Біотехнологічні компанії у процесі консолідації фармацевтичної галузі
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Наука та наукознавство |
|---|---|
| Datum: | 2007 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2007
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49218 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Біотехнологічні компанії у процесі консолідації фармацевтичної галузі / О.А. Мех // Наука та наукознавство. — 2007. — № 4. Додаток. — С. 112-120. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859891334381305856 |
|---|---|
| author | Мех, О.А. |
| author_facet | Мех, О.А. |
| citation_txt | Біотехнологічні компанії у процесі консолідації фармацевтичної галузі / О.А. Мех // Наука та наукознавство. — 2007. — № 4. Додаток. — С. 112-120. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука та наукознавство |
| first_indexed | 2025-12-07T15:53:39Z |
| format | Article |
| fulltext |
Матеріали VII Добровської конференції112
Сучасні темпи конкуренції у сві-
товій фармацевтичній галузі, обтяжені
проблемами ефективного використан-
ня інвестованих у науково-дослідні
розробки (НДР) коштів, недоскона-
лою дією патентів та інших захисних
документів (в тому числі зростанням
вартості всіх стадій НДР при зменшен-
ні кількості вперше виведених новацій
тощо), вже значно переважають мож-
ливості окремо діючих інноваційних
компаній. У відповідь найбільші ком-
панії галузі посилюють концентрацію
власних науково-виробничих потуж-
ностей шляхом злиття та об’єднання
з іншими інноваційними компаніями.
Однією з найбільших останніх угод
про злиття була угода про об’єднання
між інноваційними фармацевтични-
ми компаніями «Санофі-Синтелабо»
(«Sanofi-Synthelabo», Франція) і фран-
ко-німецькою «Авентіс» («Aventis»)
вартістю понад 67 млрд. дол. США.
У результаті подібних численних
об’єднань фармацевтичних компаній у
всьому світі відбулась масштабна кон-
центрація, в першу чергу науково-ви-
робничого потенціалу, яка, розпочав-
шись з укладання великих угод, про-
довжується за рахунок менших.
Потужною тенденцією нового
століття є бурхливий розвиток ринку
біотехнологічної продукції (до 2015 р.
очікується перехід 25% всієї світової
хімічної промисловості на біотехно-
логічні процеси). Враховуючи висна-
ження запасів нафти і газу, в зарубіж-
ній енергетиці прогнозується значне
зростання частки енергоносіїв, які
виробляються на основі біотехноло-
гічних процесів з відновлюваної ор-
ганічної сировини (зокрема у 2006 р. в
США було вироблено 18378 млн. літрів
біоетанолу, в Бразилії — 17000, в Ки-
таї — 3850, в ЄС — 2984, в Росії — 647,
в Україні — 269 млн. літрів [1]).
З розвитком біотехнологій мож-
ливості фармацевтичних досліджень
значно розширились і для фармацев-
тичної хімії в процесі створення іннова-
ційних лікарських препаратів важливе
значення почали відігравати біологічні
молекули. До сучасних біотехнологій
відносяться: біообробка (використан-
ня живих клітин для виробництва та-
ких препаратів, як, наприклад, людсь-
кий інсулін); метод моноклональних
антитіл (використання клітин імунної
системи, виробляючих антитіла, для
спрямованого лікування клітин); кло-
нування молекул (створення генетично
ідентичних ДНК) тощо [2].
Найбільші світові фармацевтич-
ні компанії, представники агропро-
О.А.Мех,
докторант, канд. екон. наук
Á³îòåõíîëîã³÷í³ êîìïàí³¿ ó ïðîöåñ³
êîíñîë³äàö³¿ ôàðìàöåâòè÷íî¿ ãàëóç³
4. Попович О.С., Червінська Т.М. Проблемно-орієнтована оцінка інноваційного потенціалу на-
уково-технічних розробок та технологій при прогнозно-аналітичному дослідженні // Наука та нау-
кознавство. — 2006. — № 3. — С. 28 — 32.
5. Попович А.С., Червинская Т.М. К вопросу о сущности и структуре инновационного потенциала //
Инновационное сотрудничество государств — участников СНГ — путь в будущее (по материалам конфе-
ренций и инновационного форума государств — участников СНГ). — М., 2006. — С. 471 — 474.
6. http//foresight.nas.gov.ua.
Á²ÎÒÅÕÍÎËÎò×Ͳ ÊÎÌÏÀͲ¯ Ó ÏÐÎÖÅѲ ÊÎÍÑÎ˲ÄÀÖ²¯ ÔÀÐÌÀÖÅÂÒÈ×Íί ÃÀËÓDz
Наука та наукознавство, 2007, № 4. Додаток 113
мислового комплексу активно розвива-
ють напрям масштабного використан-
ня біотехнологій. В останнє десятиліття
в США і ЄС спостерігався справжній
біотехнологічний бум, за час якого були
створені десятки компаній. Обсяг світо-
вого ринку біотехнологічних препаратів
складає близько 40 млрд. дол. США,
фінансові інвестиції у біотехнологічні
НДР рахуються мільярдами доларів,
а прибутки деяких біотехнологічних
компаній (ринкова вартість багатьох
перевищує 1 млрд. дол.) складають до
1000—1500% річних [3].
Такий стрімкий розвиток рин-
ку можна пояснити тим, що наукові
досягнення виходять на принципо-
во новий етап розвитку, акцентуючи
увагу на вивченні ключових процесів,
які протікають в живих організмах, а
біотехнологічні розробки дозволяють
впливати на організм ефективніше,
ніж традиційні. Таким чином, актуаль-
ність проблеми полягає у визначенні
перспектив консолідації за участю біо-
технологічних компаній та їх залучен-
ня до інноваційного процесу в області
створення лікарських новацій.
Аналіз публікацій (зокрема [1—17],
де аналізується ця проблема, показує
існування ряду динамічно змінюваних
проблем, яким і присвячене дане дослід-
ження. Враховуючи вищесказане, його
метою є поглиблення теоретичних знань
і визначення суперечностей в сучасному
процесі консолідації фармацевтичної
галузі за рахунок біотехнологічних ком-
паній та порівняння з процесом кон-
солідації інноваційних компаній.
На сьогодні біотехнологічні ком-
панії фармацевтичного сектору еконо-
міки, засновані на початку 90-х років,
ведуть жорстку конкурентну боротьбу,
адже для більшості з них минули часи
сприятливого первинного розміщен-
ня акцій, а залучити додатковий капі-
тал стає дедалі важче. Деякі компанії
намагаються заощадити на витратах і
збільшити асортимент продукції за ра-
хунок злиття з іншими біотехнологіч-
ними компаніями, при цьому цікавість
до злиття як засобу освоєння нових об-
ластей виробництва або прискорення
просування своїх розробок на ринок
виявляють все більше компаній.
Щодо термінології процесу злит-
тя та поглинання, то найчастіше
в спеціалізованій англомовній лі-
тературі він проходить як mergers
and acquisitions (M&A). Крім того, не
дивлячись на схожість процесів та
їх визначень (консолідація, злиття,
з’єднання, погли нання тощо), в еко-
номічній літе ратурі все ж між ними
існує різ ниця.
Злиття (consolidation у США або
merger в ЄС), за даними [4], являє
собою форму поглинання, коли
активи двох компаній зливаються
шляхом переміщення їх під контроль
керівництва новоствореної компанії,
яка знаходиться в спільному воло-
дінні акціонерів початкових компаній,
або, згідно [5], являє собою тип
угоди, коли дві компанії чи більше,
об’єднуючись, утворюють нову, якій
передають власне майно, права та
зобов’язання, а їх акції підлягають
обміну на акції нової компанії.
С.Ф. Рід наголошує, що злиття є та-
ким, що відбулось, за умови, як-
що одна компанія з’єдналась з ін шою
і розчинилась в останній (іншими
словами, ніякої рівності між ком-
паніями бути не може), отримавши
статус «померлої» (decedent), а ін ша
відповідно отримала статус «спад-
коємниці» (survivor) [6]. Спе ци фіч-
ною формою злиття він називає опе-
рацію під назвою «корпоративна
Î.À. Ìåõ
Матеріали VII Добровської конференції114
консолідація», за умо ви якої акції
двох компаній конвертуються в
акції компанії, котра створюється в
результаті даної угоди і отримує ста-
тус правонаступника (successor), після
чого ці акції перестають існувати.
Харак терною ознакою угоди про
злиття є добровільність і узгодженість
інтересів учасників, а одним з її методів
є «об’єднання інтересів», за якого
компанії зберігають власні юридичні
статуси. Крім цього, якщо в угоді про
злиття приймають участь однакові за
розмірами компанії, то мова йде про
«злиття рівних».
Схоже трактування поняття злиття
наводить і П. Хоган [7], який визначає
подібну угоду як об’єднання двох
компаній, в якому виживає тільки
одна, а інша припиняє своє існування.
При цьому поглинаюча компанія
приймає активи і зобов’язання ком-
панії, яка підлягає поглинанню. Як
зауважує П. Хоган, іноді дана операція
має назву «статутне злиття» (statu-
tory merger). Різновидом процедури
злиття він вважає «підпорядковуюче
злиття» (subsidiary merger), яке
має місце за умови, коли цільова
компанія (об’єкт поглинання) стає
дочірнім підприємством або час-
тиною дочірньої компанії в рамках
материнської [8]. Одночасно П. Хоган
також, як і С.Ф. Рід, вживає термін
«консолідація» (consolidation), розу-
міючи її як поєднання підприємств,
в якому дві або більше компаній
об’єднуються для створення нової
компанії і з початком функціонування
останньої ліквідуються. Не дивлячись
на існування деяких розбіжностей
між трактуванням термінів «злиття»
і «консолідація», вони, на думку
П.Хогана, нерідко в області M&A
вживаються взаємозамінно.
У даному випадку треба наго-
лосити, що «консолідація» за П. Хога-
ном і С.Ф. Рідом (поєднання під-
приємств для створення нової ком -
панії) це те саме, що наведені по-
передньо джерела [4,5] визначають як
«злиття». До того ж П. Хоган окремо
наголосив, що коли компанії, які
укладають угоду, мають однакові
розміри, більш доречним є визначення
«консолідація» (поєднання під при-
ємств для створення нової компанії),
а коли дані компанії значно від-
різняються за розмірами, то мова
йде про «злиття» (об’єднання двох
компаній, в якому виживає тільки одна,
а інша припиняє своє існування).
Також П. Хоган паралельно із зазна-
ченими термінами («злиття» і
«консолідація») щодо практики M&A
використовує термін «поглинання»
(takeover), який в одних випадках
застосовується для трактування лише
ворогуючих угод, а в інших випадках
більш широко [7].
Поглинання (acquisition у США і
ЄС) відповідає організаційній операції,
в якій одна компанія одержує контроль
над іншою шляхом придбання кон-
трольного пакету акцій з правом вирі-
шального голосу [4]. Іншими сло вами,
«поглинання» відповідає угоді, коли
одна компанія (і більше) приєднується
до другої, яка продовжує функціонувати
та керувати обома далі, передаючи їй
майнові права й зобов’язання (віддає
контрольний пакет акцій) [5]. На
від міну від злиття в даному випадку
проводиться операція з придбання
акцій повністю або частково (ком-
панія-поглинач обмінює їх у акціонерів
на власні), при цьому не завжди
погоджуючи свої дії з представниками
компанії, яку поглинає (ворогуюче
поглинання). Поглинання (кор по-
Á²ÎÒÅÕÍÎËÎò×Ͳ ÊÎÌÏÀͲ¯ Ó ÏÐÎÖÅѲ ÊÎÍÑÎ˲ÄÀÖ²¯ ÔÀÐÌÀÖÅÂÒÈ×Íί ÃÀËÓDz
Наука та наукознавство, 2007, № 4. Додаток 115
ративне), згідно з тлумаченнями
С.Ф. Ріда, являє собою процес, котрий
припускає, що акції або активи однієї
компанії переходять у власність іншої
(відповідно йде мова про купівлю
акцій або активів компанії). При
цьому С.Ф. Рід наголошує, що термін
«поглинання» є більш загальним і
використовується для опису процесу
передачі власності, а термін «злиття»
є більш вузьким і технічним для
конкретної юридичної процедури, яка
може настати, а може і не настати після
поглинання [6]. Також треба зазначити,
що в історії M&A частою є процедура
поглинання без наступного злиття
компаній, а наведена різниця між
двома типами операцій визначається
у більшості випадків національним
законодавством конкретної країни і має
значення лише для ринкового статусу
компаній та фінансової звітності.
Покупцем, оферентом (acquirer,
offeror, bidder) виступає особа або ком-
панія, яка робить пропозицію про
злиття чи поглинання іншій компанії
[5]. При цьому формулювання про-
позицій залежить від конкретної угоди
і намірів компаній. Так, може бути
сформульована і надана оферентом
найпростіша пропозиція акціонерам
про придбання їх акцій («тендерна
пропозиція» — tender offer), а може бути
представлена «дворівнева пропозиція»
(two-tier offer), в якій запропонована
вартість купівлі акцій компанії, що
підлягає поглинанню, диференціюється
в залежності від типів акціонерів
та акцій. Цільовою компанією (tar-
get company) є компанія, яка підлягає
поглинанню, приєднанню тощо. Згідно
з експертними оцінками [9], даний
термін використовується у більшості
випадків M&A, проте все ж має вузьке і
широке значення. У вузькому значенні
це об’єкт ворогуючого поглинання, а
у широкому — будь-яка компанія, що
може бути поглинута, поглинається або
вже придбана іншою компанією.
Найбільш розповсюдженою фор-
мою M&A є придбання акцій компанії,
яка підлягає поглинанню. У більшості
випадків процедура злиття компаній
має шанси на швидке виконання за
умови, що 51% акціонерів компанії,
об’єкта поглинання, дають свою
згоду на дану операцію. Іншій частині
незгодних акціонерів залишається
виставити власні акції на продаж,
а про таких акціонерів фахівці [7]
кажуть, що їх «виморожують» (be frozen
out) з їх позицій. Якщо вони не згодні
із запропонованою вартістю акцій
або компенсацією (гудвіл, goodwill —
різниця між вартістю, запропонованою
покупцем активів, і їх реальною рин-
ковою вартістю), ці акціонери мають
змогу за певний термін часу в судовому
порядку відстоювати власні права або
«права акціонерів на оцінку» (share-
holder appraisal rights).
У світовій практиці M&A великі
біотехнологічні компанії об’єднуються
не так часто, як дрібні, проте помітним
винятком з цього правила стало
злиття компаній «Biogen» і «Idec» в
2003 р. у компанію «Biogen Idec», яка
в подальшому також уклала декілька
угод про приєднання (в тому числі в
2006 р. придбала «Fumapharm AG»,
Швейцарія, разом з перспективною
новацією BG-12, що проходила клі-
нічні випробування III фази НДР).
Значно більша кількість угод про
об’єднання припадала на невеликі
компанії, серед яких «MorphoSys» і
«Biogenesis»; «Antisoma» і «Aptamera»;
«GPC Biot.» і «Axxima» тощо [10].
Попередньо, наприкінці 2001 р.,
керівництво компанії «Амджен» (біо-
Î.À. Ìåõ
Матеріали VII Добровської конференції116
технологічна компанія № 1 у США)
оголосило про придбання конкурую-
чої компанії «Імунекс» («Immunex»).
Дану угоду в 16 млрд. дол. США мож-
на вважати найбільшою в секторі біо-
технологій початку нового століття.
Основною причиною угоди стала на-
явність у компанії «Immunex» великої
кількості перспективних та готових до
виходу на ринок новацій. Крім того, на
час угоди в портфелі «Immunex» вже
був перспективний препарат для ліку-
вання артриту «Enbrel» (прогнозовані
обсяги продаж якого фахівці оцінили в
2002 р. у 1 млрд. дол. США, а в перс-
пективі близько 4 млрд. дол.), тоді як у
її конкурента — компанії «Амджен» —
препарат «Kinerel», на створення якого
було витрачено вже 10 років, виявився
не таким перспективним. Наприкін-
ці 2006 р. «Amgen» придбала за 290
млн. дол. приватну компанію «Avidia»,
діставши таким чином доступ до плат-
форми зі створення «AvimerТМ-про-
теїнів» (перспективного проекту по
розробці нового класу засобів для те-
рапії запалень і аутоімунних захворю-
вань). На час придбання проект знахо-
дився вже на I фазі клінічних випробу-
вань [11].
У цілому 2006 р. був відзначений
цілою низкою угод про придбання
біотехнологічних компаній. Німецька
компанія «Medigene AG» придбала на-
прикінці року іншу компанію «Avidex»
(Великобританія), дістала доступ до
потенційного блокбастеру «RhuDex»
і стала однією з найбільших європей-
ських біотехнологічних компаній, що
спеціалізуються на онкологічному і
аутоімунному напрямі. У січні 2007 р.
компанія почала клінічні випробуван-
ня «RhuDex», який у разі його схвален-
ня регуляторними органами даватиме
компанії до 1,5 млрд. євро на рік.
Американська компанія «Gene-
ntech» (№ 20 в світовому рейтин-
гу «top-50» у 2005 р.) в 2006 р. за 919
млн. дол. придбала компанію по
виробництву моноклональних антитіл
«Tanox» (США). Компанія «Genzyme»
за 580 млн. дол. придбала «AnorMED»
(Канада), діставши ряд новацій, в
тому числі «Mozobil» (препарат яко-
му регуляторні органи ЄС і США на-
дали статус лікарського засобу для
терапії рідкісних захворювань (orphan
drug status) і який на момент угоди
проходив клінічні випробування III
фази). Сінгапурська біотехнологічна
компанія «MerLion Pharmaceuti-
cals» в 2006 р. придбала «Combinature
Biopharm» (Німеччина) і «Athelas»
(Швейцарія). Європейські біотех но-
логічні компанії також стали об’єктом
злиття через платформи, що належать
їм, для відкриття і модифікації анти-
бактеріальних засобів.
У середині 2006 р. під загальною
наз вою «Athenagen» стали працювати
об’є днані біотехнологічні компанії
«Athenagen» (США) і «Zapaq» (США),
які, об’єднавши технологічні плат-
форми, сконцентрувались на створенні
нових молекул малих розмірів
для терапії хвороби Альцгеймера.
Компанія «Gilead Sciences» за 365
млн. дол. придбала «Corus Pharma» і
разом з останньою розроблений нею
антибактеріальний засіб («азтреонама
лізин», який вже проходив III фазу
клінічних випро бувань) та дві інші
новації, що зна ходились на початкових
стадіях до клінічних досліджень.
У результаті зли ття біотехнологічних
компаній «CancerVax» (США) і
«Microet AG» (Німеччина) утворилася
трансатлантична компанія «Microm-
et». На момент укладання угоди у цих
компаній на ранніх фазах клінічних
Á²ÎÒÅÕÍÎËÎò×Ͳ ÊÎÌÏÀͲ¯ Ó ÏÐÎÖÅѲ ÊÎÍÑÎ˲ÄÀÖ²¯ ÔÀÐÌÀÖÅÂÒÈ×Íί ÃÀËÓDz
Наука та наукознавство, 2007, № 4. Додаток 117
випробувань знаходились дві новації,
що розроблялись у співпраці із «Serono»
і «MedImmune», і декілька субстанцій
на стадії доклінічної розробки [12].
Таким чином, біотехнологічні ком-
панії, впроваджуючи надзвичайно ве-
лику кількість інновацій на фармацев-
тичному ринку (понад 40% потенційних
лікарських засобів, які знаходяться на
всіх стадіях досліджень і випробувань,
належать їм), складають реальну конку-
ренцію фармацевтичним гігантам щодо
кількості розроблених новацій. Саме
тому великі фармацевтичні компанії
перекладають свій погляд з хімічного
синтезу на біотехнології, які в майбут-
ньому стануть основним джерелом їх
доходу, і у відповідь проводять агре-
сивну політику злиття або підписання
ліцензійних угод з біотехнологічними
компаніями, які володіють потужним
портфелем потенційних новацій.
Найбільша активність великих
фармацевтичних компаній відмічена у
відношенні саме до біотехнологічних
компаній. За даними «Scrip World Phar-
maceutical News», за період 2002—2005
рр. пройшло більше 30 процедур злиття
і поглинання між фармацевтичними
і біотехнологічними компаніями, в
результаті чого фармацевтичні компанії
у 2005 р. витратили майже 20 млрд.
дол. США (у 2004 р. — 11 млрд. дол., у
2003 р. — 14,8 млрд. дол., у 2002 р. —
понад 25 млрд. дол. США) [13].
Такі угоди можна вважати вива-
женими і економічно перспек тив ними,
оскільки вже в найближчій пер с пек-
тиві понад 40% доходів фар мацевтичні
компанії будуть отримувати зав-
дяки діючим ліцензійним угодам з
біотехнологічними компаніями (в
2001 р. ця частка складала 16—20%).
Перелік деяких угод про об’єднання, які
можуть значно змінити конфігурацію
фармацевтичної галузі, наведено в
таблиці.
Як зазначалось, попередньо ком-
панія «Пфайзер», прагнучи попов-
нити інноваційний продуктопровід
новими розробками у галузі біотех-
нологій, придбала: у 2005 р. біофар-
мацевтичні компанії «Angiosyn» та
«Bioren»; у 2006 р. приватну компанію
«Rinat Neuroscience» (розробки якої зі
створення ЛЗ для терапії нейропатії,
ожиріння, хвороби Альцгеймера і
Паркінсона знаходились на різних
стадіях розвитку), а також компанію
«PowderMed» (Великобританія), яка
володіла новою технологією доставки
ДНК-вакцини в шкіру під тиском
гелію; у 2007 р. повідомила про намір
придбати приватну біотехнологічну
компанію «BioRexis Pharmaceuti-
cal», яка спеціалізується на розробці
субстанцій для терапії діабету II
типу і володіє новою технологією
виробництва білкових молекул з
тривалішою терапевтичною дією [14].
Керівництво фармацевтичної ком-
панії «AstraZeneca» (Великобританія)
заявило, що до 2010 р. хоче досягти ба-
лансу, за якого 25% всіх новацій, котрі
знаходяться на стадії клінічних випро-
бувань, були б одержані за допомогою
біотехнологій. Тому «AstraZeneca» на
початку 2007 р. повідомила про приєд-
нання приватної англійської біотехно-
логічної компанії «Arrow Therapeutics
Ltd.», яка працювала у галузі розробки
противірусних засобів (сукупний ак-
ціонерний капітал «Arrow Therapeutics»
склав 150 млн. дол., а процедура при-
єднання пройщла у першій половині
2007 р. [15]).
Така угода стала важливим стра-
тегічним кроком для «AstraZeneca»,
оскільки вона підсилила власний пор-
тфель готовими конкурентоспромож-
Î.À. Ìåõ
Матеріали VII Добровської конференції118
ними препаратами, а також зміцнила
додатковими експертними і техноло-
гічними можливостями власний по-
тенціал. Крім цього, «AstraZeneca»
придбала за 702 млн. фунтів стерлін-
гів (1,3 млрд. дол. США) британську
біотехнологічну компанію «Cambridge
Antibody Technology», яка спеціалізу-
валась на створенні моноклональних
антитіл людини і мала ряд перспек-
тивних новацій (в тому числі препарат
для лікування ревматоїдного артриту
«HUMIRA», право на маркетинг якого
в ЄС і США належало компанії «Abbott
Laboratories»). Попередньо, у 2005 р.,
«AstraZeneca» придбала за 210 млн.
дол. іншу британську біотехнологічну
компанію «KuDOS Pharmaceuticals»,
яка спеціалізувалась на онкологічному
напрямі й на момент поглинання про-
водила клінічні випробування I фази
декількох новацій [12].
Аналогічно фармацевтична ком-
панія «Merck KGaA» (Німеччина) в
другій половині 2006 р. повідомила
про досягнення угоди і викуп 65% ак-
цій біотехнологічної компанії «Serono»
(Швейцарія) з метою створення потуж-
ного альянсу з достатніми для конкурен-
ції на світовому ринку масштабами. Вар-
тість однієї акції згідно з умовами опе-
рації склала 1100 швейцарських фран-
ків, а загальна сума придбання понад 16
млрд. франків (13,3 млрд. дол. США). У
Фармацевтична ком-
панія-покупець
Рік Сума
угоди
Біотехнологічна
компанія, яку придбано
«Пфайзер»
(«Pfizer», США)
2007 — «BioRexis Pharmaceutical»
2006 —
«Rinat Neuroscience»,
«PowderMed» (США)
2005 — «Angiosyn», «Bioren» (США)
«Merck KGaA» (Ні-
меччина)
2007
13,3 млрд.
дол. США
«Serono» (Швейцарія).
«АстраЗенека»
(«AstraZeneca», Вели-
кобританія)
2007
150 млн. дол.
США
«Arrow Therapeutics Ltd.»
(Великобританія)
2006
1,3 млрд. дол.
США
«Cambridge Antibody Technology»
(Великобританія)
2005
210 млн. дол.
США
«KuDOS Pharmaceuticals», (Вели-
кобританія)
«Мерк і Ко»
(«Merck&Co», Inc,
США)
2006
1,1 млрд дол.
США
«Sirna Therapeutics, Inc.» (США)
400 млн. дол. «GlycoFi»
80 млн. дол. «Abmaxis»
«ГлаксоСмітКляйн»
(«GlaxoSmithKline»,
Великобританія)
2006—
2007
230 млн.
фунт. стерл.
«Domantis Ltd»
(Великобританія)
«Шварц фарма»
(«Schwarz Pharma», Ні-
меччина)
2006
5,6 млрд. дол.
США
«USB» (Бельгія)
Угоди про злиття між фармацевтичними і біотехнологічними компаніями (2005—2007 рр.)
Á²ÎÒÅÕÍÎËÎò×Ͳ ÊÎÌÏÀͲ¯ Ó ÏÐÎÖÅѲ ÊÎÍÑÎ˲ÄÀÖ²¯ ÔÀÐÌÀÖÅÂÒÈ×Íί ÃÀËÓDz
Наука та наукознавство, 2007, № 4. Додаток 119
результаті об’єднання «Pharma Ethicals»
(підрозділу компанії «Merck KGaA»)
і швейцарської «Serono» була створе-
на нова компанія — «Merck-Serono
Biopharmaceuticals». Дане об’єднання
дозволило компанії досягти сукупних
інвестицій в НДР на рівні 1 млрд. євро
на рік і підсилити портфель продуктів,
в першу чергу за рахунок препарата-
блокбастера «Rebif» для лікування роз-
сіяного склерозу. Крім того, «Serono»,
маючи велику кількість проектів в біо-
фармацевтиці та широкі представни-
цькі можливості на ринку США, може
допомогти «Merck KGaA» подвоїти об-
сяги реалізованої продукції (у 2005 р.
обсяги продажів «Merck KGaA» склали
1,7 млрд. євро, а «Serono» — 1,9 млрд.
євро) [16].
Американська фармацевтина ком-
панія «Merck&Co» в 2006 р. остаточно
домовилась і уклала угоду про придбан-
ня за 1,1 млрд. дол. США біотехнологіч-
ної компанії «Sirna Therapeutics, Inc.»,
що є лідером з розробки нового класу
лікарських засобів, дія яких заснована
на інтерференції РНК (застосування
цього класу препаратів має великі пер-
спективи у терапії раку). На момент
укладання угоди «Sirna» володіла пра-
вом інтелектуальної власності на більш
ніж 250 новацій, котрі захищають клю-
чові аспекти РНК-технології [17]. Крім
того, в 2006 р. «Merck&Co» витратила
400 і 80 млн. дол. на придбання двох
біотехнологічних компаній, з якими
раніше співробітничала, — «GlycoFi» і
«Abmaxis». Таке придбання має на меті
доповнити і посилити технологічний
потенціал «Merck&Co.», адже прид-
бані компанії мали схожі спеціаліза-
ції (спеціалізувались на технологіях з
оптимізації білків). У цілому наведені
придбання дозволять «Merck&Co» ста-
ти провідним учасником на ринку біо-
фармацевтичних продуктів у США.
Британський фармацевтичний гі-
гант — компанія «ГлаксоСмітКляйн»
(«GlaxoSmithKline», № 2 в рейтингу
найбільших фармацевтичних ком-
паній світу) наприкінці 2006 р. оголо-
сила про досягнення угоди щодо при-
дбання британської біотехнологічної
компанії «Domantis Ltd.», що буде дій-
сним для ведення господарської діяль-
ності на ринку США після звичної про-
цедури затвердження Антимонополь-
ним комітетом США у разі дотримання
антитрестового законодавства [17].
Таким чином, враховуючи зрос-
тання кількості угод про об’єднання,
а також числа біотехнологічних ком-
паній, які збільшують перелік НДР,
спрямованих на створення лікарських
новацій, можна зроботи висновок, що
і в подальшому між фармацевтичними
і біотехнологічними компаніями буде
проводитись динамічне об’єднання
зусиль. Невеликі та середні біотех-
нологічні компанії мають мобільніші
системи фінансування і не залежать
від фармацевтичних компаній в галузі
знань, інфраструктури, оскільки мають
власні капітальні та кадрові ресурси і
будуть все частіше давати згоду на пе-
редачу власних наукових інноваційних
розробок на вигідних для себе умовах.
Укладаючи комплексні угоди, вони ви-
магатимуть як попередніх, так і нових
бонусів: збільшення обсягів авансових
виплат, постійних поетапних платежів,
роялті від реалізації, участі у промоції і
маркетингу препаратів, позбавлення
фінансових витрат на подальше просу-
вання новації на ринок.
Відповідно великі фармацевтичні
інноваційні компанії, маючи значні
проблеми з новаціями, ще активніше
здійснюватимуть пошук, оцінку і вибір
потенційно прибуткових біотехноло-
Матеріали VII Добровської конференції120
гічних компаній для здійснення фі-
нансових інвестицій в багатообіцяючі
біотехнологічні розробки, потенціал
яких дозволяє впливати на майбутнє
фармацевтичної промисловості.
Існуючий процес об’єднання знач-
ної кількості компаній, більшість з яких
попередньо мали власні стратегії роз-
витку і навіть працювали в різних га-
лузях і на різних ринках, вже достатньо
трансформував сучасний фармацев-
тичний ринок, змінив асортимент про-
дукції. Проте тенденція до об’єднання
зберігається завдяки компаніям — лі-
дерам галузі, які продовжують шукати
можливості для посилення власного
науково-виробничого потенціалу і пок-
ращення своїх конкурентних переваг.
1. Renewable Fuels Association. News Reports / E.I.A (www.rfa.com).
2. Профиль фарминдустрии // Провизор. — 2005. — № 11. — С.12—22.
3. Биотехнология — роскошь или необходимость? // Фармэксперт.— 2007.— № 1.— С 9.
4. Слияния и поглощения на фармацевтическом рынке // Аптека. — 2006. — № 3. — С 10—11.
5. Завьялова Е.В., Этокова Е.В. Международные слияния и поглощения: опыт Запада. — Киев:
Рант, 2002. — 344 с.
6. Фостер Рид С., Рид Лажу А. Искусство слияний и поглощений. — М.: Альпина Бизнес Букс,
2007. — 957 с.
7. Хоган П. Слияния, поглощения и реструктуризация компаний. — М.: Альпина Бизнес Букс,
2007. — 744 с.
8. Gaughan P.A. Mergers, Acquisitions, and Corporate Restructurings. — Wiley, 2002. — Р. 648.
9. Foster Reed Stanley. Dedicated to the Ever-Renewing Corporate Society // Mergers and Acquisitions,
Fall 1965. — Р. 3.
10. Слияние компаний в фармацевтическом секторе: кто, с кем и зачем // Провизор. — 2006. —
№ 11. — С.11—12.
11. Бугайченко Л. Фарма-2007: виды на будущее издалека. По материалам «Scrip World Pharma-
ceutical News» // Аптека. — 2007. — № 6. — С. 12.
12. По материалам «Scrip World Pharmaceutical News» ( www.scrip.com).
13. Цена прогресса // Аптека. — 2007. — № 3. — С. 9—11.
14. «Pfizer» приобретает компанию «PowderMed». По материалам www.pfizer.com, www.pow-
dermed.com // Аптека. — 2006. — № 50. — С. 22.
15. «AstraZeneca» присоединяет «Arrow Therapeutics Ltd.» // Аптека. — 2007. — № 5. — С.3.
16. Образование «Merck-Serono Biopharmaceuticals» // Аптека. — 2006. — № 38. — С. 16.
17. «Merck&Co» приобретает «Sirna Therapeutics». По материалам www.merck.com // Аптека. —
2006. — № 43. — С. 13.
Т.А.Васильєва, канд. екон. наук
(Українська академія банківської справи Національного банку України)
Ñèñòåìí³ âçàºìîçâ’ÿçêè ³ííîâàö³éíîãî ðîçâèòêó
åêîíîì³êè ³ éîãî ³íâåñòèö³íîãî çàáåçïå÷åííÿ
У сучасних умовах повноцінна ін-
теграція України у світове співтоварис-
тво неможлива без наявності у неї адек-
ватної науково-технічної бази, а також
механізмів, що забезпечують спри-
йняття інновацій. З огляду на те, що
внесок науково-технічного прогресу
в приріст валового внутрішнього про-
дукту в промислово розвинутих краї-
нах світу, за різними оцінками, скла-
дає від 75 до 100%, інтенсивні фактори
розвитку набувають вирішального зна-
чення для економічної динаміки. Під
впливом інновацій змінюється струк-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-49218 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0374-3896 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:53:39Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мех, О.А. 2013-09-14T12:55:54Z 2013-09-14T12:55:54Z 2007 Біотехнологічні компанії у процесі консолідації фармацевтичної галузі / О.А. Мех // Наука та наукознавство. — 2007. — № 4. Додаток. — С. 112-120. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49218 uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство Проблеми інноваційного розвитку економіки Біотехнологічні компанії у процесі консолідації фармацевтичної галузі Article published earlier |
| spellingShingle | Біотехнологічні компанії у процесі консолідації фармацевтичної галузі Мех, О.А. Проблеми інноваційного розвитку економіки |
| title | Біотехнологічні компанії у процесі консолідації фармацевтичної галузі |
| title_full | Біотехнологічні компанії у процесі консолідації фармацевтичної галузі |
| title_fullStr | Біотехнологічні компанії у процесі консолідації фармацевтичної галузі |
| title_full_unstemmed | Біотехнологічні компанії у процесі консолідації фармацевтичної галузі |
| title_short | Біотехнологічні компанії у процесі консолідації фармацевтичної галузі |
| title_sort | біотехнологічні компанії у процесі консолідації фармацевтичної галузі |
| topic | Проблеми інноваційного розвитку економіки |
| topic_facet | Проблеми інноваційного розвитку економіки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49218 |
| work_keys_str_mv | AT mehoa bíotehnologíčníkompanííuprocesíkonsolídacíífarmacevtičnoígaluzí |