Аналіз деяких аспектів міжнародної наукової співпраці в Україні за даними офіційної статистики
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Наука та наукознавство |
|---|---|
| Дата: | 2007 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49248 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Аналіз деяких аспектів міжнародної наукової співпраці в Україні за даними офіційної статистики / Т.В. Гончарова // Наука та наукознавство. — 2007. — № 4. Додаток. — С. 337-351. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859746407895793664 |
|---|---|
| author | Гончарова, Т.В. |
| author_facet | Гончарова, Т.В. |
| citation_txt | Аналіз деяких аспектів міжнародної наукової співпраці в Україні за даними офіційної статистики / Т.В. Гончарова // Наука та наукознавство. — 2007. — № 4. Додаток. — С. 337-351. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука та наукознавство |
| first_indexed | 2025-12-01T22:40:00Z |
| format | Article |
| fulltext |
Наука та наукознавство, 2007, № 4. Додаток 337
1. Пархоменко О.В. Інформаційні аспекти міжнародного науково-технічного співробітництва:
Аналітичний огляд. — К.: УкрІНТЕІ, 2007.
2. Лебедкина Е.О. Науки и международное сотрудничество.—М.: Наука, 1983.
3. Сергієнко І.В. Інформатика в Україні: становлення, розвиток, проблеми.— К.: Наук. думка, 1999.
4. Добров Г.М. Наука о науке: Начала науковедения. — 3-е изд.доп. и перераб. — Киев: Наук.
думка, 1989.— 301 с.
5. Инзельт Аннамария. Роль показателей научно-технической деятельности в процессе формиро-
вания политики социально-экономического развития // Наука та наукознавство.—2004. — № 3. —
С. 17—28.
6. Организация и финансирование научных исследований в Великобритании / Отв.ред.
Т.В.Горбунова.— М., 1987.
7. Ситник К.М. Володимир Вернадський і академія. — К: Наук. думка, 2006.
забезпечення. І, що здається зовсім
дивним, відділення, яке працює з ін-
формаційними технологіями та ресур-
сами, завдяки якому був розроблений
вузол Інтернету для України, не має
навіть власного сайту та і взагалі май-
же повністю відсутня електронна ін-
формація.
Т.В.Гончарова,
наук. співроб.
Àíàë³ç äåÿêèõ àñïåêò³â ì³æíàðîäíî¿ íàóêîâî¿
ñï³âïðàö³ â Óêðà¿í³ çà äàíèìè îô³ö³éíî¿
ñòàòèñòèêè
Основні риси сучасної міжнародної співпраці України
1. Протягом десятиліття від набут-
тя Україною незалежності міжнародна
наукова співпраця (МНС) зазнала до-
корінних змін, зумовлених соціально-
економічною лібералізацією. Ці зміни
насамперед стосувалися масштабів;
географічного спрямування; рівнів
(глибини); джерел фінансування. Ха-
рактер цих змін дозволяє стверджува-
ти, що МНС в Україні, як і на всьому
постсоціалістичному просторі, стала
одним з нових явищ всередині націо-
нальної наукової системи.
МНС України активізувалась і
поширилась на весь світ, стала ба-
гаторівневою: окрім національного
(державного й відомчого) рівня, вона
активізувалася на інституційному та
індивідуальному рівнях, насамперед з
країнами—лідерами в науково-техно-
логічній сфері (табл. 1).
Таблиця 1
Двосторонні угоди між Україною та інши-
ми країнами (2003—2004 рр.)
Країни Кількість угод
Європа (без СНД) 22
Країни-члени ЄС 14
СНД 10
Північна Америка 3
Центральна Америка 1
Південна Америка 2
Азія (без СНД) 8
Африка 3
Всього 63
Джерело: [1] .
Головна ініціатива щодо МНС пе-
рейшла від держави до окремих дослід-
ників і дослідницьких колективів. За-
значимо, що МНС нового типу з відо-
мих причин, пов’язаних із системними
наслідками лібералізації, розпочалася
здебільшого на мікрорівні, ставши од-
нією з ознак самоорганізації дослідни-
ків. Через ті ж самі системні наслідки
Ò.Â. Ãîí÷àðîâà
Матеріали VII Добровської конференції338
лібералізації фінансуватися МНС ста-
ла здебільшого коштом закордонних
партнерів.
2. Після набуття незалежності Ук-
раїна опинилася одним з лідерів се-
ред країн СНД за залученням до фор-
мальних закордонних ініціатив щодо
підтримки науковців з постсоціаліс-
тичних (пострадянських) кра їн. Це
насамперед заснований у 1994 р. Ук-
раїнський науково-технологічний
центр [2]. Окрім цього, за нормами
Європейської комісії Україна має
право на участь у таких ініціати-
вах: FP-INCO, INTAS; TACIS; СOST;
EURECA. Копенгагенська угода між
ЄС та Україною про партнерство в
науці (2002 р.) передбачає наукову
співпрацю у широкому колі науко-
вих напрямків: навколишнє середо-
вище і клімат; біомедицина і охоро-
на здоров’я; сільське, лісове, рибне
господарство; промислові технології,
матеріалознавство, метрологія; не-
ядерна енергетика; транспорт; інфор-
маційні технології; суспільні науки;
підготовка і обмін дослідниками.
Ще одним здобутком України у сфері
МНС стала Хартія про особливі пар-
тнерські стосунки з НАТО (1997 р.) і
Державна програма партнерства Ук-
раїна—НАТО на 2001—2004 рр., що
визначає шляхи реалізації зазначеної
хартії [1].
Поза межами ЕС Україна бере
участь у МНС в чорноморському ре-
гіоні через засновану у 1992 г. Органі-
зацію чорноморської економічної
співпраці (ОЧЕС ), до якої, окрім Ук-
раїни, увійшли країни колишнього
СРСР (Росія, Молдова, Азербайджан,
Вірменія, Грузія), постсоціалістичні
країни (Румунія, Болгарія, Албанія),
а також Греція і Туреччина (див., на-
приклад, 3). А що стосується МНС з
пострадянськими країнами, то у 1994
р. на засіданні Ради Міжнародної асо-
ціації академій наук (МААН) у Києві
було ухвалено відповідне звернення
до голів держав і урядів СНД. У лю-
тому 1995 р. за пропозицією МААН
Президент України вніс до розгляду
голів держав СНД (на зустрічі в Ал-
мати) питання про узгоджені заходи
щодо відтворення і збереження спіль-
ного наукового простору СНД. У січні
1995 р. на засіданні Ради МААН на
підставі трьох різних проектів, пода-
них НАН Білорусі, РАН і НАН Ук-
раїни, було вироблено єдиний проект
угоди про створення такого простору.
У листопаді 1995 р. голови держав—
членів СНД підписали у Москві Уго-
ду про його створення [4].
3. МНС на пострадянському про-
сторі привела до реструктуризації на-
укового співтовариства. Тепер участь
у МНС, яка означає доступ до одного
з надійних позабюджетних джерел фі-
нансування та покращення можливос-
тей проведення ДР, стала розглядатися
аналітиками як чинник, що впливає на
продуктивність дослідника, й, отже, як
підстава для виділення “реальної чи-
сельності” дослідників на відміну від
“спискової” [5, 6].
4. Як свідчать попередні тези,
МНС відкрила для української на-
укової системи можливості для ін-
теграції зі світовою (європейською)
науковою системою. Отже, один з ас-
пектів поняття МНС певним чином
реалізується. Проте аналітичні дже-
рела свідчать про непаритетний (аси-
метричний) характер даного процесу.
На підтвердження цієї тези нижче
наведено стислий огляд відповідних
інформаційних джерел.
Мобільність дослідників постсо-
ціалістичних країн завдяки розши-
ÀÍÀË²Ç ÄÅßÊÈÕ ÀÑÏÅÊҲ ̲ÆÍÀÐÎÄÍί ÍÀÓÊÎÂί ÑϲÂÏÐÀÖ²  ÓÊÐÀ¯Í² ÇÀ ÄÀÍÈÌÈ
ÎÔ²Ö²ÉÍί ÑÒÀÒÈÑÒÈÊÈ
Наука та наукознавство, 2007, № 4. Додаток 339
ренню МНС набула односпрямова-
ного (тобто асиметричного) характеру
внаслідок кращих умов праці за кордо-
ном, а також більшої кількості програм
співпраці, запроваджених за кордоном
[7].
Збільшення кількості міжнарод-
них публікацій дослідників за умов
збереження існуючих наукових струк-
тур призводитиме до того, що подібна
співпраця сприятиме підтримці лише
тих науковців і наукових досліджень,
що дуже подібні до західних, і водно-
час відбувається вимивання з науки
значущої для країни тематики [8]. Але
якщо національна наука в цих країнах
не має бути зведена до придатку про-
відних міжнародних наукових центрів,
вона повинна визначитися з власними
перевагами і робити конкретний вне-
сок у міжнародну науку з урахуванням
своїх пріоритетів [9].
Вплив МНС (та інтернаціоналі-
зації) був би набагато більшим, якби
МНС використовувалася як засіб пе-
ребудови дослідницьких інститутів, а
не їх збереження [10].
Щодо ролі процесу інтернаціо-
налізації наукових систем (інакше ка-
жучи, МНС) пострадянських країн
у їх (наукових систем) перебудові, то
вона (роль) значно зменшується через
індивідуалізацію наукової співпраці,
здійснюваної дослідниками поза інс-
титутами, де вони працюють [11].
Аналіз кооперації між науковим
та виробничим секторами постсоці-
алістичних країн свідчить, що хоча
МНС в деяких з цих країн є доволі роз-
винутою, проте вона здебільшого є на-
слідком недостатнього фінансування
наукових систем цих країн з національ-
них джерел, а не ознакою високого рів-
ня їх інтеграції і розвитку. І подібна ін-
тернаціоналізація наукових систем цих
країн має певні обмеження: сприяючи
приєднанню окремих дослідницьких
груп до міжнародної кооперації, вона
водночас збільшує відставання націо-
нальної промисловості. Тому інтерна-
ціоналізація національних наукових
систем цих країн свідчить про їх (нау-
кових систем) кризу, а не динамічний
розвиток [10].
Загальна динаміка МНС в Україні за даними офіційної статистики
Офіційна статистика надає інфор-
мацію стосовно МНС України за трьо-
ма блоками:
1) фінансування досліджень і
розробок (ДР) коштом закордонних
замовників;
2) міграційні потоки, пов’язані з
МНС: кількість дослідників, що виїз-
дили за кордон з різною метою;
3) організаційні та фінансові за-
ходи, пов’язані з МНС: кількість про-
ведених в Україні міжнародних кон-
ференцій і отриманих міжнародних
грантів; до цього блоку офіційна ста-
тистика включає і кількість дослідни-
ків, що працювали за кордоном за кон-
трактом.
Загальну динаміку МНС на підставі
показника фінансування ДР коштом
закордонних замовників наведено у
табл. 2.
Як свідчить табл. 2, офіційна ста-
тистика подає неповні дані про фі-
нансування української науки з-за
кордону, бо вона відображає лише
комерційну складову МНС Украї-
ни. Згідно з табл. 2, надходження
закордонних коштів до української
науки активізувалось з 1995 р. (тобто
у самий розпал економічної кризи),
оскільки у найперші роки незалеж-
ності (1992, 1993 і 1994) вони посту-
пово скорочувались (відповідно 13,
12 і 8%). Можливою причиною такої
Ò.Â. Ãîí÷àðîâà
Матеріали VII Добровської конференції340
динаміки (тобто скорочення, а потім
зростання) є доволі успішне “пере-
налагодження” комерційних зв’язків
із закордоном з боку тих організацій,
які мають необхідний для цього по-
тенціал (насамперед тих, що нале-
жать до “галузевої науки”). Але дуже
швидко досягнувши насичення в 1997
р., частка коштів закордонних замов-
ників стабілізувалась приблизно на
рівні однієї чверті загальних витрат
на ДР, і за цим показником Україна
на сьогодні є лідером на постсоціаліс-
тичному просторі.
Другий і третій блоки інформації
про МНС наведено у табл. 3.
Як свідчить табл. 3, за період часу,
який характеризувався загальними
стабілізаційними тенденціями для
української науки на тлі поступового
економічного зростання, макропо-
казник міграційних потоків по лінії
МНС мав позитивну динаміку, проте
за метою виїзду тенденції були неодно-
манітними.
Якщо точкою відліку взяти 2000 р.,
то загальна кількість виїздів дослід-
ників за кордон збільшилась на 25%.
Але якщо кількість тих, хто виїздив
для викладацької роботи, стажування,
проведення ДР, збільшилась відповід-
но на 26; 28,5; 25%, то кількість виїздів
Таблиця 3
Загальна динаміка МНС в Україні
Джерело: “Наукова та інноваційна діяльність в Україні. Статистичний щорічник Держкомстату
України”.
Показники 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005
Кількість виїздів за кордон
(осіб)
12845 13389 15085 16662 17881 18289 19100 19900
У т.ч. для
стажування,навчання,
підвищення кваліфікації
1857 1789 1780 2215 2343 2465 2459 2378
викладацької роботи 268 347 299 390 504 431 378 455
проведення ДР 2567 2437 3052 3341 3024 3541 3784 4267
участі у міжнародних ДР 5612 5581 6311 7074 7746 7420 8542 8914
іншого 2541 3235 3643 3642 4264 4432 3928 3886
Кількість дослідників, що пра-
цювали за контрактом (осіб)
540 456 565 427 526 652 448 500
Кількість проведених між-
народних конференцій (оди-
ниць)
996 918 1031 1181 1349 1525 1636 1768
Кількість грантів від міжна-
родних фондів (одиниць)
1063 990 1138 1233 1673 1428 1427 1464
Таблиця 2
Частка коштів закордонних замовників у загальних витратах на ДР в Україні (%)
1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005
Закордонні
замовники
15,6 18,9 23,3 26,2 23,1 23,3 22,8 26,2 22,8 21,4 24,4
Джерело: статистичний щорічник Держкомстату України “Наукова та інноваційна діяльність в
Україні”.
ÀÍÀË²Ç ÄÅßÊÈÕ ÀÑÏÅÊҲ ̲ÆÍÀÐÎÄÍί ÍÀÓÊÎÂί ÑϲÂÏÐÀÖ²  ÓÊÐÀ¯Í² ÇÀ ÄÀÍÈÌÈ
ÎÔ²Ö²ÉÍί ÑÒÀÒÈÑÒÈÊÈ
Наука та наукознавство, 2007, № 4. Додаток 341
з метою стажування, навчання, а також
з метою “інше” останніми роками ста-
білізувалась.
Для визначення змін у пріоритет-
ності виїздів розрахуємо частки тих,
хто виїздив за кордон з різною метою.
Так, у 2000 р. частки тих, хто виїздив на
стажування, викладання, проведення
ДР, для участі у міжнародних ДР (кон-
ференціях?) та іншого, дорівнювали
відповідно 12; 1; 20; 42 та 24%, що свід-
чить про безсумнівну пріоритетність
участі у міжнародних ДР, а також (хоча
і з великим відривом) “іншого” (зважа-
ючи на досить велику частку “іншого”,
тобто майже чверть всіх виїздів, було б
цікаво знати, яку конкретно діяльність
воно передбачає). Для 2005 р. розподіл
виглядає таким чином: стажування —
12%, викладання — 2,3%, проведення
ДР — 21,4%, участь у міжнародних ДР
(конференціях?) — 45%, інше — 19,5%.
Таким чином, дослідники стали мен-
ше виїздити з “іншою” метою. Знову
ж таки, якщо й надалі категорія “інше”
буде демонструвати зміни, важливо
знати її зміст, бо лише тоді можна ро-
бити остаточні висновки про позитив-
ність чи негативність динаміки змін
пріоритетної мети виїздів.
Найбільш динамічним показником
третього блоку інформації про МНС
була кількість проведених міжнарод-
них конференцій (37-відсоткове зрос-
тання за 2000—2005 рр.).
Що стосується кількості отри-
маних грантів, то це чи не єдиний
показ ник, що за останні 8 років не
мав односпрямованої динаміки, хоча
в найостанніші роки його динаміка
стабілізувалась. Проте цей показник
навряд чи можна вважати таким, що
адекватно відображає залучення віт-
чизняних дослідників до МНС, ос-
кільки залишаються невідомими об-
сяги відповідних коштів і кількість
дослідників, залучених до виконання
відповідних робіт.
Але аналіз питомої динаміки МНС
свідчить про дуже низький її рівень. Так,
кількість закордонних відряджень на
одного дослідника (0,17 у 2000 р., 0,21
у 2002 р., 0,22 у 2004 р., 0,23 у 2005 р.) і
частка зарубіжних грантів на одного до-
слідника (0,013 у 2000 р., 0,020 у 2002 р.,
0,017 у 2003 р., 0,017 у 2004 р., 0,017 у
2005 р.) залишаються дуже низькими.
Другий і третій блоки інформації
офіційна статистика також подає за
дисциплінарною, регіональною та ві-
домчою належністю.
Дані, що відображають динаміку
МНС за дисциплінарною належністю,
наведено у табл. 4.
Як свідчать дані табл. 4, тільки
один показник (напрямок МНС),
тобто кількість проведених конфе-
ренцій, мав позитивну динаміку в усіх
дисциплінарних галузях, і лише дві
дисциплінарні галузі — суспільні та
гуманітарні науки — мали позитивну
динаміку для всіх показників (напрям-
ків МНС). Кількість виїздів неухильно
зростала в усіх дисциплінах.
Проте офіційні дані про динаміку
МНС за дисциплінами не дають повної
картини фактичного рівня активності
МНС України, оскільки тут не враховано
кількісні та структурні зміни всередині
національного наукового товариства.
Динаміка пропорційної участі дослідників у МНС
Уникнути вищезгаданого недолі-
ку при аналізі динаміки активності
дослідників у конкретних напрям-
ках МНС допоможе введення понят-
тя пропорційної участі дослідників з
конкретних дисциплінарних галузей у
Ò.Â. Ãîí÷àðîâà
Матеріали VII Добровської конференції342
Т
а
бл
и
ц
я
4
Д
ин
ам
ік
а
М
Н
С
з
а
ди
сц
ип
лі
на
рн
ою
н
ал
еж
ні
ст
ю
Д
и
сц
и
п
л
ін
ар
н
і
га
л
уз
і
К
іл
ьк
іс
ть
п
р
ац
ів
н
и
к
ів
,
щ
о
п
р
а-
ц
ю
ва
л
и
з
а
к
о
р
д
о
н
о
м
з
а
к
о
н
т-
р
ак
то
м
,
о
сі
б
К
іл
ьк
іс
ть
п
р
о
ве
д
ен
и
х
м
іж
н
ар
о
д
-
н
и
х
к
о
н
ф
ер
ен
ц
ій
,
о
д
и
н
и
ц
ь
К
іл
ьк
іс
ть
г
р
ан
ті
в,
о
тр
и
м
ан
и
х
ві
д
м
іж
н
ар
о
д
н
и
х
ф
о
н
д
ів
,
о
д
и
н
и
ц
ь
К
іл
ьк
іс
ть
в
и
їз
д
ів
з
а
м
еж
і У
к
р
аї
н
и
,
о
сі
б
20
00
20
04
20
05
20
05
20
00
20
04
20
05
20
00
20
04
20
00
20
04
20
05
В
сь
о
го
56
5
44
8
50
0
14
64
10
31
16
36
17
68
11
38
14
27
15
08
5
19
10
0
19
90
0
П
р
и
р
о
д
н
и
ч
і
24
1
(3
4,
4)
16
6
(3
7,
1)
17
9
(3
5,
8)
63
5
(4
3,
4)
29
2
(2
8,
3)
48
5
(2
9,
6)
49
9
(2
8,
2)
37
6
(3
3,
0)
72
1
(5
0,
5)
40
99
(2
7,
0)
61
75
(3
2,
3)
66
31
(3
3,
3)
Т
ех
н
іч
н
і
24
3
(4
3,
0)
20
1
(4
4,
9)
24
7
(4
9,
4)
23
6
(1
6,
1)
27
5
(2
6,
7)
38
1
(2
3,
3)
42
2
(2
3,
9)
33
2
(2
9,
2)
24
6
(1
7,
2)
55
03
(3
6,
0)
62
45
(3
2,
7)
64
90
(3
2,
6)
Г
ум
ан
іт
ар
н
і
—
3
(0
,7
)
5
(1
,0
)
14
(0
,9
)
29
(2
,8
)
52
(3
,2
)
61
(3
,5
)
9
(0
,8
)
11
(0
,8
)
35
5
(2
,0
)
41
8
(2
,2
)
43
0
(2
,2
)
С
ус
п
іл
ьн
і
16
(
2,
8)
19
(
4,
2)
22
(
4,
4)
12
4
(8
,5
)
16
5
(1
6,
0)
31
9
(1
9,
5)
36
9
(2
0,
9)
11
1
(9
,7
)
12
2
(8
,5
)
13
53
(9
,0
)
16
12
(8
,4
)
18
16
(9
,1
)
Б
аг
ат
о
п
р
о
ф
іл
ьн
і
о
р
га
н
із
ац
ії
65
(
11
,5
)
59
(
13
,2
)
47
(
9,
4)
45
5
(3
1,
1)
27
0
(2
6,
2)
39
9
(2
4,
4)
41
7
(2
3,
6)
31
0
(2
7,
2)
32
7
(2
2,
9)
37
75
(2
5,
0)
46
50
(2
4,
3)
45
33
(2
2,
8)
Д
ж
ер
ел
о
: “
Н
ау
к
о
ва
т
а
ін
н
о
ва
ц
ій
н
а
д
ія
л
ьн
іс
ть
в
У
к
р
аї
н
і.
С
та
ти
ст
и
ч
н
и
й
щ
о
р
іч
н
и
к
Д
ер
ж
к
о
м
ст
ат
у
У
к
р
аї
н
и
”
.
У
д
уж
к
ах
н
ав
ед
ен
о
р
о
зр
ах
о
ва
н
и
й
в
ід
со
то
к
в
ід
з
аг
ал
ьн
о
ї к
іл
ьк
о
ст
і з
а
ві
д
п
о
ві
д
н
и
й
р
ік
.
ÀÍÀË²Ç ÄÅßÊÈÕ ÀÑÏÅÊҲ ̲ÆÍÀÐÎÄÍί ÍÀÓÊÎÂί ÑϲÂÏÐÀÖ²  ÓÊÐÀ¯Í² ÇÀ ÄÀÍÈÌÈ
ÎÔ²Ö²ÉÍί ÑÒÀÒÈÑÒÈÊÈ
Наука та наукознавство, 2007, № 4. Додаток 343
конкретних напрямках МНС станом
на конкретний рік. Для цього треба
порівняти частку дослідників у конк-
ретній дисциплінарній галузі на конк-
ретний рік, які взяли участь у конкрет-
ному напрямку МНС (див. табл. 4, де
наведено ці розраховані частки), з час-
ткою дослідників цієї дисциплінарної
галузі у сукупній кількості дослідників
на той самий рік. Відносні величини,
отримані від ділення цих часток, на-
звемо коефіцієнтами пропорційності.
Якщо частка дослідників у певній
дисциплінарній галузі на певний рік
виявиться меншою, ніж частка дослід-
ників з цієї галузі, які брали участь у
конкретному напрямку МНС в цьому ж
році, тоді участь дослідників з цієї галузі
в цьому напрямку МНС буде пропор-
ційно більшою (відповідний коефіцієнт
пропорційності буде вище одиниці), і
навпаки (відповідний коефіцієнт про-
порційності буде нижче одиниці). Про-
порційно більша частка дослідників з
конкретної дисциплінарної галузі, які
брали участь у конкретному напрямку
МНС станом на конкретний рік, озна-
чатиме підвищену активність дослідни-
ків з цієї галузі у цьому напрямку МНС
станом на цей рік, і навпаки.
Зрозуміло, що повна пропорцій-
ність (коли значення коефіцієнта
пропорційності дорівнює одиниці)
на практиці буває дуже рідко, і тому
можна евристичним шляхом встано-
вити значення відхилення від одиниці
в обидві сторони, в межах якого участь
дослідників можна вважати більш-
менш пропорційною. Припустимо це
значення рівним 20%. Таким чином,
якщо значення коефіцієнта пропор-
ційності потрапляє в межі від 0,8 до
1,2, участь дослідників з певної дис-
циплінарної галузі у певному напрям-
ку МНС станом на певний рік можна
вважати пропорційною (чи більш-
менш пропорційною). Формалізувати
це відношення можна таким чином:
K
ijk
= S
ijk
/ T
ik
,
де K
ijk
— коефіцієнт пропорційності
участі дослідників з i-ї дисциплінарної
галузі у j-му напрямку МНС станом на
на k-й рік;
S
ijk
— частка участі дослідників з i-ї
дисциплінарної галузі у j-му напрямку
МНС станом на k-й рік;
T
ik
— частка зайнятості дослідників
з i-ї дисциплінарної галузі у загальній
зайнятості дослідників станом на k-й
рік.
Динаміку дисциплінарної структу-
ри зайнятості в українській науці ос-
таннім часом видно з табл. 5.
Таблиця 5
Динаміка дисциплінарної структури
зайнятості в українській науці, %
Дисципліни 2000 2004 2005
Природничі 27,0 34,1 35,0
Технічні 58,0 50,9 50,0
Гуманітарні 1,3 1,6 2,0
Суспільні 4,4 5,4 5,6
Багатопрофіль-
ні організації
9,0 8,1 7,9
Усього 100 100 100
Розраховано за даними статистичного що-
річника Держкомстату України “Наукова та
інноваційна діяльність в Україні”.
Динаміку пропорційної участі до-
слідників у МНС за дисциплінарною
належністю на підставі розрахунку ко-
ефіцієнта пропорційності наведено у
табл. 6.
Як свідчить табл. 6, МНС за дис-
циплінарною належністю має доволі
непропорційний розподіл: так, лише
11 значень коефіцієнта пропорційності
з 60 відображають пропорційну участь
у МНС. Втім така диспропорційність є
цілком природною з погляду на частку
дослідників з технічних дисциплін у за-
Ò.Â. Ãîí÷àðîâà
Матеріали VII Добровської конференції344
гальній зайнятості, яка хоча і зменши-
лась за останні роки, проте залишається
значною (50,0% у 2005 р.). Зрозуміло, що
МНС дослідників з технічних дисциплін
за логікою зосереджена на виконанні
контрактів від закордонних замовників,
тобто майже 25% загальної суми коштів
на виконання ДР (див. табл. 2) у біль-
шості потрапляють до них. Хоча за та-
ким аналізованим напрямком МНС, як
контрактна робота за кордоном, участь
дослідників з технічних дисциплін
найостаннішим часом була пропорцій-
ною. Зважаючи на особливості МНС у
технічних дисциплінах і на значну час-
тку зайнятості дослідників з цієї галузі у
загальній зайнятості, активність дослід-
ників з інших дисциплін у трьох інших
напрямках МНС (конференції, гранти,
виїзди) має бути підвищеною.
Далі, лише дослідники з природничих
дисциплін мали більш-менш пропор-
ційну участь у проведенні конферен-
цій і виїздах за кордон, а також дещо
підвищену участь в отриманні грантів,
яка, до речі, у 2000 і 2005 р. наближува-
лася до пропорційної. А якщо врахува-
ти їх більш-менш пропорційну участь
у контрактній роботі (особливо за два
останні аналізовані роки), то можна
вважати їх загальну активність у аналі-
зованих напрямках МНС більш-менш
пропорційною.
Дуже висока активність у напрям-
ках МНС, пов’язаних з проведенням
конференцій, мала місце у багатопро-
фільних організаціях (це насамперед
університети), суспільних і гуманітар-
них дисциплінах, а в отриманні гран-
тів — у багатопрофільних організаціях
і суспільних дисциплінах. Хоча, як
свідчить табл. 6, за рівнем активності в
отриманні грантів суспільні дисциплі-
ни ближче до природничих, ніж до ба-
гатопрофільних організацій.
Таким чином, якщо не враховувати
технічні дисципліни, МНС яких зосе-
реджена на іншому (комерційному) на-
прямку, загальна активність у МНС за
дисциплінарною належністю виглядає
так: (більш-менш) пропорційна в при-
родничих дисциплінах; дуже висока — у
багатопрофільних організаціях (за усіма
аналізованими напрямками в усі аналі-
зовані роки) і далі у суспільних науках (за
трьома аналізованими напрямками в усі
аналізовані роки, хоча рівень активності
МНС нижчий, ніж у багатопрофільних
організаціях); нерівномірно розподілена
у гуманітарних науках (див. табл. 6).
Таблиця 6
Динаміка пропорційної участі українських дослідників у МНС за дисциплінарною належністю
Дисциплінарні
галузі
Праця за кордо-
ном за контрактом
Проведення
міжнародних
конференцій
Гранти від
міжнародних
фондів
Виїзди за межі
України
2000 2004 2005 2000 2004 2005 2000 2004 2005 2000 2004 2005
Природничі 1,24 1,08 1,02 1,05 0,86 0,81 1,22 1,48 1,24 1,00 0,95 0,95
Технічні 1,35 0,88 1,00 0,46 0,48 0,48 0,50 0,34 0,32 0,62 0,64 0,65
Гуманітарні 0,00 0,44 0,50 2,15 2,00 1,75 0,61 0,50 0,45 1,54 1,38 1,10
Суспільні 0,64 0,77 0,79 3,63 3,61 3,73 2,20 1,57 1,51 2,00 1,56 1,63
Багатопрофільні
організації
1,28 1,63 1,90 2,91 3,00 3,00 3,00 2,83 3,93 2,78 3,00 2,90
Примітка: жирним і курсивом виділені значення коефіцієнта, які відображають (більш-менш)
пропорційну участь у МНС; курсивом — пропорційно меншу участь; жирним — пропорційно високу
участь.
ÀÍÀË²Ç ÄÅßÊÈÕ ÀÑÏÅÊҲ ̲ÆÍÀÐÎÄÍί ÍÀÓÊÎÂί ÑϲÂÏÐÀÖ²  ÓÊÐÀ¯Í² ÇÀ ÄÀÍÈÌÈ
ÎÔ²Ö²ÉÍί ÑÒÀÒÈÑÒÈÊÈ
Наука та наукознавство, 2007, № 4. Додаток 345
Щодо активності багатопрофіль-
них організацій у МНС, то за усіма її
напрямками спостерігалась не лише
пропорційно висока участь, а її утри-
мання і навіть підвищення. Цього, до
речі, не можна побачити на підставі
аналізу динаміки структурної участі
дослідників в окремих напрямках
МНС (табл. 4) без врахування дина-
міки зайнятості. Так, згідно з табл. 4,
частки участі дослідників цієї кате-
горії зменшувалися за трьома напрям-
ками — контрактна робота (з 11,5% у
2000 р. до 9,4% у 2005 р.), проведення
конференцій (з 26,2% у 2000 р. до 23,6%
у 2005 р.) і виїзди за кордон (з 25,0% у
2000 р. до 22,8% у 2005 р.). Але згідно з
табл. 6, їх активність не зменшилась:
для контрактної роботи відповідні
коефіцієнти дорівнюють 1,28 і 1,9; для
проведення конференцій — 2,91 і 3,0,
для виїздів за кордон — 2,78 і 2,90.
Стосовно активності дослідників з
природничих дисциплін в аналізова-
них напрямках МНС треба звернути
увагу на те, що аналіз динаміки МНС за
табл. 4 свідчить про збільшення частки
цієї групи дисциплін у 2004 р. порівня-
но з 2000 р. у проведенні конференцій з
28,3 до 29,6%. Втім пропорційна участь
цієї категорії дослідників у проведенні
конференцій дещо зменшилася з 1,05 до
0,86, залишившись при цьому у межах
пропорційності. Щодо кількості отри-
маних дослідниками-природознавцями
грантів, то слід звернути увагу на значну
різницю їх участі у 2000 р. і 2005 р. за
табл. 4 (33,0 і 43,4%), тоді як аналіз на
підставі пропорційної участі свідчить
про їх практично однакову активність у
цьому напрямку МНС за ці роки (1,22
і 1,24). Таким чином, активність до-
слідників з природничих дисциплін в
отриманні грантів залишилась у 2005 р.
на тому рівні, що і в 2000 р. Далі, на під-
ставі даних табл. 4 питома вага дослід-
ників-природознавців підвищилася у
виїздах за кордон (з 27,0% у 2000 р. до
33,3% у 2005 р.), проте, згідно з даними
табл. 6, пропорційність їх участі у цьому
напрямку МНС залишилась майже на
одному рівні (1,0 і 0,95).
Дослідники із суспільних наук були
найактивнішими з-серед усіх за прове-
денням конференцій, а також дуже ак-
тивними за кількістю отриманих грантів,
хоча в найостанніші роки їх активність в
отриманні грантів знизилась (незважа-
ючи на те, що абсолютна кількість отри-
маних ними грантів зростала).
Щодо гуманітарної галузі, то, на
жаль, її активність в отриманні грантів
продовжувала залишатися занизькою
і навіть дедалі знижувалася, незважа-
ючи, знову ж таки, на зростання абсо-
лютної кількості отриманих грантів.
Таким чином, МНС гуманітарної га-
лузі фактично зосереджена на прове-
денні конференцій. Слід також звер-
нути увагу на зменшення активності
дослідників з гуманітарних дисциплін
у виїздах за кордон (від пропорційно
високої до більш-менш пропорцій-
ної), хоча аналіз за табл. 4 свідчить про
підвищення їх частки у цьому напрям-
ку МНС.
Для аналізу участі дослідників у
МНС за регіональною належністю
було обрано тільки провідні регіони з
погляду на наявні в них науково-тех-
нічні ресурси: Автономну Республіку
Крим (АРК); Дніпропетровську, До-
нецьку, Запорізьку, Львівську, Одесь-
ку, Харківську області; місто Київ.
Динаміку залучення українських
дослідників до МНС за регіональною
належністю (для обраних регіонів)
видно з табл. 7.
Аналіз пропорційної участі дослід-
ників у МНС за регіональною належ-
Ò.Â. Ãîí÷àðîâà
Матеріали VII Добровської конференції346
Т
а
бл
и
ц
я
7
Д
ин
ам
ік
а
М
Н
С
з
а
ре
гі
он
ал
ьн
ою
н
ал
еж
ні
ст
ю
Р
ег
іо
ни
Ч
ис
ло
п
ра
ці
вн
ик
ів
, я
кі
пр
ац
ю
ва
ли
з
а
ко
рд
он
ом
за
к
он
тр
ак
то
м
, о
сі
б
К
іл
ьк
іс
ть
п
ро
ве
де
ни
х
м
іж
на
-
ро
дн
их
к
он
ф
ер
ен
ці
й,
о
ди
ни
ць
К
іл
ьк
іс
ть
г
ра
нт
ів
, о
тр
им
а-
ни
х
ві
д
м
іж
на
ро
дн
их
ф
он
-
ді
в,
о
ди
ни
ць
К
іл
ьк
іс
ть
в
иї
зд
ів
за
м
еж
і У
кр
аї
ни
, о
сі
б
20
00
20
04
20
05
20
00
20
04
20
05
20
00
20
04
20
05
20
00
20
04
20
05
У
сь
о
го
56
5
44
8
50
0
10
31
16
36
17
68
11
38
14
27
14
64
15
08
5
19
10
0
19
90
0
У
т
о
м
у
ч
и
сл
і:
А
Р
К
4
—
—
59
(
5,
7)
76
(
4,
6)
61
(
3,
5)
42
(
3,
7)
37
(
2,
6)
91
(
6,
2)
26
0
(1
,7
)
22
7
(1
,2
)
29
8
(1
,5
)
Д
н
іп
р
о
п
ет
р
о
вс
ьк
а
о
б
-
л
ас
ть
30
(
5,
3)
17
(
3,
8)
13
(
2,
9)
26
(
0,
3)
94
(
5,
7)
11
8
(6
,7
)
24
(
2,
1)
10
7
(7
,5
)
50
(
3,
4)
63
1
(4
,2
)
10
77
(
5,
6)
12
91
(
6,
5)
Д
о
н
ец
ьк
а
14
(
4,
4)
20
(
4,
5)
31
(6
,2
)
35
(
3,
4)
10
9
(6
,7
)
79
(
4,
5)
72
(
6,
3)
71
(
5,
0)
10
4
(7
,1
)
66
8
(4
,4
)
84
1
(4
,4
)
11
01
(
5,
5)
З
ап
о
р
із
ьк
а
3
39
(
8,
7)
88
(
17
,6
)
23
(
2,
2)
23
(
1,
4)
35
(
2,
0)
46
(
4,
0)
55
(
3,
9)
45
(
3,
1)
38
5
(2
,6
)
69
2
(3
,6
)
69
4
(3
,5
)
Л
ьв
ів
сь
к
а
48
(
8,
5)
15
(
3,
3)
16
(
3,
2)
15
6
(1
5,
1)
15
3
(9
,4
)
15
1
(8
,5
)
10
6
(9
,3
)
87
(
6,
1)
17
7
(1
2,
1)
18
03
(
12
,0
)
69
2
(3
,6
)
69
4
(3
,5
)
О
д
ес
ьк
а
44
(
8,
0)
23
(
5,
1)
22
(
4,
4)
58
(
5,
6)
11
1
(6
,7
)
12
6
(7
,1
)
34
(
3,
0)
11
0
(7
,7
)
53
(
3,
6)
48
5
(3
.2
)
71
4
(3
,8
)
69
7
(3
,5
)
Х
ар
к
ів
сь
к
а
11
6
(2
0,
5)
11
7
(2
6)
14
9
(3
0)
10
8
(1
7,
5)
19
6
(1
2,
0)
21
9
(1
2,
4)
16
5
(1
4,
5)
22
7
(1
6,
0)
20
0
(1
3,
7)
24
43
(
16
,2
)
30
09
(
15
,7
)
31
04
(
15
,6
)
м
. К
и
їв
27
8
(5
0,
8)
13
4
(3
0)
15
3
(3
0,
6)
39
1
(3
8,
0)
54
0
(3
3,
0)
61
8
(3
5,
0)
51
2
(5
0,
0)
52
0
(3
6,
4)
52
5
(3
5,
8)
60
73
(
40
,3
)
73
55
(
38
,5
)
76
16
(
38
,2
)
Д
ж
ер
ел
о
:
“
Н
ау
к
о
ва
т
а
ін
н
о
ва
ц
ій
н
а
д
ія
л
ьн
іс
ть
в
У
к
р
аї
н
і.
С
та
ти
ст
и
ч
н
и
й
щ
о
р
іч
н
и
к
Д
ер
ж
к
о
м
ст
ат
у
У
к
р
аї
н
и
”
.
У
д
уж
к
ах
н
ав
ед
ен
о
р
о
зр
ах
о
ва
н
и
й
в
ід
со
то
к
в
ід
з
а-
га
л
ьн
о
ї к
іл
ьк
о
ст
і з
а
ві
д
п
о
ві
д
н
и
й
р
ік
.
ÀÍÀË²Ç ÄÅßÊÈÕ ÀÑÏÅÊҲ ̲ÆÍÀÐÎÄÍί ÍÀÓÊÎÂί ÑϲÂÏÐÀÖ²  ÓÊÐÀ¯Í² ÇÀ ÄÀÍÈÌÈ
ÎÔ²Ö²ÉÍί ÑÒÀÒÈÑÒÈÊÈ
Наука та наукознавство, 2007, № 4. Додаток 347
ністю зроблено за аналогією з попе-
реднім аналізом:
K
mjk
= S
mjk/
T
mk
,
де K
mjk
— коефіцієнт пропорційності
участі дослідників з m-го регіону у j-му
напрямку МНС станом на k-й рік;
S
mjk
— частка участі дослідників з
m-го регіону у j-му напрямку МНС ста-
ном на k-й рік;
T
mk
— частка зайнятості дослідників
з m-го регіону у загальній зайнятості
дослідників станом на k-й рік.
Структурну динаміку зайнятості
дослідників для обраних регіонів наве-
дено у табл. 8.
Таблиця 8
Динаміка структури зайнятості
дослідників в обраних регіонах, %
Регіони 2000 2004 2005
АРК 1,9 1,8 1,8
Дніпропетровська
область
7,9 8,5 8,5
Донецька 7,8 8,0 8,0
Запорізька 2,9 2,6 2,6
Львівська 5,2 5,0 4,8
Одеська 3,8 3,4 3,3
Харківська 18,8 15,8 15,8
м.Київ 37,8 39,7 40,3
Розраховано на базі статистичного щоріч-
ника Держкомстату України “Наукова та інно-
ваційна діяльність в Україні ”.
Розраховані коефіцієнти пропорцій-
ної участі дослідників у МНС за регіо-
нальною належністю наведено у табл. 9.
Як свідчать дані з табл. 9, Автономна
Республіка Крим має пропорційно висо-
ку участь щодо проведення міжнародних
конференцій і отримання грантів (особ-
ливо грантів, одержаних у 2006 р.). Сто-
совно занадто високої активності АРК у
проведенні конференцій (як для Одеської
і, вірогідно, Львівської області) можна зро-
бити припущення про дію позанаукового
фактора, пов’язаного з розташуванням
відповідного регіону, який внаслідок пев-
них природних умов стає привабливим
місцем для проведення конференцій.
Дніпропетровська область має
здебільшого непропорційно низьку
участь у МНС за всіма аналізованими
напрямками МНС. У Донецькій об-
ласті доволі подібна ситуація, але вища
активність в отриманні грантів, яка
була більш-менш пропорційною за два
з трьох аналізованих років.
Запорізька область має непропор-
ційно високу участь у контрактній пра-
ці за кордоном, особливо для 2005 р., а
також в отриманні міжнародних гран-
Таблиця 9
Динаміка пропорційної участі дослідників у МНС в обраних регіонах
Регіони
Частка пра-
цівників, що
працювали за
кордоном за
контрактом
Частка проведе-
них міжнародних
конференцій
Частка грантів,
отриманих від
міжнародних
фондів
Виїзди за межі
України
2000 2004 2005 2000 2004 2005 2000 2004 2005 2000 2004 2005
АР Крим 0,00 0,00 0,00 3,00 2,55 1,94 1,95 1,44 3,44 0,90 0,67 0,83
Дніпропет-
ровська область
0,67 0,44 0,34 0,04 0,67 0,79 0,27 0,88 0,40 0,53 0,66 0,76
Донецька 0,56 0,56 0,77 0,44 0,84 0,56 0,81 0,63 0,89 0,56 0,55 0,69
Запорізька 0,00 3,35 6,77 0,76 0,54 0,77 1,38 1,50 1,19 0,90 1,40 1,35
Львівська 1,63 0,66 0,66 2,90 1,88 1,77 1,79 1,22 2,52 2,30 2,10 2,27
Одеська 2,11 1,50 1,33 1,47 2,00 2,15 0,79 2,26 1,10 0,84 1,12 1,06
Харківська 1,10 1,65 1,90 0,93 0,76 0,78 0,77 1,00 0,86 0,86 1,00 1,00
м. Київ 1,34 0,76 0,76 1,00 0,83 0,87 1,32 0,92 0,89 1,06 1,00 0,95
Примітка: жирним і курсивом виділені значення коефіцієнта, які відображають (більш-менш)
пропорційну участь у МНС; курсивом — пропорційно меншу участь; жирним — пропорційно високу.
Ò.Â. Ãîí÷àðîâà
Матеріали VII Добровської конференції348
тів і в поїздках за кордон (особливо в ті
роки, коли “підскочила” її активність
у контрактній роботі за кордоном).
Щодо проведення міжнародних кон-
ференцій, то тут її активність можна
вважати ближчою до пропорційної,
ніж до пропорційно низької (0,76—0,77
за два з аналізованих років).
Львівська область останніми рока-
ми мала непропорційно високу участь
у трьох з чотирьох напрямків МНС,
тобто у проведенні конференцій, отри-
манні грантів, виїздах за кордон. Таку
ж саму участь вона мала і за показни-
ком роботи за контрактами, але це
було у 2000 р.
Одеська область протягом остан-
нього часу мала непропорційно висо-
ку участь за контрактними роботами і
проведенням конференцій, а за кіль-
кістю отриманих грантів — лише у
2004 р. Втім за кількістю виїздів участь
у неї була більш-менш пропорційною.
Харківська область мала непропор-
ційно високу участь у МНС за показни-
ком контрактної роботи за два останні
аналізовані роки, а за трьома іншими
показниками її загальну участь в аналі-
зованих напрямках МНС протягом
останніх років можна вважати більш-
менш пропорційною (значення ко-
ефіцієнтів 0,76—0,78 для конференцій
та грантів можна вважати наближени-
ми до більш-менш пропорційних). Те ж
саме можна сказати і про Київ, оскільки
тут коефіцієнти в більшості знаходи-
Таблиця 10
Динаміка МНС в обраних відомствах
Відомства
Кількість
працівників,
що пра-
цювали за
кордоном за
контрактом,
осіб
Кількість
проведених
міжнародних
конференцій,
одиниць
Кількість
грантів, от-
риманих від
міжнарод-
них фондів,
одиниць
Кількість виїздів
за межі України,
осіб
2004 2005 2004 2005 2004 2005 2004 2005
Всього 448 500 1636 1768 1427 1464 19100 19900
У тому числі:
Українська академія аг-
рарних наук
5
(1,1)
1
(0,2)
92
(5,6)
76
(4,3)
8
(0,6)
7
(0,5)
303 (1,6)*
243
(1,2)
Міністерство освіти і
науки
85
(19,0)
84
(16,8)
665
(40,6)
704
(39,8)
526
(36,9)
678
(46,3)
5826
(30,5)
5898
(29,6)
Міністерство про-
мислової політики
75
(16,7)
44
(8,8)
54
(3,3)
50
(2,8)
24
(1,7)
29
(2,0)
2020
(10,6)
1952
(9,8)
Міністерство охорони
здоров‘я
8
(1,8)
—
136
(8,3)
107
(6,1)
280
(19,6)
198
(13,5)
925 (4,8)
960
(4,8)
Національна академія
наук України
178
(39,7)
205
(41,0)
252
(15,4)
281
(15,9)
464
(32,5)
447
(30,5)
4453
(23,3)
4856
(24,4)
Міністерство аграрної
політики
2
(0,4)
1
(0,2)
61
(3,7)
76
(4,3)
21
(1,5)
16
(1,1)
711 (3,7)
664
(3,3)
Академія медичних
наук
9
(2,0)
6
(1,2)
54
(3,3)
72
(4,1)
22
(1,5)
17
(1,2)
702 (3,7)
780
(3,9)
Академія педагогічних
наук
— —
60
(3,7)
71
(4,0)
1
(0,1)
2
(0,1)
43 (0,2) 62 (0,3)
Джерело: статистичний щорічник Держкомстату України “Наукова та інноваційна діяльність в
Україні”.
У дужках наведено розрахований відсоток від загальної кількості за відповідний рік.
ÀÍÀË²Ç ÄÅßÊÈÕ ÀÑÏÅÊҲ ̲ÆÍÀÐÎÄÍί ÍÀÓÊÎÂί ÑϲÂÏÐÀÖ²  ÓÊÐÀ¯Í² ÇÀ ÄÀÍÈÌÈ
ÎÔ²Ö²ÉÍί ÑÒÀÒÈÑÒÈÊÈ
Наука та наукознавство, 2007, № 4. Додаток 349
лись у межах пропорційності чи набли-
жались до них (0,76 для контрактних
робіт за два останні аналізовані роки).
Слід також вказати на те, що аналіз
пропорційності участі у МНС за регіо-
нальною належністю виявив один на-
прямок з більш-менш пропорційною
участю — виїзди за кордон. Тут надви-
сокою участю за всі аналізовані роки
виділяється лише Львівська область.
Одним з припустимих пояснень цьо-
го є дія позанаукового фактора, тобто
наближене до Заходу розташування
області з погляду на те, що МНС пост-
радянської України (як й інших постра-
дянських і постсоціалістичних країн) з
відомих причин спрямоване на Захід.
З погляду на ці дані за пропорційною
участю у МНС регіони можна поділити
таким чином. Одеська і Львівська об-
ласті є найактивнішими (більшість ко-
ефіцієнтів вказує на пропорційно висо-
ку чи пропорційну участь у конкретних
напрямках МНС в аналізованих роках).
Київ та Харківська область є більш-
менш активними (більшість значень
коефіцієнтів вказує на пропорційність
участі). Дніпропетровська і Донецька
області неактивні (більшість коефіцієн-
тів має значення нижче 0,8). АРК і За-
порізька область мають диспропорційну
МНС: дис пропорційність АРК полягає
у повній відсутності контрактної праці
за кордоном, а Запорізької області — у
занадто великій частці цього напрямку
в останні два аналізованих роки, а та-
кож у порівняно незначній пропорцій-
ній участі у проведенні конференцій.
Втім, якщо не враховувати контрактну
працю за кордоном, АРК належатиме
до категорії найактивніших регіонів.
Для аналізу участі дослідників у
МНС за відомчою належністю було об-
рано переважно державні академії наук
(за винятком академій правових та ін-
женерних наук з погляду на їх незначну
участь в аналізованих напрямках МНС),
а також декілька міністерств: освіти та
науки, промислової політики, охорони
здоров’я, аграрної політики.
Динаміку МНС за відомчою на-
лежністю останніми роками наведено
у табл. 10.
Аналіз пропорційної участі до-
слідників у МНС за відомчою належ-
ністю зроблено за аналогією з попе-
реднім аналізом:
K
njk
= S
njk
/ T
nk
,
де K
njk
— коефіцієнт пропорційності
участі дослідників з n-го відомства у j-
му напрямку МНС станом на k-й рік;
S
njk
— частка участі дослідників з
n-го відомства у j-му напрямку МНС
станом на k-й рік;
T
nk
— частка зайнятості дослідників
з n-го відомства у загальній зайнятості
дослідників станом на k-й рік.
Таблиця 11
Динаміка структури зайнятості*
в обраних відомствах, %
Відомства 2004 2005
Українська академія
аграрних наук
8,8 8,7
Міністерство освіти
і науки
8,9 8,5
Міністерство промисло-
вої політики
17,6 15,3
Міністерство охорони
здоров‘я
17,8 17,4
Національна академія
наук України
23,4 24,4
Міністерство аграрної
політики
2,3 2,2
Академія медичних наук 3,4 3,4
Академія педагогічних
наук
0,7 0,8
Розраховано на базі статистичного щоріч-
ника Держкомстату України “Наукова та інно-
ваційна діяльність в Україні ”.
*Зайнятість розраховано на базі даних про
фахівців, зайнятих науково-технічною роботою,
оскільки для відомчого поділу згаданий статис-
тичний збірник не надає даних про дослідників.
Ò.Â. Ãîí÷àðîâà
Матеріали VII Добровської конференції350
Структурну динаміку зайнятості
дослідників для обраних відомств на-
ведено у табл. 11.
Розраховані коефіцієнти пропор-
ційної участі дослідників у МНС для
обраних відомств наведено у табл. 12.
Як свідчать дані табл. 12, найактив-
нішим відомством у чотирьох напрям-
ках МНС є Міністерство освіти та
науки. За ним йде НАН України, яка,
як виявляється, має диспропорційну
активність в аналізованих напрямках
МНС з погляду на пропорційно низьку
активність у проведенні конференцій
на тлі підвищеної активності у конт-
рактній роботі за кордоном.
Академія медичних наук посідає
третє місце за пропорційною участю
у МНС: за двома напрямками (прове-
дення конференцій і виїзди за кордон)
її участь є пропорційною і за двома
(контрактна робота за кордоном і от-
римання грантів) — неактивною.
МНС Академії педагогічних наук
виглядає дуже специфічно, оскільки її
коефіцієнт для проведення конферен-
цій є найбільшим з-серед усієї кіль-
кості розрахованих коефіцієнтів, але
для інших напрямків МНС (особливо
отримання грантів) її активність була
дуже низькою. Таким чином, МНС
цієї академії можна охарактеризувати
як надзвичайно диспропорційну.
І, нарешті, Українська академія аг-
рарних наук має занизьку активність у
МНС і навіть у проведенні конферен-
цій. До того ж у неї практично нульова
активність в отриманні грантів, навіть
менше, ніж у Міністерства промисло-
вої політики.
Що стосується МНС інших мініс-
терств (окрім Міністерства освіти і на-
Відомства
Частка пра-
цівників, що
працювали за
кордоном за
контрактом
Частка
проведених
міжнародних
конференцій
Частка
грантів, от-
риманих від
міжнародних
фондів
Виїзди за
межі України
2004 2005 2004 2005 2004 2005 2004 2005
Українська академія аг-
рарних наук
0,125 0,02 0,64 0,50 0,07 0,06 0,18 0,14
Міністерство освіти і
науки
2,13 2,00 4,56 4,68 4,14 5,44 3,43 3,48
Міністерство промисло-
вої політики
1,00 0,58 0,19 0,18 0,10 0,13 0,60 0,64
Міністерство охорони
здоров‘я
0,10 0,00 0,50 0,35 1,10 0,78 0,27 0,28
Національна академія
наук України
1,70 1,68 0,67 0,65 1,40 1,25 1,00 1,00
Міністерство аграрної
політики
0,17 0,10 1,61 2,00 0,65 0,50 1,61 1,50
Академія медичних наук 0,59 0,35 1,0 1,20 0,44 0,35 1,10 1,15
Академія педагогічних
наук
0,00 0,00 5,3 5,00 0,14 0,13 0,29 0,38
Таблиця 12
Динаміка пропорційної участі дослідників у МНС в обраних відомствах
Примітка: жирним і курсивом виділені значення коефіцієнта, які відображають (більш-менш)
пропорційну участь у МНС; курсивом — пропорційно меншу участь; жирним — пропорційно високу
участь.
ÀÍÀË²Ç ÄÅßÊÈÕ ÀÑÏÅÊҲ ̲ÆÍÀÐÎÄÍί ÍÀÓÊÎÂί ÑϲÂÏÐÀÖ²  ÓÊÐÀ¯Í² ÇÀ ÄÀÍÈÌÈ
ÎÔ²Ö²ÉÍί ÑÒÀÒÈÑÒÈÊÈ
Наука та наукознавство, 2007, № 4. Додаток 351
уки), то виділяється своєю активністю
Міністерство аграрної політики, де ви-
сока пропорційна участь (підвищена
активність) у МНС спостерігалася на-
віть за двома напрямками — у прове-
денні конференцій і виїздах за кордон,
а “помірно низька” (тобто не занизька,
як в багатьох академіях наук) актив-
ність — в отриманні грантів. І, наре-
шті, найнижча активність у МНС була
в Міністерстві промислової політики.
Що стосується активності в аналізо-
ваних напрямках МНС для академічної
науки загалом, то, як свідчить табл. 12,
тут відмінність між НАН України й ін-
шими академіями є очевидною: в інших
академіях МНС фактично зосереджена
на проведенні конференцій, а НАН Ук-
раїни, навпаки, вирізняється з-поміж
інших (окрім Міністерства освіти та на-
уки) підвищеною активністю у праці за
кордоном та отриманні грантів.
1. Kuzmenko A. Research and Development as Tools for Developments in Ukraine // Proc. of the NATO
Advanced Training Course on Supporting the Development of R&D and Innovation Potential in Post-
Socialist Countries (3—5 April 2003, Yerevan, Armenia). — IOS Press, 2004. — P.37—48.
2. Owsiacki Leo. Role of Science and Technology Center in Ukraine in the Conversion Process in Ukraine //
The Role of the International Organizations in the Development of a Common European Scientific-Technological
Space: International Symposium Proceedings (Kiev, September 22—25, 2001). — Kiev, 2002. — P.106—107.
3. Кутовой Е.Г. Черноморское экономическое сотрудничество: вчера, сегодня, а завтра? — Крас-
нодар: Кубанский гос.ун-т, 2004. — 355 с.
4. Витязь П.А., Щербин В.К. Межакадемическое сообщество и проблема формирования общего
научного пространства стран СНГ // Науковедение. — 2001. — № 4. — С. 32—49.
5. Мирская Елена. Российские академические ученые в зеркале социологии науки // Отечествен-
ные записки. — 2002. — № 7. — С.350—358.
6. Белановский Сергей. Оценка состояния РАН (http//www/polit/ru/dossier/2005/12/15/ran/html).
7. Rudolph H. Ex Oriente Lux? Gastwissenschaftlerinnen und Gastwissenschaftler aus Mitteleuropa und
der ehemaligen UdSSR an deutschem Forschungsinstituten // WZB-paper. — 1994. — S.94-105. Цитуєть-
ся за: Werner Meske. Publication Activity in CEEs During the 1990s // From System Transformation to
European Integration. Science and Technology in Central and Eastern Europe at the Beginning of the 21st
Century / Meske (ed). — Munster: LIT VERLAG, 2004. — P.407—416.
8. Mirskaya E. International Scientific Collaboration in the Post-Communist Countries: Modern Trends
and Priorities // Science and Public Policy. — 1997. — Vol. 24, № 5. — P.301—308.
9. Meske W. A Provisional Appraisal: The Transformation of S&T During the 1990s and the Challenges
pf the 21st Century // From System Transformation to European Integration. Science and Technology in
Central and Eastern Europe at the Beginning of the 21st Сentury / Meske (ed.).— Munster: LIT VERLAG,
2004. — P. 419—442.
10. Radoshevich S. What Future for S&T in the CEE sib the 21st Century // Idid. — P.443—478.
11. Mayntz R., Schimank U., Weingart P. East European Academies in Transition. — Dortrecht: Kluwer
Academic Publishers, 1998.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-49248 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0374-3896 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T22:40:00Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гончарова, Т.В. 2013-09-14T13:47:07Z 2013-09-14T13:47:07Z 2007 Аналіз деяких аспектів міжнародної наукової співпраці в Україні за даними офіційної статистики / Т.В. Гончарова // Наука та наукознавство. — 2007. — № 4. Додаток. — С. 337-351. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49248 uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство Міжнародне науково-технічне співробітництво Аналіз деяких аспектів міжнародної наукової співпраці в Україні за даними офіційної статистики Article published earlier |
| spellingShingle | Аналіз деяких аспектів міжнародної наукової співпраці в Україні за даними офіційної статистики Гончарова, Т.В. Міжнародне науково-технічне співробітництво |
| title | Аналіз деяких аспектів міжнародної наукової співпраці в Україні за даними офіційної статистики |
| title_full | Аналіз деяких аспектів міжнародної наукової співпраці в Україні за даними офіційної статистики |
| title_fullStr | Аналіз деяких аспектів міжнародної наукової співпраці в Україні за даними офіційної статистики |
| title_full_unstemmed | Аналіз деяких аспектів міжнародної наукової співпраці в Україні за даними офіційної статистики |
| title_short | Аналіз деяких аспектів міжнародної наукової співпраці в Україні за даними офіційної статистики |
| title_sort | аналіз деяких аспектів міжнародної наукової співпраці в україні за даними офіційної статистики |
| topic | Міжнародне науково-технічне співробітництво |
| topic_facet | Міжнародне науково-технічне співробітництво |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49248 |
| work_keys_str_mv | AT gončarovatv analízdeâkihaspektívmížnarodnoínaukovoíspívpracívukraínízadanimiofícíinoístatistiki |