитку (в рамках Державної
програми прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку на 2004 — 2006 роки)”,
додатки 9, 10, 11, 12, 13.
4. Попович О.С. Вдосконалення системи науково-технологічних та інноваційних пріоритетів в
Україні // Проблеми науки. — 2001. — № 2. — С.2 — 6.
5. Попович О.С. Місце пріоритетів в реалізації державної науково-технологічної політики Украї-
ни // Наука і наукознавство. — 2001. — № 2. — С. 65 — 73.
6. Попович О.С. Тенденції в реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки в Україні //
Наука та наукознавство. — 2001. — № 4. Додаток — С.13—21. — (Матеріали І Добровської конференції
з наукознавства та історії науки, 13 — 14 березня 2001 р.).
7. Попович О.С. Стан формування цілісної системи пріоритетних напрямів розвитку науки і тех-
ніки в Україні // Проблеми науки. — 2002. — № 7. — С. 31 — 35.
8. Попович О.С. Використання науково обгрунтованих підходів до формування та реалізації пріо-
ритетів інноваційної діяльності в законодавстві України // Там само. —2003. — № 6. — С. 13 — 19.
9. Попович О.С. Науково-технологічна та інноваційна політика: основні механізми формування
та реалізації / Під ред. Б.А.Маліцького. — К.: Фенікс. 2005. — 246 с.
10. Александрова В.П. Пріоритети науково-технічного розвитку та їх роль у визначенні стратегіч-
них орієнтирів інноваційної політики // Наука та наукознавство. — 2006. — № 4. — С. 15 — 21.
Серед цілей Державної програми
прогнозування науково-технологічно-
го та інноваційного розвитку України
[1] чільною було визначення актуаль-
них напрямів розвитку науки і техніки
та найбільш перспективних напрямів
інноваційної діяльності. Це дозволить
на основі прогнозних оцінок розробити
більш досконалу систему науково-тех-
нологічних та інноваційних пріоритетів,
які могли б відіграти ключову роль у
здійсненні державної політики, спрямо-
ваної на переведення економіки на інно-
ваційний шлях розвитку. З цією метою
та з метою з’ясування місця української
науки у світі серед інших методичних
матеріалів програми було затверджено
перелік відомих у світі передових техно-
логій1, на базі яких мала бути створена
спеціальна анкета для оцінки позицій
України в розробці та застосуванні тех-
нологій, що визнані пріоритетними в
технологічно розвинутих країнах світу
[2, додаток 7м]. Передбачалося, що екс-
перти Державної програми дадуть свою
оцінку цих технологій у двох аспектах: з
точки зору розробки і наукового забез-
печення, а також промислового вико-
ристання в Україні.
1
За основу був прийнятий перелік технологій,
визначених як передові у Німеччині та Японії.
М.В.Онопрієнко,
наук. співроб., канд. філос. наук
Îö³íêà çà ðåçóëüòàòàìè ïðîãíîçíî-
àíàë³òè÷íèõ äîñë³äæåíü ïîçèö³é Óêðà¿íè â
ðîçðîáö³ òà çàñòîñóâàíí³ âèçíàíèõ ñâ³òîì
íàéá³ëüø ïåðåäîâèõ òåõíîëîã³é
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-49211 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0374-3896 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:05:10Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Попович, О.С. 2013-09-14T12:46:11Z 2013-09-14T12:46:11Z 2007 Основні ідеї запропонованої нової системи формування і реалізації державних пріоритетів розвитку науки і техніки / О.С. Попович // Наука та наукознавство. — 2007. — № 4. Додаток. — С. 58-64. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49211 uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство Проблеми формування та реалізації науково-технологічної політики Основні ідеї запропонованої нової системи формування і реалізації державних пріоритетів розвитку науки і техніки Article published earlier |
| spellingShingle | Основні ідеї запропонованої нової системи формування і реалізації державних пріоритетів розвитку науки і техніки Попович, О.С. Проблеми формування та реалізації науково-технологічної політики |
| title | Основні ідеї запропонованої нової системи формування і реалізації державних пріоритетів розвитку науки і техніки |
| title_full | Основні ідеї запропонованої нової системи формування і реалізації державних пріоритетів розвитку науки і техніки |
| title_fullStr | Основні ідеї запропонованої нової системи формування і реалізації державних пріоритетів розвитку науки і техніки |
| title_full_unstemmed | Основні ідеї запропонованої нової системи формування і реалізації державних пріоритетів розвитку науки і техніки |
| title_short | Основні ідеї запропонованої нової системи формування і реалізації державних пріоритетів розвитку науки і техніки |
| title_sort | основні ідеї запропонованої нової системи формування і реалізації державних пріоритетів розвитку науки і техніки |
| topic | Проблеми формування та реалізації науково-технологічної політики |
| topic_facet | Проблеми формування та реалізації науково-технологічної політики |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49211 |
| work_keys_str_mv | AT popovičos osnovníídeízaproponovanoínovoísistemiformuvannâírealízacííderžavnihpríoritetívrozvitkunaukiítehníki |