Оцінка стану наукових кадрів України: віковий аспект

Статтю присвячено проблемі збалансованості вікової структури наукових кадрів України. Проаналізовано динаміку її змін з 2002 по 2010 роки та здійснено порівняльний аналіз з аналогічними даними щодо ЄС та Росії. Визначено вплив рівня заробітної плати на чисельність вікових груп. Зроблено висновок про...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Наука та наукознавство
Дата:	2013
Автори:	Грига, В.Ю., Вашуленко, О.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2013
Теми:	Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49464
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Оцінка стану наукових кадрів України: віковий аспект / В.Ю. Грига, О.С. Вашуленко // Наука та наукознавство. — 2013. — № 1. — С. 38-46. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859737193833037824
author	Грига, В.Ю. Вашуленко, О.С.
author_facet	Грига, В.Ю. Вашуленко, О.С.
citation_txt	Оцінка стану наукових кадрів України: віковий аспект / В.Ю. Грига, О.С. Вашуленко // Наука та наукознавство. — 2013. — № 1. — С. 38-46. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Наука та наукознавство
description	Статтю присвячено проблемі збалансованості вікової структури наукових кадрів України. Проаналізовано динаміку її змін з 2002 по 2010 роки та здійснено порівняльний аналіз з аналогічними даними щодо ЄС та Росії. Визначено вплив рівня заробітної плати на чисельність вікових груп. Зроблено висновок про необхідність розробки системи заходів щодо залучення молоді в науково-технічну сферу та створення умов для розвитку наукової кар’єри з метою підвищення ефективності наукової діяльності в цілому. Статья посвящена проблеме сбалансированности возрастной структуры научных кадров Украины. Проанализирована динамика ее изменения с 2002 по 2010 годы и проведен сравнительный анализ с данными по ЕС и России. Определено влияние уровня заработной платы на численность возрастных групп. Сделан вывод о необходимости разработки системы мер по привлечению молодежи в научно-техническую сферу и создание условий для развития научной карьеры с целью повышения эффективности научной деятельности. The article is devoted to the problem of balanced age structuring of research personnel in Ukraine. Age structure in 2002-2010 is analyzed for Ukraine and compared with analogous data for the EU and Russia. The salary related effect for age structuring of research personnel is outlined. The conclusion is made about the need to elaborate a system of measures for recruiting young people in science and technology field and setting up conditions favorable for research carrier, which would enhance researchers’ performance.
first_indexed	2025-12-01T15:09:05Z
format	Article
fulltext	Science and Science of Science, 2013, № 138 Постановка проблеми. Дослідженню кадрової складової науково-технічного потенціалу приділяють значну увагу як зарубіжні, так і вітчизняні вчені [1—5]. Питання кадрового забезпечення нау- кової сфери розглядалися в низці про- грамних документів України, у частині яких наголошується на проблемі зба- лансованості структури науково-тех- нічних кадрів. Проте ситуація із кадро- вим складом наукової сфери щороку погіршується, тому питання реформу- вання структури наукових кадрів та її приведення до потреб економічного розвитку країни на інноваційній основі набуває все більшої актуальності. Ядром наукової системи є науко- вець, або вчений, тобто людина, яка є носієм дослідницьких навичок, здатна мислити та оптимально використовува- ти свій творчий потенціал. Враховуючи це, актуальним для України питанням є розробка методики комплексного оці- нювання якості наукових кадрів та плану заходів щодо її покращання. Тому метою даної статті є дослідження особливостей розвитку наукових кадрів в Україні з точ- ки зору зміни вікових характеристик. Джерелом даних цього дослідження є дані офіційної статистики України та Росії щодо науково-технічних кадрів в розрізі вікових груп, дані зарубіжної статистики (ОЕСР), а також результа- ти попередніх досліджень вітчизняних і зарубіжних учених. В Україні відповід- ні дані збираються лише з 2002 р., що перешкоджає детальному аналізу «пе- реходів» між віковими групами. Але на- явні дані дозволяють охарактеризувати загальну картину зміни вікової струк- тури кадрів та перспектив її розвитку. В Україні за останні 20 років спо- стерігається стійка тенденція до змен- шення чисельності зайнятих у науко- вій та науково-технічній сфері (рис. 1), проте темпи зменшення впродовж останніх років значно уповільнилися порівняно з початком 90-х років, коли чисельність зменшувалася щорічно на 10 і більше відсотків. УДК 001.89:331.524 В.Ю. Грига, О.С. Вашуленко Оцінка стану наукових кадрів України: віковий аспект Статтю присвячено проблемі збалансованості вікової структури наукових кадрів України. Проаналізовано динаміку її змін з 2002 по 2010 роки та здійснено порівняльний аналіз з аналогічними даними щодо ЄС та Росії. Визначено вплив рівня заробітної плати на чисельність вікових груп. Зроблено висновок про необхідність розробки системи заходів щодо залучення молоді в науково-технічну сферу та створення умов для розвитку наукової кар’єри з метою підвищення ефективності наукової діяльності в цілому. ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ НАУКОВО- ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ © В.Ю. Грига, О.С. Вашуленко, 2013 ОЦІНКА СТАНУ НАУКОВИХ КАДРІВ УКРАЇНИ: ВІКОВИЙ АСПЕКТ Наука та наукознавство, 2013, № 1 39 У період 2007—2010 рр. фаза ста- білізації, яка спостерігалася впродовж 2002—2007 рр., коли середньорічні темпи зменшення чисельності науко- вих кадрів становили менше 2%, знову переросла у фазу падіння, що також су- перечить загальносвітовому тренду зро- стання кількості науковців у більшості країн світу. Але, що парадоксально, в Україні постійно зростає кількість кан- дидатів та докторів наук, а з 2009 р. їхня кількість перевищує кількість науков- ців. Враховуючи, що частка державного фінансування навчання аспірантів та докторантів вже понад 10 років складає 85—95%, а науковою роботою зайнято лише 22% кандидатів та докторів наук, стає актуальним питання про доціль- ність витрат бюджетних коштів на на- вчання аспірантів та докторантів, які залишають наукову діяльність. За даними ОЕСР, у Фінляндії та Швеції насиченість продуктивних сил дослідниками зростає з 2000 р., і на даний момент ці країни займають лідируючі позиції серед розвинутих країн за показниками науково-кадро- вого забезпечення (відповідно 173 та 134 особи в розрахунку на 10 тис. зай- нятого населення станом на 2009 р.). Японія теж упродовж багатьох років демонструє традиційно високі показ- ники наукового потенціалу (107 осіб у розрахунку на 10 тис. зайнятого на- селення за даними 2009 р.), і з кож- ним роком спостерігається тенденція до його збільшення. Так, чисельність дослідників Фінляндії в період 1995— 2009 рр. зросла більше, ніж удвічі, у Швеції — в 1,5 раза, у Норвегії та Данії — приблизно в 1,3 раза [6]. В Україні ж, навпаки, чисельність науковців постійно зменшується, що можна було б пояснити трансформа- цією науково-технічного потенціалу, приведенням його до нових ринко- вих умов. Але, аналізуючи наявні дані, спробуємо розібратися, чи відповідає Рис. 1. Динаміка наукових кадрів та організацій в Україні Джерело: складено за даними Держстату України В.Ю. Грига, О.С. Вашуленко Science and Science of Science, 2013, № 140 це потребам сталого економічного роз- витку держави? Окрім кількості наукових кадрів, важливе значення з точки зору ефек- тивності наукової діяльності має їх кваліфікаційна та вікова структура. Ще в 70—80-ті рр. в УРСР досліджу- валася діяльність наукових колективів і була розроблена теорія фазової ди- наміки, в рамках якої запропоновано метод регулювання вікової структури наукових кадрів на основі фазового балансу [7]. Згідно з цією теорією, на- укова діяльність ученого складається з п’яти фаз, кожній з яких притаманна своя функціональна орієнтація. Так, перша фаза (до 30 років) пов’язана з оволодінням та накопиченням науко- вих знань та навичок; друга (від 30 до 42 років) — з продовженням накопи- чення знань та навичок виробничих видів діяльності вченого; на третій фазі (від 42 до 47 років) додається пе- редаточна функція, пов’язана з пере- дачею отриманих знань молодому по- колінню. На четвертій фазі (від 47 до 55 років) зменшується роль оволодін- ня новими знаннями. У час п’ятої фази (вік понад 55 років) переважає діяльність з передачі наукових знань, з поступовим зменшенням творчої нау- кової діяльності [8, с. 91—92]. Ця теорія розроблялася понад 30 років тому. Сьогодні, внаслідок об’єктивних процесів інтернаціоналі- зації та нових інформаційно-комуніка- ційних технологій, межі фаз розширю- ються. Проте, на наш погляд, врахуван- ня згаданого підходу при аналізі вікової структури наукових кадрів дозволяє більш обґрунтовано підійти до форму- вання державної політики в сфері нау- ки та технологій, особливо з точки зору забезпечення подальшого її розвитку. Наведемо вікову структуру науко- вих кадрів сучасної України в 2002 р. та Рис. 2. Структура наукових кадрів за віковими групами, % Джерело: складено за даними Держстату України та державної статистики Росії ОЦІНКА СТАНУ НАУКОВИХ КАДРІВ УКРАЇНИ: ВІКОВИЙ АСПЕКТ Наука та наукознавство, 2013, № 1 41 2010 р. порівняно з АН СРСР у 1988 р. та Росією в 2008 р. (рис. 2). Як бачимо, у 2010 р. у структурі на- укових кадрів України частка вікової групи науковців понад 70 років стано- вила 8,1% (для порівняння: у 2002 р. цей показник складав 2,3%), а частки «середніх» вікових груп 41—50 та 51— 60 років становили відповідно 16,9% та 25,3% (у 2002 р. — відповідно 24,3% та 29,4%). Відзначимо незначне збіль- шення частки наукових кадрів віком до 40 років у 2010 р. порівняно з 2002 р., що можна віднести до позитивних мо- ментів, адже зростає питома вага нау- ковців першої та другої фази. Але спо- стерігається негативна тенденція щодо дослідників вікової категорії понад 60 років, пов’язана з суттєвим зростанням їх питомої ваги (при цьому частка віко- вої групи понад 70 років зросла втричі з 2,3% до 8,1%). Частка працівників се- редніх вікових груп (41—60 років) при цьому скоротилася. Це ще раз підтвер- джує тезу про активне старіння науко- вих кадрів, що відбувається в більшості країн пострадянського простору. Порівнюючи вікові структури Украї- ни (2010 р.) та Росії (2008 р.), відзначи- мо наступні моменти. Частки молоді та працівників похилого віку майже рівні в цих країнах, проте існує значна різниця у віковій групі 31—40 років. Зокрема, у Росії відповідний показник знаходить- ся на рівні 14,2%, тоді як в Україні — 18,2%. Найбільша частка дослідників як в Україні, так і Росії, яка становить приблизно 25%, сконцентрувалася у віці від 51 до 60 років, тоді як частка до- слідників у віці від 41 до 50 років стала приблизно однаковою з частками спе- ціалістів до 30 років, від 31 до 40 років та від 61 до 70 років; їх частки — приблизно по 17%. У Європейському Союзі (ЄС) част- ка науково-технічних працівників віком до 44 років сягала майже 60% у 2010 р., тоді як в Україні частка осіб до 50 років становить лише 50%. Якщо припустити, що в межах вікової групи існує нормальний розподіл, то частка працівників віком до 44 років в Україні в 2010 р. була на рівні 40 —41%, що значно менше, ніж у ЄС. На відміну від України, в ЄС відбувається стабільне зростання кількості працюючих у нау- ково-технічній сфері [9]. Це стосується і США, де, згідно з даними Національ- ного наукового фонду, у 2008 р. частка працівників у науково-технічній сфері, що мають науковий ступень, віком до 30 років складала 17%, а від 30 до 50 ро- ків — 54% [10]. Ще одним цікавим співставленням, яке демонструє глибину негативних змін в Україні, є порівняння сьогоден- ня з минулим. Наприкінці 80-х. років минулого століття в АН СРСР (да- них вікової структури наукових кадрів УРСР знайти не вдалося) вікова струк- тура наукових кадрів виглядала наступ- ним чином: 13% осіб віком до 30 років, 32% — 31—40 років, 29% — 41—50 ро- ків, 20 % — 51—60 років, 5% — 61—70 років і 1% — понад 70 років [11]. Навіть при такій структурі експерти відзнача- ли необхідність збільшення молодих кадрів вищої кваліфікації (кандидатів та докторів наук), недостатня кількість яких негативно впливає на мобільність учених, особливо з точку зору зміни наукової проблематики відповідно до потреб часу та економіки. Також про- блемним питанням для наукової систе- ми УРСР кінця 80-х років було визнано «старіння» керівних кадрів, хоча си- туація тоді була набагато кращою, ніж сьогодні. Процеси «старіння» наукових ка- дрів у цілому мали об’єктивні причини, адже період екстенсивного розвитку науково-технічної сфери після Другої В.Ю. Грига, О.С. Вашуленко Science and Science of Science, 2013, № 142 світової війни, коли в науку залучала- ся в основному молодь, припинився в 70-х рр. Крім того, з віком підвищу- ється соціальний (а також матеріаль- ний) статус наукового співробітника з науковим ступенем, що було стиму- люючим фактором для роботи в нау- ково-технічній сфері. Проте внаслідок природних причин з віком зменшують- ся фізичні здібності людини, що впли- ває на її працездатність та можливість швидко вирішувати складні завдання як наукового, так і організаційно-ад- міністративного характеру. Негативні тенденції зміни вікової структури наукових кадрів, зокре- ма керівних, призвели до прийняття Президією АН СРСР рішення, яке привело до суттєвого омолодження (з 63 до 56,5 років) керівників наукових підрозділів та установ Академії, при- чому в більшості випадків було збе- режено науковий потенціал наукових кадрів, що до цього виконували керів- ні функції, шляхом призначення їх на посади почесних директорів і радни- ків [11]. У сучасній Україні прийняття подібного рішення не призвело б до значного «омолодження» наукових кадрів, оскільки частка пенсіонерів в українській науці (або, в термінах Кла- сифікатора видів економічної діяльно- сті — у дослідженнях та розробках) ся- гає 35%, з яких 88% є пенсіонерами за віком. Те, що кожен третій співробіт- 0 2 4 6 8 10 12 14 16 2002 2004 2006 2008 Україна Росія Рис. 3. Динаміка частки дослідників України та Росії вікової категорії після 70 років, 2002—2008 рр., % 3,7 5,2 6 6,7 18,7 19,7 19,4 20,2 0 5 10 15 20 25 30 1995 2000 2005 2008 Доктори наук Росії Кандидати наук Росії Рис. 4. Частка дослідників з науковим ступенем в загальній їх чисельності Росії, % ОЦІНКА СТАНУ НАУКОВИХ КАДРІВ УКРАЇНИ: ВІКОВИЙ АСПЕКТ Наука та наукознавство, 2013, № 1 43 ник наукової установи є пенсіонером, є найбільшим відповідним показником серед усіх видів економічної діяльності. Навіть у сфері державного управління частка пенсіонерів за віком становить лише 13%, щоправда, у цій сфері існує законодавче обмеження щодо пере- бування на державній службі. Однак, на наш погляд, омолодження керівних кадрів у вітчизняній науково-техніч- ний сфері є неминучим та необхідним кроком, яке потягне за собою й онов- лення всього складу наукових праців- ників. Відзначимо, що середній вік дослід- ників упродовж 2000—2008 рр. зали- шався майже незмінним як в Україні, так і в Росії (відповідно 47 і 49 років), що пояснюється незначним припли- вом молоді в науку та вимиванням гру- пи дослідників середнього віку. Але ін- тенсивно відбувалося старіння дослід- ників з науковими ступенями докторів і кандидатів наук (рис. 3), зайнятих науковими дослідженнями, як в Украї- ни, так і в Росії: частка докторів наук у віці від 40 до 49 років за період 2000 — 2008 рр. зменшилась з 14,3% до 8,8% в Україні та з 14,1% до 10,3% — у Росії, а частка кандидатів наук — з 27,4% до 19,2% в Україні та з 25,1% до 16,9% у Росії. У той же час частка докторів наук понад 70 років збільшилась з 12,6% до 28,9% в Україні та з 17,3% до 29,4% — у Росії, а частка кандидатів наук — з 2,9% до 10,0% в Україні та з 4,6% до 10,4% у Росії. Це свідчить, що молодь, включаю- чи молодих докторів і кандидатів наук, прийшовши в науку, через певний час покидає наукові організації, вибираю- чи більш привабливі сфери діяльності. 4,1 4,1 4,2 4,5 22,9 17,9 17 17,1 0 5 10 15 20 25 30 1995 2000 2005 2008 Доктори наук України Кандидати наук України Рис. 5. Частка дослідників з науковим ступенем в загальній їх чисельності України, % Вікові групи 2003/ 2002 2004/ 2003 2005/ 2004 2006/ 2005 2007/ 2006 2008/ 2007 2009/ 2008 2010/ 2009 2010/ 2002 2010/ 2002, % до 30 років -349 1322 103 39 -544 -77 93 -489 98 +1 31-40 років -509 138 364 -23 -267 134 426 326 589 +5 41-50 років -1620 -646 -1239 -1530 -1290 -897 -586 -1152 -8960 -43 51-60 років 514 720 168 -4025 -816 -997 -1325 -1502 -7263 -29 61-69 років 328 -70 -353 328 209 -285 -302 -126 -271 -2 понад 70 років 315 388 461 462 1043 645 486 209 4009 +206 Таблиця 1 Динаміка зміни чисельності наукових кадрів в Україні, осіб Джерело: складено за даними Держстату України. В.Ю. Грига, О.С. Вашуленко Science and Science of Science, 2013, № 144 Відповідно, середні вікові групи не по- повнюються. Крім цього відзначимо, що частка дослідників у віці до 29 років у Росії зростала майже з тією швидкістю, що і в Україні: з 2,1% у 2000 р. до 4,7% у 2008 р. (в Україні — з 2,1% до 4,4%). Проте цього недостатньо для активно- го відтворення кадрового складу науки, і, отже, проблема старіння кадрового потенціалу залишається актуальною для наукової сфери. Якщо розглянути частку дослід- ників з науковим ступенем у загаль- ній їх чисельності в Україні порівняно з Росією, то дані дещо відрізняються (рис. 4). Так, частка кандидатів наук Росії збільшилася в період 1995—2008 рр. з 18,7% до 20,2%, а частка докторів наук — з 3,7% до 6,7%. В Україні част- ка дослідників з науковим ступенем у 1995 р. (22,9%) була значно більшою порівняно з 2008 р. (17,1%) (рис. 5). Отже, в Україні досліджуваний пе- ріод відзначився значним зменшенням частки дослідників з науковим ступе- нем у загальній їх чисельності (з 27% до 21,6%), що демонструє активне вибуття науковців молодшого покоління та їх небажання захищати дисертації та про- довжувати кар’єру у сфері наукових до- сліджень. В Росії, як свідчать дані, нау- кова сфера більш приваблива для моло- дого покоління, а отже, можна говорити про більш ефективну підтримку науко- во-дослідної роботи з боки держави. З огляду на дані щодо зміни чисель- ності в розрізі вікових груп (табл.1), перспективи до покращання вікової структури наукових кадрів в Україні в середньостроковій перспективні є вкрай незначними. Як бачимо з таблиці, єдиною віко- вою групою, у якій постійно збіль- шується чисельність працюючих, є працівники віком понад 70 років. Не- значну позитивну тенденцію в цілому продемонструвала вікова група 31—40 років, у якій майже не відбувалося чи- стого відтоку кадрів. Це можна пояс- нити передусім фазовим переходом працівників з попередньої групи та не- значним переходом у наступну вікову групу. У той же час найбільша кількість наукових працівників вибула з груп 41—50 та 51—60 років, з яких упродовж 2002—2010 рр. сумарно вибуло понад 16 тис. працівників. Причиною такого зменшення не було природне вибуття (смерть) та перехід у наступну вікову групу. З великою ймовірністю можна припустити, що відбувається активний перехід учених в інші види економічної діяльності, особливо це стосується гру- пи віком 41—50 років. У той же час у наймолодшій групі, яка визначає майбутній стан усіх інших з відповідним часовим лагом, існуючу тенденцію не можна охарактеризува- ти як позитивну, адже лише у 2004 р. спостерігався значний приплив кадрів, коли їхня кількість зросла приблизно на 10% в усіх галузях науки. В інші роки приріст був незначним і навіть негатив- ним. Так, у 2003, 2008 та 2010 рр. відбу- лося зменшення чисельності наукових кадрів у віці до 30 років відповідно на 349, 544 та 489 осіб. У якості ключового фактора, що впливає на кількість наукових кадрів, як правило, розглядається заробітна плата (див. [2, 3, 12]). Враховуючи це, нами проведено кореляційний аналіз між темпами зміни реальної заробітної плати у сфері досліджень і розробок та чисельністю наукових кадрів по кож- ній віковій групі. Завдяки вибраному методу (з лагами різної величини та згладжуванням темпів зростання заро- бітної плати) встановлено, що найтіс- ніший зв’язок між темпами зростання ОЦІНКА СТАНУ НАУКОВИХ КАДРІВ УКРАЇНИ: ВІКОВИЙ АСПЕКТ Наука та наукознавство, 2013, № 1 45 Враховуючи відсутність стабільної позитивної динаміки у віковій групі до 30 років, з великою ймовірністю мож- на стверджувати, що без зміни існую- чої науково-технічної політики мати- ме місце подальше погіршення вікової структури наукових кадрів та зниження ефективності їх діяльності. Все більшої актуальності набуває проблема зро- стання кількості та частки працівників вікової групи понад 70 років, наукова праця яких не підлягає атестації. Недо- статнім є поповнення науки молодими науковцями, які мають переймати до- свід старших колег, тобто існує загроза порушення безперервності і спадкоєм- ності відтворення наукових кадрів, а також погіршення адаптованості нау- кової системи до нових економічних умов. Таким чином, у віковій структурі наукових кадрів України відбуваються негативні зміни, пов’язані зі швидким старінням та вибуттям найбільш про- дуктивної (відповідно до теорії фазової динаміки) групи вчених, що потребує рішучих заходів, орієнтованих на за- лучення до науки нових кадрів, у тому числі молоді, та їх подальше збережен- ня в науці. Серед таких заходів можна назвати: впровадження диференційо- ваної системи оплати праці залежно від результативності; фінансова підтримка досліджень; грантова підтримка моло- дих спеціалістів; впровадження системи стажування в провідних наукових уста- новах як в Україні, так і за її межами, тощо. Усі заходи повинні утворювати єдиний системний механізм розвитку кадрової складової науково-технічного та інноваційного потенціалу країни. реальної заробітної плати та кількістю наукових кадрів спостерігався у віковій групі до 30 років. Найкраще цей зв’язок спостерігається за умови використання середньозгладжених темпів зростання заробітної плати за 3 роки (рівень ко- реляції 76%). Але швидкість зростання обсягів заробітної плати не є ключовим фактором, що визначає загальну ди- наміку наукових кадрів у цілому. По- ясненням цього є той факт, що велику роль у науковій діяльності відіграють також умови для реалізації наукової кар’єри та проведення наукових до- сліджень [4]. Окрім вирішення завдання притоку кадрів, у тому числі молодих, у науково- технічну сферу, не менш важливим і більш складним є питання їх утримання впро- довж часу, що відповідає середній трива- лості наукової кар’єри. Російські фахівці оцінюють її на рівні 7—8 років [4]. Це час, який відводиться на підготовку канди- датської дисертації та відпрацювання ви- трачених державою ресурсів. Можливим вирішенням цієї проблеми є підвищення конкуренції серед науковців та їх мобіль- ності завдяки зростанню обсягів конкурс- ного фінансування та організації стажу- вань у провідних наукових закладах. 1. Добров Г.М. Наука о науке: начала науковедения / Г. М. Добров. — 3-е изд., перераб. и доп. — К.: Наукова думка, 1989. — 302 с. 2. Варшавский Л.Е. Кадры науки: анализ состояния и прогноз долгосрочных тенденций изме- нения/ Л.Е. Варшавский / Наука и высокие технологии России на рубеже третьего тыся- челетия (социально-экономические аспекты развития)». — [Руководители авт. кол. В.Л. Макаров и А.Е. Варшавский] — М.: Наука, 2001. — С.117 —136. 3. Дежина И.Г. Кадровые проблемы в российской науке и инициативы государства / И.Г. Де- жина // Наука и науковедение. — 2006. — №1. — С.28 —34. 4. Государственное регулирование науки / И.Г. Дежина [под ред. Н.И. Ивановой] — М.: Ма- гистр, 2008. — 430 с. Висновки В.Ю. Грига, О.С. Вашуленко Science and Science of Science, 2013, № 146 5. Вашуленко О.С. Вікова структура кадрового потенціалу наукової системи України / О.С. Ва- шуленко. — Наука та наукознавство — 2009. —№3. — С.31 —45. 6. Малицкий Б.А. Теоретико-методическое обоснование формирования качественно нового научного потенциала страны: автореф. дис. на соискание ученой степени доктора экон. наук. — К., 1988. — 20 с. 7. Main Science and Technology Indicators. — OECD. — 2009/2. — 57 p. 8. Научно-технический потенціал / Добров Г.М., Тонкаль В.Е., Савельєв А.А. и др. — К.: Наукова думка, 1988. — 347 с. 9. База даних щодо науки, технологій та інновацій [Електронний ресурс]. — Євростат. — [Электроный ресурс]. URL: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/science_ technology_innovation/data/database. 10. Science and Engineering Labor Force [Електронний ресурс] / Science and Engineering Indicators — National Science Fund, 2012. — [Электроный ресурс]. URL: http://www.nsf.gov/ statistics/seind12/c3/c3h.htm. 11. Петровский А. В. Кадры Академии: состав, структура, динамика [Електронний ресурс] / А. В. Петровский, Л. К. Семенов, В. С. Малов — Институт истории естествознания и техники РАН. — [Электроный ресурс]. URL: http://www.ihst.ru/projects/sohist/papers/ vran/1990/11/37-49.pdf. 12. Побудова сценаріїв розвитку наукових кадрів в Україні на основі використання статистич- них моделей / О.С. Вашуленко, В.Ю.Грига, І.Ю. Єгоров // Наука та наукознавство — №1. — 2010. — С.28 —39. Одержано 03.12.2012 В.Ю. Грига, А.С. Вашуленко Оценка состояния научных кадров Украины: возрастной аспект Статья посвящена проблеме сбалансированности возрастной структуры научных кадров Украины. Проанализирована динамика ее изменения с 2002 по 2010 годы и проведен сравнительный анализ с данными по ЕС и России. Определено влияние уровня заработной платы на численность возрастных групп. Сделан вывод о необходимости разработки системы мер по привлечению молодежи в научно-техническую сферу и создание условий для развития научной карьеры с целью повышения эффективности научной деятельности.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-49464
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0374-3896
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-01T15:09:05Z
publishDate	2013
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
record_format	dspace
spelling	Грига, В.Ю. Вашуленко, О.С. 2013-09-19T17:49:43Z 2013-09-19T17:49:43Z 2013 Оцінка стану наукових кадрів України: віковий аспект / В.Ю. Грига, О.С. Вашуленко // Наука та наукознавство. — 2013. — № 1. — С. 38-46. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49464 001.89:331.524 Статтю присвячено проблемі збалансованості вікової структури наукових кадрів України. Проаналізовано динаміку її змін з 2002 по 2010 роки та здійснено порівняльний аналіз з аналогічними даними щодо ЄС та Росії. Визначено вплив рівня заробітної плати на чисельність вікових груп. Зроблено висновок про необхідність розробки системи заходів щодо залучення молоді в науково-технічну сферу та створення умов для розвитку наукової кар’єри з метою підвищення ефективності наукової діяльності в цілому. Статья посвящена проблеме сбалансированности возрастной структуры научных кадров Украины. Проанализирована динамика ее изменения с 2002 по 2010 годы и проведен сравнительный анализ с данными по ЕС и России. Определено влияние уровня заработной платы на численность возрастных групп. Сделан вывод о необходимости разработки системы мер по привлечению молодежи в научно-техническую сферу и создание условий для развития научной карьеры с целью повышения эффективности научной деятельности. The article is devoted to the problem of balanced age structuring of research personnel in Ukraine. Age structure in 2002-2010 is analyzed for Ukraine and compared with analogous data for the EU and Russia. The salary related effect for age structuring of research personnel is outlined. The conclusion is made about the need to elaborate a system of measures for recruiting young people in science and technology field and setting up conditions favorable for research carrier, which would enhance researchers’ performance. uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу Оцінка стану наукових кадрів України: віковий аспект Оценка состояния научных кадров Украины: возрастной аспект Assessment of Research Personnel in Ukraine: Age Aspect Article published earlier
spellingShingle	Оцінка стану наукових кадрів України: віковий аспект Грига, В.Ю. Вашуленко, О.С. Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу
title	Оцінка стану наукових кадрів України: віковий аспект
title_alt	Оценка состояния научных кадров Украины: возрастной аспект Assessment of Research Personnel in Ukraine: Age Aspect
title_full	Оцінка стану наукових кадрів України: віковий аспект
title_fullStr	Оцінка стану наукових кадрів України: віковий аспект
title_full_unstemmed	Оцінка стану наукових кадрів України: віковий аспект
title_short	Оцінка стану наукових кадрів України: віковий аспект
title_sort	оцінка стану наукових кадрів україни: віковий аспект
topic	Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу
topic_facet	Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49464
work_keys_str_mv	AT grigavû ocínkastanunaukovihkadrívukraínivíkoviiaspekt AT vašulenkoos ocínkastanunaukovihkadrívukraínivíkoviiaspekt AT grigavû ocenkasostoâniânaučnyhkadrovukrainyvozrastnoiaspekt AT vašulenkoos ocenkasostoâniânaučnyhkadrovukrainyvozrastnoiaspekt AT grigavû assessmentofresearchpersonnelinukraineageaspect AT vašulenkoos assessmentofresearchpersonnelinukraineageaspect

Оцінка стану наукових кадрів України: віковий аспект

Репозитарії

Схожі ресурси