Соціалізація науки і технологій: окремі аспекти проблеми державної мотивації

У статті здійснено аналіз окремих теоретичних аспектів проблеми державної мотивації у сфері науково-технологічного розвитку країни. Досліджуються існуючі поняття мотиву і мотивації, даються визначення поняття державної мотивації у сфері науково-технологічної політики, розглядаються основні джерела,...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
1. Verfasser:	Мех, О.А.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2013
Schriftenreihe:	Наука та наукознавство
Schlagworte:	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49462
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Соціалізація науки і технологій: окремі аспекти проблеми державної мотивації / О.А. Мех // Наука та наукознавство. — 2013. — № 1. — С. 21-30. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-49462
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-494622025-02-09T16:54:10Z Соціалізація науки і технологій: окремі аспекти проблеми державної мотивації Социализация науки и технологий: отдельные аспекты проблемы государственной мотивации Socialization of Science and Technology: Selected Aspects of the Problem of the State Power Motivation Мех, О.А. Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства У статті здійснено аналіз окремих теоретичних аспектів проблеми державної мотивації у сфері науково-технологічного розвитку країни. Досліджуються існуючі поняття мотиву і мотивації, даються визначення поняття державної мотивації у сфері науково-технологічної політики, розглядаються основні джерела, умови, рівні та причини (мотиватори і демотиватори) виникнення державної мотивації, а також можливі підходи до оцінки її рівня. В статье проведен анализ теоретических аспектов проблемы государственной мотивации в сфере научно-технологического развития. Исследуются понятия мотива и мотивации, дается определение понятию государственной мотивации в сфере научно-технологической деятельности, рассматриваются основные источники, условия, уровни и причины (мотиваторы и демотиваторы) возникновения государственной мотивации, а также возможные подходы к ее оценкам. Analysis of selected theoretical aspects of the problem of the state power motivation in the national science & technology field is contained. A review of existing concepts of motive and motivation is made, definition of the concept “state power motivation in the field of science & technology policy” is given; essential sources, conditions, levels and reasons (motivators and demotivators) of state power motivation are outlined; methods for evaluating state power motivation are discussed. 2013 Article Соціалізація науки і технологій: окремі аспекти проблеми державної мотивації / О.А. Мех // Наука та наукознавство. — 2013. — № 1. — С. 21-30. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49462 330.341.1:338.22.021.4 uk Наука та наукознавство application/pdf Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
spellingShingle	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Мех, О.А. Соціалізація науки і технологій: окремі аспекти проблеми державної мотивації Наука та наукознавство
description	У статті здійснено аналіз окремих теоретичних аспектів проблеми державної мотивації у сфері науково-технологічного розвитку країни. Досліджуються існуючі поняття мотиву і мотивації, даються визначення поняття державної мотивації у сфері науково-технологічної політики, розглядаються основні джерела, умови, рівні та причини (мотиватори і демотиватори) виникнення державної мотивації, а також можливі підходи до оцінки її рівня.
format	Article
author	Мех, О.А.
author_facet	Мех, О.А.
author_sort	Мех, О.А.
title	Соціалізація науки і технологій: окремі аспекти проблеми державної мотивації
title_short	Соціалізація науки і технологій: окремі аспекти проблеми державної мотивації
title_full	Соціалізація науки і технологій: окремі аспекти проблеми державної мотивації
title_fullStr	Соціалізація науки і технологій: окремі аспекти проблеми державної мотивації
title_full_unstemmed	Соціалізація науки і технологій: окремі аспекти проблеми державної мотивації
title_sort	соціалізація науки і технологій: окремі аспекти проблеми державної мотивації
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49462
citation_txt	Соціалізація науки і технологій: окремі аспекти проблеми державної мотивації / О.А. Мех // Наука та наукознавство. — 2013. — № 1. — С. 21-30. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Наука та наукознавство
work_keys_str_mv	AT mehoa socíalízacíânaukiítehnologíjokremíaspektiproblemideržavnoímotivacíí AT mehoa socializaciânaukiitehnologijotdelʹnyeaspektyproblemygosudarstvennojmotivacii AT mehoa socializationofscienceandtechnologyselectedaspectsoftheproblemofthestatepowermotivation
first_indexed	2025-11-28T04:35:02Z
last_indexed	2025-11-28T04:35:02Z
_version_	1850007365200379904
fulltext	Наука та наукознавство, 2013, № 1 21 З-поміж існуючих видів діяльності лю- дини, наукова стає все більш складною, а сама наука — найбільш багатоаспектним явищем культури та найбільш динаміч- ною суспільною системою. Прийшов час, коли за період життя одного покоління радикально змінюється не тільки зміст наукового знання, але й форми зв’язку на- уки з суспільством, форми організації на- укової діяльності, наукових комунікацій. При цьому сама наука суттєво впливає на ці зміни, ініціюючи їх, а тому питання трансформації в науці — це питання її роз- витку, життя, різновидності проявів як фе- номену культури [1]. Питання побудови гармонійного спі- віснування держави і людини залишаєть- ся відкритим. У сфері суспільного життя на державу покладається політична, еко- номічна та гуманітарна функція — пра- ва людини, охорона здоров’я, розвиток освіти і науки, захист навколишнього природного середовища тощо. З позицій екстерналізму процес утворення нових знань та їх активної соціалізації, який починається з фундаментальної науки, значною мірою залежить від зовнішніх умов та чинників, серед яких значне, а інколи й головне, місце посідає державна підтримка науки (науково-технологічна політика (НТП)). Сучасні тенденції світового розвитку підтверджують, що практично скрізь, де влада намагається забезпечити соціаль- но-економічне процвітання держави, вона приходить до визнання необхідності добре осмисленої, науково обґрунтованої і чітко детермінованої науково-технологічної по- літики [2]. Отже, розглядаючи проблему взаємозалежності науки і держави, яка на- буває все більшої цивілізаційної актуаль- ності в часи глобальних трансформацій, можна констатувати, що важливим (осо- бливо для України) є питання державної мотивації (рівня, якості), без якої даний взаємозв’язок стає фікцією та призводить до обопільних втрат. Аналіз існуючих праць з проблеми мотивації показує, що дане питання до- сліджується, головним чином, у контексті особистої життєдіяльності людини. Істо- рично мотивами, як фундаментальними причинами всіх зрушень, що визначають- ся існуючими умовами життя, мають влас- ну ієрархію тощо, цікавились ще античні грецькі філософи (Демокріт, Сократ, Пла- тон, Аристотель). У численних історіях (ді- алогах) Плутарх згадує Фалеса Мілетсько- го (засновника іонійської школи), який на питання: «Що над усе сильніше?», — від- повідав, що це — необхідність, адже вона нездоланна та має владу над усім [3]. З ог- УДК 330.341.1:338.22.021.4 О.А. Мех Cоціалізація науки і технологій: окремі аспекти проблеми державної мотивації У статті здійснено аналіз окремих теоретичних аспектів проблеми державної мотивації у сфері науково-технологічного розвитку країни. Досліджуються існуючі поняття мотиву і мотивації, даються визначення поняття державної мотивації у сфері науково-технологічної політики, розглядаються основні джерела, умови, рівні та причини (мотиватори і демотиватори) виникнення державної мотивації, а також можливі підходи до оцінки її рівня. © О.А. Мех, 2013 О.А. Мех Science and Science of Science, 2013, № 122 ляду на таку відповідь можна говорити про те, що і стан мотивованої (рішучої) люди- ни, групи (колективу), держави є сильні- шим за все, адже необхідність у фазі свого «загострення» і є тією нездоланною спону- каючою причиною (мотивом), зокрема, у сфері науково-технологічного розвитку. Більшість теорій мотивації, які були створені значно пізніше, базуються на ре- зультатах аналізу основних потреб людини (А. Маслоу, Ф. Герцберг, Д. МакКлелланд, Дж. Аткінсон), процесів мислення вико- навця роботи при виборі альтернативних варіантів поведінки (В. Врум (теорія очіку- вань), Дж. С. Адамс (теорія справедливо- сті), Л. Портер і Е. Лоулер, Д. Макгрегора (теорія «XY»), Е. Лок (теорія постановки мети) тощо. Значний внесок у процес до- сліджень особистої мотивації зробили Т. Веблен, Ф. Скіннер, А. Лаффер, А. Ле- онтьєв, Є. Ільїн тощо. У той же час мож- на казати, що основні теорії розкривають проблему мотивації особи чи групи, але не держави, зокрема у сфері НТП. Окремо у вітчизняній фаховій науко- вій літературі представлена велика кіль- кість робіт, присвячених питанню теорії та практики розвитку науково-технічного потенціалу, а також науково-технологіч- ній та інноваційній політиці. Значним є внесок у даний перелік наукових робіт, виконаних наукознавцями Центру дослі- джень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАН Укра- їни (Г. Добров, Б. Маліцький, В. Солов- йов, О. Попович, І. Єгоров, Л. Кавуненко тощо). Проте проблема мотивації держа- ви, як відповідального за науково-техно- логічний розвиток країни інституту, ви- різняється високим рівнем динамічності, отже є актуальною і потребує постійного наукового моніторингу. Метою статті є аналіз теоретичних ас- пектів проблеми мотивації держави у на- прямку соціалізації науково-технологіч- ного та інноваційного розвитку. Згадані теорії вказують, що процес мо- тивації стосується в основному людини і є складним психофізіологічним станом, який утворюється під тиском багатьох спо- нукаючих причин. Практика показує, що такі спонукаючі причини (мотиви) зміню- ються та доповнюються з великою швид- кістю та без будь-яких закономірностей і алгоритмів. Зокрема, початкові психоло- гічні мотиви можуть швидко замінитись або доповнитись економічними, соціаль- ними тощо, а особові — груповими. Таким чином, враховуючи, що в основі багатьох економічних потреб лежать психологічні передумови, то дослідження таких склад- но утворених станів потребує відповідних міждисциплінарних підходів та звернень. Більшість з теорій виникнення дер- жави (договірна, психологічна, технокра- тична тощо) виходять, головним чином, із розуміння самої природи людини її потреб та свобод, частину з яких вона, як громадя- нин, добровільно передає державі в обмін на особисті гарантії безпеки, соціального захисту. Герберт Спенсер (англійський філософ, соціолог), обстоюючи органічну теорію походження держави, проводив аналогію між життям суспільства, держави та життям живих організмів. Сприймаючи таку аналогію подібності держави до біо- логічного організму, можна уявити процес проходження нею всіх стадій від народ- ження та становлення до розквіту, зане- паду і загибелі, наявність політичного тіла та необхідних органів, що відповідають за окремі напрями життєдіяльності, а також необхідність мотивації, як засобу підтрим- ки життя. Історично процес державної мотивації піддавався корекції відповідно до посту- пового ускладнення всіх наявних систем життєдіяльності держави, суспільства, економіки. Отже, еволюція мотивів дер- жави є відображенням процесу ускладнен- ня державного менеджменту, переходом від вирішення одноосібних потреб керів- CОЦІАЛІЗАЦІЯ НАУКИ І ТЕХНОЛОГІЙ: ОКРЕМІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВНОЇ МОТИВАЦІЇ Наука та наукознавство, 2013, № 1 23 ників держав до вирішення загальнодер- жавних, соціально-економічних, культур- них, екологічних проблем, розширенням загального рівня соціалізації (державних мотивів), зокрема й у сфері НТП. Щодо термінів, то вітчизняна юри- дична енциклопедія визначає державу як сукупність людей, територій, на якій вони проживають, організацію політичної вла- ди, головний інститут, який спрямовує і організовує за допомогою норм права спільну діяльність людей і соціальних груп, захищає права та інтереси громадян, політично інтегрує і представляє суспіль- ство як у внутрішніх, так і зовнішніх сто- сунках [4]. Мотив (фр. motif — спонукання, лат. motus — рух, moveo — двигаю) у біль- шості джерел трактується як спонукаюча причина або привід до дії, або дещо, досяг- нення чого є сенсом діяльності, а мотива- ція (лат. movere) — як динамічний процес фізіологічного чи психологічного плану, який керує поведінкою людини, визначає її спрямованість, організованість, актив- ність, стійкість тощо [5]. Щодо різниці між поняттями мотиву і мотивації, то треба зазначити декілька моментів. По-перше, у більшості випад- ків можна казати, що мотив — це при- чина, а мотивація — стан. І хоча й досі в науковій літературі не існує єдності щодо питання першості їх виникнення та взаємовпливу (мотив чи мотивація), можна вважати, що через певний дуа- лізм цих понять можливими є обидва варіанти. Наприклад, за умови виник- нення різких і неочікуваних трансфор- мацій, першою може виникнути причи- на (мотив) і сформувати подальший стан мотивації. В інших умовах, навпаки, спочатку може поступово визріти стан мотивації, який сформує остаточний мотив для конкретної дії. Важливим є й те, що будь-який мотив за своєю суттю є причиною, але не кожна причина зму- шує діяти або є мотивом, і тільки виник- нення стану мотивації надає цій причині статусу мотиву. Не менш важливим аспектом для ро- зуміння мотиву і мотивації є той факт, що будь-який мотив не підлягає чіткому спостереженню, вимірюванню чи стан- дартизації. За словами Х. Хекхаузена (ні- мецький дослідник рушійних сил пове- дінки людини) у дійсності ніяких мотивів не існує, адже мотив неможливо предста- вити як факт дійсності, його не можна спостерігати у сенсі реальних предметів. Існують лише терміни мотив і мотивація, які мають пояснювальну цінність лише як умовні по суті, допоміжні, полегшуючі процес розуміння, гіпотетичні конструкти людського мислення (умовна, проміжна змінна, яка вставляється у схему пояснен- ня дії між вихідними, які спостерігаються, обставинами ситуації і подальшими яви- щами в самій поведінці) [6]. Таким чином, у загальному вигляді, термін державна мотивація можна трак- тувати як активний стан усіх або окремих гілок влади, суб’єктів (інститутів) держав- ного управління, який сформувався під дією тих чи інших спонукаючих причин (мотивів) і направлений на їхнє задово- лення з метою підтримки життєдіяльності та подальшого розвитку країни. Важливим аспектом досліджуваної проблеми є те, що державна мотивація, як активний стан, формується не тільки в ре- зультаті прямої чи опосередкованої взає- модії сукупності всіх людських (особистих чи групових) мотивів, але й під впливом середовища, як «єдиного організму», що має власні причини впливу. Серед іншо- го, за умови дотримання всіма учасника- ми законодавчо закріплених юридичних норм та правил, середовище виступає як відносно незалежний мотиватор у сфері нормативно-правового регулювання, що впливає на державні інститути. Так, на- приклад, у сфері державної НТП важливу роль відіграє Закон України «Про наукову О.А. Мех Science and Science of Science, 2013, № 124 та науково-технічну діяльність», який пе- редбачає рівень державних витрат на на- укові дослідження в Україні на рівні 1,7% ВВП [7], проте у реальності дана норма не виконується. Таким чином, у сукупнос- ті стан державної мотивації у сфері НТП формується окремими джерелами — носі- ями мотивації (рис. 1): особа (керівник державної політичної, наукової інституції тощо); група (державна наукова організа- ція (об’єднання), громадська організацій тощо); середовище (нормативно-правове поле, соціально-економічна кон’юнктура, глобалізація тощо). Також можна казати, що найбільш загальною формою розповсюдження мотивації є замкнений рух по колу або спіралі, коли відбувається процес її поступового переходу й розширен- ня від особистої до групової (колек- тивної) та державної, а також подаль- ше розповсюдження із загальнодер- жавного рівня до окремої особи і далі (рис. 2). Водночас складна будова механізмів впливу подібної системи говорить про те, що проблема державної мотивації є більш складною для аналізу, ніж пробле- ма особової чи колективної мотивації. Однією з важливих причин формування такої різниці між станом особистої і дер- жавної мотивації є спонтанність, адже нерідко у життєдіяльності окремої особи, зокрема науковця (теоретика або прак- тика), однією з багатьох спонукаючих причин виступає натхнення. Такий стан творчого піднесення, у якому пізнавальні процеси не мають чітких причинно-на- слідкових зв’язків, набувають стрімкості, раптовості, особливої продуктивності, а вирішення проблеми нерідко з’являється неочікувано, і який майже неможливий для великої групи чи держави і мотивує, зокрема дослідника, без будь-яких «ви- димих» причин продуктивно діяти. Отже, така спонтанність, яка до того ж є лише однією з причин, ускладнює загальну оцінку та аналіз механізмів виникнення та розповсюдження (переходу) особової мотивації в групову та державну. Таким чином, у сфері науково-тех- нологічної та інноваційної діяльності, у більшості випадків наявність хоча б од- нієї ефективно діючої із згаданих скла- дових — особа (науковець), група (ко- лектив), середовище — є передумовою для виникнення стану мотивації на рів- ні держави та її подальшого розповсю- дження на існуючі гілки влади, офіційні державні наукові організації та пов’язані з провадженням науково-дослідницької та інноваційної діяльності державні ре- гуляторні органи та установи. Аналізуючи найбільш загальні теоре- тичні аспекти (причини, умови походжен- ня) проблеми особистої мотивації і розумі- ючи існування умовності в її спостережені та вимірюванні, можна знайти, що мають ОСОБА СЕРЕДОВИЩЕ ГРУПА Рис. 1. Джерела державної мотивації ОСОБА СЕРЕДОВИЩЕ ГРУПА Рис. 2. Рух особистої, групової та державної мотивації CОЦІАЛІЗАЦІЯ НАУКИ І ТЕХНОЛОГІЙ: ОКРЕМІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВНОЇ МОТИВАЦІЇ Наука та наукознавство, 2013, № 1 25 місце окремі спільні перетини зі станом групової (колективної) або державної мотивації. Зокрема, за місцем виникнен- ня або походженням загальний для всіх об’єктів стан мотивації можна розділити на такий, що має: внутрішнє походження, коли спону- каюча причина виникає без впливу зов- нішніх факторів безпосередньо всередині об’єкта — людини (під дією психологіч- них, фізіологічних і ін. причин), групи чи колективу, держави; зовнішнє походження під тиском при- чин ззовні, зокрема глобальних криз, які не мають прямого відношення до об’єкта (людини, групи, держави). Також, розглядаючи умови виникнен- ня мотиву як причини чи приводу, спо- нукаючої об’єкт (особу, групу чи колек- тив, державу) до певної дії, або мотивації як стану, можна також стверджувати, що вони виникають як: реакція (відповідь) на появу і безпосе- редній тиск на об’єкт причини (проблеми, потреби тощо), яка вже фактично вини- кла — рефлекторні мотив чи мотивація; бажання попередньо запобігти, уник- нути або мінімізувати негативні наслідки вірогідного, прогнозованого тиску про- блеми (причини, потреби тощо) — превен- тивні мотив або мотивація (рис. 3). Як у теорії, так і на практиці наяв- ність мотивації та її рівень у сфері нау- ково-технологічної та інноваційної ді- яльності залежить від значної кількості різноманітних за своєю природою як внутрішніх, так і зовнішніх факторів, проте, все ж таки ключову роль у дано- му питанні продовжує відігравати дер- жава та її інститути. Отже, мотивовану на успіх державну НТП, у першу чергу, формують декілька головних передумов: науково-орієнтована ідеологіч- на складова та відповідне стратегічне мислення (система державних ідей, переконань, цінностей, в основі яких лежить наука та науковий підхід до ви- рішення проблем держави); ефективний двосторонній зв’язок між державою та наукою (розуміння усіма гіл- ками влади та державними інститутами пріоритетності розвитку науки, позитивні соціально-економічні, екологічні ефекти від НДР); міжкраїнова конкуренція у високотех- нологічній сфері (космос, авіація, фарма- ція, ВПК, альтернативні джерела енергії тощо). Відсутність подібних передумов є ва- гомою причиною для формування незадо- вільного стану державної мотивації у сфері розвитку науки і техніки, мінімізації рівня соціалізації (соціальної імплементації) на- уки і технологій, їх позитивного впливу на суспільство. Загальний перелік мотивуючих дер- жаву проблем, вирішення яких спонукає її ефективно використовувати наявний науково-технологічний та інноваційний потенціал, може бути надзвичайно широ- ким, а їх застосування ситуативним. Вод- ночас, дії більшості країн направлено на досягнення стану незалежності в політиці, економіці, соціальній сфері тощо. Таким чином, можна визначити, що державна мотивація у сфері НТП — це стан та рівень активності державних суб’єктів та об’єктів науково-технологічної політи- ки в напрямі виконання ними своїх функ- цій ініціаторів, регуляторів та виконавців науково-технологічної та інноваційної ді- яльності в країні та за її межами. Важливо, що результати мотивованої на успіх державної політики у сфері нау- ково-технологічної та інноваційної діяль- ності можуть бути кращими за умови утво- рення стану гармонійної пасіонарності у даній сфері, адже сьогодні відношення до науки в Україні виглядає більше субпасіо- нарним, з домінуванням примітивних по- треб та інтересів, схильним до пасивності та бездіяльності. Існуючий стан речей у О.А. Мех Science and Science of Science, 2013, № 126 науці та науково-технологічному розвитку прямо вказує на нерозуміння необхідності позитивної мотивації основних суб’єктів державної НТП, яка відіграє ключову роль у мотивуванні об’єктів даної політики, якими виступають елементи продуктив- них сил економіки країни і в яких прохо- дить науково-технічний прогрес (процес матеріалізації або продукування нового наукового знання). Не менш важливою умовою, яка не рідко ігнорується, є забез- печення ефективного каналу зв’язку і пе- редачі з мінімальною втратою мотивацій- ного імпульсу від суб’єкта НТП до об’єкта. Теоретично процес появи, існування та занепаду мотивації залежить від поєд- нання різних регуляторів, у тому числі від рівню тиску, який спричиняє проблема на об’єкт, а також — від результативності заходів щодо її вирішення. Так, в одному випадку мотивація, як реакція на появу спонукаючої причини, що змушує об’єкт діяти, зокрема й у сфері НТП, за умови вирішення проблеми, може залишитись на високому рівні. В іншому, якщо об’єкт не вирішує вчасно проблему, яка спону- кала його до дії, стан мотивації швидко занепадає. Тому і теоретично, і практично проблема мотивації держави у сфері НТП є складною, а процес появи, розвитку і за- непаду мотиваційного імпульсу залежить від впливу певних регуляторів, які можна визначити як мотиватори та демотиватори. Загалом, якщо регулятором рівня дер- жавної мотивації у сфері НТП вважати спосіб чи засіб яким суб’єкт НТП впливає на об’єкт, то, відповідно, мотиватором є збуджувач (прискорювач) мотиваційного імпульсу, а демотиватором — його пригні- чувач. Так, мотиваторами державної НТП мо- жуть виступати: — гострі внутрішні і зовнішні пробле- ми життєдіяльності країни, зокрема: соціально-економічна, ідеологіч- на конкуренція між країнами (СРСР і МОТИВАЦІЯ (ДЕРЖАВИ) РЕФЛЕКТОРНА виникає в результаті здійсненого тиску і утворення проблеми (причини, потреби тощо) та направлена на її вирішення (задоволення) (зростання тиску імпортної продукції мотивує країну до протекціоністських заходов з метою збереження власних виробництв, рабочих місць, податків тощо) ПРЕВЕНТИВНА виникає в результаті усвідомлення перспективи (прогнозу) виникнення проблеми, потреби тощо і направлена на їх запобігання (попередження) (ризик військової агресії мотивує державу до озброєння, ризик фінансово- економічної кризи до утворення золото- валютних резервів) ЗА СТАНОМ ВНУТРІШНЯ виникає в середині об’єкта (людини, групи, держави) під тиском внутрішніх збудників (негативна демографічна динаміка мотивує державу до дій зі стимулювання народжуваності, зростання безробіття – до нарощування рабочих місць, виникнення епідемій – до їх подолання тощо) ЗОВНІШНЯ виникає під тиском зовнішніх збудників, незалежних від об’єкту (людини, групи, держави) чинників (здорожчання імпортованих енергоносіїв мотивує до запровадження енергоощадних технологій, фінансування НДР з метою вирішення проблеми енергонезалежності) ЗА МІСЦЕМ ВИНИКНЕННЯ Рис. 3. Типи та рівні державної мотивації CОЦІАЛІЗАЦІЯ НАУКИ І ТЕХНОЛОГІЙ: ОКРЕМІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВНОЇ МОТИВАЦІЇ Наука та наукознавство, 2013, № 1 27 США у ХХ ст.; США, країнами ЄС та КНР у ХХІ ст.); техніко-технологічна незалежність, яка потребує виробництва наукоміст- кої конкурентоспроможної продукції для внутрішнього і зовнішніх ринків та вимагає постійного вдосконалення промислового комплексу країни; продовольчі кризи; військова агресія або її вірогідність (необхідність у засобах стримання); екологічні катастрофи (необхідність у засобах і технологіях запобігання чи подо- лання наслідків); недостатній рівень інтелектуального (цивілізаційного) розвитку суспільства, його інноваційної культури; — потенційні матеріально-технічні, фінансово-економічні, соціальні, пози- тивні або негативні ефекти (наслідки), які держава бажає отримати (чи уник- нути їх) у майбутньому від взаємодії з внутрішнім чи зовнішнім середовищем. Важливо й те, що значна частина «проривів» у науці і техніці утворилась як відповідь на дію проблем — війн, епідемій, продовольчих, енергетичних криз тощо. Отже, кризи, за умови адекватної на них реакції (рішення) або бажання їм запо- бігти, призводять до науково-технічного прогресу, «тонізують» країну у сфері НТП. І навпаки, їх відсутність нерідко зменшує мотивацію країни до проведення ефектив- ної науково-технологічної політики. Відповідно, демотиваторами держав- ної НТП можуть виступати: відсутність науково-орієнтованої свідомості, державної системи погля- дів, ідей, переконань щодо цінності на- уки, як основного рушія; нерозуміння, ігнорування та відсут- ність стратегічного планування щодо науково-технологічних та інновацій- них пріоритетів розвитку країни; відсутність коштів у державному бюджеті, віднесення питання фінансу- вання науки до вторинних, не пріори- тетних; відсутність спонукаючих кризових явищ; внутрішні проблеми науково-техніч- ного й інноваційного потенціалу (відрив науки від виробництва і підприємництва, розрив внутрішніх зв’язків у етапах НД- ДКР, домінування гуманітарної спеціалі- зації, проблеми трансферу технологій); корупційний та бюрократичний тиск тощо. Функцію регулятора мотивації можуть виконувати цілі. Засновник теорії поста- новки мети Е. Лок (Edwin Locke, психо- лог, США, його мотиваційна теорія цілей лягла в основу системи управління МВО, Management by Objectives) експеримен- тально доводив, що майже у 90% випадків конкретні та зрозумілі, достатньо складні (діють як виклик), добровільно сприйняті, інформаційно звітні цілі здатні виконува- ти функцію регулятора мотивації [8]. Таким чином, за умови реального, а не декларативного підходу до справи, ре- гулятором державної мотивації можуть виступати і цілі державної науково-тех- нологічної політики, до яких наукознавці відносять, зокрема: забезпечення виходу країни в істо- рично короткі строки на передові науко- во-технічні рубежі, досягнення нею висо- кого рівня продуктивності праці (Г.М. До- бров); системне використання досягнень науки для якісного перетворення всіх еле- ментів продуктивних сил суспільства і по- силення соціально-економічного потен- ціалу країни; нарощування існуючого обсягу нау- кових знань, оновлення та переозброєння основного капіталу [9]. У даному випадку яким би довгим не був перелік цілей державної НТП, усі вони, як зазначає Б. Маліцький та співав- тори [2], співпадають із загальними ціля- О.А. Мех Science and Science of Science, 2013, № 128 ми, що їх ставить перед собою держава. Дане співпадіння цілей розвитку держави, зокрема й її господарчого комплексу, з ці- лями державної НТП і означає наявність науково-орієнтованого державотворчого мислення. Щодо проблеми оцінки рівня дер- жавної мотивації, то саме наявність різно- векторних тенденцій і викликає її необхід- ність, адже одні статистичні дані вказують на позитивні зміни в процесі розвитку ві- тчизняного науково-технічного потенціа- лу, інші — на негативні. Водночас, оцінити рівень особистої мотивації окремих поса- дових осіб, від яких залежить науково-тех- нічний та інноваційний розвиток країни, як і рівень мотивації державних органів влади, зокрема шляхом тестування, вкрай складно. Тому попередню оцінку стану державної мотивації можна пов’язати з основними експертними розрахунками фактичного стану вітчизняного науко- во-технологічного потенціалу та ефектив- ності вітчизняної НТП. Якщо умовно рівні державної мотива- ції поділити на низький, середній та високий, то така градація цілком корелює з оцінка- ми науковців типів вітчизняної державної науково-технологічної політики. Зокрема, Б. Маліцький [10], оцінивши типи дер- жавної науково-технологічної політики в залежності від того, які цілі висуває дер- жава перед науково-технологічним роз- витком своєї економіки (підтримка на досягнутому рівні, помірний еволюцій- ний розвиток, кардинальне технологічне оновлення), розділив частки наукового потенціалу, що зосереджені на досягненні кожної з цілей (табл. 1). У сучасних умовах такий розподіл цілком можна застосувати в оцінці рівня державної мотивації (табл. 2), адже кон- сервативний тип НТП відповідає низькому рівню державної мотивації, оскільки біль- шу частину наукового потенціалу, а відпо- відно і державних ресурсів, направлено на підтримку науково-технічного розвитку економіки країни, що в цілому унемож- ливлює її конкурентоспроможність. На- ступний, прогресивний, тип НТП відповідає середньому рівню державної мотивації, на- ціленої на поступовий науково-техноло- гічний розвиток економіки, а наступальний тип НТП відповідає високому рівню моти- вації, націленої на кардинальне техноло- гічне оновлення економіки та створення високотехнологічної, наукомісткої, кон- курентоспроможної продукції, яка й ви- ступає носієм економічного зростання. У двох останніх випадках можна казати про рівень державної мотивації, націленої на успіх. Водночас, за експертними оцінками [2] в Україні протягом 20 років прово- диться не просто консервативна науко- во-технолоігчна політика, яка відпові- дає низькому рівню державної мотивації, але визнається можливість реалізації четвертого типу політики — регресивно- го. Враховуючи, що в умовах сучасних турбулентно-глобальних трансформа- цій неможливо мати нульовий рівень державної мотивації (держава або має мотивовану НТП, або йде у фарватері науково-технологічної політики інших країн), даний тип НТП (регресивний) від- повідає залежному рівню державної мо- тивації. У той же час, оскільки проблема оцін- ки рівня державної мотивації у сфері НТП є мало розробленою, то автором було за- пропоновано власну методику його визна- чення за існуючим станом об’єкту дослі- дження. Зокрема, оцінивши шляхом екс- пертного опитування стан і тенденції щодо складових науково-технічного потенціалу, запропоновано вивести загальну оцінку рівня мотивації держави в галузі НТП, або індекс державної мотивації (ІДМ) — рівень дієвості (готовності, організованості, ак- тивності) держави в галузі виконання нею власної функції ініціатора й регулятора CОЦІАЛІЗАЦІЯ НАУКИ І ТЕХНОЛОГІЙ: ОКРЕМІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВНОЇ МОТИВАЦІЇ Наука та наукознавство, 2013, № 1 29 науково-технічної, технологічної та інно- ваційної діяльності. Цей ІДМ запропоно- вано визначати як середнє арифметичне значення певної кількості проміжних ін- дексів — окремих оцінок рівня державного організаційного, фінансового, кадрового, соціального, інфраструктурного, норма- тивно-правового, інформаційного забез- печення науки тощо за окремою шкалою ([0,0], [0,1], [0,2] — відсутній або низький рівень мотивації; [0,3], [0,4] — нижче се- реднього; [0,5], [0,6] — середній рівень; [0,7], [0,8] — вище середнього; [0,9], [1] — високий рівень [11]). Таблиця 1 Типи державної НТП у залежності від цілей та розподілу наукового потенціалу Цілі Розподіл наукового потенциалу, % Підтримка 60 30 10 Еволюційний розвиток 35 45 40 Кардинальне оновлення 5 25 50 Тип політики консервативний прогресивний наступальний Висновки Вирішення значної кількості проблем у країні чи їх запобігання прямо залежить від рівня соціалізації науки та її результатів, який безпосередньо залежить від реальної, а не декларативної державної політики в цій сфері. Тільки низький рівень реальної державної мотивації або рух у фарватері зовнішнього (для країни) впливу стримує процес перетворення науки на головну продуктивну силу, а також виконання нею своєї соціальної функції — генератора те- оретичних засобів покращення соціаль- них процесів. У 1980-х роках Г. М. Добров наголошу- вав, що технологічна незалежність країни неможлива без наступальної наукової по- літики [9]. Отже, очевидно, що для сучас- ної України дана теза є понадактуальною, або проблемою «на вчора». Подальше ви- рішування проблем, які понад 20 років за- лишаються актуальними для вітчизняної науки, «залишковим» методом, несприй- мання її як головного ресурсу соціально-е- кономічного зростання є реальною пере- думовою для втрати країною незалежності у глобальному та взаємозалежному світі. Тому проблема відсутності (підміна деклараціями, стратегіями) в Україні ре- альної державної мотивації у сфері науко- во-технічного, технологічного та іннова- ційного розвитку є ключовою. Вирішення довготривалих соціально-економічних проблем вже потребує значно більше часу, фінансових, науково-технічних ресурсів, а в окремих напрямах потрібно все розпо- чинати з початку. Таблиця 2 Співвідношення рівня державної мотивації з типом державної НТП Тип державної науково-технологічної політики Рівень державної мотивації регресивний залежний (зовнішній вплив) консервативний низький прогресивний середній наступальний високий Джерело: [3] О.А. Мех Science and Science of Science, 2013, № 130 1. Методологические вопросы науковедения / [Под ред. В.И. Оноприенко]. — К.: УкрИНТЭИ, 2001. — 332 с. 2. Актуальні питання методології та практики науково-технологічної політики / [Під ред. Б. А. Маліцького]. — К.: УкрИНТЭИ, 2001. — 204 с. 3. Философия: Энциклопедический словарь/ [Под ред. А.А. Ивина]. — М.: Гардарики, 2004. — 441 с. 4. Юридична енциклопедія: В 6 т. / [Ю. С. Шемшученко (відп. ред.)]. — К.: «Укр. енцикл.», 1988. — Т.1: А-Д. 672 с. 5. Сучасний словник-мінімум іншомовних слів / [Уклад.: О.І. Скопненко, Т.В. Цимбалюк]. — К.: Довіра, 2008. — 798 с. 6. Хекхаузен X. Мотивация и деятельность / X. Хекхаузен. — СПб. : «Питер», 2003. — 860 с. 7. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 285 — ХІV / Відомості Вер- ховної Ради України. — 1999. — № 23. — С. 20. 8. Антология организационной психологии [Под ред. Барри М. Стоу; перевод С. Пале, Е. Моргунова]. — М. : Изд-во: Вершина, 2005. — 712 с. 9. Организация управления в Академии наук Украинской ССР: опыт и проблемы (1961-1986) / Добров Г.М., Стогний Б.С., Тонкаль В.Е., Чирков В.Г., Малицкий Б. А., Авсенев Е.В. — К.: Наук. думка, 1988. — С. 324 с. 10. Малицкий Б.А. Развитие науки и трансформация общества: концепция для Украины / Б.А. Малицкий // Наука и науковедение. — 1993. — № 1. — С 5-12. 11. Мех О.А. Теоретико-методичні аспекти оцінки змісту та рівня мотивації держави у сфері на- уково-технічної та інноваційної діяльності / О.А. Мех // Наука та наукознавство. — 2012. — № 2. — С. 93-107. Одержано 16.01.2013 О.А. Мех Социализация науки и технологий: отдельные аспекты проблемы государственной мотивации В статье проведен анализ теоретических аспектов проблемы государственной мотивации в сфере научно-технологического развития. Исследуются понятия мотива и мотивации, дается определение по- нятию государственной мотивации в сфере научно-технологической деятельности, рассматриваются основные источники, условия, уровни и причины (мотиваторы и демотиваторы) возникновения государ- ственной мотивации, а также возможные подходы к ее оценкам.

Соціалізація науки і технологій: окремі аспекти проблеми державної мотивації

Institution

Ähnliche Einträge