Передісторія та етапи становлення інформатики в Україні
Розглянуто етапи розвитку інформаційних технологій у світі від усної мови до мереж комп’ютерних систем, що дозволяли долати інформаційні бар’єри на шляху підвищення ефективності управління. Викладено загальну періодизацію історії радянської інформатики. Запропоновано періодизацію з урахуванням істор...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Наука та наукознавство |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49421 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Передісторія та етапи становлення інформатики в Україні / С.О. Жабін // Наука та наукознавство. — 2012. — № 2. — С. 129-136. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860260769777582080 |
|---|---|
| author | Жабін, С.О. |
| author_facet | Жабін, С.О. |
| citation_txt | Передісторія та етапи становлення інформатики в Україні / С.О. Жабін // Наука та наукознавство. — 2012. — № 2. — С. 129-136. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука та наукознавство |
| description | Розглянуто етапи розвитку інформаційних технологій у світі від усної мови до мереж комп’ютерних систем, що дозволяли долати інформаційні бар’єри на шляху підвищення ефективності управління. Викладено загальну періодизацію історії радянської інформатики. Запропоновано періодизацію з урахуванням історії проекту Загальнодержавної автоматизованої системи обліку й обробки інформації (1964–1982) академіка В.М. Глушкова, стратегічного рішення про копіювання технологій американських фірм, що призвело до значного відставання вітчизняної техніки.
Рассмотрены этапы развития информационных технологий в мире от устной речи к сетям компьютерных систем, которые позволили преодолеть информационные барьеры на пути повышения эффективности управления хозяйством. Изложена общая периодизация истории советской информатики. Предложена периодизация с учетом истории проекта Общегосударственной автоматизированной системы учета и обработки информации (1964–1982) академика В.М. Глушкова, стратегического решения о копировании технологий американских фирм, что привело к существенному отставанию отечественной техники.
Phases of global information technology development, from oral speech to computer networks, are shown, which allowed for overcoming information barriers in management efficiency enhancement. A broad chronology of the soviet informatics history is given. Author’s chronology is offered, made up in the context of V.M.Glushkov’s Project for State Automated System for Information Accounting and Processing (1964–1982), the strategic decision for replicating technologies of American firms, which led to the considerable lag behind of national technologies.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:54:56Z |
| format | Article |
| fulltext |
Наука та наукознавство, 2012, № 2 129
Сучасне суспільство неможливо уя-
вити без інформаційних технологій (ІТ),
оскільки на даному етапі сфера інформа-
ційного виробництва (знання та послу-
ги) займає перше місце порівняно зі сфе-
рами матеріального та енергетичного ви-
робництв, в ній проходить найгостріша
конкуренція між розвиненими країнами.
Інформатика – це наука про способи
збирання, накопичення, зберігання, пе-
редачу, захист та використання інформа-
ції. Вона також включає дисципліни, які
стосуються обробки інформації в обчис-
лювальних машинах і мережах [1, т. 21,
с. 481]. Тому в останнє десятиріччя ін-
форматику розглядають передусім як
науку про створення ІТ, тобто комплек-
сну наукову дисципліну, що методами
системного аналізу вивчає всі аспекти
розробки, проектування та функціону-
вання складних комп’ютерних систем,
їх використання в різноманітних сферах,
а також методи формалізації та перетво-
рення інформації [2, с. 6].
Можна сказати, що предметом інфор-
матики є загальнонаукове поняття інфор-
мації та методи її представлення, обробки
та використання у вигляді знань. Більш
широким є поняття об’єкту інформатики,
який визначається як інформаційні про-
цеси та системи в соціальному середови-
щі, що включають усю вхідну інформа-
цію: символи, сигнали, зображення, тоб-
то сукупність даних, доступних для вико-
ристання; реалізацію та моделі інформації
або результати застосування методів по-
передньої обробки вхідної інформації, що
забезпечують її перетворення до вигляду,
який дозволяє залучення математичних
методів обробки; аналіз та оцінювання
інформації; математичні методи пере-
творення інформації та їх реалізацію у
вигляді програм для ЕОМ; результати об-
робки, аналізу та оцінювання інформації,
у складі якої є як рішення, так і оброблена
інформація для їх прийняття.
Інформаційні технології людина ви-
користовувала з початку своєї історії.
Наочно історію зародження й станов-
лення ІТ можна подати етапами їх роз-
витку [3]. Розвиток ІТ дозволяв долати
так звані інформаційні бар’єри. Піонер
радянської кібернетики В.М. Глушков
визначав їх як протиріччя між інфор-
маційними запитами суспільства і на-
явними технічними можливостями їх
задоволення. Перший інформаційний
бар’єр – обмеженість людського мозку
С.О. Жабін
Передісторія та етапи становлення
інформатики в Україні
Розглянуто етапи розвитку інформаційних технологій у світі від усної мови до мереж
комп’ютерних систем, що дозволяли долати інформаційні бар’єри на шляху підви-
щення ефективності управління. Викладено загальну періодизацію історії радянської
інформатики. Запропоновано періодизацію з урахуванням історії проекту Загальнодер-
жавної автоматизованої системи обліку й обробки інформації (1964–1982) академіка
В.М. Глушкова, стратегічного рішення про копіювання технологій американських фірм,
що призвело до значного відставання вітчизняної техніки.
© С.О. Жабін, 2012
Історія науки
С.О. Жабін
Science and Science of Science, 2012, № 2130
як сховища необхідних знань. Людство
подолало його, винайшовши писемність.
Другий – обмеженість поширення вже
наявних знань. Технології книгодруку-
вання, фотографії, телеграфу, телефону
та інших засобів зв’язку вирішували дану
проблему. Третій бар’єр – це обмеженість
людського мозку для сприйняття й пере-
робки величезних обсягів інформації,
необхідних для прийняття управлінських
рішень. В.М. Глушков вважав, що для
його подолання необхідне централізо-
ване комплексне автоматизоване управ-
ління економікою країни, що включа-
ло в себе: ЕОМ, комп’ютерні мережі
(в СРСР – ЕГСВЦ та пізніше ОГАС),
АСУП, АСУТП, безпаперовий докумен-
тообіг та ін. ІТ [4,5, с. 9−12].
Наведемо загальноприйняту періоди-
зацію розвитку ІТ. Першою ІТ вважається
усна мова (40−70 тис. до н.е.), що дозво-
лила людям здійснювати обмін досвідом
і знаннями. Важливими віхами розвитку
були: писемність (3300 рр. до н.е.), мате-
матика (II тис. до н.е.); книгодрукування
(в Китаї – 936−993 рр. до н.е., в Європі –
1440 р. н.е., Й. Гутенберг); засоби зв’язку
(телеграф, телефон, радіо, телебачення)
та засоби зберігання різних видів інфор-
мації (фотографія, аудіозапис, відеозапис)
у XIX – першій половині ХХ ст. Остан-
ній етап (розвиток ЕОМ та мереж) має
власну періодизацію: 1) теорія силогізмів
Аристотеля (384−322 рр. до н.е.) – фор-
малізація розумової діяльності людини;
ідея машинізації логічних умовиводів іс-
панського логіка Р. Луллія (1235−1315 рр.
н.е.); 2) арифметична машина на двійко-
вій арифметиці Г.В. Лейбніца (1673), яка
виконувала чотири арифметичні дії: до-
давання, віднімання, множення і ділення;
3) арифмометри і електромеханічні машин
(XVII ст. – 1946 р.) – Z3 (1941 р., К. Цузе)
та Марк I (1941 р., Г. Ейкен); 4) електро-
нні обчислювальні машини «Colossus»
Т. Фловерса (1943) та ENIAC Д. Еккерта,
М. Моклі (1946); 5) сучасний персональ-
ний комп’ютер – «Apple II» (1977); 6)
комп’ютері мережі – ARPANET (1969).
За останньою працею В.М. Глушко-
ва «Основи безпаперової інформатики»
(1987 р. – посмертне, виправлене видан-
ня) виділимо наступні напрями інформа-
тики: теорія інформації, ЕОМ, периферія
ЕОМ, програмування, бази даних, бага-
топроцесорні комплекси та мережі ЕОМ,
математичні методи оптимізації, авто-
матизовані системи управління (АСУ),
автоматизація технологічних процесів
(АСУТП), автоматизація ІТ і штучний
інтелект та роботехніка [5].
Перед тим, як формулювати періоди-
зацію інформатики в Україні, необхідно
зазначити головні умови її розвитку. Ра-
дянський Союз як складна федеративна
держава у різних республіках мав певні
відмінності в місцевому політичному
керівництві. Успіхи в розвитку обчислю-
вальної техніки, кібернетики та інформа-
тики в УРСР вчені-ветерани даної сфери
пов’язують зі сприятливим ставленням
керівництва республіки (ЦК КПУ) до
цього напрямку, проте фінансові ресурси
на розвиток Інституту кібернетики виді-
лялися з центру (Москви) за Держпла-
ном. Самостійно і власними ресурсами
УРСР не могла забезпечити розвиток об-
числювальної техніки та точної промис-
ловості. Це стало очевидним після роз-
паду СРСР. Крім того, розвиток науки в
УРСР відбувався як частина розвитку ці-
лісної системи радянської науки.
Більшість істориків інформатики й кі-
бернетики визначають п’ять-шість етапів
її розвитку в Україні. Наприклад, у статті
І. В. Сергієнка та Ю. В. Капітонової «Ві-
ктор Михайлович Глушков і феномологія
розвитку кібернетики та інформатики в
Україні» і колективній монографії «Стан
та перспективи розвитку інформатики в
Україні» викладено наступну періодизацію
історії кібернетики та інформатики [4, 6]:
ПЕРЕДІСТОРІЯ ТА ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ІНФОРМАТИКИ В УКРАЇНІ
Наука та наукознавство, 2012, № 2 131
Перший етап (1945−1956) – передіс-
торія інформатики, яка характеризується
появою й розвитком електронної обчис-
лювальної техніки та поширенням ідей
кібернетики в СРСР.
У 1945−1957 рр. в Україні з’являються
перші аналогові та електронні обчислю-
вальні машини, а також з’ясовуються
задачі логіки, обчислювальної матема-
тики, програмування й освоєння на-
півпровідникової техніки. Під керівни-
цтвом С.О. Лебедєва на базі лабораторії
обчислювальної математики та техніки
Інституту електротехніки АН УРСР у
1950 р. була створена перша в континен-
тальній Європі Мала електронна обчис-
лювальна машина (МЕСМ). У 1948 р.
американський вчений Н. Вінер опублі-
кував книгу «Кібернетика, або управ-
ління і зв’язок в тварині та машині», що
зумовило появу нової науки – кіберне-
тики. Зазначимо, що тема «радянських
репресій щодо кібернетики» часто пе-
ребільшується. За словами чл.-кор.
Б.М. Малиновського філософську дис-
кусію з обчислювальної техніки ініці-
ювали технічні спеціалісти (К.О. Шка-
бара)*. А підтримка державою розвитку
обчислювальної техніки, особливо в
військових цілях, не викликає сумнівів.
У СРСР з 1955 р. кібернетика була до-
сить швидко реабілітована й розпочався
її потужний розвиток.
На другому етапі (1957−1967) відбу-
вається інтеграція ідей кібернетики й
комп’ютерної техніки, розпочинається
систематична підготовка кадрів, створю-
ються інфраструктури установ з кібер-
нетики в Києві, Харкові, Львові, Одесі,
Сєверодонецьку, Дніпропетровську. Го-
ловну увагу в дослідженнях і розробках
приділяли машинним моделям реаль-
них об’єктів, починаючи від нейрона і
до складних функцій інтелектуальної
людської діяльності, технічних і соці-
альних систем. Створено програми для
розв’язування задач обробки числової,
символьної, текстової інформації та гра-
фічних образів.
На запрошення академіка Б.В. Гнє-
денка з 1956 р. піонер радянської кібер-
нетики В.М. Глушков очолює лабора-
торію обчислювальної техніки Інсти-
туту математики Академії наук УРСР, з
1957 р. – Обчислювальний центр Акаде-
мії наук УРСР, який був перетворений на
Інститут кібернетики 1962 р.
На третьому етапі (1968−1977) мало
місце стрімке підвищення рівня склад-
ності розроблених кібернетичних сис-
тем. Підготовлено основу для сприйнят-
тя ідей колективної обробки інформації
в автоматизованих системах керування.
У цей період прийнято рішення про про-
мисловий випуск в СРСР ліній ЄС ЕОМ
і СМ ЕОМ, які повторювали відповідні
лінії американських фірм IBM і DEC, це
змінило обчислювальний інструмента-
рій, суттєво послабило вітчизняні зразки
комп’ютерної техніки. Проте мали місце
значні успіхи в теоретичних розробках:
це загальна теорія керування, математич-
на теорія проектування обчислювальних
машин, алгоритми розв’язування склад-
них обчислювальних задач і евристичних
процедур для прикладних задач різного
класу, використання штучного інтелекту
для формалізації об’єктів і ситуацій у біо-
логії й медицині, економіці й виробни-
цтві, лінгвістиці та художній творчості.
Четвертий етап (1978−1987) – пере-
осмислення ролі та місця кібернетики у
зв’язку зі становленням інформатики,
що мало на меті введення в соціальне се-
редовище нового об’єкта – інформації і
засобів, які забезпечують її існування.
Це явище обумовлено низкою причин,
серед яких не останнє місце займає до-
* Тут і надалі приватне повідомлення автору.
С.О. Жабін
Science and Science of Science, 2012, № 2132
свід розробки й широкого впроваджен-
ня систем автоматизованого керування
(АСК) та систем автоматизованого про-
ектування (САПР). В.М. Глушков визнав
появу нової науки інформатики в 1978
р. у приватному листі до президента АН
СРСР А.П. Александрова і запропону-
вав створити Відділення інформатики в
структурі АН СРСР [7].
Саме в цей період розроблено най-
складніші кібернетичні системи для об-
слуговування космічних програм, ядер-
ної енергетики, великих промислових
комплексів, соціально-економічних сис-
тем. Інститут кібернетики визнано го-
ловною організацією СРСР за багатьма
напрямами в цій галузі, проте зростало
технологічне відставання виробництва
комп’ютерів через рішення про запо-
зичення західних зразків. Промислова
підтримка вітчизняних розробників була
практично припинена, і насамперед це
стосувалося народного господарства.
П’ятий етап (1988−1997) – реалізація
програмних компонент промислових і
дослідних систем на новому поколінні
комп’ютерів, насамперед персональних,
і у комп’ютерних мережах. Переосмисле-
но якість програмного забезпечення, пе-
редусім у зв’язку з потребою розподілен-
ня обчислення і даних у комп’ютерних
мережах. На перше місце виходять по-
няття інформаційних технологій (ІТ) як
сукупності засобів для забезпечення по-
треб у послугах обробки різноманітних
даних і роботи користувачів у мережному
операційному середовищі.
Шостий етап (з 1998 р.). Інтенсивно
розвивається ідея інформатизації сус-
пільства в цілому, а також різних видів ді-
яльності з уточненням понять інформа-
тики, ІТ і напрямів їх розвитку. Відбулася
повна заміна основного ресурсу засобів
комп’ютерної техніки. Насамперед пер-
спективним напрямом стала розробка
основ теорії й програмного забезпечен-
ня паралельних обчислень на новому
різновиді суперкомп’ютерів – кластер-
них комплексів з суттєвим підвищенням
продуктивності обчислень.
На нашу думку, до наведеної періоди-
зації можна висловити певні зауваження.
По-перше, проект ОГАС тільки згадуєть-
ся як один з фактів, що применшує його
стратегічне значення. Оригінальну ідею
створення єдиної державної мережі об-
числювальних центрів для господарсько-
го й військового комплексів СРСР (про-
ект «Червона книга», пізніше – ЕГСВЦ)
запропонував радянський вчений-вій-
ськовий А.І. Кітов. ОГАС був ініційова-
ний В.М. Глушковим у 1959 р., у середині
1964 р. був розроблений ескізний про-
ект [8], що тільки згадується в переліку
праць В.М. Глушкова [4, с.82; 6], як один
з фактів професійної біографії видатно-
го вченого, без впливу на періодизацію
інформатики, хоча сам вчений називав
цей проект головним проектом власно-
го життя [8, с. 129−135]. Значення ОГАС
для періодизації інформатики можна по-
рівнювати з такими ключовими подіями
науково-технічного розвитку, як запуск
першого супутника та політ першого
космонавта, що знаменували собою нову
еру космічних досліджень. Причини зни-
ження уваги до ОГАС наступні: перед-
часна смерть В.М. Глушкова, протидія
бюрократичного апарату, незавершеність
проекту (в тому числі через розпад СРСР)
та засекречення матеріалів як військової
таємниці. У 1990-х роках виявилося, що
по темі ОГАС серед доступних матеріалів
є лише передсмертні записи В.М. Глуш-
кова. На сьогодні першоджерела по
ОГАС поступово стають доступними для
дослідження, в тому числі ескізний про-
ект ОГАС [8, 9].
За планом 1980 р. функції ОГАС по-
винні були охоплювати не тільки еконо-
міку (від союзного до районного рівнів),
а й усі сфери суспільного життя. Напри-
ПЕРЕДІСТОРІЯ ТА ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ІНФОРМАТИКИ В УКРАЇНІ
Наука та наукознавство, 2012, № 2 133
клад, передбачалась інформатизація ме-
дичного обліку населення, комунальних
платежів, трудових відносин і навіть по-
вний перехід на безготівкову форму роз-
рахунку громадянами за купівлю товарів
та послуг [9, с. 84]. ОГАС повинен був
стати радянським проектом інформацій-
ного суспільства.
По-друге, в описанні третього періо-
ду (1968−1977) згадується, що «в середині
цього періоду було прийнято рішення
про промисловий випуск в СРСР ліній
EC ЕОМ та СМ ЕОМ, повторюючи від-
повідні лінії американських фірм IBM
та DEC» [4, с. 84−85], що заслуговує осо-
бливої уваги. Це рішення відображено
в Постанові Президії АН СРСР № 451
від 24.06.66 р. (зазначимо, що хроноло-
гічно дата відноситься до другого пері-
оду): «Слід... купувати іноземні ЕОМ та
прилади вводу-виводу для проведення
робіт зі створення обчислювальних сис-
тем (ОС) і автоматизації проектуван-
ня ЕОМ, відправляти у відрядження на
тривалі строки спеціалістів у країни, де
є американські ЕОМ IBM-360, для де-
тального ознайомлення» [10, с. 211].
Керівництвом СРСР було прийнято рі-
шення, яке мало катастрофічні наслідки:
заміна всіх різноманітних вітчизняних
розробок середнього класу («Мінськ»,
«Урал», різні варіанти архітектури М-20
та ін.) на єдиний ряд ЕОМ на базі архі-
тектури IBM-360. На рівні Мінприладу
було не так гучно прийнято аналогічну
постанову щодо міні-ЕОМ. Це було во-
льове рішення, санкціоноване найви-
щими сферами управлінської ієрархії та
позицією С.О. Крутовських, В.К. Леві-
на, В.В. Пржиялковського та інших при
абсолютній підтримці президента АН
СРСР академіка М.В. Келдиша та міні-
стра Калмикова [11, с. 77]. За спогадами
Б.М. Малиновського, це рішення було
прийняте під час переговорів з Болга-
рією, Польщею, Угорщиною, Чехосло-
ваччиною та іншими європейськими
країнами щодо створення нового поко-
ління ЕОМ, альтернативного серії IBM.
Радянські провідні вчені (С.О. Лебе-
дєв, А.І. Кітов, В.М. Глушков, І.С. Брук,
Б.І. Рамеєв) опиралися цьому рішенню,
хоча тільки С.О. Лебедєв повністю відмо-
вився у своєму Інституті точної механіки
й обчислювальної техніки АН СРСР від-
творювати західну техніку. «Рішення копі-
ювання» справедливо назвали «стратегіч-
ним і гучним провалом» (неофіційно –
зрадою), а от західний теоретик програму-
вання Е. Дейкстра заявив про «найбільшу
перемогу Заходу в холодній війні» [12].
Копіювання вимагало концентра-
ції великих наукових та інженерних зу-
силь на проблемах технології кремнієвих
твердих схем з формуванням радіодета-
лей у самому об’ємі напівпровідникового
монокристалу, на проблемах єдиного для
всіх ЕОМ системного програмного за-
безпечення (СПЗ) [10, с. 212]. Вітчизняні
розробки не змогли відтворити на 100%
стандарти (причому вже застарілих, а
не передових і секретних) західних тех-
нологій, проте знизили творчу енергію
радянських вчених та інженерів. Хоча в
історичній літературі досить толерантно
перераховують наслідки цього рішення
на тлі інших великих та оригінальних
досягнень (принципи архітектури ЕОМ,
теорія керування, математична теорія
проектування ОС, розробки зі штучного
інтелекту), поза сумнівом, дана негатив-
на поворотна точка розвитку вітчизняної
інформатики повинна бути відображена
в періодизації окремо.
По-третє, в наведеній періодизації
розвитку інформатики відсутня згадка
про світову мережу Інтернет та зв’язок
інформатики із суспільством, причому
сьогодні соціальний напрям інформати-
ки набрав ключового значення, що дуже
яскраво показує розвиток соціальних
мереж. Безперечно, дата підключення
С.О. Жабін
Science and Science of Science, 2012, № 2134
Радянського Союзу, а потім і незалежної
України до Інтернету є ключовою в пері-
одизації. Біотехнолог А. Клесов називає
себе першим «радянським цивільним
Інтернет-користувачем 1982 р.» [13]. За-
гальновідомо, що 19.09.1990 р. від імені
Асоціації користувачів UNIX (SUUG —
Soviet UNIX User’s Group) був зареє-
стрований домен верхнього рівня SU
в базі даних InterNIC (Internet Network
Information Center) для використання на
території СРСР. За станом на 2011 р. він
продовжує використовуватися.
Намагання обмежитися лише до-
слідженням переліку науково-технічних
досягнень вчених у державних установах
без аналізу динаміки політичних, еко-
номічних і соціальних процесів також
призвело до четвертого недоліку. П’ятий
етап (1988−1997) штучно об’єднує період
розвитку радянської науки з незалежним
періодом (від 1991 р.) звуження наукової
бази в Україні, коли почалася економіч-
на та промислово-технологічна криза.
У п’ятому та шостому етапах років неза-
лежності (1991−2011) є певні досягнен-
ня: розробка системи «ПАРУС» (1995 р.,
А. В. Анісімов), систем інтелектуального
відеоспостереження під керівництвом
В.П. Боюна, інформаційно-діагностичної
системи «ГОМЕОПАТ» (2000 р., П.В. Ва-
силик, Т.М. Дудка), CASE-системи «Муль-
типроцессист» (2003 р., Г.Е. Цейтлін), клас-
терного комплексу «СКИТ-1» (2005),
«РАДА 3 – КИЕВ» (2006) [14, с.48−55],
проте вони сприймаються як інерція отри-
маного у спадок наукового потенціалу, на-
віть через те, що в наш час після створення
вітчизняної ІТ-технології далеко не завжди
вона впроваджується. Крім того, з моменту
отримання Україною незалежності про-
йшло вже двадцять років. Це достатній пе-
ріод часу для підведення підсумків і пере-
гляду існуючих уявлень про стан речей.
Отже, враховуючи викладене вище,
періодизацію історії інформатики в
Україні, на нашу думку, доцільно виклас-
ти наступним чином:
1. 1945−1956 рр. – передісторія ін-
форматики, поява і розвиток
електронної обчислювальної тех-
ніки, виникнення кібернетики.
2. 1957−1965 рр. – інтеграція ідей
кібернетики й комп’ютерної тех-
ніки, систематична підготовка
кадрів, створення інфраструк-
тури. Розробка машинних мо-
делей реальних об’єктів, програм
для розв’язування задач обробки
числової, символьної, текстової
інформації та графічних образів.
12.06.1963 р. було створено Відділ
(відділення) математики, механі-
ки і кібернетики АН УРСР. 1962−
1964 р. – ініційовано проект ОГАС
(В.М. Глушков) і розроблено ес-
кізний проект ЕГСВЦ.
3. 1966−1977 рр. – розробка кібер-
нетичних систем, розробки в за-
гальній теорії кодування, мате-
матичній теорії проектування,
штучного інтелекту. 24.06.1966
р. – стратегічне рішення на орі-
єнтацію та відтворення техніки
західної лінії ЕОМ фірми IBM.
Зниження оригінальності розро-
бок елементної бази та системно-
го програмного забезпечення.
4. 1978−1987 рр. – переосмислен-
ня ролі та місця кібернетики у
зв’язку зі становленням інформа-
тики та її соціальними аспекта-
ми, повністю оформленою кон-
цепцією соціалізації інформати-
ки – Ескізний проект ОГАС від
20.12.1980 р.
5. 1988−1991 рр. – реалізація про-
грамних компонент промислових
і дослідних систем на новому по-
колінні комп’ютерів, насамперед
персональних, і в комп’ютерних
мережах. Переосмислено якість
ПЕРЕДІСТОРІЯ ТА ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ІНФОРМАТИКИ В УКРАЇНІ
Наука та наукознавство, 2012, № 2 135
програмного забезпечення, пе-
редусім у зв’язку з потребою
розподілення обчислення й да-
них у комп’ютерних мережах.
29.03.1988 р. – створення Відді-
лення інформатики, обчислю-
вальної техніки та інформатизації
АН УРСР. 1989 р. – розробле-
но узагальнений варіант Кон-
цепції інформатизації суспіль-
ства (В.С. Михалевич) [5, с. 15].
19.09.1990 р. – зареєстровано Ін-
тернет-домен «.su». 24.08.1991 р. –
незалежність України, завершення
історії радянської інформатики.
6. 1991−1997 рр. – промислово-тех-
нологічний спад наукової бази
України, стрімке освоєння рин-
ку товарами й послугами захід-
них комп’ютерних та ІТ компа-
ній. Наукова еміграція. Широке
поширення мережі Інтернет та
ІКТ-технологій. Національний
Інтернет-домен «.ua» України за-
реєстровано 01.12.1992 р.
7. З 1997 р. – початок Національ-
ної програми інформатизації
українського суспільства, уточ-
нення понять інформатики, ІТ і
напрямів їх розвитку. Повна за-
міна основного ресурсу засобів
комп’ютерної техніки. Розробка
основ теорії й програмного забез-
печення паралельних обчислень
на кластерних комплексах.
Фундаментальна колективна моно-
графія «Стан та перспективи розвитку
інформатики в Україні» за 2010 р. міс-
тить наступний досить вичерпний пере-
лік напрямів української інформатики
[5, с. 1003−1006]: математичне моделю-
вання й методи обчислювальної мате-
матики та їх застосування, теорія екс-
тремальних задач та методи оптиміза-
ції, теорія та технології програмування,
обчислювальна техніка, теорія систем і
процесів керування, штучний інтелект
та роботехнічні комплекси, досліджен-
ня системних задач за умов невизна-
ченостей та багатофакторних ризиків,
методи теорії надійності та інформацій-
ної безпеки, інформаційно-телекому-
нікаційні системи й технології, біоло-
гічна і медична кібернетика, прикладні
комп’ютерні системи та технології об-
робки даних, інформаційні технології в
освіті та науці. Зазначимо, що існування
напряму не обов’язково означає його до-
статній розвиток у наш час. Наприклад,
В.М. Глушков виділяв автоматизовані
системи управління як дуже важливий
напрям інформатики, за його погляда-
ми АСУ повинні були займатися плану-
ванням діяльності людських колективів
(«організаційна структура управління
є предметом інженерного проектуван-
ня»), протистояти корупції і вводили-
ся як базові цеглини проекту ОГАС [5,
с. 395−396; 7]. На сучасному етапі на-
прям «Прикладні комп’ютерні системи
та технології обробки даних» містить
системи прийняття рішень спеціально-
го призначення (ситуаційні центри) та
АСУТП, проте не АСУ [6, с. 907−976].
Можлива відмова від розвитку АСУ в су-
часній Україні означає, що управління у
владних структурах більше залежить від
прийняття одноосібних рішень керів-
никами, а не від науково-економічного
планування, що частково відкидає кра-
їну до третього інформаційного бар’єру,
знижуючи рівень економічного прирос-
ту [9, с. 17].
Перспективи повноцінного розвитку
української інформатики на тлі систем-
ної економічної кризи, значної наукової
еміграції та послаблення національної
системи освіти досить песимістичні.
Наприклад, автори доповіді «Кібербез-
пека: світові тенденції та виклики для
України» від 26.05.2011 р. приходять до
висновку, що «Україна досі залишається
С.О. Жабін
Science and Science of Science, 2012, № 2136
уразливою (особливо її телекомунікацій-
на складова), й не в останню чергу через
надмірно широке запровадження захід-
них програмних продуктів і використан-
ня матеріально-технічної бази іноземно-
го виробництва» [5, с. 9−11; 15, с. 20].
1. Большая Российская Энциклопедия: В 30 т. – М. : Большая Рос. Энцикл., 2008. – 767 с.
2. Сергієнко І.В. Інформатика та комп’ютерні технології/ І.В. Сергієнко: НАН України. Ін-т кіберне-
тики ім. В.М. Глушкова. – К.: Наук.думка, 2004. – 431 с.
3. Божко В.В. Інформатика: етапи становлення / В.В. Божко [Електронний ресурс]. − Режим доступу:
[http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vcpi/Ist/2009_48/wwb.htm].
4. Сергиенко И.В. Виктор Михайлович Глушков и феноменология развития кибернетики и информа-
тики в Украине / И. В. Сергиенко, Ю.В. Капитонова // Наука та наукознавство. – 2003. – № 3. − С. 77−101.
5. Глушков В.М. Основы безбумажной информатики / В.М. Глушков. − М.: Наука, 1987. – 551 с.
6. Стан та перспективи розвитку інформатики в Україні: монографія / Алексєєв В.А., Алішов Н.І.,
Андон А.В. та ін.. – К. : Наук. думка, 2010. – 1008 с.
7. Лист В.М. Глушкова до президента АН СРСР А.П. Александрова – Приватний архів В.В. Глушкової.
8. Малиновский Б.Н. Очерки по истории компьютерной техники в Украине / Б.Н. Малиновский. – К.:
Феникс, 1998. – 452 с.
9. Михеев Ю.А. Эскизный проект. Сводный том. Общегосударственная автоматизированная система сбора
и обработки информации для учета, планирования и управления народным хозяйством (ОГАС) / Ю.А. Михеев,
В.Г. Лисицин; Государственный комитет СССР по науке и технике. Всесоюзный научно-исследовательский
институт проблем организации и управления. Гос. рег.№ 75052902. Для служебного пользования. Экз. № 00018.
10. Хоменко Л.Г. История отечественной кибернетики и информатики. − Монография / Л.Г. Хомен-
ко. – К.: Ин-т кибернетики им. В. М. Глушкова НАН Украины, 1998. – 455 с.
11. Іваницька Л.В. Суспільно-політичні та науково-організаційні аспекти становлення і розвитку кі-
бернетичної науки в Україні в другій половині XX – на початку XXI століття: дисертація канд. іст. наук:
07.00.01 / Л.В.Іваницька; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. − К., 2003.
12. Ревич Ю. Наши / Ю.Ревич // Журнал «Домашний компьютер» № 5 от 10.05.2003 г. [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://www.homepc.ru/offline/2003/83/26712.
13. Первый пользователь Интернета в СССР нашел лазейку сквозь «железный занавес» МК [Елек-
тронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mk.ru/politics/russia/article/2011/03/15/572714-pervyiy-
polzovatel-interneta-v-sssr-nashel-lazeyku-skvoz-zheleznyiy-zanaves.html.
14. Капитонова Ю.В. Достижения и проблемы кибернетики и информатики в Украине /
Ю.В.Капитонова, А.А. Летичевский // Наука та наукознавство. – 2007. – № 4. − С. 45−57.
15. Кібербезпека: світові тенденції та виклики для України. − К.: НІСД, 2011. − 30 с. [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/kyber_bezpeka-aab17.pdf.
Одержано 11.04.2012
С.А. Жабин
Предыстория и этапы становления информатики в Украине
Рассмотрены этапы развития информационных технологий в мире от устной речи к сетям компьютерных
систем, которые позволили преодолеть информационные барьеры на пути повышения эффективности управле-
ния хозяйством. Изложена общая периодизация истории советской информатики. Предложена периодизация с
учетом истории проекта Общегосударственной автоматизированной системы учета и обработки информации
(1964–1982) академика В.М. Глушкова, стратегического решения о копировании технологий американских ф
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-49421 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0374-3896 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:54:56Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Жабін, С.О. 2013-09-18T13:59:03Z 2013-09-18T13:59:03Z 2012 Передісторія та етапи становлення інформатики в Україні / С.О. Жабін // Наука та наукознавство. — 2012. — № 2. — С. 129-136. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49421 Розглянуто етапи розвитку інформаційних технологій у світі від усної мови до мереж комп’ютерних систем, що дозволяли долати інформаційні бар’єри на шляху підвищення ефективності управління. Викладено загальну періодизацію історії радянської інформатики. Запропоновано періодизацію з урахуванням історії проекту Загальнодержавної автоматизованої системи обліку й обробки інформації (1964–1982) академіка В.М. Глушкова, стратегічного рішення про копіювання технологій американських фірм, що призвело до значного відставання вітчизняної техніки. Рассмотрены этапы развития информационных технологий в мире от устной речи к сетям компьютерных систем, которые позволили преодолеть информационные барьеры на пути повышения эффективности управления хозяйством. Изложена общая периодизация истории советской информатики. Предложена периодизация с учетом истории проекта Общегосударственной автоматизированной системы учета и обработки информации (1964–1982) академика В.М. Глушкова, стратегического решения о копировании технологий американских фирм, что привело к существенному отставанию отечественной техники. Phases of global information technology development, from oral speech to computer networks, are shown, which allowed for overcoming information barriers in management efficiency enhancement. A broad chronology of the soviet informatics history is given. Author’s chronology is offered, made up in the context of V.M.Glushkov’s Project for State Automated System for Information Accounting and Processing (1964–1982), the strategic decision for replicating technologies of American firms, which led to the considerable lag behind of national technologies. uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство Історія науки Передісторія та етапи становлення інформатики в Україні Предыстория и этапы становления информатики в Украине Background and Phases of Informatics Development in Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Передісторія та етапи становлення інформатики в Україні Жабін, С.О. Історія науки |
| title | Передісторія та етапи становлення інформатики в Україні |
| title_alt | Предыстория и этапы становления информатики в Украине Background and Phases of Informatics Development in Ukraine |
| title_full | Передісторія та етапи становлення інформатики в Україні |
| title_fullStr | Передісторія та етапи становлення інформатики в Україні |
| title_full_unstemmed | Передісторія та етапи становлення інформатики в Україні |
| title_short | Передісторія та етапи становлення інформатики в Україні |
| title_sort | передісторія та етапи становлення інформатики в україні |
| topic | Історія науки |
| topic_facet | Історія науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49421 |
| work_keys_str_mv | AT žabínso peredístoríâtaetapistanovlennâínformatikivukraíní AT žabínso predystoriâiétapystanovleniâinformatikivukraine AT žabínso backgroundandphasesofinformaticsdevelopmentinukraine |