Олександр Назарович Щербань (до 100-річчя від дня народження)
2 березня 2006 р. виповнюється 100 років від дня народження доктора технічних наук (1954), професора (1954), академіка АН УРСР (1957), заслуженого діяча науки і техніки УРСР (1966), лауреата Державної премії СРСР (1969), премій ім. О. Скочинського (1982) та ім. Г. Проскури (1995), одного з фундаторі...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Наука та наукознавство |
|---|---|
| Дата: | 2006 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2006
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49559 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Олександр Назарович Щербань (до 100-річчя від дня народження) / В.І. Онопрієнко // Наука та наукознавство. — 2006. — № 1. — С. 133-136. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860038155664621568 |
|---|---|
| author | Онопрієнко, В.І. |
| author_facet | Онопрієнко, В.І. |
| citation_txt | Олександр Назарович Щербань (до 100-річчя від дня народження) / В.І. Онопрієнко // Наука та наукознавство. — 2006. — № 1. — С. 133-136. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука та наукознавство |
| description | 2 березня 2006 р. виповнюється 100 років від дня народження доктора технічних наук (1954), професора (1954), академіка АН УРСР (1957), заслуженого діяча науки і техніки УРСР (1966), лауреата Державної премії СРСР (1969), премій ім. О. Скочинського (1982) та ім. Г. Проскури (1995), одного з фундаторів гірничої теплофізики і рудникової термодинаміки Олександра Назаровича Щербаня (1906–1992).
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:54:49Z |
| format | Article |
| fulltext |
133Наука та наукознавство, 2006, № 1
2 березня 2006 р. виповнюється 100
років від дня народження доктора тех-
нічних наук (1954), професора (1954),
академіка АН УРСР (1957), заслужено-
го діяча науки і техніки УРСР (1966),
лауреата Державної премії СРСР (1969),
премій ім. О. Скочинського (1982) та
ім. Г. Проскури (1995), одного з фунда-
торів гірничої теплофізики і руднико-
вої термодинаміки Олександра Наза-
ровича Щербаня (1906–1992).
Вчений заклав наукові підвалини і
розробив технічні засоби контролю,
прогнозу й регулювання теплових умов
в глибоких вугільних шахтах, а також
винайшов термокаталітичні способи
визначення наявності вибухонебезпеч-
них або токсичних газів у шахтах та
підвалах міських споруд. Під керівни-
цтвом академіка було проведено ґрун-
товні теоретичні і експериментальні
дослідження з питань використання
тепла Землі у промислових цілях, ви-
вчалися можливості підземного видо-
бування легкоплавких корисних копа-
лин безпосередньо з рудного масиву,
розроблялася нова технологія буріння
надглибоких свердловин, створювали-
ся теоретичні принципи і технічний
ком плекс систем регулювання якості
повітря у великих містах тощо.
За результатами досліджень
О. Н. Щер бань опублікував понад 50-
0 наукових праць, отримав близько
200 авторських свідоцтв на винахіди,
підготував понад 40 кандидатів та
докторів наук.
Олександр Назарович народився в
селі Диканька на Полтавщині в бідній
родині. Одним з перших учнів він за-
кінчив школу, а потім полтавську ін-
дустріальну проф тех школу, приз на-
чену для підготовки механіків, і в по-
шуках роботи вирушив на Донбас.
У Макіївці працював на шахті «Со-
фія-вертикальна» плитовим, пізніше
на шахті «Холодна балка» опанував
спеціальності коногона та підривни-
ка. У 1929 р. за путівкою профспілко-
вої організації шахти поїхав для про-
довження навчання до Дніпропетров-
ська, блискуче закінчив шахтобудів-
ний факультет Дніпропетровського
гірничого інституту 1933 р. і був зали-
шений в аспірантурі. Водночас почав
працювати в тресті «Дон шахтопроект»
як інженер-проектувальник.
Олександр Назарович не з чуток
або книжок, а на власному досвіді
добре знав шахтарські проблеми, зо-
крема щодо неймовірно важких умов
праці в забоях при температурі пові-
В.І. Онопрієнко
Олександр Назарович Щербань
(до 100-річчя від дня народження)
© В. І. Онопрієнко, 2006
134 Science and Science of Science, 2006, № 1
тря 30°С. Необхідність боротьби з ви-
сокими температурами вимагала по-
переднього вивчення теплового ре-
жиму в підземних виробках. До ство-
рення теорії теплообміну і термоди-
наміки вентиляційного струменя в
шахтах він і приступив.
У 1939 р. О. Н. Щербань захистив
кандидатську дисертацію «Темпера-
турный режим глубоких шахт Дон-
басса», в якій уперше винайшов ана-
літичне розв’язання задачі нестаціо-
нарної теплопровідності гірничого
масиву. Того ж року його було призна-
чено на посаду керуючого трестом
«Доншахтопроект».
Плідну наукову, педагогічну, адміні-
стративну роботу О. Н. Щербаня пере-
рвала Велика Вітчизняна війна. Як ке-
рівник великої проектної установи
Олександр Назарович звільнявся від
призову в армію і мав евакуюватися в
глибокий тил, але він одразу звернувся
до військкомату, наполягаючи послати
його на фронт. У перших числах липня
1941 р. молодший лейтенант Олександр
Щербань прийняв командування взво-
дом 527-го гаубичного артилерійського
полку 9-ї армії на Південному фронті.
Як командир батареї командир дивізі-
ону О. Н. Щербань брав участь у крово-
пролитних боях під Москвою та на
Сталінградському фронті, завершив
війну у званні майора, нагороджений
орденом Вітчизняної Війни 1-го ступе-
ня, двома орденами Червоної Зірки,
трьома медалями.
У 1950 р. О. Н. Щербань опублікував
ґрунтовну монографію «Исследование
атмосферных условий в шахтах Дон-
басса». 25 листопада 1952 р. у Ленін-
градському гірничому інституті він за-
хистив докторську дисертацію «Иссле-
дование тепловых и термодинамичес-
ких процессов изменения параметров
рудничного воздуха в угольных шахтах
Донбасса», яка містила науковий апа-
рат для описання складного процесу
теплових і термодинамічних змін руд-
никового повітря під час його руху ме-
режею підземних виробок з урахуван-
ням впливу всіх основних факторів,
котрі беруть участь у теплообміні. Най-
важливіші наукові тези, обґрунтовані в
дисертації, вченим були розвинуті в
ґрунтовній монографії «Основы тео-
рии и методы тепловых расчетов руд-
ничного воздуха» (1953). Результати
наукових досліджень О.Н. Щербаня
здобули не лише теоретичне визнання,
а й широке практичне застосування.
Впродовж 1953–1957 рр. О.Н. Щер-
бань працював головним вченим се-
кретарем Президії АН УРСР, в 1957 р.
був обраний академіком АН УРСР на
Відділенні фізико-математичних
проблем енергетики зі спеціальності
«рудникова вентиляція», в 1957–
1961 рр. обіймав посаду віце-прези-
дента АН УРСР.
У 1958 р. академік О. Н. Щербань ор-
ганізував в Інституті теплоенергетики
АН УРСР (з 1964 р. Інститут технічної
теплофізики АН УРСР) відділ гірни-
чої теплофізики, яким керував протя-
гом 20 років. Основними напрямами
фундаментальних наукових дослі-
джень відділу стали розвиток теорії
нестаціонарного тепломасообміну і
гідродинаміки в пористих пластах і
масивах гірничих порід, вивчення те-
плофізичних і масообмінних характе-
ристик капілярно-пористих тіл, роз-
робка методів прогнозування газоди-
намічних явищ під час видобутку ву-
гілля на основі дослідження процесів
перенесення ене ргії та речовини. Як
пріоритетне стояло завдання створен-
ня наукових основ і практичних мето-
дів прогнозу й регулювання теплового
режиму глибоких шахт.
У 1959–1960 рр. вийшла в світ вели-
ка двотомна монографія О.Н. Щер-
баня і О.О. Кремньова «Научные осно-
вы расчета и регулирования теплово-
го режима глубоких шахт», в якій ав-
тори не лише запропонували методо-
логію теплових розрахунків шахт, а й
визначили заходи щодо запобігання
нагріванню рудникового повітря, опи-
В.І. Онопрієнко
135Наука та наукознавство, 2006, № 1
сали принципи дії та з’ясували пара-
метри технічних засобів, призначених
для нормалізації атмосферних умов в
гірничих виробках, розв’язали низку
інших важливих проблем. Праця діс-
тала високу оцінку вчених-гірників.
На початку 60-х років XX ст. проблему
контролю, прогнозу і регулювання
рудникового повітря за термовологіс-
ним фактором було принципово вирі-
шено, що дозволило розпочати широ-
ке впровадження у практику гірничої
справи вітчизняного повітроохоло-
джувального устаткування. Впродовж
наступних кількох років близько
100 шахт Донбасу було спроектовано
з урахуванням заходів щодо нормалі-
зації рівнів температури і вологості
рудникового повітря і для 40 шахт пе-
редбачено його штучне охолодження.
Подальші роботи проводилися пере-
важно у напрямку вдосконалення, мо-
дифікації, підвищення надійності та
розширення сфери застосування авто-
матизованих систем контролю, про-
гнозу і регулювання атмосферного ре-
жиму під земних виробок.
У результаті наукових та експеримен-
тальних робіт О.Н. Щербанем та його
учнями було сконструйовано багато-
канальну систему контролю утворення
вибухонебезпечних скупчень горючих
газів, що складалися з кількох інгреді-
єнтів. Принципи дії перших технічних
засобів, призначених для контролю і
попередження вибухонебезпечних си-
туацій, були пізніше використані при
створенні стаціонарних телеметрич-
них систем газового моніторингу в
шахтах, вмонтованих у вугільні ком-
байни метан-реле, портативних газоа-
налізаторів. Різні модифікації базового
газоаналізатора застосовувалися в
СРСР для прогнозу, контро лю й попе-
редження небезпечних скупчень ток-
сичних або горючих газів в підвальних
приміщеннях міських споруд, для ке-
рування технологічними процесами на
підприємствах фарфоро-фаянсової та
інших галузей промисловості.
У повоєнний період в Україні інтен-
сивно розвивалася мережа науково-до-
слідних інститутів. Для оптимізації ді-
яльності науково-дослідного сектора
країни в 1961 р. заснували Державний
комітет Ради Міністрів УРСР з коор-
динації науково-дослідних робіт, голо-
вою якого було призначено О. Н. Щер-
баня. Він став заступником Голови
Ради Міністрів УРСР. У 1962 р. Олек-
сандра Назаровича було обрано депу-
татом Верховної Ради УРСР. З найріз-
номанітніших питань до нього почали
звертатися численні виборці, він уваж-
но вислуховував і намагався допомогти
кожному. Не залишав вчений і науко-
вої роботи. Та підірване війною здо-
ров’я не витримало величезного наван-
таження. Навесні 1965 р. тяжкий ін-
фаркт прикував його до ліжка. Згодом
всупереч суворій забороні лікарів він
зробив передчасну спробу встати з ліж-
ка, і другий інфаркт знову приніс не-
скінченні дні нерухомості.
Після одужання О. Н. Щербань напо-
ліг на звільненні його від обов’язків за-
ступника Голови Ради Міністрів УРСР і
цілковито заглибився в наукову роботу.
З 1965 р. за ініціативою О. Н. Щер баня
у відділі гірничої теплофізики вивча-
лися: динаміка утворення прогрітих
зон у рудному масиві під час дії високо-
температурного теплоносія, процес
виділення парів ртуті з руди залежно
від величини її кусків і температури
нагріву, особливості міграції парів ме-
талу в рудному масиві, залежність ха-
рактеру руйнування руди від зміни па-
раметрів теплоносія і т. ін. У результаті
було винайдено термічний спосіб ви-
добування ртуті з руд шляхом підзем-
ного випалу. Нова технологія дозволя-
ла зменшити собівартість товарного
металу на 30–40%, гарантувала підви-
щення безпеки праці.
Відповідно до складеної О.Н. Щер-
банем програми робіт у відділі тех-
нічної теплофізики розроблялися
методики розрахунків температури
промивального розчину в бурильній
ОЛЕКСАНДР НАЗАРОВИЧ ЩЕРБАНЬ
(ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)
136 Science and Science of Science, 2006, № 1
колоні й міжтрубній площині сверд-
ловини, темп ературних полів у бу-
ровому інструменті та в певних еле-
ментах конструкції свердловини, а
також в оточуючому її породному
масиві і т.ін. Наукові здобутки відді-
лу використовувалися під час будів-
ництва підземних циркуляційних
систем для Ставропольської, Закар-
патської та інших дослідно-промис-
лових геотеп лоелек тро стан цій.
У середині 70-х років XX ст. гірнича
теплофізика, стимульована запитами
практики, повністю сформувалася як
наука і була офіційно визнана світо-
вою науковою громадськістю. У 1977 р.
Міжнародний організаційний комі-
тет Всесвітнього гірничого конгресу
ухвалив рішення про заснування
Міжнародного бюро з гірничої тепло-
фізики, до якого увійшли вчені і спе-
ціалісти із сімнадцяти країн. Пізніше
його склад помітно розширився. Бюро
регулярно проводило пленарні засі-
дання, видавало збірники праць, ко-
ординувало дослідження, забезпечу-
вало наукові комунікації. Незмінним
головою бюро з моменту його органі-
зації і до кінця життя залишався ака-
демік О.Н. Щербань.
О.Н. Щербань багато зробив для роз-
витку і підтримки праць з наукознав-
ства та історії науки, сам всебічно ви-
вчав розвиток гірничої справи Донбасу
в історичному аспекті, тому став ініціа-
тором підготовки ґрунтовної двотом-
ної «Истории технического развития
угольной промышленности Донбасса»
(1969). Як головний редактор моногра-
фії він сформував великий авторський
колектив (понад 150 вчених і спеціаліс-
тів з різних міст України), склав план-
проспект праці, декілька разів пере-
глядав і редагував рукопис, написав
для цієї книги певні розділи.
За плідну наукову та громадську ді-
яльність і підготовку кадрів ученого
було нагороджено багатьма урядовими
нагородами.
100 років тому народився астроном,
директор обсерваторії Львівського
університету (1953–1959) Моріс Семе-
нович ЕЙГЕНСОН (21.01.1906 р., Дні-
пропетровськ). Закінчив Ленінград-
ський університет (1927). Після закін-
чення аспірантури викла дав у ньо му
(з 1939 р.– професор). Одночасно
в 1934–1953 рр. працював у Пулков-
ській обсерваторії (в 1938–1951 рр. за-
відував відділом служби Сонця).
У 1937–1951 рр. був головою Сонячної
комісії Астрономічної ради АН СРСР,
керував роботою мережі Служби Сон-
ця в СРСР. З 1953 р. – професор Львів-
ського університету та директор об-
серваторії. Наукові праці присвячені
позагалактичній астрономії й космо-
логії, а також вивченню сонячної ак-
тивності. У циклі робіт 1935–1938 рр.
досліджував галактичне поглинання
світла. Першим показав, що у всіх спі-
ральних галактиках є поглинаюча ре-
човина та вказав на наявність темної
матерії між галактиками, розробив
нові методи визначення оптичної тов-
щини Галактики. Остаточно встано-
вив відсутність систематичної орієн-
тації в напрямках осей обертання в
спіральних галактиках. Є автором
першої у вітчизняній літературі моно-
графії, присвяченої позагалактичній
астрономії – “Великий Всесвіт” (1936),
і монографії “Позагалактична астро-
номія” (1960). Запропонував нові ін-
декси сонячної активності, встановив
існування вікового сонячного циклу,
що проявляється в деяких геофізич-
них явищах. Керував створенням ко-
лективної монографії “Сонячна ак-
тивність і її земні прояви” (1948), на-
писав “Нариси фізико-географічних
проявів сонячної активності” (1957).
У 1957–1958 рр. виконав роботу з орга-
нізації спостережень по програмі
Міжнародного геофізичного року.
Помер 15.08.1962 р.
О. Ю. Колтачихіна
***
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-49559 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0374-3896 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:54:49Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Онопрієнко, В.І. 2013-09-21T15:07:15Z 2013-09-21T15:07:15Z 2006 Олександр Назарович Щербань (до 100-річчя від дня народження) / В.І. Онопрієнко // Наука та наукознавство. — 2006. — № 1. — С. 133-136. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49559 2 березня 2006 р. виповнюється 100 років від дня народження доктора технічних наук (1954), професора (1954), академіка АН УРСР (1957), заслуженого діяча науки і техніки УРСР (1966), лауреата Державної премії СРСР (1969), премій ім. О. Скочинського (1982) та ім. Г. Проскури (1995), одного з фундаторів гірничої теплофізики і рудникової термодинаміки Олександра Назаровича Щербаня (1906–1992). uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство Ювілеї. Пам’ятні дати Олександр Назарович Щербань (до 100-річчя від дня народження) Article published earlier |
| spellingShingle | Олександр Назарович Щербань (до 100-річчя від дня народження) Онопрієнко, В.І. Ювілеї. Пам’ятні дати |
| title | Олександр Назарович Щербань (до 100-річчя від дня народження) |
| title_full | Олександр Назарович Щербань (до 100-річчя від дня народження) |
| title_fullStr | Олександр Назарович Щербань (до 100-річчя від дня народження) |
| title_full_unstemmed | Олександр Назарович Щербань (до 100-річчя від дня народження) |
| title_short | Олександр Назарович Щербань (до 100-річчя від дня народження) |
| title_sort | олександр назарович щербань (до 100-річчя від дня народження) |
| topic | Ювілеї. Пам’ятні дати |
| topic_facet | Ювілеї. Пам’ятні дати |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/49559 |
| work_keys_str_mv | AT onopríênkoví oleksandrnazarovičŝerbanʹdo100ríččâvíddnânarodžennâ |