Дослідно-виробнича база НАН України (1986–2004 рр.): хроніка здобутків і втрат

На основі аналізу статистичних даних розглянуто ретроспективу і сучасний стан дослідно-виробничої бази НАН України. Тренди її еволюції, побудовані в роботі, дозволяють більш об’єктивно оцінити інноваційний потенціал Академії наук та виробити ідеологію входження її в інноваційну економіку. На основе...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Наука та наукознавство
Date:	2006
Main Author:	Онопрієнко, М.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2006
Subjects:	Проблеми трансформації науково-технічного потенціалу
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49549
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Дослідно-виробнича база НАН України (1986–2004 рр.): хроніка здобутків і втрат / М.В. Онопрієнко // Наука та наукознавство. — 2006. — № 1. — С. 35-43. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-49549
record_format	dspace
spelling	Онопрієнко, М.В. 2013-09-21T14:40:20Z 2013-09-21T14:40:20Z 2006 Дослідно-виробнича база НАН України (1986–2004 рр.): хроніка здобутків і втрат / М.В. Онопрієнко // Наука та наукознавство. — 2006. — № 1. — С. 35-43. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49549 На основі аналізу статистичних даних розглянуто ретроспективу і сучасний стан дослідно-виробничої бази НАН України. Тренди її еволюції, побудовані в роботі, дозволяють більш об’єктивно оцінити інноваційний потенціал Академії наук та виробити ідеологію входження її в інноваційну економіку. На основе анализа статистических данных рассмотрены ретроспектива и современное состояние опытно-производственной базы НАН Украины. Построенные тренды ее эволюции позволяют более объективно оценить инновационный потенциал Академии наук и выработать идеологию вхождения ее в инновационную экономику. The author discusses the retrospective and present conditions of research and trial facilities at the NAS of Ukraine by way of statistical analysis. Its evolution trends built by the author, allow to have a sounder judgment about the innovation capacities at the Academy of Sciences and work out ideological grounds for its coming into the innovation economy. uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство Проблеми трансформації науково-технічного потенціалу Дослідно-виробнича база НАН України (1986–2004 рр.): хроніка здобутків і втрат Опытно-производственная база НАН Украины (1986–2004 гг.): хроника достижений и потерь Research and Trial Facilities in the National Academy of Sciences of Ukraine (1986–2004): Chronicles of Gains and Losses Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Дослідно-виробнича база НАН України (1986–2004 рр.): хроніка здобутків і втрат
spellingShingle	Дослідно-виробнича база НАН України (1986–2004 рр.): хроніка здобутків і втрат Онопрієнко, М.В. Проблеми трансформації науково-технічного потенціалу
title_short	Дослідно-виробнича база НАН України (1986–2004 рр.): хроніка здобутків і втрат
title_full	Дослідно-виробнича база НАН України (1986–2004 рр.): хроніка здобутків і втрат
title_fullStr	Дослідно-виробнича база НАН України (1986–2004 рр.): хроніка здобутків і втрат
title_full_unstemmed	Дослідно-виробнича база НАН України (1986–2004 рр.): хроніка здобутків і втрат
title_sort	дослідно-виробнича база нан україни (1986–2004 рр.): хроніка здобутків і втрат
author	Онопрієнко, М.В.
author_facet	Онопрієнко, М.В.
topic	Проблеми трансформації науково-технічного потенціалу
topic_facet	Проблеми трансформації науково-технічного потенціалу
publishDate	2006
language	Ukrainian
container_title	Наука та наукознавство
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
format	Article
title_alt	Опытно-производственная база НАН Украины (1986–2004 гг.): хроника достижений и потерь Research and Trial Facilities in the National Academy of Sciences of Ukraine (1986–2004): Chronicles of Gains and Losses
description	На основі аналізу статистичних даних розглянуто ретроспективу і сучасний стан дослідно-виробничої бази НАН України. Тренди її еволюції, побудовані в роботі, дозволяють більш об’єктивно оцінити інноваційний потенціал Академії наук та виробити ідеологію входження її в інноваційну економіку. На основе анализа статистических данных рассмотрены ретроспектива и современное состояние опытно-производственной базы НАН Украины. Построенные тренды ее эволюции позволяют более объективно оценить инновационный потенциал Академии наук и выработать идеологию вхождения ее в инновационную экономику. The author discusses the retrospective and present conditions of research and trial facilities at the NAS of Ukraine by way of statistical analysis. Its evolution trends built by the author, allow to have a sounder judgment about the innovation capacities at the Academy of Sciences and work out ideological grounds for its coming into the innovation economy.
issn	0374-3896
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49549
citation_txt	Дослідно-виробнича база НАН України (1986–2004 рр.): хроніка здобутків і втрат / М.В. Онопрієнко // Наука та наукознавство. — 2006. — № 1. — С. 35-43. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT onopríênkomv doslídnovirobničabazananukraíni19862004rrhroníkazdobutkívívtrat AT onopríênkomv opytnoproizvodstvennaâbazananukrainy19862004gghronikadostiženiiipoterʹ AT onopríênkomv researchandtrialfacilitiesinthenationalacademyofsciencesofukraine19862004chroniclesofgainsandlosses
first_indexed	2025-11-25T22:42:17Z
last_indexed	2025-11-25T22:42:17Z
_version_	1850569035247255552
fulltext	35Наука та наукознавство, 2006, № 1 М.В. Онопрієнко Дослідно-виробнича база НАН УКРАЇНИ (1986–2004 рр.): хроніка здобутків і втрат На основі аналізу статистичних даних розглянуто ретроспективу і сучасний стан дослідно-виробничої бази НАН України. Тренди її еволюції, побудовані в роботі, дозволяють більш об’єктивно оцінити інноваційний потенціал Академії наук та виробити ідеологію входження її в інноваційну економіку. У різних сценаріях інноваційного розвитку економіки України значне місце, як правило, приділяється На- ціональній академії наук України, го- ловною функцією якої є проведення фундаментальних досліджень. Це в цілому зрозуміло, оскільки ще не зо- всім стерся з пам’яті значний іннова- ційний потенціал академічної науки 1970−1980-х років, коли саме Академія наук стала полігоном різних організа- ційних інновацій на шляху приско- рення науково-технічного розвитку. Академія наук України в ті роки була міжгалузевою силою, що сприяла ін- новаційному розвитку економіки. Ба- гато академічних інститутів тоді мали необхідну дослідно-виробничу базу для того, щоб доводити свої розробки до високого ступеня готовності, вміли працювати з виробничниками, знали реальні потреби промисловості [1]. Той факт, що в останнє десятиліття постраждала якраз дослідно-вироб- нича база Академії і всієї української науки, закономірний, бо вона прак- тично всі засоби для свого існування отримувала, виконуючи замовлення промисловості, а це джерело було пе- рекрите внаслідок кризи в економіці. У результаті інститути були відкинуті назад, і ступінь їх готовності до робо- ти в ринкових умовах зменшився. Є сенс більш докладно простежити долю дослідно-виробничої бази НАН України, насамперед у драматичні роки кризи наукової системи. Дослідно-виробнича база Академії наук України створювалася напри- кінці 1970-х – на початку 80-х років минулого століття як відповідь на за- клик інтенсифікувати науково-тех- нічний розвиток і перебороти горе- звісну проблему «впровадження», ха- рактерну для радянської економіки. Наукознавці й організатори науки неодноразово вказували, що най- більш слабкою ланкою в системі «фундаментальні дослідження – при- кладні дослідження – науково-тех- нічні розробки – створення дослід- них зразків – виробниче освоєння» є етап «науково-технічних розробок», на які в країні витрачалося 30−40% всіх асигнувань на науку, але й це не дозволяло достатньою мірою вико- ристовувати досягнення фундамен- тальних і прикладних наук. У ситуації того часу впроваджувалося всього 30% закінчених наукових досліджень і зроблених винаходів. Академія наук України мала значний запас нововве- день, які не були затребувані галузя- ми народного господарства, а ті з них, що знайшли застосування в промис- ловості, вико ристовувалися в дуже обмежених масштабах: 80% нових розробок впроваджувалися тільки на одному підприємстві, менш 20% − на 3−4 підприємствах і тільки 0,6% − на п'ятьох і більше. Тому Академія наук обрала шлях посилення дослід- но-експериментальних баз академіч- них інститутів, зміцнення конструк- © М.В.Онопрієнко, 2006 36 Science and Science of Science, 2006, № 1 торських і технологічних служб в на- уково-виробничих об'єднаннях, з якими вона співробітничала. В Академії наук України досить дію- чою формою об'єднання фундаменталь- них досліджень з дослідно-конструктор- ськими роботами і виробництвом стало створення науково-технічних комплек- сів на базі провідних інститутів. Кожний з даних комплексів включав інститут, конструкторське бюро і дослідно-вироб- ничу базу – аж до дослідних заводів і за- водів серійного виробництва. Провідну роль у комплексі грали наукові дослі- дження, а тематичний план інституту задавав спрямованість конструкторсько- технологічним і експериментально-ви- робничим роботам. Такий підхід різко розширив комп- лексний характер розв’язання науко- во-технічних завдань і сприяв подо- ланню бар’єрів на шляху реалізації науково-технічних нововведень, ско- ротив терміни їх впровадження. Так, в Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона тривалість робіт над те- мою прикладного характеру склала 1−3 років, а з урахуванням фундамен- тальних досліджень – 4−5 років. У науково-технічних комплексах АН України чисельність конструкторів і технологів значно перевищувала кіль- кість учених, зайнятих фундаменталь- ними і прикладними дослідженнями. Комплекси сприяли забезпеченню безперервності переходу від виник- нення наукової ідеї до виготовлення дослідного зразка, створювали умови для істотного підвищення рівня фун- даментальних досліджень і високої технічної оснащеності експерименту. Академічні інститути активно включилися в роботу міжгалузевих науково-технічних комплексів, з роз- витком яких тоді пов'язували надії радикального перетворення техніч- ного базису виробництва. Крім двох інститутів, що стали базовими науко- вими організаціями в міжгалузевих комплексах, − «Інститут електрозва- рювання ім. Є.О. Патона» і «Порош- кова металургія», − ряд інститутів Академії наук входили до складу ще семи міжгалузевих комплексів: «Ка- талізатор», «Біоген», «Мембрани», «Антикор», «Надійність машин», «Механообр», «Термосинтез». Інститути Академії наук у ті роки могли запропонувати для реалізації високотехнологічні технології: роз- роблені та впроваджені технології виробництва труб великого діаметра і їх монтажного зварювання при про- кладці магістральних газопроводів, нові електрошлакові технології, тех- нології нанесення покриттів різного призначення на метали і матеріали, технології одержання і застосування високоефективних інгібіторів коро- зії, клейових композицій «Спрут», гемосорбентов і ін. В АН Україні на базі деяких її ін- ститутів були організовані, крім міжгалузевих, науково-технічні комплекси (наприклад НТК «Ін- ститут кібернетики ім. В.М. Глуш- кова», «Інститут надтвердих мате- ріалів», «Фізико-технічний інсти- тут низьких температур» та ін.), що характеризувалися високим дина- мізмом і багатогалузевою орієнта- цією науково-технічних цілей, го- ловним чином зосереджених на принципово нових технологіях. Досвід роботи науково-технічних комплексів показав, що у випадках впровадження принципово нових технологій необхідні спеціальні за- ходи для підготовки виробництва до освоєння нововведень. Для вирішен- ня цієї нової проблеми в академічних науково-технічних комплексах були створені нові спеціальні підрозділи – «інженерні центри». Кожний з них нараховував від 50 до 250 чоловік – відомих учених і кваліфікованих ін- женерів, мав у своєму розпорядженні необхідні потужності дослідницької, конструкторсько-технологічної і до- слідно-виробничої бази. Чітко ви- М.В. Онопрієнко 37Наука та наукознавство, 2006, № 1 значився профіль спеціалізації кож- ного центру. Так, у науково-техніч- ному комплексі «Інститут електро- зварювання ім. Є.О. Па тона» діяли інженерні центри зварювання тис- ком, електронно-променевої техно- логії, роботизації виробництва звар- них конструкцій, електрошлакової технології, захисних ущільнюю- чих покриттів, металообробки ви- бухом; у НТК «Інститут кібернети- ки ім. В.М. Глушкова» – інженер- ний центр мікроелектроніки, у НТК «Інститут надтвердих матеріа- лів ім. В. М. Бакуля» – інженерний центр з розробки устаткування ви- соких тисків і температур для одер- жання нових матеріалів. Інженерні центри працювали на основах госпрозрахунку з вироб- ничими об’єднаннями і підприєм- ствами. Загальною їх рисою були постачання і впровадження у за- мовника цілісних технологічних систем, до складу яких входили: «розвинуті до рівня технологічного застосування наукові знання, як зафіксовані в техніко-технологіч- ній і виробничій документації, так і освоєні користувачем у процесі спе- ціально проведеного центром на- вчання; дослідно-промислові зраз- ки, а в разі потреби і дослідні партії виробів, устаткування і спеціаль- ного оснащення, необхідні для ре- алізації нових технологічних про- цесів; інженерна і консультативна допомога в підготовці (а в випадку необхідності і перепроектуванні) виробництва, що переходило на нову технологію, а також інженерне обслуговування в ході освоєння і використання науково-технічних нововведень» [2, c. 293]. У 1980-ті роки в Академії наук отримала розвиток і така форма підрозділів, як опорні пункти – ви- робничо-наукові формування, що створювалися на місцях для впро- вадження розробок наукових уста- нов на конкретних підприємствах. Наявність у регіоні опорного пунк- ту була важливим фактором забез- печення на базі освоєної ним про- гресивної технології потреб органі- зацій і підприємств різних відомств регіону в освоєнні прогресивних технологій. Процес створення нових дослід- но-виробничих установ Академії наук продовжувався аж до 1990 р. Можна навести наступні дані про динаміку таких академічних орга- нізацій за роками: 1986 – Створено СКТБ Інституту прикладних проблем механіки та математики; Чигирин- ський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні; ДКТБ Інституту хімії поверхні; ДВ Інституту проблем моделювання в енергетиці (м. Житомир). Реорганізовано ДВ по металообробці вибухом Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона в СКТБ. ДВ Інституту ботаніки ім.М.Г.Холодного перепідпорядковано відділенню проблем пе- ретворення та використання електроенергії Інституту електродинаміки. 1987 – Експериментальне виробництво Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона пере- ведено з галузі «Промисловість» в галузь «Наука і наукове обслуговування». 1988 – Створено СКТБ з ЕВ Інституту проблем енергозбереження; ДВ Інституту біоорга- нічної хімії та нафтохімії. Переведені з галузі «Промисловість» в галузь «Наука і наукове обслуговування»: ДВ Інституту проблем онкології ім.Р.Є.Кавецького; ДКВ Інституту фізіології ім. О. О. Бо гомольця; Валківське та Харківське ДВ СКТБ з кріогенної техніки Фізико-технічного інституту низьких температур. 1989 – Створено СКТБ з ДВ Інституту загальної та неорганічної хімії; Макіївське ОКТБ Ін- ституту проблем матеріалознавства ім.І.М.Францевича. Переведено з галузі «Промисловість» в галузь «Наука і наукове обслуговування»: ДЗ зварю- вального устаткування Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона (ЕЗ); ДЗ спецелек- трометалургії ІЕЗ ім.Є.О.Патона; ДЗ Фізико-механічного інституту ім. І. В. Кар пенка; ДЗ ДОСЛІДНО-ВИРОБНИЧА БАЗА НАН УКРАЇНИ (1986–2004 РР.): ХРОНІКА ЗДОБУТКІВ І ВТРАТ 38 Science and Science of Science, 2006, № 1 Інституту надтвердих матеріалів; Сиваський ДЕЗ Інституту хімії поверхні; ДВ Інституту органічної хімії; ДВ Інституту загальної та неорганічної хімії; ДВ Донецького фізико-тех- нічного інституту; ДВ Фізико-механічного інстуту ім.Г.В.Карпенка; ДВ СКТБ Фізико-ме- ханічного інституту ім.Г.В.Карпенка; ДВ Інституту хімії високомолекулярних сполук; ДВ Інституту проблем лиття; Піївський експериментально-механічний завод тепломасооб- мінних апаратів Інституту технічної теплофізики. 1990 – ДЗ Фізико-механічного інституту ім.Г.В.Карпенка переведено на орендну форму гос- подарювання. 1992 – Створено Дніпродзержинський завод електричних виконавчих механізмів; ДЗ «Спектр» та НВО «Маріекопром» Інституту нових фізичних та прикладних про- блем; ЕВ майстерні Інституту чорної металургії; ДЗ Інституту проблем матеріало- знавства ім.І.М.Францевича. Припинили діяльність СКТБ Інституту проблем лиття; СКТБ Інституту хімії поверх- ні; ДКТБ Інституту хімії поверхні; ДЗ НТК Інституту монокристалів; ДВ Інституту геології, геохімії горючих копалин; ДВ СКТБ Фізико-механічного інституту ім.Г.В.Карпенка; ДВ Інституту геохімії і фізики мінералів; ДВ Фізико-механічного інституту ім.Г.В.Карпенка; ДВ СКТБ тепломасообмінного устаткування Інституту технічної теплофізики; ДВ Інституту технічної теплофізики; ДВ Інституту загальної та неорганічної хімії; ЕВ Радіоастрономічного інституту; Обчислювальний центр Ради по вивченню продуктивних сил України. 1993 – Припинили діяльність ДВ Інституту проблем лиття; СКТБ з ЕВ Інституту проблем енергозбереження. Вийшов зі складу ДВБ НАН України ДЗ «Спектр» Інституту нових фізичних та при- кладних проблем. 1994 – Припинили діяльність ДКТБ Інституту металофізики; СКТБ засобів моделювання в енергетиці з ДВ Інституту проблем моделювання в енергетиці; ДВ Інституту фізич- ної хімії ім.Л.В.Писаржевського; 3 сейсмологічні станції; ДЗ електричних виконав- чих механізмів Інституту нових фізичних та прикладних проблем. 1995 – Припинили діяльність ДЗ Фізико-хімічного інституту ім. О.В. Богатського; ДВ Інсти- туту проблем моделювання в енергетиці; ОКТБ з ДВ та СКТБ інформаційних сис- тем Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича. 1996 – Увійшли до складу ДВБ НАН України: Експериментальна база дослідних тварин-роз- плідник; Науково-технічний центр «Вега» Інституту імпульсних процесів і техноло- гій; Науково-виробничий центр «Титан» Інституту електрозварювання ім. Є. О. Па- тона. 1997 – Припинило діяльність ДП Інституту геологічних наук. Підпорядковано Управлінню справами НАН України ЕБ дослідних тварин-розплід- ник Інституту біохімії ім.О.В.Палладіна. 1998 – Створено Державне хіміко-фармацевтичне підприємство «ІнтерХІМ-1» при Фізико- хімічному інституті ім.О.В. Богатського. Припинило діяльність ДДКП Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця. 2000 – Створено підприємства «Радма», «Колоран», «Катек» Інституту фізичної хімії ім.Л.В.Писаржевського; Науково-виробничий центр «ЕКОСІ-Гідрофізика» Мор- ського гідрофізичного інституту; Інженерний центр «ТЕХНО-РЕСУРС» Фізико- механічного інституту ім.Г.В.Карпенка; Науково-телекомунікаційний центр «Українська академічна і дослідницька мережа» Інституту фізики конденсованих систем. 2002 – Ліквідовано ДВ Інституту біології південих морів ім.О.О.Ковалевського. Реорганізовано у структурний підрозділ інституту СКТБ Інституту хімії поверхні 2003 – Реорганізовані в структурні підрозділи інститутів: СКТБ з ДВ Інституту радіофізики і електроніки ім.О.Я.Усикова; ДВ Донецького фізико-технічного інституту ім.О.О.Галкіна. Ліквідовані: Державне НВП з підводних досліджень і технологій Морського гідрофі- зичного інституту; Макіївське ОКТБ з ДВ та ДЗ Інституту проблем матеріалознав- ства ім. І.М. Францевича. М.В. Онопрієнко Тут ДВБ – дослідно-виробнича база; ДВ – дослідне виробництво; ДЕЗ – дослідно-експериментальний завод; ДЗ – дослідний завод; ДКТБ – 39Наука та наукознавство, 2006, № 1 дослідно-конструкторське техноло- гічне бюро; ДП – дослідне підпри- ємство; ЕБ – експериментальна база; ЕВ –експериментальне вироб- ництво; ЕЗ – експериментальний завод; КТБ – кон структорсько-тех- нологічне бюро; НВО – науково-ви- робниче об’єднання; НВП – науко- во-виробни че підприємство; НТК – науково-технічний комплекс; СКТБ – спеціальне конструкторсько-техно- логічне бюро. Одночасно з процесами ліквідації і створення підрозділів дослідно-ви- робничої бази Академії наук частина цих підрозділів змінила свій статус. Так, у 1992 р. Обчислювальний центр Інституту прикладних проблем ма- тематики і механіки було перетворе- но на Науково-учбовий центр мате- матичного моделювання цього ін- ституту; СКТБ Інституту приклад- них проблем математики і механі- ки – на Науково-дослідний центр аерокосмічної інформації і екологіч- ного моніторингу при Інституті кі- бернетики ім. В.М. Глушкова; Обчис- лювальний центр колективного ко- Таблиця 1 Статистичні дані щодо дослідно-виробничої бази наукових установ НАН України (1986–2003 рр.) 1 9 8 6 1 9 8 7 1 9 8 8 1 9 8 9 1 9 9 0 1 9 9 1 1 9 9 2 1 9 9 3 1 9 9 4 1 9 9 5 1 9 9 6 1 9 9 7 1 9 9 8 1 9 9 9 2 0 0 0 2 0 0 1 2 0 0 2 2 0 0 3 А 82 83 85 87 91 91 77 75 69 69 59 57 57 57 61 60 58 50 У тому числі: Б 11 11 11 11 11 13 14 14 13 12 13 13 14 14 14 13 13 11 В 29 30 31 31 32 30 20 18 18 16 15 15 15 14 17 16 15 13 Г 35 35 36 38 38 39 30 30 27 26 25 24 23 23 21 21 20 17 Д 0 0 0 0 0 0 4 4 5 8 0 0 0 0 0 0 0 0 Е 0 0 0 0 3 2 4 4 4 5 4 3 3 4 7 8 8 7 Ё 5 5 5 5 5 5 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 Ж 2 2 2 2 2 2 3 3 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 Умовні позначення: А − всього госпразрахункових організацій ДВБ НАНУ; Б − дослідних заводів; В − дослідних і експериментальних виробництв; Г − конструкторсько-технологічних організацій; Д – науково-учбових і науково-виробничих центрів; Е − інженерних центрів; Ё – обчислювальних центрів; Ж – сейсмологічних партій. Рис. 1. Динаміка мережі дослідно-виробничої бази наукових установ НАНУ, 1986–2003 рр. (позначення, як у табл. 1) ДОСЛІДНО-ВИРОБНИЧА БАЗА НАН УКРАЇНИ (1986–2004 РР.): ХРОНІКА ЗДОБУТКІВ І ВТРАТ 40 Science and Science of Science, 2006, № 1 Т а бл и ц я 2 З аг ал ьн а чи се ль ні ст ь пр ац ів ни кі в Д В Б н ау ко ви х ус та но в Н А Н У кр аї ни ( 19 86 – 20 03 р р. ) В ід д іл е н н я 1 9 8 6 1 9 8 7 1 9 8 8 1 9 8 9 1 9 9 0 1 9 9 1 1 9 9 2 1 9 9 3 1 9 9 4 1 9 9 5 1 9 9 6 1 9 9 7 1 9 9 8 1 9 9 9 2 0 0 0 2 0 0 1 2 0 0 2 2 0 0 3 М а т е м а т и к и 4 6 0 6 4 7 9 7 5 7 6 5 3 2 4 5 8 2 8 9 4 9 3 4 2 9 2 3 1 9 1 4 2 0 1 6 1 0 9 3 2 М е х а н ік и 2 8 5 6 2 7 5 9 2 7 6 7 2 4 6 8 2 2 9 0 1 7 6 8 1 0 9 5 8 2 0 5 7 6 4 5 3 4 3 3 4 0 0 4 0 0 3 0 8 1 5 7 1 6 5 1 7 0 1 6 0 Ін ф о р м а т и к и 0 0 4 1 6 8 3 9 6 1 3 7 8 5 3 0 9 5 1 4 7 1 7 3 1 6 3 1 5 0 Ф із и к и і а с т р о н о м ії 6 8 8 2 6 9 7 5 6 7 8 5 6 3 6 8 5 9 5 7 5 5 4 0 3 1 1 8 2 6 4 4 2 2 4 5 1 9 9 0 1 7 9 5 1 6 8 8 1 6 4 6 1 4 4 8 1 2 7 5 1 0 9 6 7 7 8 4 5 1 Н ау к п р о З е м л ю 1 5 1 2 1 4 6 3 1 3 8 8 1 2 7 1 1 0 8 1 8 7 6 4 2 9 3 5 4 3 0 2 2 7 1 1 7 5 3 6 2 2 9 7 2 4 4 2 3 8 2 4 3 1 4 5 1 1 4 Ф із и к о -т е х н іч н и х п р о б л е м м а т е р іа - л о зн а в с т в а 1 5 9 1 8 1 5 5 7 0 1 5 0 7 8 1 4 1 4 0 1 3 3 6 7 1 1 3 4 2 1 1 0 6 7 8 3 2 8 6 0 4 7 4 9 7 7 4 0 1 4 3 3 6 6 3 1 9 5 2 9 5 8 2 8 4 0 2 7 6 9 2 6 1 4 1 9 9 2 Ф із и к о -т е х н іч н и х п р о б л е м е н е р ге ти к и 3 3 8 1 3 4 0 8 3 3 1 6 3 0 6 5 2 8 9 1 2 0 8 1 7 7 6 6 2 5 5 0 7 2 8 7 2 4 1 2 0 6 1 8 1 1 3 6 1 2 7 1 2 1 1 1 2 1 1 8 Х ім ії 2 7 9 1 2 8 7 2 2 9 8 4 3 2 5 6 3 2 3 8 2 5 7 2 1 5 7 0 1 4 3 7 1 1 1 5 9 3 6 9 6 6 9 4 8 8 7 4 7 5 0 8 1 4 6 8 2 5 8 0 5 3 7 Б іо л о гі ї, ф із іо л о гі ї і т е о р .м е д и ц и н и 5 6 2 5 5 7 5 2 0 5 1 2 3 2 6 2 8 0 2 0 4 1 9 1 1 6 9 2 1 1 1 6 1 1 4 9 8 9 7 2 6 1 5 6 5 2 4 6 П р о б л е м м е д и ц и н и 0 0 0 0 1 5 6 1 4 2 1 3 0 1 2 6 1 0 0 З а га л ь н о ї б іо л о гі ї 4 1 1 4 2 6 4 7 5 3 6 2 3 1 4 2 3 7 6 8 6 0 0 Е к о н о м ік и 4 9 1 4 5 3 4 3 9 4 2 2 3 6 6 2 6 1 9 3 6 3 5 8 4 2 3 4 3 9 4 0 4 2 4 4 4 2 4 3 4 4 Р а зо м п о Д В Б Н А Н У к р а їн и 3 9 4 1 0 3 9 2 8 0 3 8 4 9 6 3 6 3 5 7 3 4 2 2 9 2 8 4 8 3 1 8 6 7 8 1 4 7 9 5 1 1 3 1 1 9 3 4 0 7 8 3 8 7 1 7 8 6 7 5 0 5 9 8 0 5 5 6 6 5 1 8 3 4 4 9 7 3 4 6 4 М.В. Онопрієнко 41Наука та наукознавство, 2006, № 1 ристування «Орбіта» Інституту кі- бернетики ім. В. М. Глуш кова – на Науково-виробничий центр «Орбіта» цього інституту; СКТБ математич- них машин і систем Інституту кібер- нетики ім. В. М. Глушкова – на Ін- ститут математичних машин і систем; СКТБ програмного забезпечення Ін- ституту кібернетики ім. В. М. Глуш- кова – на Інститут програмного за- безпечення. У 1997 р. СКТБ по мета- лообробці вибухом Інституту елек- трозварювання ім. Є.О.Патона реор- ганізовано в Науково-інженерний центр «Матеріалообробка вибухом» інституту; НВО «Маріекопром» Мор- ського гідрофізичного інституту – в Державне НВП з водних досліджень і технологій (ДНВП «Морські техно- логії») цього інституту. У 1998 р. СКТБ Донецького фізико- технічного інституту ім. О. О. Галкіна реорганізовано в Науково-технологічний центр «Реактивелектрон» ін- ституту; Валківське дослід- не виробництво СКТБ з крі- огенної техніки Фізико-тех- нічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна – у ДЗ цього інституту. У 1986−1990 рр. дослідно- виробнича база Академії наук збільшилась на 19 орга- нізацій [3, с. 30]. Але з 1992 р. пішов процес ліквідації під- розділів дослідно- виробничої бази НАН України. Лише з кінця 1990-х років у зв’язку з від- носним поліпшен- ням економічного стану науки знову почали формувати- ся підрозділи до- слідно-виробничої бази, спостерігалося деяке пожвавлення з виконанням госп- договорних робіт, але масштаби цих зрушень не йшли ні в яке порівняння з тим, що відбувалося в цій сфері у 1980-ті роки. Динаміка змін в мережі дослідно- виробничої бази Академії наук Укра- їни відображена в табл. 1 і на рис. 1. Разом зі скороченням кількості установ ДВБ скорочувався і кількіс- ний склад працюючих в них (табл. 2, рис. 2). Наведені дані все ж таки не досить адекватно характеризують кризу дослід- но-виробничої бази НАН України. Їх слід розглядати крізь призму обсягу госпдоговірних робіт в Академії наук, які в значній мірі є показниками актив- ності установ ДВБ. За останні півтора десятка років обсяги господоговорних робіт принципово скоротилися, і хоча з ДОСЛІДНО-ВИРОБНИЧА БАЗА НАН УКРАЇНИ (1986–2004 РР.): ХРОНІКА ЗДОБУТКІВ І ВТРАТ Рис. 2. Відносні зміни чисельності працюючих в НАН України наукових працівників і робітників ДВБ Рис. 3. Обсяги витрат НАН України за рахунок асигну- вань з держбюджету і за госпдоговорами – за рахунок надходжень за госдоговорами – за рахунок асигнувань з бюджету 42 Science and Science of Science, 2006, № 1 1999 р. ці обсяги не лінійно, але зроста- ють, їх не можна порівняти з часткою фінансування, яку Академія наук отри- мувала від госпдоговорів наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років (табл. 3, рис. 3). Серед установ дослідно-виробничої бази досить значну частку складали і складають організації, пов’язані зі сферою соціально-культурного, гос- подарського, побутового обслугову- вання, з наданням послуг наукового характеру (таких установ більше 40, кількість працюючих на них понад 1500). Ці установи значною мірою збе- реглися. Але не вони визначають функціональну спрямованість ДВБ. Дослідно-виробнича база Академії наук створювалась для впровадження в народне господарство академічних наукових інновацій. Стан її в умовах кризи наукової системи і після неї не дозволяє зробити висновок про її ефективність як засоба інноваційних перетворень в економіці України. Про- тягом останніх років спостерігається певне поліпшення господарської ді- яльності госпрозрахункових підпри- ємств і організацій ДВБ наукових ста- нов НАН України: зросла кількість прибуткових підприємств і організа- цій, зменшились в середньому показ- ники заборгованості по заробітній платі, дещо зріс загальний обсяг робіт, виконаних підприємствами, деякі під- приємства ДВБ частково оновили основні виробничі фонди, зменшив- ши середнє значення зносу основних засобів. Разом з тим аналіз показників фінансово-господарської діяльності та динаміки обсягів виконаних робіт свідчить, що протягом багатьох років стабільні показники роботи та пози- тивний баланс властиві для незначної кількості підприємств. Більшість під- приємств мають нестабільні показни- ки діяльності, збитки та значні обсяги кредиторської заборгованості [4, с. 39]. Фактично установи ДВБ не виконують ще одну важливу функцію – забезпе- чення потреб науково-дослідних ін- ститутів НАН України в лабораторно- М.В. Онопрієнко Таблиця 3 Пропорції між держбюджетним фінансуванням і коштами від госпдоговорів у фінансуванні НАН України (1990–2003 рр.) Обсяг витрат 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 538 млн. грн. 759 млн. грн. 13019 млн. грн. 222707 млн. грн. 2033664 млн. грн. 9030079 млн. грн. 165411 тис. грн. 157021 тис. грн. за рахунок асигнувань з бюджету, % 45,2 55,7 79,9 78,3 82,0 77,0 83,1 81,3 за рахунок надходжень за госпдого- ворами, % 54,8 44,3 20,1 21,7 18,0 23,0 16,9 18,7 Обсяг витрат 1998 1999 2000 2001 2002 2003 168409 тис. грн. 156375 тис. грн. 274854 тис. грн. 365219 тис. грн. 415010 тис. грн. 530288 тис. грн. за рахунок асигнувань з бюджету, % 81,8 77,6 63,9 68,6 71,8 75,4 за рахунок надходжень за госпдого- ворами, % 18,2 22,4 36,1 31,4 28,2 24,6 43Наука та наукознавство, 2006, № 1 експериментальній базі досліджень, яка безнадійно застаріла, що є важли- вою ознакою кризи вітчизняної фун- даментальної науки. Все це означає, що питання суттєвого поліпшення діяльності підприємств та організацій ДВБ залишається нагальним. Для його вирішення необхідно детально проаналізувати всі аспекти їх роботи, скласти перелік перспективних підпри- ємств, зорієнтованих на випуск наукоєм- ної продукції та виконання замовлень на- уково-дослідних інститутів НАН Украї- ни, розробити та впровадити заходи коор- динаційного, правового, інформаційного та організаційного забезпечення. Поки що надії на ефективну участь Академії наук в інноваційному перетво- ренні національної економіки, в тому числі за допомогою дослідно-виробни- чої бази інститутів НАН України, не ма- ють під собою реальних підстав. Воче- видь, результати інноваційного розвитку економіки залежать від державної інно- ваційної політики, яка досі не була по- слідовною, рівня розвитку національної інноваційної системи, реального стану соціально-економічного середовища, що визначає інвестиційний клімат в країні [5]. Інноваційні можливості інститутів НАН України істотно скоротилися за роки реформ і продовжують скорочува- тися. Досвід комерціалізації наукових результатів у більшості з них поки обме- жений, комерціалізація в основному проходить у „тіньових”, неконтрольова- них формах, що пов’язано з труднощями і безперспективністю її легалізації [6]. Нові механізми інноваційної активності академічних інститутів ще необхідно створювати, особливо розвиваючи мо- тивації, стимулювання попиту на інно- вації, потрібно формувати ринок науко- во-технічних досягнень, щоб споживачі могли вільно купувати і реалізовувати інноваційні проекти, а вчені одержувати за них їх дійсну вартість і тим самим мати реальне джерело фінансового забезпе- чення. Підняти рівень інноваційності академічної науки так, щоб вона зайня- ла центральне місце в інноваційних пе- ретвореннях економіки, можна лише за умови реалізації енергійної програми ін- новаційних реформ. Автор вдячний Людмилі Олександрів- ні Боярській за збір первинного статис- тичного матеріалу для цієї роботи. 1. Попович А. С. Формирование структуры потенциала академической науки Украины // Наука и науковедение. − 2002. − № 1. − С. 36−46. 2. Организация управления в Академии наук Украинской ССР: опыт и проблемы (1961−1986 гг.) / Г.М.Добров, Б.С.Стогний, В.Е.Тонкаль и др. – К.: Наук. думка, 1988. – 356 с. 3. Звіт про діяльність АН УРСР у 1990 р.– К., 1991. − Ч. 2. − 136 с. 4. Звіт про діяльність Національної академії наук України у 2004 році. − К., 2005. – Ч. 2. − 174 с. 5. Головатюк В.М., Соловьев В.П. Проблемно-ориентированная оценка инвестиционного клима- та в условиях инновационного развития экономики // Проблемы и перспективы инновационно- го развития экономики: Материалы Десятой международной практической конференции по инновационной деятельности. – Киев; Симферополь; Алушта, 2005. – С. 3−11. 6. Малицкий Б., Оноприенко В. Проблемы академической науки глазами ученых. – Киев, 2003. – 40 с. Одержано 23.09.2005 М.В. Оноприенко Опытно-производственная база НАН Украины (1986–2004 гг.): хроника достижений и потерь На основе анализа статистических данных рассмотрены ретроспектива и современное состояние опытно-производственной базы НАН Украины. Построенные тренды ее эволюции позволяют более объ- ективно оценить инновационный потенциал Академии наук и выработать идеологию вхождения ее в инновационную экономику. ДОСЛІДНО-ВИРОБНИЧА БАЗА НАН УКРАЇНИ (1986–2004 РР.): ХРОНІКА ЗДОБУТКІВ І ВТРАТ

Дослідно-виробнича база НАН України (1986–2004 рр.): хроніка здобутків і втрат

Institution

Similar Items