Науково-технічна діяльність — визначальна основа соціально-економічного прогресу людства
Рецензія на монографію: Жилінська О.І. Науково-технічна діяльність у контексті самоорганізації : Монографія. — К. : Парламентське видавництво, 2010. — 552 c.
Saved in:
| Published in: | Наука та наукознавство |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49279 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Науково-технічна діяльність — визначальна основа соціально-економічного прогресу людства / М.З. Згуровський // Наука та наукознавство. — 2011. — № 2. — С. 182-184. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-49279 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Згуровський, М.З. 2013-09-14T20:52:37Z 2013-09-14T20:52:37Z 2011 Науково-технічна діяльність — визначальна основа соціально-економічного прогресу людства / М.З. Згуровський // Наука та наукознавство. — 2011. — № 2. — С. 182-184. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49279 Рецензія на монографію: Жилінська О.І. Науково-технічна діяльність у контексті самоорганізації : Монографія. — К. : Парламентське видавництво, 2010. — 552 c. uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство Рецензії Науково-технічна діяльність — визначальна основа соціально-економічного прогресу людства Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Науково-технічна діяльність — визначальна основа соціально-економічного прогресу людства |
| spellingShingle |
Науково-технічна діяльність — визначальна основа соціально-економічного прогресу людства Згуровський, М.З. Рецензії |
| title_short |
Науково-технічна діяльність — визначальна основа соціально-економічного прогресу людства |
| title_full |
Науково-технічна діяльність — визначальна основа соціально-економічного прогресу людства |
| title_fullStr |
Науково-технічна діяльність — визначальна основа соціально-економічного прогресу людства |
| title_full_unstemmed |
Науково-технічна діяльність — визначальна основа соціально-економічного прогресу людства |
| title_sort |
науково-технічна діяльність — визначальна основа соціально-економічного прогресу людства |
| author |
Згуровський, М.З. |
| author_facet |
Згуровський, М.З. |
| topic |
Рецензії |
| topic_facet |
Рецензії |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Наука та наукознавство |
| publisher |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| format |
Article |
| description |
Рецензія на монографію: Жилінська О.І. Науково-технічна діяльність у контексті самоорганізації : Монографія. — К. : Парламентське видавництво, 2010. — 552 c.
|
| issn |
0374-3896 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49279 |
| citation_txt |
Науково-технічна діяльність — визначальна основа соціально-економічного прогресу людства / М.З. Згуровський // Наука та наукознавство. — 2011. — № 2. — С. 182-184. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT zgurovsʹkiimz naukovotehníčnadíâlʹnístʹviznačalʹnaosnovasocíalʹnoekonomíčnogoprogresulûdstva |
| first_indexed |
2025-11-26T18:29:44Z |
| last_indexed |
2025-11-26T18:29:44Z |
| _version_ |
1850768373962506240 |
| fulltext |
Science and Science of Science, 2011, № 2182
Рецензії
У монографії, що пропонується читачеві,
представлено авторську концепцію дослід ження
науково-технічної діяльності як систем ного склад-
но структурованого соціально-еко номічного яви-
ща. В основу дослідження науково-технічної діяль-
ності автором покладено сучасний методологічний
інструментарій цивілізаційного, інформаційного,
системного та діяльнісного підходів, а також по-
ложення теорії дисипативних систем. Концеп-
ція застосування вказаного інструментарію та її
апробація в ретроспективному аналізі становлен-
ня і розвитку сутнісних характеристик складових
науково-технічної діяльності у взаємодії з еконо-
мічним і соціокультурним середовищем під час по-
ступової трансформації традиційного суспільства у
техногенне дозволила автору вирішити актуальне
питання розробки теоретико-методологічного за-
безпечення дослідження науково-технічної діяль-
ності на системних засадах в умовах швидкозмін-
ного зовнішнього середовища, що, у свою чергу,
розкриває перспективи розбудови ефективної і ці-
лісної науково-технічної та інноваційної політики
держави та набуває важливого значення у реалізації
соціально-економічних реформ в Україні.
Визначення поняття «науково-технічна ді-
яльність» автором здійснено через розкриття та
узагальнення сутнісних характеристик її систем-
них складових: досліджень і розробок, підготов-
ки наукових кадрів, надання науково-технічних
послуг, що змістовно є генетично спорідненими
видами діяльності. Такий комплексний підхід є
новаторським у практиці дослідження сутності
науково-технічної діяльності, за своєю оригі-
нальністю і змістовністю претендує зайняти на-
лежне місце у практиці подальших наукових по-
шуків у цьому напрямку.
Логіка дослідження обумовила побудову і
поділ монографії на чотири розділи, з яких пер-
ший присвячено теоретико-методологічним за-
садам дослідження науково-технічної діяльнос-
ті, а наступні представляють прикладну аналітичну
частину, де розкрито еволюцію складових науково-
технічної діяльності, особливості впливу науково-
технічної діяльності на ринкове господарство, а та-
кож організаційно-економічні аспекти зародження
і становлення науково-технічної діяльності в Укра-
їні. Монографія ґрунтується на вичерпно багатій
джерельній базі, різноманітному фактичному
матеріалі та унікальних, бібліографічно рідкісних
виданнях, що засвідчує проведення якісної до-
слідницької роботи та забезпечує переконливість і
всебічну доведеність авторської аргументації.
У першому розділі «Теоретико-методологічні
засади дослідження науково-технічної діяльнос-
ті та її ретроспективи» охарактеризовано сутнісні
риси феноменів науки і техніки з позицій гно-
сеологічного, філософського і соціального під-
ходів, показано нерозривну генетичну спорідне-
ність наукової і технічної діяльностей, здійсне-
но порівняльну характеристику традиційного і
техногенного суспільств, що обумовило висно-
вок про визначальну роль науки як регулятора
суспільно-економічних відносин у техногенно-
му суспільстві й важливої складової виробничої
діяльності з продукування матеріальних та іде-
альних благ; із застосуванням інструментарію
системного та діяльнісного підходів розкрито
сутнісні характеристики науково-технічної ді-
яльності, що є виключно авторським здобутком і
містить положення наукової новизни.
Конкретно-історична визначеність феномену
науково-технічної діяльності формувалася упро-
довж тривалої часової протяжності й потребує про-
ведення ретроспективного аналізу, що було запро-
поновано здійснити у контексті цивілізаційного
підходу, де важливими пізнавальними завданнями
постали розкриття логіки формування сутнісних
рис науково-технічної діяльності та її складових
як самобутнього явища на етапах його зароджен-
ня, становлення і розвитку у контексті визначення
екстернальних та інтернальних впливів, виявлен-
ня системи потреб у науково-технічній діяльності
на індивідуальному, колективному та суспільно-
му рівнях, що потребувало дослідження взаємодії
науково-технічної діяльності із соціокультурним
та економічним середовищем.
Науково-технічна діяльність — визначальна основа
соціально-економічного прогресу людства
Жилінська О.І. Науково-технічна діяльність у контексті самоорганізації : Монографія. —
К. : Парламентське видавництво, 2010. — 552 c.
Наука та наукознавство, 2011, № 2 183
У другому розділі «Еволюція складових
науково-технічної діяльності на етапі її зароджен-
ня» визначено особливості формування первіс-
них форм складових науково-технічної діяльнос-
ті в умовах конструктивного і деструктивного
впливів зовнішнього соціокультурного серед-
овища традиційного типу суспільства (VІ ст. до
н.е. — XVI ст.) у напрямі становлення інститутів,
виникнення нових цінностей і норм техноген-
ного типу суспільства, що відбувалися внаслідок
поступового накопичення багатьма поколіннями
мислителів традицій у новому виді людської ді-
яльності. Показано, що нелінійність історичного
поступу, яка знаходить своє відображення, напри-
клад, у згасанні цивілізацій і деструктивних проти-
річчях розвитку соціокультурного середовища, як
наслідок, призводить до переривання інтелекту-
альних традицій або їх переміщення на інші ци-
вілізаційні простори.
Автор переконливо показує, що виникнен-
ня первісних форм складових науково-технічної
діяльності у соціокультурному середовищі не
знайшло підкріплення у господарському серед-
овищі, доки воно функціонувало на традиціона-
лістських засадах за повністю регламентовани-
ми нормами та зразками. Більше того, за часів
середньовіччя внаслідок домінуючого впливу
інституту релігії відбувалися флуктації соціо-
культурного і господарського середовища у на-
прямі повернення до традиційного суспільства,
що, відповідно, стримувало еволюцію первісних
форм науково-технічної діяльності, водночас на-
ростання урбанізації і розвиток ремесел і торгівлі
у великих містах обумовили виникнення кла-
сичних університетів, де вперше поєднувалися
всі первісні форми складових науково-технічної
діяльності, й уможливили завершення етапу її
самовизначення.
Заслуговує на увагу висновок автора, що
теоретична діяльність як нова форма інтелекту-
ального освоєння світу, потребуючи підготовки
мислителів і надання інформаційних послуг у
сукупності з впливом таких інститутів соціокуль-
турного середовища, як політика, право, етика,
література і мистецтво, обумовили виникнення
первісних форм складових науково-технічної ді-
яльності. Створення бібліотек з метою надання
інформаційних послуг, а також винахід книго-
друкування стали матеріальною передумовою по-
дальшого розвитку науково-технічної діяльності,
надали нового імпульсу освіті та теоретичній ді-
яльності, що закріпило специфічний характер
дифузії знань й уможливило неперервність цієї
інтелектуальної традиції. Важливого значення
набувала нова форма доходів від інтелектуальної
діяльності, що не мала спадкового характеру.
Третій розділ «Особливості науково-техніч-
ної діяльності та її впливу на ринкове господар-
ство на етапі становлення» висвітлює процес
інституціоналізації науково-технічної діяльності
як системи, самоорганізованої внаслідок вну-
трішнього структурування і самовизначення, а
також остаточного відмежування від зовнішньо-
го соціокультурного середовища і провідних йо-
го інститутів. Виникнення академій наук, дис-
циплінарних товариств і спеціалізованої вищої
школи (зокрема вищої технічної освіти), дослід-
ницьких лабораторій обумовило становлення
науки як соціального інституту та філософії як
складової науки, що забезпечує методологічну
функцію її розвитку. Автор ґрунтовно розкриває
роль різних інституційних форм генерування на-
укових і технічних знань та визначає організацій-
ні складові економічного механізму їх реалізації.
Показано, як розгортання науково-технічної ді-
яльності у сукупності з комплексом трансформа-
цій економічного і соціокультурного середовищ
сформувало новий тип суспільства — техногенне
суспільство, в якому через встановлення інфор-
маційних та економічних взаємозв’язків з рин-
ковим механізмом науково-технічна діяльність
створила умови та фактично забезпечила домі-
нування індустріального типу господарювання
в усіх секторах економіки XX ст. Обґрунтовуєть-
ся, що набуття науково-технічною діяльністю
рівня самоорганізованої системи, як наслідок,
поглибило диференціацію видів господарської
діяльності та перетворило ринок на домінуючий
механізм реалізації господарських процесів, що,
у свою чергу, й уможливили перетворення гос-
подарського середовища на економічне.
Важливим аспектом проведеного досліджен-
ня є ґрунтовна характеристика внутрішніх ознак
усіх складових науково-технічної діяльності та їх
взаємодії із зовнішнім середовищем; узагальнен-
ня основних факторів, що обумовили флуктації
зовнішнього середовища науково-технічної ді-
яльності. У сукупності це дозволило визначити
взаємозв’язки, які уможливили, зокрема, станов-
лення системи науково-інформаційних послуг, а в
подальшому і розвиток інституту інтелектуальної
власності, який, поставши спочатку як соціальний
феномен, з поширенням ринкових відносин на но-
ві сфери у контексті соціокультурних трансформа-
цій при переході до техногенного типу суспільства,
став проявляти й економічну функцію. З позицій
інституціонального підходу інтелектуальна влас-
ність розкрила перспективи інформаційного обмі-
ну між наукою, технікою й економікою. Показано
особливу роль інституту інтелектуальної власності
у залученні до господарського обігу нового знання
на ринках споживчих та інвестиційних товарів,
Science and Science of Science, 2011, № 2184
формуванні промислового капіталу як джерела фі-
нансування наукових досліджень і розробок; у ме-
ханізмі безпосереднього залучення наукових і тех-
нічних знань до господарського і ринкового обігу,
роль патентування, яке забезпечило основу для
створення системи науково-технічної інформації,
а відтак, і становлення науково-технічних послуг
та зародження державної науково-технічної по-
літики.
Матеріали авторського дослідження, що пред-
ставлені у четвертому розділі — «Організаційно-
економічні аспекти зародження і становлення
науково-технічної діяльності в Україні», — мають
надзвичайно цікавий характер, оскільки тут автор
аналізує конкретні реалії української спадщини
відносно організаційних особливостей, спільних
і відмінних рис, а також економічних суперечнос-
тей зародження і становлення науково-технічної
діяльності, зокрема, у контексті цивілізаційного
вибору. В умовах сучасного суспільства, що не-
відворотно глобалізується, є вкрай важливим
визначити національні пріоритети розвитку
науково-технічної діяльності, осягнувши інтелек-
туальні здобутки попередніх поколінь мислителів
та вчених, які свого часу забезпечили провідне
місце вітчизняної науки у світовому просторі;
слід порівняти їх з теперішніми тенденціями та
зробити належні висновки. У цьому розділі автор
переконливо доводить, що тенденції зароджен-
ня і становлення науково-технічної діяльності в
українських землях формувалися у річищі загаль-
ноєвропейської еволюції цього виду діяльності.
Водночас їх головною відмінністю було те, що
«науково-технічна діяльність в українських зем-
лях установлювалася в університетських стінах,
а наука поставала як університетська наука», тоді
як у західноєвропейських країнах інституційним
ядром самоорганізації науково-технічної діяль-
ності стали академії наук. Серед університетів в
українських землях особлива місія була реалізо-
вана Університетом св. Володимира (нині Ки-
ївський національний університет імені Тараса
Шевченка), на початку ХХ ст. він повернув Ки-
єву славу освітнього центру та започаткував його
наукові традиції експериментальних досліджень,
перетворивши на провідний науковий та освітній
центр європейського значення. У результаті його
функціонування було підготовлено місцеві «вчені
сили» для відкриття Київського політехнічного
інституту. Саме завдяки багатолітньому функці-
онуванню класичних університетів науковими
центрами європейського значення стали також
і міста Львів, Харків та Одеса. Сподіваємося, що
розкриття сутнісних характеристик формування
складових науково-технічної діяльності в Уні-
верситеті св. Володимира з позицій системно-
діяльнісного підходу та інші авторські здобутки
цього актуального дослідження дозволять дослід-
никам розробити теоретичне підґрунтя для ви-
рішення поставлених перед нашим суспільством
найважливіших соціально-економічних завдань
сьогодення, зокрема у дослідницькій, інформа-
ційній та освітянській сферах.
Серед позитивних рис рецензованої моно-
графії зазначимо широкий діапазон досліджу-
ваних аспектів цієї проблеми, роботу вирізняє
комплексний міждисциплінарний характер, де в
розкритті проблематики поєднано економічний,
наукознавчий та філософський дискурси.
Загалом рецензована монографія написана
на належному теоретичному рівні, логічно по-
будована, у ній викладено авторську концепцію
дослідження науково-технічної діяльності як
складного соціально-економічного явища та йо-
го еволюції з позицій системного і діяльнісного
підходів, визначення спільного й відмінного у
зародженні й становленні цього виду діяльності
в Україні у контексті загальноцивілізаційного
процесу його розгортання. Вона написана ясною
науковою мовою, доступною для фахівців і ши-
рокого загалу, ілюстрована табличними узагаль-
неннями результатів дослідження. Монографія
знайде свого читача у фаховій аудиторії, а також
буде корисною для навчального процесу підго-
товки магістрів як у суспільно-гуманітарних, так
і природничо-технічних галузях знань.
М.З.Згуровський,
ректор НТУУ «КПІ»,
академік НАН України
|