Інвестиційна привабливість інноваційної сфери у контексті української економіки
Досліджуються особливості інвестиційної привабливості інноваційної сфери та наукового потенціалу української економіки. Показано, що у країні простежується невідповідність між наявним науковим потенціалом та його інноваційною результативністю. Исследуются особенности инвестиционной привлекательности...
Saved in:
| Published in: | Наука та наукознавство |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49439 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Інвестиційна привабливість інноваційної сфери у контексті української економіки / В.М. Головатюк // Наука та наукознавство. — 2012. — № 3. — С. 110-127. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859773193426829312 |
|---|---|
| author | Головатюк, В.М. |
| author_facet | Головатюк, В.М. |
| citation_txt | Інвестиційна привабливість інноваційної сфери у контексті української економіки / В.М. Головатюк // Наука та наукознавство. — 2012. — № 3. — С. 110-127. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука та наукознавство |
| description | Досліджуються особливості інвестиційної привабливості інноваційної сфери та наукового потенціалу української економіки. Показано, що у країні простежується невідповідність між наявним науковим потенціалом та його інноваційною результативністю.
Исследуются особенности инвестиционной привлекательности инновационной сферы и научного потенциала украинской экономики. Показано, что в стране наблюдается несоответствие между имеющимся научным потенциалом и его инновационной результативностью.
Peculiarities of innovation sector’s investment attractiveness and scientific capacities in the Ukrainian economy are studied. It is shown that mismatch between the existing scientific capacities and their innovative performance is found in Ukraine.
|
| first_indexed | 2025-12-02T07:20:36Z |
| format | Article |
| fulltext |
Science and Science of Science, 2012, № 3110
Особливістю сучасного світового
економічного розвитку є та обставина,
що інноваційна сфера та її науковий по-
тенціал відіграють ключову роль у фор-
муванні потоків прямих іноземних інвес-
тицій. Україна володіє суттєвим науко-
вим потенціалом і доцільно було б його
активніше залучати у процес формуван-
ня інвестиційних потоків у вітчизняну
економіку.
Публікації зарубіжних (О.Г. Голіченко,
П. Друкер, В.А. Ільїн, А.А. Малкова,
Г. Мойсейчик, М. Портер, М. Познер,
П. Ро мер та ін.) та вітчизняних авторів
(Ю.М. Бажал, П.Т. Бубенко, В.М. Геєць,
Б.В. Гри ньов, В.А. Гусєв, І.А. Жукович,
І.Ю. Єго ров, Б.А. Маліцький, І.В. Одотюк,
О.С. Петровська, В.С. Пономаренко,
О.С. По пович, Ю.О. Рижкова, В.П. Соловйов,
Л.І. Федулова, О.М. Ястремська та ін.) за-
свідчують, що проблема інвестиційної
привабливості інноваційної сфери про-
довжує залишатись актуальною для все-
бічного вивчення та осмислення її ролі в
сучасних умовах економічного розвитку.
Метою дослідження є вивчення осо-
бливостей інвестиційної привабливості
інноваційної сфери української економі-
ки на сучасному етапі її розвитку.
Протилежну світовій тенденції зрос-
тання привабливості інноваційних сфер
закономірність демонструє Україна (табл.
1 додаток А) та країни СНД. В Україні
чисельність дослідників упродовж 2000–
2009 рр. зменшилась на 14,6% (2000 –
89192 осіб, 2009 – 76147). У європейських
країнах СНД цей показник зменшився
упродовж 2002-2007 рр. на 4,8% (2002 –
579,6 тис. осіб, 2007 – 551,5), азіатських
країнах СНД – 4,1% (2002 – 41,4, 2007 –
39,7) [1, табл. 2].
У розрахунку на 10 тис. осіб еконо-
мічно активного населення чисельність
дослідників в Україні упродовж 1995-2009
рр. зменшилась у 1,7 разa (табл. 1). Ще
гостріші контрасти втрат інноваційного
та наукового потенціалів простежують-
ся у регіональному розрізі. Наприклад,
Волинська область упродовж означе-
ного періоду втратила 77% чисельності
своїх дослідників, Хмельницька – 73%,
Тернопільська – 71%, Миколаївська –
69%. Серед регіональних економік є
й такі, дослідницький потенціал яких
складається всього із одного дослідника
на 10 тис. осіб економічно активного на-
селення (Хмельницька обл.). Не набагато
кращий науковий потенціал Рівненської
(2,9 особи на 10 тис. осіб економічно ак-
тивного населення), Житомирської (3,4
особи), Тернопільської (4,1 особи) та
Вінницької (5,6 особи) областей.
Асиметрія інноваційного та науково-
го потенціалів (розраховується як відно-
шення найбільшого значення показника
до найменшого: max
i
/min
j
, i,j=1,2, …,27;
табл. 1) за регіональними економіками
постійно зростає. Упродовж 1995-2009
В.М. Головатюк
Інвестиційна привабливість інноваційної
сфери української економіки1
Досліджуються особливості інвестиційної привабливості інноваційної сфери та науко-
вого потенціалу української економіки. Показано, що у країні простежується невідпо-
відність між наявним науковим потенціалом та його інноваційною результативністю.
© В.М. Головатюк, 2012
1 Роботу виконано за підтримки Державного фонду фундаментальних досліджень України (проект № 41.5/018).
ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ ІННОВАЦІЙНОЇ СФЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ
Наука та наукознавство, 2012, № 3 111
Таблиця 1
Динаміка наукового потенціалу України за регіонами, 1995–2009 рр. (дослідників на
10000 осіб економічно активного населення, осіб)
Україна, регіони
1995 р. 2000 р. 2005 р. 2008 р. 2009 р.
РНЦ*
о
с
іб
р
а
н
г
о
с
іб
р
а
н
г
о
с
іб
р
а
н
г
о
с
іб
р
а
н
г
о
с
іб
р
а
н
г
%
д
о
1
9
9
5
р
.
Україна 57,8 39,1 38,3 34,5 34,4 59,5
1. АР Крим 24,9 11 17,2 13 16,0 12 13,5 13 12,8 13 51,3 РНЦ
2. Вінницька 11,5 23 8,1 22 7,8 21 6,6 21 5,6 22 49,1
3. Волинська 16,9 16 7,8 23 7,5 22 4,2 24 3,9 24 23,3
4. Дніпропетровська 65,3 4 40,8 4 43,4 4 37,1 4 36,9 4 56,5 РНЦ
5. Донецька 43,3 9 29,3 7 30,0 6 28,5 6 27,0 6 62,3 РНЦ
6. Житомирська 9,4 24 4,1 26 4,6 26 3,9 25 3,4 25 35,8
7. Закарпатська 12,9 22 9,6 19 9,3 17 8,2 18 8,4 18 65,5
8. Запорізька 51,8 7 27,9 8 24,1 8 20,2 8 20,1 9 38,9
9. Івано-Франківська 14,6 20 9,0 20 9,6 16 7,9 19 7,0 19 47,9
10. Київська 19,0 14 18,4 11 19,7 10 19,5 9 21,6 8 113,8
11. Кіровоградська 7,1 26 7,7 24 6,5 24 5,6 22 6,1 21 85,8
12. Луганська 21,6 12 14,7 14 12,3 15 10,3 15 9,1 16 42,2
13. Львівська 63,7 5 37,4 5 35,4 5 30,7 5 29,7 5 46,6 РНЦ
14. Миколаївська 53,8 6 25,4 9 17,8 11 17,0 10 16,5 11 30,7
15. Одеська 44,1 8 29,6 6 25,7 7 23,0 7 21,7 7 49,1 РНЦ
16. Полтавська 16,3 17 13,5 16 9,3 18 10,3 16 11,4 14 69,9
17. Рівненська 7,7 25 5,7 25 4,9 25 3,7 26 2,9 26 37,3
18. Сумська 25,9 10 18,2 12 23,4 9 13,8 12 14,8 12 57,0
19. Тернопільська 14,2 21 8,3 21 7,3 23 4,2 23 4,1 23 29,2
20. Харківська 186,9 2 102,2 2 97,2 2 92,0 2 91,7 2 49,1 РНЦ
21. Херсонська 19,9 13 14,2 15 12,3 14 10,5 14 10,2 15 51,2
22. Хмельницька 3,8 27 1,4 27 1,3 27 1,2 27 1,0 27 27,4
23. Черкаська 15,0 19 10,2 18 8,6 19 9,2 17 9,1 17 60,8
24. Чернівецька 18,0 15 18,7 10 14,2 13 16,8 11 18,2 10 100,9
25. Чернігівська 15,4 18 11,4 17 8,4 20 7,0 20 6,9 20 44,8
26. м. Київ 441,6 1 252,7 1 243,4 1 214,3 1 213,8 1 48,4
27. м. Севастополь 128,5 3 61,0 3 46,6 3 47,3 3 44,8 3 34,8
max 441,6 252,7 243,4 214,3 213,8 113,8
min 3,8 1,4 1,3 1,2 1,0 23,3
max/min 117,3 175,4 183,8 179,8 207,3 4,9
Середнє 50,1 29,8 27,7 24,7 24,4 52,2
СерКвВід 88,0 49,2 47,3 42,2 42,1 21,2
КоВар 1,755 1,651 1,711 1,710 1,725 0,406
Джерело. Авторська розробка за матеріалами Держкомстату України.*РНЦ – Регіональний науковий
центр НАН та МОН України
В.М. Головатюк
Science and Science of Science, 2012, № 3112
рр. вона зросла з 117,3 разa до 207,3 разa.
Зазначене суттєво ускладнює перехід
української економіки на інноваційну
модель її розвитку.
За даними 2009 року найбільший до-
слідницький потенціал був сконцентро-
ваний у м.Києві (31586 осіб; 41,48% від
загальної чисельності дослідників по кра-
їні – 76147 осіб) та Харківській області
(12570 осіб, 16,51% від загальної їхньої чи-
сельності). Дослідницький потенціал лише
цих двох регіонів складав вже більше по-
ловини дослідницького потенціалу країни
(57,99% від загальної їхньої чисельності).
За ними йдуть Дніпропетровська
(6143 особи; 8,07%), Донецька (5900 осіб;
7,75%), Львівська (3522 особи; 4,63%) та
Одеська (2420 осіб; 3,18%) області. Усі ра-
зом зазначені шість регіонів концентру-
ють 62141 особу дослідників або 81,61%
загальної їхньої чисельності. На інші 21
регіон припадає всього 14006 осіб дослід-
ників або 18,39% загальної їхньої чисель-
ності. Серед означених шести регіонів є
п’ять, в яких діють регіональні наукові
центри НАН та МОН України (Харківська,
Дніпропетровська, Донецька, Львівська та
Одеська області). У своїй сукупності вони
концентрують 30555 осіб дослідників або
40,13% їхньої загальної чисельності.
В усіх шести зазначених регіонах чи-
сельність дослідників у розрахунку на 10
тис. осіб економічно активного населен-
ня перевищує 20 осіб. Якщо до них дода-
ти ще Київську та Запорізьку області, які
за абсолютною чисельністю дослідників
йдуть за ними і, в яких теж чисельність
дослідників на 10 тис. осіб економічно
активного населення перевищує 20 осіб,
то у сумі дослідницький потенціал вось-
ми регіонів складав 65720 осіб (86,31%
їхньої загальної чисельності). Тобто на
10 тис. економічно активного населення
восьми регіонів припадало 61,3 дослід-
ника. Для решти регіонів цей показник
складав 9,1 дослідника на 10 тис. еконо-
мічно активного населення. Асиметрія –
6,7 разa.
Враховуючи зазначену обставину, а
також базуючись на концепції економіч-
ного зростання П.Ромера [2], стає зрозу-
мілим, що визначені вісім регіональних
економік відіграють в Україні провідну
роль в накопиченні ресурсу людського
капіталу, сприяючого швидкому іннова-
ційному економічному зростанню.
Таким чином, регіональні наукові
центри з точки зору їхніх можливостей
накопичення запасу людського капіталу,
необхідного для інноваційного еконо-
мічного розвитку, цілком закономірно
можуть виконувати функції «точок-те-
риторій» продуктивного економічного
зростання. Логічно припустити, що саме
навколо них найбільш ефективно можна
і доцільно створювати економічні клас-
тери такого росту.
Динаміка ж дослідницького потенці-
алу за регіональними науковими центра-
ми упродовж 1995–2009 рр. засвідчує, зо-
крема, що вони на даний час не викону-
ють функцію накопичення запасу люд-
ського капіталу, а навпаки – втрачають
його (табл. 2). При цьому, найбільшою
мірою втратили дослідницький потенці-
ал Кримський (на 56,9%), Південний (на
56,3%) та Західний (на 52,7%) регіональ-
ні наукові центри.
На противагу українській економіці,
як зазначалося раніше, для світової еко-
номіки характерним було зростання до-
слідницького потенціалу. Як засвідчують
дослідження ЮНЕСКО, характерним
було також і зростання інвестицій у до-
слідницький сектор економіки (табл. 3)
[1, табл. 1]. Валові внутрішні видатки на
НДДКР (ВВНДДКР) у розвинутих краї-
нах зросли з 2,2% ВВП у 2002 р. до 2,3%
у 2007 р., країнах, що розвиваються – з
0,8% у 2002 р. до 1,0% у 2007 р. У найменш
розвинених країнах зростання зазначе-
ного показника не відбулося: упродовж
ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ ІННОВАЦІЙНОЇ СФЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ
Наука та наукознавство, 2012, № 3 113
Таблиця 2
Динаміка наукового потенціалу за регіональними науковими центрами НАН і МОН
України та регіонами, що не входять до їхнього складу. 1995–2009 рр. (дослідників на
10000 осіб економічно активного населення, осіб)
Україна, регіональні
наукові центри,
регіони
1995 р. 2000 р. 2005 р. 2008 р. 2009 р.
осіб ранг осіб ранг осіб ранг осіб ранг осіб ранг % до 1995 р.
Україна 57,8 39,1 38,3 34,5 34,4 59,5
26. м. Київ 441,6 1 252,7 1 243,4 1 214,3 1 213,8 1 48,4
Північно-Східний
20. Харківська 186,9 2 102,2 2 97,2 2 92,0 2 91,7 2 49,1
18. Сумська 25,9 10 18,2 12 23,4 9 13,8 12 14,8 12 57,0
16.Полтавська 16,3 17 13,5 16 9,3 18 10,3 16 11,4 14 69,9
max/min 11,5 7,6 10,5 9,0 8,1 1,4
Середнє 76,3 44,6 43,3 38,7 39,3 58,6
СерКвВід 95,9 49,9 47,2 46,2 45,4 10,5
Кримський
27. м. Севастополь 128,5 3 61,0 3 46,6 3 47,3 3 44,8 3 34,8
1. АР Крим 24,9 11 17,2 13 16,0 12 13,5 13 12,8 13 51,3
max/min 5,2 3,5 2,9 3,5 3,5 1,5
Середнє 76,7 39,1 31,3 30,4 28,8 43,1
СерКвВід 73,3 30,9 21,6 23,9 22,6 11,7
10. Київська 19,0 14 18,4 11 19,7 10 19,5 9 21,6 8 113,8
Придніпровський
4. Дніпропетровська 65,3 4 40,8 4 43,4 4 37,1 4 36,9 4 56,5
8. Запорізька 51,8 7 27,9 8 24,1 8 20,2 8 20,1 9 38,9
11. Кіровоградська 7,1 26 7,7 24 6,5 24 5,6 22 6,1 21 85,8
max/min 9,2 5,3 6,7 6,7 6,1 2,2
Середнє 41,4 25,4 24,7 21,0 21,0 60,4
СерКвВід 30,5 16,7 18,5 15,8 15,4 23,7
Донецький
5. Донецька 43,3 9 29,3 7 30,0 6 28,5 6 27,0 6 62,3
12. Луганська 21,6 12 14,7 14 12,3 15 10,3 15 9,1 16 42,2
max/min 2,0 2,0 2,4 2,8 3,0 1,5
Середнє 32,5 22,0 21,1 19,4 18,1 52,3
СерКвВід 15,3 10,4 12,5 12,8 12,6 14,2
Південний
15. Одеська 44,1 8 29,6 6 25,7 7 23,0 7 21,7 7 49,1
14. Миколаївська 53,8 6 25,4 9 17,8 11 17,0 10 16,5 11 30,7
21. Херсонська 19,9 13 14,2 15 12,3 14 10,5 14 10,2 15 51,2
max/min 2,7 2,1 2,1 2,2 2,1 1,7
Середнє 39,3 23,1 18,6 16,8 16,1 43,7
СерКвВід 17,5 7,9 6,7 6,2 5,8 11,3
Західний
13. Львівська 63,7 5 37,4 5 35,4 5 30,7 5 29,7 5 46,6
24. Чернівецька 18,0 15 18,7 10 14,2 13 16,8 11 18,2 10 100,9
7. Закарпатська 12,9 22 9,6 19 9,3 17 8,2 18 8,4 18 65,5
9. Івано-Франківська 14,6 20 9,0 20 9,6 16 7,9 19 7,0 19 47,9
В.М. Головатюк
Science and Science of Science, 2012, № 3114
2002-2007 рр. він знаходився на рівні
0,2% ВВП, хоча темпи росту ВВНДДКР
склали 136,4%. Зазначений світовий по-
казник за цей період теж не змінився –
знаходився на рівні 1,7%, а темпи росту
світових ВВНДДКР склали 145,0%.
В Україні валові внутрішні видатки
на НДДКР у 2002 р. складали 0,99% ВВП,
у 2007 – 0,86% (табл. 3). Проте темп росту
склав 144,0% і знаходився на рівні світо-
вого показника. У європейських країнах
СНД цей показник теж знизився з 1,2%
ВВП у 2002 р. до 1,1% у 2007 р., в азіат-
ських країнах СНД він упродовж означе-
ного періоду не змінився: утримувався на
рівні 0,2% ВВП.
Найбільш високими темпами за
означений період зростали внутрішні
інвестиції на НДДКР у країнах, що роз-
виваються – темп росту 199,0%, у розви-
нутих країнах – 133,7%, найменш розви-
нутих – 136,4%.
Отже, можна зазначити, що найбільш
інтенсивно формувалась інвестиційна
привабливість дослідницького сектору
економіки у країнах, що розвиваються.
Причому темпи росту внутрішніх інвес-
тицій на НДДКР у них перевищували
темпи росту ВВП на 35,2%, у розвинутих
країнах – всього на 2,3%. Світовий по-
казник темпів росту ВВНДДКР переви-
щував темпи росту ВВП теж не суттєво –
всього на 1,7%. У найменш розвинених
країнах характерним було відставан-
ня темпів росту внутрішніх інвестицій
НДДКР від темпів росту ВВП на 27%.
У країнах тріади зростання ВВНДДКР
складало: ЄС – 128,5%, Японії – 136,7%,
США – 134,6%. В цілому по країнах тріа-
ди – 132,9%. У решти країн світу – 181,0%.
Водночас, питома вага тріади у світо-
вому показнику ВВНДДКР зменшилася з
74,9% у 2002 році до 68,6% у 2007 році. ЄС –
з 26,1% у 2002 р. до 23,1% у 2007 р. Японії –
з 13,7% у 2002 р. до 12,9% у 2007 р. США – з
35,1% у 2002 р. до 32,6% у 2007 р.
Питома вага розвинених країн у цьо-
му ж показнику зменшилася з 82,6% у
2002 р. до 76,2% у 2007 р. Проте зросла
питома вага країн, що розвиваються – з
17,2% у 2002 р. до 23,7% у 2007 р. Питома
вага найменш розвинених країн була на
рівні 0,1%, України – теж практично на
рівні 0,24%.
За класифікацією ЮНЕСКО у сві-
товому показнику ВВНДДКР суттєво
зросла питома вага лише країн Азії – з
27,1% у 2002 р. до 32,2% у 2007 р. Серед
них найбільш суттєво: Китаю (на 3,9%),
Республіки Корея (на 0,8%) та Індії (на
0,6%). Разом питома вага Китаю та Індії
складала 11,1% у 2007 р. або 46,8% пито-
мої ваги за цей рік країн, що розвивають-
ся, що, безумовно, підвищує їхню прива-
бливість з поміж інших країн цієї групи.
У розрахунку на одну особу населен-
ня валові внутрішні витрати на НДДКР
для розвинених країн складали у 2002 р.
19. Тернопільська 14,2 21 8,3 21 7,3 23 4,2 23 4,1 23 29,2
3. Волинська 16,9 16 7,8 23 7,5 22 4,2 24 3,9 24 23,3
17. Рівненська 7,7 25 5,7 25 4,9 25 3,7 26 2,9 26 37,3
22. Хмельницька 3,8 27 1,4 27 1,3 27 1,2 27 1,0 27 27,4
max/min 16,9 26,0 26,7 25,8 28,8 4,3
Середнє 19,0 12,2 11,2 9,6 9,4 47,3
СерКвВід 18,7 11,3 10,5 9,8 9,8 25,7
23. Черкаська 15,0 19 10,2 18 8,6 19 9,2 17 9,1 17 60,8
25. Чернігівська 15,4 18 11,4 17 8,4 20 7,0 20 6,9 20 44,8
2. Вінницька 11,5 23 8,1 22 7,8 21 6,6 21 5,6 22 49,1
6. Житомирська 9,4 24 4,1 26 4,6 26 3,9 25 3,4 25 35,8
Джерело. Авторська розробка за матеріалами Держкомстату України.
ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ ІННОВАЦІЙНОЇ СФЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ
Наука та наукознавство, 2012, № 3 115
542,7 дол. США, у 2007 р. – 712,8 (зрос-
тання на 31,3%). Для країн, що розвива-
ються цей показник складав у 2002 р.
31,2 дол., у 2007 – 58,3 (зростання на
86,9%). Для найменш розвинених країн:
у 2002 р. – 1,5 дол., у 2007 – 1,9 (зростан-
ня на 26,7%). Для європейських країн
СНД: у 2002 р. – 88,5 дол., 2007 – 136,1
(зростання на 53,8%), азіатських країн
СНД: у 2002 р. – 7,0 дол., 2007 р. – 10,2
(зростання на 45,7%). Зазначений світо-
вий показник за цей період зріс з 126,0
дол. США у 2002 р. до 171,7 дол. США
у 2007 р. (зростання на 36,3%). При
цьому, як для світової економіки зага-
лом, так і для груп країн з різним рівнем
економічного розвитку (у класифікації
ЮНЕСКО: розвинених країн, країн, що
розвиваються та найменш розвинених
країн) характерним було зростання чи-
сельності їхнього населення.
Зіставляючи за цей же період тем-
пи росту валових внутрішніх витрат на
НДДКР у розрахунку на одну особу насе-
Таблиця 3
Динаміка інвестування дослідницького сектору світової економіки, 2002–2007 рр.
Країни, показники
ВВП (ПКС,
млрд $)
Населення, млн.
осіб
ВВНДДКР
(ПКС, млрд $)
ВВНДДКР, % від
ВВП
ВВНДДКР на
особу насел, $
2002 р. 2007 р. 2002 р. 2007 р. 2002 р. 2007 р. 2002 р. 2007 р. 2002 р. 2007 р.
Весь світ 46272,6 66293,7 6274,3 6670,8 790,3 1145,7 1,7 1,7 126,0 171,7
Темп росту,% 100,0 143,3 100,0 106,3 100,0 145,0 100,0 136,3
Розвинені країни 29341,1 38557,1 1203,4 1225,0 653,0 873,2 2,2 2,3 542,7 712,8
Темп росту,% 100,0 131,4 100,0 101,8 100,0 133,7 100,0 104,5 100,0 131,3
Країни, що
розвиваються
16364,4 26810,1 4360,5 4647,3 136,2 271,0 0,8 1,0 31,2 58,3
Темп росту,% 100,0 163,8 100,0 106,6 100,0 199,0 100,0 125,0 100,0 186,9
Найменш розвинені
країни
567,1 926,4 710,4 798,5 1,1 1,5 0,2 0,2 1,5 1,9
Темп росту,% 100,0 163,4 100,0 112,4 100,0 136,4 100,0 126,7
ЄС 11703,6 14905,7 484,2 493,2 206,2 264,9 1,8 1,8 425,8 537,0
Японія 3417,2 4297,5 127,1 127,4 108,2 147,9 3,2 3,4 851,0 1161,3
США 10417,6 13741,6 294,0 308,7 277,1 373,1 2,7 2,7 942,4 1208,7
По тріаді: Σ 25538,4 32944,8 905,3 929,3 591,5 785,9 2,3 2,4 653,4 845,7
а*, % 55,2 49,7 14,4 13,9 74,8 68,6 1,3 1,2
Темп росту,% 100,0 129,0 100,0 102,7 100,0 132,9 100,0 103,0 100,0 129,4
Решта країн: Σ 20734,2 33348,9 5369,0 5741,5 198,8 359,8 0,96 1,08 37,0 62,7
в*, % 44,8 50,3 85,6 86,1 25,2 31,4 0,4 0,5
Темп росту,% 100,0 160,8 100,0 106,9 100,0 181,0 100,0 112,5 100,0 169,2
Перевищення
тріади, разів
3,0 2,2 2,4 2,2 17,6 13,5
Україна 237,3 321,5 48,24 46,35 1,9 2,8 0,99 0,86 40,3 60,2
Темп росту,% 100,0 135,5 100,0 96,1 100,0 144,0 100,0 86,9 100,0 149,4
Джерело. Авторські розрахунки за: Доклад ЮНЕСКО по науке за 2010 г. Современное состояние на-
уки в мире. Рабочее резюме. Режим доступа: http://unesdoc.unesco.org/images/0018/001898/189883r.pdf
Єгоров І.Ю., Жукович І.А., Рижкова Ю.О. Науковий та інноваційний потенціал України у міжнародних
статистичних порівняннях: Моногр. / Єгоров І.Ю., Жукович І.А., Рижкова Ю.О. – К.: ДП «Інформ.-аналіт.
агентство», 2010. – С. 94–96. Доклад о развитии человека 2009. Преодоление барьеров: человеческая мо-
бильность и развитие / Пер с англ.; ПРООН – М.: Издательство «Весь Мир», 2009. – 232 с. Доклад о развитии
человека 2004. Культурная свобода в современном многообразном мире. / Пер. с англ. — М.: Издательство
«Весь Мир», 2004. — 328 с.
а*, в* – доля у світовому показнику.
В.М. Головатюк
Science and Science of Science, 2012, № 3116
лення для груп країн з різним рівнем їх-
нього економічного розвитку з темпами
росту ВВП на одну особу населення для
них також, можна пересвідчитись, що
найбільш інвестиційно-привабливо роз-
вивались інноваційні сфери саме країн,
що розвиваються. Так, упродовж 2002–
2007 рр. темпи приросту ВВП на одну
особу населення країн, що розвиваються
випереджали цей показник розвинутих
країн у 1,8 разa, найменш розвинутих – у
1,2 разa. Світовий показник – у 1,5 разa.
Темпи приросту валових внутріш-
ніх витрат упродовж 2002–2007 рр. на
НДДКР країн, що розвиваються виперед-
жали цей показник розвинутих країн у 2,8
разa, а найменш розвинутих – у 3,3 разa.
Світовий показник – у 2,4 разa.
Зіставлення темпів росту валових
внутрішніх витрат на НДДКР у розра-
хунку на одну особу населення з темпа-
ми росту ВВП на одну особу населення
для різних груп країн засвідчує ту ж за-
кономірність, про яку йшлося раніше,
коли порівнювались темпи росту за за-
значеними показниками у абсолютному
вимірі.
Таким чином, світові тенденції інвес-
тування розвитку наукового потенціалу
засвідчують ту особливість, що упродовж
2002-2007 рр. він відігравав досить про-
дуктивну роль у поліпшенні інвестицій-
ної привабливості інноваційної сфери
світової економіки загалом, а найбільш
інтенсивно в економіках країн, що роз-
виваються.
В Україні валові внутрішні витра-
ти на НДДКР на одну особу населення
складали: у 2002 р. – 40,3 дол. США, у
2007 – 60,2 (зростання на 49,4%). За цим
показником вона знаходилась приблиз-
но на рівні країн, що розвиваються. А
від економічно розвинених відставала у
12 разів. Проте чисельність населення за
цей період знизилася з 48,24 млн. осіб до
46,35 млн осіб.
У Китаї, наприклад, як країни, що очо-
лювала у 2007 році світову десятку країн-
лідерів за експортом високотехнологічної
продукції зазначений показник складав
77,1 дол. США (у 2002 р. – 30,5 дол. США,
зростання упродовж 2002–2007 рр. у 2,5
разa). Якщо взяти до уваги, що Україна
у 2007 році мала всього 0,07% світово-
го експорту такої продукції (відставання
від Китаю у 259 разів [3, табл. 1]), то зро-
зуміло – ефективність віддачі наукового
потенціалу України та Китаю просто не
зіставні. У зв’язку з чим інвестиційна при-
вабливість інноваційної сфери української
економіки суттєво поступається цій сфері
китайської економіки.
Якщо зіставити тенденції у співвід-
ношенні експортного потенціалу еконо-
мік світу, обсягів інвестування розвитку
їхніх наукових потенціалів, рівнів розви-
тку наукових потенціалів, а також осо-
бливості змін у процесах за зазначеними
чинниками, то можна пересвідчитись,
що навряд чи є підстави класифікувати
інноваційну сферу української економі-
ки як інвестиційно-привабливу.
Розвиток інноваційної сфери світової
економіки також засвідчує, що традицій-
но вона залишається інвестиційно-при-
вабливою у економіках розвинених країн,
проте, стрімко зростає її інвестиційна при-
вабливість в окремих економіках, що роз-
виваються, країн Азії, зокрема Китаю. Так,
Китай (1423,4 тис. осіб) за чисельністю до-
слідників у 2007 р. практично зрівнявся з
ЄС (1448,3 тис. осіб) та США (1425,6 тис.
осіб) [1, табл. 2]. Китай, ЄС, США та Японія
(710,0 тис. осіб) разом мали 5007,3 тис. осіб
дослідників (69,5% світового показника).
Стосовно України, то її науковий по-
тенціал, як зазначалося раніше, постійно
знижується. З другого боку, він сконцен-
трований, переважно, у восьми найбільш
наукоємних регіональних економіках. За
даними державної статистики 2009 року
86,31% (65720 осіб) загальної чисельнос-
ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ ІННОВАЦІЙНОЇ СФЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ
Наука та наукознавство, 2012, № 3 117
ті дослідників припадало на м.Київ (1),
Харківську (2), Дніпропетровську (3),
Донецьку (4), Львівську (5), Одеську (6),
Запорізьку (7) та Київську (8) області. У
розрахунку на 10 тис. економічно актив-
ного населення цих регіонів припадало
61,3 дослідника. Для решти 19 малонау-
коємних регіонів цей показник складав
9,1 дослідника. Асиметрія – 6,7 разa.
У 2005 році на зазначені найбільш на-
укоємні регіони припадало 85,26% (72678
осіб) загальної чисельності дослідників.
На 10 тис. економічно активного населен-
ня цих регіонів припадало 67,7 дослідника.
Для решти малонаукоємних регіонів –
10,9 дослідника. Асиметрія – 6,2 разa.
Отже, для наукового потенціалу кра-
їни упродовж 2005-2009 років характер-
ним було не тільки його зниження, але
й зростання асиметрії територіального
розташування.
У цей же період, незважаючи на зни-
ження дослідницького потенціалу, екс-
порт високотехнологічної продукції у
країні все-таки зріс на 5,7%. У 2005 році
він складав 12494,8 млн грн. у поточ-
них цінах, у 2009 р. – 13200,9 млн грн.
Особливість такого зростання полягає
в тому, що воно було забезпечене 19 ма-
лонаукоємними регіонами, в яких скон-
центровано всього 13,69% дослідницько-
го потенціалу країни.
Базуючись на теоретичному поло-
женні стосовно наявності позитивного
зв’язку між експортом високотехноло-
гічної продукції та чисельністю дослід-
ницького потенціалу (підтвердженого,
зокрема, розрахунками, наведеними у [3,
табл. 2]), слід зазначити, що у сукупності
для восьми регіонів з порівняно високим
науковим потенціалом характерним було
зменшення експорту високотехнологіч-
ної продукції з 9711,6 млн грн. у 2005 р.
до 6911,3 млн грн. у 2009 р. (на 28,8%)
при зменшенні у них дослідницького
потенціалу за цей же період на 9,6%. У
сукупності для решти 19 регіональних
економік за цим показником характер-
ним було її зростання з 2783,3 млн грн. у
2005 р. до 6289,7 млн грн. у 2009 р. (у 2,6
раза) при зменшенні у них за цей же пері-
од дослідницького потенціалу на 17,04%.
Водночас, обсяг реалізованої інно-
ваційної продукції в країні для восьми
найбільш наукоємних регіональних еко-
номік зріс з 8794,96 млн грн. у 2005 р.
до 8940,48 млн грн. у 2009 р. (всього на
1,65%). Обсяг реалізованої інноваційної
продукції в країні для 19 малонаукоєм-
них регіональних економік за цей же пе-
ріод теж зріс з 3705,6 млн грн. у 2005 р. до
9290,86 млн. грн. у 2009 р. (у 2,5 разa).
Проте особливістю 2009 р. є та обста-
вина, що абсолютна величина обсягу реа-
лізованої інноваційної продукції в країні
19 малонаукоємних регіональних еко-
номік перевищила цей показник восьми
регіонів з порівняно високим науковим
потенціалом на 3,9%. Це явище можна
вважати свідченням вкрай низької еконо-
мічної ефективності наукового потенці-
алу цих восьми регіонів і, одночасно, на-
укового потенціалу країни загалом.
Зазначене засвідчує, що у найбільш
наукоємних та малонаукоємних регіональ-
них економіках відбулися зміни в особли-
востях експорту високотехнологічної про-
дукції, які не зіставні між собою ні за їхнім
напрямом, ні за інтенсивністю. Це без-
умовно обумовлює необхідність спеціаль-
ного і більш глибокого вивчення факторів
зазначеного феномену української еконо-
міки. В даному дослідженні акцентується
увага лише на загальних його тенденціях,
які полягають в тому, що у 2005 р. для ін-
новаційної сфери української економіки
характерним був статистично значимий
кореляційний зв’язок між дослідницьким
потенціалом та експортом високотехно-
логічної продукції (0,511), з одного боку, та
обсягом реалізованої інноваційної продук-
ції в країні, з другого (0,496, табл. 4).
В.М. Головатюк
Science and Science of Science, 2012, № 3118
Отже, виявлена властивість української
економіки відповідала як теоретичному
концепту характеру взаємозв’язку між до-
слідницьким потенціалом і експортом ви-
сокотехнологічної продукції, так і емпірич-
ному, зокрема, для країн ЄС-15 [3, табл. 2].
Проте, вже дані за 2009 р. не під-
твердили зазначену закономірність для
української економіки – відповідні ко-
ефіцієнти кореляції були статистично
не значимі (табл. 4). Тому у цей період
для неї стало характерним явище втра-
ти її дослідницьким потенціалом ефек-
тивності своєї інноваційної функції.
Дослідницький потенціал країни у цей
період не взмозі сприяти ефективному
інноваційному розвитку її економіки.
У 2005 р. для восьми найбільш на-
укоємних регіонів експорт високотех-
нологічної продукції на одну особу еко-
номічно активного населення складав
904,2 грн., у 19 малонаукоємних – 241,2
грн. Тобто високотехнологічний екс-
порт регіонів з порівняно високим на-
уковим потенціалом перевищував цей
показник для малонаукоємних регіонів у
3,7 разa. Якщо врахувати, що у цьому ж
році чисельність дослідників на 10 тис.
економічно активного населення най-
більш наукоємних регіонів перевищува-
ла цей показник малонаукоємних регіо-
нів у 6,2 разa, то перевищення експорту
Таблиця 4
Особливості кореляційного зв’язку інноваційної сфери України з показниками
економічного розвитку, 2005–2009 рр.
Д
о
с
л
ід
н
и
к
и
,
о
с
іб
н
а
1
0
т
и
с
.
о
с
іб
е
к
о
н
о
м
іч
н
о
а
к
т
и
в
н
о
го
н
а
с
е
л
е
н
н
я
Е
к
с
п
о
р
т
і
н
н
о
в
а
ц
ій
н
о
ї
п
р
о
д
у
к
ц
ії
,
гр
н
.
н
а
о
д
н
у
о
с
о
б
у
е
к
о
н
о
м
іч
н
о
а
к
т
и
в
н
о
го
н
а
с
е
л
е
н
н
я
Р
е
а
л
із
о
в
а
н
а
і
н
н
о
в
а
ц
ій
н
а
п
р
о
д
у
к
ц
ія
у
к
р
а
їн
і,
г
р
н
.
н
а
о
д
н
у
о
с
о
б
у
е
к
о
н
о
м
.
а
к
т
и
в
н
о
го
н
а
с
е
л
е
н
н
я
В
Р
П
,
гр
н
.
н
а
о
д
н
у
о
с
о
б
у
н
а
с
е
л
е
н
н
я
Ін
в
е
с
т
и
ц
ії
в
о
с
н
о
в
н
и
й
к
а
п
іт
а
л
,
гр
н
.
н
а
о
д
н
у
о
с
о
б
у
н
а
с
е
л
е
н
н
я
П
ІІ
,
д
о
л
.
С
Ш
А
н
а
о
д
н
у
о
с
о
б
у
н
а
с
е
л
е
н
н
я
В
и
т
р
а
т
и
н
а
Н
Д
Д
К
Р
,
гр
н
.
н
а
о
д
н
у
о
с
о
б
у
е
к
о
н
о
м
іч
н
о
а
к
т
и
в
н
о
го
н
а
с
е
л
е
н
н
я
Коефіцієнт
кореляції
Спірмена
критична
величина
0,382
2009 р.
1 0,172 0,379 0,764 0,711 0,672 0,916
1 0,513 0,208 -0,195 -0,045 0,233
1 0,562 0,240 0,410 0,405
1 0,733 0,687 0,798
1 0,593 0,639
1 0,671
1
2005 р. 1 0,511 0,496 0,698 0,670 0,755 0,904
1 0,614 0,581 0,538 0,547 0,562
1 0,657 0,646 0,482 0,556
1 0,940 0,737 0,794
1 0,758 0,749
1 0,711
1
Джерело. Авторські розрахунки за матеріалами Держкомстату України.
ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ ІННОВАЦІЙНОЇ СФЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ
Наука та наукознавство, 2012, № 3 119
високотехнологічної продукції восьми
найбільш наукоємних регіональних еко-
номік над експортом решти низькона-
укоємних регіонів у 3,7 разa має певну
логічну обумовленість.
Однак у 2009 році ситуація міняється
радикально. Обсяг експорту високотех-
нологічної продукції 19 малонаукоєм-
них регіонів (6289,7 млн грн.) практич-
но зрівнявся з обсягом експорту восьми
найбільш наукоємних регіональних еко-
номік (6911,3 млн грн.). Різниця – всьо-
го 621,6 млн грн. У розрахунку на одну
особу економічно активного населення
високотехнологічний експорт цих регіо-
нів складав 550,3 грн., восьми найбільш
наукоємних регіонів – 644,6 грн.
Перевищення експорту за абсолют-
ною величиною високотехнологічної
продукції восьми найбільш наукоємних
регіонів над експортом цієї продукції
решти малонаукоємних регіонів склада-
ло вже 1,2 разa, а не 3,7 разa, як це мало
місце у 2005 році. При цьому, науковий
потенціал, як зазначалося раніше, для
восьми найбільш наукоємних регіонів
зменшився упродовж 2005–2009 рр. на
6958 дослідників (на 9,6%), і для решти
19 регіонів теж зменшився на 2141 до-
слідника (на 17,04%). Тобто, базуючись
на теорії цього питання, зростання екс-
порту високотехнологічної продукції ма-
лонауковоємних регіонів у розрахунку на
одну особу економічно активного насе-
лення майже до рівня експорту найбільш
наукоємних регіонів за цим же показни-
ком не могло відбутися за рахунок науко-
вого фактору цих регіонів.
З другого боку, зниження експорту
високотехнологічної продукції восьми
найбільш наукоємних регіонів з 904,2 грн.
на одну особу їхнього економічно актив-
ного населення до 644,6 грн. (на 28,7%)
відбулося надто стрімко у порівнянні
з інтенсивністю зменшення упродовж
2005–2009 рр. чисельності дослідників
цих регіонів з 67,7 дослідника на 10 тис.
економічно активного їхнього населення
до 61,3 дослідника (на 9,5%). Тобто спад
експорту високотехнологічної продук-
ції найбільш наукоємних регіональних
економік відбувався втричі швидше, ніж
зменшення у них дослідницького потен-
ціалу. Вбачається, що означене обумов-
лено було не лише зменшенням дослід-
ницького потенціалу.
Проте із зазначеного, видно, що на-
ука в Україні стрімко втрачає свій іннова-
ційний потенціал, ефективність своєї ін-
новаційної функції і, як результат, інвес-
тиційну привабливість. А тому проблема
економічної ефективності інноваційної
функції науки потребує самої ретель-
ної уваги, як з боку держави, так і, не в
останню чергу, з боку самої науки.
Стосовно витрат на наукові до-
слідження, то упродовж 2005–2009 рр.
вони загалом зросли з 5160,4 млн грн.
до 7822,2 млн грн. (на 51,6%). Для вось-
ми найбільш наукоємних регіонів зрос-
ли з 4301,9 млн грн. до 6698,6 млн грн.
(на 55,7%). Для решти 19 малонаукоєм-
них регіонів теж зросли з 858,5 млн грн.
до 1123,6 млн грн. (на 30,9%). Тобто
фінансовий фактор не міг негативно
вплинути на зниження експорту висо-
котехнологічної продукції восьми най-
більш наукоємних регіонів і, таким чи-
ном, сприяти зниженню інвестиційної
привабливості наукового потенціалу та
інноваційної сфери української еконо-
міки загалом.
Найбільш імовірно, не останню роль
у цьому процесі відіграє й ефективність
функціонування самої науки.
Щоб мати повніше уявлення стосов-
но інвестиційної привабливості науки та
інноваційної сфери української економі-
ки загалом у контексті раніше означених
теорії та методології цієї проблеми [3],
доцільно додатково розглянути ще один
чинник, а саме – динаміку обсягів реалі-
В.М. Головатюк
Science and Science of Science, 2012, № 3120
зованої інноваційної продукції у межах
України. Насамперед, слід зазначити, що
експорт високотехнологічної продукції
в обсязі усієї реалізованої інноваційної
продукції зменшився з 50% у 2005 р. до
42% у 2009 р.
Раніше вже також зазначалося, що об-
сяг реалізованої інноваційної продукції в
країні для восьми найбільш наукоємних
економік у 2009 р. зріс всього на 1,65%, а для
19 малонаукоємних – у 2,5 разa. Загальне
зростання обсягів цієї продукції складало
45,8% (у 2005 р. 12500,56 млн грн., у 2009 р.
18231,34 млн грн.).
Обсяг реалізованої інноваційної про-
дукції в країні у розрахунку на одну особу
економічно активного населення восьми
найбільш наукоємних регіональних еко-
номік перевищував у 2005 р. (818,84 грн.)
цей показник для 19 малонаукоємних
регіональних економік у 2,6 разa. У 2009
р. зазначене перевищення складало вже
тільки 2,6% (для восьми найбільш науко-
ємних економік – 833,89 грн., для 19 ма-
лонаукоємних – 812,93 грн.).
Отже, за динамікою обсягу реалізованої
інноваційної продукції в країні простежуєть-
ся та ж закономірність, яка була характерною
і для динаміки експорту високотехнологічної
продукції. Тобто, в українській економіці не
виявляється взаємозв’язок ні між її науковим
потенціалом і експортом високотехнологіч-
ної продукції, ні між науковим потенціалом
і обсягами реалізованої інноваційної продук-
ції в країні. Таким чином, є підстави вважати,
що зростання обсягів інноваційної продукції
в економіці країни здійснюється без суттєво-
го впливу на цей процес національного на-
укового потенціалу.
У зв’язку із зазначеним доцільно роз-
глянути особливості взаємозв’язку до-
слідницького потенціалу та обсягів екс-
порту високотехнологічної продукції на
прикладі найбільш наукоємних країн
ЄС-15 та аналогічних регіональних еко-
номік України. Враховуючи, що в україн-
ській економіці найбільш наукоємними
можна вважати вісім регіональних еко-
номік, то серед країн ЄС-15 також логіч-
но виділити вісім найбільш наукоємних
країн і проаналізувати, якою мірою їхні
ранги за абсолютною чисельністю у них
дослідників співпадають з відповідними
їхніми рангами за обсягом експорту ви-
сокотехнологічної продукції [3, табл. 2].
З іншого боку, аналогічна задача вирішу-
ється і для восьми найбільш наукоємних
українських регіональних економік.
Робоча гіпотеза такого зіставлення
(виходячи із теорії цієї проблеми) по-
лягає в тому, що чим краще співпада-
ють між собою ранги країн (регіонів) за
чисельністю дослідників в них з відпо-
відними рангами за обсягами експор-
ту високотехнологічної продукції, тим
імовірнішим є взаємозв’язок зазначених
чинників, тим більшою мірою можна
вважати вплив наукового потенціалу та-
ких країн на обсяги їхнього експортного
потенціалу, кращою є ефективність інно-
ваційної функції науки.
За абсолютним показником числа до-
слідників за 2007 р. вісім найбільш науко-
ємних країн ЄС-15 упорядковуються таким
чином: Німеччина – 278,7 тис. осіб, ранг 1;
Франція – 206,9 тис. осіб, 2; Великобри-
танія – 185,0 тис. осіб, 3; Іспанія – 118,5
тис. осіб, 4; Італія – 83,6 тис. осіб, 5;
Швеція – 55,9 тис. осіб, 6; Нідерланди –
41,4 тис. осіб, 7; Фінляндія – 40,7 тис. осіб,
8. Число дослідників цих країн у сукупності
складало 1010,6 тис. осіб (87,05% в ід загаль-
ної чисельності дослідників для ЄС-15 –
1160,9 тис. осіб). Виділена група країн ста-
тистично однорідна і попадає в довірчий ін-
тервал ā±2σ (ā=126324,5 особи, σ=88267,9
особи). Асиметрія – 6,8 разa.
Раніше зазначалося, що в Україні у
восьми найбільш наукоємних регіонах
теж сконцентрована приблизно така ж
питома вага числа дослідників від загаль-
ної їхньої чисельності. Ця група україн-
ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ ІННОВАЦІЙНОЇ СФЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ
Наука та наукознавство, 2012, № 3 121
ських регіонів статистично однорідна в
довірчому інтервалі ā±3σ (ā=8215,0 осіб,
σ=10092,5 особи). Асиметрія – 17,8 разa.
Таким чином, для країн ЄС-15 зістав-
ляється, якою мірою співпадають ранги
восьми їхніх найбільш наукоємних країн
за показником числа дослідників у роз-
рахунку на 10 тис. осіб населення з їхніми
рангами з експорту високотехнологічної
продукції у розрахунку на одну особу на-
селення. За даними [3, табл. 2] можна пе-
ресвідчитись, що середня величина суми
різниць рангів по модулю за зазначеними
показниками для восьми найбільш науко-
ємних країн ЄС-15 складала 3,63 рангу.
Для усіх країн ЄС-15 – 3,47 рангу.
Щодо восьми найбільш наукоємних
українських регіональних економік, то
тут зіставляється, якою мірою співпада-
ють їхні ранги за показником числа до-
слідників у розрахунку на 10 тис. осіб
економічно активного населення з їх-
німи рангами з експорту високотехно-
логічної продукції у розрахунку на одну
особу економічно активного населення.
За даними 2005 р. (табл. 1 додатку B)
в Україні цей показник для восьми най-
більш наукоємних регіональних еконо-
мік складав 6,38 рангу (для 27 регіонів –
6,15 рангу) і за даними 2009 р. – 9,5 рангу
(для 27 регіонів – 7,93 рангу).
Отже, зіставлення впливу восьми
найбільш наукоємних економік кра-
їн ЄС-15 на їхній експортний потенці-
ал з таким же показником для восьми
найбільш наукоємних українських ре-
гіональних економік є не на користь
останніх. Хоча наведений критерій не
можна вважати достатньо точним, про-
те, загальна тенденція за його допомо-
гою простежується досить однозначно.
По-перше, економічна ефективність
наукового потенціалу у формуванні екс-
портних потоків високотехнологічної
продукції України суттєво поступається
відповідній ефективності країн ЄС-15.
По-друге, що не менш загрозливо, вона
стрімко падає. Упродовж 2005–2009 рр.
зазначена економічна ефективність на-
укового потенціалу восьми найбільш на-
укоємних українських регіональних еко-
номік знизилась на 3,12 рангу (на 49%).
У цьому контексті важливо також
проаналізувати характер впливу укра-
їнського наукового потенціалу на обсяг
реалізованої інноваційної продукції в
країні. Вивчення здійснюється за тією ж
методологією, яка була щойно описана.
Тобто зіставляються ранги регіональних
економік за чисельністю в них дослідни-
ків та їхніми рангами за обсягом реалі-
зованої інноваційної продукції в країні.
Так, за даними 2005 р. (табл. 1 додатку B)
в Україні цей показник для восьми най-
більш наукоємних регіональних еконо-
мік складав 2,13 рангу (для 27 регіонів –
5,56 рангу) і за даними 2009 р. – 5,5 рангу
(для 27 регіонів – 7,04 рангу).
Із зазначеного видно, що ефектив-
ність впливу наукового потенціалу вось-
ми найбільш наукоємних українських
регіональних економік на обсяг реалі-
зованої ними інноваційної продукції в
країні упродовж 2005–2009 рр. впала на
3,37 рангу (у 1,58 разa). Тобто у порівнян-
ні з характером такого впливу на експорт
високотехнологічної продукції, ситуація
ще критичніша.
Отже, наведений аналіз засвідчує,
що ефективність впливу наукового по-
тенціалу восьми найбільш наукоємних
регіональних економік України на екс-
порт високотехнологічної продукції сут-
тєво поступається ефективності впливу
наукового потенціалу на експорт висо-
котехнологічної продукції восьми най-
більш наукоємних країн ЄС-15 і в ціло-
му ЄС-15. З другого боку, ефективність
впливу наукового потенціалу української
економіки на потенціал її експорту висо-
котехнологічної продукції стрімко падає.
Настільки стрімко, що, як вже зазнача-
В.М. Головатюк
Science and Science of Science, 2012, № 3122
лося у 2009 р. кореляційний зв’язок між
чисельністю дослідників та експортом
високотехнологічної продукції перестав
бути статистично значимим (табл. 4).
Таким чином, якщо науковий потен-
ціал восьми найбільш наукоємних регіо-
нальних економік втрачає свій вплив, як на
експорт високотехнологічної продукції й,
водночас, ще більшою мірою на обсяг реа-
лізованої інноваційної продукції в країні – є
підстави вважати про втрату національним
науковим потенціалом своєї інноваційної
функції розвитку української економіки.
У зв’язку з чим його не можна вважа-
ти інвестиційно-привабливим.
Окремо слід зазначити про втрату, як
експортного потенціалу високотехноло-
гічної продукції, так і обсягу реалізації ін-
новаційної продукції в країні регіональ-
ними науковими центрами НАН і МОН
України (табл. 1, 2 додатку В). Вони іден-
тифікуються регіональними економіка-
ми, в яких розташовані їхні Ради (базові
органи управління). Так, упродовж 2005-
2009 рр. знизився експорт інноваційної
продукції Дніпропетровської області на
20,25% (з 506,7 грн. на одну особу еконо-
мічно активного населення до 404,1 грн.).
Рейтинг впав на п’ять пунктів (з шостого
місця до 11). Місто Києв – у три рази (з
465,8 грн. на одну особу економічно ак-
тивного населення до 158,7 грн.). Його
рейтинг впав на вісім пунктів (з сьомого
місця до 15). АР Крим – у 9,3 разa (з 368,5
грн. на одну особу економічно активного
населення до 39,5 грн.). Рейтинг впав на
14 пунктів (з восьмого місця до 22).
У цьому сенсі особливо різке падіння
характерне для Одеської області. Її експорт
інноваційної продукції упродовж зазначе-
ного періоду знизився у 117 разів (з 1554,3
грн. на одну особу економічно активного
населення до 13,3 грн.). Рейтинг впав на 24
пункти (з третього місця до 27).
Обсяг реалізованої інноваційної продук-
ції в країні для м.Києва знизився на 44,1%
(з 1648,2 грн. на одну особу економічно ак-
тивного населення до 921,6 грн.). Рейтинг
впав на шість пунктів (з першого місця до
сьомого). Обсяг цієї продукції Харківської
області – у 1,6 разa (з 1104,9 грн. на одну
особу економічно активного населення до
684,7 грн.). Її рейтинг – на шість пунктів (з
другого по восьме місце). Дніпропетровська
область – у 2,2 разa (з 1084,4 грн. на одну
особу економічно активного населення до
488,9 грн.). Її рейтинг – на шість пунктів (з
четвертого місця до десятого). АР Крим – у
4,3 разa (з 603,8 грн. на одну особу еконо-
мічно активного населення до 140,0 грн.).
Її рейтинг – на 12 пунктів (з шостого місця
до 18). Одеська область – у 4,7 разa (з
449,5 грн. на одну особу економічно актив-
ного населення до 95,2 грн.). Її рейтинг – на
13 пунктів (з восьмого місця до 21).
Наведений аналіз особливостей впли-
ву регіональних наукових центрів на інно-
ваційний розвиток відповідних регіональ-
них економік засвідчує про втрачання
ними такої функції. І якщо ще не сталася
остаточна її втрата, то у будь-якому ви-
падку вона прогресує. Парадокс полягає в
тому, що упродовж 2005–2009 рр. зростав
як експорт високотехнологічної продук-
ції, так і обсяг реалізованої інноваційної
продукції в країні для малонаукоємних
регіональних економік.
Так, для Черкаської області обсяг екс-
порту високотехнологічної продукції зріс
з 8,1 грн. на одну особу економічно актив-
ного населення до 92,1 грн. (у 11,4 разa). Її
рейтинг за цим показником зріс з 25 місця
до 19 (на шість пунктів). Для Тернопільської
області зріс з 9,3 грн. на одну особу еконо-
мічно активного населення до 940,0 грн.
(у 101,1 разa). Її рейтинг зріс з 24 місця до
п’ятого (на 19 пунктів). Такий процес ха-
рактерний і для низки інших малонаукоєм-
них регіональних економік.
Обсяг реалізованої інноваційної про-
дукції в країні для Черкаської області зріс із
153,2 грн. на одну особу економічно актив-
ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ ІННОВАЦІЙНОЇ СФЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ
Наука та наукознавство, 2012, № 3 123
ного населення до 1861,2 грн. (у 12,1 разa).
Її рейтинг за цим показником зріс з 20 міс-
ця до 3 (на 17 пунктів). Для Тернопільської
області зріс з 85,0 грн. на одну особу еконо-
мічно активного населення до 349,1 грн. (у
4,1 разa). Її рейтинг зріс з 23 місця до 13 (на
десять пунктів). І т.д.
Виходить, що регіональні наукові
центри не виконують функцію інновацій-
них «точок росту» української економіки.
Зокрема, як може виконувати таку функ-
цію Південний науковий центр, коли рей-
тинг Одеської області за експортом висо-
котехнологічної продукції впав з третього
місця до 27, а за обсягом реалізованої інно-
ваційної продукції з восьмого до 21. Це при
тому, що рейтинг цього регіону за чисель-
ністю дослідників зай мав сьоме місце.
За наведеного аналізу навряд чи мож-
на вважати регіональні наукові центри
факторами інвестиційної привабливості
інноваційної сфери української еконо-
міки. У цьому контексті важливо знайти
ефективні державні соціально-економіч-
ні механізми відновлення впливу регіо-
нальних наукових центрів на інновацій-
ний розвиток відповідних територій.
Отже, узагальнюючи особливості
розвитку інноваційної сфери та її інвес-
тиційної привабливості, слід зазначити,
що у теоретичному концепті зазначеної
проблеми інноваційна сфера є інвести-
ційно-привабливою. При цьому провід-
на роль у забезпеченні її цією якістю на-
лежить зростанню наукового потенціалу
та ефективному його функціонуванню.
Забезпечення ж ефективного функціону-
вання наукового потенціалу обумовлю-
ється достатністю необхідних інвестицій
у дослідження й розробки. Синергія вза-
ємодії наявного наукового потенціалу й
достатності та достатньо інтенсивного
інвестування досліджень і розробок обу-
мовлюють у свою чергу створення, як екс-
портного ефекту поліпшення привабли-
вості соціально-економічних можливос-
тей для зростання й накопичення сукуп-
ного капіталу країни, так і внутрішнього.
Особливості сучасного світового розви-
тку інноваційної сфери загалом підтверджу-
ють означені положення. Традиційно вона
залишається інвестиційно-привабливою у
економіках розвинених країн, проте, стрім-
ко зростає її інвестиційна привабливість
в окремих економіках, що розвиваються.
Таким чином, високий рівень розвитку ін-
новаційної сфери може бути притаманним
не лише високорозвиненим економікам.
Завдяки цьому феномену країни, що не
входять до клубу високорозвинених, мають
можливість увійти до нього саме завдяки
нарощуванню потенціалу інноваційної
сфери та ефективності її функціонування.
Безумовно, феномен швидкого на-
укоємного економічного зростання мав би
продуктивно спрацьовувати й в Україні.
Проте поки що українська економіка на
противагу світовим закономірностям де-
монструє протилежну тенденцію. У країні
на даний час простежується невідповідність
між наявним науковим потенціалом та його
інноваційною результативністю, іннова-
ційна сфера не може забезпечити збалан-
сованість процесу трансформації нового
знання у суспільно значимі товари. Мають
місце й інші економічні явища, що супер-
ечать світовим закономірностям. Зокрема
це стосується зростання високотехнологіч-
ного експорту малонаукоємних регіональ-
них економік на противагу його зниженню
у найбільш наукоємних регіонах.
Національний науковий потенціал
стрімко втрачає свою економічну інно-
ваційну ефективність, внаслідок чого
стає мало інвестиційно-привабливим. В
результаті цього мало інвестиційно-при-
вабливою стає й інноваційна сфера укра-
їнської економіки.
Закономірно виникає проблема і
стосовно ролі вітчизняного наукового
потенціалу у забезпеченні національної
безпеки країни.
В.М. Головатюк
Science and Science of Science, 2012, № 3124
Отже, означені вище аспекти ре-
альності формування економіки знань
у контексті дії теорії капіталу обумов-
люють можливість розглядати їх як
домінуючі фактори створення якісно
нових структури зайнятості, соціальної
та економічної структур суспільства,
базованих на всебічно розвинутій висо-
коосвіченій особистості, що визнача-
ють «справжній потенціал суспільства
знань» та інноваційності національної
економіки.
Додаток А
Таблиця 1
Динаміка розвитку економічного та наукового потенціалів країн світу, 2002-2007 гг.
Економічний потенціал Науковий потенціал
Країни,
показники
ВВП (ПКС,
млрд. $)
Населення,
млн. осіб
ВВП на одну
особу (ПКС,
дол.)
Дослідники,
тис. осіб
Дослідники, на
млн. жителів
2002 г. 2007 г. 2002г. 2007г. 2002г. 2007г. 2002г. 2007г. 2002 г. 2007 г.
Весь світ 46272,6 66293,7 6274,3 6670,8 7374,9 9937,9 5810,7 7209,7 926,1 1080,8
Темп росту,% 100,0 143,3 100,0 106,3 100,0 134,8 100,0 124,1 100,0 116,7
Розвинені
країни 29341,1 38557,1 1203,4 1225,0 24381,8 31475,2 4047,5 4478,3 3363,5 3655,8
Темп росту,% 100,0 131,4 100,0 101,8 100,0 129,1 100,0 110,6 100,0 108,7
Країни, що
розвиваються
16364,4 26810,1 4360,5 4647,3 3752,9 5769,0 1734,4 2696,7 397,8 580,3
Темп росту,% 100,0 163,8 100,0 106,6 100,0 153,7 100,0 155,5 100,0 145,9
Найменш
розв. країни
567,1 926,4 710,4 798,5 798,3 1160,2 28,7 34,7 40,5 43,4
Темп росту,% 100,0 163,4 100,0 112,4 100,0 145,3 100,0 120,9 100,0 107,2
ЄС 11703,6 14905,7 484,2 493,2 24171,0 30222,4 1197,9 1448,3 2473,9 2936,4
Японія 3417,2 4297,5 127,1 127,4 26885,9 33732,3 646,5 710,0 5087,0 5573,0
США 10417,6 13741,6 294,0 308,7 35434,0 44514,4 1342,5 1425,6 4566,0 4663,3
По тріаді: Σ 25538,4 32944,8 905,3 929,3 28209,9 35451,2 3186,9 3583,9 3520,3 3856,6
а*, % 55,2 49,7 14,4 13,9 54,8 49,7
Темп росту,% 100,0 129,0 100,0 102,7 100,0 125,7 100,0 112,5 100,0 109,6
Решта країн:Σ 20734,2 33348,9 5369,0 5741,5 3861,8 5808,4 2623,8 3625,8 488,7 631,5
в*, % 44,8 50,3 85,6 86,1 45,2 50,3
Темп росту,% 100,0 160,8 100,0 106,9 100,0 150,4 100,0 138,2 100,0 129,2
Перевищення
тріади, разів
7,3 6,1 7,2 6,1
Україна 237,3 321,5 48,24 46,35 4870,0 6914,0 85,211 78,832 1766,4 1700,8
Темп росту,% 100,0 135,5 100,0 96,1 100,0 142,0 100,0 92,5 100,0 96,3
Джерело. Авторські розрахунки за: матеріали держкомстату України, Доклад ЮНЕСКО по науке за
2010 г. Современное состояние науки в мире. Рабочее резюме. – Режим доступа: http://unesdoc.unesco.org/
images/0018/001898/189883r.pdf
Доклад о развитии человека 2009. Преодоление барьеров: человеческая мобильность и развитие / Пер.
с англ.; ПРООН – М.: Издательство «Весь Мир», 2009. – 232 с. Доклад о развитии человека 2004. Культурная
свобода в современном многообразном мире. / Пер. с англ. — М.: Издательство «Весь Мир», 2004. — 328 с.
а*, в* – доля у світовому показнику.
ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ ІННОВАЦІЙНОЇ СФЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ
Наука та наукознавство, 2012, № 3 125
Додаток B
Таблиця 1
Стан економічного розвитку та інноваційної сфери України, 2005 р.
Україна, регіони
Дослідники
Експорт ін-
новаційної
продукції
Реалізована
інноваційна
продукція у
країні
ВРП
Інвестиції
в основний
капітал
ПІІ
Витрати на
НДДКР
О
с
іб
н
а
1
0
т
и
с
.
о
с
іб
е
к
о
н
о
м
.
а
к
т
и
в
н
.
н
а
с
е
л
е
н
н
я
Р
а
н
г
Г
р
н
.
н
а
о
д
н
у
о
с
о
б
у
е
к
о
н
о
м
.
а
к
т
и
в
н
.
н
а
с
е
л
е
н
н
я
Р
а
н
г
Г
р
н
.
н
а
о
д
н
у
о
с
о
б
у
е
к
о
н
о
м
.
а
к
т
и
в
н
.
н
а
с
е
л
е
н
н
я
Р
а
н
г
Г
р
н
.
н
а
о
д
н
у
о
с
о
б
у
н
а
с
е
л
е
н
н
я
Р
а
н
г
Г
р
н
.
н
а
о
д
н
у
о
с
о
б
у
н
а
с
е
л
е
н
н
я
Р
а
н
г
Д
о
л
.
С
Ш
А
н
а
о
д
н
у
о
с
о
б
у
н
а
-
с
е
л
е
н
н
я
Р
а
н
г
Г
р
н
.
н
а
о
д
н
у
о
с
о
б
у
е
к
о
н
о
м
.
к
т
и
в
н
.
н
а
с
е
л
е
н
н
я
Р
а
н
г
Україна 38,3 560,8 561,0 9372 1983,9 359,9 231,6
1. АР Крим 16,0 12 368,5 8 603,8 6 6460 17 1704,1 12 232,5 7 91,1 12
2. Вінницька 7,8 21 16,4 23 53,3 26 5966 21 993,8 22 46,4 25 56,6 16
3. Волинська 7,5 22 7,9 26 430,5 9 6285 19 1140,1 18 109,1 15 25,6 24
4. Дніпропетровська 43,4 4 506,7 6 1084,4 4 11909 3 2253,0 4 504,5 2 311,3 5
5. Донецька 30,0 6 1467,2 4 711,7 5 12490 2 2070,9 6 132,6 13 116,8 9
6. Житомирська 4,6 26 40,0 20 193,7 18 5554 24 848,4 25 67,3 21 16,8 26
7. Закарпатська 9,3 17 133,9 12 35,4 27 5373 25 895,9 24 210 8 27,3 22
8. Запорізька 24,1 8 2998,1 1 526,6 7 10683 5 1766,1 11 293,6 4 253,2 6
9. Івано-Франківська 9,6 16 93,5 15 255,6 15 6916 12 1212,3 15 98,4 17 53,5 17
10. Київська 19,7 10 51,3 19 313,8 13 8673 7 2559,6 2 363,6 3 105,8 11
11. Кіровоградська 6,5 24 63,1 16 376,2 10 6394 18 1201,7 16 47,8 24 38,9 19
12.Луганська 12,3 15 175,3 11 1092,8 3 8131 9 1802,7 10 111,0 14 62,4 13
13. Львівська 35,4 5 53,3 18 241,0 16 6657 14 1825,8 9 166,5 11 135,1 8
14. Миколаївська 17,8 11 866,4 5 343,4 11 7801 10 2070,8 7 101,1 16 371,3 4
15. Одеська 25,7 7 1554,3 3 449,5 8 8619 8 2149,4 5 249,9 5 109,8 10
16. Полтавська 9,3 18 327,5 9 142,5 21 11574 4 2383,7 3 179,4 9 56,7 15
17. Рівненська 4,9 25 28,6 22 79,2 24 6269 20 1022,9 21 66,7 22 19,9 25
18.Сумська 23,4 9 1791,2 2 313,0 14 6497 15 1168,8 17 134,2 12 181,0 7
19. Тернопільська 7,3 23 9,3 24 85,0 23 4603 27 799,7 27 35,3 26 26,5 23
20. Харківська 97,2 2 265,5 10 1104,9 2 9025 6 2045,6 8 172,0 10 585,1 2
21. Херсонська 12,3 14 105,5 14 128,2 22 5713 23 952,6 23 80,8 19 36,6 21
22. Хмельницька 1,3 27 57,3 17 238,7 17 5764 22 1060,7 20 56,1 23 6,4 27
23. Черкаська 8,6 19 8,1 25 153,2 20 6681 13 1520,7 13 73,7 20 42,8 18
24. Чернівецька 14,2 13 30,7 21 163,3 19 4654 26 832,4 26 31,3 27 37,8 20
25. Чернігівська 8,4 20 130,8 13 319,1 12 6474 16 1139,8 19 83,9 18 57,0 14
26. м. Київ 243,4 1 465,8 7 1648,2 1 28780 1 7378,5 1 1489,4 1 1493,5 1
27. м. Севастополь 46,6 3 1,4 27 64,2 25 7452 11 1444,6 14 246,1 6 403,4 3
max 243,4 2998,1 1648,2 28780 7378,5 1489,4 1493,5
min 1,3 1,4 35,4 4603 799,7 31,3 6,4
max/min 183,8 2117,0 46,6 6,3 9,2 47,6 231,6
Середнє 27,7 430,3 413,0 8199,9 1712,8 199,4 174,9
СерКвВід 47,3 718,1 398,2 4635,0 1251,7 280,5 299,4
КоВар 1,711 1,669 0,964 0,565 0,731 1,407 1,712
Джерело. Авторські розрахунки за матеріалами Держкомстату України.
В.М. Головатюк
Science and Science of Science, 2012, № 3126
Таблиця 2
Стан економічного розвитку та інноваційної сфери України, 2009 р.
Україна, регіони
Дослідники
Експорт
інноваційної
продукції
Реалізована
інноваційна
продукція у
країні
ВРП
Інвестиції
в основний
капітал
ПІІ
Витрати на
НДДКР
О
с
іб
н
а
1
0
т
и
с
.
о
с
іб
е
к
о
н
о
м
.
а
к
т
и
в
н
.
н
а
с
е
л
е
н
н
я
Р
а
н
г
Г
р
н
.
н
а
о
д
н
у
о
с
о
б
у
е
к
о
н
о
м
.
а
к
т
и
в
н
.
н
а
с
е
л
е
н
н
я
Р
а
н
г
Г
р
н
.
н
а
о
д
н
у
о
с
о
б
у
е
к
о
н
о
м
.
а
к
т
и
в
н
.
н
а
с
е
л
е
н
н
я
Р
а
н
г
Г
р
н
.
н
а
о
д
н
у
о
с
о
б
у
н
а
с
е
-
л
е
н
н
я
Р
а
н
г
Г
р
н
.
н
а
о
д
н
у
о
с
о
б
у
н
а
с
е
-
л
е
н
н
я
Р
а
н
г
Д
о
л
.
С
Ш
А
н
а
о
д
н
у
о
с
о
б
у
н
а
с
е
л
е
н
н
я
Р
а
н
г
Г
р
н
.
н
а
о
д
н
у
о
с
о
б
у
е
к
о
н
о
м
.
к
т
и
в
н
.
н
а
с
е
л
е
н
н
я
Р
а
н
г
Україна 34,4 596,0 823,1 19832 3308,6 874,3 353,1
1.АР Крим 12,8 13 39,5 22 140,0 18 13933 14 2828,3 11 367,2 11 139,9 12
2.Вінницька 5,6 22 67,7 20 44,9 27 12145 20 1620,0 24 107,4 23 54,1 21
3.Волинська 3,9 24 32,7 24 126,1 19 11796 21 2335,7 19 318,1 12 43,1 22
4.Дніпропетровська 36,9 4 404,1 11 488,9 10 27737 2 3942,9 5 839,3 3 401,5 6
5.Донецька 27,0 6 1638,5 2 1744,9 4 23137 3 2904,5 9 370,4 10 170,1 10
6.Житомирська 3,4 25 39,2 23 82,6 23 11419 24 1780,6 23 167,4 19 24,9 25
7.Закарпатська 8,4 18 672,5 7 92,1 22 10081 26 1542,5 25 285,8 14 36,8 23
8.Запорізька 20,1 9 1341,7 4 1048,9 6 20614 7 2561,0 15 481,6 5 470,0 4
9.Івано-Франківська 7,0 19 257,8 12 1093,8 5 12485 18 2501,1 16 447,0 6 95,5 13
10.Київська 21,6 8 129,6 17 494,2 9 21769 5 5791,4 2 878,4 2 216,0 8
11.Кіровоградська 6,1 21 666,2 8 53,9 25 13096 17 2722,6 12 65,3 26 62,6 19
12.Луганська 9,1 16 2635,9 1 2903,9 2 16562 11 1889,2 21 250,5 15 88,2 14
13.Львівська 29,7 5 113,5 18 469,2 11 14093 13 2648,2 13 439,3 7 231,1 7
14.Миколаївська 16,5 11 599,3 9 272,1 16 17050 9 3374,1 7 145,4 22 427,0 5
15.Одеська 21,7 7 13,3 27 95,2 21 20341 8 4183,7 4 438,3 8 165,1 11
16.Полтавська 11,4 14 231,5 13 3903,3 1 22337 4 5135,3 3 298,6 13 64,0 18
17.Рівненська 2,9 26 42,4 21 104,3 20 11699 23 2344,0 18 239,4 16 21,6 26
18.Сумська 14,8 12 1576,5 3 190,0 17 13631 15 1858,3 22 192,8 17 186,8 9
19.Тернопільська 4,1 23 940,0 5 349,1 13 10240 25 1312,4 27 61,3 27 28,7 24
20.Харківська 91,7 2 700,5 6 684,7 8 21228 6 3012,6 8 746,2 4 974,7 2
21.Херсонська 10,2 15 171,4 14 308,1 14 12256 19 1906,2 20 165,3 20 57,7 20
22.Хмельницька 1,0 27 22,6 25 61,3 24 11780 22 2601,3 14 165,1 21 9,7 27
23.Черкаська 9,1 17 92,1 19 1861,2 3 14393 12 2345,8 17 172,3 18 86,4 15
24.Чернівецька 18,2 10 156,0 16 307,6 15 9383 27 2887,3 10 68,7 25 83,1 16
25.Чернігівська 6,9 20 477,1 10 465,9 12 13121 16 1434,7 26 79,4 24 76,2 17
26.м.Київ 213,8 1 158,7 15 921,6 7 61088 1 10324,6 1 5742,4 1 2209,1 1
27.м.Севастополь 44,8 3 22,0 26 51,1 26 16966 10 3929,6 6 383,4 9 566,8 3
max 213,8 2635,9 3903,3 61088 10324,6 5742,4 2209,1
min 1,0 13,3 44,9 9383 1312,4 61,3 9,7
max/min 207,3 197,7 87,0 6,5 7,9 93,74 227,43
Середнє 24,4 490,5 680,0 17199,3 3026,6 515,4 258,9
СерКвВід 42,1 641,3 935,1 9975,1 1818,5 1068,1 446,0
КоВар 1,725 1,308 1,375 0,580 0,601 2,072 1,723
Джерело. Авторські розрахунки за матеріалами Держкомстату України.
ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ ІННОВАЦІЙНОЇ СФЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ
Наука та наукознавство, 2012, № 3 127
1. Доклад ЮНЕСКО по науке за 2010 г. Современное состояние науки в мире. Рабочее резюме.
[Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://unesdoc.unesco.org/images/0018/001898/189883r.pdf
2. Romer P.M. Endogenous Technological Change (1990) / P.M. Romer // The Journal of Political Economy. –
1990. – Vol. 98, n 5, part 2, (oct.). – P. 71.
3. Головатюк В.М. Інвестиційна привабливість інноваційної сфери у контексті світового економічно-
го розвитку / В.М.Головатюк // Наука та наукознавство. – 2012. – № 2.
Одержано 17.04.2012
В.М. Головатюк
Инвестиционная привлекательность инновационной сферы
украинской экономики
Исследуются особенности инвестиционной привлекательности инновационной сферы и научного потен-
циала украинской экономики. Показано, что в стране наблюдается несоответствие между имеющимся на-
учным потенциалом и его инновационной результативностью.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-49439 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0374-3896 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T07:20:36Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Головатюк, В.М. 2013-09-18T19:18:58Z 2013-09-18T19:18:58Z 2012 Інвестиційна привабливість інноваційної сфери у контексті української економіки / В.М. Головатюк // Наука та наукознавство. — 2012. — № 3. — С. 110-127. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49439 Досліджуються особливості інвестиційної привабливості інноваційної сфери та наукового потенціалу української економіки. Показано, що у країні простежується невідповідність між наявним науковим потенціалом та його інноваційною результативністю. Исследуются особенности инвестиционной привлекательности инновационной сферы и научного потенциала украинской экономики. Показано, что в стране наблюдается несоответствие между имеющимся научным потенциалом и его инновационной результативностью. Peculiarities of innovation sector’s investment attractiveness and scientific capacities in the Ukrainian economy are studied. It is shown that mismatch between the existing scientific capacities and their innovative performance is found in Ukraine. Роботу виконано за підтримки Державного фонду фундаментальних досліджень України (проект № 41.5/018). uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Інвестиційна привабливість інноваційної сфери у контексті української економіки Инвестиционная привлекательность инновационной сферы украинской экономики Investment Attractiveness of Innovation Sector in the Ukrainian Economy Article published earlier |
| spellingShingle | Інвестиційна привабливість інноваційної сфери у контексті української економіки Головатюк, В.М. Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства |
| title | Інвестиційна привабливість інноваційної сфери у контексті української економіки |
| title_alt | Инвестиционная привлекательность инновационной сферы украинской экономики Investment Attractiveness of Innovation Sector in the Ukrainian Economy |
| title_full | Інвестиційна привабливість інноваційної сфери у контексті української економіки |
| title_fullStr | Інвестиційна привабливість інноваційної сфери у контексті української економіки |
| title_full_unstemmed | Інвестиційна привабливість інноваційної сфери у контексті української економіки |
| title_short | Інвестиційна привабливість інноваційної сфери у контексті української економіки |
| title_sort | інвестиційна привабливість інноваційної сфери у контексті української економіки |
| topic | Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства |
| topic_facet | Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49439 |
| work_keys_str_mv | AT golovatûkvm ínvesticíinaprivablivístʹínnovacíinoísferiukontekstíukraínsʹkoíekonomíki AT golovatûkvm investicionnaâprivlekatelʹnostʹinnovacionnoisferyukrainskoiékonomiki AT golovatûkvm investmentattractivenessofinnovationsectorintheukrainianeconomy |