Вплив піридину на активність мембранозв’язаних ферментів клітин печінки
Pyridine does not provoke significant changes of the ecto-ATPase and 5′-nucleotidase activities of the plasma membrane of hepatocytes. Mg2+, Ca2+-ATPase activity is not changed under the influence of pyridine too. Pyridine produces the alterations of the Na+, K+-ATPase activity that have biphase cha...
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автори: | , , , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/4953 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Вплив піридину на активність мембранозв’язаних ферментів клітин печінки / О.М. Філінська, В.П. Лозовий, С.В. Яблонська, Г.В. Островська, Т.В. Рибальченко, В.О. Зеленюк, В.К. Рибальченко // Доп. НАН України. — 2008. — № 6. — С. 173-177. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860242690409496576 |
|---|---|
| author | Філінська, О.М. Лозовий, В.П. Яблонська, С.В. Островська, Г.В. Рибальченко, Т.В. Зеленюк, В.О. Рибальченко, В.К. |
| author_facet | Філінська, О.М. Лозовий, В.П. Яблонська, С.В. Островська, Г.В. Рибальченко, Т.В. Зеленюк, В.О. Рибальченко, В.К. |
| citation_txt | Вплив піридину на активність мембранозв’язаних ферментів клітин печінки / О.М. Філінська, В.П. Лозовий, С.В. Яблонська, Г.В. Островська, Т.В. Рибальченко, В.О. Зеленюк, В.К. Рибальченко // Доп. НАН України. — 2008. — № 6. — С. 173-177. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Pyridine does not provoke significant changes of the ecto-ATPase and 5′-nucleotidase activities of the plasma membrane of hepatocytes. Mg2+, Ca2+-ATPase activity is not changed under the influence of pyridine too. Pyridine produces the alterations of the Na+, K+-ATPase activity that have biphase character. A decrease of the enzyme activity is observed at nanomolar and 10−5 M concentrations and disappears at micromolar concentrations. This effect might be caused by features of the pyridine interaction with the membrane lipid matrix.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:31:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 577.352.334
© 2008
О.М. Фiлiнська, В. П. Лозовий, С. В. Яблонська, Г. В. Островська,
Т.В. Рибальченко, В.О. Зеленюк, В.К. Рибальченко
Вплив пiридину на активнiсть мембранозв’язаних
ферментiв клiтин печiнки
(Представлено членом-кореспондентом НАН України С.О. Костерiним)
Pyridine does not provoke significant changes of the ecto-ATPase and 5′-nucleotidase acti-
vities of the plasma membrane of hepatocytes. Mg2+, Ca2+-ATPase activity is not changed
under the influence of pyridine too. Pyridine produces the alterations of the Na+, K+-ATPase
activity that have biphase character. A decrease of the enzyme activity is observed at nanomolar
and 10−5 M concentrations and disappears at micromolar concentrations. This effect might be
caused by features of the pyridine interaction with the membrane lipid matrix.
Дiючою основою широкого класу бiологiчно активних речовин (БАР) рiзноманiтного спект-
ра дiї, що використовуються в багатьох сферах людської дiяльностi, є пiридинове ядро.
Бiологiчно активними є такi речовини, як нiкотинамiд (вiтамiн РР), вiтамiни групи В6 (пi-
ридоксин, пiридоксаль, пiридоксамiн), лiкарськi препарати (донормiл, нiкодин, кордiамiн,
iзонiазид, 3-оксипiридин, 1,4-дигiдропiридин, iмiдазопiридин) та пестициди (анабазин, лон-
трел, пiклорам) [1]. Крiм того, пiридин є компонентом тютюну i тютюнового диму [2]. Цент-
ральним органом метаболiзму речовин, в якому здiйснюються процеси бiологiчної транс-
формацiї ендо- та екзогенних похiдних пiридину, є печiнка, при цьому вона першою за-
знає їх шкiдливого впливу. Насамперед, такий вплив вiдображається на функцiональному
станi плазматичної мембрани (ПМ) гепатоцитiв. На сьогоднi вплив пiридину, як поперед-
ника широкого спектра БАР з рiзною активнiстю, на бiологiчнi мембрани вивчений недо-
статньо.
Одним iз чутливих показникiв впливу БАР на ПМ клiтини є змiна активностi мем-
бранозв’язаних ферментiв, таких як Mg2+,Са2+-АТФаза (КФ 3.6.1.38) та Na+,K+-АТФаза
(КФ 3.6.1.37), що регулюють iонний гомеостаз у клiтинi [3]. Порушення їх роботи при-
зводить до змiн внутрiшньоклiтинної концентрацiї iонiв Са2+, Na+ й K+, що може спри-
чинити низку метаболiчних змiн у клiтинi. Безпосереднього впливу БАР зазнають також
мембраннi екто-ферменти, активнi центри яких орiєнтованi в позаклiтинне середовище,
зокрема екто-АТФаза (КФ 3.6.1.3) та 5′-нуклеотидаза (КФ 3.6.1.5). Порушення активно-
стi цих ферментiв пiд впливом БАР, у свою чергу, викликає дисбаланс позаклiтинної ре-
гуляцiї.
Метою роботи авторiв даного повiдомення було дослiдити вплив пiридину на актив-
нiсть мембранозв’язаних ферментiв (Mg2+,Са2+-АТФаза, Na+,K+-АТФаза, 5′-нуклеотида-
за, екто-АТФаза) ПМ гепатоцитiв щурiв.
Експерименти проведенi на 27 бiлих щурах-самцях лiнiї Вiстар масою 180–200 г. ПМ
гепатоцитiв печiнки щурiв видiляли методом ультрацентрифугування в градiєнтi щiльно-
стi сахарози [4]. Вмiст бiлка в отриманiй фракцiї визначали методом Лоурi [5]. Для ви-
значення 5′-нуклеотидазної активностi вмiст ПМ у реакцiйнiй сумiшi становив 20 мкг на
0,5 мл середовища iнкубацiї такого складу: 1 ммоль/л MgCl2, 4 ммоль/л АМФ, 50 ммоль/л
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №6 173
Рис. 1. 5′-Нуклеотидазна (а) та екто-АТФазна (б ) активностi ПМ гепатоцитiв щурiв при дiї пiридину
в дiапазонi концентрацiй 10−9–10−4 моль/л.
Тут i на рис. 2: К — контроль-активнiсть ферменту в фракцiї ПМ у вiдсутностi пiридину
трис-НСl, pH 7,5 [6]. Екто-АТФазну активнiсть ПМ гепатоцитiв [7] розраховували за
рiзницею мiж АТФазною активнiстю у середовищi, яке мiстить iони Са2+ (2 ммоль/л
СаСl2) i без них. Вмiст ПМ у реакцiйнiй сумiшi становив 20 мкг бiлка на 0,5 мл се-
редовища iнкубацiї такого складу: 140 ммоль/л NaCl, 5 ммоль/л КСl, 100 мкмоль/л
NH4VO3, 50 ммоль/л трис-НСl, 1 ммоль/л АТФ, pH 7,5. Mg2+,Ca2+-АТФазну актив-
нiсть ПМ гепатоцитiв [8] визначали у середовищi загальним об’ємом 0,5 мл: 100 ммоль/л
KCl, 3 ммоль/л MgCl2, 0,06 ммоль/л ЕГТА, 50 ммоль/л трис-НСl, 3 ммоль/л АТФ,
pH 7,5, що мiстить фракцiю ПМ у кiлькостi 20 мкг за бiлком. Фермент активували до-
даванням 0,04 ммоль/л СаСl2. Nа+,K+-АТФазну активнiсть ПМ гепатоцитiв розрахову-
вали за рiзницею мiж загальною АТФазною активнiстю i активнiстю у середовищi, яке
мiстить її специфiчний блокатор — уабаїн (1 · 10−3 моль/л). За основу взято метод Пре-
слi [9]. Вмiст мембранного препарату в реакцiйнiй сумiшi становив 50 мкг на 0,5 мл iн-
кубацiйного середовища такого складу: 130 ммоль/л NaCl, 20 ммоль/л KCl, 5 ммоль/л
MgCl2, 0,5 ммоль/л ЕДТА, 5 · 10−6 моль/л ДСН, 3 ммоль/л NaN3, 25 ммоль/л трис-НСl,
3 ммоль/л АТФ, pH 7,5. Кiлькiсть неорганiчного фосфату, що видiлився в процесi фер-
ментативної реакцiї, визначали методом Ратбуна–Бетлах [10]. Ступiнь очищення фракцiї
iзольованих ПМ гепатоцитiв вiд iнших мембранних фракцiй контролювали за активнiстю
маркерних ферментiв — 5′-нуклеотидази, глюкозо-6-фосфатази та азидочутливої-АТФа-
зи. Активнiсть мембранозв’язаних ферментiв пiд впливом пiридину визначали у фракцi-
ях ПМ гепатоцитiв, додаючи в iнкубацiйне середовище пiридин у концентрацiях вiд 10−9
до 10−4 моль/л. Результати дослiджень обробляли статистично, використовуючи t-крите-
рiй Стьюдента.
5′-Нуклеотидазна та екто-АТФазна активнiсть iнтактних ПМ становить (219,4 ±
± 21,7) нмоль Фн/(хв · мг) бiлка та (168,8 ± 16,4) нмоль Фн/(хв · мг) бiлка вiдповiдно.
Встановлено, що в дослiджуваному дiапазонi концентрацiй пiридин не викликає значних
змiн активностi цих ферментiв (рис. 1), хоча в концентрацiї 10−5 моль/л пiридину спо-
стерiгається недостовiрне збiльшення екто-АТФазної активностi на 15% (див. рис. 1, б )
порiвняно з контрольними значеннями.
174 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №6
Рис. 2. Mg2+,Са2+-АТФазна (а) та Na+,K+-АТФазна (б ) активностi ПМ гепатоцитiв щурiв при дiї пiридину
в дiапазонi концентрацiй 10−9 — 10−4 моль/л
Зiрочка (∗) — p < 0,05 вiдносно контролю
Mg2+,Ca2+-АТФазна активнiсть ПМ клiтин печiнки, яка в контролi становить (41,8 ±
± 4,5) нмоль Фн/(хв · мг) бiлка, не змiнюється пiд впливом пiридину в широкому дiапазо-
нi концентрацiй вiд 10−9 до 10−4 моль/л (рис. 2, а). При дiї пiридину вiдбуваються рiз-
нонаправленi змiни Na+,K+-АТФазної активностi (рис. 2, б ), яка в контролi становить
(55,7 ± 5,6) нмоль Фн/(хв · мг) бiлка. Залежнiсть доза — ефект у дослiджуваному дiа-
пазонi (10−9–10−4 моль/л) має двофазний характер. Так, у концентрацiях пiридину 10−9
та 10−8 моль/л Na+,K+-АТФазна активнiсть знижується в середньому на 30%. При внесеннi
в iнкубацiйне середовище 10−7 моль/л пiридину, ферментативна активнiсть вже перевищує
контрольнi значення на 14%. Концентрацiї пiридину вiд 10−6 до 10−4 моль/л спричинюють
поступове зниження Na+,K+-АТФазної активностi, порiвняно з впливом його попередньої
дози, викликаючи дворазове пригнiчення активностi при максимальнiй дослiджуванiй кон-
центрацiї пiридину 10−4 моль/л (p < 0,05).
Зареєстроване нами явище параболiчної залежностi Na+,K+-АТФазної активностi вiд
концентрацiї певної речовини є частковим проявом ефекту “парадоксальної токсичностi”
препарату або гормезису [11], при якому нижчi концентрацiї агента виявляють бiльш iн-
тенсивний вплив (пригнiчення активностi ферменту), нiж мiкромолярнi. Така залежнiсть
доза — ефект спостерiгається при дослiдженнi рiзноманiтних БАР: регуляторiв росту рос-
лин, пестицидiв [12], протипухлинних препаратiв, нейропептидiв, гормонiв, iмуномодуля-
торiв, антиоксидантiв тощо [11], має мiсце при дiї речовин на бiологiчнi системи рiзних
рiвнiв органiзацiї (субклiтинний, клiтинний, органний). Механiзм такої залежностi є мало
дослiдженим, але значною мiрою пов’язаний з молекулярними особливостями рецепторних
систем та iнших структур мембрани клiтини [11], а також з рiзними мембранотропними
ефектами БАР при їх рiзних концентрацiях [3, 12].
Змiна лiпiдного складу бiологiчних мембран розглядається як один з важливих мо-
лекулярних механiзмiв порушення їх специфiчних властивостей. Так, чутливiсть мембра-
нозв’язаних АТФаз до будь-яких хiмiчних агентiв, зокрема до пiридину, може визначатися
тiсним структурно-функцiональним зв’язком мiж цими ферментами та лiпiдним матриксом
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №6 175
мембрани — первинною мiшенню для дiї речовин рiзної природи [13]. Пiридин не викли-
кає значних порушень у структурi мембрани при взаємодiї з нею [1], зважаючи на малi
розмiри молекули пiридину, а також на той факт, що вiн не є донором водневих зв’язкiв.
Пiридин та його похiднi, в тому числi й лiкарськi препарати, якi синтезованi на його осно-
вi, мають дуже низьку мембранолiтичну активнiсть. Так, амфiфiльнi молекули пiридину
лише адсорбуються на поверхнi лiпосом, якi сформованi з димеристоїлфосфатидилхолiну
в дiлянцi мiж холiновим i глiцериновим залишками, спричиняючи цим невеликi пертурба-
цiї фосфолiпiдних головок мембранної поверхнi лiпосом [14]. Це сприяє проникненню води
через невеликi дiлянки на поверхнi лiпосом, що, зумовлює неiстотнi порушення в упаковцi
фосфолiпiдiв [14]. Проте незначна кiлькiсть молекул пiридину все таки проникає в гiдро-
фобну зону мембрани [14], але це не викликає iстотних порушень в упаковцi та динамiцi
фосфолiпiдiв.
Молекула Na+,K+-АТФази — це полiпептидний трансмембранний ланцюг, що кiлька
разiв перетинає мембрану i має позамембраннi петлi, що мiстять зарядженi амiнокислотнi
залишки. Активнiсть ферменту значно залежить вiд зарядiв гiдрофiльних головок ото-
чуючих лiпiдiв [13]. Дослiдження проводились на фракцiї ПМ, що мiстить правильно та
неправильно орiєнтованi везикули, з додаванням додецилсульфату натрiю (ДСН), який
сприяє утворенню пор у мембранi та проникненню компонентiв iнкубацiйного середовища
i дослiджуваної сполуки всередину мембранних везикул. Тому молекули пiридину можуть
адсорбуватись як на зовнiшнiй, так i на внутрiшнiй поверхнi мембрани гепатоцитiв в облас-
тi полярних головок лiпiдiв i безпосередньо впливати на молекулу ферменту. Вiдмiннiсть
у характерi вiдповiдi Na+,K+-АТФази та Mg2+,Ca2+-АТФази на вплив пiридину зумовлена,
можливо, вiдмiнностями в їх структурi. Зокрема, при схожiй амiнокислотнiй послiдовностi
цих ферментiв у молекулi Na+,K+-АТФази, крiм α-субодиницi, є ще один малий полiпеп-
тидний ланцюг, що формує β-субодиницю [13] i регулює активнiсть ферменту. Причиною
бiльш виражених змiн Na+,K+-АТФазної активностi при порiвняннi з Mg2+,Ca2+-АТФаз-
ною може бути вплив пiридину на β-субодиницю.
Таким чином, пiридин практично не змiнює активнiсть як мембранних ектоферментiв —
5′-нуклеотидази, екто-АТФази, так i Mg2+,Са2+-АТФази. Na+,K+-АТФазна активнiсть ПМ
пiд впливом пiридину in vitro проявляє двофазовий характер залежностi доза — ефект
з двома мiнiмумами, що є наслiдком рiзних ефектiв пiридину на матрикс мембрани при
рiзних концентрацiях цiєї сполуки i може спричинити порушення iонного гомеостазу натрiю
i калiю в клiтинi при певних концентрацiях пiридину.
1. Медведєв В.А. Мембранолiтична активнiсть i молекулярна структура ароматичних сполук // Доп.
АН УРСР. Сер. Б. – 1986. – № 11. – С. 80–82.
2. Ji L., Melkonian G., Riveles K. et al. Identification of Pyridine Compounds in Cigarette Smoke Solution
That Inhibit Growth of the Chick Chorioallantoic Membrane // Toxicol. sciences. – 2002. – 69. – P. 217–225.
3. Рыбальченко В.К., Островская Г. В. Мембранотропная активность нейрогипофизарных гормонов. –
Луганск: Елтон-2, 1998. – 84 с.
4. Song C. S., Rubin W., Rifkind A. B. et al. Plasma membranes of the rat liver isolation and enzymatic
characterization of a fraction rich in bile canaliculi // J. Cell Biol. – 1969. – 41, No 1. – P. 124–131.
5. Lowry O.H., Rosebrough N. J., Farr A. L., Randall R. J. Protein measurement with the Folin phenol
reagent // J. Biol. Chem. – 1951. – 193, No 1. – P. 265–275.
6. Matlied M.A., Crankshow J., Lenfield R. S. et al. Characterization of membrane fractions and isolation
purified plasma membrane from myometrium // Ibid. – 1974. – 254, No 6. – P. 1834–1840.
7. Heine P., Braun N., Heilbronn Н, et al. Functional characterization of rat ecto-ATPase and ecto-ATPdi-
phosphohydrolase after heterologous expression in CHO cells // Eur. J. Biochem. – 1999. – 262. – P. 102–
107.
176 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №6
8. Emmelot P., Bos J. Mg2+-ATPase, (Na+
−K+
−Mg2+)-ATPase and 5′-nucleotidase activity of plasma
membranes isolated from rat liver // Biol. Biochem. Acta. – 1966. – 120. – P. 369–382.
9. Pressley T.A., Haber R. S., Loeb J. N. et al. Stimulation of Na+, K+-activated adenosine triphosphatase
and active transport by low external K+ in a rat liver cell line // J. Gen. Phys. – 1986. – 87, No 4. –
P. 591–606.
10. Rathbun W.B., Betlach M.V. Estimation of enzymatically produced orthophosphate in the presence of
cystein and adenosine triphosphate // Annal. Biochem. – 1969. – 28. – P. 436.
11. Cook R., Calabrese E. The importance of hormesis to public health // Environ. health perspect. – 2006. –
114, No 11. – P. 1631–1635.
12. Ostrovska G., Yablonska S., Rybalchenko T. et al. The influence of 2, 4-dichlorophenoxyacetic acid on the
hepatocyte plasma membrane Ca2+, Mg2+-ATPase activity in vivo and in vitro // Annal. Univ. M. Curie-
Sklodowska. Sec. DDD. Pharm., Poland. – 2004. – 17, No 2. – P. 331–333.
13. Scheiner-Bobis G. The sodium pump: Its molecular properties and mechanics of ion transport // Eur.
J. Biochem. – 2002. – 269. – 2424–2433.
14. Henderson J.M., Iannucci R.M., Petersheim M.G. An NMR study of pyridine associated with DMPC
liposomes and magnetically ordered DMPC-surfactant mixed micelles // Biophys. J. – 1994. – 67. – P. 238–
249.
Надiйшло до редакцiї 15.11.2007Київський нацiональний унiверситет
iм. Тараса Шевченка
УДК 577.125.8
© 2008
Член-кореспондент НАН України В. П. Черних, А.Л. Загайко,
Л.М. Воронiна, К. В. Стрельченко
Вiковi особливостi обмiну лiпiдiв i лiпопротеїнiв
у сироватцi кровi сирiйських хом’ячкiв-самцiв у нормi
та при застосуваннi висококалорiйної дiєти
Some parameters of lipid and lipoprotein metabolism in blood serum and liver of 4 and 20
weeks aged male hamsters in the norm and under high-caloric diet are investigated. It has been
shown that the lipid profile of a blood plasma is degraded with aging in males, that expresses
in an increase of the contents of FFA and triglycerides and a decrease of the HDL-cholesterol
level. Under the use of a high-caloric diet, atherogenic dyslipidemia, which expresses in an
increase of the levels of hypertriacylglycerolemia and apo-B-lipoproteins and a decrease of the
HDL-cholesterol level, develops in experimental animals irrespective of age.
Незбалансоване висококалорiйне харчування може бути причиною виникнення ряду па-
тологiчних станiв, у тому числi метаболiчного синдрому [1]. Метаболiчний синдром — це
комплекс гормональних та метаболiчних порушень, якi мають виражений проатерогенний
характер. Однiєю з важливих складових цiєї патологiї є порушення обмiну лiпiдiв та лiпо-
протеїнiв. Для дислiпiдемiї, яка формується за умов метаболiчного синдрому, характерно
зростання вмiсту в кровi триацилглiцеролiв, зниження рiвня холестеролу у складi лiпопро-
теїнiв високої густини (ХС ЛВГ) та накопичення лiпопротеїнiв низької густини (ЛНГ), якi
мають високий ступiнь атерогенностi (ЛНГВ) [2].
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №6 177
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-4953 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:31:53Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Філінська, О.М. Лозовий, В.П. Яблонська, С.В. Островська, Г.В. Рибальченко, Т.В. Зеленюк, В.О. Рибальченко, В.К. 2009-12-29T13:55:07Z 2009-12-29T13:55:07Z 2008 Вплив піридину на активність мембранозв’язаних ферментів клітин печінки / О.М. Філінська, В.П. Лозовий, С.В. Яблонська, Г.В. Островська, Т.В. Рибальченко, В.О. Зеленюк, В.К. Рибальченко // Доп. НАН України. — 2008. — № 6. — С. 173-177. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/4953 577.352.334 Pyridine does not provoke significant changes of the ecto-ATPase and 5′-nucleotidase activities of the plasma membrane of hepatocytes. Mg2+, Ca2+-ATPase activity is not changed under the influence of pyridine too. Pyridine produces the alterations of the Na+, K+-ATPase activity that have biphase character. A decrease of the enzyme activity is observed at nanomolar and 10−5 M concentrations and disappears at micromolar concentrations. This effect might be caused by features of the pyridine interaction with the membrane lipid matrix. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Біохімія Вплив піридину на активність мембранозв’язаних ферментів клітин печінки Article published earlier |
| spellingShingle | Вплив піридину на активність мембранозв’язаних ферментів клітин печінки Філінська, О.М. Лозовий, В.П. Яблонська, С.В. Островська, Г.В. Рибальченко, Т.В. Зеленюк, В.О. Рибальченко, В.К. Біохімія |
| title | Вплив піридину на активність мембранозв’язаних ферментів клітин печінки |
| title_full | Вплив піридину на активність мембранозв’язаних ферментів клітин печінки |
| title_fullStr | Вплив піридину на активність мембранозв’язаних ферментів клітин печінки |
| title_full_unstemmed | Вплив піридину на активність мембранозв’язаних ферментів клітин печінки |
| title_short | Вплив піридину на активність мембранозв’язаних ферментів клітин печінки |
| title_sort | вплив піридину на активність мембранозв’язаних ферментів клітин печінки |
| topic | Біохімія |
| topic_facet | Біохімія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/4953 |
| work_keys_str_mv | AT fílínsʹkaom vplivpíridinunaaktivnístʹmembranozvâzanihfermentívklítinpečínki AT lozoviivp vplivpíridinunaaktivnístʹmembranozvâzanihfermentívklítinpečínki AT âblonsʹkasv vplivpíridinunaaktivnístʹmembranozvâzanihfermentívklítinpečínki AT ostrovsʹkagv vplivpíridinunaaktivnístʹmembranozvâzanihfermentívklítinpečínki AT ribalʹčenkotv vplivpíridinunaaktivnístʹmembranozvâzanihfermentívklítinpečínki AT zelenûkvo vplivpíridinunaaktivnístʹmembranozvâzanihfermentívklítinpečínki AT ribalʹčenkovk vplivpíridinunaaktivnístʹmembranozvâzanihfermentívklítinpečínki |