Ідеї Г.М. Доброва та сучасні можливості щодо використання обчислювальної техніки для визначення пріоритетних напрямків науково-технологічного розвитку
Трактування науки як складної інформаційної системи дозволило Г.М. Доброву передбачити важливу роль інформаційних технологій та їх подальшого розвитку. Сучасне наукознавство отримало ширші можливості завдяки появі Інтернету та електронних баз даних. Трактовка науки как сложной информационной системы...
Saved in:
| Published in: | Наука та наукознавство |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49265 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Ідеї Г.М. Доброва та сучасні можливості щодо використання обчислювальної техніки для визначення пріоритетних напрямків науково-технологічного розвитку / А.І Корецький // Наука та наукознавство. — 2011. — № 2. — С. 80-83. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859891368303788032 |
|---|---|
| author | Корецький, А.І. |
| author_facet | Корецький, А.І. |
| citation_txt | Ідеї Г.М. Доброва та сучасні можливості щодо використання обчислювальної техніки для визначення пріоритетних напрямків науково-технологічного розвитку / А.І Корецький // Наука та наукознавство. — 2011. — № 2. — С. 80-83. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука та наукознавство |
| description | Трактування науки як складної інформаційної системи дозволило Г.М. Доброву передбачити важливу роль інформаційних технологій та їх подальшого розвитку. Сучасне наукознавство отримало ширші можливості завдяки появі Інтернету та електронних баз даних.
Трактовка науки как сложной информационной системы позволила Г.М.Доброву предвидеть важную роль информационных технологий и их дальнейшего развития. Современное науковедение получило более широкие возможности благодаря появлению Интернета и электронных баз данных.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:53:59Z |
| format | Article |
| fulltext |
Science and Science of Science, 2011, № 280
На початку 90-х років минулого сто-
ліття у світі інформатизації та передачі
даних відбулася визначна подія — ство-
рення та розвиток Інтернету. За останні
15 років спостерігається стрімка тен-
денція до збільшення кола користува-
чів Інтернету в усьому світі. У 2010 ро-
ці у порівнянні з 1995 роком відбулося
збільшення кількості користувачів у 103
рази [1]. Такий розвиток інформацій-
ної мережі став можливим завдяки ви-
користанню обчислювальної техніки,
перш за все персональних комп’ютерів.
Г.М. Добров та О.О. Корінний у моно-
графії «Наука: інформація і управлін-
ня» визначили інформаційну модель
як мережу зв’язків і, посилаючись на
У. Черчмена і Л. Акоффа, які асоцію-
вали її з «риболовною сіткою, павутин-
ням або нервовою мережею, окремими
шляхами котрої передається інформа-
ція» [2], приділили значну увагу інфор-
мації у розвитку науки.
У розділі «Інформаційні моделі роз-
витку науки» Г.М. Добров і О.О. Ко-
рінний акцентують увагу на тезі: «Раз-
виваемая нами трактовка науки как
сложной информационной системы
логически обусловливает особую акту-
альность информационного характера
складывающихся в науке связей. … ин-
формационную связь можно, согласно
Н. Винеру, определить как направлен-
ную передачу информации» [3, с. 134],
що говорить про передбачення Г.М. До-
бровим важливої ролі інформаційних
технологій та подальшого розвитку і
перетворення інформаційних зв’язків.
Далі автори класифікують поняття ін-
формаційного зв’язку за орієнтацією
у просторі й часі (просторові, часові,
просторово-часові) та за масштабом
(між окремими вченими, колектива-
ми, науковими школами, державами і
т.д.). Зазначимо, що наведені критерії
інформаційного зв’язку також прита-
манні Інтернет-середовищу, бо Інтер-
нет — всесвітня система об’єднаних
комп’ютерних мереж, побудована на
використанні різних підсистем. Інтер-
нет утворює глобальне інформаційне
середовище, це практично нескінчен-
ний інформаційний ресурс і всесвітнє
джерело знань, загальнодоступне за
своєю суттю [4]. А отже, наведені у пра-
ці [3] критерії наштовхують на думку,
що її автори чітко усвідомлювали не-
минучість виникнення революційного
рішення задля покращання і приско-
рення процесу передачі даних.
З появою Інтернету і електронних
баз даних сучасне наукознавство отри-
© А.І. Корецький, 2011
А.І. Корецький
Ідеї Г.М. Доброва та сучасні можливості щодо
використання обчислювальної техніки для
визначення пріоритетних напрямків науково-
технологічного розвитку
Трактування науки як складної інформаційної системи дозволило Г.М. Доброву
передбачити важливу роль інформаційних технологій та їх подальшого розвитку.
Сучасне наукознавство отримало ширші можливості завдяки появі Інтернету
та електронних баз даних.
ІДЕЇ Г.М. ДОБРОВА ТА СУЧАСНІ МОЖЛИВОСТІ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ
ТЕХНІКИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМКІВ НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ
Наука та наукознавство, 2011, № 2 81
мало можливість ширше вивчати нау-
кову діяльність в Інтернет-середовищі.
Окрім наукометричного та бібліоме-
тричного методів дослідження, важ-
ливість котрих стверджував Г.М. До-
бров, з’явилися також кіберметричні
та вебометричні наукові напрями. Ве-
бометричний напрямок досліджень —
дуже перспективний для визначення
пріоритетів науково-технологічного
розвитку — став можливим зі створен-
ням електронних баз даних (БД), а са-
ме: Google Scholar, Scopus, Sсirus, ISI
Web of Knowledge, AlltheWeb, AltaVista,
Yahoo та інших.
Вивчення Веб-середовища (Вебу)
одержало назву «вебометрія» згідно
Томасу Алмайнду (Tomas Almind) і Пі-
теру Інгверсену (Piter Ingwersen) у 1997
році [5]. Воно визначається як «дослі-
дження кількісних аспектів будови і
використання інформаційних ресур-
сів, технологій Веб-структури із вико-
ристанням бібліометричного і інфор-
метричного підходів» [6, с. 1217]. На
відміну від суто дослідження Вебу, кі-
берметрія вивчає всі можливі Інтернет-
дані. Кіберметрія (англ. Cybermetrics)
— аналіз потоків кіберінформації (усіх
видів медіа-інформації) з використан-
ням наукометричних, бібліометричних
та інформаційних підходів, напрямок,
що вивчає характер і властивості Веб-
мережі за допомогою бібліометричних
методів [7].
Що стосується термінів «бібліо-
метрія» і «наукометрія», то вони бу-
ли майже одночасно представлені
А. Прітчардом (A. Pritchard) і В.В. На-
лімовим, З.М. Мульченко у 1969 році.
А. Прітчард пояснив термін «бібліо-
метрія» як «застосування математич-
них і статистичних методів стосовно
друкованих видань та інших засобів
передачі інформації» [8]. В.В. Налімов
і З.М. Мульченко визначили наукоме-
трію як «застосування кількісних ме-
тодів аналізу науки, що розглядається
як інформаційний процес» [9]. Термін
«інформетрія» був вперше викорис-
таний Накке (Nacke) у 1979 році. Це
було не тільки нове визначення, але й
новий метод дослідження, котрий ви-
користовував наукометричні й біблі-
ометричні підходи. Згодом В. Худ (W.
Hood) і К. Вілсон (C. Wilson) у 2001
році визначили, що інформетрія може
об’єднувати наукометричні та бібліо-
метричні дослідження [10].
Тобто якщо подивитися на
взаємозв’язок між інформетрією, нау-
кометрією, бібліометрією, кіберметрі-
єю та вебометрією, можна побачити,
що вебометрія тісно пов’язана з бібліо-
метрією і охоплює частину досліджень
наукометрії (рисунок). Наприклад, ін-
декс Хірша, імпакт-фактор або коци-
тування використовуються одночасно
як в бібліометричному, так і вебоме-
тричному дослідженнях, оскільки вони
представлені у друкованих джерелах і
електронних БД.
Найбільш відомим дієвим проек-
том вебометрії є Вебометричний рей-
тинг світових університетів (Ranking
Web of World Universities), що є розроб-
кою іспанської кіберметричної лабо-
раторії, яка за допомогою вебометрич-
них індикаторів досліджувала ступінь
онлайнової публікаційної активнос-
ті університетів і вільного Інтернет-
доступу до знань. Для складання рей-
тингу університетів були використа-
ні пошукові системи Google, Yahoo,
MSN, Teoma [11]. Основна мета вебо-
метричного рейтингу — заохочення та
стимулювання університетів та інших
наукових інститутів до публікаційної
активності у Веб-просторі.
На думку автора праці [12], майбутнє
дослідження Веб-середовища принесе
нові можливості науці й вебометрія віді-
А.І.Корецький
Science and Science of Science, 2011, № 282
грає дуже важливу роль у цьому контек-
сті. Слід зазначити, що вебометричне на-
укове дослідження можна застосовувати
для виявлення пріоритетних напрямків
науково-технологічного розвитку. При
цьому воно має наступні переваги в по-
рівнянні з іншими методами досліджень:
заощадження коштів на опитуванні та
постійне оновлення електронних БД,
яке дозволяє отримувати оперативні
дані й доступну інформацію. Проблеми
доступності інформації для вченого, а
також постійного росту інформації та її
обробки зазначав і Г.М. Добров. І саме
завдяки використанню БД вирішується
дана низка проблем.
Звичайно, вебометричний на-
уковий підхід має певні недоліки. На-
приклад, високий індекс цитування
пов’язаний зі значимістю роботи вче-
ного, але це ще не свідчить про якість
його роботи. По-друге, поки що БД
повністю не охоплюють весь потік іс-
нуючої наукової інформації. До того ж
є сумнів щодо необхідності створення
такої БД, оскільки це буде дуже трудо-
містка робота. Але на захист вебоме-
тричного дослідження, з нашої точки
зору, говорить те, що, наприклад, дру-
кована інформація все більшою мірою
переходить в електронний формат і,
попри всі суперечки щодо індексу ци-
тування, до теперішнього часу не існує
кращої альтернативи цьому методу.
Г.М. Добров та О.О.Корінний у
праці [3] зазначали, що якщо у науко-
метричному кількісному дослідженні
присутні деякі помилки, то їх можна
легко виправити, і що подальше засто-
сування нових можливостей та методів
у кількісному дослідженні сприятиме
тільки вдосконаленню та покращанню
шляхів даного дослідження та змен-
шенню кількості помилок. Аналогічне
твердження можна використати стосов-
но вебометричного методу визначення
пріоритетів науково-технологічного
розвитку. Цей метод потрібно вдоско-
налювати і впроваджувати у сучасній
структурі наукової інформації.
Взаємозв’язок між інформетрією, наукометрією, бібліометрією,
кіберметрією та вебометрією [6]
ІДЕЇ Г.М. ДОБРОВА ТА СУЧАСНІ МОЖЛИВОСТІ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ
ТЕХНІКИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМКІВ НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ
Наука та наукознавство, 2011, № 2 83
Отже, видається досить перспектив-
ним застосувати вебометричні методи
дослідження, що будуть спиратися на
бібліометричні та інформетричні по-
казники, стосовно української рефера-
тивної БД «Україніка наукова». З нашої
точки зору, «Україніка наукова» містить
великий науковий потенціал у її засто-
суванні як єдиної на теперішній час віт-
чизняної наукометричної БД. Вже роз-
почато її аналіз, сформовано концепцію
стосовно її використання і в подальшо-
му планується продовжувати дане дослі-
дження з метою визначення пріоритет-
них напрямків науково-технологічного
та інноваційного розвитку України.
1. http://www.internetworldstats.com.
2. Черчмен У. Введение в исследование операций / У.Черчмен, Л.Акофф. — М., Наука, 1968. —
488 с.
3. Добров Г.М. Наука: информация и управление: (Информационные проблемы управления
наукой) / Г.М.Добров, А.А.Коренной. — М.: Сов. радио, 1977. — 256 с.
4. http://uk.wikipedia.org/wiki/Інтернет .
5. Almind T.C. Informetric Analyses on the World Wide Web: Methodological to Webometrics /
T.C.Almind, P.Ingwersen // Journ. of Documentation. — 1997. — Vol. 53 (4). — P. 404 — 426.
6. Bjorneborn L. Toward a Basic Framework for Webometrics / L.Bjorneborn, P.Ingwersen // Journ. of
the American for Information Science and Technology. — 2004. — Vol. 55 (14). — P. 1216 — 1227.
7. http://uk.wikipedia.org/wiki/Кіберметрія .
8. Pritchard A. Statistical Bibliography or Bibliometrics / A.Pritchard // Journal of Documentation. —
1969. — Vol. 24 (4). — P. 348—349.
9. Налимов В.В. Наукометрия. Изучение науки как информационного процесса / В.В. Налимов,
З.М. Мульченко. — М.: Наука, 1969. — 192 с.
10. Hood W. The Literature of Bibliometrics, Scientometrics, and Informetrics / W.Hood, C.Wilson //
Scientometrics. — 2001. — Vol. 52 (2). — P. 291 — 314.
11. Ranking Web of World Universities [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.
webometrics.info/methodology.html.
12. Ingwersen P. Webometrics: Ten Years of Expansion [Conference Paper] / P. Ingwersen // International
Workshop on Webometrics, Informetrics and Scientometrics & Seventh COLLNET Meeting, 2006.
Одержано 14.04.2011
А.И.Корецкий
Идеи Г.М.Доброва и современные возможности использования
вычислительной техники для определения приоритетных направлений
научно-технологического развития
Трактовка науки как сложной информационной системы позволила Г.М.Доброву предвидеть важ-
ную роль информационных технологий и их дальнейшего развития. Современное науковедение получило
более широкие возможности благодаря появлению Интернета и электронных баз данных.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-49265 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0374-3896 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:53:59Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Корецький, А.І. 2013-09-14T20:07:04Z 2013-09-14T20:07:04Z 2011 Ідеї Г.М. Доброва та сучасні можливості щодо використання обчислювальної техніки для визначення пріоритетних напрямків науково-технологічного розвитку / А.І Корецький // Наука та наукознавство. — 2011. — № 2. — С. 80-83. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49265 Трактування науки як складної інформаційної системи дозволило Г.М. Доброву передбачити важливу роль інформаційних технологій та їх подальшого розвитку. Сучасне наукознавство отримало ширші можливості завдяки появі Інтернету та електронних баз даних. Трактовка науки как сложной информационной системы позволила Г.М.Доброву предвидеть важную роль информационных технологий и их дальнейшего развития. Современное науковедение получило более широкие возможности благодаря появлению Интернета и электронных баз данных. uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство Добровські читання-2011 Ідеї Г.М. Доброва та сучасні можливості щодо використання обчислювальної техніки для визначення пріоритетних напрямків науково-технологічного розвитку Идеи Г.М. Доброва и современные возможности использования вычислительной техники для определения приоритетных направлений научно-технологического развития Ideas of G.M. Dobrov and Potential Uses of Computer Devises for Priority Setting in Science & Technology Development Article published earlier |
| spellingShingle | Ідеї Г.М. Доброва та сучасні можливості щодо використання обчислювальної техніки для визначення пріоритетних напрямків науково-технологічного розвитку Корецький, А.І. Добровські читання-2011 |
| title | Ідеї Г.М. Доброва та сучасні можливості щодо використання обчислювальної техніки для визначення пріоритетних напрямків науково-технологічного розвитку |
| title_alt | Идеи Г.М. Доброва и современные возможности использования вычислительной техники для определения приоритетных направлений научно-технологического развития Ideas of G.M. Dobrov and Potential Uses of Computer Devises for Priority Setting in Science & Technology Development |
| title_full | Ідеї Г.М. Доброва та сучасні можливості щодо використання обчислювальної техніки для визначення пріоритетних напрямків науково-технологічного розвитку |
| title_fullStr | Ідеї Г.М. Доброва та сучасні можливості щодо використання обчислювальної техніки для визначення пріоритетних напрямків науково-технологічного розвитку |
| title_full_unstemmed | Ідеї Г.М. Доброва та сучасні можливості щодо використання обчислювальної техніки для визначення пріоритетних напрямків науково-технологічного розвитку |
| title_short | Ідеї Г.М. Доброва та сучасні можливості щодо використання обчислювальної техніки для визначення пріоритетних напрямків науково-технологічного розвитку |
| title_sort | ідеї г.м. доброва та сучасні можливості щодо використання обчислювальної техніки для визначення пріоритетних напрямків науково-технологічного розвитку |
| topic | Добровські читання-2011 |
| topic_facet | Добровські читання-2011 |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49265 |
| work_keys_str_mv | AT korecʹkiiaí ídeígmdobrovatasučasnímožlivostíŝodovikoristannâobčislûvalʹnoítehníkidlâviznačennâpríoritetnihnaprâmkívnaukovotehnologíčnogorozvitku AT korecʹkiiaí ideigmdobrovaisovremennyevozmožnostiispolʹzovaniâvyčislitelʹnoitehnikidlâopredeleniâprioritetnyhnapravleniinaučnotehnologičeskogorazvitiâ AT korecʹkiiaí ideasofgmdobrovandpotentialusesofcomputerdevisesforprioritysettinginsciencetechnologydevelopment |