Дослідження переривистого характеру глобалізації в контексті суспільного розвитку та безпеки країн світу. Частина 2. Дослідження впливу кризових явищ 2008–2009 років
Проведено дослідження впливу кризи на суспільні й політичні процеси у глобальному та регіональному контекстах із використанням методів багатовимірного статистичного аналізу (БСА). Досліджено переривчастий характер залежності індексу глобалізації KOF від ВВП, індикаторів експорту/імпорту різних країн...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Системні дослідження та інформаційні технології |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Навчально-науковий комплекс "Інститут прикладного системного аналізу" НТУУ "КПІ" МОН та НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/50059 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Дослідження переривистого характеру глобалізації в контексті суспільного розвитку та безпеки країн світу. Частина 2. Дослідження впливу кризових явищ 2008–2009 років / О.М. Згуровський // Систем. дослідж. та інформ. технології. — 2010. — № 3. — С. 89-107. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-50059 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Згуровський, О.М. 2013-10-04T00:39:46Z 2013-10-04T00:39:46Z 2010 Дослідження переривистого характеру глобалізації в контексті суспільного розвитку та безпеки країн світу. Частина 2. Дослідження впливу кризових явищ 2008–2009 років / О.М. Згуровський // Систем. дослідж. та інформ. технології. — 2010. — № 3. — С. 89-107. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1681–6048 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/50059 504.052 Проведено дослідження впливу кризи на суспільні й політичні процеси у глобальному та регіональному контекстах із використанням методів багатовимірного статистичного аналізу (БСА). Досліджено переривчастий характер залежності індексу глобалізації KOF від ВВП, індикаторів експорту/імпорту різних країн світу, обмеження їх капіталопотоків, обсягів внутрішнього і зовнішнього ринків, рівня іноземній власності та «витоку мізків» із країни, враховуючи Україну. Проведено исследование влияния кризиса на общественные и политические процессы в глобальном и региональном контекстах с использованием методов многомерного статистического анализа (MСА). Исследован прерывистый характер зависимости индекса глобализации KOF от ВВП, индикаторов экспорта/импорта разных стран мира, ограничение их капиталопотоков, объемов внутреннего и внешнего рынков, уровня иностранной собственности и «оттока мозгов» из страны, включая Украину. The influence of the crisis on social and political processes in global and regional contexts is studied using methods for multidimensional statistical analysis (MSA). A faltering character of the dependence of the globalization index (KOF) on the gross national product, export/import indicators, restriction of capital flows, volumes of home and export markets, level of foreign property, and «brain drain» is investigated for different countries of the world, including Ukraine. uk Навчально-науковий комплекс "Інститут прикладного системного аналізу" НТУУ "КПІ" МОН та НАН України Системні дослідження та інформаційні технології Математичні методи, моделі, проблеми і технології дослідження складних систем Дослідження переривистого характеру глобалізації в контексті суспільного розвитку та безпеки країн світу. Частина 2. Дослідження впливу кризових явищ 2008–2009 років Исследование прерывистого характера глобализации в контексте общественного развития и безопасности стран мира. Часть 2. Исследование влияния кризисных явлений 2008–2009 годов Research of faltering character of globalization in context of social development and safety of the countries of the world. A part 2. Research of the influence of the crisis phenomena of 2008–2009 Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Дослідження переривистого характеру глобалізації в контексті суспільного розвитку та безпеки країн світу. Частина 2. Дослідження впливу кризових явищ 2008–2009 років |
| spellingShingle |
Дослідження переривистого характеру глобалізації в контексті суспільного розвитку та безпеки країн світу. Частина 2. Дослідження впливу кризових явищ 2008–2009 років Згуровський, О.М. Математичні методи, моделі, проблеми і технології дослідження складних систем |
| title_short |
Дослідження переривистого характеру глобалізації в контексті суспільного розвитку та безпеки країн світу. Частина 2. Дослідження впливу кризових явищ 2008–2009 років |
| title_full |
Дослідження переривистого характеру глобалізації в контексті суспільного розвитку та безпеки країн світу. Частина 2. Дослідження впливу кризових явищ 2008–2009 років |
| title_fullStr |
Дослідження переривистого характеру глобалізації в контексті суспільного розвитку та безпеки країн світу. Частина 2. Дослідження впливу кризових явищ 2008–2009 років |
| title_full_unstemmed |
Дослідження переривистого характеру глобалізації в контексті суспільного розвитку та безпеки країн світу. Частина 2. Дослідження впливу кризових явищ 2008–2009 років |
| title_sort |
дослідження переривистого характеру глобалізації в контексті суспільного розвитку та безпеки країн світу. частина 2. дослідження впливу кризових явищ 2008–2009 років |
| author |
Згуровський, О.М. |
| author_facet |
Згуровський, О.М. |
| topic |
Математичні методи, моделі, проблеми і технології дослідження складних систем |
| topic_facet |
Математичні методи, моделі, проблеми і технології дослідження складних систем |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Системні дослідження та інформаційні технології |
| publisher |
Навчально-науковий комплекс "Інститут прикладного системного аналізу" НТУУ "КПІ" МОН та НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Исследование прерывистого характера глобализации в контексте общественного развития и безопасности стран мира. Часть 2. Исследование влияния кризисных явлений 2008–2009 годов Research of faltering character of globalization in context of social development and safety of the countries of the world. A part 2. Research of the influence of the crisis phenomena of 2008–2009 |
| description |
Проведено дослідження впливу кризи на суспільні й політичні процеси у глобальному та регіональному контекстах із використанням методів багатовимірного статистичного аналізу (БСА). Досліджено переривчастий характер залежності індексу глобалізації KOF від ВВП, індикаторів експорту/імпорту різних країн світу, обмеження їх капіталопотоків, обсягів внутрішнього і зовнішнього ринків, рівня іноземній власності та «витоку мізків» із країни, враховуючи Україну.
Проведено исследование влияния кризиса на общественные и политические процессы в глобальном и региональном контекстах с использованием методов многомерного статистического анализа (MСА). Исследован прерывистый характер зависимости индекса глобализации KOF от ВВП, индикаторов экспорта/импорта разных стран мира, ограничение их капиталопотоков, объемов внутреннего и внешнего рынков, уровня иностранной собственности и «оттока мозгов» из страны, включая Украину.
The influence of the crisis on social and political processes in global and regional contexts is studied using methods for multidimensional statistical analysis (MSA). A faltering character of the dependence of the globalization index (KOF) on the gross national product, export/import indicators, restriction of capital flows, volumes of home and export markets, level of foreign property, and «brain drain» is investigated for different countries of the world, including Ukraine.
|
| issn |
1681–6048 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/50059 |
| citation_txt |
Дослідження переривистого характеру глобалізації в контексті суспільного розвитку та безпеки країн світу. Частина 2. Дослідження впливу кризових явищ 2008–2009 років / О.М. Згуровський // Систем. дослідж. та інформ. технології. — 2010. — № 3. — С. 89-107. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT zgurovsʹkiiom doslídžennâpererivistogoharakteruglobalízacíívkontekstísuspílʹnogorozvitkutabezpekikraínsvítučastina2doslídžennâvplivukrizovihâviŝ20082009rokív AT zgurovsʹkiiom issledovaniepreryvistogoharakteraglobalizaciivkonteksteobŝestvennogorazvitiâibezopasnostistranmiračastʹ2issledovanievliâniâkrizisnyhâvlenii20082009godov AT zgurovsʹkiiom researchoffalteringcharacterofglobalizationincontextofsocialdevelopmentandsafetyofthecountriesoftheworldapart2researchoftheinfluenceofthecrisisphenomenaof20082009 |
| first_indexed |
2025-11-24T03:28:12Z |
| last_indexed |
2025-11-24T03:28:12Z |
| _version_ |
1850839518592106496 |
| fulltext |
© О.М. Згуровський, 2010
Системні дослідження та інформаційні технології, 2010, № 3 89
УДК 504.052
ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕРИВИСТОГО ХАРАКТЕРУ
ГЛОБАЛІЗАЦІЇ В КОНТЕКСТІ СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ
ТА БЕЗПЕКИ КРАЇН СВІТУ.
ЧАСТИНА 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ КРИЗОВИХ ЯВИЩ
2008–2009 РОКІВ
О.М. ЗГУРОВСЬКИЙ
Проведено дослідження впливу кризи на суспільні й політичні процеси у глобаль-
ному та регіональному контекстах із використанням методів багатовимірного
статистичного аналізу (БСА). Досліджено переривчастий характер залежності
індексу глобалізації KOF від ВВП, індикаторів експорту/імпорту різних країн
світу, обмеження їх капіталопотоків, обсягів внутрішнього і зовнішнього ринків,
рівня іноземній власності та «витоку мізків» із країни, враховуючи Україну.
У частині 1 цієї роботи запропоновано методику оцінки рівня глобалізації
країн світу в просторі головних вимірів (індикаторів) їх суспільного розвит-
ку та безпеки (МСРБ). Із використанням методики KOF, запропонованої ме-
тодики МСРБ та методу головних компонент (Principal Component Analysis)
було виконано порівняльний аналіз рівня глобалізації різних країн світу
впритул до початку економічної кризи. З використанням МСРБ та методу
багатовимірного статистичного аналізу (БСА) проведено дослідження впли-
ву кризи на суспільні й політичні процеси в глобальному та регіональному
контекстах. Кризові явища розглядаються в рамках теорії М. Кондратьєва
про циклічний характер розвитку світової економіки. Для групи країн Вели-
кої двадцятки з використанням БСА та методу кластерного аналізу дослі-
джено переривистий характер залежності індексу глобалізації KOF від ВВП,
індикаторів експорту/імпорту різних країн світу, обмеження їх капіталопо-
току, обсягів внутрішнього та зовнішнього ринків, рівня іноземної власності
та «витоку мізків» (Brain drain) із країни. У цю групу умовно включено й
Україну з метою порівняння її характеристик глобалізації з відповідними
характеристиками найрозвиненіших країн світу.
ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для виконання дослідження впливу глобальної економічної кризи на проце-
си глобалізації використаємо два набори даних:
1) дані про зміни індексу глобалізації KOF (Іг — головний індекс) та
його складових (Іге — економічний індекс, Ігс — соціальний індекс, Ігп —
політичний індекс) протягом 2007–2009 років [1, 2] під впливом глобальної
економічної кризи;
2) дані про значення Іг KOF за 2009 рік та деяких головних індикаторів,
що впливають на нього до початку глобальної економічної кризи (2007 р.) і
в перший рік її плину (2009 р.) (табл. 1) [3, 4].
У табл. 1 застосовано наступні позначення:
О.М. Згуровський
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2010, № 3 90
Дослідження переривистого характеру глобалізації в контексті суспільного розвитку …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2010, № 3 91
О.М. Згуровський
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2010, № 3 92
Дослідження переривистого характеру глобалізації в контексті суспільного розвитку …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2010, № 3 93
О.М. Згуровський
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2010, № 3 94
Дослідження переривистого характеру глобалізації в контексті суспільного розвитку …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2010, № 3 95
Імпорт і Експорт усіх товарів та послуг країни, що вираховуються як відсо-
ток від ВВП за відповідний рік.
Обмеження капіталопотоку — вливання та витікання капіталу в краї-
ну чи з країни (1 — присутні великі обмеження законом, 7 — майже вільні
умови).
Обсяг внутрішнього ринку є сумою ВВП плюс вартість імпортованих
товарів і послуг — вартість експортованих товарів та послуг (нормалізова-
них по шкалі 1–7, де 1 — найнижчий показник, 7 — найвищий).
Обсяг зовнішнього ринку є вартістю експорту товарів та послуг (норма-
лізованих по шкалі 1–7, де 1 — найнижчий показник, 7 — найвищий).
Рівень іноземної власності є власністю іноземних компаній в країні
дослідження (1 — рідке та обмежене, 7 — часте).
«Виток мізків» — це усереднене значення, де 1 — означає, що найсвіт-
ліші та найталановитіші люди залишають рідну країну з надією облаштува-
тися в іншій, а 7 — відповідно залишаються.
ВВП — оцінюється вартістю купівельної спроможності в міжнародних
доларах.
ЯКІСНИЙ АНАЛІЗ ВПЛИВУ КРИЗОВИХ ЯВИЩ НА ПРОЦЕСИ
ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Оцінювання впливу економічної кризи на процеси глобалізації виконано для
групи країн Великої двадцятки, яка включає найпотужніші країни світу за
економічним розвитком (Велика вісімка), за географічним положенням (усі
континенти світу), за політико-економічними системами (ліберальний капі-
талізм, державний капіталізм, державний комунізм). Для проведення дослі-
дження побудовано табл. 2.
У стовпчиках 2–6 табл. 2 представлено зміну рейтингів країн у 2009
році в порівняні з 2008 роком по головному, економічному, соціальному та
політичному індексах [1, 2]. У стовпчиках 7–14 табл. 2 представлено зміни
деяких головних індикаторів (у відсотках), що впливають на глобалізацію
до початку глобальної економічної кризи (2007 р.) і в перший рік її плину
(2009 р.) (табл. 1, [3, 4]).
До групи країн, що досліджуються (Велика двадцятка) умовно вклю-
чимо й Україну, виходячи з наступних міркувань. По-перше, тому, що в
цьому дослідженні нам важливо отримати порівняльні характеристики гло-
балізації для України в групі найрозвиненіших країн світу. По-друге, тому,
що за методологією KOF Україна, протягом трьох останніх років обіймала
досить високі місця в порівнянні з іншими країнами Великої двадцятки
(50-те в 2007 році, 42-ге в 2008 році, 47-ме в 2009 році).
З табл. 2 видно, що в результаті впливу економічної кризи більшість
країн Великої двадцятки зазнали суттєвого зниження ВВП. Найбільших
втрат ВВП зазнали: Мексика %)4,25(− , Великобританія %)4,20(− , Туреч-
чина %)36(− та Росія %)0,28(− . Найбільшого спаду економіки зазнала
Україна %)9,55ВВП( −=∆ . Зберегти ВВП на докризовому рівні вдалося
США %)46,0ВВП( −=∆ , Південній Африканській Республіці =∆ВВП(
%)21,0−= , Індонезії ( %97,0ВВП −=∆ ). У той же час Китай, Японія, Індія
навіть змогли наростити ВВП від %9,2 (Індія) до %1,9 (Китай).
О.М. Згуровський
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2010, № 3 96
Т а б л и ц я 2 . Вплив економічної кризи на глобалізаційні властивості
країн Великої двадцятки та України
К
ра
їн
а
Ре
йт
ин
г
зв
уж
ен
ня
гл
об
ал
із
ац
ії
∆Г
ол
ов
ни
й
ін
де
кс
∆Е
ко
но
м
іч
ни
й
ін
де
кс
∆С
оц
іа
ль
ни
й
ін
де
кс
∆П
ол
іт
ич
ни
й
ін
де
кс
∆І
м
по
рт
(
%
)
∆Е
кс
по
рт
(
%
)
∆О
бм
еж
ен
ня
ка
пі
та
ло
по
то
ку
(%
)
∆О
бс
яг
в
ну
тр
іш
нь
ог
о
ри
нк
у
(%
)
∆О
бс
яг
зо
вн
іш
нь
ог
о
ри
нк
у
(%
)
∆О
бс
яг
ін
оз
ем
но
ї
вл
ас
но
ст
і
(%
)
∆
«В
ит
ок
м
із
кі
в»
(%
)
∆В
В
П
(%
)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Канада 1 7 –3 –4 39 1,2 0 –8,9 0 1,7 0 –3,9 –6,14
Австралія 2 –5 15 –21 3 8,7 14,8 –4 0 5,5 1,7 12,1 –10,3
Мексика 3 –5 –22 –3 –12 –12,7 –14,8 –10,2 1,8 1,6 1,72 2,94 –25,4
Україна 4 –5 –16 –16 –12 18,6 14,2 –19,3 0 5,66 2,7 6,6 –55,9
ПАР 5 –6 –14 –21 –4 9,8 10,7 2,7 12,2 5,5 1,85 0 0,21
Франція 6 –7 –5 –16 0 1,38 –0,75 –12,5 0 3,27 –1,81 –2,5 –8,27
Італія 7 –10 –6 –19 2 –0,34 –1,04 15,7 0 1,66 4,65 9,67 –9,71
Німеччина 8 –11 –3 –10 –8 0,73 1,05 –8,77 0 1,51 5,26 4,34 –12,9
Корея 9 –13 –17 –23 –14 17,1 13,7 –16,2 1,85 3,22 5,55 2,3 –16,1
Аргентина 10 –14 –24 –25 4 0,49 1,23 –3,33 0 5,66 –1,06 0 –8,96
США 11 –16 2 –32 –7 3,95 8,46 –12,5 0 1,49 3.63 2,5 0,46
Японія 12 –19 –24 –31 3 8,09 –1,72 –8,33 1,61 –1,61 2,22 4 2,77
Великобританія 14 –20 –2 –12 –72 7,8 10,38 –5,66 0 1,63 1,66 –4,34 –20,4
Туреччина 15 –25 –19 –61 –2 1,75 3,76 –9,8 0 3,63 12,5 3,03 –33,8
Бразилія 16 –27 –17 –30 –1 13,3 2,79 15,3 0 3,5 0 0 –8,84
Росія 17 –28 –19 –31 –39 0,45 3,19 0 0 3,22 –5,71 12,5 –28
Індонезія 18 –34 –14 –36 –8 11,53 1,34 –5,76 1,96 3,57 8,62 6,12 0,097
Індія 19 –41 –19 –41 –6 19,8 11,66 0 1,66 3,22 3,84 –13,5 2,09
Китай 20 –48 –17 –54 –28 –13,3 –9,52 –6,45 1,53 0 0 0 9,1
Важливо зазначити, що спад ВВП не став визначальним фактором для
зниження глобалізаційних властивостей країн світу. Так, найменш вразли-
вою країною світу до економічної кризи, з точки зору втрати глобалізацій-
них властивостей, виявилася Канада. Вона, втративши ВВП на %14,6 , на-
віть, на сім пунктів піднялася у рейтингу найглобалізовніших країн світу за
індексом KOF, зберігши при цьому на рівні попередніх років свій експорт-
но-імпортний баланс, об’єми внутрішнього та зовнішнього ринків, рівень
іноземної власності, внутрішній валовий продукт.
Падіння у рейтингу KOF від п’яти до семи пунктів на початковому ета-
пі економічної кризи зазнали: Австралія ( 5− ), Мексика ( 5− ), Україна
( 5− ), Південно-Африканська республіка ( 6− ), Франція ( 7− ). При цьому
Австралія, втративши ВВП на 10,3%, суттєво покращила свій експортно-
імпортний баланс, у той час, як інші країни цієї групи зберегли його на по-
передньому рівні, крім України, для якої він помітно погіршився. Для Укра-
їни також спостерігається суттєве (на 19,3%) обмеження капіталопотоку.
Дослідження переривистого характеру глобалізації в контексті суспільного розвитку …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2010, № 3 97
З іншого боку, найбільшого «витоку мізків» зазнали Канада ( %9,3− ), Авст-
ралія ( %1,12− ) переважно США, в той час, як Україна мала приріст інте-
лектуального потенціалу на 6,6%. Втрати ВВП для Франції склали 8,27%.
Інші показники для країн цієї групи залишилися без особливих змін на
початковому етапі економічної кризи.
До групи країн із потужними економіками, які зазнали падіння індексу
глобалізації з 10 до 20 пунктів відносяться: Італія (–10), Німеччина (–11),
Південна Корея (–13), Аргентина (–14), США (–16), Японія (–19), Велико-
британія (–20). Серед них США і Великобританія зберігають досить високий
позитивний баланс експорту-імпорту, в той час, як Японія і Південна Корея
його суттєво погіршили. Досить велике падіння ВВП (–16,1%) і суттєве об-
меження капіталопотоку (–16,2%) продемонструвала Південна Корея. Знач-
не падіння ВВП відбулося в Німеччині (–12,9%) і Аргентині (–8,96%). Усі
країни цієї групи зберегли на рівні попередніх років свої внутрішні та зов-
нішні ринки, і рівні іноземної власності. Великобританія зазнала майже
5%-го «витоку мізків» переважно в США.
Суттєві зміни на початку економічної кризи відбулися в країнах БРІК
групи, Туреччині та Індонезії. Ці країни не мали суттєвого падіння ВВП
(крім Туреччини та Росії), але вони зазнали падіння індексу глобалізації
KOF із 25 до 48 пунктів (Туреччина (–19), Бразилія (–27), Росія (–28), Індо-
незія (–34), Індія (–41), Китай (–48)). Вони в основному зберегли свої внут-
рішні та зовнішні ринки, але, за виключенням Туреччини і Росії — суттєво
погіршили свій експортно-імпортний баланс. При цьому Туреччина та Індо-
незія значно збільшили присутність іноземного капіталу у своїх країнах. Ре-
кордно високий «виток мізків» продемонструвала Індія (–13,5%), тоді як
Росія за цей час змогла покращити умови для збереження інтелектуального
капіталу на 12,5%.
ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ КРИЗОВИХ ЯВИЩ НА ПРОЦЕСИ
ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА ОСНОВІ БСА
З’ясуємо залежності між зміною рейтингу KOF та зміною рейтингів його
складових за допомогою кореляційного аналізу [5]. Для цього побудовано
табл. 3 відповідних парних кореляцій для даних табл. 2.
Т а б л и ц я 3 . Коефіцієнти парної кореляції зміни рейтингу KOF та його
складових
Показники Головний
індекс
Економічний
індекс
Соціальний
індекс
Політичний
індекс
Головний індекс 1,00 0,43 0,79 0,45
Економічний індекс 0,43 1,00 0,36 0,06
Соціальний індекс 0,79 0,36 1,00 0,11
Політичний індекс 0,45 0,06 0,11 1,00
На основі даних табл. 3 можна сформулювати загальну тенденцію змі-
ни рейтингу індексу KOF, яка полягає у тому, що між ним та соціальною
складовою спостерігається сильний статистичний зв’язок, економічна та
соціальна складові мають середній вплив на загальний індекс. Зважаючи на
О.М. Згуровський
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2010, № 3 98
те, що середнє падіння рейтингу індексу KOFскладає приблизно 17 пунктів,
можна стверджувати, що це падіння зумовлене передусім обмеженням соці-
ального виміру глобалізації.
Також можна помітити, що ступінь статистичного зв’язку між соціаль-
ною та економічної складовими близький до середнього рівня (коефіцієнт
кореляції — 0,36), а політична складова є незалежною від соціальної та еко-
номічної складової (відповідні коефіцієнти кореляції — 0,06 та 0,11).
Аналогічно дослідимо залежності між змінами показників з табл. 2 між
собою. Відповідні коефіцієнти кореляції зведено в табл. 4.
Т а б л и ц я 4 . Коефіцієнти парної кореляції зміни головних індикаторів,
що впливають на індекс глобалізації
Показник, %
∆І
м
по
рт
(
%
)
∆Е
кс
по
рт
(%
)
∆О
бм
еж
ен
ня
ка
пі
та
ло
по
то
ку
(%
)
∆О
бс
яг
в
ну
тр
іш
нь
ог
о
ри
нк
у
(%
)
∆О
бс
яг
зо
вн
іш
нь
ог
о
ри
нк
у(
%
)
∆О
бс
яг
ін
оз
ем
но
ї
вл
ас
но
ст
і
(%
)
∆«
В
ит
ок
м
із
кі
в»
(%
)
∆В
В
П
(
%
)
∆Імпорт 1,00 0,81 0,15 0,18 0,35 0,24 –0,25 0,17
∆Експорт 0,81 1,00 0,03 0,17 0,50 0,17 –0,09 0,01
∆Обмеження капіталопотоку 0,15 0,03 1,00 0,12 0,20 –0,18 0,12 0,10
∆Об’єм внутрішнього ринку 0,18 0,17 0,12 1,00 0,27 0,03 –0,13 0,30
∆Об’єм зовнішнього ринку 0,35 0,50 0,20 0,27 1,00 –0,01 0,06 –0,21
∆Обсяг іноземної власності 0,24 0,17 –0,18 0,03 –0,01 1,00 0,00 –0,11
∆«Виток мізків» –0,25 –0,09 0,12 –0,13 0,06 0,00 1,00 –0,31
∆ВВП 0,17 0,01 0,10 0,30 –0,21 –0,11 –0,31 1,00
Як видно з табл. 4, зміни імпорту та експорту знаходяться у великій
статистичній залежності, а зміни об’єму зовнішнього ринку та експорту —
мають статистичну залежність середнього рівня. З огляду на це, є сенс у
проведенні факторного аналізу з метою виявлення незалежних факторів [6].
Згідно із критерієм Кайзера [7] (табл. 5), достатньо розглянути три го-
ловні фактори з власними
значеннями, більшими за
одиницю. При цьому від-
соток загальної дисперсії
складає близько 76%.
У табл. 6 представле-
но дані про навантаження
вихідних змінних (питома
зміна головних індикато-
рів) на результуючі факто-
ри. Виходячи з цієї таблиці
випливає, що в перший фактор входять зміни імпорту, експорту й об’єму
зовнішнього ринку, другий фактор пов’язано зі зміною «витоку мізків» та
ВВП, третій фактор — зі зміною обсягів іноземної власності.
Т а б л и ц я 5 . Таблиця власних значень
Номер
фактора
Власне
значення
Відсоток
загальної
дисперсії
Накопичений
відсоток
загальної
дисперсії
1 2,35 29,35 29,35
2 1,50 18,74 48,09
3 1,31 16,39 64,48
4 0,89 11,15 75,63
Дослідження переривистого характеру глобалізації в контексті суспільного розвитку …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2010, № 3 99
Т а б л и ц я 6 . Матриця факторних навантажень
Показник, % Фактор 1 Фактор 2 Фактор 3
∆Імпорт 0,89 0,02 0,17
∆Експорт 0,88 –0,20 0,14
∆Обмеження капіталопотоку 0,21 –0,01 –0,74
∆Обсяг внутрішнього ринку 0,45 –0,36 –0,28
∆Обсяг зовнішнього ринку 0,63 –0,42 –0,32
∆Обсяг іноземної власності 0,23 –0,21 0,64
∆«Виток мізків» –0,26 –0,64 –0,31
∆ВВП 0,18 0,84 –0,10
На рис. 1 та 2 зображено розподіл країн у факторному просторі. Також
на них зображено результати кластерізації країн за допомогою метода К-
середніх [8]. Розглянемо ці кластери.
Перший кластер: Китай та Мексика характеризується показниками
першого фактору багато нижчими за середні.
Другий кластер, в який входять Великобританія, США, Канада, Німеч-
чина, Франція, Японія, Індія та Індонезія, складають країни, які мають пока-
зники першого фактора в межах стандартного відхилення. За другим і тре-
тім фактором вони утворюють компактний кластер за виключенням Індії.
Третій кластер (Аргентина, Австралія, Бразилія, Італія, Росія, ПАР)
мають значення першого фактора, вищі від середнього, за другим фактором
займають весь діапазон, а за третім фактором — найбільші показники.
1
2
3
4
Австралія
Аргентина
БразиліяВеликобританія
Індія
Індонезія
Італія
Канада
Китай
Корея
Мексика
Німеччина
ПАР
Росія
США
Туреччина
Україна
Франція
Японія
-2.5 -2.0 -1.5 -1.0 -0.5 0.0 0.5 1.0 1.5 2.0
FACTOR1
-2.5
-2.0
-1.5
-1.0
-0.5
0.0
0.5
1.0
1.5
2.0
2.5
FA
CT
O
R
2
Рис. 1. Розподіл країн у просторі першого та другого факторів за допомогою мето-
ду головних компонент
О.М. Згуровський
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2010, № 3 100
Четвертий кластер, у який входять Туреччина, Корея та Україна, харак-
теризується значеннями першого фактора, вищими від середніх, за другим
фактором — досить широкий діапазон значень, нижчих від середніх зна-
чень. За третім фактором — найнижчі показники.
Можна стверджувати, що зміна положення України в рейтингу індексу
глобалізації буде близькою до країн четвертого кластера. Україна за першим
і третім фактором має найбільші значення в цьому кластері, а за другим фа-
ктором — найнижчі показники.
З огляду на зміст факторів (табл. 6) сформуємо тенденцію зміни показ-
ників глобалізації для окремих кластерів. Відносно країн першого кластера
можна сказати, що не зважаючи на значну різницю в прирості зміни ВВП та
показника, «виток мізків» спостерігається найбільше скорочення зовнішніх
ринків та обсягів імпорту й експорту, але за змінами рівня іноземної власно-
сті ці країни мають середні та вищі від середніх показники.
Для другого кластера, який складають найрозвиненіші країни, ха-
рактерним є зміна всіх показників у межах стандартного відхилення, що
свідчить про сталу тенденцію глобалізації для цих країн.
Для третього кластера, не зважаючи на значні відмінності в рівнях
зміни ВВП, спостерігається тенденція пов’язана з ростом рівня іноземної
власності та обсягів зовнішніх ринків та імпорту-експорту (перенесення в ці
країни великих виробництв у зв’язку з дешевою робочою силою та сприят-
ливими умовами для бізнесу).
Для України, як і для інших країн, що входять у четвертий кластер, є
характерним збільшення обсягів зовнішніх ринків та імпорту-експорту на
фоні суттєвого зниження ВВП та обсягів іноземної власності. Це означає,
1
2
3
4
Австралія
Аргентина
Бразилія
Великобританія
Індія
Індонезія
Італія
Канада
Китай
Корея
Мексика
Німеччина
ПАР
Росія
США
Туреччина
Україна
Франція
Японія
-2.5 -2.0 -1.5 -1.0 -0.5 0.0 0.5 1.0 1.5 2.0
FACTOR1
-2.0
-1.5
-1.0
-0.5
0.0
0.5
1.0
1.5
2.0
FA
C
TO
R3
Рис. 2. Розподіл країн у просторі першого та третього факторів за допомогою
методу головних компонент
Дослідження переривистого характеру глобалізації в контексті суспільного розвитку …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2010, № 3 101
що Україна за умов погіршення економіки здійснює розширення зовнішніх
ринків завдяки продажу національних активів (необґрунтована приватизація
національних активів, штучне створення зовнішніх ринків в офшорних зо-
нах та інше).
У табл. 7 наведено коефіцієнти парної кореляції зміни головних індика-
торів, що впливають на індекс глобалізації, та зміни складових індексу KOF.
З цієї таблиці видно, що на зростання економічної складової індексу KOF
впливають зростання обсягів експорту, зменшення об’єму внутрішнього ри-
нку та зростання «витоку мізків». На зростання соціальної складової — зро-
стання обмеження капіталопотоку та зменшення обсягів іноземної власнос-
ті, що впливає на інтенсивність тимчасової міграції населення. Зростання
політичної складової пов’язано зі зростанням обсягів зовнішнього ринку та
власного ВВП країни.
Т а б л и ц я 7 . Коефіціенти парної кореляції зміни головних індикаторів,
що впливають на індекс глобалізації, та зміни складових індексу KOF
Показники, % Економічний
індекс
Соціальний
індекс
Політичний
індекс
∆Імпорт 0,02 –0,03 0,03
∆Експорт 0,35 –0,02 –0,12
∆Обмеження капіталопотоку –0,02 –0,10 0,05
∆Обсяг внутрішнього ринку –0,19 0,00 0,03
∆Обсяг зовнішного ринку 0,07 0,05 0,11
∆Обсяг іноземної власності 0,00 –0,35 0,13
∆«Виток мізків» 0,19 0,05 –0,03
∆ВВП 0,12 –0,21 0,23
Застосуємо кореляційний аналіз [5] для головного індексу глобалізації
та його економічної, соціальної та політичної складових. Розрахунки парних
коефіцієнтів кореляції наведено в табл. 8. Згідно із даними цієї таблиці,
можна сказати, що головний індекс глобалізації має високу ступінь кореля-
ції з економічною та соціальною складовою. Ступінь залежності між голо-
вним індексом та соціальною складовою наближається до середнього. Та-
кож слід зазначити, що між економічною та соціальною складовою
спостерігається дуже високий рівень залежності.
Т а б л и ц я 8 . Коефіцієнти парної кореляції індексу глобалізації та його
складових
Основні показники Індекси
глобалізації Головний
індекс
Економічний
індекс
Соціальний
індекс
Політичний
індекс
Головний індекс 1,00 0,91 0,89 0,44
Економічний індекс 0,91 1,00 0,83 0,18
Соціальний індекс 0,89 0,83 1,00 0,14
Політичний індекс 0,44 0,18 0,14 1,00
О.М. Згуровський
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2010, № 3 102
На другому етапі кореляційного аналізу визначимо залежність еконо-
мічної, соціальної та політичної складових та інших показників із табл. 1 за
даними 2009 року. Результати зведено в табл. 9.
Т а б л и ц я 9 . Коефіцієнти кореляції складових глобалізації та головних
показників, що впливають на неї за 2009 рік
Головні показники
Складові
глобалізації
Ім
по
рт
Е
кс
по
рт
О
бм
еж
ен
ня
ка
пі
та
-
ло
по
то
ку
О
бс
яг
вн
ут
рі
ш
нь
ог
о
ри
нк
у
О
бс
яг
зо
вн
іш
нь
ог
о
ри
нк
у
Рі
ве
нь
ін
оз
ем
но
ї
вл
ас
но
ст
і
«В
ит
ок
м
із
кі
в»
Економічний
індекс 0,42 0,51 0,64 0,19 0,36 0,53 0,52
Соціальний
індекс 0,39 0,48 0,56 0,27 0,44 0,38 0,61
Політичний
індекс –0,25 –0,20 0,13 0,59 0,55 0,18 0,17
Отже, економічний індекс має середній рівень зв’язку з експортом, об-
меженням капіталопотоку, рівнем іноземних інвестицій та «витоком мізків».
Для соціального індексу спостерігається середній зв’язок із обмеженням
капіталовкладень та «витоком мізків». Для політичного індексу — середній
зв’язок із обсягами внутрішнього та зовнішнього ринків.
Таким чином, встановлено, що високий рівень зв’язку між економічним
та соціальним індексами частково роз’яснюється їхнім зв’язком середнього
ступеня з обмеженням капіталовкладень та «витоком мізків».
На третьому етапі визначимо парний зв’язок між показниками. Відпо-
відні результати зведено в табл. 10.
Т а б л и ц я 1 0 . Коефіцієнти парної кореляції показників глобалізації за
2009 рік
Показники Імпорт Експорт
Обме-
ження
капітало-
потоку
Обсяг
внутріш-
нього
ринку
Обсяг
зовніш-
нього
ринку
Рівень
іноземної
власності
«Виток
мізків»
Імпорт 1,00 0,83 0,26 –0,33 –0,15 0,24 0,06
Експорт 0,83 1,00 0,34 –0,15 0,14 0,25 0,32
Обмеження
капіталопотоку 0,26 0,34 1,00 0,14 0,24 0,72 0,50
Обсяг
внутрішнього
ринку
–0,33 –0,15 0,14 1,00 0,91 0,14 0,44
Обсяг
зовнішнього
ринку
–0,15 0,14 0,24 0,91 1,00 0,19 0,56
Рівень
іноземної вла-
сності
0,24 0,25 0,72 0,14 0,19 1,00 0,40
«Виток
мізків» 0,06 0,32 0,50 0,44 0,56 0,40 1,00
Дослідження переривистого характеру глобалізації в контексті суспільного розвитку …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2010, № 3 103
Можемо спостерігати високий рівень кореляції між парами: імпорт-
експорт, об’єми внутрішнього та зовнішнього ринків, рівень іноземних інве-
стицій та обмеження капіталопотоку. Також спостерігається середній
зв’язок між «витоком мізків», із одного боку, та обмеженням капіталопотоку
та об’ємом зовнішнього ринку, з іншого.
Факторний аналіз показників глобалізації почнемо з визначення доста-
тньої кількості головних компонент. Необхідні для цього дані зведено в
табл. 11.
Узгоджуючи ре-
зультати, отримані за
допомогою викорис-
тання критеріїв Кай-
зера [7] і Кеттеля [9]
(рис. 3), можна зро-
бити висновок про
доцільність розгляду
лише трьох головних
компонент. При цьо-
му можна буде пода-
ти приблизно 87%
вихідної дисперсії
даних.
У результаті аналізу матриці факторних навантажень [6] (табл. 12)
встановлено, що найбільші навантаження на перший фактор мають обсяги
внутрішнього та зовнішнього ринків, на другий фактор — імпорт та
експорт, на третій — обмеження капіталопотоку та рівень іноземних інвес-
тицій.
Т а б л и ц я 1 1 . Власні значення
Номер
головної
компоненти
Власне
значення
Відсоток
загальної
дисперсії
Накопичений
відсоток
загальної
дисперсії
1 2,84 40,60 40,60
2 2,21 31,61 72,21
3 1,04 14,92 87,13
4 0,47 6,76 969
5 0,26 56 97,64
6 0,14 1,94 99,58
7 0,03 0,42 100,00
1 2 3 4 5 6 7
Номер головної компоненти
0.0
0.5
1.0
1.5
2.0
2.5
3.0
3.5
Вл
ас
не
з
на
че
нн
я
Рис.3. Визначення кількості головних компонент за критерієм Кеттеля
О.М. Згуровський
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2010, № 3 104
Т а б л и ц я 1 2 . Матриця факторних навантажень за 2009 рік
Показник Фактор 1 Фактор 2 Фактор 3
Імпорт –0,21 0,92 0,13
Експорт 0,08 0,96 0,16
Обсяг
капіталопотоку 0,14 0,20 0,89
Обсяг внутрішнього
ринку 0,93 –0,22 0,05
Обсяг зовнішнього
ринку 0,97 0,04 0,09
Рівень іноземної вла-
сності 0,07 0,10 0,91
«Виток мізків» 0,63 0,21 0,47
Те ж саме можна спостерігати для векторів показників у просторі трьох
перших факторів (рис. 4). Тобто, рівень глобалізації країн, в першу чергу,
визначається ступенем розвиненості економіки, зокрема обсягами внутріш-
нього та зовнішнього ринків (40,6%), а також імпортом та експортом
(31,6%). Третім фактором, який впливає на рівень глобалізації є свобода
економіки, яка визначається обмеженням капіталопотоку та рівнем інозем-
них інвестицій (14,9%).
Визначимо значущість показників глобалізації. З [6] відомо, що дис-
персію показника iX можна обчислити за формулою: ∑
=
=
m
j
ij
i pXD
1
2)( , де
ОЗР 2009
ОВР 2009
ВМ 2009
ОК 2009РІВ 2009
ЕКСП 2009
ІМП 2009
Рис.4. Вектори показників в факторному просторі за допомогою головних ком-
понент
Дослідження переривистого характеру глобалізації в контексті суспільного розвитку …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2010, № 3 105
Ppij ∈ — елементи матриці навантажень, m — загальна кількість показни-
ків. У той же час, дисперсія, яка відповідає фактору jF обчислюється як
∑
=
==
m
i
iijj pFD
1
2)( λ ( iλ — відповідне фактору iF власне значення [6]).
Нехай, сума нормованих навантажень показників глобалізації на
фактори буде рівною частці загальної дисперсії, що відповідає цим
факторам:
Ppmi
p
D kim
j
j
m
k
ki
i ∈==
∑
∑
=
=
,
1
1
2
,
а,,1де,
λ
.
Тоді, з урахуванням того, що 1
1
=∑
=
m
i
iD , отримаємо вираз для вагових
коефіцієнтів, які визначають ступінь значущості показників глобалізації:
2
,
1
ji
m
j
j
ii pDWX ∑
=
=→ .
Обчислені таким чином числові оцінки значущості показників гло-
балізації, які зображені на рис. 5, підтверджують отримані раніше ре-
зультати.
Результати кластеризації країн у факторному просторі зведено
у табл. 13.
0.142 0.1465
0.1302
0.1663 0.173
0.129
0.113
ІМ
П
20
09
ЕК
С
П
2
00
9
О
К
20
09
О
ВР
2
00
9
О
ЗР
2
00
9
РІ
В
20
09
ВМ
2
00
9
0.00
0.02
0.04
0.06
0.08
0.10
0.12
0.14
0.16
0.18
0.20
Зн
ач
ущ
іс
ть
Рис.5. Числові значення значущості показників глобалізації
О.М. Згуровський
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2010, № 3 106
Т а б л и ц я 1 3 . Результати кластеризації країн
Номер
кластера Країни
1
Словенія, Хорватія, Італія, Литва, Малайзія, Ісландія, Болгарія, Боснія і
Герцеговина, Румунія, Україна, Кувейт, Таїланд, Росія, Молдова,
Аргентина, Туніс, Казахстан, Саудівська Аравія, Марокко, Єгипет,
Киргизія, Філіппіни, Македонія, Китай, Колумбія, Парагвай, Венесуела,
Болівія, Мозамбік, Алжир, Суринам, Мавританія, Сирія, Зімбабве,
В’єтнам, Чад, Ефіопія, Бангладеш, Непал, Таджикистан
2
Естонія, Кіпр, Мальта, Словаччина, Латвія, Йорданія, Бахрейн, Панама,
Ямайка, Маврикій, Уругвай, Коста-Ріка, Ель Сальвадор, Гайана,
Домініканська Республіка, Барбадос, Тринідад і Тобаго, Арменія,
Намібія, Гватемала, Грузія, Нікарагуа, Гамбія, Азербайджан, Албанія,
Замбія, Ботсвана, Гана, Монголія, Шрі-Ланка, Сенегал, Кот Дівуар,
Камбоджа, Кенія, Малі, Камерун, Уганда, Малаві, Бенін, Мадагаскар,
Танзанія, Бурунді
3
Бельгія, Ірландія, Нідерланди, Швейцарія, Австрія, Швеція, Данія,
Канада, Угорщина, Чехія, Фінляндія, Португалія, Франція, Іспанія,
Норвегія, Німеччина, Австралія, Великобританія, Польща, Греція,
Чилі, Сполучені Штати Америки, Ізраїль, ОАЕ, Південна Африка, Ту-
реччина, Південна Корея, Катар, Нова Зеландія, Мексика, Перу, Японія,
Оман, Бразилія, Індонезія, Нігерія, Пакистан, Індія
4 Люксембург, Сінгапур
Для першого кластера є характерним значення третього фактора на
рівні нижче середнього, низькому та дуже низькому. Тобто, для цих країн
можна спостерігати низький рівень свободи економіки, хоча за першим фак-
тором, який відображає обсяги внутрішнього та зовнішнього ринків, зна-
чення займають діапазон від вкрай низького до найвищого рівнів. За обся-
гами імпорту й експорту ці країни займають положення в межах
стандартного відхилення.
Для другого кластера характерними є найнижчі та низькі рівні значень
першого фактора. Тобто, це країни з нерозвиненою економікою. Хоча за
рівнем імпорту та експорту і свободою економіки ці країни займають поло-
ження в межах стандартного відхилення.
Третій кластер характеризується високими та найвищими показника-
ми обсягів внутрішнього та зовнішнього ринків. При цьому по імпорту та
експорту ці країни займають положення в межах стандартного відхилення, а
за показниками, які характеризують свободу економіки — вище середнього,
але в межах стандартного відхилення.
Цікавим є четвертий кластер, в який входять країни з найвищими об-
сягами імпорту й експорту. Це відбувається на фоні середніх значень обся-
гів внутрішнього та зовнішнього ринків і свободи економіки.
Дослідження переривистого характеру глобалізації в контексті суспільного розвитку …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2010, № 3 107
ВИСНОВКИ
Із використанням KOF та МСРБ-методик проведено дослідження впливу
кризових явищ на процеси глобалізації на часовому відрізку 2007–2009 ро-
ків. Проведено дослідження впливу кризи на суспільні та політичні процеси
в глобальному і регіональному контекстах. Кризові явища розглядаються в
рамках теорії М. Кондратьєва про циклічний характер розвитку світової еко-
номіки.
Для групи країн Великої двадцятки проаналізовано переривистий ха-
рактер залежності індексу глобалізації KOF від ВВП, індикаторів експор-
ту/імпорту різних країн світу, обмеження їх капіталопотоку, обсягів внутрі-
шнього і зовнішнього ринків, рівня іноземної власності та «витоку мізків» із
країни. У цю групу умовно включено й Україну з метою порівняння її ха-
рактеристик глобалізації з відповідними характеристиками найрозвинені-
ших країн світу. У факторному просторі за ознаками близькості змін вихід-
них показників виділено чотири кластери, для яких проведено обширні
дослідження із застосуванням багатовимірного статистичного аналізу.
У результаті аналізу впливу вихідних показників на складові індексу
глобалізації встановлено, що на зростання економічної складової індексу
KOF впливають зростання обсягів експорту, зменшення об’єму внутрішньо-
го ринку та зростання показника «витоку мізків». На зростання соціальної
складової — зростання обмеження капіталопотоку та зменшення обсягів
іноземної власності, що впливає на інтенсивність тимчасової міграції насе-
лення. Зростання політичної складової пов’язано із зростанням об’ємів зов-
нішнього ринку та власного ВВП країни.
ЛІТЕРАТУРА
1. KOF Індекс глобалізації за 2007, 2008, 2009 роки. — http://globalization.
kof.ethz.ch.
2. KOF Konjunkturforschungsstel der ETH Zurich / Швейцарський Інститут дослі-
дження бізнесу. — KOF Konjunkturforschungsstel, 2008. — http://www.
kof.ch/globalization.
3. World Economic Outlook Database-April 2008, International Monetary Fund. ІМF
4. CIA Report 2008, 2009. CIA ORG.
5. Айвазян С.А. и др. Прикладная статистика: Исследование зависимостей: Справ,
изд. / С.А. Айвазян, И.С. Енюков, Л.Д. Мешалкин; Под ред. С.А. Айвазяна.
— М.: Финансы и статистика, 1985. — 487 с.
6. Jolliffe I.T. Principal Component Analysis, Series: Springer Series in Statistics, 2nd
ed. — NY: Springer, 2002. — 487 p.
7. Kaiser H.F. The application of electronic computers to factor analysis // Educational
and Psychological Measurement, 1960, 20. — Р. 141–151.
8. Hartigan J.A. and Wong M.A. (1979). A K-Means Clustering Algorithm. Applied
Statistics 28 (1). — Р. 100–108.
9. Cattell R.B. The scree test for the number of factors // Multivariate Behavioral Re-
search, 1966, 1. — P. 245–276.
Надійшла 12.11.2009
|