Товарна структура зовнішньої торгівлі України як індикатор науково-технологічного та інноваційного розвитку економіки

Проведено аналіз товарної структури зовнішньої торгівлі України (2001—2010 рр.), виділено окремі групи промислової продукції з різним рівнем наукоємності, які формують основу вітчизняного експорту та імпорту, порівняно тенденції їх змін та впливу на вітчизняний науково-технологічний та інноваційний...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2011
Main Author:	Мех, О.А.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2011
Series:	Наука та наукознавство
Subjects:	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49284
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Товарна структура зовнішньої торгівлі України як індикатор науково-технологічного та інноваційного розвитку економіки / О.А. Мех // Наука та наукознавство. — 2011. — № 3. — С. 24-38. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-49284
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-492842025-02-09T22:34:14Z Товарна структура зовнішньої торгівлі України як індикатор науково-технологічного та інноваційного розвитку економіки Товарная структура внешней торговли Украины как индикатор научнотехнологического и инновационного развития экономики Commodity Structure of the Ukrainian Foreign Trade as an Indicator of the Science & Technology and Innovation Performance of the Economy Мех, О.А. Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Проведено аналіз товарної структури зовнішньої торгівлі України (2001—2010 рр.), виділено окремі групи промислової продукції з різним рівнем наукоємності, які формують основу вітчизняного експорту та імпорту, порівняно тенденції їх змін та впливу на вітчизняний науково-технологічний та інноваційний розвиток. Проанализирована товарная структура внешней торговли Украины (2001—2010 гг.). Выделены отдельные группы промышленной продукции с разным уровнем наукоемкости, которые формируют основу отечественного экспорта и импорта, сопоставлены тенденции их изменений и влияния на отечественное научно-технологическое и инновационное развитие. Analysis of the commodity structure of the Ukrainian foreign trade in 2001-2010 is made. Selected groups of industrial products with various R&D capacity levels are outlined, which constitute the basis of the Ukrainian exports and imports. Their tendencies and effects for the national science & technology and innovation performance are compared. 2011 Article Товарна структура зовнішньої торгівлі України як індикатор науково-технологічного та інноваційного розвитку економіки / О.А. Мех // Наука та наукознавство. — 2011. — № 3. — С. 24-38. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49284 uk Наука та наукознавство application/pdf Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
spellingShingle	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Мех, О.А. Товарна структура зовнішньої торгівлі України як індикатор науково-технологічного та інноваційного розвитку економіки Наука та наукознавство
description	Проведено аналіз товарної структури зовнішньої торгівлі України (2001—2010 рр.), виділено окремі групи промислової продукції з різним рівнем наукоємності, які формують основу вітчизняного експорту та імпорту, порівняно тенденції їх змін та впливу на вітчизняний науково-технологічний та інноваційний розвиток.
format	Article
author	Мех, О.А.
author_facet	Мех, О.А.
author_sort	Мех, О.А.
title	Товарна структура зовнішньої торгівлі України як індикатор науково-технологічного та інноваційного розвитку економіки
title_short	Товарна структура зовнішньої торгівлі України як індикатор науково-технологічного та інноваційного розвитку економіки
title_full	Товарна структура зовнішньої торгівлі України як індикатор науково-технологічного та інноваційного розвитку економіки
title_fullStr	Товарна структура зовнішньої торгівлі України як індикатор науково-технологічного та інноваційного розвитку економіки
title_full_unstemmed	Товарна структура зовнішньої торгівлі України як індикатор науково-технологічного та інноваційного розвитку економіки
title_sort	товарна структура зовнішньої торгівлі україни як індикатор науково-технологічного та інноваційного розвитку економіки
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49284
citation_txt	Товарна структура зовнішньої торгівлі України як індикатор науково-технологічного та інноваційного розвитку економіки / О.А. Мех // Наука та наукознавство. — 2011. — № 3. — С. 24-38. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.
series	Наука та наукознавство
work_keys_str_mv	AT mehoa tovarnastrukturazovníšnʹoítorgívlíukraíniâkíndikatornaukovotehnologíčnogotaínnovacíinogorozvitkuekonomíki AT mehoa tovarnaâstrukturavnešneitorgovliukrainykakindikatornaučnotehnologičeskogoiinnovacionnogorazvitiâékonomiki AT mehoa commoditystructureoftheukrainianforeigntradeasanindicatorofthesciencetechnologyandinnovationperformanceoftheeconomy
first_indexed	2025-12-01T11:17:16Z
last_indexed	2025-12-01T11:17:16Z
_version_	1850304458905354240
fulltext	Science and Science of Science, 2011, № 324 Все більше проблема глобальної конкурентоспроможності торкається України, географічне положення якої є вигідним у багатьох аспектах, а наяв- ний науково-технічний, економічний та людський потенціал і сьогодні зали- шається таким, що може вивести країну на шлях тривалого розвитку. Проте, за даними експертів Світового економіч- ного форуму, у 2010 році Україна посіла 89-те місце серед 139 країн за рівнем Ін- дексу глобальної конкурентоспромож- ності, між Албанією (88-ме) та Гамбією (90-те). Серед країн колишнього СРСР вищі місця зайняли Естонія (33-тє), Литва (47-ме), Азербайджан (57-ме), Росія (63-тє), Латвія (70-те), Казахстан (72-ге) [1]. З погляду на першу десят- ку країн (лідери рейтингу Швейцарія, Швеція, Сінгапур, США, Німеччина, Японія, Фінляндія, Нідерланди, Данія, Канада) стає зрозуміло, що головним чином їх економіки вирізняються ви- соким рівнем здатності до сприйняття інновацій, а так і домінуванням науко- ємних галузей, продукція яких значною мірою спирається на новітні досягнен- ня науки і техніки та користується гло- бальним попитом. У таких умовах все більш актуальним питанням для Укра- їни є моніторинг товарної структури її зовнішньої торгівлі, адже вітчизняний споживач, стрімко збільшуючи рівень користування імпортною продукцією, стає не тільки все більше економічно залежним від імпортних технологій та фахівців, але виступає стабільним дже- релом фінансування іноземної науки, тоді як вітчизняна перебуває у стані по- стійного недофінансування. Дослідженням проблем наукоєм- ності економіки, технологічного рівня промисловості, визначенню високо- технологічних галузей України при- свячені численні роботи А.Артьомової, П. Борисенка, В. Денисюка, Г. Душен- ко, І. Дронової-Вартанян, Б. Маліць- кого, Д. Наумова, О. Олейнікова, В. Онікієнко, О. Поповича, О. Саліхо- вої, В. Семи ноженка, В. Соловйова та ін. Водночас питання моніторингу товарної структури зовнішньоеконо- мічної діяльності є завжди актуальним, адже у даній структурі проходять по- стійні зміни, формуються нові тенден- ції, що вимагають своєчасного аналізу. Метою статті є аналіз товарної структури зовнішньої торгівлі Украї- ни у 2001—2010 рр. з виділенням груп товарів, які домінують, і таких, які можуть виступати «локомотивами» науково-технологічного та інновацій- ного розвитку України. Динаміка змін у товарній струк- турі зовнішньої торгівлі виступає ін- дикатором, що розкриває конкурент- О.А.Мех Товарна структура зовнішньої торгівлі України як індикатор науково-технологічного та інноваційного розвитку економіки Проведено аналіз товарної структури зовнішньої торгівлі України (2001—2010 рр.), виділено окремі групи промислової продукції з різним рівнем наукоємності, які формують основу вітчизняного експорту та імпорту, порівняно тенденції їх змін та впливу на вітчизняний науково-технологічний та інноваційний розвиток. © О.А. Мех, 2011 ТОВАРНА СТРУКТУРА ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ ЯК ІНДИКАТОР НАУКОВО- ТЕХНОЛОГІЧНОГО ТА ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ Наука та наукознавство, 2011, № 3 25 ні можливості країни, які в умовах зростаючих глобальних ризиків все більше залежать від рівня розвитку науки і техніки. Тому аналіз експорту наукоємної продукції дає можливість оцінити рівень ефективності науково- технологічної та інноваційної політи- ки країни. Вітчизняне законодавство відносить до наукоємних технологій технології, що створюються на під- ставі результатів наукових досліджень і розробок, забезпечують виготовлен- ня високотехнологічної продукції, сприяють запровадженню високотех- нологічного виробництва [2]. І хоча навколо трактування поняття науко- ємних технологій виникають дискусії, все ж більшість фахівців збігаються у тому, що дані технології є результатом впровадження передових наукових до- сягнень і мають суттєві переваги перед існуючими технологіями [3—10]. Історично розподілом і класифіка- цією технологій за рівнем наукоємності й технологічної інтенсивності займалась значна кількість приватних та держав- них установ різних країн, міжнародних організацій. Тільки у США перелік ви- сокотехнологічних галузей за власними методиками сформували Департамент торгівлі, Департамент оборони, Комісія з цінних паперів та бірж, Бюро перепису населення, Бюро трудової статистики, Національний науковий фонд, окремі штати. У Канаді перелік таких галузей сформувала Центральна статистична агенція Британської Колумбії, у Китаї — Інститут політики й менеджменту Ки- тайської академії наук і т. ін. [11]. І хоча з часом методики зазнали ускладнення, проте головною складовою залишають- ся наукові дослідження і розробки, їх співвідношення з іншими показниками промислово-технологічної діяльності. Відповідно більшість з переліків висо- котехнологічної продукції схожі й вклю- чають однакові позиції. Організація еко- номічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) спільно з Інститутом систем і досліджень інновацій ім. Фраунхофе- ра (ФРН) сформувала у 1994 р. Пере- лік високотехнологічних товарів (High Technology Products List) з 9 груп у скла- ді 234 товарів за п’ятизначними кодами Стандартного міжнародного торгового класифікатора (SITC — Rev.3) [12]. Дана класифікація розділила галузі за кате- горіями технологічної інтенсивності на високотехнологічні (повітряні літальні апарати і космічні кораблі; фармацев- тика; офісні рахункові та обчислювальні машини; радіо-, телевізійне та комуні- каційне устаткування; медичне устатку- вання та оптичні інструменти), середньо- високотехнологічні (електричні машини та апарати; автомашини, автопричепи та напівпричепи; хімікати за винятком фар- мації; залізничне і транспортне устатку- вання; машини), середньонизькотех- нологічні та низькотехнологічні [11]. У 2009 р. після перегляду SITC — Rev.3 (видалення окремих застарілих позицій і включення 87 нових) з’явилась нова вер- сія переліку (SITC — Rev.4), яка стала на- раховувати вже 279 позицій. Згідно із розробленим Статистич- ним управлінням США (U.S.Bureau of the Census) переліком наукоємних това- рів до таких на початок століття відно- сились: біотехнології (лікарські засоби і гормони, створені на основі генетики); медичні технології, відмінні від біоло- гічних (ядерно-резонансна томографія, прилади); оптоелектроніка (оптичні сканери, лазерні диски, сонячні ба- тареї); комп’ютери і телекомунікації (комп’ютерна техніка, процесори, про- грамне забезпечення, цифрове телеба- чення, супутники); електроніка (схеми, плати, конденсатори); автоматизовані виробничі модулі (роботи); нові мате- ріали (оптичні волокна, кабелі, компо- О.А. Мех Science and Science of Science, 2011, № 326 зити); авіація і космос (літаки, космічні апарати, двигуни); озброєння; атомні технології [13]. У Китаї до високотех- нологічної продукції віднесено: облад- нання, вимірювальні пристрої та офісне обладнання; медичні та фармацевтичні продукти; електричні мотори; передачу, розподіл та контроль енергії; електронне та комунікаційне обладнання; програм- не забезпечення і обслуговування ПК; медичне обладнання; продукцію авіа- ційної і космічної промисловості [11]. В Україні Державний інститут комп- лексних техніко-економічних досліджень (Мінпромполітики) адаптував у 2006 р. SITS Rev.3, а у 2010 р. SITS Rev.4 до Укра- їнського класифікатора товарів зовніш- ньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), створивши перелік високотехнологічних товарів (279 позицій), до якого були від- несені: 1) повітряні літальні апарати і кос- мічні кораблі; 2) комп’ютерна та офісна техніка; 3) електроніка та техніка зв’язку; 4) фармацевтичні продукти; 5) наукові прилади; 6) електротехнічне обладнан- ня; 7) хімічні продукти; 8) неелектрична техніка; 9) озброєння) [14]. За окремими даними більша частина номенклатури вітчизняних високотехнологічних това- рів зростала до 2008 р., коли частка пові- тряних літальних апаратів та космічних кораблів склала 26,3%, комп’ютерної та офісної техніки — 2,2%, електроніки та техніки зв’язку — 34,6%, фармацевтич- ної продукції — 2,6%, наукових прила- дів — 9,2%, електротехнічного обладнан- ня — 2,0%, хімічної продукції — 6,5%, не- електричної техніки — 16,6% [15]. Проте, враховуючи, що і сьогодні вітчизняна економіка не вирізняється необхідним для власного зростання рівнем сприй- няття інновацій, а експорт вітчизняних високотехнологічних товарів не пере- вищує 5% загального експорту товарів, то актуальним питанням залишається моніторинг всієї товарної структури зо- внішньої торгівлі, в тому числі доміную- чої експортно-орієнтованої продукції з різним ступенем наукоємності. Так, щодо загальних оцінок, то за даними Державного комітету статисти- ки [16] загальний обсяг зовнішньої тор- гівлі товарами у 2009 р. зазнав значного скорочення у порівнянні з 2008 р. і стано- вив 85 138 442,5 тис. дол. США (експорт — 39 702 883,3 тис. дол. США, імпорт — 45 435 559,2 тис. дол.). Станом на 01.12.2010 р. ситуація дещо стабілізува- лась, проте імпорт товарів в Україну зрос- тає більш значними темпами (рис. 1). Зовнішньоекономічні відносини ві- тчизняні компанії мали з партнерами зі 193 країн світу, а найбільші обсяги екс- портних поставок у 2009 р. були в кра- їни СНД (13473894,8 тис. дол. США), зокрема у Російську Федерацію, Казах- 46 129 637 38 367 70434 286 748 32 672 318 23 080 187 17 957 09516 264 734 49 248 064 66 954 430 39 702 883 54 087 588 45 435 559 36 141 095 28 996 031 23 020 771 16 976 83515 775 093 45 034 491 60 669 923 85 535 356 0 30 000 000 60 000 000 90 000 000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 01.12.2010 тис. дол. США Експорт Імпорт Рис. 1. Загальні обсяги зовнішньої торгівлі товарами (2001—2010 рр.) ТОВАРНА СТРУКТУРА ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ ЯК ІНДИКАТОР НАУКОВО- ТЕХНОЛОГІЧНОГО ТА ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ Наука та наукознавство, 2011, № 3 27 стан, Білорусь. Щодо інших напрямів, то у країни Європейського Союзу (ЄС) було експортовано товарів на суму у 10269594,2 тис. дол. США, а найбільше у Німеччину, Італію, Польщу. У країни Азії було експортовано товарів на суму у 12131818,3 тис. дол. (Туреччина, Китай, Індія), у країни Африки на 2628600,7 тис. дол., у країни Америки на 1124437,0 тис. дол. США (рис. 2). Найбільші обсяги імпортних по- ставок у 2009 р. також робились з кра- їн СНД (19692666,1 тис. дол. США) і в першу чергу з Російської Федера- ції (13235774,4 тис. дол.), Казахстану (2033942,1 тис. дол.), Білорусі (1692833,9 тис. дол.), Узбекистану (1640771,1 тис. дол.). З країн ЄС було імпортовано това- рів на 16233790,4 тис. дол. США, в пер- шу чергу з Німеччини, Італії, Польщі, з країн Азії на 6540951,6 тис. дол. США (Китай, Туреччина), з країн Африки на 617592,6 тис. дол. США, країн Америки на 2197967,1 тис. дол. США (в тому числі зі США на 1286300,7 тис. дол.) (рис 3). Безпосередній аналіз вітчизняної товарної структури зовнішньої торгівлі показує, що до експортно-орієнтованих товарів (в тому числі з обсягами річної реалізації у понад 1 млрд дол. США) вже Обсяги експорту з України, тис. дол.США Індія; 1152457 Єгипет ; 1013336 Китай; 1434404 Туреччина; 2126526 Польща; 1213110 Іт алія; 1227560 Німеччина; 248126 Білорусь; 1258938 Казахстан; 418429 Російська Федерація; 8495072 Рис. 2. Найбільші країни — експортери товарів з України (тис. дол. США) Обсяги імпорту в Україну, тис. дол. США США; 1286300 Туреччина; 952243 Китай; 2734257 Польща; 2170311 Іт алія; 1139755 Німеччина; 3852129 Узбекистан; 640771 Білорусь ; 1692834 Туркменіст ан; 33942 Російська Федерація; 13235774 Рис. 3. Найбільші країни-імпортери товарів в Україну (тис. дол. США) О.А. Мех Science and Science of Science, 2011, № 328 тривалий час належить продукція з низь- ким рівнем наукоємності (енергетичні матеріали, зернові культури, електричні машини і устаткування, механічні прис- трої). Зокрема, найбільшими обсяга- ми реалізації серед експортних товарів виділяються чорні метали і вироби з них. Так, з 2001 по 2008 рр. обсяги експорту чорного металу зросли у 4,6 рази, а обсяги експорту виробів з чорного металу зросли у 5,4 рази, а їх частка у 2008 р. у загальному обсязі експорту склала 34 і 5,3% відповідно (рис. 4). Разом з тим, якщо у 2010 р. обсяги експорту чорного металу разом із загаль- ними обсягами експорту зросли відносно 2009 р. на 30%, то обсяги виробів з чорного металу, навпаки, зменшились на 10%. Серед інших товарів з експортним потенціалом у понад 1 млрд дол. США та- кож домінує продукція з низьким рівнем наукоємності (енергетичні матеріали, зернові культури). Так, обсяги експор- ту енергетичних матеріалів мали доволі значні коливання, адже, скорочуючись у 2005 і 2006 роках, вони зростали на протязі 2007—2008 рр., а, зменшившись у 2 рази на протязі 2009 р., знову розпо- чали зростати у 2010 р. Значні коливан- ня відбулись навколо експорту зерно- вих культур, зокрема, у 2008 р. обсяги експорту зросли у порівнянні з 2007 р. у 4,8 рази (з 763729 до 3703796 тис. дол.), а вже до 2010 р. зменшились в 1,8 рази. Експорт інших товарів даної групи зро- став майже одностайно на протязі 2001— 2008 рр. після чого у 2009 р. відбулось падіння всіх показників по всім товарам, а в 2010 р. їх зростання (рис. 5). Рис. 4. Експорт чорного металу і виробів з нього (тис. дол. США) 13 359 898 5 366 6474 976 843 6 729 929 10 768 277 10 252 507 22 954 570 16 743 82713 051 22611 485 925 1 759 422 648 767 561 099 1 078 117 1 448 009 1 851 997 2 361 608 2 912 509 1 946 940 3 533 052 46 129 637 16 264 734 17 957 095 23 080 187 32 672 318 34 286 748 38 367 704 49 248 064 66 954 429 39 702 883 0 15 000 000 30 000 000 45 000 000 60 000 000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 01.12.2010 Експорт чорного металу Експорт виробів з чорних металів Загальні обсяги експорту Рис. 5. Експорт товарів з потенціалом у понад 1 млрд дол. США (тис дол. США) 0 500 000 1 000 000 1 500 000 2 000 000 2 500 000 3 000 000 3 500 000 4 000 000 4 500 000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 01.12.2010 Зернові ку льту ри Насіння і плоди олійних Жири та олії тваринного або рослинного пох одження Руди, шлаки та зола Енергетичні матеріали (ву гілля, нафта, газ, тощо) Проду кти неорганічної х імії Добрива ТОВАРНА СТРУКТУРА ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ ЯК ІНДИКАТОР НАУКОВО- ТЕХНОЛОГІЧНОГО ТА ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ Наука та наукознавство, 2011, № 3 29 До найбільш технологічної і такої, яка має реальне наукове супроводжен- ня, групи товарів належать вітчизняні літальні й космічні апарати. Про- те обсяги експорту цієї наукоємної вітчизняної продукції вже довгі роки не вирізняються позитивною динамікою зростання. Так, літальні й космічні апарати займають останнє місце в групі «Транспортні засоби та обладнання», в тому числі у 2010 р. продовжилось па- діння обсягів їх експорту (рис. 6). Нега- тивним є порівняння обсягів експорту вітчизняних літальних і космічних апа- ратів з обсягами експорту іншої про- дукції. Так, різних вітчизняних про- дуктів у групі «Котли, машини, апара- ти і механічні пристрої» у 2008 р. було експортовано у понад 15 разів більше (3497779 тис. дол. США проти 224581 тис. дол.), ніж авіакосмічної техніки. Аналогічно вітчизняних електричних машин і устаткування було експорто- вано у 12,6 разів більше, ніж літальних і космічних апаратів; залізничних або трамвайних локомотивів — у 11,8 разів більше; наземних транспортних засо- бів — у 5,5 разів більше. Крім того, якщо у 2010 році в понад 2,7 рази зросли обсяги експорту това- рів у групі «Залізничні або трамвайні локомотиви, шляхове обладнання», а також обсяги експорту товарів у групах «Наземні транспортні засоби, крім за- лізничних», «Котли, машини, апарати і механічні пристрої», «Електричні ма- шини і устаткування», то негативною ситуація залишилась навколо групи товарів «Літальні, космічні апарати і їх частини», а їх обсяги зменшились у 2009 р. до 193093 тис. дол. (у 2008 р. 224581 тис. дол.), а у 2010 р. до 114922 тис. дол., що склало найменший по- казник у групі. Відбулись зміни і в обсягах окремих часток експорту зазначених товарів. Так, не дивлячись на те, що з 2001 по 2008 р. обсяги експорту чорного мета- лу у грошовому виразі зросли у 4,6 рази (з 4976843 тис. дол. США до 22954570 тис. дол.), частка експорту чорного ме- талу зменшилась з 44% (2001 р.) до 42% (2008 р.) (рис. 7). Також у 2008 р. змен- шилась частка експорту енергетичних матеріалів (вугілля, нафти, газу) з 10,5 до 7,6%, частка експорту продукції неорганічної хімії зменшилась з 4,9 до 3,0%, у 3 рази зменшилась частка лі- тальних, космічних апаратів, з 1,21 до 0,4%, у 2 рази зменшилась частка пла- 2 093 612 2 653 211 493 589 1 243 849 224 581 114 922 156 219199 698 2 815 269 3 497 779 2 274 471 2 843 360 0 500 000 1 000 000 1 500 000 2 000 000 2 500 000 3 000 000 3 500 000 4 000 000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 01.12.2010 тис. дол . США Залізничні або трамвайні локомотиви, шляхове обладнання Наземні транспортні засоби, крім залізничних Літальні, космічні апарати, їх частини Плавучі засоби морські або річкові Котли, машини, апарати і механічні пристрої Електричні машини і устат кування Рис. 6. Експорт товарів групи «Транспортні засоби та обладнання» (тис. дол. США) О.А. Мех Science and Science of Science, 2011, № 330 вучих засобів, з 0,81 до 0,4%, майже в 2 рази зменшилась частка котлів, ма- шин, апаратів і механічних пристроїв, з 11,1 до 6,5%. Навпаки, зросла частка експорту виробів з чорного металу з 5,7% (2001 р.) до 6,5% (2008 р.), частка зернових куль- тур зросла з 4,3 до 6,8%, насіння і пло- дів олійних з 1,3 до 2,6%, жирів та олії з 2,0 до 3,6%, руд, шлаків, золи з 3,8 до 4,0%, добрив з 3,2 до 3,7%, залізничних, трамвайних локомотивів з 1,3 до 4,9% (у 3 рази), наземних транспортних за- собів з 1,5 до 2,3%, електричних машин і устаткування з 4 до 5%. Таким чином, аналіз товарної структури вітчизняно- го експорту вказує на те, що вітчизняні промислові підприємства не поспіша- ють вкладати кошти в науково-дослідні розробки, продовжується деграда- ція окремих напрямків вітчизняного науково-технічного потенціалу, а так і галузей, котрі історично вважались на- укоємними і могли виробляти продук- цію, яка гідно представляла Україну на міжнародному ринку. Як вже наголошувалось, аналіз обся- гів і товарної структури імпорту показує як загальний рівень залежності вітчиз- няних підприємницьких структур, а далі і споживачів, від іноземної, в першу чергу високотехнологічної, продукції, так і рі- вень залучення вітчизняного фінансо- вого ресурсу (коштів споживачів) у про- цес фінансування іноземної науки, що на фоні постійного браку фінансування для вітчизняного науково-технічного потенціалу є певним індикатором межі неповернення окремих вітчизняних га- лузей до інноваційного шляху розвитку. Експорт у 2001 р. Наземні транспортні засоби, крім залізн., 1,51% Електричні машини і у статку вання, 4% Котли, машини, апарати і механічні пристрої, 11,1% Літальні, космічні апарати, їх частини, 1,21% Плаву чі засоби морські або річкові, 0,81% Залізничні, трамвайні локомотиви, 1,33% Експорт виробів з чорного металу , 5,75% Експорт чорного металу , 44% Зернові ку льту ри, 4,29% Насіння і плоди олійних , 1,36% Добрива 3,25% Проду кти неорг. х імії, 4,87% Енергетичні матеріали, 10,52% Руди, шлаки, зола, 3,79% Жири та олії, 2,00% Експорт у 2008 р. Наземні транспортні засоби, крім залізн., 2,3% Електричні машини і у статку вання, 5,3% Котли, машини, апарати і механічні пристрої, 6,5% Літальні, космічні апарати, їх частини, 0,4% Плаву чі засоби морські або річкові, 0,4% Залізничні, трамвайні локомотиви, 4,9% Експорт виробів з чорного металу , 6,5% Експорт чорного металу , 42,4% Зернові ку льту ри, 6,8% Насіння і плоди олійних , 2,6% Добрива 3,7% Проду кти неорг. х імії, 3,0% Енергетичні матеріали (ву гілля, нафта, газ), 7,6% Руди, шлаки, зола, 4,0% Жири та олії, 3,6% Рис. 7. Порівняння часток експорту товарів у 2001 і 2008 рр. (%) ТОВАРНА СТРУКТУРА ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ ЯК ІНДИКАТОР НАУКОВО- ТЕХНОЛОГІЧНОГО ТА ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ Наука та наукознавство, 2011, № 3 31 Отже, найбільшу частку у групі імпорту (біля 30%) займають енергетичні мате- ріали (вугілля, сира нафта, газ), обсяги яких зросли з 2001 по 2008 рр. з 6,2 до 22,8 млрд. дол. США (в 3,7 рази) і яких з 2004 р. щороку ввозиться на територію України на суму у понад 10 млрд. дол. США (рис. 8). Серед інших імпортних товарів з обсягами у понад 1 млрд дол. США виділяється продукція, яка уві- йшла у групу «Наземні транспортні засо- би, крім залізничних», якої у 2001 р. було завезено на територію України на 637145 тис. дол. США, а у 2008 р. вже на 11370324 тис. дол. (18-разове зростання). Схожою є динаміка щодо ввезення продукції у групі «Котли, машини, апарати і механіч- ні пристрої», обсяги якої зросли у понад 5 разів і досягли у 2008 р. майже 10 млрд. дол. (рис. 9). Обсяги іншої імпортованої продукції мали тенденцію до зростання у 2001—2008 рр., скорочення у 2009 р. і по- ступового зростання у 2010 р. Зокрема, обсяги завезеної в Україну продукції в групі «Електричні машини і устаткуван- ня» зросли з 2001 по 2008 рр. у 5 разів і до- сягли 3,8 млрд дол. США, обсяги імпорту у групі «Полімерні матеріали, пластмаси» зросли у 7,6 разів і досягли 3,5 млрд дол., обсяги у групі «Чорні метали» зросли в 12 разів і досягли 3,3 млрд дол., обсяги у гру- пі «Фармацевтична продукція» зросли у 7 разів і досягли 2,4 млрд дол. Як і в попередніх випадках, у 2009 році відбувся значний регрес в імпорт- них операціях, а падіння обсягів по ба- гатьом товарним позиціям склало рази. Водночас з-поміж інших група товарів «Наземні транспортні засоби» показа- ла як найбільше падіння у 2009 р. (5,8 рази), так і найбільш значне зростання у 2010 р. (1,5 рази). Щодо змін часток окремих груп ім- порту, то, попри зростання обсягів вве- зення в Україну енергетичних матеріа- лів з 6,2 до 22,8 млрд. дол. США (у 3,7 рази), частка цієї продукції у групі змен- шилась з 54% (2001 р.) до 36% (2008 р.). Аналогічно, попри зростання обсягів завезених паперу і картону з 0,45 до 1,6 млрд. дол. США (в 3,6 рази), частка ці- єї продукції у групі зменшилась з 4% (2001 р.) до 3% (2008 р.) (рис. 10). Ряд імпортних товарів, не дивля- чись на суттєве зростання у грошо- вому виразі, не змінили своєї частки. Так, обсяги імпорту руди, шлаку і зо- ли зросли у понад 6 разів (з 0,33 млрд. дол. США у 2001 р. до 2,0 млрд. дол. у 2008 р.), а їх частка залишилась на рівні 3%, обсяги імпорту виробів з чорного металу зросли у 7,7 разів (з 0,18 до 1,4 млрд. дол.), а частка залишилась на рівні 2%, обсяги імпорту електричних машин і устаткування зросли у по- над 5 разів (з 0,7 до 3,8 млрд. дол.), а частка залишилась на рівні 6%, обсяги імпорту приладів і апаратів зросли у 4,6 разів (з 0,25 до 1,17 млрд. дол.), а частка залишилась на рівні 2%. 85 535 356 54 087 588 15 775 09216 976 834 23 020 771 28 996 030 36 141 094 45 034 491 60 669 923 45 435 559 17 498 170 14 638 726 22 831 956 15 984 17212 711 62710 661 92110 160 8617 856 8876 653 0356 253 474 0 15 000 000 30 000 000 45 000 000 60 000 000 75 000 000 90 000 000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 01.12.2010 тис. дол . США Загальні обсяги імпорту В т.ч. енергетичні матеріали (вугілля, нафта, газ) Рис. 8. Енергетичні матеріали у загальних обсягах імпорту (тис. дол. США) О.А. Мех Science and Science of Science, 2011, № 332 0 3 000 000 6 000 000 9 000 000 12 000 000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 01.12.2010 тис. дол . США Руди, шлаки, зола Фармацевтична продукція Полімерні матеріали, пластмаси Папір та картон Чорні метали Вироби з чорних металів Котли, машини, апарати і механічні пристрої Електричні машини і устат кування Наземні транспортні засоби, крім залізничних Прилади і апарати Рис. 9. Імпорт товарів з потенціалом у понад 1 млрд дол. США (тис дол. США) Імпорт у 2008 р. Прилади і апарати; 1177743; 2% Наземні транспортні засоби, крім залізничних ; 11370324; 18% Електричні машини і у статку вання; 3808363; 6% Котли, машини, апарати і механічні пристрої; 9571475; 15% Чорні метали; 3299326; 5%Вироби з чорних металів; 1433112; 2% Папір та картон; 1586668; 3% Полімерні матеріали, пластмаси; 3519169; 6% Фармацевтична проду кція; 2433303; 4% Руди, шлаки, зола; 2063620; 3% Енергетичні матеріали; 22831956; 36% Імпорт у 2001 р. Папір та картон ; 448434; 4%Вироби з чорних металів; 184189; 2% Котли, машини, апарати і механічні пристрої; 1660722; 14% Електричні машини і у статку вання; 717155; 6% Наземні транспортні засоби, крім залізничних ; 637145; 6% Прилади і апарати; 254580; 2% Чорні метали; 277766; 2% Полімерні матеріали, пластмаси; 463471; 4% Фармацевтична проду кція; 342593; 3% Руди, шлаки, зола; 336346; 3% Енергетичні матеріали; 6258474; 54% Рис. 10. Відношення часток імпортованих товарів (тис. дол. США, %) ТОВАРНА СТРУКТУРА ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ ЯК ІНДИКАТОР НАУКОВО- ТЕХНОЛОГІЧНОГО ТА ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ Наука та наукознавство, 2011, № 3 33 Водночас частка окремих товарів зросла. Зокрема, обсяги імпортної фар- мацевтичної продукції зросли з 0,34 млрд. дол. (2001 р.) до 2,4 млрд. дол. (2008 р.), або у понад 7 разів, а її частка у групі зрос- ла з 3 до 4%, обсяги ввезення полімерних матеріалів, пластмас зросли з 0,46 до 3,52 млрд. дол. (7,6 рази), а їх частка зросла з 4 до 6%, обсяги чорних металів зросли з 0,27 до 3,3 млрд. дол. (12 разів), а їх частка зросла з 2 до 5%, обсяги котлів, машин, апаратів і механічних пристроїв зросли з 1,66 до 9,57 млрд. дол. (5,7 рази), а їх част- ка зросла з 14 до 15%, обсяги наземних транспортних засобів, крім залізничних, зросли з 0,64 до 11,4 млрд. дол. (18 разів), а їх частка зросла з 6 до 18% (3 рази). Та- ким чином, за виключенням деяких по- зицій товарної структури, обсяги імпорту все більше зростають за рахунок високо- технологічних товарів, адже якщо обсяги ввезених в Україну енергетичних мате- ріалів зросли у 2001—2008 рр. у 3,6 рази, то обсяги наземних транспортних засо- бів, крім залізничних, зросли у 18 разів, фармацевтичної продукції у понад 7 ра- зів, котлів, машин, апаратів і механічних пристроїв у 6 разів. Безпосереднє порівняння обсягів експорту з обсягами імпорту по окремим товарним позиціям показує рівень домі- нування імпортної продукції над вітчиз- няною, а разом підтверджує складність ситуації, в якій опинився промисловий і науково-технічний потенціал України (рис. 11). Так, із наведених товарів до найбільш високотехнологічних належать літальні, космічні та навігаційні апарати, створені вітчизняними науковими уста- новами, конструкторськими бюро, під- приємствами (АНТК ім. О.К.Антонова, «Завод «Антонов», ДП «КБ «Південне», ДП «Південний машинобудівний за- вод»). І хоча дана галузь визнана пріори- тетною для економіки України, співвід- ношення обсягів експортно-імпортних операцій у даній групі товарів змінюєть- ся в негативну сторону для вітчизняної продукції. Так, попри певні коливання, обсяги експорту вітчизняної авіаційної і космічної продукції зросли на протязі 2001—2007 рр. майже в 2 рази (до 252464 тис. дол. США), але вже з 2008 р. обся- ги експорту даної високотехнологічної продукції почали зменшуватись високи- ми темпами, і до кінця 2010 р. відбулось значне їх скорочення до 114922 тис. дол. Окремо треба зазначити, що обсяги реа- лізації даного виду вітчизняної продукції за межами України явно не відповідають ні рівню науково-технічного, ні наявно- го промислового потенціалу країни. Аналогічно порівняння обсягів екс- порту та імпорту транспортних засо- бів, крім залізничних, показує значний рівень домінування імпортної техніки, обсяги якої з 2001 по 2010 рр. зросли у 17,8 разів (обсяги вітчизняного експорту зросли у 7,3 рази). Крім того, поставки імпортної продукції після падіння у 2009 р. відновлюються більш швидкими тем- пами, ніж експорт вітчизняної продукції (обсяги імпорту у 2010 р. зросли порів- няно до 2009 р. на 50%, а обсяги експор- ту вітчизняної продукції на 29%). Співставлення експортно-імпорт- них операцій у групі товарів «Котли, машини, апарати і механічні пристрої» також показує рівень домінування ім- порту, обсяги якого зросли з 2001 по 2008 рр. у 5,7 разів (обсяги вітчизня- ного експорту даної продукції зросли у 2,8 рази). І хоча у 2009 р. відбулось зна- чне скорочення імпорту, вже у 2010 р. окреслилася тенденція до його зростан- ня значними темпами. Високий рівень «живучості» показує імпорт і в групі товарів «Електричні машини і устат- кування», обсяги якого без особливих коливань зросли у 2001—2008 рр. у 5,3 рази (з 0,7 до 3,8 млрд. дол.), а після падіння у 2009 р. до 2,3 млрд дол. вони О.А. Мех Science and Science of Science, 2011, № 334 Ри с. 1 1. Е кс по рт т а ім по рт п ро ду кц ії (т ис . д ол . С Ш А ) 17 4 2 46 92 48 8 82 22 1 66 27 3 54 13 6 42 92 0 49 83 2 12 9 4 47 15 1 0 72 15 0 0 46 2 1 35 30 3 2 1 30 33 2 1 0 43 90 5 74 5 4 95 59 6 8 27 42 7 8 93 34 2 5 94 1 3 84 87 7 1 9 31 31 6 2 4 33 30 4 0 50 0 0 00 1 0 00 00 0 1 5 00 00 0 2 0 00 00 0 2 5 00 00 0 20 01 20 02 20 03 20 04 20 05 20 06 20 07 20 08 20 09 01 .12 .20 10 ти с д ол С ША Ек сп ор т л іків Імп ор т л іків 28 90 7 11 49 22 19 30 93 22 45 81 25 24 64 23 85 80 14 36 24 13 10 18 17 46 53 10 19 95 13 64 63 52 20 1 44 97 1 86 68 5 49 25 8 35 94 6 43 63 6 21 57 0 14 82 7 35 81 7 0 50 00 0 10 0 0 00 15 0 0 00 20 0 0 00 25 0 0 00 30 0 0 00 20 01 20 02 20 03 20 04 20 05 20 06 20 07 20 08 20 09 01 .12 .20 10 ти с. до л. С ША Ек сп ор т л іта ль ни х, ко см ічн их ап ар ат ів Імп ор т л іта ль ни х, ко см ічн их ап ар ат ів 7 7 70 76 4 11 37 0 3 24 2 9 58 09 3 1 9 63 20 0 4 8 98 34 4 3 0 23 12 1 2 2 46 08 7 1 6 98 00 6 92 6 9 85 63 7 1 45 49 3 5 89 17 0 6 34 38 1 3 98 1 2 43 84 9 99 8 9 18 58 7 1 96 36 8 2 84 25 5 6 80 14 4 9 57 17 3 1 40 0 3 0 00 00 0 6 0 00 00 0 9 0 00 00 0 12 00 0 0 00 20 01 20 02 20 03 20 04 20 05 20 06 20 07 20 08 20 09 01 .12 .20 10 ти с. до л. С ША Імп ор т н аз ем ни х тр ан сп ор тн их за со бів , к рім за ліз ни чн их Ек сп ор т н аз ем ни х тр ан сп ор тн их за со бів , к рім за ліз ни чн их 4 0 55 13 6 9 5 71 47 5 7 4 36 59 4 3 9 47 76 0 5 1 91 39 9 4 0 51 77 3 3 2 14 26 7 2 4 68 42 6 1 8 17 54 4 1 6 60 72 2 2 7 86 95 9 2 8 15 26 9 1 2 81 61 0 1 2 48 58 4 1 4 26 11 3 1 8 01 92 7 1 9 24 54 5 2 0 51 50 4 2 7 38 32 9 3 4 97 77 9 0 3 0 00 00 0 6 0 00 00 0 9 0 00 00 0 12 00 0 0 00 20 01 20 02 20 03 20 04 20 05 20 06 20 07 20 08 20 09 01 .12 .20 10 ти с. до л. С ША Імп ор т к от лів , м аш ин , а па ра тів і м ех ан ічн их пр ис тр оїв Ек сп ор т к от лів , м аш ин , а па ра тів і м ех ан ічн их пр ис тр оїв 2 6 82 02 9 2 2 90 49 8 1 5 26 41 1 3 1 90 68 6 2 3 09 28 4 71 7 1 55 68 4 4 99 1 0 09 82 9 3 1 35 10 8 3 8 08 36 3 2 2 74 47 1 2 8 43 36 0 2 2 38 23 6 1 2 78 98 0 91 7 2 56 1 2 29 06 0 89 9 9 40 47 6 9 99 46 5 6 58 2 2 27 35 9 0 1 0 00 00 0 2 0 00 00 0 3 0 00 00 0 4 0 00 00 0 20 01 20 02 20 03 20 04 20 05 20 06 20 07 20 08 20 09 01 .12 .20 10 ти с. до л. С ША Імп ор т е ле ктр ич ни х ма ши н і у ст ат ку ва нн я Ек сп ор т е ле ктр ич ни х ма ши н і у ст ат ку ва нн я ТОВАРНА СТРУКТУРА ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ ЯК ІНДИКАТОР НАУКОВО- ТЕХНОЛОГІЧНОГО ТА ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ Наука та наукознавство, 2011, № 3 35 на протязі 2010 р. знову зросли до 3,2 млрд дол. На відміну від імпорту, обся- ги експорту вітчизняної продукції, хоча і зросли у понад 6 разів, з 0,4 млрд дол. США (2001 р.) до 2,8 млрд дол. (2008 р.), все ж мали етапи падіння — з 1,2 до 0,9 млрд дол. (2005 р.) та з 2,8 до 2,2 млрд дол. (2009 р.). Особливе місце займає фармацев- тична галузь, яка є надзвичайно на- укоємною і водночас більше за інші є соціально-орієнтованою, а лікарські засоби (ЛЗ) віднесено до категорії стратегічно важливих продуктів у біль- шості країн, де вони виробляються. Тому питання зовнішньоекономічного балансу ЛЗ є актуальним у багатьох ас- пектах, зокрема і щодо взаємозв’язку споживачів ЛЗ і науково-технічного потенціалу. Так, загальні обсяги імпор- ту ЛЗ в Україну у 2001—2010 рр. майже досягли 13 млрд. дол. США. Водночас, не дивлячись на низький рівень купі- вельної спроможності споживачів, в Україні невпинно зростає питома вага саме імпортних ЛЗ. Так, якщо у 2001 р. їх питома вага була на рівні 2,2% усього імпорту (всіх груп товарів), то в 2009— 2010 рр. вона досягла 4% (рис. 12). Зменшення питомої ваги ЛЗ ві- тчизняного виробництва підтверджу- ється даними ДП «Державний фарма- кологічний центр МОЗ України», які вказують на те, що у 2010 р. кількість зареєстрованих вітчизняних ЛЗ ста- новила 3,6 тис. порівняно з 3,7 тис. у 2008 р., а імпортних понад 10 тис. (2008 р. — 8847) [17]. Зазначимо, що за даними Державного комітету статисти- ки обсяги ри нку ЛЗ в Ук ра їні у 2009 р. зросли на 32% і ста но вили 21,1 млрд грн (2 684,50 млн дол. США), а частка імпортних ЛЗ (у грошовому виразі) на ринку України перевищила 74%. Таким чином, враховуючи те, що у 2009 р. в Україні спожито імпортних ЛЗ на суму понад 2 млрд. дол. США, і те, що міжнародні фармацевтичні компанії вкладають у НДР (рис. 13) від 10 до 30% обсягу реалізованої про- дукції, а обсяги реалізації окремих ін- новаційних ЛЗ сягають мільярдів до- ларів (ЛЗ “Lipitor” корпорації «Пфай- зер» у 2002 р. приніс 7,8 млрд. дол., а у 2005 р. — 12,9 млрд. дол.), то стає добре зрозуміло, що вітчизняні споживачі щороку інвестують в іноземну фарма- цевтичну науку мільярди гривень. Водночас в Україні за даними Держкомстату фінансування фарма- цевтичних НДР склало у 2008 р. 22539,7 тис. грн., або 0,28% загальних обсягів. Проте з урахуванням розрахованого ві- тчизняними фахівцями дефлятора [18] 2,17 2,52 2,59 2,57 2,89 3,10 3,20 4,70 4,00 2,80 342 594 427 893 596 827 745 495 1 043 905 1 384 877 1 931 316 2 433 304 2 130 332 2 135 303 0,00 1,00 2,00 3,00 4,00 5,00 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 1.1.20102 0 500 000 1 000 000 1 500 000 2 000 000 2 500 000 3 000 000Питома вага в загальному обсязі імпорту, % Обсяги імпортних ЛЗ (тис. дол. США) Рис. 12. Питома вага ЛЗ в загальному імпорті (2001—2009 рр.) О.А. Мех Science and Science of Science, 2011, № 336 ці обсяги фінансування склали лише 77% обсягів 1995 р. Таким чином, укра- їнські споживачі фінансують іноземну науку в обсягах, які в десятки раз пере- вищують видатки на вітчизняну. Висновки Розгляд товарної структури зовніш- ньої торгівлі за 2001—2010 рр. показує зростання тиску імпортної продукції на внутрішній ринок України, серед якої все більшу частину складають ви- сокотехнологічні товари, зокрема і в тих секторах, в яких функціонують стратегічно важливі для країни вітчиз- няні наукоємні виробництва (авіація, космос, фармація). У таких умовах ві- тчизняним підприємствам все важче знаходити ринки збуту для власної продукції, бути рентабельними, а так, то і оновлювати власний науково- технічний потенціал та вкладати до- статні кошти в НДР. Водночас має місце нарощування обсягів вітчизняного експорту. Проте, як і в попередні періоди, у його струк- турі домінують низькотехнологічні товари — чорні метали і вироби з них (третина), зернові культури, енерге- тичні матеріали тощо. Так, чорних ме- талів було експортовано у 60 (2008 р.), 30 (2009 р.) і 45 (2010 р.) разів більше, ніж разом узятої у ці періоди вітчиз- няної фармацевтичної і авіакосмічної продукції. Несуттєву частину товар- ної структури вітчизняного експорту складають такі технологічно складні- ші позиції, як залізничні й трамвай- ні локомотиви, шляхове обладнання, котли, машини, механічні пристрої, електричні машини і устаткування тощо. Набагато складнішою є ситуа- ція навколо вітчизняних наукоємних виробництв, адже, як було зазначено, обсяги експорту товарів вітчизняних галузей, які підпадають під категорію високотехнологічних (Євростат [19] станом на 2009 р. до високотехнологіч- них відніс лише три галузі — виробни- цтво фармацевтичних препаратів; ви- робництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції; виробництво повітряних та космічних літальних апаратів), не дозволяють конкурувати з імпортом, а також розвивати вітчиз- няний науково-технічний потенціал. Разом у 2009 р. обсяги вітчизняного експорту фармацевтичної та авіаційно- космічної продукції склали лише 343,1 млн. дол. США проти 2,2 млрд дол. США завезеного по даним позиціям імпорту. Тому вітчизняні фармацев- тичні підприємства, на відміну від міжнародних компаній, які інвестують у НДР нових ЛЗ до 4 млрд дол. США на рік, сконцентровані на виробництві препаратів-генериків (виробництво за 3,00 3,804,505,404,805,70 7,40 15 222524 3234 44 0,00 1,00 2,00 3,00 4,00 5,00 6,00 7,00 8,00 Пфайзер ГлаксоСмітКляйн Санофі-Авенсіс АстраЗенека Новартіс Мерк і Ко Елі Ліллі 0 10 20 30 40 50Видатки на НДР, млрд дол США Обсяги продажів ЛЗ, млрд дол США Рис. 13. Питома вага видатків на НДР у загальних обсягах реалізованої продукції ТОВАРНА СТРУКТУРА ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ ЯК ІНДИКАТОР НАУКОВО- ТЕХНОЛОГІЧНОГО ТА ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ Наука та наукознавство, 2011, № 3 37 відмінною технологією, клінічні ви- пробування проводять за скороченою програмою тощо), які є лише копіями інноваційних ЛЗ, проте які мають про- блеми з якістю і біоеквівалентністю у порівнянні з оригінальним препара- том. У такому випадку виникає питан- ня щодо рівня наукоємності такого ви- робництва. Історично складним є питання щодо напрямків, в які направляються фінансові потоки, отримані від екс- порту продукції. На жаль, вітчизняні підприємницькі традиції і та менталь- ність, яка притаманна вітчизняним інвесторам, не дозволяють розглядати фінансування довгострокових іннова- ційних проектів, зокрема і ризикова- них науково-дослідних робіт, як прі- оритетні напрями розвитку бізнесу. І хоча в Україні прийнято цілий ряд нормативно-правових актів, страте- гій, метою існування яких є підтримка вітчизняного науково-технічного та інноваційного розвитку, покращення рівня наукоємності промислової про- дукції тощо, все ж галузевий науково- технічний потенціал, який суттєво де- градував, а місцями знищений, і надалі перебуває у стані недофінансування, а ресурси, отримані від експорту, і нада- лі не є активними у частині фінансово- го забезпечення науки. Водночас ускладнення глобаль- ної ринкової кон’юнктури, зростаюча конкуренція і тиск іноземних суб’єктів господарювання (в тому числі вели- ких високотехнологічних компаній) на внутрішній ринок України вимагають негайних і адекватних дій саме з боку держави. І першочерговим завданням є реальна, а не декларативна підтримка вітчизняного науково-технічного по- тенціалу, зокрема і шляхом фактичного виконання, а не симулювання виконан- ня, вже прийнятих раніше законів, по- станов, стратегій. Необхідним заходом є також припинення існуючого деструк- тивного підходу до процесу економії дер- жавних фінансових ресурсів, коли така економія проводиться у першу чергу за рахунок гуманітарної сфери, зокрема і за рахунок постійного недофінансування наукових організацій, установ, законо- давчо визначених пріоритетних напря- мів науково-технічного й інноваційного розвитку. За існуючих умов використан- ня вітчизняного науково-технічного по- тенціалу як головної рушійної сили еко- номічного зростання є неможливим, а так є неможливим і підняття рівня життя населення країни. 1. http://www.case-ukraine.com.ua/index.php. 2. Закон України «Про Загальнодержавну комплексну программу розвитку високих наукоємних технологій» // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 32: Стаття 384. 3. Актуальні питання методології та практики науково-технічної політики / Б.А.Маліцький, І.О.Булкін, І.Ю.Єгоров та ін., під ред. Б.А.Маліцького. — К.: УкрІНТЕІ, 2001. — 204 с. 4 . Соловьев В.П. Инновационная деятельность как системный процесс в конкурентной экономике (Синергетические эффекты инноваций) / В.П.Соловьев. — Киев: Фенікс, 2004. — 560 с. 5. Денисюк В.А. Високі технології і високонаукоємні галузі — ключові напрями в інноваційному розвитку / В.А. Денисюк // Економіст. — 2004. — № 5. — С. 76—81. 6. Борисенко П.А. Методичні підходи до визначення поняття „наукоємне виробництво” (на прикладі авіаційної промисловості) / П.А. Борисенко //Схід. — 2008. — № 4. — С. 27—36. 7. Федулова Л.І. Методичні підходи до оцінки технологічного рівня промислового виробництва / Л.І. Федулова // Наука та інновації. — 2008. — Т 4, № 4. — С. 65—84. 8. Бендиков М.А. Рынки высокотехнологичной продукции: тенденции и перспективы развития / М.А.Бендиков, И.Э. Фролов // Маркетинг в России и за рубежом. — 2001. — № 2. — С. 57—71. 9. Саліхова О.Б. Методологічні підходи до оцінки високотехнологічного сектора економіки України / О. Б. Саліхова // Економіка і прогнозування. — 2009. — № 3. — С. 75—85. Science and Science of Science, 2011, № 338 10. Онікієнко В.В. Соціально-економічні аспекти державної політики інноваційного розвитку промислового комплексу України / В.В. Онікієнко, Д.Ю. Наумов // Український соціум. — 2009. — № 4. — С. 104—117. 11. Потенціал національної промисловості: цілі та механізми ефективного розвитку / [Кіндзер- ський Ю.В., Якубовський М.М., Галиця І.О. та ін.]; за ред.канд.наук Ю.В. Кіндзерського; НАН України; Ін-т екон. та прогнозув. — К., 2009. — 928 с. 12. Крехівський О. Інноваційна політика України потребує змін / О.Крехівський, О.Саліхова // Діловий вісн. — 2010. — № 6. — С. 12—17. 13. Science and Engineering Indicators. 2000, National Science Board. — Wash., 2000. — Chapter 2, 7. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nsb.us/. 14. Україна на світовому ринку високотехнологічних товарів. За інформацією ДП «Державний інститут комплексних техніко-економічних досліджень» // Інформ. бюл. Міністерства промислової політики України з стандартизації, метрології та управління якістю. — 2009. — № 3. — С. 2—11. 15. Турко Д.О. Аналіз зміни переліку високотехнологічних продуктів та визначення особливос- тей високотехнологічних галузей України / Д.О.Турко, І.В.Дронова-Вартанян, А.В.Артьомова // Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі: проблеми теорії та практики. — 2010. — № 2. — С. 51—63. 16. http://www.ukrstat.gov.ua. 17. http://www.pharma-center.kiev.ua/site/file_uploads//ua/dov_m/p_s_0810.xls. 18. Булкін І.О. Деякі особливості динаміки інтенсивності фінансового забезпечення наукової системи України (1989—2004 рр.) / І.О.Булкін // Проблеми статистики. — 2005. — № 7. — С. 24—32. 19. Aggregations of manufacturing based on NACE Rev. 2. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu. Одержано 11.05.2011 О.А.Мех Товарная структура внешней торговли Украины как индикатор научно- технологического и инновационного развития экономики Проанализирована товарная структура внешней торговли Украины (2001—2010 гг.). Выделены от- дельные группы промышленной продукции с разным уровнем наукоемкости, которые формируют основу отечественного экспорта и импорта, сопоставлены тенденции их изменений и влияния на отечествен- ное научно-технологическое и инновационное развитие. © І.В. Ящишина, 2011 І.В.Ящишина Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. ІІ У статті аналізуються результати третього блоку соціологічного дослідження, яке було проведене серед викладачів та студентів економічних спеціальностей і спрямоване на визначення економічної та соціальної ефективності інновацій та їх взаємозв’язку на макро- та мікроекономічному рівнях. У першій частині статті, що надру- кована у попередньому номері журна- лу, було викладено методологію та про- блематику соціологічного дослідження, описано структуру вибірки на основі запитань першого блоку анкети та про-

Товарна структура зовнішньої торгівлі України як індикатор науково-технологічного та інноваційного розвитку економіки

Institution

Similar Items