Внесок академіка П.П.Сушкіна у вирішення проблеми походження людини

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Наука та наукознавство
Datum:	2007
1. Verfasser:	Пилипчук, О.Я.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2007
Schlagworte:	Наукові персоналії
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49249
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Внесок академіка П.П.Сушкіна у вирішення проблеми походження людини / О.Я. Пилипчук // Наука та наукознавство. — 2007. — № 4. Додаток. — С. 352-355. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-49249
record_format	dspace
spelling	Пилипчук, О.Я. 2013-09-14T13:48:38Z 2013-09-14T13:48:38Z 2007 Внесок академіка П.П.Сушкіна у вирішення проблеми походження людини / О.Я. Пилипчук // Наука та наукознавство. — 2007. — № 4. Додаток. — С. 352-355. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49249 uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство Наукові персоналії Внесок академіка П.П.Сушкіна у вирішення проблеми походження людини Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Внесок академіка П.П.Сушкіна у вирішення проблеми походження людини
spellingShingle	Внесок академіка П.П.Сушкіна у вирішення проблеми походження людини Пилипчук, О.Я. Наукові персоналії
title_short	Внесок академіка П.П.Сушкіна у вирішення проблеми походження людини
title_full	Внесок академіка П.П.Сушкіна у вирішення проблеми походження людини
title_fullStr	Внесок академіка П.П.Сушкіна у вирішення проблеми походження людини
title_full_unstemmed	Внесок академіка П.П.Сушкіна у вирішення проблеми походження людини
title_sort	внесок академіка п.п.сушкіна у вирішення проблеми походження людини
author	Пилипчук, О.Я.
author_facet	Пилипчук, О.Я.
topic	Наукові персоналії
topic_facet	Наукові персоналії
publishDate	2007
language	Ukrainian
container_title	Наука та наукознавство
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
format	Article
issn	0374-3896
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49249
citation_txt	Внесок академіка П.П.Сушкіна у вирішення проблеми походження людини / О.Я. Пилипчук // Наука та наукознавство. — 2007. — № 4. Додаток. — С. 352-355. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT pilipčukoâ vnesokakademíkappsuškínauviríšennâproblemipohodžennâlûdini
first_indexed	2025-11-26T00:06:42Z
last_indexed	2025-11-26T00:06:42Z
_version_	1850591347823607808
fulltext	Матеріали VII Добровської конференції352 Íàóêîâ³ ïåðñîíàë³¿ Видатний український зоолог П.П.Суш кін (1868—1928) працював в основному в галузі орнітології і палеон- тології нижчих Tetrapoda, а в останніх узагальнюючих своїх працях підійшов до надзвичайно складної проблеми природознавства — походження люди- ни [1]. Фактично вчений від описових морфологічних робіт своєї молодос- ті перейшов до з’ясування значення морфологічних особливостей організ- мів, як сучасних, так і викопних. А вже від цих робіт він вийшов на проблему походження людини. Дивуватися та- кому ходу подій ми не повинні, майже всі зоологи 20—30-х років ХХ ст. в тій чи іншій мірі прагнули торкатися цьо- го питання, яке досі є актуальним. Не став винятком і П.П.Сушкін, бо в своїх наукових працях, окрім систематично- го опису, як правило, він висвітлював питання морфології, біології і зоогеог- рафії. І, безперечно, кожна нова стаття П.П.Сушкіна свідчить про поетапне розширення і поглиблення його інте- ресів. Відомо, що П.П.Сушкін завжди цікавився питаннями палеонтології. Однак самостійно працювати над ви- копними рештками він починає тільки з 1921 р., за сім років до дня смерті. Чу- дово підготовлений як морфолог, Пет- ро Петрович протягом нетривалого часу здійснює ряд важливих палеонто- логічних досліджень. Семе в останні роки свого життя вчений вивчає мор- фологію і по-новому представляє гене- тичні відносини між давніми групами наземних хребетних. І ця робота вче- ного-морфолога дала свої результати: він звертається до проблеми розробки загальних теоретичних питань еволю- ції і зоогеографії. Серед таких відзна- чимо філогенетичні побудови, закон незворотності еволюції Долло, вчений дав пояснення сучасному розподілу фаун Середньої Азії у зв’язку з їхньою геологічною історією і, нарешті, підхо- дить до питання про походження лю- дини. Ось що з цього приводу він пише в одній із своїх праць: «Історія життя, що простежується за документами або відтворюється згідно даних морфо- логії, якої б точності ми не досягали в наших дослідженнях, в значній мірі залишається тільки хронологією, тіль- ки встановленням послідовності, поки ми звертаємо увагу на зміни органі- зації, на морфологію. Більш глибоке проникнення в історію ми отримуємо тільки тоді, коли починаємо врахову- вати біологічну сторону — біологічні відмінності форм життя, що зміню- ють одна одну, біологічну цінність рис організації, що змінюються. Адже не структура органу або організму, а робота цієї структури, її функції в ос- танній інстанції вирішують питання О.Я. Пилипчук, д-р біол. наук, проф. Âíåñîê àêàäåì³êà Ï.Ï. Ñóøê³íà ó âèð³øåííÿ ïðîáëåìè ïîõîäæåííÿ ëþäèíè ÂÍÅÑÎÊ ÀÊÀÄÅÌ²ÊÀ Ï.Ï. ÑÓØÊ²ÍÀ Ó ÂÈÐ²ØÅÍÍß ÏÐÎÁËÅÌÈ ÏÎÕÎÄÆÅÍÍß ËÞÄÈÍÈ Наука та наукознавство, 2007, № 4. Додаток 353 про життєздатність. Цим біологічним або, точніше, етологічним підходом до питання ми осмислюємо струк- туру організму або групи організмів і зв’язуємо її з обстановкою. Історія жи- вої природи, яка розглядається з цієї точки зору, пов’язується із загальною історією Землі, що постійно змінюєть- ся» [2, с.18]. З такої точки зору П.П.Сушкін під- ходить до питання про походження людини. Вчений розумів, що для його вирішення необхідне з’ясування тієї ділянки земної кулі, “де предок лю- дини став чітко наземною твариною, на протилежність деревному спосо- бу життя його найближчих родичів, вперше став з чотириногого двоногим, перейшовши до ходьби на двох ногах як до єдиного нормального способу пересування, де, нарешті, він оцінив значення вогню, використовуючи його”[Там само, с.26]. І, що важливо, П.П.Сушкін увляв собі людину, яка з’явилася, як елемент певної фауни, зв’язаної з певною життєвою обста- новкою та її змінами. П.П.Сушкін також розумів, що гілка мавп, до якої належить і людина, котра з’явилася, як й інші групи ссав- ців, на початку еоцену, протягом всієї своєї історії зберігає примітивний (не- спеціалізований) скелет, але вже пер- ші її представники характеризуються збільшенням черепної порожнини. Вчений був переконаний, що шлях ево- люції цієї групи ссавців проявляється в розвиткові головного мозку і відсут- ності спеціалізації в зубах і кінцівках. Адже ні зуби, ні кінцівки не були у мавп знаряддям захисту і нападу, і ця їх без- захисність стала важливим біологічним фактором в еволюції людини. Петро Петрович стверджував: там, де на боці інших були сила і спеціалізація, мавпам доводилося всіляко “викручуватися із ситуації”. Він переконливо доводив, що найвищого вияву специфічний роз- виток мавп сягає в людині, з її незви- чайним розвитком головного мозку і з кінцівками, які зберегли ряд примітив- них структур. Мало того, П.П.Сушкін встановив, що історія мавп містить декілька збочень з цього шляху на зві- риний шлях, які, однак, завжди завер- шувалися глухими кутами (сильний розвиток щелеп, що супроводжувався могутніми жуйними мускулами, обу- мовлював стиснення мозкової короб- ки, яка у свою чергу перешкоджала роз- виткові великих півкуль). Як нам відо- мо, мавпи по суті своїй були деревною групою тварин. Але не всі з них мали таке удосконалене пристосування до цього способу життя, як сучасні люди- ноподібні мавпи з їх цівкосхожою кін- цівкою. Остання являла собою крайню спеціалізацію передньої кінцівки для лазіння і тому також характеризує цю групу тварин, що зайшли у глухий кут. Все це розумів у свій час і П.П.Сушкін. Він вже у 20-х роках ХХ ст. задавав собі питання: за яких умов могла відбутися зміна в іншому напрямку, що привела до олюднення безпосереднього предка людини? Як порівняльний анатом і мор- фолог П.П.Сушкін усвідомлював, що дані морфології, систематики і зоо- географії змушують вести пошуки батьківщини людини в Старому світі й найбільше — в Азії. До Європи лю- дина прийшла вже повністю сформо- ваною, такою, що вміла користуватися вогнем. Мав П.П.Сушкін й іншу точку зору, що батьківщину первісної люди- ни слід шукати десь на високогірних плато Центральної Азії з їх відкритим ландшафтом і помірно суворим клі- матом, які обумовили необхідність Î.ß. Ïèëèï÷óê Матеріали VII Добровської конференції354 користування вогнем, джерелом штуч- ного тепла. Що ж стосується деталей ландшафту, в якому відбувалося олюд- нення, то визначні наукові авторитети вважали, що це були степи і долини рік з розкиданими лісами. На основі етологічного (біологіч- ного) аналізу морфологічних особ- ливостей скелету людини, особливо будови ступні та руки, П.П.Сушкін робить висновок, що прародич люди- ни був більш пристосований до лазін- ня на скелях, ніж на деревах, тобто був жителем не степів і лісових долин, а скелястих місць відкритого ландшаф- ту. Такі умови проживання привели до вироблення і прямоходіння людини, яке стало результатом удосконалення орієнтування зором, особливо у мавп, позбавлених гострого нюху і слуху. Як в інших ссавців, зір був єдиним спосо- бом орієнтування здалеку. Все це зу- мовило вироблення у людини звички, оглядаючись, ставати на задні кінців- ки, опираючись передніми кінцівками на високий предмет (скелю). З утвер- дженням цієї звички відбувалися змі- ни в будові скелету, які й привели до ходіння на двох ногах. П.П.Сушкін переконливо доводив, що скелястий ландшафт створив мор- фологічні особливості скелету людини і ті ж умови допомогли їй перейти до прямостоячого ходіння. Як відлуння життя предка в скелястих ділянках Зем- лі П.П.Сушкін розглядає своєрідний інстинкт первісної людини, яка про- тягом тривалого часу своєї історії, на- селяючи вже інші області, все ж “при- тискувалася” до кам’яних скель, гротів і печер. Нарешті, ще один побічний доказ висловленої думки П.П.Сушкіна про характер місцепроживання предка людини це поява людини в Європі ра- зом з флорою і фауною гірського світу, що рухався услід за льодовиком, що відступав [3]. На особливу увагу заслуговує по- яснення, яке давав П.П.Сушкін тим умовам, за яких предок людини вия- вився елементом високогірної фауни Центральної Азії. Мавпи, як прави- ло, були мешканцями вологих лісів. Для Петра Петровича було загадкою, яким чином предок людини потрапив в іншу обстановку, нову для нього, тому що вона мала на нього змінюю- чий вплив? П.П.Сушкін роздумував так. Припущення про імміграцію пер- вісної людини в область високогірного ландшафту не повинно прийматися. Про це свідчить історія фаун сучасних високогірних областей. Значно вір- ніше,— зазначав П.П.Сушкін, — що поява людини серед високогірної фа- уни Азії була обумовлена своєрідним характером горотворчих рухів Цен- тральної Азії (в третинному і четвер- тинному періодах), котрий відбився у піднятті широких площ в результаті складкоутворення. Разом з деякими тропічними елементами фауни висо- когірної Азії предок людини був підня- тий такими рухами в іншу кліматичну зону, де і відбулося його олюднення. Для процесу олюднення, слід думати, були сприятливі умови і в інших ді- лянках Старого світу. Такою спробою олюднення, яка завершилася невдало, П.П.Сушкін вважає появу австралопі- тека на півдні Африки. Загалом Петро Петрович ствер- джував, що людина сформувалася серед високогірної фауни. Але зали- шаються членами певних біоценозів і пізніші людські раси, аж до наших днів; вони тісно пов’язані з певним ландшафтом й беруть участь в долі людини. Так, П.П.Сушкін вважає, що “якути, з усією своєю культурою чужі Наука та наукознавство, 2007, № 4. Додаток 355 для лісової ділянки Сибіру, на про- тивагу лісовикові-тунгусу, являють собою один з елементів того нашес- тя степу на тайгову область Сибіру, яке відбулося в післяльодовиковому часі”.Ось такий новий струмінь вніс П.П.Сушкін у величезну літературу про походження людини. Викладені його думки є взірцем тієї блискучої інтуїції, яку мав цей вчений і яка вра- жала своєю простотою, несподіваніс- тю і переконливістю. 1. Борисяк А.А. Петр Петрович Сушкин (1868—1928) // Человек. — 1928. — № 2—4. — С.241—245. 2. Сушкин П.П. Высокогорные области земного шара и вопрос о родине первобытного человека // Природа. — 1928. — № 3. — С.14—32. 3. Сушкин П.П. Облик фауны Восточной Сибири и связанные с ним проблемы истории Земли // Природа. — 1921. — № 4—6. В марте 2007 года научная обще- ственность Украины отмечает столе- тие со дня рождения высококвалифи- цированного инженера, талантливого педагога, известного ученого в облас- ти горного дела академика Георгия Михайловича Малахова. Во время работы на рудниках Кривбасса, Ура- ла, Азербайджана Георгий Михай- лович внедрил в производство целый ряд новых технологических решений, которые позволили заметно повысить производительность труда горнора- бочих, улучшить условия их работы. Благодаря деятельности профессора Г.М. Малахова на посту ректора Кри- ворожский горнорудный институт стал одним из лучших среди отечес- твенных вузов подобного профиля. В качестве начальника горного секто- ра Научно-исследовательского гор- норудного института, заведующего Криворожским отделением Инсти- тута геотехнической механики, а за- тем заведующего отделом Института геологических наук НАН Украины ученый организовал проведение ис- следований в области наиболее акту- альных в то время проблем вскрытия и разработки рудных месторождений. Г.М. Малахов работал над созданием высокоэффективных методов добычи железной руды, установил предель- ную глубину разработки богатых руд, изучал возможности управления гор- ным давлением на больших глубинах, предложил новые методы буровзрыв- ных работ, усовершенствовал методы добычи и обогащения марганцевых руд и т.д. Многие научные разработ- ки ученого, внедренные на горнопро- мышленных предприятиях Криво- рожского железорудного бассейна, дали значительный экономический эффект. Георгий Михайлович Малахов ро- дился 29 марта 1907 г. в поселке Бело- полье Сумской области. Его детские годы прошли на станции Крюков, где отец Михаил Гаврилович работал по- мощником начальника железнодорож- ной станции. Мать Глафира Петровна была образованной, высококультур- ной женщиной. Родители много вни- мания уделяли своему единственному ребенку, старались прививать сыну не Т.А. Щербань, ст. науч. сотр., канд. ист. наук Èíæåíåðíàÿ, ïåäàãîãè÷åñêàÿ è íàó÷íàÿ äåÿòåëüíîñòü Ã.Ì. Ìàëàõîâà

Внесок академіка П.П.Сушкіна у вирішення проблеми походження людини

Institution

Ähnliche Einträge